|
Друге послання до Солунян святого апостола Павла
|
ΠΡΟΣ ΘΕΣΣΑΛΟΝΙΚΕΙΣ Β΄
|
|
Глава 1
|
Κεφάλαιο 1
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 274) Па́вел і Силуа́н і Тимофе́й, це́ркві Солу́нстій о Бо́зі Отці́ на́шем і Го́споді Ісу́сі Христі́;
|
Παῦλος καὶ Σιλουανὸς καὶ Τιμόθεος τῇ ἐκκλησίᾳ Θεσσαλονικέων ἐν θεῷ πατρὶ ἡμῶν καὶ κυρίῳ Ἰησοῦ χριστῷ·
|
|
2
|
2
|
|
благода́ть вам і мир от Бо́га Отця́ на́шего і Го́спода Ісу́са Христа́.
|
χάρις ὑμῖν καὶ εἰρήνη ἀπὸ θεοῦ πατρὸς ἡμῶν καὶ κυρίου Ἰησοῦ χριστοῦ.
|
|
3
|
3
|
|
Благодари́ти до́лжні єсьми́ Бо́га всегда́ о вас, бра́тіє, я́коже досто́йно єсть, я́ко превозраста́єть ві́ра ва́ша, і мно́житься любо́в єди́наго коєго́ждо всіх вас друг ко дру́гу;
|
Εὐχαριστεῖν ὀφείλομεν τῷ θεῷ πάντοτε περὶ ὑμῶν, ἀδελφοί, καθὼς ἄξιόν ἐστιν, ὅτι ὑπεραυξάνει ἡ πίστις ὑμῶν, καὶ πλεονάζει ἡ ἀγάπη ἑνὸς ἑκάστου πάντων ὑμῶν εἰς ἀλλήλους·
|
|
4
|
4
|
|
я́ко самі́м нам хвали́тися о вас в це́рквах Бо́жиїх, о терпі́нії ва́шем і ві́рі во всіх гоне́ніїх ва́ших і ско́рбіх, я́же приє́млете,
|
ὥστε ἡμᾶς αὐτοὺς ἐν ὑμῖν καυχᾶσθαι ἐν ταῖς ἐκκλησίαις τοῦ θεοῦ ὑπὲρ τῆς ὑπομονῆς ὑμῶν καὶ πίστεως ἐν πᾶσιν τοῖς διωγμοῖς ὑμῶν καὶ ταῖς θλίψεσιν αἷς ἀνέχεσθε·
|
|
5
|
5
|
|
показа́ніє пра́веднаго суда́ Бо́жия, во є́же сподо́битися вам Ца́рствія Бо́жия, єго́же ра́ди і стра́ждете.
|
ἔνδειγμα τῆς δικαίας κρίσεως τοῦ θεοῦ, εἰς τὸ καταξιωθῆναι ὑμᾶς τῆς βασιλείας τοῦ θεοῦ, ὑπὲρ ἧς καὶ πάσχετε·
|
|
6
|
6
|
|
А́ще у́бо пра́ведно у Бо́га, возда́ти скорб оскорбля́ющим вас,
|
εἴπερ δίκαιον παρὰ θεῷ ἀνταποδοῦναι τοῖς θλίβουσιν ὑμᾶς θλίψιν,
|
|
7
|
7
|
|
а вам оскорбля́ємим отра́ду с на́ми, во открове́нії Го́спода Ісу́са с небесе́, со а́нгели си́ли Своєя́,
|
καὶ ὑμῖν τοῖς θλιβομένοις ἄνεσιν μεθ’ ἡμῶν, ἐν τῇ ἀποκαλύψει τοῦ κυρίου Ἰησοῦ ἀπ’ οὐρανοῦ μετ’ ἀγγέλων δυνάμεως αὐτοῦ,
|
|
8
|
8
|
|
во огні́ пла́менні даю́щаго отмще́ніє не ві́дущим Бо́га і не послу́шающим благовіствова́нія Го́спода на́шего Ісу́са Христа́;
|
ἐν πυρὶ φλογός, διδόντος ἐκδίκησιν τοῖς μὴ εἰδόσιν θεόν, καὶ τοῖς μὴ ὑπακούουσιν τῷ εὐαγγελίῳ τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ·
|
|
9
|
9
|
|
і́же му́ку при́ймуть, поги́бель ві́чную, от лиця́ Госпо́дня і от сла́ви крі́пости Єго́,
|
οἵτινες δίκην τίσουσιν, ὄλεθρον αἰώνιον ἀπὸ προσώπου τοῦ κυρίου καὶ ἀπὸ τῆς δόξης τῆς ἰσχύος αὐτοῦ,
|
|
10
|
10
|
|
єгда́ при́йдеть просла́витися во святи́х Свої́х і ди́вен би́ти во всіх ві́ровавших, (Зач.) я́ко уві́рися свиді́тельство на́ше в вас, в день он.
|
ὅταν ἔλθῃ ἐνδοξασθῆναι ἐν τοῖς ἁγίοις αὐτοῦ, καὶ θαυμασθῆναι ἐν πᾶσιν τοῖς πιστεύσασιν ὅτι ἐπιστεύθη τὸ μαρτύριον ἡμῶν ἐφ’ ὑμᾶς ἐν τῇ ἡμέρᾳ ἐκείνῃ.
|
|
11
|
11
|
|
За сіє́ і мо́лимся всегда́ о вас, да ви сподо́бить зва́нію Бог наш і іспо́лнить вся́ко благоволе́ніє бла́гости і ді́ло ві́ри в си́лі,
|
Εἰς ὃ καὶ προσευχόμεθα πάντοτε περὶ ὑμῶν, ἵνα ὑμᾶς ἀξιώσῃ τῆς κλήσεως ὁ θεὸς ἡμῶν, καὶ πληρώσῃ πᾶσαν εὐδοκίαν ἀγαθωσύνης καὶ ἔργον πίστεως ἐν δυνάμει·
|
|
12
|
12
|
|
я́ко да просла́виться і́м'я Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ в вас, і ви в нем, по благода́ті Бо́га на́шего і Го́спода Ісу́са Христа́.
|
ὅπως ἐνδοξασθῇ τὸ ὄνομα τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ ἐν ὑμῖν, καὶ ὑμεῖς ἐν αὐτῷ, κατὰ τὴν χάριν τοῦ θεοῦ ἡμῶν καὶ κυρίου Ἰησοῦ χριστοῦ.
|
|
Глава 2
|
Κεφάλαιο 2
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 275) Мо́лим же ви, бра́тіє, о прише́ствії Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ і на́шем собра́нії о Нем,
|
Ἐρωτῶμεν δὲ ὑμᾶς, ἀδελφοί, ὑπὲρ τῆς παρουσίας τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ χριστοῦ, καὶ ἡμῶν ἐπισυναγωγῆς ἐπ’ αὐτόν,
|
|
2
|
2
|
|
не ско́ро подвиза́тися вам от ума́, ні ужаса́тися ніже́ ду́хом, ніже́ сло́вом, ні посла́нієм а́ки от нас по́сланним, я́ко уже́ настої́ть день Христо́в.
|
εἰς τὸ μὴ ταχέως σαλευθῆναι ὑμᾶς ἀπὸ τοῦ νοός, μήτε θροεῖσθαι, μήτε διὰ πνεύματος, μήτε διὰ λόγου, μήτε δι’ ἐπιστολῆς ὡς δι’ ἡμῶν, ὡς ὅτι ἐνέστηκεν ἡ ἡμέρα τοῦ χριστοῦ·
|
|
3
|
3
|
|
Да нікто́же вас прельсти́ть ні по єди́ному же о́бразу; я́ко а́ще не при́йдеть отступле́ніє пре́жде, і откри́ється челові́к беззако́нія, син поги́белі,
|
μή τις ὑμᾶς ἐξαπατήσῃ κατὰ μηδένα τρόπον· ὅτι ἐὰν μὴ ἔλθῃ ἡ ἀποστασία πρῶτον, καὶ ἀποκαλυφθῇ ὁ ἄνθρωπος τῆς ἁμαρτίας, ὁ υἱὸς τῆς ἀπωλείας,
|
|
4
|
4
|
|
проти́вник і превознося́йся па́че вся́каго глаго́лемаго бо́га і́ли чти́лища, я́коже єму́ сі́сти в Це́ркві Бо́жієй а́ки бо́гу, показу́ющу себе́, я́ко бог єсть.
|
ὁ ἀντικείμενος καὶ ὑπεραιρόμενος ἐπὶ πάντα λεγόμενον θεὸν ἢ σέβασμα, ὥστε αὐτὸν εἰς τὸν ναὸν τοῦ θεοῦ ὡς θεὸν καθίσαι, ἀποδεικνύντα ἑαυτὸν ὅτι ἐστὶν θεός.
|
|
5
|
5
|
|
Не по́мните ли, я́ко єще́ живи́й у вас, сія́ глаго́лах вам?
|
Οὐ μνημονεύετε ὅτι ἔτι ὢν πρὸς ὑμᾶς, ταῦτα ἔλεγον ὑμῖν;
|
|
6
|
6
|
|
І ни́ні удержава́ющеє ві́сте, во є́же яви́тися єму́ в своє́ єму́ вре́м'я.
|
Καὶ νῦν τὸ κατέχον οἴδατε, εἰς τὸ ἀποκαλυφθῆναι αὐτὸν ἐν τῷ ἑαυτοῦ καιρῷ.
|
|
7
|
7
|
|
Та́йна бо уже́ ді́ється беззако́нія, то́чію держа́й ни́ні до́ндеже от среди́ бу́деть;
|
Τὸ γὰρ μυστήριον ἤδη ἐνεργεῖται τῆς ἀνομίας· μόνον ὁ κατέχων ἄρτι, ἕως ἐκ μέσου γένηται,
|
|
8
|
8
|
|
і тогда́ яви́ться беззако́нник, єго́же Госпо́дь Ісу́с убіє́ть ду́хом уст Свої́х, і упраздни́ть явле́нієм прише́ствія Своєго́,
|
καὶ τότε ἀποκαλυφθήσεται ὁ ἄνομος, ὃν ὁ κύριος ἀναλώσει τῷ πνεύματι τοῦ στόματος αὐτοῦ, καὶ καταργήσει τῇ ἐπιφανείᾳ τῆς παρουσίας αὐτοῦ·
|
|
9
|
9
|
|
Єго́же єсть прише́ствіє по ді́йству сатанину́ во вся́цій си́лі і зна́меніїх і чудесі́х ло́жних,
|
οὗ ἐστὶν ἡ παρουσία κατ’ ἐνέργειαν τοῦ Σατανᾶ ἐν πάσῃ δυνάμει καὶ σημείοις καὶ τέρασιν ψεύδους,
|
|
|
10
|
|
і во вся́кой льсті непра́вди в погиба́ющих, зане́ любве́ і́стини не прия́ша, во є́же спасти́ся їм.
|
καὶ ἐν πάσῃ ἀπάτῃ τῆς ἀδικίας ἐν τοῖς ἀπολλυμένοις, ἀνθ’ ὧν τὴν ἀγάπην τῆς ἀληθείας οὐκ ἐδέξαντο εἰς τὸ σωθῆναι αὐτούς.
|
|
11
|
11
|
|
І сего́ ра́ди по́слеть їм Бог ді́йство льсти, во є́же ві́ровати їм лжі,
|
Καὶ διὰ τοῦτο πέμψει αὐτοῖς ὁ θεὸς ἐνέργειαν πλάνης, εἰς τὸ πιστεῦσαι αὐτοὺς τῷ ψεύδει·
|
|
12
|
12
|
|
да суд при́ймуть всі не ві́ровавшії і́стині, но благоволи́вшії в непра́вді.
|
ἵνα κριθῶσιν πάντες οἱ μὴ πιστεύσαντες τῇ ἀληθείᾳ, ἀλλ’ εὐδοκήσαντες ἐν τῇ ἀδικίᾳ.
|
|
13
|
13
|
|
(Зач. 276) Ми же до́лжні єсьми́ благодари́ти Бо́га всегда́ о вас, бра́тіє возлю́бленная от Го́спода, я́ко ізбра́л єсть вас Бог от нача́ла во спасе́ніє во святи́ні Ду́ха і ві́ри і́стини,
|
Ἡμεῖς δὲ ὀφείλομεν εὐχαριστεῖν τῷ θεῷ πάντοτε περὶ ὑμῶν, ἀδελφοὶ ἠγαπημένοι ὑπὸ κυρίου, ὅτι εἵλετο ὑμᾶς ὁ θεὸς ἀπ’ ἀρχῆς εἰς σωτηρίαν ἐν ἁγιασμῷ πνεύματος, καὶ πίστει ἀληθείας·
|
|
14
|
14
|
|
в не́же призва́ вас благовіствова́нієм на́шим, в получе́ніє сла́ви Го́спода на́шего Ісу́са Христа́.
|
εἰς ὃ ἐκάλεσεν ὑμᾶς διὰ τοῦ εὐαγγελίου ἡμῶν, εἰς περιποίησιν δόξης τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ χριστοῦ.
|
|
15
|
15
|
|
Ті́мже у́бо, бра́тіє, сто́йте і держі́те преда́нія, ї́мже научи́стеся іли́ сло́вом, іли́ посла́нієм на́шим.
|
Ἄρα οὖν, ἀδελφοί, στήκετε, καὶ κρατεῖτε τὰς παραδόσεις ἃς ἐδιδάχθητε, εἴτε διὰ λόγου, εἴτε δι’ ἐπιστολῆς ἡμῶν.
|
|
16
|
16
|
|
Сам же Госпо́дь наш Ісу́с Христо́с, і Бог і Оте́ць наш, возлюби́вий нас і да́вий утіше́ніє ві́чно і упова́ніє бла́го в благода́ті,
|
Αὐτὸς δὲ ὁ κύριος ἡμῶν Ἰησοῦς χριστός, καὶ ὁ θεὸς καὶ πατὴρ ἡμῶν ὁ ἀγαπήσας ἡμᾶς, καὶ δοὺς παράκλησιν αἰωνίαν καὶ ἐλπίδα ἀγαθὴν ἐν χάριτι,
|
|
17
|
17
|
|
да уті́шить сердця́ ва́ша і да утверди́ть [да утверди́ть вас] во вся́цім сло́ві і ді́лі бла́зі.
|
παρακαλέσαι ὑμῶν τὰς καρδίας, καὶ στηρίξαι ὑμᾶς ἐν παντὶ λόγῳ καὶ ἔργῳ ἀγαθῷ.
|
|
Глава 3
|
Κεφάλαιο 3
|
|
1
|
1
|
|
Про́чеє, молі́теся о нас, бра́тіє, да сло́во Госпо́днє тече́ть і сла́виться, я́коже і в вас,
|
Τὸ λοιπόν, προσεύχεσθε, ἀδελφοί, περὶ ἡμῶν, ἵνα ὁ λόγος τοῦ κυρίου τρέχῃ καὶ δοξάζηται, καθὼς καὶ πρὸς ὑμᾶς,
|
|
2
|
2
|
|
і да ізба́вимся от злих і лука́вих челові́к; не всіх бо єсть ві́ра.
|
καὶ ἵνα ῥυσθῶμεν ἀπὸ τῶν ἀτόπων καὶ πονηρῶν ἀνθρώπων· οὐ γὰρ πάντων ἡ πίστις.
|
|
3
|
3
|
|
Ві́рен же єсть Госпо́дь, І́же утверди́ть вас і сохрани́ть от лука́ваго.
|
Πιστὸς δέ ἐστιν ὁ κύριος, ὃς στηρίξει ὑμᾶς καὶ φυλάξει ἀπὸ τοῦ πονηροῦ.
|
|
4
|
4
|
|
Упова́єм же на Го́спода о вас, я́ко, я́же повеліва́єм вам, і творите́ і сотворите́.
|
Πεποίθαμεν δὲ ἐν κυρίῳ ἐφ’ ὑμᾶς, ὅτι ἃ παραγγέλλομεν ὑμῖν, καὶ ποιεῖτε καὶ ποιήσετε.
|
|
5
|
5
|
|
Госпо́дь же да іспра́вить сердця́ ва́ша в любо́в Бо́жию і в терпі́ніє Христо́во.
|
Ὁ δὲ κύριος κατευθύναι ὑμῶν τὰς καρδίας εἰς τὴν ἀγάπην τοῦ θεοῦ, καὶ εἰς τὴν ὑπομονὴν τοῦ χριστοῦ.
|
|
6
|
6
|
|
(Зач. 277) Повеліва́єм же вам, бра́тіє, о і́мені Го́спода на́шего Ісу́са Христа́, отлуча́тися вам от вся́каго бра́та безчи́нно ходя́ща, а не по преда́нію, є́же прия́ша от нас;
|
Παραγγέλλομεν δὲ ὑμῖν, ἀδελφοί, ἐν ὀνόματι τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ χριστοῦ, στέλλεσθαι ὑμᾶς ἀπὸ παντὸς ἀδελφοῦ ἀτάκτως περιπατοῦντος, καὶ μὴ κατὰ τὴν παράδοσιν ἣν παρέλαβον παρ’ ἡμῶν.
|
|
7
|
7
|
|
са́мі бо ві́сте, ка́ко лі́по єсть вам подо́битися нам; я́ко не безчи́нновахом у вас,
|
Αὐτοὶ γὰρ οἴδατε πῶς δεῖ μιμεῖσθαι ἡμᾶς· ὅτι οὐκ ἠτακτήσαμεν ἐν ὑμῖν,
|
|
8
|
8
|
|
ніже́ ту́не хліб ядо́хом у кого́, но в труді́ і по́двизі, нощ і день ді́лающе, да не отягчи́м нікого́же от вас;
|
οὐδὲ δωρεὰν ἄρτον ἐφάγομεν παρά τινος, ἀλλ’ ἐν κόπῳ καὶ μόχθῳ, νύκτα καὶ ἡμέραν ἐργαζόμενοι, πρὸς τὸ μὴ ἐπιβαρῆσαί τινα ὑμῶν·
|
|
9
|
9
|
|
не я́ко не і́мами вла́сти, но да себе́ о́браз да́ми вам, во є́же уподо́битися нам.
|
οὐχ ὅτι οὐκ ἔχομεν ἐξουσίαν, ἀλλ’ ἵνα ἑαυτοὺς τύπον δῶμεν ὑμῖν εἰς τὸ μιμεῖσθαι ἡμᾶς.
|
|
10
|
10
|
|
І́бо єгда́ бі́хом у вас, сіє́ завіщава́хом вам; я́ко а́ще кто не хо́щеть ді́лати ніже́ да ясть.
|
Καὶ γὰρ ὅτε ἦμεν πρὸς ὑμᾶς, τοῦτο παρηγγέλλομεν ὑμῖν ὅτι εἴ τις οὐ θέλει ἐργάζεσθαι, μηδὲ ἐσθιέτω.
|
|
11
|
11
|
|
Сли́шим бо ні́кия безчи́нно ходя́щия у вас, нічто́же ді́лающия, но лука́вно обходя́щия;
|
Ἀκούομεν γάρ τινας περιπατοῦντας ἐν ὑμῖν ἀτάκτως, μηδὲν ἐργαζομένους, ἀλλὰ περιεργαζομένους.
|
|
12
|
12
|
|
такови́м запреща́єм і мо́лим о Го́споді на́шем Ісу́сі Христі́, да с безмо́лвієм ді́лающе, свой хліб ядя́ть.
|
Τοῖς δὲ τοιούτοις παραγγέλλομεν καὶ παρακαλοῦμεν διὰ τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ χριστοῦ, ἵνα μετὰ ἡσυχίας ἐργαζόμενοι τὸν ἑαυτῶν ἄρτον ἐσθίωσιν.
|
|
13
|
13
|
|
Ви же, бра́тіє, не стужа́йте, до́броє творя́ще.
|
Ὑμεῖς δέ, ἀδελφοί, μὴ ἐκκακήσητε καλοποιοῦντες.
|
|
14
|
14
|
|
А́ще же кто не послу́шаєть словесе́ на́шего посла́нієм, cего́ назна́менуйте і не приміша́йтеся єму́, да посрами́ться;
|
Εἰ δέ τις οὐχ ὑπακούει τῷ λόγῳ ἡμῶν διὰ τῆς ἐπιστολῆς, τοῦτον σημειοῦσθε, καὶ μὴ συναναμίγνυσθε αὐτῷ, ἵνα ἐντραπῇ,
|
|
15
|
15
|
|
і не а́ки врага́ імі́йте єго́, но наказу́йте я́коже бра́та.
|
καὶ μὴ ὡς ἐχθρὸν ἡγεῖσθε, ἀλλὰ νουθετεῖτε ὡς ἀδελφόν.
|
|
16
|
16
|
|
Сам же Госпо́дь ми́ра да дасть вам мир всегда́ во вся́цім о́бразі; Госпо́дь со всі́ми ва́ми.
|
Αὐτὸς δὲ ὁ κύριος τῆς εἰρήνης δῴη ὑμῖν τὴν εἰρήνην διὰ παντὸς ἐν παντὶ τρόπῳ. Ὁ κύριος μετὰ πάντων ὑμῶν.
|
|
17
|
17
|
|
Цілова́ніє моє́ю руко́ю Па́влею, є́же єсть зна́меніє во вся́цім посла́нії, си́це пишу́;
|
Ὁ ἀσπασμὸς τῇ ἐμῇ χειρὶ Παύλου, ὅ ἐστιν σημεῖον ἐν πάσῃ ἐπιστολῇ· οὕτως γράφω.
|
|
18
|
18
|
|
благода́ть Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ со всі́ми ва́ми. Амі́нь.
|
Ἡ χάρις τοῦ κυρίου ἡμῶν Ἰησοῦ χριστοῦ μετὰ πάντων ὑμῶν. Ἀμήν.
|
