|
Глава 17
|
Глава́ з҃і
|
|
18
|
18
|
| (Зач. 57) Я́коже Мене́ посла́л єси́ в мир, і Аз посла́х їх в мир, | (Заⷱ҇ н҃з҃.) Ꙗ҆́коже менѐ посла́лъ є҆сѝ въ мі́ръ, и҆ а҆́зъ посла́хъ и҆̀хъ въ мі́ръ, |
|
19
|
19
|
| і за них Аз свящу́ Себе́, да і ті́ї бу́дуть свяще́ні во і́стину. | и҆ за ни́хъ а҆́зъ сщ҃ꙋ̀ себѐ, да и҆ ті́и бꙋ́дꙋтъ сщ҃е́ни во и҆́стинꙋ. |
|
20
|
20
|
| Не о сих же молю́ то́кмо, но і о ві́рующих словесе́ їх ра́ди в М'я, | Не ѡ҆ си́хъ же молю̀ то́кмѡ, но и҆ ѡ҆ вѣ́рꙋющихъ словесѐ и҆́хъ ра́ди въ мѧ̀, |
|
21
|
21
|
| да всі єди́но бу́дуть: я́коже Ти, О́тче, во Мні, і Аз в Тебі́, да і ті́ї в Нас єди́но бу́дуть, — да (і) мир ві́ру і́меть, я́ко Ти М'я посла́л єси́; | да всѝ є҆ди́но бꙋ́дꙋтъ: ꙗ҆́коже ты̀, ѻ҆́ч҃е, во мнѣ̀, и҆ а҆́зъ въ тебѣ̀, да и҆ ті́и въ на́съ є҆ди́но бꙋ́дꙋтъ: да (и҆) мі́ръ вѣ́рꙋ и҆́метъ, ꙗ҆́кѡ ты̀ мѧ̀ посла́лъ є҆сѝ: |
|
22
|
22
|
| і Аз сла́ву, ю́же дал єси́ Мні, дах їм; да бу́дуть єди́но, я́коже Ми єди́но єсьма́; | и҆ а҆́зъ сла́вꙋ, ю҆́же да́лъ є҆сѝ мнѣ̀, да́хъ и҆̀мъ: да бꙋ́дꙋтъ є҆ди́но, ꙗ҆́коже мы̀ є҆ди́но є҆сма̀: |
|
23
|
23
|
| Аз в них, і Ти во Мні; да бу́дуть соверше́нні во єди́но, і да разумі́єть мир, я́ко Ти М'я посла́л єси́ і возлюби́л єси́ їх, я́коже Мене́ возлюби́л єси́. | а҆́зъ въ ни́хъ, и҆ ты̀ во мнѣ̀: да бꙋ́дꙋтъ соверше́ни во є҆ди́но, и҆ да разꙋмѣ́етъ мі́ръ, ꙗ҆́кѡ ты̀ мѧ̀ посла́лъ є҆сѝ и҆ возлюби́лъ є҆сѝ и҆̀хъ, ꙗ҆́коже менѐ возлюби́лъ є҆сѝ. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.