|
Євангеліє від Іоана
|
Євангеліє від Іоана
|
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 1) В нача́лі бі Сло́во, і Сло́во бі к Бо́гу [у Бо́га], і Бог бі Сло́во. | Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог. |
|
2
|
2
|
| Сей бі іскони́ к Бо́гу [у Бо́га]; | Воно було споконвіку в Бога. |
|
3
|
3
|
| вся тім би́ша, і без Него́ нічто́же бисть, є́же бисть. | Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталося, що сталося. |
|
4
|
4
|
| В том живо́т бі, і живо́т бі світ челові́ком; | У Ньому було життя, і життя було світлом людям. |
|
5
|
5
|
| і світ во тьмі сві́титься, і тьма єго́ не об'я́т. | І світло в темряві світить, і темрява не огорнула його. |
|
6
|
6
|
| Бисть челові́к по́слан от Бо́га, і́м'я єму́ Іоа́нн; | Був чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Іоан. |
|
|
7
|
| сей при́йде во свиді́тельство, да свиді́тельствуєть о Сві́ті, да всі ві́ру і́муть єму́ [да всі уві́рують чрез него́]. | Він прийшов для свідчення, щоб свідчити про Світло, щоб усі увірували через нього. |
|
8
|
8
|
| Не бі той світ, но да свиді́тельствуєть о Сві́ті; | Він не був світлом, але був посланий, щоб свідчити про Світло. |
|
9
|
9
|
| бі Світ і́стинний, І́же просвіща́єть вся́каго челові́ка гряду́щаго в мир; | Було Світло істинне, що освітлює кожну людину, яка приходить у світ. |
|
10
|
10
|
| в ми́рі бі, і мир Тім бисть, і мир Єго́ не позна́; | У світі був, і світ через Нього постав, і світ Його не пізнав. |
|
11
|
11
|
| во своя́ при́йде, і свої́ Єго́ не прия́ша. | До своїх прийшов, і свої Його не прийняли. |
|
12
|
12
|
| Єли́ці же прия́ша Єго́, даде́ їм о́бласть ча́дом Бо́жиїм би́ти, ві́рующим во і́м'я Єго́, | А тим, які прийняли Його, що вірують в ім’я Його, дав силу дітьми Божими бути, |
|
13
|
13
|
| і́же не от кро́ві, ні от по́хоті плотськи́я, ні от по́хоті му́жеськия, но от Бо́га роди́шася. | які не від крови, не від похоті плотської, не від хотіння чоловічого, а від Бога народилися. |
|
14
|
14
|
| І Сло́во плоть бисть і всели́ся в ни, і ви́діхом сла́ву Єго́, сла́ву, я́ко Єдиноро́днаго от Отця́, іспо́лнь благода́ті і і́стини. | І Слово стало плоттю, і вселилося між нами, повне благодаті й істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця. |
|
15
|
15
|
| Іоа́нн свиді́тельствуєть о Нем і воззва́ глаго́ла: Сей бі, Єго́же ріх, І́же по мні Гряди́й, пре́до мно́ю бисть, я́ко пе́рвіє мене́ бі. | Іоан свідчить про Нього і голосно каже: це Той, про Кого я говорив; Той, Хто йде за мною, став попереду мене, бо раніше від мене був. |
|
16
|
16
|
| І от ісполне́нія Єго́ ми всі прия́хом і благода́ть воз благода́ть; | І від повноти Його ми всі прийняли і благодать на благодать, |
|
17
|
17
|
| я́ко зако́н Моїсе́йом дан бисть, благода́ть (же) і і́стина Ісу́с Христо́м бисть. | бо закон був даний через Мойсея; а благодать і істина через Ісуса Христа сталися. |
|
18
|
18
|
| (Зач. 2) Бо́га нікто́же ви́ді нигді́же; Єдиноро́дний Син, сий в ло́ні О́тчі, Той іспові́да. | Бога ніхто не бачив ніколи; Єдинородний Син, Який у лоні Отця, Він явив. |
|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 6) І в тре́тій день брак бисть в Ка́ні Галиле́йстій; і бі Ма́ти Ісу́сова ту. | На третій день було весілля в Кані галилейській, і Мати Ісусова була там. |
|
2
|
2
|
| Зван же бисть Ісу́с і ученици́ Єго́ на брак. | Був також запрошений на весілля Ісус з учениками Його. |
|
3
|
3
|
| І недоста́вшу вину́, глаго́ла Ма́ти Ісу́сова к Нему́: вина́ не і́муть. | Коли не вистачило вина, Мати Ісуса каже Йому: вина не мають. |
|
4
|
4
|
| Глагола Єй Ісу́с: что (єсть) Мні і Тебі́, Же́но? Не у при́йде час Мой. | Ісус говорить Їй: що Мені і Тобі, Жоно? Ще не прийшов час Мій. |
|
5
|
5
|
| Глаго́ла Ма́ти Єго́ слуга́м: є́же а́ще глаго́леть вам, сотворі́те. | Мати Його говорить слугам: що скаже Він вам, те зробіть. |
|
6
|
6
|
| Бі́ху же ту водоно́си ка́менні шесть, лежа́ще по очище́нію іуде́йську, вмістя́щий по двіма́ іли́ тріє́м мі́рам. | Було ж тут шість кам’яних водоносів, що стояли за звичаєм для очищення юдейського, кожен вміщав по дві чи по три міри. |
|
7
|
7
|
| Глагола їм Ісу́с: напо́лніте водоно́си води́. І напо́лниша їх до верха́. | Ісус говорить їм: наповніть посудини водою. І наповнили їх до верху. |
|
8
|
8
|
| І глаго́ла їм: почерпі́те ни́ні і принесі́те архітрикли́нові. І принесо́ша. | І говорить їм: тепер зачерпніть і несіть до розпорядника весілля. І понесли. |
|
9
|
9
|
| Я́коже вкуси́ архітрикли́н вина́ би́вшаго от води́, і не ві́даше, отку́ду єсть; слу́ги же ві́дяху поче́рпшії во́ду; пригласи́ жениха́ архітрикли́н. | Коли ж розпорядник покуштував воду, що стала вином [а він не знав, звідки це вино, знали ж тільки слуги, які набирали воду], тоді розпорядник кличе жениха |
|
10
|
10
|
| І глаго́ла єму́: всяк челові́к пре́жде до́броє вино́ полагає́ть, і єгда́ упію́ться, тогда́ ху́ждшеє; ти (же) соблю́л єси́ до́броє вино́ досе́лі. | і говорить йому: кожна людина спочатку добре вино подає, а коли нап’ються, тоді гірше; а ти добре вино зберіг аж досі. |
|
11
|
11
|
| Се сотвори́ нача́ток зна́менієм Ісу́с в Ка́ні галиле́йстій і яви́ сла́ву Свою́; і ві́роваша в Него́ ученици́ Єго́. | Так поклав Ісус початок чудесам у Кані галилейській і явив славу Свою; і увірували в Нього ученики Його. |
|
Глава 3
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 8) Бі же челові́к от фарисе́й, Нікоди́м і́м'я єму́, князь жидо́вський; | Був же чоловік з фарисеїв на ім’я Никодим, начальник юдейський. |
|
2
|
2
|
| сей при́йде ко Ісу́су но́щію, і рече́ Єму́: Равві́, вім, я́ко от Бо́га прише́л єси́ Учи́тель; нікто́же бо мо́жеть зна́меній сих твори́ти, я́же Ти твори́ши, а́ще не бу́деть Бог с ним. | Він уночі прийшов до Ісуса і сказав Йому: Учителю, ми знаємо, що Ти Учитель, Який прийшов від Бога; бо ніхто не може таких чудес творити, які Ти твориш, якби Бог не був з ним. |
|
3
|
3
|
| Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́; амі́нь, амі́нь глаго́лю Тебі́: а́ще кто не роди́ться сви́ше, не мо́жеть ви́діти Ца́рствія Бо́жия. | Ісус сказав йому у відповідь: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого. |
|
4
|
4
|
| Глаго́ла к Нему́ Нікоди́м: ка́ко мо́жеть челові́к роди́тися стар сий? Єда́ мо́жеть второ́є вни́ти во утро́бу ма́тере своєя́ і роди́тися? | Никодим говорить Йому: як може людина народитися, будучи старою? Хіба вона може вдруге ввійти в утробу матері своєї і народитися? |
|
5
|
5
|
| Отвіща́ Ісу́с: амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́: а́ще кто не роди́ться водо́ю і Ду́хом, не мо́жеть вни́ти во Ца́рствіє Бо́жиє; | Ісус відповів: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти в Царство Боже. |
|
6
|
6
|
| рожде́нноє от пло́ті плоть єсть, і рожде́нноє от Ду́ха дух єсть. | Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух. |
|
7
|
7
|
| Не диви́ся, я́ко ріх Ті; подоба́єть вам роди́тися сви́ше. | Не дивуйся тому, що Я сказав тобі; треба вам народитися звище. |
|
8
|
8
|
| Дух, іді́же хо́щеть, ди́шеть, і глас єго́ сли́шиши, но не ві́си, отку́ду прихо́дить і ка́мо і́деть; та́ко єсть всяк (челові́к) рожде́нний от Ду́ха. | Дух дише де хоче, і голос його чуєш, але не знаєш, звідки він приходить і куди йде: так буває з кожною людиною, народженою від Духа. |
|
9
|
9
|
| Отвіща́ Нікоди́м і рече́ Єму́: ка́ко мо́гуть сія́ би́ти? | Никодим сказав Йому у відповідь: як це може бути? |
|
10
|
10
|
| Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: Ти єси́ учи́тель Ізра́їлев, і сих ли не ві́си? | Ісус відповів йому і сказав: ти — учитель Ізраїлів, і чи цього не знаєш? |
|
11
|
11
|
| Амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́, я́ко, є́же ві́ми, глаго́лем, і, є́же ви́діхом, свиді́тельствуєм, і свиді́тельства на́шего не приє́млете; | Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили, а ви свідчення Нашого не приймаєте. |
|
12
|
12
|
| а́ще земна́я реко́х вам, і не ві́руєте, ка́ко, а́ще реку́ вам небе́сная, уві́руєте? | Якщо Я сказав вам про земне і ви не вірите, то як повірите, коли буду говорити вам про небесне? |
|
13
|
13
|
| (Зач. 9) І нікто́же взи́де на не́бо, то́кмо сше́дий с небесе́ Син Челові́чеський, Сий на небесі́; | Ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто зійшов з небес, Син Людський, Сущий на небесах. |
|
14
|
14
|
| і я́коже Моїсе́й вознесе́ змію́ в пусти́ні, та́ко подоба́єть вознести́ся Си́ну Челові́чеському, | І як Мойсей підніс змія в пустелі, так належить піднестися Синові Людському, |
|
15
|
15
|
| да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний. | щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне. |
|
16
|
16
|
| (Зач. 10) Та́ко бо возлюби́ Бог мир, я́ко і Си́на Своєго́ Єдиноро́днаго дал єсть, да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний. | Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне. |
|
17
|
17
|
| Не посла́ бо Бог Си́на Своєго́ в мир, да су́дить ми́рові, но да спасе́ться Ім мир. | Бо не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ спасся через Нього. |
|
18
|
18
|
| Ві́руяй в Онь не бу́деть [ність] осужде́н; а не ві́руяй уже́ осужде́н єсть, я́ко не ві́рова во і́м'я Єдиноро́днаго Си́на Бо́жия. | Хто вірує в Нього, не буде осуджений, а хто не вірує, вже осуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого. |
|
19
|
19
|
| Се́й же єсть суд, я́ко світ при́йде в мир, і возлюби́ша челові́ци па́че тьму, не́же світ; бі́ша бо їх діла́ зла. | Суд полягає в тому, що світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були лихі; |
|
Глава 6
|
Глава 6
|
|
56
|
56
|
| (Зач. 24) Яди́й Мою́ Пло́ть і пія́й Мою́ Кров во Мні пребива́єть, і Аз в нем. | Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому. |
|
57
|
57
|
| Я́коже посла́ М'я Живи́й Оте́ць, — і Аз живу́ Отця́ ра́ди, — і яди́й М'я, і той жив бу́деть Мене́ ра́ди. | Як послав Мене Живий Отець, — і Я живу Отцем, — так і той, хто їсть Мене, житиме через Мене. |
|
58
|
58
|
| Сей єсть хліб сше́дий с небесе́; не я́коже ядо́ша отці́ ва́ші ма́нну і умро́ша; яди́й хліб сей жив бу́деть во ві́ки. | Цей і є хліб, який зійшов з небес. Не так, як батьки ваші їли манну і померли; хто їсть хліб цей, житиме повік. |
|
Глава 10
|
Глава 10
|
|
9
|
9
|
| (Зач. 36) Аз єсьм двер: Мно́ю а́ще кто вни́деть, спасе́ться, і вни́деть, і ізи́деть, і па́жить обря́щеть. | Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться, і увійде, і вийде, і пасовище знайде. |
|
Глава 11
|
Глава 11
|
|
25
|
25
|
| Рече́ (же) єй Ісу́с: Аз єсьм воскреше́ніє і живо́т; ві́руяй в М'я, а́ще і у́мреть, оживе́ть. | Ісус сказав їй: Я є воскресіння і життя; хто вірує в Мене, якщо і помре, оживе. |
|
26
|
26
|
| і всяк живи́й і ві́руяй в М'я не у́мреть во ві́ки. Є́млеши ли ві́ру сему́? | І кожен, хто живе і вірує в Мене, не помре повік. Чи віриш цьому? |
|
Глава 14
|
Глава 14
|
|
26
|
26
|
| Уті́шитель же, Дух Святи́й, Єго́же по́слеть Оте́ць во і́м'я Моє́, Той ви научи́ть всему́ і воспом'яне́ть вам вся, Я́же ріх вам. | Утішитель же, Дух Святий, Якого пошле Отець в ім’я Моє, навчить вас усього і нагадає вам усе, що Я говорив вам. |
|
1
|
1
|
| (Зач. 47) Да не смуща́ється се́рдце ва́ше; ві́руйте в Бо́га і в М'я ві́руйте; | Нехай не тривожиться серце ваше; віруйте в Бога і в Мене віруйте. |
|
2
|
2
|
| в дому́ Отця́ Моєго́ оби́тєлі мно́гі суть; а́ще ли же ні, рекл бих вам: іду́ угото́вати мі́сто вам; | В домі Отця Мого осель багато. А якби не так, Я сказав би вам: Я йду приготувати місце вам. |
|
3
|
3
|
| і а́ще [а́ще пойду́ і] угото́влю мі́сто вам, па́ки прийду́ і поіму́ ви к Себі́, да, іді́же єсьм Аз і ви бу́дете; | І коли піду і приготую вам місце, прийду знову і візьму вас до Себе, щоб і ви були там, де Я. |
|
4
|
4
|
| і а́може Аз іду́, ві́сте, і путь ві́сте. | А куди Я йду, ви знаєте, і путь знаєте. |
|
5
|
5
|
| Глаго́ла Єму́ Фома́: Го́споди, не ві́ми, ка́мо і́деши; і ка́ко мо́жем путь ві́діти? | Фома сказав Йому: Господи! Не знаємо, куди йдеш; і як можемо знати путь? |
|
6
|
6
|
| Глаго́ла єму́ Ісу́с: Аз єсьм путь, і і́стина, і живо́т; нікто́же при́йдеть ко Отцю́, то́кмо Мно́ю; | Ісус сказав йому: Я є путь, і істина, і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене. |
|
7
|
7
|
| а́ще М'я би́сте зна́ли, і Отця́ Моєго́ зна́ли би́сте [у́бо]; і отсе́лі позна́сте Єго́, і ви́дісте Єго́. | Коли б ви знали Мене, то знали б і Отця Мого. І віднині знаєте Його і бачили Його. |
|
8
|
8
|
| Глаго́ла Єму́ Фили́пп: Го́споди, покажи́ нам Отця́, і довлі́єть нам. | Филип сказав Йому: Господи, покажи нам Отця, і нам вистачить. |
|
9
|
9
|
| Глаго́ла єму́ Ісу́с: толи́ко вре́м'я с ва́ми єсьм, і не позна́л єси́ Мене́, Фили́ппе? Ви́дівий Мене́ ви́ді Отця́; і ка́ко ти глаго́леши: покажи́ нам Отця́? | Ісус сказав йому: стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто бачив Мене, той і Отця бачив; як же ти говориш: покажи нам Отця? |
|
10
|
10
|
| не ві́руєши ли, я́ко Аз во Отці́, і Оте́ць во Мні єсть? (Зач. 48) Глаго́ли, я́же Аз глаго́лю вам, о Себі́ не глаго́лю; Оте́ць же во Мні пребива́яй, Той твори́ть діла́; | Хіба ти не віриш, що Я в Отці і Отець у Мені? Слова, які Я кажу, не від Себе кажу; Отець, Який в Мені перебуває, Він творить діла. |
|
Глава 15
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 50) Аз єсьм лоза́ і́стинная, і Оте́ць Мой ді́латель єсть. | Я є істинна виноградна лоза, а Отець Мій — виноградар. |
|
2
|
2
|
| Вся́ку ро́згу о Мні не творя́щую плода́, і́зметь ю, і вся́ку творя́щую плод, отреби́ть ю, да мно́жайший плод принесе́ть. | Всяку гілку в Мене Він відсікає, що не плодоносить, і всяку, що плодоносить, очищає, щоб більше принесла плоду. |
|
3
|
3
|
| Уже́ ви чи́сти єсте́ за сло́во, є́же глаго́лах вам. | Ви вже очищені через слово, яке Я проповідував вам. |
|
4
|
4
|
| Бу́дите во Мні, і Аз в вас. Я́коже розга́ не мо́жеть плода́ сотвори́ти о себі́, а́ще не бу́деть на лозі́, та́ко і ви, а́ще во мні не пребу́дете. | Перебувайте в Мені, і Я у вас. Як гілка не може приносити плоду сама від себе, якщо не буде на лозі, так і ви, якщо не будете в Мені. |
|
5
|
5
|
| Аз єсьм лоза́, ви (же) ро́ждіє: (і) і́же бу́деть во Мні, і Аз в нем, той сотвори́ть плод мног, я́ко без Мене́ не мо́жете твори́ти нічесо́же; | Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого. |
|
6
|
6
|
| а́ще кто во Мні не пребу́деть, ізве́ржеться вон, я́коже розга́, і ізси́шеть; і собира́ють ю і во огнь влага́ють, і сгара́єть: | Хто не буде в Мені, той буде відкинутий геть, як гілка, і всохне; а такі гілки збирають і кидають у вогонь, і вони згоряють. |
|
7
|
7
|
| а́ще пребу́дете во Мні і глаго́ли Мої́ в вас пребу́дут, єго́же а́ще хо́щете, просі́те, і бу́деть вам; | Якщо перебуватимете в Мені, і слова Мої у вас будуть, то, чого б ви не захотіли, просіть, і буде вам. |
|
8
|
8
|
| о сем просла́вися Оте́ць Мой, да плод мног сотворите́, і бу́дете мої́ ученици́. | Тим прославиться Отець Мій, якщо ви принесете багато плоду і будете Моїми учениками. |
|
9
|
9
|
| (Зач. 51) Я́коже возлюби́ м'я Оте́ць, і Аз возлюби́х вас; бу́діте в любві́ Моє́й; | Як полюбив Мене Отець, так і Я полюбив вас; перебувайте ж у Моїй любові. |
|
10
|
10
|
| а́ще за́повіді Моя́ соблюде́те, пребу́дете в любві́ Моє́й, я́коже Аз за́повіді Отця́ Моєго́ соблюдо́х, і пребива́ю в Єго́ любві́. | Якщо заповідей Моїх дотримаєтесь, то будете в любові Моїй, як і Я, дотримавшись заповідей Отця Мого, перебуваю в Його любові. |
|
11
|
11
|
| Сія́ глаго́лах вам, да ра́дость Моя́ в вас бу́деть, і ра́дость ва́ша іспо́лниться. | Це сказав Я вам, щоб радість Моя у вас перебувала, і радість ваша буде повна. |
|
12
|
12
|
| Сія́ єсть за́повідь Моя́, да лю́бите друг дру́га, я́коже возлюби́х ви; | Це є заповідь Моя, щоб ви любили один одного, як Я полюбив вас. |
|
13
|
13
|
| бо́льші сея́ любве́ нікто́же і́мать, да кто ду́шу свою́ положи́ть за дру́ги своя́. | Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх. |
|
14
|
14
|
| Ви дру́зі Мої́ єсте́, а́ще творите́, єли́ка Аз запові́даю вам; | Ви — друзі Мої, якщо виконуєте те, що Я заповідаю вам. |
|
15
|
15
|
| не ктому́ вас глаго́лю раби́, я́ко раб не вість, что твори́ть госпо́дь єго́; вас же реко́х дру́ги, я́ко вся, я́же сли́шах от Отця́ Моєго́, сказа́х вам. | Не називаю вас більше рабами, бо раб не знає, що робить господар його; а Я назвав вас друзями, тому що сказав вам усе, що чув від Отця Мого. |
|
16
|
16
|
| Не ви Мене́ ізбра́сте, но Аз ізбра́х вас, і положи́х вас, да ви і́дете і плод принесе́те, і плод ваш пребу́деть, да, єго́же а́ще про́сите от Отця́ во і́м'я Моє́, дасть вам. | Не ви Мене обрали, але Я вас обрав і настановив вас, щоб ви йшли і приносили плід, і щоб плід ваш залишився, щоб, чого не попросите в Отця в ім’я Моє, Він дав вам. |
|
17
|
17
|
| (Зач. 52) Сія́ запові́даю вам, да лю́бите друг дру́га. | Це заповідаю вам, щоб ви любили один одного. |
|
18
|
18
|
| А́ще мир вас ненави́дить, ві́діте, я́ко Мене́ пре́жде вас возненави́ді; | Якщо світ вас ненавидить, знайте, що Мене перше, ніж вас, зненавидів. |
|
19
|
19
|
| а́ще от ми́ра би́сте би́ли, мир у́бо своє́ люби́л би; я́коже от ми́ра ні́сте, но Аз ізбра́х ви от ми́ра, сего́ ра́ди ненави́дить вас мир. | Якби ви були від світу, то світ любив би своє; а оскільки ви не від світу, але Я обрав вас від світу, тому ненавидить вас світ. |
|
20
|
20
|
| Помина́йте сло́во, є́же Аз ріх вам: ність раб бо́лій го́спода своєго́; а́ще Мене́ ізгна́ша, і вас ізжену́ть; а́ще сло́во Моє́ соблюдо́ша, і ва́ше соблюду́ть; | Пам’ятайте слово, яке Я сказав вам: раб не більший за господаря свого. Якщо Мене гнали, то гнатимуть і вас; якщо Мого слова дотримувались, будуть дотримуватись і вашого. |
|
21
|
21
|
| но сія́ вся творя́ть вам за і́м'я Моє́, я́ко не ві́дять Посла́вшаго М'я. | Та все те чинитимуть вам за ім’я Моє, тому що не знають Того, Хто послав Мене. |
|
22
|
22
|
| А́ще не бих прише́л і глаго́лал їм, гріха́ не би́ша імі́ли; ни́ні же вини́ [ізвине́нія] не і́муть о грісі́ своє́м; | Якби Я не прийшов і не говорив їм, то не мали б гріха; а тепер не мають виправдання за гріх свій. |
|
23
|
23
|
| ненави́дяй Мене́, і Отця́ Моєго́ ненави́дить; | Хто ненавидить Мене, той ненавидить і Отця Мого. |
|
24
|
24
|
| а́ще діл не бих сотвори́л в них, ї́хже ін нікто́же сотвори́, гріха́ не би́ша імі́ли; ни́ні же і ви́діша, і возненави́діша Мене́ і Отця́ Моєго́; | Коли б Я не творив серед них діл, яких ніхто інший не створив, то не мали б гріха; а тепер і бачили, і зненавиділи й Мене, і Отця Мого. |
|
25
|
25
|
| но да сбу́деться сло́во, пи́санноє в зако́ні їх, я́ко возненави́діша М'я ту́не. | Але нехай справдиться слово, написане в законі їхньому: зненавиділи Мене даремно. |
|
26
|
26
|
| Єгда́ же при́йдеть Уті́шитель, Єго́же Аз послю́ вам от Отця́, Дух і́стини, І́же от Отця́ ісхо́дить, Той свиді́тельствуєть о Мні; | Коли ж прийде Утішитель, Якого Я пошлю вам від Отця, Дух істини, Який від Отця виходить, Він буде свідчити про Мене. |
|
27
|
27
|
| і ви же свиді́тельствуєте, я́ко іскони́ со Мно́ю єсте́. | Також і ви будете свідчити, бо ви спочатку зі Мною. |
|
Глава 16
|
Глава 16
|
|
33
|
33
|
| сія́ глаго́лах вам, да во Мні мир і́мате; в ми́рі ско́рбні бу́дете, но дерза́йте, (я́ко) Аз побіди́х мир. | Це сказав Я вам, щоб ви мали в Мені мир. У світі зазнаєте скорботи, але мужайтесь: Я переміг світ. |
|
1
|
1
|
| Сія́ глаго́лах вам, да не соблазни́теся. | Це сказав Я вам, щоб ви не спокусилися. |
|
2
|
2
|
| От со́нмищ іждену́ть ви; (Зач. 53) но при́йдеть час, да всяк, і́же убіє́ть ви, возмни́ться слу́жбу приноси́ти Бо́гу; | Виженуть вас із синагог; прийде навіть час, коли всякий, хто вбиватиме вас, буде думати, що тим він служить Богові. |
|
3
|
3
|
| і сія́ сотворя́ть, я́ко не позна́ша Отця́, ні Мене́. | Так будуть робити, бо не пізнали ні Отця, ні Мене. |
|
4
|
4
|
| Но сія́ глаго́лах вам, да, єгда́ при́йдеть час, воспом'я́нете сія́, я́ко Аз ріх вам; сих же вам іспе́рва не ріх, я́ко с ва́ми біх. | Але Я сказав це для того, щоб ви, як прийде той час, згадали, що Я казав вам про те. А не говорив вам цього спочатку тому, що був з вами. |
|
5
|
5
|
| Ни́ні же іду́ к посла́вшему М'я, і нікто́же от вас вопроша́єть Мене́: ка́мо і́деши? | А тепер іду до Того, Хто Мене послав, і ніхто з вас не питає Мене: куди йдеш? |
|
6
|
6
|
| Но я́ко сія́ глаго́лах вам, ско́рби іспо́лних сердця́ ва́ша. | Але від того, що Я сказав вам це, скорботою пройнялися серця ваші. |
|
7
|
7
|
| Но Аз і́стину вам глаго́лю: у́не єсть вам, да Аз іду́; а́ще бо не іду́ Аз? Уті́шитель не при́йдеть к вам; а́ще (ли) же іду́, послю́ Єго́ к вам, | Але Я істину кажу вам: краще для вас, щоб Я пішов. Бо, якщо Я не піду, Утішитель не прийде до вас; а як піду, то пошлю Його до вас, |
|
8
|
8
|
| і прише́д Он обличи́ть мир о грісі́, і о пра́вді, і о суді́; | і коли Він прийде, викриє світ за гріх, і за правду, і за суд. |
|
Глава 17
|
Глава 17
|
|
18
|
18
|
| (Зач. 57) Я́коже Мене́ посла́л єси́ в мир, і Аз посла́х їх в мир, | Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. |
|
19
|
19
|
| і за них Аз свящу́ Себе́, да і ті́ї бу́дуть свяще́ні во і́стину. | І за них Я освячую Себе, щоб і вони були освячені істиною. |
|
20
|
20
|
| Не о сих же молю́ то́кмо, но і о ві́рующих словесе́ їх ра́ди в М'я, | Не за них же тільки благаю, але й за віруючих у Мене за словом їхнім. |
|
21
|
21
|
| да всі єди́но бу́дуть: я́коже Ти, О́тче, во Мні, і Аз в Тебі́, да і ті́ї в Нас єди́но бу́дуть, — да (і) мир ві́ру і́меть, я́ко Ти М'я посла́л єси́; | Щоб усі були єдине: як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас єдине, — щоб увірував світ, що Ти послав Мене. |
|
22
|
22
|
| і Аз сла́ву, ю́же дал єси́ Мні, дах їм; да бу́дуть єди́но, я́коже Ми єди́но єсьма́; | І славу, яку Ти дав Мені, Я дав їм: щоб були єдине, як і Ми єдине; |
|
23
|
23
|
| Аз в них, і Ти во Мні; да бу́дуть соверше́нні во єди́но, і да разумі́єть мир, я́ко Ти М'я посла́л єси́ і возлюби́л єси́ їх, я́коже Мене́ возлюби́л єси́. | Я в них, і Ти в Мені; щоб вони були звершені в єдності, і щоб зрозумів світ, що Ти послав Мене і полюбив їх, як полюбив Мене. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.