|
Євангеліє від Марка
|
T Мaрка
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 1) Зача́ло Єва́нгелія Ісу́са Христа́, Си́на Бо́жия, | (За? №.) Зачaло є3ђліа ї}са хrтA, сн7а б9іz, |
|
2
|
2
|
| я́коже єсть пи́сано во проро́ціх: се, Аз посила́ю а́нгела Моєго́ пред лице́м Твої́м, і́же угото́вить путь Твой пред Тобо́ю. | ћкоже є4сть пи1сано во прbр0цэхъ: сE, ѓзъ посылaю ѓгGла моего2 пред8 лицeмъ твои1мъ, и4же ўгот0витъ пyть тв0й пред8 тоб0ю. |
|
3
|
3
|
| Глас вопію́щаго в пусти́ні: угото́вайте путь Госпо́день, пра́ви творі́те стезі́ Єго́. | Глaсъ вопію1щагw въ пустhни: ўгот0вайте пyть гDень, пр†вы твори1те стєзи2 є3гw2. |
|
4
|
4
|
| Бисть Іоа́нн крестя́й в пусти́ні і пропові́дая креще́ніє покая́нія во отпуще́ніє гріхо́в. | Бhсть їwaннъ крестsй въ пустhни и3 проповёдаz кRщeніе покаsніz во tпущeніе грэхHвъ. |
|
5
|
5
|
| І ісхожда́ше к нему́ вся Іуде́йськая страна́ і Ієрусали́мляне; і креща́хуся всі во Іорда́ні ріці́ от него́, іспові́дающе гріхи́ своя́. | И# и3схождaше къ немY всS їудeйскаz странA и3 їеrли1млzне: и3 крещaхусz вси2 во їoрдaнэ рэцЁ t негw2, и3сповёдающе грэхи2 сво‰. |
|
6
|
6
|
| Бі же Іоа́нн оболче́н власи́ вельблу́жді, і по́яс усме́н о чреслі́х єго́, і яди́й акри́ди і мед ди́вій. | Бё же їwaннъ њболчeнъ власы6 велбл{жди, и3 п0zсъ ўсмeнъ њ чреслёхъ є3гw2, и3 kдhй ґкр‡ды и3 мeдъ ди1вій. |
|
7
|
7
|
| І пропові́даше, глаго́ля: гряде́ть Крі́плій мене́ вслід мене́, Єму́же нісьм досто́їн прекло́нься разріши́ти реме́нь сапо́г Єго́; | И# проповёдаше, глаг0лz: грzдeтъ крёплій менє2 в8слёдъ менє2, є3мyже нёсмь дост0инъ прекл0ньсz разрэши1ти ремeнь сапHгъ є3гw2: |
|
8
|
8
|
| аз у́бо крести́х ви водо́ю, Той же крести́ть ви Ду́хом Святи́м. | ѓзъ ќбw крести1хъ вы2 вод0ю: т0й же кrти1тъ вы2 д¦омъ с™hмъ. |
|
9
|
9
|
| (Зач. 2) І бисть во о́ніх днех, при́йде Ісу́с от Назаре́та Галиле́йськаго і крести́ся от Іоа́нна во Іорда́ні. | (За? в7.) И# бhсть во џнэхъ днeхъ, пріи1де ї}съ t назарeта галілeйскагw и3 кrти1сz t їwaнна во їoрдaнэ. |
|
10
|
10
|
| І а́біє восходя́ от води́, ви́ді разводя́щася небеса́ і Ду́ха, я́ко го́луб'я, сходя́ща Нань. | И# ѓбіе восходS t воды2, ви1дэ развод‰щасz небесA и3 д¦а ћкw г0лубz, сходsща нaнь. |
|
11
|
11
|
| І глас бисть с небесе́: Ти єси́ Син Мой возлю́бленний, о Не́мже благоволи́х. | И# глaсъ бhсть съ небесE: ты2 є3си2 сн7ъ м0й возлю1бленный, њ нeмже бlговоли1хъ. |
|
12
|
12
|
| І а́біє Дух ізведе́ Єго́ в пусти́ню. | И# ѓбіе д¦ъ и3зведE є3го2 въ пустhню. |
|
13
|
13
|
| І бі ту в пусти́ні дній чети́редесять, іскуша́єм сатано́ю, і бі со звірми́; і а́нгели служа́ху Єму́. | И# бЁ тY въ пустhни днjй четhредесzть, и3скушaемь сатан0ю, и3 бЁ со ѕвэрьми2: и3 ѓгGли служaху є3мY. |
|
14
|
14
|
| По преда́нії же Іоа́ннові, при́йде Ісу́с в Галіле́ю, пропові́дая Єва́нгеліє Ца́рствія Бо́жия | По предaніи же їwaнновэ, пріи1де ї}съ въ галілeю, проповёдаz є3ђліе цrтвіz б9іz |
|
15
|
15
|
| і глаго́ля, я́ко іспо́лнися вре́м'я і прибли́жися Ца́рствіє Бо́жиє: пока́йтеся і ві́руйте во Єва́нгеліє. | и3 гlz, ћкw и3сп0лнисz врeмz и3 прибли1жисz цrтвіе б9іе: покaйтесz и3 вёруйте во є3ђліе. |
|
16
|
16
|
| (Зач. 3) Ходя́ же при мо́рі Галиле́йстім, ви́ді Си́мона і Андре́я, бра́та (того́) Си́мона, вмета́юща мре́жі в мо́ре, бі́ста бо ри́баря. | (За? G.) Ходs же при м0ри галілeйстэмъ, ви1дэ сjмwна и3 ґндрeа брaта (тогw2) сjмwна, вмет†юща мрє1жи въ м0ре: бёста бо ры6барz. |
|
17
|
17
|
| І рече́ ї́ма Ісу́с: прийді́та вслід Мене́, і сотворю́ вас би́ти ловця́ челові́ком. | И# речE и4ма ї}съ: пріиди1та в8слёдъ менє2, и3 сотворю2 вaсъ бhти ловц† человёкwмъ. |
|
18
|
18
|
| І а́біє оста́вльша мре́жі своя́, по Нем ідо́ста. | И# ѓбіе њст†вльша мрє1жи сво‰, по нeмъ и3д0ста. |
|
19
|
19
|
| І преше́д ма́ло отту́ду, узрі́ Іа́кова Зеведе́йова і Іоа́нна, бра́та єго́, і та в кораблі́ стро́яща мре́жа; | И# прешeдъ мaлw tтyду, ўзрЁ їaкwва зеведeова и3 їwaнна брaта є3гw2, и3 т† въ корабли2 стрHzща мрє1жа: |
|
20
|
20
|
| і а́біє воззва́ я. І оста́вльша отця́ своєго́ Зеведе́я в кораблі́ с нає́мники, по Нем ідо́ста. | и3 ѓбіе воззвA |. И# њст†вльша nтцA своего2 зеведeа въ корабли2 съ нає1мники, по нeмъ и3д0ста. |
|
21
|
21
|
| І внидо́ша в Капернау́м; і а́біє в субо́ти вшед в со́нмище, уча́ше. | И# внид0ша въ капернаyмъ: и3 ѓбіе въ суббw6ты вшeдъ въ с0нмище, ўчaше. |
|
22
|
22
|
| І дивля́хуся о уче́нії Єго́; бі бо учя́ їх, я́ко власть іми́й, і не я́ко кни́жници. | И# дивлsхусz њ ў§ніи є3гw2: бё бо ўчS и5хъ ћкw влaсть и3мhй, и3 не ћкw кни1жницы. |
|
23
|
23
|
| (Зач. 4) І бі в со́нмищі їх челові́к в ду́сі нечи́сте, і воззва́, | (За? д7.) И# бЁ въ с0нмищи и4хъ человёкъ въ дyсэ нечи1сте, и3 воззвA, |
|
24
|
24
|
| глаго́ля: оста́ви, что нам і Тебі́, Ісу́се Назаряни́не? Прише́л єси́ погуби́ти нас; вім Тя, кто єси́, — Святи́й Бо́жий. | глаг0лz: њстaви, что2 нaмъ и3 тебЁ, ї}се назарzни1не; пришeлъ є3си2 погуби1ти нaсъ: вёмъ тS, кто2 є3си2, с™hй б9ій. |
|
25
|
25
|
| І запрети́ єму́ Ісу́с, глаго́ля: умолчи́ і ізи́ди із него́. | И# запрети2 є3мY ї}съ, гlz: ўмолчи2 и3 и3зhди и3з8 негw2. |
|
26
|
26
|
| І стрясе́ єго́ дух нечи́стий, і возопи́ гла́сом вели́ким, і ізи́де із него́. | И# стрzсE є3го2 дyхъ нечи1стый, и3 возопи2 глaсомъ вели1кимъ, и3 и3зhде и3з8 негw2. |
|
27
|
27
|
| І ужасо́шася всі, я́коже стяза́тися їм к себі́, глаго́лющим: что єсть сіє́? (і) что уче́ніє но́воє сіє́, я́ко по о́бласті і духово́м нечи́стим вели́ть, і послу́шають Єго́? | И# ўжас0шасz вси2, ћкоже стzзaтисz и5мъ къ себЁ, глаг0лющымъ: что2 є4сть сіE; (и3) что2 ў§ніе н0вое сіE, ћкw по w4бласти и3 духовHмъ нечи6стымъ вели1тъ, и3 послyшаютъ є3гw2; |
|
28
|
28
|
| Ізи́де же слух Єго́ а́біє во всю страну́ Галиле́йську. | И#зhде же слyхъ є3гw2 ѓбіе во всю2 странY галілeйску. |
|
29
|
29
|
| (Зач. 5) І а́біє із со́нмища ізше́дше, прийдо́ша в дом Си́монов і Андре́йов, со Іа́ковом і Іоа́нном. | (За? е7.) И# ѓбіе и3з8 с0нмища и3зшeдше, пріид0ша въ д0мъ сjмwновъ и3 ґндрeовъ, со їaкwвомъ и3 їwaнномъ. |
|
30
|
30
|
| Те́ща же Си́монова лежа́ше огне́м жего́ма; і а́біє глаго́лаша Єму́ о ней. | Тeща же сjмwнова лежaше nгнeмъ жег0ма: и3 ѓбіе глаг0лаша є3мY њ нeй. |
|
31
|
31
|
| І присту́пль воздви́же ю, єм за ру́ку єя́; і оста́ви ю огнь а́біє, і служа́ше їм. | И# пристyпль воздви1же ю5, є4мь за рyку є3S: и3 њстaви ю5 џгнь ѓбіе, и3 служaше и5мъ. |
|
32
|
32
|
| По́зді же би́вшу, єгда́ захожда́ше со́лнце, приноша́ху к Нему́ вся неду́жния і бісни́я. | П0здэ же бhвшу, є3гдA захождaше с0лнце, приношaху къ немY вс‰ нед{жныz и3 бэсны6z. |
|
33
|
33
|
| І бі весь град собра́лся к две́рем. | И# бЁ вeсь грaдъ собрaлсz къ двeремъ. |
|
34
|
34
|
| І ісціли́ мно́гі злі стра́ждущия разли́чними неду́ги; і бі́си мно́гі ізгна́, і не оставля́ше глаго́лати бі́си, я́ко ві́дяху Єго́ Христа́ су́ща. | И# и3сцэли2 мнHги ѕлЁ стрaждущыz разли1чными нед{ги: и3 бёсы мнHги и3згнA, и3 не њставлsше глаг0лати бёсы, ћкw вёдzху є3го2 хrтA сyща. |
|
35
|
35
|
| (Зач. 6) І у́тро, но́щі су́щей зіло́, воста́в ізи́де, і і́де в пу́сто мі́сто, і ту моли́тву ді́яше. | (За? ѕ7.) И# ќтрw, н0щи сyщей ѕэлw2, востaвъ и3зhде, и3 и4де въ пyсто мёсто, и3 тY мlтву дёzше. |
|
36
|
36
|
| І гна́ша Єго́ Си́мон і і́же с Ним; | И# гнaша є3го2 сjмwнъ и3 и5же съ ни1мъ: |
|
37
|
37
|
| і обрі́тше Єго́, глаго́лаша Єму́, я́ко всі Тебе́ і́щуть. | и3 њбрётше є3го2, глаг0лаша є3мY, ћкw вси2 тебE и4щутъ. |
|
38
|
38
|
| І глаго́ла їм: і́дем в бли́жнія ве́сі і гра́ди, да і та́мо пропові́м; на сіє́ бо ізидо́х. | И# гlа и5мъ: и4демъ въ бли6жніz вє1си и3 грaды, да и3 тaмw проповёмъ: на сіe бо и3зыд0хъ. |
|
39
|
39
|
| І бі пропові́дая на со́нмищих їх, во всей Галиле́ї, і бі́си ізгоня́. | И# бЁ проповёдаz на с0нмищихъ и4хъ, во всeй галілeи, и3 бёсы и3згонS. |
|
40
|
40
|
| І при́йде к Нему́ прокаже́н, моля́ Єго́ і на колі́ну припада́я пред Ним, і глаго́ля Єму́, я́ко, а́ще хо́щеши, мо́жеши м'я очи́стити. | И# пріи1де къ немY прокажeнъ, молS є3го2 и3 на колBну припадaz пред8 ни1мъ, и3 глаг0лz є3мY, ћкw, ѓще х0щеши, м0жеши мS њчcтити. |
|
41
|
41
|
| Ісу́с же милосе́рдовав, просте́р ру́ку, косну́ся єго́, і глаго́ла єму́: хощу́, очи́стися. | Ї}съ же млcрдовавъ, простeръ рyку, коснyсz є3гw2, и3 гlа є3мY: хощY, њчи1стисz. |
|
42
|
42
|
| І ре́кшу єму́, а́біє оти́де от него́ прокаже́ніє, і чист бисть. | И# рeкшу є3мY, ѓбіе tи1де t негw2 прокажeніе, и3 чи1стъ бhсть. |
|
43
|
43
|
| І запре́щ єму́, а́біє ізгна́ єго́; | И# запрeщь є3мY, ѓбіе и3згнA є3го2: |
|
44
|
44
|
| і глаго́ла єму́: блюди́, нікому́же нічесо́же рци; но шед покажи́ся ієре́єві і принеси́ за очище́ніє твоє́, я́же повелі́ Моїсе́й, во свиді́тельство їм. | и3 гlа є3мY: блюди2, никомyже ничесHже рцы2: но шeдъ покажи1сz їерeеви и3 принеси2 за њчищeніе твоE, ±же повелЁ мwmсeй, во свидётелство и5мъ. |
|
45
|
45
|
| Он же ізше́д нача́т пропові́дати мно́го і проноси́ти сло́во, я́коже ктому́ не мощи́ Єму́ я́ві во град вни́ти; но вні в пусти́х мі́стіх бі. І прихожда́ху к Нему́ отвсю́ду. | Џнъ же и3зшeдъ начaтъ проповёдати мн0гw и3 проноси1ти сл0во, ћкоже ктомY не мощи2 є3мY ћвэ во грaдъ вни1ти: но внЁ въ пустhхъ мёстэхъ бЁ. И# прихождaху къ немY tвсю1ду. |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 7) І вни́де па́ки в Капернау́м по днех; і сли́шано бисть, я́ко в дому́ єсть. | (За? з7.) И# вни1де пaки въ капернаyмъ по днeхъ: и3 слhшано бhсть, ћкw въ домY є4сть. |
|
2
|
2
|
| І а́біє собра́шася мно́зі, я́коже ктому́ не вмеща́тися ні при две́рех; і глаго́лаше їм сло́во. | И# ѓбіе собрaшасz мн0зи, ћкоже ктомY не вмещaтисz ни при двeрехъ: и3 гlаше и5мъ сл0во. |
|
3
|
3
|
| І прийдо́ша к Нему́ нося́ще разсла́бленна [жи́лами], носи́ма чети́рми; | И# пріид0ша къ немY носsще разслaбленна (жи1лами), носи1ма четhрьми: |
|
4
|
4
|
| і не могу́щим прибли́житися к Нему́ наро́да ра́ди, откри́ша покро́в, іді́же бі, і прокопа́вше сві́сиша одр, на не́мже разсла́бленний лежа́ше. | и3 не могyщымъ прибли1житисz къ немY нар0да рaди, tкрhша покр0въ, и3дёже бЁ, и3 прокопaвше свёсиша џдръ, на нeмже разслaбленный лежaше. |
|
5
|
5
|
| Ви́дів же Ісу́с ві́ру їх, глаго́ла разсла́бленному: ча́до, отпуща́ються тебі́ грісі́ твої́. | Ви1дэвъ же ї}съ вёру и4хъ, гlа разслaбленному: чaдо, tпущaютсz тебЁ грэси2 твои2. |
|
6
|
6
|
| Бя́ху же ні́ції от кни́жник ту сідя́ще і помишля́юще в сердця́х свої́х: | Бsху же нёцыи t кни6жникъ тY сэдsще и3 помышлsюще въ сердцaхъ свои1хъ: |
|
7
|
7
|
| что Сей та́ко глаго́леть хули́? Кто мо́жеть оставля́ти гріхи́, то́кмо єди́н Бог? | что2 сeй тaкw гlетъ хулы6; кто2 м0жетъ њставлsти грэхи2, т0кмw є3ди1нъ бGъ; |
|
8
|
8
|
| І а́біє разумі́в Ісу́с ду́хом Свої́м, я́ко та́ко ті́ї помишля́ють в себі́, рече́ їм: что сія́ помишля́єте в сердця́х ва́ших? | И# ѓбіе разумёвъ ї}съ д¦омъ свои1мъ, ћкw тaкw тjи помышлsютъ въ себЁ, речE и5мъ: что2 сі‰ помышлsете въ сердцaхъ вaшихъ; |
|
9
|
9
|
| Что єсть удо́біє? Рещи́ разсла́бленному: отпуща́ються тебі́ грісі́? Іли́ рещи́: воста́ни, і возьми́ одр твой і ходи́? | что2 є4сть ўд0бэе; рещи2 разслaбленному: tпущaютсz тебЁ грэси2; и3ли2 рещи2: востaни, и3 возми2 џдръ тв0й, и3 ходи2; |
|
10
|
10
|
| Но да уві́сте, я́ко власть і́мать Син Челові́чеський на землі́ отпуща́ти гріхи́; глаго́ла разсла́бленному: | но да ўвёсте, ћкw влaсть и4мать сн7ъ чlвёческій на земли2 tпущaти грэхи2: гlа разслaбленному: |
|
12
|
12
|
| І воста́ а́біє, і взем одр, ізи́де пред всі́ми, я́ко диви́тися всім і сла́вити Бо́га, глаго́лющим, я́ко ніколи́же та́ко ви́діхом. | И# востA ѓбіе, и3 взeмъ џдръ, и3зhде пред8 всёми: ћкw диви1тисz всBмъ и3 слaвити бGа, глаг0лющымъ, ћкw николи1же тaкw ви1дэхомъ. |
|
13
|
13
|
| (Зач. 8) І ізи́де па́ки к мо́рю; і весь наро́д ідя́ше к Нему́, і уча́ше їх. | (За? }.) И# и3зhде пaки къ м0рю: и3 вeсь нар0дъ и3дsше къ немY, и3 ўчaше и5хъ. |
|
14
|
14
|
| І мимогря́дий ви́ді Леві́ю Алфе́йова, сідя́ща на ми́тниці, і глаго́ла єму́: по Мні гряди́. І воста́в вслід Єго́ і́де. | И# мимогрsдый ви1дэ леvjю ґлфeова, сэдsща на мhтницэ, и3 гlа є3мY: по мнЁ грzди2. И# востaвъ в8слёдъ є3гw2 и4де. |
|
15
|
15
|
| І бисть возлежа́щу Єму́ в дому́ єго́, і мно́зі митарі́ і грі́шници возлежа́ху со Ісу́сом і со ученики́ Єго́; бя́ху бо мно́зі, і по Нем ідо́ша. | И# бhсть возлежaщу є3мY въ домY є3гw2, и3 мн0зи мытари6 и3 грёшницы возлежaху со ї}сомъ и3 со ўчн7ки6 є3гw2: бsху бо мн0зи, и3 по нeмъ и3д0ша. |
|
16
|
16
|
| І кни́жници і фарисе́є, ви́дівше Єго́ яду́ща с митарі́ і грі́шники, глаго́лаху ученико́м Єго́: что я́ко с митарі́ і грі́шники ясть і піє́ть? | И# кни1жницы и3 фарісeє, ви1дэвше є3го2 kдyща съ мытари6 и3 грBшники, глаг0лаху ўчн7кHмъ є3гw2: что2 ћкw съ мытари6 и3 грBшники ћстъ и3 піeтъ; |
|
17
|
17
|
| І сли́шав Ісу́с глаго́ла їм: не тре́бують здра́вії врача́, но боля́щії; не прийдо́х призва́ти пра́ведники, но грі́шники на покая́ніє. | И# слhшавъ ї}съ гlа и5мъ: не трeбуютъ здр†віи врачA, но болsщіи: не пріид0хъ призвaти првdники, но грёшники на покаsніе. |
|
18
|
18
|
| (Зач. 9) І бя́ху ученици́ Іоа́ннови і фарісе́йстії постя́щеся. І прийдо́ша і глаго́лаша Єму́: почто́ ученици́ Іоа́ннови і фарисе́йстії постя́ться, а Твої́ ученици́ не постя́ться? | (За? f7.) И# бsху ўченицы2 їwaннwвы и3 фарісeйстіи постsщесz. И# пріид0ша и3 глаг0лаша є3мY: почто2 ўченицы2 їwaннwвы и3 фарісeйстіи постsтсz, ґ твои2 ўчн7цы2 не постsтсz; |
|
19
|
19
|
| І рече́ їм Ісу́с: єда́ мо́гуть си́нове бра́чнії, до́ндеже жени́х с ни́ми єсть, пости́тися? Єли́ко вре́м'я с собо́ю і́муть жениха́, не мо́гуть пости́тися; | И# речE и5мъ ї}съ: є3дA м0гутъ сhнове брaчніи, д0ндеже жени1хъ съ ни1ми є4сть, пости1тисz; є3ли1ко врeмz съ соб0ю и4мутъ женихA, не м0гутъ пости1тисz: |
|
20
|
20
|
| при́йдуть же дні́є, єгда́ оти́меться от них жени́х, і тогда́ постя́ться в ти́я дні; | пріи1дутъ же днjе, є3гдA tи1метсz t ни1хъ жени1хъ, и3 тогдA постsтсz въ ты6z дни6: |
|
21
|
21
|
| і нікто́же приложе́нія пла́та небі́лена пришива́єть к ри́зі ве́тсі: а́ще ли же ні, во́зьметь коне́ць єго́ но́воє от ве́тхаго [отто́ргнеть приставле́ніє єго́ но́воє (ні́что) от ве́тхаго], і го́рша дира́ бу́деть: | и3 никт0же приложeніz плaта небёлена пришивaетъ къ ри1зэ вeтсэ: ѓще ли же ни2, в0зметъ конeцъ є3гw2 н0вое t вeтхагw [tт0ргнетъ приставлeніе є3гw2 н0вое (нёчто) t вeтхагw], и3 г0рша дирA бyдетъ: |
|
22
|
22
|
| і нікто́же влива́єть вина́ но́ва в мі́хи ве́тхі: а́ще ли же ні, просади́ть вино́ но́воє мі́хи, і вино́ проліє́ться, і мі́сі поги́бнуть; но вино́ но́воє в мі́хи но́ви влія́ти [подоба́єть]. | и3 никт0же вливaетъ вінA н0ва въ мёхи вє1тхи: ѓще ли же ни2, просади1тъ віно2 н0вое мёхи, и3 віно2 проліeтсz, и3 мёси поги1бнутъ: но віно2 н0вое въ мёхи нHвы вліsти [подобaетъ]. |
|
23
|
23
|
| (Зач. 10) І бисть мимоходи́ти Єму́ в субо́ти сквозі́ сі́янія, і нача́ша ученици́ Єго́ путь твори́ти, востерза́юще кла́си. | (За? ‹.) И# бhсть мимоходи1ти є3мY въ суббw6ты сквозЁ сBzніz, и3 начaша ўчн7цы2 є3гw2 пyть твори1ти, востерзaюще клaсы. |
|
24
|
24
|
| І фарисе́є глаго́лаху Єму́: виждь, что творя́ть в субо́ти, єго́же не досто́їть? | И# фарісeє глаг0лаху є3мY: ви1ждь, что2 творsтъ въ суббw6ты, є3гHже не дост0итъ; |
|
25
|
25
|
| І Той глаго́лаше їм: ні́сте ли ніколи́же чли, что сотвори́ Дави́д, єгда́ тре́бованіє імі́ і взалка́ сам і і́же с ним? | И# т0й гlаше и5мъ: нёсте ли николи1же чли2, что2 сотвори2 дв7дъ, є3гдA трeбованіе и3мЁ и3 взалкA сaмъ и3 и5же съ ни1мъ; |
|
26
|
26
|
| Ка́ко вни́де в дом Бо́жий при Авіафа́рі архієре́ї, і хлі́би предложе́нія сніде́, ї́хже не достоя́ше я́сти то́кмо ієре́єм, і даде́ і су́щим с ним? | кaкw вни1де въ д0мъ б9ій при ґвіаfaрэ ґрхіерeи, и3 хлёбы предложeніz снэдE, и4хже не достоsше ћсти т0кмw їерeємъ, и3 дадE и3 сyщымъ съ ни1мъ; |
|
27
|
27
|
| І глаго́лаше їм: субо́та челові́ка ра́ди бисть, а не челові́к субо́ти ра́ди; | И# гlаше и5мъ: суббHта человёка рaди бhсть, ґ не человёкъ суббHты рaди: |
|
28
|
28
|
| ті́мже госпо́дь єсть Син Челові́чеський і субо́ті. | тёмже госп0дь є4сть сн7ъ чlвёческій и3 суббHтэ. |
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| І вни́де па́ки в со́нмище; і бі та́мо челові́к, су́ху іми́й ру́ку. | И# вни1де пaки въ с0нмище: и3 бЁ тaмw человёкъ, сyху и3мhй рyку. |
|
2
|
2
|
| І назира́ху Єго́, а́ще в субо́ти ісціли́ть єго́, да Нань возглаго́лють. | И# назирaху є3го2, ѓще въ суббw6ты и3сцэли1тъ є3го2, да нaнь возглаг0лютъ. |
|
3
|
3
|
| І глаго́ла челові́ку су́ху іму́щему ру́ку: ста́ни посреді́. | И# гlа человёку сyху и3мyщему рyку: стaни посредЁ. |
|
4
|
4
|
| І глаго́ла їм: досто́їть ли в субо́ти добро́ твори́ти, іли́ зло твори́ти? Ду́шу спасти́, іли́ погуби́ти? Они́ же молча́ху. | И# гlа и5мъ: дост0итъ ли въ суббw6ты добро2 твори1ти, и3ли2 ѕло2 твори1ти; дyшу спасти2, и3ли2 погуби1ти; Nни1 же молчaху. |
|
5
|
5
|
| І воззрі́в на них со гні́вом, скорб'я́ о окамене́нії серде́ць їх, глаго́ла челові́ку: простри́ ру́ку твою́. І простре́; і утверди́ся рука́ єго́ ціла́, я́ко друга́я. | И# воззрёвъ на ни1хъ со гнёвомъ, скорбS њ њкаменeніи сердeцъ и4хъ, гlа человёку: простри2 рyку твою2. И# прострE: и3 ўтверди1сz рукA є3гw2 цэлA ћкw другaz. |
|
6
|
6
|
| (Зач. 11) І ізше́дше фарисе́є, а́біє со іродіа́ни сові́т творя́ху Нань, ка́ко Єго́ погуб'я́ть. | (За? №‹.) И# и3зшeдше фарісeє, ѓбіе со и3рwді†ны совётъ творsху нaнь, кaкw є3го2 погубsтъ. |
|
7
|
7
|
| Ісу́с же оти́де со ученики́ Свої́ми к мо́рю; і мног наро́д от Галиле́ї по Нем і́де, і от Іуде́ї, | Ї}съ же tи1де со ўчн7ки6 свои1ми къ м0рю: и3 мн0гъ нар0дъ t галілeи по нeмъ и4де, и3 t їудeи, |
|
8
|
8
|
| і от Ієрусали́ма, і от Ідуме́ї, і со о́наго по́лу Іорда́на. І от Ти́ра і Сидо́на мно́жество мно́гоє, сли́шавше, єли́ка творя́ше, [і] прийдо́ша к Нему́. | и3 t їеrли1ма, и3 t їдумeи, и3 со џнагw п0лу їoрдaна. И# t тЂра и3 сідHна мн0жество мн0гое, слhшавше, є3ли6ка творsше, (и3) пріид0ша къ немY. |
|
9
|
9
|
| І рече́ ученико́м Свої́м, да кора́бль бу́деть у Него́ наро́да ра́ди, да не стужа́ють Єму́. | И# речE ўчн7кHмъ свои6мъ, да корaбль бyдетъ ў негw2 нар0да рaди, да не стужaютъ є3мY. |
|
10
|
10
|
| Мно́гі бо ісціли́, я́коже напада́ти на Него́, да Єму́ прико́снуться, єли́ці імія́ху ра́ни. | МнHги бо и3сцэли2, ћкоже нападaти на него2, да є3мY прик0снутсz, є3ли1цы и3мэsху р†ны. |
|
11
|
11
|
| І ду́сі нечи́стії, єгда́ ви́дяху Єго́, припада́ху к Нему́ і зва́ху, глаго́люще, я́ко Ти єси́ Син Бо́жий. | И# дyси нечи1стіи, є3гдA ви1дzху є3го2, припадaху къ немY и3 звaху, глаг0люще, ћкw ты2 є3си2 сн7ъ б9ій. |
|
12
|
12
|
| І мно́го преща́ше їм, да не явле́на Єго́ сотворя́ть. | И# мн0гw прещaше и5мъ, да не kвлeна є3го2 сотворsтъ. |
|
13
|
13
|
| (Зач. 12) І взи́де на гору́ і призва́, ї́хже хотя́ше Сам; і прийдо́ша к Нему́. | (За? в7‹.) И# взhде на горY и3 призвA, и5хже хотsше сaмъ: и3 пріид0ша къ немY. |
|
14
|
14
|
| І сотвори́ двана́десяте, да бу́дуть с Ним, і да посила́єть їх пропові́дати, | И# сотвори2 дванaдесzте, да бyдутъ съ ни1мъ, и3 да посылaетъ и4хъ проповёдати, |
|
15
|
15
|
| і імі́ти власть ціли́ти неду́ги і ізгони́ти бі́си; | и3 и3мёти влaсть цэли1ти недyги и3 и3згони1ти бёсы: |
|
16
|
16
|
| і нарече́ Си́мону і́м'я Петр, | и3 наречE сjмwну и4мz пeтръ: |
|
17
|
17
|
| і Іа́кова Зеведе́йова, і Іоа́нна, бра́та Іа́ковля: і нарече́ ї́ма імена́ Воанерге́с, є́же єсть си́на гро́мова, | и3 їaкwва зеведeова и3 їwaнна брaта їaкwвлz: и3 наречE и4ма и3менA воанергeсъ, є4же є4сть сы6на гр0мwва: |
|
18
|
18
|
| і Андре́я, і Фили́ппа, і Варфоломе́я, і Матфе́я, і Фому́, і Іа́кова Алфе́йова, і Фадде́я, і Си́мона Канані́та, | и3 ґндрeа, и3 філjппа, и3 варfоломeа, и3 матfeа, и3 fwмY, и3 їaкwва ґлфeова, и3 fаддeа, и3 сjмwна кананjта, |
|
19
|
19
|
| і Іу́ду Іскаріо́тськаго, і́же і предаде́ Єго́. | и3 їyду їскаріHтскаго, и4же и3 предадE є3го2. |
|
20
|
20
|
| (Зач. 13) І прийдо́ша в дом; і собра́ся па́ки наро́д, я́ко не мощи́ їм ні хлі́ба я́сти. | (За? G‹.) И# пріид0ша въ д0мъ: и3 собрaсz пaки нар0дъ, ћкw не мощи2 и5мъ ни хлёба ћсти. |
|
21
|
21
|
| І сли́шавше і́же бя́ху у Него́, ізидо́ша, да і́муть Єго́, глаго́лаху бо, я́ко неі́стов єсть. | И# слhшавше и5же бsху ў негw2, и3зыд0ша, да и4мутъ є3го2: глаг0лаху бо, ћкw неи1стовъ є4сть. |
|
22
|
22
|
| І кни́жници, і́же от Ієрусали́ма низше́дшії, глаго́лаху, я́ко Веєльзеву́ла і́мать і я́ко о кня́зі бісо́встім ізго́нить бі́си. | И# кни1жницы, и5же t їеrли1ма низшeдшіи, глаг0лаху, ћкw веельзевyла и4мать и3 ћкw њ кнsзи бэс0встэмъ и3зг0нитъ бёсы. |
|
23
|
23
|
| І призва́в їх, в при́тчах глаго́лаше їм: ка́ко мо́жеть сатана́ сатану́ ізгони́ти? | И# призвaвъ и5хъ, въ при1тчахъ гlаше и5мъ: кaкw м0жетъ сатанA сатанY и3згони1ти; |
|
24
|
24
|
| І а́ще ца́рство на ся разділи́ться, не мо́жеть ста́ти ца́рство то; | И# ѓще цaрство на сS раздэли1тсz, не м0жетъ стaти цaрство то2: |
|
25
|
25
|
| і а́ще дом на ся разділи́ться, не мо́жеть ста́ти дом той; | и3 ѓще д0мъ на сS раздэли1тсz, не м0жетъ стaти д0мъ т0й: |
|
26
|
26
|
| і а́ще сата́на воста́ на ся сам і разділи́ся, не мо́жеть ста́ти, но коне́ць і́мать. | и3 ѓще сатaна востA на сS сaмъ и3 раздэли1сz, не м0жетъ стaти, но конeцъ и4мать. |
|
27
|
27
|
| Нікто́же мо́жеть сосу́ди крі́пкаго, вшед в дом єго́, расхи́тити, а́ще не пе́рвіє крі́пкаго св'я́жеть, і тогда́ дом єго́ расхи́тить. | Никт0же м0жетъ сосyды крёпкагw, вшeдъ въ д0мъ є3гw2, расхи1тити, ѓще не пeрвэе крёпкаго свsжетъ: и3 тогдA д0мъ є3гw2 расхи1титъ. |
|
28
|
28
|
| (Зач. 14) Амі́нь глаго́лю вам, я́ко вся отпу́стяться согріше́нія сино́м челові́чеським, і хуле́нія, єли́ка а́ще восхуля́ть; | (За? д7‹.) Ґми1нь гlю вaмъ, ћкw вс‰ tпyстzтсz согрэшє1ніz сынHмъ человёчєскимъ, и3 хулє1ніz, є3ли6ка ѓще восхулsтъ: |
|
29
|
29
|
| а і́же восху́лить на Ду́ха Свята́го, не і́мать отпуще́нія во ві́ки, но пови́нен єсть ві́чному суду́. | ґ и4же восхyлитъ на д¦а с™aго, не и4мать tпущeніz во вёки, но пови1ненъ є4сть вёчному судY. |
|
30
|
30
|
| Зане́ глаго́лаху: ду́ха нечи́стаго і́мать. | ЗанE глаг0лаху: дyха нечи1стаго и4мать. |
|
31
|
31
|
| Прийдо́ша у́бо Ма́ти і бра́тія Єго́, і вні стоя́ще посла́ша к Нему́, зову́ще Єго́. | Пріид0ша ќбw м™и и3 брaтіz є3гw2, и3 внЁ стоsще послaша къ немY, зовyще є3го2. |
|
32
|
32
|
| І сідя́ше наро́д о́крест Єго́. Рі́ша же Єму́: се Ма́ти Твоя́ і бра́тія Твоя́ [і сестри́ Твоя́] вні і́щуть Тебе́. | И# сэдsше нар0дъ w4крестъ є3гw2. Рёша же є3мY: сE, м™и твоS и3 брaтіz тво‰ (и3 сєстры2 тво‰) внЁ и4щутъ тебE. |
|
33
|
33
|
| І отвіща́ ім, глаго́ля: кто єсть ма́ти Моя́, іли́ бра́тія Моя́? | И# tвэщA и4мъ, гlz: кто2 є4сть м™и моS, и3ли2 брaтіz мо‰; |
|
34
|
34
|
| І согля́дав о́крест Себе́ сідя́щия, глаго́ла: се, ма́ти Моя́ і бра́тія Моя́; | И# соглsдавъ w4крестъ себє2 сэдsщыz, гlа: сE, м™и моS и3 брaтіz мо‰: |
|
35
|
35
|
| і́же бо а́ще сотвори́ть во́лю Бо́жию, сей брат Мой і сестра́ Моя́ і ма́ти (Мі) єсть. | и4же бо ѓще сотвори1тъ в0лю б9ію, сeй брaтъ м0й и3 сестрA моS и3 м™и (ми2) є4сть. |
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 15) І па́ки нача́т учи́ти при мо́рі; і собра́ся к Нему́ наро́д мног, я́коже Самому́ влі́зшу в кора́бль, сіді́ти в мо́рі; і весь наро́д при мо́рі на землі́ бя́ше. | И# пaки начaтъ ўчи1ти при м0ри: и3 собрaсz къ немY нар0дъ мн0гъ, ћкоже самомY влёзшу въ корaбль, сэдёти въ м0ри: и3 вeсь нар0дъ при2 м0ри на земли2 бsше. |
|
2
|
2
|
| І уча́ше їх при́тчами мно́го і глаго́лаше їм во уче́ніії Своє́м: | И# ўчaше и5хъ при1тчами мн0гw и3 гlаше и5мъ во ў§ніи своeмъ: |
|
3
|
3
|
| сли́шіте: се, ізи́де сі́яй сі́яти; | слhшите: сE, и3зhде сёzй сёzти: |
|
4
|
4
|
| і бисть єгда́ сі́яше, о́во паде́ при путі́, і прийдо́ша пти́ці, і позоба́ша є; | и3 бhсть є3гдA сёzше, џво падE при пути2, и3 пріид0ша пти6цы, и3 позобaша є5: |
|
5
|
5
|
| друго́є же паде́ при ка́мені, іді́же не ім'я́ше землі́ мно́ги, і а́біє прозябе́, зане́ не ім'я́ше глубини́ земни́я: | друг0е же падE при кaмени, и3дёже не и3мsше земли2 мн0ги, и3 ѓбіе прозzбE, занE не и3мsше глубины2 земнhz: |
|
6
|
6
|
| со́лнцю же возсія́вшу присвя́де, і зане́ не ім'я́ше ко́рене, і́зсше; | с0лнцу же возсіsвшу присвsде, и3 занE не и3мsше к0рене, и4зсше: |
|
7
|
7
|
| і друго́є паде́ в те́рнії, і взи́де те́рніє, і подави́ є, і плода́ не даде́: | и3 друг0е падE въ тeрніи, и3 взhде тeрніе, и3 подави2 є5: и3 плодA не дадE: |
|
8
|
8
|
| і друго́є паде́ на землі́ до́брій, і дая́ше плод восходя́щ і расту́щ, і припло́доваше на три́десять, і на шестьдеся́т, і на сто. | и3 друг0е падE на земли2 д0брэй, и3 даsше пл0дъ восходsщь и3 растyщь, и3 припл0доваше на три1десzть, и3 на шестьдесsтъ, и3 на сто2. |
|
9
|
9
|
| І глаго́лаше: імі́яй у́ші сли́шати да сли́шить. | И# гlаше: и3мёzй ќшы слhшати да слhшитъ. |
|
10
|
10
|
| (Зач. 16) Єгда́ же бисть єди́н, вопроси́ша Єго́, і́же бя́ху с Ним, со обімана́десяте о при́тчі. | (За? ѕ7‹.) Е#гдa же бhсть є3ди1нъ, вопроси1ша є3го2, и5же бsху съ ни1мъ, со nбэманaдесzте њ при1тчи. |
|
11
|
11
|
| І глаго́лаше їм: вам єсть дано́ ві́дати та́йни Ца́рствія Бо́жия, о́нім же вні́шним в при́тчах вся бива́ють, | И# гlаше и5мъ: вaмъ є4сть дано2 вёдати т†йны цrтвіz б9іz: w4нэмъ же внBшнимъ въ при1тчахъ вс‰ бывaютъ, |
|
12
|
12
|
| да ви́дяще ви́дять, і не у́зрять; і сли́шаще сли́шать, і не разумі́ють; да не когда́ обратя́ться, і оста́в'яться їм грісі́. | да ви1дzще ви1дzтъ, и3 не ќзрzтъ: и3 слhшаще слhшатъ, и3 не разумёютъ: да не когдA њбратsтсz, и3 њстaвzтсz и5мъ грэси2. |
|
13
|
13
|
| І глаго́ла їм: не ві́сте ли при́тчі сея́? І ка́ко вся при́тчі уразумі́єте? | И# гlа и5мъ: не вёсте ли при1тчи сеS; и3 кaкw вс‰ при6тчи ўразумёете; |
|
14
|
14
|
| Сі́яй, сло́во сі́єть. | Сёzй, сл0во сёетъ. |
|
15
|
15
|
| Сі́ї же суть, і́же при путі́, іді́же сі́ється сло́во, і єгда́ усли́шать, а́біє прихо́дить сатана́ і оте́млеть сло́во сі́янноє в сердця́х їх. | Сjи же сyть, и5же при пути2, и3дёже сёетсz сл0во, и3 є3гдA ўслhшатъ, ѓбіе прих0дитъ сатанA и3 teмлетъ сл0во сёzнное въ сердцaхъ и4хъ. |
|
16
|
16
|
| І сі́ї суть тако́жде і́же на ка́менних сі́ємії, і́же єгда́ усли́шать сло́во, а́біє с ра́достію приє́млють є; | И# сjи сyть тaкожде и4же на кaменныхъ сёеміи, и5же є3гдA ўслhшатъ сл0во, ѓбіе съ рaдостію пріeмлютъ є5: |
|
17
|
17
|
| і не і́муть коре́нія в себі́, но привре́менні суть; та́же би́вшей печа́лі іли́ гоне́нію словесе́ ра́ди, а́біє соблажня́ються. | и3 не и4мутъ корeніz въ себЁ, но приврeменни сyть: тaже бhвшей печaли и3ли2 гонeнію словесE рaди, ѓбіе соблажнsютсz. |
|
18
|
18
|
| А сі́ї суть, і́же в те́рнії сі́ємії, сли́шащії сло́во; | Ґ сjи сyть, и5же въ тeрніи сёеміи, слhшащіи сл0во: |
|
19
|
19
|
| і печа́лі ві́ка сего́, і лесть бога́тства, і о про́чих по́хоті входя́щия подавля́ють сло́во, і безпло́дно бива́єть. | и3 печ†ли вёка сегw2, и3 лeсть богaтства, и3 њ пр0чихъ п0хwти входsщыz подавлsютъ сл0во, и3 безпл0дно бывaетъ. |
|
20
|
20
|
| І сі́ї суть, і́же на землі́ до́брій сі́яннії, і́же сли́шать сло́во і приє́млють, і пло́дствують на три́десять, і на шестьдеся́т, і на сто. | И# сjи сyть, и5же на земли2 д0брэй сёzнніи, и5же слhшатъ сл0во и3 пріeмлютъ, и3 пл0дствуютъ на три1десzть, и3 на шестьдесsтъ, и3 на сто2. |
|
21
|
21
|
| І глаго́лаше їм: єда́ світи́льник прихо́дить [вжига́ють], да под спу́дом положа́ть єго́ іли́ под одро́м? Не да ли на сві́щниці положе́н бу́деть? | И# гlаше и5мъ: є3дA свэти1лникъ прих0дитъ [вжигaютъ], да под8 спyдомъ положaтъ є3го2 и3ли2 под8 nдр0мъ; не да ли на свёщницэ положeнъ бyдетъ; |
|
22
|
22
|
| ність бо та́йно, є́же не яви́ться, ніже́ бисть потає́но, но да при́йдеть в явле́ніє; | нёсть бо тaйно, є4же не kви1тсz, нижE бhсть потаeно, но да пріи1детъ въ kвлeніе: |
|
23
|
23
|
| а́ще кто і́мать у́ші сли́шати, да сли́шить. | ѓще кто2 и4мать ќшы слhшати, да слhшитъ. |
