|
Євангеліє від Матфея
|
T Матfeа
|
|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 1) Кни́га родства́ Ісу́са Христа́, Си́на Дави́дова, Си́на Авраа́мля. | (За? №) Кни1га родствA ї}са хrтA, сн7а дв7дова, сн7а ґвраaмлz. |
|
2
|
2
|
| Авраа́м роди́ Ісаа́ка. Ісаа́к же роди́ Іа́кова. Іа́ков же роди́ Іу́ду і бра́тію єго́. | Ґвраaмъ роди2 їсаaка. Їсаaкъ же роди2 їaкова. Їaковъ же роди2 їyду и3 брaтію є3гw2. |
|
3
|
3
|
| Іу́да же роди́ Фаре́са і За́ру от Фама́ри. Фаре́с же роди́ Есро́ма. Есро́м же роди́ Ара́ма. | Їyда же роди2 фарeса и3 зaру t fамaры. Фарeсъ же роди2 є3ср0ма. Е#ср0мъ же роди2 ґрaма. |
|
4
|
4
|
| Ара́м же роди́ Амінада́ва. Амінада́в же роди́ Наассо́на. Наассо́н же роди́ Салмо́на. | Ґрaмъ же роди2 ґмінадaва. Ґмінадaвъ же роди2 наассHна. НаассHнъ же роди2 салмHна. |
|
5
|
5
|
| Салмо́н же роди́ Воо́за от Раха́ви. Воо́з же роди́ Ови́да от Ру́фи. Ови́д же роди́ Ієссе́я. | СалмHнъ же роди2 во0за t рахaвы. Во0зъ же роди2 њви1да t рyfы. Њви1дъ же роди2 їессeа. |
|
6
|
6
|
| Ієссе́й же роди́ Дави́да царя́. Дави́д же цар роди́ Соломо́на от Урі́їни. | Їессeй же роди2 дв7да царS. Дв7дъ же цaрь роди2 соломHна t ўрjины. |
|
7
|
7
|
| Соломо́н же роди́ Ровоа́ма. Ровоа́м же роди́ Аві́ю. Аві́я же роди́ А́су. | СоломHнъ же роди2 ровоaма. Ровоaмъ же роди2 ґвjю. Ґвjа же роди2 ѓсу. |
|
8
|
8
|
| А́са же роди́ Іосафа́та. Іосафа́т же роди́ Іора́ма. Іора́м же роди́ Озі́ю. | Ѓса же роди2 їwсафaта. Їwсафaтъ же роди2 їwрaма. Їwрaмъ же роди2 nзjю. |
|
9
|
9
|
| Озі́я же роди́ Іоафа́ма. Іоафа́м же роди́ Аха́за. Аха́з же роди́ Єзекі́ю. | Nзjа же роди2 їwаfaма. Їwаfaмъ же роди2 ґхaза. Ґхaзъ же роди2 є3зекjю. |
|
10
|
10
|
| Єзекі́я же роди́ Манассі́ю. Манассі́а же роди́ Амо́на. Амо́н же роди́ Іосі́ю. | Е#зекjа же роди2 манассjю. Манассjа же роди2 ґмHна. ҐмHнъ же роди2 їwсjю. |
|
11
|
11
|
| Іосі́я же роди́ Ієхо́нію і бра́тію єго́, в преселе́ніє вавило́нськоє [Ст. 11 в ні́кіїх греч.: Іосі́я же роди́ Іоаки́ма і бра́тію єго́. Іоаки́м же роди́ Ієхо́нію в преселе́ніє вавило́нськоє]. | Їwсjа же роди2 їех0нію и3 брaтію є3гw2, въ преселeніе вавmлHнское [Ст. №‹ въ нёкіихъ грeч.: їwсjа же роди2 їwакjма и3 брaтію є3гw2. Їwакjмъ же роди2 їех0нію въ преселeніе вавmлHнское.]. |
|
12
|
12
|
| По преселе́нії же вавило́нстім, Ієхо́нія роди́ Салафі́їля. Салафі́їль же роди́ Зорова́веля. | По преселeніи же вавmлHнстэмъ, їех0ніа роди2 салаfjилz. Салаfjиль же роди2 зоровaвелz. |
|
13
|
13
|
| Зорова́вель же роди́ Авіу́да. Авіу́д же роди́ Єліаки́ма. Єліаки́м же роди́ Азо́ра. | Зоровaвель же роди2 ґвіyда. Ґвіyдъ же роди2 є3ліакjма. Е#ліакjмъ же роди2 ґзHра. |
|
14
|
14
|
| Азо́р же роди́ Садо́ка. Садо́к же роди́ Ахи́ма. Ахи́м же роди́ Еліу́да. | ҐзHръ же роди2 садHка. СадHкъ же роди2 ґхjма. Ґхjмъ же роди2 є3ліyда. |
|
15
|
15
|
| Єліу́д же роди́ Єлеаза́ра. Єлеаза́р же роди́ Матфа́на. Матфа́н же роди́ Іа́кова. | Е#ліyдъ же роди2 є3леазaра. Е#леазaръ же роди2 матfaна. Матfaнъ же роди2 їaкwва. |
|
16
|
16
|
| Іа́ков же роди́ Іо́сифа, му́жа Марі́їна, із Нея́же роди́ся Ісу́с, глаго́лемий Христо́с. | Їaкwвъ же роди2 їHсифа, мyжа мRjина, и3з8 неsже роди1сz ї}съ, глаг0лемый хrт0съ. |
|
17
|
17
|
| Всіх же родо́в от Авраа́ма до Дави́да ро́дове четирена́десяте; і от Дави́да до преселе́нія вавило́нськаго ро́дове четирена́десяте; і от преселе́нія вавило́нськаго до Христа́ ро́дове четирена́десяте. | Всёхъ же родHвъ t ґвраaма до дв7да р0дове четыренaдесzте: и3 t дв7да до преселeніz вавmлHнскаго р0дове четыренaдесzте: и3 t преселeніz вавmлHнскаго до хrтA р0дове четыренaдесzте. |
|
18
|
18
|
| (Зач. 2) Ісу́с Христо́во Рождество́ си́це бі: обруче́нній бо би́вши Ма́тері Єго́ Марі́ї Іо́сифові, пре́жде да́же не сни́тися і́ма, обрі́теся іму́щи во чре́ві от Ду́ха Свя́та. | (За? в7.) Ї}съ хrт0во ржcтво2 си1це бЁ: њбручeннэй бо бhвши м™ри є3гw2 мRjи їHсифови, прeжде дaже не сни1тисz и4ма, њбрётесz и3мyщи во чрeвэ t д¦а с™а. |
|
19
|
19
|
| Іо́сиф же муж Єя́, пра́веден сий і не хотя́ Єя́ обличи́ти, восхоті́ тай пусти́ти ю. | ЇHсифъ же мyжъ є3S, првdнъ сhй и3 не хотS є3S њбличи1ти, восхотЁ тaй пусти1ти ю5. |
|
20
|
20
|
| Сія́ же єму́ поми́слившу, се а́нгел Госпо́день во сні яви́ся єму́, глаго́ля: Іо́сифе, си́не Дави́дов, не убо́йся прия́ти Маріа́м жени́ твоєя́, ро́ждшеєбося в ней, от Ду́ха єсть Свя́та. | Сі‰ же є3мY помhслившу, сE, ѓгGлъ гDень во снЁ kви1сz є3мY, глаг0лz: їHсифе, сhне дв7довъ, не ўб0йсz пріsти мRіaмъ жены2 твоеS: р0ждшеебосz въ нeй, t д¦а є4сть с™а: |
|
21
|
21
|
| Роди́ть же Си́на, і нарече́ши і́м'я Єму́ Ісу́с, той бо спасе́ть лю́ди Своя́ от гріх їх. | роди1тъ же сн7а, и3 наречeши и4мz є3мY ї}съ: т0й бо сп7сeтъ лю1ди сво‰ t грBхъ и4хъ. |
|
22
|
22
|
| Сіє́ же все бисть, да сбу́деться рече́нноє от Го́спода проро́ком, глаго́лющим: | Сіe же всE бhсть, да сбyдетсz речeнное t гDа прbр0комъ, глаг0лющимъ: |
|
23
|
23
|
| се, Ді́ва во чре́ві при́йметь і роди́ть Си́на, і нареку́ть і́м'я Єму́ Емману́їл, є́же єсть сказа́ємо: с на́ми Бог. | сE, дв7а во чрeвэ пріи1метъ и3 роди1тъ сн7а, и3 нарекyтъ и4мz є3мY є3мманyилъ, є4же є4сть сказaемо: съ нaми бGъ. |
|
24
|
24
|
| Воста́в же Іо́сиф от сна, сотвори́ я́коже повелі́ єму́ а́нгел Госпо́день, і прия́т жену́ свою́, | Востaвъ же їHсифъ t снA, сотвори2 ћкоже повелЁ є3мY ѓгGлъ гDень, и3 пріsтъ женY свою2, |
|
25
|
25
|
| і не зна́яше Єя́, до́ндеже роди́ Си́на Своєго́ пе́рвенця, і нарече́ і́м'я Єму́ Ісу́с. | и3 не знazше є3S, д0ндеже роди2 сн7а своего2 пeрвенца, и3 наречE и4мz є3мY ї}съ. |
|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 3) Ісу́су же ро́ждшуся в Вифлеє́мі Іуде́йстім во дні І́рода царя́, се, волсви́ от восто́к прийдо́ша во Ієрусали́м, глаго́люще: | (За? G) Ї}су же р0ждшусz въ виfлеeмэ їудeйстэмъ во дни6 и4рwда царS, сE, волсви2 t востHкъ пріид0ша во їеrли1мъ, глаг0люще: |
|
2
|
2
|
| гді єсть рожде́йся Цар іуде́йський? Ви́діхом бо звізду́ Єго́ на восто́ці і прийдо́хом поклони́тися Єму́. | гдЁ є4сть рождeйсz цRь їудeйскій; ви1дэхомъ бо ѕвэздY є3гw2 на вост0цэ и3 пріид0хомъ поклони1тисz є3мY. |
|
3
|
3
|
| Сли́шав же І́род цар смути́ся, і весь Ієрусали́м с ним. | Слhшавъ же и4рwдъ цaрь смути1сz, и3 вeсь їеrли1мъ съ ни1мъ. |
|
4
|
4
|
| І собра́в вся первосвяще́нники і кни́жники людські́я, вопроша́ше от них: гді Христо́с ражда́ється? | И# собрaвъ вс‰ первосвzщeнники и3 кни1жники людск‡z, вопрошaше t ни1хъ: гдЁ хrт0съ раждaетсz; |
|
5
|
5
|
| Они́ же реко́ша єму́: в Вифлеє́мі іуде́йстім, та́ко бо пи́сано єсть проро́ком: | Nни1 же рек0ша є3мY: въ виfлеeмэ їудeйстэмъ, тaкw бо пи1сано є4сть прbр0комъ: |
|
6
|
6
|
| і ти, Вифлеє́ме, земле́ Іу́дова, ні чи́мже ме́нші єси́ во влади́ках іу́дових: із тебе́ бо ізи́деть Вождь, І́же упасе́ть лю́ди моя́, Ізра́їля. | и3 ты2, виfлеeме, землE їyдова, ни чи1мже мeнши є3си2 во владhкахъ їyдовыхъ: и3з8 тебє1 бо и3зhдетъ в0ждь, и4же ўпасeтъ лю1ди мо‰ ї}лz. |
|
7
|
7
|
| Тогда́ І́род тай призва́ волхви́, і іспи́товаше от них вре́м'я я́вльшияся звізди́, | ТогдA и4рwдъ тaй призвA волхвы2, и3 и3спhтоваше t ни1хъ врeмz ћвльшіzсz ѕвэзды2, |
|
8
|
8
|
| і посла́в їх в Вифлеє́м, рече́: ше́дше іспита́йте ізві́стно о Отроча́ті; єгда́ же обря́щете, возвісті́те мі, я́ко да і аз шед поклоню́ся Єму́. | и3 послaвъ и5хъ въ виfлеeмъ, речE: шeдше и3спытaйте и3звёстнw њ nтрочaти: є3гдa же њбрsщете, возвэсти1те ми2, ћкw да и3 ѓзъ шeдъ поклоню1сz є3мY. |
|
9
|
9
|
| Они́ же послу́шавше царя́, ідо́ша. І се, звізда́, ю́же ви́діша на восто́ці, ідя́ше пред ни́ми, до́ндеже прише́дши ста верху́, іді́же бі Отроча́. | Nни1 же послyшавше царS, и3д0ша. И# сE, ѕвэздA, ю4же ви1дэша на вост0цэ, и3дsше пред8 ни1ми, д0ндеже пришeдши стA верхY, и3дёже бЁ nтрочA. |
|
10
|
10
|
| Ви́дівше же звізду́, возра́довашася ра́достію ве́лією зіло́, | Ви1дэвше же ѕвэздY, возрaдовашасz рaдостію вeліею ѕэлw2, |
|
11
|
11
|
| і прише́дше в хра́мину, ви́діша Отроча́ с Марі́єю Ма́терію Єго́, і па́дше поклони́шася Єму́; і, отве́рзше сокро́вища своя́, принесо́ша Єму́ да́ри, зла́то і лива́н і сми́рну. | и3 пришeдше въ хрaмину, ви1дэша nтрочA съ мRjею м™рію є3гw2, и3 пaдше поклони1шасz є3мY: и3 tвeрзше сокрHвища сво‰, принес0ша є3мY дaры, злaто и3 лівaнъ и3 смЂрну. |
|
12
|
12
|
| І вість приє́мше во сні не возврати́тися ко І́роду, іни́м путе́м отидо́ша во страну́ свою́. | И# вёсть пріeмше во снЁ не возврати1тисz ко и4рwду, и3нhмъ путeмъ tид0ша во странY свою2. |
|
13
|
13
|
| (Зач. 4) Отше́дшим же їм, се, а́нгел Госпо́день во сні яви́ся Іо́сифу, глаго́ля: воста́в поіми́ Отроча́ і Ма́тер Єго́, і біжи́ во Єги́пет, і бу́ди та́мо, до́ндеже реку́ ті, хо́щеть бо І́род іска́ти Отроча́те, да погуби́ть Є. | (За? д7.) Tшeдшымъ же и5мъ, сE, ѓгGлъ гDень во снЁ kви1сz їHсифу, глаг0лz: востaвъ поими2 nтрочA и3 м™рь є3гw2, и3 бэжи2 во є3гЂпетъ, и3 бyди тaмw, д0ндеже рекy ти: х0щетъ бо и4рwдъ и3скaти nтрочaте, да погуби1тъ є5. |
|
14
|
14
|
| Он же воста́в, поя́т Отроча́ і Ма́тер Єго́ но́щію, і оти́де во Єги́пет, | Џнъ же востaвъ, поsтъ nтрочA и3 м™рь є3гw2 н0щію, и3 tи1де во є3гЂпетъ, |
|
15
|
15
|
| і бі та́мо до уме́ртвія І́родова, да сбу́деться рече́нноє от Го́спода проро́ком, глаго́лющим: от Єги́пта воззва́х Си́на Моєго́. | и3 бЁ тaмw до ўмeртвіz и4рwдова: да сбyдетсz речeнное t гDа прbр0комъ, глаг0лющимъ: t є3гЂпта воззвaхъ сн7а моего2. |
|
16
|
16
|
| Тогда́ І́род ви́дів, я́ко пору́ган бисть от волхво́в, разгні́вася зіло́ і посла́в ізби́ вся ді́ти су́щия в Вифлеє́мі і во всіх преді́ліх єго́, от двою́ лі́ту і нижа́йше, по вре́мені, є́же ізві́стно іспита́ от волхво́в. | ТогдA и4рwдъ ви1дэвъ, ћкw порyганъ бhсть t волхвHвъ, разгнёвасz ѕэлw2 и3 послaвъ и3зби2 вс‰ дёти сyщыz въ виfлеeмэ и3 во всёхъ предёлэхъ є3гw2, t двою2 лёту и3 нижaйше, по врeмени, є4же и3звёстнw и3спытA t волхвHвъ. |
|
17
|
17
|
| Тогда́ сби́сться рече́нноє Ієремі́єм проро́ком, глаго́лющим: | ТогдA сбhстсz речeнное їеремjемъ прbр0комъ, глаг0лющимъ: |
|
18
|
18
|
| глас в Ра́мі сли́шан бисть, плач і рида́ніє і вопль мног; Рахи́ль пла́чущися чад свої́х і не хотя́ше уті́шитися, я́ко не суть. | глaсъ въ рaмэ слhшанъ бhсть, плaчь и3 рыдaніе и3 в0пль мн0гъ: рахи1ль плaчущисz ч†дъ свои1хъ, и3 не хотsше ўтёшитисz, ћкw не сyть. |
|
19
|
19
|
| Уме́ршу же І́роду, се, а́нгел Госпо́день во сні яви́ся Іо́сифу во Єги́пті, | Ўмeршу же и4рwду, сE, ѓгGлъ гDень во снЁ kви1сz їHсифу во є3гЂптэ, |
|
20
|
20
|
| глаго́ля: воста́в поіми́ Отроча́ і Ма́тер Єго́ і іди́ в зе́млю Ізра́їлеву, ізомро́ша бо і́щущії душі́ Отроча́те. | глаг0лz: востaвъ поими2 nтрочA и3 м™рь є3гw2 и3 и3ди2 въ зeмлю ї}леву, и3зомр0ша бо и4щущіи дш7и2 nтрочaте. |
|
21
|
21
|
| Он же воста́в, поя́т Отроча́ і Ма́тер Єго́ і при́йде в зе́млю Ізра́їлеву. | Џнъ же востaвъ, поsтъ nтрочA и3 м™рь є3гw2 и3 пріи1де въ зeмлю ї}леву. |
|
22
|
22
|
| Сли́шав же, я́ко Архела́й ца́рствуєть во Іуде́ї вмі́сто І́рода, отця́ своєго́, убоя́ся та́мо іти́; вість же приє́м во сні, оти́де в преді́ли Галіле́йськія. | Слhшавъ же, ћкw ґрхелaй цaрствуетъ во їудeи вмёстw и4рwда nтцA своегw2, ўбоsсz тaмw и3ти2: вёсть же пріeмь во снЁ, tи1де въ предёлы галілє1йскіz. |
|
23
|
23
|
| І прише́д всели́ся во гра́ді нарица́ємім Назаре́т, я́ко да сбу́деться рече́нноє проро́ки, я́ко Назоре́й нарече́ться. | И# пришeдъ всели1сz во грaдэ нарицaемэмъ назарeтъ: ћкw да сбyдетсz речeнное прbрHки, ћкw назwрeй наречeтсz. |
|
Глава 3
|
Главa G
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 5) Во дні же о́ни при́йде Іоа́нн Крести́тель, пропові́дая в пусти́ні Іуде́йстій | (За? е7) Во дни6 же w4ны пріи1де їwaннъ кrти1тель, проповёдаz въ пустhни їудeйстэй |
|
2
|
2
|
| і глаго́ля: пока́йтеся, прибли́жибося Ца́рствіє Небе́сноє. | и3 глаг0лz: покaйтесz, прибли1жибосz цrтвіе нбcное. |
|
3
|
3
|
| Сей бо єсть річе́нний Іса́єм проро́ком, глаго́лющим: глас вопію́щаго в пусти́ні: угото́вайте путь Госпо́день, пра́ви творі́те стезі́ Єго́. | Сeй бо є4сть рэчeнный и3сaіемъ прbр0комъ, глаг0лющимъ: глaсъ вопію1щагw въ пустhни: ўгот0вайте пyть гDень, пр†вы твори1те стєзи2 є3гw2. |
|
4
|
4
|
| Сам же Іоа́нн ім'я́ше ри́зу свою́ от влас вельблу́ждь, і по́яс усме́н о чреслі́х свої́х, снідь же єго́ бі пру́жіє і мед ди́вій. | Сaмъ же їwaннъ и3мsше ри1зу свою2 t вл†съ велбл{ждь, и3 п0zсъ ўсмeнъ њ чреслёхъ свои1хъ: снёдь же є3гw2 бЁ прyжіе и3 мeдъ ди1вій. |
|
5
|
5
|
| Тогда́ ісхожда́ше к Нему́ Ієрусали́ма, і вся Іуде́я, і вся страна́ Іорда́нськая, | ТогдA и3схождaше къ немY їеrли1ма, и3 всS їудeа, и3 всS странA їoрдaнскаz, |
|
6
|
6
|
| і креща́хуся во Іорда́ні от Него́, іспові́дающе гріхи́ своя́. | и3 крещaхусz во їoрдaнэ t негw2, и3сповёдающе грэхи2 сво‰. |
|
7
|
7
|
| Ви́дів же (Іоа́нн) мно́гі фарісе́ї і саддуке́ї гряду́щия на креще́ніє Єго́, рече́ їм: рожде́нія єхи́днова, кто сказа́ вам біжа́ти от бу́дущаго гні́ва? | Ви1дэвъ же (їwaннъ) мнHги фарісє1и и3 саддукє1и грzдyщыz на крещeніе є3гw2, речE и5мъ: рождє1ніz є3хjднwва, кто2 сказA вaмъ бэжaти t бyдущагw гнёва; |
|
8
|
8
|
| сотворі́те у́бо плод досто́їн покая́нія, | сотвори1те u5бо пл0дъ дост0инъ покаsніz, |
|
9
|
9
|
| і не начина́йте глаго́лати в себі́: отця́ і́мами Авраа́ма. Глаго́лю бо вам, я́ко мо́жеть Бог от ка́менія сего́ воздви́гнути ча́да Авраа́му; | и3 не начинaйте глаг0лати въ себЁ: nтцA и4мамы ґвраaма: глаг0лю бо вaмъ, ћкw м0жетъ бGъ t кaменіz сегw2 воздви1гнути ч†да ґвраaму: |
|
10
|
10
|
| уже́ бо і сіки́ра при ко́рені дре́ва лежи́ть; вся́ко у́бо дре́во, є́же не твори́ть плода́ добра́, посіка́ємо бива́єть і во огнь вмета́ємо; | ўжe бо и3 сэки1ра при к0рени дрeва лежи1тъ: всsко u5бо дрeво, є4же не твори1тъ плодA добрA, посэкaемо бывaетъ и3 во џгнь вметaемо: |
|
11
|
11
|
| аз у́бо креща́ю ви водо́ю в покая́ніє, Гряди́й же по мні крі́плій мене́ єсть, Єму́же нісьм досто́їн сапоги́ понести́; Той ви крести́ть Ду́хом Святи́м і огне́м; | ѓзъ ќбw крещaю вы2 вод0ю въ покаsніе: грzдhй же по мнЁ крёплій менє2 є4сть, є3мyже нёсмь дост0инъ сапоги2 понести2: т0й вы2 кrти1тъ д¦омъ с™hмъ и3 nгнeмъ: |
|
12
|
12
|
| Єму́же лопа́та в руці́ Єго́, і отреби́ть гумно́ своє́, і собере́ть пшени́цю Свою́ в жи́тницю, пле́ви же сожже́ть огне́м негаса́ющим. | є3мyже лопaта въ руцЁ є3гw2, и3 њтреби1тъ гумно2 своE, и3 соберeтъ пшени1цу свою2 въ жи1тницу, плeвы же сожжeтъ nгнeмъ негасaющимъ. |
|
13
|
13
|
| (Зач. 5) Тогда́ прихо́дить Ісу́с от Галіле́ї на Іорда́н ко Іоа́нну крести́тися от него́. | (За? ѕ7.) ТогдA прих0дитъ ї}съ t галілeи на їoрдaнъ ко їwaнну кrти1тисz t негw2. |
|
14
|
14
|
| Іоа́нн же возбраня́ше Єму́, глаго́ля: аз тре́бую Тобо́ю крести́тися, і Ти ли гряде́ши ко мні? | Їwaннъ же возбранsше є3мY, глаг0лz: ѓзъ трeбую тоб0ю кrти1тисz, и3 тh ли грzдeши ко мнЁ; |
|
16
|
16
|
| І крести́вся Ісу́с взи́де а́біє от води́; і се, отверзо́шася єму́ небеса́, і ви́ді Ду́ха Бо́жия сходя́ща, я́ко го́луб'я, і гряду́ща на Него́. | И# кrти1всz ї}съ взhде ѓбіе t воды2: и3 сE, tверз0шасz є3мY небесA, и3 ви1дэ д¦а б9іz сходsща ћкw г0лубz и3 грzдyща на него2. |
|
15
|
15
|
| Отвіща́в же Ісу́с рече́ к нему́: оста́ви ни́ні, та́ко бо подоба́єть нам іспо́лнити вся́ку пра́вду. Тогда́ оста́ви Єго́. | Tвэщaвъ же ї}съ речE къ немY: њстaви нн7э: тaкw бо подобaетъ нaмъ и3сп0лнити всsку прaвду. ТогдA њстaви є3го2. |
|
17
|
17
|
| І се, глас с небесе́ глаго́ля: Сей єсть Син Мой возлю́бленний, о Не́мже благоволи́х. | И# сE, глaсъ съ небесE гlz: сeй є4сть сн7ъ м0й возлю1бленный, њ нeмже бlговоли1хъ. |
|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 7) Тогда́ Ісу́с возведе́н бисть Ду́хом в пусти́ню іскуси́тися от дия́вола, | (За? з7) ТогдA ї}съ возведeнъ бhсть д¦омъ въ пустhню и3скуси1тисz t діaвола, |
|
2
|
2
|
| і пости́вся дній чети́редесять і но́щій чети́редесять, посліди́ взалка́. | и3 пости1всz днjй четhредесzть и3 н0щій четhредесzть, послэди2 взалкA. |
|
3
|
3
|
| І присту́пль к Нему́ іскуси́тель рече́: а́ще Син єси́ Бо́жий, рци, да ка́меніє сіє́ хлі́би бу́дуть. | И# пристyпль къ немY и3скуси1тель речE: ѓще сн7ъ є3си2 б9ій, рцы2, да кaменіе сіE хлёбы бyдутъ. |
|
4
|
4
|
| Он же отвіща́в рече́: пи́сано єсть: не о хлі́бі єди́нім жив бу́деть челові́к, но о вся́цім глаго́лі ісходя́щем ізо уст Бо́жиїх. | Џнъ же tвэщaвъ речE: пи1сано є4сть: не њ хлёбэ є3ди1нэмъ жи1въ бyдетъ человёкъ, но њ всsцэмъ гlг0лэ и3сходsщемъ и3зо ќстъ б9іихъ. |
|
5
|
5
|
| Тогда́ поя́т єго́ дия́вол во святи́й град, і поста́ви єго́ на крилі́ церко́внім, | ТогдA поsтъ є3го2 діaволъ во с™hй грaдъ, и3 постaви є3го2 на крилЁ церк0внэмъ, |
|
6
|
6
|
| і глаго́ла єму́: а́ще Син єси́ Бо́жий, ве́рзися ни́зу, пи́сано бо єсть: я́ко а́нгелом Свої́м запові́сть о Тебі́ (сохрани́ти Тя), і на рука́х во́зьмуть Тя, да не когда́ преткне́ши о ка́мень но́гу Твою́. | и3 глаг0ла є3мY: ѓще сн7ъ є3си2 б9ій, вeрзисz ни1зу: пи1сано бо є4сть, ћкw ѓгGлwмъ свои6мъ заповёсть њ тебЁ (сохрани1ти тS), и3 на рукaхъ в0змутъ тS, да не когдA преткнeши њ кaмень н0гу твою2. |
|
7
|
7
|
| Рече́ (же) єму́ Ісу́с: па́ки пи́сано єсть: не іску́сиши Го́спода Бо́га Твоєго́. | Речe (же) є3мY ї}съ: пaки пи1сано є4сть: не и3скyсиши гDа бGа твоегw2. |
|
8
|
8
|
| Па́ки поя́т єго́ дия́вол на гору́ високу́ зіло́, і показа́ єму́ вся ца́рствія ми́ра і сла́ву їх, | Пaки поsтъ є3го2 діaволъ на горY высокY ѕэлw2, и3 показA є3мY вс‰ ц†рствіz мjра и3 слaву и4хъ, |
|
9
|
9
|
| і глаго́ла єму́: сія́ вся Тебі́ дам, а́ще пад поклони́шимися. | и3 глаг0ла є3мY: сі‰ вс‰ тебЁ дaмъ, ѓще пaдъ поклони1шимисz. |
|
10
|
10
|
| Тогда́ глаго́ла єму́ Ісу́с: іди́ за Мно́ю, сатано́: пи́сано бо єсть: Го́споду Бо́гу Твоєму́ поклони́шися і Тому́ Єди́ному послу́жиши. | ТогдA гlа є3мY ї}съ: и3ди2 за мн0ю, сатано2: пи1сано бо є4сть: гDу бGу твоемY поклони1шисz и3 томY є3ди1ному послyжиши. |
|
11
|
11
|
| Тогда́ оста́ви Єго́ дия́вол, і се, а́нгели приступи́ша і служа́ху Єму́. | ТогдA њстaви є3го2 діaволъ, и3 сE, ѓгGли приступи1ша и3 служaху є3мY. |
|
12
|
12
|
| (Зач. 8) Сли́шав же Ісу́с, я́ко Іоа́нн пре́дан бисть, оти́де в Галіле́ю, | (За? }.) Слhшавъ же ї}съ, ћкw їwaннъ прeданъ бhсть, tи1де въ галілeю, |
|
13
|
13
|
| і оста́вль Назаре́т, прише́д всели́ся в Капернау́м в помо́ріє, в преді́ліх Завуло́них і Неффали́млих, | и3 њстaвль назарeтъ, пришeдъ всели1сz въ капернаyмъ въ пом0ріе, въ предёлэхъ завулHнихъ и3 нефfалjмлихъ: |
|
14
|
14
|
| да сбу́деться рече́нноє Іса́єм проро́ком, глаго́лющим: | да сбyдетсz речeнное и3сaіемъ прbр0комъ, глаг0лющимъ: |
|
15
|
15
|
| земля́ Завуло́ня і земля́ Неффали́мля, путь мо́ря об он пол Іорда́на, Галіле́я язи́к, | землS завулHнz и3 землS нефfалjмлz, пyть м0рz њб8 w4нъ п0лъ їoрдaна, галілeа kзы6къ, |
|
16
|
16
|
| лю́діє седя́щії во тьмі ви́діша світ ве́лій, і сідя́щим в страні́ і сі́ні сме́ртній, світ возсія́ їм. | лю1діе седsщіи во тмЁ ви1дэша свётъ вeлій, и3 сэдsщымъ въ странЁ и3 сёни смeртнэй, свётъ возсіS и5мъ. |
|
17
|
17
|
| Отто́лі нача́т Ісу́с пропові́дати і глаго́ати: пока́йтеся, прибли́жися бо Ца́рство Небе́сноє. | Tт0лэ начaтъ ї}съ проповёдати и3 гlати: покaйтесz, прибли1жисz бо цrтво нбcное. |
|
18
|
18
|
| (Зач. 9) Ходя́ же при мо́рі Галіле́йстім, ви́ді два бра́та, Си́мона, глаго́лемаго Петра́, і Андре́я, бра́та єго́, вмета́юща мре́жі в мо́ре, бі́ста бо ри́баря; | (За? f7.) Ходs же при м0ри галілeйстэмъ, ви1дэ двA бр†та, сjмwна глаг0лемаго петрA, и3 ґндрeа брaта є3гw2, вмет†юща мрє1жи въ м0ре, бёста бо ры6барz: |
|
19
|
19
|
| і глаго́ла ї́ма: гряді́та по Мні, і сотворю́ ви ловця́ челові́ком. | и3 гlа и4ма: грzди1та по мнЁ, и3 сотворю2 вы2 ловц† человёкwмъ. |
|
20
|
20
|
| О́на же а́біє оста́вльша мре́жі, по Нем ідо́ста. | W$на же ѓбіе њст†вльша мрє1жи, по нeмъ и3д0ста. |
|
21
|
21
|
| І преше́д отту́ду, ви́ді і́на два бра́та, Іа́кова Зеведе́єва і Іоа́нна, бра́та єго́, в кораблі́ с Зеведе́йом, отце́м єю́, зав'язу́юща мре́жі своя́, і воззва́ я. | И# прешeдъ tтyду, ви1дэ и4на двA бр†та, їaкwва зеведeева, и3 їwaнна брaта є3гw2, въ корабли2 съ зеведeомъ nтцeмъ є3ю2, завzз{юща мрє1жи сво‰, и3 воззвA |. |
|
22
|
22
|
| О́на же а́біє, оста́вльша кора́бль і отця́ своєго́, по нем ідо́ста. | W$на же ѓбіе њст†вльша корaбль и3 nтцA своего2, по нeмъ и3д0ста. |
|
23
|
23
|
| І прохожда́ше всю Галіле́ю Ісу́с, учя́ на со́нмищах їх і пропові́дая Єва́нгеліє Ца́рствія, ісціля́я всяк неду́г і вся́ку я́зю в лю́дех. | И# прохождaше всю2 галілeю ї}съ, ўчS на с0нмищахъ и4хъ и3 проповёдаz є3ђліе цrтвіz, и3сцэлsz всsкъ недyгъ и3 всsку ћзю въ лю1дехъ. |
|
24
|
24
|
| І ізи́де слух Єго́ по всей Сирі́ї; і приведо́ша к Нему́ вся боля́щия, разли́чними неду́ги і страстьми́ одержи́ми, і бі́сни, і мі́сячния, і разсла́бленния (жи́лами) — і ісціли́ їх. | И# и3зhде слyхъ є3гw2 по всeй сmрjи: и3 привед0ша къ немY вс‰ болsщыz, разли1чными нед{ги и3 страстьми2 њдержи6мы, и3 бBсны, и3 мBсzчныz, и3 разслaблєнныz (жи1лами): и3 и3сцэли2 и5хъ. |
|
25
|
25
|
| (Зач. 10) І по Нем ідо́ша наро́ди мно́зі от Галіле́ї і десяти́ град, і от Ієрусали́ма і Іуде́ї, і со о́наго по́лу Іорда́на. | (За? ‹.) И# по нeмъ и3д0ша нар0ди мн0зи t галілeи и3 десzти2 гр†дъ, и3 t їеrли1ма и3 їудeи, и3 со џнагw п0лу їoрдaна. |
|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
| Узрі́в же наро́ди, взи́де на гору́; і сі́дшу Єму́, приступи́ша к Нему́ ученици́ Єго́. | Ўзрёвъ же нар0ды, взhде на горY: и3 сёдшу є3мY, приступи1ша къ немY ўчн7цы2 є3гw2. |
|
2
|
2
|
| І отве́рз уста́ Своя́, уча́ше їх, глаго́ля: | И# tвeрзъ ўстA сво‰, ўчaше и5хъ, гlz: |
|
3
|
3
|
| блаже́нні ни́щії ду́хом, я́ко тіх єсть Ца́рствіє Небе́сноє. | бlжeни ни1щіи дyхомъ: ћкw тёхъ є4сть цrтвіе нбcное. |
|
4
|
4
|
| Блаже́нні пла́чущії, я́ко ті́ї уті́шаться. | Бlжeни плaчущіи: ћкw тjи ўтёшатсz. |
|
5
|
5
|
| Блаже́нні кро́тції, я́ко ті́ї наслі́дять зе́млю. | Бlжeни кр0тцыи: ћкw тjи наслёдzтъ зeмлю. |
|
6
|
6
|
| Блаже́нні а́лчущії і жа́ждущії пра́вди, я́ко ті́ї наси́тяться. | Бlжeни ѓлчущіи и3 жaждущіи прaвды: ћкw тjи насhтzтсz. |
|
7
|
7
|
| Блаже́нні ми́лостивії, я́ко ті́ї поми́ловані бу́дуть. | Бlжeни млcтивіи: ћкw тjи поми1ловани бyдутъ. |
|
8
|
8
|
| Блаже́нні чи́стії се́рдцем, я́ко ті́ї Бо́га у́зрять. | Бlжeни чтcіи с®цемъ: ћкw тjи бGа ќзрzтъ. |
|
9
|
9
|
| Блаже́нні миротво́рці, я́ко ті́ї Си́нове Бо́жії нареку́ться. | Бlжeни миротв0рцы: ћкw тjи сн7ове б9іи нарекyтсz. |
|
10
|
10
|
| Блаже́нні ізгна́ні пра́вди ра́ди, я́ко тіх єсть Ца́рствіє Небе́сноє. | Бlжeни и3згнaни прaвды рaди: ћкw тёхъ є4сть цrтвіе нбcное. |
|
11
|
11
|
| Блаже́нні єсте́, єгда́ поно́сять вам і іждену́ть, і реку́ть всяк зол глаго́л на ви лжу́ще — Мене́ ра́ди: | Бlжeни є3стE, є3гдA пон0сzтъ вaмъ, и3 и3жденyтъ, и3 рекyтъ всsкъ ѕ0лъ глаг0лъ на вы2 лжyще, менє2 рaди: |
|
12
|
12
|
| ра́дуйтеся і веселі́теся, я́ко мзда ва́ша мно́га на Небесі́х; та́ко бо ізгна́ша проро́ки, і́же (бі́ша) пре́жде вас. | рaдуйтесz и3 весели1тесz, ћкw мздA вaша мн0га на нб7сёхъ: тaкw бо и3згнaша прbр0ки, и5же (бёша) прeжде вaсъ. |
|
13
|
13
|
| Ви єсте́ соль землі́; а́ще же соль обуя́єть, чим осоли́ться? Ні во что́же бу́деть ктому́, то́чію да ізси́пана бу́деть вон і попира́єма челові́ки. | Вы2 є3стE с0ль земли2: ѓще же с0ль њбуsетъ, чи1мъ њсоли1тсz; ни во чт0же бyдетъ ктомY, т0чію да и3зсhпана бyдетъ в0нъ и3 попирaема человBки. |
|
14
|
14
|
| (Зач. 11) Ви єсте́ світ ми́ра: не мо́жеть град укри́тися верху́ гори́ стоя́: | (За? №‹.) Вы2 є3стE свётъ мjра: не м0жетъ грaдъ ўкрhтисz верхY горы2 стоS: |
|
15
|
15
|
| ніже́ вжига́ють світи́льника і поставля́ють єго́ под спу́дом, но на сві́щниці, і сві́тить всім, і́же в хра́мині (суть). | нижE вжигaютъ свэти1лника и3 поставлsютъ є3го2 под8 спyдомъ, но на свёщницэ, и3 свётитъ всBмъ, и5же въ хрaминэ (сyть). |
|
16
|
16
|
| Та́ко да просвіти́ться світ ваш пред челові́ки, я́ко да ви́дять ва́ша до́брая діла́ і просла́в'ять Отця́ ва́шего, І́же на Небесі́х. | Тaкw да просвэти1тсz свётъ вaшъ пред8 человBки, ћкw да ви1дzтъ в†ша дHбраz дэлA и3 прослaвzтъ nц7A вaшего, и4же на нб7сёхъ. |
|
17
|
17
|
| (Да) не мні́те, я́ко прийдо́х разори́ти Зако́н іли́ Проро́ки: не прийдо́х разори́ти, но іспо́лнити. | (Да) не мни1те, ћкw пріид0хъ разори1ти зак0нъ, и3ли2 прbр0ки: не пріид0хъ разори1ти, но и3сп0лнити. |
|
18
|
18
|
| Амі́нь бо глаго́лю вам: до́ндеже пре́йдеть не́бо і земля́, йо́та єди́на, іли́ єди́на черта́ не пре́йдеть от Зако́на, до́ндеже вся бу́дуть. | Ґми1нь бо гlю вaмъ: д0ндеже прeйдетъ нeбо и3 землS, їHта є3ди1на, и3ли2 є3ди1на чертA не прeйдетъ t зак0на, д0ндеже вс‰ бyдутъ. |
|
19
|
19
|
| І́же а́ще разори́ть єди́ну за́повідій сих ма́лих і научи́ть та́ко челові́ки, мній нарече́ться в Ца́рствії Небе́снім; а і́же сотвори́ть і научи́ть, сей ве́лій нарече́ться в Ца́рствії Небе́снім. | И$же ѓще разори1тъ є3ди1ну зaповэдій си1хъ мaлыхъ и3 научи1тъ тaкw человёки, мнjй наречeтсz въ цrтвіи нбcнэмъ: ґ и4же сотвори1тъ и3 научи1тъ, сeй вeлій наречeтсz въ цrтвіи нбcнэмъ. |
|
20
|
20
|
| (Зач. 12) Глаго́лю бо вам, я́ко а́ще не ізбу́деть пра́вда ва́ша па́че кни́жник і фарісе́й, не вни́дете в Ца́рствіє Небе́сноє. | (За? в7‹.) Гlю бо вaмъ, ћкw ѓще не и3збyдетъ прaвда вaша пaче кни6жникъ и3 фарісє1й, не вни1дете въ цrтвіе нбcное. |
|
21
|
21
|
| Сли́шасте, я́ко рече́но бисть дре́внім: не убіє́ши, і́же (бо) а́ще убіє́ть, пови́нен єсть суду́. | Слhшасте, ћкw речeно бhсть дрє1внимъ: не ўбіeши: и4же (бо) ѓще ўбіeтъ, пови1ненъ є4сть судY. |
|
22
|
22
|
| Аз же глаго́лю вам, я́ко всяк гні́ваяйся на бра́та своєго́ всу́є пови́нен єсть суду́; і́же бо а́ще рече́ть бра́ту своєму́: рака́, пови́нен єсть со́нмищу; а і́же рече́ть: уро́де, пови́нен єсть геє́нні о́гненній. | Ѓзъ же гlю вaмъ, ћкw всsкъ гнёваzйсz на брaта своего2 всyе пови1ненъ є4сть судY: и4же бо ѓще речeтъ брaту своемY: ракA, пови1ненъ є4сть с0нмищу: ґ и4же речeтъ: ўр0де, пови1ненъ є4сть геeннэ џгненнэй. |
|
23
|
23
|
| А́ще у́бо принесе́ши дар твой ко олтарю́ і ту пом'яне́ши, я́ко брат твой і́мать ні́что на тя, | Ѓще u5бо принесeши дaръ тв0й ко nлтарю2 и3 тY помzнeши, ћкw брaтъ тв0й и4мать нёчто на тS: |
|
24
|
24
|
| оста́ви ту дар твой пред олтаре́м і шед пре́жде смири́ся с бра́том твої́м, і тогда́ прише́д принеси́ дар твой. | њстaви тY дaръ тв0й пред8 nлтарeмъ и3 шeдъ прeжде смири1сz съ брaтомъ твои1мъ, и3 тогдA пришeдъ принеси2 дaръ тв0й. |
|
25
|
25
|
| Бу́ди увіщава́яся с сопе́рником твої́м ско́ро, до́ндеже єси́ на путі́ с ним, да не преда́сть тебе́ сопе́рник судії́, і судія́ тя преда́сть слузі́, і в темни́цю вве́ржен бу́деши; | Бyди ўвэщавazсz съ сопeрникомъ твои1мъ ск0рw, д0ндеже є3си2 на пути2 съ ни1мъ, да не предaстъ тебE сопeрникъ судіи2, и3 судіS тS предaстъ слузЁ, и3 въ темни1цу ввeрженъ бyдеши: |
|
26
|
26
|
| амі́нь глаго́лю тебі́: не ізи́деши отту́ду, до́ндеже возда́си послі́дній кодра́нт. | ґми1нь гlю тебЁ: не и3зhдеши tтyду, д0ндеже воздaси послёдній кодрaнтъ. |
|
27
|
27
|
| (Зач. 13) Сли́шасте, я́ко річе́но бисть дре́внім: не прелюби́ сотвори́ши. | (За? G‹.) Слhшасте, ћкw рэчeно бhсть дрє1внимъ: не прелюбы2 сотвори1ши. |
|
28
|
28
|
| Аз же глаго́лю вам, я́ко всяк, і́же воззри́ть на жену́ ко є́же вожделі́ти єя́, уже́ любоді́йствова с не́ю в се́рдці своє́м; | Ѓзъ же гlю вaмъ, ћкw всsкъ, и4же воззри1тъ на женY ко є4же вожделёти є3S, ўжE любодёйствова съ нeю въ сeрдцы своeмъ: |
|
29
|
29
|
| а́ще же о́ко твоє́ десно́є соблажня́єть тя, ізми́ є і ве́рзи от себе́: у́не бо ті єсть, да поги́бнеть єди́н от уд твої́х, а не все ті́ло твоє́ вве́ржено бу́деть в геє́нну (о́гненную); | ѓще же џко твоE десн0е соблажнsетъ тS, и3зми2 є5 и3 вeрзи t себє2: ќне бо ти2 є4сть, да поги1бнетъ є3ди1нъ t ќдъ твои1хъ, ґ не всE тёло твоE ввeржено бyдетъ въ геeнну (џгненную): |
|
30
|
30
|
| і а́ще десна́я твоя́ рука́ соблажня́єт тя, усіци́ ю і ве́рзи от себе́: у́не бо ті єсть, да поги́бнеть єди́н от уд твої́х, а не все ті́ло твоє́ вве́ржено бу́деть в геє́нну. | и3 ѓще деснaz твоS рукA соблажнsетъ тS, ўсэцы2 ю5 и3 вeрзи t себє2: ќне бо ти2 є4сть, да поги1бнетъ є3ди1нъ t ќдъ твои1хъ, ґ не всE тёло твоE ввeржено бyдетъ въ геeнну. |
|
31
|
31
|
| Рече́но же бисть, я́ко і́же а́ще пу́стить жену́ свою́, да дасть єй кни́гу распу́стную. | Речeно же бhсть, ћкw и4же ѓще пyститъ женY свою2, да дaстъ є4й кни1гу распyстную. |
|
32
|
32
|
| Аз же глаго́лю вам, я́ко всяк отпуща́яй жену́ свою́, ра́зві словесе́ любоді́йнаго, твори́ть ю прелюбоді́йствовати; і і́же пущени́цю по́йметь, прелюбоді́йствуєть. | Ѓзъ же гlю вaмъ, ћкw всsкъ tпущazй женY свою2, рaзвэ словесE любодёйнагw, твори1тъ ю5 прелюбодёйствовати: и3 и4же пущени1цу п0йметъ, прелюбодёйствуетъ. |
|
33
|
33
|
| (Зач. 14) Па́ки сли́шасте, я́ко річе́но бисть дре́внім: не во лжу клене́шися, возда́си же Го́сподеві кля́тви твоя́. | (За? д7‹.) Пaки слhшасте, ћкw рэчeно бhсть дрє1внимъ: не во лжY кленeшисz, воздaси же гDеви кл‰твы тво‰. |
|
34
|
34
|
| Аз же глаго́лю вам не кля́тися вся́ко: ні не́бом, я́ко престо́л єсть Бо́жий; | Ѓзъ же гlю вaмъ не клsтисz всsкw: ни нб7омъ, ћкw пrт0лъ є4сть б9ій: |
|
35
|
35
|
| ні земле́ю, я́ко подно́жіє єсть нога́ма Єго́; ні Ієрусали́мом, я́ко град єсть вели́каго Царя́; | ни землeю, ћкw подн0жіе є4сть ногaма є3гw2: ни їеrли1момъ, ћкw грaдъ є4сть вели1кагw цRS: |
|
36
|
36
|
| ніже́ главо́ю твоє́ю клени́ся, я́ко не мо́жеши вла́са єди́наго бі́ла іли́ че́рна сотвори́ти; | нижE глав0ю твоeю клени1сz, ћкw не м0жеши влaса є3ди1нагw бёла и3ли2 чeрна сотвори1ти: |
|
37
|
37
|
| бу́ди же сло́во ва́ше: єй — єй; ні — ні, ли́шше же сею́ от неприя́зні єсть. | бyди же сл0во вaше: є4й, є4й: ни2, ни2: ли1шше же сею2 t непріsзни є4сть. |
|
38
|
38
|
| Сли́шасте, я́ко річе́но бисть: о́ко за о́ко і зуб за зуб. | Слhшасте, ћкw рэчeно бhсть: џко за џко, и3 зyбъ за зyбъ. |
|
39
|
39
|
| Аз же глаго́лю вам не проти́витися злу; но а́ще тя кто уда́рить в десну́ю твою́ лани́ту, обрати́ єму́ і другу́ю; | Ѓзъ же гlю вaмъ не проти1витисz ѕлY: но ѓще тS кто2 ўдaритъ въ деснyю твою2 лани1ту, њбрати2 є3мY и3 другyю: |
|
40
|
40
|
| і хотя́щему суди́тися с тобо́ю і ри́зу твою́ взя́ти, отпусти́ єму́ і срачи́цю; | и3 хотsщему суди1тисz съ тоб0ю и3 ри1зу твою2 взsти, tпусти2 є3мY и3 срачи1цу: |
|
41
|
41
|
| і а́ще кто тя по́йметь по си́лі по́прище єди́но, іди́ с ним два. | и3 ѓще кто2 тS п0йметъ по си1лэ п0прище є3ди1но, и3ди2 съ ни1мъ двA. |
|
42
|
42
|
| (Зач. 15) Прося́щему у тебе́ дай, і хотя́щаго от тебе́ зая́ти не отврати́. | (За? е7‹.) Просsщему ў тебє2 дaй, и3 хотsщаго t тебє2 заsти не tврати2. |
|
43
|
43
|
| Сли́шасте, я́ко річе́но єсть: возлю́биши і́скренняго твоєго́ і возненави́диши врага́ твоєго́. | Слhшасте, ћкw рэчeно є4сть: возлю1биши и4скреннzго твоего2 и3 возненави1диши врагA твоего2. |
|
44
|
44
|
| Аз же глаго́лю вам: любі́те враги́ ва́ша, благослові́те клену́щия ви, добро́ творі́те ненави́дящим вас, і молі́теся за творя́щих вам напа́сть і ізгоня́щия ви, | Ѓзъ же гlю вaмъ: люби1те враги2 вaшz, благослови1те кленyщыz вы2, добро2 твори1те ненави1дzщымъ вaсъ, и3 моли1тесz за творsщихъ вaмъ напaсть и3 и3згонsщыz вы2, |
|
45
|
45
|
| я́ко да бу́дете cи́нове Отця́ ва́шего, І́же єсть на Небесі́х; я́ко со́лнце Своє́ сія́єть на зли́я і благі́я і дожди́ть на пра́ведния і на непра́ведния. | ћкw да бyдете сн7ове nц7A вaшегw, и4же є4сть на нб7сёхъ: ћкw с0лнце своE сіsетъ на ѕлы6z и3 бlг‡z и3 дожди1тъ на првdныz и3 на непрaвєдныz. |
|
46
|
46
|
| А́ще бо лю́бите лю́б’ящих вас, ку́ю мзду і́мате? Не і митарі́ ли то́жде творя́ть? | Ѓще бо лю1бите лю1бzщихъ вaсъ, кyю мздY и4мате; не и3 мытари6 ли т0жде творsтъ; |
|
47
|
47
|
| І а́ще цілу́єте дру́ги ва́ша то́кмо, что ли́шше творите́? Не і язи́чници ли тако́жде творя́ть? | И# ѓще цэлyете дрyги вaшz т0кмw, что2 ли1шше творитE; не и3 kзы6чницы ли тaкожде творsтъ; |
|
48
|
48
|
| Бу́діте у́бо ви соверше́нні, я́коже Оте́ць ваш Небе́сний соверше́н єсть. | Бyдите u5бо вы2 совершeни, ћкоже nц7ъ вaшъ нбcный совершeнъ є4сть. |
|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 16) Внемлі́те ми́лостині ва́шея не твори́ти пред челові́ки, да ви́димі бу́дете ї́ми: а́ще ли же ні, мзди не і́мате от Отця́ ва́шего, І́же єсть на Небесі́х. | (За? ѕ7‹) Внемли1те ми1лостыни вaшеz не твори1ти пред8 человBки, да ви1дими бyдете и4ми: ѓще ли же ни2, мзды2 не и4мате t nц7A вaшегw, и4же є4сть на нб7сёхъ. |
|
2
|
2
|
| Єгда́ у́бо твори́ши ми́лостині, не воструби́ пред собо́ю, я́коже лицемі́ри творя́ть в со́ньмищих і в сто́гнах, я́ко да просла́в'яться от челові́к. Амі́нь глаго́лю вам, восприє́млють мзду свою́. | Е#гдA u5бо твори1ши ми1лостыню, не воструби2 пред8 соб0ю, ћкоже лицемёри творsтъ въ с0нмищихъ и3 въ ст0гнахъ, ћкw да прослaвzтсz t человBкъ. Ґми1нь гlю вaмъ, воспріeмлютъ мздY свою2. |
|
3
|
3
|
| Тебі́ же творя́щу ми́лостині, да не уві́сть шу́йця твоя́, что твори́ть десни́ця твоя́, | Тебё же творsщу ми1лостыню, да не ўвёсть шyйца твоS, что2 твори1тъ десни1ца твоS, |
|
4
|
4
|
| я́ко да бу́деть ми́лостиня твоя́ в та́йні; і Оте́ць твой, ви́дяй в та́йні, Той возда́сть тебі́ я́ві. | ћкw да бyдетъ ми1лостынz твоS въ тaйнэ: и3 nц7ъ тв0й, ви1дzй въ тaйнэ, т0й воздaстъ тебЁ ћвэ. |
|
5
|
5
|
| І єгда́ мо́лишися, не бу́ди я́коже лицемі́ри, я́ко лю́б'ять в со́ньмищих і в сто́гнах путі́й стоя́ще моли́тися, я́ко да яв'я́ться челові́ком. Амі́нь глаго́лю вам, я́ко восприє́млють мзду свою́. | И# є3гдA м0лишисz, не бyди ћкоже лицемёри, ћкw лю1бzтъ въ с0нмищихъ и3 въ ст0гнахъ путjй стоsще моли1тисz, ћкw да kвsтсz человёкwмъ. Ґми1нь гlю вaмъ, ћкw воспріeмлютъ мздY свою2. |
|
6
|
6
|
| Ти же, єгда́ мо́лишися, вни́ди в кліть твою́ і, затвори́в две́рі твоя́, помоли́ся Отцю́ твоєму́, І́же в та́йні, і Оте́ць твой, ви́дяй в та́йні, возда́сть тебі́ я́ві. | Тh же, є3гдA м0лишисz, вни1ди въ клёть твою2, и3 затвори1въ двє1ри тво‰, помоли1сz nц7Y твоемY, и4же въ тaйнэ: и3 nц7ъ тв0й, ви1дzй въ тaйнэ, воздaстъ тебЁ ћвэ. |
|
7
|
7
|
| Моля́щеся же не ли́шше глаго́літе, я́коже язи́чници; мнять бо, я́ко во многоглаго́ланії своє́м усли́шані бу́дуть; | Молsщесz же не ли1шше глаг0лите, ћкоже kзы6чницы: мнsтъ бо, ћкw во многоглаг0ланіи своeмъ ўслhшани бyдутъ: |
|
8
|
8
|
| не подо́бітеся у́бо їм; вість бо Оте́ць ваш, ї́хже тре́буєте, пре́жде проше́нія ва́шего. | не под0битесz u5бо и5мъ: вёсть бо nц7ъ вaшъ, и4хже трeбуете, прeжде прошeніz вaшегw. |
|
9
|
9
|
| Си́це у́бо молі́теся ви: О́тче наш, І́же єси́ на Небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́; | Си1це u5бо моли1тесz вы2: џ§е нaшъ, и4же є3си2 на нб7сёхъ, да с™и1тсz и4мz твоE: |
|
10
|
10
|
| да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́; да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на Небесі́, і на землі́. | да пріи1детъ цrтвіе твоE: да бyдетъ в0лz твоS, ћкw на нб7си2, и3 на земли2: |
|
11
|
11
|
| Хліб наш насу́щний даждь нам днесь; | хлёбъ нaшъ насyщный дaждь нaмъ днeсь: |
|
12
|
12
|
| і оста́ви нам до́лги на́ша, я́ко і ми оставля́єм должнико́м на́шим; | и3 њстaви нaмъ д0лги нaшz, ћкw и3 мы2 њставлsемъ должникHмъ нaшымъ: |
|
13
|
13
|
| і не введи́ нас в напа́сть, но ізба́ви нас от лука́ваго. Я́ко Твоє́ єсть Ца́рствіє, і си́ла, і сла́ва во ві́ки. Амі́нь. | и3 не введи2 нaсъ въ напaсть, но и3збaви нaсъ t лукaвагw: ћкw твоE є4сть цrтвіе и3 си1ла и3 слaва во вёки. Ґми1нь. |
|
14
|
14
|
| (Зач. 17) А́ще бо отпуща́єте челові́ком согріше́нія їх, отпу́стить і вам Оте́ць ваш Небе́сний; | (За? з7‹.) Ѓще бо tпущaете человёкwмъ согрэшє1ніz и4хъ, tпyститъ и3 вaмъ nц7ъ вaшъ нбcный: |
|
15
|
15
|
| а́ще ли не отпуща́єте челові́ком согріше́нія їх, ні Оте́ць ваш отпу́стить вам согріше́ній ва́ших. | ѓще ли не tпущaете человёкwмъ согрэшє1ніz и4хъ, ни nц7ъ вaшъ tпyститъ вaмъ согрэшeній вaшихъ. |
|
16
|
16
|
| Єгда́ же постите́ся, не бу́діте я́коже лицемі́ри сі́тующе; помрача́ють бо ли́ця своя́, я́ко да яв'я́ться челові́ком постя́щеся. Амі́нь глаго́лю вам, я́ко восприє́млють мзду свою́. | Е#гдa же поститeсz, не бyдите ћкоже лицемёри сётующе: помрачaютъ бо ли1ца сво‰, ћкw да kвsтсz человёкwмъ постsщесz. Ґми1нь гlю вaмъ, ћкw воспріeмлютъ мздY свою2. |
|
17
|
17
|
| Ти же постя́ся пома́жи главу́ твою́, і лице́ твоє́ уми́й, | Тh же постsсz помaжи главY твою2, и3 лицE твоE ўмhй, |
|
18
|
18
|
| я́ко да не яви́шися челові́ком постя́ся, но Отцю́ твоєму́, І́же в та́йні; і Оте́ць твой, ви́дяй в та́йні, возда́сть тебі́ я́ві. | ћкw да не kви1шисz человёкwмъ постsсz, но nц7Y твоемY, и4же въ тaйнэ: и3 nц7ъ тв0й, ви1дzй въ тaйнэ, воздaстъ тебЁ ћвэ. |
|
19
|
19
|
| Не скрива́йте себі́ сокро́вищ на землі́, іді́же черв і тля тлить, і іді́же та́тіє подко́пивають і кра́дуть; | Не скрывaйте себЁ сокр0вищъ на земли2, и3дёже чeрвь и3 тлS тли1тъ, и3 и3дёже тaтіе подк0пываютъ и3 крaдутъ: |
|
20
|
20
|
| скрива́йте же себі́ сокро́вище на Небесі́, іді́же ні черв, ні тля тлить, і іді́же та́тіє не подко́пивають, ні кра́дуть; | скрывaйте же себЁ сокр0вище на нб7си2, и3дёже ни чeрвь, ни тлS тли1тъ, и3 и3дёже тaтіе не подк0пываютъ, ни крaдутъ: |
|
21
|
21
|
| іді́же бо єсть сокро́вище ва́ше, ту бу́деть і се́рдце ва́ше. | и3дёже бо є4сть сокр0вище вaше, тY бyдетъ и3 сeрдце вaше. |
|
22
|
22
|
| (Зач. 18) Світи́лник ті́лу єсть о́ко. А́ще у́бо бу́деть о́ко твоє́ про́сто, все ті́ло твоє́ сві́тло бу́деть; | (За? }‹.) Свэти1лникъ тёлу є4сть џко. Ѓще u5бо бyдетъ џко твоE пр0сто, всE тёло твоE свётло бyдетъ: |
|
23
|
23
|
| а́ще ли о́ко твоє́ лука́во бу́деть, все ті́ло твоє́ те́мно бу́деть. А́ще у́бо світ, і́же в тебі́, тьма єсть, то тьма кольми́? | ѓще ли џко твоE лукaво бyдетъ, всE тёло твоE тeмно бyдетъ. Ѓще u5бо свётъ, и4же въ тебЁ, тмA є4сть, то2 тмA кольми2; |
|
24
|
24
|
| Нікто́же мо́жеть двіма́ господи́нома рабо́тати: лю́бо єди́наго возлю́бить, а друга́го возненави́дить, іли́ єди́наго держи́ться, о друзі́м же неради́ти на́чнеть. Не мо́жете Бо́гу рабо́тати і мамо́ні. | Никт0же м0жетъ двэмA господи1нома раб0тати: лю1бо є3ди1наго возлю1битъ, ґ другaго возненави1дитъ: и3ли2 є3ди1нагw держи1тсz, њ друзёмъ же неради1ти нaчнетъ. Не м0жете бGу раб0тати и3 мамHнэ. |
|
25
|
25
|
| Сего́ ра́ди глаго́лю вам: не пеці́теся душе́ю ва́шею, что я́сте, іли́ что піє́те, ні ті́лом ва́шим, во что облече́теся. Не душа́ ли бо́льші єсть пи́щі, і ті́ло оде́жди? | Сегw2 рaди гlю вaмъ: не пецhтесz душeю вaшею, что2 ћсте, и3ли2 что2 піeте: ни тёломъ вaшимъ, во что2 њблечeтесz. Не душa ли б0лши є4сть пи1щи, и3 тёло nдeжди; |
|
26
|
26
|
| Воззрі́те на пти́ці небе́сния, я́ко не сі́ють, ні жнуть, ні собира́ють в жи́тниці, і Оте́ць ваш Небе́сний пита́єть їх. Не ви ли па́че лу́чші їх єсте́? | Воззри1те на пти6цы небє1сныz, ћкw не сёютъ, ни жнyтъ, ни собирaютъ въ жи6тницы, и3 nц7ъ вaшъ нбcный питaетъ и5хъ. Не вh ли пaче лyчши и4хъ є3стE; |
|
27
|
27
|
| Кто же от вас пеки́йся мо́жеть приложи́ти во́зрасту своєму́ ла́коть єди́н? | Кт0 же t вaсъ пекjйсz м0жетъ приложи1ти в0зрасту своемY лaкоть є3ди1нъ; |
|
28
|
28
|
| І о оде́жди что пече́теся? Смотрі́те крин се́льних, ка́ко расту́ть: не тружда́ються, ні пряду́т; | И# њ nдeжди что2 печeтесz; Смотри1те кр‡нъ сeлныхъ, кaкw растyтъ: не труждaютсz, ни прzдyтъ: |
|
29
|
29
|
| глаго́лю же вам, я́ко ні Соломо́н во всей сла́ві своє́й облече́ся, я́ко єди́н от сих; | гlю же вaмъ, ћкw ни соломHнъ во всeй слaвэ своeй њблечeсz, ћкw є3ди1нъ t си1хъ: |
|
30
|
30
|
| а́ще же сі́но се́льноє, днесь су́ще і у́трі в пещ вмета́ємо, Бог та́ко одіва́єть, не мно́го ли па́че вас, малові́ри? | ѓще же сёно сeлное, днeсь сyще и3 ќтрэ въ пeщь вметaемо, бGъ тaкw њдэвaетъ, не мн0гw ли пaче вaсъ, маловёри; |
|
31
|
31
|
| (Зач. 19) Не пеці́теся у́бо, глаго́люще: что я́ми, іли́ что піє́м, іли́ чим оде́ждемся? | (За? f7‹.) Не пецhтесz ќбw, глаг0люще: что2 ћмы, и3ли2 что2 піeмъ, и3ли2 чи1мъ њдeждемсz; |
|
32
|
32
|
| Всіх бо сих язи́ци і́щуть; вість бо Оте́ць ваш Небе́сний, я́ко тре́буєте сих всіх. | Всёхъ бо си1хъ kзhцы и4щутъ: вёсть бо nц7ъ вaшъ нбcный, ћкw трeбуете си1хъ всёхъ. |
|
33
|
33
|
| Іщі́те же пре́жде Ца́рствія Бо́жия і пра́вди Єго́, і сія́ вся приложа́ться вам. | И#щи1те же прeжде цrтвіz б9іz и3 прaвды є3гw2, и3 сі‰ вс‰ приложaтсz вaмъ. |
|
34
|
34
|
| Не пеці́теся у́бо на у́трей, у́треній бо собо́ю пече́ться; довлі́єть дне́ві зло́ба [попече́ніє] єго́. | Не пецhтесz u5бо на ќтрей, ќтреній бо соб0ю печeтсz: довлёетъ днeви ѕл0ба [попечeніе] є3гw2. |
|
Глава 7
|
Главa з7
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 20) Не суді́те, да не суди́мі бу́дете; | (За? к7) Не суди1те, да не суди1ми бyдете: |
|
2
|
2
|
| і́мже бо судо́м су́дите, су́дять вам; і в ню́же мі́ру мі́рите, возмі́риться вам. | и4мже бо суд0мъ сyдите, сyдzтъ вaмъ: и3 въ ню1же мёру мёрите, возмёритсz вaмъ. |
|
3
|
3
|
| Что же ви́диши суче́ць, і́же во о́ці бра́та твоєго́, бервна́ же, є́же єсть во о́ці твоє́м, не чу́єши? | Чт0 же ви1диши сучeцъ, и4же во џцэ брaта твоегw2, бервнa же, є4же є4сть во џцэ твоeмъ, не чyеши; |
|
4
|
4
|
| Або ка́ко рече́ши бра́ту твоєму́: оста́ви, да ізму́ суче́ць із очесе́ твоєго́, і се, бервно́ во о́ці твоє́м? | И#ли2 кaкw речeши брaту твоемY: њстaви, да и3змY сучeцъ и3з8 nчесE твоегw2: и3 сE, бервно2 во џцэ твоeмъ; |
|
5
|
5
|
| Лицемі́ре, ізми́ пе́рвіє бервно́ із очесе́ твоєго́, і тогда́ у́зриши із'я́ти суче́ць із очесе́ бра́та твоєго́. | Лицемёре, и3зми2 пeрвэе бервно2 и3з8 nчесE твоегw2, и3 тогдA ќзриши и3з8sти сучeцъ и3з8 nчесE брaта твоегw2. |
|
6
|
6
|
| Не даді́те свята́я псом, ні помета́йте би́сер ва́ших пред свинія́ми, да не поперу́ть їх нога́ми свої́ми і вра́щшеся расто́ргнуть ви. | Не дади1те с™†z псHмъ, ни пометaйте би1сєръ вaшихъ пред8 свиніsми, да не поперyтъ и5хъ ногaми свои1ми и3 врaщшесz раст0ргнутъ вы2. |
|
7
|
7
|
| (Зач.) Просі́те, і да́сться вам; іщі́те, і обря́щете; толці́те, і отве́рзеться вам; | (За?.) Проси1те, и3 дaстсz вaмъ: и3щи1те, и3 њбрsщете: толцhте, и3 tвeрзетсz вaмъ: |
|
8
|
8
|
| всяк бо прося́й приє́млеть, і іщя́й обріта́єть, і толку́щему отве́рзеться. | всsкъ бо просsй пріeмлетъ, и3 и3щsй њбрэтaетъ, и3 толкyщему tвeрзетсz. |
|
9
|
9
|
| Або кто єсть от вас челові́к, єго́же а́ще воспро́сить син єго́ хлі́ба, єда́ ка́мень пода́сть єму́? | И#ли2 кто2 є4сть t вaсъ человёкъ, є3г0же ѓще воспр0ситъ сhнъ є3гw2 хлёба, є3дA кaмень подaстъ є3мY; |
|
10
|
10
|
| Або а́ще ри́би про́сить, єда́ змію́ пода́сть єму́? | И#ли2 ѓще рhбы пр0ситъ, є3дA ѕмію2 подaстъ є3мY; |
|
11
|
11
|
| А́ще у́бо ви, лука́ві су́ще, умі́єте дая́нія бла́га дая́ти ча́дом ва́шим, кольми́ па́че Оте́ць ваш Небе́сний дасть бла́га прося́щим у Него́. | Ѓще u5бо вы2, лукaви сyще, ўмёете да‰ніz бл†га даsти чaдwмъ вaшымъ, кольми2 пaче nц7ъ вaшъ нбcный дaстъ бл†га просsщымъ ў негw2. |
|
12
|
12
|
| (Зач. 21) Вся у́бо, єли́ка а́ще хо́щете, да творя́ть вам челові́ци, та́ко і ви творі́те їм: се бо єсть зако́н і проро́ци. | (За? к7№.) Вс‰ u5бо, є3ли6ка ѓще х0щете, да творsтъ вaмъ человёцы, тaкw и3 вы2 твори1те и5мъ: сe бо є4сть зак0нъ и3 прbр0цы. |
|
13
|
13
|
| Вни́діте у́зькими врати́; я́ко простра́нная врата́ і широ́кий путь вводя́й в па́губу, і мно́зі суть входя́щії ім; | Вни1дите ќзкими враты2: ћкw простр†ннаz вратA и3 шир0кій пyть вводsй въ пaгубу, и3 мн0зи сyть входsщіи и4мъ: |
|
14
|
14
|
| что у́зькая врата́ і ті́сний путь вводя́й в живо́т, і ма́ло їх єсть, і́же обріта́ють єго́. | что2 ќзкаz вратA, и3 тёсный пyть вводsй въ жив0тъ, и3 мaлw и4хъ є4сть, и5же њбрэтaютъ є3го2. |
|
15
|
15
|
| (Зач. 22) Внемлі́те же от лжи́вих проро́к, і́же прихо́дять к вам во оде́ждах о́вчих, внутр же суть во́лци хи́щници; | (За? к7в7.) Внемли1те же t лжи1выхъ прорHкъ, и5же прих0дzтъ къ вaмъ во nдeждахъ џвчихъ, внyтрь же сyть в0лцы хи1щницы: |
|
16
|
16
|
| от плод їх позна́єте їх. Єда́ об'ємлютю от те́рнія гро́зди, іли́ от ре́пія смо́кви? | t плHдъ и4хъ познaете и5хъ. Е#дA њб8eмлютъ t тeрніz гр0зды, и3ли2 t рeпіz смHквы; |
|
17
|
17
|
| Та́ко вся́ко дре́во до́броє плоди́ добри́ твори́ть, а зло́є дре́во плоди́ зли твори́ть; | Тaкw всsко дрeво д0брое плоды2 дwбры2 твори1тъ, ґ ѕл0е дрeво плоды2 ѕлы6 твори1тъ: |
|
18
|
18
|
| не мо́жеть дре́во добро́ плоди́ зли твори́ти, ні дре́во зло плоди́ добри́ твори́ти. | не м0жетъ дрeво добро2 плоды2 ѕлы6 твори1ти, ни дрeво ѕло2 плоды2 дwбры2 твори1ти. |
|
19
|
19
|
| Вся́ко у́бо дре́во, є́же не твори́ть плода́ добра́, посіка́ють є і во огнь вмета́ють. | Всsко u5бо дрeво, є4же не твори1тъ плодA добрA, посэкaютъ є5 и3 во џгнь вметaютъ. |
|
20
|
20
|
| Ті́мже у́бо от плод їх позна́єте їх. | Тёмже u5бо t плHдъ и4хъ познaете и5хъ. |
|
21
|
21
|
| (Зач. 23) Не всяк глаго́ляй мі: Го́споди! Го́споди! — вни́деть в Ца́рствіє Небе́сноє; но творя́й во́лю Отця́ Моєго́, І́же єсть на Небесі́х. | (За? к7G.) Не всsкъ глаг0лzй ми2: гDи, гDи, вни1детъ въ цrтвіе нбcное: но творsй в0лю nц7A моегw2, и4же є4сть на нб7сёхъ. |
|
22
|
22
|
| Мно́зі реку́ть мні во он день: Го́споди! Го́споди! Не в Твоє́ ли і́м'я проро́чествовахом, і Твої́м і́менем бі́си ізгони́хом, і Твої́м і́менем си́ли мно́гі сотвори́хом? | Мн0зи рекyтъ мнЁ во w4нъ дeнь: гDи, гDи, не въ твоe ли и4мz прор0чествовахомъ, и3 твои1мъ и4менемъ бёсы и3згони1хомъ, и3 твои1мъ и4менемъ си6лы мнHги сотвори1хомъ; |
|
23
|
23
|
| І тогда́ іспові́м їм: я́ко ніколи́же знах вас, отиді́те от Мене́, ді́лающії беззако́ніє. | И# тогдA и3сповёмъ и5мъ, ћкw николи1же знaхъ вaсъ: tиди1те t менє2, дёлающіи беззак0ніе. |
|
24
|
24
|
| (Зач. 24) Всяк у́бо, і́же сли́шить словеса́ Моя́ сія́ і твори́ть я, уподо́блю єго́ му́жу му́дру, і́же созда́ хра́мину свою́ на ка́мені; | (За? к7д7.) Всsкъ u5бо, и4же слhшитъ словесA мо‰ сі‰ и3 твори1тъ |, ўпод0блю є3го2 мyжу мyдру, и4же создA хрaмину свою2 на кaмени: |
|
25
|
25
|
| і сни́де дождь, і прийдо́ша рі́ки, і возві́яша ві́три, і нападо́ша на хра́мину ту; і не паде́ся, основана́ бо бі на ка́мені. | и3 сни1де д0ждь, и3 пріид0ша рёки, и3 возвёzша вётри, и3 напад0ша на хрaмину тY: и3 не падeсz, њснованa бо бЁ на кaмени. |
|
26
|
26
|
| І всяк сли́шай словеса́ Моя́ сія́, і не творя́ їх, уподо́биться му́жу уро́диву, і́же созда́ хра́мину свою́ на пісці́; | И# всsкъ слhшай словесA мо‰ сі‰, и3 не творS и4хъ, ўпод0битсz мyжу ўр0диву, и4же создA хрaмину свою2 на песцЁ: |
|
27
|
27
|
| і сни́де дождь, і прийдо́ша рі́ки, і возві́яша ві́три, і опро́шася хра́мині той, і паде́ся; і бі разруше́ніє єя́ ве́ліє. | и3 сни1де д0ждь, и3 пріид0ша рёки, и3 возвёzша вётри, и3 њпр0шасz хрaминэ т0й, и3 падeсz: и3 бЁ разрушeніе є3S вeліе. |
|
28
|
28
|
| І бисть єгда́ сконча́ Ісу́с словеса́ сія́, дивля́хуся наро́ди о учениії Єго́; | И# бhсть є3гдA скончA ї}съ словесA сі‰, дивлsхусz нар0ди њ ў§ніи є3гw2: |
|
29
|
29
|
| бі бо учя́ їх я́ко власть імі́я, і не я́ко кни́жници (і фарисе́є). | бё бо ўчS и5хъ ћкw влaсть и3мёz, и3 не ћкw кни1жницы (и3 фарісeє). |
|
Глава 8
|
Главa }
|
|
1
|
1
|
| Сше́дшу же Єму́ с гори́, вслід Єго́ ідя́ху наро́ди мно́зі. | Сшeдшу же є3мY съ горы2, в8слёдъ є3гw2 и3дsху нар0ди мн0зи. |
|
2
|
2
|
| І се, прокаже́н прише́д кла́няшеся Єму́, глаго́ля: Го́споди, а́ще хо́щеши, мо́жеши м'я очи́стити. | И# сE, прокажeнъ пришeдъ клaнzшесz є3мY, глаг0лz: гDи, ѓще х0щеши, м0жеши мS њчcтити. |
|
3
|
3
|
| І просте́р ру́ку Ісу́с, косну́ся єму́, глаго́ля: хощу́, очи́стися. І а́біє очи́стися єму́ прока́за. | И# простeръ рyку ї}съ, коснyсz є3мY, гlz: хощY, њчи1стисz. И# ѓбіе њчи1стисz є3мY прокaза. |
|
4
|
4
|
| І глаго́ла єму́ Ісу́с: виждь, ні кому́же пові́ждь, но шед покажи́ся ієре́йові і принеси́ дар, єго́же повелі́ (в зако́ні) Моїсе́й, во свиді́тельство їм. | И# гlа є3мY ї}съ: ви1ждь, ни комyже повёждь: но шeдъ покажи1сz їерeови и3 принеси2 дaръ, є3г0же повелЁ (въ зак0нэ) мwmсeй, во свидётелство и5мъ. |
|
5
|
5
|
| (Зач. 25) Вше́дшу же Єму́ в Капернау́м, приступи́ к Нему́ со́тник, моля́ Єго́ | (За? к7е7.) Вшeдшу же є3мY въ капернаyмъ, приступи2 къ немY с0тникъ, молS є3го2 |
|
6
|
6
|
| і глаго́ля: Го́споди, о́трок мой лежи́ть в дому́ разсла́блен, лю́ті стражда́. | и3 глаг0лz: гDи, џтрокъ м0й лежи1тъ въ домY разслaбленъ, лю1тэ страждA. |
|
7
|
7
|
| І глаго́ла єму́ Ісу́с: Аз прише́д ісцілю́ єго́. | И# гlа є3мY ї}съ: ѓзъ пришeдъ и3сцэлю2 є3го2. |
|
8
|
8
|
| І отвіща́в со́тник, рече́ (Єму́): Го́споди, нісьм досто́їн, да под кров мой вни́деши; но то́кмо рци сло́во, і ісцілі́єть о́трок мой; | И# tвэщaвъ с0тникъ, речE (є3мY): гDи, нёсмь дост0инъ, да под8 кр0въ м0й вни1деши: но т0кмw рцы2 сл0во, и3 и3сцэлёетъ џтрокъ м0й: |
|
9
|
9
|
| і́бо аз челові́к єсьм под вла́стію, іми́й под собо́ю во́їни, і глаго́лю сему́: іди́, і і́деть; і друго́му: прийди́, і прихо́дить; і рабу́ моєму́: сотвори́ сіє́, і сотвори́ть. | и4бо ѓзъ человёкъ є4смь под8 влaстію, и3мhй под8 соб0ю в0ины: и3 глаг0лю семY: и3ди2, и3 и4детъ: и3 друг0му: пріиди2, и3 прих0дитъ: и3 рабY моемY: сотвори2 сіE, и3 сотвори1тъ. |
|
10
|
10
|
| Сли́шав же Ісу́с, удиви́ся і рече́ гряду́щим по Нем: амі́нь глаго́лю вам: ні во Ізра́їлі толи́ки ві́ри обріто́х. | Слhшавъ же ї}съ, ўдиви1сz, и3 речE грzдyщымъ по нeмъ: ґми1нь гlю вaмъ: ни во ї}ли толи1ки вёры њбрэт0хъ. |
|
11
|
11
|
| Глаго́лю же вам, я́ко мно́зі от восто́к і за́пад при́йдуть і возля́гуть со Авраа́мом, і Ісаа́ком, і Іа́ковом во Ца́рствії Небе́снім; | Гlю же вaмъ, ћкw мн0зи t востHкъ и3 з†падъ пріи1дутъ и3 возлsгутъ со ґвраaмомъ и3 їсаaкомъ и3 їaкwвомъ во цrтвіи нбcнэмъ: |
|
12
|
12
|
| си́нове же ца́рствія ізгна́ні бу́дуть во тьму кромі́шнюю: ту бу́деть плач і скре́жет зубо́м. | сhнове же цaрствіz и3згнaни бyдутъ во тмY кромёшнюю: тY бyдетъ плaчь и3 скрeжетъ зубHмъ. |
|
13
|
13
|
| І рече́ Ісу́с со́тнику: іди́, і я́коже ві́ровал єси́, бу́ди тебі́. І ісцілі́ о́трок єго́ в той час. | И# речE ї}съ с0тнику: и3ди2, и3 ћкоже вёровалъ є3си2, бyди тебЁ. И# и3сцэлЁ џтрокъ є3гw2 въ т0й чaсъ. |
|
14
|
14
|
| (Зач. 26) І прише́д Ісу́с в дом Петро́в, ви́ді те́щу єго́ лежа́щу і огне́м жего́му, | (За? к7ѕ7.) И# пришeдъ ї}съ въ д0мъ петр0въ, ви1дэ тeщу є3гw2 лежaщу и3 nгнeмъ жег0му, |
|
15
|
15
|
| і прикосну́ся руці́ єя́, і оста́ви ю огнь; і воста́ і служа́ше Єму́. | и3 прикоснyсz руцЁ є3S, и3 њстaви ю5 џгнь: и3 востA и3 служaше є3мY. |
|
16
|
16
|
| По́зді же би́вшу, приведо́ша к Нему́ бі́сни мно́гі; і ізгна́ ду́хи сло́вом і вся боля́щия ісціли́; | П0здэ же бhвшу, привед0ша къ немY бBсны мнHги: и3 и3згнA дyхи сл0вомъ и3 вс‰ болsщыz и3сцэли2: |
|
17
|
17
|
| да сбу́деться річе́нноє Іса́єм проро́ком, глаго́лющим: Той неду́ги на́ша прия́т і болі́зні понесе́. | да сбyдетсz рэчeнное и3сaіемъ прbр0комъ, глаг0лющимъ: т0й недyги нaшz пріsтъ и3 бwлёзни понесE. |
|
18
|
18
|
| Ви́дів же Ісу́с мно́гі наро́ди о́крест Себе́, повелі́ (ученико́м) іти́ на он пол. | Ви1дэвъ же ї}съ мнHги нар0ды w4крестъ себє2, повелЁ (ўчн7кHмъ) и3ти2 на w4нъ п0лъ. |
|
19
|
19
|
| І присту́пль єди́н кни́жник, рече́ Єму́: учи́телю, іду́ по Тебі́, а́може а́ще і́деши. | И# пристyпль є3ди1нъ кни1жникъ, речE є3мY: ўч™лю, и3дY по тебЁ, ѓможе ѓще и4деши. |
|
20
|
20
|
| Глаго́ла єму́ Ісу́с: ли́си я́звини і́муть, і пти́ці небе́сния — гні́зда, Син же челові́чеський не і́мать гді глави́ подклони́ти. | Гlа є3мY ї}съ: ли1си ћзвины и4мутъ, и3 пти6цы небє1сныz гнёзда: сн7ъ же чlвёческій не и4мать гдЁ главы2 подклони1ти. |
|
21
|
21
|
| Други́й же от учени́к Єго́ рече́ Єму́: Го́споди, повели́ мі пре́жде іти́ і погребсти́ отця́ моєго́. | Другjй же t ўчн7къ є3гw2 речE є3мY: гDи, повели1 ми прeжде и3ти2 и3 погребсти2 nтцA моего2. |
|
22
|
22
|
| Ісу́с же рече́ єму́: гряди́ по Мні і оста́ви ме́ртвих погребсти́ своя́ мертвеці́. | Ї}съ же речE є3мY: грzди2 по мнЁ и3 њстaви мeртвыхъ погребсти2 сво‰ мертвецы2. |
|
23
|
23
|
| (Зач. 27) І влі́зшу Єму́ в кора́бль, по Нем ідо́ша ученици́ Єго́. | (За? к7з7.) И# влёзшу є3мY въ корaбль, по нeмъ и3д0ша ўчн7цы2 є3гw2. |
|
24
|
24
|
| І се, трус вели́к бисть в мо́рі, я́коже кораблю́ покрива́тися волна́ми; Той же спа́ше. | И# сE, трyсъ вели1къ бhсть въ м0ри, ћкоже кораблю2 покрывaтисz волнaми: т0й же спaше. |
|
25
|
25
|
| І прише́дше ученици́ Єго́ возбуди́ша Єго́, глаго́люще: Го́споди, спаси́ ни, погиба́єм. | И# пришeдше ўчн7цы2 є3гw2 возбуди1ша є3го2, глаг0люще: гDи, сп7си1 ны, погибaемъ. |
|
26
|
26
|
| І глаго́ла їм: что страшли́ві єсте́, малові́ри? Тогда́ воста́в запрети́ ві́тром і мо́рю, і бисть тишина́ ве́лія. | И# гlа и5мъ: что2 страшли1ви є3стE, маловёри; ТогдA востaвъ запрети2 вётрwмъ и3 м0рю, и3 бhсть тишинA вeліz. |
|
27
|
27
|
| Челові́ци же чуди́шася, глаго́люще: Кто єсть Сей, я́ко і ві́три і мо́ре послу́шають Єго́? | Человёцы же чуди1шасz, глаг0люще: кто2 є4сть сeй, ћкw и3 вётри и3 м0ре послyшаютъ є3гw2; |
|
28
|
28
|
| (Зач. 28) І прише́дшу Єму́ на он пол, в страну́ Гергеси́нськую, сріто́ста Єго́ два бі́сна от гроб ісходя́ща, лю́та зіло́, я́ко не мощи́ нікому́ мину́ти путе́м тім. | (За? к7}.) И# пришeдшу є3мY на w4нъ п0лъ, въ странY гергеси1нскую, срэт0ста є3го2 двA бBсна t грHбъ и3сход‰ща, лю6та ѕэлw2, ћкw не мощи2 никомY минyти путeмъ тёмъ. |
|
29
|
29
|
| І се, возопи́ста глаго́люща: что на́ма і Тебі́, Ісу́се Си́не Бо́жий? прише́л єси́ сі́мо пре́жде вре́мене му́чити нас. | И# сE, возопи1ста глагHлюща: что2 нaма и3 тебЁ, ї}се сн7е б9ій; пришeлъ є3си2 сёмw прeжде врeмене мyчити нaсъ. |
|
30
|
30
|
| Бя́ше же дале́че от нею́ ста́до свині́й мно́го пасо́мо. | Бsше же далeче t нею2 стaдо свинjй мн0го пас0мо. |
|
31
|
31
|
| Бі́си же моля́ху Єго́, глаго́люще: а́ще ізго́ниши ни, повели́ нам іти́ в ста́до свино́є. | Бёси же молsху є3го2, глаг0люще: ѓще и3зг0ниши ны2, повели2 нaмъ и3ти2 въ стaдо свин0е. |
|
32
|
32
|
| І рече́ їм: іді́те. Они́ же ізше́дше ідо́ша в ста́до свино́є; і се, (а́біє) устреми́ся ста́до все по бре́гу в мо́ре, і утопо́ша в вода́х. | И# речE и5мъ: и3ди1те. Nни1 же и3зшeдше и3д0ша въ стaдо свин0е: и3 сE, (ѓбіе) ўстреми1сz стaдо всE по брeгу въ м0ре, и3 ўтоп0ша въ водaхъ. |
|
33
|
33
|
| Пасу́щії же біжа́ша, і ше́дше во град, возвісти́ша вся, і о бісно́ю. | Пасyщіи же бэжaша, и3 шeдше во грaдъ, возвэсти1ша вс‰, и3 њ бэсн0ю. |
|
34
|
34
|
| І се, весь град ізи́де в срі́теніє Ісу́сові; і ви́дівше Єго́, моли́ша, я́ко да́би преше́л от преді́л їх. | И# сE, вeсь грaдъ и3зhде въ срётеніе ї}сови: и3 ви1дэвше є3го2, моли1ша, ћкw дабы2 прешeлъ t предBлъ и4хъ. |
|
Глава 9
|
Главa f7
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 29) І вліз в кора́бль, пре́йде і при́йде во Свой град. | (За? к7f7) И# влёзъ въ корaбль, прeйде и3 пріи1де во св0й грaдъ. |
|
2
|
2
|
| І се, принесо́ша Єму́ разсла́блена (жи́лами), на одрі́ лежа́ща; і ви́дів Ісу́с ві́ру їх, рече́ разсла́бленному: дерза́й, ча́до, отпуща́ються ті грісі́ твої́. | И# сE, принес0ша є3мY разслaблена (жи1лами), на nдрЁ лежaща: и3 ви1дэвъ ї}съ вёру и4хъ, речE разслaбленному: дерзaй, чaдо, tпущaютсz ти2 грэси2 твои2. |
|
3
|
3
|
| І се, ні́ції от кни́жник рі́ша в себі́: Сей ху́лить. | И# сE, нёцыи t кни6жникъ рёша въ себЁ: сeй хyлитъ. |
|
4
|
4
|
| І ви́дів Ісу́с помишле́нія їх, рече́: вску́ю ви ми́слите лука́вая в сердця́х свої́х? | И# ви1дэвъ ї}съ помышлє1ніz и4хъ, речE: вскyю вы2 мhслите лук†ваz въ сердцaхъ свои1хъ; |
|
5
|
5
|
| что бо єсть удо́біє рещи́: отпуща́ються ті грісі́, іли́ рещи́: воста́ни і ходи́? | чт0 бо є4сть ўд0бэе рещи2: tпущaютсz ти2 грэси2: и3ли2 рещи2: востaни и3 ходи2; |
|
6
|
6
|
| но да уві́сте, я́ко власть і́мать Син Челові́чеський на землі́ отпуща́ти гріхи́; тогда́ глаго́ла разсла́бленному: воста́ни, возьми́ твой одр і іди́ в дом твой. | но да ўвёсте, ћкw влaсть и4мать сн7ъ чlвёческій на земли2 tпущaти грэхи2: тогдA гlа разслaбленному: востaни, возми2 тв0й џдръ и3 и3ди2 въ д0мъ тв0й. |
|
7
|
7
|
| І воста́в, (взем одр свой,) і́де в дом свой. | И# востaвъ, (взeмъ џдръ св0й,) и4де въ д0мъ св0й. |
|
8
|
8
|
| Ви́дівше же наро́ди чуди́шася і просла́виша Бо́га, да́вшаго власть такову́ю челові́ком. | Ви1дэвше же нар0ди чуди1шасz и3 прослaвиша бGа, дaвшаго влaсть таковyю человёкwмъ. |
|
9
|
9
|
| (Зач. 30) І преходя́ Ісу́с отту́ду, ви́ді челові́ка сідя́ща на ми́тниці, Матфе́я глаго́лема; і глаго́ла єму́: по Мні гряди́. І воста́в по Нем і́де. | (За? l.) И# преходS ї}съ tтyду, ви1дэ человёка сэдsща на мhтницэ, матfeа глаг0лема: и3 гlа є3мY: по мнЁ грzди2. И# востaвъ по нeмъ и4де. |
|
Глава 28
|
Главa к7и
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 115) В ве́чер же субо́тний [по ве́чері же субо́тнім], свита́ющи во єди́ну от субо́т, при́йде Марі́я Магдали́на і друга́я Марі́я ви́діти гроб. | (За? Rе7‹) Въ вeчеръ же суббHтный [по вeчери же суббHтнэмъ], свитaющи во є3ди1ну t суббHтъ, пріи1де марjа магдали1на и3 другaz марjа, ви1дэти гр0бъ. |
|
2
|
2
|
| І се, трус бисть ве́лій: а́нгел бо Госпо́день, сшед с небесе́, присту́пль, отвали́ ка́мень от две́рій гро́ба і сідя́ше на нем; | И# сE, трyсъ бhсть вeлій: ѓгGлъ бо гDень сшeдъ съ нб7сE, пристyпль tвали2 кaмень t двeрій гр0ба и3 сэдsше на нeмъ: |
|
3
|
3
|
| бі же зрак єго́ я́ко мо́лнія, і одія́ніє єго́ біло́ я́ко сніг. | бё же зрaкъ є3гw2 ћкw м0лніz, и3 њдэsніе є3гw2 бэло2 ћкw снёгъ. |
|
4
|
4
|
| От стра́ха же єго́ сотрясо́шася стрегу́щії і би́ша я́ко ме́ртві. | T стрaха же є3гw2 сотрzс0шасz стрегyщіи и3 бhша ћкw мeртви. |
|
5
|
5
|
| Отвіща́в же а́нгел рече́ жена́м: не бо́йтеся ви; вім бо, я́ко Ісу́са расп'я́таго і́щете; | Tвэщaвъ же ѓгGлъ речE женaмъ: не б0йтесz вы2: вёмъ бо, ћкw ї}са распsтаго и4щете: |
|
6
|
6
|
| ність зді; воста́ бо, я́коже рече́; прийді́те, ви́діте мі́сто, іді́же лежа́ Госпо́дь, | нёсть здЁ: востa бо, ћкоже речE: пріиди1те, ви1дите мёсто, и3дёже лежA гDь, |
|
7
|
7
|
| і ско́ро ше́дші рці́те ученико́м Єго́, я́ко воста́ от ме́ртвих і се, варя́єть ви в Галіле́ї; та́мо Єго́ у́зрите; се, ріх вам. | и3 ск0рw шeдшэ рцhте ўчн7кHмъ є3гw2, ћкw востA t мeртвыхъ и3 сE, варsетъ вы2 въ галілeи: тaмw є3го2 ќзрите: сE, рёхъ вaмъ. |
|
8
|
8
|
| І ізше́дші ско́ро от гро́ба со стра́хом і ра́достію ве́лією, теко́сті возвісти́ти ученико́м Єго́. | И# и3зшeдшэ ск0рw t гр0ба со стрaхомъ и3 рaдостію вeліею, тек0стэ возвэсти1ти ўчн7кHмъ є3гw2. |
|
9
|
9
|
| Єгда́ же ідя́сті возвісти́ти ученико́м Єго́, і се, Ісу́с срі́те я, глаго́ля: ра́дуйтеся. Оні́ же присту́пльші я́стіся за но́зі Єго́ і поклони́стіся єму́. | Е#гдa же и3дsстэ возвэсти1ти ўчн7кHмъ є3гw2, и3 сE, ї}съ срёте |, гlz: рaдуйтесz. Nнё же пристyпльшэ ћстэсz за н0зэ є3гw2 и3 поклони1стэсz є3мY. |
|
10
|
10
|
| Тогда́ глаго́ла ї́ма Ісу́с: не бо́йтеся; іді́те, возвісті́те бра́тії Моє́й, да і́дуть в Галіле́ю і ту м'я ви́дять. | ТогдA гlа и4ма ї}съ: не б0йтесz: и3ди1те, возвэсти1те брaтіи моeй, да и4дутъ въ галілeю, и3 тY мS ви1дzтъ. |
|
11
|
11
|
| Іду́щема же ї́ма, се, ні́ції от кустоді́ї прише́дше во град, возвісти́ша архієре́йом вся би́вшая. | И#дyщема же и4ма, сE, нёцыи t кустwдjи пришeдше во грaдъ, возвэсти1ша ґрхіерewмъ вс‰ бы6вшаz. |
|
12
|
12
|
| І собра́вшеся со ста́рці, сові́т сотвори́ша, сре́бреники дово́льни да́ша во́їном, | И# собрaвшесz со ст†рцы, совётъ сотвори1ша, срeбреники довHлны дaша в0инwмъ, |
|
13
|
13
|
| глаго́люще: рці́те, я́ко ученици́ Єго́ но́щію прише́дше украдо́ша Єго́, нам сп'я́щим; | глаг0люще: рцhте, ћкw ўчн7цы2 є3гw2 н0щію пришeдше ўкрад0ша є3го2, нaмъ спsщымъ: |
|
14
|
14
|
| і а́ще сіє́ усли́шано бу́деть у іге́мона, ми утоли́м єго́ і вас безпеча́льни сотвори́м. | и3 ѓще сіE ўслhшано бyдетъ ў и3гeмwна, мы2 ўтоли1мъ є3го2 и3 вaсъ безпеч†льны сотвори1мъ. |
|
15
|
15
|
| Они́ же приє́мше сре́бреники, сотвори́ша, я́коже науче́ні би́ша. І промче́ся сло́во сіє́ во іуде́єх да́же до сего́ дне. | Nни1 же пріeмше срeбреники, сотвори1ша, ћкоже научeни бhша. И# промчeсz сл0во сіE во їудeехъ дaже до сегw2 днE. |
|
16
|
16
|
| (Зач. 116) Єди́нії же на́десяте ученици́ ідо́ша в Галіле́ю, в го́ру, а́може повелі́ їм Ісу́с; | (За? Rѕ7‹.) Е#ди1ніи же нaдесzте ўчн7цы2 и3д0ша въ галілeю, въ г0ру, ѓможе повелЁ и5мъ ї}съ: |
|
17
|
17
|
| і ви́дівше Єго́, поклони́шася Єму́; о́ви же усумні́шася. | и3 ви1дэвше є3го2, поклони1шасz є3мY: џви же ўсумнёшасz. |
|
18
|
18
|
| І присту́пль Ісу́с, рече́ їм, глаго́ля: даде́ся Мі вся́ка власть на Небесі́ і на землі́; | И# пристyпль ї}съ, речE и5мъ, гlz: дадeсz ми2 всsка влaсть на нб7си2 и3 на земли2: |
|
19
|
19
|
| ше́дше у́бо научі́те вся язи́ки, крестя́ще їх во і́м'я Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, | шeдше u5бо научи1те вс‰ kзhки, кrтsще и5хъ во и4мz nц7A и3 сн7а и3 с™aгw д¦а, |
|
20
|
20
|
| уча́ще їх блюсти́ вся, єли́ка запові́дах вам; і се, Аз с ва́ми єсьм во вся дні до сконча́нія ві́ка. Амі́нь. | ўчaще и5хъ блюсти2 вс‰, є3ли6ка заповёдахъ вaмъ: и3 сE, ѓзъ съ вaми є4смь во вс‰ дни6 до скончaніz вёка. Ґми1нь. |
|
Глава 17
|
Главa з7i
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 70) І по днех шести́х поя́т Ісу́с Петра́, і Іа́кова, і Іоа́нна, бра́та єго́, і возведе́ їх на гору́ високу́ єди́ни, | (За? о7) И# по днeхъ шести1хъ поsтъ ї}съ петрA и3 їaкwва и3 їwaнна брaта є3гw2, и3 возведE и5хъ на горY высокY є3ди6ны, |
|
2
|
2
|
| і преобрази́ся пред ни́ми; і просвіти́ся лице́ Єго́, я́ко со́лнце, ри́зи же Єго́ би́ша біли́, я́ко світ. | и3 преwбрази1сz пред8 ни1ми: и3 просвэти1сz лицE є3гw2 ћкw с0лнце, ри6зы же є3гw2 бhша бэлы2 ћкw свётъ. |
|
3
|
3
|
| І се, яви́стася їм Моїсе́й і Ілія́, с Ним глаго́люща. | И# сE, kви1стасz и5мъ мwmсeй и3 и3ліA, съ ни1мъ глагHлюща. |
|
4
|
4
|
| Отвіща́в же Петр рече́ (ко) Ісу́сові: Го́споди, добро́ єсть нам зді би́ти; а́ще хо́щеши, сотвори́м зді три сі́ни, Тебі́ єди́ну, і Моїсе́йові єди́ну, і єди́ну Ілії́. | Tвэщaвъ же пeтръ речE (ко) ї}сови: гDи, добро2 є4сть нaмъ здЁ бhти: ѓще х0щеши, сотвори1мъ здЁ три2 сBни, тебЁ є3ди1ну, и3 мwmсeови є3ди1ну, и3 є3ди1ну и3ліи2. |
|
5
|
5
|
| Єще́ (же) єму́ глаго́лющу, се, о́блак сві́тел осіни́ їх; і се, глас із о́блака глаго́ля: Сей єсть Син Мой возлю́бленний, о Не́мже благоволи́х. Того́ послу́шайте. | Е#щe (же) є3мY глаг0лющу, сE, w4блакъ свётелъ њсэни2 и5хъ: и3 сE, глaсъ и3з8 w4блака гlz: сeй є4сть сн7ъ м0й возлю1бленный, њ нeмже бlговоли1хъ: тогw2 послyшайте. |
|
6
|
6
|
| І сли́шавше ученици́ падо́ша ни́ці і убоя́шася зіло́. | И# слhшавше ўчн7цы2 пад0ша ни1цы и3 ўбоsшасz ѕэлw2. |
|
7
|
7
|
| І присту́пль Ісу́с прикосну́ся їх і рече́: воста́ніте і не бо́йтеся. | И# пристyпль ї}съ прикоснyсz и4хъ и3 речE: востaните и3 не б0йтесz. |
|
8
|
8
|
| Возве́дше же о́чі свої́, ні кого́же ви́діша, то́кмо Ісу́са єди́наго. | Возвeдше же џчи свои2, ни ког0же ви1дэша, т0кмw ї}са є3ди1наго. |
|
9
|
9
|
| І сходя́щим їм с гори́, запові́да їм Ісу́с, глаго́ля: ні кому́же пові́діте виді́нія, до́ндеже Син Челові́чеський із ме́ртвих воскре́снеть. | И# сходsщымъ и5мъ съ горы2, заповёда и5мъ ї}съ, гlz: ни комyже повёдите видёніz, д0ндеже сн7ъ чlвёческій и3з8 мeртвыхъ воскrнетъ. |
|
10
|
10
|
| (Зач. 71) І вопроси́ша Єго́ ученици́ Єго́, глаго́люще: что у́бо кни́жници глаго́лють, я́ко Ілії́ подоба́єть прийти́ пре́жде? | (За? о7№.) И# вопроси1ша є3го2 ўчн7цы2 є3гw2, глаг0люще: что2 u5бо кни1жницы глаг0лютъ, ћкw и3ліи2 подобaетъ пріити2 прeжде; |
|
11
|
11
|
| Ісу́с же отвіща́в рече́ їм: Ілія́ у́бо при́йдеть пре́жде і устро́їть вся; | Ї}съ же tвэщaвъ речE и5мъ: и3ліA ќбw пріи1детъ прeжде и3 ўстр0итъ вс‰: |
|
12
|
12
|
| глаго́лю же вам, я́ко Ілія́ уже́ при́йде, і не позна́ша єго́, но сотвори́ша о нем, єли́ка восхоті́ша; та́ко і Син Челові́чеський і́мать пострада́ти от них. | гlю же вaмъ, ћкw и3ліA ўжE пріи1де, и3 не познaша є3гw2, но сотвори1ша њ нeмъ, є3ли6ка восхотёша: тaкw и3 сн7ъ чlвёческій и4мать пострадaти t ни1хъ. |
|
13
|
13
|
| Тогда́ разумі́ша ученици́, я́ко о Іоа́нні Крести́телі рече́ їм. | ТогдA разумёша ўчн7цы2, ћкw њ їwaннэ кrти1тели речE и5мъ. |
|
14
|
14
|
| (Зач. 72) І прише́дшим їм к наро́ду, приступи́ к Нему́ челові́к, кла́няяся Єму́ | (За? о7в7.) И# пришeдшымъ и5мъ къ нар0ду, приступи2 къ немY человёкъ, клaнzzсz є3мY |
|
15
|
15
|
| і глаго́ля: Го́споди, поми́луй си́на моєго́, я́ко на но́ви мі́сяці бісну́ється і злі стра́ждеть; мно́жицею бо па́даєть во огнь і мно́жицею в во́ду; | и3 глаг0лz: гDи, поми1луй сhна моего2, ћкw на нHвы мцcы бэснyетсz и3 ѕлЁ стрaждетъ: мн0жицею бо пaдаетъ во џгнь и3 мн0жицею въ в0ду: |
|
16
|
16
|
| і приведо́х єго́ ко ученико́м Твої́м, і не возмого́ша єго́ ісціли́ти. | и3 привед0хъ є3го2 ко ўчн7кHмъ твои6мъ, и3 не возмог0ша є3го2 и3сцэли1ти. |
|
17
|
17
|
| Отвіща́в же Ісу́с рече́: о, ро́де неві́рний і развраще́нний, доко́лі бу́ду с ва́ми? Доко́лі терплю́ вам? Приведі́те мі єго́ сі́мо. | Tвэщaвъ же ї}съ речE: q, р0де невёрный и3 развращeнный, док0лэ бyду съ вaми; док0лэ терплю2 вaмъ; приведи1те ми2 є3го2 сёмw. |
|
18
|
18
|
| І запрети́ єму́ Ісу́с, і ізи́де із него́ біс; і ісцілі́ о́трок от часа́ того́. | И# запрети2 є3мY ї}съ, и3 и3зhде и3з8 негw2 бёсъ: и3 и3сцэлЁ џтрокъ t часA тогw2. |
|
19
|
19
|
| Тогда́ присту́пльше ученици́ ко Ісу́су на єди́ні, рі́ша: почто́ ми не возмого́хом ізгна́ти єго́? | ТогдA пристyпльше ўчн7цы2 ко ї}су на є3ди1нэ, рёша: почто2 мы2 не возмог0хомъ и3згнaти є3го2; |
|
20
|
20
|
| Ісу́с же рече́ їм: за неві́рствіє ва́ше; амі́нь бо глаго́лю вам: а́ще і́мате ві́ру я́ко зе́рно гору́шно, рече́те горі́ сей: прейди́ отсю́ду та́мо, і пре́йдеть; і нічто́же невозмо́жно бу́деть вам; | Ї}съ же речE и5мъ: за невёрствіе вaше: ґми1нь бо гlю вaмъ: ѓще и4мате вёру ћкw зeрно горyшно, речeте горЁ сeй: прейди2 tсю1ду тaмw, и3 прeйдетъ: и3 ничт0же невозм0жно бyдетъ вaмъ: |
|
21
|
21
|
| сей же род не ісхо́дить, то́кмо моли́твою і посто́м. | сeй же р0дъ не и3сх0дитъ, т0кмw моли1твою и3 пост0мъ. |
|
22
|
22
|
| Живу́щим же їм в Галіле́ї, рече́ їм Ісу́с: пре́дан і́мать би́ти Син Челові́чеський в ру́ці челові́ком, | Живyщымъ же и5мъ въ галілeи, речE и5мъ ї}съ: прeданъ и4мать бhти сн7ъ чlвёческій въ рyцэ человёкwмъ, |
|
23
|
23
|
| і убію́т Єго́, і в тре́тій день воста́неть. І ско́рбні би́ша зіло́. | и3 ўбію1тъ є3го2, и3 въ трeтій дeнь востaнетъ. И# ск0рбни бhша ѕэлw2. |
|
24
|
24
|
| (Зач. 73) Прише́дшим же їм в Капернау́м, приступи́ша приє́млющії дідра́хми к Петро́ві і рі́ша: Учи́тель ваш не дасть ли дідра́хми? | (За? о7G.) Пришeдшымъ же и5мъ въ капернаyмъ, приступи1ша пріeмлющіи дідр†хмы къ петр0ви и3 рёша: ўч™ль вaшъ не дaстъ ли дідр†хмы; |
|
25
|
25
|
| Глаго́ля: єй. І єгда́ вни́де в дом, предвари́ єго́ Ісу́с, глаго́ля: что ті мни́ться, Си́моне? Ца́ріє зе́мстії от ки́їх приє́млють да́ні іли́ кинсо́н? От свої́х ли сино́в, іли́ от чужи́х? | Глаг0лz: є4й. И# є3гдA вни1де въ д0мъ, предвари2 є3го2 ї}съ, гlz: чт0 ти мни1тсz, сjмwне; цaріе зeмстіи t кjихъ пріeмлютъ д†ни и3ли2 кинс0нъ; t свои1хъ ли сынHвъ, и3ли2 t чужи1хъ; |
|
26
|
26
|
| Глаго́ла єму́ Петр: от чужи́х. Рече́ єму́ Ісу́с: у́бо свобо́дни суть си́нове; | Глаг0ла є3мY пeтръ: t чужи1хъ. РечE є3мY ї}съ: u5бо своб0дни сyть сhнове: |
|
27
|
27
|
| но да не соблазни́м їх, шед на мо́ре, ве́рзи у́дицю, і, ю́же пре́жде і́меши ри́бу, возьми́; і отве́рз уста́ єй, обря́щеши стати́р; той взем даждь їм за м'я і за ся. | но да не соблазни1мъ и4хъ, шeдъ на м0ре, вeрзи ќдицу, и3, ю4же прeжде и4меши рhбу, возми2: и3 tвeрзъ ўстA є4й, њбрsщеши стати1ръ: т0й взeмъ дaждь и5мъ за мS и3 за сS. |
|
Глава 18
|
Главa }i
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 74) В той час приступи́ша ученици́ ко Ісу́су, глаго́люще: кто у́бо бо́лій єсть в Ца́рствії Небе́снім? | (За? о7д7) Въ т0й чaсъ приступи1ша ўчн7цы2 ко ї}су, глаг0люще: кто2 ќбw б0лій є4сть въ цrтвіи нбcнэмъ; |
|
2
|
2
|
| І призва́в Ісу́с отроча́, поста́ви є посреді́ їх | И# призвaвъ ї}съ nтрочA, постaви є5 посредЁ и4хъ |
|
3
|
3
|
| і рече́: амі́нь глаго́лю вам, а́ще не обратите́ся і бу́дете я́ко ді́ти, не вни́дете в Ца́рство Небе́сноє; | и3 речE: ґми1нь гlю вaмъ, ѓще не њбратитeсz и3 бyдете ћкw дёти, не вни1дете въ цrтво нбcное: |
|
4
|
4
|
| і́же у́бо смири́ться я́ко отроча́ сіє́, той єсть бо́лій во Ца́рствії Небе́снім; | и4же u5бо смири1тсz ћкw nтрочA сіE, т0й є4сть б0лій во цrтвіи нбcнэмъ: |
|
5
|
5
|
| і і́же а́ще при́йметь отроча́ таково́ во і́м'я Моє́, мене́ приє́млеть; | и3 и4же ѓще пріи1метъ nтрочA таково2 во и4мz моE, менE пріeмлетъ: |
|
6
|
6
|
| а і́же а́ще соблазни́ть єди́наго ма́лих сих, ві́рующих в М'я, у́не єсть єму́, да обі́ситься же́рнов осе́льський на ви́ї єго́, і пото́неть в пучи́ні морсті́й. | ґ и4же ѓще соблазни1тъ є3ди1наго мaлыхъ си1хъ вёрующихъ въ мS, ќне є4сть є3мY, да њбёситсz жeрновъ nсeлскій на вhи є3гw2, и3 пот0нетъ въ пучи1нэ морстёй. |
|
7
|
7
|
| Го́ре ми́ру от собла́зн; ну́жда бо єсть прийти́ собла́зном; оба́че го́ре челові́ку тому́, і́мже собла́зн прихо́дить. | Г0ре мjру t собл†знъ: нyжда бо є4сть пріити2 соблaзнwмъ: nбaче г0ре человёку томY, и4мже соблaзнъ прих0дитъ. |
|
8
|
8
|
| А́ще ли рука́ твоя́ іли́ нога́ твоя́ соблажня́єть тя, отсіци́ ю і ве́рзи от себе́; добрі́йше ті єсть вни́ти в живо́т хро́му іли́ бі́дну [без руки́], не́же дві ру́ці і дві но́зі іму́щу вве́ржену би́ти во огнь ві́чний; | Ѓще ли рукA твоS и3ли2 ногA твоS соблажнsетъ тS, tсэцы2 ю5 и3 вeрзи t себє2: добрёйше ти2 є4сть вни1ти въ жив0тъ хр0му и3ли2 бёдну [без8 руки2], нeже двЁ рyцэ и3 двЁ н0зэ и3мyщу ввeржену бhти во џгнь вёчный: |
|
9
|
9
|
| і а́ще о́ко твоє́ соблажня́єть тя, ізми́ є і ве́рзи от себе́; добрі́йше ті єсть со єди́нім о́ком в живо́т вни́ти, не́же дві о́ці іму́щу вве́ржену би́ти в геє́нну о́гненную. | и3 ѓще џко твоE соблажнsетъ тS, и3зми2 є5 и3 вeрзи t себє2: добрёйше ти2 є4сть со є3ди1нэмъ џкомъ въ жив0тъ вни1ти, нeже двЁ w4цэ и3мyщу ввeржену бhти въ геeнну џгненную. |
|
10
|
10
|
| (Зач. 75) Блюді́те, да не пре́зрите єди́наго (от) ма́лих сих; глаго́лю бо вам, я́ко а́нгели їх на небесі́х ви́ну ви́дять лице́ Отця́ Моєго́ Небе́снаго. | (За? о7е7.) Блюди1те, да не прeзрите є3ди1нагw (t) мaлыхъ си1хъ: гlю бо вaмъ, ћкw ѓгGли и4хъ на нб7сёхъ вhну ви1дzтъ лицE nц7A моегw2 нбcнагw. |
|
11
|
11
|
| При́йде бо Син Челові́чеський (взиска́ти і) спасти́ поги́бшаго. | Пріи1де бо сн7ъ чlвёческій (взыскaти и3) спcти2 поги1бшаго. |
|
12
|
12
|
| Что вам мни́ться? А́ще бу́деть ні́коєму челові́ку сто ове́ць, і заблу́дить єди́на от них, не оста́вить ли де́в'ятьдесят і де́в'ять в гора́х і шед і́щеть заблу́ждшия? | Что2 вaмъ мни1тсz; Ѓще бyдетъ нёкоему человёку сто2 nвeцъ, и3 заблyдитъ є3ди1на t ни1хъ: не њстaвитъ ли дeвzтьдесzтъ и3 дeвzть въ горaхъ и3 шeдъ и4щетъ заблyждшіz; |
|
13
|
13
|
| і а́ще бу́деть [приключи́ться] обрісти́ ю, амі́нь глаго́лю вам, я́ко ра́дується о ней па́че, не́же о дев'яти́десятих і дев'яти́ не заблу́ждших. | и3 ѓще бyдетъ [приключи1тсz] њбрэсти2 ю5, ґми1нь гlю вaмъ, ћкw рaдуетсz њ нeй пaче, нeже њ девzти1десzтихъ и3 девzти2 не заблyждшихъ. |
|
14
|
14
|
| Та́ко ність во́ля пред Отце́м ва́шим Небе́сним, да поги́бнеть єди́н от ма́лих сих. | Тaкw нёсть в0лz пред8 nц7eмъ вaшимъ нбcнымъ, да поги1бнетъ є3ди1нъ t мaлыхъ си1хъ. |
|
15
|
15
|
| А́ще же согріши́ть к тебі́ брат твой, іди́ і обличи́ єго́ между́ тобо́ю і тім єди́нім; а́ще тебе́ послу́шаєть, приобрі́л єси́ бра́та Твоєго́; | Ѓще же согрэши1тъ къ тебЁ брaтъ тв0й, и3ди2 и3 њбличи2 є3го2 междY тоб0ю и3 тёмъ є3ди1нэмъ: ѓще тебE послyшаетъ, пріwбрёлъ є3си2 брaта твоего2: |
|
16
|
16
|
| а́ще ли тебе́ не послу́шаєть, поїми́ с собо́ю єще́ єди́наго іли́ два, да при усті́х двою́ іли́ тріє́х свиді́телей ста́неть всяк глаго́л; | ѓще ли тебE не послyшаетъ, поими2 съ соб0ю є3щE є3ди1наго и3ли2 двA, да при ўстёхъ двою2 и3ли2 тріeхъ свидётелей стaнетъ всsкъ глаг0лъ: |
|
17
|
17
|
| а́ще же не послу́шаєть їх, пові́ждь це́ркві; а́ще же і це́рков преслу́шаєть, бу́ди тебі́ я́коже язи́чник і мита́р. | ѓще же не послyшаетъ и4хъ, повёждь цRкви: ѓще же и3 цRковь преслyшаетъ, бyди тебЁ ћкоже kзhчникъ и3 мытaрь. |
|
18
|
18
|
| (Зач. 76) Амі́нь (бо) глаго́лю вам: єли́ка а́ще св'я́жете на землі́, бу́дуть св'я́зана на небесі́; і єли́ка а́ще разрішите́ на землі́, бу́дуть разріше́на на небесі́х. | (За? о7ѕ7.) Ґми1нь (бо) гlю вaмъ: є3ли6ка ѓще свsжете на земли2, бyдутъ св‰зана на нб7си2: и3 є3ли6ка ѓще разрэшитE на земли2, бyдутъ разрэшє1на на нб7сёхъ. |
|
19
|
19
|
| Па́ки амі́нь глаго́лю вам, я́ко а́ще два от вас совіща́єта на землі́ о вся́цій ве́щі, єя́же а́ще про́сита, бу́деть ї́ма от Отця́ моєго́, І́же на Небесі́х; | Пaки ґми1нь гlю вaмъ, ћкw ѓще двA t вaсъ совэщaета на земли2 њ всsцэй вeщи, є3sже ѓще пр0сита, бyдетъ и4ма t nц7A моегw2, и4же на нб7сёхъ: |
|
20
|
20
|
| іді́же бо єста́ два іли́ тріє́ со́брані во і́м'я Моє́, ту єсьм посреді́ їх. | и3дёже бо є3стA двA и3ли2 тріE с0брани во и4мz моE, тY є4смь посредЁ и4хъ. |
|
21
|
21
|
| Тогда́ присту́пль к Нему́ Петр рече́: Го́споди, колькра́ти а́ще согріши́ть в м'я брат мой, і отпущу́ ли єму́ до седьм крат? | ТогдA пристyпль къ немY пeтръ речE: гDи, колькрaты ѓще согрэши1тъ въ мS брaтъ м0й, и3 tпущy ли є3мY до сeдмь крaтъ; |
|
22
|
22
|
| Глаго́ла єму́ Ісу́с: не глаго́лю тебі́: до седьм крат, но до се́дьмдесят крат седмери́цею. | Гlа є3мY ї}съ: не гlю тебЁ: до сeдмь крaтъ, но до сeдмьдесzтъ крaтъ седмери1цею. |
|
23
|
23
|
| (Зач. 77) Сего́ ра́ди уподо́бися Ца́рствіє Небе́сноє челові́ку царю́, і́же восхоті́ стяза́тися о словесі́ с раби́ свої́ми. | (За? о7з7.) Сегw2 рaди ўпод0бисz цrтвіе нбcное человёку царю2, и4же восхотЁ стzзaтисz њ словеси2 съ рабы6 свои1ми. |
|
24
|
24
|
| Наче́ншу же єму́ стяза́тися, приведо́ша єму́ єди́наго должника́ тьмо́ю тала́нт; | Начeншу же є3мY стzзaтисz, привед0ша є3мY є3ди1наго должникA тм0ю тал†нтъ: |
|
25
|
25
|
| не іму́щу же єму́ возда́ти, повелі́ ї госпо́дь єго́ прода́ти, і жену́ єго́, і ча́да, і вся, єли́ка імі́яше, і отда́ти. | не и3мyщу же є3мY воздaти, повелЁ и5 госп0дь є3гw2 продaти, и3 женY є3гw2, и3 ч†да, и3 вс‰, є3ли6ка и3мёzше, и3 tдaти. |
|
26
|
26
|
| Пад у́бо раб той, кла́няшеся єму́, глаго́ля: го́споди, потерпи́ на мні, і вся ті возда́м. | Пaдъ u5бо рaбъ т0й, клaнzшесz є3мY, глаг0лz: г0споди, потерпи2 на мнЁ, и3 вс‰ ти2 воздaмъ. |
|
27
|
27
|
| Милосе́рдовав же госпо́дь раба́ того́, прости́ єго́ і долг отпусти́ єму́. | Милосeрдовавъ же госп0дь рабA того2, прости2 є3го2 и3 д0лгъ tпусти2 є3мY. |
|
28
|
28
|
| Ізше́д же раб той, обрі́те єди́наго (от) клевре́т свої́х, і́же бі до́лжен єму́ стом пі́нязь; і єм єго́ давля́ше, глаго́ля: отда́ждь мі, і́мже (мі) єси́ до́лжен. | И#зшeдъ же рaбъ т0й, њбрёте є3ди1наго (t) клеврє1тъ свои1хъ, и4же бЁ д0лженъ є3мY ст0мъ пBнzзь: и3 є4мь є3го2 давлsше, глаг0лz: tдaждь ми2, и4мже (ми2) є3си2 д0лженъ. |
|
29
|
29
|
| Пад у́бо клевре́т єго́ на но́зі єго́, моля́ше єго́, глаго́ля: потерпи́ на мні, і вся возда́м ті. | Пaдъ u5бо клеврeтъ є3гw2 на н0зэ є3гw2, молsше є3го2, глаг0лz: потерпи2 на мнЁ, и3 вс‰ воздaмъ ти2. |
|
30
|
30
|
| Он же не хотя́ше, но вед всади́ єго́ в темни́цю, до́ндеже возда́сть до́лжноє. | Џнъ же не хотsше, но вeдъ всади2 є3го2 въ темни1цу, д0ндеже воздaстъ д0лжное. |
|
31
|
31
|
| Ви́дівше же клевре́ти єго́ би́вшая, сжа́лиша си зіло́ і прише́дше сказа́ша господи́ну своєму́ вся би́вшая. | Ви1дэвше же клеврeти є3гw2 бы6вшаz, сжaлиша си2 ѕэлw2 и3 пришeдше сказaша господи1ну своемY вс‰ бы6вшаz. |
|
32
|
32
|
| Тогда́ призва́в єго́ господи́н єго́, глаго́ла єму́: ра́бе лука́вий, весь долг он отпусти́х тебі́, поне́же умоли́л м'я єси́; | ТогдA призвaвъ є3го2 господи1нъ є3гw2, глаг0ла є3мY: рaбе лукaвый, вeсь д0лгъ w4нъ tпусти1хъ тебЁ, понeже ўмоли1лъ мS є3си2: |
|
33
|
33
|
| не подоба́ше ли і тебі́ поми́ловати клевре́та твоєго́, я́коже і аз тя поми́ловах? | не подобaше ли и3 тебЁ поми1ловати клеврeта твоего2, ћкоже и3 ѓзъ тS поми1ловахъ; |
|
34
|
34
|
| І прогні́вався госпо́дь єго́, предаде́ єго́ мучи́телем, до́ндеже возда́сть весь долг свой. | И# прогнёвавсz госп0дь є3гw2, предадE є3го2 мучи1телємъ, д0ндеже воздaстъ вeсь д0лгъ св0й. |
|
35
|
35
|
| Та́ко і Оте́ць мой Небе́сний сотвори́ть вам, а́ще не отпустите́ ки́йждо бра́ту своєму́ от серде́ць ва́ших прегріше́нія їх. | Тaкw и3 nц7ъ м0й нбcный сотвори1тъ вaмъ, ѓще не tпуститE кjйждо брaту своемY t сердeцъ вaшихъ прегрэшє1ніz и4хъ. |
|
Глава 10
|
Главa ‹
|
|
1
|
1
|
| І призва́ обана́десять учнаки́ Своя́, даде́ їм власть на ду́сіх нечи́стих, я́ко да ізго́нять їх, і ціли́ти всяк неду́г і вся́ку болі́знь. | И# призвA nбанaдесzть ўчн7ки2 сво‰, дадE и5мъ влaсть на дyсэхъ нечи1стыхъ, ћкw да и3зг0нzтъ и5хъ, и3 цэли1ти всsкъ недyгъ и3 всsку болёзнь. |
|
2
|
2
|
| Двана́десятих же апо́столов імена́ суть сія́: пе́рвий Си́мон, і́же нарица́ється Петр, і Андре́й, брат єго́; Іа́ков Зеведе́єв і Іоа́нн, брат єго́; | Дванaдесzтихъ же ґпcлwвъ и3менA сyть сі‰: пeрвый сjмwнъ, и4же нарицaетсz пeтръ, и3 ґндрeй брaтъ є3гw2: їaкwвъ зеведeевъ и3 їwaннъ брaтъ є3гw2: |
|
3
|
3
|
| Фили́пп і Варфоломе́й; Фома́ і Матфе́й мита́р; Іа́ков Алфе́єв і Левве́й, наріче́нний Фадде́й; | філjппъ и3 варfоломeй: fwмA и3 матfeй мытaрь: їaкwвъ ґлфeевъ и3 леввeй, нарэчeнный fаддeй: |
|
4
|
4
|
| Си́мон Канані́т і Іу́да Іскаріо́тський, і́же і предаде́ Єго́. | сjмwнъ кананjтъ и3 їyда їскаріHтскій, и4же и3 предадE є3го2. |
|
5
|
5
|
| Сія́ обана́десять посла́ Ісу́с, запові́да їм, глаго́ля: на путь язи́к не іді́те і во град самаря́нський не вни́діте; | Сі‰ nбанaдесzть послA ї}съ, заповёда и5мъ, гlz: на пyть kзы6къ не и3ди1те и3 во грaдъ самарsнскій не вни1дите: |
|
6
|
6
|
| іді́те же па́че ко овця́м поги́бшим до́му Ізра́їлева; | и3ди1те же пaче ко nвцaмъ поги1бшымъ д0му ї}лева: |
|
7
|
7
|
| ходя́ще же пропові́дуйте, глаго́люще: я́ко прибли́жися Ца́рствіє Небе́сноє; | ходsще же проповёдуйте, глаг0люще, ћкw прибли1жисz цrтвіе нбcное: |
|
8
|
8
|
| боля́щия ісціля́йте, прокаже́нния очища́йте, ме́ртвия воскреша́йте, бі́си ізгоня́йте; ту́не прия́сте, ту́не даді́те. | болsщыz и3сцэлsйте, прокажє1нныz њчищaйте, мє1ртвыz воскрешaйте, бёсы и3згонsйте: тyне пріsсте, тyне дади1те. |
|
9
|
9
|
| (Зач. 35) Не стяжі́те зла́та, ні сребра́, ні мі́ді при поясі́х ва́ших, | (За? lе7.) Не стzжи1те злaта, ни сребрA, ни мёди при поzсёхъ вaшихъ, |
|
10
|
10
|
| ні пи́ри в путь, ні двою́ ри́зу, ні сапо́г, ні жезла́; досто́їн бо єсть ді́латель мзди своєя́. | ни пи1ры въ пyть, ни двою2 ри6зу, ни сапHгъ, ни жезлA: дост0инъ бо є4сть дёлатель мзды2 своеS. |
|
11
|
11
|
| В о́ньже а́ще (коли́ждо) град іли́ весь вни́дете, іспита́йте, кто в нем досто́їн єсть, і ту пребу́діте, до́ндеже ізи́дете; | Въ џньже ѓще (коли1ждо) грaдъ и3ли2 вeсь вни1дете, и3спытaйте, кто2 въ нeмъ дост0инъ є4сть, и3 тY пребyдите, д0ндеже и3зhдете: |
|
12
|
12
|
| входя́ще же в дом цілу́йте єго́, глаго́люще: мир до́му сему́; | входsще же въ д0мъ цэлyйте є3го2, глаг0люще: ми1ръ д0му семY: |
|
13
|
13
|
| і а́ще у́бо бу́деть дом досто́їн, при́йдеть мир ваш нань; а́ще ли же не бу́деть досто́їн, мир ваш к вам возврати́ться. | и3 ѓще ќбw бyдетъ д0мъ дост0инъ, пріи1детъ ми1ръ вaшъ нaнь: ѓще ли же не бyдетъ дост0инъ, ми1ръ вaшъ къ вaмъ возврати1тсz. |
|
14
|
14
|
| І і́же а́ще не при́йметь вас, ніже́ послу́шаєть слове́с ва́ших, ісходя́ще із до́му іли́ із гра́да того́, оттрясі́те прах ног ва́ших; | И# и4же ѓще не пріи1метъ вaсъ, нижE послyшаетъ словeсъ вaшихъ, и3сходsще и3з8 д0му и3ли2 и3з8 грaда тогw2, tтрzси1те прaхъ н0гъ вaшихъ: |
|
15
|
15
|
| Амі́нь глаго́лю вам: отра́дніє бу́деть землі́ содо́мстій і гомо́ррстій в день су́дний, не́же гра́ду тому́. | ґми1нь гlю вaмъ: tрaднэе бyдетъ земли2 сод0мстэй и3 гом0ррстэй въ дeнь сyдный, нeже грaду томY. |
|
16
|
16
|
| (Зач. 36) Се, Аз посила́ю вас я́ко о́вці посреді́ волко́в; бу́діте у́бо му́дрі, я́ко змія́, і ці́лі, я́ко го́лубіє. | (За? lѕ7.) СE, ѓзъ посылaю вaсъ ћкw џвцы посредЁ волкHвъ: бyдите u5бо мyдри ћкw ѕмі‰, и3 цёли ћкw г0лубіе. |
|
17
|
17
|
| Внемлі́те же от челові́к: предадя́ть бо ви на со́нми, і на собо́рищих їх бію́ть вас, | Внемли1те же t человBкъ: предадsтъ бо вы2 на с0нмы, и3 на соб0рищихъ и4хъ бію1тъ вaсъ, |
|
18
|
18
|
| і пред влади́ки же і царі́ веде́ні бу́дете Мене́ ра́ди, во свиді́тельство їм і язи́ком. | и3 пред8 влады6ки же и3 цари6 ведeни бyдете менє2 рaди, во свидётелство и5мъ и3 kзhкwмъ. |
|
19
|
19
|
| Єгда́ же предаю́ть ви, не пеці́теся, ка́ко іли́ что возглаго́лете; да́стьбося вам в той час, что возглаго́лете; | Е#гдa же предаю1тъ вы2, не пецhтесz, кaкw и3ли2 что2 возглаг0лете: дaстбосz вaмъ въ т0й чaсъ, что2 возглаг0лете: |
|
20
|
20
|
| не ви бо бу́дете глаго́лющії, но Дух Отця́ ва́шего глаго́ляй в вас. | не вh бо бyдете глаг0лющіи, но д¦ъ nц7A вaшегw гlzй въ вaсъ. |
|
21
|
21
|
| Преда́сть же брат бра́та на смерть, і оте́ць ча́до; і воста́нуть ча́да на роди́телі і убію́ть їх; | Предaстъ же брaтъ брaта на смeрть, и3 nтeцъ чaдо: и3 востaнутъ ч†да на роди1тєли и3 ўбію1тъ и5хъ: |
|
22
|
22
|
| і бу́дете ненави́дими всі́ми і́мене Моєго́ ра́ди; претерпі́вий же до конця́, той спасе́н бу́деть. | и3 бyдете ненави1дими всёми и4мене моегw2 рaди: претерпёвый же до концA, т0й сп7сeнъ бyдетъ. |
|
23
|
23
|
| (Зач. 37) Єгда́ же го́нять ви во гра́ді сем, бі́гайте в други́й. Амі́нь бо глаго́лю вам: не і́мате сконча́ти гра́ди Ізра́їлеви, до́ндеже при́йдеть Син Челові́чеський. | (За? lз7.) Е#гдa же г0нzтъ вы2 во грaдэ сeмъ, бёгайте въ другjй. Ґми1нь бо гlю вaмъ: не и4мате скончaти грaды ї}лєвы, д0ндеже пріи1детъ сн7ъ чlвёческій. |
|
24
|
24
|
| Ність учени́к над учи́теля (своєго́), ніже́ раб над господи́на своєго́; | Нёсть ўчени1къ над8 ўчи1телz (своего2), нижE рaбъ над8 господи1на своего2: |
|
25
|
25
|
| довлі́єть ученику́, да бу́деть я́ко учи́тель єго́, і раб я́ко госпо́дь єго́. А́ще господи́на до́му Веєльзеву́ла нареко́ша, кольми́ па́че дома́шнія єго́? | довлёетъ ўченикY, да бyдетъ ћкw ўчи1тель є3гw2, и3 рaбъ ћкw госп0дь є3гw2. Ѓще господи1на д0му веельзевyла нарек0ша, кольми2 пaче дом†шніz є3гw2; |
|
26
|
26
|
| Не убо́йтеся у́бо їх, нічто́же бо єсть покрове́нно, є́же не откри́ється, і та́йно, є́же не уві́діно бу́деть. | Не ўб0йтесz u5бо и4хъ: ничт0же бо є4сть покровeно, є4же не tкрhетсz, и3 тaйно, є4же не ўвёдэно бyдетъ. |
|
27
|
27
|
| Є́же глаго́лю вам во тьмі, рці́те во сві́ті; і є́же во у́ші сли́шите, пропові́діте на кро́віх. | Е$же гlю вaмъ во тмЁ, рцhте во свётэ: и3 є4же во ќшы слhшите, проповёдите на кр0вэхъ. |
|
28
|
28
|
| І не убо́йтеся от убива́ющих ті́ло, душі́ же не могу́щих уби́ти; убо́йтеся же па́че могу́щаго і ду́шу і ті́ло погуби́ти в геє́нні. | И# не ўб0йтесz t ўбивaющихъ тёло, души1 же не могyщихъ ўби1ти: ўб0йтесz же пaче могyщагw и3 дyшу и3 тёло погуби1ти въ геeннэ. |
|
29
|
29
|
| Не дві ли пти́ці ціни́тіся єди́ному асса́рію? І ні єди́на от них паде́ть на землі́ без Отця́ ва́шего. | Не двё ли пти6цэ цэни1тэсz є3ди1ному ґссaрію; и3 ни є3ди1на t ни1хъ падeтъ на земли2 без8 nц7A вaшегw: |
|
30
|
30
|
| Вам же і вла́си главні́ї всі ізочте́ні суть. | вaмъ же и3 влaси главнjи вси2 и3зочтeни сyть: |
|
31
|
31
|
| Не убо́йтеся у́бо: мно́зіх птиць лу́чші єсте́ ви. | не ўб0йтесz u5бо: мн0зэхъ пти1цъ лyчши є3стE вы2. |
|
32
|
32
|
| (Зач. 38) всяк у́бо і́же іспові́сть М'я пред челові́ки, іспові́м єго́ і Аз пред Отце́м Мої́м, І́же на Небесі́х; | (За? l}.) Всsкъ u5бо и4же и3сповёсть мS пред8 человBки, и3сповёмъ є3го2 и3 ѓзъ пред8 nц7eмъ мои1мъ, и4же на нб7сёхъ: |
|
33
|
33
|
| а і́же отве́ржеться Мене́ пред челові́ки, отве́ргуся єго́ і Аз пред Отце́м Мої́м, І́же на Небесі́х. | ґ и4же tвeржетсz менє2 пред8 человBки, tвeргусz є3гw2 и3 ѓзъ пред8 nц7eмъ мои1мъ, и4же на нб7сёхъ. |
|
34
|
34
|
| Не мні́те, я́ко прийдо́х воврещи́ мир на зе́млю; не прийдо́х воврещи́ мир, но меч; | Не мни1те, ћкw пріид0хъ воврещи2 ми1ръ на зeмлю: не пріид0хъ воврещи2 ми1ръ, но мeчь: |
|
35
|
35
|
| прийдо́х бо разлучи́ти челові́ка на отця́ своєго́, і дщер на ма́тер свою́, і неві́сту на свекро́в свою́. | пріид0хъ бо разлучи1ти человёка на nтцA своего2, и3 дщeрь на мaтерь свою2, и3 невёсту на свекр0вь свою2. |
|
36
|
36
|
| І вразі́ челові́ку дома́шнії єго́. | И# врази2 человёку домaшніи є3гw2. |
|
37
|
37
|
| (Зач. 39) І́же лю́бить отця́ іли́ ма́тер па́че Мене́, ність Мене́ досто́їн; і і́же лю́бить си́на іли́ дщер па́че Мене́, ність Мене́ досто́їн; | (За? lf7.) И$же лю1битъ nтцA и3ли2 мaтерь пaче менє2, нёсть менє2 дост0инъ: и3 и4же лю1битъ сhна и3ли2 дщeрь пaче менє2, нёсть менє2 дост0инъ: |
|
38
|
38
|
| і і́же не при́йметь креста́ своєго́ і вслід Мене́ гряде́ть, ність Мене́ досто́їн. | и3 и4же не пріи1метъ крестA своегw2 и3 в8слёдъ менє2 грzдeтъ, нёсть менє2 дост0инъ. |
|
39
|
39
|
| Обріти́й ду́шу свою́ погуби́ть ю; а і́же погуби́ть ду́шу свою́ Мене́ ра́ди, обря́щеть ю. | Њбрэтhй дyшу свою2 погуби1тъ ю5: ґ и4же погуби1тъ дyшу свою2 менє2 рaди, њбрsщетъ ю5. |
|
40
|
40
|
| І́же вас приє́млеть, Мене́ приє́млеть; і і́же приє́млеть Мене́, приє́млеть Посла́вшаго М'я; | И$же вaсъ пріeмлетъ, менE пріeмлетъ: и3 и4же пріeмлетъ менE, пріeмлетъ послaвшаго мS: |
|
41
|
41
|
| приє́мляй проро́ка во і́м'я проро́чо, мзду проро́чу при́йметь; і приє́мляй пра́ведника во і́м'я пра́ведничо, мзду пра́ведничу при́йметь; | пріeмлzй прbр0ка во и4мz прbр0чо, мздY прbр0чу пріи1метъ: и3 пріeмлzй првdника во и4мz првdничо, мздY првdничу пріи1метъ: |
|
42
|
42
|
| і і́же а́ще напої́ть єди́наго от ма́лих сих ча́шею студени́ води́ то́кмо, во і́м'я ученика́, амі́нь глаго́лю вам, не погуби́ть мзди своєя́. | и3 и4же ѓще напои1тъ є3ди1наго t мaлыхъ си1хъ чaшею студены2 воды2 т0кмw, во и4мz ўчн7кA, ґми1нь гlю вaмъ, не погуби1тъ мзды2 своеS. |
|
Глава 11
|
Главa №i
|
|
1
|
1
|
| І бисть, єгда́ соверши́ Ісу́с запові́дая обімана́десяте ученико́ма Свої́ма, пре́йде отту́ду учи́ти і пропові́дати во граді́х їх. | И# бhсть, є3гдA соверши2 ї}съ заповёдаz nбэманaдесzте ўчн7к0ма свои1ма, прeйде tтyду ўчи1ти и3 проповёдати во градёхъ и4хъ. |
|
2
|
2
|
| (Зач. 40) Іоа́нн же сли́шав во узи́лищі діла́ Христо́ва, посла́ два от учени́к свої́х, | (За? м7.) Їwaннъ же слhшавъ во ўзи1лищи дэлA хrтHва, послA двA t ўчени1къ свои1хъ, |
|
3
|
3
|
| рече́ Єму́: Ти ли єси́ Гряди́й, іли́ іно́го ча́єм? | речE є3мY: тh ли є3си2 грzдhй, и3ли2 и3н0гw чaемъ; |
|
4
|
4
|
| І отвіща́в Ісу́с рече́ ї́ма: ше́дша возвісти́та Іоа́ннові, я́же сли́шита і ви́діта; | И# tвэщaвъ ї}съ речE и4ма: шє1дша возвэсти1та їwaннови, ±же слhшита и3 ви1дита: |
|
5
|
5
|
| сліпі́ї прозира́ють і хро́мії хо́дять, прокаже́ннії очища́ються і глусі́ї сли́шать, ме́ртвії востаю́ть і ни́щії благовіству́ють; | слэпjи прозирaютъ и3 хр0міи х0дzтъ, прокажeнніи њчищaютсz и3 глусjи слhшатъ, мeртвіи востаю1тъ и3 ни1щіи благовэствyютъ: |
|
6
|
6
|
| і блаже́н єсть, і́же а́ще не соблазни́ться о Мні. | и3 бlжeнъ є4сть, и4же ѓще не соблазни1тсz њ мнЁ. |
|
7
|
7
|
| Ті́ма же ісходя́щема, нача́т Ісу́с наро́дом глаго́лати о Іоа́нні: чесо́ ізидо́сте в пусти́ню ви́діти? Трость ли ві́тром коле́блему? | Тёма же и3сходsщема, начaтъ ї}съ нар0дwмъ гlати њ їwaннэ: чесw2 и3зыд0сте въ пустhню ви1дэти; тр0сть ли вётромъ колeблему; |
|
8
|
8
|
| Но чесо́ ізидо́сте ви́діти? Челові́ка ли в мя́гкі ри́зи облече́нна? Се, і́же м'я́гкая нося́щії, в домі́х ца́рських суть. | Но чесw2 и3зыд0сте ви1дэти; человёка ли въ м‰гки ри6зы њблечeнна; СE, и5же м‰гкаz носsщіи, въ домёхъ цaрскихъ сyть. |
|
9
|
9
|
| Но чесо́ ізидо́сте ви́діти? Проро́ка ли? Єй, глаго́лю вам, і ли́шше проро́ка. | Но чесw2 и3зыд0сте ви1дэти; прbр0ка ли; Е$й, гlю вaмъ, и3 ли1шше прbр0ка. |
|
10
|
10
|
| Сей бо єсть, о не́мже єсть пи́сано: се, Аз посила́ю а́нгела Моєго́ пред лице́м Твої́м, і́же угото́вить путь Твой пред Тобо́ю. | Сeй бо є4сть, њ нeмже є4сть пи1сано: сE, ѓзъ посылaю ѓгGла моего2 пред8 лицeмъ твои1мъ, и4же ўгот0витъ пyть тв0й пред8 тоб0ю. |
|
11
|
11
|
| Амі́нь глаго́лю вам, не воста́ в рожде́нних жена́ми бо́лій Іоа́нна Крести́теля; мній же во Ца́рствії Небе́снім бо́лій єго́ єсть. | Ґми1нь гlю вaмъ, не востA въ рождeнныхъ женaми б0лій їwaнна кrти1телz: мнjй же во цrтвіи нбcнэмъ б0лій є3гw2 є4сть. |
|
12
|
12
|
| От дній же Іоа́нна Крести́теля досе́лі Ца́рствіє Небе́сноє ну́диться [с ну́ждею восприє́млеться], і ну́ждници восхища́ють є; | T днjй же їwaнна кrти1телz досeлэ цrтвіе нбcное нyдитсz [съ нyждею воспріeмлетсz], и3 нyждницы восхищaютъ є5: |
|
13
|
13
|
| всі бо проро́ци і зако́н до Іоа́нна прореко́ша. | вси1 бо прbр0цы и3 зак0нъ до їwaнна прорек0ша. |
|
14
|
14
|
| І а́ще хо́щете прия́ти, той єсть Ілія́ хотя́й прийти́; | И# ѓще х0щете пріsти, т0й є4сть и3ліA хотsй пріити2: |
|
15
|
15
|
| імі́яй у́ші сли́шати да сли́шить. | и3мёzй ќшы слhшати да слhшитъ. |
|
16
|
16
|
| (Зач. 41) Кому́ же уподо́блю род сей? Подо́бен єсть ді́тем сідя́щим на то́ржищих і возглаша́ющим друго́м свої́м | (За? м7№.) Комy же ўпод0блю р0дъ сeй; Под0бенъ є4сть дётемъ сэдsщымъ на т0ржищихъ, и3 возглашaющымъ другHмъ свои6мъ |
|
17
|
17
|
| і глаго́лющим: писка́хом вам, і не пляса́сте; пла́кахом вам, і не рида́сте. | и3 глаг0лющымъ: пискaхомъ вaмъ, и3 не плzсaсте: плaкахомъ вaмъ, и3 не рыдaсте. |
|
18
|
18
|
| При́йде бо Іоа́нн ні яди́й, ні пія́й; і глаго́лють: бі́са і́мать. | Пріи1де бо їwaннъ ни kдhй, ни піsй: и3 глаг0лютъ: бёса и4мать. |
|
19
|
19
|
| При́йде Син Челові́чеський яди́й і пія́й; і глаго́лють: се челові́к я́дця і винопи́йця, митаре́м друг і грі́шником. І оправди́ся прему́дрость от чад свої́х. | Пріи1де сн7ъ чlвёческій kдhй и3 піsй: и3 глаг0лютъ: сE, человёкъ ћдца и3 вінопjйца, мытарє1мъ дрyгъ и3 грёшникwмъ. И# њправди1сz премyдрость t ч†дъ свои1хъ. |
|
20
|
20
|
| (Зач. 42) Тогда́ нача́т Ісу́с поноша́ти градово́м, в ни́хже би́ша мно́жайшия си́ли Єго́, зане́ не пока́яшася; | (За? м7в7.) ТогдA начaтъ ї}съ поношaти градовHмъ, въ ни1хже бhша мн0жайшыz си6лы є3гw2, занE не покazшасz: |
|
21
|
21
|
| го́ре тебі́, Хорази́не, го́ре тебі́, Вифсаї́до! Я́ко а́ще в Ти́рі і Сидо́ні би́ша си́ли би́ли би́вшия в вас, дре́вле у́бо во вре́тищі і пе́пелі пока́ялися би́ша; | г0ре тебЁ, хоразjне, г0ре тебЁ, виfсаjдо: ћкw ѓще въ тЂрэ и3 сідHнэ бhша си6лы бhли бhвшыz въ вaсъ, дрeвле ќбw во врeтищи и3 пeпелэ покazлисz бhша: |
|
22
|
22
|
| оба́че глаго́лю вам: Ти́ру і Сидо́ну отра́дніє бу́деть в день су́дний, не́же вам. | nбaче гlю вaмъ тЂру и3 сідHну tрaднэе бyдетъ въ дeнь сyдный, нeже вaмъ. |
|
23
|
23
|
| І ти, Капернау́ме, і́же до небе́с вознеси́йся, до а́да сни́деши; зане́ а́ще в Содо́міх би́ша си́ли би́ли би́вшия в тебі́, преби́ли у́бо би́ша до дне́шняго дне; | И# ты2, капернаyме, и4же до нб7съ вознесhйсz, до ѓда сни1деши: занE ѓще въ сод0мэхъ бhша си6лы бhли бhвшыz въ тебЁ, пребhли ќбw бhша до днeшнzгw днE: |
|
24
|
24
|
| оба́че глаго́лю вам, я́ко землі́ Содо́мстій отра́дніє бу́деть в день су́дний, не́же тебі́. | nбaче гlю вaмъ, ћкw земли2 сод0мстэй tрaднэе бyдетъ въ дeнь сyдный, нeже тебЁ. |
|
25
|
25
|
| В то вре́м'я отвіща́в Ісу́с рече́: іспові́даютіся, О́тче, Го́споди небесе́ і землі́, я́ко утаї́л єси́ сія́ от прему́дрих і разу́мних і откри́л єси́ та младе́нцем; | Въ то2 врeмz tвэщaвъ ї}съ речE: и3сповёдаютисz, џ§е, гDи нб7сE и3 земли2, ћкw ўтаи1лъ є3си2 сі‰ t премyдрыхъ и3 разyмныхъ и3 tкрhлъ є3си2 т† младeнцємъ: |
|
26
|
26
|
| єй, О́тче, я́ко та́ко бисть благоволе́ніє пред Тобо́ю. | є4й, џ§е, ћкw тaкw бhсть бlговолeніе пред8 тоб0ю. |
|
27
|
27
|
| (Зач. 43) Вся мні предана́ суть Отце́м Мої́м; і нікто́же зна́єть Си́на, то́кмо Оте́ць; ні Отця́ кто зна́єть, то́кмо Син, і Єму́же а́ще во́лить Син откри́ти. | (За? м7G.) Вс‰ мнЁ прєданA сyть nц7eмъ мои1мъ: и3 никт0же знaетъ сн7а, т0кмw nц7ъ: ни nц7A кто2 знaетъ, т0кмw сн7ъ, и3 є3мyже ѓще в0литъ сн7ъ tкрhти. |
|
28
|
28
|
| Прийді́те ко Мні всі тружда́ющіїся і обремене́ннії, і Аз упоко́ю ви; | Пріиди1те ко мнЁ вси2 труждaющіисz и3 њбременeнніи, и3 ѓзъ ўпок0ю вы2: |
|
29
|
29
|
| возьмі́те і́го Моє́ на себе́ і научі́теся от Мене́, я́ко кро́ток єсьм і смире́н се́рдцем; і обря́щете поко́й душа́м ва́шим; | возми1те и4го моE на себE и3 научи1тесz t менє2, ћкw кр0токъ є4смь и3 смирeнъ с®цемъ: и3 њбрsщете пок0й душaмъ вaшымъ: |
|
30
|
30
|
| і́го бо Моє́ бла́го, і бре́м'я Моє́ легко́ єсть. | и4го бо моE бlго, и3 брeмz моE легко2 є4сть. |
|
Глава 12
|
Главa в7i
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 44) В то вре́м'я і́де Ісу́с в субо́ти сквозі́ сі́янія; ученици́ же Єго́ взалка́ша і нача́ша востерза́ти кла́си і я́сти. | (За? м7д7) Въ то2 врeмz и4де ї}съ въ суббw6ты сквозЁ сBzніz: ўчн7цh же є3гw2 взалкaша и3 начaша востерзaти клaсы и3 ћсти. |
|
2
|
2
|
| Фарисе́є же ви́дівше рі́ша Єму́: се ученици́ Твої́ творя́ть, єго́же не досто́їть твори́ти в субо́ту. | Фарісeє же ви1дэвше рёша є3мY: сE, ўчн7цы2 твои2 творsтъ, є3гHже не дост0итъ твори1ти въ суббHту. |
|
3
|
3
|
| Он же рече́ їм: ні́сте ли чли, что сотвори́ Дави́д, єгда́ взалка́ сам і су́щії с ним? | Џнъ же речE и5мъ: нёсте ли чли2, что2 сотвори2 дв7дъ, є3гдA взалкA сaмъ и3 сyщіи съ ни1мъ; |
|
4
|
4
|
| ка́ко вни́де в храм Бо́жий і хлі́би предложе́нія сніде́, ї́хже не досто́йно бі єму́ я́сти, ні су́щим с ним, то́кмо ієре́єм єди́ним? | кaкw вни1де въ хрaмъ б9ій и3 хлёбы предложeніz снэдE, и4хже не дост0йно бЁ є3мY ћсти, ни сyщымъ съ ни1мъ, т0кмw їерeємъ є3ди6нымъ; |
|
5
|
5
|
| іли́ ні́сте чли в зако́ні, я́ко в субо́ти свяще́нници в це́ркві субо́ти скверня́ть і непови́нні суть? | и3ли2 нёсте чли2 въ зак0нэ, ћкw въ суббw6ты свzщeнницы въ цeркви суббw6ты сквернsтъ и3 непови1нни сyть; |
|
6
|
6
|
| глаго́лю же вам, я́ко це́ркве бо́лі єсть зді; | гlю же вaмъ, ћкw цeркве б0лэ є4сть здЁ: |
|
7
|
7
|
| а́ще ли би́сте ві́дали, что єсть: ми́лости хощу́, а не же́ртви, ніколи́же у́бо би́сте осужда́ли непови́нних; | ѓще ли бhсте вёдали, что2 є4сть: ми1лости хощY, ґ не жeртвы, николи1же ќбw бhсте њсуждaли непови1нныхъ: |
|
8
|
8
|
| госпо́дь бо єсть і субо́ти Син Челові́чеський. | госп0дь бо є4сть и3 суббHты сн7ъ чlвёческій. |
|
9
|
9
|
| (Зач. 45) І преше́д отту́ду, при́йде на со́нмище їх. | (За? м7е7.) И# прешeдъ tтyду, пріи1де на с0нмище и4хъ. |
|
10
|
10
|
| І се челові́к бі ту, ру́ку іми́й су́ху. І вопроси́ша Єго́, глаго́люще: а́ще досто́їть в субо́ти ціли́ти? Да на Него́ возглаго́лють. | И# сE, человёкъ бЁ тY, рyку и3мhй сyху. И# вопроси1ша є3го2, глаг0люще: ѓще дост0итъ въ суббw6ты цэли1ти; да на него2 возглаг0лютъ. |
|
11
|
11
|
| Он же рече́ їм: кто єсть от вас челові́к, і́же і́мать овча́ єди́но, і а́ще впаде́ть сіє́ в субо́ти в я́му, не і́меть ли є і і́зметь? | Џнъ же речE и5мъ: кто2 є4сть t вaсъ человёкъ, и4же и4мать nвчA є3ди1но, и3 ѓще впадeтъ сіE въ суббw6ты въ ћму, не и4метъ ли є5 и3 и4зметъ; |
|
12
|
12
|
| кольми́ у́бо лу́чші єсть челові́к овча́те? Ті́мже досто́їть в субо́ти добро́ твори́ти. | кольми2 u5бо лyчши є4сть человёкъ nвчaте; тёмже дост0итъ въ суббw6ты добро2 твори1ти. |
|
13
|
13
|
| Тогда́ глаго́ла челові́ку: простри́ ру́ку твою́. І простре́; і утверди́ся ціла́, я́ко друга́я. | ТогдA гlа человёку: простри2 рyку твою2. И# прострE: и3 ўтверди1сz цэлA ћкw другaz. |
|
14
|
14
|
| (Зач. 46) Фарисе́є же ше́дше сові́т сотвори́ша на Него́, ка́ко Єго́ погуб'я́ть. Ісу́с же разумі́в оти́де отту́ду. | (За? м7ѕ7.) Фарісeє же шeдше совётъ сотвори1ша на него2, кaкw є3го2 погубsтъ. Ї}съ же разумёвъ tи1де tтyду. |
|
15
|
15
|
| (Зач.) І по Нем ідо́ша наро́ди мно́зі, і ісціли́ їх всіх; | (За?.) И# по нeмъ и3д0ша нар0ди мн0зи, и3 и3сцэли2 и5хъ всёхъ: |
|
16
|
16
|
| і запрети́ їм, да не я́ві Єго́ творя́ть; | и3 запрети2 и5мъ, да не ћвэ є3го2 творsтъ: |
|
17
|
17
|
| я́ко да сбу́деться рече́нноє Іса́єм проро́ком, глаго́лющим: | ћкw да сбyдетсz речeнное и3сaіемъ прbр0комъ, глаг0лющимъ: |
|
18
|
18
|
| се О́трок Мой, Єго́же ізво́лих, возлю́бленний Мой, На́ньже благоволи́ душа́ Моя́; положу́ Дух Мой на Нем, і суд язи́ком возвісти́ть; | сE, џтрокъ м0й, є3г0же и3зв0лихъ, возлю1бленный м0й, нaньже бlговоли2 дш7A моS: положY д¦ъ м0й на нeмъ, и3 сyдъ kзhкwмъ возвэсти1тъ: |
|
19
|
19
|
| не пререче́ть, ні возопіє́ть, ніже́ усли́шить кто на распу́тіїх гла́са Єго́; | не преречeтъ, ни возопіeтъ, нижE ўслhшитъ кто2 на распyтіихъ глaса є3гw2: |
|
20
|
20
|
| тро́сти сокруше́нни не прело́мить і ле́на вне́мшася не угаси́ть, до́ндеже ізведе́ть в побі́ду суд; | тр0сти сокрушeнны не прел0митъ и3 лeна внeмшасz не ўгаси1тъ, д0ндеже и3зведeтъ въ побёду сyдъ: |
|
21
|
21
|
| і на і́м'я Єго́ язи́ци упова́ти і́муть. | и3 на и4мz є3гw2 kзhцы ўповaти и4мутъ. |
|
22
|
22
|
| Тогда́ приведо́ша к Нему́ бісну́ющася слі́па і ні́ма; і ісціли́ єго́, я́ко сліпо́му і німо́му глаго́лати і гля́дати. | ТогдA привед0ша къ немY бэснyющасz слёпа и3 нёма: и3 и3сцэли2 є3го2, ћкw слэп0му и3 нэм0му глаг0лати и3 глsдати. |
|
23
|
23
|
| І дивля́хуся всі наро́ди глаго́люще: єда́ Сей єсть (Христо́с) Син Дави́дов? | И# дивлsхусz вси2 нар0ди глаг0люще: є3дA сeй є4сть (хrт0съ) сн7ъ дв7довъ; |
|
24
|
24
|
| Фарисе́є же сли́шавше рі́ша: Сей не ізго́нить бі́си, то́кмо о Веєльзеву́лі, кня́зі бісо́встім. | Фарісeє же слhшавше рёша: сeй не и3зг0нитъ бёсы, т0кмw њ веельзевyлэ кнsзи бэс0встэмъ. |
|
25
|
25
|
| Ві́дий же Ісу́с ми́слі їх, рече́ їм: вся́коє ца́рство разді́льшеєся на ся запусті́єть, і всяк град іли́ дом разділи́вийся на ся не ста́неть. | Вёдый же ї}съ мы6сли и4хъ, речE и5мъ: всsкое цaрство раздёльшеесz на сS запустёетъ, и3 всsкъ грaдъ и3ли2 д0мъ раздэли1выйсz на сS не стaнетъ. |
|
26
|
26
|
| І а́ще сатана́ сатану́ ізго́нить, на ся разділи́лся єсть; ка́ко у́бо ста́неть ца́рство єго́? | И# ѓще сатанA сатанY и3зг0нитъ, на сS раздэли1лсz є4сть: кaкw u5бо стaнетъ цaрство є3гw2; |
|
27
|
27
|
| І а́ще Аз о Веєльзеву́лі ізгоню́ бі́си, си́нове ва́ші о ком ізго́нять? Сего́ ра́ди ті́ї вам бу́дуть судії́. | И# ѓще ѓзъ њ веельзевyлэ и3згоню2 бёсы, сhнове вaши њ к0мъ и3зг0нzтъ; сегw2 рaди тjи вaмъ бyдутъ судіи6. |
|
28
|
28
|
| А́ще ли же Аз о Ду́сі Бо́жиї ізгоню́ бі́си, у́бо пости́же на вас Ца́рствіє Бо́жиє. | Ѓще ли же ѓзъ њ д©э б9іи и3згоню2 бёсы, u5бо пости1же на вaсъ цrтвіе б9іе. |
|
29
|
29
|
| Або ка́ко мо́жеть кто вни́ти в дом крі́пкаго і сосу́ди єго́ расхи́тити, а́ще не пе́рвіє свя́свяь крі́пкаго, і тогда́ дом єго́ расхи́тить? | И#ли2 кaкw м0жетъ кто2 вни1ти въ д0мъ крёпкагw и3 сосyды є3гw2 расхи1тити, ѓще не пeрвэе свsжетъ крёпкаго, и3 тогдA д0мъ є3гw2 расхи1титъ; |
|
30
|
30
|
| (Зач. 47) І́же ність со Мно́ю, на м'я єсть; і і́же не собира́єть со Мно́ю, расточа́єть. | (За? м7з7.) И$же нёсть со мн0ю, на мS є4сть: и3 и4же не собирaетъ со мн0ю, расточaетъ. |
|
31
|
31
|
| Сего́ ра́ди глаго́лю вам: всяк гріх і хула́ отпу́ститься челові́ком; а я́же на Ду́ха хула́ не отпу́ститься челові́ком; | Сегw2 рaди гlю вaмъ: всsкъ грёхъ и3 хулA tпyститсz человёкwмъ: ґ ћже на д¦а хулA не tпyститсz человёкwмъ: |
|
32
|
32
|
| і і́же а́ще рече́ть сло́во на Си́на Челові́чеськаго, отпу́ститься єму́; а і́же рече́ть на Ду́ха Свята́го, не отпу́ститься єму́ ні в сей вік, ні в бу́дущий. | и3 и4же ѓще речeтъ сл0во на сн7а чlвёческаго, tпyститсz є3мY: ґ и4же речeтъ на д¦а с™aго, не tпyститсz є3мY ни въ сeй вёкъ, ни въ бyдущій. |
|
33
|
33
|
| Іли́ сотворите́ дре́во добро́ і плод єго́ добр; іли́ сотворите́ дре́во зло і плод єго́ зол; от плода́ бо дре́во позна́но бу́деть. | И#ли2 сотворитE дрeво добро2 и3 пл0дъ є3гw2 д0бръ: и3ли2 сотворитE дрeво ѕло2 и3 пл0дъ є3гw2 ѕ0лъ: t плодa бо дрeво познaно бyдетъ. |
|
34
|
34
|
| Порожде́нія єхи́днова, ка́ко мо́жете добро́ глаго́лати, зли су́ще? От ізби́тка бо се́рдця уста́ глаго́лють. | Порождє1ніz є3хjднwва, кaкw м0жете добро2 глаг0лати, ѕли2 сyще; T и3збhтка бо сeрдца ўстA глаг0лютъ. |
|
35
|
35
|
| Благи́й челові́к от блага́го сокро́вища ізно́сить блага́я; і лука́вий челові́к от лука́ваго сокро́вища ізно́сить лука́вая. | Бlгjй человёкъ t бlгaгw сокр0вища и3зн0ситъ бlг†z: и3 лукaвый человёкъ t лукaвагw сокр0вища и3зн0ситъ лук†ваz. |
|
36
|
36
|
| Глаго́лю же вам, я́ко вся́ко сло́во пра́здноє, є́же а́ще реку́ть челові́ци, воздадя́ть о нем сло́во в день су́дний; | Гlю же вaмъ, ћкw всsко сл0во прaздное, є4же ѓще рекyтъ человёцы, воздадsтъ њ нeмъ сл0во въ дeнь сyдный: |
|
37
|
37
|
| от слове́с бо свої́х оправди́шися і от слове́с свої́х осу́дишися. | t словeсъ бо свои1хъ њправди1шисz и3 t словeсъ свои1хъ њсyдишисz. |
|
38
|
38
|
| (Зач. 48) Тогда́ отвіща́ша ні́ції от кни́жник і фарисе́й, глаго́люще: Учи́телю, хо́щем от Тебе́ зна́меніє ви́діти. | (За? м7}.) ТогдA tвэщaша нёцыи t кни6жникъ и3 фарісє1й, глаг0люще: ўч™лю, х0щемъ t тебє2 знaменіе ви1дэти. |
|
39
|
39
|
| Он же отвіща́в рече́ їм: род лука́в і прелюбоді́й зна́менія і́щеть, і зна́меніє не да́сться єму́, то́кмо зна́меніє Іо́ни проро́ка; | Џнъ же tвэщaвъ речE и5мъ: р0дъ лукaвъ и3 прелюбодёй знaменіz и4щетъ, и3 знaменіе не дaстсz є3мY, т0кмw знaменіе їHны прbр0ка: |
|
40
|
40
|
| я́коже бо бі Іо́на во чре́ві ки́тові три дні і три но́щі, та́ко бу́деть і Син Челові́чеський в се́рдці землі́ три дні і три но́щі. | ћкоже бо бЁ їHна во чрeвэ ки1товэ три2 дни6 и3 три2 н0щы, тaкw бyдетъ и3 сн7ъ чlвёческій въ сeрдцы земли2 три2 дни6 и3 три2 н0щы. |
|
41
|
41
|
| Му́жіє Ніневі́тстії воста́нуть на суд с ро́дом сим і осу́дять єго́, я́ко пока́яшася про́повідію Іо́ниною; і се бо́лі Іо́ни зді. | Мyжіе нінеvjтстіи востaнутъ на сyдъ съ р0домъ си1мъ и3 њсyдzтъ є3го2, ћкw покazшасz пр0повэдію їHниною: и3 сE, б0лэ їHны здЁ. |
|
42
|
42
|
| Цари́ця ю́жськая воста́неть на суд с ро́дом сим і осу́дить ї, я́ко при́йде от коне́ць землі́ сли́шати прему́дрость Соломо́нову; і се бо́лі Соломо́на зді. | Цари1ца ю4жскаz востaнетъ на сyдъ съ р0домъ си1мъ и3 њсyдитъ и5, ћкw пріи1де t конє1цъ земли2 слhшати премyдрость соломHнову: и3 сE, б0лэ соломHна здЁ. |
|
43
|
43
|
| Єгда́ же нечи́стий дух ізи́деть от челові́ка, прехо́дить сквозі́ безво́дная мі́ста, іщя́ поко́я, і не обріта́єть; | Е#гдa же нечи1стый дyхъ и3зhдетъ t человёка, прех0дитъ сквозЁ безвHднаz мBста, и3щS пок0z, и3 не њбрэтaетъ: |
|
44
|
44
|
| тогда́ рече́ть: возвращу́ся в дом мой, отню́дуже ізидо́х. І прише́д обря́щеть пра́зден, помете́н і укра́шен; | тогдA речeтъ: возвращyсz въ д0мъ м0й, tню1дуже и3зыд0хъ. И# пришeдъ њбрsщетъ прaзденъ, пометeнъ и3 ўкрaшенъ: |
|
45
|
45
|
| тогда́ і́деть і по́йметь с собо́ю седьм і́них духо́в люті́йших себе́, і вше́дше живу́ть ту; і бу́дуть послі́дняя челові́ку тому́ го́рша пе́рвих. Та́ко бу́деть і ро́ду сему́ лука́вому. | тогдA и4детъ и3 п0йметъ съ соб0ю сeдмь и4ныхъ духHвъ лютёйшихъ себє2, и3 вшeдше живyтъ тY: и3 бyдутъ послBднzz человёку томY гHрша пeрвыхъ. Тaкw бyдетъ и3 р0ду семY лукaвому. |
|
46
|
46
|
| (Зач. 49) Єще́ же Єму́ глаго́лющу к наро́дом, се, Ма́ти (Єго́) і бра́тія Єго́ стоя́ху вні, і́щуще глаго́лати Єму́. | (За? м7f7.) Е#щe же є3мY гlющу къ нар0дwмъ, сE, м™и (є3гw2) и3 брaтіz є3гw2 стоsху внЁ, и4щуще глаг0лати є3мY. |
|
47
|
47
|
| Рече́ же ні́кий Єму́: се Ма́ти Твоя́ і бра́тія Твоя́ вні стоя́ть, хотя́ще глаго́лати Тебі́. | Речe же нёкій є3мY: сE, м™и твоS и3 брaтіz тво‰ внЁ стоsтъ, хотsще глаг0лати тебЁ. |
|
48
|
48
|
| Он же отвіща́в рече́ ко глаго́лющему Єму́: кто єсть Ма́ти Моя́, і кто суть бра́тія Моя́? | Џнъ же tвэщaвъ речE ко глаг0лющему є3мY: кто2 є4сть м™и моS, и3 кто2 сyть брaтіz мо‰; |
|
49
|
49
|
| І просте́р ру́ку Свою́ на ученики́ Своя́, рече́: се Ма́ти Моя́ і бра́тія Моя́; | И# простeръ рyку свою2 на ўчн7ки2 сво‰, речE: сE, м™и моS и3 брaтіz мо‰: |
|
50
|
50
|
| і́же бо а́ще сотвори́ть во́лю Отця́ Моєго́, І́же єсть на небесі́х, той брат Мой, і сестра́, і ма́ти (Мі) єсть. | и4же бо ѓще сотвори1тъ в0лю nц7A моегw2, и4же є4сть на нб7сёхъ, т0й брaтъ м0й, и3 сестрA, и3 м™и (ми2) є4сть. |
|
Глава 13
|
Главa Gi
|
