|
Глава 25
|
Глава 25
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 104) Тогда́ уподо́бися Ца́рствіє Небе́сноє десяти́м ді́вам, я́же прия́ша світи́льники своя́ і ізидо́ша в срі́теніє жениху́;
|
Тъгда уподобить сz царьствиѥ небесьноѥ десzти дэвъ яже приимъшz свэтильникы своѩ изидошz противѫ жениху.
|
|
2
|
2
|
|
п'ять же бі от них мудри́ і п'ять юро́диви.
|
пzть же отъ нихъ бэ буи и пzть мѫдръ.
|
|
3
|
3
|
|
Юро́дивия же, приє́мша світи́льники своя́, не взя́ша с собо́ю єле́я;
|
буѩѩ бо приимъшz свэтильникы своѩ не възzшz съ собоѭ ѥлея:
|
|
4
|
4
|
|
му́дрия же прия́ша єле́й в сосу́діх со світи́льники свої́ми;
|
а мѫдрыѩ приѩша ѥлеи въ съсѫдэхъ своихъ съ свэтильникы своими.
|
|
5
|
5
|
|
косня́щу же жениху́, воздрема́шася вся і спа́ху.
|
мудzшту же жениху въздрэмашz сz вьсz и съпаахѫ.
|
|
6
|
6
|
|
Полу́нощі же вопль бисть: се жени́х гряде́ть, ісході́те в срі́теніє єго́.
|
полу нощи же въпль бысть: се женихъ грzдетъ исходите въ сърэтениѥ ѥму.
|
|
7
|
7
|
|
Тогда́ воста́ша вся ді́ви ти́я і украси́ша світи́льники своя́.
|
тъгда въсташz вьсz дэвы ты и украсишz свэтильникы своѩ.
|
|
8
|
8
|
|
Юро́дивия же му́дрим рі́ша: даді́те нам от єле́я ва́шего, я́ко світи́льниці на́ші угаса́ють.
|
а буѩѩ рекоша мѫдрыимъ: дадите намъ отъ ѥлеѩ вашего яко свътильници наши угасаѭть.
|
|
10
|
10
|
|
Іду́щим же їм купи́ти, при́йде жени́х; і гото́вия внидо́ша с ним на бра́ки, і затворе́ни би́ша две́рі.
|
идѫщамъ же имъ купитъ приде женихъ и готовыѩ вънидошz съ нимь на бракъ и затворены бышz двьри.
|
|
11
|
11
|
|
Посліди́ же прийдо́ша і про́чия ді́ви, глаго́лющя: го́споди, го́споди, отве́рзи нам.
|
послэдь же придошz и прочzѩ дэвы глаголѭщz: господи господи отъврьзи намъ.
|
|
12
|
12
|
|
Он же отвіща́в рече́ їм: амі́нь глаго́лю вам: не вім вас.
|
онъ же отъвэщавъ рече: аминь глаголѭ вамъ: не вэдэ васъ.
|
|
13
|
13
|
|
Бді́те у́бо, я́ко не ві́сте дне ні часа́, в о́ньже Син Челові́чеський при́йдеть.
|
бъдите убо яко не вэсте дьни ни часа въ ньже сынъ чловэчьскыи придеть.
|
|
14
|
14
|
|
(Зач. 105) Я́коже бо челові́к ні́кий отходя́ призва́ своя́ раби́ і предаде́ їм імі́ніє своє́;
|
Якоже бо чловэкъ отъходz иже призъва своя рабы. и прэдасть имъ имэниѥ свое.
|
|
15
|
15
|
|
і о́вому у́бо даде́ п'ять тала́нт, о́вому же два, о́вому же єди́н, кому́ждо проти́ву си́ли єго́; і оти́де а́біє.
|
овомU дасть пzть таланътъ овомU же дъва. овомU же ѥдинъ. комUжьдо противU силэ своѥи. и отиде абиѥ.
|
|
16
|
16
|
|
Шед же приє́мий п'ять тала́нт, ді́ла в них і сотвори́ другі́я п'ять тала́нт;
|
шьдъ же приимыи. е7. таланътъ. дэла о нихъ. и приобрэте дрѫгUю. е7. таланътъ.
|
|
17
|
17
|
|
тако́жде і і́же два, приобрі́те і той друга́я два;
|
тако же иже. в7. приобрэте и дрUгая. в7.
|
|
18
|
18
|
|
приє́мий же єди́н, шед вкопа́ (єго́) в зе́млю і скри сребро́ господи́на своєго́.
|
а приимыи ѥдинъ. шьдъ раскопа землю и съкры сребро Gина своѥго.
|
|
19
|
19
|
|
По мно́зі же вре́мені при́йде господи́н раб тіх і стяза́ся с ни́ми о словесі́.
|
по мънозэхъ врэменьхъ. приде Gи= рабъ тэхъ. и сътzзасz съ ними о словеси.
|
|
20
|
20
|
|
І присту́пль п'ять тала́нт приє́мий, принесе́ другі́я п'ять тала́нт, глаго́ля: го́споди, п'ять тала́нт мі єси́ пре́дал; се другі́я п'ять тала́нт приобріто́х ї́ми.
|
и пристUпль приимыи. е7. таланътъ. принесе дрUгUю. е7. таланътъ. гlz Gи. е7. таланътъ ми ѥси прэдалъ. се дрUгUю. е7. таланътъ прэобрэтохъ ими.
|
|
21
|
21
|
|
Рече́ же єму́ госпо́дь єго́: до́брі, ра́бе благи́й і ві́рний; о ма́лі бил єси́ ві́рен, над мно́гими тя поста́влю; вни́ди в ра́дость го́спода твоєго́.
|
и рече ѥмU ги7нъ ѥго. добрыи рабе бlгыи вэрьнъ. о малэ бэ вэрьнъ. надъ мъногы тz поставлю. въниди въ радость Gа своего.
|
|
22
|
22
|
|
Присту́пль же і і́же два тала́нта приє́мий, рече́: го́споди, два тала́нта мі єси́ пре́дал; се друга́я два тала́нта приобріто́х ї́ма.
|
пристUпи же приимыи в7. таланъта и рече Gи. в7. таланъта ми ѥси прэдалъ. се дрUгая. в7. прэобрэтохъ има.
|
|
23
|
23
|
|
Рече́ (же) єму́ госпо́дь єго́; до́брі, ра́бе благи́й і ві́рний; о ма́лі (мі) бил єси́ ві́рен, над мно́гими тя поста́влю; вни́ди в ра́дость го́спода твоєго́.
|
и рече ѥмU Gь. ѥго добрыи рабе бlгыи вэрьне. о малэ бэ вэрьнъ надъ мъногы тz поставлю въниди въ радость Gа своѥго.
|
|
24
|
24
|
|
Присту́пль же і приє́мий єди́н тала́нт, рече́: го́споди, ві́дях тя, я́ко же́сток єси́ челові́к, жне́ши, іді́же не сі́ял єси́, і собира́єши іді́же не расточи́л єси́;
|
пристѫпи же приимыи ѥдинъ таланътъ. и рече Gи вэдzхъ тz яко жестокъ ѥси члв7къ. жьнеши идеже не сэявъ. и събираѥши идеже не расточивъ.
|
|
25
|
25
|
|
і убоя́вся, шед скрих тала́нт твой в землі́; (і) се і́маши твоє́.
|
и Uбоявъ сz. шьдъ съкрыхъ таланътъ твои въ земли. се имаши твоѥ.
|
|
26
|
26
|
|
Отвіща́в же госпо́дь єго́ рече́ єму́: лука́вий ра́бе і ліни́вий, ві́діл єси́, я́ко жну, іді́же не сі́ях, і собира́ю, іді́же не расточи́х;
|
tвэщавъ же ги7нъ ѥго рече ѥмѫ. зълыи рабе лэнивыи. вэдzаше яко жьню идеже не сэявъ и събираю UдU же не расточихъ.
|
|
27
|
27
|
|
подоба́ше у́бо тебі́ вда́ти сребро́ моє́ торжнико́м, і прише́д аз взял бих своє́ с ли́хвою;
|
подобааше же ти въдати сребро моѥ. тържьникомъ и пришьдъ бо възzлъ Uбо быхъ своѥ съ лихвою.
|
|
28
|
28
|
|
возьмі́те у́бо от него́ тала́нт і даді́те іму́щему де́сять тала́нт;
|
възьмэте Uбо талантъ t нѥго. и дадите имUщюUмU десzть талантъ.
|
|
29
|
29
|
|
іму́щему бо везді́ дано́ бу́деть і преізбу́деть; от неіму́щаго же, і є́же мни́ться імі́я, взя́то бу́деть от него́;
|
имUщюUмU бо. вьсьде дастьсz. и избUдеть. а t иеимUщаго же. и ѥже аще мьнитьсz имэти. възьметьсz отъ нѥго.
|
|
30
|
30
|
|
і неключи́маго раба́ вве́рзіте во тьму кромі́шнюю; ту бу́деть плач і скре́жет зубо́м. Сія́ глаго́ля возгласи́: імі́яй у́ші сли́шати да сли́шить.
|
и не потребьнаго раба. въвьрзэте въ тьмU кромэшьнюю. тU бUдеть плачь. и скрьжьтъ зUбомъ.
|
|
31
|
31
|
|
(Зач. 106) Єгда́ же при́йдеть Син Челові́чеський в сла́ві Своє́й і всі святі́ї а́нгели с Ним, тогда́ ся́деть на престо́лі сла́ви Своєя́,
|
егда придеть сн7ъ члв7чь. въ славэ своѥи. и вси с™ии анGли съ нимь. тъгда сzдеть на прэстолэ славы своѥя.
|
|
32
|
32
|
|
і соберу́ться пред Ним всі язи́ци; і разлучи́ть їх друг от дру́га, я́коже па́стир разлуча́єть о́вці от ко́злищ;
|
и съберUтьсz предъ нимь вси языци. и разлUчить я. дрUгъ t дрUга. яко же пастUхъ разлUчаѥть wвьца t кокозьлищь.
|
|
33
|
33
|
|
і поста́вить о́вці одесну́ю Себе́, а ко́злища ошу́юю.
|
и поставить овьца одеснUю себе. а козлища о лэвUю.
|
|
34
|
34
|
|
Тогда́ рече́ть Цар су́щим одесну́ю Єго́: прийді́те, благослове́ннії Отця́ Моєго́, наслі́дуйте угото́ванноє вам Ца́рствіє от сложе́нія ми́ра;
|
тъгда речеть цrь сUщимъ одесную ѥго. придэте блн7ии оц7а моѥго. наслэдите Uготованоѥ вамъ. цrтво. t съложения мира всего.
|
|
35
|
35
|
|
взалка́хся бо, і да́сте Мі я́сти; возжада́хся, і напої́сте М'я; стра́нен біх, і введо́сте Мене́;
|
възалкахъ бо сz и дасте ми ясти. въждадахъсz и напоисте мz. страньнъ бэхъ и въведосте мя.
|
|
36
|
36
|
|
наг, і оді́ясте М'я; бо́лен, і посіти́сте Мене́; в темни́ці біх, і прийдо́сте ко Мні.
|
нагъ и одэсте мz. болэхъ и посэтисте мене. въ тьмьници бэхъ и придосте къ мнэ.
|
|
37
|
37
|
|
Тогда́ отвіща́ють Єму́ пра́ведници, глаго́люще: Го́споди, когда́ Тя ви́діхом а́лчуща, і напита́хом? Іли́ жа́ждуща, і напої́хом?
|
тъгда tвэщають ѥмU правьдьнии гlюще. Gи къгда тz вэдэхомъ. алъчьна. и напитахомъ. или жажюща и напоихомъ.
|
|
38
|
38
|
|
Когда́ же Тя ви́діхом стра́нна, і введо́хом? Іли́ на́га, і оді́яхом?
|
къгда же тz видэхомъ страньна и въведохомъ тебе. или нага и одэхомъ тебе.
|
|
39
|
39
|
|
Когда́ же Тя ви́діхом боля́ща, іли́ в темни́ці, і прийдо́хом к Тебі́?
|
къгда же тz видэхомъ болzща. или въ тьмьници. и прідохомъ къ тебе.
|
|
40
|
40
|
|
І отвіща́в Цар рече́ть їм: амі́нь глаго́лю вам, поне́же сотвори́сте єди́ному сих бра́тій Мої́х ме́нших, Мні сотвори́сте.
|
tвэщавъ же цrь рече имъ. аминъ гlю вамъ. понѥже сътвористе ѥдиномU t сихъ братъ моихъ мьньшихъ. мнэ сътвористе.
|
|
41
|
41
|
|
Тогда́ рече́ть і су́щим ошу́юю (Єго́): іді́те от Мене́, прокля́тії, во огнь ві́чний, угото́ванний дия́волу і а́ггелом єго́;
|
тогда речеть и сUщимъ о лэвUю. идэте t мене проклzтии въ огнь вэчьныи. Uготованыи дияволU и англbмъ ѥго.
|
|
42
|
42
|
|
взалка́хся бо, і не да́сте Мі я́сти; возжада́хся, і не напої́сте Мене́;
|
възалкахъ бо сz и не дасте ми ясти. въждадахъсz. и не напоисте мене.
|
|
43
|
43
|
|
стра́нен біх, і не введо́сте Мене́; наг, і не оді́ясте Мене́; бо́лен і в темни́ці, і не посіти́сте Мене́.
|
страньнъ бэхъ и не въведосте мене. нагъ и не одэсте мене. больнъ бэхъ и въ тьмьници. и не посэтисте мене.
|
|
44
|
44
|
|
Тогда́ отвіща́ють Єму́ і ті́ї, глаго́люще: Го́споди, когда́ Тя ви́діхом а́лчуща, іли́ жа́ждуща, іли́ стра́нна, іли́ на́га, іли́ бо́льна, іли́ в темни́ці, і не послужи́хом Тебі́?
|
тъгда tвэщають и ти гlюще. Gи къгда тz видэхомъ алчюща. или жажюща. или страньна. или нага или больна. или въ тьмьници. и не послUжихомъ тебе.
|
|
45
|
45
|
|
Тогда́ отвіща́єть їм, глаго́ля: амі́нь глаго́лю вам, поне́же не сотвори́сте єди́ному сих ме́нших, ні Мні сотвори́сте.
|
тъгда tвэщаѥть имъ гlя. аминъ гlю вамъ. понѥже не сътвористе ѥдиномU t сихъ мьньшиихъ. ни мнэ сътвористе.
|
|
46
|
46
|
|
І і́дуть сі́ї в му́ку ві́чную, пра́ведници же в живо́т ві́чний.
|
и tидUть ти въ мUкU вэчьнUю. а правьдьници въ животъ вэчьныи.
|
|
9
|
9
|
|
Отвіща́ша же му́дрия, глаго́люща: єда́ ка́ко не доста́неть нам і вам: іді́те же па́че к продаю́щим і купі́те себі́.
|
отъвэщашz же мѫдрыѩ глаголѭщz: еда како не достанеть вамъ и намъ. идэте же паче къ продающиимъ и купите себэ.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
