|
Глава 25
|
Глава 25
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 104) Тогда́ уподо́бися Ца́рствіє Небе́сноє десяти́м ді́вам, я́же прия́ша світи́льники своя́ і ізидо́ша в срі́теніє жениху́; | Тъгда уподобить сz царьствиѥ небесьноѥ десzти дэвъ яже приимъшz свэтильникы своѩ изидошz противѫ жениху. |
|
2
|
2
|
| п'ять же бі от них мудри́ і п'ять юро́диви. | пzть же отъ нихъ бэ буи и пzть мѫдръ. |
|
3
|
3
|
| Юро́дивия же, приє́мша світи́льники своя́, не взя́ша с собо́ю єле́я; | буѩѩ бо приимъшz свэтильникы своѩ не възzшz съ собоѭ ѥлея: |
|
4
|
4
|
| му́дрия же прия́ша єле́й в сосу́діх со світи́льники свої́ми; | а мѫдрыѩ приѩша ѥлеи въ съсѫдэхъ своихъ съ свэтильникы своими. |
|
5
|
5
|
| косня́щу же жениху́, воздрема́шася вся і спа́ху. | мудzшту же жениху въздрэмашz сz вьсz и съпаахѫ. |
|
6
|
6
|
| Полу́нощі же вопль бисть: се жени́х гряде́ть, ісході́те в срі́теніє єго́. | полу нощи же въпль бысть: се женихъ грzдетъ исходите въ сърэтениѥ ѥму. |
|
7
|
7
|
| Тогда́ воста́ша вся ді́ви ти́я і украси́ша світи́льники своя́. | тъгда въсташz вьсz дэвы ты и украсишz свэтильникы своѩ. |
|
8
|
8
|
| Юро́дивия же му́дрим рі́ша: даді́те нам от єле́я ва́шего, я́ко світи́льниці на́ші угаса́ють. | а буѩѩ рекоша мѫдрыимъ: дадите намъ отъ ѥлеѩ вашего яко свътильници наши угасаѭть. |
|
10
|
10
|
| Іду́щим же їм купи́ти, при́йде жени́х; і гото́вия внидо́ша с ним на бра́ки, і затворе́ни би́ша две́рі. | идѫщамъ же имъ купитъ приде женихъ и готовыѩ вънидошz съ нимь на бракъ и затворены бышz двьри. |
|
11
|
11
|
| Посліди́ же прийдо́ша і про́чия ді́ви, глаго́лющя: го́споди, го́споди, отве́рзи нам. | послэдь же придошz и прочzѩ дэвы глаголѭщz: господи господи отъврьзи намъ. |
|
12
|
12
|
| Он же отвіща́в рече́ їм: амі́нь глаго́лю вам: не вім вас. | онъ же отъвэщавъ рече: аминь глаголѭ вамъ: не вэдэ васъ. |
|
13
|
13
|
| Бді́те у́бо, я́ко не ві́сте дне ні часа́, в о́ньже Син Челові́чеський при́йдеть. | бъдите убо яко не вэсте дьни ни часа въ ньже сынъ чловэчьскыи придеть. |
|
14
|
14
|
| (Зач. 105) Я́коже бо челові́к ні́кий отходя́ призва́ своя́ раби́ і предаде́ їм імі́ніє своє́; | Якоже бо чловэкъ отъходz иже призъва своя рабы. и прэдасть имъ имэниѥ свое. |
|
15
|
15
|
| і о́вому у́бо даде́ п'ять тала́нт, о́вому же два, о́вому же єди́н, кому́ждо проти́ву си́ли єго́; і оти́де а́біє. | овомU дасть пzть таланътъ овомU же дъва. овомU же ѥдинъ. комUжьдо противU силэ своѥи. и отиде абиѥ. |
|
16
|
16
|
| Шед же приє́мий п'ять тала́нт, ді́ла в них і сотвори́ другі́я п'ять тала́нт; | шьдъ же приимыи. е7. таланътъ. дэла о нихъ. и приобрэте дрѫгUю. е7. таланътъ. |
|
17
|
17
|
| тако́жде і і́же два, приобрі́те і той друга́я два; | тако же иже. в7. приобрэте и дрUгая. в7. |
|
18
|
18
|
| приє́мий же єди́н, шед вкопа́ (єго́) в зе́млю і скри сребро́ господи́на своєго́. | а приимыи ѥдинъ. шьдъ раскопа землю и съкры сребро Gина своѥго. |
|
19
|
19
|
| По мно́зі же вре́мені при́йде господи́н раб тіх і стяза́ся с ни́ми о словесі́. | по мънозэхъ врэменьхъ. приде Gи= рабъ тэхъ. и сътzзасz съ ними о словеси. |
|
20
|
20
|
| І присту́пль п'ять тала́нт приє́мий, принесе́ другі́я п'ять тала́нт, глаго́ля: го́споди, п'ять тала́нт мі єси́ пре́дал; се другі́я п'ять тала́нт приобріто́х ї́ми. | и пристUпль приимыи. е7. таланътъ. принесе дрUгUю. е7. таланътъ. гlz Gи. е7. таланътъ ми ѥси прэдалъ. се дрUгUю. е7. таланътъ прэобрэтохъ ими. |
|
21
|
21
|
| Рече́ же єму́ госпо́дь єго́: до́брі, ра́бе благи́й і ві́рний; о ма́лі бил єси́ ві́рен, над мно́гими тя поста́влю; вни́ди в ра́дость го́спода твоєго́. | и рече ѥмU ги7нъ ѥго. добрыи рабе бlгыи вэрьнъ. о малэ бэ вэрьнъ. надъ мъногы тz поставлю. въниди въ радость Gа своего. |
|
22
|
22
|
| Присту́пль же і і́же два тала́нта приє́мий, рече́: го́споди, два тала́нта мі єси́ пре́дал; се друга́я два тала́нта приобріто́х ї́ма. | пристUпи же приимыи в7. таланъта и рече Gи. в7. таланъта ми ѥси прэдалъ. се дрUгая. в7. прэобрэтохъ има. |
|
23
|
23
|
| Рече́ (же) єму́ госпо́дь єго́; до́брі, ра́бе благи́й і ві́рний; о ма́лі (мі) бил єси́ ві́рен, над мно́гими тя поста́влю; вни́ди в ра́дость го́спода твоєго́. | и рече ѥмU Gь. ѥго добрыи рабе бlгыи вэрьне. о малэ бэ вэрьнъ надъ мъногы тz поставлю въниди въ радость Gа своѥго. |
|
24
|
24
|
| Присту́пль же і приє́мий єди́н тала́нт, рече́: го́споди, ві́дях тя, я́ко же́сток єси́ челові́к, жне́ши, іді́же не сі́ял єси́, і собира́єши іді́же не расточи́л єси́; | пристѫпи же приимыи ѥдинъ таланътъ. и рече Gи вэдzхъ тz яко жестокъ ѥси члв7къ. жьнеши идеже не сэявъ. и събираѥши идеже не расточивъ. |
|
25
|
25
|
| і убоя́вся, шед скрих тала́нт твой в землі́; (і) се і́маши твоє́. | и Uбоявъ сz. шьдъ съкрыхъ таланътъ твои въ земли. се имаши твоѥ. |
|
26
|
26
|
| Отвіща́в же госпо́дь єго́ рече́ єму́: лука́вий ра́бе і ліни́вий, ві́діл єси́, я́ко жну, іді́же не сі́ях, і собира́ю, іді́же не расточи́х; | tвэщавъ же ги7нъ ѥго рече ѥмѫ. зълыи рабе лэнивыи. вэдzаше яко жьню идеже не сэявъ и събираю UдU же не расточихъ. |
|
27
|
27
|
| подоба́ше у́бо тебі́ вда́ти сребро́ моє́ торжнико́м, і прише́д аз взял бих своє́ с ли́хвою; | подобааше же ти въдати сребро моѥ. тържьникомъ и пришьдъ бо възzлъ Uбо быхъ своѥ съ лихвою. |
|
28
|
28
|
| возьмі́те у́бо от него́ тала́нт і даді́те іму́щему де́сять тала́нт; | възьмэте Uбо талантъ t нѥго. и дадите имUщюUмU десzть талантъ. |
|
29
|
29
|
| іму́щему бо везді́ дано́ бу́деть і преізбу́деть; от неіму́щаго же, і є́же мни́ться імі́я, взя́то бу́деть от него́; | имUщюUмU бо. вьсьде дастьсz. и избUдеть. а t иеимUщаго же. и ѥже аще мьнитьсz имэти. възьметьсz отъ нѥго. |
|
30
|
30
|
| і неключи́маго раба́ вве́рзіте во тьму кромі́шнюю; ту бу́деть плач і скре́жет зубо́м. Сія́ глаго́ля возгласи́: імі́яй у́ші сли́шати да сли́шить. | и не потребьнаго раба. въвьрзэте въ тьмU кромэшьнюю. тU бUдеть плачь. и скрьжьтъ зUбомъ. |
|
31
|
31
|
| (Зач. 106) Єгда́ же при́йдеть Син Челові́чеський в сла́ві Своє́й і всі святі́ї а́нгели с Ним, тогда́ ся́деть на престо́лі сла́ви Своєя́, | егда придеть сн7ъ члв7чь. въ славэ своѥи. и вси с™ии анGли съ нимь. тъгда сzдеть на прэстолэ славы своѥя. |
|
32
|
32
|
| і соберу́ться пред Ним всі язи́ци; і разлучи́ть їх друг от дру́га, я́коже па́стир разлуча́єть о́вці от ко́злищ; | и съберUтьсz предъ нимь вси языци. и разлUчить я. дрUгъ t дрUга. яко же пастUхъ разлUчаѥть wвьца t кокозьлищь. |
|
33
|
33
|
| і поста́вить о́вці одесну́ю Себе́, а ко́злища ошу́юю. | и поставить овьца одеснUю себе. а козлища о лэвUю. |
|
34
|
34
|
| Тогда́ рече́ть Цар су́щим одесну́ю Єго́: прийді́те, благослове́ннії Отця́ Моєго́, наслі́дуйте угото́ванноє вам Ца́рствіє от сложе́нія ми́ра; | тъгда речеть цrь сUщимъ одесную ѥго. придэте блн7ии оц7а моѥго. наслэдите Uготованоѥ вамъ. цrтво. t съложения мира всего. |
|
35
|
35
|
| взалка́хся бо, і да́сте Мі я́сти; возжада́хся, і напої́сте М'я; стра́нен біх, і введо́сте Мене́; | възалкахъ бо сz и дасте ми ясти. въждадахъсz и напоисте мz. страньнъ бэхъ и въведосте мя. |
|
36
|
36
|
| наг, і оді́ясте М'я; бо́лен, і посіти́сте Мене́; в темни́ці біх, і прийдо́сте ко Мні. | нагъ и одэсте мz. болэхъ и посэтисте мене. въ тьмьници бэхъ и придосте къ мнэ. |
|
37
|
37
|
| Тогда́ отвіща́ють Єму́ пра́ведници, глаго́люще: Го́споди, когда́ Тя ви́діхом а́лчуща, і напита́хом? Іли́ жа́ждуща, і напої́хом? | тъгда tвэщають ѥмU правьдьнии гlюще. Gи къгда тz вэдэхомъ. алъчьна. и напитахомъ. или жажюща и напоихомъ. |
|
38
|
38
|
| Когда́ же Тя ви́діхом стра́нна, і введо́хом? Іли́ на́га, і оді́яхом? | къгда же тz видэхомъ страньна и въведохомъ тебе. или нага и одэхомъ тебе. |
|
39
|
39
|
| Когда́ же Тя ви́діхом боля́ща, іли́ в темни́ці, і прийдо́хом к Тебі́? | къгда же тz видэхомъ болzща. или въ тьмьници. и прідохомъ къ тебе. |
|
40
|
40
|
| І отвіща́в Цар рече́ть їм: амі́нь глаго́лю вам, поне́же сотвори́сте єди́ному сих бра́тій Мої́х ме́нших, Мні сотвори́сте. | tвэщавъ же цrь рече имъ. аминъ гlю вамъ. понѥже сътвористе ѥдиномU t сихъ братъ моихъ мьньшихъ. мнэ сътвористе. |
|
41
|
41
|
| Тогда́ рече́ть і су́щим ошу́юю (Єго́): іді́те от Мене́, прокля́тії, во огнь ві́чний, угото́ванний дия́волу і а́ггелом єго́; | тогда речеть и сUщимъ о лэвUю. идэте t мене проклzтии въ огнь вэчьныи. Uготованыи дияволU и англbмъ ѥго. |
|
42
|
42
|
| взалка́хся бо, і не да́сте Мі я́сти; возжада́хся, і не напої́сте Мене́; | възалкахъ бо сz и не дасте ми ясти. въждадахъсz. и не напоисте мене. |
|
43
|
43
|
| стра́нен біх, і не введо́сте Мене́; наг, і не оді́ясте Мене́; бо́лен і в темни́ці, і не посіти́сте Мене́. | страньнъ бэхъ и не въведосте мене. нагъ и не одэсте мене. больнъ бэхъ и въ тьмьници. и не посэтисте мене. |
|
44
|
44
|
| Тогда́ отвіща́ють Єму́ і ті́ї, глаго́люще: Го́споди, когда́ Тя ви́діхом а́лчуща, іли́ жа́ждуща, іли́ стра́нна, іли́ на́га, іли́ бо́льна, іли́ в темни́ці, і не послужи́хом Тебі́? | тъгда tвэщають и ти гlюще. Gи къгда тz видэхомъ алчюща. или жажюща. или страньна. или нага или больна. или въ тьмьници. и не послUжихомъ тебе. |
|
45
|
45
|
| Тогда́ отвіща́єть їм, глаго́ля: амі́нь глаго́лю вам, поне́же не сотвори́сте єди́ному сих ме́нших, ні Мні сотвори́сте. | тъгда tвэщаѥть имъ гlя. аминъ гlю вамъ. понѥже не сътвористе ѥдиномU t сихъ мьньшиихъ. ни мнэ сътвористе. |
|
46
|
46
|
| І і́дуть сі́ї в му́ку ві́чную, пра́ведници же в живо́т ві́чний. | и tидUть ти въ мUкU вэчьнUю. а правьдьници въ животъ вэчьныи. |
