|
Послання до Филип’ян святого апостола Павла
|
ΠΡΟΣ ΦΙΛΙΠΠΗΣΙΟΥΣ
|
|
Глава 1
|
Κεφάλαιο 1
|
|
Глава 4
|
Κεφάλαιο 4
|
|
1
|
1
|
|
Ті́мже, бра́тіє моя́ возлю́бленная і вожделі́нная, ра́досте і ві́нче мой, та́ко сто́йте о Го́споді, возлю́бленнії.
|
Ὥστε, ἀδελφοί μου ἀγαπητοὶ καὶ ἐπιπόθητοι, χαρὰ καὶ στέφανός μου, οὕτως στήκετε ἐν κυρίῳ, ἀγαπητοί.
|
|
2
|
2
|
|
Єво́дію молю́ і Синти́хію молю́ то́жде му́дрствовати о Го́споді;
|
Εὐοδίαν παρακαλῶ, καὶ Συντύχην παρακαλῶ, τὸ αὐτὸ φρονεῖν ἐν κυρίῳ.
|
|
3
|
3
|
|
єй, молю́ і тебе́, супру́жниче при́сний, споспі́шествуй їм, я́же во благовіствова́нії сподвиза́шася со мно́ю і с Кли́ментом і с про́чими споспі́шники мої́ми, ї́хже імена́ в кни́гах живо́тних.
|
Ναί, ἐρωτῶ καί σε, σύζυγε γνήσιε, συλλαμβάνου αὐταῖς, αἵτινες ἐν τῷ εὐαγγελίῳ συνήθλησάν μοι, μετὰ καὶ Κλήμεντος, καὶ τῶν λοιπῶν συνεργῶν μου, ὧν τὰ ὀνόματα ἐν βίβλῳ ζωῆς.
|
|
4
|
4
|
|
(Зач. 247) Ра́дуйтеся всегда́ о Го́споді, і па́ки реку́: ра́дуйтеся.
|
Χαίρετε ἐν κυρίῳ πάντοτε· πάλιν ἐρῶ, χαίρετε.
|
|
5
|
5
|
|
Кро́тость ва́ша разу́мна да бу́деть всім челові́ком. Госпо́дь близ.
|
Τὸ ἐπιεικὲς ὑμῶν γνωσθήτω πᾶσιν ἀνθρώποις. Ὁ κύριος ἐγγύς.
|
|
6
|
6
|
|
Ні о че́мже пеці́теся, но во всем моли́твою і моле́нієм со благодаре́нієм проше́нія ва́ша да сказу́ються к Бо́гу;
|
Μηδὲν μεριμνᾶτε, ἀλλ’ ἐν παντὶ τῇ προσευχῇ καὶ τῇ δεήσει μετὰ εὐχαριστίας τὰ αἰτήματα ὑμῶν γνωριζέσθω πρὸς τὸν θεόν.
|
|
7
|
7
|
|
і мир Бо́жий, превосходя́й всяк ум, да соблюде́ть сердця́ ва́ша і разумі́нія ва́ша о Христі́ Ісу́сі.
|
Καὶ ἡ εἰρήνη τοῦ θεοῦ ἡ ὑπερέχουσα πάντα νοῦν, φρουρήσει τὰς καρδίας ὑμῶν καὶ τὰ νοήματα ὑμῶν ἐν χριστῷ Ἰησοῦ.
|
|
8
|
8
|
|
Про́чеє же, бра́тіє (моя́), єли́ка суть і́стинна, єли́ка пречи́ста, єли́ка пра́вена, єли́ка пречи́ста, єли́ка прелюбе́зна, єли́ка доброхва́льна, а́ще ка́я доброді́тель і а́ще ка́я похвала́, сія́ помишля́йте.
|
Τὸ λοιπόν, ἀδελφοί, ὅσα ἐστὶν ἀληθῆ, ὅσα σεμνά, ὅσα δίκαια, ὅσα ἁγνά, ὅσα προσφιλῆ, ὅσα εὔφημα, εἴ τις ἀρετὴ καὶ εἴ τις ἔπαινος, ταῦτα λογίζεσθε.
|
|
9
|
9
|
|
І́мже і научи́стеся, і прия́сте, і сли́шасте, і ви́дісте во мні, сія́ творі́те; і Бог ми́ра бу́деть с ва́ми.
|
Ἃ καὶ ἐμάθετε καὶ παρελάβετε καὶ ἠκούσατε καὶ εἴδετε ἐν ἐμοί, ταῦτα πράσσετε· καὶ ὁ θεὸς τῆς εἰρήνης ἔσται μεθ’ ὑμῶν.
|
|
10
|
10
|
|
(Зач. 248) Возра́довахся же о Го́споді вельми́, я́ко уже́ когда́ воспом'яну́сте пещи́ся о мні; поне́же і печа́стеся, но непого́дним [неудо́бним] вре́менем обдержа́стеся.
|
Ἐχάρην δὲ ἐν κυρίῳ μεγάλως, ὅτι ἤδη ποτὲ ἀνεθάλετε τὸ ὑπὲρ ἐμοῦ φρονεῖν· ἐφ’ ᾧ καὶ ἐφρονεῖτε, ἠκαιρεῖσθε δέ.
|
|
11
|
11
|
|
Не я́ко по ску́дості глаго́лю; аз бо навико́х, в ни́хже єсьм, дово́лен би́ти;
|
Οὐχ ὅτι καθ’ ὑστέρησιν λέγω· ἐγὼ γὰρ ἔμαθον, ἐν οἷς εἰμί, αὐτάρκης εἶναι.
|
|
12
|
12
|
|
вім і смири́тися, вім і ізби́точествовати; во всем і во всіх навико́х, і насища́тися і алка́ти, і ізби́точествовати і лиша́тися.
|
Οἶδα καὶ ταπεινοῦσθαι, οἶδα καὶ περισσεύειν· ἐν παντὶ καὶ ἐν πᾶσιν μεμύημαι καὶ χορτάζεσθαι καὶ πεινᾷν, καὶ περισσεύειν καὶ ὑστερεῖσθαι.
|
|
13
|
13
|
|
Вся могу́ о укріпля́ющем м'я (Ісу́сі) Христі́.
|
Πάντα ἰσχύω ἐν τῷ ἐνδυναμοῦντί με χριστῷ.
|
|
14
|
14
|
|
Оба́че до́брі сотвори́сте, сприобщи́вшеся печа́лі моє́й.
|
Πλὴν καλῶς ἐποιήσατε συγκοινωνήσαντές μου τῇ θλίψει.
|
|
15
|
15
|
|
Ві́сте же і ви, филипписі́ане, я́ко в нача́лі благовіствова́нія, єгда́ ізидо́х от Македо́нії, ні єди́на мі Це́рков общева́ся в сло́во дая́нія і прия́тія, то́чію ви єди́ні;
|
Οἴδατε δὲ καὶ ὑμεῖς, Φιλιππήσιοι, ὅτι ἐν ἀρχῇ τοῦ εὐαγγελίου, ὅτε ἐξῆλθον ἀπὸ Μακεδονίας, οὐδεμία μοι ἐκκλησία ἐκοινώνησεν εἰς λόγον δόσεως καὶ λήψεως, εἰ μὴ ὑμεῖς μόνοι·
|
|
16
|
16
|
|
я́ко і в Солу́нь і єди́ною і два́щі в тре́бованіє (моє́) посла́сте мі.
|
ὅτι καὶ ἐν Θεσσαλονίκῃ καὶ ἅπαξ καὶ δὶς εἰς τὴν χρείαν μοι ἐπέμψατε.
|
|
17
|
17
|
|
Не я́ко іщу́ дая́нія, но іщу́ плода́ мно́жащагося в сло́во ва́ше [в по́льзу ва́шу].
|
Οὐχ ὅτι ἐπιζητῶ τὸ δόμα, ἀλλ’ ἐπιζητῶ τὸν καρπὸν τὸν πλεονάζοντα εἰς λόγον ὑμῶν.
|
|
18
|
18
|
|
Прия́х же вся і ізби́точествую; іспо́лнихся, приє́м от Епафроди́та по́сланная от вас, воню́ благоуха́нія, же́ртву прия́тну, благоуго́дну Бо́гу.
|
Ἀπέχω δὲ πάντα καὶ περισσεύω· πεπλήρωμαι, δεξάμενος παρὰ Ἐπαφροδίτου τὰ παρ’ ὑμῶν, ὀσμὴν εὐωδίας, θυσίαν δεκτήν, εὐάρεστον τῷ θεῷ.
|
|
19
|
19
|
|
Бог же мой да іспо́лнить вся́коє тре́бованіє ва́ше по бога́тству своєму́ в сла́ві, о Христі́ Ісу́сі.
|
Ὁ δὲ θεός μου πληρώσει πᾶσαν χρείαν ὑμῶν κατὰ τὸν πλοῦτον αὐτοῦ ἐν δόξῃ, ἐν χριστῷ Ἰησοῦ.
|
|
20
|
20
|
|
Бо́гу же і Отцю́ на́шему сла́ва во ві́ки віко́в. Амі́нь.
|
Τῷ δὲ θεῷ καὶ πατρὶ ἡμῶν ἡ δόξα εἰς τοὺς αἰῶνας τῶν αἰώνων. Ἀμήν.
|
|
21
|
21
|
|
Цілу́йте вся́каго свя́та о Христі́ Ісу́сі. Цілу́ють ви су́щая со мно́ю бра́тія.
|
Ἀσπάσασθε πάντα ἅγιον ἐν χριστῷ Ἰησοῦ. Ἀσπάζονται ὑμᾶς οἱ σὺν ἐμοὶ ἀδελφοί.
|
|
22
|
22
|
|
Цілу́ють ви святі́ї всі, па́че же і́же от Ке́сарева до́му.
|
Ἀσπάζονται ὑμᾶς πάντες οἱ ἅγιοι, μάλιστα δὲ οἱ ἐκ τῆς Καίσαρος οἰκίας.
|
|
23
|
23
|
|
Благода́ть Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ со всі́ми ва́ми. Амі́нь.
|
Ἡ χάρις τοῦ κυρίου Ἰησοῦ χριστοῦ μετὰ πάντων ὑμῶν. Ἀμήν.
|
