Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут.

• Неєм. • Тов.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл.

• Іс.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 1 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • 1 Сол. • 2 Сол. • 2 Тим. • Євр.

Порівняти:

Книга Притч Соломонових
При́тчей Соломѡ́нихъ
Глава 1
Глава́ а҃
1
1
При́тчі Соломо́на, си́на Дави́дова, і́же ца́рствова во Ізра́їлі,
При̑тчи соломѡ́на сы́на даві́дова, и҆́же ца́рствова во і҆и҃ли,
2
2
позна́ти прему́дрость і наказа́ніє і уразумі́ти словеса́ му́дрости,
позна́ти премꙋ́дрость и҆ наказа́нїе и҆ оу҆разꙋмѣ́ти словеса̀ мꙋ́дрости,
3
3
прия́ти же ізви́тія слове́с і разріше́нія гада́ній, уразумі́ти же пра́вду і́стинную і суд ісправля́ти;
прїѧ́ти же и҆зви̑тїѧ слове́съ и҆ разрѣшє́нїѧ гада́нїй, оу҆разꙋмѣ́ти же пра́вдꙋ и҆́стиннꙋю и҆ сꙋ́дъ и҆справлѧ́ти:
4
4
да дасть незло́бивим кова́рство, отроча́ті же ю́ну чу́вство же і смисл.
да да́стъ неѕлѡ́бивымъ кова́рство, ѻ҆троча́ти же ю҆́нꙋ чꙋ́вство же и҆ смы́слъ.
5
5
Сих бо послу́шав, му́дрий прему́дріє бу́деть, а разу́мний строї́тельство стя́жеть;
Си́хъ бо послꙋ́шавъ, мꙋ́дрый премꙋ́дрѣе бꙋ́детъ, а҆ разꙋ́мный строи́телство стѧ́жетъ:
Глава 2
Глава́ в҃
Глава 3
Глава́ г҃
Глава 22
Глава́ к҃в
1
1
Лу́чше і́м'я до́броє, не́же бога́тство мно́го, па́че же сребра́ і зла́та благода́ть блага́я.
Лꙋ́чше и҆́мѧ до́брое, не́же бога́тство мно́го, па́че же сребра̀ и҆ зла́та блгⷣть бл҃га́ѧ.
2
2
Бога́т і нищ сріто́ста друг дру́га, обої́х же Госпо́дь сотвори́.
Бога́тъ и҆ ни́щь срѣто́ста дрꙋ́гъ дрꙋ́га, ѻ҆бои́хъ же гдⷭ҇ь сотворѝ.
3
3
Худо́г, ви́дів лука́ваго му́чима крі́пко, сам наказу́ється; безу́мнії же мимоше́дше отщети́шася.
Хꙋдо́гъ, ви́дѣвъ лꙋка́ваго мꙋ́чима крѣ́пкѡ, са́мъ наказꙋ́етсѧ: безꙋ́мнїи же мимоше́дше ѡ҆тщети́шасѧ.
4
4
Род прему́дрости страх Госпо́день, і бога́тство і сла́ва і живо́т.
Ро́дъ премꙋ́дрости стра́хъ гдⷭ҇ень, и҆ бога́тство и҆ сла́ва и҆ живо́тъ.
5
5
Волчці́ і сі́ті на путе́х стро́потних, храня́й же свою́ ду́шу ізбіжи́ть їх.
Волчцы̀ и҆ сѣ̑ти на пꙋте́хъ стро́потныхъ, хранѧ́й же свою̀ дꙋ́шꙋ и҆збѣжи́тъ и҆̀хъ.
6
6
Бога́тії убо́гими і́муть облада́ти,
Бога́тїи оу҆бо́гими и҆́мꙋтъ ѡ҆блада́ти,
7
7
і раби́ свої́м господе́м взайм даду́ть.
и҆ рабѝ свои̑мъ господе́мъ взаи́мъ дадꙋ́тъ.
8
8
Сі́явий зла́я по́жнеть зла́я, я́зву же діл свої́х соверши́ть.
Сѣ́ѧвый ѕла̑ѧ по́жнетъ ѕла̑ѧ, ꙗ҆́звꙋ же дѣ́лъ свои́хъ соверши́тъ.
9
9
Му́жа ти́ха і дая́теля лю́бить Госпо́дь, суєту́ же діл єго́ сконча́єть.
Мꙋ́жа ти́ха и҆ даѧ́телѧ лю́битъ гдⷭ҇ь, сꙋетꙋ́ же дѣ́лъ є҆гѡ̀ сконча́етъ.
10
10
Ми́луяй ни́щаго сам препита́ється; от свої́х бо хлі́бов даде́ убо́гому. Побі́ду і честь устроя́єть дая́й да́ри, оба́че ду́шу погубля́єть стяжа́вших.
Ми́лꙋѧй ни́щаго са́мъ препита́етсѧ: ѿ свои́хъ бо хлѣ́бѡвъ дадѐ оу҆бо́гомꙋ. Побѣ́дꙋ и҆ че́сть оу҆строѧ́етъ даѧ́й да́ры, ѻ҆ба́че дꙋ́шꙋ погꙋблѧ́етъ стѧжа́вшихъ.
Глава 30
Глава́ л҃
1
1
Сія́ глаго́леть муж ві́рующим Бо́гові, і почива́ю:
Сїѧ̑ глаго́летъ мꙋ́жъ вѣ́рꙋющымъ бг҃ови, и҆ почива́ю:
2
2
безу́мніє бо єсьм от всіх челові́к, і ра́зума челові́чеськаго ність во мні;
безꙋ́мнѣе бо є҆́смь ѿ всѣ́хъ человѣ̑къ, и҆ ра́зꙋма человѣ́ческагѡ нѣ́сть во мнѣ̀:
3
3
Бог же научи́ м'я прему́дрости, і ра́зум святи́х уразумі́х.
бг҃ъ же наꙋчи́ мѧ премꙋ́дрости, и҆ ра́зꙋмъ ст҃ы́хъ оу҆разꙋмѣ́хъ.
4
4
Кто взи́де на не́бо і сни́де? кто собра́ ві́три в ні́дра? кто возврати́ во́ду в ри́зу? кто обдержа́ вся конці́ землі́? ко́є і́м'я єго́? іли́ ко́є і́м'я си́ну єго́, да разумі́єши?
Кто̀ взы́де на не́бо и҆ сни́де; кто̀ собра̀ вѣ́тры въ нѣ̑дра; кто̀ возвратѝ во́дꙋ въ ри́зꙋ; кто̀ ѡ҆бдержа̀ всѧ̑ концы̑ землѝ; ко́е и҆́мѧ є҆гѡ̀; и҆лѝ ко́е и҆́мѧ сы́нꙋ є҆гѡ̀, да разꙋмѣ́еши;
5
5
Вся бо словеса́ Бо́жія раздеже́на; защища́єть же Сам благогові́ющих Єму́.
Всѧ̑ бо словеса̀ бж҃їѧ раздежє́на: защища́етъ же са́мъ благоговѣ́ющихъ є҆мꙋ̀.
6
6
Не приложи́ ко словесе́м Єго́, да не обличи́ть Тя, і лож бу́деши.
Не приложѝ ко словесє́мъ є҆гѡ̀, да не ѡ҆бличи́тъ тѧ̀, и҆ ло́жь бꙋ́деши.
7
7
Дво́є прошу́ у Тебе́, не отими́ от мене́ благода́ті пре́жде уме́ртвія моєго́:
Дво́е прошꙋ̀ оу҆ тебє̀: не ѿимѝ ѿ менє̀ благода́ти пре́жде оу҆ме́ртвїѧ моегѡ̀:
8
8
су́єтно сло́во і ло́жно дале́че от мене́ сотвори́, бога́тства же і нищети́ не даждь мі; устро́й же мі потре́бная і самодово́льная,
сꙋ́етно сло́во и҆ ло́жно дале́че ѿ менє̀ сотворѝ, бога́тства же и҆ нищеты̀ не да́ждь мѝ: оу҆стро́й же мѝ потрє́бнаѧ и҆ самодовѡ́лнаѧ,
9
9
да не наси́щся лож бу́ду і реку́: кто м'я ви́дить? іли́ обнища́в укра́ду і клену́ся і́менем Бо́жиїм.
да не насы́щьсѧ ло́жь бꙋ́дꙋ и҆ рекꙋ̀: кто́ мѧ ви́дитъ; и҆лѝ ѡ҆бнища́въ оу҆кра́дꙋ и҆ кленꙋ́сѧ и҆́менемъ бж҃їимъ.

Старий Заповіт

• Бут.

• Неєм. • Тов.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл.

• Іс.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 1 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • 1 Сол. • 2 Сол. • 2 Тим. • Євр.