|
Главa в7
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| (За? ©…д7.) Сaми бо вёсте, брaтіе, вх0дъ нaшъ и4же къ вaмъ, ћкw не вотщE бhсть: | Ви самі знаєте, браття, про наш вхід до вас, що він не був даремний; |
|
2
|
2
|
| но предпострадaвше и3 досаждeни бhвше, ћкоже вёсте, въ філjппэхъ, дерзнyхомъ њ бз7э нaшемъ глаг0лати къ вaмъ бlговэствовaніе б9іе со мн0гимъ п0двигомъ. | але, спершу постраждавши і зазнавши зневаги в Филиппах, як ви знаєте, ми насмілились у Богові нашому проповідувати вам благовістя Боже з великим подвигом. |
|
3
|
3
|
| Ўтэшeніе бо нaше не t прeлести, ни t нечистоты2, ни лeстію: | Бо в нашому вченні нема ні омани, ні нечистих спонукань, ні лукавства; |
|
4
|
4
|
| но ћкоже и3скуси1хомсz t бGа вёрни бhти пріsти бlговэствовaніе, тaкw глаг0лемъ, не ѓки человёкwмъ ўгождaюще, но бGу и3скушaющему сердцA н†ша. | але, оскільки Бог визнав нас гідними, щоб доручити нам благовістування, то ми так і говоримо, догоджаючи не людям, а Богові, Який випробовує серця наші. |
|
5
|
5
|
| Никогдaже бо въ словеси2 ласкaніz бhхомъ къ вaмъ, ћкоже вёсте, нижE въ винЁ лихоимaніz: бGъ свидётель! | Бо ніколи не було в нас перед вами ні слова омани, як ви знаєте, ні користи: Бог свідок! |
|
6
|
6
|
| Ни и4щуще t человBкъ слaвы, ни t вaсъ, ни t и3нёхъ: | Hе шукаємо слави людської ні від вас, ні від інших: |
|
7
|
7
|
| могyще въ тzготЁ бhти, ћкоже хrтHвы ґпcли, но бhхомъ ти1си посредЁ вaсъ, ћкоже дои1лица грёетъ сво‰ ч†да. | ми могли прийти з поважністю, як апостоли Христові, але були тихі серед вас, як годувальниця, що ніжно поводиться з дітьми своїми. |
|
8
|
8
|
| Тaкw желaюще вaсъ, благоволи1хомъ подaти вaмъ не т0чію бlговэствовaніе б9іе, но и3 дyшы сво‰, занeже возлю1блени бhсте нaмъ. | Так ми, з прихильности до вас, зажадали передати вам не тільки благовістя Боже, але й душі наші, тому що ви стали нам любі. |
|
9
|
9
|
| (За? ©…е7.) П0мните бо, брaтіе, трyдъ нaшъ и3 п0двигъ: н0щь бо и3 дeнь дёлающе, да не њтzготи1мъ ни є3ди1нагw t вaсъ, проповёдахомъ вaмъ бlговэствовaніе б9іе. | Бо ви пам’ятаєте, браття, труд наш і подвиг: вночі і вдень працюючи, щоб не обтяжити кого з вас, ми проповідували благовістя Боже. |
|
10
|
10
|
| Вы2 свидётелє и3 бGъ, ћкw прпdбнw и3 првdнw и3 непор0чнw вaмъ вёрующымъ бhхомъ, | Свідки ви і Бог, як свято і праведно та бездоганно ми поводились серед вас, віруючих, |
|
11
|
11
|
| ћкоже вёсте, занE є3ди1наго ког0ждо вaсъ, ћкоже nтeцъ ч†да сво‰, | тому що ви добре знаєте, як кожного з вас, мов батько дітей своїх, |
|
12
|
12
|
| молsще и3 ўтэшaюще вaсъ, и3 свидётелствующе вaмъ ходи1ти дост0йнw бGу, призвaвшему вы2 во своE цrтво и3 слaву. | ми просили і переконували та благали діяти достойно Бога, Який покликав вас у Своє Царство і славу. |
|
13
|
13
|
| Сегw2 рaди и3 мы2 благодари1мъ бGа непрестaннw, ћкw пріeмше сл0во слhшаніz б9іz t нaсъ, пріsсте не ѓки сл0во человёческо, но, ћкоже є4сть вои1стинну, сл0во б9іе, є4же и3 дёйствуетсz въ вaсъ вёрующихъ. | Тому і ми безперестанно дякуємо Богові, що‚ прийнявши від нас почуте Слово Боже, ви прийняли його не як слово людське, а як Слово Боже, яким воно є істинно, яке і діє у вас, віруючих. |
|
14
|
14
|
| (За? ©…ѕ7.) Вh бо подHбницы бhсте, брaтіе, цRквамъ б9іимъ сyщымъ во їудeи њ хrтЁ ї}сэ, занE т†zжде и3 вы2 пострадaсте t свои1хъ сплемє1нникъ, ћкоже и3 тjи t їудє1й, | Бо ви, браття, стали наслідувачами церков Божих у Христі Ісусі, які знаходяться в Юдеї, бо і ви те саме перетерпіли від своїх єдиноплемінників, що й ті від юдеїв, |
|
15
|
15
|
| ўби1вшихъ и3 гDа ї}са и3 є3гw2 прbр0ки, и3 нaсъ и3згнaвшихъ, и3 бGу не ўгоди1вшихъ, и3 всBмъ человёкwмъ проти1вzщихсz, | які вбили і Господа Ісуса і Його пророків, і нас вигнали, і Богові не догоджають, і всім людям противляться, |
|
16
|
16
|
| (и3) возбранsющихъ нaмъ глаг0лати kзhкwмъ, да спасyтсz, во є4же и3сп0лнити и5мъ грэхи2 сво‰ всегдA: пости1же же на ни1хъ гнёвъ до концA. | які забороняють нам говорити язичникам, щоб спаслися, і через це поповнюють завжди міру гріхів своїх; та наближається на них гнів до кінця. |
|
17
|
17
|
| Мh же, брaтіе, њсиротёвше t вaсъ ко врeмени часA лицeмъ, ґ не сeрдцемъ, ли1шше тщaхомсz лицE вaше ви1дэти мн0гимъ желaніемъ. | Ми ж, браття, розлучившись із вами на короткий час лицем, а не серцем, ще з більшим бажанням прагнули побачити лице ваше. |
|
18
|
18
|
| Тёмже хотёхомъ пріити2 къ вaмъ, ѓзъ ќбw пavелъ, є3ди1ною и3 двaжды: и3 возбрани2 нaмъ сатанA. | І тому ми, я‚ Павло, і один раз і вдруге хотіли прийти до вас, та перешкодив нам сатана. |
|
19
|
19
|
| Кт0 бо нaмъ ўповaніе и3ли2 рaдость и3ли2 вэнeцъ похвалeніz; Не и3 вh ли пред8 гDемъ нaшимъ ї}съ хrт0мъ во2 пришeствіи є3гw2; | Бо хто наша надія, або радість, або вінець похвали? Хіба і не ви перед Господом нашим Ісусом Христом у пришестя Його? |
|
20
|
20
|
| (За? ©…з7.) Вh бо є3стE слaва нaша и3 рaдость. | Бо ви — слава наша і радість. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
