|
Главa в7
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
(За? ©…д7.) Сaми бо вёсте, брaтіе, вх0дъ нaшъ и4же къ вaмъ, ћкw не вотщE бhсть:
|
Ви самі знаєте, браття, про наш вхід до вас, що він не був даремний;
|
|
2
|
2
|
|
но предпострадaвше и3 досаждeни бhвше, ћкоже вёсте, въ філjппэхъ, дерзнyхомъ њ бз7э нaшемъ глаг0лати къ вaмъ бlговэствовaніе б9іе со мн0гимъ п0двигомъ.
|
але, спершу постраждавши і зазнавши зневаги в Филиппах, як ви знаєте, ми насмілились у Богові нашому проповідувати вам благовістя Боже з великим подвигом.
|
|
3
|
3
|
|
Ўтэшeніе бо нaше не t прeлести, ни t нечистоты2, ни лeстію:
|
Бо в нашому вченні нема ні омани, ні нечистих спонукань, ні лукавства;
|
|
4
|
4
|
|
но ћкоже и3скуси1хомсz t бGа вёрни бhти пріsти бlговэствовaніе, тaкw глаг0лемъ, не ѓки человёкwмъ ўгождaюще, но бGу и3скушaющему сердцA н†ша.
|
але, оскільки Бог визнав нас гідними, щоб доручити нам благовістування, то ми так і говоримо, догоджаючи не людям, а Богові, Який випробовує серця наші.
|
|
5
|
5
|
|
Никогдaже бо въ словеси2 ласкaніz бhхомъ къ вaмъ, ћкоже вёсте, нижE въ винЁ лихоимaніz: бGъ свидётель!
|
Бо ніколи не було в нас перед вами ні слова омани, як ви знаєте, ні користи: Бог свідок!
|
|
6
|
6
|
|
Ни и4щуще t человBкъ слaвы, ни t вaсъ, ни t и3нёхъ:
|
Hе шукаємо слави людської ні від вас, ні від інших:
|
|
7
|
7
|
|
могyще въ тzготЁ бhти, ћкоже хrтHвы ґпcли, но бhхомъ ти1си посредЁ вaсъ, ћкоже дои1лица грёетъ сво‰ ч†да.
|
ми могли прийти з поважністю, як апостоли Христові, але були тихі серед вас, як годувальниця, що ніжно поводиться з дітьми своїми.
|
|
8
|
8
|
|
Тaкw желaюще вaсъ, благоволи1хомъ подaти вaмъ не т0чію бlговэствовaніе б9іе, но и3 дyшы сво‰, занeже возлю1блени бhсте нaмъ.
|
Так ми, з прихильности до вас, зажадали передати вам не тільки благовістя Боже, але й душі наші, тому що ви стали нам любі.
|
|
9
|
9
|
|
(За? ©…е7.) П0мните бо, брaтіе, трyдъ нaшъ и3 п0двигъ: н0щь бо и3 дeнь дёлающе, да не њтzготи1мъ ни є3ди1нагw t вaсъ, проповёдахомъ вaмъ бlговэствовaніе б9іе.
|
Бо ви пам’ятаєте, браття, труд наш і подвиг: вночі і вдень працюючи, щоб не обтяжити кого з вас, ми проповідували благовістя Боже.
|
|
10
|
10
|
|
Вы2 свидётелє и3 бGъ, ћкw прпdбнw и3 првdнw и3 непор0чнw вaмъ вёрующымъ бhхомъ,
|
Свідки ви і Бог, як свято і праведно та бездоганно ми поводились серед вас, віруючих,
|
|
11
|
11
|
|
ћкоже вёсте, занE є3ди1наго ког0ждо вaсъ, ћкоже nтeцъ ч†да сво‰,
|
тому що ви добре знаєте, як кожного з вас, мов батько дітей своїх,
|
|
12
|
12
|
|
молsще и3 ўтэшaюще вaсъ, и3 свидётелствующе вaмъ ходи1ти дост0йнw бGу, призвaвшему вы2 во своE цrтво и3 слaву.
|
ми просили і переконували та благали діяти достойно Бога, Який покликав вас у Своє Царство і славу.
|
|
13
|
13
|
|
Сегw2 рaди и3 мы2 благодари1мъ бGа непрестaннw, ћкw пріeмше сл0во слhшаніz б9іz t нaсъ, пріsсте не ѓки сл0во человёческо, но, ћкоже є4сть вои1стинну, сл0во б9іе, є4же и3 дёйствуетсz въ вaсъ вёрующихъ.
|
Тому і ми безперестанно дякуємо Богові, що‚ прийнявши від нас почуте Слово Боже, ви прийняли його не як слово людське, а як Слово Боже, яким воно є істинно, яке і діє у вас, віруючих.
|
|
14
|
14
|
|
(За? ©…ѕ7.) Вh бо подHбницы бhсте, брaтіе, цRквамъ б9іимъ сyщымъ во їудeи њ хrтЁ ї}сэ, занE т†zжде и3 вы2 пострадaсте t свои1хъ сплемє1нникъ, ћкоже и3 тjи t їудє1й,
|
Бо ви, браття, стали наслідувачами церков Божих у Христі Ісусі, які знаходяться в Юдеї, бо і ви те саме перетерпіли від своїх єдиноплемінників, що й ті від юдеїв,
|
|
15
|
15
|
|
ўби1вшихъ и3 гDа ї}са и3 є3гw2 прbр0ки, и3 нaсъ и3згнaвшихъ, и3 бGу не ўгоди1вшихъ, и3 всBмъ человёкwмъ проти1вzщихсz,
|
які вбили і Господа Ісуса і Його пророків, і нас вигнали, і Богові не догоджають, і всім людям противляться,
|
|
16
|
16
|
|
(и3) возбранsющихъ нaмъ глаг0лати kзhкwмъ, да спасyтсz, во є4же и3сп0лнити и5мъ грэхи2 сво‰ всегдA: пости1же же на ни1хъ гнёвъ до концA.
|
які забороняють нам говорити язичникам, щоб спаслися, і через це поповнюють завжди міру гріхів своїх; та наближається на них гнів до кінця.
|
|
17
|
17
|
|
Мh же, брaтіе, њсиротёвше t вaсъ ко врeмени часA лицeмъ, ґ не сeрдцемъ, ли1шше тщaхомсz лицE вaше ви1дэти мн0гимъ желaніемъ.
|
Ми ж, браття, розлучившись із вами на короткий час лицем, а не серцем, ще з більшим бажанням прагнули побачити лице ваше.
|
|
18
|
18
|
|
Тёмже хотёхомъ пріити2 къ вaмъ, ѓзъ ќбw пavелъ, є3ди1ною и3 двaжды: и3 возбрани2 нaмъ сатанA.
|
І тому ми, я‚ Павло, і один раз і вдруге хотіли прийти до вас, та перешкодив нам сатана.
|
|
19
|
19
|
|
Кт0 бо нaмъ ўповaніе и3ли2 рaдость и3ли2 вэнeцъ похвалeніz; Не и3 вh ли пред8 гDемъ нaшимъ ї}съ хrт0мъ во2 пришeствіи є3гw2;
|
Бо хто наша надія, або радість, або вінець похвали? Хіба і не ви перед Господом нашим Ісусом Христом у пришестя Його?
|
|
20
|
20
|
|
(За? ©…з7.) Вh бо є3стE слaва нaша и3 рaдость.
|
Бо ви — слава наша і радість.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.