|
Главa д7
|
Κεφάλαιο 4
|
|
1
|
1
|
| Ѓзъ навуходон0соръ њби1луzй бёхъ въ домY моeмъ и3 благоцвэтhй на прест0лэ моeмъ: | ΕΤΟΥΣ ὀκτωκαιδεκάτου Ναβουχοδονόσορ ὁ βασιλεὺς ἐποίησεν εἰκόνα χρυσῆν, ὕψος αὐτῆς πήχεων ἑξήκοντα, εὖρος αὐτῆς πήχεων ἕξ, καὶ ἔστησεν αὐτὴν ἐν πεδίῳ Δεειρᾷ, ἐν χώρᾳ Βαβυλῶνος. |
|
2
|
2
|
| с0нъ ви1дэхъ, и3 ўстраши1 мz, и3 смzт0хсz на л0жи моeмъ, и3 видBніz главы2 моеS смzт0ша мS: | Εὐλογητὸς εἶ, Κύριε ὁ Θεὸς τῶν πατέρων ἡμῶν, καὶ αἰνετός, καὶ δεδοξασμένον τὸ ὄνομά σου εἰς τοὺς αἰῶνας, |
|
3
|
3
|
| и3 мн0ю положи1сz повелёніе, привести2 пред8 мS вс‰ мyжы мyдрыz вавmлw6нскіz, да сказaніе снA возвэстsтъ мнЁ. | ὅτι δίκαιος εἶ ἐπὶ πᾶσιν, οἷς ἐποίησας ἡμῖν, καὶ πάντα τὰ ἔργα σου ἀληθινά, καὶ εὐθεῖαι αἱ ὁδοί σου, καὶ πᾶσαι αἱ κρίσεις σου ἀλήθεια, |
|
4
|
4
|
| И# вхождaху њбаsтеліе, волсви2, газари1ни, халдeє, и3 с0нъ ѓзъ рёхъ пред8 ни1ми, и3 сказaніz є3гw2 не возвэсти1ша ми2, | καὶ κρίματα ἀληθείας ἐποίησας κατὰ πάντα, ἃ ἐπήγαγες ἡμῖν καὶ ἐπὶ τὴν πόλιν τὴν ἁγίαν τὴν τῶν πατέρων ἡμῶν ῾Ιερουσαλήμ, ὅτι ἐν ἀληθείᾳ καὶ κρίσει ἐπήγαγες ταῦτα πάντα, διὰ τὰς ἁμαρτίας ἡμῶν. |
|
5
|
5
|
| д0ндеже вни1де (пред8 мS) даніи1лъ, є3мyже и4мz валтасaръ, по и4меніz б0га моегw2, и4же д¦а б9іz с™а и4мать въ себЁ, и3 с0нъ пред8 ни1мъ рёхъ: | ὅτι ἡμάρτομεν καὶ ἠνομήσαμεν ἀποστῆναι ἀπὸ σοῦ |
|
6
|
6
|
| валтасaре, кнsже њбаsтелей, є3г0же ѓзъ разумёхъ, ћкw д¦ъ б9ій с™hй и4маши, и3 всsкаz тaйна не и3знемогaетъ пред8 тоб0ю, слhши видёніе снA моегw2, є4же ви1дэхъ, и3 сказaніе є3гw2 повёждь мнЁ. | καὶ ἐξημάρτομεν ἐν πᾶσι καὶ τῶν ἐντολῶν σου οὐκ ἠκούσαμεν, οὐδὲ συνετηρήσαμεν οὐδὲ ἐποιήσαμεν καθὼς ἐνετείλω ἡμῖν, ἵνα εὖ ἡμῖν γένηται. |
|
7
|
7
|
| И# видёніе главы2 моеS на л0жи моeмъ зрёхъ, и3 сE, дрeво средЁ земли2, и3 высотA є3гw2 вели1ка: | καὶ πάντα, ὅσα ἐπήγαγες ἡμῖν καὶ πάντα ὅσα ἐποίησας ἡμῖν, ἐν ἀληθινῇ κρίσει ἐποίησας |
|
8
|
8
|
| и3 возвели1чисz дрeво то2 и3 ўкрэпи1сz, и3 высотA є3гw2 досzзaше до небесE, и3 величинA є3гw2 до конє1цъ земли2 всеS, | καὶ παρέδωκας ἡμᾶς εἰς χεῖρας ἐχθρῶν ἀνόμων, ἐχθίστων ἀποστατῶν, καὶ βασιλεῖ ἀδίκῳ καὶ πονηροτάτῳ παρὰ πᾶσαν τὴν γῆν. |
|
9
|
9
|
| ли1ствіе є3гw2 прекрaсное, и3 пл0дъ є3гw2 мн0гъ, и3 пи1ща всёхъ въ нeмъ, и3 под8 ни1мъ вселsхусz вси2 ѕвёріе ди1віи, и3 въ вётвехъ є3гw2 живsху (вс‰) пти6цы небє1сныz, и3 t негw2 питaшесz всsка пл0ть. | καὶ νῦν οὐκ ἔστιν ἡμῖν ἀνοῖξαι τὸ στόμα· αἰσχύνη καὶ ὄνειδος ἐγενήθημεν τοῖς δούλοις σου καὶ τοῖς σεβομένοις σε. |
|
10
|
10
|
| Ви1дэхъ во снЁ н0щію на л0жи моeмъ, и3 сE, б0дрый и3 с™hй t нб7сE сни1де | μὴ δὴ παραδῴης ἡμᾶς εἰς τέλος διὰ τὸ ὄνομά σου καὶ μὴ διασκεδάσῃς τὴν διαθήκην σου |
|
11
|
11
|
| и3 возгласи2 крёпцэ и3 тaкw речE: посэцhте дрeво и3 њбjйте вBтви є3гw2, и3 tтрzси1те ли1ствіе є3гw2 и3 разсhплите пл0дъ є3гw2, да позhблютсz ѕвёріе под8 ни1мъ и3 пти6цы съ вётвій є3гw2: | καὶ μὴ ἀποστήσῃς τὸ ἔλεός σου ἀφ' ἡμῶν διὰ ῾Αβραὰμ τὸν ἠγαπημένον ὑπὸ σοῦ καὶ διὰ ᾿Ισαὰκ τὸν δοῦλόν σου καὶ ᾿Ισραὴλ τὸν ἅγιόν σου, |
|
12
|
12
|
| т0чію tрaсль корeніz є3гw2 въ земли2 њстaвите, и3 во ќзэ желёзнэ и3 мёднэ, и3 во ѕлaцэ внёшнемъ и3 въ росЁ небeснэй всели1тсz, и3 со ѕвэрьми2 (ди1віими) чaсть є3гw2 во травЁ земнёй: | οἷς ἐλάλησας πληθῦναι τὸ σπέρμα αὐτῶν ὡς τὰ ἄστρα τοῦ οὐρανοῦ καὶ ὡς τὴν ἄμμον τὴν παρὰ τὸ χεῖλος τῆς θαλάσσης. |
|
13
|
13
|
| сeрдце є3гw2 t человBкъ и3змэни1тсz, и3 сeрдце ѕвэри1но дaстсz є3мY, и3 сeдмь времeнъ и3змэнsтсz над8 ни1мъ: | ὅτι, δέσποτα, ἐσμικρύνθημεν παρὰ πάντα τὰ ἔθνη καί ἐσμεν ταπεινοὶ ἐν πάσῃ τῇ γῇ σήμερον διὰ τὰς ἁμαρτίας ἡμῶν, |
|
14
|
14
|
| и3зрэчeніемъ б0драгw сл0во, и3 глаг0лъ с™hхъ прошeніе: да ўвёдzтъ живyщіи, ћкw владёетъ вhшній цaрствомъ человёческимъ, и3 є3мyже восх0щетъ, дaстъ є5, и3 ўничтожeнное человёкwвъ возстaвитъ над8 ни1мъ. | καὶ οὐκ ἔστιν ἐν τῷ καιρῷ τούτῳ ἄρχων καὶ προφήτης καὶ ἡγούμενος, οὐδὲ ὁλοκαύτωσις οὐδὲ θυσία οὐδὲ προσφορὰ οὐδὲ θυμίαμα, οὐ τόπος τοῦ καρπῶσαι ἐνώπιόν σου καὶ εὑρεῖν ἔλεος· |
|
15
|
15
|
| Сeй с0нъ, є3г0же ви1дэхъ ѓзъ навуходон0соръ цaрь: тh же, валтасaре, сказaніе є3гw2 повёждь, ћкw вси2 мyдріи цaрства моегw2 не м0гутъ сказaніz є3гw2 повёдати мнЁ, тh же, даніи1ле, м0жеши, ћкw д¦ъ б9ій с™ъ въ тебЁ. | ἀλλ' ἐν ψυχῇ συντετριμμένῃ καὶ πνεύματι ταπεινώσεως προσδεχθείημεν |
|
16
|
16
|
| ТогдA даніи1лъ, є3мyже и4мz валтасaръ, ўжасeсz ѓки на є3ди1нъ чaсъ, и3 размышлє1ніz є3гw2 смущaху є3го2. И# tвэщA цaрь и3 речE: валтасaре, с0нъ м0й и3 сказaніе є3гw2 да не смущaетъ тебE. И# tвэщA валтасaръ и3 речE: господи1не, да бyдетъ с0нъ сeй ненави1дzщымъ тS, и3 сказaніе є3гw2 врагHмъ твои6мъ. | ὡς ἐν ὁλοκαυτώμασι κριῶν καὶ ταύρων καὶ ὡς ἐν μυριάσιν ἀρνῶν πιόνων, οὕτως γενέσθω ἡ θυσία ἡμῶν ἐνώπιόν σου σήμερον καὶ ἐκτελέσαι ὄπισθέν σου, ὅτι οὐκ ἔσται αἰσχύνη τοῖς πεποιθόσιν ἐπὶ σέ. |
|
17
|
17
|
| Дрeво, є4же ви1дэлъ є3си2 возвели1чившеесz и3 ўкрэпи1вшеесz, є3гHже высотA досzзaше до небесE и3 величинA є3гw2 на всю2 зeмлю, | καὶ νῦν ἐξακολουθοῦμεν ἐν ὅλῃ καρδίᾳ καὶ φοβούμεθά σε καὶ ζητοῦμεν τὸ πρόσωπόν σου, |
|
18
|
18
|
| и3 ли1ствіе є3гw2 благоцвётное и3 пл0дъ є3гw2 мн0гъ, и3 пи1ща всBмъ въ нeмъ, под8 ни1мъ живsху ѕвёріе ди1віи, и3 въ вётвехъ є3гw2 ўгнэздsхусz пти6цы небє1сныz: | μὴ καταισχύνῃς ἡμᾶς, ἀλλὰ ποίησον μεθ' ἡμῶν κατὰ τὴν ἐπιείκειάν σου καὶ κατὰ τὸ πλῆθος τοῦ ἐλέους σου |
|
19
|
19
|
| ты2 є3си2, царю2, ћкw возвели1чилсz є3си2 и3 ўкрэпёлъ, и3 вели1чество твоE возвели1чисz и3 досzжE небесE, и3 влaсть твоS до конє1цъ земли2. | καὶ ἐξελοῦ ἡμᾶς κατὰ τὰ θαυμάσιά σου καὶ δὸς δόξαν τῷ ὀνόματί σου, Κύριε. καὶ ἐντραπείησαν πάντες οἱ ἐνδεικνύμενοι τοῖς δούλοις σου κακὰ |
|
20
|
20
|
| И# ћкw ви1дэ цaрь б0драго и3 с™aго сходsща съ небесE, и3 речE: посэцhте дрeво и3 разсhплите є5, т0чію проничeніе корeніz є3гw2 въ земли2 њстaвите, и3 во ќзэ желёзнэ и3 мёдzнэ и3 во ѕлaцэ внёшнемъ и3 въ росЁ небeснэй водвори1тсz, и3 со ѕвэрьми2 ди1віими чaсть є3гw2, д0ндеже сeдмь времeнъ премэнsтсz над8 ни1мъ: | καὶ καταισχυνθείησαν ἀπὸ πάσης δυναστείας, καὶ ἡ ἰσχὺς αὐτῶν συντριβείη· |
|
21
|
21
|
| сіE сказaніе є3гw2, царю2, и3 и3зрэчeніе вhшнzгw є4сть, є4же приспЁ на господи1на моего2 царS: | καὶ γνώτωσαν ὅτι σὺ εἶ Κύριος Θεὸς μόνος καὶ ἔνδοξος ἐφ' ὅλην τὴν οἰκουμένην. |
|
22
|
22
|
| и3зженyтъ тS t человBкъ, и3 съ ди1віими ѕвэрьми2 бyдетъ житіE твоE, и3 трав0ю ѓки волa напитaютъ тS, и3 t росы2 небeсныz тёло твоE њроси1тсz, и3 сeдмь времeнъ и3змэнsтсz над8 тоб0ю, д0ндеже ўвёси, ћкw владёетъ вhшній цaрствомъ человёческимъ, и3 є3мyже восх0щетъ, дaстъ є5. | Καὶ οὐ διέλιπον οἱ ἐμβάλλοντες αὐτοὺς ὑπηρέται τοῦ βασιλέως καίοντες τὴν κάμινον νάφθαν καὶ πίσσαν καὶ στυππίον καὶ κληματίδα. |
|
23
|
23
|
| Ґ є4же речE: њстaвите проничeніе корeніz дрeва (въ земли2): цaрство твоE тебЁ бyдетъ, tнeлэже ўвёси влaсть нбcную. | καὶ διεχεῖτο ἡ φλὸξ ἐπάνω τῆς καμίνου ἐπὶ πήχεις τεσσαρακονταεννέα. |
|
24
|
24
|
| Сегw2 рaди, царю2 совётъ м0й да бyдетъ тебЁ ўг0денъ, и3 грэхи2 тво‰ ми1лостынzми и3скупи2 и3 непр†вды тво‰ щедр0тами ўб0гихъ: нeгли бyдетъ долготерпэли1въ грэхHмъ твои6мъ бGъ. | Καὶ Ναβουχοδονόσορ ἤκουσεν ὑμνούντων αὐτῶν καὶ ἐθαύμασε καὶ ἐξανέστη ἐν σπουδῇ καὶ εἶπε τοῖς μεγιστᾶσιν αὐτοῦ· οὐχὶ ἄνδρας τρεῖς ἐβάλομεν εἰς τὸ μέσον τοῦ πυρὸς πεπεδημένους; καὶ εἶπον τῷ βασιλεῖ· ἀληθῶς, βασιλεῦ. |
|
25
|
25
|
| Сі‰ вс‰ постиг0ша навуходон0сора царS. | καὶ εἶπεν ὁ βασιλεύς· ἰδοὺ ἐγὼ ὁρῶ ἄνδρας τέσσαρας λελυμένους καὶ περιπατοῦντας ἐν μέσῳ τοῦ πυρός, καὶ διαφθορὰ οὐκ ἔστιν ἐν αὐτοῖς, καὶ ἡ ὅρασις τοῦ τετάρτου ὁμοία υἱῷ Θεοῦ. |
|
26
|
26
|
| По двоюнaдесzти мцcэхъ въ домY цaрства своегw2, въ вавmлHнэ бЁ ходS, | τότε προσῆλθε Ναβουχοδονόσορ πρὸς τὴν θύραν τῆς καμίνου τοῦ πυρὸς τῆς καιομένης καὶ εἶπε· Σεδράχ, Μισάχ, ᾿Αβδεναγώ, οἱ δοῦλοι τοῦ Θεοῦ τοῦ ῾Υψίστου, ἐξέλθετε καὶ δεῦτε. καὶ ἐξῆλθον Σεδράχ, Μισάχ, ᾿Αβδεναγὼ ἐκ μέσου τοῦ πυρός. |
|
27
|
27
|
| tвэщA цaрь и3 речE: нёсть ли сeй вавmлHнъ вели1кій, є3г0же ѓзъ согради1хъ въ д0мъ цaрства, въ держaвэ крёпости моеS, въ чeсть слaвы моеS; | καὶ συνάγονται οἱ σατράπαι καὶ οἱ στρατηγοὶ καὶ οἱ τοπάρχαι καὶ οἱ δυνάσται τοῦ βασιλέως καὶ ἐθεώρουν τοὺς ἄνδρας ὅτι οὐκ ἐκυρίευσε τὸ πῦρ τοῦ σώματος αὐτῶν, καὶ ἡ θρὶξ τῆς κεφαλῆς αὐτῶν οὐκ ἐφλογίσθη, καὶ τὰ σαράβαρα αὐτῶν οὐκ ἠλλοιώθη, καὶ ὀσμὴ πυρὸς οὐκ ἦν ἐν αὐτοῖς. |
|
28
|
28
|
| Е#щE сл0ву сyщу во ўстёхъ карS, глaсъ съ небесE бhсть: тебЁ гlетсz, навуходон0соре царю2: цaртво твоE прeйде t тебє2, | καὶ ἀπεκρίθη Ναβουχοδονόσορ ὁ βασιλεὺς καὶ εἶπεν· εὐλογητὸς ὁ Θεὸς τοῦ Σεδράχ, Μισάχ, ᾿Αβδεναγώ, ὃς ἀπέστειλε τὸν ἄγγελον αὐτοῦ καὶ ἐξείλατο τοὺς παῖδας αὐτοῦ, ὅτι ἐπεποίθεισαν ἐπ' αὐτῷ καὶ τὸ ρῆμα τοῦ βασιλέως ἠλλοίωσαν καὶ παρέδωκαν τὰ σώματα αὐτῶν εἰς πῦρ, ὅπως μὴ λατρεύσωσι μηδὲ προσκυνήσωσι παντὶ θεῷ, ἀλλ' ἢ τῷ Θεῷ αὐτῶν. |
|
29
|
29
|
| и3 t человBкъ tженyтъ тS, и3 со ѕвэрьми2 ди1віими житіE твоE, и3 трав0ю ѓки волA напитaютъ тS и3 сeдмь времeнъ и3змэнsтсz на тебЁ, д0ндеже ўвёси, ћкw владёетъ вhшній цaрствомъ человёческимъ, и3 є3мyже восх0щетъ, дaстъ є5. | καὶ ἐγὼ ἐκτίθεμαι δόγμα· πᾶς λαός, φυλή, γλῶσσα, ἣ ἐὰν εἴπῃ βλασφημίαν κατὰ τοῦ Θεοῦ Σεδράχ, Μισάχ, ᾿Αβδεναγώ, εἰς ἀπώλειαν ἔσονται καὶ οἱ οἶκοι αὐτῶν εἰς διαρπαγήν, καθότι οὐκ ἔστι θεὸς ἕτερος, ὅστις δυνήσεται ρύσασθαι οὕτως. |
|
30
|
30
|
| Въ т0й чaсъ сл0во скончaсz на цари2 навуходон0сорэ, и3 t человBкъ tгнaсz, и3 травY ѓки в0лъ kдsше, и3 t росы2 небeсныz тёло є3гw2 њроси1сz, д0ндеже влaси є3мY ћкw львY возраст0ша и3 нHгти є3мY ѓки пти1цамъ. | τότε ὁ βασιλεὺς κατεύθυνε τὸν Σεδράχ, Μισάχ, ᾿Αβδεναγὼ ἐν τῇ χώρᾳ Βαβυλῶνος καὶ ηὔξησεν αὐτοὺς καὶ ἠξίωσεν. αὐτοὺς ἡγεῖσθαι πάντων τῶν ᾿Ιουδαίων τῶν ἐν τῇ βασιλείᾳ αὐτοῦ. |
|
31
|
31
|
| И# по скончaніи тёхъ днjй, ѓзъ навуходон0соръ џчи свои2 на нeбо воздви1гъ, и3 ќмъ м0й ко мнЁ возврати1сz, и3 вhшнzго благослови1хъ, и3 живyщаго во вёки похвали1хъ и3 прослaвихъ, ћкw влaсть є3гw2 влaсть вёчна, и3 цrтво є3гw2 въ р0ды и3 р0ды, | Ναβουχοδονόσορ ὁ βασιλεὺς πᾶσι τοῖς λαοῖς, φυλαῖς καὶ γλώσσαις τοῖς οἰκοῦσιν ἐν πάσῃ τῇ γῇ· εἰρήνη ὑμῖν πληθυνθείη· |
|
32
|
32
|
| и3 вси2 живyщіи на земли2 ни во чт0же вмэни1шасz, и3 по в0ли своeй твори1тъ въ си1лэ нбcнэй и3 въ селeніи земнёмъ: и3 нёсть, и4же воспроти1витсz руцЁ є3гw2 и3 речeтъ є3мY: что2 сотвори1лъ є3си2; | τὰ σημεῖα καὶ τὰ τέρατα, ἃ ἐποίησε μετ' ἐμοῦ ὁ Θεὸς ὁ ῞Υψιστος, ἤρεσεν ἐναντίον ἐμοῦ ἀναγγεῖλαι ὑμῖν |
|
33
|
33
|
| Въ то2 врeмz ќмъ м0й возврати1сz ко мнЁ, и3 въ чeсть цaрства моегw2 пріид0хъ, и3 зрaкъ м0й возврати1сz ко мнЁ, и3 нач†лницы мои2 и3 вельмHжи мои2 и3скaху менE: и3 въ цaрствэ моeмъ ўтверди1хсz, и3 вели1чество и3з8oби1лнэе приложи1сz мнЁ. | ὡς μεγάλα καὶ ἰσχυρά· ἡ βασιλεία αὐτοῦ βασιλεία αἰώνιος καὶ ἡ ἐξουσία αὐτοῦ εἰς γενεὰν καὶ γενεάν. |
|
34
|
34
|
| Нн7э ќбо ѓзъ навуходон0соръ хвалю2 и3 превозношY и3 слaвлю цRS нбcнаго, ћкw вс‰ дэлA є3гw2 и4стинна, и3 путіE є3гw2 судбы6, и3 вс‰ ходsщыz въ г0рдости м0жетъ смири1ти. | εὐλογεῖτε, πάντα τὰ ἔργα Κυρίου τὸν Κύριον· ὑμνεῖτε καὶ ὑπερυψοῦτε αὐτὸν εἰς τοὺς αἰῶνας. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.