|
Главa є7
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| (За? ©к7}.) Бывaйте u5бо подражaтєли бGу, ћкоже ч†да возлю1блєннаz, | Отже, наслідуйте Бога, як діти улюблені, |
|
2
|
2
|
| и3 ходи1те въ любви2, ћкоже и3 хrт0съ возлюби1лъ є4сть нaсъ, и3 предадE себE за ны2 приношeніе и3 жeртву бGу въ воню2 благоухaніz. | і живіть у любові, як і Христос полюбив нас і віддав Себе за нас у приношення і жертву Богові, на пахощі приємні. |
|
3
|
3
|
| Блyдъ же и3 всsка нечистотA и3 лихои1мство нижE да и3менyетсz въ вaсъ, ћкоже подобaетъ с™ы6мъ: | А блуд і всяка нечистота та користолюбство не повинні навіть згадуватися у вас, як личить святим. |
|
4
|
4
|
| и3 скверносл0віе, и3 буесл0віе, и3ли2 кощyны, ±же неподHбнаz, но пaче благодарeніе: | Також лихослів’я, і марнослів’я, і кощунство не пристойні вам, а, навпаки, подяка; |
|
5
|
5
|
| сіe бо да вёсте, ћкw всsкъ блудни1къ, и3ли2 нечи1стъ, и3ли2 лихои1мецъ, и4же є4сть їдwлослужи1тель, не и4мать достоsніz въ цrтвіи хrтA и3 бGа. | бо знайте, що ніякий блудник‚ чи нечистий, чи користолюбець, який є ідолослужителем, не має спадку в Царстві Христа і Бога. |
|
6
|
6
|
| Никт0же вaсъ да льсти1тъ сyетными словесы2, си1хъ бо рaди грzдeтъ гнёвъ б9ій на сhны непокори6выz. | Hехай ніхто не зваблює вас марними словами, бо за це приходить гнів Божий на синів непокірних; |
|
7
|
7
|
| Не бывaйте u5бо соприч†стницы си6мъ. | отже, не будьте їхніми спільниками. |
|
8
|
8
|
| Бёсте бо и3ногдA тмA, нн7э же свётъ њ гDэ: (За? ©к7f7.) ћкоже ч†да свёта ходи1те: | Ви були колись темрявою, а тепер — світло в Господі: робіть, як діти світла, |
|
9
|
9
|
| пл0дъ бо д¦0вный є4сть во всsцэй бlгостhни и3 прaвдэ и3 и4стинэ: | бо плід Духа є у всякій доброті, праведності та істині. |
|
10
|
10
|
| и3скушaюще, что2 є4сть бlгоуг0дно бGови: | Випробовуйте, що є угодне Богові, |
|
11
|
11
|
| и3 не приwбщaйтесz къ дэлHмъ неплHднымъ тмы2, пaче же и3 њбличaйте. | і не беріть участи в неплідних ділах темряви, але викривайте. |
|
12
|
12
|
| Бывaємаz бо w4тай t ни1хъ, срaмно є4сть и3 глаг0лати. | Бо про те, що вони роблять таємно, соромно і говорити. |
|
13
|
13
|
| Вс‰ же њбличaємаz t свёта ћвлzютсz, всe бо kвлsемое свётъ є4сть: | Все ж те, що викривається, стає явним від світла, бо все, що стає явним, є світло. |
|
14
|
14
|
| сегw2 рaди глаг0летъ: востaни, спsй, и3 воскресни2 t мeртвыхъ, и3 њсвэти1тъ тS хrт0съ. | Тому сказано: «Встань, сплячий, і воскресни з мертвих, і освітить тебе Христос». |
|
15
|
15
|
| Блюди1те u5бо, кaкw њпaснw х0дите, не ћкоже немyдри, но ћкоже премyдри, | Отже, глядіть, робіть обережно, не як нерозумні, а як мудрі, |
|
16
|
16
|
| и3скyпующе врeмz, ћкw днjе лукaви сyть. | цінуючи час, бо дні лукаві, |
|
17
|
17
|
| Сегw2 рaди не бывaйте несмhсленни, но разумэвaйте, что2 є4сть в0лz б9іz. | отже, не будьте нерозсудливі, а пізнавайте, що є воля Божа. |
|
18
|
18
|
| И# не ўпивaйтесz він0мъ, въ нeмже є4сть блyдъ: но пaче и3сполнsйтесz д¦омъ, | І не впивайтеся вином, від якого буває розпуста; а наповнюйтеся Духом, |
|
19
|
19
|
| глаг0люще себЁ во pалмёхъ и3 пёніихъ и3 пёснехъ дух0вныхъ, воспэвaюще и3 пою1ще въ сердцaхъ вaшихъ гDеви, | повчаючи самі себе псалмами та славословленнями і піснеспівами духовними, співаючи і прославляючи в серцях ваших Господа, |
|
20
|
20
|
| (За? ©l.) благодарsще всегдA њ всёхъ њ и4мени гDа нaшегw ї}са хrтA бGу и3 nц7Y, | дякуючи завжди за все Богові й Отцеві, в ім’я Господа нашого Ісуса Христа, |
|
21
|
21
|
| повинyющесz дрyгъ дрyгу въ стрaсэ б9іи. | підкоряючись один одному в страху Божому. |
|
22
|
22
|
| Жєны2, свои6мъ мужє1мъ повинyйтесz, ћкоже гDу, | Жінки, коріться своїм чоловікам, як Господеві, |
|
23
|
23
|
| занE мyжъ главA є4сть жены2, ћкоже и3 хrт0съ главA цRкве, и3 т0й є4сть сп7си1тель тёла: | бо чоловік є голова жінки, як і Христос глава Церкви, і Він же Спаситель тіла. |
|
24
|
24
|
| но ћкоже цRковь повинyетсz хrтY, тaкожде и3 жєны2 свои6мъ мужє1мъ во всeмъ. | Але як Церква підкоряється Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому. |
|
25
|
25
|
| (За? ©l№.) Мyжіе, люби1те сво‰ жєны2, ћкоже и3 хrт0съ возлюби2 цRковь, и3 себE предадE за ню2, | Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї, |
|
26
|
26
|
| да њс™и1тъ ю5, њчcтивъ бaнею в0дною въ гlг0лэ: | щоб освятити її, очистивши водяною купіллю через слова; |
|
27
|
27
|
| да предстaвитъ ю5 себЁ слaвну цRковь, не и3мyщу сквeрны, и3ли2 пор0ка, и3ли2 нёчто t таковhхъ, но да бyдетъ с™а и3 непор0чна. | щоб поставити її перед Собою славною Церквою, яка не має плями‚ чи вади, чи чогось подібного, але щоб вона була свята і непорочна. |
|
28
|
28
|
| Тaкw д0лжни сyть мyжіе люби1ти сво‰ жєны2, ћкw сво‰ тэлесA: любsй (бо) свою2 женY, себE самaго лю1битъ. | Так повинні чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла: хто любить свою жінку, любить самого себе. |
|
29
|
29
|
| Никт0же бо когдA свою2 пл0ть возненави1дэ, но питaетъ и3 грёетъ ю5, ћкоже и3 гDь цRковь: | Бо ніхто ніколи не мав ненависти до своєї плоті, а годує і гріє її, як і Господь Церкву, |
|
30
|
30
|
| занE ќди є3смы2 тёла є3гw2, t пlти є3гw2 и3 t костeй є3гw2. | бо ми члени тіла Його, від плоті Його і від кісток Його. |
|
31
|
31
|
| Сегw2 рaди њстaвитъ человёкъ nтцA своего2 и3 мaтерь, и3 прилёпитсz къ женЁ своeй, и3 бyдета двA въ пл0ть є3ди1ну. | Тому залишить чоловік батька свого і матір і пристане до жінки своєї‚ і будуть двоє одна плоть. |
|
32
|
32
|
| Тaйна сіS великA є4сть: ѓзъ же глаг0лю во хrтA и3 во цRковь. | Тайна ця велика; я говорю щодо Христа і Церкви. |
|
33
|
33
|
| (За? ©lв7.) Nбaче и3 вы2, по є3ди1ному кjйждо свою2 женY си1це да лю1битъ, ћкоже (и3) себE: ґ женA да бои1тсz (своегw2) мyжа. | Отже, кожен із вас нехай любить свою жінку, як самого себе; а жінка нехай боїться свого чоловіка. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
