|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
|
Отже, наслідуйте Бога, як діти улюблені,
|
(За? ©к7}.) Бывaйте u5бо подражaтєли бGу, ћкоже ч†да возлю1блєннаz,
|
|
2
|
2
|
|
і живіть у любові, як і Христос полюбив нас і віддав Себе за нас у приношення і жертву Богові, на пахощі приємні.
|
и3 ходи1те въ любви2, ћкоже и3 хrт0съ возлюби1лъ є4сть нaсъ, и3 предадE себE за ны2 приношeніе и3 жeртву бGу въ воню2 благоухaніz.
|
|
3
|
3
|
|
А блуд і всяка нечистота та користолюбство не повинні навіть згадуватися у вас, як личить святим.
|
Блyдъ же и3 всsка нечистотA и3 лихои1мство нижE да и3менyетсz въ вaсъ, ћкоже подобaетъ с™ы6мъ:
|
|
4
|
4
|
|
Також лихослів’я, і марнослів’я, і кощунство не пристойні вам, а, навпаки, подяка;
|
и3 скверносл0віе, и3 буесл0віе, и3ли2 кощyны, ±же неподHбнаz, но пaче благодарeніе:
|
|
5
|
5
|
|
бо знайте, що ніякий блудник‚ чи нечистий, чи користолюбець, який є ідолослужителем, не має спадку в Царстві Христа і Бога.
|
сіe бо да вёсте, ћкw всsкъ блудни1къ, и3ли2 нечи1стъ, и3ли2 лихои1мецъ, и4же є4сть їдwлослужи1тель, не и4мать достоsніz въ цrтвіи хrтA и3 бGа.
|
|
6
|
6
|
|
Hехай ніхто не зваблює вас марними словами, бо за це приходить гнів Божий на синів непокірних;
|
Никт0же вaсъ да льсти1тъ сyетными словесы2, си1хъ бо рaди грzдeтъ гнёвъ б9ій на сhны непокори6выz.
|
|
7
|
7
|
|
отже, не будьте їхніми спільниками.
|
Не бывaйте u5бо соприч†стницы си6мъ.
|
|
8
|
8
|
|
Ви були колись темрявою, а тепер — світло в Господі: робіть, як діти світла,
|
Бёсте бо и3ногдA тмA, нн7э же свётъ њ гDэ: (За? ©к7f7.) ћкоже ч†да свёта ходи1те:
|
|
9
|
9
|
|
бо плід Духа є у всякій доброті, праведності та істині.
|
пл0дъ бо д¦0вный є4сть во всsцэй бlгостhни и3 прaвдэ и3 и4стинэ:
|
|
10
|
10
|
|
Випробовуйте, що є угодне Богові,
|
и3скушaюще, что2 є4сть бlгоуг0дно бGови:
|
|
11
|
11
|
|
і не беріть участи в неплідних ділах темряви, але викривайте.
|
и3 не приwбщaйтесz къ дэлHмъ неплHднымъ тмы2, пaче же и3 њбличaйте.
|
|
12
|
12
|
|
Бо про те, що вони роблять таємно, соромно і говорити.
|
Бывaємаz бо w4тай t ни1хъ, срaмно є4сть и3 глаг0лати.
|
|
13
|
13
|
|
Все ж те, що викривається, стає явним від світла, бо все, що стає явним, є світло.
|
Вс‰ же њбличaємаz t свёта ћвлzютсz, всe бо kвлsемое свётъ є4сть:
|
|
14
|
14
|
|
Тому сказано: «Встань, сплячий, і воскресни з мертвих, і освітить тебе Христос».
|
сегw2 рaди глаг0летъ: востaни, спsй, и3 воскресни2 t мeртвыхъ, и3 њсвэти1тъ тS хrт0съ.
|
|
15
|
15
|
|
Отже, глядіть, робіть обережно, не як нерозумні, а як мудрі,
|
Блюди1те u5бо, кaкw њпaснw х0дите, не ћкоже немyдри, но ћкоже премyдри,
|
|
16
|
16
|
|
цінуючи час, бо дні лукаві,
|
и3скyпующе врeмz, ћкw днjе лукaви сyть.
|
|
17
|
17
|
|
отже, не будьте нерозсудливі, а пізнавайте, що є воля Божа.
|
Сегw2 рaди не бывaйте несмhсленни, но разумэвaйте, что2 є4сть в0лz б9іz.
|
|
18
|
18
|
|
І не впивайтеся вином, від якого буває розпуста; а наповнюйтеся Духом,
|
И# не ўпивaйтесz він0мъ, въ нeмже є4сть блyдъ: но пaче и3сполнsйтесz д¦омъ,
|
|
19
|
19
|
|
повчаючи самі себе псалмами та славословленнями і піснеспівами духовними, співаючи і прославляючи в серцях ваших Господа,
|
глаг0люще себЁ во pалмёхъ и3 пёніихъ и3 пёснехъ дух0вныхъ, воспэвaюще и3 пою1ще въ сердцaхъ вaшихъ гDеви,
|
|
20
|
20
|
|
дякуючи завжди за все Богові й Отцеві, в ім’я Господа нашого Ісуса Христа,
|
(За? ©l.) благодарsще всегдA њ всёхъ њ и4мени гDа нaшегw ї}са хrтA бGу и3 nц7Y,
|
|
21
|
21
|
|
підкоряючись один одному в страху Божому.
|
повинyющесz дрyгъ дрyгу въ стрaсэ б9іи.
|
|
22
|
22
|
|
Жінки, коріться своїм чоловікам, як Господеві,
|
Жєны2, свои6мъ мужє1мъ повинyйтесz, ћкоже гDу,
|
|
23
|
23
|
|
бо чоловік є голова жінки, як і Христос глава Церкви, і Він же Спаситель тіла.
|
занE мyжъ главA є4сть жены2, ћкоже и3 хrт0съ главA цRкве, и3 т0й є4сть сп7си1тель тёла:
|
|
24
|
24
|
|
Але як Церква підкоряється Христу, так і жінки своїм чоловікам у всьому.
|
но ћкоже цRковь повинyетсz хrтY, тaкожде и3 жєны2 свои6мъ мужє1мъ во всeмъ.
|
|
25
|
25
|
|
Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї,
|
(За? ©l№.) Мyжіе, люби1те сво‰ жєны2, ћкоже и3 хrт0съ возлюби2 цRковь, и3 себE предадE за ню2,
|
|
26
|
26
|
|
щоб освятити її, очистивши водяною купіллю через слова;
|
да њс™и1тъ ю5, њчcтивъ бaнею в0дною въ гlг0лэ:
|
|
27
|
27
|
|
щоб поставити її перед Собою славною Церквою, яка не має плями‚ чи вади, чи чогось подібного, але щоб вона була свята і непорочна.
|
да предстaвитъ ю5 себЁ слaвну цRковь, не и3мyщу сквeрны, и3ли2 пор0ка, и3ли2 нёчто t таковhхъ, но да бyдетъ с™а и3 непор0чна.
|
|
28
|
28
|
|
Так повинні чоловіки любити своїх жінок, як свої тіла: хто любить свою жінку, любить самого себе.
|
Тaкw д0лжни сyть мyжіе люби1ти сво‰ жєны2, ћкw сво‰ тэлесA: любsй (бо) свою2 женY, себE самaго лю1битъ.
|
|
29
|
29
|
|
Бо ніхто ніколи не мав ненависти до своєї плоті, а годує і гріє її, як і Господь Церкву,
|
Никт0же бо когдA свою2 пл0ть возненави1дэ, но питaетъ и3 грёетъ ю5, ћкоже и3 гDь цRковь:
|
|
30
|
30
|
|
бо ми члени тіла Його, від плоті Його і від кісток Його.
|
занE ќди є3смы2 тёла є3гw2, t пlти є3гw2 и3 t костeй є3гw2.
|
|
31
|
31
|
|
Тому залишить чоловік батька свого і матір і пристане до жінки своєї‚ і будуть двоє одна плоть.
|
Сегw2 рaди њстaвитъ человёкъ nтцA своего2 и3 мaтерь, и3 прилёпитсz къ женЁ своeй, и3 бyдета двA въ пл0ть є3ди1ну.
|
|
32
|
32
|
|
Тайна ця велика; я говорю щодо Христа і Церкви.
|
Тaйна сіS великA є4сть: ѓзъ же глаг0лю во хrтA и3 во цRковь.
|
|
33
|
33
|
|
Отже, кожен із вас нехай любить свою жінку, як самого себе; а жінка нехай боїться свого чоловіка.
|
(За? ©lв7.) Nбaче и3 вы2, по є3ди1ному кjйждо свою2 женY си1це да лю1битъ, ћкоже (и3) себE: ґ женA да бои1тсz (своегw2) мyжа.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.