Порівняти Біблія церковнослов'янською з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава 3

Порівняти:

⇄

1 2 3 4

Главa G	Глава 3

1	1
И# бhсть сл0во гDне ко їHнэ втори1цею гlz:	І було слово Господнє до Іони вдруге:
2	2
востaни и3 и3ди2 въ нінеvjю грaдъ вели1кій, и3 проповёждь въ нeмъ по пр0повэди прeждней, ю4же ѓзъ гlахъ тебЁ.	встань, йди в Ниневію, місто велике, і проповідуй у ній, що́ Я повелів тобі.
3	3
И# востA їHна и3 и4де въ нінеvjю, ћкоже гlа гDь. Нінеvjа же бsше грaдъ вели1къ бGу, ћкw шeствіz пути2 тріeхъ днjй.	І встав Іона і пішов у Ниневію, за словом Господнім; Ниневія ж була містом великим у Бога, на три дні ходи.
4	4
И# начaтъ їHна входи1ти во грaдъ, ћкw шeствіе пути2 днE є3ди1нагw, и3 проповёда и3 речE: є3щE три2 дни6, и3 нінеvjа преврати1тсz.	І почав Іона ходити по місту, скільки можна пройти в один день, і проповідував, говорячи: ще сорок днів, і Ниневія буде зруйнована!
5	5
И# вёроваша мyжіе нінеvjйстіи бGови, и3 заповёдаша п0стъ, и3 њблек0шасz во врє1тища t вели1ка и4хъ дaже до мaла и4хъ.	І повірили ниневитяни Богу, й оголосили пост, і вдяглися у веретища, від великого з них до малого.
6	6
И# д0йде сл0во ко царю2 нінеvjйскому, и3 востA съ прест0ла своегw2 и3 свeрже ри6зы сво‰ съ себє2, и3 њблечeсz во врeтище и3 сёде на пeпелэ.	Це слово дійшло до царя Ниневії, і він устав із престолу свого, і зняв із себе царське облачення своє, й одягся у веретище, і сів на попелі,
7	7
И# проповёдасz и3 речeно бhсть въ нінеvjи t царS и3 вельм0жъ є3гw2 глаг0лющихъ: человёцы и3 ск0ти, и3 вол0ве и3 џвцы да не вкyсzтъ ничесHже, ни да пасyтсz, нижE воды2 да пію1тъ.	і повелів проголосити і сказати у Ниневії від імені царя і вельмож його: «щоб ні люди, ні худоба, ні воли, ні вівці нічого не їли, не ходили на пасовище і води не пили,
8	8
И# њблек0шасz во врє1тища человёцы и3 ск0ти и3 возопи1ша прилёжнw къ бGу, и3 возврати1сz кjйждо t пути2 своегw2 лукaвагw и3 t непрaвды сyщіz въ рукaхъ и4хъ, глаг0люще:	і щоб покриті були веретищем люди і худоба і сильно волали до Бога, і щоб кожен навернувся від злого шляху свого і від насильства рук своїх.
9	9
кто2 вёсть, ѓще раскaетсz и3 ўмолeнъ бyдетъ бGъ, и3 њбрати1тсz t гнёва ћрости своеS, и3 не поги1бнемъ;	Хто знає, можливо, ще Бог змилосердиться і відверне від нас розпалений гнів Свій, і ми не загинемо».
10	10
И# ви1дэ бGъ дэлA и4хъ, ћкw њбрати1шасz t путjй свои1хъ лукaвыхъ, и3 раскazсz бGъ њ ѕлЁ, є4же гlаше сотвори1ти и5мъ, и3 не сотвори2.	І побачив Бог діла їхні, що вони навернулися від злого путі свого, і пожалів Бог щодо біди, про яку сказав, що наведе на них, і не навів.

← Главa в7

Главa д7 →

1 2 3 4

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Підтримати проект

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Підтримати проект