Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 24
Главa к7д
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
2
2
накажи синам Ізраїлевим, щоб вони принесли тобі єлею чистого, вичавленого, для освітлення, щоб постійно горів світильник; заповёждь сынHмъ ї}лєвымъ, да в0змутъ ти2 є3лeй t мaсличіz чи1стъ и3сцэжeнъ въ свэтёніе, да гори1тъ свэти1ло всегдA,
3
3
ззовні завіси ковчега одкровення в скинії зібрання Аарон [і сини його] повинні ставити його перед Господом з вечора до ранку завжди: це вічна постанова в роди ваші; внЁ завёсы въ ски1ніи свидёніz, и3 возжигaти бyдутъ є3го2 ґарHнъ и3 сhнове є3гw2 t вeчера до заyтра пред8 гDемъ непрестaннw, зак0ннw вёчнw въ р0ды вaшz:
4
4
на свічнику чистому повинні вони ставити світильник перед Господом завжди. на свэти1лницэ чи1стэмъ возжигaти бyдете свэти6ла пред8 гDемъ дaже до ќтра.
5
5
І візьми пшеничного борошна і спечи з нього дванадцять хлібів; у кожному хлібі повинні бути дві десятих ефи; И# в0змете муки2 пшени1чны, и3 сотворитE t неS дванaдесzть хлёбwвъ: двY десzти1нъ да бyдетъ хлёбъ є3ди1нъ:
6
6
і поклади їх у два ряди, по шість у ряд, на чистому столі перед Господом; и3 возложи1те и5хъ на двA положє1ніz, по шести2 хлёбwвъ є3ди1но положeніе на трапeзэ чи1стэ пред8 гDемъ:
7
7
і поклади на [кожен] ряд чистого ливану [і соли], і буде це при хлібі, у пам’ять, у жертву Господу; и3 возложи1те на є3ди1но положeніе лівaнъ чи1стъ и3 с0ль, и3 да бyдутъ хлёбы въ пaмzть предлежaщыz пред8 гDемъ:
8
8
у кожен день суботи постійно слід класти їх перед Господом від синів Ізраїлевих: це завіт вічний; въ дeнь суббHты да предлагaютсz пред8 гDемъ всегдA t сынHвъ ї}левыхъ, завётъ вёчный:
9
9
вони будуть належати Аарону і синам його, які будуть їсти їх на святому місці, бо це велика святиня для них із жертв Господніх: це постанова вічна. и3 да бyдутъ ґарHну и3 сынHмъ є3гw2, и3 да снэдsтъ | на мёстэ с™э, сyть бо с™†z с™hхъ: сіE и5мъ t жeртвъ гDу въ зак0нъ вёчный.
10
10
І вийшов син однієї ізраїльтянки, що народилася від єгиптянина, до синів Ізраїлевих, і посварився у стані син ізраїльтянки з ізраїльтянином; И# и3зhде сhнъ жены2 ї}лтzныни, и3 сeй бЁ сhнъ є3гЂптzнина въ сынёхъ ї}левыхъ: и3 прsхусz въ полцЁ и4же t ї}лтzныни и3 мyжъ ї}лтzнинъ:
11
11
хулив син ізраїльтянки ім’я [Господнє] і лихословив. І привели його до Мойсея [ім’я ж матері його Саломиф, дочка Давриїна, з племені Данового]; и3 нарeкъ сhнъ жены2 ї}лтzныни и4мz (гDне) проклS. И# привед0ша є3го2 къ мwmсeю. И$мz же мaтере є3гw2 салwмjfъ, дщeрь даврjина, t плeмене дaнова.
12
12
і посадили його під варту, доки не буде оголошена їм воля Господня. И# вверг0ша є3го2 въ темни1цу, разсуди1ти њ нeмъ повелёніемъ гDнимъ.
13
13
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: И# речE гDь къ мwmсeю, гlz:
14
14
виведи того, хто лихословив, геть зі стану, і всі, хто чув, нехай покладуть руки свої на голову його, і вся громада поб’є його камінням; и3зведи2 клsвшаго внЁ полкA, и3 да возложaтъ вси2 слhшавшіи рyцэ свои2 на главY є3гw2, и3 да побію1тъ є3го2 кaменіемъ вeсь с0нмъ:
15
15
і синам Ізраїлевим скажи: хто буде лихословити Бога свого, той понесе гріх свій; и3 сынHмъ ї}лєвымъ глаг0ли и3 речeши къ ни6мъ: человёкъ человёкъ, и4же ѓще прокленeтъ бGа своего2, грёхъ пріи1метъ:
16
16
і хулитель ім’я Господнього повинен померти, камінням поб’є його вся громада: чи прибулець, чи тубілець стане хулити ім’я [Господнє], відданий буде на смерть. нарицazй же и4мz гDне смeртію да ќмретъ: кaменіемъ да побію1тъ є3го2 вeсь с0нмъ ї}льскій: ѓще тузeмецъ, и3ли2 пришлeцъ, є3гдA наречeтъ и4мz гDне, да ќмретъ:
17
17
Хто уб’є яку-небудь людину, той відданий буде на смерть. и3 человёкъ, и4же ѓще порази1тъ всsку дyшу человёчу, и3 ќмретъ, смeртію да ќмретъ:
18
18
Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї, худобу за худобу. и3 и4же ѓще ўдaритъ скотA, и3 ќмретъ, да воздaстъ дyшу вмёстw души2:
19
19
Хто зробить ушкодження на тілі ближнього свого, тому слід зробити те саме, що він зробив: и3 ѓще кто2 сотвори1тъ пор0къ бли1жнему, ћкоже сотвори2 є3мY, тaкожде и3 є3мY да сотворsтъ:
20
20
перелом за перелом, око за око, зуб за зуб; як він зробив ушкодження на тілі людини, так і йому треба зробити. и3зломлeніе за и3зломлeніе, џко за џко, зyбъ за зyбъ: ћкоже сотвори1лъ пор0къ человёку, тaкожде да сотворsтъ и3 є3мY:
21
21
Хто уб’є худобу, повинен заплатити за неї; а хто уб’є людину, того треба віддати на смерть. и4же ѓще ўдaритъ человёка, и3 ќмретъ смeртію да ќмретъ:
22
22
Один суд повинен бути у вас, як для прибульця, так і для тубільця; бо Я Господь, Бог ваш. њправдaніе є3ди1но бyдетъ пришeлцу и3 тузeмцу, ћкw ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ.
23
23
І сказав Мойсей синам Ізраїлевим; і вивели того, хто лихословив, геть зі стану, і побили його камінням, і зробили сини Ізраїлеві, як повелів Господь Мойсеєві. И# глаг0ла мwmсeй къ сынHмъ ї}лєвымъ, и3 и3звед0ша клsвшаго внЁ полкA, и3 поби1ша є3го2 кaменіемъ вeсь с0нмъ: и3 сhнове ї}лєвы сотвори1ша, ћкоже заповёда гDь мwmсeю.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.