|
Главa ‹
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
| И# призвA nбанaдесzть ўчн7ки2 сво‰, дадE и5мъ влaсть на дyсэхъ нечи1стыхъ, ћкw да и3зг0нzтъ и5хъ, и3 цэли1ти всsкъ недyгъ и3 всsку болёзнь. | І призва́ обана́десять учнаки́ Своя́, даде́ їм власть на ду́сіх нечи́стих, я́ко да ізго́нять їх, і ціли́ти всяк неду́г і вся́ку болі́знь. |
|
2
|
2
|
| Дванaдесzтихъ же ґпcлwвъ и3менA сyть сі‰: пeрвый сjмwнъ, и4же нарицaетсz пeтръ, и3 ґндрeй брaтъ є3гw2: їaкwвъ зеведeевъ и3 їwaннъ брaтъ є3гw2: | Двана́десятих же апо́столов імена́ суть сія́: пе́рвий Си́мон, і́же нарица́ється Петр, і Андре́й, брат єго́; Іа́ков Зеведе́єв і Іоа́нн, брат єго́; |
|
3
|
3
|
| філjппъ и3 варfоломeй: fwмA и3 матfeй мытaрь: їaкwвъ ґлфeевъ и3 леввeй, нарэчeнный fаддeй: | Фили́пп і Варфоломе́й; Фома́ і Матфе́й мита́р; Іа́ков Алфе́єв і Левве́й, наріче́нний Фадде́й; |
|
4
|
4
|
| сjмwнъ кананjтъ и3 їyда їскаріHтскій, и4же и3 предадE є3го2. | Си́мон Канані́т і Іу́да Іскаріо́тський, і́же і предаде́ Єго́. |
|
5
|
5
|
| Сі‰ nбанaдесzть послA ї}съ, заповёда и5мъ, гlz: на пyть kзы6къ не и3ди1те и3 во грaдъ самарsнскій не вни1дите: | Сія́ обана́десять посла́ Ісу́с, запові́да їм, глаго́ля: на путь язи́к не іді́те і во град самаря́нський не вни́діте; |
|
6
|
6
|
| и3ди1те же пaче ко nвцaмъ поги1бшымъ д0му ї}лева: | іді́те же па́че ко овця́м поги́бшим до́му Ізра́їлева; |
|
7
|
7
|
| ходsще же проповёдуйте, глаг0люще, ћкw прибли1жисz цrтвіе нбcное: | ходя́ще же пропові́дуйте, глаго́люще: я́ко прибли́жися Ца́рствіє Небе́сноє; |
|
8
|
8
|
| болsщыz и3сцэлsйте, прокажє1нныz њчищaйте, мє1ртвыz воскрешaйте, бёсы и3згонsйте: тyне пріsсте, тyне дади1те. | боля́щия ісціля́йте, прокаже́нния очища́йте, ме́ртвия воскреша́йте, бі́си ізгоня́йте; ту́не прия́сте, ту́не даді́те. |
|
9
|
9
|
| (За? lе7.) Не стzжи1те злaта, ни сребрA, ни мёди при поzсёхъ вaшихъ, | (Зач. 35) Не стяжі́те зла́та, ні сребра́, ні мі́ді при поясі́х ва́ших, |
|
10
|
10
|
| ни пи1ры въ пyть, ни двою2 ри6зу, ни сапHгъ, ни жезлA: дост0инъ бо є4сть дёлатель мзды2 своеS. | ні пи́ри в путь, ні двою́ ри́зу, ні сапо́г, ні жезла́; досто́їн бо єсть ді́латель мзди своєя́. |
|
11
|
11
|
| Въ џньже ѓще (коли1ждо) грaдъ и3ли2 вeсь вни1дете, и3спытaйте, кто2 въ нeмъ дост0инъ є4сть, и3 тY пребyдите, д0ндеже и3зhдете: | В о́ньже а́ще (коли́ждо) град іли́ весь вни́дете, іспита́йте, кто в нем досто́їн єсть, і ту пребу́діте, до́ндеже ізи́дете; |
|
12
|
12
|
| входsще же въ д0мъ цэлyйте є3го2, глаг0люще: ми1ръ д0му семY: | входя́ще же в дом цілу́йте єго́, глаго́люще: мир до́му сему́; |
|
13
|
13
|
| и3 ѓще ќбw бyдетъ д0мъ дост0инъ, пріи1детъ ми1ръ вaшъ нaнь: ѓще ли же не бyдетъ дост0инъ, ми1ръ вaшъ къ вaмъ возврати1тсz. | і а́ще у́бо бу́деть дом досто́їн, при́йдеть мир ваш нань; а́ще ли же не бу́деть досто́їн, мир ваш к вам возврати́ться. |
|
14
|
14
|
| И# и4же ѓще не пріи1метъ вaсъ, нижE послyшаетъ словeсъ вaшихъ, и3сходsще и3з8 д0му и3ли2 и3з8 грaда тогw2, tтрzси1те прaхъ н0гъ вaшихъ: | І і́же а́ще не при́йметь вас, ніже́ послу́шаєть слове́с ва́ших, ісходя́ще із до́му іли́ із гра́да того́, оттрясі́те прах ног ва́ших; |
|
15
|
15
|
| ґми1нь гlю вaмъ: tрaднэе бyдетъ земли2 сод0мстэй и3 гом0ррстэй въ дeнь сyдный, нeже грaду томY. | Амі́нь глаго́лю вам: отра́дніє бу́деть землі́ содо́мстій і гомо́ррстій в день су́дний, не́же гра́ду тому́. |
|
16
|
16
|
| (За? lѕ7.) СE, ѓзъ посылaю вaсъ ћкw џвцы посредЁ волкHвъ: бyдите u5бо мyдри ћкw ѕмі‰, и3 цёли ћкw г0лубіе. | (Зач. 36) Се, Аз посила́ю вас я́ко о́вці посреді́ волко́в; бу́діте у́бо му́дрі, я́ко змія́, і ці́лі, я́ко го́лубіє. |
|
17
|
17
|
| Внемли1те же t человBкъ: предадsтъ бо вы2 на с0нмы, и3 на соб0рищихъ и4хъ бію1тъ вaсъ, | Внемлі́те же от челові́к: предадя́ть бо ви на со́нми, і на собо́рищих їх бію́ть вас, |
|
18
|
18
|
| и3 пред8 влады6ки же и3 цари6 ведeни бyдете менє2 рaди, во свидётелство и5мъ и3 kзhкwмъ. | і пред влади́ки же і царі́ веде́ні бу́дете Мене́ ра́ди, во свиді́тельство їм і язи́ком. |
|
19
|
19
|
| Е#гдa же предаю1тъ вы2, не пецhтесz, кaкw и3ли2 что2 возглаг0лете: дaстбосz вaмъ въ т0й чaсъ, что2 возглаг0лете: | Єгда́ же предаю́ть ви, не пеці́теся, ка́ко іли́ что возглаго́лете; да́стьбося вам в той час, что возглаго́лете; |
|
20
|
20
|
| не вh бо бyдете глаг0лющіи, но д¦ъ nц7A вaшегw гlzй въ вaсъ. | не ви бо бу́дете глаго́лющії, но Дух Отця́ ва́шего глаго́ляй в вас. |
|
21
|
21
|
| Предaстъ же брaтъ брaта на смeрть, и3 nтeцъ чaдо: и3 востaнутъ ч†да на роди1тєли и3 ўбію1тъ и5хъ: | Преда́сть же брат бра́та на смерть, і оте́ць ча́до; і воста́нуть ча́да на роди́телі і убію́ть їх; |
|
22
|
22
|
| и3 бyдете ненави1дими всёми и4мене моегw2 рaди: претерпёвый же до концA, т0й сп7сeнъ бyдетъ. | і бу́дете ненави́дими всі́ми і́мене Моєго́ ра́ди; претерпі́вий же до конця́, той спасе́н бу́деть. |
|
23
|
23
|
| (За? lз7.) Е#гдa же г0нzтъ вы2 во грaдэ сeмъ, бёгайте въ другjй. Ґми1нь бо гlю вaмъ: не и4мате скончaти грaды ї}лєвы, д0ндеже пріи1детъ сн7ъ чlвёческій. | (Зач. 37) Єгда́ же го́нять ви во гра́ді сем, бі́гайте в други́й. Амі́нь бо глаго́лю вам: не і́мате сконча́ти гра́ди Ізра́їлеви, до́ндеже при́йдеть Син Челові́чеський. |
|
24
|
24
|
| Нёсть ўчени1къ над8 ўчи1телz (своего2), нижE рaбъ над8 господи1на своего2: | Ність учени́к над учи́теля (своєго́), ніже́ раб над господи́на своєго́; |
|
25
|
25
|
| довлёетъ ўченикY, да бyдетъ ћкw ўчи1тель є3гw2, и3 рaбъ ћкw госп0дь є3гw2. Ѓще господи1на д0му веельзевyла нарек0ша, кольми2 пaче дом†шніz є3гw2; | довлі́єть ученику́, да бу́деть я́ко учи́тель єго́, і раб я́ко госпо́дь єго́. А́ще господи́на до́му Веєльзеву́ла нареко́ша, кольми́ па́че дома́шнія єго́? |
|
26
|
26
|
| Не ўб0йтесz u5бо и4хъ: ничт0же бо є4сть покровeно, є4же не tкрhетсz, и3 тaйно, є4же не ўвёдэно бyдетъ. | Не убо́йтеся у́бо їх, нічто́же бо єсть покрове́нно, є́же не откри́ється, і та́йно, є́же не уві́діно бу́деть. |
|
27
|
27
|
| Е$же гlю вaмъ во тмЁ, рцhте во свётэ: и3 є4же во ќшы слhшите, проповёдите на кр0вэхъ. | Є́же глаго́лю вам во тьмі, рці́те во сві́ті; і є́же во у́ші сли́шите, пропові́діте на кро́віх. |
|
28
|
28
|
| И# не ўб0йтесz t ўбивaющихъ тёло, души1 же не могyщихъ ўби1ти: ўб0йтесz же пaче могyщагw и3 дyшу и3 тёло погуби1ти въ геeннэ. | І не убо́йтеся от убива́ющих ті́ло, душі́ же не могу́щих уби́ти; убо́йтеся же па́че могу́щаго і ду́шу і ті́ло погуби́ти в геє́нні. |
|
29
|
29
|
| Не двё ли пти6цэ цэни1тэсz є3ди1ному ґссaрію; и3 ни є3ди1на t ни1хъ падeтъ на земли2 без8 nц7A вaшегw: | Не дві ли пти́ці ціни́тіся єди́ному асса́рію? І ні єди́на от них паде́ть на землі́ без Отця́ ва́шего. |
|
30
|
30
|
| вaмъ же и3 влaси главнjи вси2 и3зочтeни сyть: | Вам же і вла́си главні́ї всі ізочте́ні суть. |
|
31
|
31
|
| не ўб0йтесz u5бо: мн0зэхъ пти1цъ лyчши є3стE вы2. | Не убо́йтеся у́бо: мно́зіх птиць лу́чші єсте́ ви. |
|
32
|
32
|
| (За? l}.) Всsкъ u5бо и4же и3сповёсть мS пред8 человBки, и3сповёмъ є3го2 и3 ѓзъ пред8 nц7eмъ мои1мъ, и4же на нб7сёхъ: | (Зач. 38) всяк у́бо і́же іспові́сть М'я пред челові́ки, іспові́м єго́ і Аз пред Отце́м Мої́м, І́же на Небесі́х; |
|
33
|
33
|
| ґ и4же tвeржетсz менє2 пред8 человBки, tвeргусz є3гw2 и3 ѓзъ пред8 nц7eмъ мои1мъ, и4же на нб7сёхъ. | а і́же отве́ржеться Мене́ пред челові́ки, отве́ргуся єго́ і Аз пред Отце́м Мої́м, І́же на Небесі́х. |
|
34
|
34
|
| Не мни1те, ћкw пріид0хъ воврещи2 ми1ръ на зeмлю: не пріид0хъ воврещи2 ми1ръ, но мeчь: | Не мні́те, я́ко прийдо́х воврещи́ мир на зе́млю; не прийдо́х воврещи́ мир, но меч; |
|
35
|
35
|
| пріид0хъ бо разлучи1ти человёка на nтцA своего2, и3 дщeрь на мaтерь свою2, и3 невёсту на свекр0вь свою2. | прийдо́х бо разлучи́ти челові́ка на отця́ своєго́, і дщер на ма́тер свою́, і неві́сту на свекро́в свою́. |
|
36
|
36
|
| И# врази2 человёку домaшніи є3гw2. | І вразі́ челові́ку дома́шнії єго́. |
|
37
|
37
|
| (За? lf7.) И$же лю1битъ nтцA и3ли2 мaтерь пaче менє2, нёсть менє2 дост0инъ: и3 и4же лю1битъ сhна и3ли2 дщeрь пaче менє2, нёсть менє2 дост0инъ: | (Зач. 39) І́же лю́бить отця́ іли́ ма́тер па́че Мене́, ність Мене́ досто́їн; і і́же лю́бить си́на іли́ дщер па́че Мене́, ність Мене́ досто́їн; |
|
38
|
38
|
| и3 и4же не пріи1метъ крестA своегw2 и3 в8слёдъ менє2 грzдeтъ, нёсть менє2 дост0инъ. | і і́же не при́йметь креста́ своєго́ і вслід Мене́ гряде́ть, ність Мене́ досто́їн. |
|
39
|
39
|
| Њбрэтhй дyшу свою2 погуби1тъ ю5: ґ и4же погуби1тъ дyшу свою2 менє2 рaди, њбрsщетъ ю5. | Обріти́й ду́шу свою́ погуби́ть ю; а і́же погуби́ть ду́шу свою́ Мене́ ра́ди, обря́щеть ю. |
|
40
|
40
|
| И$же вaсъ пріeмлетъ, менE пріeмлетъ: и3 и4же пріeмлетъ менE, пріeмлетъ послaвшаго мS: | І́же вас приє́млеть, Мене́ приє́млеть; і і́же приє́млеть Мене́, приє́млеть Посла́вшаго М'я; |
|
41
|
41
|
| пріeмлzй прbр0ка во и4мz прbр0чо, мздY прbр0чу пріи1метъ: и3 пріeмлzй првdника во и4мz првdничо, мздY првdничу пріи1метъ: | приє́мляй проро́ка во і́м'я проро́чо, мзду проро́чу при́йметь; і приє́мляй пра́ведника во і́м'я пра́ведничо, мзду пра́ведничу при́йметь; |
|
42
|
42
|
| и3 и4же ѓще напои1тъ є3ди1наго t мaлыхъ си1хъ чaшею студены2 воды2 т0кмw, во и4мz ўчн7кA, ґми1нь гlю вaмъ, не погуби1тъ мзды2 своеS. | і і́же а́ще напої́ть єди́наго от ма́лих сих ча́шею студени́ води́ то́кмо, во і́м'я ученика́, амі́нь глаго́лю вам, не погуби́ть мзди своєя́. |
