Завантаження...
Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

При1тчей СоломHнихъ
ΠΑΡΟΙΜΙΑΙ ΣΟΛΟΜΩΝΤΟΣ
Главa №
Κεφάλαιο 1
1
1
При6тчи соломHна сhна давjдова, и4же цaрствова во ї}ли, ΠΑΡΟΙΜΙΑΙ Σολομῶντος υἱοῦ Δαυίδ, ὃς ἐβασίλευσεν ἐν ᾿Ισραήλ,
2
2
познaти премyдрость и3 наказaніе и3 ўразумёти словесA мyдрости, γνῶναι σοφίαν καὶ παιδείαν νοῆσαί τε λόγους φρονήσεως
3
3
пріsти же и3зви6тіz словeсъ и3 разрэшє1ніz гадaній, ўразумёти же прaвду и4стинную и3 сyдъ и3справлsти: δέξασθαί τε στροφὰς λόγων νοῆσαί τε δικαιοσύνην ἀληθῆ καὶ κρίμα κατευθύνειν,
4
4
да дaстъ неѕлHбивымъ ковaрство, nтрочaти же ю4ну чyвство же и3 смhслъ. ἵνα δῷ ἀκάκοις πανουργίαν, παιδὶ δὲ νέῳ αἴσθησίν τε καὶ ἔννοιαν·
5
5
Си1хъ бо послyшавъ, мyдрый премyдрэе бyдетъ, ґ разyмный строи1телство стsжетъ: τῶνδε γὰρ ἀκούσας σοφὸς σοφώτερος ἔσται, ὁ δὲ νοήμων κυβέρνησιν κτήσεται.
6
6
ўразумёетъ же при1тчу и3 тeмное сл0во, рэчє1ніz же премyдрыхъ и3 гад†ніz. νοήσει τε παραβολὴν καὶ σκοτεινὸν λόγον ρήσεις τε σοφῶν καὶ αἰνίγματα.
7
7
Начaло премyдрости стрaхъ гDень, рaзумъ же блaгъ всBмъ творsщымъ є3го2: бlгочeстіе же въ бGа начaло чyвства, премyдрость же и3 наказaніе нечести1віи ўничижaтъ. ᾿Αρχὴ σοφίας φόβος Κυρίου, σύνεσις δὲ ἀγαθὴ πᾶσι τοῖς ποιοῦσι αὐτήν· εὐσέβεια δὲ εἰς Θεὸν ἀρχὴ αἰσθήσεως, σοφίαν δὲ καὶ παιδείαν ἀσεβεῖς ἐξουθενήσουσιν.
8
8
Слhши, сhне, наказaніе nтцA твоегw2 и3 не tри1ни завётwвъ мaтере твоеS: ἄκουε, υἱέ, παιδείαν πατρός σου καὶ μὴ ἀπώσῃ θεσμοὺς μητρός σου·
9
9
вэнeцъ бо благодaтей пріи1меши на твоeмъ версЁ и3 гри1вну злaту њ твоeй вhи. στέφανον γὰρ χαρίτων δέξῃ σῇ κορυφῇ καὶ κλοιὸν χρύσεον περὶ σῷ τραχήλῳ.
10
10
Сhне, да не прельстsтъ тебE мyжіе нечести1віи, нижE да восх0щеши, υἱέ, μή σε πλανήσωσιν ἄνδρες ἀσεβεῖς, μηδὲ βουληθῇς,
11
11
ѓще пом0лzтъ тS, глаг0люще: и3ди2 съ нaми, приwбщи1сz кр0ве, скрhемъ же въ зeмлю мyжа првdна непрaведнw: ἐὰν παρακαλέσωσί σε λέγοντες· ἐλθὲ μεθ᾿ ἡμῶν, κοινώνησον αἵματος, κρύψωμεν δὲ εἰς γῆν ἄνδρα δίκαιον ἀδίκως,
12
12
пожрeмъ же є3го2 ћкоже ѓдъ жи1ва, и3 в0змемъ пaмzть є3гw2 t земли2, καταπίωμεν δὲ αὐτὸν ὥσπερ ᾅδης ζῶντα καὶ ἄρωμεν αὐτοῦ τὴν μνήμην ἐκ γῆς·
13
13
стzжaніе є3гw2 многоцённое пріи1мемъ, и3сп0лнимъ же д0мы нaшz корhстей: τὴν κτῆσιν αὐτοῦ τὴν πολυτελῆ καταλαβώμεθα, πλήσωμεν δὲ οἴκους ἡμετέρους σκύλων·
14
14
жрeбій же тв0й положи2 съ нaми: џбще же влагaлище стsжемъ вси2, и3 мэшeцъ є3ди1нъ да бyдетъ всBмъ нaмъ. τὸν δὲ σὸν κλῆρον βάλε ἐν ἡμῖν, κοινὸν δὲ βαλάντιον κτησώμεθα πάντες, καὶ μαρσίππιον ἓν γενηθήτω ἡμῖν.
15
15
Не и3ди2 въ пyть съ ни1ми: ўклони1 же н0гу твою2 t стeзь и4хъ: μὴ πορευθῆς ἐν ὁδῷ μετ᾿ αὐτῶν, ἔκλινον δὲ τὸν πόδα σου ἐκ τῶν τρίβων αὐτῶν·
16
16
н0зэ бо и4хъ на ѕло2 текyтъ, и3 ск0ри сyть и3зліsти кр0вь. οἱ γὰρ πόδες αὐτῶν εἰς κακίαν τρέχουσι καὶ ταχινοὶ τοῦ ἐκχέαι αἷμα·
17
17
Не без8 прaвды бо простирaютсz мрє1жи перн†тымъ: οὐ γὰρ ἀδίκως ἐκτείνεται δίκτυα πτερωτοῖς.
18
18
тjи бо ўбjйству приwбщaющесz, сокр0вищствуютъ себЁ ѕл†z: разрушeніе же мужeй законопрестyпныхъ ѕло2. αὐτοὶ γὰρ οἱ φόνου μετέχοντες θησαυρίζουσιν ἑαυτοῖς κακά, ἡ δὲ καταστροφὴ ἀνδρῶν παρανόμων κακή.
19
19
Сjи путіE сyть всёхъ творsщихъ беззакHннаz: нечeстіемъ бо свою2 дyшу teмлютъ. αὗται αἱ ὁδοί εἰσι πάντων τῶν συντελούντων τὰ ἄνομα· τῇ γὰρ ἀσεβείᾳ τὴν ἑαυτῶν ψυχὴν ἀφαιροῦνται.
20
20
Премyдрость во и3сх0дэхъ поeтсz, въ ст0гнахъ же дерзновeніе в0дитъ, Σοφία ἐν ἐξόδοις ὑμνεῖται, ἐν δὲ πλατείαις παρρησίαν ἄγει·
21
21
на крaехъ же стёнъ проповёдуетсz, ў врaтъ же си1льныхъ присэди1тъ, во вратёхъ же грaда дерзaющи глаг0летъ: ἐπ᾿ ἄκρων τειχέων κηρύσσεται, ἐπὶ δὲ πύλαις δυναστῶν παρεδρεύει, ἐπὶ δὲ πύλαις πόλεως θαρροῦσα λέγει·
22
22
є3ли1ко ќбw врeмz неѕл0бивіи держaтсz прaвды, не постыдsтсz: безyмніи же досaды сyще желaтеліе, нечести1віи бhвше, возненави1дэша чyвство ὅσον ἂν χρόνον ἄκακοι ἔχωνται τῆς δικαιοσύνης, οὐκ αἰσχυνθήσονται· οἱ δὲ ἄφρονες, τῆς ὕβρεως ὄντες ἐπιθυμηταί, ἀσεβεῖς γενόμενοι ἐμίσησαν αἴσθησιν
23
23
и3 пови1нни бhша њбличeніємъ. СE, предложY вaмъ моегw2 дыхaніz рэчeніе, научy же вaсъ моемY словеси2. καὶ ὑπεύθυνοι ἐγένοντο ἐλέγχοις, ἰδοὺ προήσομαι ὑμῖν ἐμῆς πνοῆς ρῆσιν, διδάξω δὲ ὑμᾶς τὸν ἐμὸν λόγον.
24
24
Понeже звaхъ, и3 не послyшасте, и3 простирaхъ словесA, и3 не внимaсте, ἐπειδὴ ἐκάλουν καὶ οὐχ ὑπηκούσατε καὶ ἐξέτεινα λόγους καὶ οὐ προσείχετε,
25
25
но tметaсте мо‰ совёты и3 мои6мъ њбличeніємъ не внимaсте: ἀλλὰ ἀκύρους ἐποιεῖτε ἐμᾶς βουλάς, τοῖς δὲ ἐμοῖς ἐλέγχοις οὐ προσείχετε,
26
26
u5бо и3 ѓзъ вaшей поги1бели посмэю1сz, порaдуюсz же, є3гдA пріи1детъ вaмъ пaгуба, τοιγαροῦν κἀγὼ τῇ ὑμετέρᾳ ἀπωλείᾳ ἐπιγελάσομαι, καταχαροῦμαι δὲ ἡνίκα ἔρχηται ὑμῖν ὄλεθρος,
27
27
и3 є3гдA пріи1детъ на вы2 внезaпу мzтeжъ, низвращeніе же под0бно бyри пріи1детъ, и3ли2 є3гдA пріи1детъ вaмъ печaль и3 градоразорeніе, и3ли2 є3гдA нaйдетъ на вы2 пaгуба. καὶ ὡς ἂν ἀφίκηται ὑμῖν ἄφνω θόρυβος, ἡ δὲ καταστροφὴ ὁμοίως καταιγίδι παρῇ, καὶ ὅταν ἔρχηται ὑμῖν θλῖψις καὶ πολιορκία ἢ ὅταν ἔρχηται ὑμῖν ὄλεθρος.
28
28
Бyдетъ бо є3гдA призовeте мS, ѓзъ же не послyшаю вaсъ: взhщутъ менE ѕлjи и3 не њбрsщутъ. ἔσται γὰρ ὅταν ἐπικαλέσησθέ με, ἐγὼ δὲ οὐκ εἰσακούσομαι ὑμῶν· ζητήσουσί με κακοί, καὶ οὐχ εὑρήσουσιν·
29
29
Возненави1дэша бо премyдрость, словесe же гDнz не пріsша: ἐμίσησαν γὰρ σοφίαν, τὸν δὲ λόγον τοῦ Κυρίου οὐ προείλαντο,
30
30
нижE хотёша внимaти мои6мъ совётwмъ, ругaхусz же мои6мъ њбличeніємъ. οὐδὲ ἤθελον ἐμαῖς προσέχειν βουλαῖς, ἐμυκτήριζον δὲ ἐμοὺς ἐλέγχους.
31
31
Тёмже снэдsтъ свои1хъ путjй плоды2 и3 своегw2 нечeстіz насhтzтсz: τοιγαροῦν ἔδονται τῆς ἑαυτῶν ὁδοῦ τοὺς καρποὺς καὶ τῆς ἑαυτῶν ἀσεβείας πλησθήσονται·
32
32
и4бо, занE њби1дэша младeнцєвъ, ўбіeни бyдутъ, и3 и3стzзaніе нечести6выz погуби1тъ. ἀνθ᾿ ὧν γὰρ ἠδίκουν νηπίους, φονευθήσονται, καὶ ἐξετασμὸς ἀσεβεῖς ὀλεῖ.
33
33
Менe же слyшаzй всели1тсz на ўповaніи и3 почjетъ без8 стрaха t всsкагw ѕлA. ὁ δὲ ἐμοῦ ἀκούων κατασκηνώσει ἐπ᾿ ἐλπίδι καὶ ἡσυχάσει ἀφόβως ἀπὸ παντὸς κακοῦ.
Главa в7
Κεφάλαιο 2
1
1
Сhне, ѓще пріи1мъ глаг0лъ моеS зaповэди, скрhеши въ себЁ, ΥΙΕ, ἐὰν δεξάμενος ρῆσιν ἐμῆς ἐντολῆς κρύψῃς παρὰ σεαυτῷ,
2
2
послyшаетъ премyдрости твоE ќхо, и3 приложи1ши сeрдце твоE къ рaзуму: приложи1ши же є5 въ наказaніе сhну твоемY. ὑπακούσεται σοφία τὸ οὖς σου, καὶ παραβαλεῖς καρδίαν σου εἰς σύνεσιν, παραβαλεῖς δὲ αὐτὴν ἐπὶ νουθέτησιν τῷ υἱῷ σου.
3
3
Ѓще бо премyдрость призовeши и3 рaзуму дaси глaсъ тв0й, чyвство же взhщеши вели1кимъ глaсомъ, ἐὰν γὰρ τὴν σοφίαν ἐπικαλέσῃ καὶ τῇ συνέσει δῷς φωνήν σου, τὴν δὲ αἴσθησιν ζητήσῃς μεγάλῃ τῇ φωνῇ,
4
4
и3 ѓще взhщеши є3S ћкw сребрA, и3 ћкоже сокрHвища и3спытaеши ю5: καὶ ἐὰν ζητήσῃς αὐτὴν ὡς ἀργύριον καὶ ὡς θησαυροὺς ἐξερευνήσῃς αὐτήν,
5
5
тогдA ўразумёеши стрaхъ гDень и3 познaніе б9іе њбрsщеши: τότε συνήσεις φόβον Κυρίου καὶ ἐπίγνωσιν Θεοῦ εὑρήσεις.
6
6
ћкw гDь даeтъ премyдрость, и3 t лицA є3гw2 познaніе и3 рaзумъ: ὅτι Κύριος δίδωσι σοφίαν, καὶ ἀπὸ προσώπου αὐτοῦ γνῶσις καὶ σύνεσις·
7
7
и3 сокр0вищствуетъ и3справлsющымъ спcніе, защищaетъ же шeствіе и4хъ, καὶ θησαυρίζει τοῖς κατορθοῦσι σωτηρίαν, ὑπερασπιεῖ τὴν πορείαν αὐτῶν
8
8
є4же сохрани1ти пути6 њправдaній, и3 пyть благоговёинствующихъ є3го2 сохрани1тъ. τοῦ φυλάξαι ὁδοὺς δικαιωμάτων καὶ ὁδὸν εὐλαβουμένων αὐτὸν διαφυλάξει.
9
9
ТогдA ўразумёеши прaвду и3 сyдъ и3 и3спрaвиши вс‰ стєзи2 бlг‡z. τότε συνήσεις δικαιοσύνην καὶ κρίμα καὶ κατορθώσεις πάντας ἄξονας ἀγαθούς.
10
10
Ѓще бо пріи1детъ премyдрость въ твою2 мhсль, чyвство же твоeй души2 добро2 бhти возмни1тсz, ἐὰν γὰρ ἔλθῃ ἡ σοφία εἰς σὴν διάνοιαν, ἡ δὲ αἴσθησις τῇ σῇ ψυχῇ καλὴ εἶναι δόξῃ,
11
11
совётъ д0бръ сохрани1тъ тS, помышлeніе же препод0бное соблюдeтъ тS, βουλὴ καλὴ φυλάξει σε, ἔννοια δὲ ὁσία τηρήσει σε,
12
12
да и3збaвитъ тS t пути2 ѕлaгw и3 t мyжа, глаг0люща ничт0же вёрно. ἵνα ρύσηταί σε ἀπὸ ὁδοῦ κακῆς καὶ ἀπὸ ἀνδρὸς λαλοῦντος μηδὲν πιστόν.
13
13
Q, њстaвившіи пути6 пр†выz, є4же ходи1ти въ путeхъ тмы2! ὦ οἱ ἐγκαταλείποντες ὁδοὺς εὐθείας τοῦ πορεύεσθαι ἐν ὁδοῖς σκότους·
14
14
q, веселsщіисz њ ѕлhхъ и3 рaдующіисz њ развращeніи ѕлёмъ! οἱ εὐφραινόμενοι ἐπὶ κακοῖς καὶ χαίροντες ἐπὶ διαστροφῇ κακῆ·
15
15
и4хже стєзи2 стр0пwтны, и3 кри6ва течє1ніz и4хъ, є4же далeче тS сотвори1ти t пути2 прaва, ὧν αἱ τρίβοι σκολίαι καὶ καμπύλαι αἱ τροχιαὶ αὐτῶν
16
16
и3 чyжда t прaведнагw рaзума. Сhне, да тS не пости1гнетъ совётъ ѕлhй, τοῦ μακράν σε ποιῆσαι ἀπὸ ὁδοῦ εὐθείας καὶ ἀλλότριον τῆς δικαίας γνώμης.
17
17
њставлszй ўчeніе ю4ности, и3 завёта бжcтвеннагw забhвый: υἱέ, μή σὲ καταλάβῃ κακὴ βουλή, ἡ ἀπολιποῦσα διδασκαλίαν νεότητος καὶ διαθήκην θείαν ἐπιλελησμένη·
18
18
постaви бо при смeрти д0мъ св0й и3 при ѓдэ съ земнhми дэ‰ніz сво‰. ἔθετο γὰρ παρὰ τῷ θανάτῳ τὸν οἶκον αὐτῆς καὶ παρὰ τῷ ἅδῃ μετὰ τῶν γηγενῶν τοὺς ἄξονας αὐτῆς.
19
19
Вси2 ходsщіи по немY не возвратsтсz, нижE пости1гнутъ стeзь прaвыхъ: ни бо2 дости1гнутъ лётъ жи1зни. πάντες οἱ πορευόμενοι ἐν αὐτῇ οὐκ ἀναστρέψουσιν, οὐδὲ μὴ καταλάβωσι τρίβους εὐθείας· οὐ γὰρ καταλαμβάνονται ὑπὸ ἐνιαυτῶν ζωῆς.
20
20
Ѓще бо бhша ходи1ли въ стєзи2 бlг‡z, њбрэли2 ќбw бhша стєзи2 пр†вы гл†дки: блaзи бyдутъ жи1теліе на земли2, неѕл0бивіи же њстaнутъ на нeй: εἰ γὰρ ἐπορεύοντο τρίβους ἀγαθάς, εὕροσαν ἂν τρίβους δικαιοσύνης λείας.
21
21
ћкw прaвіи вселsтсz на земли2, и3 прпdбніи њстaнутъ на нeй. χρηστοὶ ἔσονται οἰκήτορες γῆς, ἄκακοι δὲ ὑπολειφθήσονται ἐν αὐτῇ· ὅτι εὐθεῖς κατασκηνώσουσι γῆν, καὶ ὅσιοι ὑπολειφθήσονται ἐν αὐτῇ.
22
22
ПутіE нечести1выхъ t земли2 поги1бнутъ, пребеззак0нніи же и3зри1нутсz t неS. ὁδοὶ ἀσεβῶν ἐκ γῆς ὀλοῦνται, οἱ δὲ παράνομοι ἐξωσθήσονται ἀπ᾿ αὐτῆς.
Главa G
Κεφάλαιο 3
1
1
Сhне, мои1хъ зак0нwвъ не забывaй, глаг0лы же мо‰ да соблюдaетъ твоE сeрдце: ΥΙΕ, ἐμῶν νομίμων μὴ ἐπιλανθάνου, τὰ δὲ ρήματά μου τηρείτω σὴ καρδία·
2
2
долготy бо житіS и3 лBта жи1зни и3 ми1ръ приложaтъ тебЁ. μῆκος γὰρ βίου καὶ ἔτη ζωῆς καὶ εἰρήνην προσθήσουσί σοι.
3
3
Ми1лwстыни и3 вёра да не њскудэвaютъ тебЁ: њбложи1 же | на твоeй вhи и3 напиши2 | на скрижaли сeрдца твоегw2: и3 њбрsщеши бlгодaть. ἐλεημοσύναι καὶ πίστεις μὴ ἐκλιπέτωσάν σε, ἄφαψαι δὲ αὐτὰς ἐπὶ σῷ τραχήλῳ, καὶ εὑρήσεις χάριν·
4
4
И# промышлsй дHбраz пред8 гDемъ (бGомъ) и3 человёки. καὶ προνοοῦ καλὰ ἐνώπιον Κυρίου καὶ ἀνθρώπων.
5
5
Бyди ўповaz всёмъ сeрдцемъ на бGа, њ твоeй же премyдрости не возноси1сz: ἴσθι πεποιθὼς ἐν ὅλῃ τῇ καρδίᾳ ἐπὶ Θεῷ ἐπὶ δὲ σῇ σοφίᾳ μὴ ἐπαίρου·
6
6
во всёхъ путeхъ твои1хъ познавaй ю5, да и3справлsетъ пути6 тво‰. ἐν πάσαις ὁδοῖς σου γνώριζε αὐτήν, ἵνα ὀρθοτομῇ τὰς ὁδούς σου, ὁ δὲ πούς σου μὴ προσκόψῃ.
7
7
Не бyди мyдръ њ себЁ: б0йсz же бGа и3 ўклонsйсz t всsкагw ѕлA: μὴ ἴσθι φρόνιμος παρὰ σεαυτῷ, φοβοῦ δὲ τὸν Θεὸν καὶ ἔκκλινε ἀπὸ παντὸς κακοῦ·
8
8
тогдA и3сцэлeніе бyдетъ тёлу твоемY и3 ўврачевaніе костeмъ твои6мъ. τότε ἴασις ἔσται τῷ σώματί σου καὶ ἐπιμέλεια τοῖς ὀστέοις σου.
9
9
Чти2 гDа t прaведныхъ твои1хъ трудHвъ и3 начaтки давaй є3мY t твои1хъ плодHвъ прaвды: τίμα τὸν Κύριον ἀπὸ σῶν δικαίων πόνων καὶ ἀπάρχου αὐτῷ ἀπὸ σῶν καρπῶν δικαιοσύνης,
10
10
да и3сп0лнzтсz жи6тницы тво‰ мн0жествомъ пшени1цы, він0 же точи6ла тво‰ да и3сточaютъ. ἵνα πίμπληται τὰ ταμιεῖά σου πλησμονῆς σίτῳ, οἴνῳ δὲ αἱ ληνοί σου ἐκβλύζωσιν.
11
11
Сhне, не пренебрегaй наказaніz гDнz, нижE њслабэвaй t негw2 њбличaемь: Υἱέ, μὴ ὀλιγώρει παιδείας Κυρίου, μηδὲ ἐκλύου ὑπ᾿ αὐτοῦ ἐλεγχόμενος·
12
12
є3г0же бо лю1битъ гDь, наказyетъ, біeтъ же всsкаго сhна, є3г0же пріeмлетъ. ὃν γὰρ ἀγαπᾷ Κύριος παιδεύει, μαστιγοῖ δὲ πάντα υἱὸν ὃν παραδέχεται.
13
13
Бlжeнъ человёкъ, и4же њбрёте премyдрость, и3 смeртенъ, и4же ўвёдэ рaзумъ. μακάριος ἄνθρωπος ὃς εὗρε σοφίαν καὶ θνητὸς ὃς εἶδε φρόνησιν·
14
14
Лyчше бо сію2 куповaти, нeжели злaта и3 сребрA сокрHвища: κρεῖσσον γὰρ αὐτὴν ἐμπορεύεσθαι ἢ χρυσίου καὶ ἀργυρίου θησαυρούς.
15
15
честнёйша же є4сть кaменій многоцённыхъ: не сопротивлsетсz є4й ничт0же лукaво, бlгознaтна є4сть всBмъ приближaющымсz є4й: всsко же честн0е недост0йно є3S є4сть. τιμιωτέρα δέ ἐστι λίθων πολυτελῶν, οὐκ ἀντιτάξεται αὐτῇ οὐδὲν πονηρόν· εὔγνωστός ἐστι πᾶσι τοῖς ἐγγίζουσιν αὐτῇ, πᾶν δὲ τίμιον οὐκ ἄξιον αὐτῆς ἐστι.
16
16
Долготa бо житіS и3 лBта жи1зни въ десни1цэ є3S, въ шyйцэ же є3S богaтство и3 слaва: t ќстъ є3S и3сх0дитъ прaвда, зак0нъ же и3 ми1лость на љзhцэ н0ситъ. μῆκος γὰρ βίου καὶ ἔτη ζωῆς ἐν τῇ δεξιᾷ αὐτῆς, ἐν δὲ τῇ ἀριστερᾷ αὐτῆς πλοῦτος καὶ δόξα· ἐκ τοῦ στόματος αὐτῆς ἐκπορεύεται δικαιοσύνη, νόμον δὲ καὶ ἔλεον ἐπὶ γλώσσης φορεῖ.
17
17
ПутіE є3S путіE добри2, и3 вс‰ стєзи2 є3S ми6рны. αἱ ὁδοὶ αὐτῆς ὁδοὶ καλαί, καὶ πᾶσαι αἱ τρίβοι αὐτῆς ἐν εἰρήνῃ·
18
18
Дрeво животA є4сть всBмъ держaщымсz є3S, и3 воскланsющымсz на ню2, ћкw на гDа, твердA. ξύλον ζωῆς ἐστι πᾶσι τοῖς ἀντεχομένοις αὐτῆς, καὶ τοῖς ἐπερειδομένοις ἐπ᾿ αὐτὴν ὡς ἐπὶ Κύριον ἀσφαλής.
19
19
БGъ премdростію њсновA зeмлю, ўгот0ва же небесA рaзумомъ: ὁ Θεὸς τῇ σοφίᾳ ἐθεμελίωσε τὴν γῆν, ἡτοίμασε δὲ οὐρανοὺς φρονήσει·
20
20
въ чyвствэ є3гw2 бє1здны разверз0шасz, w4блацы же и3сточи1ша р0су. ἐν αἰσθήσει ἄβυσσοι ἐρράγησαν, νέφη δὲ ἐρρύησαν δρόσους.
21
21
Сhне, да не преминeши, соблюди1 же м0й совётъ и3 мhсль: Υἱέ, μὴ παραρρυῇς, τήρησον δὲ ἐμὴν βουλὴν καὶ ἔννοιαν,
22
22
да живA бyдетъ душA твоS, и3 блгdть бyдетъ на твоeй вhи: (*бyдетъ же и3сцэлeніе пл0темъ твои6мъ и3 ўврачевaніе костeмъ твои6мъ:) ἵνα ζήσῃ ἡ ψυχή σου, καὶ χάρις ᾖ περὶ σῷ τραχήλῳ. ἔσται δὲ ἴασις ταῖς σαρξί σου καὶ ἐπιμέλεια τοῖς σοῖς ὀστέοις,
23
23
да х0диши надёzсz въ ми1рэ во всёхъ путeхъ твои1хъ, ногa же твоS не п0ткнетсz. ἵνα πορεύῃ πεποιθὼς ἐν εἰρήνῃ πάσας τὰς ὁδούς σου, ὁ δὲ πούς σου οὐ μὴ προσκόψῃ·
24
24
Ѓще бо сsдеши, безбоsзненъ бyдеши, ѓще же поспи1ши, слaдостнw поспи1ши. ἐὰν γὰρ κάθῃ, ἄφοβος ἔσῃ, ἐὰν δὲ καθεύδῃς, ἡδέως ὑπνώσεις·
25
25
И# не ўбои1шисz стрaха нашeдшагw, нижE ўстремлeніz нечести1выхъ находsщагw: καὶ οὐ φοβηθήσῃ πτόησιν ἐπελθοῦσαν, οὐδὲ ὁρμὰς ἀσεβῶν ἐπερχομένας·
26
26
гDь бо бyдетъ на всёхъ путeхъ твои1хъ и3 ўтверди1тъ н0гу твою2, да не поползнeшисz. ὁ γὰρ Κύριος ἔσται ἐπὶ πασῶν ὁδῶν σου καὶ ἐρείσει σὸν πόδα, ἵνα μὴ σαλευθῇς.
27
27
Не tрецhсz благотвори1ти трeбующему, є3гдA и4мать рукA твоS помогaти. μὴ ἀπόσχῃ εὖ ποιεῖν ἐνδεῆ, ἡνίκα ἂν ἔχῃ ἡ χείρ σου βοηθεῖν·
28
28
Не рцы2: tшeдъ возврати1сz, и3 заyтра дaмъ, си1льну ти2 сyщу благотвори1ти: не вёси бо, что2 породи1тъ дeнь находsй. μὴ εἴπῃς· ἐπανελθὼν ἐπάνηκε, αὔριον δώσω, δυνατοῦ σου ὄντος εὖ ποιεῖν· οὐ γὰρ οἶδας τί τέξεται ἡ ἐπιοῦσα.
29
29
Не соплетaй на дрyга твоего2 ѕлA, пришeлца сyща и3 ўповaюща на тS. μὴ τέκταινε ἐπὶ σὸν φίλον κακὰ παροικοῦντα καὶ πεποιθότα ἐπὶ σοί.
30
30
Не враждyй на человёка тyне, да не что2 на тS содёетъ ѕл0е. μὴ φιλεχθρήσῃς πρὸς ἄνθρωπον μάτην, μήτι σε ἐργάσηται κακόν.
31
31
Не стzжи2 ѕлhхъ мужeй поношeніz, ни возревнyй путє1мъ и4хъ. μὴ κτήσῃ κακῶν ἀνδρῶν ὀνείδη, μηδὲ ζηλώσῃς τὰς ὁδοὺς αὐτῶν·
32
32
Нечи1стъ бо пред8 гDемъ всsкъ законопрестyпникъ и3 съ првdными не сочетавaетсz. ἀκάθαρτος γὰρ ἔναντι Κυρίου πᾶς παράνομος, ἐν δὲ δικαίοις οὐ συνεδριάζει.
33
33
Клsтва гDнz въ домёхъ нечести1выхъ, дворh же првdныхъ блгcвлsютсz. κατάρα Θεοῦ ἐν οἴκοις ἀσεβῶν, ἐπαύλεις δὲ δικαίων εὐλογοῦνται.
34
34
ГDь гHрдымъ проти1витсz, смирє1ннымъ же даeтъ блгdть. Κύριος ὑπερηφάνοις ἀντιτάσσεται, ταπεινοῖς δὲ δίδωσιν χάριν.
35
35
Слaву премyдріи наслёдzтъ, нечести1віи же вознес0ша безчeстіе. δόξαν σοφοὶ κληρονομήσουσιν, οἱ δὲ ἀσεβεῖς ὕψωσαν ἀτιμίαν.
Главa д7
Κεφάλαιο 4
1
1
Послyшайте, дёти, наказaніz џтча и3 внемли1те разумёти помышлeніе, ΑΚΟΥΣΑΤΕ, παῖδες, παιδείαν πατρὸς καὶ προσέχετε γνῶναι ἔννοιαν·
2
2
дaръ бо бlгjй дaрую вaмъ: моегw2 зак0на не њставлsйте. δῶρον γὰρ ἀγαθὸν δωροῦμαι ὑμῖν, τὸν ἐμὸν νόμον μὴ ἐγκαταλίπητε.
3
3
Сhнъ бо бhхъ и3 ѓзъ nтцY послушли1вый, и3 люби1мый пред8 лицeмъ мaтере, υἱὸς γὰρ ἐγενόμην κἀγὼ πατρὶ ὑπήκοος καὶ ἀγαπώμενος ἐν προσώπῳ μητρός,
4
4
и5же глаг0лаша и3 ўчи1ша мS: да ўтверждaетсz нaше сл0во въ твоeмъ сeрдцы: храни2 зaпwвэди, не забывaй: οἳ ἐδίδασκόν με καὶ ἔλεγον· ἐρειδέτω ὁ ἡμέτερος λόγος εἰς σὴν καρδίαν· φύλασσε ἐντολάς, μὴ ἐπιλάθῃ
5
5
стzжи2 премyдрость, стzжи2 рaзумъ: не забyди, нижE прeзри рэчє1ніz мои1хъ ќстъ, нижE ўклони1сz t глагHлъ ќстъ мои1хъ. μηδὲ παρίδῃς ρῆσιν ἐμοῦ στόματος,
6
6
Не њстaви є3S, и3 и4метсz тебє2: возжелёй є3S, и3 соблюдeтъ тS. μηδὲ ἐγκαταλίπῃς αὐτήν, καὶ ἀνθέξεταί σου· ἐράσθητι αὐτῆς, καὶ τηρήσει σε·
7
Начaло премyдрости: стzжaти премyдрость, и3 во всeмъ стzжaніи твоeмъ стzжи2 рaзумъ.
8
8
Њгради2 ю5, и3 вознесeтъ тS: почти2 ю5, да тS њб8и1метъ, περιχαράκωσον αὐτήν, καὶ ὑψώσει σε· τίμησον αὐτήν, ἵνα σε περιλάβῃ,
9
9
да дaстъ главЁ твоeй вэнeцъ благодaтей, вэнцeмъ же слaдости защи1титъ тS. ἵνα δῷ τῇ σῇ κεφαλῇ στέφανον χαρίτων, στεφάνῳ δὲ τρυφῆς ὑπερασπίσῃ σου.
10
10
Слhши, сhне, и3 пріими2 мо‰ словесA, и3 ўмн0жатсz лBта животA твоегw2, да ти2 бyдутъ мн0зи путіE житіS. ῎Ακουε, υἱέ, καὶ δέξαι ἐμοὺς λόγους, καὶ πληθυνθήσεται ἔτη ζωῆς σου, ἵνα σοι γένωνται πολλαὶ ὁδοὶ βίου·
11
11
Путє1мъ бо премyдрости ўчy тz, наставлsю же тебE на течє1ніz пр†ваz: ὁδοὺς γὰρ σοφίας διδάσκω σε, ἐμβιβάζω δέ σε τροχιαῖς ὀρθαῖς.
12
12
ѓще бо х0диши, не зaпнутсz стwпы2 тво‰: ѓще ли течeши, не ўтруди1шисz. ἐὰν γὰρ πορεύῃ, οὐ συγκλεισθήσεταί σου τὰ διαβήματα, ἐὰν δὲ τρέχῃς οὐ κοπιάσεις.
13
13
И#ми1сz моегw2 наказaніz, не њстaви, но сохрани2 є5 себЁ въ жи1знь твою2. ἐπιλαβοῦ ἐμῆς παιδείας, μὴ ἀφῇς, ἀλλὰ φύλαξον αὐτὴν σεαυτῷ εἰς ζωήν σου.
14
14
На пути6 нечести1выхъ не и3ди2, нижE возревнyй путє1мъ законопрестyпныхъ. ὁδοὺς ἀσεβῶν μὴ ἐπέλθῃς, μηδὲ ζηλώσῃς ὁδοὺς παρανόμων·
15
15
На нeмже ѓще мёстэ вHz соберyтъ, не и3ди2 тaмw: ўклони1сz же t ни1хъ и3 и3змэни2: ἐν ᾧ ἂν τόπῳ στρατοπεδεύσωσι, μὴ ἐπέλθῃς ἐκεῖ, ἔκκλινον δὲ ἀπ᾿ αὐτῶν καὶ παράλλαξον.
16
16
не ќснутъ бо, ѓще ѕлA не сотворsтъ: tи1метсz с0нъ t ни1хъ, и3 не спsтъ: οὐ γὰρ μὴ ὑπνώσωσιν, ἐὰν μὴ κακοποιήσωσιν, ἀφῄρηται ὁ ὕπνος αὐτῶν, καὶ οὐ κοιμῶνται·
17
17
тjи бо питaютсz пи1щею нечeстіz, він0мъ же законопрестyпнымъ ўпивaютсz. οἵδε γὰρ σιτοῦνται σῖτα ἀσεβείας, οἴνῳ δὲ παρανόμῳ μεθύσκονται.
18
18
Путjе же првdныхъ под0бнэ свёту свётzтсz: предх0дzтъ и3 просвэщaютъ, д0ндеже и3спрaвитсz дeнь. αἱ δὲ ὁδοὶ τῶν δικαίων ὁμοίως φωτὶ λάμπουσι, προπορεύονται καὶ φωτίζουσιν, ἕως κατορθώσῃ ἡ ἡμέρα·
19
19
Путіe же нечести1выхъ тeмни: не вёдzтъ, кaкw претыкaютсz. αἱ δὲ ὁδοὶ τῶν ἀσεβῶν σκοτειναί, οὐκ οἴδασι πῶς προσκόπτουσιν.
20
20
Сhне, мои6мъ глаг0лwмъ внимaй, къ мои6мъ же словесє1мъ прилагaй ќхо твоE: Υἱέ, ἐμῇ ρήσει πρόσεχε, τοῖς δὲ ἐμοῖς λόγοις παράβαλλε σὸν οὖς,
21
21
да не њскудёютъ ти2 и3ст0чницы твои2, храни2 | въ сeрдцы твоeмъ: ὅπως μὴ ἐκλίπωσί σε αἱ πηγαί σου, φύλασσε αὐτὰς ἐν καρδίᾳ·
22
22
жив0тъ бо сyть всBмъ њбрэтaющымъ | и3 всeй пл0ти и4хъ и3сцэлeніе. ζωὴ γάρ ἐστι τοῖς εὑρίσκουσιν αὐτὰς καὶ πάσῃ σαρκὶ ἴασις.
23
23
Всsцэмъ хранeніемъ блюди2 твоE сeрдце: t си1хъ бо и3схHдища животA. πάσῃ φυλακῇ τήρει σὴν καρδίαν, ἐκ γὰρ τούτων ἔξοδοι ζωῆς.
24
24
Tими2 t себє2 стропти6ва ўстA, и3 њби6дливы ўстнЁ далeче t тебє2 tри1ни. περίελε σεαυτοῦ σκολιὸν στόμα καὶ ἄδικα χείλη μακρὰν ἀπὸ σοῦ ἄπωσαι.
25
25
Џчи твои2 прaвw да зрsтъ, и3 вBжди твои2 да помавaютъ прaвєднаz. οἱ ὀφθαλμοί σου ὀρθὰ βλεπέτωσαν, τὰ δὲ βλέφαρά σου νευέτω δίκαια.
26
26
Пр†ва течє1ніz твори2 твои1ма ногaма и3 пути6 тво‰ и3справлsй. ὀρθὰς τροχιὰς ποίει σοῖς ποσὶ καὶ τὰς ὁδούς σου κατεύθυνε.
27
27
Не ўклони1сz ни на дeсно, ни на шyе: tврати1 же н0гу твою2 t пути2 ѕлA: μὴ ἐκκλίνῃς εἰς τὰ δεξιὰ μηδὲ εἰς τὰ ἀριστερά, ἀπόστρεψον δὲ σὸν πόδα ἀπὸ ὁδοῦ κακῆς· ὁδοὺς γὰρ τὰς ἐκ δεξιῶν οἶδεν ὁ Θεός, διεστραμμέναι δέ εἰσιν αἱ ἐξ ἀριστερῶν· αὐτὸς δὲ ὀρθὰς ποιήσει τὰς τροχιάς σου, τὰς δὲ πορείας σου ἐν εἰρήνῃ προάξει.
28
пути6 бо десны6z вёсть гDь, развращeни же сyть, и5же њшyюю.
29
Т0й же пр†ва сотвори1тъ течє1ніz тво‰, и3 хождє1ніz тво‰ въ ми1рэ поспэши1тъ.
Главa є7
Κεφάλαιο 5
1
1
Сhне, моeй премyдрости внимaй, къ мои6мъ же словесє1мъ прилагaй ќхо твоE, ΥΙΕ, ἐμῇ σοφίᾳ πρόσεχε, ἐμοῖς δὲ λόγοις παράβαλλε σὸν οὗς,
2
2
да сохрани1ши мhсль бlгyю: чyвство же мои1хъ ўстeнъ заповёдаетъ тебЁ. ἵνα φυλάξῃς ἔννοιαν ἀγαθήν· αἴσθησις δὲ ἐμῶν χειλέων ἐντέλλεταί σοι.
3
3
Не внимaй ѕлёй женЁ: мeдъ бо кaплетъ t ўстeнъ жены2 блудни1цы, ћже на врeмz наслаждaетъ тв0й гортaнь: μὴ πρόσεχε φαύλῃ γυναικί· μέλι γὰρ ἀποστάζει ἀπὸ χειλέων γυναικὸς πόρνης, ἣ πρὸς καιρὸν λιπαίνει σὸν φάρυγγα,
4
4
послэди1 же горчaе жeлчи њбрsщеши, и3 и3з8wщрeнну пaче мечA nбою1ду џстра: ὕστερον μέντοι πικρότερον χολῆς εὑρήσεις καὶ ἠκονημένον μᾶλλον μαχαίρας διστόμου.
5
5
безyміz бо н0зэ низв0дzтъ ўпотреблsющихъ ю5 со смeртію во ѓдъ, стwпh же є3S не ўтверждaютсz: τῆς γὰρ ἀφροσύνης οἱ πόδες κατάγουσι τοὺς χρωμένους αὐτῇ μετὰ θανάτου εἰς τὸν ᾅδην, τὰ δὲ ἴχνη αὐτῆς οὐκ ἐρείδεται·
6
6
на пути6 бо живHтныz не нах0дитъ, заблуждє1нна же течє1ніz є3S и3 неблагораз{мна. ὁδοὺς γὰρ ζωῆς οὐκ ἐπέρχεται, σφαλεραὶ δὲ αἱ τροχιαὶ αὐτῆς καὶ οὐκ εὔγνωστοι.
7
7
Нн7э u5бо, сhне, послyшай менE и3 не tриновє1нна сотвори2 мо‰ словесA: νῦν οὖν, υἱέ, ἄκουέ μου καὶ μὴ ἀκύρους ποιήσῃς ἐμοὺς λόγους.
8
8
далeче t неS сотвори2 пyть тв0й и3 не прибли1жисz ко двeремъ домHвъ є3S, μακρὰν ποίησον ἀπ᾿ αὐτῆς σὴν ὁδόν, μὴ ἐγγίσῃς πρὸς θύραις οἴκων αὐτῆς,
9
9
да не предaстъ и3ны6мъ животA твоегw2, и3 твоегw2 житіS неми1лwстивымъ, ἵνα μὴ πρόῃ ἄλλοις ζωήν σου καὶ σὸν βίον ἀνελεήμοσιν·
10
10
да не насhтzтсz и3нjи твоеS крёпости, твои1 же труды2 въ д0мы чужды6z вни1дутъ, ἵνα μὴ πλησθῶσιν ἀλλότριοι σῆς ἰσχύος, οἱ δὲ σοὶ πόνοι εἰς οἴκους ἀλλοτρίων ἔλθωσι
11
11
и3 раскaешисz на послёдокъ тв0й, є3гдA и3стрyтсz плHти тёла твоегw2, и3 речeши: καὶ μεταμεληθήσῃ ἐπ᾿ ἐσχάτων, ἡνίκα ἂν κατατριβῶσι σάρκες σωματός σου,
12
12
кaкw возненави1дэхъ наказaніе, и3 t њбличeній ўклони1сz сeрдце моE; καὶ ἐρεῖς· πῶς ἐμίσησα παιδείαν, καὶ ἐλέγχους ἐξέκλινεν ἡ καρδία μου;
13
13
не послyшахъ глaса наказyющагw мS, и3 ко ўчaщему мS не прилагaхъ ќха моегw2: οὐκ ἤκουον φωνὴν παιδεύοντός με καὶ διδάσκοντός με, οὐδὲ παρέβαλλον τὸ οὖς μου·
14
14
вмaлэ бёхъ во всsцэмъ ѕлЁ посредЁ цRкве и3 с0нмища. παρ᾿ ὀλίγον ἐγενόμην ἐν παντὶ κακῷ ἐν μέσῳ ἐκκλησίας καὶ συναγωγῆς.
15
15
Сhне, пjй в0ды t свои1хъ сосyдwвъ и3 t твои1хъ кладенцє1въ и3ст0чника: πῖνε ὕδατα ἀπὸ σῶν ἀγγείων καὶ ἀπὸ σῶν φρεάτων πηγῆς.
16
16
да преизливaютсz тебЁ в0ды t твоегw2 и3ст0чника, во тво‰ же пути6 да происх0дzтъ тво‰ в0ды. μὴ ὑπερεκχείσθω σοι ὕδατα ἐκ τῆς σῆς πηγῆς, εἰς δὲ σὰς πλατείας διαπορευέσθω τὰ σὰ ὕδατα·
17
17
Да бyдутъ тебЁ є3ди1ному и3мBніz, и3 да никт0же чyждь причасти1тсz тебЁ. ἔστω σοι μόνῳ ὑπάρχοντα, καὶ μηδεὶς ἀλλότριος μετασχέτω σοι·
18
18
И#ст0чникъ твоеS воды2 да бyдетъ тебЁ тв0й, и3 весели1сz съ жен0ю, ћже t ю4ности твоеS: ἡ πηγή σου τοῦ ὕδατος ἔστω σοι ἰδία, καὶ συνευφραίνου μετὰ γυναικὸς τῆς ἐκ νεότητός σου.
19
19
є3лeнь любвE и3 жребS твои1хъ благодaтей да бесёдуетъ тебЁ, твоs же да пред8и1детъ тебЁ и3 да бyдетъ съ тоб0ю во всsко врeмz: въ дрyжбэ бо сеS спребывazй ўмн0женъ бyдеши. ἔλαφος φιλίας καὶ πῶλος σῶν χαρίτων ὁμιλείτω σοι· ἡ δὲ ἰδία ἡγείσθω σου καὶ συνέστω σοι ἐν παντὶ καιρῷ, ἐν γὰρ τῇ ταύτης φιλίᾳ συμπεριφερόμενος πολλοστὸς ἔσῃ.
20
20
Не мн0гъ бyди къ чуждeй, нижE њб8sтъ бyди њб8‰тіи не твоеS: μὴ πολὺς ἴσθι πρὸς ἀλλοτρίαν, μηδὲ συνέχου ἀγκάλαις τῆς μὴ ἰδίας·
21
21
пред8 nчи1ма бо сyть б9іима путіE мyжа, вс‰ же течє1ніz є3гw2 назирaетъ. ἐνώπιον γάρ εἰσι τῶν τοῦ Θεοῦ ὀφθαλμῶν ὁδοὶ ἀνδρός, εἰς δὲ πάσας τὰς τροχιὰς αὐτοῦ σκοπεύει.
22
22
Законопреступлє1ніz мyжа ўловлsютъ: плени1цами же свои1хъ грэхHвъ кjйждо затzзaетсz. παρονομίαι ἄνδρα ἀγρεύουσι, σειραῖς δὲ τῶν ἑαυτοῦ ἁμαρτιῶν ἕκαστος σφίγγεται·
23
23
Сeй скончавaетсz съ ненакaзанными: t мн0жества же своегw2 житіS и3звeржетсz и3 погибaетъ за безyміе. οὗτος τελευτᾷ μετὰ ἀπαιδεύτων, ἐκ δὲ πλήθους τῆς ἑαυτοῦ βιότητος ἐξερρίφη καὶ ἀπώλετο δι᾿ ἀφροσύνην.
Главa ѕ7
Κεφάλαιο 6
1
1
Сhне, ѓще поручи1шисz за твоего2 дрyга, предaси твою2 рyку врагY. ΥΙΕ, ἐὰν ἐγγυήσῃ σὸν φίλον, παραδώσεις σὴν χεῖρα ἐχθρῷ·
2
2
Сёть бо крэпкA мyжу свои2 ўстнЁ, и3 плэнsетсz ўстнaми свои1хъ ќстъ. παγὶς γὰρ ἰσχυρὰ ἀνδρὶ τὰ ἴδια χείλη, καὶ ἁλίσκεται χείλεσιν ἰδίου στόματος.
3
3
Твори2, сhне, ±же ѓзъ заповёдую ти2, и3 спасaйсz: и4деши бо въ рyцэ ѕлhхъ за твоего2 дрyга: бyди не њслабэвaz, поwщрsй же и3 твоего2 дрyга, є3г0же и3споручи1лъ є3си2. ποίει, υἱέ, ἃ ἐγώ σοι ἐντέλλομαι, καὶ σώζου· ἥκεις γὰρ εἰς χεῖρας κακῶν διὰ σὸν φίλον. ἴσθι μὴ ἐκλυόμενος, παρόξυνε δὲ καὶ τὸν φίλον σου, ὃν ἐνεγγυήσω.
4
4
Не дaждь снA твои1ма nчи1ма, нижE да воздрeмлеши твои1ма вёждома, μὴ δῷς ὕπνον σοῖς ὄμμασι, μηδὲ ἐπινυστάξῃς σοῖς βλεφάροις,
5
5
да спасeшисz ѓки сeрна t тенeтъ и3 ћкw пти1ца t сёти. ἵνα σώζῃ ὥσπερ δορκὰς ἐκ βρόχων καὶ ὥσπερ ὄρνεον ἐκ παγίδος.
6
6
И#ди2 ко мрaвію, q, лэни1ве, и3 поревнyй ви1дэвъ пути6 є3гw2, и3 бyди џнагw мудрёйшій: ῎Ιθι πρὸς τὸν μύρμηκα, ὦ ὀκνηρέ, καὶ ζήλωσον ἰδὼν τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ καὶ γενοῦ ἐκείνου σοφώτερος·
7
7
џнъ бо, не сyщу є3мY земледёлцу, нижE нyдzщаго є3го2 и3мёzй, нижE под8 владhкою сhй, ἐκείνῳ γὰρ γεωργίου μὴ ὑπάρχοντος, μηδὲ τὸν ἀναγκάζοντα ἔχων, μηδὲ ὑπὸ δεσπότην ὤν,
8
8
гот0витъ въ жaтву пи1щу и3 мн0гое въ лёто твори1тъ ўгот0ваніе. И#ли2 и3ди2 ко пчелЁ и3 ўвёждь, к0ль дёлателница є4сть, дёланіе же к0ль честн0е твори1тъ: є3sже трудHвъ цaріе и3 простjи во здрaвіе ўпотреблsютъ, люби1ма же є4сть всёми и3 слaвна: ѓще си1лою и3 немощнA сyщи, (но) премyдростію почтeна произведeсz. ἑτοιμάζεται θέρους τὴν τροφὴν πολλήν τε ἐν τῷ ἀμητῷ ποιεῖται τὴν παράθεσιν. 8α ἢ πορεύθητι πρὸς τὴν μέλισσαν καὶ μάθε ὡς ἐργάτις ἐστὶ τήν τε ἐργασίαν ὡς σεμνὴν ποιεῖται· 8β ἦς τοὺς πόνους βασιλεῖς καὶ ἰδιῶται πρὸς ὑγίειαν προσφέρονται· ποθεινὴ δέ ἐστι πᾶσι καὶ ἐπίδοξος· 8γ καί περ οὖσα τῇ ρώμῃ ἀσθενής, τὴν σοφίαν τιμήσασα προήχθη.
9
9
Док0лэ, q, лэни1ве, лежи1ши; когдa же t снA востaнеши; ἕως τίνος, ὀκνηρέ, κατάκεισαι; πότε δὲ ἐξ ὕπνου ἐγερθήσῃ;
10
10
Мaлw ќбw спи1ши, мaлw же сэди1ши, мaлw же дрeмлеши, мaлw же њб8eмлеши пє1рси рукaма: ὀλίγον μὲν ὑπνοῖς, ὀλίγον δὲ κάθησαι, μικρὸν δὲ νυστάζεις, ὀλίγον δὲ ἐναγκαλίζῃ χερσὶ στήθη·
11
11
пот0мъ же нaйдетъ тебЁ ѓки ѕ0лъ пyтникъ ўб0жество: скyдость же ѓки благjй течeцъ. Ѓще же не лэни1въ бyдеши, пріи1детъ ћкw и3ст0чникъ жaтва твоS, скyдость же ѓки ѕлhй течeцъ (t тебє2) tбэжи1тъ. εἶτ᾿ ἐμπαραγίνεταί σοι ὥσπερ κακὸς ὁδοιπόρος ἡ πενία καὶ ἡ ἔνδεια ὥσπερ ἀγαθὸς δρομεύς. 11α ἐὰν δὲ ἄοκνος ᾖς, ἥξει ὥσπερ πηγὴ ὁ ἀμητός σου, ἡ δὲ ἔνδεια ὥσπερ κακὸς δρομεὺς ἀπαυτομολήσει.
12
12
Мyжъ безyменъ и3 законопрестyпный х0дитъ въ пути6 не бл†ги: ᾿Ανὴρ ἄφρων καὶ παράνομος πορεύεται ὁδοὺς οὐκ ἀγαθάς·
13
13
т0й же намизaетъ џкомъ и3 знaменіе даeтъ ног0ю, ўчи1тъ же помавaніемъ пeрстwвъ. ὁ δ᾿ αὐτὸς ἐννεύει ὀφθαλμῷ, σημαίνει δὲ ποδί, διδάσκει δὲ ἐννεύμασι δακτύλων.
14
14
Развращeнно же сeрдце куeтъ ѕл†z: на всsкое врeмz таковhй мzтeжы составлsетъ грaду. διεστραμμένῃ καρδίᾳ τεκταίνεται κακά, ἐν παντὶ καιρῷ ὁ τοιοῦτος ταραχὰς συνίστησι πόλει.
15
15
Сегw2 рaди внезaпу прих0дитъ є3мY поги1бель, разсэчeніе и3 сокрушeніе неисцёльное. διὰ τοῦτο ἐξαπίνης ἔρχεται ἡ ἀπώλεια αὐτοῦ, διακοπὴ καὶ συντριβὴ ἀνίατος·
16
16
Ћкw рaдуетсz њ всёхъ, и5хже ненави1дитъ бGъ, сокрушaетсz же за нечистотY души2: ὅτι χαίρει πᾶσιν, οἷς μισεῖ ὁ Θεός, συντρίβεται δὲ δι᾿ ἀκαθαρσίαν ψυχῆς.
17
17
џко досади1телz, љзhкъ непрaведный, рyцэ проливaющz кр0вь првdнагw, ὀφθαλμὸς ὑβριστοῦ, γλῶσσα ἄδικος, χεῖρες ἐκχέουσαι αἷμα δικαίου
18
18
и3 сeрдце кую1щее мы6сли ѕлы6, и3 н0зэ тщaщыzсz ѕло2 твори1ти потребsтсz. καὶ καρδία τεκταινομένη λογισμοὺς κακοὺς καὶ πόδες ἐπισπεύδοντες κακοποιεῖν.
19
19
Разжизaетъ лжы2 свидётель непрaведенъ и3 насылaетъ суды2 посредЁ брaтій. ἐκκαίει ψεύδη μάρτυς ἄδικος καὶ ἐπιπέμπει κρίσεις ἀνὰ μέσον ἀδελφῶν.
20
20
Сhне, храни2 зак0ны nтцA твоегw2 и3 не tри1ни наказ†ніz мaтере твоеS: Υἱέ, φύλασσε νόμους πατρός σου καὶ μὴ ἀπώσῃ θεσμοὺς μητρός σου·
21
21
навzжи1 же | на твою2 дyшу пrнw и3 њбzжи2 и5хъ њ твоeй вhи. ἄφαψαι δὲ αὐτοὺς ἐπὶ σῇ ψυχῇ διαπαντὸς καὶ ἐγκλοίωσαι περὶ σῷ τραχήλῳ.
22
22
Е#гдA х0диши, води2 ю5, и3 съ тоб0ю да бyдетъ: є3гдa же спи1ши, да храни1тъ тS, да востаю1щу ти2 глаг0летъ съ тоб0ю. ἡνίκα ἂν περιπατῇς, ἐπάγου αὐτὴν καὶ μετὰ σοῦ ἔστω· ὡς δ᾿ ἂν καθεύδῃς, φυλασσέτω σε, ἵνα ἐγειρομένῳ συλλαλῇ σοι.
23
23
ЗанE свэти1лникъ зaповэдь зак0на и3 свётъ, и3 пyть жи1зни, и3 њбличeніе, и3 наказaніе, ὅτι λύχνος ἐντολὴ νόμου καὶ φῶς, ὁδὸς ζωῆς καὶ ἔλεγχος καὶ παιδεία
24
24
є4же сохрани1ти тS t жены2 мужaты и3 t наваждeніz љзhка чуждaгw. τοῦ διαφυλάσσειν σὲ ἀπὸ γυναικὸς ὑπάνδρου καὶ ἀπὸ διαβολῆς γλώσσης ἀλλοτρίας.
25
25
Сhне, да не побэди1тъ тS добр0ты п0хоть, нижE ўловлeнъ бyди твои1ма nчи1ма, нижE да совосхи1тишисz вёждами є3S. μή σε νικήσῃ κάλλους ἐπιθυμία, μηδὲ ἀγρευθῇς σοῖς ὀφθαλμοῖς, μηδὲ συναρπασθῇς ἀπὸ τῶν αὐτῆς βλεφάρων·
26
26
Цэнa бо блудни1цы, є3ли1ка є3ди1нагw хлёба: женa же мужeй честны6z дyшы ўловлsетъ. τιμὴ γὰρ πόρνης ὅση καὶ ἑνὸς ἄρτου, γυνὴ δὲ ἀνδρῶν τιμίας ψυχὰς ἀγρεύει.
27
27
Ввsжетъ ли кто2 џгнь въ нBдра, ри1зъ же (свои1хъ) не сожжeтъ ли; ἀποδήσει τις πῦρ ἐν κόλπῳ, τὰ δὲ ἱμάτια οὐ κατακαύσει;
28
28
И#ли2 ходи1ти кто2 бyдетъ на ќгліехъ џгненныхъ, н0гъ же не сожжeтъ ли; ἢ περιπατήσει τις ἐπ᾿ ἀνθράκων πυρός, τοὺς δὲ πόδας οὐ κατακαύσει;
29
29
Тaкw вшeдый къ женЁ мужaтэй не без8 вины2 бyдетъ, нижE всsкъ прикасaйсz є4й. οὕτως ὁ εἰσελθὼν πρὸς γυναῖκα ὕπανδρον, οὐκ ἀθῳωθήσεται, οὐδὲ πᾶς ὁ ἁπτόμενος αὐτῆς.
30
30
Не ди1вно, ѓще кто2 ћтъ бyдетъ крадhй: крaдетъ бо, да насhтитъ дyшу свою2 ѓлчущую: οὐ θαυμαστὸν ἐὰν ἁλῷ τις κλέπτων, κλέπτει γὰρ ἵνα ἐμπλήσῃ τὴν ψυχὴν πεινῶν·
31
31
ѓще же ћтъ бyдетъ, воздaстъ седмери1цею, и3 вс‰ и3мBніz сво‰ дaвъ, и3збaвитъ себE. ἐὰν δὲ ἁλῷ, ἀποτίσει ἑπταπλάσια καὶ πάντα τὰ ὑπάρχοντα αὐτοῦ δοὺς ρύσεται ἑαυτόν.
32
32
Прелюбодёй же за скyдость ўмA поги1бель души2 своeй содэвaетъ, ὁ δὲ μοιχὸς δι᾿ ἔνδειαν φρενῶν ἀπώλειαν τῇ ψυχῇ αὐτοῦ περιποιεῖται,
33
33
болBзни же и3 безчeстіе понесeтъ: поношeніе же є3гw2 не заглaдитсz во вёкъ: ὀδύνας τε καὶ ἀτιμίας ὑποφέρει, τὸ δὲ ὄνειδος αὐτοῦ οὐκ ἐξαλειφθήσεται εἰς τὸν αἰῶνα.
34
34
и3сп0лнена бо рeвности ћрость мyжа є3S: не пощади1тъ въ дeнь судA, μεστὸς γὰρ ζήλου θυμὸς ἀνδρὸς αὐτῆς· οὐ φείσεται ἐν ἡμέρᾳ κρίσεως,
35
35
не и3змэни1тъ ни є3ди1ною цэн0ю вражды2, нижE разрэши1тсz мн0гими дарми2. οὐκ ἀνταλλάξεται οὐδενὸς λύτρου τὴν ἔχθραν, οὐδὲ μὴ διαλυθῇ πολλῶν δώρων.
Главa з7
Κεφάλαιο 7
1
1
Сhне, храни2 мо‰ словесA, мо‰ же зaпwвэди скрhй ў себє2. Сhне, чти2 гDа, и3 ўкрэпи1шисz: кромё же є3гw2 не б0йсz и3н0гw. ΥΙΕ, φύλασσε ἐμοὺς λόγους, τὰς δὲ ἐμὰς ἐντολὰς κρύψον παρὰ σεαυτῷ. υἱέ, τίμα τὸν Κύριον, καὶ ἰσχύσεις, πλὴν δὲ αὐτοῦ μὴ φοβοῦ ἄλλον.
2
2
Храни2 мо‰ зaпwвэди, и3 поживeши, словесa же мо‰ ћкw зBницы џчію: φύλαξον ἐμὰς ἐντολάς, καὶ βιώσεις, τοὺς δὲ ἐμοὺς λόγους ὥσπερ κόρας ὀμμάτων·
3
3
њбложи1 же и4ми тво‰ пeрсты, напиши1 же | на скрижaли сeрдца твоегw2. περίθου δὲ αὐτοὺς σοῖς δακτύλοις, ἐπίγραψον δὲ ἐπὶ τὸ πλάτος τῆς καρδίας σου.
4
4
Нарцы2 премyдрость сестрY тебЁ бhти, рaзумъ же знaемь сотвори2 тебЁ, εἶπον τὴν σοφίαν σὴν ἀδελφὴν εἶναι, τὴν δὲ φρόνησιν γνώριμον περιποίησαι σεαυτῷ·
5
5
да тS соблюдeтъ t жены2 чуждjz и3 лукaвыz, ѓще тS словесы2 льсти1выми њблагaти нaчнетъ: ἵνα σε τηρήσῃ ἀπὸ γυναικὸς ἀλλοτρίας καὶ πονηρᾶς, ἐάν σε λόγοις τοῖς πρὸς χάριν ἐμβάλληται.
6
6
nк0нцемъ бо и3з8 д0му своегw2 на пути6 прини1чущи, ἀπὸ γὰρ θυρίδος ἐκ τοῦ οἴκου αὐτῆς εἰς τὰς πλατείας παρακύπτουσα,
7
7
є3г0же ѓще ќзритъ t безyмныхъ ч†дъ ю4ношу скудоyмна, ὃν ἂν ἴδῃ τῶν ἀφρόνων τέκνων νεανίαν ἐνδεῆ φρενῶν,
8
8
проходsщаго ми1мw ќгла въ распyтіихъ д0му є3S παραπορευόμενον παρὰ γωνίαν ἐν διόδοις οἴκων αὐτῆς καὶ λαλοῦντα
9
9
и3 глаг0лющаго въ тeмный вeчеръ, є3гдA ўпокоeніе бyдетъ нощн0е и3 мрaчное: ἐν σκότει ἑσπερινῷ, ἡνίκα ἂν ἡσυχία νυκτερινὴ ᾖ καὶ γνοφώδης,
10
10
женa же срsщетъ є3го2, зрaкъ и3мyщи прелюбодёйничь, ћже твори1тъ ю4ныхъ пари1ти сердцaмъ: воскри1лена же є4сть и3 блyдна, ἡ δὲ γυνὴ συναντᾷ αὐτῷ, εἶδος ἔχουσα πορνικόν, ἣ ποιεῖ νέων ἐξίπτασθαι καρδίας.
11
11
въ домy же не почивaютъ н0зэ є3S: ἀνεπτερωμένη δέ ἐστι καὶ ἄσωτος, ἐν οἴκῳ δὲ οὐχ ἡσυχάζουσιν οἱ πόδες αὐτῆς·
12
12
врeмz бо нёкое внЁ глуми1тсz, врeмz же на распyтіихъ при всsцэмъ ќглэ присэди1тъ: χρόνον γάρ τινα ἔξω ρέμβεται, χρόνον δὲ ἐν πλατείαις παρὰ πᾶσαν γωνίαν ἐνεδρεύει.
13
13
пот0мъ є4мши лобзaетъ є3го2, безстyднымъ же лицeмъ речeтъ къ немY: εἶτα ἐπιλαβομένη ἐφίλησεν αὐτόν, ἀναιδεῖ δὲ προσώπῳ προσεῖπεν αὐτῷ·
14
14
жeртва ми1рна ми2 є4сть, днeсь воздаю2 њбёты мо‰: θυσία εἰρηνική μοί ἐστι, σήμερον ἀποδίδωμι τὰς εὐχάς μου·
15
15
сегw2 рaди и3зыд0хъ въ срётеніе тебЁ, желaющи лицA твоегw2, њбрэт0хъ тS: ἕνεκα τούτου ἐξῆλθον εἰς συνάντησίν σοι, ποθοῦσα τὸ σὸν πρόσωπον εὕρηκά σε.
16
16
простирaлами покрhхъ џдръ м0й, коврaми же сугyбыми постлaхъ, и5же t є3гЂпта, κειρίαις τέτακα τὴν κλίνην μου, ἀμφιτάποις δὲ ἔστρωκα τοῖς ἀπ᾿ Αἰγύπτου·
17
17
шафрaномъ посhпахъ л0же моE и3 д0мъ м0й кори1цею: διέρρακα τὴν κοίτην μου κροκίνῳ, τὸν δὲ οἶκόν μου κινναμώμῳ·
18
18
пріиди2 и3 наслади1мсz любвE дaже до ќтра, грzди2 и3 повалsемсz въ п0хоти: ἐλθὲ καὶ ἀπολαύσωμεν φιλίας ἕως ὄρθρου, δεῦρο καὶ ἐγκυλισθῶμεν ἔρωτι·
19
19
нёсть бо мyжа моегw2 въ домY, tи1де въ пyть далeче, οὐ γὰρ πάρεστιν ὁ ἀνήρ μου ἐν οἴκῳ, πεπόρευται δὲ ὁδὸν μακρὰν
20
20
дов0лнw сребрA взS съ соб0ю, по мн0гихъ днeхъ возврати1тсz въ д0мъ св0й. ἔνδεσμον ἀργυρίου λαβὼν ἐν χειρὶ αὐτοῦ, δι᾿ ἡμερῶν πολλῶν ἐπανήξει εἰς τὸν οἶκον αὐτοῦ.
21
21
И# прельсти2 є3го2 мн0гою бесёдою, тенeтами же ўстeнъ (въ блyдъ) привлечE є3го2. ἀπεπλάνησε δὲ αὐτὸν πολλῇ ὁμιλίᾳ βρόχοις τε τοῖς ἀπὸ χειλέων ἐξώκειλεν αὐτόν.
22
22
Џнъ же ѓбіе послёдова є4й њб8юр0дэвъ, и3 ћкоже в0лъ на заколeніе ведeтсz, и3 ћкw пeсъ на ќзы, ὁ δὲ ἐπηκολούθησεν αὐτῇ κεπφωθείς, ὥσπερ δὲ βοῦς ἐπὶ σφαγὴν ἄγεται καὶ ὥσπερ κύων ἐπὶ δεσμοὺς
23
23
и3ли2 ћкw є3лeнь ўsзвленъ стрэл0ю въ ћтра: и3 спэши1тъ ћкw пти1ца въ сёть, не вёдый, ћкw на дyшу свою2 течeтъ. ἢ ὡς ἔλαφος τοξεύματι πεπληγὼς εἰς τὸ ἧπαρ, σπεύδει δὲ ὥσπερ ὄρνεον εἰς παγίδα, οὐκ εἰδὼς ὅτι περὶ ψυχῆς τρέχει.
24
24
Нн7э u5бо, сhне, послyшай менE и3 внимaй глаг0лwмъ ќстъ мои1хъ, νῦν οὖν, υἱέ, ἄκουέ μου καὶ πρόσεχε ρήμασι στόματός μου·
25
25
да не ўклони1тсz въ пути6 є3S сeрдце твоE, μὴ ἐκκλινάτω εἰς τὰς ὁδοὺς αὐτῆς ἡ καρδία σου,
26
26
и3 да не прельсти1шисz въ стезsхъ є3S: мн0гихъ бо ўzзви1вши низвeрже, и3 безчи1сленни сyть, и5хже ўби1ла є4сть: πολλοὺς γὰρ τρώσασα καταβέβληκε, καὶ ἀναρίθμητοί εἰσιν οὓς πεφόνευκεν·
27
27
путіE ѓдwвы д0мъ є3S, низводsщіи въ сокрHвища смє1ртнаz. ὁδοὶ ᾅδου ὁ οἶκος αὐτῆς κατάγουσαι εἰς τὰ ταμιεῖα τοῦ θανάτου.
Главa }
Κεφάλαιο 8
1
1
Тёмже ты2 премyдрость проповёждь, да рaзумъ послyшаетъ тебE. ΣΥ τὴν σοφίαν κηρύξεις, ἵνα φρόνησίς σοι ὑπακούσῃ·
2
2
На выс0кихъ бо краeхъ є4сть, посредё же стeзь стои1тъ: ἐπὶ γὰρ τῶν ὑψηλῶν ἄκρων ἐστίν, ἀνὰ μέσον δὲ τῶν τρίβων ἕστηκε·
3
3
при вратёхъ бо си1льныхъ присэди1тъ, во вх0дэхъ же поeтсz. παρὰ γὰρ πύλαις δυναστῶν παρεδρεύει, ἐν δὲ εἰσόδοις ὑμνεῖται.
4
4
Вaсъ, q, человёцы, молю2, и3 вдаю2 м0й глaсъ сынHмъ человёчєскимъ. ῾Υμᾶς, ὦ ἄνθρωποι, παρακαλῶ, καὶ προΐεμαι ἐμὴν φωνὴν υἱοῖς ἀνθρώπων·
5
5
Ўразумёйте, неѕл0бивіи, ковaрство, ненакaзанніи же, приложи1те сeрдце. νοήσατε, ἄκακοι, πανουργίαν, οἱ δὲ ἀπαίδευτοι ἔνθεσθε καρδίαν.
6
6
Послyшайте менE: честн†z бо рекY и3 и3знесY t ўстeнъ пр†ваz. εἰσακούσατέ μου, σεμνὰ γὰρ ἐρῶ καὶ ἀνοίσω ἀπὸ χειλέων ὀρθά·
7
7
Ћкw и4стинэ поучи1тсz гортaнь м0й, мє1рзки же предо мн0ю ўстны2 лжи6выz. ὅτι ἀλήθειαν μελετήσει ὁ φάρυγξ μου, ἐβδελυγμένα δὲ ἐναντίον ἐμοῦ χείλη ψευδῆ.
8
8
Съ прaвдою вси2 глаг0лы ќстъ мои1хъ, ничт0же въ ни1хъ стр0потно, нижE развращeнно. μετὰ δικαιοσύνης πάντα τὰ ρήματα τοῦ στόματός μου, οὐδὲν ἐν αὐτοῖς σκολιὸν οὐδὲ στραγγαλιῶδες·
9
9
Вс‰ пр†ва разумэвaющымъ, и3 пр†ва њбрэтaющымъ рaзумъ. πάντα ἐνώπια τοῖς συνιοῦσι καὶ ὀρθὰ τοῖς εὑρίσκουσι γνῶσιν.
10
10
Пріими1те наказaніе, ґ не сребро2, и3 рaзумъ пaче злaта и3скушeна: и3збирaйте же вёдэніе пaче злaта чи1ста. λάβετε παιδείαν καὶ μὴ ἀργύριον, καὶ γνῶσιν ὑπὲρ χρυσίον δεδοκιμασμένον·
11
11
Лyчши бо премyдрость кaменій многоцённыхъ, всsкое же честн0е недост0йно є3S є4сть. κρείσσων γὰρ σοφία λίθων πολυτελῶν, πᾶν δὲ τίμιον οὐκ ἄξιον αὐτῆς ἐστιν.
12
12
Ѓзъ премyдрость всели1хъ совётъ, и3 рaзумъ и3 смhслъ ѓзъ призвaхъ. ἐγὼ ἡ σοφία κατεσκήνωσα βουλήν, καὶ γνῶσιν καὶ ἔννοιαν ἐγὼ ἐπεκαλεσάμην.
13
13
Стрaхъ гDень ненави1дитъ непрaвды, досаждeніz же и3 гордhни, и3 пути6 лукaвыхъ: возненави1дэхъ же ѓзъ развращє1нныz пути6 ѕлhхъ. φόβος Κυρίου μισεῖ ἀδικίαν, ὕβριν τε καὶ ὑπερηφανίαν καὶ ὁδοὺς πονηρῶν· μεμίσηκα δὲ ἐγὼ διεστραμμένας ὁδοὺς κακῶν.
14
14
М0й совётъ и3 ўтверждeніе, м0й рaзумъ, моs же крёпость. ἐμὴ βουλὴ καὶ ἀσφάλεια, ἐμὴ φρόνησις, ἐμὴ δὲ ἰσχύς·
15
15
Мн0ю цaріе цaрствуютъ, и3 си1льніи пи1шутъ прaвду: δι᾿ ἐμοῦ βασιλεῖς βασιλεύουσι καὶ οἱ δυνάσται γράφουσι δικαιοσύνην·
16
16
мн0ю вельмHжи величaютсz, и3 власти1тиліе мн0ю держaтъ зeмлю. δι᾿ ἐμοῦ μεγιστᾶνες μεγαλύνονται, καὶ τύραννοι δι᾿ ἐμοῦ κρατοῦσι γῆς.
17
17
Ѓзъ лю1бzщыz мS люблю2, и4щущіи же менE њбрsщутъ блгdть. ἐγὼ τοὺς ἐμὲ φιλοῦντας ἀγαπῶ, οἱ δὲ ἐμὲ ζητοῦντες εὑρήσουσι χάριν.
18
18
Богaтство и3 слaва моS є4сть, и3 стzжaніе мн0гихъ и3 прaвда. πλοῦτος καὶ δόξα ἐμοὶ ὑπάρχει καὶ κτῆσις πολλῶν καὶ δικαιοσύνη.
19
19
Лyчше є4сть плоди1ти менE, пaче злaта и3 кaменіz дрaга: мои1 же плоды2 лyчше сребрA и3збрaнна. βέλτιον ἐμὲ καρπίζεσθαι ὑπὲρ χρυσίον καὶ λίθον τίμιον, τὰ δὲ ἐμὰ γεννήματα κρείσσω ἀργυρίου ἐκλεκτοῦ.
20
20
Въ путeхъ прaвды хождY и3 посредЁ стeзь њправдaніz живY, ἐν ὁδοῖς δικαιοσύνης περιπατῶ καὶ ἀνὰ μέσον τρίβων δικαιοσύνης ἀναστρέφομαι,
21
21
да раздэлю2 лю1бzщымъ мS и3мёніе, и3 сокрHвища и4хъ и3сп0лню благи1хъ. Ѓще возвэщY вaмъ быв†ющаz на всsкъ дeнь, помzнY, ±же t вёка, и3счести2. ἵνα μερίσω τοῖς ἐμὲ ἀγαπῶσιν ὕπαρξιν καὶ τοὺς θησαυροὺς αὐτῶν ἐμπλήσω ἀγαθῶν. ἐὰν ἀναγγείλω ὑμῖν τὰ καθ᾿ ἡμέραν γινόμενα, μνημονεύσω τὰ ἐξ αἰῶνος ἀριθμῆσαι.
22
22
ГDь создa мz [Е#вр.: стzжa мz.] начaло путjй свои1хъ въ дэлA сво‰, Κύριος ἔκτισέ με ἀρχὴν ὁδῶν αὐτοῦ εἰς ἔργα αὐτοῦ,
23
23
прeжде вBкъ њсновa мz, въ начaлэ, прeжде нeже зeмлю сотвори1ти, πρὸ τοῦ αἰῶνος ἐθεμελίωσέ με ἐν ἀρχῇ, πρὸ τοῦ τὴν γῆν ποιῆσαι
24
24
и3 прeжде нeже бє1здны содёлати, прeжде нeже произhти и3ст0чникwмъ в0дъ, καὶ πρὸ τοῦ τὰς ἀβύσους ποιῆσαι, πρὸ τοῦ προελθεῖν τὰς πηγὰς τῶν ὑδάτων,
25
25
прeжде нeже горaмъ водрузи1тисz, прeжде же всёхъ холмHвъ раждaетъ мS. πρὸ τοῦ ὄρη ἑδρασθῆναι, πρὸ δὲ πάντων βουνῶν γεννᾷ με.
26
26
ГDь сотвори2 страны6 и3 ненаселє1нныz, и3 концы6 населє1нныz поднебeсныz. Κύριος ἐποίησε χώρας καὶ ἀοικήτους καὶ ἄκρα οἰκούμενα τῆς ὑπ᾿ οὐρανόν.
27
27
Е#гдA гот0вzше нeбо, съ ни1мъ бёхъ, и3 є3гдA tлучaше пrт0лъ св0й на вётрэхъ, ἡνίκα ἡτοίμαζε τὸν οὐρανόν, συμπαρήμην αὐτῷ, καὶ ὅτε ἀφώριζε τὸν ἑαυτοῦ θρόνον ἐπ᾿ ἀνέμων·
28
28
и3 є3гдA крBпки творsше вы6шніz w4блаки, и3 є3гдA твє1рды полагaше и3ст0чники поднебeсныz, ἡνίκα ἰσχυρὰ ἐποίει τὰ ἄνω νέφη, καὶ ὡς ἀσφαλεῖς ἐτίθει πηγὰς τῆς ὑπ᾿ οὐρανὸν
29
29
и3 є3гдA полагaше м0рю предёлъ є3гw2, да в0ды не ми1мw и4дутъ ќстъ є3гw2, и3 крBпка творsше њснов†ніz земли2, бёхъ при нeмъ ўстроsющи. καὶ ἰσχυρὰ ἐποίει τὰ θεμέλια τῆς γῆς,
30
30
Ѓзъ бёхъ, њ нeйже рaдовашесz, на всsкъ же дeнь веселsхсz пред8 лицeмъ є3гw2 на всsко врeмz, ἤμην παρ᾿ αὐτῷ ἁρμόζουσα. ἐγὼ ἤμην ᾗ προσέχαιρε, καθ᾿ ἡμέραν δὲ εὐφραινόμην ἐν προσώπῳ αὐτοῦ ἐν παντὶ καιρῷ,
31
31
є3гдA веселsшесz вселeнную соверши1въ, и3 веселsшесz њ сынёхъ человёческихъ. ὅτε ἐνευφραίνετο τὴν οἰκουμένην συντελέσας, καὶ ἐνευφραίνετο ἐν υἱοῖς ἀνθρώπων.
32
32
Нн7э u5бо, сhне, послyшай менE: и3 блажeни, и5же пути6 мо‰ сохранsтъ. νῦν οὖν, υἱέ, ἄκουέ μου καὶ μακάριοι, οἳ ὁδούς μου φυλάσσοντες,
33
33
Ўслhшите премyдрость, и3 ўмудри1тесz, и3 не tмещи1те. ἀκούσατε παιδείαν καὶ σοφίσθητε καὶ μὴ ἀποφραγῆτε.
34
34
Блажeнъ мyжъ, и4же послyшаетъ менE, и3 человёкъ, и4же пути6 мо‰ сохрани1тъ, бдsй при мои1хъ двeрехъ пrнw, соблюдazй прaги мои1хъ вх0дwвъ: μακάριος ἀνήρ, ὃς εἰσακούεταί μου, καὶ ἄνθρωπος, ὃς τὰς ἐμὰς ὁδοὺς φυλάξει ἀγρυπνῶν ἐπ᾿ ἐμαῖς θύραις καθ᾿ ἡμέραν, τηρῶν σταθμοὺς ἐμῶν εἰσόδων·
35
35
и3сх0ди бо мои2 и3сх0ди животA, и3 ўготовлsетсz хотёніе t гDа: αἱ γὰρ ἔξοδοί μου ἔξοδοι ζωῆς, καὶ ἑτοιμάζεται θέλησις παρὰ Κυρίου.
36
36
согрэшaющіи же въ мS нечeствуютъ на сво‰ дyши, и3 ненави1дzщіи мS лю1бzтъ смeрть. οἱ δὲ ἁμαρτάνοντες εἰς ἐμὲ ἀσεβοῦσιν εἰς τὰ ἑαυτῶν ψυχάς, καὶ οἱ μισοῦντές με ἀγαπῶσι θάνατον.
Главa f7
Κεφάλαιο 9
1
1
Премyдрость создA себЁ д0мъ и3 ўтверди2 столпHвъ сeдмь: Η σοφία ᾠκοδόμησεν ἑαυτῇ οἶκον καὶ ὑπήρεισε στύλους ἑπτά·
2
2
заклA сво‰ жeртвєннаz, и3 раствори2 въ чaши своeй віно2, и3 ўгот0ва свою2 трапeзу: ἔσφαξε τὰ ἑαυτῆς θύματα, ἐκέρασεν εἰς κρατῆρα τὸν ἑαυτῆς οἶνον καὶ ἡτοιμάσατο τὴν ἑαυτῆς τράπεζαν·
3
3
послA сво‰ рабы6, созывaющи съ выс0кимъ проповёданіемъ на чaшу, глаг0лющи: ἀπέστειλε τοὺς ἑαυτῆς δούλους συγκαλοῦσα μετὰ ὑψηλοῦ κηρύγματος ἐπὶ κρατῆρα λέγουσα·
4
4
и4же є4сть безyменъ, да ўклони1тсz ко мнЁ. ὅς ἐστιν ἄφρων, ἐκκλινάτω πρός με· καὶ τοῖς ἐνδεέσι φρενῶν εἶπεν·
5
5
И# трeбующымъ ўмA речE: пріиди1те, kди1те м0й хлёбъ и3 пjйте віно2, є4же раствори1хъ вaмъ: ἔλθετε φάγετε τῶν ἐμῶν ἄρτων καὶ πίετε οἶνον, ὃν ἐκέρασα ὑμῖν·
6
6
њстaвите безyміе и3 жи1ви бyдете, да во вёки воцаритeсz: и3 взыщи1те рaзума, да поживетE и3 и3спрaвите рaзумъ въ вёдэніи. ἀπολείπετε ἀφροσύνην, ἵνα εἰς τὸν αἰῶνα βασιλεύσητε, καὶ ζητήσατε φρόνησιν, καὶ κατορθώσατε ἐν γνώσει σύνεσιν.
7
7
Наказyzй ѕлы6z пріи1метъ себЁ безчeстіе, њбличazй же нечести1ваго пор0чна сотвори1тъ себE (*њбличє1ніz бо нечести1вому р†ны є3мY). ῾Ο παιδεύων κακοὺς λήψεται ἑαυτῷ ἀτιμίαν· ἐλέγχων δὲ τὸν ἀσεβῆ μωμήσεται ἑαυτόν.
8
8
Не њбличaй ѕлhхъ, да не возненави1дzтъ тебE: њбличaй премyдра, и3 возлю1битъ тS. μὴ ἔλεγχε κακούς, ἵνα μὴ μισήσωσί σε· ἔλεγχε σοφόν, καὶ ἀγαπήσει σε.
9
9
Дaждь премyдрому винY, и3 премyдрэйшій бyдетъ: сказyй првdному, и3 приложи1тъ пріимaти. δίδου σοφῷ ἀφορμήν, καὶ σοφώτερος ἔσται· γνώριζε δικαίῳ, καὶ προσθήσει τοῦ δέχεσθαι.
10
10
Начaло премyдрости стрaхъ гDень, и3 совётъ с™hхъ рaзумъ: разумёти бо зак0нъ, п0мысла є4сть благaгw. ἀρχὴ σοφίας φόβος Κυρίου, καὶ βουλὴ ἁγίων σύνεσις, τὸ δὲ γνῶναι νόμον διανοίας ἐστὶν ἀγαθῆς·
11
11
Си1мъ бо w4бразомъ мн0гое поживeши врeмz, и3 приложaтсz тебЁ лBта животA твоегw2. τούτῳ γὰρ τῷ τρόπῳ πολὺν ζήσεις χρόνον, καὶ προστεθήσεταί σοι ἔτη ζωῆς σου.
12
12
Сhне, ѓще премyдръ бyдеши, себЁ премyдръ бyдеши и3 и4скрєннимъ твои6мъ: ѓще же ѕ0лъ бyдеши, є3ди1нъ почерпнeши ѕл†z. Сhнъ накaзанъ премyдръ бyдетъ, безyмный же слуг0ю ўпотреби1тсz. И$же ўтверждaетсz на лжaхъ, сeй пасeтъ вётры, т0й же поженeтъ пти6цы парsщыz: њстaви бо пути6 своегw2 віногрaда, въ стезsхъ же своегw2 земледёланіz заблуди2, прох0дитъ же сквозЁ пустhню безв0дную и3 зeмлю њпредэлeнную въ жaждэхъ, собирaетъ же рукaма непл0діе. υἱέ, ἐὰν σοφὸς γένῃ σεαυτῷ, σοφὸς ἔση καὶ τοῖς πλησίον· ἐὰν δὲ κακὸς ἀποβῇς, μόνος ἂν ἀντλήσεις κακά. ὃς ἐρείδεται ἐπὶ ψεύδεσιν, οὗτος ποιμαίνει ἀνέμους, ὁ δ᾿ αὐτὸς διώξεται ὄρνεα πετόμενα· ἀπέλιπε γὰρ ὁδοὺς τοῦ ἑαυτοῦ ἀμπελῶνος, τοὺς δὲ ἄξονας τοῦ ἰδίου γεωργίου πεπλάνηται· διαπορεύεται δὲ δι᾿ ἀνύδρου ἐρήμου καὶ γῆν διατεταγμένην ἐν διψώδεσι, συνάγει δὲ χερσὶν ἀκαρπίαν.
13
13
ЖенA безyмнаz и3 продeрзаz скуднA хлёбомъ бывaетъ, ћже не вёсть стыдёніz, Γυνὴ ἄφρων καὶ θρασεῖα ἐνδεὴς ψωμοῦ γίνεται, ἣ οὐκ ἐπίσταται αἰσχύνην.
14
14
сёде при двeрехъ д0му своегw2, на столцЁ ћвэ на ст0гнахъ, ἐκάθισεν ἐπὶ θύραις τοῦ ἑαυτῆς οἴκου, ἐπὶ δίφρου ἐμφανῶς ἐν πλατείαις,
15
15
призывaющаz мимоходsщихъ и3 и3справлsющихъ пути6 сво‰: προσκαλουμένη τοὺς παριόντας καὶ κατευθύνοντας ἐν ταῖς ὁδοῖς αὐτῶν·
16
16
и4же є4сть t вaсъ безyмнэйшій, да ўклони1тсz ко мнЁ: и3 лишє1ннымъ рaзума повелэвaю, глаг0лющи: ὅς ἐστιν ὑμῶν ἀφρονέστατος, ἐκκλινάτω πρός με καὶ τοῖς ἐνδεέσι φρονήσεως παρακελεύομαι λέγουσα·
17
17
хлёбwмъ сокровє1ннымъ въ слaдость прикосни1тесz и3 в0ду татьбы2 слaдкую пjйте. ἄρτων κρυφίων ἡδέως ἅψασθε καὶ ὕδατος κλοπῆς γλυκεροῦ.
18
18
Џнъ же не вёсть, ћкw земнор0дніи ў неS погибaютъ и3 во днЁ ѓда њбрэтaютсz. Но tскочи2, не замeдли на мёстэ є3S, нижE настaви џка своегw2 къ нeй: тaкw бо пр0йдеши в0ду чуждyю и3 прeйдеши рэкY чуждyю: t водh же чуждjz њшaйсz и3 t и3ст0чника чуждaгw не пjй, да мн0гое врeмz поживeши, и3 приложaтсz тебЁ лBта животA. ὁ δὲ οὐκ οἶδεν ὅτι γηγενεῖς παρ᾿ αὐτῇ ὄλλυνται, καὶ ἐπὶ πέταυρον ᾅδου συναντᾷ. 18α ἀλλὰ ἀποπήδησον, μὴ χρονίσῃς ἐν τῷ τόπῳ, μηδὲ ἐπιστήσῃς τὸ σὸν ὄμμα πρὸς αὐτήν· 18β οὕτως γὰρ διαβήσῃ ὕδωρ ἀλλότριον καὶ ὑπερβήσῃ ποταμὸν ἀλλότριον· 18γ ἀπὸ δὲ ὕδατος ἀλλοτρίου ἀπόσχου καὶ ἀπὸ πηγῆς ἀλλοτρίας μὴ πίῃς, 18δ ἵνα πολὺν ζήσῃς χρόνον, προστεθῇ δέ σοι ἔτη ζωῆς.
Главa ‹
Κεφάλαιο 10
1
1
Сhнъ премyдръ весели1тъ nтцA, сhнъ же безyменъ печaль мaтери. ΥΙΟΣ σοφὸς εὐφραίνει πατέρα, υἱὸς δὲ ἄφρων λύπη τῇ μητρί.
2
2
Не п0льзуютъ сокрHвища беззак0нныхъ, прaвда же и3збaвитъ t смeрти. οὐκ ὠφελήσουσι θησαυροὶ ἀνόμους, δικαιοσύνη δὲ ρύσεται ἐκ θανάτου.
3
3
Не ўбіeтъ глaдомъ гDь дyшу првdную, жив0тъ же нечести1выхъ низврати1тъ. οὐ λιμοκτονήσει Κύριος ψυχὴν δικαίαν, ζωὴν δὲ ἀσεβῶν ἀνατρέψει.
4
4
НищетA мyжа смирsетъ: рyцэ же мyжественныхъ њбогащaютсz. πενία ἄνδρα ταπεινοῖ, χεῖρες δὲ ἀνδρείων πλουτίζουσιν. 4α υἱὸς πεπαιδευμένος σοφὸς ἔσται, τῷ δὲ ἄφρονι διακόνῳ χρήσεται.
5
5
Сhнъ накaзанъ премyдръ бyдетъ, безyмный же слуг0ю ўпотреби1тсz: спасeтсz t зн0z сhнъ разyмный, вэтротлёненъ же бывaетъ на жaтвэ сhнъ беззак0нный. διεσώθη ἀπὸ καύματος υἱὸς νοήμων, ἀνεμόφθορος δὲ γίνεται ἐν ἀμητῷ υἱὸς παράνομος.
6
6
Блгcвeніе гDне на главЁ првdнагw: ўстa же нечести1выхъ покрhетъ плaчь безврeменный. εὐλογία Κυρίου ἐπὶ κεφαλὴν δικαίου, στόμα δὲ ἀσεβῶν καλύψει πένθος ἄωρον.
7
7
Пaмzть првdныхъ съ похвалaми: и4мz же нечести1выхъ ўгасaетъ. μνήμη δικαίων μετ᾿ ἐγκωμίων, ὄνομα δὲ ἀσεβοῦς σβέννυται.
8
8
Премyдръ сeрдцемъ пріи1метъ зaпwвэди: непокровeнный же ўстнaма њстроптэвaz запнeтсz. σοφὸς καρδίᾳ δέξεται ἐντολάς, ὁ δὲ ἄστεγος χείλεσι σκολιάζων ὑποσκελισθήσεται.
9
9
И$же х0дитъ пр0стw, х0дитъ надёzсz: развращaz же пути6 сво‰, познaнъ бyдетъ. ὃς πορεύεται ἁπλῶς, πορεύεται πεποιθώς, ὁ δὲ διαστρέφων τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ, γνωσθήσεται.
10
10
Намизazй џкомъ съ лeстію собирaетъ мужє1мъ печ†ли: њбличazй же со дерзновeніемъ миротвори1тъ. ὁ ἐννεύων ὀφθαλμοῖς μετὰ δόλου, συνάγει ἀνδράσι λύπας, ὁ δὲ ἐλέγχων μετὰ παρρησίας, εἰρηνοποιεῖ.
11
11
И#ст0чникъ жи1зни въ руцЁ првdнагw: ўстa же нечести1вагw покрhетъ пaгуба. πηγὴ ζωῆς ἐν χειρὶ δικαίου, στόμα δὲ ἀσεβοῦς καλύψει ἀπώλεια.
12
12
Нeнависть воздвизaетъ рaспрю: всёхъ же нелюбопри1телныхъ покрывaетъ люб0вь. μῖσος ἐγείρει νεῖκος, πάντας δὲ τοὺς μὴ φιλονεικοῦντας καλύπτει φιλία.
13
13
И$же t ўстeнъ произн0ситъ премyдрость, жезл0мъ біeтъ мyжа безсердeчна. ὃς ἐκ χειλέων προφέρει σοφίαν, ράβδῳ τύπτει ἄνδρα ἀκάρδιον.
14
14
Премyдріи скрhютъ чyвство, ўстa же продeрзагw приближaютсz сокрушeнію. σοφοὶ κρύψουσιν αἴσθησιν, στόμα δὲ προπετοῦς ἐγγίζει συντριβῇ.
15
15
Стzжaніе богaтыхъ грaдъ твeрдъ, сокрушeніе же нечести1выхъ нищетA. κτῆσις πλουσίων πόλις ὀχυρά, συντριβὴ δὲ ἀσεβῶν πενία.
16
16
ДэлA првdныхъ жив0тъ творsтъ, пл0дове же нечести1выхъ грэхи2. ἔργα δικαίων ζωὴν ποιεῖ, καρποὶ δὲ ἀσεβῶν ἁμαρτίας.
17
17
Пути6 жи1зни храни1тъ наказaніе: наказaніемъ же не њбличeный заблуждaетъ. ὁδοὺς δικαίας ζωῆς φυλάσσει παιδεία, παιδεία δὲ ἀνεξέλεγκτος πλανᾶται.
18
18
Покрывaютъ враждY ўстнЁ пр†выz: и3зносsщіи же ўкори1зну безyмнэйшіи сyть. καλύπτουσιν ἔχθραν χείλη δίκαια, οἱ δὲ ἐκφέροντες λοιδορίας ἀφρονέστατοί εἰσιν.
19
19
T многосл0віz не и3збэжи1ши грэхA: щадs же ўстнЁ, разyменъ бyдеши. ἐκ πολυλογίας οὐκ ἐκφεύξῃ ἁμαρτίαν, φειδόμενος δὲ χειλέων νοήμων ἔσῃ.
20
20
Сребро2 разжжeное љзhкъ првdнагw: сeрдце же нечести1вагw и3счeзнетъ. ἄργυρος πεπυρωμένος γλῶσσα δικαίου, καρδία δὲ ἀσεβοῦς ἐκλείψει.
21
21
ЎстнЁ првdныхъ вёдzтъ высHкаz: безyмніи же въ скyдости скончавaютсz. χείλη δικαίων ἐπίσταται ὑψηλά, οἱ δὲ ἄφρονες ἐν ἐνδείᾳ τελευτῶσιν.
22
22
Блгcвeніе гDне на главЁ првdнагw, сіE њбогащaетъ, и3 не и4мать приложи1тисz є3мY печaль въ сeрдцы. εὐλογία Κυρίου ἐπὶ κεφαλὴν δικαίου· αὕτη πλουτίζει, καὶ οὐ μὴ προστεθῇ αὐτῇ λύπη ἐν καρδία.
23
23
Смёхомъ безyмный твори1тъ ѕл†z: премyдрость же мyжеви раждaетъ рaзумъ. ἐν γέλωτι ἄφρων πράσσει κακά, ἡ δὲ σοφία ἀνδρὶ τίκτει φρόνησιν.
24
24
Въ поги1бели нечести1вый њбн0ситсz: желaніе же првdнагw пріsтно. ἐν ἀπωλείᾳ ἀσεβὴς περιφέρεται, ἐπιθυμία δὲ δικαίου δεκτή.
25
25
Преходsщей бyри, нечести1вый и3счезaетъ, првdный же ўклони1всz спасaетсz во вёки. παραπορευομένης καταιγίδος ἀφανίζεται ἀσεβής, δίκαιος δὲ ἐκκλίνας σώζεται εἰς τὸν αἰῶνα.
26
26
Ћкоже гр0здіе зелeное врeдъ зубHмъ и3 дhмъ nчи1ма, тaкw законопреступлeніе творsщымъ є5. ὥσπερ ὄμφαξ ὀδοῦσι βλαβερὸν καὶ καπνὸς ὄμμασιν, οὕτως παρανομία τοῖς χρωμένοις αὐτῇ.
27
27
Стрaхъ гDень прилагaетъ дни6: лBта же нечести1выхъ ўмaлzтсz. φόβος Κυρίου προστίθησιν ἡμέρας, ἔτη δὲ ἀσεβῶν ὀλιγωθήσεται.
28
28
Пребывaетъ съ првdными весeліе, ўповaніе же нечести1выхъ погибaетъ. ἐγχρονίζει δικαίοις εὐφροσύνη, ἐλπὶς δὲ ἀσεβῶν ἀπολεῖται.
29
29
Ўтверждeніе прпdбному стрaхъ гDень, сокрушeніе же творsщымъ ѕл†z. ὀχύρωμα ὁσίου φόβος Κυρίου, συντριβὴ δὲ τοῖς ἐργαζομένοις κακά.
30
30
Првdникъ во вёки не поколeблетсz: нечести1віи же не населsтъ земли2. δίκαιος εἰς τὸν αἰῶνα οὐκ ἐνδώσει, ἀσεβεῖς δὲ οὐκ οἰκήσουσι γῆν.
31
31
ЎстA првdнагw кaплютъ премyдрость, љзhкъ же непрaведнагw поги1бнетъ: στόμα δικαίου ἀποστάζει σοφίαν, γλῶσσα δὲ ἀδίκου ἐξολεῖται.
32
32
ўстнЁ мужeй првdныхъ кaплютъ бlгод†ти, ўстa же нечести1выхъ развращaютсz. χείλη ἀνδρῶν δικαίων ἀποστάζει χάριτας, στόμα δὲ ἀσεβῶν ἀποστρέφεται.
Главa №i
Κεφάλαιο 11
1
1
МBрила льсти6ваz мeрзость пред8 гDемъ, вёсъ же првdный пріsтенъ є3мY. ΖΥΓΟΙ δόλιοι βδέλυγμα ἐνώπιον Κυρίου, στάθμιον δὲ δίκαιον δεκτὸν αὐτῷ.
2
2
И#дёже ѓще вни1детъ досаждeніе, тaмw и3 безчeстіе: ўстa же смирeнныхъ поучaютсz премyдрости. οὗ ἐὰν εἰσέλθῃ ὕβρις, ἐκεῖ καὶ ἀτιμία· στόμα δὲ ταπεινῶν μελετᾷ σοφίαν
3
3
Ўмирazй првdникъ њстaви раскazніе, ўд0бна же бывaетъ и3 посмэsтелна нечести1выхъ поги1бель. ἀποθανὼν δίκαιος ἔλιπε μετάμελον, πρόχειρος δὲ γίνεται καὶ ἐπίχαρτος ἀσεβῶν ἀπώλεια.
4
Совершeнство прaвыхъ настaвитъ и5хъ, и3 поползновeніе tрицaющихсz плэни1тъ и5хъ. Не ўп0льзуютъ и3мBніz въ дeнь ћрости: прaвда же и3збaвитъ t смeрти.
5
5
Прaвда непор0чнагw и3справлsетъ пути6, нечeстіе же впадaетъ въ непрaвду. δικαιοσύνη ἀμώμους ὀρθοτομεῖ ὁδούς, ἀσέβεια δὲ περιπίπτει ἀδικίᾳ.
6
6
Прaвда мужeй прaвыхъ и3збaвитъ и5хъ, безсовётіемъ же ўловлsютсz беззак0нніи. δικαιοσύνη ἀνδρῶν ὀρθῶν ρύεται αὐτούς, τῇ δὲ ἀπωλείᾳ αὐτῶν ἁλίσκονται παράνομοι.
7
7
Скончaвшусz мyжу првdну, не поги1бнетъ надeжда: похвалa же нечести1выхъ поги1бнетъ. τελευτήσαντος ἀνδρὸς δικαίου οὐκ ὄλλυται ἐλπίς, τὸ δὲ καύχημα τῶν ἀσεβῶν ὄλλυται.
8
8
Првdный t л0ва ўбёгнетъ, въ негHже мёсто предаeтсz нечести1вый. δίκαιος ἐκ θήρας ἐκδύνει, ἀντ᾿ αὐτοῦ δὲ παραδίδοται ὁ ἀσεβής.
9
9
Во ўстёхъ нечести1выхъ сёть грaжданwмъ, чyвство же првdныхъ благопоспёшно. ἐν στόματι ἀσεβῶν παγὶς πολίταις, αἴσθησις δὲ δικαίων εὔοδος.
10
10
Во бlги1хъ првdныхъ и3спрaвитсz грaдъ, и3 въ поги1бели нечести1выхъ рaдованіе. ἐν ἀγαθοῖς δικαίων κατώρθωσε πόλις,
11
11
Въ блгcвeніи прaвыхъ возвhситсz грaдъ, ўсты6 же нечести1выхъ раскопaетсz. στόμασι δὲ ἀσεβῶν κατεσκάφη.
12
12
Ругaетсz грaжданwмъ лишeнный рaзума, мyжъ же мyдръ безм0лвіе в0дитъ. μυκτηρίζει πολίτας ἐνδεὴς φρενῶν, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος ἡσυχίαν ἄγει.
13
13
Мyжъ двоzзhченъ tкрывaетъ совёты въ с0нмищи, вёрный же дyхомъ таи1тъ вeщы. ἀνὴρ δίγλωσσος ἀποκαλύπτει βουλὰς ἐν συνεδρίῳ, πιστὸς δὲ πνοῇ κρύπτει πράγματα.
14
14
И%мже и3 нёсть ўправлeніz, пaдаютъ ѓки ли1ствіе, спасeніе же є4сть во мн0зэ совётэ. οἷς μὴ ὑπάρχει κυβέρνησις, πίπτουσιν ὥπερ φύλλα, σωτηρία δὲ ὑπάρχει ἐν πολλῇ βουλῇ.
15
15
Лукaвый ѕлодёйствуетъ, є3гдA сочетавaетсz съ првdнымъ, ненави1дитъ же глaса ўтверждeніz. πονηρὸς κακοποιεῖ ὅταν συμμίξῃ δικαίῳ, μισεῖ δὲ ἦχον ἀσφαλείας.
16
16
ЖенA благодaтна возн0ситъ мyжу слaву: прест0лъ же безчeстіz женA ненави1дzщаz прaвды. Богaтства лэни1віи скyдни бывaютъ, крёпцыи же ўтверждaютсz богaтствомъ. γυνὴ εὐχάριστος ἐγείρει ἀνδρὶ δόξαν, θρόνος δὲ ἀτιμίας γυνὴ μισοῦσα δίκαια. πλούτου ὀκνηροὶ ἐνδεεῖς γίνονται, οἱ δὲ ἀνδρεῖοι ἐρείδονται πλούτῳ.
17
17
Души2 своeй благотвори1тъ мyжъ ми1лостивый, погублsетъ же тёло своE неми1лостивый. τῇ ψυχῇ αὐτοῦ ἀγαθὸν ποιεῖ ἀνὴρ ἐλεήμων, ἐξολλύει δὲ αὐτοῦ σῶμα ὁ ἀνελεήμων.
18
18
Нечести1вый твори1тъ дэлA непрaвєднаz: сёмz же првdныхъ мздA и4стины. ἀσεβεῖς ποιεῖ ἔργα ἄδικα, σπέρμα δὲ δικαίων μισθὸς ἀληθείας.
19
19
Сhнъ првdный раждaетсz въ жив0тъ: гонeніе же нечести1вагw въ смeрть. υἱὸς δίκαιος γεννᾶται εἰς ζωήν, διωγμὸς δὲ ἀσεβοῦς εἰς θάνατον.
20
20
Мeрзость гDеви путіE развращeнни, пріsтни же є3мY вси2 непор0чніи въ путeхъ свои1хъ. βδέλυγμα Κυρίῳ διεστραμμέναι ὁδοί, προσδεκτοὶ δὲ αὐτῷ πάντες ἄμωμοι ἐν ταῖς ὁδοῖς αὐτῶν.
21
21
Въ рyку рyцэ вложи1въ непрaведнw, не без8 мyки бyдетъ ѕлhхъ: сёzй же прaвду пріи1метъ мздY вёрну. χειρὶ χεῖρας ἐμβαλὼν ἀδίκως οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται, ὁ δὲ σπείρων δικαιοσύνην λήψεται μισθὸν πιστόν.
22
22
Ћкоже ўсерsзь златhй въ н0здрехъ свиніи2, тaкw женЁ ѕлоyмнэй лёпота. ὥσπερ ἐνώτιον ἐν ρινὶ ὑός, οὕτως γυναικὶ κακόφρονι κάλλος.
23
23
Желaніе првdныхъ всE благ0е, надeжда же нечести1выхъ поги1бнетъ. ἐπιθυμία δικαίων πᾶσα ἀγαθή, ἐλπὶς δὲ ἀσεβῶν ἀπολεῖται.
24
24
Сyть, и5же сво‰ сёюще, мнHжайшаz творsтъ: сyть же и3 собирaюще чужд†z, ўмалsютсz. εἰσὶν οἳ τὰ ἴδια σπείροντες πλείονα ποιοῦσιν, εἰσὶ δὲ καὶ οἳ συνάγοντες ἐλαττονοῦνται.
25
25
ДушA блгcвeнна всsкаz простaz: мyжъ ћрый неблагоwбрaзенъ. ψυχὴ εὐλογουμένη πᾶσα ἁπλῆ, ἀνὴρ δὲ θυμώδης οὐκ εὐσχήμων.
26
26
Ўдержавazй пшени1цу њстaвитъ ю5 kзhкwмъ: продаsй пшени1цу скyпw, t нар0да пр0клzтъ, блгcвeніе же гDне на главЁ подавaющагw. ὁ συνέχων σῖτον ὑπολείποιτο αὐτὸν τοῖς ἔθνεσιν, εὐλογίαν δὲ εἰς κεφαλὴν τοῦ μεταδιδόντος.
27
27
Творsй благ†z и4щетъ блгdти добры2: и4щущаго же ѕл†z пости1гнутъ є3го2. τεκταινόμενος ἀγαθὰ ζητεῖ χάριν ἀγαθήν, ἐκζητοῦντα δὲ κακά, καταλήψεται αὐτόν.
28
28
Надёzйсz на богaтство своE, сeй падeтъ: заступazй же првdныхъ, т0й возсіsетъ. ὁ πεποιθὼς ἐπὶ πλούτῳ οὗτος πεσεῖται, ὁ δὲ ἀντιλαμβανόμενος δικαίων οὗτος ἀνατελεῖ.
29
29
Не сматрszй своегw2 д0му наслёдитъ вётры: пораб0таетъ же безyмный разyмному. ὁ μὴ συμπεριφερόμενος τῷ ἑαυτοῦ οἴκῳ κληρονομήσει ἄνεμον, δουλεύσει δὲ ἄφρων φρονίμῳ.
30
30
T плодA прaвды дрeво жи1зни прозzбaетъ: teмлютсz же безврeменнw дyши беззак0нныхъ. ἐκ καρποῦ δικαιοσύνης φύεται δένδρον ζωῆς, ἀφαιροῦνται δὲ ἄωροι ψυχαὶ παρανόμων.
31
31
Ѓще првdный є3двA спасaетсz, нечести1вый же и3 грёшный гдЁ kви1тсz; εἰ ὁ μὲν δίκαιος μόλις σώζεται, ὁ ἀσεβὴς καὶ ἁμαρτωλὸς ποὺ φανεῖται;
Главa в7i
Κεφάλαιο 12
1
1
Любsй наказaніе лю1битъ чyвство: ненави1дzй же њбличeніz безyменъ. Ο ἀγαπῶν παιδείαν, ἀγαπᾷ αἴσθησιν, ὁ δὲ μισῶν ἐλέγχους ἄφρων.
2
2
Лyчше њбрэтhй блгdть t гDа бGа: мyжъ же законопрестyпенъ премолчaнъ бyдетъ. κρείσων ὁ εὑρὼν χάριν παρὰ Κυρίῳ, ἀνὴρ δὲ παράνομος παρασιωπηθήσεται.
3
3
Не и3спрaвитсz человёкъ t беззак0ннагw: корє1ніz же првdныхъ не tи1мутсz. οὐ κατορθώσει ἄνθρωπος ἐξ ἀνόμου, αἱ δὲ ρίζαι τῶν δικαίων οὐκ ἐξαρθήσονται.
4
4
ЖенA мyжественнаz вэнeцъ мyжу своемY: ћкоже въ дрeвэ чeрвь, тaкw мyжа погублsетъ женA ѕлотв0рнаz. γυνὴ ἀνδρεία στέφανος τῷ ἀνδρὶ αὐτῆς· ὥσπερ δὲ ἐν ξύλῳ σκώληξ, οὕτως ἄνδρα ἀπόλλυσι γυνὴ κακοποιός.
5
5
Мы6сли првdныхъ судбы6: ўправлsютъ же нечести1віи лє1сти. λογισμοὶ δικαίων κρίματα, κυβερνῶσι δὲ ἀσεβεῖς δόλους.
6
6
СловесA нечести1выхъ льсти6ва въ кр0вь, ўстa же прaвыхъ и3збaвzтъ и5хъ. λόγοι ἀσεβῶν δόλιοι, στόμα δὲ ὀρθῶν ρύσεται αὐτούς.
7
7
Ѓможе њбрати1тсz нечести1вый, и3счезaетъ: хр†мины же првdныхъ пребывaютъ. οὗ ἐὰν στραφῇ ὁ ἀσεβής, ἀφανίζεται, οἶκοι δὲ δικαίων παραμένουσι.
8
8
ЎстA разyмнагw хвали6ма бывaютъ t мyжа: слабосeрдъ же поругaемь бывaетъ. στόμα συνετοῦ ἐγκωμιάζεται ὑπὸ ἀνδρός, νωθροκάρδιος δὲ μυκτηρίζεται.
9
9
Лyчше мyжъ въ безчeстіи раб0таzй себЁ, нeжели чeсть себЁ њбложи1въ и3 лишazйсz хлёба. κρείσσων ἀνὴρ ἐν ἀτιμίᾳ δουλεύων ἑαυτῷ ἢ τιμὴν ἑαυτῷ περιτιθεὶς καὶ προσδεόμενος ἄρτου.
10
10
Првdникъ ми1луетъ дyшы скотHвъ свои1хъ: ўтрHбы же нечести1выхъ неми1лwстивны. δίκαιος οἰκτείρει ψυχὰς κτηνῶν αὐτοῦ, τὰ δὲ σπλάγχνα τῶν ἀσεβῶν ἀνελεήμονα.
11
11
Дёлаzй свою2 зeмлю и3сп0лнитсz хлёбwвъ: гонsщіи же сyєтнаz лишeни рaзума. И$же є4сть слaдостенъ въ вjннэмъ пребывaніи, во свои1хъ твердhнехъ њстaвитъ безчeстіе. ὁ ἐργαζόμενος τὴν ἑαυτοῦ γῆν ἐμπλησθήσεται ἄρτων, οἱ δὲ διώκοντες μάταια ἐνδεεῖς φρενῶν. 11α ὅς ἐστιν ἡδὺς ἐν οἴνων διατριβαῖς, ἐν τοῖς ἑαυτοῦ ὀχυρώμασι καταλείψει ἀτιμίαν.
12
12
Жел†ніz нечести1выхъ ѕл†: корeніе же бlгочести1выхъ въ твeрдостехъ. ἐπιθυμίαι ἀσεβῶν κακαί, αἱ δὲ ρίζαι τῶν εὐσεβῶν ἐν ὀχυρώμασι.
13
13
За грёхъ ўстeнъ впaдаетъ въ сBти грёшникъ: и3збэгaетъ же t ни1хъ првdникъ. Сматрszй кр0ткw поми1лованъ бyдетъ, ґ срэтazй во вратёхъ њскорби1тъ дyшы. δι᾿ ἁμαρτίαν χειλέων ἐμπίπτει εἰς παγίδας ἁμαρτωλός, ἐκφεύγει δὲ ἐξ αὐτῶν δίκαιος. 13α ὁ βλέπων λεῖα ἐλεηθήσεται, ὁ δὲ συναντῶν ἐν πύλαις ἐκθλίψει ψυχάς.
14
14
T плодHвъ ќстъ душA мyжа нап0лнитсz бlги1хъ, воздаsніе же ўстeнъ є3гw2 воздaстсz є3мY. ἀπὸ καρπῶν στόματος ψυχὴ ἀνδρὸς πλησθήσεται ἀγαθῶν, ἀνταπόδομα δὲ χειλέων αὐτοῦ δοθήσεται αὐτῷ.
15
15
ПутіE безyмныхъ прaви пред8 ни1ми: послyшаетъ совётwвъ мyдрый. ὁδοὶ ἀφρόνων ὀρθαὶ ἐνώπιον αὐτῶν, εἰσακούει δὲ συμβουλίας σοφός.
16
16
Безyмный ѓбіе и3сповёсть гнёвъ св0й: крhетъ же своE безчeстіе хи1трый. ἄφρων αὐθημερὸν ἐξαγγέλλει ὀργὴν αὐτοῦ, κρύπτει δὲ τὴν ἑαυτοῦ ἀτιμίαν ἀνὴρ πανοῦργος.
17
17
Kвлeнную вёру возвэщaетъ првdный: свидётель же непрaведныхъ льсти1въ. ἐπιδεικνυμένην πίστιν ἀπαγγέλλει δίκαιος, ὁ δὲ μάρτυς τῶν ἀδίκων δόλιος.
18
18
Сyть, и5же глаг0люще ўzзвлsютъ ѓки мечи6: љзhцы же премyдрыхъ и3сцэлsютъ. εἰσὶν οἳ λέγοντες τιτρώσκουσι μαχαίρᾳ, γλῶσσαι δὲ σοφῶν ἰῶνται.
19
19
ЎстнЁ и4стинны и3справлsютъ свидётелство: свидётель же ск0ръ љзhкъ и4мать непрaведенъ. χείλη ἀληθινὰ κατορθοῖ μαρτυρίαν, μάρτυς δὲ ταχὺς γλῶσσαν ἔχει ἄδικον.
20
20
Лeсть въ сeрдцы кую1щагw ѕл†z: хотsщіи же ми1ра возвеселsтсz. δόλος ἐν καρδίᾳ τεκταινομένου κακά, οἱ δὲ βουλόμενοι εἰρήνην εὐφρανθήσονται.
21
21
Ничт0же непрaведное ўг0дно є4сть првdному: нечести1віи же и3сп0лнzтсz ѕлhхъ. οὐκ ἀρέσει τῷ δικαίῳ οὐδὲν ἄδικον, οἱ δὲ ἀσεβεῖς πλησθήσονται κακῶν.
22
22
Мeрзость гDеви ўстнЁ лжи6вы: творsй же вёрнw пріsтенъ є3мY. βδέλυγμα Κυρίῳ χείλη ψευδῆ, ὁ δὲ ποιῶν πίστεις δεκτὸς παρ᾿ αὐτῷ.
23
23
Мyжъ разуми1вый прест0лъ чyвствіz: сeрдце же безyмныхъ срsщетъ кл‰твы. ἀνὴρ συνετὸς θρόνος αἰσθήσεως, καρδία δὲ ἀφρόνων συναντήσεται ἀραῖς.
24
24
РукA и3збрaнныхъ њдержи1тъ ўд0бь: льсти1віи же бyдутъ во плэнeніи. χεὶρ ἐκλεκτῶν κρατήσει εὐχερῶς, δόλιοι δὲ ἔσονται ἐν προνομῇ.
25
25
Стрaшное сл0во сeрдце мyжа првdна смущaетъ, вёсть же бlгaz весели1тъ є3го2. φοβερὸς λόγος καρδίαν ταράσσει ἀνδρὸς δικαίου, ἀγγελία δὲ ἀγαθὴ εὐφραίνει αὐτόν.
26
26
Разуми1въ првdникъ себЁ дрyгъ бyдетъ: мы6сли же нечести1выхъ некрHтки: согрэшaющихъ пости1гнутъ ѕл†z, пyть же нечести1выхъ прельсти1тъ |. ἐπιγνώμων δίκαιος ἑαυτοῦ φίλος ἔσται, αἱ δὲ γνῶμαι τῶν ἀσεβῶν ἀνεπιεικεῖς. ἁμαρτάνοντας καταδιώξεται κακὰ ἡ δὲ ὁδὸς τῶν ἀσεβῶν πλανήσει αὐτούς.
27
27
Не ўлучи1тъ льсти1вый лови1твы: стzжaніе же честн0е мyжъ чи1стый. οὐκ ἐπιτεύξεται δόλιος θήρας, κτῆμα δὲ τίμιον ἀνὴρ καθαρός.
28
28
Въ путeхъ прaвды жив0тъ, путіe же ѕлоп0мнzщихъ въ смeрть. ἐν ὁδοῖς δικαιοσύνης ζωή, ὁδοὶ δὲ μνησικάκων εἰς θάνατον.
Главa Gi
Κεφάλαιο 13
1
1
Сhнъ бlгоразyмный послушли1въ nтцY, сhнъ же непокорли1вый въ поги1бель. ΥΙΟΣ πανοῦργος ὑπήκοος πατρί, υἱὸς δὲ ἀνήκοος ἐν ἀπωλείᾳ.
2
2
T плодHвъ прaвды снёсть бlгjй: дyшы же беззак0нныхъ погибaютъ безврeменнw. ἀπὸ καρπῶν δικαιοσύνης φάγεται ἀγαθός, ψυχαὶ δὲ παρανόμων ὀλοῦνται ἄωροι.
3
3
И$же храни1тъ сво‰ ўстA, соблюдaетъ свою2 дyшу: продeрзивый же ўстнaма ўстраши1тъ себE. ὃς φυλάσσει τὸ ἑαυτοῦ στόμα, τηρεῖ τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν, ὁ δὲ προπετὴς χείλεσι πτοήσει ἑαυτόν.
4
4
Въ п0хотехъ є4сть всsкъ прaздный: рyки же мyжественныхъ въ прилэжaніи. ἐν ἐπιθυμίαις ἐστὶ πᾶς ἀεργός, χεῖρες δὲ ἀνδρείων ἐν ἐπιμελείᾳ.
5
5
СловесE непрaведна ненави1дитъ првdникъ: нечести1вый же стыди1тсz и3 не воз8имётъ дерзновeніz. λόγον ἄδικον μισεῖ δίκαιος, ἀσεβὴς δὲ αἰσχύνεται καὶ οὐχ ἕξει παρρησίαν.
6
Прaвда храни1тъ неѕлHбивыz: нечести6выz же ѕлы6 твори1тъ грёхъ.
7
7
Сyть богатsще себE, ничесHже и3мyще: и3 сyть смирsющесz во мн0зэ богaтствэ. εἰσὶν οἱ πλουτίζοντες ἑαυτοὺς μηδὲν ἔχοντες, καί εἰσιν οἱ ταπεινοῦντες ἑαυτοὺς ἐν πολλῷ πλούτῳ.
8
8
И#збавлeніе мyжа души2 своE є3мY богaтство: ни1щій же не терпи1тъ прещeніz. λύτρον ἀνδρὸς ψυχῆς ὁ ἴδιος πλοῦτος, πτωχὸς δὲ οὐχ ὑφίσταται ἀπειλήν.
9
9
Свётъ првdнымъ всегдA, свётъ же нечести1выхъ ўгасaетъ: дyши льсти6выz заблуждaютъ во грэсёхъ, првdніи же щeдрzтъ и3 ми1луютъ. φῶς δικαίοις διαπαντός, φῶς δὲ ἀσεβῶν σβέννυται. 9α ψυχαὶ δόλιαι πλανῶνται ἐν ἁμαρτίαις, δίκαιοι δὲ οἰκτείρουσι καὶ ἐλεοῦσι.
10
10
Ѕлhй съ досаждeніемъ твори1тъ ѕл†z: себe же знaющіи премyдри (сyть). κακὸς μεθ᾿ ὕβρεως πράσσει κακά, οἱ δὲ ἑαυτῶν ἐπιγνώμονες σοφοί.
11
11
И#мёніе поспэшaемо со беззак0ніемъ ўмaлено бывaетъ, собирazй же себЁ со бlгочeстіемъ и3зwби1лствовати бyдетъ: првdный щeдритъ и3 даeтъ. ὕπαρξις ἐπισπουδαζομένη μετὰ ἀνομίας ἐλάσσων γίνεται, ὁ δὲ συνάγων ἑαυτῷ μετ᾿ εὐσεβείας πληθυνθήσεται· δίκαιος οἰκτείρει καὶ κιχρᾷ.
12
12
Лyчше начинazй помогaти сeрдцемъ њбэщaющагw и3 въ надeжду ведyщагw: дрeво бо жи1зни желaніе д0брое. κρείσσων ἐναρχόμενος βοηθῶν καρδίᾳ τοῦ ἐπαγγελλομένου καὶ εἰς ἐλπίδα ἄγοντος· δένδρον γὰρ ζωῆς ἐπιθυμία ἀγαθή.
13
13
И$же презирaетъ вeщь, презрёнъ бyдетъ t неS: ґ боsйсz зaповэди, сeй здрaвствуетъ. ὃς καταφρονεῖ πράγματος, καταφρονηθήσεται ὑπ᾿ αὐτοῦ· ὁ δὲ φοβούμενος ἐντολήν, οὗτος ὑγιαίνει. 13α υἱῷ δολίῳ οὐδὲν ἔσται ἀγαθόν, οἰκέτῃ δὲ σοφῷ εὔοδοι ἔσονται πράξεις, καὶ κατευθυνθήσεται ἡ ὁδὸς αὐτοῦ.
14
14
Сhну лукaвому ничт0же є4сть блaго: рабy же мyдру благопоспBшна бyдутъ дэлA, и3 и3спрaвитсz пyть є3гw2. νόμος σοφοῦ πηγὴ ζωῆς, ὁ δὲ ἄνους ὑπὸ παγίδος θανεῖται.
15
15
Зак0нъ мyдрому и3ст0чникъ жи1зни: безyмный же t сёти ќмретъ. σύνεσις ἀγαθὴ δίδωσι χάριν, τὸ δὲ γνῶναι νόμον διανοίας ἐστὶν ἀγαθῆς, ὁδοὶ δὲ καταφρονούντων ἐν ἀπωλείᾳ.
16
16
Рaзумъ бlгъ даeтъ блгdть: разумёти же зак0нъ, мhсли є4сть благjz: путіe же презирaющихъ въ поги1бели. πᾶς πανοῦργος πράσσει μετὰ γνώσεως, ὁ δὲ ἄφρων ἐξεπέτασεν ἑαυτοῦ κακίαν.
17
17
Всsкъ хи1трый твори1тъ съ рaзумомъ, безyмный же прострeтъ свою2 ѕл0бу. βασιλεὺς θρασὺς ἐμπεσεῖται εἰς κακά, ἄγγελος δὲ σοφὸς ρύσεται αὐτόν.
18
18
Цaрь дeрзостенъ впадeтъ во ѕл†z, вёстникъ же мyдръ и3збaвитъ є3го2. πενίαν καὶ ἀτιμίαν ἀφαιρεῖται παιδεία, ὁ δὲ φυλάσσων ἐλέγχους δοξασθήσεται.
19
19
НищетY и3 безчeстіе teмлетъ наказaніе: хранsй же њбличє1ніz прослaвитсz. ἐπιθυμίαι εὐσεβῶν ἡδύνουσι ψυχήν, ἔργα δὲ ἀσεβῶν μακρὰν ἀπὸ γνώσεως.
20
20
Жел†ніz бlгочести1выхъ наслаждaютъ дyшу, дэлa же нечести1выхъ далeче t рaзума. ὁ συμπορευόμενος σοφοῖς σοφὸς ἔσται, ὁ δὲ συμπορευόμενος ἄφροσι γνωσθήσεται.
21
21
Ходsй съ премyдрыми премyдръ бyдетъ, ходsй же съ безyмными познaнъ бyдетъ. ἁμαρτάνοντας καταδιώξεται κακά, τοὺς δὲ δικαίους καταλήψεται ἀγαθά.
22
22
Согрэшaющихъ пости1гнутъ ѕл†z, првdныхъ же пости1гнутъ бlг†z. ἀγαθὸς ἀνὴρ κληρονομήσει υἱοὺς υἱῶν, θησαυρίζεται δὲ δικαίοις πλοῦτος ἀσεβῶν.
23
23
Бlгъ мyжъ наслёдитъ сhны сынHвъ: сокр0вищствуетсz же првdнымъ богaтство нечести1выхъ. δίκαιοι ποιήσουσιν ἐν πλούτῳ ἔτη πολλά, ἄδικοι δὲ ἀπολοῦνται συντόμως.
24
24
Првdніи насладsтсz въ богaтствэ лBта мнHга: непрaведніи же поги1бнутъ вск0рэ. ὃς φείδεται τῆς βακτηρίας μισεῖ τὸν υἱὸν αὐτοῦ, ὁ δὲ ἀγαπῶν ἐπιμελῶς παιδεύει.
25
25
И$же щади1тъ жeзлъ (св0й), ненави1дитъ сhна своего2: любsй же наказyетъ прилёжнw. δίκαιος ἔσθων ἐμπιπλᾷ τὴν ψυχὴν αὐτοῦ, ψυχαὶ δὲ ἀσεβῶν ἐνδεεῖς.
26
Првdный kдhй насыщaетъ дyшу свою2: дyшы же нечести1выхъ ск{дны.
Главa д7i
Κεφάλαιο 14
1
1
М{дрыz жєны2 создaша д0мы: безyмнаz же раскопA рукaма свои1ма. ΣΟΦΑΙ γυναῖκες ᾠκοδόμησαν οἴκους, ἡ δὲ ἄφρων κατέσκαψε ταῖς χερσὶν αὐτῆς.
2
2
Ходsй прaвw бои1тсz гDа: развращazй же пути6 сво‰ њбезчeститсz. ὁ πορευόμενος ὀρθῶς φοβεῖται τὸν Κύριον, ὁ δὲ σκολιάζων ταῖς ὁδοῖς αὐτοῦ ἀτιμασθήσεται.
3
3
И#з8 ќстъ безyмныхъ жeзлъ досаждeніz: ўстнё же мyдрыхъ хранsтъ |. ἐκ στόματος ἀφρόνων βακτηρία ὕβρεως, χείλη δὲ σοφῶν φυλάσσει αὐτούς.
4
4
И#дёже нёсть волHвъ, ћсли чи6сты: ґ и3дёже жи6та мнHга, ћвна волY крёпость. οὗ μή εἰσι βόες, φάτναι καθαραί· οὗ δὲ πολλὰ γεννήματα, φανερὰ βοὸς ἰσχύς.
5
5
Свидётель вёренъ не лжeтъ: разжизaетъ же лHжнаz свидётель непрaведенъ. μάρτυς πιστὸς οὐ ψεύδεται, ἐκκαίει δὲ ψευδῆ μάρτυς ἄδικος.
6
6
Взhщеши премyдрости ў ѕлhхъ, и3 не њбрsщеши: чyвство же ў мyдрыхъ ўд0бно. ζητήσεις σοφίαν παρὰ κακοῖς καὶ οὐχ εὑρήσεις, αἴσθησις δὲ παρὰ φρονίμοις εὐχερής.
7
7
Вс‰ проти6вна (сyть) мyжеви безyмну: nрyжіе же чyвствіz ўстнЁ прем{дры. πάντα ἐναντία ἀνδρὶ ἄφρονι, ὅπλα δὲ αἰσθήσεως χείλη σοφά.
8
8
Премyдрость ковaрныхъ ўразумёетъ пути6 и4хъ: бyйство же безyмныхъ въ заблуждeніи. σοφία πανούργων ἐπιγνώσεται τὰς ὁδοὺς αὐτῶν, ἄνοια δὲ ἀφρόνων ἐν πλάνῃ.
9
9
Д0мове беззак0нныхъ трeбуютъ њчищeніz, д0мове же првdныхъ пріsтни. οἰκίαι παρανόμων ὀφειλήσουσι καθαρισμόν, οἰκίαι δὲ δικαίων δεκταί.
10
10
Сeрдце мyжа чyвственно печaль души2 є3гw2: є3гдa же весели1тсz, не примэшaетсz досаждeнію. καρδία ἀνδρὸς αἰσθητική, λυπηρὰ ψυχὴ αὐτοῦ· ὅταν δὲ εὐφραίνηται, οὐκ ἐπιμίγνυται ὕβρει.
11
11
Д0мове нечести1выхъ и3счeзнутъ, селє1ніz же прaвw творsщихъ пребyдутъ. οἰκίαι ἀσεβῶν ἀφανισθήσονται, σκηναὶ δὲ κατορθούντων στήσονται.
12
12
Е$сть пyть, и4же мни1тсz человёкwмъ прaвъ бhти, послBднzz же є3гw2 прих0дzтъ во дно2 ѓда. ἔστιν ὁδός, ἣ δοκεῖ παρὰ ἀνθρώποις ὀρθὴ εἶναι, τὰ δὲ τελευταῖα αὐτῆς ἔρχεται εἰς πυθμένα ᾄδου.
13
13
Ко весeліємъ не примэшавaетсz печaль: послBднzz же рaдости въ плaчь прих0дzтъ. ἐν εὐφροσύναις οὐ προσμίγνυται λύπη, τελευταῖα δὲ χαρὰ εἰς πένθος ἔρχεται.
14
14
Путjй свои1хъ насhтитсz дерзосeрдый, t размышлeній же свои1хъ мyжъ блaгъ. τῶν ἑαυτοῦ ὁδῶν πλησθήσεται θρασυκάρδιος, ἀπὸ δὲ τῶν διανοημάτων αὐτοῦ ἀνὴρ ἀγαθός.
15
15
Неѕл0бивый вёру є4млетъ всsкому словеси2, ковaрный же прих0дитъ въ раскazніе. ἄκακος πιστεύει παντὶ λόγῳ, πανοῦργος δὲ ἔρχεται εἰς μετάνοιαν.
16
16
Премyдръ ўбоsвсz ўклони1тсz t ѕлA, безyмный же на себE надёzвсz смэшавaетсz со беззак0ннымъ. σοφὸς φοβηθεὶς ἐξέκλινεν ἀπὸ κακοῦ, ὁ δὲ ἄφρων ἑαυτῷ πεποιθὼς μίγνυται ἀνόμῳ.
17
17
Nстроsростный без8 совёта твори1тъ, мyжъ же мyдрый мнHгаz терпи1тъ. ὀξύθυμος πράσσει μετὰ ἀβουλίας, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος πολλὰ ὑποφέρει.
18
18
Раздэлsютъ безyмніи ѕл0бу, ковaрніи же ўдержaтъ чyвство. μεριοῦνται ἄφρονες κακίαν, οἱ δὲ πανοῦργοι κρατήσουσιν αἰσθήσεως.
19
19
Поп0лзнутсz ѕлjи пред8 бlги1ми, и3 нечести1віи послyжатъ пред8 двeрьми првdныхъ. ὀλισθήσουσι κακοὶ ἔναντι ἀγαθῶν, καὶ ἀσεβεῖς θεραπεύσουσι θύρας δικαίων.
20
20
Дрyзіе возненави1дzтъ другHвъ ўб0гихъ: дрyзіе же богaтыхъ мн0зи. φίλοι μισήσουσι φίλους πτωχούς, φίλοι δὲ πλουσίων πολλοί.
21
21
Безчeстzй ўбHгіz согрэшaетъ, ми1луzй же ни1щыz бlжeнъ. ὁ ἀτιμάζων πένητας ἁμαρτάνει, ἐλεῶν δὲ πτωχοὺς μακαριστός.
22
22
Заблуждaющіи (непрaвєдницы) дёлаютъ ѕл†z, млcть же и3 и4стину дёлаютъ бlгjи. Не вёдzтъ млcти и3 вёры дёлателіе ѕлhхъ: ми1лwстыни же и3 вBры ў дёлателей бlги1хъ. πλανώμενοι τεκταίνουσι κακά, ἔλεον δὲ καὶ ἀλήθειαν τεκταίνουσιν ἀγαθοί. οὐκ ἐπίστανται ἔλεον καὶ πίστιν τέκτονες κακῶν, ἐλεημοσύναι δὲ καὶ πίστεις παρὰ τέκτοσιν ἀγαθοῖς.
23
23
Во всsцэмъ пекyщемсz є4сть и3з8oби1ліе: любослaстный же и3 безпечaльный въ скyдости бyдетъ. ἐν παντὶ μεριμνῶντι ἔνεστι περισσόν, ὁ δὲ ἡδὺς καὶ ἀνάλγητος ἐν ἐνδείᾳ ἔσται.
24
24
Вэнeцъ премyдрыхъ богaтство и4хъ, житіe же безyмныхъ ѕло2. στέφανος σοφῶν πλοῦτος αὐτῶν, ἡ δὲ διατριβὴ ἀφρόνων κακή.
25
25
И#збaвитъ t ѕлhхъ дyшу свидётель вёренъ, разжизaетъ же лжи6ваz лeстный. ρύσεται ἐκ κακῶν ψυχὴν μάρτυς πιστός, ἐκκαίει δὲ ψεύδη δόλιος.
26
26
Во стрaсэ гDни ўповaніе крёпости, чaдwмъ же свои6мъ њстaвитъ ўтверждeніе (ми1ра). ἐν φόβῳ Κυρίου ἐλπὶς ἰσχύος, τοῖς δὲ τέκνοις αὐτοῦ καταλείπει ἔρεισμα.
27
27
Стрaхъ гDень и3ст0чникъ жи1зни, твори1тъ же ўкланsтисz t сёти смeртныz. πρόσταγμα Κυρίου πηγὴ ζωῆς, ποιεῖ δὲ ἐκκλίνειν ἐκ παγίδος θανάτου.
28
28
Во мн0зэ kзhцэ слaва царю2: во њскудёніи же лю1дстэ сокрушeніе си1льному. ἐν πολλῷ ἔθνει δόξα βασιλέως, ἐν δὲ ἐκλείψει λαοῦ συντριβὴ δυνάστου.
29
29
Долготерпэли1въ мyжъ мн0гъ въ рaзумэ, малодyшный же крёпкw безyменъ. μακρόθυμος ἀνὴρ πολὺς ἐν φρονήσει, ὁ δὲ ὀλιγόψυχος ἰσχυρῶς ἄφρων.
30
30
Кр0ткій мyжъ сeрдцу врaчь: м0ль же костeмъ сeрдце чyвственно. πραΰθυμος ἀνὴρ καρδίας ἰατρός, σὴς δὲ ὀστέων καρδία αἰσθητική.
31
31
Њклеветazй ўб0гаго раздражaетъ сотв0ршаго и5, почитazй же є3го2 ми1луетъ ни1щаго. ὁ συκοφαντῶν πένητα παροξύνει τὸν ποιήσαντα αὐτόν, ὁ δὲ τιμῶν αὐτὸν ἐλεεῖ πτωχόν.
32
32
Во ѕл0бэ своeй tри1нетсz нечести1вый: надёzйжесz на гDа свои1мъ препод0біемъ прaведенъ. ἐν κακίᾳ αὐτοῦ ἀπωσθήσεται ἀσεβής, ὁ δὲ πεποιθὼς τῇ ἑαυτοῦ ὁσιότητι δίκαιος.
33
33
Въ сeрдцы блaзэ мyжа почjетъ премyдрость, въ сeрдцы же безyмныхъ не познавaетсz. ἐν καρδίᾳ ἀγαθῇ ἀνδρὸς ἀναπαύσεται σοφίᾳ, ἐν δὲ καρδίᾳ ἀφρόνων οὐ διαγινώσκεται.
34
34
Прaвда возвышaетъ kзhкъ: ўмалsютъ же племенA грэси2. δικαιοσύνη ὑψοῖ ἔθνος, ἐλασσονοῦσι δὲ φυλὰς ἁμαρτίαι.
35
35
Пріsтенъ царeви слугA разyмный, свои1мъ же благоwбращeніемъ teмлетъ безчeстіе. δεκτὸς βασιλεῖ ὑπηρέτης νοήμων, τῇ δὲ ἑαυτοῦ εὐστροφίᾳ ἀφαιρεῖται ἀτιμίαν.
Главa є7i
Κεφάλαιο 15
1
1
Гнёвъ губи1тъ и3 раз{мныz: tвётъ же смирeнъ tвращaетъ ћрость, ґ сл0во жeстоко возвизaетъ гнёвы. ΟΡΓΗ ἀπόλλυσι καὶ φρονίμους, ἀπόκρισις δὲ ὑποπίπτουσα ἀποστρέφει θυμόν, λόγος δὲ λυπηρὸς ἐγείρει ὀργάς.
2
2
Љзhкъ мyдрыхъ дHбраz свёсть: ўстa же безyмныхъ возвэщaютъ ѕл†z. γλῶσσα σοφῶν καλὰ ἐπίσταται, στόμα δὲ ἀφρόνων ἀναγγέλλει κακά.
3
3
На всsцэмъ мёстэ џчи гDни сматрsютъ ѕлы6z же и3 благ‡z. ἐν παντὶ τόπῳ ὀφθαλμοὶ Κυρίου, σκοπεύουσι κακούς τε καὶ ἀγαθούς.
4
4
И#сцэлeніе љзhка дрeво жи1зни: хранsй же є3го2 и3сп0лнитсz дyха. ἴασις γλώσσης δένδρον ζωῆς, ὁ δὲ συντηρῶν αὐτὴν πλησθήσεται πνεύματος,
5
5
Безyмный ругaетсz наказaнію џтчу: хранsй же зaпwвэди хитрёйшій. Во мн0зэ прaвдэ крёпость мн0га: нечести1віи же t земли2 и3скоренsтсz. ἄφρων μυκτηρίζει παιδείαν πατρός, ὁ δὲ φυλάσσων ἐντολὰς πανουργότερος.
6
6
Въ домёхъ првdныхъ крёпость мн0га: плодh же нечести1выхъ погибaютъ. ). 27α ἐλεημοσύναις καὶ πίστεσιν ἀποκαθαίρονται ἁμαρτίαι, τῷ δὲ φόβῳ Κυρίου ἐκκλίνει πᾶς ἀπὸ κακοῦ.
7
7
ЎстнЁ мyдрыхъ свzзyютсz чyвствомъ, сердцa же безyмныхъ не твє1рда. ). 28α δεκταὶ παρὰ Κυρίῳ ὁδοὶ ἀνθρώπων δικαίων, διὰ δὲ αὐτῶν καὶ οἱ ἐχθροὶ φίλοι γίνονται.
8
8
Жє1ртвы нечести1выхъ мeрзость гDеви, њбёты же правоходsщихъ пріsтни є3мY. ). 29α κρείσσων ὀλίγη λῆψις μετὰ δικαιοσύνης ἢ πολλὰ γεννήματα μετὰ ἀδικίας. 29β καρδία ἀνδρὸς λογιζέσθω δίκαια, ἵνα ὑπὸ τοῦ Θεοῦ διορθωθῇ τὰ διαβήματα αὐτοῦ.
9
9
Мeрзость гDеви путіE нечести1выхъ: гонsщыz же прaвду лю1битъ. βδέλυγμα Κυρίῳ ὁδοὶ ἀσεβοῦς, διώκοντας δὲ δικαιοσύνην ἀγαπᾷ.
10
10
Наказaніе неѕл0бивагw познавaетсz t мимоходsщихъ: ненави1дzщіи же њбличє1ніz скончавaютсz срaмнw. παιδεία ἀκάκου γνωρίζεται ὑπὸ τῶν παριόντων, οἱ δὲ μισοῦντες ἐλέγχους τελευτῶσιν αἰσχρῶς.
11
11
Ѓдъ и3 пaгуба ћвна пред8 гDемъ, кaкw не и3 сердцA человёкwвъ; ᾅδης καὶ ἀπώλεια φανερὰ παρὰ τῷ Κυρίῳ· πῶς οὐχὶ καὶ αἱ καρδίαι τῶν ἀνθρώπων;
12
12
Не возлю1битъ ненакaзанный њбличaющихъ є3го2, съ мyдрыми же не побесёдуетъ. οὐκ ἀγαπήσει ἀπαίδευτος τοὺς ἐλέγχοντας αὐτόν, μετὰ δὲ σοφῶν οὐχ ὁμιλήσει.
13
13
Сeрдцу веселsщусz, лицE цвэтeтъ: въ печaлехъ же сyщу, сётуетъ. καρδίας εὐφραινομένης πρόσωπον θάλλει, ἐν δὲ λύπαις οὔσης σκυθρωπάζει.
14
14
Сeрдце прaвое и4щетъ чyвства: ўстa же ненакaзанныхъ ўразумёютъ ѕл†z. καρδία ὀρθὴ ζητεῖ αἴσθησιν, στόμα δὲ ἀπαιδεύτων γνώσεται κακά.
15
15
На всsко врeмz џчи ѕлhхъ пріeмлютъ ѕл†z: д0бріи же безм0лвствуютъ пrнw. πάντα τὸν χρόνον οἱ ὀφθαλμοὶ τῶν κακῶν προσδέχονται κακά, οἱ δὲ ἀγαθοὶ ἡσυχάζουσι διαπαντός.
16
16
Лyчше части1ца мaлаz со стрaхомъ гDнимъ, нeжели сокрHвища вє1ліz без8 боsзни. κρεῖσσον μικρὰ μερὶς μετὰ φόβου Κυρίου ἢ θησαυροὶ μεγάλοι μετὰ ἀφοβίας.
17
17
Лyчше ўчреждeніе t ѕeлій съ люб0вію и3 благодaтію, нeжели представлeніе телцє1въ со вражд0ю. κρείσσων ξενισμὸς μετὰ λαχάνων πρὸς φιλίαν καὶ χάριν ἢ παράθεσις μόσχων μετὰ ἔχθρας.
18
18
Мyжъ ћрый ўстроsетъ бр†ни, долготерпэли1вый же и3 бyдущую ўкрощaетъ. Терпэли1вый мyжъ ўгаси1тъ суды2, нечести1вый же воздвизaетъ пaче. ἀνὴρ θυμώδης παρασκευάζει μάχας, μακρόθυμος δὲ καὶ τὴν μέλλουσαν καταπραΰνει. 18α μακρόθυμος ἀνὴρ κατασβέσει κρίσεις, ὁ δὲ ἀσεβὴς ἐγείρει μᾶλλον.
19
19
ПутіE прaздныхъ п0стлани тeрніемъ, мyжественныхъ же ўглaждени. ὁδοὶ ἀεργῶν ἐστρωμέναι ἀκάνθαις, αἱ δὲ τῶν ἀνδρείων τετριμμέναι.
20
20
Сhнъ премyдръ весели1тъ nтцA, сhнъ же безyменъ раздражaетъ мaтерь свою2. υἱὸς σοφὸς εὐφραίνει πατέρα, υἱὸς δὲ ἄφρων μυκτηρίζει μητέρα αὐτοῦ.
21
21
Несмhсленнагw стєзи2 ск{дны ўмA: мyжъ же разyменъ и3справлsz х0дитъ. ἀνοήτου τρίβοι ἐνδεεῖς φρενῶν, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος κατευθύνων πορεύεται.
22
22
Tлагaютъ помышлє1ніz не чтyщіи с0нмищъ: въ сердцaхъ же совётныхъ пребывaетъ совётъ. ὑπερτίθενται λογισμοὺς οἱ μὴ τιμῶντες συνέδρια, ἐν δὲ καρδίαις βουλευομένων μένει βουλή.
23
23
Не послyшаетъ ѕлhй є3гw2, нижE речeтъ полeзно что2 и3 добро2 џбщему. οὐ μὴ ὑπακούσῃ ὁ κακὸς αὐτῇ, οὐδὲ μὴ εἴπῃ καίριόν τι καὶ καλὸν τῷ κοινῷ.
24
24
ПутіE животA помышлє1ніz разyмнагw, да ўклони1всz t ѓда спасeтсz. ὁδοὶ ζωῆς διανοήματα συνετοῦ, ἵνα ἐκκλίνας ἐκ τοῦ ᾅδου σωθῇ.
25
25
Д0мы досади1телей разорsетъ гDь, ўтверди1 же предёлъ вдови1цы. οἴκους ὑβριστῶν κατασπᾷ Κύριος, ἐστήρισε δὲ ὅριον χήρας.
26
26
Мeрзость гDеви п0мыслъ непрaведный, чи1стыхъ же глаг0лы чє1стны. βδέλυγμα Κυρίῳ λογισμὸς ἄδικος, ἁγνῶν δὲ ρήσεις σεμναί.
27
27
Губи1тъ себE мздои1мецъ, ненави1дzй же дарHвъ пріsтіz спасeтсz: ми1лостынzми и3 вёрами њчищaютсz грэси2, стрaхомъ же гDнимъ ўклонsетсz всsкъ t ѕлA. ἐξόλλυσιν ἑαυτὸν ὁ δωρολήπτης, ὁ δὲ μισῶν δώρων λήψεις σώζεται. (Μασ. Ι´,
28
28
СердцA првdныхъ поучaютсz вёрэ, ўстa же нечести1выхъ tвэщaютъ ѕл†z: пріsтни пред8 гDемъ путіE мужeй првdныхъ, и4миже и3 врази2 дрyзіе бывaютъ. καρδίαι δικαίων μελετῶσι πίστεις, στόμα δὲ ἀσεβῶν ἀποκρίνεται κακά. (Μασ. Ι´,
29
29
Далeче tстои1тъ бGъ t нечести1выхъ, моли1твы же првdныхъ послyшаетъ: лyчше мaлое пріsтіе со прaвдою, нeжели мнHга жи6та съ непрaвдою: сeрдце мyжа да мhслитъ првdнаz, да t бGа и3спрaвzтсz стwпы2 є3гw2. μακρὰν ἀπέχει ὁ Θεὸς ἀπὸ ἀσεβῶν, εὐχαῖς δὲ δικαίων ἐπακούει. (Μασ. Ι´,
30
30
Ви1дzщее џко дHбраz весели1тъ сeрдце, слaва же благaz ўтучнsетъ кHсти. θεωρῶν ὀφθαλμὸς καλὰ εὐφραίνει καρδίαν, φήμη δὲ ἀγαθὴ πιαίνει ὀστᾶ.
31
Слyшаzй њбличeній животA посредЁ премyдрыхъ водвори1тсz.
32
32
И$же tметaетъ наказaніе, ненави1дитъ себE: соблюдazй же њбличє1ніz лю1битъ свою2 дyшу. ὃς ἀπωθεῖται παιδείαν, μισεῖ ἑαυτόν, ὁ δὲ τηρῶν ἐλέγχους ἀγαπᾷ ψυχὴν αὐτοῦ.
33
33
Стрaхъ гDень наказaніе и3 премyдрость, и3 начaло слaвы tвэщaетъ є4й (,*пред8и1детъ же смирє1ннымъ слaва). φόβος Θεοῦ παιδεία καὶ σοφία, καὶ ἀρχὴ δόξης ἀποκριθήσεται αὐτῇ.
Главa ѕ7i
Κεφάλαιο 16
1
1
Человёку предложeніе сeрдца: и3 t гDа tвётъ љзhка. ΠΑΝΤΑ τὰ ἔργα τοῦ ταπεινοῦ φανερὰ παρὰ τῷ Θεῷ, οἱ δὲ ἀσεβεῖς ἐν ἡμέρᾳ κακῇ ὀλοῦνται.
2
Вс‰ дэлA смирeннагw kвлє1нна пред8 бGомъ, и3 ўкрэплszй дyхи гDь.
3
Прибли1жи ко гDу дэлA тво‰, и3 ўтвердsтсz помышлє1ніz тво‰.
4
4
Вс‰ содёла гDь себє2 рaди: нечести1віи же въ дeнь ѕ0лъ поги1бнутъ. )
5
5
Нечи1стъ пред8 бGомъ всsкъ высокосeрдый: въ рyку же рyцэ влагazй непрaведнw не њбезвини1тсz. ἀκάθαρτος παρὰ Θεῷ πᾶς ὑψηλοκάρδιος, χειρὶ δὲ χεῖρας ἐμβαλὼν ἀδίκως οὐκ ἀθῳωθήσεται.
6
Начaло пути2 блaга, є4же твори1ти првdнаz, прі‰тна же пред8 бGомъ пaче, нeжели жрeти жє1ртвы.
7
7
И#щaй гDа њбрsщетъ рaзумъ со прaвдою: ἀρχὴ ὁδοῦ ἀγαθῆς τὸ ποιεῖν τὰ δίκαια, δεκτὰ δὲ παρὰ Θεῷ μᾶλλον ἢ θύειν θυσίας.
8
8
прaвэ же и4щущіи є3го2 њбрsщутъ ми1ръ. ὁ ζητῶν τὸν Κύριον εὑρήσει γνῶσιν μετὰ δικαιοσύνης, οἱ δὲ ὀρθῶς ζητοῦντες αὐτὸν εὑρήσουσιν εἰρήνην. (Μασ.
9
9
Вс‰ дэлA гDнz со прaвдою: храни1тсz же нечести1вый на дeнь ѕ0лъ. πάντα τὰ ἔργα τοῦ Κυρίου μετὰ δικαιοσύνης· φυλάσσεται δὲ ὁ ἀσεβὴς εἰς ἡμέραν κακήν.
10
10
Прbр0чество во ўстнёхъ царeвыхъ, въ суди1щи же не погрэшaтъ ўстA є3гw2. μαντεῖον ἐπὶ χείλεσι βασιλέως, ἐν δὲ κρίσει οὐ μὴ πλανηθῇ τὸ στόμα αὐτοῦ.
11
11
Превёса мёрила прaвда ў гDа: дэлa же є3гw2 мBрила првdнаz. ροπὴ ζυγοῦ δικαιοσύνη παρὰ Κυρίῳ, τὰ δὲ ἔργα αὐτοῦ στάθμια δίκαια.
12
12
Мeрзость царeви творsй ѕл†z: со прaвдою бо ўготовлsетсz прест0лъ начaлства. βλέλυγμα βασιλεῖ ὁ ποιῶν κακά, μετὰ γὰρ δικαιοσύνης ἑτοιμάζεται θρόνος ἀρχῆς.
13
13
Прі‰тны царю2 ўстнЁ првdны, словесa же пр†ваz лю1битъ гDь. δεκτὰ βασιλεῖ χείλη δίκαια, λόγους δὲ ὀρθοὺς ἀγαπᾷ.
14
14
Ћрость царeва вёстникъ смeрти: мyжъ же премyдръ ўтоли1тъ є3го2. θυμὸς βασιλέως ἄγγελος θανάτου, ἀνὴρ δὲ σοφὸς ἐξιλάσεται αὐτόν.
15
15
Во свётэ жи1зни сhнъ царeвъ: пріsтніи же є3мY ћкw w4блакъ п0зденъ. ἐν φωτὶ ζωῆς υἱὸς βασιλέως, οἱ δὲ προσδεκτοὶ αὐτῷ ὥσπερ νέφος ὄψιμον.
16
16
Ўгнэждє1ніz премyдрости и3збрaннэе злaта: вселє1ніz же рaзума дражaйши сребрA. νοσσιαὶ σοφίας αἱρετώτεραι χρυσίου, νοσσιαί δὲ φρονήσεως αἱρετώτεραι ὑπὲρ ἀργύριον.
17
17
ПутіE жи1зни ўкланsютсz t ѕлhхъ: долготa же житіS путіE првdни. Пріeмлzй наказaніе во бlги1хъ бyдетъ, хранsй же њбличє1ніz ўмудри1тсz. И$же храни1тъ сво‰ пути6, соблюдaетъ свою2 дyшу: любsй же жив0тъ св0й щади1тъ сво‰ ўстA. τρίβοι ζωῆς ἐκκλίνουσιν ἀπὸ κακῶν, μῆκος δὲ βίου ὁδοὶ δικαιοσύνης. ὁ δεχόμενος παιδείαν ἐν ἀγαθοῖς ἔσται, ὁ δὲ φυλάσσων ἐλέγχους σοφισθήσεται. ὅς φυλάσσει τὰς ἑαυτοῦ ὁδούς, τηρεῖ τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν, ἀγαπῶν δὲ ζωὴν αὐτοῦ φείσεται στόματος αὐτοῦ.
18
18
Прeжде сокрушeніz предварsетъ досаждeніе, прeжде же падeніz ѕлопомышлeніе. πρὸ συντριβῆς ἡγεῖται ὕβρις, πρὸ δὲ πτώματος κακοφροσύνη.
19
19
Лyчше кроткодyшенъ со смирeніемъ, нeжели и4же раздэлsетъ коры6сти съ досади1тельми. κρείσσων πραΰθυμος μετὰ ταπεινώσεως ἢ ὃς διαιρεῖται σκῦλα μετὰ ὑβριστῶν.
20
20
Разyмный въ вeщехъ њбрэтaтель бlги1хъ, надёzйсz же на гDа бlжeнъ. συνετὸς ἐν πράγμασιν εὑρετὴς ἀγαθῶν, πεποιθὼς δὲ ἐπὶ Θεῷ μακαριστός.
21
21
Прем{дрыz и3 раз{мныz ѕлhми нари1чутъ, слaдціи же въ словеси2 мн0жае ўслhшани бyдутъ. τοὺς σοφοὺς καὶ συνετοὺς φαύλους καλοῦσιν, οἱ δὲ γλυκεῖς ἐν λόγῳ πλείονα ἀκούσονται.
22
22
И#ст0чникъ жив0тенъ рaзумъ стzжaвшымъ, наказaніе же безyмныхъ ѕло2. πηγὴ ζωῆς ἔννοια τοῖς κεκτημένοις, παιδεία δὲ ἀφρόνων κακή.
23
23
Сeрдце премyдрагw ўразумёетъ ±же t свои1хъ є3мY ќстъ, во ўстнaхъ же н0ситъ рaзумъ. καρδία σοφοῦ νοήσει τὰ ἀπὸ τοῦ ἰδίου στόματος, ἐπὶ δὲ χείλεσι φορέσει ἐπιγνωμοσύνην.
24
24
С0тове мед0вніи словесA дHбраz, слaдость же и4хъ и3сцэлeніе души2. κηρία μέλιτος λόγοι καλοί, γλύκασμα δὲ αὐτοῦ ἴασις ψυχῆς.
25
25
Сyть путіE мнsщіисz прaви бhти мyжу, nбaче послBднzz и4хъ зрsтъ во дно2 ѓдово. εἰσὶν ὁδοὶ δοκοῦσαι εἶναι ὀρθαὶ ἀνδρί, τὰ μέντοι τελευταῖα αὐτῶν βλέπει εἰς πυθμένα ᾅδου.
26
26
Мyжъ въ трудёхъ труждaетсz себЁ и3 и3знуждaетъ поги1бель свою2: стропти1вый во свои1хъ ўстaхъ н0ситъ поги1бель. ἀνὴρ ἐν πόνοις πονεῖ ἑαυτῷ καὶ ἐκβιάζεται τὴν ἀπώλειαν ἑαυτοῦ, ὁ μέντοι σκολιὸς ἐπὶ τῷ ἑαυτοῦ στόματι φορεῖ τὴν ἀπώλειαν.
27
27
Мyжъ безyменъ копaетъ себЁ ѕл†z и3 во ўстнaхъ свои1хъ сокр0вищствуетъ џгнь. ἀνὴρ ἄφρων ὀρύσσει ἑαυτῷ κακά, ἐπὶ δὲ τῶν ἑαυτοῦ χειλέων θησαυρίζει πῦρ.
28
28
Мyжъ стропти1вый разсылaетъ ѕл†z, и3 свэти1лникъ льсти2 вжигaетъ ѕлы6мъ, и3 разлучaетъ дрyги. ἀνὴρ σκολιὸς διαπέμπεται κακά, καὶ λαμπτῆρα δόλου πυρσεύει κακοῖς καὶ διαχωρίζει φίλους.
29
29
Мyжъ законопрестyпенъ прельщaетъ дрyги и3 tв0дитъ и5хъ въ пути6 не бл†ги. ἀνὴρ παράνομος ἀποπειρᾶται φίλων καὶ ἀπάγει αὐτοὺς ὁδοὺς οὐκ ἀγαθάς.
30
30
Ўтверждazй џчи свои2 мhслитъ развращє1ннаz, грызhй же ўстнЁ свои2 њпредэлsетъ вс‰ ѕл†z: сeй пeщь є4сть ѕл0бы. στηρίζων δὲ ὀφθαλμοὺς αὐτοῦ διαλογίζεται διεστραμμένα, ὁρίζει δὲ τοῖς χείλεσιν αὐτοῦ πάντα τὰ κακά· οὗτος κάμινός ἐστι κακίας.
31
31
Вэнeцъ хвалы2 стaрость, на путeхъ же прaвды њбрэтaетсz. στέφανος καυχήσεως γῆρας, ἐν δὲ ὁδοῖς δικαιοσύνης εὑρίσκεται.
32
32
Лyчше мyжъ долготерпэли1въ пaче крёпкагw, (*и3 мyжъ рaзумъ и3мёzй пaче земледёлца вели1кагw:) ўдержавazй же гнёвъ пaче взeмлющагw грaдъ. κρείσσων ἀνὴρ μακρόθυμος ἰσχυροῦ, ὁ δὲ κρατῶν ὀργῆς κρείσσων καταλαμβανομένου πόλιν.
33
33
Въ нBдра вх0дzтъ вс‰ непрaвєднымъ: t гDа же вс‰ првdнаz. εἰς κόλπους ἐπέρχεται πάντα τοῖς ἀδίκοις, παρὰ δὲ Κυρίου πάντα τὰ δίκαια.
Главa з7i
Κεφάλαιο 17
1
1
Лyчше ўкрyхъ хлёба со слaстію въ ми1рэ, нeжели д0мъ и3сп0лненъ мн0гихъ благи1хъ и3 непрaведныхъ жeртвъ со брaнію. ΚΡΕΙΣΣΩΝ ψωμὸς μεθ᾿ ἡδονῆς ἐν εἰρήνη ἢ οἶκος πλήρης πολλῶν ἀγαθῶν καὶ ἀδίκων θυμάτων μετὰ μάχης.
2
2
Рaбъ смhсленъ њбладaетъ влады6ки безyмными, въ брaтіихъ же раздэли1тъ (и3мёніе) на ч†сти. οἰκέτης νοήμων κρατήσει δεσποτῶν ἀφρόνων, ἐν δὲ ἀδελφοῖς διελεῖται μέρη.
3
3
Ћкоже и3скушaетсz въ пещи2 сребро2 и3 злaто, тaкw и3збр†ннаz сердцA ў гDа. ὥσπερ δοκιμάζεται ἐν καμίνῳ ἄργυρος καὶ χρυσός, οὕτως ἐκλεκταὶ καρδίαι παρὰ Κυρίῳ.
4
4
Ѕлhй послyшаетъ љзhка законопрестyпныхъ, првdный же не внимaетъ ўстнaмъ лжи6вымъ. κακὸς ὑπακούει γλώσσης παρανόμων, δίκαιος δὲ οὐ προσέχει χείλεσι ψευδέσιν.
5
5
Ругaйсz ўб0гому раздражaетъ сотв0ршаго є3го2, рaдуzйсz же њ погибaющемъ не њбезвини1тсz: ми1луzй же поми1лованъ бyдетъ. ὁ καταγελῶν πτωχοῦ παροξύνει τὸν ποιήσαντα αὐτόν, ὁ δὲ ἐπιχαίρων ἀπολλυμένῳ οὐκ ἀθῳωθήσεται· ὁ δὲ ἐπισπλαγχνιζόμενος ἐλεηθήσεται.
6
6
Вэнeцъ стaрыхъ ч†да ч†дъ: похвалa же чaдомъ nтцы2 и4хъ. Вёрному вeсь мjръ богaтство, невёрному же нижE пёнzзь. στέφανος γερόντων τέκνα τέκνων, καύχημα δὲ τέκνων πατέρες αὐτῶν. 6α τοῦ πιστοῦ ὅλος ὁ κόσμος τῶν χρημάτων, τοῦ δὲ ἀπίστου οὐδὲ ὀβολός.
7
7
Неприли6чны сyть безyмному ўстнЁ вBрны, нижE првdному ўстнЁ лжи6вы. οὐχ ἁρμόσει ἄφρονι χείλη πιστά, οὐδὲ δικαίῳ χείλη ψευδῆ.
8
8
МздA благодaтей наказaніе ўпотреблsющымъ: и3 ѓможе ѓще њбрати1тсz, ўспёетъ. μισθὸς χαρίτων ἡ παιδεία τοῖς χρωμένοις, οὗ δ᾿ ἂν ἐπιστρέψῃ εὐοδωθήσεται.
9
9
И$же таи1тъ њби6ды, и4щетъ любвE: ґ и4же ненави1дитъ скрывaти, разлучaетъ дрyги и3 дом†шніz. ὃς κρύπτει ἀδικήματα, ζητεῖ φιλίαν, ὃς δὲ μισεῖ κρύπτειν, διΐστησι φίλους καὶ οἰκείους.
10
10
Сокрушaетъ прещeніе сeрдце мyдрагw: безyмный же біeмь не чyвствуетъ (рaнъ). συντρίβει ἀπειλὴ καρδίαν φρονίμου, ἄφρων δὲ μαστιγωθεὶς οὐκ αἰσθάνεται.
11
11
ПрекослHвіz воздви1жетъ всsкъ ѕлhй: гDь же ѓгGла неми1лостива п0слетъ нaнь. ἀντιλογίας ἐγείρει πᾶς κακός, ὁ δὲ Κύριος ἄγγελον ἀνελεήμονα ἐκπέμψει αὐτῷ.
12
12
Впадeтъ попечeніе мyжу смhсленну: безyмніи же размышлsютъ ѕл†z. ἐμπεσεῖται μέριμνα ἀνδρὶ νοήμονι, οἱ δὲ ἄφρονες διαλογιοῦνται κακά.
13
13
И$же воздаeтъ ѕл†z за бlг†z, не подви1гнутсz ѕл†z и3з8 д0му є3гw2. ὃς ἀποδίδωσι κακὰ ἀντὶ ἀγαθῶν, οὐ κινηθήσεται κακὰ ἐκ τοῦ οἴκου αὐτοῦ.
14
14
Влaсть даeтъ словесє1мъ начaло прaвды: предводи1телствуетъ же скyдости прS и3 брaнь. ἐξουσίαν δίδωσι λόγοις ἀρχὴ δικαιοσύνης, προηγεῖται δὲ τῆς ἐνδείας στάσις καὶ μάχη.
15
15
И$же сyдитъ првdнаго непрaведнымъ, непрaведнаго же првdнымъ, нечи1стъ и3 мeрзокъ ў гDа. ὃς δίκαιον κρίνει τὸν ἄδικον, ἄδικον δὲ τὸν δίκαιον, ἀκάθαρτος καὶ βδελυκτὸς παρὰ Θεῷ.
16
16
Вскyю бsше и3мёніе безyмному; стzжaти бо премyдрости безсeрдый не м0жетъ. И$же выс0къ твори1тъ св0й д0мъ, и4щетъ сокрушeніz: њстроптэвazй же ўчи1тисz впадeтъ во ѕл†z. ἱνατί ὑπῆρξε χρήματα ἄφρονι; κτήσασθαι γὰρ σοφίαν ἀκάρδιος οὐ δυνήσεται. 16α ὃς ὑψηλὸν ποιεῖ τὸν ἑαυτοῦ οἶκον, ζητεῖ συντριβήν, ὁ δὲ σκολιάζων τοῦ μαθεῖν ἐμπεσεῖται εἰς κακά.
17
17
На всsко врeмz дрyгъ да бyдетъ тебЁ, брaтіz же въ нyждахъ полeзни да бyдутъ: сегH бо рaди раждaютсz. εἰς πάντα καιρὸν φίλος ὑπαρχέτω σοι, ἀδελφοὶ δὲ ἐν ἀνάγκαις χρήσιμοι ἔστωσαν· τούτου γὰρ χάριν γεννῶνται.
18
18
Мyжъ безyменъ плeщетъ и3 рaдуетсz себЁ, ћкоже поручazйсz и3спорyчитъ дрyга своего2, на свои1хъ же ўстнaхъ џгнь сокр0вищствуетъ. ἀνὴρ ἄφρων ἐπικροτεῖ καὶ ἐπιχαίρει ἑαυτῷ, ὡς καὶ ὁ ἐγγυώμενος ἐγγύῃ τῶν ἑαυτοῦ φίλων.
19
19
Грэхолю1бецъ рaдуетсz свaрwмъ, ґ жестокосeрдый не ўсрsщетъ благи1хъ. φιλαμαρτήμων χαίρει μάχαις, [ὑψῶν δὲ θύραν αὐτοῦ ζητεῖ συντριβήν].
20
20
Мyжъ ўдобопрел0жный љзhкомъ впадeтъ во ѕл†z: сeрдце же безyмнагw болёзнь стzжaвшему є5. ὁ δὲ σκληροκάρδιος οὐ συναντᾷ ἀγαθοῖς. ἀνὴρ εὐμετάβολος γλώσσῃ ἐμπεσεῖται εἰς κακά,
21
21
Не весели1тсz nтeцъ њ сhнэ ненакaзаннэмъ: сhнъ же мyдръ весели1тъ мaтерь свою2. καρδία δὲ ἄφρονος ὀδύνη τῷ κεκτημένῳ αὐτήν. οὐκ εὐφραίνεται πατὴρ ἐπὶ υἱῷ ἀπαιδεύτῳ, υἱὸς δὲ φρόνιμος εὐφραίνει μητέρα αὐτοῦ.
22
22
Сeрдце веселsщесz бlгоимётисz твори1тъ: мyжу же печaльну засhшутъ кHсти. καρδία εὐφραινομένη εὐεκτεῖν ποιεῖ, ἀνδρὸς δὲ λυπηροῦ ξηραίνεται τὰ ὀστᾶ.
23
23
Пріeмлющему дaры непрaведнw въ нBдра не пред8успэвaютъ путіE: нечести1вый же ўкланsетъ пути6 прaвды. λαμβάνοντος δῶρα ἀδίκως ἐν κόλποις οὐ κατευοδοῦνται ὁδοί, ἀσεβὴς δὲ ἐκκλίνει ὁδοὺς δικαιοσύνης.
24
24
ЛицE разyмно мyжа премyдра, џчи же безyмнагw на концёхъ земли2. πρόσωπον συνετὸν ἀνδρὸς σοφοῦ, οἱ δὲ ὀφθαλμοὶ τοῦ ἄφρονος ἐπ᾿ ἄκρα γῆς.
25
25
Гнёвъ nтцY сhнъ безyменъ, и3 болёзнь р0ждшей є3го2. ὀργὴ πατρὶ υἱὸς ἄφρων καὶ ὀδύνη τῇ τεκούσῃ αὐτόν.
26
26
Тщєты2 твори1ти мyжу првdну не добро2, нижE препод0бно навётовати властeмъ прaвєднымъ. ζημιοῦν ἄνδρα δίκαιον οὐ καλόν, οὐδὲ ὅσιον ἐπιβουλεύειν δυνάσταις δικαίοις.
27
27
И$же щади1тъ глаг0лъ произнести2 жeстокъ, разyменъ: долготерпэли1вый же мyжъ премyдръ, лyчше и4щущагw наyки. ὃς φείδεται ρῆμα προέσθαι σκληρόν, ἐπιγνώμων, μακρόθυμος δὲ ἀνὴρ φρόνιμος.
28
28
Несмhсленному вопроси1вшу њ мyдрости, мyдрость вмэни1тсz: нёма же кто2 себE твори1тъ, возмни1тсz разyменъ бhти. ἀνοήτῳ ἐπερωτήσαντι σοφίαν σοφία λογισθήσεται, ἐνεὸν δέ τις ἑαυτὸν ποιήσας δόξει φρόνιμος εἶναι.
Главa }i
Κεφάλαιο 18
1
1
Вины6 и4щетъ мyжъ хотS tлучи1тисz t другHвъ, на всsко же врeмz поноси1мь бyдетъ. Προφάσεις ζητεῖ ἀνὴρ βουλόμενος χωρίζεσθαι ἀπὸ φίλων, ἐν παντὶ δὲ καιρῷ ἐπονείδιστος ἔσται.
2
2
Не трeбуетъ премyдрости мyжъ скудоyменъ, занE пaче в0дитсz безyміемъ. οὐ χρείαν ἔχει σοφίας ἐνδεὴς φρενῶν, μᾶλλον γὰρ ἄγεται ἀφροσύνῃ.
3
3
Е#гдA пріи1детъ нечести1вый во глубинY ѕHлъ, неради1тъ: нах0дитъ же є3мY безчeстіе и3 поношeніе. ὅταν ἔλθῃ ἀσεβὴς εἰς βάθος κακῶν, καταφρονεῖ, επέρχεται δὲ αὐτῷ ἀτιμία καὶ ὄνειδος.
4
4
ВодA глубокA сл0во въ сeрдцы мyжа, рэкa же и3зскaчущи и3 и3ст0чникъ жи1зни. ὕδωρ βαθὺ λόγος ἐν καρδίᾳ ἀνδρός, ποταμὸς δὲ ἀναπηδύει καὶ πηγὴ ζωῆς.
5
5
Чуди1тисz лицY нечести1вагw не добро2, нижE препод0бно ўкланsти првdное на судЁ. θαυμάσαι πρόσωπον ἀσεβοῦς οὐ καλόν, οὐδὲ ὅσιον ἐκκλίνειν τὸ δίκαιον ἐν κρίσει.
6
6
ЎстнЁ безyмнагw прив0дzтъ є3го2 на ѕло2, ўстa же є3гw2 дeрзwстнаz призывaютъ смeрть. χείλη ἄφρονος ἄγουσιν αὐτὸν εἰς κακά, τὸ δὲ στόμα αὐτοῦ τὸ θρασὺ θάνατον ἐπικαλεῖται.
7
7
ЎстA безyмнагw сокрушeніе є3мY, ўстнё же є3гw2 сёть души2 є3гw2. στόμα ἄφρονος συντριβὴ αὐτῷ, τὰ δὲ χείλη αὐτοῦ παγὶς τῇ ψυχῇ αὐτοῦ.
8
8
Лэни6выz низлагaетъ стрaхъ: дyши же мужeй женaмъ под0бныхъ взaлчутъ. ὀκνηροὺς καταβάλλει φόβος, ψυχαὶ δὲ ἀνδρογύνων πεινάσουσιν.
9
9
Не и3сцэлszй себE во свои1хъ дёлэхъ брaтъ є4сть погублsющему себE самaго. ὁ μὴ ἰώμενος ἑαυτὸν ἐν τοῖς ἔργοις αὑτοῦ ἀδελφός ἐστι τοῦ λυμαινομένου ἑαυτόν.
10
10
И#з8 вели1чества крёпости и4мz гDне, къ немyже притекaюще првdницы возн0сzтсz. ἐκ μεγαλωσύνης ἰσχύος ὄνομα Κυρίου, αὐτῷ δὲ προσδραμόντες δίκαιοι ὑψοῦνται.
11
11
И#мёніе богaту мyжу грaдъ твeрдъ, слaва же є3гw2 вельми2 присэнsетъ. ὕπαρξις πλουσίου ἀνδρὸς πόλις ὀχυρά, ἡ δὲ δόξα αὐτῆς μέγα ἐπισκιάζει.
12
12
Прeжде сокрушeніz возн0ситсz сeрдце мyжу и3 прeжде слaвы смирsетсz. πρὸ συντριβῆς ὑψοῦται καρδία ἀνδρός, καὶ πρὸ δόξης ταπεινοῦται.
13
13
И$же tвэщaетъ сл0во прeжде слhшаніz, безyміе є3мY є4сть и3 поношeніе. ὃς ἀποκρίνεται λόγον πρὶν ἀκοῦσαι, ἀφροσύνη αὐτῷ ἐστι καὶ ὄνειδος.
14
14
Гнёвъ мyжа ўкрощaетъ рaбъ разyмный: малодyшна же человёка кто2 стерпи1тъ; θυμὸν ἀνδρὸς πραΰνει θεράπων φρόνιμος, ὀλιγόψυχον δὲ ἄνδρα τίς ὑποίσει;
15
15
Сeрдце разyмнагw стsжетъ чyвствіе, ўшесa же мyдрыхъ и4щутъ смhсла. καρδία φρονίμου κτᾶται αἴσθησιν, ὦτα δὲ σοφῶν ζητεῖ ἔννοιαν.
16
16
Даsніе человёка распространsетъ є3го2 и3 съ си1льными посаждaетъ є3го2. δόμα ἀνθρώπου ἐμπλατύνει αὐτὸν καὶ παρὰ δυνάσταις καθιζάνει αὐτόν.
17
17
Првdный себє2 самaгw њглаг0лникъ во первосл0віи: є3гдa же приложи1тъ супостaтъ, њбличaетсz. δίκαιος ἑαυτοῦ κατήγορος ἐν πρωτολογίᾳ, ὡς δ’ ἂν ἐπιβάλῃ ὁ ἀντίδικος ἐλέγχεται.
18
18
ПрекослHвіz ўтолsетъ молчали1вый и3 во властeхъ њпредэлsетъ. ἀντιλογίας παύει σιγηρός, ἐν δὲ δυναστείαις ὁρίζει.
19
19
Брaтъ t брaта помогaемь, ћкw грaдъ твeрдъ и3 выс0къ, ўкрэплsетсz же ћкоже њсновaное цaрство. ἀδελφὸς ὑπὸ ἀδελφοῦ βοηθούμενος ὡς πόλις ὀχυρὰ καὶ ὑψηλή, ἰσχύει δὲ ὥσπερ τεθεμελιωμένον βασίλειον.
20
20
T плодHвъ ќстъ мyжъ насыщaетъ чрeво своE, и3 t плодHвъ ўстeнъ свои1хъ насhтитсz. ἀπὸ καρπῶν στόματος ἀνὴρ πίμπλησι κοιλίαν αὐτοῦ, ἀπὸ δὲ καρπῶν χειλέων αὐτοῦ ἐμπλησθήσεται.
21
21
Смeрть и3 жив0тъ въ руцЁ љзhка: ўдержавaющіи же є3го2 снэдsтъ плоды2 є3гw2. θάνατος καὶ ζωὴ ἐν χειρὶ γλώσσης, οἱ δὲ κρατοῦντες αὐτῆς ἔδονται τοὺς καρποὺς αὐτῆς.
22
22
И$же њбрёте женY добрY, њбрёте благодaть, пріsлъ же є4сть t гDа тишинY. ὃς εὗρε γυναῖκα ἀγαθήν, εὗρε χάριτας, ἔλαβε δὲ παρὰ Θεοῦ ἱλαρότητα. 22α ὃς ἐκβάλλει γυναῖκα ἀγαθήν, ἐκβάλλει τὰ ἀγαθά, ὁ δὲ κατέχων μοιχαλίδα ἄφρων καὶ ἀσεβής.
23
И$же и3згонsетъ женY д0брую, и3згонsетъ благ†z: держaй же прелюбодёйцу безyменъ и3 нечести1въ.
24
Съ молє1ніи глаг0летъ ўб0гій, богaтый же tвэщaетъ жeстокw.
25
Мyжъ люб0венъ къ дрyжбэ, и3 є4сть дрyгъ прилэпи1выйсz пaче брaта.
Главa f7i
Κεφάλαιο 19
1
1
Лyчше є4сть ўб0гъ ходsй въ простотЁ своeй, нeже богaтый стропти1въ ўстны6 свои1ми и3 несмhсленъ. 3ΑΦΡΟΣΥΝΗ ἀνδρὸς λυμαίνεται τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ, τὸν δὲ Θεὸν αἰτιᾶται τῇ καρδίᾳ αὐτοῦ.
2
И#дёже нёсть ўчeніz души2, нёсть добро2, и3 и4же ск0ръ є4сть ногaма, п0ткнетсz.
3
Неразyміе мyжа погублsетъ пути6 є3гw2, и3 бGа вин0вна твори1тъ въ сeрдцы своeмъ.
4
4
Богaтство прилагaетъ дрyги мнHги: ни1щій же и3 t сyщагw дрyга њставлsемь бывaетъ. πλοῦτος προστίθησι φίλους πολλούς, ὁ δὲ πτωχὸς καὶ ἀπὸ τοῦ ὑπάρχοντος φίλου λείπεται.
5
5
Свидётель лжи1въ без8 мyки не бyдетъ: њклеветazй же непрaведнw не ўбэжи1тъ є3S. μάρτυς ψευδὴς οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται, ὁ δὲ ἐγκαλῶν ἀδίκως οὐ διαφεύξεται.
6
6
Мн0зи ўгождaютъ ли1цамъ ц†рскимъ: всsкъ же ѕ0лъ бывaетъ въ поношeніе мyжеви. πολλοὶ θεραπεύουσι πρόσωπα βασιλέων, πᾶς δὲ ὁ κακὸς γίνεται ὄνειδος ἀνδρί.
7
7
Всsкъ, и4же ўб0гаго брaта ненави1дитъ, и3 t содрyжества далeче бyдетъ. Мhсль благaz вёдzщымъ ю5 приближaетсz, мyжъ же мyдръ њбрsщетъ ю5. Мн0гw творsй ѕлA совершaетъ ѕл0бу, ґ и4же раздражaетъ словесы2, не спасeтсz. πᾶς, ὃς ἀδελφὸν πτωχὸν μισεῖ, καὶ φιλίας μακρὰν ἔσται. ἔννοια ἀγαθὴ τοῖς εἰδόσιν αὐτὴν ἐγγιεῖ, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος εὑρήσει αὐτήν. ὁ πολλὰ κακοποιῶν τελεσιουργεῖ κακίαν, ὃς δὲ ἐρεθίζει λόγους οὐ σωθήσεται.
8
8
Стzжaвый мyдрость лю1битъ себE, ґ и4же сохранsетъ рaзумъ, њбрsщетъ благ†z. ὁ κτώμενος φρόνησιν ἀγαπᾷ ἑαυτόν, ὃς δὲ φυλάσσει φρόνησιν, εὑρήσει ἀγαθά.
9
9
Свидётель лжи1вый не без8 мyки бyдетъ, ґ и4же разжизaетъ ѕл0бу, поги1бнетъ t неS. μάρτυς ψευδὴς οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται, ὃς δ᾿ ἂν ἐκκαύσῃ κακίαν, ἀπολεῖται ὑπ᾿ αὐτῆς.
10
10
Не п0льзуетъ безyмному слaдость, и3 ѓще рaбъ нaчнетъ съ досаждeніемъ њбладaти. οὐ συμφέρει ἄφρονι τρυφή, καὶ ἐὰν οἰκέτης ἄρξηται μεθ᾿ ὕβρεως δυναστεύειν.
11
11
Ми1лостивъ мyжъ долготерпи1тъ, похвалa же є3гw2 превосх0дитъ законопрестyпныхъ. ἐλεήμων ἀνὴρ μακροθυμεῖ, τὸ δὲ καύχημα αὐτοῦ ἐπέρχεται παρανόμοις.
12
12
Царeво прещeніе под0бно рыкaнію льв0ву, и3 ћкоже росA ѕлaку, тaкw ти1хость є3гw2. βασιλέως ἀπειλὴ ὁμοία βρυγμῷ λέοντος, ὥσπερ δὲ δρόσος ἐπὶ χόρτῳ, οὕτως τὸ ἱλαρὸν αὐτοῦ.
13
13
Стyдъ є4сть nтцY сhнъ безyменъ, и3 нечи6сты њбёты t мзды2 блудни1цы. αἰσχύνη πατρὶ υἱὸς ἄφρων· οὐχ ἁγναὶ εὐχαὶ ἀπὸ μισθώματος ἑταίρας.
14
14
Д0мъ и3 и3мёніе раздэлsютъ nтцы2 чaдwмъ: t гDа же сочетавaетсz женA мyжеви. οἶκον καὶ ὕπαρξιν μερίζουσι πατέρες παισί, παρὰ δὲ Κυρίου ἁρμόζεται γυνὴ ἀνδρί.
15
15
Стрaхъ содержи1тъ мyжа женонрaвна: душa же прaзднагw взaлчетъ. δειλία κατέχει ἀνδρόγυνον, ψυχὴ δὲ ἀεργοῦ πεινάσει.
16
16
И$же храни1тъ зaпwвэди, соблюдaетъ свою2 дyшу, ґ нерадsй њ свои1хъ путeхъ поги1бнетъ. ὃς φυλάσσει ἐντολήν, τηρεῖ τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν, ὁ δὲ καταφρονῶν τῶν ἑαυτοῦ ὁδῶν ἀπολεῖται.
17
17
Ми1луzй ни1ща взаи1мъ даeтъ бGови, по даsнію же є3гw2 воздaстсz є3мY. δανείζει Θεῷ ὁ ἐλεῶν πτωχόν, κατὰ δὲ τὸ δόμα αὐτοῦ ἀνταποδώσει αὐτῷ.
18
18
Наказyй сhна твоего2, тaкw бо бyдетъ благонадeженъ: въ досаждeніе же не взeмлисz душeю твоeю. παίδευε υἱόν σου, οὕτως γὰρ ἔσται εὔελπις, εἰς δὲ ὕβριν μὴ ἐπαίρου τῇ ψυχῇ σου.
19
19
Ѕлоyменъ мyжъ мн0гw њтщети1тсz: ѓще же губи1тель є4сть, и3 дyшу свою2 приложи1тъ. κακόφρων ἀνὴρ πολλὰ ζημιωθήσεται· ἐὰν δὲ λοιμεύηται, καὶ τὴν ψυχὴν αὐτοῦ προσθήσει.
20
20
Слyшай, сhне, nтцA твоегw2 наказaніz, да мyдръ бyдеши въ послBднzz тво‰. ἄκουε, υἱέ, παιδείαν πατρός σου, ἵνα σοφὸς γένῃ ἐπ᾿ ἐσχάτων σου.
21
21
МнHги мы6сли въ сeрдцы мyжа: совётъ же гDень во вёкъ пребывaетъ. πολλοὶ λογισμοὶ ἐν καρδίᾳ ἀνδρός, ἡ δὲ βουλὴ τοῦ Κυρίου εἰς τὸν αἰῶνα μένει.
22
22
Пл0дъ мyжеви ми1лостынz: лyчше же ни1щь првdный, нeжели богaтъ лжи1въ. καρπὸς ἀνδρὶ ἐλεημοσύνη, κρείσσων δὲ πτωχὸς δίκαιος ἢ πλούσιος ψεύστης.
23
23
Стрaхъ гDень въ жив0тъ мyжеви: ґ безстрaшный водвори1тсz на мёстэхъ, и3дёже не наблюдaетсz рaзумъ. φόβος Κυρίου εἰς ζωὴν ἀνδρί, ὁ δὲ ἄφοβος αὐλισθήσεται ἐν τόποις, οὗ οὐκ ἐπισκοπεῖται γνῶσις.
24
24
Скрывazй въ нёдрэхъ рyцэ свои2 непрaведнw нижE ко ўстHмъ свои6мъ принесeтъ |. ὁ ἐγκρύπτων εἰς τὸν κόλπον αὐτοῦ χεῖρας ἀδίκως, οὐδὲ τῷ στόματι οὐ μὴ προσαγάγῃ αὐτάς.
25
25
Губи1телю р†ны пріeмлющу, безyмный ковaрнэе бyдетъ: ѓще же њбличaеши мyжа разyмна, ўразумёетъ чyвство. λοιμοῦ μαστιγουμένου, ἄφρων πανουργότερος γίνεται· ἐὰν δὲ ἐλέγχῃς ἄνδρα φρόνιμον, νοήσει αἴσθησιν.
26
26
Безчeствуzй nтцA и3 tрэвazй мaтерь свою2 срамотY пріи1метъ и3 поношeніе. ὁ ἀτιμάζων πατέρα καὶ ἀπωθούμενος μητέρα αὐτοῦ καταισχυνθήσεται καὶ ἐπονείδιστος ἔσται.
27
27
Сhнъ њставлszй храни1ти наказaніе џтчее поучи1тсz словесє1мъ ѕлы6мъ. υἱὸς ἀπολειπόμενος φυλάξαι παιδείαν πατρὸς μελετήσει ρήσεις κακάς.
28
28
Выручazй џтрока несмhслена досаждaетъ њправдaнію: ўстa же нечести1выхъ пожрyтъ сyдъ. ὁ ἐγγυώμενος παῖδα ἄφρονα καθυβρίσει δικαίωμα, στόμα δὲ ἀσεβῶν καταπίεται κρίσεις.
29
29
Ўготовлsютсz невоздє1ржнымъ р†ны, и3 мучє1ніz под0бнэ нераз{мнымъ. ἑτοιμάζονται ἀκολάστοις μάστιγες, καὶ τιμωρίαι ὁμοίως ἄφροσιν.
Главa к7
Κεφάλαιο 20
1
1
Неви1нно віно2, ўкори1зненно же піsнство, и3 всsкъ пребывazй въ нeмъ не бyдетъ премyдръ. ΑΚΟΛΑΣΤΟΝ οἶνος καὶ ὑβριστικὸν μέθη, πᾶς δὲ ἄφρων τοιούτοις συμπλέκεται.
2
2
Не рaзнствуетъ прещeніе царeво t ћрости льв0вы: раздражazй же є3го2 и3 примэшazйсz є3мY согрэшaетъ въ свою2 дyшу. οὐ διαφέρει ἀπειλὴ βασιλέως θυμοῦ λέοντος, ὁ δὲ παροξύνων αὐτὸν ἁμαρτάνει εἰς τὴν ἑαυτοῦ ψυχήν.
3
3
Слaва мyжу tвращaтисz t досаждeніz: всsкъ же безyменъ си1ми соплетaетсz. δόξα ἀνδρὶ ἀποστρέφεσθαι λοιδορίας, πᾶς δὲ ἄφρων τοιούτοις συμπλέκεται.
4
4
Поноси1мь лэни1вый не ўсрамлsетсz, тaкожде и3 заeмлzй пшени1цу въ жaтву. ὀνειδιζόμενος ὀκνηρὸς οὐκ αἰσχύνεται, ὡσαύτως καὶ ὁ δανειζόμενος σῖτον ἐν ἀμήτῳ.
5
5
ВодA глубокA совётъ въ сeрдцы мyжа: мyжъ же премyдръ и3счeрплетъ ю5. ὕδωρ βαθὺ βουλὴ ἐν καρδίᾳ ἀνδρός, ἀνὴρ δὲ φρόνιμος ἐξαντλήσει αὐτήν.
6
6
Вели1ка вeщь человёкъ, и3 драгaz мyжъ творsй ми1лость: мyжа же вёрна (вели1ко) дёло њбрэсти2. μέγα ἄνθρωπος καὶ τίμιον ἀνὴρ ἐλεήμων, ἄνδρα δὲ πιστὸν ἔργον εὑρεῖν.
7
7
И$же без8 пор0ка живeтъ въ прaвдэ, блажє1ны њстaвитъ дёти сво‰. ὃς ἀναστρέφεται ἄμωμος ἐν δικαιοσύνῃ, μακαρίους τοὺς παῖδας αὐτοῦ καταλείψει.
8
8
Е#гдA цaрь прaведенъ на прест0лэ сsдетъ, не проти1витсz пред8 nчи1ма є3гw2 ничт0же лукaво. ὅταν βασιλεὺς δίκαιος καθίσῃ ἐπὶ θρόνου, οὐκ ἐναντιοῦται ἐν ὀφθαλμοῖς αὐτοῦ πᾶν πονηρόν.
9
9
Кто2 похвaлитсz чи1сто и3мёти сeрдце; и3ли2 кто2 дeрзнетъ рещи2 чи1ста себE бhти t грэхHвъ; τίς καυχήσεται ἁγνὴν ἔχειν τὴν καρδίαν; ἢ τίς παρρησιάσεται καθαρὸς εἶναι ἀπὸ ἁμαρτιῶν;
10
10
Вёсъ вели1къ и3 мaлъ, и3 мёра сугyба, нечи6ста пред8 гDемъ nбоS: στάθμιον μέγα καὶ μικρὸν καὶ μέτρα δισσά, ἀκάθαρτα ἐνώπιον Κυρίου καὶ ἀμφότερα καὶ ὁ ποιῶν αὐτά.
11
11
и3 творsй | въ начинaніихъ свои1хъ зaпнетсz: ю4нота съ препод0бнымъ, и3 прaвый пyть є3гw2. ἐν τοῖς ἐπιτηδεύμασιν αὐτοῦ συμποδισθήσεται νεανίσκος μετὰ ὁσίου, καὶ εὐθεῖα ἡ ὁδὸς αὐτοῦ.
12
12
Ќхо слhшитъ, и3 џко ви1дитъ: гDнz дэлA nбоS. οὖς ἀκούει καὶ ὀφθαλμὸς ὁρᾷ· Κυρίου ἔργα καὶ ἀμφότερα.
13
13
Не люби2 клеветaти, да не вознесeшисz: tвeрзи џчи твои2 и3 насыщaйсz хлёба. μὴ ἀγάπα καταλαλεῖν, ἵνα μὴ ἐξαρθῇς· διάνοιξον τοὺς ὀφθαλμούς σου καὶ ἐμπλήσθητι ἄρτων.
14
Ѕло2, ѕло2, речeтъ стzжавazй, и3 tшeдъ тогдA похвaлитсz.
15
Е$сть злaто и3 мн0жество кaменій драги1хъ, сосyдъ чeстенъ ўстнЁ раз{мны.
16
Возми2 ри1зу є3гw2, ћкw и3спорyчникъ бhсть чуждhz, и3 за чуждyю возми2 зал0гъ t негw2.
17
Слaдокъ є4сть человёку хлёбъ лжи2, но пот0мъ и3сп0лнzтсz ўстA є3гw2 кaменіz.
18
Помышлeніе въ совётэ ўгот0витсz, въ правлeніи же твори1тъ брaнь.
19
Tкрывazй тaйну х0дитъ лeстію: и3 прельщaющему ўстнaми свои1ми не примэшaйсz.
20
20
Ѕлосл0вzщему nтцA и3ли2 мaтерь ўгaснетъ свэти1лникъ, зBницы же nчeсъ є3гw2 ќзрzтъ тмY. κακολογοῦντος πατέρα ἢ μητέρα σβεσθήσεται λαμπτήρ, αἱ δὲ κόραι τῶν ὀφθαλμῶν αὐτοῦ ὄψονται σκότος.
21
21
Чaсть поспёшна въ начaлэ, въ послёднихъ не благослови1тсz. μερὶς ἐπισπουδαζομένη ἐν πρώτοις, ἐν τοῖς τελευταίοις οὐκ εὐλογηθήσεται.
22
22
Не рцы2: tмщY врагY: но потерпи2 гDа, да ти2 пом0жетъ. μὴ εἴπῃς· τίσομαι τὸν ἐχθρόν, ἀλλ᾿ ὑπόμεινον τὸν Κύριον, ἵνα σοι βοηθήσῃ.
23
23
Мeрзость гDеви сугyбый вёсъ, и3 мёрило лжи1во не добро2 пред8 ни1мъ. βδέλυγμα Κυρίῳ δισσὸν στάθμιον, καὶ ζυγὸς δόλιος οὐ καλὸν ἐνώπιον αὐτοῦ.
24
24
T гDа и3справлsютсz стwпы2 мyжу: смeртный же кaкw ўразумёетъ пути6 сво‰; παρὰ Κυρίου εὐθύνεται τὰ διαβήματα ἀνδρί, θνητὸς δὲ πῶς ἂν νοήσαι τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ;
25
25
Сёть мyжеви ск0рw нёчто t свои1хъ њсвzщaти: по њбётэ бо раскazніе бывaетъ. παγὶς ἀνδρὶ ταχύ τι τῶν ἰδίων ἁγιάσαι, μετὰ γὰρ τὸ εὔξασθαι μετανοεῖν γίνεται.
26
26
Вёzтель нечести1выхъ є4сть цaрь мyдръ и3 наложи1тъ на нS к0ло. λικμήτωρ ἀσεβῶν βασιλεὺς σοφός, καὶ ἐπιβαλεῖ αὐτοῖς τροχόν.
27
27
Свётъ гDень дыхaніе человёкwмъ, и4же и3спытaетъ т†йнаz ўтр0бы. φῶς Κυρίου πνοὴ ἀνθρώπων, ὃς ἐρευνᾷ ταμιεῖα κοιλίας.
28
28
Ми1лостынz и3 и4стина сохранeніе царю2, и3 њб8и1дутъ прест0лъ є3гw2 въ прaвдэ. ἐλεημοσύνη καὶ ἀλήθεια φυλακὴ βασιλεῖ, καὶ περικυκλώσουσιν ἐν δικαιοσύνῃ τὸν θρόνον αὐτοῦ.
29
29
Лёпота (є4сть) ю4нымъ премyдрость: слaва же ст†рымъ сэди6ны. κόσμος νεανίαις σοφία, δόξα δὲ πρεσβυτέρων πολιαί.
30
30
Р†ны и3 сокрушє1ніz срэтaютъ ѕлhхъ, ћзвы же въ сокр0вищихъ чрeва. ὑπώπια καὶ συντρίμματα συναντᾷ κακοῖς, πληγαὶ δὲ εἰς ταμιεῖα κοιλίας.
Главa к7а
Κεφάλαιο 21
1
1
Ћкоже ўстремлeніе воды2, тaкw сeрдце царeво въ руцЁ б9іей: ѓможе ѓще восх0щетъ њбрати1ти, тaмw ўклони1тъ є5. ΩΣΠΕΡ ὁρμὴ ὕδατος, οὕτως καρδία βασιλέως ἐν χειρὶ Θεοῦ· οὗ ἐὰν θέλων νεύσῃ, ἐκεῖ ἔκλινεν αὐτήν.
2
2
Всsкъ мyжъ kвлsетсz себЁ прaведенъ: ўправлsетъ же сердцA гDь. πᾶς ἀνὴρ φαίνεται ἑαυτῷ δίκαιος, κατευθύνει δὲ καρδίας Κύριος.
3
3
Твори1ти првdнаz и3 и4стинствовати ўгHдна бGу пaче, нeжели жeртвъ кр0вь. ποιεῖν δίκαια καὶ ἀληθεύειν ἀρεστὰ παρὰ Θεῷ μᾶλλον ἢ θυσιῶν αἷμα.
4
4
Велемyдрый во ўкори1знэ дерзосeрдъ, свэти1ло же нечести1выхъ грэси2. μεγαλόφρων ἐν ὕβρει θρασυκάρδιος, λαμπτὴρ δὲ ἀσεβῶν ἁμαρτία.
5
Помышлє1ніz тщали1вагw во и3з8oби1ліи, и3 всsкъ неради1вый въ лишeніи.
6
6
Дёлаzй сокрHвища љзhкомъ лжи1вымъ сyетнаz г0нитъ въ сBти смє1ртныz. ὁ ἐνεργῶν θησαυρίσματα γλώσσῃ ψευδεῖ μάταια διώκει καὶ ἔρχεται ἐπὶ παγίδας θανάτου.
7
7
Всегуби1телство на нечєсти1выz ўстремлsетсz: не хотsтъ бо твори1ти првdнаz. ὄλεθρος ἀσεβέσιν ἐπιξενωθήσεται, οὐ γὰρ βούλονται πράσσειν τὰ δίκαια.
8
8
Къ стр0пwтнымъ стр0пwтныz пути6 посылaетъ бGъ: чи6ста бо и3 пр†ва дэлA є3гw2. πρὸς τοὺς σκολιοὺς σκολιὰς ὁδοὺς ἀποστέλλει ὁ Θεός, ἁγνὰ γὰρ καὶ ὀρθὰ τὰ ἔργα αὐτοῦ. 9κρεῖσσον οἰκεῖν ἐπὶ γωνίας ὑπαίθρου ἢ ἐν κεκονιαμένοις μετὰ ἀδικίας καὶ ἐν οἴκῳ κοινῷ.
9
Лyчше жи1ти во ќглэ непокровeннэмъ, нeжели въ повaпленныхъ съ непрaвдою и3 въ хрaминэ џбщей.
10
10
ДушA нечести1вагw не поми1луетсz ни t є3ди1нагw t человёкwвъ. ψυχὴ ἀσεβοῦς οὐκ ἐλεηθήσεται ὑπ᾿ οὐδενὸς τῶν ἀνθρώπων.
11
11
ТщетY пріeмлющу невоздeржному, ковaрнэйшій бyдетъ неѕл0бивый, разумэвazй же мyдрый пріи1метъ рaзумъ. ζημιουμένου ἀκολάστου πανουργότερος γίνεται ὁ ἄκακος, συνίων δὲ σοφὸς δέξεται γνῶσιν.
12
12
Разумэвaетъ првdный сердцA нечести1выхъ и3 ўничтожaетъ нечести6выz въ ѕлhхъ. συνίει δίκαιος καρδίας ἀσεβῶν καὶ φαυλίζει ἀσεβεῖς ἐν κακοῖς.
13
13
И$же затыкaетъ ўшесA сво‰, є4же не послyшати немощнaгw, и3 т0й призовeтъ, и3 не бyдетъ послyшаzй є3гw2. ὃς φράσσει τὰ ὧτα αὐτοῦ τοῦ μὴ ἐπακοῦσαι ἀσθενοῦς, καὶ αὐτὸς ἐπικαλέσεται, καὶ οὐκ ἔσται ὁ εἰσακούων.
14
14
Даsніе тaйно tвращaетъ гнёвы, щадsй же дарHвъ воздвизaетъ ћрость крёпкую. δόσις λάθριος ἀνατρέπει ὀργάς, δώρων δὲ ὁ φειδόμενος θυμὸν ἐγείρει ἰσχυρόν.
15
15
Весeліе првdныхъ твори1ти сyдъ: прпdбный же нечи1стъ ў ѕлодёєвъ. εὐφροσύνη δικαίων ποιεῖν κρίμα, ὅσιος δὲ ἀκάθαρτος παρὰ κακούργοις.
16
16
Мyжъ заблуждazй t пути2 прaвды въ с0нмищи и3споли1нwвъ почjетъ. ἀνὴρ πλανώμενος ἐξ ὁδοῦ δικαιοσύνης ἐν συναγωγῇ γιγάντων ἀναπαύσεται.
17
17
Мyжъ скyденъ лю1битъ весeліе, любsй же віно2 и3 є3лeй не њбогати1тсz. ἀνὴρ ἐνδεὴς ἀγαπᾷ εὐφροσύνην, φιλῶν οἶνον καὶ ἔλαιον εἰς πλοῦτον·
18
18
Њтрeбіе же првdнику беззак0нникъ. περικάθαρμα δὲ δικαίου ἄνομος.
19
19
Лyчше жи1ти въ земли2 пyстэ, нeже жи1ти съ жен0ю сварли1вою и3 љзhчною и3 гнэвли1вою. κρεῖσσον οἰκεῖν ἐν γῇ ἐρήμῳ ἢ μετὰ γυναικὸς μαχίμου καὶ γλωσσώδους καὶ ὀργίλου.
20
20
Сокр0вище вожделённо почjетъ во ўстёхъ мyдрагw: безyмніи же мyжіе пожирaютъ є5. θησαυρὸς ἐπιθυμητὸς ἀναπαύσεται ἐπὶ στόματος σοφοῦ, ἄφρονες δὲ ἄνδρες καταπίονται αὐτόν.
21
21
Пyть прaвды и3 ми1лостыни њбрsщетъ жив0тъ и3 слaву. ὁδὸς δικαιοσύνης καὶ ἐλεημοσύνης εὑρήσει ζωὴν καὶ δόξαν.
22
22
Во грaды крBпки вни1де премyдрый и3 разруши2 ўтверждeніе, на нeже надёzшасz нечести1віи. πόλεις ὀχυρὰς ἐπέβη σοφὸς καὶ καθεῖλε τὸ ὀχύρωμα, ἐφ᾿ ᾧ ἐπεποίθεισαν οἱ ἀσεβεῖς.
23
23
И$же храни1тъ сво‰ ўстA и3 љзhкъ, соблюдaетъ t печaли дyшу свою2. ὃς φυλάσσει τὸ στόμα αὐτοῦ καὶ τὴν γλῶσσαν, διατηρεῖ ἐκ θλίψεως τὴν ψυχὴν αὐτοῦ.
24
24
Продeрзый и3 величaвый и3 гордели1вый губи1тель нарицaетсz: ґ и4же памzтоѕл0бствуетъ, беззак0ненъ. θρασὺς καὶ αὐθάδης καὶ ἀλαζὼν λοιμὸς καλεῖται, ὃς δὲ μνησικακεῖ, παράνομος.
25
25
П0хwти лэни1ваго ўбивaютъ: не произволsютъ бо рyцэ є3гw2 твори1ти что2. ἐπιθυμίαι ὀκνηρὸν ἀποκτείνουσιν, οὐ γὰρ προαιροῦνται αἱ χεῖρες αὐτοῦ ποιεῖν τι.
26
26
Нечести1вый желaетъ вeсь дeнь п0хwти ѕлы6z, првdный же ми1луетъ и3 щeдритъ нещaднw. ἀσεβὴς ἐπιθυμεῖ ὅλην τὴν ἡμέραν ἐπιθυμίας κακάς, ὁ δὲ δίκαιος ἐλεᾷ καὶ οἰκτείρει ἀφειδῶς.
27
27
Жє1ртвы нечести1выхъ мeрзость гDеви: и4бо беззак0ннw прин0сzтъ |. θυσίαι ἀσεβῶν βδέλυγμα Κυρίῳ, καὶ γὰρ παρανόμως προσφέρουσιν αὐτάς.
28
28
Свидётель л0жный поги1бнетъ, мyжъ же послушли1въ сохранsемь возглаг0летъ. μάρτυς ψευδὴς ἀπολεῖται, ἀνὴρ δὲ ὑπήκοος φυλασσόμενος λαλήσει.
29
29
Нечести1въ мyжъ безстyднw стои1тъ лицeмъ: прaвый же сaмъ разумэвaетъ пути6 сво‰. ἀσεβὴς ἀνὴρ ἀναιδῶς ὑφίσταται προσώπῳ, ὁ δὲ εὐθὴς αὐτὸς συνίει τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ.
30
30
Нёсть премyдрости, нёсть мyжества, нёсть совёта ў нечести1вагw. οὐκ ἔστι σοφία, οὐκ ἔστιν ἀνδρεία, οὐκ ἔστι βουλὴ πρὸς τὸν ἀσεβῆ.
31
31
К0нь ўготовлsетсz на дeнь брaни: t гDа же п0мощь. ἵππος ἑτοιμάζεται εἰς ἡμέραν πολέμου, παρὰ δὲ Κυρίου ἡ βοήθεια.
Главa к7в
Κεφάλαιο 22
1
1
Лyчше и4мz д0брое, нeже богaтство мн0го, пaче же сребрA и3 злaта блгdть бlгaz. ΑΙΡΕΤΩΤΕΡΟΝ ὄνομα καλὸν ἢ πλοῦτος πολύς, ὑπὲρ δὲ ἀργύριον καὶ χρυσίον χάρις ἀγαθή,
2
2
Богaтъ и3 ни1щь срэт0ста дрyгъ дрyга, nбои1хъ же гDь сотвори2. πλούσιος καὶ πτωχὸς συνήντησαν ἀλλήλοις, ἀμφοτέρους δὲ ὁ Κύριος ἐποίησε.
3
3
Худ0гъ, ви1дэвъ лукaваго мyчима крёпкw, сaмъ наказyетсz: безyмніи же мимошeдше њтщети1шасz. πανοῦργος ἱδὼν πονηρὸν τιμωρούμενον κραταιῶς αὐτὸς παιδεύεται, οἱ δὲ ἄφρονες παρελθόντες ἐζημιώθησαν.
4
4
Р0дъ премyдрости стрaхъ гDень, и3 богaтство и3 слaва и3 жив0тъ. γενεὰ σοφίας φόβος Κυρίου καὶ πλοῦτος καὶ δόξα καὶ ζωή.
5
5
Волчцы2 и3 сBти на путeхъ стр0потныхъ, хранsй же свою2 дyшу и3збэжи1тъ и5хъ. τρίβολοι καὶ παγίδες ἐν ὁδοῖς σκολιαῖς, ὁ δὲ φυλάσσων τὴν ἑαυτοῦ ψυχὴν ἀφέξεται αὐτῶν.
6
Богaтіи ўб0гими и4мутъ њбладaти,
7
7
и3 раби2 свои6мъ господeмъ взаи1мъ дадyтъ. πλούσιοι πτωχῶν ἄρξουσι, καὶ οἰκέται ἰδίοις δεσπόταις δανειοῦσι.
8
8
Сёzвый ѕл†z п0жнетъ ѕл†z, ћзву же дёлъ свои1хъ соверши1тъ. ὁ σπείρων φαῦλα θερίσει κακά, πληγὴν δὲ ἔργων αὐτοῦ συντελέσει. 8α ἄνδρα ἱλαρὸν καὶ δότην εὐλογεῖ ὁ Θεός, ματαιότητα δὲ ἔργων αὐτοῦ συντελέσει.
9
9
Мyжа ти1ха и3 даsтелz лю1битъ гDь, суетy же дёлъ є3гw2 скончaетъ. ὁ ἐλεῶν πτωχὸν αὐτὸς διατραφήσεται, τῶν γὰρ ἑαυτοῦ ἄρτων ἔδωκε τῷ πτωχῷ. 9α νίκην καὶ τιμὴν περιποιεῖται ὁ δῶρα δούς, τὴν μέντοι ψυχὴν ἀφαιρεῖται τῶν κεκτημένων.
10
10
Ми1луzй ни1щаго сaмъ препитaетсz: t свои1хъ бо хлёбwвъ дадE ўб0гому. Побёду и3 чeсть ўстроsетъ даsй дaры, nбaче дyшу погублsетъ стzжaвшихъ. ἔκβαλε ἐκ συνεδρίου λοιμόν, καὶ συνεξελεύσεται αὐτῷ νεῖκος· ὅταν γὰρ καθίσῃ ἐν συνεδρίῳ, πάντας ἀτιμάζει.
11
11
И#зжени2 t с0нмища губи1телz, и3 и3зhдетъ съ ни1мъ прёніе: є3гдa бо сsдетъ въ с0нмищи, всёхъ безчeститъ. ἀγαπᾷ Κύριος ὁσίας καρδίας, δεκτοὶ δὲ αὐτῷ πάντες ἄμωμοι· χείλεσι ποιμαίνει βασιλεύς.
12
12
Лю1битъ гDь прпdбнаz сердцA, пріsтни же є3мY вси2 непор0чніи въ путeхъ свои1хъ: ўстнaма пасeтъ цaрь (лю1ди сво‰). οἱ δὲ ὀφθαλμοὶ Κυρίου διατηροῦσιν αἴσθησιν, φαυλίζει δὲ λόγους παράνομος.
13
13
Џчи гDни соблюдaютъ чyвство: презирaетъ словесA законопрестyпный. προφασίζεται καὶ λέγει ὀκνηρός· λέων ἐν ταῖς ὁδοῖς, ἐν δὲ ταῖς πλατείαις φονευταί.
14
14
Вины2 и4щетъ и3 глаг0летъ лэни1вый: лeвъ на стезsхъ, на путeхъ же разбHйницы. βόθρος βαθὺς στόμα παρανόμου, ὁ δὲ μισηθεὶς ὑπὸ Κυρίου ἐμπεσεῖται εἰς αὐτόν. 14α εἰσὶν ὁδοὶ κακαὶ ἐνώπιον ἀνδρός, καὶ οὐκ ἀγαπᾷ τοῦ ἀποστρέψαι ἀπ᾿ αὐτῶν· ἀποστρέφειν δὲ δεῖ ἀπὸ ὁδοῦ σκολιᾶς καὶ κακῆς.
15
15
Ћма глубокA ўстA законопрестyпныхъ: возненави1дэный же t гDа впадeтсz въ ню2. Сyть путіE ѕлjи пред8 мyжемъ, и3 не лю1битъ возврати1тисz t ни1хъ: возврати1тисz же подобaетъ t пути2 стр0потна и3 ѕлaгw. ἄνοια ἐξῆπται καρδίας νέου, ράβδος δὲ καὶ παιδεία μακρὰν ἀπ᾿ αὐτοῦ.
16
16
Безyміе ви1ситъ на сeрдцы ю4нагw: жeзлъ же и3 наказaніе далeче (tг0нитъ) t негw2. ὁ συκοφαντῶν πένητα πολλὰ ποιεῖ τὰ ἑαυτοῦ· δίδωσι δὲ πλουσίῳ ἐπ᾿ ἐλλάσσονι.
17
17
Њби1дzй ўб0гаго мнHгаz себЁ ѕл† твори1тъ, даeтъ же богaтому во њскудёніе (себЁ). Λόγοις σοφῶν παράβαλλε σὸν οὗς καὶ ἄκουε ἐμὸν λόγον, τὴν δὲ σὴν καρδίαν ἐπίστησον, ἵνα γνῷς, ὅτι καλοί εἰσι·
18
18
Ко словесє1мъ мyдрыхъ прилагaй твоE ќхо, и3 ўслhши мо‰ словесA: своe же сeрдце ўтверди2 (къ ни6мъ), да разумёеши, ћкw дwбрA сyть. καὶ ἐὰν ἐμβάλῃς αὐτοὺς εἰς τὴν καρδίαν σου, εὐφρανοῦσί σε ἅμα ἐπὶ σοῖς χείλεσιν,
19
19
И# ѓще вложи1ши | въ сeрдце твоE, возвеселsтъ тебE кyпнw во твои1хъ ўстнёхъ. ἵνα σου γένηται ἐπὶ Κύριον ἡ ἐλπὶς καὶ γνωρίσῃ σοι τὴν ὁδόν σου.
20
20
Да бyдетъ ти2 на гDа надeжда, и3 покaжетъ ти2 пyть св0й. καὶ σὺ δὲ ἀπόγραψαι αὐτὰ σεαυτῷ τρισσῶς εἰς βουλὴν καὶ γνῶσιν ἐπὶ τὸ πλάτος τῆς καρδίας σου.
21
21
Тh же напиши2 | себЁ три1жды, на совётъ и3 смhслъ и3 рaзумъ, на широтЁ сeрдца твоегw2: ўчy бо тS и4стинному словеси2, и3 рaзума благaгw слyшати на tвёты словесє1мъ и4стиннымъ предлагaємымъ тебЁ. διδάσκω οὖν σε ἀληθῆ λόγον καὶ γνῶσιν ἀγαθὴν ὑπακούειν, τοῦ ἀποκρίνεσθαί σε λόγους ἀληθείας τοῖς προβαλλομένοις σοι.
22
22
Не наси1лствуй ни1щаго, занE ўб0гъ є4сть, и3 не досаждaй немощн0му во вратёхъ: Μὴ ἀποβιάζου πένητα, πτωχὸς γάρ ἐστι, καὶ μὴ ἀτιμάσῃς ἀσθενῆ ἐν πύλαις·
23
23
гDь бо и4мать суди1ти є3гw2 сyдъ, и3 и3збaвиши твою2 безбёдную дyшу. ὁ γὰρ Κύριος κρινεῖ αὐτοῦ τὴν κρίσιν, καὶ ρύσῃ σὴν ἄσυλον ψυχήν.
24
24
Не бывaй дрyгъ мyжу гнэвли1ву и3 со дрyгомъ жестокосeрдымъ не соводворsйсz: μὴ ἴσθι ἑταῖρος ἀνδρὶ θυμώδει, φίλῳ δὲ ὀργίλῳ μὴ συναυλίζου,
25
25
да не когдA научи1шисz путє1мъ є3гw2 и3 пріи1меши тенeта души2 твоeй. μήποτε μάθῃς τῶν ὁδῶν αὐτοῦ καὶ λάβῃς βρόχους τῇ σῇ ψυχῇ.
26
26
Не вдавaйсz въ поручeніе, стыдsсz лицA: μὴ δίδου σεαυτὸν εἰς ἐγγύην αἰσχυνόμενος πρόσωπον·
27
27
є3гдa бо не бyдеши и3мёти чи1мъ и3скупи1тисz, в0змутъ постeлю, ћже под8 рeбры твои1ми. ἐὰν γὰρ μὴ ἔχῃς πόθεν ἀποτίσῃς, λήψονται τὸ στρῶμα τὸ ὑπὸ τὰς πλευράς σου.
28
28
Не прелагaй предBлъ вёчныхъ, ±же положи1ша nтцы2 твои2. μὴ μέταιρε ὅρια αἰώνια, ἃ ἔθεντο οἱ πατέρες σου.
29
29
Прозри1телну человёку и3 џстрому въ дёлэхъ свои1хъ пред8 царьми2 подобaетъ стоsти, и3 не стоsти пред8 мужми2 простhми. ὁρατικὸν ἄνδρα καὶ ὀξὺν ἐν τοῖς ἔργοις αὐτοῦ βασιλεῦσι δεῖ παρεστάναι καὶ μὴ παρεστάναι ἀνδράσι νωθροῖς.
Главa к7г
Κεφάλαιο 23
1
1
Ѓще сsдеши вечерsти на трапeзэ си1льнагw, разyмнw разумэвaй предлагaємаz тебЁ, ΕΑΝ καθίσῃς δειπνεῖν ἐπὶ τραπέζης δυναστῶν, νοητῶς νόει τὰ παρατιθέμενά σοι
2
2
и3 налагaй рyку твою2, вёдый, ћкw сицєвaz тебЁ подобaетъ ўгот0вити: καὶ ἐπίβαλλε τὴν χεῖρά σου, εἰδὼς ὅτι τοιαῦτά σε δεῖ παρασκευάσαι· εἰ δὲ ἀπληστότερος εἶ,
3
3
ѓще же несhтнэйшій є3си2, не желaй брaшенъ є3гw2: сі‰ бо и4мутъ жив0тъ л0женъ. μὴ ἐπιθύμει τῶν ἐδεσμάτων αὐτοῦ, ταῦτα γὰρ ἔχεται ζωῆς ψευδοῦς.
4
4
Не распростирaйсz ўб0гъ сhй съ богaтымъ, твоeю же мhслію ўдалsйсz. μὴ παρεκτείνου πένης ὢν πλουσίῳ, τῇ δὲ σῇ ἐννοίᾳ ἀπόσχου.
5
5
Ѓще ўстреми1ши на него2 џко твоE, никогдaже kви1тсz: содBланы бо сyть є3мY кри1ла ћкw nрлY, и3 њбращaетсz въ д0мъ настоsтелz своегw2. ἐὰν ἐπιστήσῃς τὸ σὸν ὄμμα πρὸς αὐτόν, οὐδαμοῦ φανεῖται· κατεσκεύασται γὰρ αὐτῷ πτέρυγες ὥσπερ ἀετοῦ, καὶ ὑποστρέφει εἰς τὸν οἶκον τοῦ προεστηκότος αὐτοῦ.
6
6
Не вечерsй съ мyжемъ зави1стливымъ, нижE пох0щеши пи1щей є3гw2: μὴ συνδείπνει ἀνδρὶ βασκάνῳ, μηδὲ ἐπιθύμει τῶν βρωμάτων αὐτοῦ·
7
7
и4мже бо w4бразомъ ѓще кто2 поглоти1тъ власы2, си1це ћстъ и3 піeтъ: нижE къ себЁ да введeши є3го2 и3 снёси хлёбъ тв0й съ ни1мъ: ὃν τρόπον γὰρ εἴ τις καταπίοι τρίχα, οὕτως ἐσθίει καὶ πίνει.
8
8
и3зблюeтъ бо є3го2 и3 њскверни1тъ словесA тво‰ дHбраz. μηδὲ πρός σε εἰσαγάγῃς αὐτὸν καὶ φάγῃς τὸν ψωμόν σου μετ᾿ αὐτοῦ· ἐξεμέσει γὰρ αὐτὸν καὶ λυμανεῖται τοὺς λόγους σου τοὺς καλούς.
9
9
Во ќшію безyмнагw ничт0же глаг0ли, да не когдA поругaетъ раз{мнаz словесA тво‰. εἰς ὦτα ἄφρονος μηδὲν λέγε, μήποτε μυκτηρίσῃ τοὺς συνετοὺς λόγους σου.
10
10
Не прелагaй предBлъ вёчныхъ и3 въ стzжaніе сир0тъ не вни1ди: μὴ μεταθῇς ὅρια αἰώνια, εἰς δὲ κτῆμα ὀρφανῶν μὴ εἰσέλθῃς·
11
11
и3збавлszй бо и5хъ гDь крёпокъ є4сть и3 разсyдитъ сyдъ и4хъ съ тоб0ю. ὁ γὰρ λυτρούμενος αὐτοὺς Κύριος κραταιός ἐστι καὶ κρινεῖ τὴν κρίσιν αὐτῶν μετὰ σοῦ.
12
12
Дaждь въ наказaніе сeрдце твоE, ўшесa же тво‰ ўгот0вай словесє1мъ чyвствєннымъ. δὸς εἰς παιδείαν τὴν καρδίαν σου, τὰ δὲ ὦτά σου ἑτοίμασον λόγοις αἰσθήσεως.
13
13
Не преставaй младeнца накaзовати: ѓще бо жезл0мъ біeши є3го2, не ќмретъ (t негw2): μὴ ἀπόσχῃ νήπιον παιδεύειν, ὅτι ἐὰν πατάξῃς αὐτὸν ράβδῳ, οὐ μὴ ἀποθάνῃ·
14
14
тh бо побіeши є3го2 жезл0мъ, дyшу же є3гw2 и3збaвиши t смeрти. σὺ μὲν γὰρ πατάξεις αὐτὸν ράβδῳ, τὴν δὲ ψυχὴν αὐτοῦ ἐκ θανάτου ρύσῃ.
15
15
Сhне, ѓще премyдро бyдетъ сeрдце твоE, возвесели1ши и3 моE сeрдце, υἱέ, ἐὰν σοφὴ γένηταί σου ἡ καρδία, εὐφρανεῖς καὶ τὴν ἐμὴν καρδίαν,
16
16
и3 пребyдутъ въ словесёхъ твои2 ўстнЁ къ мои6мъ ўстнaмъ, ѓще пр†ва бyдутъ. καὶ ἐνδιατρίψει λόγοις τὰ σὰ χείλη πρὸς τὰ ἐμὰ χείλη, ἐὰν ὀρθὰ ὦσι.
17
17
Да не ревнyетъ сeрдце твоE грёшникwмъ, но въ стрaсэ гDни бyди вeсь дeнь: μὴ ζηλούτω ἡ καρδία σου ἁμαρτωλούς, ἀλλὰ ἐν φόβῳ Κυρίου ἴσθι ὅλην τὴν ἡμέραν·
18
18
ѓще бо соблюдeши |, бyдутъ ти2 внyцы, и3 ўповaніе твоE не tстyпитъ. ἐὰν γὰρ τηρήσῃς αὐτά, ἔσται σοι ἔκγονα, ἡ δὲ ἐλπίς σου οὐκ ἀποστήσεται.
19
19
Слyшай, сhне, и3 премyдръ бывaй и3 и3справлsй мы6сли твоегw2 сeрдца: ἄκουε, υἱέ, καὶ σοφὸς γίνου, καὶ κατεύθυνε ἐννοίας σῆς καρδίας·
20
20
не бyди вінопjйца, нижE прилагaйсz къ сложeніємъ и3 куповaніємъ мsсъ: μὴ ἴσθι οἰνοπότης, μηδὲ ἐκτείνου συμβουλαῖς κρεῶν τε ἀγορασμοῖς·
21
21
всsкъ бо піsница и3 блудни1къ њбнищaетъ, и3 њблечeтсz въ раздр†ннаz и3 въ р{бища всsкъ сонли1вый. πᾶς γὰρ μέθυσος καὶ πορνοκόπος πτωχεύσει, καὶ ἐνδύσεται διερρηγμένα καὶ ρακώδη πᾶς ὑπνώδης.
22
22
Слyшай, сhне, nтцA роди1вшагw тS, и3 не презирaй, є3гдA состарёетсz мaти твоS. ἄκουε, υἱέ, πατρὸς τοῦ γεννήσαντός σε καὶ μὴ καταφρόνει ὅτι γεγήρακέ σου ἡ μήτηρ.
23
23
И$стину стzжи2 и3 не tри1ни мyдрости и3 ўчeніz и3 рaзума. ἀλήθειαν κτῆσαι καὶ μὴ ἀπώσῃ σοφίαν καὶ παιδείαν καὶ σύνεσιν.
24
24
Д0брэ воспитовaетъ nтeцъ прaведенъ, њ сhнэ же премyдрэмъ весели1тсz душA є3гw2. καλῶς ἐκτρέφει πατὴρ δίκαιος, ἐπὶ δὲ υἱῷ σοφῷ εὐφραίνεται ἡ ψυχὴ αὐτοῦ.
25
25
Да весели1тсz nтeцъ и3 мaти њ тебЁ, и3 да рaдуетсz р0ждшаz тS. εὐφραινέσθω ὁ πατὴρ καὶ ἡ μήτηρ ἐπὶ σοί, καὶ χαιρέτω ἡ τεκοῦσά σε.
26
26
Дaждь ми2, сhне, твоE сeрдце, џчи же твои2 мо‰ пути6 да соблюдaютъ. δός μοι, υἱέ, σὴν καρδίαν, οἱ δὲ σοὶ ὀφθαλμοὶ ἐμὰς ὁδοὺς τηρείτωσαν·
27
27
Сосyдъ бо сокрушeнъ чуждjй д0мъ, и3 студенeцъ тёсенъ чуждjй: πίθος γὰρ τετρημένος ἐστὶν ἀλλότριος οἶκος, καὶ φρέαρ στενὸν ἀλλότριον·
28
28
сeй бо вск0рэ поги1бнетъ, и3 всsкій законопрестyпникъ потреби1тсz. οὗτος γὰρ συντόμως ἀπολεῖται, καὶ πᾶς παράνομος ἀναλωθήσεται.
29
29
КомY г0ре; комY молвA; комY сyдове; комY г0рєсти и3 св†ры; комY сокрушє1ніz вотщE; комY си6ни џчи; τίνι οὐαί; τίνι θόρυβος; τίνι κρίσεις; τίνι δὲ ἀηδίαι καὶ λέσχαι; τίνι συντρίμματα διακενῆς; τίνος πελιδνοὶ οἱ ὀφθαλμοί;
30
30
Не пребывaющымъ ли въ вінЁ; и3 не назирaющымъ ли, гдЁ пи1рове бывaютъ; οὐ τῶν ἐγχρονιζόντων ἐν οἴνοις; οὐ τῶν ἰχνευόντων ποῦ πότοι γίνονται;
31
31
Не ўпивaйтесz він0мъ, но бесёдуйте ко человёкwмъ првdнымъ, и3 бесёдуйте во прох0дэхъ: ѓще бо на чaшы и3 сткл‰ницы вдaси џчи твои2, послэди2 и4маши ходи1ти нажaйшій бэли1лнагw дрeва: μὴ μεθύσκεσθε ἐν οἴνοις, ἀλλὰ ὁμιλεῖτε ἀνθρώποις δικαίοις καὶ ὁμιλεῖτε ἐν περιπάτοις· ἐὰν γὰρ εἰς τὰς φιάλας καὶ τὰ ποτήρια δῷς τοὺς ὀφθαλμούς σου, ὕστερον περιπατήσεις γυμνότερος ὑπέρου.
32
32
послэди1 же ћкw t ѕмjа ўsзвенъ прострeтсz, и3 ћкоже t керaста разливaетсz є3мY ћдъ. τὸ δὲ ἔσχατον ὥσπερ ὑπὸ ὄφεως πεπληγὼς ἐκτείνεται, καὶ ὥσπερ ὑπὸ κεράστου διαχεῖται αὐτῷ ὁ ἰός.
33
33
Џчи твои2 є3гдA ќзрzтъ (женY) чуждyю, ўстA тво‰ тогдA возглаг0лютъ стр0пwтнаz: οἱ ὀφθαλμοί σου ὅταν ἴδωσιν ἀλλοτρίαν, τὸ στόμα σου τότε λαλήσει σκολιά,
34
34
и3 возлsжеши ћкw въ сeрдцы м0рz и3 ћкоже к0рмчій во мн0зэ волнeніи. καὶ κατακείσῃ ὥσπερ ἐν καρδίᾳ θαλάσσης καὶ ὥσπερ κυβερνήτης ἐν πολλῷ κλύδωνι.
35
35
Речeши же: би1ша мS, и3 не поболёхъ, и3 поругaшасz ми2, ѓзъ же не разумёхъ: когдA ќтро бyдетъ, да шeдъ взыщY, съ ни1миже сни1дусz; ἐρεῖς δέ· τύπτουσί με καὶ οὐκ ἐπόνεσα, καὶ ἐνέπαιξάν μοι, ἐγὼ δὲ οὐκ ᾔδειν· πότε ὄρθρος ἔσται, ἵνα ἐλθὼν ζητήσω μεθ᾿ ὧν συνελεύσομαι;
Главa к7д
Κεφάλαιο 24
1
1
Сhне, не ревнyй мужє1мъ ѕлы6мъ, нижE возжелёй бhти съ ни1ми: ). Οἱ ἐμοὶ λόγοι εἴρηνται ὑπὸ Θεοῦ, βασιλέως χρηματισμός, ὃν ἐπαίδευσεν ἡ μήτηρ αὐτοῦ.
2
2
лжaмъ бо поучaетсz сeрдце и4хъ, и3 болBзни ўстнЁ и4хъ глаг0лютъ. τί, τέκνον, τηρήσεις; τί; ρήσεις Θεοῦ. πρωτογενές, σοὶ λέγω, υἱέ· τί τέκνον ἐμῆς κοιλίας; τί τέκνον ἐμῶν εὐχῶν;
3
3
Съ премyдростію зи1ждетсz д0мъ и3 съ рaзумомъ и3справлsетсz. μὴ δῷς γυναιξὶ σὸν πλοῦτον, καὶ τὸν σὸν νοῦν καὶ βίον εἰς ὑστεροβουλίαν.
4
4
Съ чyвствіемъ и3сполнsютсz сокрHвища t всsкагw богaтства честнaгw и3 д0брагw. μετὰ βουλῆς πάντα ποίει, μετὰ βουλῆς οἰνοπότει· οἱ δυνάσται θυμώδεις εἰσίν, οἶνον δὲ μὴ πινέτωσαν,
5
5
Лyчше мyдрый крёпкагw, и3 мyжъ рaзумъ и3мёzй земледёлца вели1ка. ἵνα μὴ πιόντες ἐπιλάθωνται τῆς σοφίας καὶ ὀρθὰ κρῖναι οὐ μὴ δύνωνται τοὺς ἀσθενεῖς.
6
6
Со ўправлeніемъ бывaетъ брaнь, п0мощь же съ сeрдцемъ совётнымъ. δίδοτε μέθην τοῖς ἐν λύπαις καὶ οἶνον πίνειν τοῖς ἐν ὀδύναις,
7
7
Премyдрость и3 мhсль блaга во вратёхъ премyдрыхъ: смhсленніи не ўкланsютсz t зак0на гDнz, ἵνα ἐπιλάθωνται τῆς πενίας καὶ τῶν πόνων μὴ μνησθῶσιν ἔτι.
8
8
но совётуютъ въ с0нмищихъ. Ненакaзанныхъ срэтaетъ смeрть, ἄνοιγε σὸν στόμα λόγῳ Θεοῦ, καὶ κρῖνε πάντας ὑγιῶς.
9
9
ўмирaетъ же безyмный во грэсёхъ. НечистотA мyжу губи1телю: ἄνοιγε σὸν στόμα καὶ κρῖνε δικαίως, διάκρινε δὲ πένητα καὶ ἀσθενῆ.
10
10
њскверни1тсz въ дeнь ѕ0лъ и3 въ дeнь печaли, д0ндеже њскудёетъ. μὴ παραδῷς οἰκέτην εἰς χεῖρας δεσπότου, μήποτε καταράσηταί σε καὶ ἀφανισθῇς.
11
11
И#збaви ведHмыz на смeрть и3 и3скупи2 ўбивaемыхъ, не щади2. ἔκγονον κακὸν πατέρα καταρᾶται, τὴν δὲ μητέρα οὐκ εὐλογεῖ.
12
12
Ѓще же речeши: не вёмъ сегw2: разумёй, ћкw гDь всёхъ сердцA вёсть, и3 создaвый дыхaніе всBмъ, сeй вёсть всsчєскаz, и4же воздaстъ комyждо по дэлHмъ є3гw2. ἔκγονον κακὸν δίκαιον ἑαυτὸν κρίνει. τὴν δ᾿ ἔξοδον αὐτοῦ οὐκ ἀπένιψεν.
13
13
Ћждь мeдъ, сhне, блaгъ бо є4сть с0тъ, да наслади1тсz гортaнь тв0й: ἔκγονον κακὸν ὑψηλοὺς ὀφθαλμοὺς ἔχει, τοῖς δὲ βλεφάροις αὐτοῦ ἐπαίρεται.
14
14
си1це ўразумёеши премyдрость душeю твоeю: ѓще бо њбрsщеши, бyдетъ добрA кончи1на твоS, и3 ўповaніе не њстaвитъ тебE. ἔκγονον κακὸν μαχαίρας τοὺς ὀδόντας ἔχει καὶ τὰς μύλας τομίδας, ὥστε ἀναλίσκειν καὶ κατεσθίειν τοὺς ταπεινοὺς ἀπὸ τῆς γῆς καὶ τοὺς πένητας αὐτῶν ἐξ ἀνθρώπων. (Μασ. ΚΔ´,
15
15
Не приводи2 нечести1ваго на пaжить првdныхъ, нижE прельщaйсz насыщeніемъ чрeва: ). Τῇ βδέλλῃ τρεῖς θυγατέρες ἦσαν ἀγαπήσει ἀγαπώμεναι, καὶ αἱ τρεῖς αὗται οὐκ ἐνεπίμπλασαν αὐτήν, καὶ ἡ τετάρτη οὐκ ἠρκέσθη εἰπεῖν· ἱκανόν.
16
16
седмери1цею бо падeтъ првdный и3 востaнетъ, нечести1віи же и3знем0гутъ въ ѕлhхъ. ᾅδης καὶ ἔρως γυναικὸς καὶ γῆ οὐκ ἐμπιπλαμένη ὕδατος καὶ ὕδωρ καὶ πῦρ οὐ μὴ εἴπωσιν· ἀρκεῖ·
17
17
Ѓще падeтъ врaгъ тв0й, не њбрaдуйсz є3мY, въ преткновeніи же є3гw2 не возноси1сz: ὀφθαλμὸν καταγελῶντα πατρὸς καὶ ἀτιμάζοντα γῆρας μητρός, ἐκκόψαισαν αὐτὸν κόρακες ἐκ τῶν φαράγγων καὶ καταφάγοισαν αὐτὸν νεοσσοὶ ἀετῶν.
18
18
ћкw ќзритъ гDь, и3 не ўг0дно є3мY бyдетъ, и3 tврати1тъ ћрость свою2 t негw2. τρία δέ ἐστι ἀδύνατά μοι νοῆσαι, καὶ τὸ τέταρτον οὐκ ἐπιγινώσκω·
19
19
Не рaдуйсz њ ѕлодёющихъ и3 не ревнyй грBшнымъ, ἴχνη ἀετοῦ πετομένου καὶ ὁδοὺς ὄφεως ἐπὶ πέτρας καὶ τρίβους νηὸς ποντοπορούσης καὶ ὁδοὺς ἀνδρὸς ἐν νεότητι.
20
20
не пребyдутъ бо внyцы лукaвыхъ, свэти1ло же нечести1выхъ ўгaснетъ. τοιαύτη ὁδὸς γυναικὸς μοιχαλίδος, ἥ, ὅταν πράξῃ, ἀπονιψαμένη, οὐδέν φησι πεπραχέναι ἄτοπον.
21
21
Б0йсz бGа, сhне, и3 царS, и3 ни є3ди1ному же и4хъ проти1висz: διὰ τριῶν σείεται ἡ γῆ, τὸ δὲ τέταρτον οὐ δύναται φέρειν·
22
22
внезaпу бо и3стsжутъ нечести1выхъ, мучє1ніz же nбои1хъ кто2 ўвёсть; Сл0во сохранszй сhнъ кромЁ поги1бели бyдетъ: пріeмлzй же пріsтъ џное. Ничт0же л0жно t љзhка царeви да глаг0летсz, и3 ни є3ди1на лжA t љзhка є3гw2 да и3зhдетъ: мeчь (є4сть) љзhкъ царeвъ, ґ не пл0тzнъ: и3 и4же ѓще прeданъ бyдетъ, сокруши1тсz: ѓще бо раздражи1тсz ћрость є3гw2, со жи1лами человёки губи1тъ, и3 кHсти человёчєскіz поzдaетъ и3 сожигaетъ ћкw плaмень, ћкw не kдHмымъ бhти птенцaми џрлими. Мои1хъ словeсъ, сhне, б0йсz, и3 пріи1мъ | покaйсz. ἐὰν οἰκέτης βασιλεύσῃ καὶ ἄφρων πλησθῇ σιτίων
23
23
Сі‰ же вaмъ смhслєннымъ глаг0лю разумёти: срамлsтисz лицA на судЁ не добро2. καὶ οἰκέτις ἐὰν ἐκβάλῃ τὴν ἑαυτῆς κυρίαν καὶ μισητὴ γυνὴ ἐὰν τύχῃ ἀνδρὸς ἀγαθοῦ.
24
24
Глаг0лzй нечести1ваго, ћкw прaведенъ є4сть, пр0клzтъ t людjй бyдетъ и3 возненави1дэнъ во kзhцэхъ: τέσσαρα δὲ ἐλάχιστα ἐπὶ τῆς γῆς, ταῦτα δέ ἐστι σοφώτερα τῶν σοφῶν·
25
25
њбличaющіи же лyчшіи kвsтсz, на нsже пріи1детъ благословeніе блaго: οἱ μύρμηκες, οἷς μὴ ἔστιν ἰσχὺς καὶ ἑτοιμάζονται θέρους τὴν τροφήν·
26
26
и3 ўстнЁ њблобызaютъ tвэщaющыz словесA бл†га. καὶ οἱ χοιρογρύλλιοι, ἔθνος οὐκ ἰσχυρόν, οἳ ἐποιήσαντο ἐν πέτραις τοὺς ἑαυτῶν οἴκους·
27
27
Ўготовлsй на и3сх0дъ дэлA тво‰, и3 ўгот0висz на село2, и3 ходи2 в8слёдъ менє2, и3 сози1ждеши д0мъ тв0й. ἀβασίλευτόν ἐστιν ἡ ἀκρὶς καὶ στρατεύει ἀφ᾿ ἑνὸς κελεύσματος εὐτάκτως·
28
28
Не бyди свидётель лжи1въ на твоего2 граждани1на, нижE пространsйсz твои1ма ўстнaма. καὶ καλαβώτης χερσὶν ἐρειδόμενος καὶ εὐάλωτος ὢν κατοικεῖ ἐν ὀχυρώμασι βασιλέως.
29
29
Не рцы2: и4мже w4бразомъ сотвори1 ми, сотворю2 є3мY и3 tмщY є3мY, и4миже мS преwби1дэ. τρία δέ ἐστιν, ἃ εὐόδως πορεύεται, καὶ τέταρτον, ὃ καλῶς διαβαίνει·
30
30
Ћкоже ни1ва мyжъ безyмный, и3 ћкw віногрaдъ человёкъ скудоyмный: σκύμνος λέοντος ἰσχυρότερος κτηνῶν, ὃς οὐκ ἀποστρέφεται οὐδὲ καταπτήσσει κτῆνος,
31
31
ѓще њстaвиши є3го2, њпустёетъ и3 трав0ю порастeтъ вeсь, и3 бyдетъ њстaвленъ, њгр†ды же кaмєнныz є3гw2 раскопaютсz. καὶ ἀλέκτωρ ἐμπεριπατῶν θηλείαις εὔψυχος καὶ τράγος ἡγούμενος αἰπολίου καὶ βασιλεὺς δημηγορῶν ἐν ἔθνει.
32
32
Послэди2 ѓзъ покazхсz, воззрёхъ и3збрaти наказaніе: ἐὰν πρόῃ σεαυτὸν ἐν εὐφροσύνῃ καὶ ἐκτείνῃς τὴν χεῖρά σου μετὰ μάχης, ἀτιμασθήσῃ.
33
33
мaлw дремлю2, мaлw же сплю2 и3 мaлw њб8eмлю рукaма пє1рси: ἄμελγε γάλα, καὶ ἔσται βούτυρον· ἐὰν δὲ ἐκπιέζῃς μυκτῆρας, ἐξελεύσεται αἷμα· ἐὰν δὲ ἐξέλκῃς λόγους, ἐξελεύσονται κρίσεις καὶ μάχαι. (Μασ. ΛΑ´,
34
34
ѓще же сіE твори1ши, пріи1детъ пред8идyщи нищетA твоS и3 скyдость твоS, ћкw блaгъ течeцъ. ἐὰν δὲ τοῦτο ποιῇς, ἥξει προπορευομένη ἡ πενία σου καὶ ἡ ἔνδειά σου ὥσπερ ἀγαθὸς δρομεύς. (Μασ. Λ´,
Главa к7є
Κεφάλαιο 25
1
1
Сі‰ при6тчи соломw6ни бhвшыz нерасположє1нны, ±же списaша дрyзіе є3зекjи царS їудeйска. ΑΥΤΑΙ αἱ παιδεῖαι Σολομῶντος αἱ ἀδιάκριτοι, ἃς ἐξεγράψαντο οἱ φίλοι ᾿Εζεκίου τοῦ βασιλέως τῆς ᾿Ιουδαίας.
2
2
Слaва б9іz крhетъ сл0во, слaва же царeва почитaетъ повелBніz є3гw2. Δόξα Θεοῦ κρύπτει λόγον, δόξα δὲ βασιλέως τιμᾷ πράγματα.
3
3
Нeбо высоко2, землs же глубокA: сeрдце же царeво неwбличи1телно. οὐρανὸς ὑψηλός, γῆ δὲ βαθεῖα, καρδία δὲ βασιλέως ἀνεξέλεγκτος.
4
4
Кyй неискушeнное сребро2, и3 њчи1ститсz чи1сто всE. τύπτε ἀδόκιμον ἀργύριον, καὶ καθαρισθήσεται καθαρὸν ἅπαν·
5
5
Ўбивaй нечести6выz t лицA царeва, и3 и3спрaвитсz въ прaвдэ прест0лъ є3гw2. κτεῖνε ἀσεβεῖς ἐκ προσώπου βασιλέως, καὶ κατορθώσει ἐν δικαιοσύνῃ ὁ θρόνος αὐτοῦ.
6
6
Не горди1сz пред8 лицeмъ царeвымъ и3 на мёстэ си1льныхъ не стaни: μὴ ἀλαζονεύου ἐνώπιον βασιλέως, μηδὲ ἐν τόποις δυναστῶν ὑφίστασο·
7
7
лyчше бо ти2 є4сть, є3гдA речeтъ: взhди ко мнЁ: нeжели смири1тисz тебЁ пред8 лицeмъ си1льнагw. κρεῖσσον γάρ σοι τὸ ρηθῆναι· ἀνάβαινε πρός με ἢ ταπεινῶσαί σε ἐν προσώπῳ δυνάστου. ἃ εἶδον οἱ ὀφθαλμοί σου, λέγε.
8
8
Я%же ви1дэста џчи твои2, глаг0ли. Не впaдай въ тsжбу ск0рw, да не раскaешисz п0слэжди, є3гдA тебЁ досади1тъ дрyгъ тв0й. μὴ πρόσπιπτε εἰς μάχην ταχέως, ἵνα μὴ μεταμεληθῇς ἐπ᾿ ἐσχάτων. ἡνίκα ἄν σε ὀνειδίσῃ ὁ σὸς φίλος,
9
9
Вступaй вспsть, не неради2, да не пон0ситъ ќбw тебЁ дрyгъ: ἀναχώρει εἰς τὰ ὀπίσω μὴ καταφρόνει,
10
10
свaра же твоS и3 враждA твоS не tстyпитъ, но бyдетъ ти2 рaвна со смeртію. Благодaть и3 любы2 свобождaетъ, въ ни1хже ўтверди2 себE, да не въ поношeніи бyдеши, но сохрани2 пути6 тво‰ д0брэ ўстр0єны. μή σε ὀνειδίσῃ μὲν ὁ φίλος, ἡ δὲ μάχη σου καὶ ἡ ἔχθρα οὐκ ἀπέσται, ἀλλὰ ἔσται σοι ἴση θανάτῳ. 10α χάρις καὶ φιλία ἐλευθεροῖ, ἃς τήρησον σεαυτῷ, ἵνα μὴ ἐπονείδιστος γένῃ, ἀλλὰ φύλαξον τὰς ὁδούς σου εὐσυναλλάκτως.
11
11
(Ћкоже) ћблоко злaто во ўсерsзи сардjйскагw кaмене, си1це рещи2 сл0во при прили1чныхъ є3мY. μῆλον χρυσοῦν ἐν ὁρμίσκῳ σαρδίου, οὕτως εἰπεῖν λόγον.
12
12
И# (ћкоже) во ўсерsзь златhй сардjйскій кaмень многоцённый вsжетсz, (си1це) сл0во премyдро во ќхо благопослyшно. εἰς ἐνώτιον χρυσοῦν καὶ σάρδιον πολυτελὲς δέδεται, λόγος σοφὸς εἰς εὐήκοον οὖς.
13
13
Ћкоже и3сх0дище снёга въ жaтву зн0z п0льзуетъ, тaкw вёстникъ вёренъ послaвшихъ є3го2: дyшы бо ўпотреблsющихъ є3го2 п0льзуетъ. ὥσπερ ἔξοδος χιόνος ἐν ἀμήτῳ κατὰ καῦμα ὠφελεῖ, οὕτως ἄγγελος πιστὸς τοὺς ἀποστείλαντας αὐτόν· ψυχὰς γὰρ τῶν αὐτῷ χρωμένων ὠφελεῖ.
14
14
Ћкоже вётри и3 w4блацы и3 дождeве kвлsющіисz, тaкw и3 хвaлzщійсz њ даsніи л0жнэмъ. ὥσπερ ἄνεμοι καὶ νέφη καὶ ὑετοὶ ἐπιφανέστατα, οὕτως ὁ καυχώμενος ἐπὶ δόσει ψευδεῖ.
15
15
Въ долготерпёніи благополyчіе царє1мъ: љзhкъ же мsкокъ сокрушaетъ кHсти. ἐν μακροθυμίᾳ εὐοδία βασιλεῦσι, γλῶσσα δὲ μαλακὴ συντρίβει ὀστᾶ.
16
16
Мeдъ њбрётъ ћждь ўмёреннw, да не кaкw пресыщeнъ и3зблюeши. μέλι εὑρὼν φάγε τὸ ἱκανόν, μήποτε πλησθεὶς ἐξεμέσῃς.
17
17
Не ўчащaй вноси1ти н0гу твою2 ко дрyгу твоемY, да не когдA насhщьсz тебє2, возненави1дитъ тS. σπάνιον εἴσαγε σὸν πόδα πρὸς σεαυτοῦ φίλον, μήποτε πλησθείς σου μισήσῃ σε.
18
18
Дрек0ль и3 мeчь и3 стрэлA nстрA, тaкw и3 мyжъ свидётелствуzй на дрyга своего2 свидётелство л0жное. ρόπαλον καὶ μάχαιρα καὶ τόξευμα ἀκιδωτόν, οὕτως καὶ ἀνὴρ ὁ καταμαρτυρῶν τοῦ φίλου αὐτοῦ μαρτυρίαν ψευδῆ.
19
19
Пyть ѕлaгw и3 ногA законопрестyпнагw поги1бнутъ въ дeнь ѕ0лъ. ὁδὸς κακοῦ καὶ ποὺς παρανόμου ὀλεῖται ἐν ἡμέρᾳ κακῇ.
20
20
Ћкоже џцетъ неполeзенъ врeду и3 дhмъ nчи1ма, тaкw припaдшаz стрaсть въ тэлеси2 сeрдце њскорблsетъ. ὥσπερ ὄξος ἕλκει ἀσύμφορον, οὕτως προσπεσὸν πάθος ἐν σώματι καρδίαν λυπεῖ. 20α ὥσπερ σὴς ἐν ἱματίῳ καὶ σκώληξ ξύλῳ, οὕτως λύπη ἀνδρὸς βλάπτει καρδίαν.
21
21
Ћкоже м0ліе въ ри1зэ и3 чeрвіе въ дрeвэ, тaкw печaль мyжу вреди1тъ сeрдце. ἐὰν πεινᾷ ὁ ἐχθρός σου, ψώμιζε αὐτόν, ἐὰν διψᾷ, πότιζε αὐτόν·
22
22
Ѓще ѓлчетъ врaгъ тв0й, ўхлёби є3го2: ѓще ли жaждетъ, нап0й є3го2: τοῦτο γὰρ ποιῶν ἄνθρακας πυρὸς σωρεύσεις ἐπὶ τὴν κεφαλὴν αὐτοῦ, ὁ δὲ Κύριος ἀνταποδώσει σοι ἀγαθά.
23
23
сіe бо творS, ќгліе џгненное собирaеши на главY є3гw2, гDь же воздaстъ тебЁ бlг†z. ἄνεμος Βορέας ἐξεγείρει νέφη, πρόσωπον δὲ ἀναιδὲς γλῶσσαν ἐρεθίζει.
24
24
Вётръ сёверный воздвизaетъ w4блаки, лицe же безстyдно љзhкъ раздражaетъ. κρεῖσσον οἰκεῖν ἐπὶ γωνίας δώματος ἢ μετὰ γυναικὸς λοιδόρου ἐν οἰκίᾳ κοινῇ.
25
25
Лyчше жи1ти во ќглэ непокрhтэмъ, нeже во хрaминэ џбщей со жен0ю клеветли1вою. ὥσπερ ὕδωρ ψυχρὸν ψυχῇ διψώσῃ προσηνές, οὕτως ἀγγελία ἀγαθὴ ἐκ γῆς μακρόθεν.
26
26
Ћкоже водA студeнаz души2 жaждущей благопріsтна, тaкw вёсть благaz t земли2 и3здалeча. ὥσπερ εἴ τις πηγὴ φράσσοι καὶ ὕδατος ἔξοδον λυμαίνοιτο, οὕτως ἄκοσμον δίκαιον πεπτωκέναι ἐνώπιον ἀσεβοῦς.
27
27
Ћкоже ѓще кто2 и3ст0чникъ заграждaетъ и3 и3сх0дище воды2 губи1тъ, тaкw не лёпо првdнику пaсти пред8 нечести1вымъ. ἐσθίειν μέλι πολὺ οὐ καλόν, τιμᾶ δὲ χρὴ λόγους ἐνδόξους.
28
28
Ћсти мeдъ мн0гw не добро2: почитaти же подобaетъ словесA сл†вна. ὥσπερ πόλις τὰ τείχει καταβεβλημένη καὶ ἀτείχιστος, οὕτως ἀνὴρ ὃς οὐ μετὰ βουλῆς τι πράσσει.
29
Ћкоже грaдъ стэнaми разорeнъ и3 не њграждeнъ, тaкw мyжъ творsй что2 без8 совёта.
Главa к7ѕ
Κεφάλαιο 26
1
1
Ћкоже росA въ жaтву и3 ћкоже д0ждь въ лётэ [Е#вр.: ћкоже снёгъ въ лётэ и3 д0ждь въ жaтву.], тaкw нёсть безyмному чeсти. ΩΣΠΕΡ δρόσος ἐν ἀμήτῳ καὶ ὥσπερ ὑετὸς ἐν θέρει, οὕτως οὐκ ἔστιν ἄφρονι τιμή.
2
2
Ћкоже пти6цы tлетaютъ и3 врaбіеве, тaкw клsтва сyетнаz не нaйдетъ ни на ког0же. ὥσπερ ὄρνεα πέταται καὶ στρουθοί, οὕτως ἀρὰ ματαία οὐκ ἐπελεύσεται οὐδενί.
3
3
Ћкоже би1чь коню2 и3 њстeнъ nслY, тaкw жeзлъ kзhку законопрестyпну. ὥσπερ μάστιξ ἵππῳ καὶ κέντρον ὄνῳ, οὕτως ράβδος ἔθνει παρανόμῳ.
4
4
Не tвэщaй безyмному по безyмію є3гw2, да не под0бенъ є3мY бyдеши: μὴ ἀποκρίνου ἄφρονι πρὸς τὴν ἐκείνου ἀφροσύνην, ἵνα μὴ ὅμοιος γένῃ αὐτῷ·
5
5
но tвэщaй безyмному по безyмію є3гw2, да не kви1тсz мyдръ ў себє2. ἀλλὰ ἀποκρίνου ἄφρονι κατὰ τὴν ἀφροσύνην αὐτοῦ, ἵνα μὴ φαίνηται σοφός παρ᾿ ἑαυτῷ.
6
6
T путjй свои1хъ поношeніе твори1тъ, и4же послA вёстникомъ безyмнымъ сл0во. ἐκ τῶν ὁδῶν ἑαυτοῦ ὄνειδος ποιεῖται ὁ ἀποστείλας δι᾿ ἀγγέλου ἄφρονος λόγον.
7
7
Tими2 шeствіе t глeзнъ и3 законопреступлeніе t ќстъ безyмныхъ. ἀφελοῦ πορείαν σκελῶν καὶ παρανομίαν ἐκ στόματος ἀφρόνων.
8
8
И$же привzзyетъ кaмень въ прaщи, под0бенъ є4сть даю1щему безyмному слaву. ὃς ἀποδεσμεύει λίθον ἐν σφενδόνῃ, ὅμοιός ἐστι τῷ διδόντι ἄφρονι δόξαν.
9
9
Тє1рніz прозzбaютъ въ руцЁ піsницы, и3 порабощeніе въ руцЁ безyмныхъ. ἄκανθαι φύονται ἐν χειρὶ μεθύσου, δουλεία δὲ ἐν χειρὶ τῶν ἀφρόνων.
10
10
Мн0гими волнyетсz всsка пл0ть безyмныхъ, сокрушaетсz бо и3зступлeніе и4хъ. πολλὰ χειμάζεται πᾶσα σάρξ ἀφρόνων· συντρίβεται γὰρ ἡ ἔκστασις αὐτῶν.
11
11
Ћкоже пeсъ, є3гдA возврати1тсz на сво‰ блевHтины, и3 мeрзокъ бывaетъ, тaкw безyмный своeю ѕл0бою возврaщьсz на св0й грёхъ. Е$сть стhдъ наводsй грёхъ, и3 є4сть стhдъ слaва и3 благодaть. ὥσπερ κύων ὅταν ἐπέλθῃ ἐπὶ τὸν ἑαυτοῦ ἔμετον καὶ μισητὸς γένηται, οὕτως ἄφρων τῇ ἑαυτοῦ κακίᾳ ἀναστρέψας ἐπὶ τὴν ἑαυτοῦ ἁμαρτίαν. 11α ἔστιν αἰσχύνη ἐπάγουσα ἁμαρτίαν, καί ἐστιν αἰσχύνη δόξα καὶ χάρις.
12
12
Ви1дэхъ мyжа непщевaвша себE мyдра бhти, ўповaніе же и4мать безyмный пaче є3гw2. εἶδον ἄνδρα δόξαντα παρ᾿ αὑτῷ σοφὸν εἶναι, ἐλπίδα μέντοι ἔσχε μᾶλλον ἄφρων αὐτοῦ.
13
13
Глаг0летъ лэни1вый п0сланъ на пyть: лeвъ на путeхъ, на ст0гнахъ же разбHйницы. λέγει ὀκνηρὸς ἀποστελλόμενος εἰς ὁδόν· λέων ἐν ταῖς ὁδοῖς, ἐν δὲ ταῖς πλατείαις φονευταί.
14
14
Ћкоже двeрь њбращaетсz на пzтЁ, тaкw лэни1вый на л0жи своeмъ. ὥσπερ θύρα στρέφεται ἐπὶ τοῦ στρόφιγγος, οὕτως ὀκνηρὸς ἐπὶ τῆς κλίνης αὐτοῦ.
15
15
Скрhвъ лэни1вый рyку въ нёдро своE не возм0жетъ принести2 ко ўстHмъ. κρύψας ὀκνηρὸς τὴν χεῖρα ἐν τῷ κόλπῳ αὐτοῦ, οὐ δυνήσεται ἐπενεγκεῖν ἐπὶ στόμα.
16
16
Мудрёйшій себЁ лэни1вый kвлsетсz, пaче во и3з8oби1ліи и3зносsщагw вёсть. σοφώτερος ἑαυτῷ ὀκνηρὸς φαίνεται τοῦ ἐν πλησμονῇ ἀποκομίζοντος ἀγγελίαν.
17
17
Ћкоже держaй за w4шибъ псA, тaкw предсэдaтелствуzй чуждeму судY. ὥσπερ ὁ κρατῶν κέρκου κυνός, οὕτως ὁ προεστὼς ἀλλοτρίας κρίσεως.
18
18
Ћкоже врачyеміи мeщутъ словесA на человёки, срэтazй же сл0вомъ пeрвый зaпнетсz: ὥσπερ οἱ ἰώμενοι προβάλλουσι λόγους εἰς ἀνθρώπους, ὁ δὲ ἀπαντήσας τῷ λόγῳ πρῶτος ὑποσκελισθήσεται,
19
19
тaкw вси2 ковaрствующіи над8 свои1ми др{ги: є3гдa же ўви1дэни бyдутъ, глаг0лютъ, ћкw и3грaz содёzхъ. οὕτως πάντες οἱ ἐνεδρεύοντες τοὺς ἑαυτῶν φίλους, ὅταν δὲ ὁραθῶσι, λέγουσι ὅτι παίζων ἔπραξα.
20
20
Во мн0зэхъ дрeвэхъ растeтъ џгнь: ґ и3дёже нёсть разгнэвлsюща, ўмолкaетъ свaръ. ἐν πολλοῖς ξύλοις θάλλει πῦρ, ὅπου δὲ οὐκ ἔστι δίθυμος, ἡσυχάζει μάχη.
21
21
Nгни1ще ќглію, и3 дровA nгнeви: мyжъ же клеветли1въ въ мzтeжъ свaра. ἐσχάρα ἄνθραξι καὶ ξύλα πυρί, ἀνὴρ δὲ λοίδορος εἰς ταραχὴν μάχης.
22
22
СловесA ласкaтелей м‰гка: сі‰ же ўдарsютъ въ сокрHвища ўтр0бъ. λόγοι κερκώπων μαλακοί, οὗτοι δὲ τύπτουσιν εἰς ταμιεῖα σπλάγχνων.
23
23
Сребро2 даeмо съ лeстію, ћкоже скудeль вмэнsемо: ўстнЁ гл†дки сeрдце покрывaютъ приск0рбно. ἀργύριον διδόμενον μετὰ δόλου, ὥσπερ ὄστρακον ἡγητέον. χείλη λεῖα καρδίαν καλύπτει λυπηράν.
24
24
Ўстнaма вс‰ њбэщавaетъ плaчай врaгъ, въ сeрдцы же содэвaетъ лeсть. χείλεσι πάντα ἐπινεύει ἀποκλαιόμενος ἐχθρός, ἐν δὲ τῇ καρδίᾳ τεκταίνεται δόλους.
25
25
Ѓще тS м0литъ врaгъ вeліимъ глaсомъ, не вёруй є3мY, сeдмь бо є4сть лукaвствій въ души2 є3гw2. ἐάν σου δέηται ὁ ἐχθρὸς μεγάλῃ τῇ φωνῇ, μὴ πεισθῆς, ἑπτὰ γάρ εἰσι πονηρίαι ἐν τῇ ψυχῇ αὐτοῦ.
26
26
Таsй враждY составлsетъ лeсть: tкрывaетъ же сво‰ грэхи2 благоразyмный на с0нмищихъ. ὁ κρύπτων ἔχθραν συνίστησι δόλον, ἐκκαλύπτει δὲ τὰς ἑαυτοῦ ἁμαρτίας εὔγνωστος ἐν συνεδρίοις.
27
27
И#зрывazй ћму и4скреннему впадeтсz въ ню2: валszй же кaмень на себE вали1тъ. ὁ ὀρύσσων βόθρον τῷ πλησίον ἐμπεσεῖται εἰς αὐτόν, ὁ δὲ κυλίων λίθον ἐφ᾿ ἑαυτὸν κυλίει.
28
28
Љзhкъ лжи1въ ненави1дитъ и4стины, ўстa же непокровє1нна творsтъ нестроeніе. γλῶσσα ψευδὴς μισεῖ ἀλήθειαν, στόμα δὲ ἄστεγον ποιεῖ ἀκαταστασίας.
Главa к7з
Κεφάλαιο 27
1
1
Не хвали1сz њ ќтріи, не вёси бо, что2 роди1тъ (дeнь) находsй. ΜΗ καυχῶ τὰ εἰς αὔριον, οὐ γὰρ γινώσκεις τί τέξεται ἡ ἐπιοῦσα.
2
2
Да хвaлитъ тS и4скренній, ґ не тво‰ ўстA, чуждjй, ґ не твои2 ўстнЁ. ἐγκωμιαζέτω σε ὁ πέλας καὶ μὴ τὸ σὸν στόμα, ἀλλότριος καὶ μὴ τὰ σὰ χείλη.
3
3
Тsжкw кaмень и3 неудобон0снw пес0къ, гнёвъ же безyмнагw тsжшій nбоегw2. βαρὺ λίθος καὶ δυσβάστακτον ἄμμος, ὀργὴ δὲ ἄφρονος βαρυτέρα ἀμφοτέρων.
4
4
Безми1лостивна ћрость и3 џстръ гнёвъ, но ничт0же постои1тъ рeвности. ἀνελεήμων θυμὸς καὶ ὀξεῖα ὀργή, ἀλλ᾿ οὐδένα ὑφίσταται ζῆλος.
5
5
Лyчше њбличє1ніz tкровє1нна тaйныz любвE. κρείσσους ἔλεγχοι ἀποκεκαλυμμένοι κρυπτομένης φιλίας.
6
6
Достовёрнэе сyть ћзвы дрyга, нeжели вHльнаz лобз†ніz врагA. ἀξιοπιστόστερά εἰσι τραύματα φίλου ἢ ἐκούσια φιλήματα ἐχθροῦ.
7
7
ДушA въ сhтости сyщи с0тамъ ругaетсz: души1 же нищeтнэй и3 гHрькаz сл†дка kвлsютсz. ψυχὴ ἐν πλησμονῇ οὖσα κηρίοις ἐμπαίζει, ψυχῇ δὲ ἐνδεεῖ καὶ τὰ πικρὰ γλυκέα φαίνεται.
8
8
Ћкоже є3гдA пти1ца tлети1тъ t гнэздA своегw2, тaкw человёкъ порабощaетсz, є3гдA ўстрани1тсz t свои1хъ мёстъ. ὥσπερ ὅταν ὄρνεον καταπετασθῇ ἐκ τῆς ἰδίας νοσσιᾶς, οὕτως ἄνθρωπος δουλοῦται ὅταν ἀποξενωθῇ ἐκ τῶν ἰδίων τόπων.
9
9
МЂры и3 він0мъ и3 fmмі†мы красyетсz сeрдце, растерзавaетжесz t бёдъ душA. μύροις καὶ οἴνοις καὶ θυμιάμασι τέρπεται καρδία, καταρρήγνυται δὲ ὑπὸ συμπτωμάτων ψυχή.
10
10
Дрyга твоегw2 и3ли2 дрyга џтча не њставлsй: въ д0мъ же брaта своегw2 не вни1ди неблагополyчнw: лyчше дрyгъ бли1з8, нeже брaтъ далeче живhй. φίλον σὸν ἢ φίλον πατρῷον μὴ ἐγκαταλίπῃς, εἰς δὲ τὸν οἶκον τοῦ ἀδελφοῦ σου μὴ εἰσέλθης ἀτυχῶν· κρείσσων φίλος ἐγγὺς ἢ ἀδελφὸς μακρὰν οἰκῶν.
11
11
Мyдръ бyди, сhне, да весели1тсz сeрдце твоE, и3 tврати2 t себє2 понHслива словесA. σοφὸς γίνου, υἱέ, ἵνα σου εὐφραίνηται ἡ καρδία, καὶ ἀπόστρεψον ἀπὸ σοῦ ἐπονειδίστους λόγους.
12
12
Хи1трый ѕлы6мъ находsщымъ ўкрывaетсz: безyмніи же нашeдше тщетY пострaждутъ. πανοῦργος κακῶν ἐπερχομένων ἀπεκρύβη, ἄφρονες δὲ ἐπελθόντες ζημίαν τίσουσιν.
13
13
Tими2 ри1зу є3гw2, прeйде бо досади1тель, и4же чужд†z погублsетъ. ἀφελοῦ τὸ ἱμάτιον αὐτοῦ, παρῆλθε γὰρ ὑβριστής, ὅστις τὰ ἀλλότρια λυμαίνεται.
14
14
И$же ѓще благослови1тъ дрyга ќтрw вeліимъ глaсомъ, t кленyщагw ни чи1мже рaзнствовати возмни1тсz. ὃς ἂν εὐλογῇ φίλον τὸ πρωΐ μεγάλῃ τῇ φωνῇ, καταρωμένου οὐδὲν διαφέρειν δόξει.
15
15
К†пли и3згонsютъ человёка въ дeнь зи1менъ и3з8 д0му є3гw2, тaкw и3 женA клеветли1ваz и3з8 своегw2 д0му. σταγόνες ἐκβάλλουσιν ἄνθρωπον ἐν ἡμέρᾳ χειμερινῇ ἐκ τοῦ οἴκου αὐτοῦ, ὡσαύτως καὶ γυνὴ λοίδορος ἐκ τοῦ ἱδίου οἴκου.
16
16
Сёверъ жeстокъ вётръ, и4менемъ же пріsтенъ нарицaетсz. Βορέας σκληρὸς ἄνεμος, ὀνόματι δὲ ἐπιδέξιος καλεῖται.
17
17
Желёзо желёза њстри1тъ: мyжъ же поwщрsетъ лицE дрyжне. σίδηρος σίδηρον ὀξύνει, ἀνὴρ δὲ παροξύνει πρόσωπον ἑταίρου.
18
18
И$же насаждaетъ смок0вницу, снёсть плоды2 є3S: ґ и4же храни1тъ г0спода своего2, чeстенъ бyдетъ. ὃς φυτεύει συκῆν φάγεται τοὺς καρποὺς αὐτῆς, ὃς δὲ φυλάσσει τὸν ἑαυτοῦ κύριον, τιμηθήσεται.
19
19
Ћкоже сyть неподHбна ли1ца ли1цамъ, си1це нижE сердцA человёкwвъ. ὥσπερ οὐκ ὅμοια πρόσωπα προσώποις, οὕτως οὐδὲ αἱ διάνοιαι τῶν ἀνθρώπων.
20
20
Ѓдъ и3 поги1бель не насыщaютсz: тaкожде и3 џчи человёчестіи несhти. Мeрзость гDеви ўтверждazй џчи, и3 ненакaзанніи невоздeржни љзhкомъ. ᾅδης καὶ ἀπώλεια οὐκ ἐμπίμπλανται, ὡσαύτως καὶ οἱ ὁφθαλμοὶ τῶν ἀνθρώπων ἄπληστοι. 20α βδέλυγμα Κυρίῳ στηρίζων ὀφθαλμόν, καὶ οἱ ἀπαίδευτοι ἀκρατεῖς γλώσσῃ.
21
21
И#скушeніе сребрY и3 злaту раздежeніе: мyжъ же и3скушaетсz ўсты6 хвaлzщихъ є3го2. Сeрдце беззак0нника взыскyетъ ѕл†z, сeрдце же прaво взыскyетъ рaзума. δοκίμιον ἀργυρῷ καὶ χρυσῷ πύρωσις, ἀνὴρ δὲ δοκιμάζεται διὰ στόματος ἐγκωμιαζόντων αὐτόν. 21α καρδία ἀνόμου ἐκζητεῖ κακά, καρδία δὲ εὐθὴς ἐκζητεῖ γνῶσιν.
22
22
Ѓще біeши безyмнаго посредЁ с0нмища срамлsz є3го2, не tи1меши безyміz є3гw2. ἐὰν μαστιγοῖς ἄφρονα ἐν μέσῳ συνεδρίου ἀτιμάζων, οὐ μὴ περιέλῃς τὴν ἀφροσύνην αὐτοῦ.
23
23
Разyмнэ разумэвaй дyши стaда твоегw2, и3 да пристaвиши сeрдце твоE ко твои6мъ стадaмъ. γνωστῶς ἐπιγνώσῃ ψυχὰς ποιμνίου σου καὶ ἐπιστήσεις καρδίαν σου σαῖς ἀγέλαις·
24
24
Ћкw не во вёкъ мyжеви держaва и3 крёпость, нижE предаeтъ t р0да въ р0дъ. ὅτι οὐκ εἰς τὸν αἰῶνα ἀνδρὶ κράτος καὶ ἰσχύς, οὐδὲ παραδίδωσιν ἐκ γενεᾶς εἰς γενεάν.
25
25
Прилэжи2 њ ѕлaцэхъ сyщихъ на п0ли и3 пожнeши травY, и3 собирaй сёно наг0рное, ἐπιμελοῦ τῶν ἐν τῷ πεδίῳ χλωρῶν καὶ κερεῖς πόαν, καὶ σύναγε χόρτον ὀρεινόν,
26
26
да и4маши џвцы на њдэsніе: почитaй п0ле, да бyдутъ ти2 ѓгнцы. ἵνα ἔχῃς πρόβατα εἰς ἱματισμόν· τίμα πεδίον, ἵνα ὦσί σοι ἄρνες.
27
27
Сhне, t менє2 и4маши рэчє1ніz крBпка въ жи1знь твою2 и3 въ жи1знь твои1хъ служи1телей. υἱέ, παρ᾿ ἐμοῦ ἔχεις ρήσεις ἰσχυρὰς εἰς τὴν ζωήν σου καὶ εἰς τὴν ζωὴν σῶν θεραπόντων.
Главa к7и
Κεφάλαιο 28
1
1
Бёгаетъ нечести1вый ни є3ди1ному же гонsщу, првdный же ћкw лeвъ ўповaz. ΦΕΥΓΕΙ ἀσεβὴς μηδενὸς διώκοντος, δίκαιος δὲ ὥσπερ λέων πέποιθε.
2
2
За грэхи2 нечести1выхъ сyдове востаю1тъ: мyжъ же хи1трый ўгаси1тъ |. δι᾿ ἁμαρτίας ἀσεβῶν κρίσεις ἐγείρονται, ἀνὴρ δὲ πανοῦργος κατασβέσει αὐτάς.
3
3
Продeрзый въ нечeстіихъ њклеветaетъ ни1щыz, ћкоже д0ждь си1льный не полeзенъ: ἀνδρεῖος ἐν ἀσεβείαις συκοφαντεῖ πτωχούς. ὥσπερ ὑετὸς λάβρος καὶ ἀνωφελής,
4
4
тaкw њстaвившіи зак0нъ хвaлzтъ нечeстіе, лю1бzщіи же зак0нъ њграждaютъ себЁ стёну. οὕτως οἱ ἐγκαταλείποντες τὸν νόμον ἐγκωμιάζουν ἀσέβειαν, οἱ δὲ ἀγαπῶντες τὸν νόμον περιβάλλουσιν ἑαυτοῖς τεῖχος.
5
5
Мyжіе ѕлjи не ўразумёютъ судA, и4щущіи же гDа ўразумёютъ њ всeмъ. ἄνδρες κακοὶ οὐ νοήσουσι κρίμα, οἱ δὲ ζητοῦντες τὸν Κύριον συνήσουσιν ἐν παντί.
6
6
Лyчше ни1щь ходsй во и4стинэ, нeжели богaтъ л0жь. κρείσσων πτωχὸς πορευόμενος ἐν ἀληθείᾳ, πλουσίου ψευδοῦς.
7
7
Храни1тъ зак0нъ сhнъ разyмный: ґ и4же пасeтъ несhтость, безчeститъ nтцA своего2. φυλάσσει νόμον υἱὸς συνετός, ὃς δὲ ποιμαίνει ἀσωτίαν ἀτιμάζει πατέρα.
8
8
Ўмножazй богaтство своE съ ли1хвами и3 прибы6тки ми1лующему ни1щыz собирaетъ є5. ὁ πληθύνων τὸν πλοῦτον αὐτοῦ μετὰ τόκων καὶ πλεονασμῶν, τῷ ἐλεῶντι πτωχοὺς συνάγει αὐτόν.
9
9
Ўкланszй ќхо своE не послyшати зак0на и3 сaмъ моли1тву свою2 њмерзи1лъ. ὁ ἐκκλίνων τὸ οὖς αὐτοῦ μὴ εἰσακοῦσαι νόμου, καὶ αὐτὸς τὴν προσευχὴν αὐτοῦ ἐβδέλυκται.
10
10
И$же льсти1тъ пр†выz на пути2 ѕлёмъ, во и3стлёніе сaмъ впадeтъ: беззак0нніи же минyютъ благ†z и3 не вни1дутъ въ нS. ὃς πλανᾷ εὐθεῖς ἐν ὁδῷ κακῇ, εἰς διαφθορὰν αὐτὸς ἐμπεσεῖται· οἱ δὲ ἄνομοι διελεύσονται ἀγαθά, καὶ οὐκ εἰσελεύσονται εἰς αὐτά.
11
11
Премyдръ ў себє2 мyжъ богaтый, ўб0гій же разуми1въ прeзритъ є3го2. σοφὸς παρ᾿ ἑαυτῷ ἀνὴρ πλούσιος, πένης δὲ νοήμων καταγνώσεται αὐτοῦ.
12
12
П0мощію првdныхъ мн0га бывaетъ слaва, на мёстэхъ же нечести1выхъ погибaютъ человёцы. διὰ βοήθειαν δικαίων πολλὴν γίνεται δόξα, ἐν δὲ τόποις ἀσεβῶν ἁλίσκονται ἄνθρωποι.
13
13
Покрывazй нечeстіе своE не ўспёетъ во благ†z, повёдаz же њбличє1ніz возлю1бленъ бyдетъ. ὁ ἐπικαλύπτων ἀσέβειαν ἑαυτοῦ οὐκ εὐοδωθήσεται, ὁ δὲ ἐξηγούμενος ἐλέγχους ἀγαπηθήσεται.
14
14
Блажeнъ мyжъ, и4же бои1тсz всёхъ за благоговёніе, ґ жестосeрдый впaдаетъ во ѕл†z. μακάριος ἀνήρ, ὃς καταπτήσσει πάντα δι᾿ εὐλάβειαν, ὁ δὲ σκληρὸς τὴν καρδίαν ἐμπεσεῖται κακοῖς.
15
15
Лeвъ ѓлченъ и3 в0лкъ жaжденъ, и4же тmрaнствуетъ [мучи1тельски њбладaетъ], ни1щь сhй, над8 kзhкомъ ўб0гимъ. λέων πεινῶν καὶ λύκος διψῶν, ὃς τυραννεῖ, πτωχὸς ὤν, ἔθνους πενιχροῦ.
16
16
Цaрь скyденъ ўр0комъ вели1къ клеветни1къ (бывaетъ), ґ ненави1дzй непр†вды д0лгw лётъ поживeтъ. βασιλεὺς ἐνδεὴς προσόδων μέγας συκοφάντης, ὁ δὲ μισῶν ἀδικίαν μακρὸν χρόνον ζήσεται.
17
17
Мyжа, и4же въ винЁ смeртнэ, выручazй бэглeцъ бyдетъ, ґ не ўтверждeнъ. Наказyй сhна, и3 возлю1битъ тS и3 дaстъ лёпоту твоeй души2, не послyшаетъ kзhка законопрестyпна. ἄνδρα τὸν ἐν αἰτίᾳ φόνου ὁ ἐγγυώμενος, φυγὰς ἔσται καὶ οὐκ ἐν ἀσφαλείᾳ. 17α παίδευε υἱὸν καὶ ἀγαπήσει σε, καὶ δώσει κόσμον τῇ σῆ ψυχῇ· οὐ μὴ ὑπακούσει ἔθνει παρανόμῳ.
18
18
Ходsй прaведнw п0мощь пріи1метъ, ходsй же въ стр0пwтны пути6 ўвsзнетъ. ὁ πορευόμενος δικαίως βεβοήθηται, ὁ δὲ σκολιαῖς ὁδοῖς πορευόμενος ἐμπλακήσεται.
19
19
Дёлаzй свою2 зeмлю насhтитсz хлёбwвъ, гонsй же прaздность насhтитсz нищеты2. ὁ ἐργαζόμενος τὴν ἑαυτοῦ γῆν πλησθήσεται ἄρτων, ὁ δὲ διώκων σχολὴν πλησθήσεται πενίας.
20
20
Мyжъ вёры дост0йный мн0гw благослови1тсz, ѕлhй же не без8 мучeніz бyдетъ. ἀνὴρ ἀξιόπιστος πολλὰ εὐλογηθήσεται, ὁ δὲ κακὸς οὐκ ἀτιμώρητος ἔσται.
21
21
И$же не срамлsетсz лицA првdныхъ, не блaгъ: таковhй за ўкрyхъ хлёба продaстъ мyжа. ὃς οὐκ αἰσχύνεται πρόσωπα δικαίων, οὐκ ἀγαθός· ὁ τοιοῦτος ψωμοῦ ἄρτου ἀποδώσεται ἄνδρα.
22
22
Тщи1тсz њбогати1тисz мyжъ зави1дливъ, и3 не вёсть, ћкw ми1лостивый воз8wбладaетъ и4мъ. σπεύδει πλουτεῖν ἀνὴρ βάσκανος, καὶ οὐκ οἶδεν ὅτι ἐλεήμων κρατήσει αὐτοῦ.
23
23
Њбличazй человёчы пути6 благодaть и4мать пaче љзhкомъ ласкaющагw. ὁ ἐλέγχων ἀνθρώπου ὁδοὺς χάριτας ἕξει μᾶλλον τοῦ γλωσσοχαριτοῦντος.
24
24
И$же tвергaетъ nтцA и3ли2 мaтерь и3 мни1тсz не согрэшaти, сeй сопричaстникъ є4сть мyжу нечести1ву. ὃς ἀποβάλλεται πατέρα ἢ μητέρα, καὶ δοκεῖ μὴ ἁμαρτάνειν, οὗτος κοινωνός ἐστιν ἀνδρὸς ἀσεβοῦς.
25
25
Невёрный мyжъ сyдитъ тyне, ґ и4же надёетсz на гDа, въ прилэжaніи бyдетъ. ἄπιστος ἀνὴρ κρίνει εἰκῆ, ὃς δὲ πέποιθεν ἐπὶ Κύριον ἐν ἐπιμελείᾳ ἔσται.
26
26
И$же надёетсz на дeрзо сeрдце, таковhй безyменъ: ґ и4же х0дитъ въ премyдрости, спасeтсz. ὃς πέποιθε θρασείᾳ καρδίᾳ, ὁ τοιοῦτος ἄφρων· ὃς δὲ πορεύεται σοφίᾳ σωθήσεται.
27
27
И$же даeтъ ўбHгимъ, не њскудёетъ: ґ и4же tвращaетъ џко своE, въ скyдости бyдетъ мн0зэ. ὃς δίδωσι πτωχοῖς, οὐκ ἐνδεηθήσεται, ὃς δὲ ἀποστρέφει τὸν ὀφθαλμὸν αὐτοῦ, ἐν πολλῇ ἀπορίᾳ ἔσται.
28
28
На мёстэхъ нечести1выхъ стенsтъ првdніи, въ поги1бели же и4хъ ўмн0жатсz првdніи. ἐν τόποις ἀσεβῶν στένουσι δίκαιοι, ἐν δὲ τῇ ἐκείνων ἀπωλείᾳ πληθυνθήσονται δίκαιοι.
Главa к7f
Κεφάλαιο 29
1
1
Лyчше мyжъ њбличazй, нeжели мyжъ жестоковhйный: внезaпу бо пали1му є3мY, нёсть и3сцэлeніz. ΚΡΕΙΣΣΩΝ ἀνὴρ ἐλέγχων ἀνδρὸς σκληροτραχήλου, ἐξαπίνης γὰρ φλεγομένου αὐτοῦ οὐκ ἔστιν ἴασις.
2
2
Похвалsємымъ првdнымъ, возвеселsтсz лю1діе: начaлствующымъ же нечєсти1вымъ, стенsтъ мyжіе. ἐγκωμιαζομένων δικαίων εὐφρανθήσονται λαοί, ἀρχόντων δὲ ἀσεβῶν στένουσιν ἄνδρες.
3
3
Мyжу лю1бzщу премyдрость, весели1тсz nтeцъ є3гw2: ґ и4же пасeтъ любодBйцы, погуби1тъ богaтство. ἀνδρὸς φιλοῦντος σοφίαν εὐφραίνεται πατὴρ αὐτοῦ, ὃς δὲ ποιμαίνει πόρνας, ἀπολεῖ πλοῦτον.
4
4
Цaрь прaведенъ возвышaетъ зeмлю, мyжъ же законопрестyпникъ раскоповaетъ. βασιλεὺς δίκαιος ἀνίστησι χώραν, ἀνὴρ δὲ παράνομος κατασκάπτει.
5
5
И$же ўготовлsетъ на лицE своемY дрyгу мрeжу, њблагaетъ ю5 на сво‰ н0ги. ὃς παρασκευάζεται ἐπὶ πρόσωπον τοῦ ἑαυτοῦ φίλους δίκτυον, περιβάλλει αὐτὸ τοῖς ἑαυτοῦ ποσίν.
6
6
Согрэшaющему мyжу вeліz сёть: првdный же въ рaдости и3 въ весeліи бyдетъ. ἁμαρτάνοντι ἀνδρὶ μεγάλη παγίς, δίκαιος δὲ ἐν χαρᾷ καὶ ἐν εὐφροσύνῃ ἔσται.
7
7
Ўмёетъ првdный сyдъ твори1ти ўбHгимъ, ґ нечести1вый не разумёетъ рaзума, и3 ўб0гому нёсть ўмA разумэвaющагw. ἐπίσταται δίκαιος κρίνειν πενιχροῖς, ὁ δὲ ἀσεβὴς οὐ νοεῖ γνῶσιν, καὶ πτωχῷ οὐχ ὑπάρχει νοῦς ἐπιγνώμων.
8
8
Мyжіе беззак0нніи сожг0ша грaдъ, мyдріи же tврати1ша гнёвъ. ἄνδρες ἄνομοι ἐξέκαυσαν πόλιν, σοφοὶ δὲ ἐπέστρεψαν ὀργήν.
9
9
Мyжъ мyдръ сyдитъ kзhки, мyжъ же ѕлhй гнёваzйсz посмэвaемь бывaетъ, ґ не ўстрашaетъ. ἀνὴρ σοφὸς κρινεῖ ἔθνη, ἀνὴρ δὲ φαῦλος ὀργιζόμενος καταγελᾶται καὶ οὐ καταπτήσσει.
10
10
Мyжіе кровeй причaстни возненави1дzтъ прпdбнаго, прaвіи же взhщутъ дyшу є3гw2. ). Γυναῖκα ἀνδρείαν τίς εὑρήσει; τιμιωτέρα δέ ἐστι λίθων πολυτελῶν ἡ τοιαύτη.
11
11
Вeсь гнёвъ св0й произн0ситъ безyмный: премyдрый же скрывaетъ по чaсти. θάρσει ἐπ᾿ αὐτῇ ἡ καρδία τοῦ ἀνδρὸς αὐτῆς, ἡ τοιαύτη καλῶν σκύλων οὐκ ἀπορήσει·
12
12
Царю2 послyшающу словесE непрaведна, вси2, и5же под8 ни1мъ, законопрест{пницы. ἐνεργεῖ γὰρ τῷ ἀνδρὶ ἀγαθὰ πάντα τὸν βίον.
13
13
Заимодaвцу и3 должникY, дрyгъ со дрyгомъ сошeдшымсz, посэщeніе твори1тъ nбёма гDь. μηρυομένη ἔρια καὶ λίνον ἐποίησεν εὔχρηστον ταῖς χερσὶν αὐτῆς.
14
14
Царю2 во и4стинэ судsщему ни1щымъ, прест0лъ є3гw2 во свидётелство ўстр0итсz. ἐγένετο ὡσεὶ ναῦς ἐμπορευομένη μακρόθεν, συνάγει δὲ αὐτῆς τὸν πλοῦτον.*
15
15
Ћзвы и3 њбличє1ніz даю1тъ мyдрость: џтрокъ же заблуждazй срамлsетъ роди1тєли сво‰. καὶ ἀνίσταται ἐκ νυκτῶν καὶ ἔδωκε βρώματα τῷ οἴκῳ καὶ ἔργα ταῖς θεραπαίναις.
16
16
МнHгимъ сyщымъ нечєсти1вымъ мн0зи грэси2 бывaютъ, првdніи же, w4нымъ пaдающымъ, ўстрашaеми бывaютъ. θεωρήσασα γεώργιον ἐπρίατο, ἀπὸ δὲ καρπῶν χειρῶν αὐτῆς κατεφύτευσε κτῆμα.
17
17
Наказyй сhна твоего2, и3 ўпок0итъ тS и3 дaстъ лёпоту души2 твоeй. ἀναζωσαμένη ἰσχυρῶς τὴν ὀσφὺν αὐτῆς ἤρεισε τοὺς βραχίονας αὐτῆς εἰς ἔργον.
18
18
Не бyдетъ сказaтель kзhку законопрестyпну, хранsй же зак0нъ блажeнъ. ἐγεύσατο ὅτι καλόν ἐστι τὸ ἐργάζεσθαι, καὶ οὐκ ἀποσβέννυται ὁ λύχνος αὐτῆς ὅλην τὴν νύκτα.
19
19
Не накaжетсz словесы2 рaбъ жeстокъ: ѓще бо и3 ўразумёетъ, но не послyшаетъ. τοὺς πήχεις αὐτῆς ἐκτείνει ἐπὶ τὰ συμφέροντα, τὰς δὲ χεῖρας αὐτῆς ἐρείδει εἰς ἄτρακτον.
20
20
Ѓще ўви1диши мyжа ск0ра въ словесёхъ, разумёй, ћкw ўповaніе и4мать пaче є3гw2 безyмный. χεῖρας δὲ αὐτῆς διήνοιξε πένητι, καρπὸν δὲ ἐξέτεινε πτωχῷ.
21
21
И$же ласкосeрдъ бyдетъ t дётства, пораб0титсz, на послёдокъ же болёзновати бyдетъ њ сeмъ. οὐ φροντίζει τῶν ἐν οἴκῳ ὁ ἀνὴρ αὐτῆς, ὅταν που χρονίζῃ· πάντες γὰρ οἱ παρ᾿ αὐτῆς ἐνδεδυμένοι εἰσί.
22
22
Мyжъ гнэвли1вый воздвизaетъ свaръ, мyжъ же ћрый tкрывaетъ грэхи2. δισσὰς χλαίνας ἐποίησε τῷ ἀνδρὶ αὐτῆς, ἐκ δὲ βύσσου καὶ πορφύρας ἑαυτῇ ἐνδύματα.
23
23
Досаждeніе мyжа смирsетъ, ґ смирє1нныz ўтверждaетъ гDь въ слaвэ. περίβλεπτος δὲ γίνεται ὁ ἀνὴρ αὐτῆς ἐν πύλαις, ἡνίκα ἂν καθίση ἐν συνεδρίῳ μετὰ τῶν γερόντων κατοίκων τῆς γῆς.
24
24
И$же соwбщaетсz тaтю, ненави1дитъ своеS души2: ѓще же клsтву предложeнную слhшавшіи не возвэстsтъ, σινδόνας ἐποίησε καὶ ἀπέδοτο τοῖς Φοίνιξι, περιζώματα δὲ τοῖς Χαναναίοις.
25
25
ўбоsвшесz и3 постыдёвшесz человёкwвъ, преткнyтсz: надёzвыйсz же на гDа возвесели1тсz. Нечeстіе мyжу даeтъ соблажнeніе: ўповazй же на вLку спасeтсz. ἰσχὺν καὶ εὐπρέπειαν ἐνεδύσατο καὶ εὐφράνθη ἐν ἡμέραις ἐσχάταις.
26
26
Мн0зи ўгождaютъ ли1цамъ начaлникwвъ: t гDа же сбывaетсz прaвда мyжу. στόμα αὐτῆς διήνοιξε προσεχόντως καὶ ἐννόμως, καὶ τάξιν ἐστείλατο τῇ γλώσσῃ αὐτῆς.
27
27
Мeрзость првdнику мyжъ непрaведенъ: мeрзость же законопрестyпному пyть правоведsй. στεγναὶ διατριβαὶ οἴκων αὐτῆς, σῖτα δὲ ὀκνηρὰ οὐκ ἔφαγε.
Главa l
1
Сі‰ глаг0летъ мyжъ вёрующымъ бGови, и3 почивaю:
2
безyмнэе бо є4смь t всёхъ человBкъ, и3 рaзума человёческагw нёсть во мнЁ:
3
бGъ же научи1 мz премyдрости, и3 рaзумъ с™hхъ ўразумёхъ.
4
Кто2 взhде на нeбо и3 сни1де; кто2 собрA вётры въ нBдра; кто2 возврати2 в0ду въ ри1зу; кто2 њбдержA вс‰ концы6 земли2; к0е и4мz є3гw2; и3ли2 к0е и4мz сhну є3гw2, да разумёеши;
5
Вс‰ бо словесA б9іz раздежє1на: защищaетъ же сaмъ благоговёющихъ є3мY.
6
Не приложи2 ко словесє1мъ є3гw2, да не њбличи1тъ тS, и3 л0жь бyдеши.
7
Дв0е прошY ў тебє2: не tими2 t менє2 благодaти прeжде ўмeртвіz моегw2:
8
сyетно сл0во и3 л0жно далeче t менє2 сотвори2, богaтства же и3 нищеты2 не дaждь ми2: ўстр0й же ми2 потрє1бнаz и3 самодовHлнаz,
9
да не насhщьсz л0жь бyду и3 рекY: кт0 мz ви1дитъ; и3ли2 њбнищaвъ ўкрaду и3 кленyсz и4менемъ б9іимъ.
10
Не предaждь рабA въ рyцэ господи1на, да не когдA прокленeтъ тS, и3 и3счeзнеши.
11
Чaдо ѕло2 кленeтъ nтцA и3 мaтерь не благослови1тъ.
12
Чaдо ѕло2 прaведна себE сyдитъ, и3сх0да же своегw2 не и3змы2.
13
Чaдо ѕло2 высHки џчи и4мать, вёждома же свои1ма возн0ситсz.
14
Чaдо ѕло2 мeчь зyбы (сво‰) и4мать, и3 членHвныz ћкw сёчиво, є4же губи1ти и3 поzдaти смирє1нныz t земли2 и3 ўбHгіz и4хъ t человBкъ.
15
Піsвица и3мЁ три2 дщє1ри, люб0вію возлю1блєны, и3 три2 сі‰ не насhтишасz є3S, и3 четвeртаz не ўдовли1сz рещи2: дов0лно (ми2 є4сть).
16
Ѓдъ и3 п0хоть жены2, и3 землS ненапоeнаz вод0ю и3 водA и3 џгнь не рекyтъ: довлёетъ.
17
Џко ругaющеесz nтцY и3 досаждaющее стaрости мaтерни, да и3ст0ргнутъ є5 врaнове t дeбріz и3 да снэдsтъ є5 птенцы2 w4рли.
18
Тріe ми сyть невозмHжнаz ўразумёти, и3 четвeртагw не вёмъ:
19
слэдA nрлA парsща (по воздyху) и3 пути2 ѕмjа (ползyща) по кaмени, и3 стези2 кораблS пловyща по м0рю и3 путjй мyжа въ ю4ности (є3гw2).
20
Так0въ пyть жены2 блудни1цы: ћже є3гдA сотвори1тъ, и3 и3змhвшисz, ничт0же, речE, содёzхъ нелёпо.
21
Трeми трzсeтсz землS, четвeртагw же не м0жетъ понести2:
22
ѓще рaбъ воцари1тсz, и3 безyмный и3сп0лнитсz пи1щею, и3 рабA ѓще и3зженeтъ свою2 госпожY,
23
и3 мeрзкаz женA ѓще ключи1тсz добрY мyжу.
24
Четhри же сyть малBйшаz на земли2, сі‰ же сyть мудрBйша мyдрыхъ:
25
мрaвіє, и5мже нёсть крёпости и3 ўготовлsютъ въ жaтву пи1щу:
26
и3 хірогрЂлли, kзhкъ не крёпокъ, и5же сотвори1ша въ кaменіихъ д0мы сво‰:
27
безцaрни сyть прyзіе, и3 вою1ютъ t є3ди1нагw повелёніz благочи1ннw:
28
ћщерица (Е#вр.: паyкъ.), рукaми њпирaющисz и3 ўд0бь ўловлsема сyщи, живeтъ во твeрдехъ царeвыхъ.
29
ТріE сyть, ±же благопоспёшнw х0дzтъ, четвeртое же, є4же д0брэ прох0дитъ:
30
скЂменъ льв0въ крэпчaе ѕвэрeй, и4же не tвращaетсz, ни ўстрашaетсz скотA,
31
и3 пётель ходS въ к0кошэхъ благодyшенъ, и3 козeлъ предводи1тель стaду, и3 цaрь глаг0лzй къ нар0ду во kзhцэ.
32
Ѓще вдaси себE въ весeліе и3 прострeши рyку твою2 со свaромъ, порyганъ бyдеши.
33
Мельзи2 млеко2, и3 бyдетъ мaсло. Ѓще ли нHздри чeшеши, и3зhдетъ кр0вь: ѓще же и3звлечeши словесA, и3зhдутъ сyдове и3 т‰жбы.
Главa lа
1
Мо‰ словесA рек0шасz t бGа, царeво прор0чество, є3г0же наказA мaти є3гw2:
2
что2, чaдо, (*соблюдeши,) что2 рэчeніе б9іе; первор0дне, тебЁ глаг0лю, сhне: что2, чaдо моегw2 чрeва; что2, чaдо мои1хъ моли1твъ;
3
Не дaждь женaмъ твоегw2 богaтства и3 твоегw2 ўмA и3 житіS въ послёдній совётъ.
4
Съ совётомъ всE твори2, съ совётомъ пjй віно2: си1льніи гнэвли1ви сyть, вінA да не пію1тъ,
5
да напи1вшесz не забyдутъ мyдрости и3 прaво суди1ти немwщнhмъ не возм0гутъ.
6
Дади1те сікeра сyщымъ въ печaлехъ и3 віно2 пи1ти сyщымъ въ болёзнехъ,
7
да забyдутъ ўбожeства и3 болёзней не воспомsнутъ ктомY.
8
Сhне, tверзaй ўстA тво‰ сл0ву б9ію и3 суди2 вс‰ здрaвw:
9
tверзaй ўстA тво‰ и3 суди2 првdнw, разсуждaй же ўб0га и3 нeмощна.
10
ЖенY д0блю кто2 њбрsщетъ, дражaйши є4сть кaменіz многоцённагw таковaz:
11
дерзaетъ на ню2 сeрдце мyжа є3S: таковaz д0брыхъ корhстей не лиши1тсz:
12
дёлаетъ бо мyжу своемY благ†z во всE житіE:
13
њбрётши в0лну и3 лeнъ, сотвори2 благопотрeбное рукaма свои1ма.
14
Бhсть ћкw корaбль кyплю дёz, и3здалeча собирaетъ себЁ богaтство:
15
и3 востаeтъ и3з8 н0щи, и3 дадE бр†шна д0му и3 дэлA рабhнzмъ.
16
Ўзрёвши село2 купи2, t плодHвъ же рyкъ свои1хъ насади2 стzжaніе.
17
Препоsсавши крёпкw чрє1сла сво‰, ўтверди1тъ мы6шцы сво‰ на дёло,
18
и3 вкуси2, ћкw добро2 є4сть дёлати, и3 не ўгасaетъ свэти1лникъ є3S всю2 н0щь.
19
Л†кти сво‰ простирaетъ на полє1знаz, рyцэ же свои2 ўтверждaетъ на вретено2,
20
и3 рyцэ свои2 tверзaетъ ўб0гому, длaнь же прострE ни1щу.
21
Не печeтсz њ сyщихъ въ домY мyжъ є3S, є3гдA гдЁ замeдлитъ: вси1 бо ў неS њдёzни сyть.
22
Суг{ба њдэ‰ніz сотвори2 мyжу своемY, t вmсс0на же и3 порфЂры себЁ њдэ‰ніz.
23
Слaвенъ бывaетъ во вратёхъ мyжъ є3S, внегдA ѓще сsдетъ въ с0нмищи со старBйшины жи1тельми земли2.
24
Плащани6цы сотвори2 и3 продадE фінікjанwмъ, њпо‰саніz же хананewмъ.
25
ЎстA сво‰ tвeрзе внимaтелнw и3 зак0ннw и3 чи1нъ заповёда љзhку своемY.
26
Крёпостію и3 лёпотою њблечeсz, и3 возвесели1сz во дни6 послBдніz.
27
ТBсны стєзи2 д0му є3S, брaшна же лёностнагw не kдE.
28
ЎстA сво‰ tвeрзе мyдрw и3 зак0ннw.
29
Ми1лостынz же є3S возстaви ч†да є3S, и3 њбогати1шасz: и3 мyжъ є3S похвали2 ю5:
30
мнHги дщeри стzжaша богaтство, мнHги сотвори1ша си1лу: тh же пред8успёла и3 превознеслaсz є3си2 над8 всёми:
31
л0жнагw ўгождeніz и3 сyетныz добр0ты жeнскіz нёсть въ тебЁ: женa бо разyмнаz благословeна є4сть: стрaхъ же гDень сіS да хвaлитъ.
32
Дади1те є4й t плодHвъ ўстeнъ є3S, и3 да хвали1мь бyдетъ во вратёхъ мyжъ є3S.

Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.