|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Нехай цілує він мене цілуванням уст своїх! Бо пестощі твої кращі за вино. | Да л0бжетъ мS t лобзaній ќстъ свои1хъ: ћкw бл†га сосц† тво‰ пaче вінA, |
|
2
|
2
|
| Від запашности мастей твоїх ім’я твоє — як розлите миро; тому дівчата люблять тебе. | и3 вонS мЂра твоегw2 пaче всёхъ ґрwм†тъ. МЂро и3зліsное и4мz твоE: сегw2 рaди nтрокови6цы возлюби1ша тS. |
|
3
|
3
|
| Приваблюй мене, ми побіжимо за тобою; — цар увів мене у палаци свої, — будемо захоплюватися і радіти тобою, звеличувати пестощі твої більше, ніж вино; достойно люблять тебе! | Привлек0ша тS: в8слёдъ тебє2 въ воню2 мЂра твоегw2 течeмъ. Введe мz цaрь въ л0жницу свою2: возрaдуемсz и3 возвесели1мсz њ тебЁ, возлю1бимъ сосц† тво‰ пaче вінA: прaвость возлюби1 тz. |
|
4
|
4
|
| Дочки єрусалимські! чорна я, але красива, як намети кидарські, як завіси Соломонові. | ЧернA є4смь ѓзъ и3 добрA, дщє1ри їеrли6мскіz, ћкоже селє1ніz кид†рска, ћкоже завBсы соломw6ни. |
|
5
|
5
|
| Не дивіться на мене, що я смуглява, бо сонце обпалило мене: сини матері моєї розгнівалися на мене, поставили мене стерегти виноградники, — мого власного виноградника я не стерегла. | Не зри1те менE, ћкw ѓзъ є4смь њчернeна, ћкw њпали1 мz с0лнце: сhнове мaтере моеS сварsхусz њ мнЁ, положи1ша мS стрaжа въ віногрaдэхъ: віногрaда моегw2 не сохрани1хъ. |
|
6
|
6
|
| Скажи мені, ти, якого любить душа моя: де пасеш ти? де відпочиваєш опівдні? для чого мені бути блукачкою біля стад товаришів твоїх? | Возвэсти2 ми2, є3г0же возлюби2 душA моS, гдЁ пасeши; гдЁ почивaеши въ полyдне; да не когдA бyду ћкw њблагaющаzсz над8 стaды другHвъ твои1хъ. |
|
7
|
7
|
| Якщо ти не знаєш цього, найкрасивіша з жінок, то йди собі слідами овець і паси козенят твоїх біля наметів пастуших. | Ѓще не ўвёси сaмую тебE, д0браz въ женaхъ, и3зhди ты2 въ пzтaхъ пaствъ и3 паси2 кHзлища тво‰ ў кyщей пaстырскихъ. |
|
8
|
8
|
| Кобилиці моїй у колісниці фараоновій я уподібнив тебе, кохано моя. | К0нємъ мои6мъ въ колесни1цэхъ фараHновыхъ ўпод0бихъ тS, бли1жнzz моS. |
|
9
|
9
|
| Прекрасні щоки твої під підвісками, шия твоя у намистах; | Что2 ўкрaшєны лани6ты тво‰ ћкw гHрлицы, вhz твоS ћкw мwни1сты; |
|
10
|
10
|
| золоті підвіски ми зробимо тобі із срібними блискітками. | подHбіz злaта сотвори1мъ ти2 съ пестротaми сребрA. |
|
11
|
11
|
| Доки цар був за столом своїм, нард мій виточував пахощі свої. | Д0ндеже (бyдетъ) цaрь на восклонeніи своeмъ, нaрдъ м0й дадE воню2 свою2. |
|
12
|
12
|
| Мировий пучок — коханий мій у мене, біля грудей моїх перебуває. | Вzзaніе стaкти брaтъ м0й мнЁ, посредЁ сосц{ моє1ю водвори1тсz: |
|
13
|
13
|
| Як гроно киперу, коханий мій у мене у виноградниках енгедських. | грeзнъ кЂпровъ брaтъ м0й мнЁ въ віногрaдэхъ є3нгaддовыхъ. |
|
14
|
14
|
| О, ти прекрасна, кохана моя, ти прекрасна! очі твої голубині. | СE, є3си2 добрA, и4скреннzz моS, сE, є3си2 добрA: џчи твои2 голуби6нэ. |
|
15
|
15
|
| О, ти прекрасний, коханий мій, і люб’язний! і ложе у нас — зелень; | СE, є3си2 д0бръ, брaтъ м0й, и3 є3щE красeнъ: џдръ нaшъ со њсэнeніемъ, |
|
16
|
16
|
| покрівлі домів наших — кедри, стелі наші кипариси. | прекл†ди д0му нaшегw кeдровіи, дски6 нaшz кmпар‡сныz. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
