Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ г҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5

Глава́ г҃	Глава 3

1	1
Та́кожде же и҆ жєны̀, повинꙋ́ющѧсѧ свои̑мъ мꙋжє́мъ, да и҆ а҆́ще нѣ́цыи не повинꙋ́ютсѧ сло́вꙋ, же́нскимъ житїе́мъ без̾ сло́ва плѣне́ни бꙋ́дꙋтъ,	Також і ви, жінки, будьте покірні своїм чоловікам, щоб деякі з них, які хоч і не підкоряються слову, життям своїх жінок без слова приєднувались,
2	2
ви́дѣвше є҆́же со стра́хомъ чи́сто житїѐ ва́ше.	коли побачать ваше чисте, богобоязне життя.
3	3
И҆̀мже да бꙋ́детъ не внѣ́шнѧѧ, плете́нїѧ вла̑съ и҆ ѡ҆бложе́нїѧ зла́та, и҆лѝ ѡ҆дѣѧ́нїѧ ри́зъ, лѣ́пота,	Hехай буде прикрасою вашою не зовнішнє — заплітання волосся, золоте вбрання або нарядність в одязі,
4	4
но потае́ный се́рдца человѣ́къ, въ неистлѣ́нїи кро́ткагѡ и҆ молчали́вагѡ дꙋ́ха, є҆́же є҆́сть пред̾ бг҃омъ многоцѣ́нно.	а потаємна людина серця в нетлінній красі лагідного і мовчазного духу, що дорогоцінне перед Богом.
5	5
Та́кѡ бо и҆ногда̀ и҆ ст҃ы̑ѧ жены̀, оу҆пова́ющыѧ на бг҃а, оу҆краша́хꙋ себѐ, повинꙋ́ющѧсѧ свои̑мъ мꙋжє́мъ:	Так колись і святі жінки, покладаючи надію на Бога, прикрашали себе, підкоряючись своїм чоловікам.
6	6
ꙗ҆́коже са́рра послꙋ́шаше а҆враа́ма, господи́на того̀ зовꙋ́щи: є҆ѧ́же бы́сте ча̑да, благотворѧ́щѧ и҆ не боѧ́щѧсѧ ни є҆ди́нагѡ стра́ха.	Так Сарра підкорялась Авраамові, називаючи його господарем. Ви — діти її, якщо робите добро і не лякаєтесь ніякого страху.
7	7
Мꙋ́жїе та́кожде, вкꙋ́пѣ живꙋ́ще со свои́ми жена́ми по ра́зꙋмꙋ, ꙗ҆́кѡ немощнѣ́йшꙋ сосꙋ́дꙋ же́нскомꙋ воздаю́ще че́сть, ꙗ҆́кѡ и҆ снаслѣ̑дницы блгⷣтныѧ жи́зни, во є҆́же не прекраща́тисѧ моли́твамъ ва́шымъ.	Також і ви, чоловіки, поводьтеся розсудливо з жінками, як немічному сосуду, віддаючи їм честь‚ як співспадкоємницям благодатного життя, щоб не було вам перешкод у молитвах.
8	8
Коне́цъ же, всѝ є҆диномꙋ́дрени бꙋ́дите, ми́лостиви, братолю́бцы, (милосе́рдни,) благоꙋтро́бни, мꙋдролю́бцы, смиреномꙋ́дри:	І нарешті, будьте всі однодумні, милостиві, братолюбні, милосердні, дружелюбні, смиренномудрi;
9	9
не воздаю́ще ѕла̀ за ѕло̀, и҆лѝ досажде́нїѧ за досажде́нїе: сꙋпроти́вное же, благословѧ́ще, вѣ́дѧще, ꙗ҆́кѡ на сѐ зва́ни бы́сте, да блгⷭ҇ве́нїе наслѣ́дите.	не платіть злом за зло або лихослів’ям за лихослів’я; а, навпаки, благословляйте, знаючи, що ви на це покликані, щоб успадкувати благословення.
10	10
(Заⷱ҇ ѯ҃.) Хотѧ́й бо живо́тъ люби́ти и҆ ви́дети дни̑ бл҃ги, да оу҆держи́тъ ѧ҆зы́къ сво́й ѿ ѕла̀, и҆ оу҆стнѣ̀ своѝ є҆́же не глаго́лати льстѝ.	Бо, хто хоче любити життя і бачити добрі дні, той нехай стримує язик свій від зла і вуста свої від лукавих слів;
11	11
Да оу҆клони́тсѧ ѿ ѕла̀, и҆ да сотвори́тъ бл҃го, да взы́щетъ ми́ра и҆ да держи́тсѧ є҆гѡ̀:	ухиляйся від зла і твори добро; шукай миру і прагни його,
12	12
занѐ ѻ҆́чи гдⷭ҇ни на првⷣныѧ, и҆ оу҆́шы є҆гѡ̀ въ моли́твꙋ и҆́хъ, лице́ же гдⷭ҇не на творѧ́щыѧ ѕла̑ѧ, є҆́же потреби́ти и҆̀хъ ѿ землѝ.	бо очі Господні звернені до праведних, і вуха Його — до молитви їхньої, а лице Господнє проти тих, хто чинить зло‚ щоб їх винищити із землі.
13	13
И҆ кто̀ ѡ҆ѕло́битъ ва́съ, а҆́ще бл҃го́мꙋ подо́бницы бꙋ́дете;	І хто заподіє вам зло, якщо ви будете ревнителями доброго?
14	14
Но а҆́ще и҆ стра́ждете пра́вды ра́ди, бл҃же́ни є҆стѐ: стра́ха же и҆́хъ не оу҆бо́йтесѧ, нижѐ смꙋща́йтесѧ.	Але коли ви і страждаєте за правду, ви блаженнi; а страху їхнього не бійтеся і не тривожтеся.
15	15
Гдⷭ҇а же бг҃а ѡ҆свѧти́те въ сердца́хъ ва́шихъ: гото́ви же прⷭ҇нѡ ко ѿвѣ́тꙋ всѧ́комꙋ вопроша́ющемꙋ вы̀ словесѐ ѡ҆ ва́шемъ оу҆пова́нїи, съ кро́тостїю и҆ стра́хомъ:	Господа Бога святіть у серцях ваших; завжди будьте готові всім, хто домагається від вас звіту про ваше уповання, дати відповідь із лагідністю і благоговінням.
16	16
со́вѣсть и҆мꙋ́ще бл҃гꙋ, да ѡ҆ не́мже клеве́щꙋтъ ва́съ а҆́ки ѕлодѣ́євъ, постыдѧ́тсѧ ѕлосло́вѧщїи ва́ше бл҃го́е ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ житїѐ.	Майте добру совість, щоб тим самим, за що лихословлять на вас, як злочинців, були осоромлені ті, які ганьблять ваше добре життя в Христі.
17	17
Лꙋ́чше бо є҆́сть бл҃го́е творѧ́щымъ, а҆́ще хо́щетъ во́лѧ бж҃їѧ, пострада́ти, не́жели ѕло̀ творѧ́щымъ:	Бо коли на те воля Божа, то краще постраждати за добрі діла, ніж за злi;
18	18
занѐ и҆ хрⷭ҇то́съ є҆ди́ною ѡ҆ грѣсѣ́хъ на́шихъ пострада̀, првⷣникъ за непра́ведники, да приведе́тъ ны̀ бг҃ови, оу҆мерщвле́нъ оу҆́бѡ бы́въ пл҃тїю, ѡ҆жи́въ же дх҃омъ:	тому що і Христос, щоб привести нас до Бога, один раз постраждав за гріхи наші, Праведник за неправедних, бувши умертвлений тілом, але оживши Духом,
19	19
ѡ҆ не́мже и҆ сꙋ́щымъ въ темни́цѣ дꙋховѡ́мъ соше́дъ проповѣ́да,	Яким Він і тим духам, що перебували у темниці, зійшовши, проповідав,
20	20
проти́вльшымсѧ и҆ногда̀, є҆гда̀ ѡ҆жида́ше бж҃їе долготерпѣ́нїе, во дни̑ нѡ́євы, дѣ́лаемꙋ ковче́гꙋ, въ не́мже ма́лѡ, си́рѣчь ѻ҆́смь дꙋ́шъ, спасо́шасѧ ѿ воды̀.	які колись противилися Божому довготерпінню, що очікувало їх за днів Hоя, коли будувався ковчег, у якому небагато, тобто вісім душ, спаслося від води.
21	21
Є҆гѡ́же воѡбраже́нїе нн҃ѣ и҆ на́съ сп҃са́етъ кр҃ще́нїе, не плотскі́ѧ ѿложе́нїе скве́рны, но со́вѣсти бл҃ги вопроше́нїе оу҆ бг҃а, воскрⷭ҇нїемъ і҆и҃съ хрⷭ҇то́вымъ,	Так і нас нинi‚ подібно до цього образу, хрещення, не обмивання тілесної нечистоти, а обіцяння Богові доброї совісти, спасає воскресінням Ісуса Христа,
22	22
и҆́же є҆́сть ѡ҆ деснꙋ́ю бг҃а, возше́дъ на нб҃о, поко́ршымсѧ є҆мꙋ̀ а҆́гг҃лѡмъ и҆ власте́мъ и҆ си́ламъ.	Який, зійшовши на небо, перебуває праворуч Бога і Якому скорились ангели, і влади, і сили.

← Глава́ в҃

Глава́ д҃ →

1 2 3 4 5

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Категорії

Контакти

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт