|
Глава́ г҃
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| Про́чее, моли́тесѧ ѡ҆ на́съ, бра́тїе, да сло́во гдⷭ҇не тече́тъ и҆ сла́витсѧ, ꙗ҆́коже и҆ въ ва́съ, | Отже, моліться за нас, браття, щоб слово Господнє ширилося й славилось, як і у вас, |
|
2
|
2
|
| и҆ да и҆зба́вимсѧ ѿ ѕлы́хъ и҆ лꙋка́выхъ человѣ̑къ: не всѣ́хъ бо є҆́сть вѣ́ра. | і щоб нам визволитися від непорядних та лукавих людей, бо не в усіх є віра. |
|
3
|
3
|
| Вѣ́ренъ же є҆́сть гдⷭ҇ь, и҆́же оу҆тверди́тъ ва́съ и҆ сохрани́тъ ѿ лꙋка́вагѡ. | Але вірний Господь, Який укріпить вас і збереже від лукавого. |
|
4
|
4
|
| Оу҆пова́емъ же на гдⷭ҇а ѡ҆ ва́съ, ꙗ҆́кѡ, ꙗ҆̀же повелѣва́емъ ва́мъ, и҆ творитѐ и҆ сотворитѐ. | Уповаємо ж на Господа щодо вас, що ви робите і будете робити те, що ми повеліваємо вам. |
|
5
|
5
|
| Гдⷭ҇ь же да и҆спра́витъ сердца̀ ва̑ша въ любо́вь бж҃їю и҆ въ терпѣ́нїе хрⷭ҇то́во. | Господь же нехай направить серця ваші на любов Божу і на терпіння Христове. |
|
6
|
6
|
|
|
Заповідаємо ж вам, браття, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, віддалятися від усякого брата, який поводиться безчинно, а не за переданням, яке прийняли від нас, |
|
7
|
7
|
| са́ми бо вѣ́сте, ка́кѡ лѣ́по є҆́сть ва́мъ подо́битисѧ на́мъ: ꙗ҆́кѡ не безчи́нновахомъ оу҆ ва́съ, | бо ви самі знаєте, як належить вам наслідувати нас, бо ми у вас не безчинствували, |
|
8
|
8
|
| нижѐ тꙋ́не хлѣ́бъ ꙗ҆до́хомъ оу҆ когѡ̀, но въ трꙋдѣ̀ и҆ по́двизѣ, но́щь и҆ де́нь дѣ́лающе, да не ѡ҆тѧгчи́мъ никогѡ́же ѿ ва́съ: | ні в кого не їли хліба дарма, але були в труді і подвизі вночі і вдень, щоб не обтяжити кого з вас, — |
|
9
|
9
|
| не ꙗ҆́кѡ не и҆́мамы вла́сти, но да себѐ ѡ҆́бразъ да́мы ва́мъ, во є҆́же оу҆подо́битисѧ на́мъ. | не те щоб ми не мали влади, але щоб себе самих дати вам на зразок, щоб ви наслідували нас. |
|
10
|
10
|
| И҆́бо є҆гда̀ бѣ́хомъ оу҆ ва́съ, сїѐ завѣщава́хомъ ва́мъ: ꙗ҆́кѡ а҆́ще кто̀ не хо́щетъ дѣ́лати нижѐ да ꙗ҆́стъ. | Бо коли ми були у вас, то заповідали вам таке: якщо хто не хоче трудитися, то нехай і не їсть. |
|
11
|
11
|
| Слы́шимъ бо нѣ̑кїѧ безчи́ннѡ ходѧ́щыѧ оу҆ ва́съ, ничто́же дѣ́лающыѧ, но лꙋка́внѡ ѡ҆бходѧ́щыѧ: | Та чуємо, що деякі у вас поводять себе безчинно, нічого не роблять, тільки метушаться. |
|
12
|
12
|
| таковы̑мъ запреща́емъ и҆ мо́лимъ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ на́шемъ і҆и҃сѣ хрⷭ҇тѣ̀, да съ безмо́лвїемъ дѣ́лающе, сво́й хлѣ́бъ ꙗ҆дѧ́тъ. | Таких наставляємо і переконуємо Господом нашим Ісусом Христом, щоб вони, безмовно працюючи, їли свій хліб. |
|
13
|
13
|
| Вы́ же, бра́тїе, не стꙋжа́йте, до́брое творѧ́ще. | Ви ж, браття, не сумуйте, роблячи добро. |
|
14
|
14
|
| А҆́ще же кто̀ не послꙋ́шаетъ словесѐ на́шегѡ посла́нїемъ, сего̀ назна́менꙋйте и҆ не примѣша́йтесѧ є҆мꙋ̀, да посрами́тсѧ: | Коли ж хто не послухає слова нашого в цьому посланні, того майте на увазі і не знайтеся з ним, щоб присоромити його. |
|
15
|
15
|
| и҆ не а҆́ки врага̀ и҆мѣ́йте є҆го̀, но наказꙋ́йте ꙗ҆́коже бра́та. | Тільки не майте його за ворога, а наставляйте на розум, як брата. |
|
16
|
16
|
| Са́мъ же гдⷭ҇ь ми́ра да да́стъ ва́мъ ми́ръ всегда̀ во всѧ́цѣмъ ѡ҆́бразѣ: гдⷭ҇ь со всѣ́ми ва́ми. | Сам же Господь миру нехай дасть вам мир завжди в усьому. Господь з усіма вами! |
|
17
|
17
|
| Цѣлова́нїе мое́ю рꙋко́ю па́ѵлею, є҆́же є҆́сть зна́менїе во всѧ́цѣмъ посла́нїи, си́це пишꙋ̀: | Вітання моєю рукою, Павловою, що є ознакою у кожному посланнi; пишу я так: |
|
18
|
18
|
| блгⷣть гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ со всѣ́ми ва́ми. А҆ми́нь. | благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.