|
Глава́ а҃
|
Κεφάλαιο 1
|
|
1
|
1
|
| Є҆гда̀ фїлопа́тѡръ оу҆вѣ́да ѿ возвѣсти́вшихъ бы́вшее держи́мыхъ ѿ себє̀ мѣ́стъ ѿнѧ́тїе а҆нтїо́хомъ, заповѣ́да всѣ̑мъ во́ємъ свои̑мъ пѣшцє́мъ и҆ ко́нникѡмъ (собра́тисѧ): взѧ́въ же и҆ сестрꙋ̀ свою̀ а҆рсїно́ю, и҆зы́де вско́рѣ да́же до рафі́йскихъ мѣ́стъ, и҆дѣ́же ѡ҆полчи́шасѧ вѡ́и и҆̀же при а҆нтїо́хѣ. | Ο δὲ Φιλοπάτωρ μαθὼν παρὰ τῶν ἀνακομισθέντων τὴν γενομένην τῶν ὑπ’ αὐτοῦ κρατουμένων τόπων ἀφαίρεσιν ὑπὸ ᾿Αντιόχου παραγγείλας ταῖς πάσαις δυνάμεσι πεζικαῖς τε καὶ ἱππικαῖς αὐτοῦ καὶ τὴν ἀδελφὴν ᾿Αρσινόην συμπαραλαβών, ἐξώρμησε μέχρι τῶν κατὰ Ραφίαν τόπων, ὅπου παρεμβεβλήκεισαν οἱ περὶ ᾿Αντίοχον. |
|
2
|
2
|
| Ѳеодо́тъ же нѣ́кто и҆спо́лнити навѣ́тъ оу҆мы́сливъ, поѧ́тъ предврꙋчє́нныѧ є҆мꙋ̀ крѣпча́йшыѧ ѻ҆рꙋ́жники птоломе́євы, прїи́де но́щїю на птоломе́евъ наме́тъ, ꙗ҆́кѡ да са́мъ оу҆бїе́тъ є҆го̀ и҆ си́мъ разрꙋши́тъ бра́нь. | Θεόδοτος δέ τις ἐκπληρῶσαι τὴν ἐπιβουλὴν διανοηθείς, παραλαβὼν τῶν προϋποτεταγμένων αὐτῷ ὅπλων Πτολεμαϊκῶν τὰ κράτιστα, διεκομίσθη νύκτωρ ἐπὶ τὴν τοῦ Πτολεμαίου σκηνὴν ὡς μόνος κτεῖναι αὐτὸν καὶ ἐν τούτῳ διαλῦσαι τὸν πόλεμον. |
|
3
|
3
|
| Сего́ же проведѐ досїѳе́й сы́нъ дрїмѵ́ловъ нарица́емый, ро́домъ і҆ꙋде́анинъ, послѣди́ же и҆змѣни́въ зако́ны и҆ ѿ ѻ҆те́ческихъ догма́тѡвъ ѿчꙋжди́всѧ, незнамени́та нѣ́коего заключѝ въ наме́тѣ то́мъ, є҆мꙋ́же слꙋчи́сѧ под̾ѧ́ти ѻ҆́нагѡ мꙋче́нїе. | τοῦτον δὲ διαγαγὼν Δοσίθεος ὁ Δριμύλου λεγόμενος, τὸ γένος ᾿Ιουδαῖος, ὕστερον δὲ μεταβαλὼν τὰ νόμιμα καὶ τῶν πατρίων δογμάτων ἀπηλλοτριωμένος, ἄσημόν τινα κατέκλινεν ἐν τῇ σκηνῇ, ὃν συνέβη κομίσασθαι τὴν ἐκείνου κόλασιν. |
|
4
|
4
|
| Соста́вленнѣй же бы́вшей тѧ́жцѣй бра́ни и҆ во́ємъ а҆нтїо́хѡвымъ па́че мꙋжа́ющымсѧ, а҆рсїно́а безпреста́ни проходѧ́щи вѡ́и, со оу҆миле́нїемъ и҆ слеза́ми плетєни́цы вла̑съ разрѣши́вши, молѧ́ше, да помо́гꙋтъ сами̑мъ себѣ̀ и҆ ча́дѡмъ и҆ жена́мъ мꙋ́жественнѡ, ѡ҆бѣщава́ющи да́ти побѣди́вшымъ комꙋ́ждо два̀ мна̑са зла́та. | γενομένης δὲ καρτερᾶς μάχης καὶ τῶν πραγμάτων μᾶλλον ἐρρωμένων τῷ ᾿Αντιόχῳ, ἱκανῶς ἡ ᾿Αρσινόη ἐπιπορευσαμένη τὰς δυνάμεις παρεκάλει, μετὰ οἴκτου καὶ δακρύων τοὺς πλοκάμους λελυμένη, βοηθεῖν ἑαυτοῖς τε καὶ τοῖς τέκνοις καὶ γυναιξὶ θαρραλέως, ἐπαγγελλομένη δώσειν νικήσασιν ἑκάστῳ δύο μνᾶς χρυσίου. |
|
5
|
5
|
| И҆ та́кѡ сꙋпоста́тѡмъ слꙋчи́сѧ рꙋкосѣче́нїемъ побѣждє́нымъ бы́ти и҆ мнѡ́гимъ плѣнє́ннымъ ꙗ҆́тымъ бы́ти. | καὶ οὕτω συνέβη τοὺς ἀντιπάλους ἐν χειρονομίαις διαφθαρῆναι, πολλοὺς δὲ καὶ δορυαλώτους συλληφθῆναι. |
|
6
|
6
|
| Полꙋчи́въ же намѣ́ренїе, сꙋдѝ бли̑жнїѧ гра́ды прише́дъ оу҆тѣ́шити. | κατακρατήσας δὲ τῆς ἐπιβουλῆς ἔκρινε τὰς πλησίον πόλεις ἐπελθὼν παρακαλέσαι. |
|
7
|
7
|
| Сотвори́въ же сїѧ̑ и҆ ка́пищємъ да́ры да́въ, мꙋ́жествєнны подрꙋ̑чныѧ поста́ви. | ποιήσας δὲ τοῦτο καὶ τοῖς τεμένεσι δωρεὰς ἀπονείμας, εὐθαρσεῖς τοὺς ὑποτεταγμένους κατέστησε. |
|
8
|
8
|
| Є҆гда́ же і҆ꙋде́є посла́ша ѿ пресвѵ́тєръ и҆ старѣ́йшинъ къ фїлопа́тѡрꙋ поздравлѧ́ющихъ є҆го̀ и҆ да́ры приносѧ́щихъ и҆ ѡ҆ слꙋчи́вшихсѧ благополꙋ́чїихъ сра́дꙋющихсѧ, слꙋчи́сѧ є҆мꙋ̀ па́че вожделѣ́ти, да скорѣ́е къ ни̑мъ прїи́детъ. | Τῶν δὲ ᾿Ιουδαίων διαπεμψαμένων πρὸς αὐτὸν ἀπὸ τῆς γερουσίας καὶ τῶν πρεσβυτέρων τοὺς ἀσπασομένους αὐτὸν καὶ ξένια κομιοῦντας καὶ ἐπὶ τοῖς συμβεβηκόσι συγχαρησομένους, συνέβη μᾶλλον αὐτὸν προθυμηθῆναι ὡς τάχιστα πρὸς αὐτοὺς παραγενέσθαι. |
|
9
|
9
|
| Прише́дъ же во і҆ерⷭ҇ли́мъ, и҆ вели́комꙋ бг҃ꙋ пожрѐ, и҆ благодаре́нїе возда́въ, и҆ прѡ́чаѧ, ꙗ҆̀же лѣ́ть бѣ̀ мѣ́стꙋ, сотворѝ. | διακομισθεὶς δὲ εἰς ῾Ιεροσόλυμα καὶ θύσας τῷ μεγίστῳ Θεῷ καὶ χάριτας ἀποδιδοὺς καὶ τῶν ἑξῆς τι τῷ τόπῳ ποιήσας καὶ δὴ παραγενόμενος εἰς τὸν τόπον καὶ τῇ σπουδαιότητι καὶ εὐπρεπείᾳ καταπλαγείς, |
|
10
|
10
|
| И҆ вше́дъ на мѣ́сто, и҆ хꙋдо́жествꙋ и҆ благолѣ́пїю є҆гѡ̀ оу҆диви́всѧ, та́кожде и҆ благочи́нїю хра́ма почꙋди́всѧ, съ вожделѣ́нїемъ ѕѣ́лнымъ восхотѣ̀ вни́ти во свѧти́лище. | θαυμάσας δὲ καὶ τὴν τοῦ ἱεροῦ εὐταξίαν, ἐνεθυμήθη βουλεύσασθαι εἰσελθεῖν εἰς τὸν ναόν. |
|
11
|
11
|
| Ѡ҆́нымъ же ре́кшымъ, ника́коже подоба́етъ бы́ти семꙋ̀, занѐ нижѐ сꙋ́щымъ ѿ ро́да на́шегѡ лѣ́ть є҆́сть входи́ти (та́мѡ), нижѐ всѣ̑мъ і҆ере́ѡмъ, но то́кмѡ є҆ди́номꙋ пе́рвѣйшемꙋ всѣ́хъ а҆рхїере́ови, и҆ семꙋ̀ є҆ди́ножды въ лѣ́то, ѻ҆́нъ же ника́коже восхотѣ̀ послꙋ́шати. | τῶν δὲ εἰπόντων μὴ καθήκειν γίνεσθαι τοῦτο, διὰ τὸ μηδὲ τοῖς ἐκ τοῦ ἔθνους ἐξεῖναι εἰσιέναι, μηδὲ πᾶσι τοῖς ἱερεῦσιν, ἀλλ’ ἢ μόνῳ τῷ προηγουμένῳ πάντων ἀρχιερεῖ, καὶ τούτῳ ἅπαξ κατ’ ἐνιαυτόν, οὐδαμῶς ἠβούλετο πείθεσθαι. |
|
12
|
12
|
| Зако́нъ же презрѣ́въ, не ѡ҆ста́сѧ похотѣ́нїѧ своегѡ̀, глаго́лѧ: подоба́етъ вни́ти мѝ: а҆́ще же ѻ҆нѝ и҆ лиша́ютсѧ сицевы́ѧ че́сти, но мнѣ̀ не подоба́етъ. И҆ вопроша́ше, чесѡ̀ ра́ди приходѧ́щꙋ є҆мꙋ̀ во всѧ́кое ка́пище ни є҆ди́нъ возбранѝ ѿ присꙋ́щихъ; | τοῦ τε νόμου παραναγνωσθέντος, οὐδαμῶς ἀπέλιπε προφερόμενος ἑαυτὸν δεῖν εἰσελθεῖν λέγων· καὶ εἰ ἐκεῖνοι ἐστέρηνται ταύτης τῆς τιμῆς, ἐμὲ οὐ δεῖ. |
|
13
|
13
|
| Нѣ́кто же неразсꙋди́телиѡ речѐ: ѕлѣ̀ са́мо сїѐ чꙋ́до смы́слисѧ. Бы́вшꙋ же, речѐ, семꙋ̀, ко́еѧ ра́ди вины̀ не всѧ́кѡ вни́ти мѝ подоба́етъ, и҆ хотѧ́щымъ и҆̀мъ, и҆лѝ нѝ; | καὶ ἐπυνθάνετο διὰ τίνα αἰτίαν εἰσερχόμενον αὐτὸν εἰς πᾶν τέμενος οὐθεὶς ἐκώλυσε τῶν παρόντων. |
|
14
|
14
|
| І҆ере́ѡмъ же во свѧты́хъ ѻ҆де́ждахъ припа́дшымъ и҆ молѧ́щымъ вели́каго бг҃а помощѝ и҆̀мъ въ настоѧ́щей и҆́хъ нꙋ́жди и҆ оу҆стремле́нїе ѕлѣ̀ наше́дшагѡ премѣни́ти: и҆ внегда̀ во́плѧ со слеза́ми хра́мъ напо́лниша, тогда̀, и҆̀же во гра́дѣ ѡ҆ста́вшїисѧ возмꙋти́вшесѧ, и҆зскочи́ша, безвѣ́стно мнѧ́ще бы́ти твори́мое. | καί τις ἀπρονοήτως ἔφη κακῶς αὐτὸ τοῦτο τερατεύεσθαι. |
|
15
|
15
|
| Та́кожде и҆ заключє́нныѧ дѣ̑вы въ черто́зѣхъ съ ро́ждшими и҆збѣго́ша, и҆ пе́пеломъ и҆ пра́хомъ главы̑ посы́павшѧ, рыда́нїѧ и҆ стена́нїѧ стѡ́гны и҆спо́лниша: | γενομένου δέ, φησι, τούτου διά τινα αἰτίαν, οὐχὶ πάντως εἰσελεύσεσθαι καὶ θελόντων αὐτῶν καὶ μή; |
|
16
|
16
|
| и҆ны̑ѧ же всецѣ́лѡ оу҆кра́шєнныѧ, на срѣ́тенїе оу҆готѡ́ванныѧ черто́ги и҆ подоба́ющїй сты́дъ ѡ҆ста́вльшѧ, тече́нїе нечи́нное во гра́дѣ творѧ́хꙋ. | τῶν δὲ ἱερέων ἐν ταῖς ἁγίαις ἐσθήσεσι προπεσόντων καὶ δεομένων τοῦ μεγίστου Θεοῦ βοηθεῖν τῇ ἐνεστώσῃ ἀνάγκῃ καὶ τὴν ὁρμὴν τοῦ κακῶς ἐπιβαλλομένου μεταθεῖναι κραυγῆς τε μετὰ δακρύων τὸ ἱερὸν ἐμπλησάντων, |
|
17
|
17
|
| И҆ новорождє́нныѧ младе́нцы, ма́тєри же кꙋ́пнѡ и҆ дои̑лицы ѡ҆ставлѧ́ющѧ сѣ́мѡ и҆ ѻ҆ва́мѡ, є҆ди̑ны по домѣ́хъ, дрꙋгі̑ѧ же по пꙋте́хъ, неꙋде́ржнѡ въ превы́шнее свѧти́лище собира́хꙋсѧ. | οἱ κατὰ τὴν πόλιν ἀπολιπόμενοι ταραχθέντες ἐξεπήδησαν, ἄδηλον τιθέμενοι τὸ γινόμενον. |
|
18
|
18
|
| Бѧ́ше же разли́чна моли́тва въ то́е со́бранныхъ ѡ҆ начина́емыхъ ѿ негѡ̀ беззако́ннѡ. | αἵ τε κατάκλειστοι παρθένοι ἐν θαλάμοις σὺν ταῖς τεκούσαις ἐξώρμησαν καὶ σποδῷ καὶ κόνει τὰς κεφαλὰς πασάμεναι, γόων τε καὶ στεναγμῶν τὰς πλατείας ἐνεπίμπλων. |
|
19
|
19
|
| Съ си́ми же гра́ждане дерзнꙋ́вше не попꙋска́хꙋ є҆мꙋ̀ коне́чнѡ належа́щꙋ и҆ намѣ́ренїе своѐ и҆спо́лнити оу҆мы́слившꙋ: и҆ возгласи́вше воѡрꙋжи́тисѧ комꙋ́ждо и҆ мꙋ́жественнѣ за ѻ҆те́ческїй зако́нъ оу҆мре́ти, ве́лїе смѧте́нїе сотвори́ша на мѣ́стѣ. | αἱ δὲ καὶ προσαρτίως ἐσταλμέναι τοὺς πρὸς ἀπάντησιν διατεταγμένους παστοὺς καὶ τὴν ἁρμόζουσαν αἰδὼ παραλείπουσαι, δρόμον ἄτακτον ἐν τῇ πόλει συνίσταντο. |
|
20
|
20
|
| Є҆два́ же ѿ старѣ́йшинъ и҆ пресвѵ́терѡвъ оу҆де́ржани, на то́мже моле́нїѧ стоѧ́нїи ста́ша. | τὰ δὲ νεογνὰ τῶν τέκνων, αἵ τε πρὸς τούτοις μητέρες καὶ τιθηνοὶ παραλιποῦσαι ἄλλως καὶ ἄλλως, αἱ μὲν κατ’ οἴκους, αἱ δὲ κατὰ τὰς ἀγυιάς, ἀνεπιστρέπτως εἰς τὸ πανυπέρτατον ἱερὸν ἠθροίζοντο. |
|
21
|
21
|
| И҆ мно́жество оу҆́бѡ люді́й, ꙗ҆́кѡ и҆ пре́жде, въ си́хъ пребыва́ше молѧ́щеесѧ: а҆ и҆̀же при царѝ старѣ̑йшины мно́гажды покꙋша́хꙋсѧ прего́рдый є҆гѡ̀ оу҆́мъ премѣни́ти ѿ намѣ́реннагѡ совѣ́та: | ποικίλη δὲ ἦν τῶν εἰς τοῦτο συλλεγομένων ἡ δέησις ἐπὶ τοῖς ἀνοσίως ὑπ’ ἐκείνου κατεγχειρουμένοις. |
|
22
|
22
|
| ѻ҆́нъ же де́рзостенъ бы́въ и҆ всѧ̑ ѿри́нꙋвъ, оу҆жѐ и҆ вхо́дъ творѧ́ше, соверши́ти непщꙋ́ѧ предрѣче́нное. | σύν τε τούτοις οἱ τῶν πολιτῶν θρασυνθέντες οὐκ ἠνείχοντο τέλεον αὐτοῦ ἐπικειμένου καὶ τὸ τῆς προθέσεως αὐτοῦ ἐκπληροῦν διανοουμένου. |
|
23
|
23
|
| Сїѧ̑ оу҆̀бо и҆ сꙋ́щїи при не́мъ зрѧ́ще, ѡ҆брати́шасѧ є҆́же съ на́шими призыва́ти всѧ̑ содержа́щаго, дабы̀ присꙋ́тствꙋющымъ помо́глъ, не попꙋска́ѧ беззако́ннагѡ и҆ прего́рдагѡ дѣ́ла. | φωνήσαντες δὲ τὴν ὁρμὴν ἐπὶ τὰ ὅπλα ποιήσασθαι καὶ θαρραλέως ὑπὲρ τοῦ πατρῴου νόμου τελευτᾶν, ἱκανὴν ἐποίησαν ἐν τῷ τόπῳ τραχύτητα, μόλις δὲ ὑπό τε τῶν γεραιῶν καὶ τῶν πρεσβυτέρων ἀποτραπέντες ἐπὶ τὴν αὐτὴν τῆς δεήσεως ἔστησαν στάσιν. |
|
24
|
24
|
| Ѿ премно́гагѡ же и҆ болѣ́зненнагѡ наро́дѡвъ совокꙋ́пленнагѡ во́плѧ, несказа́нный нѣ́кїй бѣ̀ кли́чь. | καὶ τὸ μὲν πλῆθος ὡς ἔμπροσθεν ἐν τούτοις ἀνεστρέφετο δεόμενον. |
|
25
|
25
|
| Мнѧ́шесѧ бо, ꙗ҆́кѡ не то́кмѡ человѣ́цы, но и҆ стѣ́ны и҆ ве́сь помо́стъ вопїе́тъ, а҆́ки бы оу҆жѐ тогда̀ всѝ сме́рть прїима́ли за ѡ҆скверне́нїе мѣ́ста. | οἱ δὲ περὶ τὸν βασιλέα πρεσβύτεροι πολλαχῶς ἐπειρῶντο τὸν ἀγέρωχον αὐτοῦ νοῦν ἐξιστάνειν τῆς ἐντεθυμημένης βουλῆς. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.