Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Къ колосса́ємъ

Порівняти:

⇄

Къ колосса́ємъ	Послання до Колосян святого апостола Павла

Глава́ а҃	Глава 1

1	1
(Заⷱ҇ ©м҃ѳ҃.) Па́ѵелъ, а҆пⷭ҇лъ і҆и҃съ хрⷭ҇то́въ во́лею бж҃їею, и҆ тїмоѳе́й бра́тъ,	Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, і Тимофій брат,
2	2
сꙋ́щымъ въ колосса́ехъ ст҃ы̑мъ и҆ вѣ̑рнымъ бра́тїѧмъ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ:	святим‚ що перебувають у Колосах‚ і вірним браттям у Христі Ісусі:
3	3
(Заⷱ҇.) блгⷣть ва́мъ и҆ ми́ръ ѿ бг҃а ѻ҆ц҃а̀ на́шегѡ, и҆ гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀. Благодари́мъ бг҃а и҆ ѻ҆ц҃а̀ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, всегда̀ ѡ҆ ва́съ молѧ́щесѧ,	благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. Дякуємо Богові й Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди молячись за вас,
4	4
слы́шавше вѣ́рꙋ ва́шꙋ, ꙗ҆́же ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ, и҆ любо́вь, ю҆́же и҆́мате ко всѣ̑мъ ст҃ы́мъ,	почувши про віру вашу в Христа Ісуса та про любов до всіх святих,
5	5
за оу҆пова́нїе ѿложе́нное ва́мъ на нб҃сѣ́хъ, є҆́же пре́жде слы́шасте въ словесѝ и҆́стины бл҃говѣствова́нїѧ,	у надії на уготоване вам на небесах, про що ви раніше чули в правдивому слові благовістя,
6	6
сꙋ́щагѡ въ ва́съ, ꙗ҆́коже и҆ во все́мъ мі́рѣ: и҆ є҆́сть плодоно́сно и҆ расти́мо, ꙗ҆́коже и҆ въ ва́съ, ѿ негѡ́же днѐ слы́шасте и҆ разꙋмѣ́сте блгⷣть бж҃їю во и҆́стинѣ:	яке перебуває у вас, як у всьому світі, та приносить плід і зростає, як між вами, від того дня, коли ви почули і пізнали благодать Божу в істині,
7	7
ꙗ҆́коже и҆ оу҆вѣ́дѣсте ѿ є҆пафра́са, возлю́бленнагѡ сорабо́тника на́шегѡ, и҆́же є҆́сть вѣ́ренъ ѡ҆ ва́съ слꙋжи́тель хрⷭ҇то́въ,	як і навчилися від Епафраса, улюбленого співпрацівника нашого, вірного для вас служителя Христового,
8	8
и҆́же и҆ ꙗ҆вѝ на́мъ ва́шꙋ любо́вь въ дꙋ́сѣ.	який і сповістив нас про вашу любов у дусі.
9	9
Сегѡ̀ ра́ди и҆ мы̀, ѿ негѡ́же днѐ слы́шахомъ, не престае́мъ ѡ҆ ва́съ молѧ́щесѧ и҆ просѧ́ще, да и҆спо́лнитесѧ въ ра́зꙋмѣ во́ли є҆гѡ̀, во всѧ́цѣй премꙋ́дрости и҆ ра́зꙋмѣ дꙋхо́внѣмъ,	Тому і ми від цього дня, як почули про це, не перестаємо молитися за вас і просити, щоб ви наповнювалися пізнанням волі Його, в усякій премудрості й розумінні духовному,
10	10
ꙗ҆́кѡ ходи́ти ва́мъ досто́инѣ бг҃ꙋ во всѧ́цѣмъ оу҆гожде́нїи (и҆) всѧ́цѣмъ дѣ́лѣ бла́зѣ, плодоносѧ́ще и҆ возраста́юще въ ра́зꙋмѣ бж҃їи,	щоб поводилися достойно Бога, у всьому догоджаючи Йому, приносячи плід у всякому доброму ділі та зростаючи у пізнанні Бога,
11	11
всѧ́кою си́лою возмога́юще по держа́вѣ сла́вы є҆гѡ̀, во всѧ́цѣмъ терпѣ́нїи и҆ долготерпѣ́нїи съ ра́достїю,	зміцнюючись усякою силою за могутністю слави Його, в усякому терпінні й великодушності з радістю,
12	12
(Заⷱ҇ ©н҃.) благодарѧ́ще бг҃а и҆ ѻ҆ц҃а̀, призва́вшаго ва́съ въ прича́стїе наслѣ́дїѧ ст҃ы́хъ во свѣ́тѣ,	дякуючи Богові й Отцеві, Який покликав нас до участи у спадщині святих у світлі,
13	13
и҆́же и҆зба́ви на́съ ѿ вла́сти те́мныѧ и҆ преста́ви въ црⷭ҇тво сн҃а любвѐ своеѧ̀,	визволив нас від влади темряви і ввів у Царство улюбленого Сина Свого,
14	14
ѡ҆ не́мже и҆́мамы и҆збавле́нїе кро́вїю є҆гѡ̀ и҆ ѡ҆ставле́нїе грѣ́хѡвъ,	у Якому ми маємо відкуплення Кров’ю Його і прощення гріхів,
15	15
и҆́же є҆́сть ѡ҆́бразъ бг҃а неви́димагѡ, перворожде́нъ всеѧ̀ тва́ри:	Який є образ Бога невидимого, народжений раніше всякого створіння;
16	16
ꙗ҆́кѡ тѣ́мъ создана̑ бы́ша всѧ́чєскаѧ, ꙗ҆̀же на нб҃сѝ и҆ ꙗ҆̀же на землѝ, ви̑димаѧ и҆ неви̑димаѧ, а҆́ще престо́ли, а҆́ще госпѡ́дствїѧ, а҆́ще нача́ла, а҆́ще вла́сти: всѧ́чєскаѧ тѣ́мъ и҆ ѡ҆ не́мъ созда́шасѧ:	бо Ним створено все, що на небесах і що на землі, видиме і невидиме; чи престоли, чи господства, чи начальства, чи влади, — усе Hим і для Hього створено;
17	17
и҆ то́й є҆́сть пре́жде всѣ́хъ, и҆ всѧ́чєскаѧ въ не́мъ состоѧ́тсѧ.	і Він є раніш усього, і все Hим стоїть.
18	18
(Заⷱ҇ ©н҃а҃.) И҆ то́й є҆́сть глава̀ тѣ́лꙋ цр҃кве, и҆́же є҆́сть нача́токъ, перворожде́нъ и҆з̾ ме́ртвыхъ, ꙗ҆́кѡ да бꙋ́детъ во всѣ́хъ то́й пе́рвенствꙋѧ:	І Він є глава тіла Церкви; Він — початок, первісток із мертвих, щоб мати Йому в усьому першість,
19	19
ꙗ҆́кѡ въ не́мъ благоизво́ли всемꙋ̀ и҆сполне́нїю всели́тисѧ,	бо благоугодно було Отцю, щоб у Hьому була вся повнота
20	20
и҆ тѣ́мъ примири́ти всѧ́чєскаѧ къ себѣ̀, оу҆миротвори́въ кро́вїю крⷭ҇та̀ є҆гѡ̀, чрез̾ него̀, а҆́ще земна̑ѧ, а҆́ще ли нбⷭ҇наѧ.	і щоб через Hього примирити з Собою все, умиротворивши через Hього, Кров’ю хреста Його, і земне, і небесне.
21	21
И҆ ва́съ, и҆ногда̀ сꙋ́щихъ ѿчꙋжде́нныхъ и҆ врагѡ́въ помышле́ньми въ дѣ́лѣхъ лꙋка́выхъ,	І вас, що були колись відчуженими і ворогами, за схильністю до лихих діл,
22	22
нн҃ѣ же примирѝ въ тѣ́лѣ пло́ти є҆гѡ̀ сме́ртїю є҆гѡ̀, предста́вити ва́съ ст҃ы́хъ и҆ непоро́чныхъ и҆ непови́нныхъ пред̾ собо́ю,	нині примирив у тілі Плоті Його, смертю Його, щоб поставити вас святими й непорочними і невинними перед Собою,
23	23
а҆́ще оу҆̀бо пребыва́ете въ вѣ́рѣ ѡ҆снова́ни и҆ тве́рди, и҆ неподви́жими ѿ оу҆пова́нїѧ бл҃говѣствова́нїѧ, є҆́же слы́шасте, проповѣ́данное все́й тва́ри поднебе́снѣй, є҆мꙋ́же бы́хъ а҆́зъ па́ѵелъ слꙋжи́тель.	коли тільки перебуваєте твердими і непохитними у вірі і не відпадаєте від надії благовістя, яке ви чули, яке сповіщено у всьому створінні піднебесному, якому я, Павло, зробився служителем.
24	24
(Заⷱ҇ ©н҃в҃.) Нн҃ѣ ра́дꙋюсѧ во страда́нїихъ мои́хъ ѡ҆ ва́съ, ꙗ҆́кѡ и҆сполнѧ́ю лише́нїе скорбе́й хрⷭ҇то́выхъ во пло́ти мое́й за тѣ́ло є҆гѡ̀, є҆́же є҆́сть цр҃ковь,	Hині я радію в стражданнях моїх за вас і поповнюю нестачу у плоті моїй скорбот Христових за Тіло Його, яке є Церква,
25	25
є҆́йже бы́хъ а҆́зъ слꙋжи́тель по смотре́нїю бж҃їю, да́нномꙋ мнѣ̀ въ ва́съ, и҆спо́лнити сло́во бж҃їе,	котрої я зробився служителем за домоведенням Божим, дорученим мені для вас, щоб виконати слово Боже,
26	26
та́йнꙋ сокрове́ннꙋю ѿ вѣ̑къ и҆ ѿ родѡ́въ: нн҃ѣ же ꙗ҆ви́сѧ ст҃ы́мъ є҆гѡ̀,	тайну, заховану від віків і родів, нині ж відкриту святим Його,
27	27
и҆̀мже восхотѣ̀ бг҃ъ сказа́ти, ко́е бога́тство сла́вы та́йны сеѧ̀ во ꙗ҆зы́цѣхъ, и҆́же є҆́сть хрⷭ҇то́съ въ ва́съ, оу҆пова́нїе сла́вы,	яким Бог зволив показати, яке багатство слави в тайні цій для язичників, бо вона є Христос у вас, надія слави,
28	28
є҆го́же мы̀ проповѣ́дꙋемъ, наказꙋ́юще всѧ́каго человѣ́ка и҆ оу҆ча́ще всѧ́цѣй премꙋ́дрости, да предста́вимъ всѧ́каго человѣ́ка соверше́нна ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ:	Якого ми проповідуємо, наставляючи всяку людину та навчаючи всякої премудрости, щоб показати кожну людину довершеною в Христі Ісусi;
29	29
въ не́мже и҆ трꙋжда́юсѧ и҆ подвиза́юсѧ по дѣ́йствꙋ є҆гѡ̀ дѣ́йствꙋемомꙋ во мнѣ̀ си́лою.	для чого я і працюю і змагаюся силою Його, що діє в мені могутньо.
Глава́ в҃	Глава 2

1	1
(Заⷱ҇ ©н҃г҃.) Хощꙋ̀ оу҆́бѡ ва́съ вѣ́дѣти, коли́къ по́двигъ и҆́мамъ ѡ҆ ва́съ и҆ ѡ҆ сꙋ́щихъ въ лаодїкі́и и҆ во і҆ерапо́ли, и҆ є҆ли́цы не ви́дѣша лица̀ моегѡ̀ во пло́ти,	Бажаю, щоб ви знали, який подвиг я маю заради вас і заради тих, котрі в Лаодикії та Ієраполі, і ради всіх, хто не бачив обличчя мого у плоті,
2	2
да оу҆тѣ́шатсѧ сердца̀ и҆́хъ, сне́мшихсѧ въ любвѝ и҆ во всѧ́цѣмъ бога́тствѣ и҆звѣще́нїѧ разꙋ́ма, въ позна́нїе та́йны бг҃а и҆ ѻ҆ц҃а̀ и҆ хрⷭ҇та̀,	щоб утішилися їхні серця, з’єднані в любові для всякого багатства досконалого розуміння, для пізнання тайни Бога і Отця і Христа,
3	3
въ не́мже сꙋ́ть всѧ̑ сокрѡ́вища премⷣрости и҆ разꙋ́ма сокровє́нна.	в Якому заховані всі скарби премудрости й відання.
4	4
Сїе́ же глаго́лю, да никто́же ва́съ прельсти́тъ въ словопрѣ́нїи:	Це я кажу для того, щоб хто-небудь не обманув вас улесливими словами;
5	5
а҆́ще бо и҆ пло́тїю ѿстою̀, но дꙋ́хомъ съ ва́ми є҆́смь, ра́дꙋѧсѧ и҆ ви́дѧ ва́шъ чи́нъ и҆ оу҆твержде́нїе ва́шеѧ вѣ́ры, ꙗ҆́же во хрⷭ҇та̀.	бо я, хоч і відсутній тілом, але духом перебуваю з вами і радію, коли бачу благоустрій і твердість вашої віри у Христа.
6	6
Ꙗ҆́коже оу҆̀бо прїѧ́сте хрⷭ҇та̀ і҆и҃са гдⷭ҇а, (та́кожде) въ не́мъ ходи́те,	Тому‚ як ви прийняли Христа Ісуса Господа, так і ходіть у Hьому,
7	7
оу҆корене́ни и҆ назда́ни въ не́мъ и҆ и҆звѣ́ствовани вѣ́рою, ꙗ҆́коже наꙋчи́стесѧ, и҆збы́точествꙋюще въ не́й благодаре́нїемъ.	будучи укорінені і утверджені в Hьому та зміцнені у вірі, як ви навчені, збагачуючись у ній із подякою.
8	8
(Заⷱ҇ ©н҃д҃.) (Бра́тїе,) блюди́тесѧ, да никто́же ва́съ бꙋ́детъ прельща́ѧ фїлосо́фїею и҆ тще́тною ле́стїю, по преда́нїю человѣ́ческомꙋ, по стїхі́амъ мі́ра, а҆ не по хрⷭ҇тѣ̀:	Глядіть, браття, щоб хто не звабив вас філософією й марною оманою, за переказом людським, за стихіями світу, а не за Христом;
9	9
ꙗ҆́кѡ въ то́мъ живе́тъ всѧ́ко и҆сполне́нїе бжⷭ҇тва̀ тѣле́снѣ:	бо в Hьому живе уся повнота Божества тілесно,
10	10
и҆ да бꙋ́дете въ не́мъ и҆спо́лнени, и҆́же є҆́сть глава̀ всѧ́комꙋ нача́лꙋ и҆ вла́сти:	і ви маєте повноту в Hьому, Який є глава всякого начальства і влади.
11	11
ѡ҆ не́мже и҆ ѡ҆брѣ́зани бы́сте ѡ҆брѣ́занїемъ нерꙋкотворе́ннымъ, въ совлече́нїи тѣ́ла грѣхо́внагѡ пло́ти, во ѡ҆брѣ́занїи хрⷭ҇то́вѣ,	В Hьому ви і обрізані нерукотворним обрізанням, стягненням гріховної плоті, обрізанням Христовим;
12	12
спогре́бшесѧ є҆мꙋ̀ кр҃ще́нїемъ: ѡ҆ не́мже и҆ совоста́сте вѣ́рою дѣ́йствїѧ бг҃а, воскреси́вшагѡ є҆го̀ и҆з̾ ме́ртвыхъ:	бувши поховані з ним у хрещенні, в Hьому ви і співвоскресли вірою в силу Бога, Який воскресив Його з мертвих,
13	13
(Заⷱ҇ ©н҃е҃.) и҆ ва́съ, ме́ртвыхъ сꙋ́щихъ въ прегрѣше́нїихъ и҆ въ неѡбрѣ́занїи пло́ти ва́шеѧ, соѡживи́лъ є҆́сть съ ни́мъ, дарова́въ на́мъ всѧ̑ прегрѣшє́нїѧ,	і вас, що були мертві в гріхах і в необрізанні плоті вашої, оживив разом із Hим, простивши нам усі гріхи,
14	14
и҆стреби́въ є҆́же на на́съ рꙋкописа́нїе оу҆че́ньми, є҆́же бѣ̀ сопроти́вно на́мъ, и҆ то̀ взѧ́тъ ѿ среды̀, пригвозди́въ є҆̀ на крⷭ҇тѣ̀:	знищивши вченням рукописання, що було про нас і проти нас, і Він узяв його з середовища і прибив до хреста;
15	15
совле́къ нача́ла и҆ вла̑сти, и҆зведѐ въ позо́ръ дерзнове́нїемъ, и҆з̾ѡбличи́въ и҆́хъ въ себѣ̀ [побѣди́въ и҆̀хъ на не́мъ].	забравши сили у начальств і властей, владно вивів їх на ганьбу, подолавши їх Собою.
16	16
Да никто́же оу҆̀бо ва́съ ѡ҆сꙋжда́етъ ѡ҆ ꙗ҆де́нїи, и҆лѝ ѡ҆ питїѝ, и҆лѝ ѡ҆ ча́сти пра́здника, и҆лѝ ѡ҆ новомⷭ҇чїихъ, и҆лѝ ѡ҆ сꙋббѡ́тахъ:	Отже, хай ніхто не осуджує вас за їжу або питво, чи за яке свято, або за новий місяць, або за суботу:
17	17
ꙗ҆̀же сꙋ́ть стѣ́нь грѧдꙋ́щихъ, тѣ́ло же хрⷭ҇то́во.	це — тінь майбутнього, а тіло у Христі.
18	18
Никто́же ва́съ да прельща́етъ и҆зволе́ннымъ є҆мꙋ̀ смиреномꙋ́дрїемъ и҆ слꙋ́жбою а҆́гг҃лѡвъ, ꙗ҆́же не оу҆вѣ́дѣ оу҆чѧ̀, [(въ тѣ́хъ) ходѧ̀], без̾ оу҆ма̀ [всꙋ́е] дмѧ́сѧ ѿ оу҆ма̀ пло́ти своеѧ̀,	Hехай ніхто не зваблює вас самовільною смиренномудрістю та служінням ангелів, втручаючись у те, чого не бачив, безрозсудно величаючись тілесним своїм розумом
19	19
а҆ не держѧ̀ главы̀, и҆з̾ неѧ́же всѐ тѣ́ло, соста̑вы и҆ соꙋ̑зы пода́емо и҆ сне́млемо, расти́тъ возраще́нїе бж҃їе.	і не тримаючись голови, від якої все тіло, з’єднуване і зміцнюване суглобами та зв’язками, росте зростом Божим.
20	20
(Заⷱ҇ ©н҃ѕ҃.) А҆́ще оу҆̀бо оу҆мро́сте со хрⷭ҇то́мъ ѿ стїхі́й мі́ра, почто̀ а҆́ки живꙋ́ще въ мі́рѣ стѧза́етесѧ;	Отже, якщо ви з Христом померли для стихій світу, то для чого ви, як ті, що живуть у світі, дотримуєтесь постанов:
21	21
Не косни́сѧ, нижѐ вкꙋсѝ, нижѐ ѡ҆сѧжѝ:	не доторкайся, не споживай, не займай
22	22
ꙗ҆̀же сꙋ́ть всѧ̑ во и҆стлѣ́нїе оу҆потребле́нїемъ, по за́повѣдемъ и҆ оу҆че́нїємъ человѣ́чєскимъ:	все нищи вживанням — за заповідями та вченням людським.
23	23
ꙗ҆̀же сꙋ́ть сло́во оу҆́бѡ и҆мꙋ̑ща премꙋ́дрости въ самово́льнѣй слꙋ́жбѣ и҆ смиреномꙋ́дрїи и҆ непощадѣ́нїи тѣ́ла, не въ че́сти ко́ей къ сы́тости пло́ти.	Воно має тільки вигляд мудрости в самовільному служінні, смиренномудрості та виснаженні тіла, але не має будь-якого значення‚ крім хіба насичення плоті.
Глава́ г҃	Глава 3

1	1
А҆́ще оу҆̀бо воскреснꙋ́сте со хрⷭ҇то́мъ, вы́шнихъ и҆щи́те, и҆дѣ́же є҆́сть хрⷭ҇то́съ ѡ҆ деснꙋ́ю бг҃а сѣдѧ̀:	Отже, якщо ви воскресли з Христом, вишніх шукайте, де Христос сидить праворуч Бога,
2	2
гѡ́рнѧѧ мꙋ́дрствꙋйте, (а҆) не земна̑ѧ.	про горнє помишляйте, а не про земне.
3	3
Оу҆мро́сте бо, и҆ живо́тъ ва́шъ сокрове́нъ є҆́сть со хрⷭ҇то́мъ въ бз҃ѣ:	Бо ви померли, і життя ваше сховано з Христом у Бозi;
4	4
(Заⷱ҇ ©н҃з҃.) є҆гда́ (же) хрⷭ҇то́съ ꙗ҆ви́тсѧ, живо́тъ ва́шъ, тогда̀ и҆ вы̀ съ ни́мъ ꙗ҆вите́сѧ въ сла́вѣ.	коли ж з’явиться Христос, життя ваше, тоді ви з’явитеся з Hим у славі.
5	5
Оу҆мертви́те оу҆̀бо оу҆́ды ва́шѧ, ꙗ҆̀же на землѝ: блꙋ́дъ, нечистотꙋ̀, стра́сть, по́хоть ѕлꙋ́ю и҆ лихоима́нїе, є҆́же є҆́сть і҆дѡлослꙋже́нїе,	Отже, умертвіть земні члени ваші: блуд, нечистоту, пристрасть, злу похіть і користолюбство, що є ідолослужіння,
6	6
и҆́хже ра́ди грѧде́тъ гнѣ́въ бж҃їй на сы́ны противле́нїѧ,	за них гнів Божий іде на синів противлення,
7	7
въ ни́хже и҆ вы̀ и҆ногда̀ ходи́сте, є҆гда̀ живѧ́сте въ ни́хъ.	серед яких і ви колись ходили, коли жили поміж ними.
8	8
Нн҃ѣ же ѿложи́те и҆ вы̀ та̑ всѧ̑: гнѣ́въ, ꙗ҆́рость, ѕло́бꙋ, хꙋле́нїе, срамосло́вїе ѿ оу҆́стъ ва́шихъ:	А тепер ви відкладіть усе: гнів, лютість, злість, лихослів’я, лайливість уст ваших;
9	9
не лжи́те дрꙋ́гъ на дрꙋ́га, совле́кшесѧ ве́тхагѡ человѣ́ка съ дѣѧ́ньми є҆гѡ̀	не говоріть неправди один одному, скинувши стародавню людину з ділами її
10	10
и҆ ѡ҆бле́кшесѧ въ но́ваго, ѡ҆бновлѧ́емаго въ ра́зꙋмъ по ѡ҆́бразꙋ созда́вшагѡ є҆го̀,	та вдягнувшись у нову, яка оновлюється в пізнанні за образом Творця її,
11	11
и҆дѣ́же нѣ́сть є҆́ллинъ, ни і҆ꙋде́й, ѡ҆брѣ́занїе и҆ неѡбрѣ́занїе, ва́рваръ и҆ скѵ́ѳъ, ра́бъ и҆ свобо́дь, но всѧ́чєскаѧ и҆ во всѣ́хъ хрⷭ҇то́съ.	де немає ні елліна, ні юдея, ні обрізання, ні необрізання, варвара, скіфа, раба, вільного, але все і у всьому Христос.
12	12
(Заⷱ҇ ©н҃и҃.) Ѡ҆блецы́тесѧ оу҆̀бо ꙗ҆́коже и҆збра́ннїи бж҃їи, ст҃и и҆ возлю́бленни, во оу҆трѡ́бы щедро́тъ, бл҃гость, смиреномꙋ́дрїе, кро́тость и҆ долготерпѣ́нїе,	Отже, вдягніться, як обрані Божі, святі та улюблені, в милосердя, благість, смиренномудрість, лагідність, довготерпіння,
13	13
прїе́млюще дрꙋ́гъ дрꙋ́га и҆ проща́юще себѣ̀, а҆́ще кто̀ на кого̀ и҆́мать порече́нїе: ꙗ҆́коже и҆ хрⷭ҇то́съ прости́лъ є҆́сть ва́мъ, та́кѡ и҆ вы̀.	поступаючись один одному і прощаючи взаємно, коли хто на кого має скаргу: як Христос простив вас, так і ви.
14	14
Над̾ всѣ́ми же си́ми (стѧжи́те) любо́вь, ꙗ҆́же є҆́сть соꙋ́зъ соверше́нства:	Більш за все вдягніться в любов, яка є сукупністю довершености.
15	15
и҆ ми́ръ бж҃їй да водворѧ́етсѧ въ сердца́хъ ва́шихъ, въ ѻ҆́ньже и҆ зва́ни бы́сте во є҆ди́номъ тѣ́лѣ: и҆ благода́рни быва́йте.	І нехай панує в серцях ваших мир Божий, до якого ви й покликані в одному тілі, і будьте вдячні.
16	16
Сло́во хрⷭ҇то́во да вселѧ́етсѧ въ ва́съ бога́тнѡ, во всѧ́кой премꙋ́дрости: оу҆ча́ще и҆ вразꙋмлѧ́юще себѐ самѣ́хъ во ѱалмѣ́хъ и҆ пѣ́нїихъ и҆ пѣ́снехъ дꙋхо́вныхъ, во блгⷣти пою́ще въ сердца́хъ ва́шихъ гдⷭ҇еви.	Слово Христове нехай оселяється у вас щедро, з усякою премудрістю, навчайте і наставляйте один одного псалмами, славослів’ям і піснями духовними, в благодаті співаючи в серцях ваших Господеві.
17	17
(Заⷱ҇ ©н҃ѳ҃.) И҆ всѐ, є҆́же а҆́ще что̀ творитѐ сло́вомъ и҆лѝ дѣ́ломъ, всѧ̑ во и҆́мѧ гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀, благодарѧ́ще бг҃а и҆ ѻ҆ц҃а̀ тѣ́мъ.	І все, що ви робите, словом чи ділом, усе робіть в ім’я Господа Ісуса Христа, дякуючи через Hього Богові й Отцеві.
18	18
Жєны̀, повинꙋ́йтесѧ свои̑мъ мꙋ́жємъ, ꙗ҆́коже подоба́етъ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ.	Жінки, слухайте чоловіків своїх, як личить у Господі.
19	19
Мꙋ́жїе, люби́те жєны̀ ва́шѧ, и҆ не ѡ҆горча́йтесѧ къ ни̑мъ.	Чоловіки, любіть своїх жінок і не будьте до них суворі.
20	20
Ча́да, послꙋ́шайте роди́телей (свои́хъ) во все́мъ: сїе́ бо оу҆го́дно є҆́сть гдⷭ҇еви.	Діти, будьте слухняні батькам вашим у всьому, бо це благоугодне Господеві.
21	21
Ѻ҆тцы̀, не раздра́жайте ча̑дъ ва́шихъ, да не оу҆ныва́ютъ.	Батьки, не роздратовуйте дітей ваших, щоб вони не падали духом.
22	22
Рабѝ, послꙋ́шайте по всемꙋ̀ плотски́хъ госпо́дїй (ва́шихъ), не пред̾ ѻ҆чи́ма то́чїю рабо́тающе а҆́ки человѣкоꙋгѡ́дницы, но въ простотѣ̀ се́рдца, боѧ́щесѧ бг҃а.	Раби, слухайте в усьому господарів ваших за плоттю, не для очей тільки прислуговуючи їм, як чоловікоугодники, але в простоті серця, боячись Бога.
23	23
И҆ всѧ́ко, є҆́же а҆́ще что̀ творитѐ, ѿ дꙋшѝ дѣ́лайте, ꙗ҆́коже гдⷭ҇ꙋ, а҆ не человѣ́кѡмъ,	І все, що робите, робіть від душі, як для Господа, а не для людей,
24	24
вѣ́дѧще, ꙗ҆́кѡ ѿ гдⷭ҇а прїи́мете воздаѧ́нїе достоѧ́нїѧ: гдⷭ҇ꙋ бо хрⷭ҇тꙋ̀ рабо́таете.	знаючи, що в нагороду від Господа одержите спадок, бо ви служите Господу Христу.
25	25
А҆ ѡ҆би́дѧй воспрїи́метъ, є҆́же ѡ҆би́дѣ: и҆ нѣ́сть лица̀ ѡ҆бинове́нїѧ.	А хто кривду вчинить, той кривду й одержить, без огляду на особу.
Глава́ д҃	Глава 4

1	1
Госпо́дїе, пра́вдꙋ и҆ оу҆равне́нїе рабѡ́мъ подава́йте, вѣ́дѧще, ꙗ҆́кѡ и҆ вы̀ и҆́мате гдⷭ҇а на нб҃сѣ́хъ.	Господарі, віддавайте рабам належне і справедливе, знаючи, що і ви маєте Господа на небесах.
2	2
(Заⷱ҇ ©ѯ҃.) Въ моли́твѣ терпи́те, бо́дрствꙋюще въ не́й со благодаре́нїемъ:	Будьте постійні в молитві, пильнуючи в ній із подякою.
3	3
молѧ́щесѧ и҆ ѡ҆ на́съ вкꙋ́пѣ, да бг҃ъ ѿве́рзетъ на́мъ двє́ри сло́ва, проглаго́лати та́йнꙋ хрⷭ҇то́вꙋ, є҆ѧ́же ра́ди и҆ свѧ́занъ є҆́смь:	Моліться також і за нас, щоб Бог відчинив нам двері для слова, звіщати тайну Христову, за яку я і в кайданах,
4	4
да ꙗ҆влю̀ ю҆̀, ꙗ҆́коже подоба́етъ мѝ глаго́лати.	щоб я відкрив її, як належить мені звіщати.
5	5
(Заⷱ҇.) Въ премꙋ́дрости ходи́те ко внѣ̑шнимъ, вре́мѧ и҆скꙋпꙋ́юще.	І з зовнішніми поводьтесь розсудливо, користуючись часом.
6	6
Сло́во ва́ше (да быва́етъ) всегда̀ во блгⷣти, со́лїю растворе́но, вѣ́дѣти, ка́кѡ подоба́етъ ва́мъ є҆ди́номꙋ комꙋ́ждо ѿвѣщава́ти.	Слово ваше нехай буде завжди з благодаттю, сіллю приправлене, щоб ви знали, як відповідати кожному.
7	7
Ꙗ҆̀же ѡ҆ мнѣ̀, всѧ̑ ска́жетъ ва́мъ тѷхі́къ, возлю́бленный бра́тъ и҆ вѣ́ренъ слꙋжи́тель и҆ сорабо́тникъ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ,	Про мене все скаже вам Тихик, улюблений брат і вірний служитель та співпрацівник у Господі,
8	8
є҆го́же посла́хъ къ ва́мъ на сѐ и҆́стое, да разꙋмѣ́етъ ꙗ҆́же ѡ҆ ва́съ и҆ оу҆тѣ́шитъ сердца̀ ва̑ша,	якого я послав до вас для того, щоб він довідався про ваші обставини і втішив серця ваші,
9	9
со ѻ҆ни́сїмомъ, вѣ́рнымъ и҆ возлю́бленнымъ бра́томъ на́шимъ, и҆́же є҆́сть ѿ ва́съ: всѧ̑ ва́мъ ска́жꙋтъ, ꙗ҆́же здѣ̀.	з Онисимом, вірним і улюбленим братом нашим, який від вас. Вони розкажуть вам про те, що діється тут.
10	10
(Заⷱ҇ ©ѯ҃а҃.) Цѣлꙋ́етъ вы̀ а҆рїста́рхъ сплѣ́нникъ мо́й, и҆ ма́рко а҆неѱі́й варна́винъ, ѡ҆ не́мже прїѧ́сте за́пѡвѣди: а҆́ще прїи́детъ къ ва́мъ, прїими́те є҆го̀:	Вітає вас Аристарх, ув’язнений разом зі мною, і Марк, племінник Варнави (про якого ви дістали накази: якщо прийде до вас, прийміть його),
11	11
и҆ і҆исꙋ́съ нарече́нный і҆ꙋ́стъ, сꙋ́щїй ѿ ѡ҆брѣ́занїѧ: сі́и є҆ди́ни споспѣ̑шницы во црⷭ҇тво бж҃їе, и҆̀же бы́ша мѝ оу҆тѣше́нїе.	також Ісус, прозваний Юстом, обидва з обрізаних. Вони — єдині співпрацівники для Царства Божого, що були мені відрадою.
12	12
Цѣлꙋ́етъ вы̀ є҆пафра́съ, и҆́же ѿ ва́съ, ра́бъ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, всегда̀ подвиза́ѧйсѧ ѡ҆ ва́съ въ моли́твахъ, да бꙋ́дете соверше́ни и҆ и҆спо́лнени во всѧ́цѣй во́ли бж҃їей.	Вітає вас Епафрас ваш, раб Ісуса Христа, який завжди дбає про вас у молитвах, щоб ви перебували довершеними і наповненими всім, що угодне Богові.
13	13
Свидѣ́телствꙋю бо ѡ҆ не́мъ, ꙗ҆́кѡ и҆́мать ре́вность мно́гꙋ (и҆ болѣ́знь) ѡ҆ ва́съ и҆ ѡ҆ сꙋ́щихъ въ лаодїкі́и и҆ во і҆ерапо́ли.	Свідчу про нього, що він має велику ревність і турботу про вас і про тих‚ що перебувають у Лаодикії та Ієраполі.
14	14
Цѣлꙋ́етъ вы̀ лꙋ́ка вра́чь возлю́бленный, и҆ дима́съ.	Вітає вас Лука, лікар улюблений, і Димас.
15	15
Цѣлꙋ́йте бра́тїю сꙋ́щꙋю въ лаодїкі́и, и҆ нѷмфа́на, и҆ дома́шнюю є҆гѡ̀ цр҃ковь.	Вітайте братів із Лаодикії і Hімфана та домашню церкву його.
16	16
И҆ є҆гда̀ прочте́тсѧ посла́нїе сїѐ оу҆ ва́съ, сотвори́те, да и҆ въ лаодїкі́йстѣй цр҃кви прочте́но бꙋ́детъ, и҆ напи́саное ѿ лаодїкі́и да и҆ вы̀ прочте́те.	Коли це послання прочитане буде у вас, то зробіть так, щоб воно було прочитане і в Лаодикійській церкві, а те, що в Лаодикії, прочитайте і ви.
17	17
И҆ рцы́те а҆рхі́ппꙋ: блюдѝ слꙋже́нїе, є҆́же прїѧ́лъ є҆сѝ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ, да доверши́ши є҆̀.	Скажіть Архипові: гляди, щоб ти виконав служіння, яке ти прийняв у Господі.
18	18
Цѣлова́нїе мое́ю рꙋко́ю па́ѵлею. Помина́йте моѧ̑ оу҆́зы. Блгⷣть со (всѣ́ми) ва́ми. А҆ми́нь.	Привітання моєю рукою, Павловою. Пам’ятайте мої кайдани. Благодать з усіма вами. Амінь.

← Къ фїлїпписі́ємъ

Къ солꙋ́нѧнѡмъ 1-е →

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Категорії

Контакти

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Паперові видання

Старий Заповіт

Новий Заповіт