|
Глава́ г҃
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| Прише́дшꙋ же мцⷭ҇ꙋ седмо́мꙋ, и҆ бѧ́хꙋ сы́нове і҆и҃лєвы во градѣ́хъ свои́хъ, и҆ собра́шасѧ лю́дїе а҆́ки человѣ̑къ є҆ди́нъ во і҆ерⷭ҇ли́мъ. | Коли настав сьомий місяць, і сини Ізраїлеві вже були в містах, тоді зібрався народ, як одна людина, в Єрусалимі. |
|
2
|
2
|
| И҆ воста̀ і҆исꙋ́съ сы́нъ і҆ѡседе́ковъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀ свѧще́нницы, и҆ зорова́вель сы́нъ салаѳїи́левъ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, и҆ созда́ша ѻ҆лта́рь бг҃ꙋ і҆и҃левꙋ, да принесꙋ́тъ на не́мъ всесожжє́нїѧ, ꙗ҆́коже пи́сано є҆́сть въ зако́нѣ мѡѷсе́а человѣ́ка бж҃їѧ. | І встав Ісус, син Іоседеків, і брати його священики, і Зоровавель, син Салафиїлів, і брати його, і спорудили вони жертовник Богові Ізраїлевому, щоб підносити на ньому всепалення, як написано в законі Мойсея, чоловіка Божого. |
|
3
|
3
|
| И҆ оу҆гото́ваша ѻ҆лта́рь на ѡ҆снова́нїи є҆гѡ̀, поне́же стра́хъ бѣ̀ на ни́хъ ѿ люді́й земны́хъ, и҆ вознесо́ша на то́мъ всесожже́нїе гдⷭ҇еви оу҆́трѡ и҆ въ ве́черъ: | І поставили жертовник на основі його, тому що вони були в страху від іноземних народів; і стали возносити на ньому всепалення Господу, всепалення ранкові і вечірні. |
|
4
|
4
|
| и҆ сотвори́ша пра́здникъ кꙋ́щей, ꙗ҆́коже пи́сано, и҆ всесожжє́нїѧ на всѧ́къ де́нь число́мъ по повелѣ́нїю, дѣ́ло днѐ въ де́нь сво́й: | І звершили свято кущів, як написано, із щоденним всепаленням у визначеній кількості, за уставом кожного дня. |
|
5
|
5
|
| и҆ посе́мъ всесожжє́нїѧ непреста̑ннаѧ и҆ въ новомчⷭ҇їѧ и҆ во всѧ̑ пра́здники гдⷭ҇еви ѡ҆свѧщє́нныѧ, и҆ ѡ҆ всѧ́цѣмъ доброво́льнѡ приносѧ́щемъ со оу҆се́рдїемъ гдⷭ҇еви. | І після того звершували всепалення постійне, і в новомісяччя, і в усі свята, присвячені Господу, і добровільне приношення Господу від усякого, хто мав ревність. |
|
6
|
6
|
| Ѿ пе́рвагѡ днѐ мцⷭ҇а седма́гѡ нача́ша возноси́ти всесожжє́нїѧ гдⷭ҇еви, до́мъ же гдⷭ҇ень не бѣ̀ є҆щѐ ѡ҆снова́нъ. | З першого ж дня сьомого місяця почали возносити всепалення Господу. А храму Господньому ще не була покладена основа. |
|
7
|
7
|
| И҆ вда́ша пѣ̑нѧзи каменосѣ́чцємъ и҆ древодѣ́лємъ, пи́щꙋ же и҆ питїѐ и҆ є҆ле́й сїдѡ́нѧнѡмъ и҆ тѵ́рѧнѡмъ, да принесꙋ́тъ древа̀ ке́дрѡва ѿ лїва́на къ мо́рю і҆оппі́йскомꙋ, ꙗ҆́коже соизво́ли кѵ́ръ ца́рь пе́рсскїй ѡ҆ ни́хъ. | І стали видавати срібло каменотесам і теслярам, і їжу і питво й олію сидонянам і тирянам, щоб вони доставляли кедровий ліс з Ливану морем в Яфу, з дозволу їм Кира, царя Перського. |
|
8
|
8
|
| И҆ въ лѣ́то второ́е, внегда̀ прїитѝ и҆̀мъ къ до́мꙋ бж҃їю во і҆ерⷭ҇ли́мъ, мцⷭ҇а втора́гѡ нача̀ зорова́вель сы́нъ салаѳїи́левъ и҆ і҆исꙋ́съ сы́нъ і҆ѡседе́ковъ, и҆ про́чїи ѿ бра́тїи и҆́хъ свѧще́нницы и҆ леѵі́ти, и҆ всѝ, и҆̀же прїидо́ша ѿ плѣне́нїѧ во і҆ерⷭ҇ли́мъ, и҆ поста́виша леѵі́тѡвъ ѿ два́десѧти лѣ́тъ и҆ вы́шше над̾ творѧ́щими дѣла̀ во хра́мѣ гдⷭ҇ни. | На другий рік після приходу свого до дому Божого в Єрусалим, у другий місяць Зоровавель, син Салафиїлів, і Ісус, син Іоседеків, та інші брати їхні, священики і левити, й усі, хто прийшов з полону в Єрусалим, поклали початок і поставили левитів від двадцяти років і вище для нагляду за роботами дому Господнього. |
|
9
|
9
|
| И҆ ста̀ і҆исꙋ́съ и҆ сы́нове є҆гѡ̀ и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀, кадои́лъ и҆ сы́нове є҆гѡ̀, сы́нове і҆ꙋ̑дины, ꙗ҆́коже мꙋ́жъ є҆ди́нъ да є҆динодꙋ́шнѡ настоѧ́тъ над̾ творѧ́щими дѣла̀ въ домꙋ̀ бж҃їи, сы́нове и҆нада́дѡвы, сы́нове и҆́хъ и҆ бра́тїѧ и҆́хъ леѵі́ти. | І стали Ісус, сини його і брати його, Кадмиїл і сини його, сини Іуди, як одна людина, для нагляду за виконавцями робіт у домі Божому, а також і сини Хенадада, сини їхні і брати їхні левити. |
|
10
|
10
|
| И҆ ѡ҆снова̀ша созида́юще до́мъ гдⷭ҇ень: и҆ ста́ша свѧще́нницы во оу҆краше́нїи свое́мъ со трꙋба́ми, и҆ леѵі́ти сы́нове а҆са́фѡвы, въ кѷмва́лѣхъ да хва́лѧтъ гдⷭ҇а, по оу҆ста́вꙋ даві́да царѧ̀ і҆и҃лева: | Коли будівельники поклали підвалини храму Господнього, тоді поставили священиків в одязі їхньому з трубами і левитів, синів Асафових, з кимвалами, щоб славити Господа за уставом Давида, царя Ізраїлевого. |
|
11
|
11
|
| и҆ вопїѧ́хꙋ въ пѣ́снехъ и҆ и҆сповѣ́данїи гдⷭ҇еви, ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀ над̾ і҆и҃лемъ: и҆ всѝ лю́дїе возглаша́хꙋ гла́сомъ вели́кимъ хвале́нїе гдⷭ҇ꙋ при ѡ҆снова́нїи до́мꙋ гдⷭ҇нѧ. | І почали вони поперемінно співати: «хваліте» і: «славте Господа», «бо — благий, бо повіки милість Його до Ізраїля». І весь народ викликував голосно, славлячи Господа за те, що покладено основу дому Господнього. |
|
12
|
12
|
| И҆ мно́зи ѿ свѧще́нникѡвъ и҆ леѵі̑тъ, и҆ кнѧ̑зи ѻ҆те́чествъ и҆ старѣ̑йшины, и҆̀же ви́дѣша до́мъ пре́жднїй на ѡ҆снова́нїи свое́мъ, и҆ се́й до́мъ пред̾ ѻ҆чесы̀ свои́ми, пла́кахꙋ гла́сомъ ве́лїимъ: и҆ наро́дъ возглаша́ющь, въ весе́лїи возвыша́хꙋ: | Втім, багато хто зі священиків і левитів і глав поколінь, старі, які бачили попередній храм, під час заснування цього храму перед очима їхніми, плакали голосно, але багато хто і викликували з радости гучномовно. |
|
13
|
13
|
| и҆ не можа́хꙋ лю́дїе позна́ти гла́са восклица́нїѧ веселѧ́щихсѧ ѿ гласѡ́въ пла́ча наро́днагѡ, поне́же лю́дїе восклица́хꙋ гла́сомъ вели́кимъ, и҆ гла́съ вели́къ слы́шашесѧ и҆здале́ча. | І не міг народ відрізнити вигуків радости від криків плачу народного, тому що народ викликував голосно, і голос чути було далеко. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.