|
І҆ꙋ́дино
|
Соборне послання святого апостола Іуди
|
|
Глава́ а҃
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
|
(Заⷱ҇ о҃з҃.) І҆ꙋ́да, і҆и҃са хрⷭ҇та̀ ра́бъ, бра́тъ же і҆а́кѡва, сꙋ́щымъ ѡ҆ бз҃ѣ ѻ҆ц҃ѣ̀ ѡ҆свѧщє́ннымъ, і҆и҃съ хрⷭ҇то́мъ соблюдє́ннымъ зва̑ннымъ:
|
(Зач. 77) Іу́да, Ісу́са Христа́ раб, брат же Іа́кова, су́щим о Бо́зі отці́ освяще́нним, Ісу́с Христо́м соблюде́нним зва́нним:
|
|
2
|
2
|
|
млⷭ҇ть ва́мъ и҆ ми́ръ и҆ любы̀ да оу҆мно́житсѧ.
|
ми́лость вам, і мир, і люби́ да умно́житься.
|
|
3
|
3
|
|
Возлю́бленнїи, всѧ́ко тща́нїе творѧ̀ писа́ти ва́мъ ѡ҆ ѻ҆́бщемъ спⷭ҇нїи ва́шемъ, нꙋ́ждꙋ воз̾имѣ́хъ писа́ти ва́мъ, молѧ̀ подвиза́тисѧ ѡ҆ преда́ннѣй вѣ́рѣ ст҃ы̑мъ є҆ди́ною.
|
Возлю́бленнії, вся́ко тща́ніє творя́ писа́ти вам о о́бщем спасе́нії ва́шем, ну́жду возимі́х писа́ти вам, моля́ подвиза́тися о преда́нній ві́рі святи́м єди́ною.
|
|
4
|
4
|
|
Привнидо́ша бо нѣ́цыи человѣ́цы, дре́вле пред̾ꙋста́вленнїи на сїѐ ѡ҆сꙋжде́нїе, нечести́вїи, бг҃а на́шегѡ блгⷣть прелага́ющїи въ скве́рнꙋ, и҆ є҆ди́нагѡ влⷣки бг҃а и҆ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ ѿмета́ющїисѧ.
|
Привнидо́ша бо ні́ції челові́ци, дре́вле предуста́вленнії на сіє́ осужде́ніє, нечести́вії, Бо́га на́шего благода́ть прелага́ющії в скве́рну, і єди́наго Влади́ки Бо́га і Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ отмета́ющіїся.
|
|
5
|
5
|
|
Воспомѧнꙋ́ти же ва́мъ хощꙋ̀, вѣ́дꙋщымъ и҆ ва́мъ є҆ди́ною сїѐ, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь лю́ди ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ сп҃сѐ, послѣдѝ невѣ́ровавшыѧ погꙋбѝ:
|
Воспом'яну́ти же вам хощу́, ві́дущим і вам єди́ною сіє́, я́ко Госпо́дь лю́ди от землі́ Єги́петськия спасе́, посліди́ неві́ровавшия погуби́;
|
|
6
|
6
|
|
а҆́ггелы же не соблю́дшыѧ своегѡ̀ нача́лства, но ѡ҆ста́вльшыѧ своѐ жили́ще, на сꙋ́дъ вели́кагѡ днѐ оу҆́зами вѣ́чными под̾ мра́комъ соблюдѐ.
|
а́ггели же не соблю́дшия своєго́ нача́льства, но оста́вльшия своє́ жили́ще, на суд вели́каго дне у́зами ві́чними под мра́ком соблюде́.
|
|
7
|
7
|
|
Ꙗ҆́коже содо́ма и҆ гомо́рра и҆ ѡ҆кре́стнїи и҆́хъ гра́ды, подо́бнымъ и҆̀мъ ѡ҆́бразомъ преблꙋди́вше и҆ ходи́вше в̾слѣ́дъ пло́ти и҆ны́ѧ, предлежа́тъ въ показа́нїе, ѻ҆гнѧ̀ вѣ́чнагѡ сꙋ́дъ под̾е́мше,
|
Я́коже Содо́ма і Гомо́рра і окре́стнії їх гра́ди, подо́бним їм о́бразом преблуди́вше і ходи́вше вслід пло́ті іни́я, предлежа́ть в показа́ніє, огня́ ві́чнаго суд поде́мше,
|
|
8
|
8
|
|
та́кожде оу҆̀бо и҆ сі́и, сѡ́нїѧ ви́дѧще, пло́ть оу҆́бѡ сквернѧ́тъ, госпо́дства же ѿмета́ютсѧ, сла́вы же хꙋ́лѧще (не трепе́щꙋтъ).
|
тако́жде у́бо і сі́ї, со́нія ви́дяще, плоть у́бо скверня́ть, госпо́дства же отмета́ються, сла́ви же ху́ляще (не трепе́щуть).
|
|
9
|
9
|
|
Мїхаи́лъ же а҆рха́гг҃лъ, є҆гда̀ со дїа́воломъ разсꙋжда́ѧ [препира́ѧсѧ] глаго́лаше ѡ҆ мѡѷсе́овѣ тѣлесѝ, не смѣ́ѧше сꙋда̀ навестѝ хꙋ́лна, но речѐ: да запрети́тъ тебѣ̀ гдⷭ҇ь.
|
Міхаї́л же арха́нгел, єгда́ со дия́волом разсужда́я [препира́яся] глаго́лаше о Моїсе́йові тілесі́, не смі́яше суда́ навести́ ху́льна, но рече́: да запрети́ть тебі́ Госпо́дь.
|
|
10
|
10
|
|
Сі́и же, є҆ли̑ка оу҆́бѡ не вѣ́дѧтъ, хꙋ́лѧтъ: є҆ли̑ка же по є҆стествꙋ̀ ꙗ҆́кѡ безсловє́снаѧ живѡ́тнаѧ вѣ́дѧтъ, въ си́хъ сквернѧ́тсѧ [растлѣва́ютсѧ].
|
Сі́ї же, єли́ка у́бо не ві́дять, ху́лять; єли́ка же по єстеству́, я́ко безслове́сная живо́тная, ві́дять, в сих скверня́ться [растліва́ються].
|
|
11
|
11
|
|
(Заⷱ҇ о҃и҃.) Го́ре и҆̀мъ, ꙗ҆́кѡ въ пꙋ́ть ка́їновъ поидо́ша, и҆ въ ле́сть вала́амовы мзды̀ оу҆стреми́шасѧ, и҆ въ пререка́нїи корре́овѣ погибо́ша.
|
(Зач. 78) Го́ре їм, я́ко в путь Ка́їнов пойдо́ша, і в лесть Вала́амови мзди устреми́шася, і в пререка́нії Корре́йові погибо́ша.
|
|
12
|
12
|
|
Сі́и сꙋ́ть въ любва́хъ ва́шихъ скверни́тєли, съ ва́ми ꙗ҆дꙋ́ще, без̾ боѧ́зни себѐ пасꙋ́ще: ѡ҆́блацы безво́дни, ѿ вѣ̑тръ преноси́ми: древеса̀ є҆сє́нна, безплѡ́дна, два́жды оу҆мє́рша, и҆скоренє́на:
|
Сі́ї суть в любва́х ва́ших скверни́телі, с ва́ми яду́ще, без боя́зні себе́ пасу́ще; о́блаци безво́дні, от вітр преноси́мі; древеса́ єсе́нна, безпло́дна, два́жди уме́рша, іскорене́на;
|
|
13
|
13
|
|
вѡ́лны свирѣ́пыѧ мо́рѧ, воспѣнѧ́ющѧ своѧ̑ стыдѣ̑нїѧ: ѕвѣ́зды пре́лєстныѧ, и҆̀мже мра́къ тмы̀ во вѣ́ки блюде́тсѧ.
|
во́лни свирі́пия мо́ря, воспіня́ющя своя́ стиді́нія; зві́зди пре́лестния, ї́мже мрак тьми во ві́ки блюде́ться.
|
|
14
|
14
|
|
Прⷪ҇ро́чествова же и҆ ѡ҆ си́хъ седмы́й ѿ а҆да́ма є҆нѡ́хъ, глаго́лѧ: сѐ прїи́детъ гдⷭ҇ь во тма́хъ ст҃ы́хъ а҆́гг҃лъ свои́хъ,
|
Проро́чествова же і о сих седьми́й от Ада́ма Єно́х, глаго́ля: се при́йдеть Госпо́дь во тьмах святи́х а́нгел Свої́х,
|
|
15
|
15
|
|
сотвори́ти сꙋ́дъ ѡ҆ всѣ́хъ и҆ и҆з̾ѡбличи́ти всѣ́хъ нечести́выхъ ѡ҆ всѣ́хъ дѣлѣ́хъ нече́стїѧ и҆́хъ, и҆́миже нече́ствоваша, и҆ ѡ҆ всѣ́хъ же́стокихъ словесѣ́хъ и҆́хъ, ꙗ҆́же глаго́лаша на́нь грѣ̑шницы нечести́вїи.
|
сотвори́ти суд о всіх і ізобличи́ти всіх нечести́вих о всіх ділі́х нече́стія їх, ї́миже нече́ствоваша, і о всіх же́стоких словесі́х їх, я́же глаго́лаша Нань грі́шници нечести́вії.
|
|
16
|
16
|
|
Сі́и сꙋ́ть ропотницы̀, оу҆кори́тєли, (ча́сть поро́чна,) въ по́хотехъ свои́хъ ходѧ́ще нече́стїемъ и҆ законопрестꙋпле́нїемъ: и҆ оу҆ста̀ и҆́хъ глаго́лютъ прегѡ́рдаѧ: чꙋдѧ́щесѧ ли́цамъ по́льзы ра́ди.
|
Сі́ї суть ропотници́, укори́телі, (часть поро́чна,) в по́хотех свої́х ходя́ще нече́стієм і законопреступле́нієм; і уста́ їх глаго́лють прего́рдая; чудя́щеся ли́цям по́льзи ра́ди.
|
|
17
|
17
|
|
Вы́ же, возлю́бленнїи, помина́йте глаго́лы преждеречє́нныѧ ѿ а҆пⷭ҇лъ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀:
|
Ви же, возлю́бленнії, помина́йте глаго́ли преждерече́нния от апо́стол Го́спода на́шего Ісу́са Христа́;
|
|
18
|
18
|
|
занѐ глаго́лахꙋ ва́мъ, ꙗ҆́кѡ въ послѣ́днее вре́мѧ бꙋ́дꙋтъ рꙋга́тєли, по свои́хъ по́хотехъ ходѧ́ще и҆ нече́стїихъ.
|
зане́ глаго́лаху вам, я́ко в послі́днєє вре́м'я бу́дуть руга́телі, по свої́х по́хотех ходя́ще і нече́стіїх.
|
|
19
|
19
|
|
Сі́и сꙋ́ть ѿдѣлѧ́юще себѐ (ѿ є҆ди́ности вѣ́ры, и҆ сꙋ́ть) тѣле́сни [дꙋше́вни], дꙋ́ха не и҆мꙋ́ще.
|
Сі́ї суть отділя́юще себе́ (от єди́ности ві́ри, і суть) тіле́сні [душе́вні], ду́ха не іму́ще.
|
|
20
|
20
|
|
Вы́ же, возлю́бленнїи, ст҃о́ю ва́шею вѣ́рою назида́юще себѐ, дх҃омъ ст҃ы́мъ молѧ́щесѧ,
|
Ви же, возлю́бленнії, свято́ю ва́шею ві́рою назида́юще себе́, Ду́хом Святи́м моля́щеся,
|
|
21
|
21
|
|
са́ми себѐ въ любвѝ бж҃їей соблю́дайте, ждꙋ́ще млⷭ҇ти гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀, въ жи́знь вѣ́чнꙋю.
|
са́мі себе́ в любві́ Бо́жієй соблю́дайте, жду́ще ми́лости Го́спода на́шего Ісу́са Христа́ в жизнь ві́чную.
|
|
22
|
22
|
|
И҆ ѻ҆́вѣхъ оу҆́бѡ ми́лꙋйте разсꙋжда́юще,
|
І о́віх у́бо ми́луйте разсужда́юще,
|
|
23
|
23
|
|
ѻ҆́вѣхъ же стра́хомъ спаса́йте, ѿ ѻ҆гнѧ̀ восхища́юще: ѡ҆блича́йте же съ боѧ́знїю, ненави́дѧще и҆ ꙗ҆́же ѿ пло́ти ѡ҆скверне́нꙋю ри́зꙋ.
|
о́віх же стра́хом спаса́йте, от огня́ восхища́юще; облича́йте же с боя́знію, ненави́дяще і я́же от пло́ті оскверне́ную ри́зу.
|
|
24
|
24
|
|
Могꙋ́щемꙋ же сохрани́ти вы̀ без̾ грѣха̀ и҆ без̾ скве́рны и҆ поста́вити пред̾ сла́вою свое́ю непоро́чныхъ въ ра́дости,
|
Могу́щему же сохрани́ти ви без гріха́ і без скве́рни і поста́вити пред сла́вою Своє́ю непоро́чних в ра́дості,
|
|
25
|
25
|
|
є҆ди́номꙋ премⷣромꙋ бг҃ꙋ и҆ сп҃сꙋ на́шемꙋ, і҆и҃сомъ хрⷭ҇то́мъ гдⷭ҇емъ на́шимъ, сла́ва и҆ вели́чїе, держа́ва и҆ вла́сть, пре́жде всегѡ̀ вѣ́ка, и҆ нн҃ѣ, и҆ во всѧ̑ вѣ́ки. А҆ми́нь.
|
Єди́ному Прему́рому Бо́гу і Спа́су на́шему, Ісу́сом Христо́м Го́сподем на́шим, сла́ва і вели́чіє, держа́ва і власть, пре́жде всего́ ві́ка, і ни́ні, і во вся ві́ки. Амі́нь.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.