Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ а҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4

Глава́ а҃	Глава 1

1	1
Прⷪ҇ро́чество словесѐ гдⷭ҇нѧ на і҆и҃лѧ рꙋко́ю а҆́гг҃ла є҆гѡ̀: положи́те оу҆̀бо на сердца́хъ ва́шихъ.	Пророче слово Господа до Ізраїля через Малахію.
2	2
Возлюби́хъ вы̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь. И҆ рѣ́сте: ѡ҆ че́мъ возлюби́лъ є҆сѝ ны̀; Не бра́тъ ли бѣ̀ и҆са́ѵъ і҆а́кѡвꙋ; гл҃етъ гдⷭ҇ь: и҆ возлюби́хъ і҆а́кѡва, и҆са́ѵа же возненави́дѣхъ,	Я полюбив вас, говорить Господь. А ви говорите: «у чому явив Ти любов до нас?» — Чи не брат Ісав Якову? — говорить Господь; і однак же Я полюбив Якова,
3	3
и҆ оу҆чини́хъ предѣ́лы є҆гѡ̀ во и҆зчезнове́нїе и҆ достоѧ́нїе є҆гѡ̀ въ ны̑рища пꙋсты̑нна.	а Ісава зненавидів і віддав гори його на спустошення, і володіння його — шакалам пустелі.
4	4
Занѐ а҆́ще рече́тъ: і҆дꙋме́а разори́сѧ, и҆ ѡ҆брати́мсѧ и҆ возсози́ждемъ ѡ҆пꙋстѣ̑вшаѧ є҆ѧ̀: си́це гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель: ті́и сози́ждꙋтъ, и҆ а҆́зъ разорю̀, и҆ нарекꙋ́тсѧ и҆̀мъ предѣ́лѣ беззако́нїѧ, и҆ лю́дїе, на нѧ́же ѡ҆полчи́сѧ гдⷭ҇ь до вѣ́ка.	Якщо Едом скаже: «ми розорені, але ми відновимо зруйноване», то Господь Саваоф говорить: вони побудують, а Я зруйную, і назвуть їх областю нечестивою, народом, на який Господь прогнівався назавжди.
5	5
И҆ ѻ҆чеса̀ ва̑ша оу҆ви́дѧтъ, и҆ вы̀ рече́те: возвели́чисѧ гдⷭ҇ь превы́ше предѣ̑лъ і҆и҃левыхъ.	І побачать це очі ваші, і ви скажете: «звеличився Господь над межами Ізраїля!»
6	6
Сы́нъ сла́витъ ѻ҆тца̀, и҆ ра́бъ господи́на своегѡ̀ оу҆бои́тсѧ: и҆ а҆́ще ѻ҆ц҃ъ є҆́смь а҆́зъ, то̀ гдѣ̀ сла́ва моѧ̀; и҆ а҆́ще гдⷭ҇ь є҆́смь а҆́зъ, то̀ гдѣ̀ є҆́сть стра́хъ мо́й; гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель. Вы̀ свѧще́нницы презира́ющїи и҆́мѧ моѐ. И҆ рѣ́сте: ѡ҆ чесо́мъ презрѣ́хомъ и҆́мѧ твоѐ;	Син шанує батька і раб — господаря свого; якщо Я батько, те де повага до Мене? і якщо Я Господь, то де благоговіння переді Мною? — говорить Господь Саваоф вам, священики, що знеславлюєте ім’я Моє. Ви говорите: «чим ми знеславлюємо ім’я Твоє?»
7	7
Приносѧ́ще ко ѻ҆лтаре́ви моемꙋ̀ хлѣ́бы сквє́рны. И҆ рѣ́сте: ѡ҆ чесо́мъ ѡ҆скверни́хомъ ѧ҆̀; Внегда̀ глаго́лати ва́мъ: трапе́за гдⷭ҇нѧ ѡ҆скверне́на є҆́сть: и҆ возложє́ннаѧ бра̑шна оу҆ничижи́ли є҆стѐ.	Ви приносите на жертовник Мій нечистий хліб, а говорите: «чим ми знеславлюємо Тебе?» — Тим, що говорите: «трапеза Господня не варта поваги».
8	8
Занѐ а҆́ще приведетѐ слѣ́по на же́ртвꙋ, не ѕло́ ли; и҆ а҆́ще приведетѐ хро́мо и҆лѝ недꙋ́жно, то̀ не ѕло́ ли; приведѝ є҆̀ кнѧ́зю твоемꙋ̀, є҆да̀ прїи́метъ є҆̀; є҆да̀ прїи́метъ лицѐ твоѐ; гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель.	І коли приносите у жертву сліпе, чи не погано це? або коли приносите кульгаве і хворе, чи не погано це? Піднеси це твоєму князеві; чи буде він задоволений тобою і чи прихильно прийме тебе? — говорить Господь Саваоф.
9	9
И҆ нн҃ѣ оу҆ми́лостивите лицѐ бг҃а ва́шегѡ и҆ помоли́тесѧ є҆мꙋ̀, (да поми́лꙋетъ вы̀). Въ рꙋка́хъ ва́шихъ бы́ша сїѧ̑, а҆́ще прїимꙋ̀ ѿ ва́съ ли́ца ва̑ша; гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель.	Отже, моліться Богу, щоб помилував нас; а коли таке виходить з рук ваших, то чи може Він милостиво приймати вас? — говорить Господь Саваоф.
10	10
Занѐ и҆ въ ва́съ затворѧ́тсѧ двє́ри, и҆ не возгнѣтитѐ ѻ҆гнѧ̀ ѻ҆лтаре́ви моемꙋ̀ тꙋ́не: нѣ́сть во́лѧ моѧ̀ въ ва́съ, гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель, и҆ же́ртвы не прїимꙋ̀ ѿ рꙋ́къ ва́шихъ.	Краще хто-небудь з вас замкнув би двері, щоб дарма не тримали вогню на жертовнику Моєму. Немає Мого благовоління до вас, — говорить Господь Саваоф, — і приношення з рук ваших неблагоугодно Мені.
11	11
Занѐ ѿ востѡ́къ со́лнца и҆ до за̑падъ и҆́мѧ моѐ просла́висѧ во ꙗ҆зы́цѣхъ, и҆ на всѧ́цѣмъ мѣ́стѣ ѳѷмїа́мъ прино́ситсѧ и҆́мени моемꙋ̀ и҆ же́ртва чи́ста: занѐ ве́лїе и҆́мѧ моѐ во ꙗ҆зы́цѣхъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель.	Бо від сходу сонця до заходу велике буде ім’я Моє між народами, і на всякому місці будуть приносити фіміам імені Моєму, чисту жертву; великим буде ім’я Моє між народами, — говорить Господь Саваоф.
12	12
Вы́ же сквернитѐ є҆̀ глаго́люще: трапе́за гдⷭ҇нѧ ѡ҆скверне́на є҆́сть, и҆ возлага́ємаѧ бра̑шна є҆гѡ̀ оу҆ничтожє́на бы́ша.	А ви хулите його тим, що говорите: «трапеза Господня не варта поваги, і здобуток від неї — їжа жалюгідна».
13	13
И҆ рѣ́сте: сїѧ̑ ѿ ѕлострада́нїѧ сꙋ́ть. И҆ ѿдꙋ́нꙋхъ ѧ҆̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель. И҆ внесо́сте хищє́нїѧ и҆ хрѡ́маѧ и҆ недꙋ̑жнаѧ, и҆ приведетѐ ѧ҆̀ на же́ртвꙋ, є҆да̀ прїимꙋ̀ и҆́хъ ѿ рꙋ́къ ва́шихъ; гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель.	Притому говорите: «ось скільки праці!» і нехтуєте нею, — говорить Господь Саваоф, — і приносите украдене, кульгаве і хворе, і такої ж властивости приносите хлібний дар: чи можу з благоволінням приймати це з рук ваших? — говорить Господь.
14	14
И҆ про́клѧтъ, и҆́же бѣ̀ си́ленъ, и҆ бѣ̀ є҆мꙋ̀ въ ста́дѣ є҆гѡ̀ мꙋ́жескъ по́лъ, и҆ ѡ҆бѣ́тъ є҆гѡ̀ на не́мъ, и҆ жре́тъ растлѣ́нное гдⷭ҇еви: занѐ цр҃ь ве́лїй а҆́зъ є҆́смь, гл҃етъ гдⷭ҇ь вседержи́тель, и҆ и҆́мѧ моѐ свѣ́тло во ꙗ҆зы́цѣхъ.	Проклятий неправдивий, у якого у стаді є незіпсований самець, і він дав обітницю, а приносить у жертву Господу пошкоджене: тому що Я Цар великий, і ім’я Моє страшне серед народів.

Глава́ в҃ →

1 2 3 4

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт