Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ а҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4

Глава́ а҃	Глава 1

1	1
(Заⷱ҇ ©л҃е҃.) Па́ѵелъ и҆ тїмоѳе́й, рабѝ і҆и҃съ хрⷭ҇тѡ́вы, всѣ̑мъ ст҃ы̑мъ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ сꙋ́щымъ въ фїлі́ппѣхъ, съ є҆пі́скѡпы и҆ дїа́кѡны:	Павло і Тимофій, раби Ісуса Христа, всім святим у Христі Ісусі, що перебувають у Филипах, з єпископами і дияконами:
2	2
блгⷣть ва́мъ и҆ ми́ръ ѿ бг҃а ѻ҆ц҃а̀ на́шегѡ и҆ гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀.	благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
3	3
Благодарю̀ бг҃а моего̀ ѡ҆ все́й па́мѧти ва́шей,	Дякую Богові моєму при всякій згадці про вас,
4	4
всегда̀ во всѧ́цѣй моли́твѣ мое́й за всѣ́хъ ва́съ съ ра́достїю моли́твꙋ мою̀ творѧ̀,	завжди у кожній молитві моїй про всіх вас, приносячи з радістю молитву мою,
5	5
ѡ҆ ѻ҆бще́нїи ва́шемъ въ бл҃говѣствова́нїе ѿ пе́рвагѡ днѐ да́же и҆ донн҃ѣ,	за вашу участь у благовістуванні від першого дня аж донині,
6	6
надѣ́ѧвсѧ на сїѐ и҆́стое, ꙗ҆́кѡ начны́й дѣ́ло бл҃го въ ва́съ соверши́тъ є҆̀ да́же до днѐ і҆и҃съ хрⷭ҇то́ва:	будучи впевнений у тому, що той, хто почав у вас добре діло, вершитиме його аж до дня Ісуса Христа,
7	7
ꙗ҆́коже є҆́сть пра́ведно мнѣ̀ сїѐ мꙋ́дрствовати ѡ҆ всѣ́хъ ва́съ, за є҆́же и҆мѣ́ти мѝ въ се́рдцы ва́съ, во оу҆́захъ мои́хъ и҆ во ѿвѣ́тѣ и҆ и҆звѣще́нїи бл҃говѣ́стїѧ, соѻ́бщникѡвъ мнѣ̀ блгⷣти всѣ́хъ ва́съ сꙋ́щихъ.	як і належить мені думати про всіх вас, бо я маю вас у серці у кайданах моїх, при захисті та утвердженні благовістя, вас усіх, як співучасників моїх у благодаті.
8	8
(Заⷱ҇ ©л҃ѕ҃.) Свидѣ́тель бо мѝ є҆́сть бг҃ъ, ꙗ҆́кѡ люблю̀ всѣ́хъ ва́съ по млⷭ҇ти і҆и҃съ хрⷭ҇то́вѣ [оу҆тро́бою і҆и҃съ хрⷭ҇то́вою]:	Бог — свідок, що я люблю всіх вас любов’ю Ісуса Христа
9	9
и҆ ѡ҆ се́мъ молю́сѧ, да любо́вь ва́ша є҆щѐ па́че и҆ па́че и҆збы́точествꙋетъ въ ра́зꙋмѣ и҆ во всѧ́цѣмъ чꙋ́вствїи,	і молюся за те, щоб любов ваша ще більше і більше зростала в пізнанні та всякому почутті,
10	10
во є҆́же и҆скꙋша́ти ва́мъ лꙋ̑чшаѧ, да бꙋ́дете чи́сти и҆ непреткнове́нни въ де́нь хрⷭ҇то́въ,	щоб, пізнаючи те, що краще, ви були чисті і не спіткнулися в день Христа,
11	11
и҆спо́лнени плодѡ́въ пра́вды і҆и҃съ хрⷭ҇то́мъ, въ сла́вꙋ и҆ похвалꙋ̀ бж҃їю.	наповнені плодами праведности Ісусом Христом, на славу і похвалу Божу.
12	12
(Заⷱ҇ ©л҃з҃.) Разꙋмѣ́ти же хощꙋ̀ ва́мъ, бра́тїе, ꙗ҆́кѡ ꙗ҆̀же ѡ҆ мнѣ̀ па́че во оу҆спѣ́хъ бл҃говѣствова́нїѧ прїидо́ша,	Бажаю, браття, аби ви знали, що те‚ що зі мною сталося‚ послужило більшому успіху благовістя,
13	13
ꙗ҆́кѡ оу҆́зы моѧ̑ ꙗ҆влє́нны ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ бы́ша во все́мъ сꙋди́щи и҆ въ про́чихъ всѣ́хъ,	бо моє ув’язнення за Христа стало відомим усій преторії та всім іншим,
14	14
и҆ мно́жайшїи бра́тїѧ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ, надѣ́ѧвшїисѧ ѡ҆ оу҆́захъ мои́хъ, па́че дерза́ютъ без̾ стра́ха сло́во бж҃їе глаго́лати.	і більшість з братів у Господі, підбадьорившись кайданами моїми, почали сміливіше, безбоязно проповідувати слово Боже.
15	15
Нѣ́цыи оу҆́бѡ по за́висти и҆ ре́вности, дрꙋзі́и же и҆ за благоволе́нїе хрⷭ҇та̀ проповѣ́даютъ:	Деякі, правда, через заздрощі і суперництво, а інші з доброї волі Христа проповідують.
16	16
ѻ҆́ви оу҆́бѡ ѿ рве́нїѧ хрⷭ҇та̀ возвѣща́ютъ нечи́стѣ, мнѧ́ще печа́ль нанестѝ оу҆́замъ мои̑мъ:	Одні з суперництва проповідують Христа не чисто, думаючи збільшити тягар кайданів моїх,
17	17
ѻ҆́ви же ѿ любвѐ, вѣ́дѧще, ꙗ҆́кѡ во ѿвѣ́тѣ бл҃говѣствова́нїѧ лежꙋ̀ [во ѿвѣ́тъ бл҃говѣствова́нїѧ оу҆чине́нъ є҆́смь].	а інші — з любови, знаючи, що я поставлений захищати благовістя.
18	18
Что̀ оу҆́бѡ; Ѻ҆ба́че всѧ́цѣмъ ѡ҆́бразомъ, а҆́ще вино́ю [лицемѣ́рїемъ], а҆́ще и҆́стиною хрⷭ҇то́съ проповѣ́даемь є҆́сть, и҆ ѡ҆ се́мъ ра́дꙋюсѧ, но и҆ возра́дꙋюсѧ:	Але що до того? Як би не проповідували Христа, удавано або щиро, я й тому радію і радітиму,
19	19
вѣ́мъ бо, ꙗ҆́кѡ сїѐ сбꙋ́детсѧ мѝ во спⷭ҇нїе ва́шею моли́твою и҆ подаѧ́нїемъ дх҃а і҆и҃съ хрⷭ҇то́ва,	бо знаю, що це послужить мені на спасіння за вашою молитвою і співдіянням Духа Ісуса Христа,
20	20
по ча́ѧнїю и҆ оу҆пова́нїю моемꙋ̀, (Заⷱ҇ ©л҃и҃.) ꙗ҆́кѡ ни ѡ҆ є҆ди́нѣмъ же постыжꙋ́сѧ, но во всѧ́цѣмъ дерзнове́нїи, ꙗ҆́коже всегда̀, и҆ нн҃ѣ возвели́читсѧ хрⷭ҇то́съ въ тѣ́лѣ мое́мъ, а҆́ще живото́мъ, а҆́ще ли сме́ртїю.	при впевненості й надії моїй, що я ні в чому не буду осоромлений, але при всякому дерзновенні і тепер, як і завжди, возвеличиться Христос у тілі моєму, чи то життям, чи смертю.
21	21
Мнѣ́ бо є҆́же жи́ти, хрⷭ҇то́съ, и҆ є҆́же оу҆мре́ти, приѡбрѣ́тенїе (є҆́сть).	Бо для мене життя — Христос, і смерть — надбання.
22	22
А҆́ще же, є҆́же жи́ти (мѝ) тѣ́ломъ, сїѐ мнѣ̀ пло́дъ дѣ́ла: и҆ что̀ и҆зво́лю, не вѣ́мъ.	Якщо ж життя у плоті дає плід моєму ділу, то не знаю, що обрати;
23	23
Ѡ҆бдержи́мь же є҆́смь ѿ ѻ҆бою̀, жела́нїе и҆мы́й разрѣши́тисѧ и҆ со хрⷭ҇то́мъ бы́ти, мно́гѡ па́че лꙋ́чше:	вабить мене те й інше: маю бажання визволитися і бути з Христом, бо це незрівнянно краще;
24	24
а҆ є҆́же пребыва́ти во пло́ти, нꙋ́жнѣйше (є҆́сть) ва́съ ра́ди.	а залишатися в плоті потрібніше для вас.
25	25
И҆ сїѐ и҆звѣ́стнѣ вѣ́мъ, ꙗ҆́кѡ бꙋ́дꙋ и҆ спребꙋ́дꙋ ва́мъ всѣ̑мъ въ ва́шъ оу҆спѣ́хъ и҆ ра́дость вѣ́ры,	І я певно знаю, що зостанусь і буду з усіма вами для вашого успіху й радости у вірі,
26	26
ꙗ҆́кѡ да похвала̀ ва́ша и҆збы́точествꙋетъ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ во мнѣ̀, мои́мъ прише́ствїемъ па́ки къ ва́мъ.	щоб похвала ваша у Христі Ісусі примножилася через мене, при моєму другому приході до вас.
27	27
(Заⷱ҇ ©л҃ѳ҃.) То́чїю досто́йнѣ бл҃говѣствова́нїю хрⷭ҇то́вꙋ жи́телствꙋйте, да а҆́ще прише́дъ и҆ ви́дѣвъ ва́съ, а҆́ще и҆ не сы́й оу҆ ва́съ, оу҆слы́шꙋ ꙗ҆̀же ѡ҆ ва́съ, ꙗ҆́кѡ (и҆́стиною) стоитѐ во є҆ди́нѣмъ дꙋ́сѣ, и҆ є҆динодꙋ́шнѣ сподвиза́ющесѧ по вѣ́рѣ бл҃говѣствова́нїѧ (во́лею),	Тільки живіть достойно благовістя Христового, щоб мені, чи прийду я і побачу вас, чи не прийду, чути про вас, що ви стоїте в одному дусі, змагаючись однодушно за віру євангельську.
28	28
и҆ не коле́блющесѧ ни ѡ҆ є҆ди́нѣмъ же ѿ сопроти́вныхъ: є҆́же тѣ̑мъ оу҆́бѡ є҆́сть ꙗ҆вле́нїе поги́бели, ва́мъ же спⷭ҇нїѧ. И҆ сїѐ ѿ бг҃а:	Hе лякайтесь ні в чому противників; це для них ознака погибелі, а для вас — спасіння. І це від Бога,
29	29
ꙗ҆́кѡ ва́мъ дарова́сѧ, є҆́же ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀, не то́кмѡ є҆́же въ него̀ вѣ́ровати, но и҆ є҆́же по не́мъ страда́ти,	тому що вам дано ради Христа не тільки вірувати в Hього, але й страждати за Hього,
30	30
то́йже по́двигъ и҆мꙋ́ще, ꙗ҆ко́въ же во мнѣ̀ ви́дѣсте и҆ нн҃ѣ слы́шите ѡ҆ мнѣ̀.	таким самим подвигом, який ви бачили в мені і нині чуєте про мене.

Глава́ в҃ →

1 2 3 4

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт