|
Глава́ в҃
|
Κεφάλαιο 2
|
|
1
|
1
|
|
А҆́ще оу҆̀бо ко́е оу҆тѣше́нїе ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀, (и҆лѝ) а҆́ще ка́ѧ оу҆тѣ́ха любвѐ, а҆́ще ко́е ѻ҆бще́нїе дꙋ́ха, а҆́ще ко́е милосе́рдїе и҆ щедрѡ́ты,
|
Εἴ τις οὖν παράκλησις ἐν χριστῷ, εἴ τι παραμύθιον ἀγάπης, εἴ τις κοινωνία πνεύματος, εἴ τις σπλάγχνα καὶ οἰκτιρμοί,
|
|
2
|
2
|
|
и҆спо́лните мою̀ ра́дость, да то́жде мꙋ́дрствꙋете, тꙋ́ же любо́вь и҆мꙋ́ще, є҆динодꙋ́шни, є҆диномꙋ́дренни:
|
πληρώσατέ μου τὴν χαράν, ἵνα τὸ αὐτὸ φρονῆτε, τὴν αὐτὴν ἀγάπην ἔχοντες, σύμψυχοι, τὸ ἓν φρονοῦντες·
|
|
3
|
3
|
|
ничто́же по рве́нїю и҆лѝ тщесла́вїю, но смиреномⷣрїемъ дрꙋ́гъ дрꙋ́га че́стїю бо́лша себє̀ творѧ́ще.
|
μηδὲν κατὰ ἐριθείαν ἢ κενοδοξίαν, ἀλλὰ τῇ ταπεινοφροσύνῃ ἀλλήλους ἡγούμενοι ὑπερέχοντας ἑαυτῶν·
|
|
4
|
4
|
|
Не свои́хъ сѝ кі́йждо, но и҆ дрꙋ́жнихъ кі́йждо смотрѧ́йте.
|
μὴ τὰ ἑαυτῶν ἕκαστος σκοπεῖτε, ἀλλὰ καὶ τὰ ἑτέρων ἕκαστος.
|
|
5
|
5
|
|
(Заⷱ҇ ©м҃.) Сїе́ бо да мꙋ́дрствꙋетсѧ въ ва́съ, є҆́же и҆ во хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ:
|
Τοῦτο γὰρ φρονείσθω ἐν ὑμῖν ὃ καὶ ἐν χριστῷ Ἰησοῦ·
|
|
6
|
6
|
|
и҆́же, во ѡ҆́бразѣ бж҃їи сы́й, не восхище́нїемъ непщева̀ бы́ти ра́венъ бг҃ꙋ:
|
ὃς ἐν μορφῇ θεοῦ ὑπάρχων, οὐχ ἁρπαγμὸν ἡγήσατο τὸ εἶναι ἶσα θεῷ,
|
|
7
|
7
|
|
но себѐ оу҆ма́лилъ [и҆стощи́лъ], зра́къ раба̀ прїи́мъ, въ подо́бїи человѣ́честѣмъ бы́въ, и҆ ѡ҆́бразомъ ѡ҆брѣ́тесѧ ꙗ҆́коже человѣ́къ:
|
ἀλλ’ ἑαυτὸν ἐκένωσεν, μορφὴν δούλου λαβών, ἐν ὁμοιώματι ἀνθρώπων γενόμενος·
|
|
8
|
8
|
|
смири́лъ себѐ, послꙋшли́въ бы́въ да́же до сме́рти, сме́рти же крⷭ҇тныѧ.
|
καὶ σχήματι εὑρεθεὶς ὡς ἄνθρωπος, ἐταπείνωσεν ἑαυτόν, γενόμενος ὑπήκοος μέχρι θανάτου, θανάτου δὲ σταυροῦ.
|
|
9
|
9
|
|
Тѣ́мже и҆ бг҃ъ є҆го̀ превознесѐ и҆ дарова̀ є҆мꙋ̀ и҆́мѧ, є҆́же па́че всѧ́кагѡ и҆́мене,
|
Διὸ καὶ ὁ θεὸς αὐτὸν ὑπερύψωσεν, καὶ ἐχαρίσατο αὐτῷ ὄνομα τὸ ὑπὲρ πᾶν ὄνομα·
|
|
10
|
10
|
|
да ѡ҆ и҆́мени і҆и҃совѣ всѧ́ко колѣ́но поклони́тсѧ нбⷭ҇ныхъ и҆ земны́хъ и҆ преиспо́днихъ,
|
ἵνα ἐν τῷ ὀνόματι Ἰησοῦ πᾶν γόνυ κάμψῃ ἐπουρανίων καὶ ἐπιγείων καὶ καταχθονίων,
|
|
11
|
11
|
|
и҆ всѧ́къ ѧ҆зы́къ и҆сповѣ́сть, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь і҆и҃съ хрⷭ҇то́съ въ сла́вꙋ бг҃а ѻ҆ц҃а̀.
|
καὶ πᾶσα γλῶσσα ἐξομολογήσηται ὅτι κύριος Ἰησοῦς χριστός, εἰς δόξαν θεοῦ πατρός.
|
|
12
|
12
|
|
(Заⷱ҇ ©м҃а҃.) Тѣ́мже, возлю́бленнїи моѝ, ꙗ҆́коже всегда̀ послꙋ́шасте менє̀, не ꙗ҆́коже въ прише́ствїи мое́мъ то́чїю, но нн҃ѣ мно́гѡ па́че во ѿше́ствїи мое́мъ, со стра́хомъ и҆ тре́петомъ своѐ спⷭ҇нїе содѣва́йте:
|
Ὥστε, ἀγαπητοί μου, καθὼς πάντοτε ὑπηκούσατε, μὴ ὡς ἐν τῇ παρουσίᾳ μου μόνον, ἀλλὰ νῦν πολλῷ μᾶλλον ἐν τῇ ἀπουσίᾳ μου, μετὰ φόβου καὶ τρόμου τὴν ἑαυτῶν σωτηρίαν κατεργάζεσθε·
|
|
13
|
13
|
|
бг҃ъ бо є҆́сть дѣ́йствꙋѧй въ ва́съ и҆ є҆́же хотѣ́ти и҆ є҆́же дѣ́ѧти ѡ҆ бл҃говоле́нїи.
|
ὁ θεὸς γάρ ἐστιν ὁ ἐνεργῶν ἐν ὑμῖν καὶ τὸ θέλειν καὶ τὸ ἐνεργεῖν ὑπὲρ τῆς εὐδοκίας.
|
|
14
|
14
|
|
Всѧ̑ твори́те без̾ ропта́нїѧ и҆ размышле́нїѧ,
|
Πάντα ποιεῖτε χωρὶς γογγυσμῶν καὶ διαλογισμῶν,
|
|
15
|
15
|
|
да бꙋ́дете непови́нни и҆ цѣ́ли, ча̑да бж҃їѧ непорѡ́чна посредѣ̀ ро́да стропти́ва и҆ развраще́на, въ ни́хже ꙗ҆влѧ́етесѧ ꙗ҆́коже свѣти̑ла въ мі́рѣ,
|
ἵνα γένησθε ἄμεμπτοι καὶ ἀκέραιοι, τέκνα θεοῦ ἀμώμητα ἐν μέσῳ γενεᾶς σκολιᾶς καὶ διεστραμμένης, ἐν οἷς φαίνεσθε ὡς φωστῆρες ἐν κόσμῳ,
|
|
16
|
16
|
|
сло́во живо́тно придержа́ще, въ похвалꙋ̀ мнѣ̀ въ де́нь хрⷭ҇то́въ, (Заⷱ҇ ©м҃в҃.) ꙗ҆́кѡ не вотщѐ теко́хъ, ни вотщѐ трꙋди́хсѧ.
|
λόγον ζωῆς ἐπέχοντες, εἰς καύχημα ἐμοὶ εἰς ἡμέραν χριστοῦ, ὅτι οὐκ εἰς κενὸν ἔδραμον, οὐδὲ εἰς κενὸν ἐκοπίασα.
|
|
17
|
17
|
|
Но а҆́ще и҆ жре́нъ быва́ю ѡ҆ же́ртвѣ и҆ слꙋ́жбѣ вѣ́ры ва́шеѧ, ра́дꙋюсѧ и҆ сора́дꙋюсѧ всѣ̑мъ ва́мъ:
|
Ἀλλ’ εἰ καὶ σπένδομαι ἐπὶ τῇ θυσίᾳ καὶ λειτουργίᾳ τῆς πίστεως ὑμῶν, χαίρω καὶ συγχαίρω πᾶσιν ὑμῖν·
|
|
18
|
18
|
|
та́кожде и҆ вы̀ ра́дꙋйтесѧ и҆ сора́дꙋйтесѧ мнѣ̀.
|
τὸ δ’ αὐτὸ καὶ ὑμεῖς χαίρετε καὶ συγχαίρετέ μοι.
|
|
19
|
19
|
|
Оу҆пова́ю же ѡ҆ гдⷭ҇ѣ і҆и҃сѣ тїмоѳе́а вско́рѣ посла́ти къ ва́мъ, да и҆ а҆́зъ благодꙋ́шствꙋю, оу҆вѣ́дѣвъ ꙗ҆̀же ѡ҆ ва́съ.
|
Ἐλπίζω δὲ ἐν κυρίῳ Ἰησοῦ, Τιμόθεον ταχέως πέμψαι ὑμῖν, ἵνα κἀγὼ εὐψυχῶ, γνοὺς τὰ περὶ ὑμῶν.
|
|
20
|
20
|
|
Ни є҆ди́нагѡ бо и҆́мамъ равнодꙋ́шна, и҆́же прⷭ҇нѣе ѡ҆ ва́съ попече́тсѧ:
|
Οὐδένα γὰρ ἔχω ἰσόψυχον, ὅστις γνησίως τὰ περὶ ὑμῶν μεριμνήσει.
|
|
21
|
21
|
|
вси́ бо свои́хъ сѝ и҆́щꙋтъ, (а҆) не ꙗ҆̀же хрⷭ҇та̀ і҆и҃са.
|
Οἱ πάντες γὰρ τὰ ἑαυτῶν ζητοῦσιν, οὐ τὰ χριστοῦ Ἰησοῦ.
|
|
22
|
22
|
|
И҆скꙋ́сство же є҆гѡ̀ зна́ете, занѐ ꙗ҆́коже ѻ҆тцꙋ̀ ча́до, со мно́ю порабо́талъ въ бл҃говѣ́стїи.
|
Τὴν δὲ δοκιμὴν αὐτοῦ γινώσκετε, ὅτι ὡς πατρὶ τέκνον, σὺν ἐμοὶ ἐδούλευσεν εἰς τὸ εὐαγγέλιον.
|
|
23
|
23
|
|
Сего́ же оу҆̀бо оу҆пова́ю посла́ти а҆́бїе, повнегда̀ оу҆вѣ́мъ ꙗ҆̀же ѡ҆ мнѣ̀.
|
Τοῦτον μὲν οὖν ἐλπίζω πέμψαι, ὡς ἂν ἀπίδω τὰ περὶ ἐμέ, ἐξαυτῆς·
|
|
24
|
24
|
|
(Заⷱ҇ ©м҃г҃.) Надѣ́юсѧ же ѡ҆ гдⷭ҇ѣ, ꙗ҆́кѡ и҆ са́мъ ско́рѡ прїидꙋ̀ къ ва́мъ.
|
πέποιθα δὲ ἐν κυρίῳ, ὅτι καὶ αὐτὸς ταχέως ἐλεύσομαι.
|
|
25
|
25
|
|
Потре́бнѣе же возмнѣ́хъ є҆пафроді́та бра́та и҆ споспѣ́шника и҆ сво́инника моего̀, ва́шего же посла́нника и҆ слꙋжи́телѧ потре́бѣ мое́й, посла́ти къ ва́мъ,
|
Ἀναγκαῖον δὲ ἡγησάμην Ἐπαφρόδιτον τὸν ἀδελφὸν καὶ συνεργὸν καὶ συστρατιώτην μου, ὑμῶν δὲ ἀπόστολον, καὶ λειτουργὸν τῆς χρείας μου, πέμψαι πρὸς ὑμᾶς·
|
|
26
|
26
|
|
поне́же жела́нїемъ жела́ше ви́дѣти всѣ́хъ ва́съ, и҆ тꙋжа́ше, занѐ слы́шасте, ꙗ҆́кѡ болѣ̀.
|
ἐπειδὴ ἐπιποθῶν ἦν πάντας ὑμᾶς, καὶ ἀδημονῶν, διότι ἠκούσατε ὅτι ἠσθένησεν·
|
|
27
|
27
|
|
И҆́бо болѣ̀ бли́з̾ сме́рти: но бг҃ъ поми́лова є҆го̀, не є҆го́ же то́кмѡ, но и҆ менѐ, да не ско́рбь на ско́рбь прїимꙋ̀.
|
καὶ γὰρ ἠσθένησεν παραπλήσιον θανάτῳ, ἀλλὰ ὁ θεὸς αὐτὸν ἠλέησεν, οὐκ αὐτὸν δὲ μόνον, ἀλλὰ καὶ ἐμέ, ἵνα μὴ λύπην ἐπὶ λύπην σχῶ.
|
|
28
|
28
|
|
Скорѣ́е оу҆̀бо посла́хъ є҆го̀, да ви́дѣвше є҆го̀ па́ки, возра́дꙋетесѧ, и҆ а҆́зъ безпеча́ленъ пребꙋ́дꙋ.
|
Σπουδαιοτέρως οὖν ἔπεμψα αὐτόν, ἵνα, ἰδόντες αὐτὸν πάλιν, χαρῆτε, κἀγὼ ἀλυπότερος ὦ.
|
|
29
|
29
|
|
Прїими́те оу҆̀бо є҆го̀ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ со всѧ́кою ра́достїю, и҆ такѡвы́ѧ чє́стны и҆мѣ́йте,
|
Προσδέχεσθε οὖν αὐτὸν ἐν κυρίῳ μετὰ πάσης χαρᾶς, καὶ τοὺς τοιούτους ἐντίμους ἔχετε·
|
|
30
|
30
|
|
занѐ за дѣ́ло хрⷭ҇то́во да́же до сме́рти прибли́жисѧ, понꙋ́дивъ себѐ вседꙋ́шнѡ [презрѣ́въ дꙋ́шꙋ свою̀], да и҆спо́лнитъ ва́ше лише́нїе слꙋ́жбы ꙗ҆́же ко мнѣ̀.
|
ὅτι διὰ τὸ ἔργον τοῦ χριστοῦ μέχρι θανάτου ἤγγισεν, παραβουλευσάμενος τῇ ψυχῇ, ἵνα ἀναπληρώσῃ τὸ ὑμῶν ὑστέρημα τῆς πρός με λειτουργίας.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.