|
Ѱалти́рь
|
Псалтир
|
Псалтир Київський ізвод онлайн |
|
|
Ѱало́мъ а҃
|
Псалом 1
|
|
0
|
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, а҃.
|
Псало́м Дави́ду, 1.
|
|
1
|
1
|
|
Бл҃же́нъ мꙋ́жъ, и҆́же не и҆́де на совѣ́тъ нечести́выхъ, и҆ на пꙋтѝ грѣ́шныхъ не ста̀, и҆ на сѣда́лищи гꙋби́телей не сѣ́де:
|
Блаже́н муж, і́же не і́де на сові́т нечести́вих, і на путі́ грі́шних не ста, і на сіда́лищі губи́телей не сі́де;
|
|
2
|
2
|
|
но въ зако́нѣ гдⷭ҇ни во́лѧ є҆гѡ̀, и҆ въ зако́нѣ є҆гѡ̀ поꙋчи́тсѧ де́нь и҆ но́щь.
|
но в зако́ні Госпо́дні во́ля єго́, і в зако́ні Єго́ поучи́ться день і нощ.
|
|
3
|
3
|
|
И҆ бꙋ́детъ ꙗ҆́кѡ дре́во насажде́ное при и҆схо́дищихъ во́дъ, є҆́же пло́дъ сво́й да́стъ во вре́мѧ своѐ, и҆ ли́стъ є҆гѡ̀ не ѿпаде́тъ: и҆ всѧ̑, є҆ли̑ка а҆́ще твори́тъ, оу҆спѣ́етъ.
|
І бу́деть я́ко дре́во насажде́нноє при ісхо́дищих вод, є́же плод свой дасть во вре́м'я своє́, і лист єго́ не отпаде́ть, і вся, єли́ка а́ще твори́ть, успі́єть.
|
|
4
|
4
|
|
Не та́кѡ нечести́вїи, не та́кѡ: но ꙗ҆́кѡ пра́хъ, є҆го́же возмета́етъ вѣ́тръ ѿ лица̀ землѝ.
|
Не та́ко нечести́вії, не та́ко: но я́ко прах, єго́же возмета́єть вітр от лиця́ землі́.
|
|
5
|
5
|
|
Сегѡ̀ ра́ди не воскре́снꙋтъ нечести́вїи на сꙋ́дъ, нижѐ грѣ̑шницы въ совѣ́тъ првⷣныхъ.
|
Сего́ ра́ди не воскре́снуть нечести́вії на суд, ніже́ грі́шници в сові́т пра́ведних.
|
|
6
|
6
|
|
Ꙗ҆́кѡ вѣ́сть гдⷭ҇ь пꙋ́ть првⷣныхъ, и҆ пꙋ́ть нечести́выхъ поги́бнетъ.
|
Я́ко вість Госпо́дь путь пра́ведних, і путь нечести́вих поги́бнеть.
|
|
Ѱало́мъ в҃
|
Псалом 2
|
|
0
|
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, в҃.
|
Псало́м Дави́ду, 2.
|
|
1
|
1
|
|
Вскꙋ́ю шата́шасѧ ꙗ҆зы́цы, и҆ лю́дїе поꙋчи́шасѧ тщє́тнымъ;
|
Вску́ю шата́шася язи́ци, і лю́діє поучи́шася тще́тним?
|
|
2
|
2
|
|
Предста́ша ца́рїе зе́мстїи, и҆ кнѧ̑зи собра́шасѧ вкꙋ́пѣ на гдⷭ҇а и҆ на хрⷭ҇та̀ є҆гѡ̀.
|
Предста́ша ца́ріє зе́мстії, і кня́зі собра́шася вку́пі на Го́спода і на Христа́ Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Расто́ргнемъ [расто́ргнимъ] оу҆́зы и҆́хъ и҆ ѿве́ржемъ [ѿве́ржимъ] ѿ на́съ и҆́го и҆́хъ.
|
Расто́ргнем [расто́ргним] у́зи їх і отве́ржем [отве́ржим] от нас і́го їх.
|
|
4
|
4
|
|
Живы́й на нб҃сѣ́хъ посмѣе́тсѧ и҆̀мъ, и҆ гдⷭ҇ь порꙋга́етсѧ и҆̀мъ.
|
Живи́й на небесі́х посміє́ться їм, і Госпо́дь поруга́ється їм.
|
|
5
|
5
|
|
Тогда̀ возгл҃етъ къ ни̑мъ гнѣ́вомъ свои́мъ и҆ ꙗ҆́ростїю свое́ю смѧте́тъ ѧ҆̀:
|
Тогда́ возглаго́леть к ним гні́вом Свої́м і я́ростію Своє́ю см'яте́ть я;
|
|
6
|
6
|
|
а҆́зъ же поста́вленъ є҆́смь цр҃ь ѿ негѡ̀ над̾ сїѡ́номъ, горо́ю ст҃о́ю є҆гѡ̀,
|
Аз же поста́влен єсьм Цар от Него́ над Сіо́ном, горо́ю свято́ю Єго́,
|
|
7
|
7
|
|
возвѣща́ѧй повелѣ́нїе гдⷭ҇не. Гдⷭ҇ь речѐ ко мнѣ̀: сн҃ъ мо́й є҆сѝ ты̀, а҆́зъ дне́сь роди́хъ тѧ̀:
|
возвіща́яй повелі́ніє Госпо́днє. Госпо́дь рече́ ко Мні: Син Мой єси́ Ти, Аз днесь роди́х Тя;
|
|
8
|
8
|
|
просѝ ѿ менє̀, и҆ да́мъ тѝ ꙗ҆зы́ки достоѧ́нїе твоѐ, и҆ ѡ҆держа́нїе твоѐ концы̀ землѝ:
|
проси́ от Мене́, і дам Ті язи́ки достоя́ніє Твоє́, і одержа́ніє Твоє́ конці́ землі́;
|
|
9
|
9
|
|
оу҆пасе́ши ѧ҆̀ жезло́мъ желѣ́знымъ, ꙗ҆́кѡ сосꙋ́ды скꙋдє́льничи сокрꙋши́ши ѧ҆̀.
|
упасе́ши я жезло́м желі́зним, я́ко сосу́ди скуде́льничі сокруши́ши я.
|
|
10
|
10
|
|
И҆ нн҃ѣ, ца́рїе, разꙋмѣ́йте, накажи́тесѧ всѝ сꙋдѧ́щїи землѝ.
|
І ни́ні, ца́ріє, разумі́йте, накажі́теся* всі судя́щії землі́.
|
|
11
|
11
|
|
Рабо́тайте гдⷭ҇еви со стра́хомъ, и҆ ра́дꙋйтесѧ є҆мꙋ̀ со тре́петомъ.
|
Рабо́тайте Го́сподеві со стра́хом і ра́дуйтеся Єму́ со тре́петом.
|
|
12
|
12
|
|
Прїими́те наказа́нїе, да не когда̀ прогнѣ́ваетсѧ гдⷭ҇ь, и҆ поги́бнете ѿ пꙋтѝ првⷣнагѡ, є҆гда̀ возгори́тсѧ вско́рѣ ꙗ҆́рость є҆гѡ̀: бл҃же́ни всѝ надѣ́ющїисѧ на́нь.
|
Приймі́те наказа́ніє, да не когда́ прогні́вається Госпо́дь, і поги́бнете от путі́ пра́веднаго, єгда́ возгори́ться вско́рі я́рость Єго́; блаже́нні всі наді́ющіїся Нань.
|
|
1001
|
|
|
Сла́ва:
|
|
|
Ѱало́мъ г҃
|
Псалом 3
|
|
1
|
1
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, внегда̀ ѿбѣга́ше ѿ лица̀ а҆вессалѡ́ма сы́на своегѡ̀, г҃.
|
Псало́м Дави́ду, внегда́ отбіга́ше от лиця́ Авессало́ма, си́на своєго́, 3.
|
|
2
|
2
|
|
Гдⷭ҇и, что́ сѧ оу҆мно́жиша стꙋжа́ющїи мѝ; мно́зи востаю́тъ на мѧ̀,
|
Го́споди, что ся умно́жиша стужа́ющії мі? Мно́зі востаю́ть на м'я,
|
|
3
|
3
|
|
мно́зи глаго́лютъ дꙋшѝ мое́й: нѣ́сть спⷭ҇нїѧ є҆мꙋ̀ въ бз҃ѣ є҆гѡ̀.
|
мно́зі глаго́лють душі́ моє́й: ність спаcе́нія єму́ в Бо́зі єго́.
|
|
4
|
4
|
|
Ты́ же, гдⷭ҇и, застꙋ́пникъ мо́й є҆сѝ, сла́ва моѧ̀, и҆ возносѧ́й главꙋ̀ мою̀.
|
Ти же, Го́споди, засту́пник мой єси́, сла́ва моя́, і вознося́й главу́ мою́.
|
|
5
|
5
|
|
Гла́сомъ мои́мъ ко гдⷭ҇ꙋ воззва́хъ, и҆ оу҆слы́ша мѧ̀ ѿ горы̀ ст҃ы́ѧ своеѧ̀.
|
Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, і усли́ша м'я от гори́ святи́я Своєя́.
|
|
6
|
6
|
|
А҆́зъ оу҆снꙋ́хъ, и҆ спа́хъ, воста́хъ, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь застꙋ́питъ мѧ̀.
|
Аз усну́х, і спах, воста́х, я́ко Госпо́дь засту́пить м'я.
|
|
7
|
7
|
|
Не оу҆бою́сѧ ѿ те́мъ люді́й, ѡ҆́крестъ напа́дающихъ на мѧ̀.
|
Не убою́ся от тем люді́й, о́крест напа́дающих на м'я.
|
|
8
|
8
|
|
Воскрⷭ҇нѝ, гдⷭ҇и, сп҃си́ мѧ, бж҃е мо́й: ꙗ҆́кѡ ты̀ порази́лъ є҆сѝ всѧ̑ враждꙋ́ющыѧ мѝ всꙋ́е, зꙋ́бы грѣ́шникѡвъ сокрꙋши́лъ є҆сѝ.
|
Воскресни́, Го́споди, спаси́ м'я, Бо́же мой: я́ко Ти порази́л єси́ вся вражду́ющия мі всу́є, зу́би грі́шников сокруши́л єси́.
|
|
9
|
9
|
|
Гдⷭ҇не є҆́сть спⷭ҇нїе, и҆ на лю́дехъ твои́хъ блгⷭ҇ве́нїе твоѐ.
|
Госпо́днє єсть спасе́ніє, і на лю́дех Твої́х благослове́ніє Твоє́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ д҃
|
Псалом 4
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, въ пѣ́снехъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, д҃.
|
В коне́ць, в пі́снех, псало́м Дави́ду, 4.
|
|
2
|
2
|
|
Внегда̀ призва́ти мѝ, оу҆слы́ша мѧ̀ бг҃ъ пра́вды моеѧ̀: въ ско́рби распространи́лъ мѧ̀ є҆сѝ: оу҆ще́дри мѧ̀ и҆ оу҆слы́ши моли́твꙋ мою̀.
|
Внегда́ призва́ти мі, усли́ша м'я Бог пра́вди моєя́; в ско́рбі распространи́л м'я єси́; уще́дри м'я і усли́ши моли́тву мою́.
|
|
3
|
3
|
|
Сы́нове человѣ́честїи, доко́лѣ тѧжкосе́рдїи; вскꙋ́ю лю́бите сꙋетꙋ̀ и҆ и҆́щете лжѝ;
|
Си́нове челові́честії, доко́лі тяжкосе́рдії? Вску́ю лю́бите суєту́ і і́щете лжі?
|
|
4
|
4
|
|
И҆ оу҆вѣ́дите, ꙗ҆́кѡ оу҆дивѝ гдⷭ҇ь прпⷣбнаго своего̀. Гдⷭ҇ь оу҆слы́шитъ мѧ̀, внегда̀ воззва́ти мѝ къ немꙋ̀.
|
І уві́дите, я́ко удиви́ Госпо́дь преподо́бнаго Своєго́. Госпо́дь усли́шить м'я, внегда́ воззва́ти мі к Нему́.
|
|
5
|
5
|
|
Гнѣ́вайтесѧ, и҆ не согрѣша́йте, ꙗ҆̀же глаго́лете въ сердца́хъ ва́шихъ, на ло́жахъ ва́шихъ оу҆мили́тесѧ:
|
Гні́вайтеся, і не согріша́йте, я́же глаго́лете в сердця́х ва́ших, на ло́жах ва́ших умилі́теся;
|
|
6
|
6
|
|
пожри́те же́ртвꙋ пра́вды и҆ оу҆пова́йте на гдⷭ҇а.
|
пожрі́те же́ртву пра́вди і упова́йте на Го́спода.
|
|
7
|
7
|
|
Мно́зи глаго́лютъ: кто̀ ꙗ҆ви́тъ на́мъ бл҃га̑ѧ; зна́менасѧ на на́съ свѣ́тъ лица̀ твоегѡ̀, гдⷭ҇и.
|
Мно́зі глаго́лють: кто яви́ть нам блага́я? Зна́менася на нас світ лиця́ Твоєго́, Го́споди.
|
|
8
|
8
|
|
Да́лъ є҆сѝ весе́лїе въ се́рдцы мое́мъ: ѿ плода̀ пшени́цы, вїна̀ и҆ є҆ле́а своегѡ̀ оу҆мно́жишасѧ:
|
Дал єси́ весе́ліє в се́рдці моє́м; от плода́ пшени́ці, вина́ і єле́я своєго́ умно́жишася;
|
|
9
|
9
|
|
въ ми́рѣ вкꙋ́пѣ оу҆снꙋ̀ и҆ почі́ю, ꙗ҆́кѡ ты̀, гдⷭ҇и, є҆ди́наго на оу҆пова́нїи всели́лъ мѧ̀ є҆сѝ.
|
в ми́рі вку́пі усну́ і почи́ю, я́ко Ти, Го́споди, єди́наго на упова́нії всели́л м'я єси́.
|
|
Ѱало́мъ є҃
|
Псалом 5
|
|
1
|
1
|
|
Ѡ҆ наслѣ́дствꙋющемъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, є҃.
|
О наслі́дствующем, псало́м Дави́ду, 5.
|
|
2
|
2
|
|
Глаго́лы моѧ̑ внꙋшѝ, гдⷭ҇и, разꙋмѣ́й зва́нїе моѐ.
|
Глаго́ли моя́ внуши́, Го́споди, разумі́й зва́ніє моє́.
|
|
3
|
3
|
|
Вонмѝ гла́сꙋ моле́нїѧ моегѡ̀, цр҃ю̀ мо́й и҆ бж҃е мо́й: ꙗ҆́кѡ къ тебѣ̀ помолю́сѧ, гдⷭ҇и.
|
Воньми́ гла́су моле́нія моєго́, Царю́ мой і Бо́же мой, я́ко к Тебі́ помолю́ся, Го́споди.
|
|
4
|
4
|
|
Заꙋ́тра оу҆слы́ши гла́съ мо́й: заꙋ́тра предста́нꙋ тѝ, и҆ оу҆́зриши мѧ̀:
|
Зау́тра усли́ши глас мой, зау́тра предста́ну Ті, і у́зриши м'я;
|
|
5
|
5
|
|
ꙗ҆́кѡ бг҃ъ не хотѧ́й беззако́нїѧ ты̀ є҆сѝ: не присели́тсѧ къ тебѣ̀ лꙋка́внꙋѧй,
|
я́ко Бог не хотя́й беззако́нія Ти єси́, не присели́ться к Тебі́ лука́внуяй,
|
|
6
|
6
|
|
нижѐ пребꙋ́дꙋтъ беззакѡ́нницы пред̾ ѻ҆чи́ма твои́ма: возненави́дѣлъ є҆сѝ всѧ̑ дѣ́лающыѧ беззако́нїе,
|
ніже́ пребу́дуть беззако́нници пред очи́ма Твої́ма; возненави́діл єси́ вся ді́лающия беззако́ніє,
|
|
7
|
7
|
|
погꙋби́ши всѧ̑ глаго́лющыѧ лжꙋ̀: мꙋ́жа крове́й и҆ льсти́ва гнꙋша́етсѧ гдⷭ҇ь.
|
погуби́ши вся глаго́лющия лжу; му́жа крове́й і льсти́ва гнуша́ється Госпо́дь.
|
|
8
|
8
|
|
А҆́зъ же мно́жествомъ млⷭ҇ти твоеѧ̀ вни́дꙋ въ до́мъ тво́й, поклоню́сѧ ко хра́мꙋ ст҃о́мꙋ твоемꙋ̀, въ стра́сѣ твое́мъ.
|
Аз же мно́жеством ми́лости Твоєя́ вни́ду в дом Твой, поклоню́ся ко хра́му свято́му Твоєму́, в стра́сі Твоє́м.
|
|
9
|
9
|
|
Гдⷭ҇и, наста́ви мѧ̀ пра́вдою твое́ю, вра̑гъ мои́хъ ра́ди и҆спра́ви пред̾ тобо́ю пꙋ́ть мо́й.
|
Го́споди, наста́ви м'я пра́вдою Твоє́ю, враг мої́х ра́ди іспра́ви пред Тобо́ю путь мой.
|
|
10
|
10
|
|
Ꙗ҆́кѡ нѣ́сть во оу҆стѣ́хъ и҆́хъ и҆́стины, се́рдце и҆́хъ сꙋ́етно, гро́бъ ѿве́рстъ горта́нь и҆́хъ, ѧ҆зы̑ки свои́ми льща́хꙋ.
|
Я́ко ність во усті́х їх і́стини, се́рдце їх су́єтно, гроб отве́рст горта́нь їх, язи́ки свої́ми льща́ху.
|
|
11
|
11
|
|
Сꙋдѝ и҆̀мъ, бж҃е, да ѿпадꙋ́тъ ѿ мы́слей свои́хъ: по мно́жествꙋ нече́стїѧ и҆́хъ и҆зри́ни ѧ҆̀, ꙗ҆́кѡ преѡгорчи́ша тѧ̀, гдⷭ҇и.
|
Суди́ їм, Бо́же, да отпаду́ть от ми́слей свої́х; по мно́жеству нече́стія їх ізри́ни я, я́ко преогорчи́ша Тя, Го́споди.
|
|
12
|
12
|
|
И҆ да возвеселѧ́тсѧ всѝ оу҆пова́ющїи на тѧ̀, во вѣ́къ возра́дꙋютсѧ, и҆ всели́шисѧ въ ни́хъ: и҆ похва́лѧтсѧ ѡ҆ тебѣ̀ лю́бѧщїи и҆́мѧ твоѐ.
|
І да возвеселя́ться всі упова́ющії на Тя, во вік возра́дуються, і всели́шися в них, і похва́ляться о Тебі́ лю́б'ящії і́м'я Твоє́.
|
|
13
|
13
|
|
Ꙗ҆́кѡ ты̀ блгⷭ҇ви́ши првⷣника, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ ѻ҆рꙋ́жїемъ бл҃говоле́нїѧ вѣнча́лъ є҆сѝ на́съ.
|
Я́ко Ти благослови́ши пра́ведника, Го́споди, я́ко ору́жієм благоволе́нія вінча́л єси́ нас.
|
|
Ѱало́мъ ѕ҃
|
Псалом 6
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, въ пѣ́снехъ ѡ҆ ѻ҆смѣ́мъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, ѕ҃.
|
В коне́ць, в пі́снех о осьмі́м, псало́м Дави́ду, 6.
|
|
2
|
2
|
|
Гдⷭ҇и, да не ꙗ҆́ростїю твое́ю ѡ҆бличи́ши менѐ, нижѐ гнѣ́вомъ твои́мъ нака́жеши менѐ.
|
Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши мене́.
|
|
3
|
3
|
|
Поми́лꙋй мѧ̀, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ не́мощенъ є҆́смь: и҆зцѣли́ мѧ, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ смѧто́шасѧ кѡ́сти моѧ̑,
|
Поми́луй м'я, Го́споди, я́ко не́мощен єсьм; ізціли́ м'я, Го́споди, я́ко см'ято́шася ко́сті моя́,
|
|
4
|
4
|
|
и҆ дꙋша̀ моѧ̀ смѧте́сѧ ѕѣлѡ̀: и҆ ты̀, гдⷭ҇и, доко́лѣ;
|
і душа́ моя́ см'яте́ся зіло́; і Ти, Го́споди, доко́лі?
|
|
5
|
5
|
|
Ѡ҆брати́сѧ, гдⷭ҇и, и҆зба́ви дꙋ́шꙋ мою̀, сп҃си́ мѧ ра́ди млⷭ҇ти твоеѧ̀:
|
Обрати́ся, Го́споди, ізба́ви ду́шу мою́, спаси́ м'я ра́ди ми́лости Твоєя́;
|
|
6
|
6
|
|
ꙗ҆́кѡ нѣ́сть въ сме́рти помина́ѧй тебѐ, во а҆́дѣ же кто̀ и҆сповѣ́стсѧ тебѣ̀;
|
я́ко ність в сме́рті помина́яй Тебе́, во а́ді же кто іспові́сться Тебі́?
|
|
7
|
7
|
|
Оу҆трꙋди́хсѧ воздыха́нїемъ мои́мъ, и҆змы́ю на всѧ́кꙋ но́щь ло́же моѐ, слеза́ми мои́ми посте́лю мою̀ ѡ҆мочꙋ̀.
|
Утруди́хся воздиха́нієм мої́м, ізми́ю на вся́ку нощ ло́же моє́, слеза́ми мої́ми посте́лю мою́ омочу́.
|
|
8
|
8
|
|
Смѧте́сѧ ѿ ꙗ҆́рости ѻ҆́ко моѐ, ѡ҆бетша́хъ во всѣ́хъ вразѣ́хъ мои́хъ.
|
См'яте́ся от я́рости о́ко моє́, обетша́х во всіх вразі́х мої́х.
|
|
9
|
9
|
|
Ѿстꙋпи́те ѿ менє̀, всѝ дѣ́лающїи беззако́нїе, ꙗ҆́кѡ оу҆слы́ша гдⷭ҇ь гла́съ пла́ча моегѡ̀,
|
Отступі́те от мене́, всі ді́лающії беззако́ніє, я́ко усли́ша Госпо́дь глас пла́ча моєго́,
|
|
10
|
10
|
|
оу҆слы́ша гдⷭ҇ь моле́нїе моѐ, гдⷭ҇ь моли́твꙋ мою̀ прїѧ́тъ.
|
усли́ша Госпо́дь моле́ніє моє́, Госпо́дь моли́тву мою́ прия́т.
|
|
11
|
11
|
|
Да постыдѧ́тсѧ и҆ смѧтꙋ́тсѧ всѝ вразѝ моѝ, да возвратѧ́тсѧ и҆ оу҆стыдѧ́тсѧ ѕѣлѡ̀ вско́рѣ.
|
Да постидя́ться і см'яту́ться всі вразі́ мої́, да возвратя́ться і устидя́ться зіло́ вско́рі.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ з҃
|
Псалом 7
|
|
1
|
1
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, є҆го́же воспѣ́тъ гдⷭ҇еви ѡ҆ словесѣ́хъ хꙋсі́евыхъ, сы́на і҆емені́ина, з҃.
|
Псало́м Дави́ду, єго́же воспі́т Го́сподеві о словесі́х Хусі́євих, си́на Іємені́їна, 7.
|
|
2
|
2
|
|
Гдⷭ҇и бж҃е мо́й, на тѧ̀ оу҆пова́хъ, сп҃си́ мѧ ѿ всѣ́хъ гонѧ́щихъ мѧ̀ и҆ и҆зба́ви мѧ̀:
|
Го́споди Бо́же мой, на Тя упова́х, спаси́ м'я от всіх гоня́щих м'я і ізба́ви м'я;
|
|
3
|
3
|
|
да не когда̀ похи́титъ ꙗ҆́кѡ ле́въ дꙋ́шꙋ мою̀, не сꙋ́щꙋ и҆збавлѧ́ющꙋ, нижѐ спаса́ющꙋ.
|
да не когда́ похи́тить, я́ко лев, ду́шу мою́, не су́щу ізбавля́ющу, ніже́ спаса́ющу.
|
|
4
|
4
|
|
Гдⷭ҇и бж҃е мо́й, а҆́ще сотвори́хъ сїѐ, а҆́ще є҆́сть непра́вда въ рꙋкꙋ̀ моє́ю,
|
Го́споди Бо́же мой, а́ще сотвори́х сіє́, а́ще єсть непра́вда в руку́ моє́ю,
|
|
5
|
5
|
|
а҆́ще возда́хъ воздаю́щымъ мѝ ѕла̑, да ѿпадꙋ̀ оу҆̀бо ѿ вра̑гъ мои́хъ то́щъ:
|
а́ще возда́х воздаю́щим мі зла, да отпаду́ у́бо от враг мої́х тощ;
|
|
6
|
6
|
|
да пожене́тъ оу҆́бѡ вра́гъ дꙋ́шꙋ мою̀, и҆ да пости́гнетъ, и҆ попере́тъ въ зе́млю живо́тъ мо́й, и҆ сла́вꙋ мою̀ въ пе́рсть всели́тъ.
|
да пожене́ть у́бо враг ду́шу мою́, і да пости́гнеть, і попере́ть в зе́млю живо́т мой, і сла́ву мою́ в персть всели́ть.
|
|
7
|
7
|
|
Воскрⷭ҇нѝ, гдⷭ҇и, гнѣ́вомъ твои́мъ, вознеси́сѧ въ конца́хъ вра̑гъ твои́хъ, и҆ воста́ни, гдⷭ҇и бж҃е мо́й, повелѣ́нїемъ, и҆́мже заповѣ́далъ є҆сѝ,
|
Воскресни́, Го́споди, гні́вом Твої́м, вознеси́ся в конця́х враг Твої́х, і воста́ни, Го́споди Бо́же мой, повелі́нієм, і́мже запові́дал єси́,
|
|
8
|
8
|
|
и҆ со́нмъ люді́й ѡ҆бы́детъ тѧ̀: и҆ ѡ҆ то́мъ на высотꙋ̀ ѡ҆брати́сѧ.
|
і сонм люді́й оби́деть Тя, і о том на висоту́ обрати́ся.
|
|
9
|
9
|
|
Гдⷭ҇ь сꙋ́дитъ лю́демъ: сꙋди́ ми, гдⷭ҇и, по пра́вдѣ мое́й и҆ по неѕло́бѣ мое́й на мѧ̀.
|
Госпо́дь су́дить лю́дем; суди́ мі, Го́споди, по пра́вді моє́й і по незло́бі моє́й на м'я.
|
|
10
|
10
|
|
Да сконча́етсѧ ѕло́ба грѣ́шныхъ, и҆ и҆спра́виши првⷣнаго, и҆спыта́ѧй сердца̀ и҆ оу҆трѡ́бы, бж҃е, првⷣнѡ.
|
Да сконча́ється зло́ба грі́шних, і іспра́виши пра́веднаго, іспита́яй сердця́ і утро́би, Бо́же, пра́ведно.
|
|
11
|
11
|
|
По́мощь моѧ̀ ѿ бг҃а, сп҃са́ющагѡ пра̑выѧ се́рдцемъ.
|
По́мощ моя́ от Бо́га, спаса́ющаго пра́вия се́рдцем.
|
|
12
|
12
|
|
Бг҃ъ сꙋди́тель првⷣнъ, и҆ крѣ́покъ, и҆ долготерпѣли́въ, и҆ не гнѣ́въ наводѧ́й на всѧ́къ де́нь.
|
Бог суди́тель пра́веден, і крі́пок, і долготерпіли́в, і не гнів наводя́й на всяк день.
|
|
13
|
13
|
|
А҆́ще не ѡ҆братите́сѧ, ѻ҆рꙋ́жїе своѐ ѡ҆чи́ститъ, лꙋ́къ сво́й напрѧжѐ, и҆ оу҆гото́ва и҆̀,
|
А́ще не обратите́ся, ору́жіє своє́ очи́стить, лук Свой напряже́, і угото́ва ї,
|
|
14
|
14
|
|
и҆ въ не́мъ оу҆гото́ва сосꙋ́ды смє́ртныѧ, стрѣ́лы своѧ̑ сгара́ємымъ содѣ́ла.
|
і в нем угото́ва сосу́ди сме́ртния, стрі́ли Своя́ сгара́ємим соді́ла.
|
|
15
|
15
|
|
Сѐ, болѣ̀ непра́вдою, зача́тъ болѣ́знь и҆ родѝ беззако́нїе:
|
Се, болі́ непра́вдою, зача́т болі́знь і роди́ беззако́ніє;
|
|
16
|
16
|
|
ро́въ и҆зры̀ и҆ и҆скопа̀ и҆̀, и҆ паде́тъ въ ꙗ҆́мꙋ, ю҆́же содѣ́ла.
|
ров ізри́ і іскопа́ ї, і паде́ть в я́му, ю́же соді́ла.
|
|
17
|
17
|
|
Ѡ҆брати́тсѧ болѣ́знь є҆гѡ̀ на главꙋ̀ є҆гѡ̀, и҆ на ве́рхъ є҆гѡ̀ непра́вда є҆гѡ̀ сни́детъ.
|
Обрати́ться болі́знь єго́ на главу́ єго́, і на верх єго́ непра́вда єго́ сни́деть.
|
|
18
|
18
|
|
И҆сповѣ́мсѧ гдⷭ҇еви по пра́вдѣ є҆гѡ̀ и҆ пою̀ и҆́мени гдⷭ҇а вы́шнѧгѡ.
|
Іспові́мся Го́сподеві по пра́вді Єго́ і пою́ і́мені Го́спода Ви́шняго.
|
|
Ѱало́мъ и҃
|
Псалом 8
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѡ҆ точи́лѣхъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, и҃.
|
В коне́ць, о точи́ліх, псало́м Дави́ду, 8.
|
|
2
|
2
|
|
Гдⷭ҇и гдⷭ҇ь на́шъ, ꙗ҆́кѡ чꙋ́дно и҆́мѧ твоѐ по все́й землѝ, ꙗ҆́кѡ взѧ́тсѧ великолѣ́пїе твоѐ превы́ше нб҃съ.
|
Го́споди Госпо́дь наш, я́ко чу́дно і́м'я Твоє́ по всей землі́, я́ко взя́тся великолі́піє Твоє́ преви́ше небе́с!
|
|
3
|
3
|
|
И҆з̾ оу҆́стъ младе́нєцъ и҆ ссꙋ́щихъ соверши́лъ є҆сѝ хвалꙋ̀, вра̑гъ твои́хъ ра́ди, є҆́же разрꙋши́ти врага̀ и҆ ме́стника.
|
Із уст младе́нець і ссу́щих соверши́л єси́ хвалу́, враг Твої́х ра́ди, є́же разруши́ти врага́ і ме́стника.
|
|
4
|
4
|
|
Ꙗ҆́кѡ оу҆зрю̀ небеса̀, дѣла̀ пє́рстъ твои́хъ, лꙋнꙋ̀ и҆ ѕвѣ́зды, ꙗ҆̀же ты̀ ѡ҆снова́лъ є҆сѝ:
|
Я́ко узрю́ небеса́, діла́ перст Твої́х, луну́ і зві́зди, я́же Ти основа́л єси́;
|
|
5
|
5
|
|
что̀ є҆́сть человѣ́къ, ꙗ҆́кѡ по́мниши є҆го̀; и҆лѝ сы́нъ человѣ́чь, ꙗ҆́кѡ посѣща́еши є҆го̀;
|
что єсть челові́к, я́ко по́мниши єго́? іли́ син челові́ч, я́ко посіща́єши єго́?
|
|
6
|
6
|
|
Оу҆ма́лилъ є҆сѝ є҆го̀ ма́лымъ чи́мъ ѿ а҆́гг҃лъ, сла́вою и҆ че́стїю вѣнча́лъ є҆сѝ є҆го̀:
|
Ума́лил єси́ єго́ ма́лим чим от а́нгел, сла́вою і че́стію вінча́л єси́ єго́;
|
|
7
|
7
|
|
и҆ поста́вилъ є҆сѝ є҆го̀ над̾ дѣ́лы рꙋкꙋ̀ твоє́ю, всѧ̑ покори́лъ є҆сѝ под̾ но́зѣ є҆гѡ̀:
|
і поста́вил єси́ єго́ над ді́ли руку́ Твоє́ю, вся покори́л єси́ под но́зі єго́;
|
|
8
|
8
|
|
ѻ҆́вцы и҆ волы̀ всѧ̑, є҆ще́ же и҆ скоты̀ польскі̑ѧ,
|
о́вці і воли́ вся, єще́ же і скоти́ польські́я,
|
|
9
|
9
|
|
пти̑цы небє́сныѧ и҆ ры̑бы морскі̑ѧ, преходѧ́щыѧ стєзѝ морскі̑ѧ.
|
пти́ці небе́сния і ри́би морські́я, преходя́щия стезі́ морські́я.
|
|
10
|
10
|
|
Гдⷭ҇и гдⷭ҇ь на́шъ, ꙗ҆́кѡ чꙋ́дно и҆́мѧ твоѐ по все́й землѝ.
|
Го́споди Госпо́дь наш, я́ко чу́дно і́м'я Твоє́ по всей землі́!
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ ѳ҃
|
Псалом 9
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѡ҆ та́йныхъ сы́на, ѱало́мъ дв҃дꙋ, ѳ҃.
|
В коне́ць, о та́йних си́на, псало́м Дави́ду, 9.
|
|
2
|
2
|
|
И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀, гдⷭ҇и, всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ, повѣ́мъ всѧ̑ чꙋдеса̀ твоѧ̑.
|
Іспові́мся Тебі́, Го́споди, всім се́рдцем мої́м, пові́м вся чудеса́ Твоя́.
|
|
3
|
3
|
|
Возвеселю́сѧ и҆ возра́дꙋюсѧ ѡ҆ тебѣ̀, пою̀ и҆́мени твоемꙋ̀, вы́шнїй.
|
Возвеселю́ся і возра́дуюся о Тебі́, пою́ і́мені Твоєму́, Ви́шній.
|
|
4
|
4
|
|
Внегда̀ возврати́тисѧ врагꙋ̀ моемꙋ̀ вспѧ́ть, и҆знемо́гꙋтъ и҆ поги́бнꙋтъ ѿ лица̀ твоегѡ̀.
|
Внегда́ возврати́тися врагу́ моєму́ всп'ять, ізнемо́гуть і поги́бнуть от лиця́ Твоєго́.
|
|
5
|
5
|
|
Ꙗ҆́кѡ сотвори́лъ є҆сѝ сꙋ́дъ мо́й и҆ прю̀ мою̀: сѣ́лъ є҆сѝ на прⷭ҇то́лѣ, сꙋдѧ́й пра́вдꙋ.
|
Я́ко сотвори́л єси́ суд мой і прю мою́; сіл єси́ на Престо́лі, судя́й пра́вду.
|
|
6
|
6
|
|
Запрети́лъ є҆сѝ ꙗ҆зы́кѡмъ, и҆ поги́бе нечести́вый: и҆́мѧ є҆гѡ̀ потреби́лъ є҆сѝ въ вѣ́къ и҆ въ вѣ́къ вѣ́ка.
|
Запрети́л єси́ язи́ком, і поги́бе нечести́вий, і́м'я єго́ потреби́л єси́ в вік і в вік ві́ка.
|
|
7
|
7
|
|
Врагꙋ̀ ѡ҆скꙋдѣ́ша ѻ҆рꙋ̑жїѧ въ коне́цъ, и҆ гра́ды разрꙋши́лъ є҆сѝ: поги́бе па́мѧть є҆гѡ̀ съ шꙋ́момъ.
|
Врагу́ оскуді́ша ору́жія в коне́ць, і гра́ди разруши́л єси́; поги́бе па́м'ять єго́ с шу́мом.
|
|
8
|
8
|
|
И҆ гдⷭ҇ь во вѣ́къ пребыва́етъ, оу҆гото́ва на сꙋ́дъ прⷭ҇то́лъ сво́й:
|
І Госпо́дь во вік пребива́єть, угото́ва на суд Престо́л Свой;
|
|
9
|
9
|
|
и҆ то́й сꙋди́ти и҆́мать вселе́ннѣй въ пра́вдꙋ, сꙋди́ти и҆́мать лю́демъ въ правотѣ̀.
|
і Той суди́ти і́мать вселе́нній в пра́вду, суди́ти і́мать лю́дем в правоті́.
|
|
10
|
10
|
|
И҆ бы́сть гдⷭ҇ь прибѣ́жище оу҆бо́гомꙋ, помо́щникъ во бл҃говре́менїихъ, въ ско́рбехъ.
|
І бисть Госпо́дь прибі́жище убо́гому, помо́щник во благовре́меніїх, в ско́рбіх.
|
|
11
|
11
|
|
И҆ да оу҆пова́ютъ на тѧ̀ зна́ющїи и҆́мѧ твоѐ, ꙗ҆́кѡ не ѡ҆ста́вилъ є҆сѝ взыска́ющихъ тѧ̀, гдⷭ҇и.
|
І да упова́ють на Тя зна́ющії і́м'я Твоє́, я́ко не оста́вил єси́ взиска́ющих Тя, Го́споди.
|
|
12
|
12
|
|
По́йте гдⷭ҇еви, живꙋ́щемꙋ въ сїѡ́нѣ, возвѣсти́те во ꙗ҆зы́цѣхъ начина̑нїѧ є҆гѡ̀:
|
По́йте Го́сподеві, живу́щему в Сіо́ні, возвісті́те во язи́ціх начина́нія Єго́;
|
|
13
|
13
|
|
ꙗ҆́кѡ взыска́ѧй крѡ́ви и҆́хъ помѧнꙋ̀, не забы̀ зва́нїѧ оу҆бо́гихъ.
|
я́ко взиска́яй кро́ви їх пом'яну́, не заби́ зва́нія убо́гих.
|
|
14
|
14
|
|
Поми́лꙋй мѧ̀, гдⷭ҇и, ви́ждь смире́нїе моѐ ѿ вра̑гъ мои́хъ, возносѧ́й мѧ̀ ѿ вра́тъ сме́ртныхъ:
|
Поми́луй м'я, Го́споди, виждь смире́ніє моє́ от враг мої́х, вознося́й м'я от врат сме́ртних;
|
|
15
|
15
|
|
ꙗ҆́кѡ да возвѣщꙋ̀ всѧ̑ хвалы̑ твоѧ̑ во вратѣ́хъ дще́ре сїѡ́ни: возра́дꙋемсѧ ѡ҆ спⷭ҇нїи твое́мъ.
|
я́ко да возвіщу́ вся хвали́ Твоя́ во враті́х дще́ре Сіо́ні; возра́дуємся о спасе́нії Твоє́м.
|
|
16
|
16
|
|
Оу҆глѣбо́ша ꙗ҆зы́цы въ па́гꙋбѣ, ю҆́же сотвори́ша: въ сѣ́ти се́й, ю҆́же скры́ша, оу҆вѧзѐ нога̀ и҆́хъ.
|
Углібо́ша язи́ци в па́губі, ю́же сотвори́ша; в сі́ті сей, ю́же скри́ша, ув'язе́ нога́ їх.
|
|
17
|
17
|
|
Зна́емь є҆́сть гдⷭ҇ь сꙋдбы̑ творѧ́й: въ дѣ́лѣхъ рꙋкꙋ̀ своє́ю оу҆вѧзѐ грѣ́шникъ.
|
Зна́єм єсть Госпо́дь судьби́ Творя́й; в ді́ліх руку́ своє́ю ув'язе́ грі́шник.
|
|
18
|
18
|
|
Да возвратѧ́тсѧ грѣ̑шницы во а҆́дъ, всѝ ꙗ҆зы́цы забыва́ющїи бг҃а.
|
Да возвратя́ться грі́шници во ад, всі язи́ци забива́ющії Бо́га.
|
|
19
|
19
|
|
Ꙗ҆́кѡ не до конца̀ забве́нъ бꙋ́детъ ни́щїй, терпѣ́нїе оу҆бо́гихъ не поги́бнетъ до конца̀.
|
Я́ко не до конця́ забве́н бу́деть ни́щий, терпі́ніє убо́гих не поги́бнеть до конця́.
|
|
20
|
20
|
|
Воскрⷭ҇нѝ, гдⷭ҇и, да не крѣпи́тсѧ человѣ́къ, да сꙋ́дѧтсѧ ꙗ҆зы́цы пред̾ тобо́ю.
|
Воскресни́, Го́споди, да не кріпи́ться челові́к, да су́дяться язи́ци пред Тобо́ю.
|
|
21
|
21
|
|
Поста́ви, гдⷭ҇и, законоположи́телѧ над̾ ни́ми, да разꙋмѣ́ютъ ꙗ҆зы́цы, ꙗ҆́кѡ человѣ́цы сꙋ́ть.
|
Поста́ви, Го́споди, законоположи́теля над ни́ми, да разумі́ють язи́ци, я́ко челові́ци суть.
|
|
22
|
22
|
|
Вскꙋ́ю, гдⷭ҇и, ѿстоѧ̀ дале́че, презира́еши во бл҃говре́менїихъ, въ ско́рбехъ;
|
Вску́ю, Го́споди, отстоя́ дале́че, презира́єши во благовре́меніїх, в ско́рбіх?
|
|
23
|
23
|
|
Внегда̀ горди́тисѧ нечести́вомꙋ, возгара́етсѧ ни́щїй: оу҆вѧза́ютъ въ совѣ́тѣхъ, ꙗ҆̀же помышлѧ́ютъ.
|
Внегда́ горди́тися нечести́вому, возгара́ється ни́щий; ув'яза́ють в сові́тіх, я́же помишля́ють.
|
|
24
|
24
|
|
Ꙗ҆́кѡ хвали́мь є҆́сть грѣ́шный въ по́хотехъ дꙋшѝ своеѧ̀, и҆ ѡ҆би́дѧй благослови́мь є҆́сть.
|
Я́ко хвали́м єсть грі́шний в по́хотех душі́ своєя́, і оби́дяй благослови́м єсть.
|
|
25
|
25
|
|
Раздражѝ гдⷭ҇а грѣ́шный: по мно́жествꙋ гнѣ́ва своегѡ̀ не взы́щетъ: нѣ́сть бг҃а пред̾ ни́мъ.
|
Раздражи́ Го́спода грі́шний; по мно́жеству гні́ва Своєго́ не взи́щеть; ність Бо́га пред ним.
|
|
26
|
26
|
|
Ѡ҆сквернѧ́ютсѧ пꙋтїѐ є҆гѡ̀ на всѧ́ко вре́мѧ: ѿе́млютсѧ сꙋдбы̑ твоѧ̑ ѿ лица̀ є҆гѡ̀: всѣ́ми враги̑ свои́ми ѡ҆блада́етъ.
|
Оскверня́ються путіє́ єго́ на вся́ко вре́м'я; оте́млються судьби́ Твоя́ от лиця́ єго́; всі́ми враги́ свої́ми облада́єть.
|
|
27
|
27
|
|
Рече́ бо въ се́рдцы свое́мъ: не подви́жꙋсѧ ѿ ро́да въ ро́дъ без̾ ѕла̀:
|
Рече́ бо в се́рдці своє́м: не подви́жуся от ро́да в род без зла;
|
|
28
|
28
|
|
є҆гѡ́же клѧ́твы оу҆ста̀ є҆гѡ̀ пѡ́лна сꙋ́ть, и҆ го́рести и҆ льстѝ: под̾ ѧ҆зы́комъ є҆гѡ̀ трꙋ́дъ и҆ болѣ́знь.
|
Єго́же кля́тви уста́ єго́ по́лна суть, і го́рести і льсти; под язи́ком єго́ труд і болі́знь.
|
|
29
|
29
|
|
Присѣди́тъ въ лови́телствѣ съ бога́тыми въ та́йныхъ, є҆́же оу҆би́ти непови́ннаго: ѻ҆́чи є҆гѡ̀ на ни́щаго призира́етѣ.
|
Присіди́ть в лови́тельстві с бога́тими в та́йних, є́же уби́ти непови́ннаго; о́чі єго́ на ни́щаго призира́єті.
|
|
30
|
30
|
|
Лови́тъ въ та́йнѣ ꙗ҆́кѡ ле́въ во ѡ҆гра́дѣ свое́й, лови́тъ є҆́же восхи́тити ни́щаго, восхи́тити ни́щаго, внегда̀ привлещѝ и҆̀ въ сѣ́ти свое́й.
|
Лови́ть в та́йні, я́ко лев, во огра́ді своє́й, лови́ть є́же восхи́тити ни́щаго, восхи́тити ни́щаго, внегда́ привлещи́ ї в сі́ті своє́й.
|
|
31
|
31
|
|
Смири́тъ є҆го̀: преклони́тсѧ и҆ паде́тъ, внегда̀ є҆мꙋ̀ ѡ҆блада́ти оу҆бо́гими.
|
Смири́ть єго́, преклони́ться і паде́ть, внегда́ єму́ облада́ти убо́гими.
|
|
32
|
32
|
|
Рече́ бо въ се́рдцы свое́мъ: забы̀ бг҃ъ, ѿвратѝ лицѐ своѐ, да не ви́дитъ до конца̀.
|
Рече́ бо в се́рдці своє́м: заби́ Бог, отврати́ лице́ своє́, да не ви́дить до конця́.
|
|
33
|
33
|
|
Воскрⷭ҇нѝ, гдⷭ҇и бж҃е мо́й, да вознесе́тсѧ рꙋка̀ твоѧ̀, не забꙋ́ди оу҆бо́гихъ твои́хъ до конца̀.
|
Воскресни́, Го́споди Бо́же мой, да вознесе́ться рука́ Твоя́, не забу́ди убо́гих Твої́х до конця́.
|
|
34
|
34
|
|
Чесѡ̀ ра́ди прогнѣ́ва нечести́вый бг҃а; рече́ бо въ се́рдцы свое́мъ: не взы́щетъ.
|
Чесо́ ра́ди прогні́ва нечести́вий Бо́га; рече́ бо в се́рдці своє́м: не взи́щеть.
|
|
35
|
35
|
|
Ви́диши, ꙗ҆́кѡ ты̀ болѣ́знь и҆ ꙗ҆́рость смотрѧ́еши, да пре́данъ бꙋ́детъ въ рꙋ́цѣ твоѝ: тебѣ̀ ѡ҆ста́вленъ є҆́сть ни́щїй, си́рꙋ ты̀ бꙋ́ди помо́щникъ.
|
Ви́диши, я́ко Ти болі́знь і я́рость смотря́єши, да пре́дан бу́деть в ру́ці Твої́; Тебі́ оста́влен єсть ни́щий, си́ру Ти бу́ди помо́щник.
|
|
36
|
36
|
|
Сокрꙋшѝ мы́шцꙋ грѣ́шномꙋ и҆ лꙋка́вомꙋ: взы́щетсѧ грѣ́хъ є҆гѡ̀ и҆ не ѡ҆брѧ́щетсѧ.
|
Сокруши́ ми́шцю грі́шному і лука́вому; взи́щеться гріх єго́ і не обря́щеться.
|
|
37
|
37
|
|
Гдⷭ҇ь цр҃ь во вѣ́къ и҆ въ вѣ́къ вѣ́ка: поги́бнете, ꙗ҆зы́цы, ѿ землѝ є҆гѡ̀.
|
Госпо́дь Цар во вік і в вік ві́ка; поги́бнете, язи́ци, от землі́ Єго́.
|
|
38
|
38
|
|
Жела́нїе оу҆бо́гихъ оу҆слы́шалъ є҆сѝ, гдⷭ҇и, оу҆гото́ванїю се́рдца и҆́хъ внѧ́тъ оу҆́хо твоѐ.
|
Жела́ніє убо́гих усли́шал єси́, Го́споди, угото́ванію се́рдця їх внят у́хо Твоє́.
|
|
39
|
39
|
|
Сꙋдѝ си́рꙋ и҆ смире́нꙋ, да не приложи́тъ ктомꙋ̀ велича́тисѧ человѣ́къ на землѝ.
|
Суди́ си́ру і смире́ну, да не приложи́ть ктому́ велича́тися челові́к на землі́.
|
|
Ѱало́мъ і҃
|
Псалом 10
|
|
0
|
|
|
Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, і҃.
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 10.
|
|
1
|
1
|
|
На гдⷭ҇а оу҆пова́хъ, ка́кѡ рече́те дꙋшѝ мое́й: превита́й по гора́мъ, ꙗ҆́кѡ пти́ца;
|
На Го́спода упова́х, ка́ко рече́те душі́ моє́й: превита́й по гора́м, я́ко пти́ця?
|
|
2
|
2
|
|
Ꙗ҆́кѡ сѐ, грѣ̑шницы налѧко́ша лꙋ́къ, оу҆гото́ваша стрѣ́лы въ тꙋ́лѣ, сострѣлѧ́ти во мра́цѣ пра̑выѧ се́рдцемъ.
|
Я́ко се, грі́шници наляко́ша лук, угото́ваша стрі́ли в ту́лі, состріля́ти во мра́ці пра́вия се́рдцем.
|
|
3
|
3
|
|
Занѐ ꙗ҆̀же ты̀ соверши́лъ є҆сѝ, ѻ҆нѝ разрꙋши́ша: првⷣникъ же что̀ сотворѝ;
|
Зане́ я́же Ти соверши́л єси́, они́ разруши́ша; пра́ведник же что сотвори́?
|
|
4
|
4
|
|
Гдⷭ҇ь во хра́мѣ ст҃ѣ́мъ свое́мъ. Гдⷭ҇ь, на нб҃сѝ прⷭ҇то́лъ є҆гѡ̀: ѻ҆́чи є҆гѡ̀ на ни́щаго призира́етѣ, вѣ̑жди є҆гѡ̀ и҆спыта́етѣ сы́ны человѣ́чєскїѧ.
|
Госпо́дь во хра́мі святі́м Своє́м. Госпо́дь, на небесі́ Престо́л Єго́; о́чі Єго́ на ни́щаго призира́єті, ві́жди Єго́ іспита́єті си́ни челові́чеськія.
|
|
5
|
5
|
|
Гдⷭ҇ь и҆спыта́етъ првⷣнаго и҆ нечести́ваго: любѧ́й же непра́вдꙋ ненави́дитъ свою̀ дꙋ́шꙋ.
|
Госпо́дь іспита́єть пра́веднаго і нечести́ваго; люб'я́й же непра́вду ненави́дить свою́ ду́шу.
|
|
6
|
6
|
|
Ѡ҆дожди́тъ на грѣ́шники сѣ̑ти: ѻ҆́гнь и҆ жꙋ́пелъ, и҆ дꙋ́хъ бꙋ́ренъ ча́сть ча́ши и҆́хъ.
|
Одожди́ть на грі́шники сі́ти; огнь і жу́пел, і дух бу́рен часть ча́ші їх.
|
|
7
|
7
|
|
Ꙗ҆́кѡ првⷣнъ гдⷭ҇ь и҆ пра̑вды возлюбѝ: правѡты̑ ви́дѣ лицѐ є҆гѡ̀.
|
Я́ко пра́веден Госпо́дь і пра́вди возлюби́; правоти́ ви́ді лице́ Єго́.
|
|
Ѱало́мъ а҃і
|
Псалом 11
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѡ҆ ѻ҆смѣ́й, ѱало́мъ дв҃дꙋ, а҃і.
|
В коне́ць, о осьмі́й, псало́м Дави́ду, 11.
|
|
2
|
2
|
|
Сп҃си́ мѧ, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ ѡ҆скꙋдѣ̀ прпⷣбный: ꙗ҆́кѡ оу҆ма́лишасѧ и҆́стины ѿ сынѡ́въ человѣ́ческихъ.
|
Спаси́ м'я, Го́споди, я́ко оскуді́ преподо́бний, я́ко ума́лишася і́стини от сино́в челові́чеських.
|
|
3
|
3
|
|
Сꙋ́єтнаѧ глаго́ла кі́йждо ко и҆́скреннемꙋ своемꙋ̀: оу҆стнѣ̀ льсти̑выѧ въ се́рдцы, и҆ въ се́рдцы глаго́лаша ѕла̑ѧ.
|
Су́єтная глаго́ла ки́йждо ко і́скреннему своєму́; устні́ льсти́вия в се́рдці, і в се́рдці глаго́лаша зла́я.
|
|
4
|
4
|
|
Потреби́тъ гдⷭ҇ь всѧ̑ оу҆стны̀ льсти̑выѧ, ѧ҆зы́къ велерѣ́чивый,
|
Потреби́ть Госпо́дь вся устни́ льсти́вия, язи́к велері́чивий,
|
|
5
|
5
|
|
ре́кшыѧ: ѧ҆зы́къ на́шъ возвели́чимъ, оу҆стны̀ на̑ша при на́съ сꙋ́ть: кто̀ на́мъ гдⷭ҇ь є҆́сть;
|
ре́кшия: язи́к наш возвели́чим, устни́ на́ша при нас суть, кто нам Госпо́дь єсть?
|
|
6
|
6
|
|
Стра́сти ра́ди ни́щихъ и҆ воздыха́нїѧ оу҆бо́гихъ нн҃ѣ воскрⷭ҇нꙋ̀, гл҃етъ гдⷭ҇ь: положꙋ́сѧ во спⷭ҇нїе, не ѡ҆биню́сѧ ѡ҆ не́мъ.
|
Стра́сти ра́ди ни́щих і воздиха́нія убо́гих ни́ні воскресну́, — глаго́леть Госпо́дь, — положу́ся во спасе́ніє, не обиню́ся о нем.
|
|
7
|
7
|
|
Словеса̀ гдⷭ҇нѧ словеса̀ чи̑ста, сребро̀ разжже́но, и҆скꙋше́но землѝ, ѡ҆чище́но седмери́цею.
|
Словеса́ Госпо́дня — словеса́ чи́ста, сребро́ разжже́но, іскуше́но землі́, очище́но седмери́цею.
|
|
8
|
8
|
|
Ты̀, гдⷭ҇и, сохрани́ши ны̀ и҆ соблюде́ши ны̀ ѿ ро́да сегѡ̀ и҆ во вѣ́къ.
|
Ти, Го́споди, сохрани́ши ни і соблюде́ши ни от ро́да сего́ і во вік.
|
|
9
|
9
|
|
Ѡ҆́крестъ нечести́вїи хо́дѧтъ: по высотѣ̀ твое́й оу҆мно́жилъ є҆сѝ сы́ны человѣ́чєскїѧ.
|
О́крест нечести́вії хо́дять; по висоті́ Твоє́й умно́жил єси́ си́ни челові́чеськія.
|
|
Ѱало́мъ в҃і
|
Псалом 12
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, в҃і҃.
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 12.
|
|
2
|
2
|
|
Доко́лѣ, гдⷭ҇и, забꙋ́деши мѧ̀ до конца̀; доко́лѣ ѿвраща́еши лицѐ твоѐ ѿ менє̀;
|
Доко́лі, Го́споди, забу́деши м'я до конця́? Доко́лі отвраща́єши лице́ Твоє́ от мене́?
|
|
3
|
3
|
|
Доко́лѣ положꙋ̀ совѣ́ты въ дꙋшѝ мое́й, бѡлѣ́зни въ се́рдцы мое́мъ де́нь и҆ но́щь; доко́лѣ вознесе́тсѧ вра́гъ мо́й на мѧ̀;
|
Доко́лі положу́ сові́ти в душі́ моє́й, болі́зні в се́рдці моє́м день і нощ? Доко́лі вознесе́ться враг мой на м'я?
|
|
4
|
4
|
|
При́зри, оу҆слы́ши мѧ̀, гдⷭ҇и бж҃е мо́й: просвѣтѝ ѻ҆́чи моѝ, да не когда̀ оу҆снꙋ̀ въ сме́рть:
|
При́зри, усли́ши м'я, Го́споди Бо́же мой, просвіти́ о́чі мої́, да не когда́ усну́ в смерть;
|
|
5
|
5
|
|
да не когда̀ рече́тъ вра́гъ мо́й: оу҆крѣпи́хсѧ на него̀.
|
да не когда́ рече́ть враг мой: укріпи́хся на него́.
|
|
6
|
6
|
|
Стꙋжа́ющїи мѝ возра́дꙋютсѧ, а҆́ще подви́жꙋсѧ.
|
Стужа́ющії мі возра́дуються, а́ще подви́жуся.
|
|
7
|
7
|
|
А҆́зъ же на млⷭ҇ть твою̀ оу҆пова́хъ: возра́дꙋетсѧ се́рдце моѐ ѡ҆ спⷭ҇нїи твое́мъ: воспою̀ гдⷭ҇еви бл҃годѣ́ѧвшемꙋ мнѣ̀ и҆ пою̀ и҆́мени гдⷭ҇а вы́шнѧгѡ.
|
Аз же на ми́лость Твою́ упова́х; возра́дується се́рдце моє́ о спасе́нії Твоє́м; воспою́ Го́сподеві благоді́явшему мні і пою́ і́мені Го́спода Ви́шняго.
|
|
Ѱало́мъ г҃і
|
Псалом 13
|
|
0
|
|
|
Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, г҃і҃.
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 13.
|
|
1
|
1
|
|
Речѐ безꙋ́менъ въ се́рдцы свое́мъ: нѣ́сть бг҃ъ. Растлѣ́ша и҆ ѡ҆мерзи́шасѧ въ начина́нїихъ: нѣ́сть творѧ́й бл҃госты́ню.
|
Рече́ безу́мен в се́рдці своє́м: ність Бог. Растлі́ша і омерзи́шася в начина́ніїх; ність творя́й благости́ню.
|
|
2
|
2
|
|
Гдⷭ҇ь съ нб҃сѐ прини́че на сы́ны человѣ́чєскїѧ, ви́дѣти, а҆́ще є҆́сть разꙋмѣва́ѧй, и҆лѝ взыска́ѧй бг҃а.
|
Госпо́дь с небесе́ прини́че на си́ни челові́чеськія, ви́діти, а́ще єсть разуміва́яй, іли́ взиска́яй Бо́га.
|
|
3
|
3
|
|
Всѝ оу҆клони́шасѧ, вкꙋ́пѣ неключи́ми бы́ша: нѣ́сть творѧ́й бл҃госты́ню, нѣ́сть до є҆ди́нагѡ.
|
Всі уклони́шася, вку́пі неключи́ми би́ша: ність творя́й благости́ню, ність до єди́наго.
|
|
4
|
4
|
|
Ни лѝ оу҆разꙋмѣ́ютъ всѝ дѣ́лающїи беззако́нїе, снѣда́ющїи лю́ди моѧ̑ въ снѣ́дь хлѣ́ба; гдⷭ҇а не призва́ша.
|
Ні ли разумі́ють всі ді́лающії беззако́ніє, сніда́ющії лю́ди моя́ в снідь хлі́ба? Го́спода не призва́ша.
|
|
5
|
5
|
|
Та́мѡ оу҆боѧ́шасѧ стра́ха, и҆дѣ́же не бѣ̀ стра́хъ: ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь въ ро́дѣ првⷣныхъ.
|
Та́мо убоя́шася стра́ха, іді́же не бі страх; я́ко Госпо́дь в ро́ді пра́ведних.
|
|
6
|
6
|
|
Совѣ́тъ ни́щагѡ посрами́сте: гдⷭ҇ь же оу҆пова́нїе є҆гѡ̀ є҆́сть.
|
Сові́т ни́щаго посрами́сте, Госпо́дь же упова́ніє єго́ єсть.
|
|
7
|
7
|
|
Кто̀ да́стъ ѿ сїѡ́на спⷭ҇нїе і҆и҃лево;
|
Кто дасть от Сіо́на спасе́ніє Ізра́їлево?
|
|
8
|
8
|
|
Внегда̀ возврати́тъ гдⷭ҇ь плѣне́нїе люді́й свои́хъ, возра́дꙋетсѧ і҆а́кѡвъ, и҆ возвесели́тсѧ і҆и҃ль.
|
Внегда́ возврати́ть Госпо́дь пліне́ніє люді́й Свої́х, возра́дується Іа́ков і возвесели́ться Ізра́їль.
|
|
1001
|
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ д҃і
|
Псалом 14
|
|
0
|
|
|
Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, д҃і҃.
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 14.
|
|
1
|
1
|
|
Гдⷭ҇и, кто̀ ѡ҆бита́етъ въ жили́щи твое́мъ; и҆лѝ кто̀ всели́тсѧ во ст҃ꙋ́ю го́рꙋ твою̀;
|
Го́споди, кто обита́єть в жили́щі Твоє́м? Іли́ кто всели́ться во святу́ю го́ру Твою́?
|
|
2
|
2
|
|
Ходѧ́й непоро́ченъ и҆ дѣ́лаѧй пра́вдꙋ, глаго́лѧй и҆́стинꙋ въ се́рдцы свое́мъ:
|
Ходя́й непоро́чен і ді́лаяй пра́вду, глаго́ляй і́стину в се́рдці своє́м;
|
|
3
|
3
|
|
и҆́же не оу҆льстѝ ѧ҆зы́комъ свои́мъ и҆ не сотворѝ и҆́скреннемꙋ своемꙋ̀ ѕла̀, и҆ поноше́нїѧ не прїѧ́тъ на бли̑жнїѧ своѧ̑:
|
і́же не ульсти́ язи́ком свої́м і не сотвори́ і́скреннему своєму́ зла, і поноше́нія не прия́т на бли́жнія своя́;
|
|
4
|
4
|
|
оу҆ничиже́нъ є҆́сть пред̾ ни́мъ лꙋка́внꙋѧй, боѧ́щыѧжесѧ гдⷭ҇а сла́витъ: клены́йсѧ и҆́скреннемꙋ своемꙋ̀ и҆ не ѿмета́ѧсѧ:
|
унічиже́н єсть пред ним лука́внуяй, боя́щияжеся Го́спода сла́вить; клени́йся і́скреннему своєму́ і не отмета́яся;
|
|
5
|
5
|
|
сребра̀ своегѡ̀ не дадѐ въ ли́хвꙋ и҆ мзды̀ на непови́нныхъ не прїѧ́тъ. Творѧ́й сїѧ̑ не подви́житсѧ во вѣ́къ.
|
сребра́ своєго́ не даде́ в ли́хву і мзди на непови́нних не прия́т. Творя́й сія́ не подви́житься во вік.
|
|
Ѱало́мъ є҃і
|
Псалом 15
|
|
0
|
|
|
Столпописа́нїе, дв҃дꙋ, е҃і҃.
|
Столпописа́ніє, Дави́ду, 15.
|
|
1
|
1
|
|
Сохрани́ мѧ, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ на тѧ̀ оу҆пова́хъ.
|
Сохрани́ м'я, Го́споди, я́ко на Тя упова́х.
|
|
2
|
2
|
|
Рѣ́хъ гдⷭ҇еви: гдⷭ҇ь мо́й є҆сѝ ты̀, ꙗ҆́кѡ благи́хъ мои́хъ не тре́бꙋеши.
|
Ріх Го́сподеві: Госпо́дь мой єси́ Ти, я́ко благи́х мої́х не тре́буєши.
|
|
3
|
3
|
|
Ст҃ы̑мъ, и҆̀же сꙋ́ть на землѝ є҆гѡ̀, оу҆дивѝ гдⷭ҇ь всѧ̑ хотѣ̑нїѧ своѧ̑ въ ни́хъ.
|
Святи́м, і́же суть на землі́ Єго́, удиви́ Госпо́дь вся хоті́нія Своя́ в них.
|
|
4
|
4
|
|
Оу҆мно́жишасѧ не́мѡщи и҆́хъ, по си́хъ оу҆скори́ша: не соберꙋ̀ собо́ры и҆́хъ ѿ крове́й, ни помѧнꙋ́ же и҆ме́нъ и҆́хъ оу҆стна́ма мои́ма.
|
Умно́жишася не́мощі їх, по сих ускори́ша; не соберу́ собо́ри їх от крове́й, ні пом'яну́ же іме́н їх устна́ма мої́ма.
|
|
5
|
5
|
|
Гдⷭ҇ь ча́сть достоѧ́нїѧ моегѡ̀ и҆ ча́ши моеѧ̀: ты̀ є҆сѝ оу҆строѧ́ѧй достоѧ́нїе моѐ мнѣ̀.
|
Госпо́дь часть достоя́нія моєго́ і ча́ші моєя́; Ти єси́ устроя́яй достоя́ніє моє́ мні.
|
|
6
|
6
|
|
Оу҆́жѧ нападо́ша мѝ въ держа́вныхъ мои́хъ: и҆́бо достоѧ́нїе моѐ держа́вно є҆́сть мнѣ̀.
|
У́жа нападо́ша мі в держа́вних мої́х, і́бо достоя́ніє моє́ держа́вно єсть мні.
|
|
7
|
7
|
|
Благословлю̀ гдⷭ҇а вразꙋми́вшаго мѧ̀: є҆ще́ же и҆ до но́щи наказа́ша мѧ̀ оу҆трѡ́бы моѧ̑.
|
Благословлю́ Го́спода вразуми́вшаго м'я, єще́ же і до но́щі наказа́ша м'я утро́би моя́.
|
|
8
|
8
|
|
Предзрѣ́хъ гдⷭ҇а предо мно́ю вы́нꙋ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆деснꙋ́ю менє̀ є҆́сть, да не подви́жꙋсѧ.
|
Предзрі́х Го́спода пре́до мно́ю ви́ну, я́ко одесну́ю мене́ єсть, да не подви́жуся.
|
|
9
|
9
|
|
Сегѡ̀ ра́ди возвесели́сѧ се́рдце моѐ, и҆ возра́довасѧ ѧ҆зы́къ мо́й: є҆ще́ же и҆ пло́ть моѧ̀ всели́тсѧ на оу҆пова́нїи.
|
Сего́ ра́ди возвесели́ся се́рдце моє́, і возра́довася язи́к мой, єще́ же і плоть моя́ всели́ться на упова́нії.
|
|
10
|
10
|
|
Ꙗ҆́кѡ не ѡ҆ста́виши дꙋ́шꙋ мою̀ во а҆́дѣ, нижѐ да́си прпⷣбномꙋ твоемꙋ̀ ви́дѣти и҆стлѣ́нїѧ.
|
Я́ко не оста́виши ду́шу мою́ во а́ді, ніже́ да́си преподо́бному Твоєму́ ви́діти істлі́нія.
|
|
11
|
11
|
|
Сказа́лъ мѝ є҆сѝ пꙋти̑ живота̀: и҆спо́лниши мѧ̀ весе́лїѧ съ лице́мъ твои́мъ: красота̀ [сла́дость] въ десни́цѣ твое́й въ коне́цъ.
|
Сказа́л мі єси́ путі́ живота́; іспо́лниши м'я весе́лія с лице́м Твої́м; красота́ [сла́дость] в десни́ці Твоє́й в коне́ць.
|
|
Ѱало́мъ ѕ҃і
|
Псалом 16
|
|
0
|
0
|
|
Моли́тва дв҃дꙋ, ѕ҃і҃.
|
Моли́тва Дави́ду, 16.
|
|
1
|
1
|
|
Оу҆слы́ши, гдⷭ҇и, пра́вдꙋ мою̀, вонмѝ моле́нїю моемꙋ̀, внꙋшѝ моли́твꙋ мою̀ не во оу҆стна́хъ льсти́выхъ.
|
Усли́ши, Го́споди, пра́вду мою́, воньми́ моле́нію моєму́, внуши́ моли́тву мою́ не во устна́х льсти́вих.
|
|
2
|
2
|
|
Ѿ лица̀ твоегѡ̀ сꙋдба̀ моѧ̀ и҆зы́детъ: ѻ҆́чи моѝ да ви́дита правоты̑.
|
От лиця́ Твоєго́ судьба́ моя́ ізи́деть; о́чі мої́ да ви́діта правоти́.
|
|
3
|
3
|
|
И҆скꙋси́лъ є҆сѝ се́рдце моѐ, посѣти́лъ є҆сѝ но́щїю: и҆скꙋси́лъ мѧ̀ є҆сѝ, и҆ не ѡ҆брѣ́тесѧ во мнѣ̀ непра́вда.
|
Іскуси́л єси́ се́рдце моє́, посіти́л єси́ но́щію; іскуси́л м'я єси́, і не обрі́теся во мні непра́вда.
|
|
4
|
4
|
|
Ꙗ҆́кѡ да не возглаго́лютъ оу҆ста̀ моѧ̑ дѣ́лъ человѣ́ческихъ, за словеса̀ оу҆сте́нъ твои́хъ а҆́зъ сохрани́хъ пꙋти̑ же́стѡки.
|
Я́ко да не возглаго́лють уста́ моя́ діл челові́чеських, за словеса́ усте́н Твої́х аз сохрани́х путі́ же́стокі.
|
|
5
|
5
|
|
Совершѝ стѡпы̀ моѧ̑ во стезѧ́хъ твои́хъ, да не подви́жꙋтсѧ стѡпы̀ моѧ̑.
|
Соверши́ стопи́ моя́ во стезя́х Твої́х, да не подви́жуться стопи́ моя́.
|
|
6
|
6
|
|
А҆́зъ воззва́хъ, ꙗ҆́кѡ оу҆слы́шалъ мѧ̀ є҆сѝ, бж҃е: приклонѝ оу҆́хо твоѐ мнѣ̀ и҆ оу҆слы́ши глаго́лы моѧ̑.
|
Аз воззва́х, я́ко усли́шал м'я єси́, Бо́же; приклони́ у́хо Твоє́ мні і усли́ши глаго́ли моя́.
|
|
7
|
7
|
|
Оу҆дивѝ млⷭ҇ти твоѧ̑, сп҃са́ѧй оу҆пова́ющыѧ на тѧ̀ ѿ проти́вѧщихсѧ десни́цѣ твое́й:
|
Удиви́ ми́лості Твоя́, спаса́яй упова́ющия на Тя от проти́в'ящихся десни́ці Твоє́й;
|
|
8
|
8
|
|
сохрани́ мѧ, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ зѣ́ницꙋ ѻ҆́ка: въ кро́вѣ крилꙋ̑ твоє́ю покры́еши мѧ̀
|
сохрани́ м'я, Го́споди, я́ко зі́ницю о́ка; в кро́ві крилу́ Твоє́ю покри́єши м'я
|
|
9
|
9
|
|
ѿ лица̀ нечести́выхъ ѡ҆стра́стшихъ [ѡ҆би́дѧщихъ] мѧ̀: вразѝ моѝ дꙋ́шꙋ мою̀ ѡ҆держа́ша
|
от лиця́ нечести́вих остра́стших [оби́дящих] м'я; вразі́ мої́ ду́шу мою́ одержа́ша
|
|
10
|
10
|
|
тꙋ́къ сво́й затвори́ша, оу҆ста̀ и҆́хъ глаго́лаша горды́ню.
|
тук свой затвори́ша, уста́ їх глаго́лаша горди́ню.
|
|
11
|
11
|
|
И҆згонѧ́щїи мѧ̀ нн҃ѣ ѡ҆быдо́ша мѧ̀, ѻ҆́чи своѝ возложи́ша оу҆клони́ти на зе́млю.
|
Ізгоня́щії м'я ни́ні обидо́ша м'я, о́чі свої́ возложи́ша уклони́ти на зе́млю.
|
|
12
|
12
|
|
Ѡ҆б̾ѧ́ша мѧ̀ ꙗ҆́кѡ ле́въ гото́въ на ло́въ и҆ ꙗ҆́кѡ скѵ́менъ ѡ҆бита́ѧй въ та́йныхъ.
|
Об'я́ша м'я, я́ко лев гото́в на лов, і я́ко ски́мен обита́яй в та́йних.
|
|
13
|
13
|
|
Воскрⷭ҇нѝ, гдⷭ҇и, предварѝ ѧ҆̀ и҆ запнѝ и҆̀мъ: и҆зба́ви дꙋ́шꙋ мою̀ ѿ нечести́вагѡ, ѻ҆рꙋ́жїе твоѐ
|
Воскресни́, Го́споди, предвари́ я і запни́ їм; ізба́ви ду́шу мою́ от нечести́ваго, ору́жіє Твоє́
|
|
14
|
14
|
|
ѿ вра̑гъ рꙋкѝ твоеѧ̀, гдⷭ҇и, ѿ ма́лыхъ ѿ землѝ: раздѣлѝ ѧ҆̀ въ животѣ̀ и҆́хъ, и҆ сокрове́нныхъ твои́хъ и҆спо́лнисѧ чре́во и҆́хъ: насы́тишасѧ сынѡ́въ, и҆ ѡ҆ста́виша ѡ҆ста́нки младе́нцємъ свои̑мъ.
|
от враг руки́ Твоєя́, Го́споди, от ма́лих от землі́; разділи́ я в животі́ їх, і сокрове́нних Твої́х іспо́лнися чре́во їх; наси́тишася сино́в, і оста́виша оста́нки младе́нцем свої́м.
|
|
15
|
15
|
|
А҆́зъ же пра́вдою ꙗ҆влю́сѧ лицꙋ̀ твоемꙋ̀, насы́щꙋсѧ, внегда̀ ꙗ҆ви́тимисѧ сла́вѣ твое́й.
|
Аз же пра́вдою явлю́ся лицю́ Твоєму́, наси́щуся, внегда́ яви́тимися сла́ві Твоє́й.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ з҃і
|
Псалом 17
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѻ҆́трокꙋ гдⷭ҇ню дв҃дꙋ, ꙗ҆̀же глаго́ла гдⷭ҇еви словеса̀ пѣ́сни сеѧ̀, въ де́нь, въ ѻ҆́ньже и҆зба́ви є҆го̀ гдⷭ҇ь ѿ рꙋкѝ всѣ́хъ вра̑гъ є҆гѡ̀ и҆ и҆з̾ рꙋкѝ саꙋ́ли: и҆ речѐ: з҃і҃.
|
В коне́ць, о́троку Госпо́дню Дави́ду, я́же глаго́ла Го́сподеві словеса́ пі́сні сея́, в день, в о́ньже ізба́ви єго́ Госпо́дь от руки́ всіх враг єго́ і із руки́ Сау́ли; і рече́: 17.
|
|
2
|
2
|
|
Возлюблю́ тѧ, гдⷭ҇и, крѣ́посте моѧ̀:
|
Возлюблю́ Тя, Го́споди, крі́посте моя́;
|
|
3
|
3
|
|
гдⷭ҇ь оу҆твержде́нїе моѐ, и҆ прибѣ́жище моѐ, и҆ и҆зба́витель мо́й, бг҃ъ мо́й, помо́щникъ мо́й, и҆ оу҆пова́ю на него̀: защи́титель мо́й, и҆ ро́гъ спⷭ҇нїѧ моегѡ̀, и҆ застꙋ́пникъ мо́й.
|
Госпо́дь — утвержде́ніє моє́, і прибі́жище моє́, і ізба́витель мой, Бог мой, помо́щник мой, і упова́ю на Него́; защи́титель мой, і рог спаcе́нія моєго́, і засту́пник мой.
|
|
4
|
4
|
|
Хвалѧ̀ призовꙋ̀ гдⷭ҇а и҆ ѿ вра̑гъ мои́хъ спасꙋ́сѧ.
|
Хваля́ призову́ Го́спода і от враг мої́х спасу́ся.
|
|
5
|
5
|
|
Ѡ҆держа́ша мѧ̀ бѡлѣ́зни смє́ртныѧ, и҆ пото́цы беззако́нїѧ смѧто́ша мѧ̀:
|
Одержа́ша м'я болі́зні сме́ртния, і пото́ци беззако́нія см'ято́ша м'я;
|
|
6
|
6
|
|
бѡлѣ́зни а҆́дѡвы ѡ҆быдо́ша мѧ̀, предвари́ша мѧ̀ сѣ̑ти смє́ртныѧ.
|
болі́зні а́дови обидо́ша м'я, предвари́ша м'я сі́ті сме́ртния.
|
|
7
|
7
|
|
И҆ внегда̀ скорбѣ́ти мѝ, призва́хъ гдⷭ҇а и҆ къ бг҃ꙋ моемꙋ̀ воззва́хъ: оу҆слы́ша ѿ хра́ма ст҃а́гѡ своегѡ̀ гла́съ мо́й, и҆ во́пль мо́й пред̾ ни́мъ вни́детъ во оу҆́шы є҆гѡ̀.
|
І внегда́ скорбі́ти мі, призва́х Го́спода і к Бо́гу моєму́ воззва́х; усли́ша от хра́ма свята́го Своєго́ глас мой, і вопль мой пред Ним вни́деть во у́ші Єго́.
|
|
8
|
8
|
|
И҆ подви́жесѧ и҆ тре́петна бы́сть землѧ̀, и҆ ѡ҆снова̑нїѧ го́ръ смѧто́шасѧ и҆ подвиго́шасѧ, ꙗ҆́кѡ прогнѣ́васѧ на нѧ̀ бг҃ъ.
|
І подви́жеся і тре́петна бисть земля́, і основа́нія гор см'ято́шася і подвиго́шася, я́ко прогні́вася на ня Бог.
|
|
9
|
9
|
|
Взы́де ды́мъ гнѣ́вомъ є҆гѡ̀, и҆ ѻ҆́гнь ѿ лица̀ є҆гѡ̀ воспла́менитсѧ: оу҆́глїе возгорѣ́сѧ ѿ негѡ̀.
|
Взи́де дим гні́вом Єго́, і огнь от лиця́ Єго́ воспла́мениться; у́гліє возгорі́ся от Него́.
|
|
10
|
10
|
|
И҆ приклонѝ нб҃са̀ и҆ сни́де, и҆ мра́къ под̾ нога́ма є҆гѡ̀.
|
І приклони́ небеса́ і сни́де, і мрак под нога́ма Єго́.
|
|
11
|
11
|
|
И҆ взы́де на херꙋві́мы и҆ летѣ̀, летѣ̀ на крилꙋ̑ вѣ́трєню.
|
І взи́де на херуви́ми і леті́, леті́ на крилу́ ві́треню.
|
|
12
|
12
|
|
И҆ положѝ тмꙋ̀ закро́въ сво́й: ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀ селе́нїе є҆гѡ̀: темна̀ вода̀ во ѡ҆́блацѣхъ воздꙋ́шныхъ.
|
І положи́ тьму закро́в Свой; о́крест Єго́ селе́ніє Єго́; темна́ вода́ во о́блаціх возду́шних.
|
|
13
|
13
|
|
Ѿ ѡ҆блиста́нїѧ пред̾ ни́мъ ѡ҆́блацы проидо́ша, гра́дъ и҆ оу҆́глїе ѻ҆́гненное.
|
От облиста́нія пред Ним о́блаци пройдо́ша, град і у́гліє о́гненноє.
|
|
14
|
14
|
|
И҆ возгремѣ̀ съ нб҃сѐ гдⷭ҇ь, и҆ вы́шнїй дадѐ гла́съ сво́й.
|
І возгремі́ с небесе́ Госпо́дь, і Ви́шній даде́ глас Свой.
|
|
15
|
15
|
|
Низпосла̀ стрѣ́лы и҆ разгна̀ ѧ҆̀, и҆ мѡ́лнїи оу҆мно́жи и҆ смѧтѐ ѧ҆̀.
|
Низпосла́ стрі́ли і разгна́ я, і мо́лнії умно́жи і см'яте́ я.
|
|
16
|
16
|
|
И҆ ꙗ҆ви́шасѧ и҆сто́чницы водні́и, и҆ ѿкры́шасѧ ѡ҆снова̑нїѧ вселе́нныѧ ѿ запреще́нїѧ твоегѡ̀, гдⷭ҇и, ѿ дохнове́нїѧ дꙋ́ха гнѣ́ва твоегѡ̀.
|
І яви́шася істо́чници водні́ї, і откри́шася основа́нія вселе́нния от запреще́нія Твоєго́, Го́споди, от дохнове́нія ду́ха гні́ва Твоєго́.
|
|
17
|
17
|
|
Низпосла̀ съ высоты̀ и҆ прїѧ́тъ мѧ̀, воспрїѧ́тъ мѧ̀ ѿ во́дъ мно́гихъ.
|
Низпосла́ с висоти́ і прия́т м'я, восприя́т м'я от вод мно́гих.
|
|
18
|
18
|
|
И҆зба́витъ мѧ̀ ѿ врагѡ́въ мои́хъ си́льныхъ и҆ ѿ ненави́дѧщихъ мѧ̀: ꙗ҆́кѡ оу҆тверди́шасѧ па́че менє̀.
|
Ізба́вить м'я от враго́в мої́х си́льних і от ненави́дящих м'я; я́ко утверди́шася па́че мене́.
|
|
19
|
19
|
|
Предвари́ша мѧ̀ въ де́нь ѡ҆ѕлобле́нїѧ моегѡ̀: и҆ бы́сть гдⷭ҇ь оу҆твержде́нїе моѐ.
|
Предвари́ша м'я в день озлобле́нія моєго́; і бисть Госпо́дь утвержде́ніє моє́.
|
|
20
|
20
|
|
И҆ и҆зведе́ мѧ на широтꙋ̀: и҆зба́витъ мѧ̀, ꙗ҆́кѡ восхотѣ́ мѧ.
|
І ізведе́ м'я на широту́; ізба́вить м'я, я́ко восхоті́ м'я.
|
|
21
|
21
|
|
И҆ возда́стъ мѝ гдⷭ҇ь по пра́вдѣ мое́й, и҆ по чистотѣ̀ рꙋкꙋ̀ моє́ю возда́стъ мѝ,
|
І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й, і по чистоті́ руку́ моє́ю возда́сть мі,
|
|
22
|
22
|
|
ꙗ҆́кѡ сохрани́хъ пꙋти̑ гдⷭ҇ни и҆ не нече́ствовахъ ѿ бг҃а моегѡ̀.
|
я́ко сохрани́х путі́ Госпо́дні і не нече́ствовах от Бо́га моєго́.
|
|
23
|
23
|
|
Ꙗ҆́кѡ всѧ̑ сꙋдбы̑ є҆гѡ̀ предо мно́ю, и҆ ѡ҆правда̑нїѧ є҆гѡ̀ не ѿстꙋпи́ша ѿ менє̀.
|
Я́ко вся судьби́ Єго́ пре́до мно́ю, і оправда́нія Єго́ не отступи́ша от мене́.
|
|
24
|
24
|
|
И҆ бꙋ́дꙋ непоро́ченъ съ ни́мъ и҆ сохраню́сѧ ѿ беззако́нїѧ моегѡ̀.
|
І бу́ду непоро́чен с Ним і сохраню́ся от беззако́нія моєго́.
|
|
25
|
25
|
|
И҆ возда́стъ мѝ гдⷭ҇ь по пра́вдѣ мое́й и҆ по чистотѣ̀ рꙋкꙋ̀ моє́ю пред̾ ѻ҆чи́ма є҆гѡ̀.
|
І возда́сть мі Госпо́дь по пра́вді моє́й і по чистоті́ руку́ моє́ю пред очи́ма Єго́.
|
|
26
|
26
|
|
Съ прпⷣбнымъ прпⷣбнъ бꙋ́деши, и҆ съ мꙋ́жемъ непови́ннымъ непови́ненъ бꙋ́деши,
|
С преподо́бним преподо́бен бу́деши, і с му́жем непови́нним непови́нен бу́деши,
|
|
27
|
27
|
|
и҆ со и҆збра́ннымъ и҆збра́нъ бꙋ́деши, и҆ со стропти́вымъ разврати́шисѧ.
|
і со ізбра́нним ізбра́н бу́деши, і со стропти́вим разврати́шися.
|
|
28
|
28
|
|
Ꙗ҆́кѡ ты̀ лю́ди смирє́нныѧ сп҃се́ши и҆ ѻ҆́чи го́рдыхъ смири́ши.
|
Я́ко Ти лю́ди смире́нния спасе́ши і о́чі го́рдих смири́ши.
|
|
29
|
29
|
|
Ꙗ҆́кѡ ты̀ просвѣти́ши свѣти́лникъ мо́й, гдⷭ҇и: бж҃е мо́й, просвѣти́ши тмꙋ̀ мою̀.
|
Я́ко Ти просвіти́ши світи́льник мой, Го́споди; Бо́же мой, просвіти́ши тьму мою́.
|
|
30
|
30
|
|
Ꙗ҆́кѡ тобо́ю и҆зба́влюсѧ ѿ и҆скꙋше́нїѧ, и҆ бг҃омъ мои́мъ прейдꙋ̀ стѣ́нꙋ.
|
Я́ко Тобо́ю ізба́влюся от іскуше́нія, і Бо́гом мої́м прейду́ сті́ну.
|
|
31
|
31
|
|
Бг҃ъ мо́й, непоро́ченъ пꙋ́ть є҆гѡ̀: словеса̀ гдⷭ҇нѧ разжжє́на. Защи́титель є҆́сть всѣ́хъ оу҆пова́ющихъ на него̀.
|
Бог мой, непоро́чен путь Єго́: словеса́ Госпо́дня разжже́на. Защи́титель єсть всіх упова́ющих на Него́.
|
|
32
|
32
|
|
Ꙗ҆́кѡ кто̀ бг҃ъ, ра́звѣ гдⷭ҇а; и҆лѝ кто̀ бг҃ъ, ра́звѣ бг҃а на́шегѡ;
|
Я́ко кто Бог, ра́зві Го́спода? Іли́ кто Бог, ра́зві Бо́га на́шего?
|
|
33
|
33
|
|
Бг҃ъ препоѧсꙋ́ѧй мѧ̀ си́лою, и҆ положѝ непоро́ченъ пꙋ́ть мо́й:
|
Бог препоясу́яй м'я си́лою, і положи́ непоро́чен путь мой;
|
|
34
|
34
|
|
соверша́ѧй но́зѣ моѝ ꙗ҆́кѡ є҆ле́ни, и҆ на высо́кихъ поставлѧ́ѧй мѧ̀:
|
соверша́яй но́зі мої́ я́ко єле́ні, і на висо́ких поставля́яй м'я;
|
|
35
|
35
|
|
наꙋча́ѧй рꙋ́цѣ моѝ на бра́нь, и҆ положи́лъ є҆сѝ лꙋ́къ мѣ́дѧнъ мы̑шца моѧ̑:
|
науча́яй ру́ці мої́ на брань, і положи́л єси́ лук мі́дян ми́шця моя́;
|
|
36
|
36
|
|
и҆ да́лъ мѝ є҆сѝ защище́нїе спⷭ҇нїѧ, и҆ десни́ца твоѧ̀ воспрїѧ́тъ мѧ̀: и҆ наказа́нїе твоѐ и҆спра́витъ мѧ̀ въ коне́цъ, и҆ наказа́нїе твоѐ то̀ мѧ̀ наꙋчи́тъ.
|
і дал мі єси́ защище́ніє спаcе́нія, і десни́ця Твоя́ восприя́т м'я; і наказа́ніє Твоє́ іспра́вить м'я в коне́ць, і наказа́ніє Твоє́ то м'я научи́ть.
|
|
37
|
37
|
|
Оу҆шири́лъ є҆сѝ стѡпы̀ моѧ̑ подо мно́ю, и҆ не и҆знемого́стѣ плеснѣ̑ моѝ.
|
Ушири́л єси́ стопи́ моя́ подо мно́ю, і не ізнемого́сті плесні́ мої́.
|
|
38
|
38
|
|
Поженꙋ̀ врагѝ моѧ̑, и҆ пости́гнꙋ ѧ҆̀, и҆ не возвращꙋ́сѧ, до́ндеже сконча́ютсѧ:
|
Пожену́ враги́ моя́, і пости́гну я, і не возвращу́ся, до́ндеже сконча́ються;
|
|
39
|
39
|
|
ѡ҆скорблю̀ и҆̀хъ, и҆ не возмо́гꙋтъ ста́ти, падꙋ́тъ под̾ нога́ма мои́ма.
|
оскорблю́ їх, і не возмо́гуть ста́ти, паду́ть под нога́ма мої́ма.
|
|
40
|
40
|
|
И҆ препоѧ́салъ мѧ̀ є҆сѝ си́лою на бра́нь, спѧ́лъ є҆сѝ всѧ̑ востаю́щыѧ на мѧ̀ под̾ мѧ̀.
|
І препоя́сал м'я єси́ си́лою на брань, сп'ял єси́ вся востаю́щия на м'я под м'я.
|
|
41
|
41
|
|
И҆ врагѡ́въ мои́хъ да́лъ мѝ є҆сѝ хребе́тъ и҆ ненави́дѧщыѧ мѧ̀ потреби́лъ є҆сѝ.
|
І враго́в мої́х дал мі єси́ хребе́т і ненави́дящия м'я потреби́л єси́.
|
|
42
|
42
|
|
Воззва́ша, и҆ не бѣ̀ спаса́ѧй: ко гдⷭ҇ꙋ, и҆ не оу҆слы́ша и҆́хъ.
|
Воззва́ша, і не бі спаса́яй; ко Го́споду, і не усли́ша їх.
|
|
43
|
43
|
|
И҆ и҆стню̀ ѧ҆̀ ꙗ҆́кѡ пра́хъ пред̾ лице́мъ вѣ́тра, ꙗ҆́кѡ бре́нїе пꙋті́й погла́ждꙋ ѧ҆̀.
|
І істню́ я я́ко прах пред лице́м ві́тра, я́ко бре́ніє путі́й погла́жду я.
|
|
44
|
44
|
|
И҆зба́виши мѧ̀ ѿ прерѣка́нїѧ люді́й: поста́виши мѧ̀ во главꙋ̀ ꙗ҆зы́кѡвъ: лю́дїе, и҆́хже не вѣ́дѣхъ, рабо́таша мѝ,
|
Ізба́виши м'я от преріка́нія люді́й; поста́виши м'я во главу́ язи́ков; лю́діє, ї́хже не ві́діх, рабо́таша мі,
|
|
45
|
45
|
|
въ слꙋ́хъ оу҆́ха послꙋ́шаша мѧ̀. Сы́нове чꙋжді́и солга́ша мѝ,
|
в слух у́ха послу́шаша м'я. Си́нове чужді́ї солга́ша мі,
|
|
46
|
46
|
|
сы́нове чꙋжді́и ѡ҆бетша́ша и҆ ѡ҆хромо́ша ѿ сте́зь свои́хъ.
|
си́нове чужді́ї обетша́ша і охромо́ша от стезь свої́х.
|
|
47
|
47
|
|
Жи́въ гдⷭ҇ь, и҆ блгⷭ҇ве́нъ бг҃ъ, и҆ да вознесе́тсѧ бг҃ъ спⷭ҇нїѧ моегѡ̀,
|
Жив Госпо́дь, і благослове́н Бог, і да вознесе́ться Бог спаcе́нія моєго́,
|
|
48
|
48
|
|
бг҃ъ даѧ́й ѿмще́нїе мнѣ̀ и҆ покори́вый лю́ди под̾ мѧ̀,
|
Бог дая́й отмще́ніє мні і покори́вий лю́ди под м'я.
|
|
49
|
49
|
|
и҆зба́витель мо́й ѿ вра̑гъ мои́хъ гнѣвли́выхъ: ѿ востаю́щихъ на мѧ̀ вознесе́ши мѧ̀, ѿ мꙋ́жа непра́ведна и҆зба́виши мѧ̀.
|
Ізба́витель мой от враг мої́х гнівли́вих; от возстаю́щих на м'я вознесе́ши м'я, от му́жа непра́ведна ізба́виши м'я.
|
|
50
|
50
|
|
Сегѡ̀ ра́ди и҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀ во ꙗ҆зы́цѣхъ, гдⷭ҇и, и҆ и҆́мени твоемꙋ̀ пою̀:
|
Сего́ ра́ди іспові́мся Тебі́ во язи́ціх, Го́споди, і і́мені Твоєму́ пою́;
|
|
51
|
51
|
|
велича́ѧй спасє́нїѧ царє́ва и҆ творѧ́й млⷭ҇ть хрїстꙋ̀ своемꙋ̀ дв҃дꙋ и҆ сѣ́мени є҆гѡ̀ до вѣ́ка.
|
велича́яй спасе́нія царе́ва і творя́й ми́лость христу́ Своєму́ Дави́ду і сі́мені єго́ до ві́ка.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ и҃і
|
Псалом 18
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, и҃і҃.
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 18.
|
|
2
|
2
|
|
Небеса̀ повѣ́даютъ сла́вꙋ бж҃їю, творе́нїе же рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀ возвѣща́етъ тве́рдь.
|
Небеса́ пові́дають сла́ву Бо́жию, творе́ніє же руку́ Єго́ возвіща́єть твердь.
|
|
3
|
3
|
|
Де́нь днѝ ѿрыга́етъ глаго́лъ, и҆ но́щь но́щи возвѣща́етъ ра́зꙋмъ.
|
День дні отрига́єть глаго́л, і нощ но́щі возвіща́єть ра́зум.
|
|
4
|
4
|
|
Не сꙋ́ть рѣ̑чи, нижѐ словеса̀, и҆́хже не слы́шатсѧ гла́си и҆́хъ.
|
Не суть рі́чі, ніже́ словеса́, ї́хже не сли́шаться гла́си їх.
|
|
5
|
5
|
|
Во всю̀ зе́млю и҆зы́де вѣща́нїе и҆́хъ, и҆ въ концы̑ вселе́нныѧ глаго́лы и҆́хъ: въ со́лнцѣ положѝ селе́нїе своѐ:
|
Во всю зе́млю ізи́де віща́ніє їх, і в конці́ вселе́нния глаго́ли їх; в со́лнці положи́ селе́ніє Своє́;
|
|
6
|
6
|
|
и҆ то́й ꙗ҆́кѡ жени́хъ и҆сходѧ́й ѿ черто́га своегѡ̀, возра́дꙋетсѧ ꙗ҆́кѡ и҆споли́нъ тещѝ пꙋ́ть.
|
і той я́ко жени́х ісходя́й от черто́га своєго́, возра́дується я́ко ісполи́н тещи́ путь.
|
|
7
|
7
|
|
Ѿ кра́ѧ небесѐ и҆схо́дъ є҆гѡ̀, и҆ срѣ́тенїе є҆гѡ̀ до кра́ѧ небесѐ: и҆ нѣ́сть, и҆́же оу҆кры́етсѧ теплоты̀ є҆гѡ̀.
|
От кра́я небесе́ ісхо́д єго́, і срі́теніє єго́ до кра́я небесе́; і ність, і́же укри́ється теплоти́ єго́.
|
|
8
|
8
|
|
Зако́нъ гдⷭ҇ень непоро́ченъ, ѡ҆браща́ѧй дꙋ́шы: свидѣ́телство гдⷭ҇не вѣ́рно, оу҆мꙋдрѧ́ющее младе́нцы.
|
Зако́н Госпо́день непоро́чен, обраща́яй ду́ші; свиді́тельство Госпо́днє ві́рно, умудря́ющеє младе́нці.
|
|
9
|
9
|
|
Ѡ҆правда̑нїѧ гдⷭ҇нѧ пра̑ва, веселѧ̑щаѧ се́рдце: за́повѣдь гдⷭ҇нѧ свѣтла̀, просвѣща́ющаѧ ѻ҆́чи.
|
Оправда́нія Госпо́дня пра́ва, веселя́щая се́рдце; за́повідь Госпо́дня світла́, просвіща́ющая о́чі.
|
|
10
|
10
|
|
Стра́хъ гдⷭ҇ень чи́стъ, пребыва́ѧй въ вѣ́къ вѣ́ка: сꙋдбы̑ гдⷭ҇ни и҆́стинны, ѡ҆правда̑нны вкꙋ́пѣ,
|
Страх Госпо́день чист, пребива́яй в вік ві́ка; судьби́ Госпо́дні і́стинни, оправда́нни вку́пі,
|
|
11
|
11
|
|
вожделѣ̑нны па́че зла́та и҆ ка́мене че́стна мно́га, и҆ сла́ждшѧ па́че ме́да и҆ со́та.
|
вожделі́нни па́че зла́та і ка́мене че́стна мно́га, і сла́ждша па́че ме́да і со́та.
|
|
12
|
12
|
|
И҆́бо ра́бъ тво́й храни́тъ ѧ҆̀: внегда̀ сохрани́ти ѧ҆̀, воздаѧ́нїе мно́го.
|
І́бо раб Твой храни́ть я; внегда́ сохрани́ти я, воздая́ніє мно́го.
|
|
13
|
13
|
|
Грѣхопадє́нїѧ кто̀ разꙋмѣ́етъ; ѿ та́йныхъ мои́хъ ѡ҆чⷭ҇ти мѧ̀,
|
Гріхопаде́нія кто разумі́єть? От та́йних мої́х очи́сти м'я,
|
|
14
|
14
|
|
и҆ ѿ чꙋжди́хъ пощадѝ раба̀ твоего̀: а҆́ще не ѡ҆блада́ютъ мно́ю, тогда̀ непоро́ченъ бꙋ́дꙋ, и҆ ѡ҆чи́щꙋсѧ ѿ грѣха̀ вели́ка.
|
і от чужди́х пощади́ раба́ Твоєго́; а́ще не облада́ють мно́ю, тогда́ непоро́чен бу́ду, і очи́щуся от гріха́ вели́ка.
|
|
15
|
15
|
|
И҆ бꙋ́дꙋтъ во бл҃говоле́нїе словеса̀ оу҆́стъ мои́хъ, и҆ поꙋче́нїе се́рдца моегѡ̀ пред̾ тобо́ю вы́нꙋ, гдⷭ҇и, помо́щниче мо́й и҆ и҆зба́вителю мо́й.
|
І бу́дуть во благоволе́ніє словеса́ уст мої́х, і поуче́ніє се́рдця моєго́ пред Тобо́ю ви́ну, Го́споди, Помо́щниче мой і Ізба́вителю мой.
|
|
Ѱало́мъ ѳ҃і
|
Псалом 19
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, ѳ҃і҃.
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 19.
|
|
2
|
2
|
|
Оу҆слы́шитъ тѧ̀ гдⷭ҇ь въ де́нь печа́ли, защи́титъ тѧ̀ и҆́мѧ бг҃а і҆а́кѡвлѧ.
|
Усли́шить тя Госпо́дь в день печа́лі, защити́ть Тя і́м'я Бо́га Іа́ковля.
|
|
3
|
3
|
|
По́слетъ тѝ по́мощь ѿ ст҃а́гѡ, и҆ ѿ сїѡ́на застꙋ́питъ тѧ̀.
|
По́слеть ті по́мощ от свята́го, і от Сіо́на засту́пить тя.
|
|
4
|
4
|
|
Помѧне́тъ всѧ́кꙋ же́ртвꙋ твою̀, и҆ всесожже́нїе твоѐ тꙋ́чно бꙋ́ди.
|
Пом'яне́ть вся́ку же́ртву твою́, і всесожже́ніє твоє́ ту́чно бу́ди.
|
|
5
|
5
|
|
Да́стъ тѝ гдⷭ҇ь по се́рдцꙋ твоемꙋ̀, и҆ ве́сь совѣ́тъ тво́й и҆спо́лнитъ.
|
Дасть ті Госпо́дь по се́рдцю твоєму́, і весь сові́т твой іспо́лнить.
|
|
6
|
6
|
|
Возра́дꙋемсѧ ѡ҆ спⷭ҇нїи твое́мъ, и҆ во и҆́мѧ гдⷭ҇а бг҃а на́шегѡ возвели́чимсѧ: и҆спо́лнитъ гдⷭ҇ь всѧ̑ прошє́нїѧ твоѧ̑.
|
Возра́дуємся о спасе́нії твоє́м, і во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего возвели́чимся; іспо́лнить Госпо́дь вся проше́нія твоя́.
|
|
7
|
7
|
|
Нн҃ѣ позна́хъ, ꙗ҆́кѡ сп҃сѐ гдⷭ҇ь хрїста̀ своего̀: оу҆слы́шитъ є҆го̀ съ нб҃сѐ ст҃а́гѡ своегѡ̀: въ си́лахъ спⷭ҇нїе десни́цы є҆гѡ̀.
|
Ни́ні позна́х, я́ко спасе́ Госпо́дь Христа́ Своєго́; усли́шить Єго́ с небесе́ Свята́го Своєго́; в си́лах спасе́ніє десни́ці Єго́.
|
|
8
|
8
|
|
Сі́и на колесни́цахъ, и҆ сі́и на ко́нехъ: мы́ же во и҆́мѧ гдⷭ҇а бг҃а на́шегѡ призове́мъ.
|
Сі́ї на колесни́цях, і сі́ї на ко́нех; ми же во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего призове́м.
|
|
9
|
9
|
|
Ті́и спѧ́ти бы́ша и҆ падо́ша: мы́ же воста́хомъ и҆ и҆спра́вихомсѧ.
|
Ті́ї сп'я́ті би́ша і падо́ша; ми же воста́хом і іспра́вихомся.
|
|
10
|
10
|
|
Гдⷭ҇и, спасѝ царѧ̀, и҆ оу҆слы́ши ны̀, въ ѻ҆́ньже а҆́ще де́нь призове́мъ тѧ̀.
|
Го́споди, спаси́ царя́, і усли́ши ни, в о́ньже а́ще день призове́м Тя.
|
|
Ѱало́мъ к҃
|
Псалом 20
|
|
1
|
1
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, к҃.
|
Псало́м Дави́ду, 20.
|
|
2
|
2
|
|
Гдⷭ҇и, си́лою твое́ю возвесели́тсѧ ца́рь, и҆ ѡ҆ спⷭ҇нїи твое́мъ возра́дꙋетсѧ ѕѣлѡ̀.
|
Го́споди, си́лою Твоє́ю возвесели́ться цар, і о спасе́нії Твоє́м возра́дується зіло́.
|
|
3
|
3
|
|
Жела́нїе се́рдца є҆гѡ̀ да́лъ є҆сѝ є҆мꙋ̀, и҆ хотѣ́нїѧ оу҆стнꙋ̀ є҆гѡ̀ нѣ́си лиши́лъ є҆го̀.
|
Жела́ніє се́рдця єго́ дал єси́ єму́, і хоті́нія устну́ єго́ ні́си лиши́л єго́.
|
|
4
|
4
|
|
Ꙗ҆́кѡ предвари́лъ є҆сѝ є҆го̀ блгⷭ҇ве́нїемъ бл҃госты́ннымъ, положи́лъ є҆сѝ на главѣ̀ є҆гѡ̀ вѣне́цъ ѿ ка́мене че́стна.
|
Я́ко предвари́л єси́ єго́ благослове́нієм благости́нним, положи́л єси́ на главі́ єго́ віне́ць от ка́мене че́стна.
|
|
5
|
5
|
|
Живота̀ проси́лъ є҆́сть оу҆ тебє̀, и҆ да́лъ є҆сѝ є҆мꙋ̀ долготꙋ̀ дні́й во вѣ́къ вѣ́ка.
|
Живота́ проси́л єсть у Тебе́, і дал єси́ єму́ долготу́ дній во вік ві́ка.
|
|
6
|
6
|
|
Ве́лїѧ сла́ва є҆гѡ̀ спⷭ҇нїемъ твои́мъ: сла́вꙋ и҆ велелѣ́пїе возложи́ши на него̀.
|
Ве́лія сла́ва єго́ спасе́нієм Твої́м; сла́ву і велелі́піє возложи́ши на него́.
|
|
7
|
7
|
|
Ꙗ҆́кѡ да́си є҆мꙋ̀ блгⷭ҇ве́нїе во вѣ́къ вѣ́ка: возвесели́ши є҆гѡ̀ ра́достїю съ лице́мъ твои́мъ.
|
Я́ко да́си єму́ благослове́ніє во вік ві́ка; возвесели́ши єго́ ра́достію с лице́м Твої́м.
|
|
8
|
8
|
|
Ꙗ҆́кѡ ца́рь оу҆пова́етъ на гдⷭ҇а, и҆ млⷭ҇тїю вы́шнѧгѡ не подви́житсѧ.
|
Я́ко цар упова́єть на Го́спода, і ми́лостію Ви́шняго не подви́житься.
|
|
9
|
9
|
|
Да ѡ҆брѧ́щетсѧ рꙋка̀ твоѧ̀ всѣ̑мъ врагѡ́мъ твои̑мъ, десни́ца твоѧ̀ да ѡ҆брѧ́щетъ всѧ̑ ненави́дѧщыѧ тебѐ.
|
Да обря́щеться рука́ Твоя́ всім враго́м Твої́м, десни́ця Твоя́ да обря́щеть вся ненави́дящия Тебе́.
|
|
10
|
10
|
|
Ꙗ҆́кѡ положи́ши и҆̀хъ ꙗ҆́кѡ пе́щь ѻ҆́гненнꙋю во вре́мѧ лица̀ твоегѡ̀: гдⷭ҇ь гнѣ́вомъ свои́мъ смѧте́тъ ѧ҆̀, и҆ снѣ́сть и҆̀хъ ѻ҆́гнь.
|
Я́ко положи́ши їх, я́ко пещ о́гненную во вре́м'я лиця́ Твоєго́; Госпо́дь гні́вом Свої́м см'яте́ть я, і сність їх огнь.
|
|
11
|
11
|
|
Пло́дъ и҆́хъ ѿ землѝ погꙋби́ши, и҆ сѣ́мѧ и҆́хъ ѿ сынѡ́въ человѣ́ческихъ.
|
Плод їх от землі́ погуби́ши, і сі́м'я їх от сино́в челові́чеських.
|
|
12
|
12
|
|
Ꙗ҆́кѡ оу҆клони́ша на тѧ̀ ѕла̑ѧ, помы́слиша совѣ́ты, и҆̀хже не возмо́гꙋтъ соста́вити.
|
Я́ко уклони́ша на Тя зла́я, поми́слиша сові́ти, ї́хже не возмо́гуть соста́вити.
|
|
13
|
13
|
|
Ꙗ҆́кѡ положи́ши ѧ҆̀ хребе́тъ: во и҆збы́тцѣхъ твои́хъ оу҆гото́виши лицѐ и҆́хъ.
|
Я́ко положи́ши я хребе́т; во ізби́тціх Твої́х угото́виши лице́ їх.
|
|
14
|
14
|
|
Вознеси́сѧ, гдⷭ҇и, си́лою твое́ю: воспое́мъ и҆ пое́мъ си̑лы твоѧ̑.
|
Вознеси́ся, Го́споди, си́лою Твоє́ю; воспоє́м і поє́м си́ли Твоя́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ к҃а
|
Псалом 21
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѡ҆ застꙋпле́нїи оу҆́треннемъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, к҃а҃.
|
В коне́ць, о заступле́нії у́треннем, псало́м Дави́ду, 21.
|
|
2
|
2
|
|
Бж҃е, бж҃е мо́й, вонми́ ми, вскꙋ́ю ѡ҆ста́вилъ мѧ̀ є҆сѝ; дале́че ѿ спⷭ҇нїѧ моегѡ̀ словеса̀ грѣхопаде́нїй мои́хъ.
|
Бо́же, Бо́же мой, воньми́ мі, вску́ю оста́вил м'я єси́? Дале́че от спаcе́нія моєго́ словеса́ гріхопаде́ній мої́х.
|
|
3
|
3
|
|
Бж҃е мо́й, воззовꙋ̀ во днѝ, и҆ не оу҆слы́шиши, и҆ въ нощѝ, и҆ не въ безꙋ́мїе мнѣ̀.
|
Бо́же мой, воззову́ во дні, і не усли́шиши, і в нощі́, і не в безу́міє мні.
|
|
4
|
4
|
|
Ты́ же во ст҃ѣ́мъ живе́ши, хвало̀ і҆и҃лева.
|
Ти же во святі́м живе́ши, хвало́ Ізра́їлева.
|
|
5
|
5
|
|
На тѧ̀ оу҆пова́ша ѻ҆тцы̀ на́ши: оу҆пова́ша, и҆ и҆зба́вилъ є҆сѝ ѧ҆̀:
|
На Тя упова́ша отці́ на́ші; упова́ша, і ізба́вил єси́ я;
|
|
6
|
6
|
|
къ тебѣ̀ воззва́ша, и҆ спасо́шасѧ: на тѧ̀ оу҆пова́ша, и҆ не постыдѣ́шасѧ.
|
к Тебі́ воззва́ша, і спасо́шася; на Тя упова́ша, і не постиді́шася.
|
|
7
|
7
|
|
А҆́зъ же є҆́смь че́рвь, а҆ не человѣ́къ, поноше́нїе человѣ́кѡвъ и҆ оу҆ничиже́нїе люді́й.
|
Аз же єсьм черв, а не челові́к, поноше́ніє челові́ков і унічиже́ніє люді́й.
|
|
8
|
8
|
|
Всѝ ви́дѧщїи мѧ̀ порꙋга́шамисѧ, глаго́лаша оу҆стна́ми, покива́ша главо́ю:
|
Всі ви́дящії м'я поруга́шамися, глаго́лаша устна́ми, покива́ша главо́ю;
|
|
9
|
9
|
|
оу҆пова̀ на гдⷭ҇а, да и҆зба́витъ є҆го̀, да сп҃се́тъ є҆го̀, ꙗ҆́кѡ хо́щетъ є҆го̀.
|
упова́ на Го́спода, да ізба́вить єго́, да спасе́ть єго́, я́ко хо́щеть єго́.
|
|
10
|
10
|
|
Ꙗ҆́кѡ ты̀ є҆сѝ и҆сто́ргїй мѧ̀ и҆з̾ чре́ва, оу҆пова́нїе моѐ ѿ сѡсцꙋ̀ ма́тере моеѧ̀.
|
Я́ко Ти єси́ істо́ргий м'я із чре́ва, упова́ніє моє́ от сосцю́ ма́тере моєя́.
|
|
11
|
11
|
|
Къ тебѣ̀ приве́рженъ є҆́смь ѿ ложе́снъ, ѿ чре́ва ма́тере моеѧ̀ бг҃ъ мо́й є҆сѝ ты̀.
|
К Тебі́ приве́ржен єсьм от ложе́сн, от чре́ва ма́тере моєя́ Бог мой єси́ Ти.
|
|
12
|
12
|
|
Да не ѿстꙋ́пиши ѿ менє̀, ꙗ҆́кѡ ско́рбь бли́з̾, ꙗ҆́кѡ нѣ́сть помога́ѧй мѝ.
|
Да не отсту́пиши от мене́, я́ко скорб близ, я́ко ність помога́яй мі.
|
|
13
|
13
|
|
Ѡ҆быдо́ша мѧ̀ телцы̀ мно́зи, ю҆нцы̀ тꙋ́чнїи ѡ҆держа́ша мѧ̀:
|
Обидо́ша м'я тельці́ мно́зі, юнці́ ту́чнії одержа́ша м'я;
|
|
14
|
14
|
|
ѿверзо́ша на мѧ̀ оу҆ста̀ своѧ̑, ꙗ҆́кѡ ле́въ восхища́ѧй и҆ рыка́ѧй.
|
отверзо́ша на м'я уста́ своя́, я́ко лев восхища́яй і рика́яй.
|
|
15
|
15
|
|
Ꙗ҆́кѡ вода̀ и҆злїѧ́хсѧ, и҆ разсы́пашасѧ всѧ̑ кѡ́сти моѧ̑: бы́сть се́рдце моѐ ꙗ҆́кѡ во́скъ та́ѧй посредѣ̀ чре́ва моегѡ̀.
|
Я́ко вода́ ізлія́хся, і разси́пашася вся ко́сті моя́; бисть се́рдце моє́ я́ко воск та́яй посреді́ чре́ва моєго́.
|
|
16
|
16
|
|
И҆́зсше ꙗ҆́кѡ скꙋде́ль крѣ́пость моѧ̀, и҆ ѧ҆зы́къ мо́й прильпѐ горта́ни моемꙋ̀, и҆ въ пе́рсть сме́рти све́лъ мѧ̀ є҆сѝ.
|
І́зсше, я́ко скуде́ль, крі́пость моя́, і язи́к мой прильпе́ горта́ни моєму́, і в персть сме́рті свел м'я єси́.
|
|
17
|
17
|
|
Ꙗ҆́кѡ ѡ҆быдо́ша мѧ̀ псѝ мно́зи, со́нмъ лꙋка́выхъ ѡ҆держа́ша мѧ̀: и҆скопа́ша рꙋ́цѣ моѝ и҆ но́зѣ моѝ.
|
Я́ко обидо́ша м'я пси мно́зі, сонм лука́вих одержа́ша м'я; іскопа́ша ру́ці мої́ і но́зі мої́.
|
|
18
|
18
|
|
И҆счето́ша всѧ̑ кѡ́сти моѧ̑: ті́и же смотри́ша и҆ презрѣ́ша мѧ̀.
|
Ісчето́ша вся ко́сті моя́; ті́ї же смотри́ша і презрі́ша м'я.
|
|
19
|
19
|
|
Раздѣли́ша ри̑зы моѧ̑ себѣ̀, и҆ ѡ҆ ѻ҆де́жди мое́й мета́ша жре́бїй.
|
Разділи́ша ри́зи моя́ себі́, і о оде́жді моє́й мета́ша жре́бій.
|
|
20
|
20
|
|
Ты́ же, гдⷭ҇и, не оу҆далѝ по́мощь твою̀ ѿ менє̀: на застꙋпле́нїе моѐ вонмѝ.
|
Ти же, Го́споди, не удали́ по́мощ Твою́ от мене́; на заступле́ніє моє́ воньми́.
|
|
21
|
21
|
|
И҆зба́ви ѿ ѻ҆рꙋ́жїѧ дꙋ́шꙋ мою̀, и҆ и҆з̾ рꙋкѝ пе́сїи є҆диноро́днꙋю мою̀.
|
Ізба́ви от ору́жія ду́шу мою́, і із руки́ пе́сії єдоноро́дную мою́.
|
|
22
|
22
|
|
Сп҃си́ мѧ ѿ оу҆́стъ льво́выхъ, и҆ ѿ рѡ́гъ є҆динорѡ́жь смире́нїе моѐ.
|
Спаси́ м'я от уст льво́вих, і от рог єдиноро́ж смире́ніє моє́.
|
|
23
|
23
|
|
Повѣ́мъ и҆́мѧ твоѐ бра́тїи мое́й, посредѣ̀ цр҃кве воспою̀ тѧ̀.
|
Пові́м і́м'я Твоє́ бра́тії моє́й, посреді́ це́ркве воспою́ Тя.
|
|
24
|
24
|
|
Боѧ́щїисѧ гдⷭ҇а, восхвали́те є҆го̀, всѐ сѣ́мѧ і҆а́кѡвле, просла́вите є҆го̀, да оу҆бои́тсѧ же ѿ негѡ̀ всѐ сѣ́мѧ і҆и҃лево:
|
Боя́щіїся Го́спода, восхвалі́те Єго́, все сі́м'я Іа́ковле, просла́віте Єго́, да убої́ться же от Него́ все сі́м'я Ізра́їлево;
|
|
25
|
25
|
|
ꙗ҆́кѡ не оу҆ничижѝ, нижѐ негодова̀ моли́твы ни́щагѡ, нижѐ ѿвратѝ лицѐ своѐ ѿ менє̀, и҆ є҆гда̀ воззва́хъ къ немꙋ̀, оу҆слы́ша мѧ̀.
|
я́ко не унічижи́, ніже́ негодова́ моли́тви ни́щаго, ніже́ отврати́ лице́ Своє́ от мене́, і єгда́ воззва́х к Нему́, усли́ша м'я.
|
|
26
|
26
|
|
Ѿ тебє̀ похвала̀ моѧ̀, въ цр҃кви вели́цѣй и҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀: моли̑твы моѧ̑ возда́мъ пред̾ боѧ́щимисѧ є҆гѡ̀.
|
От Тебе́ похвала́ моя́, в це́ркві вели́цій іспові́мся Тебі́; моли́тви моя́ возда́м пред боя́щимися Єго́.
|
|
27
|
27
|
|
Ꙗ҆дѧ́тъ оу҆бо́зїи, и҆ насы́тѧтсѧ, и҆ восхва́лѧтъ гдⷭ҇а взыска́ющїи є҆го̀: жива̑ бꙋ́дꙋтъ сердца̀ и҆́хъ въ вѣ́къ вѣ́ка.
|
Ядя́ть убо́зії і наси́тяться, і восхва́лять Го́спода взиска́ющії Єго́; жива́ бу́дуть сердця́ їх в вік ві́ка.
|
|
28
|
28
|
|
Помѧнꙋ́тсѧ и҆ ѡ҆братѧ́тсѧ ко гдⷭ҇ꙋ всѝ концы̑ землѝ, и҆ покло́нѧтсѧ пред̾ ни́мъ всѧ̑ ѻ҆те́чєствїѧ ꙗ҆зы̑къ:
|
Пом'яну́ться і обратя́ться ко Го́споду всі конці́ землі́, і покло́няться пред ним вся оте́чествія язи́к;
|
|
29
|
29
|
|
ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇не є҆́сть црⷭ҇твїе, и҆ то́й ѡ҆блада́етъ ꙗ҆зы̑ки.
|
я́ко Госпо́днє єсть Ца́рствіє, і Той облада́єть язи́ки.
|
|
30
|
30
|
|
Ꙗ҆до́ша и҆ поклони́шасѧ всѝ тꙋ́чнїи землѝ: пред̾ ни́мъ припадꙋ́тъ всѝ низходѧ́щїи въ зе́млю: и҆ дꙋша̀ моѧ̀ томꙋ̀ живе́тъ.
|
Ядо́ша і поклони́шася всі ту́чнії землі́; пред Ним припаду́ть всі низходя́щії в зе́млю; і душа́ моя́ Тому́ живе́ть.
|
|
31
|
31
|
|
И҆ сѣ́мѧ моѐ порабо́таетъ є҆мꙋ̀: возвѣсти́тъ гдⷭ҇еви ро́дъ грѧдꙋ́щїй:
|
І сі́м'я моє́ порабо́таєть Єму́; возвісти́ть Го́сподеві род гряду́щий;
|
|
32
|
32
|
|
и҆ возвѣстѧ́тъ пра́вдꙋ є҆гѡ̀ лю́демъ ро́ждшымсѧ [роди́тисѧ и҆мꙋ́щымъ], ꙗ҆̀же сотворѝ гдⷭ҇ь.
|
і возвістя́ть пра́вду Єго́ лю́дем ро́ждшимся [роди́тися іму́щим], я́же сотвори́ Госпо́дь.
|
|
Ѱало́мъ к҃в
|
Псалом 22
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, к҃в҃.
|
Псало́м Дави́ду, 22.
|
|
1
|
1
|
|
Гдⷭ҇ь пасе́тъ мѧ̀, и҆ ничто́же мѧ̀ лиши́тъ.
|
Госпо́дь пасе́ть м'я, і нічто́же м'я лиши́ть.
|
|
2
|
2
|
|
На мѣ́сте ѕла́чнѣ, та́мѡ всели́ мѧ, на водѣ̀ поко́йнѣ воспита́ мѧ.
|
На мі́сте зла́чні, та́мо всели́ м'я, на воді́ поко́йні воспита́ м'я.
|
|
3
|
3
|
|
Дꙋ́шꙋ мою̀ ѡ҆братѝ, наста́ви мѧ̀ на стєзѝ пра́вды, и҆́мене ра́ди своегѡ̀.
|
Ду́шу мою́ обрати́, наста́ви м'я на стезі́ пра́вди і́мене ра́ди Своєго́.
|
|
4
|
4
|
|
А҆́ще бо и҆ пойдꙋ̀ посредѣ̀ сѣ́ни сме́ртныѧ, не оу҆бою́сѧ ѕла̀, ꙗ҆́кѡ ты̀ со мно́ю є҆сѝ: же́злъ тво́й и҆ па́лица твоѧ̀, та̑ мѧ̀ оу҆тѣ́шиста.
|
А́ще бо і пойду́ посреді́ сі́ні сме́ртния, не убою́ся зла, я́ко Ти со мно́ю єси́; жезл Твой і па́лиця Твоя́, та м'я уті́шиста.
|
|
5
|
5
|
|
Оу҆гото́валъ є҆сѝ предо мно́ю трапе́зꙋ сопроти́въ стꙋжа́ющымъ мнѣ̀: оу҆ма́стилъ є҆сѝ є҆ле́омъ главꙋ̀ мою̀, и҆ ча́ша твоѧ̀ оу҆поѧва́ющи мѧ̀, ꙗ҆́кѡ держа́вна.
|
Угото́вал єси́ пре́до мно́ю трапе́зу сопроти́в стужа́ющим мні; ума́стил єси́ єле́йом главу́ мою́, і ча́ша Твоя́ упоява́ющи м'я, я́ко держа́вна.
|
|
6
|
6
|
|
И҆ млⷭ҇ть твоѧ̀ пожене́тъ мѧ̀ всѧ̑ дни̑ живота̀ моегѡ̀, и҆ є҆́же всели́тимисѧ въ до́мъ гдⷭ҇ень въ долготꙋ̀ дні́й.
|
І ми́лость Твоя́ пожене́ть м'я вся дні живота́ моєго́, і є́же всели́тимися в дом Госпо́день в долготу́ дній.
|
|
Ѱало́мъ к҃г
|
Псалом 23
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, є҆ди́ныѧ ѿ сꙋббѡ́тъ, к҃г҃.
|
Псало́м Дави́ду, єди́ния от субо́т, 23.
|
|
1
|
1
|
|
Гдⷭ҇нѧ землѧ̀, и҆ и҆сполне́нїе є҆ѧ̀, вселе́ннаѧ и҆ всѝ живꙋ́щїи на не́й.
|
Госпо́дня земля́, і ісполне́ніє єя́, вселе́нная і всі живу́щії на ней.
|
|
2
|
2
|
|
То́й на морѧ́хъ ѡ҆снова́лъ ю҆̀ є҆́сть и҆ на рѣка́хъ оу҆гото́валъ ю҆̀ є҆́сть.
|
Той на моря́х основа́л ю єсть і на ріка́х угото́вал ю єсть.
|
|
3
|
3
|
|
Кто̀ взы́детъ на го́рꙋ гдⷭ҇ню; и҆лѝ кто̀ ста́нетъ на мѣ́стѣ ст҃ѣ́мъ є҆гѡ̀;
|
Кто взи́деть на го́ру Госпо́дню? Іли́ кто ста́неть на мі́сті святі́м Єго́?
|
|
4
|
4
|
|
Непови́ненъ рꙋка́ма и҆ чи́стъ се́рдцемъ, и҆́же не прїѧ́тъ всꙋ́е дꙋ́шꙋ свою̀ и҆ не клѧ́тсѧ ле́стїю и҆́скреннемꙋ своемꙋ̀:
|
Непови́нен рука́ма і чист се́рдцем, І́же не прия́т всу́є ду́шу свою́ і не кля́тся ле́стію і́скреннему своєму́;
|
|
5
|
5
|
|
се́й прїи́метъ блгⷭ҇ве́нїе ѿ гдⷭ҇а и҆ млⷭ҇тыню ѿ бг҃а сп҃са своегѡ̀.
|
сей при́йметь благослове́ніє от Го́спода і ми́лостиню от Бо́га Спа́са Своєго́.
|
|
6
|
6
|
|
Се́й ро́дъ и҆́щꙋщихъ гдⷭ҇а, и҆́щꙋщихъ лицѐ бг҃а і҆а́кѡвлѧ.
|
Сей род і́щущих Го́спода, і́щущих лице́ Бо́га Іа́ковля.
|
|
7
|
7
|
|
Возми́те врата̀ кнѧ̑зи ва̑ша, и҆ возми́тесѧ врата̀ вѣ̑чнаѧ: и҆ вни́детъ цр҃ь сла́вы.
|
Возьмі́те врата́ кня́зі ва́ша, і возьмі́теся врата́ ві́чная; і вни́деть Цар сла́ви.
|
|
8
|
8
|
|
Кто́ є҆сть се́й цр҃ь сла́вы; гдⷭ҇ь крѣ́покъ и҆ си́ленъ, гдⷭ҇ь си́ленъ въ бра́ни.
|
Кто єсть сей Цар сла́ви? Госпо́дь крі́пок і си́лен, Госпо́дь си́лен в бра́ні.
|
|
9
|
9
|
|
Возми́те врата̀ кнѧ̑зи ва̑шѧ, и҆ возми́тесѧ врата̀ вѣ̑чнаѧ: и҆ вни́детъ цр҃ь сла́вы.
|
Возьмі́те врата́ кня́зі ва́ша, і возьмі́теся врата́ ві́чная; і вни́деть Цар сла́ви.
|
|
10
|
10
|
|
Кто́ є҆сть се́й цр҃ь сла́вы; гдⷭ҇ь си́лъ, то́й є҆́сть цр҃ь сла́вы.
|
Кто єсть сей Цар сла́ви? Госпо́дь сил, Той єсть Цар сла́ви.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ к҃д
|
Псалом 24
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, к҃д҃.
|
Псало́м Дави́ду, 24.
|
|
1
|
1
|
|
Къ тебѣ̀, гдⷭ҇и, воздвиго́хъ дꙋ́шꙋ мою̀, бж҃е мо́й, на тѧ̀ оу҆пова́хъ, да не постыжꙋ́сѧ во вѣ́къ, нижѐ да посмѣю́тмисѧ вразѝ моѝ:
|
К Тебі́, Го́споди, воздвиго́х ду́шу мою́, Бо́же мой, на Тя упова́х, да не постижу́ся во вік, ніже́ да посмію́тьмися вразі́ мої́;
|
|
2
|
2
|
|
и҆́бо всѝ терпѧ́щїи тѧ̀ не постыдѧ́тсѧ.
|
і́бо всі терп'я́щії Тя не постидя́ться.
|
|
3
|
3
|
|
Да постыдѧ́тсѧ беззако́ннꙋющїи вотщѐ.
|
Да постидя́ться беззако́ннующії вотще́.
|
|
4
|
4
|
|
Пꙋти̑ твоѧ̑, гдⷭ҇и, скажи́ ми и҆ стезѧ́мъ твои̑мъ наꙋчи́ мѧ.
|
Путі́ Твоя́, Го́споди, скажи́ мі і стезя́м Твої́м научи́ м'я.
|
|
5
|
5
|
|
Наста́ви мѧ̀ на и҆́стинꙋ твою̀ и҆ наꙋчи́ мѧ: ꙗ҆́кѡ ты̀ є҆сѝ бг҃ъ сп҃съ мо́й, и҆ тебѐ терпѣ́хъ ве́сь де́нь.
|
Наста́ви м'я на і́стину Твою́ і научи́ м'я; я́ко Ти єси́ Бог спас мой, і Тебе́ терпі́х весь день.
|
|
6
|
6
|
|
Помѧнѝ щедрѡ́ты твоѧ̑, гдⷭ҇и, и҆ млⷭ҇ти твоѧ̑, ꙗ҆́кѡ ѿ вѣ́ка сꙋ́ть.
|
Пом'яни́ щедро́ти Твоя́, Го́споди, і ми́лості Твоя́, я́ко от ві́ка суть.
|
|
7
|
7
|
|
Грѣ̑хъ ю҆́ности моеѧ̀ и҆ невѣ́дѣнїѧ моегѡ̀ не помѧнѝ: по млⷭ҇ти твое́й помѧни́ мѧ ты̀, ра́ди бл҃гости твоеѧ̀, гдⷭ҇и.
|
Гріх ю́ности моєя́ і неві́дінія моєго́ не пом'яни́; по ми́лості Твоє́й пом'яни́ м'я Ти, ра́ди бла́гости Твоєя́, Го́споди.
|
|
8
|
8
|
|
Бл҃гъ и҆ пра́въ гдⷭ҇ь, сегѡ̀ ра́ди законоположи́тъ согрѣша́ющымъ на пꙋтѝ.
|
Благ і прав Госпо́дь, сего́ ра́ди законоположи́ть согріша́ющим на путі́.
|
|
9
|
9
|
|
Наста́витъ крѡ́ткїѧ на сꙋ́дъ, наꙋчи́тъ крѡ́ткїѧ пꙋтє́мъ свои̑мъ.
|
Наста́вить кро́ткия на суд, научи́ть кро́ткия путе́м Свої́м.
|
|
10
|
10
|
|
Всѝ пꙋтїѐ гдⷭ҇ни млⷭ҇ть и҆ и҆́стина, взыска́ющымъ завѣ́та є҆гѡ̀ и҆ свидѣ́нїѧ є҆гѡ̀.
|
Всі путіє́ Госпо́дні ми́лость і і́стина, взиска́ющим заві́та Єго́ і свиді́нія Єго́.
|
|
11
|
11
|
|
Ра́ди и҆́мене твоегѡ̀, гдⷭ҇и, и҆ ѡ҆чⷭ҇ти грѣ́хъ мо́й, мно́гъ бо є҆́сть.
|
Ра́ди і́мене Твоєго́, Го́споди, і очи́сти гріх мой, мног бо єсть.
|
|
12
|
12
|
|
Кто́ є҆сть человѣ́къ боѧ́йсѧ гдⷭ҇а; законоположи́тъ є҆мꙋ̀ на пꙋтѝ, є҆го́же и҆зво́ли.
|
Кто єсть челові́к боя́йся Го́спода? Законоположи́ть єму́ на путі́, єго́же ізво́ли.
|
|
13
|
13
|
|
Дꙋша̀ є҆гѡ̀ во благи́хъ водвори́тсѧ, и҆ сѣ́мѧ є҆гѡ̀ наслѣ́дитъ зе́млю.
|
Душа́ єго́ во благи́х водвори́ться, і сі́м'я єго́ наслі́дить зе́млю.
|
|
14
|
14
|
|
Держа́ва гдⷭ҇ь боѧ́щихсѧ є҆гѡ̀, и҆ завѣ́тъ є҆гѡ̀ ꙗ҆ви́тъ и҆̀мъ.
|
Держа́ва Госпо́дь боя́щихся Єго́, і заві́т Єго́ яви́ть їм.
|
|
15
|
15
|
|
Ѻ҆́чи моѝ вы́нꙋ ко гдⷭ҇ꙋ, ꙗ҆́кѡ то́й и҆сто́ргнетъ ѿ сѣ́ти но́зѣ моѝ.
|
О́чі мої́ ви́ну ко Го́споду, я́ко той істо́ргнеть от сі́ті но́зі мої́.
|
|
16
|
16
|
|
При́зри на мѧ̀ и҆ поми́лꙋй мѧ̀, ꙗ҆́кѡ є҆диноро́дъ и҆ ни́щь є҆́смь а҆́зъ.
|
При́зри на м'я і поми́луй м'я, я́ко єдиноро́д і нищ єсьм аз.
|
|
17
|
17
|
|
Скѡ́рби се́рдца моегѡ̀ оу҆мно́жишасѧ, ѿ нꙋ́ждъ мои́хъ и҆зведи́ мѧ.
|
Ско́рбі се́рдця моєго́ умно́жишася, от нужд мої́х ізведи́ м'я.
|
|
18
|
18
|
|
Ви́ждь смире́нїе моѐ и҆ трꙋ́дъ мо́й, и҆ ѡ҆ста́ви всѧ̑ грѣхѝ моѧ̑.
|
Виждь смире́ніє моє́ і труд мой, і оста́ви вся гріхи́ моя́.
|
|
19
|
19
|
|
Ви́ждь врагѝ моѧ̑, ꙗ҆́кѡ оу҆мно́жишасѧ, и҆ ненавидѣ́нїемъ непра́веднымъ возненави́дѣша мѧ̀.
|
Виждь враги́ моя́, я́ко умно́жишася, і ненавиді́нієм непра́ведним возненави́діша м'я.
|
|
20
|
20
|
|
Сохранѝ дꙋ́шꙋ мою̀ и҆ и҆зба́ви мѧ̀, да не постыжꙋ́сѧ, ꙗ҆́кѡ оу҆пова́хъ на тѧ̀.
|
Сохрани́ ду́шу мою́ і ізба́ви м'я, да не постижу́ся, я́ко упова́х на Тя.
|
|
21
|
21
|
|
Неѕло́бивїи и҆ пра́вїи прилѣплѧ́хꙋсѧ мнѣ̀, ꙗ҆́кѡ потерпѣ́хъ тѧ̀, гдⷭ҇и.
|
Незло́бивії і пра́вії приліпля́хуся мні, я́ко потерпі́х Тя, Го́споди.
|
|
22
|
22
|
|
И҆зба́ви, бж҃е, і҆и҃лѧ ѿ всѣ́хъ скорбе́й є҆гѡ̀.
|
Ізба́ви, Бо́же, Ізра́їля от всіх скорбе́й єго́.
|
|
Ѱало́мъ к҃є
|
Псалом 25
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, к҃е҃.
|
Псало́м Дави́ду, 25.
|
|
1
|
1
|
|
Сꙋди́ ми, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ неѕло́бою мое́ю ходи́хъ: и҆ на гдⷭ҇а оу҆пова́ѧ не и҆знемогꙋ̀.
|
Суди́ мі, Го́споди, я́ко аз незло́бою моє́ю ходи́х; і на Го́спода упова́я не ізнемогу́.
|
|
2
|
2
|
|
И҆скꙋси́ мѧ, гдⷭ҇и, и҆ и҆спыта́й мѧ̀, разжжѝ оу҆трѡ́бы моѧ̑ и҆ се́рдце моѐ.
|
Іскуси́ м'я, Го́споди, і іспита́й м'я, разжжи́ утро́би моя́ і се́рдце моє́.
|
|
3
|
3
|
|
Ꙗ҆́кѡ млⷭ҇ть твоѧ̀ пред̾ ѻ҆чи́ма мои́ма є҆́сть, и҆ благоꙋгоди́хъ во и҆́стинѣ твое́й.
|
Я́ко ми́лость Твоя́ пред очи́ма мої́ма єсть, і благоугоди́х во і́стині Твоє́й.
|
|
4
|
4
|
|
Не сѣдо́хъ съ со́нмомъ сꙋ́етнымъ, и҆ со законопрестꙋ́пными не вни́дꙋ.
|
Не сідо́х с со́нмом су́єтним, і со законопресту́пними не вни́ду.
|
|
5
|
5
|
|
Возненави́дѣхъ це́рковь лꙋка́внꙋющихъ, и҆ съ нечести́выми не сѧ́дꙋ.
|
Возненави́діх це́рков лука́внующих, і с нечести́вими не ся́ду.
|
|
6
|
6
|
|
Оу҆мы́ю въ непови́нныхъ рꙋ́цѣ моѝ, и҆ ѡ҆бы́дꙋ же́ртвенникъ тво́й, гдⷭ҇и,
|
Уми́ю в непови́нних ру́ці мої́, і оби́ду же́ртвенник Твой, Го́споди,
|
|
7
|
7
|
|
є҆́же оу҆слы́шати мѝ гла́съ хвалы̀ твоеѧ̀ и҆ повѣ́дати всѧ̑ чꙋдеса̀ твоѧ̑.
|
є́же усли́шати мі глас хвали́ Твоєя́ і пові́дати вся чудеса́ Твоя́.
|
|
8
|
8
|
|
Гдⷭ҇и, возлюби́хъ бл҃голѣ́пїе до́мꙋ твоегѡ̀ и҆ мѣ́сто селе́нїѧ сла́вы твоеѧ̀.
|
Го́споди, возлюби́х благолі́піє до́му Твоєго́ і мі́сто селе́нія сла́ви Твоєя́.
|
|
9
|
9
|
|
Да не погꙋби́ши съ нечести́выми дꙋ́шꙋ мою̀ и҆ съ мꙋ̑жи крове́й живо́тъ мо́й,
|
Да не погуби́ши с нечести́вими ду́шу мою́ і с му́жі крове́й живо́т мой,
|
|
10
|
10
|
|
и҆́хже въ рꙋкꙋ̀ беззакѡ́нїѧ, десни́ца и҆́хъ и҆спо́лнисѧ мзды̀.
|
ї́хже в руку́ беззако́нія, десни́ця їх іспо́лнися мзди.
|
|
11
|
11
|
|
А҆́зъ же неѕло́бою мое́ю ходи́хъ: и҆зба́ви мѧ̀, гдⷭ҇и, и҆ поми́лꙋй мѧ̀.
|
Аз же незло́бою моє́ю ходи́х; ізба́ви м'я, Го́споди, і поми́луй м'я.
|
|
12
|
12
|
|
Нога̀ моѧ̀ ста̀ на правотѣ̀: въ цр҃квахъ благословлю́ тѧ, гдⷭ҇и.
|
Нога́ моя́ ста на правоті́; в це́рквах благословлю́ Тя, Го́споди.
|
|
Ѱало́мъ к҃ѕ
|
Псалом 26
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, пре́жде пома́занїѧ, к҃ѕ҃.
|
Псало́м Дави́ду, пре́жде пома́занія, 26.
|
|
1
|
1
|
|
Гдⷭ҇ь просвѣще́нїе моѐ и҆ сп҃си́тель мо́й, когѡ̀ оу҆бою́сѧ; гдⷭ҇ь защи́титель живота̀ моегѡ̀, ѿ когѡ̀ оу҆страшꙋ́сѧ;
|
Госпо́дь — Просвіще́ніє моє́ і Спаси́тель мой, кого́ убою́ся? Госпо́дь — Защи́титель живота́ моєго́, от кого́ устрашу́ся?
|
|
2
|
2
|
|
Внегда̀ приближа́тисѧ на мѧ̀ ѕло́бꙋющымъ, є҆́же снѣ́сти плѡ́ти моѧ̑, ѡ҆скорблѧ́ющїи мѧ̀ и҆ вразѝ моѝ, ті́и и҆знемого́ша и҆ падо́ша.
|
Внегда́ приближа́тися на м'я зло́бующим, є́же сні́сти пло́ті моя́, оскорбля́ющії м'я і вразі́ мої́, ті́ї ізнемого́ша і падо́ша.
|
|
3
|
3
|
|
А҆́ще ѡ҆полчи́тсѧ на мѧ̀ по́лкъ, не оу҆бои́тсѧ се́рдце моѐ: а҆́ще воста́нетъ на мѧ̀ бра́нь, на него̀ а҆́зъ оу҆пова́ю.
|
А́ще ополчи́ться на м'я полк, не убої́ться се́рдце моє́; а́ще воста́неть на м'я брань, на Него́ аз упова́ю.
|
|
4
|
4
|
|
Є҆ди́но проси́хъ ѿ гдⷭ҇а, то̀ взыщꙋ̀: є҆́же жи́ти мѝ въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни всѧ̑ дни̑ живота̀ моегѡ̀, зрѣ́ти мѝ красотꙋ̀ гдⷭ҇ню и҆ посѣща́ти хра́мъ ст҃ы́й є҆гѡ̀.
|
Єди́но проси́х от Го́спода, то взищу́: є́же жи́ти мі в дому́ Госпо́дні вся дні живота́ моєго́, зрі́ти мі красоту́ Госпо́дню і посіща́ти храм святи́й Єго́.
|
|
5
|
5
|
|
Ꙗ҆́кѡ скры́ мѧ въ селе́нїи свое́мъ въ де́нь ѕѡ́лъ мои́хъ, покры́ мѧ въ та́йнѣ селе́нїѧ своегѡ̀, на ка́мень вознесе́ мѧ.
|
Я́ко скри м'я в селе́нії Своє́м в день зол мої́х, покри́ м'я в та́йні селе́нія Своєго́, на ка́мень вознесе́ м'я.
|
|
6
|
6
|
|
И҆ нн҃ѣ сѐ, вознесѐ главꙋ̀ мою̀ на врагѝ моѧ̑: ѡ҆быдо́хъ и҆ пожро́хъ въ селе́нїи є҆гѡ̀ же́ртвꙋ хвале́нїѧ и҆ воскликнове́нїѧ: пою̀ и҆ воспою̀ гдⷭ҇еви.
|
І ни́ні се, вознесе́ главу́ мою́ на враги́ моя́; обидо́х і пожро́х в селе́нії Єго́ же́ртву хвале́нія і воскликнове́нія; пою́ і воспою́ Го́сподеві.
|
|
7
|
7
|
|
Оу҆слы́ши, гдⷭ҇и, гла́съ мо́й, и҆́мже воззва́хъ, поми́лꙋй мѧ̀ и҆ оу҆слы́ши мѧ̀.
|
Усли́ши, Го́споди, глас мой, і́мже воззва́х, поми́луй м'я і усли́ши м'я.
|
|
8
|
8
|
|
Тебѣ̀ речѐ се́рдце моѐ: гдⷭ҇а взыщꙋ̀, взыска̀ тебѐ лицѐ моѐ, лица̀ твоегѡ̀, гдⷭ҇и, взыщꙋ̀.
|
Тебі́ рече́ се́рдце моє́: Го́спода взищу́, взиска́ Тебе́ лице́ моє́, лиця́ Твоєго́, Го́споди, взищу́.
|
|
9
|
9
|
|
Не ѿвратѝ лица̀ твоегѡ̀ ѿ менє̀ и҆ не оу҆клони́сѧ гнѣ́вомъ ѿ раба̀ твоегѡ̀: помо́щникъ мо́й бꙋ́ди, не ѿри́ни менѐ и҆ не ѡ҆ста́ви менѐ, бж҃е, сп҃си́телю мо́й.
|
Не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́ і не уклони́ся гні́вом от раба́ Твоєго́; Помо́щник мой бу́ди, не отри́ни мене́ і не оста́ви мене́, Бо́же, Спаси́телю мой.
|
|
10
|
10
|
|
Ꙗ҆́кѡ ѻ҆те́цъ мо́й и҆ ма́ти моѧ̀ ѡ҆ста́виста мѧ̀, гдⷭ҇ь же воспрїѧ́тъ мѧ̀.
|
Я́ко оте́ць мой і ма́ти моя́ оста́виста м'я, Госпо́дь же восприя́т м'я.
|
|
11
|
11
|
|
Законоположи́ ми, гдⷭ҇и, въ пꙋтѝ твое́мъ, и҆ наста́ви мѧ̀ на стезю̀ пра́вꙋю вра̑гъ мои́хъ ра́ди.
|
Законоположи́ мі, Го́споди, в путі́ Твоє́м, і наста́ви м'я на стезю́ пра́вую враг мої́х ра́ди.
|
|
12
|
12
|
|
Не преда́ждь менѐ въ дꙋ́шы стꙋжа́ющихъ мѝ: ꙗ҆́кѡ воста́ша на мѧ̀ свидѣ́телє непра́веднїи, и҆ солга̀ непра́вда себѣ̀.
|
Не преда́ждь мене́ в ду́ші стужа́ющих мі; я́ко воста́ша на м'я свиді́теле непра́веднії, і солга́ непра́вда себі́.
|
|
13
|
13
|
|
Вѣ́рꙋю ви́дѣти бл҃га̑ѧ гдⷭ҇нѧ на землѝ живы́хъ.
|
Ві́рую ви́діти блага́я Госпо́дня на землі́ живи́х.
|
|
14
|
14
|
|
Потерпѝ гдⷭ҇а, мꙋжа́йсѧ, и҆ да крѣпи́тсѧ се́рдце твоѐ, и҆ потерпѝ гдⷭ҇а.
|
Потерпи́ Го́спода, мужа́йся, і да кріпи́ться се́рдце Твоє́, і потерпи́ Го́спода.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ к҃з
|
Псалом 27
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, к҃з҃.
|
Псало́м Дави́ду, 27.
|
|
1
|
1
|
|
Къ тебѣ̀, гдⷭ҇и, воззовꙋ̀, бж҃е мо́й: да не премолчи́ши ѿ менє̀ [ѡ҆ мнѣ̀]: да не когда̀ премолчи́ши ѿ менє̀ [ѡ҆ мнѣ̀], и҆ оу҆подо́блюсѧ низходѧ́щымъ въ ро́въ.
|
К Тебі́, Го́споди, воззову́, Бо́же мой! Да не премолчи́ши от мене́ [о мні]; да не когда́ премолчи́ши от мене́ [о мні], і уподо́блюся низходя́щим в ров.
|
|
2
|
2
|
|
Оу҆слы́ши, гдⷭ҇и, гла́съ моле́нїѧ моегѡ̀, внегда̀ моли́тимисѧ къ тебѣ̀, внегда̀ воздѣ́ти мѝ рꙋ́цѣ моѝ ко хра́мꙋ ст҃о́мꙋ твоемꙋ̀.
|
Усли́ши, Го́споди, глас моле́нія моєго́, внегда́ моли́тимися к Тебі́, внегда́ возді́ти мі ру́ці мої́ ко хра́му свято́му Твоєму́.
|
|
3
|
3
|
|
Не привлецы̀ менѐ со грѣ̑шники, и҆ съ дѣ́лающими непра́вдꙋ не погꙋбѝ менѐ, глаго́лющими ми́ръ съ бли́жними свои́ми, ѕла̑ѧ же въ сердца́хъ свои́хъ.
|
Не привлеци́ мене́ со грі́шники і с ді́лающими непра́вду не погуби́ мене́, глаго́лющими мир с бли́жніми свої́ми, зла́я же в сердця́х свої́х.
|
|
4
|
4
|
|
Да́ждь и҆̀мъ, гдⷭ҇и, по дѣлѡ́мъ и҆́хъ и҆ по лꙋка́вствꙋ начина́нїй и҆́хъ, по дѣлѡ́мъ рꙋкꙋ̀ и҆́хъ да́ждь и҆̀мъ, возда́ждь воздаѧ́нїе и҆́хъ и҆̀мъ.
|
Даждь їм, Го́споди, по діло́м їх і по лука́вству начина́ній їх, по діло́м руку́ їх даждь їм, возда́ждь воздая́ніє їх їм.
|
|
5
|
5
|
|
Ꙗ҆́кѡ не разꙋмѣ́ша въ дѣла̀ гдⷭ҇нѧ и҆ въ дѣла̀ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀: разори́ши ѧ҆̀ и҆ не сози́ждеши ѧ҆̀.
|
Я́ко не разумі́ша в діла́ Госпо́дня і в діла́ руку́ Єго́; разори́ши я і не сози́ждеши я.
|
|
6
|
6
|
|
Блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ оу҆слы́ша гла́съ моле́нїѧ моегѡ̀.
|
Благоcлове́н Госпо́дь, я́ко усли́ша глас моле́нія моєго́.
|
|
7
|
7
|
|
Гдⷭ҇ь помо́щникъ мо́й и҆ защи́титель мо́й: на него̀ оу҆пова̀ се́рдце моѐ, и҆ помо́же мѝ, и҆ процвѣтѐ пло́ть моѧ̀: и҆ во́лею мое́ю и҆сповѣ́мсѧ є҆мꙋ̀.
|
Госпо́дь — помо́щник мой і защи́титель мой; на Него́ упова́ се́рдце моє́, і помо́же мі, і процвіте́ плоть моя́; і во́лею моє́ю іспові́мся Єму́.
|
|
8
|
8
|
|
Гдⷭ҇ь оу҆твержде́нїе люді́й свои́хъ и҆ защи́титель спасе́нїй хрїста̀ своегѡ̀ є҆́сть.
|
Госпо́дь — утвержде́ніє люді́й Свої́х і защи́титель спасе́ній христа́ Своєго́ єсть.
|
|
9
|
9
|
|
Сп҃сѝ лю́ди твоѧ̑, и҆ блгⷭ҇вѝ достоѧ́нїе твоѐ, и҆ оу҆пасѝ ѧ҆̀, и҆ возмѝ [и҆ вознесѝ] ѧ҆̀ до вѣ́ка.
|
Спаси́ лю́ди Твоя́, і благослови́ достоя́ніє Твоє́, і упаси́ я, і возьми́ [і вознеси́] я до ві́ка.
|
|
Ѱало́мъ к҃и
|
Псалом 28
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, и҆схо́да ски́нїи, к҃и҃.
|
Псало́м Дави́ду, ісхо́да ски́нії, 28.
|
|
1
|
1
|
|
Принеси́те гдⷭ҇еви, сы́нове бж҃їи, принеси́те гдⷭ҇еви сы́ны ѡ҆́вни, принеси́те гдⷭ҇еви сла́вꙋ и҆ че́сть:
|
Принесі́те Го́сподеві, си́нове Бо́жії, принесі́те Го́сподеві си́ни о́вні, принесі́те Го́сподеві сла́ву і честь;
|
|
2
|
2
|
|
принеси́те гдⷭ҇еви сла́вꙋ и҆́мени є҆гѡ̀: поклони́тесѧ гдⷭ҇еви во дворѣ̀ ст҃ѣ́мъ є҆гѡ̀.
|
принесі́те Го́сподеві сла́ву і́мені Єго́; поклоні́теся Го́сподеві во дворі́ святі́м Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Гла́съ гдⷭ҇ень на вода́хъ, бг҃ъ сла́вы возгремѣ̀, гдⷭ҇ь на вода́хъ мно́гихъ.
|
Глас Госпо́день на вода́х, Бог сла́ви возгремі́, Госпо́дь на вода́х мно́гих.
|
|
4
|
4
|
|
Гла́съ гдⷭ҇ень въ крѣ́пости, гла́съ гдⷭ҇ень въ великолѣ́пїи.
|
Глас Госпо́день в крі́пості, глас Госпо́день в великолі́пії.
|
|
5
|
5
|
|
Гла́съ гдⷭ҇а, сокрꙋша́ющагѡ ке́дры: и҆ стры́етъ гдⷭ҇ь ке́дры лїва̑нскїѧ,
|
Глас Го́спода, сокруша́ющаго ке́дри; і стри́єть Госпо́дь ке́дри лива́нськія,
|
|
6
|
6
|
|
и҆ и҆стни́тъ ѧ҆̀ ꙗ҆́кѡ телца̀ лїва́нска: и҆ возлю́бленный ꙗ҆́кѡ сы́нъ є҆диноро́жь.
|
і істни́ть я я́ко тельця́ лива́нська; і возлю́бленний я́ко син єдиноро́ж.
|
|
7
|
7
|
|
Гла́съ гдⷭ҇а, пресѣца́ющагѡ пла́мень ѻ҆гнѧ̀.
|
Глас Го́спода, пресіца́ющаго пла́мень огня́.
|
|
8
|
8
|
|
Гла́съ гдⷭ҇а, стрѧса́ющагѡ пꙋсты́ню: и҆ стрѧсе́тъ гдⷭ҇ь пꙋсты́ню кадді́йскꙋю.
|
Глас Го́спода, стряса́ющаго пусти́ню; і стрясе́ть Госпо́дь пусти́ню Кадді́йскую.
|
|
9
|
9
|
|
Гла́съ гдⷭ҇ень, сверша́ющїй є҆лє́ни, и҆ ѿкры́етъ дꙋбра̑вы: и҆ въ хра́мѣ є҆гѡ̀ всѧ́кїй глаго́летъ сла́вꙋ.
|
Глас Госпо́день, сверша́ющий єле́ні, і откри́єть дубра́ви; і в хра́мі Єго́ вся́кий глаго́леть сла́ву.
|
|
10
|
10
|
|
Гдⷭ҇ь пото́пъ населѧ́етъ, и҆ сѧ́детъ гдⷭ҇ь цр҃ь въ вѣ́къ.
|
Госпо́дь пото́п населя́єть, і ся́деть Госпо́дь Цар в вік.
|
|
11
|
11
|
|
Гдⷭ҇ь крѣ́пость лю́демъ свои̑мъ да́стъ, гдⷭ҇ь блгⷭ҇ви́тъ лю́ди своѧ̑ ми́ромъ.
|
Госпо́дь крі́пость лю́дем Свої́м дасть, Госпо́дь благослови́ть лю́ди Своя́ ми́ром.
|
|
Ѱало́мъ к҃ѳ
|
Псалом 29
|
|
1
|
1
|
|
Ѱало́мъ пѣ́сни ѡ҆бновле́нїѧ до́мꙋ дв҃дова, к҃ѳ҃.
|
Псало́м пі́сні обновле́нія до́му Дави́дова, 29.
|
|
2
|
2
|
|
Вознесꙋ́ тѧ, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ под̾ѧ́лъ мѧ̀ є҆сѝ, и҆ не возвесели́лъ є҆сѝ врагѡ́въ мои́хъ ѡ҆ мнѣ̀.
|
Вознесу́ Тя, Го́споди, я́ко под'я́л м'я єси́, і не возвесели́л єси́ враго́в мої́х о мні.
|
|
3
|
3
|
|
Гдⷭ҇и бж҃е мо́й, воззва́хъ къ тебѣ̀, и҆ и҆зцѣли́лъ мѧ̀ є҆сѝ.
|
Го́споди Бо́же мой, воззва́х к Тебі́, і ізціли́л м'я єси́.
|
|
4
|
4
|
|
Гдⷭ҇и, возве́лъ є҆сѝ ѿ а҆́да дꙋ́шꙋ мою̀, сп҃слъ мѧ̀ є҆сѝ ѿ низходѧ́щихъ въ ро́въ.
|
Го́споди, возве́л єси́ от а́да ду́шу мою́, спасл м'я єси́ от низходя́щих в ров.
|
|
5
|
5
|
|
По́йте гдⷭ҇еви, прпⷣбнїи є҆гѡ̀, и҆ и҆сповѣ́дайте па́мѧть ст҃ы́ни є҆гѡ̀:
|
По́йте Го́сподеві, преподо́бнії Єго́, і іспові́дайте па́м'ять святи́ні Єго́;
|
|
6
|
6
|
|
ꙗ҆́кѡ гнѣ́въ въ ꙗ҆́рости є҆гѡ̀, и҆ живо́тъ въ во́ли є҆гѡ̀: ве́черъ водвори́тсѧ пла́чь, и҆ заꙋ́тра ра́дость.
|
я́ко гнів в я́рості Єго́, і живо́т в во́лі Єго́; ве́чер водвори́ться плач, і зау́тра ра́дость.
|
|
7
|
7
|
|
А҆́зъ же рѣ́хъ во ѻ҆би́лїи мое́мъ: не подви́жꙋсѧ во вѣ́къ.
|
Аз же ріх во оби́лії моє́м: не подви́жуся во вік.
|
|
8
|
8
|
|
Гдⷭ҇и, во́лею твое́ю пода́ждь добро́тѣ мое́й си́лꙋ: ѿврати́лъ же є҆сѝ лицѐ твоѐ, и҆ бы́хъ смꙋще́нъ.
|
Го́споди, во́лею Твоє́ю пода́ждь добро́ті моє́й си́лу; отврати́л же єси́ лице́ Твоє́, і бих смуще́н.
|
|
9
|
9
|
|
Къ тебѣ̀, гдⷭ҇и, воззовꙋ̀, и҆ къ бг҃ꙋ моемꙋ̀ помолю́сѧ.
|
К Тебі́, Го́споди, воззову́, і к Бо́гу моєму́ помолю́ся.
|
|
10
|
10
|
|
Ка́ѧ по́льза въ кро́ви мое́й, внегда̀ сходи́ти мѝ во и҆стлѣ́нїе; є҆да̀ и҆сповѣ́стсѧ тебѣ̀ пе́рсть; и҆лѝ возвѣсти́тъ и҆́стинꙋ твою̀;
|
Ка́я по́льза в кро́ві моє́й, внегда́ сходи́ти мі во істлі́ніє? Єда́ іспові́сться Тебі́ персть? Іли́ возвісти́ть і́стину Твою́?
|
|
11
|
11
|
|
Слы́ша гдⷭ҇ь и҆ поми́лова мѧ̀: гдⷭ҇ь бы́сть помо́щникъ мо́й.
|
Сли́ша Госпо́дь і поми́лова м'я; Госпо́дь бисть помо́щник мой.
|
|
12
|
12
|
|
Ѡ҆брати́лъ є҆сѝ пла́чь мо́й въ ра́дость мнѣ̀, растерза́лъ є҆сѝ вре́тище моѐ и҆ препоѧ́салъ мѧ̀ є҆сѝ весе́лїемъ,
|
Обрати́л єси́ плач мой в ра́дость мні, растерза́л єси́ вре́тище моє́ і препоя́сал м'я єси́ весе́лієм,
|
|
13
|
13
|
|
ꙗ҆́кѡ да воспое́тъ тебѣ̀ сла́ва моѧ̀, и҆ не оу҆милю́сѧ. Гдⷭ҇и бж҃е мо́й, во вѣ́къ и҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀.
|
я́ко да воспоє́ть Тебі́ сла́ва моя́, і не умилю́ся. Го́споди Бо́же мой, во вік іспові́мся Тебі́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ л҃
|
Псалом 30
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, и҆зстꙋпле́нїѧ, л҃.
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, ізступле́нія, 30.
|
|
2
|
2
|
|
На тѧ̀, гдⷭ҇и, оу҆пова́хъ, да не постыжꙋ́сѧ во вѣ́къ: пра́вдою твое́ю и҆зба́ви мѧ̀ и҆ и҆зми́ мѧ.
|
На Тя, Го́споди, упова́х, да не постижу́ся во вік; пра́вдою Твоє́ю ізба́ви м'я і ізми́ м'я.
|
|
3
|
3
|
|
Приклонѝ ко мнѣ̀ оу҆́хо твоѐ, оу҆скорѝ и҆з̾ѧ́ти мѧ̀: бꙋ́ди мѝ въ бг҃а защи́тителѧ и҆ въ до́мъ прибѣ́жища, є҆́же спⷭ҇ти́ мѧ.
|
Приклони́ ко мні у́хо Твоє́, ускори́ із'я́ти м'я; бу́ди мі в Бо́га Защи́тителя і в Дом прибі́жища, є́же спасти́ м'я.
|
|
4
|
4
|
|
Ꙗ҆́кѡ держа́ва моѧ̀ и҆ прибѣ́жище моѐ є҆сѝ ты̀: и҆ и҆́мене твоегѡ̀ ра́ди наста́виши мѧ̀ и҆ препита́еши мѧ̀.
|
Я́ко держа́ва моя́ і прибі́жище моє́ єси́ Ти; і і́мене Твоєго́ ра́ди наста́виши м'я і препита́єши м'я.
|
|
5
|
5
|
|
И҆зведе́ши мѧ̀ ѿ сѣ́ти сеѧ̀, ю҆́же скры́ша мѝ: ꙗ҆́кѡ ты̀ є҆сѝ защи́титель мо́й, гдⷭ҇и.
|
Ізведе́ши м'я от сі́ті сея́, ю́же скри́ша мі; я́ко Ти єси́ Защи́титель мой, Го́споди.
|
|
6
|
6
|
|
Въ рꙋ́цѣ твоѝ предложꙋ̀ дꙋ́хъ мо́й: и҆зба́вилъ мѧ̀ є҆сѝ, гдⷭ҇и бж҃е и҆́стины.
|
В ру́ці Твої́ предложу́ дух мой; ізба́вил м'я єси́, Го́споди Бо́же і́стини.
|
|
7
|
7
|
|
Возненави́дѣлъ є҆сѝ хранѧ́щыѧ сꙋєты̀ вотщѐ: а҆́зъ же на гдⷭ҇а оу҆пова́хъ.
|
Возненави́діл єси́ храня́щия суєти́ вотще́; аз же на Го́спода упова́х.
|
|
8
|
8
|
|
Возра́дꙋюсѧ и҆ возвеселю́сѧ ѡ҆ млⷭ҇ти твое́й, ꙗ҆́кѡ призрѣ́лъ є҆сѝ на смире́нїе моѐ, сп҃слъ є҆сѝ ѿ нꙋ́ждъ дꙋ́шꙋ мою̀
|
Возра́дуюся і возвеселю́ся о ми́лості Твоє́й, я́ко призрі́л єси́ на смире́ніє моє́, спасл єси́ от нужд ду́шу мою́
|
|
9
|
9
|
|
и҆ нѣ́си менѐ затвори́лъ въ рꙋка́хъ вра́жїихъ, поста́вилъ є҆сѝ на простра́ннѣ но́зѣ моѝ.
|
і ні́си мене́ затвори́л в рука́х вра́жіїх, поста́вил єси́ на простра́нні но́зі мої́.
|
|
10
|
10
|
|
Поми́лꙋй мѧ̀, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ скорблю̀: смѧте́сѧ ꙗ҆́ростїю ѻ҆́ко моѐ, дꙋша̀ моѧ̀ и҆ оу҆тро́ба моѧ̀.
|
Поми́луй м'я, Го́споди, я́ко скорблю́; см'яте́ся я́ростію о́ко моє́, душа́ моя́ і утро́ба моя́.
|
|
11
|
11
|
|
Ꙗ҆́кѡ и҆зчезѐ въ болѣ́зни живо́тъ мо́й, и҆ лѣ̑та моѧ̑ въ воздыха́нїихъ: и҆знемо́же нището́ю крѣ́пость моѧ̀, и҆ кѡ́сти моѧ̑ смѧто́шасѧ.
|
Я́ко ізчезе́ в болі́зні живо́т мой, і лі́та моя́ в воздиха́ніїх; ізнемо́же нището́ю крі́пость моя́, і ко́сті моя́ см'ято́шася.
|
|
12
|
12
|
|
Ѿ всѣ́хъ вра̑гъ мои́хъ бы́хъ поноше́нїе, и҆ сосѣ́дѡмъ мои̑мъ ѕѣлѡ̀, и҆ стра́хъ зна́ємымъ мои̑мъ: ви́дѧщїи мѧ̀ во́нъ бѣжа́ша ѿ менє̀.
|
От всіх враг мої́х бих поноше́ніє, і сосі́дом мої́м зіло́, і страх зна́ємим мої́м; ви́дящії м'я вон біжа́ша от мене́.
|
|
13
|
13
|
|
Забве́нъ бы́хъ ꙗ҆́кѡ ме́ртвъ ѿ се́рдца: бы́хъ ꙗ҆́кѡ сосꙋ́дъ погꙋбле́нъ.
|
Забве́н бих я́ко мертв от се́рдця; бих я́ко сосу́д погубле́н.
|
|
14
|
14
|
|
Ꙗ҆́кѡ слы́шахъ гажде́нїе [оу҆коре́нїе] мно́гихъ живꙋ́щихъ ѡ҆́крестъ: внегда̀ собра́тисѧ и҆̀мъ вкꙋ́пѣ на мѧ̀, прїѧ́ти дꙋ́шꙋ мою̀ совѣща́ша.
|
Я́ко сли́шах гажде́ніє [укоре́ніє] мно́гих живу́щих о́крест, внегда́ собра́тися їм вку́пі на м'я, прия́ти ду́шу мою́ совіща́ша.
|
|
15
|
15
|
|
А҆́зъ же на тѧ̀, гдⷭ҇и, оу҆пова́хъ, рѣ́хъ: ты̀ є҆сѝ бг҃ъ мо́й.
|
Аз же на Тя, Го́споди, упова́х, ріх: Ти єси́ Бог мой.
|
|
16
|
16
|
|
Въ рꙋкꙋ̀ твоє́ю жрє́бїи моѝ: и҆зба́ви мѧ̀ и҆з̾ рꙋкѝ вра̑гъ мои́хъ и҆ ѿ гонѧ́щихъ мѧ̀.
|
В руку́ Твоє́ю жре́бії мої́; ізба́ви м'я із руки́ враг мої́х і от гоня́щих м'я.
|
|
17
|
17
|
|
Просвѣтѝ лицѐ твоѐ на раба̀ твоего̀: сп҃си́ мѧ млⷭ҇тїю твое́ю.
|
Просвіти́ лице́ Твоє́ на раба́ Твоєго́; спаси́ м'я ми́лостію Твоє́ю.
|
|
18
|
18
|
|
Гдⷭ҇и, да не постыжꙋ́сѧ, ꙗ҆́кѡ призва́хъ тѧ̀: да постыдѧ́тсѧ нечести́вїи, и҆ сни́дꙋтъ во а҆́дъ.
|
Го́споди, да не постижу́ся, я́ко призва́х Тя; да постидя́ться нечести́вії і сни́дуть во ад.
|
|
19
|
19
|
|
Нѣ̑мы да бꙋ́дꙋтъ оу҆стны̀ льсти̑выѧ, глаго́лющыѧ на првⷣнаго беззако́нїе, горды́нею и҆ оу҆ничиже́нїемъ.
|
Ні́ми да бу́дуть устни́ льсти́вия, глаго́лющия на пра́веднаго беззако́ніє, горди́нею і унічиже́нієм.
|
|
20
|
20
|
|
Ко́ль мно́гое мно́жество бл҃гости твоеѧ̀, гдⷭ҇и, ю҆́же скры́лъ є҆сѝ боѧ́щымсѧ тебє̀, содѣ́лалъ є҆сѝ оу҆пова́ющымъ на тѧ̀, пред̾ сы̑ны человѣ́ческими:
|
Коль мно́гоє мно́жество бла́гости Твоєя́, Го́споди, ю́же скрил єси́ боя́щимся Тебе́, соді́лал єси́ упова́ющим на Тя, пред си́ни челові́чеськими!
|
|
21
|
21
|
|
скры́еши и҆̀хъ въ та́йнѣ лица̀ твоегѡ̀ ѿ мѧте́жа человѣ́ческа, покры́еши и҆̀хъ въ кро́вѣ ѿ прерѣка́нїѧ ѧ҆зы̑къ.
|
Скри́єши їх в та́йні лиця́ Твоєго́ от м'яте́жа челові́чеська, покри́єши їх в кро́ві от преріка́нія язи́к.
|
|
22
|
22
|
|
Блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ оу҆дивѝ млⷭ҇ть свою̀ во гра́дѣ ѡ҆гражде́нїѧ.
|
Благослове́н Госпо́дь, я́ко удиви́ ми́лость Свою́ во гра́ді огражде́нія.
|
|
23
|
23
|
|
А҆́зъ же рѣ́хъ во и҆зстꙋпле́нїи мое́мъ: ѿве́рженъ є҆́смь ѿ лица̀ ѻ҆́чїю твоє́ю: сегѡ̀ ра́ди оу҆слы́шалъ є҆сѝ гла́съ моли́твы моеѧ̀, внегда̀ воззва́хъ къ тебѣ̀.
|
Аз же ріх во ізступле́нії моє́м: отве́ржен єсьм от лиця́ о́чію Твоє́ю; сего́ ра́ди усли́шал єси́ глас моли́тви моєя́, внегда́ воззва́х к Тебі́.
|
|
24
|
24
|
|
Возлюби́те гдⷭ҇а, всѝ прпⷣбнїи є҆гѡ̀: ꙗ҆́кѡ и҆́стины взыска́етъ гдⷭ҇ь и҆ воздае́тъ и҆зли́ше творѧ́щымъ горды́ню.
|
Возлюбі́те Го́спода, всі преподо́бнії Єго́; я́ко і́стини взиска́єть Госпо́дь і воздає́ть ізли́ше творя́щим горди́ню.
|
|
25
|
25
|
|
Мꙋжа́йтесѧ, и҆ да крѣпи́тсѧ се́рдце ва́ше, всѝ оу҆пова́ющїи на гдⷭ҇а.
|
Мужа́йтеся, і да кріпи́ться се́рдце ва́ше, всі упова́ющії на Го́спода.
|
|
Ѱало́мъ л҃а
|
Псалом 31
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, ра́зꙋма, л҃а҃.
|
Псало́м Дави́ду, ра́зума, 31.
|
|
1
|
1
|
|
Бл҃же́ни, и҆́хже ѡ҆ста́вишасѧ беззакѡ́нїѧ, и҆ и҆́хже прикры́шасѧ грѣсѝ.
|
Блаже́нні, ї́хже оста́вишася беззако́нія, і ї́хже прикри́шася грісі́.
|
|
2
|
2
|
|
Бл҃же́нъ мꙋ́жъ, є҆мꙋ́же не вмѣни́тъ гдⷭ҇ь грѣха̀, нижѐ є҆́сть во оу҆стѣ́хъ є҆гѡ̀ ле́сть.
|
Блаже́н муж, єму́же не вміни́ть Госпо́дь гріха́, ніже́ єсть во усті́х єго́ лесть.
|
|
3
|
3
|
|
Ꙗ҆́кѡ оу҆молча́хъ, ѡ҆бетша́ша кѡ́сти моѧ̑, ѿ є҆́же зва́ти мѝ ве́сь де́нь,
|
Я́ко умолча́х, обетша́ша ко́сті моя́, от є́же зва́ти мі весь день,
|
|
4
|
4
|
|
ꙗ҆́кѡ де́нь и҆ но́щь ѡ҆тѧготѣ̀ на мнѣ̀ рꙋка̀ твоѧ̀: возврати́хсѧ на стра́сть, є҆гда̀ оу҆нзе́ ми те́рнъ.
|
я́ко день і нощ отяготі́ на мні рука́ Твоя́; возврати́хся на страсть, єгда́ уньзе́ мі терн.
|
|
5
|
5
|
|
Беззако́нїе моѐ позна́хъ и҆ грѣха̀ моегѡ̀ не покры́хъ, рѣ́хъ: и҆сповѣ́мъ на мѧ̀ беззако́нїе моѐ гдⷭ҇еви: и҆ ты̀ ѡ҆ста́вилъ є҆сѝ нече́стїе се́рдца моегѡ̀.
|
Беззако́ніє моє́ позна́х і гріха́ моєго́ не покри́х, ріх: іспові́м на м'я беззако́ніє моє́ Го́сподеві, і Ти оста́вил єси́ нече́стіє се́рдця моєго́.
|
|
6
|
6
|
|
За то̀ помо́литсѧ къ тебѣ̀ всѧ́къ прпⷣбный во вре́мѧ благопотре́бно: ѻ҆ба́че въ пото́пѣ во́дъ мно́гихъ къ немꙋ̀ не прибли́жатсѧ.
|
За то помо́литься к Тебі́ всяк преподо́бний во вре́м'я благопотре́бно; оба́че в пото́пі вод мно́гих к нему́ не прибли́жаться.
|
|
7
|
7
|
|
Ты̀ є҆сѝ прибѣ́жище моѐ ѿ ско́рби ѡ҆бдержа́щїѧ мѧ̀: ра́досте моѧ̀, и҆зба́ви мѧ̀ ѿ ѡ҆быше́дшихъ мѧ̀.
|
Ти єси́ Прибі́жище моє́ от ско́рби обдержа́щия м'я; Ра́досте моя́, ізба́ви м'я от обише́дших м'я.
|
|
8
|
8
|
|
Вразꙋмлю́ тѧ, и҆ наста́влю тѧ̀ на пꙋ́ть се́й, въ ѻ҆́ньже по́йдеши: оу҆твержꙋ̀ на тѧ̀ ѻ҆́чи моѝ.
|
Вразумлю́ тя, і наста́влю тя на путь сей, в о́ньже по́йдеши; утвержу́ на тя о́чі Мої́.
|
|
9
|
9
|
|
Не бꙋ́дите ꙗ҆́кѡ ко́нь и҆ ме́скъ, и҆̀мже нѣ́сть ра́зꙋма: брозда́ми и҆ оу҆здо́ю чє́люсти и҆́хъ востѧ́гнеши, не приближа́ющихсѧ къ тебѣ̀.
|
Не бу́діте я́ко конь і меск, ї́мже ність ра́зума; брозда́ми і уздо́ю че́люсті їх востя́гнеши, не приближа́ющихся к тебі́.
|
|
10
|
10
|
|
Мнѡ́ги ра̑ны грѣ́шномꙋ: оу҆пова́ющаго же на гдⷭ҇а млⷭ҇ть ѡ҆бы́детъ.
|
Мно́гі ра́ни грі́шному; упова́ющаго же на Го́спода ми́лость оби́деть.
|
|
11
|
11
|
|
Весели́тесѧ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ и҆ ра́дꙋйтесѧ првⷣнїи, и҆ хвали́тесѧ, всѝ пра́вїи срⷣцемъ.
|
Веселі́теся о Го́споді і ра́дуйтеся, пра́веднії, і хвалі́теся, всі пра́вії се́рдцем.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ л҃в
|
Псалом 32
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, не надпи́санъ оу҆ є҆врє́й, л҃в҃.
|
Псало́м Дави́ду, не надпи́сан у євре́й, 32.
|
|
1
|
1
|
|
Ра́дꙋйтесѧ, првⷣнїи, ѡ҆ гдⷭ҇ѣ: пра̑вымъ подоба́етъ похвала̀.
|
Ра́дуйтеся, пра́веднії, о Го́споді; пра́вим подоба́єть похвала́.
|
|
2
|
2
|
|
И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви въ гꙋ́слехъ, во ѱалти́ри десѧтострꙋ́ннѣмъ по́йте є҆мꙋ̀:
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві в гу́слех, во псалти́рі десятостру́ннім по́йте Єму́;
|
|
3
|
3
|
|
воспо́йте є҆мꙋ̀ пѣ́снь но́вꙋ, до́брѣ по́йте є҆мꙋ̀ со восклица́нїемъ:
|
воспо́йте Єму́ піснь но́ву, до́брі по́йте Єму́ со восклица́нієм;
|
|
4
|
4
|
|
ꙗ҆́кѡ пра́во сло́во гдⷭ҇не, и҆ всѧ̑ дѣла̀ є҆гѡ̀ въ вѣ́рѣ.
|
я́ко пра́во сло́во Госпо́днє, і вся діла́ Єго́ в ві́рі.
|
|
5
|
5
|
|
Лю́битъ млⷭ҇тыню и҆ сꙋ́дъ гдⷭ҇ь, млⷭ҇ти гдⷭ҇ни и҆спо́лнь землѧ̀.
|
Лю́бить ми́лостиню і суд Госпо́дь, ми́лости Госпо́дні іспо́лнь земля́.
|
|
6
|
6
|
|
Сло́вомъ гдⷭ҇нимъ небеса̀ оу҆тверди́шасѧ, и҆ дх҃омъ оу҆́стъ є҆гѡ̀ всѧ̀ си́ла и҆́хъ:
|
Сло́вом Госпо́днім небеса́ утверди́шася, і Ду́хом уст Єго́ вся си́ла їх;
|
|
7
|
7
|
|
собира́ѧй ꙗ҆́кѡ мѣ́хъ во́ды морскі̑ѧ, полага́ѧй въ сокро́вищихъ бе́здны.
|
собира́яй, я́ко міх, во́ди морські́я, полага́яй в сокро́вищих бе́здни.
|
|
8
|
8
|
|
Да оу҆бои́тсѧ гдⷭ҇а всѧ̀ землѧ̀, ѿ негѡ́же да подви́жꙋтсѧ всѝ живꙋ́щїи по вселе́ннѣй:
|
Да убої́ться Го́спода вся земля́, от Него́же да подви́жуться всі живу́щії по вселе́нній;
|
|
9
|
9
|
|
ꙗ҆́кѡ то́й речѐ, и҆ бы́ша: то́й повелѣ̀, и҆ созда́шасѧ.
|
я́ко Той рече́ — і би́ша; Той повелі́ — і созда́шася.
|
|
10
|
10
|
|
Гдⷭ҇ь разорѧ́етъ совѣ́ты ꙗ҆зы́кѡвъ, ѿмета́етъ же мы̑сли люді́й и҆ ѿмета́етъ совѣ́ты кнѧзе́й.
|
Госпо́дь разоря́єть сові́ти язи́ков, отмета́єть же ми́слі люді́й і отмета́єть сові́ти князе́й.
|
|
11
|
11
|
|
Совѣ́тъ же гдⷭ҇ень во вѣ́къ пребыва́етъ, помышлє́нїѧ срⷣца є҆гѡ̀ въ ро́дъ и҆ ро́дъ.
|
Сові́т же Госпо́день во вік пребива́єть, помишле́нія се́рдця Єго́ — в род і род.
|
|
12
|
12
|
|
Бл҃же́нъ ꙗ҆зы́къ, є҆мꙋ́же є҆́сть гдⷭ҇ь бг҃ъ є҆гѡ̀, лю́дїе, ꙗ҆̀же и҆збра̀ въ наслѣ́дїе себѣ̀.
|
Блаже́н язи́к, єму́же єсть Госпо́дь Бог Єго́, — лю́діє, я́же ізбра́ в наслі́діє Себі́.
|
|
13
|
13
|
|
Съ нб҃сѐ призрѣ̀ гдⷭ҇ь, ви́дѣ всѧ̑ сы́ны человѣ́чєскїѧ:
|
С небесе́ призрі́ Госпо́дь, ви́ді вся си́ни челові́чеськія;
|
|
14
|
14
|
|
ѿ гото́вагѡ жили́ща своегѡ̀ призрѣ̀ на всѧ̑ живꙋ́щыѧ на землѝ:
|
от гото́ваго жили́ща Своєго́ призрі́ на вся живу́щия на землі́;
|
|
15
|
15
|
|
созда́вый на є҆ди́нѣ сердца̀ и҆́хъ, разꙋмѣва́ѧй на всѧ̑ дѣла̀ и҆́хъ.
|
созда́вий на єди́ні сердця́ їх, разуміва́яй на вся діла́ їх.
|
|
16
|
16
|
|
Не спаса́етсѧ ца́рь мно́гою си́лою, и҆ и҆споли́нъ не спасе́тсѧ мно́жествомъ крѣ́пости своеѧ̀.
|
Не спаса́ється цар мно́гою си́лою, і ісполи́н не спасе́ться мно́жеством крі́пости своєя́.
|
|
17
|
17
|
|
Ло́жь ко́нь во спасе́нїе, во мно́жествѣ же си́лы своеѧ̀ не спасе́тсѧ.
|
Ложь конь во спасе́ніє, во мно́жестві же си́ли своєя́ не спасе́ться.
|
|
18
|
18
|
|
Сѐ, ѻ҆́чи гдⷭ҇ни на боѧ́щыѧсѧ є҆гѡ̀, оу҆пова́ющыѧ на млⷭ҇ть є҆гѡ̀:
|
Се, о́чі Госпо́дні на боя́щияся Єго́, упова́ющия на ми́лость Єго́;
|
|
19
|
19
|
|
и҆зба́вити ѿ сме́рти дꙋ́шы и҆́хъ, и҆ препита́ти ѧ҆̀ въ гла́дъ.
|
ізба́вити от сме́рти ду́ші їх, і препита́ти я в глад.
|
|
20
|
20
|
|
Дꙋша́ же на́ша ча́етъ гдⷭ҇а, ꙗ҆́кѡ помо́щникъ и҆ защи́титель на́шъ є҆́сть:
|
Душа́ же на́ша ча́єть Го́спода, я́ко помо́щник і защи́титель наш єсть;
|
|
21
|
21
|
|
ꙗ҆́кѡ ѡ҆ не́мъ возвесели́тсѧ се́рдце на́ше, и҆ во и҆́мѧ ст҃о́е є҆гѡ̀ оу҆пова́хомъ.
|
я́ко о Нем возвесели́ться се́рдце на́ше, і во і́м'я свято́є Єго́ упова́хом.
|
|
22
|
22
|
|
Бꙋ́ди, гдⷭ҇и, млⷭ҇ть твоѧ̀ на на́съ, ꙗ҆́коже оу҆пова́хомъ на тѧ̀.
|
Бу́ди, Го́споди, ми́лость Твоя́ на нас, я́коже упова́хом на Тя.
|
|
Ѱало́мъ л҃г
|
Псалом 33
|
|
1
|
1
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, внегда̀ и҆змѣнѝ лицѐ своѐ пред̾ а҆вїмеле́хомъ: и҆ ѿпꙋстѝ є҆го̀, и҆ ѿи́де, л҃г҃.
|
Псало́м Дави́ду, внегда́ ізміни́ лице́ своє́ пред Авімеле́хом; і отпусти́ єго́, і оти́де, 33.
|
|
2
|
2
|
|
Благословлю̀ гдⷭ҇а на всѧ́кое вре́мѧ, вы́нꙋ хвала̀ є҆гѡ̀ во оу҆стѣ́хъ мои́хъ.
|
Благословлю́ Го́спода на вся́коє вре́м'я, ви́ну хвала́ Єго́ во усті́х мої́х.
|
|
3
|
3
|
|
Ѡ҆ гдⷭ҇ѣ похва́литсѧ дꙋша̀ моѧ̀: да оу҆слы́шатъ кро́тцыи и҆ возвеселѧ́тсѧ.
|
О Го́споді похва́литься душа́ моя́; да усли́шать кро́тції і возвеселя́ться.
|
|
4
|
4
|
|
Возвели́чите гдⷭ҇а со мно́ю, и҆ вознесе́мъ и҆́мѧ є҆гѡ̀ вкꙋ́пѣ.
|
Возвели́чіте Го́спода со мно́ю, і вознесе́м і́м'я Єго́ вку́пі.
|
|
5
|
5
|
|
Взыска́хъ гдⷭ҇а, и҆ оу҆слы́ша мѧ̀ и҆ ѿ всѣ́хъ скорбе́й мои́хъ и҆зба́ви мѧ̀.
|
Взиска́х Го́спода, і усли́ша м'я, і от всіх скорбе́й мої́х ізба́ви м'я.
|
|
6
|
6
|
|
Пристꙋпи́те къ немꙋ̀ и҆ просвѣти́тесѧ, и҆ ли́ца ва̑ша не постыдѧ́тсѧ.
|
Приступі́те к Нему́ і просвіті́теся, і ли́ця ва́ша не постидя́ться.
|
|
7
|
7
|
|
Се́й ни́щїй воззва̀, и҆ гдⷭ҇ь оу҆слы́ша и҆̀, и҆ ѿ всѣ́хъ скорбе́й є҆гѡ̀ сп҃сѐ и҆̀.
|
Сей ни́щий воззва́, і Госпо́дь усли́ша ї, і от всіх скорбе́й єго́ спасе́ ї.
|
|
8
|
8
|
|
Ѡ҆полчи́тсѧ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень ѡ҆́крестъ боѧ́щихсѧ є҆гѡ̀ и҆ и҆зба́витъ и҆̀хъ.
|
Ополчи́ться а́нгел Госпо́день о́крест боя́щихся Єго́ і ізба́вить їх.
|
|
9
|
9
|
|
Вкꙋси́те и҆ ви́дите, ꙗ҆́кѡ бл҃гъ гдⷭ҇ь: бл҃же́нъ мꙋ́жъ, и҆́же оу҆пова́етъ на́нь.
|
Вкусі́те і ви́діте, я́ко Благ Госпо́дь; блаже́н муж, і́же упова́єть Нань.
|
|
10
|
10
|
|
Бо́йтесѧ гдⷭ҇а, всѝ ст҃і́и є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ нѣ́сть лише́нїѧ боѧ́щымсѧ є҆гѡ̀.
|
Бо́йтеся Го́спода, всі святі́ї Єго́, я́ко ність лише́нія боя́щимся Єго́.
|
|
11
|
11
|
|
Бога́тїи ѡ҆бнища́ша и҆ взалка́ша: взыска́ющїи же гдⷭ҇а не лиша́тсѧ всѧ́кагѡ бла́га.
|
Бога́тії обнища́ша і взалка́ша; взиска́ющії же Го́спода не лиша́ться вся́каго бла́га.
|
|
12
|
12
|
|
Прїиди́те, ча̑да, послꙋ́шайте менє̀, стра́хꙋ гдⷭ҇ню наꙋчꙋ̀ ва́съ.
|
Прийді́те, ча́да, послу́шайте мене́, стра́ху Госпо́дню научу́ вас.
|
|
13
|
13
|
|
Кто́ є҆сть человѣ́къ хотѧ́й живо́тъ, любѧ́й дни̑ ви́дѣти бла́ги;
|
Кто єсть челові́к хотя́й живо́т, люб'я́й дні ви́діти бла́гі?
|
|
14
|
14
|
|
Оу҆держѝ ѧ҆зы́къ тво́й ѿ ѕла̀ и҆ оу҆стнѣ̀ твоѝ, є҆́же не глаго́лати льстѝ.
|
Удержи́ язи́к твой от зла і устні́ твої́, є́же не глаго́лати льсти.
|
|
15
|
15
|
|
Оу҆клони́сѧ ѿ ѕла̀ и҆ сотворѝ бла́го: взыщѝ ми́ра и҆ поженѝ и҆̀.
|
Уклони́ся от зла і сотвори́ бла́го; взищи́ ми́ра і пожени́ ї.
|
|
16
|
16
|
|
Ѻ҆́чи гдⷭ҇ни на првⷣныѧ, и҆ оу҆́ши є҆гѡ̀ въ моли́твꙋ и҆́хъ.
|
О́чі Госпо́дні на пра́ведния, і у́ші Єго́ в моли́тву їх.
|
|
17
|
17
|
|
Лице́ же гдⷭ҇не на творѧ́щыѧ ѕла̑ѧ, є҆́же потреби́ти ѿ землѝ па́мѧть и҆́хъ.
|
Лице́ же Госпо́днє на творя́щия зла́я, є́же потреби́ти от землі́ па́м'ять їх.
|
|
18
|
18
|
|
Воззва́ша првⷣнїи, и҆ гдⷭ҇ь оу҆слы́ша и҆̀хъ и҆ ѿ всѣ́хъ скорбе́й и҆́хъ и҆зба́ви и҆̀хъ.
|
Воззва́ша пра́веднії, і Госпо́дь усли́ша їх, і от всіх скорбе́й їх ізба́ви їх.
|
|
19
|
19
|
|
Бли́з̾ гдⷭ҇ь сокрꙋше́нныхъ се́рдцемъ, и҆ смирє́нныѧ дꙋ́хомъ сп҃се́тъ.
|
Близ Госпо́дь сокруше́нних се́рдцем, і смире́нния ду́хом спасе́ть.
|
|
20
|
20
|
|
Мнѡ́ги скѡ́рби првⷣнымъ, и҆ ѿ всѣ́хъ и҆́хъ и҆зба́витъ ѧ҆̀ гдⷭ҇ь.
|
Мно́гі ско́рбі пра́ведним, і от всіх їх ізба́вить я Госпо́дь.
|
|
21
|
21
|
|
Храни́тъ гдⷭ҇ь всѧ̑ кѡ́сти и҆́хъ, ни є҆ди́на ѿ ни́хъ сокрꙋши́тсѧ.
|
Храни́ть Госпо́дь вся ко́сті їх, ні єди́на от них сокруши́ться.
|
|
22
|
22
|
|
Сме́рть грѣ́шникѡвъ люта̀, и҆ ненави́дѧщїи првⷣнаго прегрѣша́тъ.
|
Смерть грі́шников люта́, і ненави́дящії пра́веднаго прегріша́ть.
|
|
23
|
23
|
|
И҆зба́витъ гдⷭ҇ь дꙋ́шы ра̑бъ свои́хъ, и҆ не прегрѣша́тъ всѝ оу҆пова́ющїи на него̀.
|
Ізба́вить Госпо́дь ду́ші раб свої́х, і не прегріша́ть всі упова́ющії на Него́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ л҃д
|
Псалом 34
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, л҃д҃.
|
Псало́м Дави́ду, 34.
|
|
1
|
1
|
|
Сꙋдѝ, гдⷭ҇и, ѡ҆би́дѧщыѧ мѧ̀, поборѝ борю́щыѧ мѧ̀.
|
Суди́, Го́споди, оби́дящия м'я, побори́ борю́щия м'я.
|
|
2
|
2
|
|
Прїимѝ ѻ҆рꙋ́жїе и҆ щи́тъ и҆ воста́ни въ по́мощь мою̀:
|
Прийми́ ору́жіє і щит і воста́ни в по́мощ мою́;
|
|
3
|
3
|
|
и҆зсꙋ́ни ме́чь и҆ заключѝ сопроти́въ гонѧ́щихъ мѧ̀: рцы̀ дꙋшѝ мое́й: спⷭ҇нїе твоѐ є҆́смь а҆́зъ.
|
ізсу́ни меч і заключи́ сопроти́в гоня́щих м'я; рци душі́ моє́й: спасе́ніє твоє́ єсьм Аз.
|
|
4
|
4
|
|
Да постыдѧ́тсѧ и҆ посра́мѧтсѧ и҆́щꙋщїи дꙋ́шꙋ мою̀, да возвратѧ́тсѧ вспѧ́ть и҆ постыдѧ́тсѧ мы́слѧщїи мѝ ѕла̑ѧ.
|
Да постидя́ться і посра́м'яться і́щущії ду́шу мою́, да возвратя́ться всп'ять і постидя́ться ми́слящії мі зла́я.
|
|
5
|
5
|
|
Да бꙋ́дꙋтъ ꙗ҆́кѡ пра́хъ пред̾ лице́мъ вѣ́тра, и҆ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень ѡ҆скорблѧ́ѧ и҆̀хъ:
|
Да бу́дуть я́ко прах пред лице́м ві́тра, і а́нгел Госпо́день оскорбля́я їх;
|
|
6
|
6
|
|
да бꙋ́детъ пꙋ́ть и҆́хъ тма̀ и҆ по́лзокъ, и҆ а҆́гг҃лъ гдⷭ҇ень погонѧ́ѧй и҆̀хъ:
|
да бу́деть путь їх тьма і по́лзок, і а́нгел Госпо́день погоня́яй їх;
|
|
7
|
7
|
|
ꙗ҆́кѡ тꙋ́не скры́ша мѝ па́гꙋбꙋ сѣ́ти своеѧ̀, всꙋ́е поноси́ша дꙋшѝ мое́й.
|
я́ко ту́не скри́ша мі па́губу сі́ті своєя́, всу́є поноси́ша душі́ моє́й.
|
|
8
|
8
|
|
Да прїи́детъ є҆мꙋ̀ сѣ́ть, ю҆́же не вѣ́сть, и҆ лови́тва, ю҆́же скры̀, да ѡ҆бы́метъ и҆̀, и҆ въ сѣ́ть да впаде́тъ въ ню̀.
|
Да при́йдеть єму́ сіть, ю́же не вість, і лови́тва, ю́же скри, да оби́меть ї, і в сіть да впаде́ть в ню.
|
|
9
|
9
|
|
Дꙋша́ же моѧ̀ возра́дꙋетсѧ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ, возвесели́тсѧ ѡ҆ спⷭ҇нїи є҆гѡ̀.
|
Душа́ же моя́ возра́дується о Го́споді, возвесели́ться о спасе́нії Єго́.
|
|
10
|
10
|
|
Всѧ̑ кѡ́сти моѧ̑ рекꙋ́тъ: гдⷭ҇и, гдⷭ҇и, кто̀ подо́бенъ тебѣ̀; и҆збавлѧ́ѧй ни́ща и҆з̾ рꙋкѝ крѣ́пльшихъ є҆гѡ̀, и҆ ни́ща, и҆ оу҆бо́га ѿ расхища́ющихъ є҆го̀.
|
Вся ко́сті моя́ реку́ть: Го́споди, Го́споди, кто подо́бен Тебі́? Ізбавля́яй ни́ща із руки́ крі́пльших єго́, і ни́ща, і убо́га от расхища́ющих єго́.
|
|
11
|
11
|
|
Воста́вше на мѧ̀ свидѣ́телє непра́веднїи, ꙗ҆̀же не вѣ́дѧхъ, вопроша́хꙋ мѧ̀.
|
Воста́вше на м'я свиді́теле непра́веднії, я́же не ві́дях, вопроша́ху м'я.
|
|
12
|
12
|
|
Возда́ша мѝ лꙋка̑ваѧ воз̾ бл҃га̑ѧ, и҆ безча́дїе дꙋшѝ мое́й.
|
Возда́ша мі лука́вая воз блага́я, і безча́діє душі́ моє́й.
|
|
13
|
13
|
|
А҆́зъ же, внегда̀ ѻ҆нѝ стꙋжа́хꙋ мѝ, ѡ҆блача́хсѧ во вре́тище и҆ смирѧ́хъ посто́мъ дꙋ́шꙋ мою̀, и҆ моли́тва моѧ̀ въ нѣ́дро моѐ возврати́тсѧ.
|
Аз же, внегда́ они́ стужа́ху мі, облача́хся во вре́тище і смиря́х посто́м ду́шу мою́, і моли́тва моя́ в ні́дро моє́ возврати́ться.
|
|
14
|
14
|
|
Ꙗ҆́кѡ бли́жнемꙋ, ꙗ҆́кѡ бра́тꙋ на́шемꙋ, та́кѡ оу҆гожда́хъ: ꙗ҆́кѡ пла́чѧ и҆ сѣ́тꙋѧ, та́кѡ смирѧ́хсѧ.
|
Я́ко бли́жнему, я́ко бра́ту на́шему, та́ко угожда́х; я́ко пла́чя і сі́туя, та́ко смиря́хся.
|
|
15
|
15
|
|
И҆ на мѧ̀ возвесели́шасѧ и҆ собра́шасѧ: собра́шасѧ на мѧ̀ ра̑ны, и҆ не позна́хъ: раздѣли́шасѧ, и҆ не оу҆мили́шасѧ.
|
І на м'я возвесели́шася і собра́шася; собра́шася на м'я ра́ни, і не позна́х; разділи́шася, і не умили́шася.
|
|
16
|
16
|
|
И҆скꙋси́ша мѧ̀, подражни́ша мѧ̀ подражне́нїемъ, поскрежета́ша на мѧ̀ зꙋбы̀ свои́ми.
|
Іскуси́ша м'я, подражни́ша м'я подражне́нієм, поскрежета́ша на м'я зуби́ свої́ми.
|
|
17
|
17
|
|
Гдⷭ҇и, когда̀ оу҆́зриши; оу҆стро́й дꙋ́шꙋ мою̀ ѿ ѕлодѣ́йства и҆́хъ, ѿ лє́въ є҆диноро́днꙋю мою̀.
|
Го́споди, когда́ у́зриши? Устро́й ду́шу мою́ от злоді́йства їх, от лев єдоноро́дную мою́.
|
|
18
|
18
|
|
И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀ въ цр҃кви мно́зѣ, въ лю́дехъ тѧ́жцѣхъ восхвалю́ тѧ.
|
Іспові́мся Тебі́ в це́ркві мно́зі, в лю́дех тя́жціх восхвалю́ Тя.
|
|
19
|
19
|
|
Да не возра́дꙋютсѧ ѡ҆ мнѣ̀ враждꙋ́ющїи мѝ непра́веднѡ, ненави́дѧщїи мѧ̀ тꙋ́не и҆ помиза́ющїи ѻ҆чи́ма:
|
Да не возра́дуються о мні вражду́ющії мі непра́ведно, ненави́дящії м'я ту́не і помиза́ющії очи́ма;
|
|
20
|
20
|
|
ꙗ҆́кѡ мнѣ̀ оу҆́бѡ ми̑рнаѧ глаго́лахꙋ, и҆ на гнѣ́въ лє́сти помышлѧ́хꙋ.
|
я́ко мні у́бо ми́рная глаго́лаху, і на гнів ле́сти помишля́ху.
|
|
21
|
21
|
|
Разшири́ша на мѧ̀ оу҆ста̀ своѧ̑, рѣ́ша: бла́гоже, бла́гоже, ви́дѣша ѻ҆́чи на́ши.
|
Разшири́ша на м'я уста́ своя́, рі́ша: бла́гоже, бла́гоже, ви́діша о́чі на́ші.
|
|
22
|
22
|
|
Ви́дѣлъ є҆сѝ, гдⷭ҇и, да не премолчи́ши: гдⷭ҇и, не ѿстꙋпѝ ѿ менє̀.
|
Ви́діл єси́, Го́споди, да не премолчи́ши; Го́споди, не отступи́ от мене́.
|
|
23
|
23
|
|
Воста́ни, гдⷭ҇и, и҆ вонмѝ сꙋдꙋ̀ моемꙋ̀, бж҃е мо́й и҆ гдⷭ҇и мо́й, на прю̀ мою̀.
|
Воста́ни, Го́споди, і воньми́ суду́ моєму́, Бо́же мой і Го́споди мой, на прю мою́.
|
|
24
|
24
|
|
Сꙋди́ ми, гдⷭ҇и, по пра́вдѣ твое́й, гдⷭ҇и бж҃е мо́й, и҆ да не возра́дꙋютсѧ ѡ҆ мнѣ̀.
|
Суди́ мі, Го́споди, по пра́вді Твоє́й, Го́споди Бо́же мой, і да не возра́дуються о мні.
|
|
25
|
25
|
|
Да не рекꙋ́тъ въ сердца́хъ свои́хъ: бла́гоже, бла́гоже дꙋшѝ на́шей: нижѐ да рекꙋ́тъ: пожро́хомъ є҆го̀.
|
Да не реку́ть в сердця́х свої́х: бла́гоже, бла́гоже душі́ на́шей; ніже́ да реку́ть: пожро́хом єго́.
|
|
26
|
26
|
|
Да постыдѧ́тсѧ и҆ посра́мѧтсѧ вкꙋ́пѣ ра́дꙋющїисѧ ѕлѡ́мъ мои̑мъ: да ѡ҆блекꙋ́тсѧ въ стꙋ́дъ и҆ сра́мъ велерѣ́чꙋющїи на мѧ̀.
|
Да постидя́ться і посра́м'яться вку́пі ра́дующіїся злом мої́м; да облеку́ться в студ і срам велері́чующії на м'я.
|
|
27
|
27
|
|
Да возра́дꙋютсѧ и҆ возвеселѧ́тсѧ хотѧ́щїи пра́вды моеѧ̀: и҆ да рекꙋ́тъ вы́нꙋ, да возвели́читсѧ гдⷭ҇ь, хотѧ́щїи ми́ра рабꙋ̀ є҆гѡ̀.
|
Да возра́дуються і возвеселя́ться хотя́щії пра́вди моєя́; і да реку́ть ви́ну: да возвели́читься Госпо́дь, хотя́щії ми́ра рабу́ Єго́.
|
|
28
|
28
|
|
И҆ ѧ҆зы́къ мо́й поꙋчи́тсѧ пра́вдѣ твое́й, ве́сь де́нь хвалѣ̀ твое́й.
|
І язи́к мой поучи́ться пра́вді Твоє́й, весь день хвалі́ Твоє́й.
|
|
Ѱало́мъ л҃є
|
Псалом 35
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѻ҆́трокꙋ гдⷭ҇ню дв҃дꙋ, л҃е҃.
|
В коне́ць, о́троку Госпо́дню Дави́ду, 35.
|
|
2
|
2
|
|
Глаго́летъ пребеззако́нный согрѣша́ти въ себѣ̀: нѣ́сть стра́ха бж҃їѧ пред̾ ѻ҆чи́ма є҆гѡ̀:
|
Глаго́лет пребеззако́нний согріша́ти в себі́; ність стра́ха Бо́жия пред очи́ма єго́;
|
|
3
|
3
|
|
ꙗ҆́кѡ оу҆льстѝ пред̾ ни́мъ ѡ҆брѣстѝ беззако́нїе своѐ, и҆ возненави́дѣти.
|
я́ко ульсти́ пред ним обрісти́ беззако́ніє своє́ і возненави́діти.
|
|
4
|
4
|
|
Глаго́лы оу҆́стъ є҆гѡ̀ беззако́нїе и҆ ле́сть: не восхотѣ̀ разꙋмѣ́ти є҆́же оу҆блажи́ти.
|
Глаго́ли уст єго́ — беззако́ніє і лесть; не восхоті́ разумі́ти є́же ублажи́ти.
|
|
5
|
5
|
|
Беззако́нїе помы́сли на ло́жи свое́мъ: предста̀ всѧ́комꙋ пꙋтѝ небла́гꙋ, ѡ҆ ѕло́бѣ же не негодова̀.
|
Беззако́ніє поми́сли на ло́жі своє́м; предста́ вся́кому путі́ небла́гу, о зло́бі же не негодова́.
|
|
6
|
6
|
|
Гдⷭ҇и, на нб҃сѝ млⷭ҇ть твоѧ̀, и҆ и҆́стина твоѧ̀ до ѡ҆́блакъ:
|
Го́споди, на небесі́ ми́лость Твоя́, і і́стина Твоя́ до о́блак;
|
|
7
|
7
|
|
пра́вда твоѧ̀ ꙗ҆́кѡ го́ры бж҃їѧ, сꙋдбы̑ твоѧ̑ бе́здна мно́га: человѣ́ки и҆ скоты̀ сп҃се́ши, гдⷭ҇и.
|
пра́вда Твоя́ — я́ко го́ри Бо́жия, судьби́ Твоя́ — бе́здна мно́га; челові́ки і скоти́ спасе́ши, Го́споди.
|
|
8
|
8
|
|
Ꙗ҆́кѡ оу҆мно́жилъ є҆сѝ млⷭ҇ть твою̀, бж҃е: сы́нове же человѣ́честїи въ кро́вѣ крилꙋ̑ твоє́ю надѣ́ѧтисѧ и҆́мꙋтъ.
|
Я́ко умно́жил єси́ ми́лость Твою́, Бо́же; си́нове же челові́честії в кро́ві крилу́ Твоє́ю наді́ятися і́муть.
|
|
9
|
9
|
|
Оу҆пїю́тсѧ ѿ тꙋ́ка до́мꙋ твоегѡ̀, и҆ пото́комъ сла́дости твоеѧ̀ напои́ши ѧ҆̀.
|
Упію́ться от ту́ка до́му Твоєго́, і пото́ком сла́дости Твоєя́ напої́ши я.
|
|
10
|
10
|
|
Ꙗ҆́кѡ оу҆ тебє̀ и҆сто́чникъ живота̀, во свѣ́тѣ твое́мъ оу҆́зримъ свѣ́тъ.
|
Я́ко у Тебе́ істо́чник живота́, во сві́ті Твоє́м у́зрим світ.
|
|
11
|
11
|
|
Проба́ви млⷭ҇ть твою̀ вѣ́дꙋщымъ тѧ̀ и҆ пра́вдꙋ твою̀ пра̑вымъ се́рдцемъ.
|
Проба́ви ми́лость Твою́ ві́дущим Тя і пра́вду Твою́ пра́вим се́рдцем.
|
|
12
|
12
|
|
Да не прїи́детъ мнѣ̀ нога̀ горды́ни, и҆ рꙋка̀ грѣ́шнича да не подви́житъ менѐ.
|
Да не при́йдеть мні нога́ горди́ни, і рука́ грі́шнича да не подви́жить мене́.
|
|
13
|
13
|
|
Та́мѡ падо́ша всѝ дѣ́лающїи беззако́нїе: и҆зринове́ни бы́ша, и҆ не возмо́гꙋтъ ста́ти.
|
Та́мо падо́ша всі ді́лающії беззако́ніє; ізринове́ні би́ша і не возмо́гуть ста́ти.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ л҃ѕ
|
Псалом 36
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, л҃ѕ҃.
|
Псало́м Дави́ду, 36.
|
|
1
|
1
|
|
Не ревнꙋ́й лꙋка́внꙋющымъ, нижѐ зави́ди творѧ́щымъ беззако́нїе.
|
Не ревну́й лука́внующим, ніже́ зави́ди творя́щим беззако́ніє.
|
|
2
|
2
|
|
Занѐ ꙗ҆́кѡ трава̀ ско́рѡ и҆́зсшꙋтъ, и҆ ꙗ҆́кѡ ѕе́лїе ѕла́ка ско́рѡ ѿпадꙋ́тъ.
|
Зане́ я́ко трава́ ско́ро і́зсшуть, і я́ко зе́ліє зла́ка ско́ро отпаду́ть.
|
|
3
|
3
|
|
Оу҆пова́й на гдⷭ҇а и҆ творѝ бл҃госты́ню: и҆ населѝ зе́млю, и҆ оу҆пасе́шисѧ въ бога́тствѣ є҆ѧ̀.
|
Упова́й на Го́спода і твори́ благости́ню; і насели́ зе́млю і упасе́шися в бога́тстві єя́.
|
|
4
|
4
|
|
Наслади́сѧ гдⷭ҇еви, и҆ да́стъ тѝ прошє́нїѧ се́рдца твоегѡ̀.
|
Наслади́ся Го́сподеві, і дасть ті проше́нія се́рдця твоєго́.
|
|
5
|
5
|
|
Ѿкры́й ко гдⷭ҇ꙋ пꙋ́ть тво́й и҆ оу҆пова́й на него̀, и҆ то́й сотвори́тъ.
|
Откри́й ко Го́споду путь твой і упова́й на Него́, і Той сотвори́ть.
|
|
6
|
6
|
|
И҆ и҆зведе́тъ ꙗ҆́кѡ свѣ́тъ пра́вдꙋ твою̀ и҆ сꙋдбꙋ̀ твою̀ ꙗ҆́кѡ полꙋ́дне.
|
І ізведе́ть, я́ко світ, пра́вду твою́ і судьбу́ твою́, я́ко полу́дне.
|
|
7
|
7
|
|
Повини́сѧ гдⷭ҇еви и҆ оу҆молѝ є҆го̀. Не ревнꙋ́й спѣ́ющемꙋ въ пꙋтѝ свое́мъ, человѣ́кꙋ творѧ́щемꙋ законопрестꙋпле́нїе.
|
Повини́ся Го́сподеві і умоли́ Єго́. Не ревну́й спі́ющему в путі́ своє́м, челові́ку, творя́щему законопреступле́ніє.
|
|
8
|
8
|
|
Преста́ни ѿ гнѣ́ва и҆ ѡ҆ста́ви ꙗ҆́рость: не ревнꙋ́й, є҆́же лꙋка́вновати,
|
Преста́ни от гні́ва і оста́ви я́рость; не ревну́й, є́же лука́вновати,
|
|
9
|
9
|
|
занѐ лꙋка́внꙋющїи потребѧ́тсѧ, терпѧ́щїи же гдⷭ҇а, ті́и наслѣ́дѧтъ зе́млю.
|
зане́ лука́внующії потреб'я́ться, терп'я́щії же Го́спода, ті́ї наслі́дять зе́млю.
|
|
10
|
10
|
|
И҆ є҆щѐ ма́лѡ, и҆ не бꙋ́детъ грѣ́шника: и҆ взы́щеши мѣ́сто є҆гѡ̀ и҆ не ѡ҆брѧ́щеши.
|
І єще́ ма́ло, і не бу́деть грі́шника; і взи́щеши мі́сто єго́ і не обря́щеши.
|
|
11
|
11
|
|
Кро́тцыи же наслѣ́дѧтъ зе́млю и҆ насладѧ́тсѧ ѡ҆ мно́жествѣ ми́ра.
|
Кро́тції же наслі́дять зе́млю і насладя́ться о мно́жестві ми́ра.
|
|
12
|
12
|
|
Назира́етъ грѣ́шный првⷣнаго и҆ поскреже́щетъ на́нь зꙋбы̀ свои́ми:
|
Назира́єть грі́шний пра́веднаго і поскреже́щеть нань зуби́ свої́ми;
|
|
13
|
13
|
|
гдⷭ҇ь же посмѣе́тсѧ є҆мꙋ̀, занѐ прозира́етъ, ꙗ҆́кѡ прїи́детъ де́нь є҆гѡ̀.
|
Госпо́дь же посміє́ться єму́, зане́ прозира́єть, я́ко при́йдеть день єго́.
|
|
14
|
14
|
|
Ме́чь и҆звлеко́ша грѣ̑шницы, напрѧго́ша лꙋ́къ сво́й, низложи́ти оу҆бо́га и҆ ни́ща, закла́ти пра̑выѧ се́рдцемъ.
|
Мечь ізвлеко́ша грі́шници, напряго́ша лук свой, низложи́ти убо́га і ни́ща, закла́ти пра́вия се́рдцем.
|
|
15
|
15
|
|
Ме́чь и҆́хъ да вни́детъ въ сердца̀ и҆́хъ, и҆ лꙋ́цы и҆́хъ да сокрꙋша́тсѧ.
|
Мечь їх да вни́деть в сердця́ їх, і лу́ці їх да сокруша́ться.
|
|
16
|
16
|
|
Лꙋ́чше ма́лое првⷣникꙋ, па́че бога́тства грѣ́шныхъ мно́га.
|
Лу́чше ма́лоє пра́веднику, па́че бога́тства грі́шних мно́га.
|
|
17
|
17
|
|
Занѐ мы̑шцы грѣ́шныхъ сокрꙋша́тсѧ, оу҆твержда́етъ же првⷣныѧ гдⷭ҇ь.
|
Зане́ ми́шці грі́шних сокруша́ться, утвержда́єть же пра́ведния Госпо́дь.
|
|
18
|
18
|
|
Вѣ́сть гдⷭ҇ь пꙋти̑ непоро́чныхъ, и҆ достоѧ́нїе и҆́хъ въ вѣ́къ бꙋ́детъ.
|
Вість Госпо́дь путі́ непоро́чних, і достоя́ніє їх в вік бу́деть.
|
|
19
|
19
|
|
Не постыдѧ́тсѧ во вре́мѧ лю́тое и҆ во дне́хъ гла́да насы́тѧтсѧ, ꙗ҆́кѡ грѣ̑шницы поги́бнꙋтъ.
|
Не постидя́ться во вре́м'я лю́тоє і во днех гла́да наси́тяться, я́ко грі́шници поги́бнуть.
|
|
20
|
20
|
|
Врази́ же гдⷭ҇ни, кꙋ́пнѡ просла́витисѧ и҆̀мъ и҆ вознести́сѧ, и҆зчеза́юще ꙗ҆́кѡ ды́мъ и҆зчезо́ша.
|
Вразі́ же Госпо́дні, ку́пно просла́витися їм і вознести́ся, ізчеза́юще, я́ко дим, ізчезо́ша.
|
|
21
|
21
|
|
Зае́млетъ грѣ́шный и҆ не возврати́тъ: првⷣный же ще́дритъ и҆ дае́тъ.
|
Зає́млеть грі́шний і не возврати́ть; пра́ведний же ще́дрить і дає́ть.
|
|
22
|
22
|
|
Ꙗ҆́кѡ благословѧ́щїи є҆го̀ наслѣ́дѧтъ зе́млю, кленꙋ́щїи же є҆го̀ потребѧ́тсѧ.
|
Я́ко благословя́щії Єго́ наслі́дять зе́млю, клену́щії же Єго́ потреб'я́ться.
|
|
23
|
23
|
|
Ѿ гдⷭ҇а стѡпы̀ человѣ́кꙋ и҆справлѧ́ютсѧ, и҆ пꙋтѝ є҆гѡ̀ восхо́щетъ ѕѣлѡ̀.
|
От Го́спода стопи́ челові́ку ісправля́ються, і путі́ єго́ восхо́щеть зіло́.
|
|
24
|
24
|
|
Є҆гда̀ паде́тъ, не разбїе́тсѧ, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь подкрѣплѧ́етъ рꙋ́кꙋ є҆гѡ̀.
|
Єгда́ паде́ть, не разбіє́ться, я́ко Госпо́дь подкріпля́єть ру́ку єго́.
|
|
25
|
25
|
|
Ю҆нѣ́йшїй бы́хъ, и҆́бо состарѣ́хсѧ, и҆ не ви́дѣхъ првⷣника ѡ҆ста́влена, нижѐ сѣ́мене є҆гѡ̀ просѧ́ща хлѣ́бы.
|
Юні́йшій бих, і́бо состарі́хся, і не ви́діх пра́ведника оста́влена, ніже́ сі́мене єго́ прося́ща хлі́би.
|
|
26
|
26
|
|
Ве́сь де́нь ми́лꙋетъ и҆ взаи́мъ дае́тъ првⷣный, и҆ сѣ́мѧ є҆гѡ̀ во бл҃гослове́нїе бꙋ́детъ.
|
Весь день ми́луєть і взайм дає́ть пра́ведний, і сі́м'я єго́ во благослове́ніє бу́деть.
|
|
27
|
27
|
|
Оу҆клони́сѧ ѿ ѕла̀ и҆ сотворѝ бл҃го, и҆ всели́сѧ въ вѣ́къ вѣ́ка.
|
Уклони́ся от зла і сотвори́ бла́го, і всели́ся в вік ві́ка.
|
|
28
|
28
|
|
Ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь лю́битъ сꙋ́дъ и҆ не ѡ҆ста́витъ прпⷣбныхъ свои́хъ: во вѣ́къ сохранѧ́тсѧ: беззакѡ́нницы же и҆зженꙋ́тсѧ, и҆ сѣ́мѧ нечести́выхъ потреби́тсѧ.
|
Я́ко Госпо́дь лю́бить суд і не оста́вить преподо́бних Свої́х; во вік сохраня́ться; беззако́нници же ізжену́ться, і сі́м'я нечести́вих потреби́ться.
|
|
29
|
29
|
|
Првⷣницы же наслѣ́дѧтъ зе́млю и҆ вселѧ́тсѧ въ вѣ́къ вѣ́ка на не́й.
|
Пра́ведници же наслі́дять зе́млю і вселя́ться в вік ві́ка на ней.
|
|
30
|
30
|
|
Оу҆ста̀ првⷣнагѡ поꙋча́тсѧ премⷣрости, и҆ ѧ҆зы́къ є҆гѡ̀ возглаго́летъ сꙋ́дъ.
|
Уста́ пра́веднаго поуча́ться прему́дрости, і язи́к єго́ возглаго́леть суд.
|
|
31
|
31
|
|
Зако́нъ бг҃а є҆гѡ̀ се́рдцы є҆гѡ̀, и҆ не за́пнꙋтсѧ стѡпы̀ є҆гѡ̀.
|
Зако́н Бо́га єго́ се́рдці єго́, і не за́пнуться стопи́ єго́.
|
|
32
|
32
|
|
Сматрѧ́етъ грѣ́шный првⷣнаго и҆ и҆́щетъ є҆́же оу҆мертви́ти є҆го̀:
|
Сматря́єть грі́шний пра́веднаго і і́щеть, є́же умертви́ти єго́;
|
|
33
|
33
|
|
гдⷭ҇ь же не ѡ҆ста́витъ є҆гѡ̀ въ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀, нижѐ ѡ҆сꙋ́дитъ є҆го̀, є҆гда̀ сꙋ́дитъ є҆мꙋ̀.
|
Госпо́дь же не оста́вить єго́ в руку́ єго́, ніже́ осу́дить єго́, єгда́ су́дить єму́.
|
|
34
|
34
|
|
Потерпѝ гдⷭ҇а и҆ сохранѝ пꙋ́ть є҆гѡ̀, и҆ вознесе́тъ тѧ̀ є҆́же наслѣ́дити зе́млю: внегда̀ потреблѧ́тисѧ грѣ́шникѡмъ, оу҆́зриши.
|
Потерпи́ Го́спода і сохрани́ путь Єго́, і вознесе́ть Тя, є́же наслі́дити зе́млю; внегда́ потребля́тися грі́шником, у́зриши.
|
|
35
|
35
|
|
Ви́дѣхъ нечести́ваго превозносѧ́щасѧ и҆ вы́сѧщасѧ ꙗ҆́кѡ ке́дры лїва̑нскїѧ:
|
Ви́діх нечести́ваго превознося́щася і ви́сящася, я́ко ке́дри лива́нськія;
|
|
36
|
36
|
|
и҆ ми́мѡ и҆до́хъ, и҆ сѐ, не бѣ̀, и҆ взыска́хъ є҆го̀, и҆ не ѡ҆брѣ́тесѧ мѣ́сто є҆гѡ̀.
|
і ми́мо ідо́х, і се не бі, і взиска́х єго́, і не обрі́теся мі́сто єго́.
|
|
37
|
37
|
|
Хранѝ неѕло́бїе и҆ ви́ждь правотꙋ̀, ꙗ҆́кѡ є҆́сть ѡ҆ста́нокъ человѣ́кꙋ ми́рнꙋ.
|
Храни́ незло́біє і виждь правоту́, я́ко єсть оста́нок челові́ку ми́рну.
|
|
38
|
38
|
|
Беззакѡ́нницы же потребѧ́тсѧ вкꙋ́пѣ: ѡ҆ста́нцы же нечести́выхъ потребѧ́тсѧ.
|
Беззако́нници же потреб'я́ться вку́пі; оста́нци же нечести́вих потреб'я́ться.
|
|
39
|
39
|
|
Сп҃се́нїе же првⷣныхъ ѿ гдⷭ҇а, и҆ защи́титель и҆́хъ є҆́сть во вре́мѧ ско́рби:
|
Спасе́ніє же пра́ведних от Го́спода, і Защи́титель їх єсть во вре́м'я ско́рби;
|
|
40
|
40
|
|
и҆ помо́жетъ и҆̀мъ гдⷭ҇ь и҆ и҆зба́витъ и҆̀хъ, и҆ и҆́зметъ и҆̀хъ ѿ грѣ̑шникъ и҆ сп҃се́тъ и҆̀хъ, ꙗ҆́кѡ оу҆пова́ша на него̀.
|
і помо́жеть їм Госпо́дь, і ізба́вить їх, і і́зметь їх от грі́шник, і спасе́ть їх, я́ко упова́ша на Него́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ л҃з
|
Псалом 37
|
|
1
|
1
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, въ воспомина́нїе ѡ҆ сꙋббѡ́тѣ, л҃з҃.
|
Псало́м Дави́ду, в воспомина́ніє о субо́ті, 37.
|
|
2
|
2
|
|
Гдⷭ҇и, да не ꙗ҆́ростїю твое́ю ѡ҆бличи́ши менѐ, нижѐ гнѣ́вомъ твои́мъ нака́жеши менѐ:
|
Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши мене́, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши мене́;
|
|
3
|
3
|
|
ꙗ҆́кѡ стрѣ́лы твоѧ̑ оу҆нзо́ша во мнѣ̀, и҆ оу҆тверди́лъ є҆сѝ на мнѣ̀ рꙋ́кꙋ твою̀.
|
я́ко стрі́ли Твоя́ уньзо́ша во мні, і утверди́л єси́ на мні ру́ку Твою́.
|
|
4
|
4
|
|
Нѣ́сть и҆зцѣле́нїѧ въ пло́ти мое́й ѿ лица̀ гнѣ́ва твоегѡ̀, нѣ́сть ми́ра въ косте́хъ мои́хъ ѿ лица̀ грѣ̑хъ мои́хъ.
|
Ність ізціле́нія в пло́ті моє́й от лиця́ гні́ва Твоєго́, ність ми́ра в косте́х мої́х от лиця́ гріх мої́х.
|
|
5
|
5
|
|
Ꙗ҆́кѡ беззакѡ́нїѧ моѧ̑ превзыдо́ша главꙋ̀ мою̀, ꙗ҆́кѡ бре́мѧ тѧ́жкое ѡ҆тѧготѣ́ша на мнѣ̀.
|
Я́ко беззако́нія моя́ превзидо́ша главу́ мою́, я́ко бре́м'я тя́жкоє отяготі́ша на мні.
|
|
6
|
6
|
|
Возсмердѣ́ша и҆ согни́ша ра̑ны моѧ̑, ѿ лица̀ безꙋ́мїѧ моегѡ̀.
|
Возсмерді́ша і согни́ша ра́ни моя́, от лиця́ безу́мія моєго́.
|
|
7
|
7
|
|
Пострада́хъ и҆ слѧко́хсѧ до конца̀, ве́сь де́нь сѣ́тꙋѧ хожда́хъ:
|
Пострада́х і сляко́хся до конця́, весь день сі́туя хожда́х;
|
|
8
|
8
|
|
ꙗ҆́кѡ лѧ́двїѧ моѧ̑ напо́лнишасѧ порꙋга́нїй, и҆ нѣ́сть и҆зцѣле́нїѧ въ пло́ти мое́й.
|
я́ко ля́двія моя́ напо́лнишася поруга́ній, і ність ізціле́нія в пло́ті моє́й.
|
|
9
|
9
|
|
Ѡ҆ѕло́бленъ бы́хъ и҆ смири́хсѧ до ѕѣла̀, рыка́хъ ѿ воздыха́нїѧ се́рдца моегѡ̀.
|
Озло́блен бих і смири́хся до зіла́, рика́х от воздиха́нія се́рдця моєго́.
|
|
10
|
10
|
|
Гдⷭ҇и, пред̾ тобо́ю всѐ жела́нїе моѐ, и҆ воздыха́нїе моѐ ѿ тебє̀ не оу҆таи́сѧ.
|
Го́споди, пред Тобо́ю все жела́ніє моє́, і воздиха́ніє моє́ от Тебе́ не утаї́ся.
|
|
11
|
11
|
|
Се́рдце моѐ смѧте́сѧ, ѡ҆ста́ви мѧ̀ си́ла моѧ̀, и҆ свѣ́тъ ѻ҆́чїю моє́ю, и҆ то́й нѣ́сть со мно́ю.
|
Се́рдце моє́ см'яте́ся, оста́ви м'я си́ла моя́, і світ о́чію моє́ю — і той ність со мно́ю.
|
|
12
|
12
|
|
Дрꙋ́зи моѝ и҆ и҆́скреннїи моѝ прѧ́мѡ мнѣ̀ прибли́жишасѧ и҆ ста́ша.
|
Дру́зі мої́ і і́скреннії мої́ пря́мо мні прибли́жишася і ста́ша.
|
|
13
|
13
|
|
И҆ бли́жнїи моѝ ѿдале́че менє̀ ста́ша, и҆ нꙋжда́хꙋсѧ и҆́щꙋщїи дꙋ́шꙋ мою̀: и҆ и҆́щꙋщїи ѕла̑ѧ мнѣ̀ глаго́лахꙋ сꙋ́єтнаѧ, и҆ льсти̑внымъ ве́сь де́нь поꙋча́хꙋсѧ.
|
І бли́жнії мої́ отдале́че мене́ ста́ша, і нужда́хуся і́щущії ду́шу мою́; і і́щущії зла́я мні глаго́лаху су́єтная, і льсти́вним весь день поуча́хуся.
|
|
14
|
14
|
|
А҆́зъ же ꙗ҆́кѡ глꙋ́хъ не слы́шахъ, и҆ ꙗ҆́кѡ нѣ́мъ не ѿверза́ѧй оу҆́стъ свои́хъ:
|
Аз же, я́ко глух, не сли́шах, і я́ко нім не отверза́яй уст свої́х;
|
|
15
|
15
|
|
и҆ бы́хъ ꙗ҆́кѡ человѣ́къ не слы́шай и҆ не и҆мы́й во оу҆стѣ́хъ свои́хъ ѡ҆бличе́нїѧ.
|
і бих я́ко челові́к не сли́шай і не іми́й во усті́х свої́х обличе́нія.
|
|
16
|
16
|
|
Ꙗ҆́кѡ на тѧ̀, гдⷭ҇и, оу҆пова́хъ, ты̀ оу҆слы́шиши, гдⷭ҇и бж҃е мо́й.
|
Я́ко на Тя, Го́споди, упова́х, Ти усли́шиши, Го́споди, Бо́же мой.
|
|
17
|
17
|
|
Ꙗ҆́кѡ рѣ́хъ: да не когда̀ пора́дꙋютмисѧ вразѝ моѝ: и҆ внегда̀ подвижа́тисѧ нога́мъ мои̑мъ, на мѧ̀ велерѣ́чеваша.
|
Я́ко ріх: да не когда́ пора́дуютьмися вразі́ мої́; і внегда́ подвижа́тися нога́м мої́м, на м'я велері́чеваша.
|
|
18
|
18
|
|
Ꙗ҆́кѡ а҆́зъ на ра̑ны гото́въ, и҆ болѣ́знь моѧ̀ предо мно́ю є҆́сть вы́нꙋ.
|
Я́ко аз на ра́ни гото́в, і болі́знь моя́ пре́до мно́ю єсть ви́ну.
|
|
19
|
19
|
|
Ꙗ҆́кѡ беззако́нїе моѐ а҆́зъ возвѣщꙋ̀ и҆ попекꙋ́сѧ ѡ҆ грѣсѣ̀ мое́мъ.
|
Я́ко беззако́ніє моє́ аз возвіщу́ і попеку́ся о грісі́ моє́м.
|
|
20
|
20
|
|
Врази́ же моѝ живꙋ́тъ и҆ оу҆крѣпи́шасѧ па́че менє̀, и҆ оу҆мно́жишасѧ ненави́дѧщїи мѧ̀ без̾ пра́вды:
|
Вразі́ же мої́ живу́ть і укріпи́шася па́че мене́, і умно́жишася ненави́дящії м'я без пра́вди;
|
|
21
|
21
|
|
воздаю́щїи мѝ ѕла̑ѧ воз̾ блага̑ѧ ѡ҆болга́хꙋ мѧ̀, занѐ гонѧ́хъ благосты́ню.
|
воздаю́щії мі зла́я воз блага́я оболга́ху м'я, зане́ гоня́х благости́ню.
|
|
22
|
22
|
|
Не ѡ҆ста́ви менѐ, гдⷭ҇и бж҃е мо́й, не ѿстꙋпѝ ѿ менє̀:
|
Не оста́ви мене́, Го́споди Бо́же мой, не отступи́ от мене́;
|
|
23
|
23
|
|
вонмѝ въ по́мощь мою̀, гдⷭ҇и сп҃се́нїѧ моегѡ̀.
|
воньми́ в по́мощ мою́, Го́споди спасе́нія моєго́.
|
|
Ѱало́мъ л҃и
|
Псалом 38
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, і҆дїѳꙋ́мꙋ, пѣ́снь дв҃дꙋ, л҃и҃.
|
В коне́ць, Ідифу́му, піснь Дави́ду, 38.
|
|
2
|
2
|
|
Рѣ́хъ: сохраню̀ пꙋти̑ моѧ̑, є҆́же не согрѣша́ти мѝ ѧ҆зы́комъ мои́мъ: положи́хъ оу҆стѡ́мъ мои̑мъ храни́ло, внегда̀ воста́ти грѣ́шномꙋ предо мно́ю.
|
Ріх: сохраню́ путі́ моя́, є́же не согріша́ти мі язи́ком мої́м; положи́х усто́м мої́м храни́ло, внегда́ воста́ти грі́шному пре́до мно́ю.
|
|
3
|
3
|
|
Ѡ҆нѣмѣ́хъ и҆ смири́хсѧ, и҆ оу҆молча́хъ ѿ бла̑гъ, и҆ болѣ́знь моѧ̀ ѡ҆бнови́сѧ.
|
Онімі́х і смири́хся, і умолча́х от благ, і болі́знь моя́ обнови́ся.
|
|
4
|
4
|
|
Согрѣ́ѧсѧ се́рдце моѐ во мнѣ̀, и҆ въ поꙋче́нїи мое́мъ разгори́тсѧ ѻ҆́гнь: глаго́лахъ ѧ҆зы́комъ мои́мъ:
|
Согрі́яся се́рдце моє́ во мні, і в поуче́нії моє́м разгори́ться огнь; глаго́лах язи́ком мої́м:
|
|
5
|
5
|
|
скажи́ ми, гдⷭ҇и, кончи́нꙋ мою̀ и҆ число̀ дні́й мои́хъ, ко́е є҆́сть, да разꙋмѣ́ю, что̀ лиша́юсѧ а҆́зъ.
|
скажи́ мі, Го́споди, кончи́ну мою́ і число́ дній мої́х, ко́є єсть, да разумі́ю, что лиша́юся аз.
|
|
6
|
6
|
|
Сѐ, пѧ̑ди положи́лъ є҆сѝ дни̑ моѧ̑, и҆ соста́въ мо́й ꙗ҆́кѡ ничто́же пред̾ тобо́ю: ѻ҆ба́че всѧ́чєскаѧ сꙋета̀ всѧ́къ человѣ́къ живы́й.
|
Се, п'я́ді положи́л єси́ дні моя́, і соста́в мой — я́ко нічто́же пред Тобо́ю; оба́че вся́чеськая суєта́ всяк челові́к живи́й.
|
|
7
|
7
|
|
Оу҆̀бо ѡ҆́бразомъ хо́дитъ человѣ́къ, ѻ҆ба́че всꙋ́е мѧте́тсѧ: сокро́вищствꙋетъ, и҆ не вѣ́сть, комꙋ̀ собере́тъ ѧ҆̀.
|
У́бо о́бразом хо́дить челові́к, оба́че всу́є м'яте́ться; сокро́вищствуєть, і не вість, кому́ собере́ть я.
|
|
8
|
8
|
|
И҆ нн҃ѣ кто̀ терпѣ́нїе моѐ; не гдⷭ҇ь ли; и҆ соста́въ мо́й ѿ тебє̀ є҆́сть.
|
І ни́ні кто терпі́ніє моє́? Не Госпо́дь ли? І соста́в мой от Тебе́ єсть.
|
|
9
|
9
|
|
Ѿ всѣ́хъ беззако́нїй мои́хъ и҆зба́ви мѧ̀: поноше́нїе безꙋ́мномꙋ да́лъ мѧ̀ є҆сѝ.
|
От всіх беззако́ній мої́х ізба́ви м'я; поноше́ніє безу́мному дал м'я єси́.
|
|
10
|
10
|
|
Ѡ҆нѣмѣ́хъ и҆ не ѿверзо́хъ оу҆́стъ мои́хъ, ꙗ҆́кѡ ты̀ сотвори́лъ є҆сѝ.
|
Онімі́х і не отверзо́х уст мої́х, я́ко Ти сотвори́л єси́.
|
|
11
|
11
|
|
Ѿста́ви ѿ менє̀ ра̑ны твоѧ̑: ѿ крѣ́пости бо рꙋкѝ твоеѧ̀ а҆́зъ и҆зчезо́хъ.
|
Отста́ви от мене́ ра́ни Твоя́; от крі́пости бо руки́ Твоєя́ аз ізчезо́х.
|
|
12
|
12
|
|
Во ѡ҆бличе́нїихъ ѡ҆ беззако́нїи наказа́лъ є҆сѝ человѣ́ка, и҆ и҆ста́ѧлъ є҆сѝ ꙗ҆́кѡ паꙋчи́нꙋ дꙋ́шꙋ є҆гѡ̀: ѻ҆ба́че всꙋ́е всѧ́къ человѣ́къ.
|
Во обличе́ніїх о беззако́нії наказа́л єси́ челові́ка, і іста́ял єси́, я́ко паучи́ну, ду́шу єго́; оба́че всу́є всяк челові́к.
|
|
13
|
13
|
|
Оу҆слы́ши моли́твꙋ мою̀, гдⷭ҇и, и҆ моле́нїе моѐ внꙋшѝ, сле́зъ мои́хъ не премолчѝ: ꙗ҆́кѡ пресе́лникъ а҆́зъ є҆́смь оу҆ тебє̀ и҆ пришле́цъ, ꙗ҆́коже всѝ ѻ҆тцы̀ моѝ.
|
Усли́ши моли́тву мою́, Го́споди, і моле́ніє моє́ внуши́, слез мої́х не премолчи́; я́ко пресе́льник аз єсьм у Тебе́ і пришле́ць, я́коже всі отці́ мої́.
|
|
14
|
14
|
|
Ѡ҆сла́би мѝ, да почі́ю, пре́жде да́же не ѿидꙋ̀, и҆ ктомꙋ̀ не бꙋ́дꙋ.
|
Осла́би мі, да почи́ю, пре́жде да́же не отиду́, і ктому́ не бу́ду.
|
|
Ѱало́мъ л҃ѳ
|
Псалом 39
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, л҃ѳ҃.
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 39.
|
|
2
|
2
|
|
Терпѧ̀ потерпѣ́хъ гдⷭ҇а, и҆ внѧ́тъ мѝ и҆ оу҆слы́ша моли́твꙋ мою̀:
|
Терп'я́ потерпі́х Го́спода, і внят мі і усли́ша моли́тву мою́;
|
|
3
|
3
|
|
и҆ возведе́ мѧ ѿ ро́ва страсте́й и҆ ѿ бре́нїѧ ти́ны, и҆ поста́ви на ка́мени но́зѣ моѝ и҆ и҆спра́ви стѡпы̀ моѧ̑:
|
і возведе́ м'я от ро́ва страсте́й і от бре́нія ти́ни, і поста́ви на ка́мені но́зі мої́ і іспра́ви стопи́ моя́;
|
|
4
|
4
|
|
и҆ вложѝ во оу҆ста̀ моѧ̑ пѣ́снь но́вꙋ, пѣ́нїе бг҃ꙋ на́шемꙋ. Оу҆́зрѧтъ мно́зи и҆ оу҆боѧ́тсѧ, и҆ оу҆пова́ютъ на гдⷭ҇а.
|
і вложи́ во уста́ моя́ піснь но́ву, пі́ніє Бо́гу на́шему. У́зрять мно́зі і убоя́ться, і упова́ють на Го́спода.
|
|
5
|
5
|
|
Бл҃же́нъ мꙋ́жъ, є҆мꙋ́же є҆́сть и҆́мѧ гдⷭ҇не оу҆пова́нїе є҆гѡ̀, и҆ не призрѣ̀ въ сꙋєты̀ и҆ неистовлє́нїѧ лѡ́жнаѧ.
|
Блаже́н муж, єму́же єсть і́м'я Госпо́днє упова́ніє єго́, і не призрі́ в суєти́ і неістовле́нія ло́жная.
|
|
6
|
6
|
|
Мнѡ́га сотвори́лъ є҆сѝ ты̀, гдⷭ҇и бж҃е мо́й, чꙋдеса̀ твоѧ̑, и҆ помышле́нїємъ твои̑мъ нѣ́сть кто̀ оу҆подо́битсѧ тебѣ̀: возвѣсти́хъ и҆ глаго́лахъ: оу҆мно́жишасѧ па́че числа̀.
|
Мно́га сотвори́л єси́ Ти, Го́споди Бо́же мой, чудеса́ Твоя́, і помишле́нієм Твої́м ність кто уподо́биться Тебі́; возвісти́х і глаго́лах; умно́жишася па́че числа́.
|
|
7
|
7
|
|
Же́ртвы и҆ приноше́нїѧ не восхотѣ́лъ є҆сѝ, тѣ́ло же сверши́лъ мѝ є҆сѝ: всесожже́нїй и҆ ѡ҆ грѣсѣ̀ не взыска́лъ є҆сѝ.
|
Же́ртви і приноше́нія не восхоті́л єси́, ті́ло же сверши́л мі єси́; всесожже́ній і о грісі́ не взиска́л єси́.
|
|
8
|
8
|
|
Тогда̀ рѣ́хъ: сѐ, прїидꙋ̀: въ глави́знѣ кни́жнѣ пи́сано є҆́сть ѡ҆ мнѣ̀:
|
Тогда́ ріх: се, прийду́; в глави́зні кни́жні пи́сано єсть о мні;
|
|
9
|
9
|
|
є҆́же сотвори́ти во́лю твою̀, бж҃е мо́й, восхотѣ́хъ, и҆ зако́нъ тво́й посредѣ̀ чре́ва моегѡ̀.
|
є́же сотвори́ти во́лю Твою́, Бо́же мой, восхоті́х, і зако́н Твой посреді́ чре́ва моєго́.
|
|
10
|
10
|
|
Благовѣсти́хъ пра́вдꙋ въ цр҃кви вели́цѣй, сѐ, оу҆стна́мъ мои̑мъ не возбраню̀: гдⷭ҇и, ты̀ разꙋмѣ́лъ є҆сѝ.
|
Благовісти́х пра́вду в це́ркві вели́цій, се, устна́м мої́м не возбраню́; Го́споди, Ти разумі́л єси́.
|
|
11
|
11
|
|
Пра́вдꙋ твою̀ не скры́хъ въ се́рдцы мое́мъ, и҆́стинꙋ твою̀ и҆ сп҃се́нїе твоѐ рѣ́хъ, не скры́хъ млⷭ҇ть твою̀ и҆ и҆́стинꙋ твою̀ ѿ со́нма мно́га.
|
Пра́вду Твою́ не скрих в се́рдці моє́м, і́стину Твою́ і спасе́ніє Твоє́ ріх, не скрих ми́лость Твою́ і і́стину Твою́ от со́нма мно́га.
|
|
12
|
12
|
|
Ты́ же, гдⷭ҇и, не оу҆далѝ щедро́тъ твои́хъ ѿ менє̀: млⷭ҇ть твоѧ̀ и҆ и҆́стина твоѧ̀ вы́нꙋ да застꙋ́питѣ мѧ̀.
|
Ти же, Го́споди, не удали́ щедро́т Твої́х от мене́; ми́лость Твоя́ і і́стина Твоя́ ви́ну да засту́питі м'я.
|
|
13
|
13
|
|
Ꙗ҆́кѡ ѡ҆держа́ша мѧ̀ ѕла̑ѧ, и҆̀мже нѣ́сть числа̀: постиго́ша мѧ̀ беззакѡ́нїѧ моѧ̑, и҆ не возмого́хъ зрѣ́ти: оу҆мно́жишасѧ па́че вла̑съ главы̀ моеѧ̀, и҆ се́рдце моѐ ѡ҆ста́ви мѧ̀.
|
Я́ко одержа́ша м'я зла́я, ї́мже ність числа́; постиго́ша м'я беззако́нія моя́, і не возмого́х зрі́ти; умно́жишася па́че влас глави́ моєя́, і се́рдце моє́ оста́ви м'я.
|
|
14
|
14
|
|
Бл҃говолѝ, гдⷭ҇и, и҆зба́вити мѧ̀: гдⷭ҇и, во є҆́же помощи́ ми, вонмѝ.
|
Благоволи́, Го́споди, ізба́вити м'я; Го́споди, во є́же помощи́ мі, воньми́.
|
|
15
|
15
|
|
Да постыдѧ́тсѧ и҆ посра́мѧтсѧ вкꙋ́пѣ и҆́щꙋщїи дꙋ́шꙋ мою̀, и҆з̾ѧ́ти ю҆̀: да возвратѧ́тсѧ вспѧ́ть и҆ постыдѧ́тсѧ хотѧ́щїи мѝ ѕла̑ѧ.
|
Да постидя́ться і посра́м'яться вку́пі і́щущії ду́шу мою́, із'я́ти ю; да возвратя́ться всп'ять і постидя́ться хотя́щії мі зла́я.
|
|
16
|
16
|
|
Да прїи́мꙋтъ а҆́бїе стꙋ́дъ сво́й глаго́лющїи мѝ: бла́гоже, бла́гоже.
|
Да при́ймуть а́біє студ свой глаго́лющії мі: бла́гоже, бла́гоже!
|
|
17
|
17
|
|
Да возра́дꙋютсѧ и҆ возвеселѧ́тсѧ ѡ҆ тебѣ̀ всѝ и҆́щꙋщїи тебѐ, гдⷭ҇и, и҆ да рекꙋ́тъ вы́нꙋ, да возвели́читсѧ гдⷭ҇ь, лю́бѧщїи сп҃се́нїе твоѐ.
|
Да возра́дуються і возвеселя́ться о Тебі́ всі і́щущії Тебе́, Го́споди, і да реку́ть ви́ну «Да возвели́читься Госпо́дь!» лю́б'ящії спасе́ніє Твоє́.
|
|
18
|
18
|
|
А҆́зъ же ни́щъ є҆́смь и҆ оу҆бо́гъ, гдⷭ҇ь попече́тсѧ ѡ҆ мнѣ̀: помо́щникъ мо́й и҆ защи́титель мо́й є҆сѝ ты̀, бж҃е мо́й, не закоснѝ.
|
Аз же нищ єсьм і убо́г, Госпо́дь попече́ться о мні; Помо́щник мой і Защи́титель мой єси́ Ти, Бо́же мой, не закосни́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ м҃
|
Псалом 40
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, м҃.
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 40.
|
|
2
|
2
|
|
Бл҃же́нъ разꙋмѣва́ѧй на ни́ща и҆ оу҆бо́га, въ де́нь лю́тъ и҆зба́витъ є҆го̀ гдⷭ҇ь.
|
Блаже́н разуміва́яй на ни́ща і убо́га, в день лют ізба́вить єго́ Госпо́дь.
|
|
3
|
3
|
|
Гдⷭ҇ь да сохрани́тъ є҆го̀ и҆ живи́тъ є҆го̀, и҆ да оу҆бл҃жи́тъ є҆го̀ на землѝ и҆ да не преда́стъ є҆гѡ̀ въ рꙋ́ки врагѡ́въ є҆гѡ̀.
|
Госпо́дь да сохрани́ть єго́ і живи́ть єго́, і да ублажи́ть єго́ на землі́, і да не преда́сть єго́ в ру́ки враго́в єго́.
|
|
4
|
4
|
|
Гдⷭ҇ь да помо́жетъ є҆мꙋ̀ на ѻ҆дрѣ̀ болѣ́зни є҆гѡ̀: всѐ ло́же є҆гѡ̀ ѡ҆брати́лъ є҆сѝ въ болѣ̑зни є҆гѡ̀.
|
Госпо́дь да помо́жеть єму́ на одрі́ болі́зні єго́; все ло́же єго́ обрати́л єси́ в болі́зні єго́.
|
|
5
|
5
|
|
А҆́зъ рѣ́хъ: гдⷭ҇и, поми́лꙋй мѧ̀, и҆зцѣлѝ дꙋ́шꙋ мою̀, ꙗ҆́кѡ согрѣши́хъ тѝ.
|
Аз ріх: Го́споди, поми́луй м'я, ізціли́ ду́шу мою́, я́ко согріши́х Ті.
|
|
6
|
6
|
|
Вразѝ моѝ рѣ́ша мнѣ̀ ѕла̑ѧ: когда̀ оу҆́мретъ, и҆ поги́бнетъ и҆́мѧ є҆гѡ̀;
|
Вразі́ мої́ рі́ша мні зла́я: когда́ у́мреть, і поги́бнеть і́м'я єго́?
|
|
7
|
7
|
|
И҆ вхожда́ше ви́дѣти, всꙋ́е глаго́лаше се́рдце є҆гѡ̀: собра̀ беззако́нїе себѣ̀, и҆схожда́ше во́нъ и҆ глаго́лаше вкꙋ́пѣ.
|
І вхожда́ше ви́діти, всу́є глаго́лаше се́рдце єго́; собра́ беззако́ніє себі́, ісхожда́ше вон і глаго́лаше вку́пі.
|
|
8
|
8
|
|
На мѧ̀ шепта́хꙋ всѝ вразѝ моѝ, на мѧ̀ помышлѧ́хꙋ ѕла̑ѧ мнѣ̀.
|
На м'я шепта́ху всі вразі́ мої́, на м'я помишля́ху зла́я мні.
|
|
9
|
9
|
|
Сло́во законопрестꙋ́пное возложи́ша на мѧ̀: є҆да̀ спѧ́й не приложи́тъ воскреснꙋ́ти;
|
Сло́во законопресту́пноє возложи́ша на м'я: єда́ сп'яй не приложи́ть воскресну́ти?
|
|
10
|
10
|
|
И҆́бо человѣ́къ ми́ра моегѡ̀, на него́же оу҆пова́хъ, ꙗ҆ды́й хлѣ́бы моѧ̑, возвели́чи на мѧ̀ запина́нїе.
|
І́бо челові́к ми́ра моєго́, на него́же упова́х, яди́й хлі́би моя́, возвели́чи на м'я запина́ніє.
|
|
11
|
11
|
|
Ты́ же, гдⷭ҇и, поми́лꙋй мѧ̀ и҆ возста́ви мѧ̀, и҆ возда́мъ и҆̀мъ.
|
Ти же, Го́споди, поми́луй м'я і возста́ви м'я, і возда́м їм.
|
|
12
|
12
|
|
Въ се́мъ позна́хъ, ꙗ҆́кѡ восхотѣ́лъ мѧ̀ є҆сѝ, ꙗ҆́кѡ не возра́дꙋетсѧ вра́гъ мо́й ѡ҆ мнѣ̀.
|
В сем позна́х, я́ко восхоті́л м'я єси́, я́ко не возра́дується враг мой о мні.
|
|
13
|
13
|
|
Мене́ же за неѕло́бїе прїѧ́лъ, и҆ оу҆тверди́лъ мѧ̀ є҆сѝ пред̾ тобо́ю въ вѣ́къ.
|
Мене́ же за незло́біє прия́л і утверди́л м'я єси́ пред Тобо́ю в вік.
|
|
14
|
14
|
|
Блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ ѿ вѣ́ка и҆ до вѣ́ка: бꙋ́ди, бꙋ́ди.
|
Благослове́н Госпо́дь Бог Ізра́їлев от ві́ка і до ві́ка! Бу́ди, бу́ди.
|
|
Ѱало́мъ м҃а
|
Псалом 41
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, въ ра́зꙋмъ сынѡ́въ коре́овыхъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, м҃а҃.
|
В коне́ць, в ра́зум сино́в Коре́йових, псало́м Дави́ду, 41.
|
|
2
|
2
|
|
И҆́мже ѡ҆́бразомъ жела́етъ є҆ле́нь на и҆сто́чники водны̑ѧ, си́це жела́етъ дꙋша̀ моѧ̀ къ тебѣ̀, бж҃е.
|
І́мже о́бразом жела́єть єле́нь на істо́чники водни́я, си́це жела́єть душа́ моя́ к Тебі́, Бо́же.
|
|
3
|
3
|
|
Возжада̀ дꙋша̀ моѧ̀ къ бг҃ꙋ крѣ́пкомꙋ, живо́мꙋ: когда̀ прїидꙋ̀ и҆ ꙗ҆влю́сѧ лицꙋ̀ бж҃їю;
|
Возжада́ душа́ моя́ к Бо́гу крі́пкому, живо́му; когда́ прийду́ і явлю́ся лицю́ Бо́жию?
|
|
4
|
4
|
|
Бы́ша сле́зы моѧ̑ мнѣ̀ хлѣ́бъ де́нь и҆ но́щь, внегда̀ глаго́латисѧ мнѣ̀ на всѧ́къ де́нь: гдѣ̀ є҆́сть бг҃ъ тво́й;
|
Би́ша сле́зи моя́ мні хліб день і нощ, внегда́ глаго́латися мні на всяк день: гді єсть Бог твой?
|
|
5
|
5
|
|
Сїѧ̑ помѧнꙋ́хъ, и҆ и҆злїѧ́хъ на мѧ̀ дꙋ́шꙋ мою̀: ꙗ҆́кѡ пройдꙋ̀ въ мѣ́сто селе́нїѧ ди́вна, да́же до до́мꙋ бж҃їѧ, во гла́сѣ ра́дованїѧ и҆ и҆сповѣ́данїѧ, шꙋ́ма пра́зднꙋющагѡ.
|
Сія́ пом'яну́х і ізлія́х на м'я ду́шу мою́; я́ко пройду́ в мі́сто селе́нія ди́вна, да́же до до́му Бо́жия, во гла́сі ра́дованія і іспові́данія, шу́ма пра́зднующаго.
|
|
6
|
6
|
|
Вскꙋ́ю приско́рбна є҆сѝ, дꙋшѐ моѧ̀; и҆ вскꙋ́ю смꙋща́еши мѧ̀; оу҆пова́й на бг҃а, ꙗ҆́кѡ и҆сповѣ́мсѧ є҆мꙋ̀, сп҃се́нїе лица̀ моегѡ̀ и҆ бг҃ъ мо́й.
|
Вску́ю приско́рбна єси́, душе́ моя́? І вску́ю смуща́єши м'я? Упова́й на Бо́га, я́ко іспові́мся Єму́, спасе́ніє лиця́ моєго́ і Бог мой.
|
|
7
|
7
|
|
Ко мнѣ̀ самомꙋ̀ дꙋша̀ моѧ̀ смѧте́сѧ: сегѡ̀ ра́ди помѧнꙋ́хъ тѧ̀ ѿ землѝ і҆ѻрда́нски и҆ є҆рмѡнїи́мски, ѿ горы̀ ма́лыѧ.
|
Ко мні самому́ душа́ моя́ см'яте́ся; сего́ ра́ди пом'яну́х Тя от землі́ іорда́нськи і єрмонії́мськи, от гори́ ма́лия.
|
|
8
|
8
|
|
Бе́здна бе́зднꙋ призыва́етъ во гла́сѣ хлѧ́бїй твои́хъ: всѧ̑ высѡты̑ твоѧ̑ и҆ вѡ́лны твоѧ̑ на мнѣ̀ преидо́ша.
|
Бе́здна бе́здну призива́єть во гла́сі хля́бій Твої́х; вся висоти́ Твоя́ і во́лни Твоя́ на мні прейдо́ша.
|
|
9
|
9
|
|
Въ де́нь заповѣ́сть гдⷭ҇ь млⷭ҇ть свою̀, и҆ но́щїю пѣ́снь є҆гѡ̀ ѿ менє̀ [оу҆ менє̀], моли́тва бг҃ꙋ живота̀ моегѡ̀.
|
В день запові́сть Госпо́дь ми́лость Свою́, і но́щію піснь Єго́ от мене́ [у мене́] — моли́тва Бо́гу живота́ моєго́.
|
|
10
|
10
|
|
Рекꙋ̀ бг҃ꙋ: застꙋ́пникъ мо́й є҆сѝ, почто̀ мѧ̀ забы́лъ є҆сѝ; и҆ вскꙋ́ю сѣ́тꙋѧ хождꙋ̀, внегда̀ ѡ҆скорблѧ́етъ вра́гъ;
|
Реку́ Бо́гу: Засту́пник мой єси́, почто́ м'я заби́л єси́? І вску́ю сі́туя хожду́, внегда́ оскорбля́єть враг?
|
|
11
|
11
|
|
Внегда̀ сокрꙋша́тисѧ косте́мъ мои̑мъ, поноша́хꙋ мѝ вразѝ моѝ, внегда̀ глаго́лати и҆̀мъ мнѣ̀ на всѧ́къ де́нь: гдѣ̀ є҆́сть бг҃ъ тво́й;
|
Внегда́ сокруша́тися косте́м мої́м, поноша́ху мі вразі́ мої́, внегда́ глаго́лати їм мні на всяк день: гді єсть Бог Твой?
|
|
12
|
12
|
|
Вскꙋ́ю приско́рбна є҆сѝ, дꙋшѐ моѧ̀; и҆ вскꙋ́ю смꙋща́еши мѧ̀; оу҆пова́й на бг҃а, ꙗ҆́кѡ и҆сповѣ́мсѧ є҆мꙋ̀, сп҃се́нїе лица̀ моегѡ̀ и҆ бг҃ъ мо́й.
|
Вску́ю приско́рбна єси́, душе́ моя́? І вску́ю смуща́єши м'я? Упова́й на Бо́га, я́ко іспові́мся Єму́, спасе́ніє лиця́ моєго́ і Бог мой.
|
|
Ѱало́мъ м҃в
|
Псалом 42
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, не надпи́санъ оу҆ є҆врє́й, м҃в҃.
|
Псало́м Дави́ду, не надпи́сан у євре́й, 42.
|
|
1
|
1
|
|
Сꙋди́ ми, бж҃е, и҆ разсꙋдѝ прю̀ мою̀: ѿ ꙗ҆зы́ка не преподо́бна, ѿ человѣ́ка непра́ведна и҆ льсти́ва и҆зба́ви мѧ̀.
|
Суди́ мі, Бо́же, і разсуди́ прю мою́; от язи́ка не преподо́бна, от челові́ка непра́ведна і льсти́ва ізба́ви м'я.
|
|
2
|
2
|
|
Занѐ ты̀ є҆сѝ, бж҃е, крѣ́пость моѧ̀, вскꙋ́ю ѿри́нꙋлъ мѧ̀ є҆сѝ; и҆ вскꙋ́ю сѣ́тꙋѧ хождꙋ̀, внегда̀ ѡ҆скорблѧ́етъ вра́гъ;
|
Зане́ Ти єси́, Бо́же, крі́пость моя́, вску́ю отри́нул м'я єси́? І вску́ю сі́туя хожду́, внегда́ оскорбля́єть враг?
|
|
3
|
3
|
|
Послѝ свѣ́тъ тво́й и҆ и҆́стинꙋ твою̀: та̑ мѧ̀ наста́виста, и҆ введо́ста мѧ̀ въ го́рꙋ ст҃ꙋ́ю твою̀ и҆ въ селє́нїѧ твоѧ̑.
|
Посли́ світ Твой і і́стину Твою́; та м'я наста́виста, і введо́ста м'я в го́ру святу́ю Твою́ і в селе́нія Твоя́.
|
|
4
|
4
|
|
И҆ вни́дꙋ къ же́ртвенникꙋ бж҃їю, къ бг҃ꙋ веселѧ́щемꙋ ю҆́ность мою̀: и҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀ въ гꙋ́слехъ, бж҃е, бж҃е мо́й.
|
І вни́ду к же́ртвеннику Бо́жию, к Бо́гу веселя́щему ю́ность мою́; іспові́мся Тебі́ в гу́слех, Бо́же, Бо́же мой.
|
|
5
|
5
|
|
Вскꙋ́ю приско́рбна є҆сѝ, дꙋшѐ моѧ̀; и҆ вскꙋ́ю смꙋща́еши мѧ̀; оу҆пова́й на бг҃а, ꙗ҆́кѡ и҆сповѣ́мсѧ є҆мꙋ̀, сп҃се́нїе лица̀ моегѡ̀ и҆ бг҃ъ мо́й.
|
Вску́ю приско́рбна єси́, душе́ моя́? І вску́ю смуща́єши м'я? Упова́й на Бо́га, я́ко іспові́мся Єму́, спасе́ніє лиця́ моєго́ і Бог мой.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ м҃г
|
Псалом 43
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, сынѡ́въ коре́овыхъ, въ ра́зꙋмъ, ѱало́мъ, м҃г҃.
|
В коне́ць, сино́в Коре́йових, в ра́зум, псало́м, 43.
|
|
2
|
2
|
|
Бж҃е, оу҆ши́ма на́шима оу҆слы́шахомъ, и҆ ѻ҆тцы̀ на́ши возвѣсти́ша на́мъ дѣ́ло, є҆́же содѣ́лалъ є҆сѝ во дне́хъ и҆́хъ, во дне́хъ дре́внихъ.
|
Бо́же, уши́ма на́шима усли́шахом, і отці́ на́ші возвісти́ша нам ді́ло, є́же соді́лал єси́ во днех їх, во днех дре́вніх.
|
|
3
|
3
|
|
Рꙋка̀ твоѧ̀ ꙗ҆зы́ки потребѝ, и҆ насади́лъ ѧ҆̀ є҆сѝ: ѡ҆ѕло́билъ є҆сѝ лю́ди и҆ и҆згна́лъ є҆сѝ ѧ҆̀.
|
Рука́ Твоя́ язи́ки потреби́, і насади́л я єси́; озло́бил єси́ лю́ди і ізгна́л єси́ я.
|
|
4
|
4
|
|
Не бо мече́мъ свои́мъ наслѣ́диша зе́млю, и҆ мы́шца и҆́хъ не спасѐ и҆́хъ, но десни́ца твоѧ̀ и҆ мы́шца твоѧ̀ и҆ просвѣще́нїе лица̀ твоегѡ̀, ꙗ҆́кѡ бл҃говоли́лъ є҆сѝ въ ни́хъ.
|
Не бо мече́м свої́м наслі́диша зе́млю, і ми́шця їх не спасе́ їх, но десни́ця Твоя́ і ми́шця Твоя́ і просвіще́ніє лиця́ Твоєго́, я́ко благоволи́л єси́ в них.
|
|
5
|
5
|
|
Ты̀ є҆сѝ са́мъ цр҃ь мо́й и҆ бг҃ъ мо́й, заповѣ́даѧй спасє́нїѧ і҆а̑кѡвлѧ.
|
Ти єси́ Сам Цар мой і Бог мой, запові́даяй спасе́нія Іа́ковля.
|
|
6
|
6
|
|
Ѡ҆ тебѣ̀ врагѝ на́шѧ и҆збоде́мъ рѡ́ги, и҆ ѡ҆ и҆́мени твое́мъ оу҆ничижи́мъ востаю́щыѧ на ны̀.
|
О Тебі́ враги́ на́ша ізбоде́м ро́ги, і о і́мені Твоє́м уничижи́м востаю́щия на ни.
|
|
7
|
7
|
|
Не на лꙋ́къ бо мо́й оу҆пова́ю, и҆ ме́чь мо́й не спасе́тъ менѐ:
|
Не на лук бо мой упова́ю, і меч мой не спасе́ть мене́;
|
|
8
|
8
|
|
спⷭ҇лъ бо є҆сѝ на́съ ѿ стꙋжа́ющихъ на́мъ, и҆ ненави́дѧщихъ на́съ посрами́лъ є҆сѝ.
|
спасл бо єси́ нас от стужа́ющих нам, і ненави́дящих нас посрами́л єси́.
|
|
9
|
9
|
|
Ѡ҆ бз҃ѣ похва́лимсѧ ве́сь де́нь, и҆ ѡ҆ и҆́мени твое́мъ и҆сповѣ́мысѧ во вѣ́къ.
|
О Бо́зі похва́лимся весь день, і о і́мені Твоє́м іспові́мися во вік.
|
|
10
|
10
|
|
Нн҃ѣ же ѿри́нꙋлъ є҆сѝ и҆ посрами́лъ є҆сѝ на́съ, и҆ не и҆зы́деши, бж҃е, въ си́лахъ на́шихъ.
|
Ни́ні же отри́нул єси́ і посрами́л єси́ нас, і не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших.
|
|
11
|
11
|
|
Возврати́лъ є҆сѝ на́съ вспѧ́ть при вразѣ́хъ на́шихъ, и҆ ненави́дѧщїи на́съ расхища́хꙋ себѣ̀.
|
Возврати́л єси́ нас всп'ять при вразі́х на́ших, і ненави́дящії нас расхища́ху себі́.
|
|
12
|
12
|
|
Да́лъ є҆сѝ на́съ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́вцы снѣ́ди, и҆ во ꙗ҆зы́цѣхъ разсѣ́ѧлъ ны̀ є҆сѝ.
|
Дал єси́ нас, я́ко о́вці, сні́ди і во язи́ціх разсі́ял ни єси́.
|
|
13
|
13
|
|
Ѿда́лъ є҆сѝ лю́ди твоѧ̑ без̾ цѣны̀, и҆ не бѣ̀ мно́жество въ восклица́нїихъ на́шихъ.
|
Отда́л єси́ лю́ди Твоя́ без ціни́, і не бі мно́жество в восклица́ніїх на́ших.
|
|
14
|
14
|
|
Положи́лъ є҆сѝ на́съ поноше́нїе сосѣ́дѡмъ на́шымъ, подражне́нїе и҆ порꙋга́нїе сꙋ́щымъ ѡ҆́крестъ на́съ.
|
Положи́л єси́ нас поноше́ніє сосі́дом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас.
|
|
15
|
15
|
|
Положи́лъ є҆сѝ на́съ въ при́тчꙋ во ꙗ҆зы́цѣхъ, покива́нїю главы̀ въ лю́дехъ.
|
Положи́л єси́ нас в при́тчу во язи́ціх, покива́нію глави́ в лю́дех.
|
|
16
|
16
|
|
Ве́сь де́нь сра́мъ мо́й предо мно́ю є҆́сть, и҆ стꙋ́дъ лица̀ моегѡ̀ покры́ мѧ,
|
Весь день срам мой пре́до мно́ю єсть, і студ лиця́ моєго́ покри́ м'я,
|
|
17
|
17
|
|
ѿ гла́са поноша́ющагѡ и҆ ѡ҆клевета́ющагѡ, ѿ лица̀ вра́жїѧ и҆ и҆згонѧ́щагѡ.
|
от гла́са поноша́ющаго і оклевета́ющаго, от лиця́ вра́жия і ізгоня́щаго.
|
|
18
|
18
|
|
Сїѧ̑ всѧ̑ прїидо́ша на ны̀, и҆ не забы́хомъ тебє̀, и҆ не непра́вдовахомъ въ завѣ́тѣ твое́мъ,
|
Сія́ вся прийдо́ша на ни, і не заби́хом Тебе́, і не непра́вдовахом в заві́ті Твоє́м,
|
|
19
|
19
|
|
и҆ не ѿстꙋпѝ вспѧ́ть се́рдце на́ше: и҆ оу҆клони́лъ є҆сѝ стезѝ на́шѧ ѿ пꙋтѝ твоегѡ̀,
|
і не отступи́ всп'ять се́рдце на́ше; і уклони́л єси́ стезі́ на́ша от путі́ Твоєго́,
|
|
20
|
20
|
|
ꙗ҆́кѡ смири́лъ є҆сѝ на́съ на мѣ́стѣ ѡ҆ѕлобле́нїѧ, и҆ прикры́ ны сѣ́нь сме́ртнаѧ.
|
я́ко смири́л єси́ нас на мі́сті озлобле́нія, і прикри́ ни сінь сме́ртная.
|
|
21
|
21
|
|
А҆́ще забы́хомъ и҆́мѧ бг҃а на́шегѡ, и҆ а҆́ще воздѣ́хомъ рꙋ́ки на́шѧ къ бо́гꙋ чꙋжде́мꙋ,
|
А́ще заби́хом і́м'я Бо́га на́шего, і а́ще возді́хом руки́ на́ша к бо́гу чужде́му,
|
|
22
|
22
|
|
не бг҃ъ ли взы́щетъ си́хъ; то́й бо вѣ́сть та̑йнаѧ се́рдца.
|
не Бог ли взи́щеть сих? Той бо вість та́йная се́рдця.
|
|
23
|
23
|
|
Занѐ тебє̀ ра́ди оу҆мерщвлѧ́емсѧ ве́сь де́нь, вмѣни́хомсѧ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́вцы заколе́нїѧ.
|
Зане́ Тебе́ ра́ди умерщвля́ємся весь день, вміни́хомся, я́ко о́вці заколе́нія.
|
|
24
|
24
|
|
Воста́ни, вскꙋ́ю спи́ши, гдⷭ҇и; воскрⷭ҇нѝ, и҆ не ѿри́ни до конца̀.
|
Воста́ни, вску́ю спи́ши, Го́споди? воскресни́, і не отри́ни до конця́.
|
|
25
|
25
|
|
Вскꙋ́ю лицѐ твоѐ ѿвраща́еши; забыва́еши нищетꙋ̀ на́шꙋ и҆ ско́рбь на́шꙋ;
|
Вску́ю лице́ Твоє́ отвраща́єши? Забива́єши нищету́ на́шу і скорб на́шу?
|
|
26
|
26
|
|
Ꙗ҆́кѡ смири́сѧ въ пе́рсть дꙋша̀ на́ша, прильпѐ землѝ оу҆тро́ба на́ша.
|
Я́ко смири́ся в персть душа́ на́ша, прильпе́ землі́ утро́ба на́ша.
|
|
27
|
27
|
|
Воскрⷭ҇нѝ, гдⷭ҇и, помозѝ на́мъ, и҆ и҆зба́ви на́съ и҆́мене ра́ди твоегѡ̀.
|
Воскресни́, Го́споди, помози́ нам і ізба́ви нас і́мене ра́ди Твоєго́.
|
|
Ѱало́мъ м҃д
|
Псалом 44
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѡ҆ и҆змѣнѧ́емыхъ сынѡ́мъ коре́ѡвымъ въ ра́зꙋмъ, пѣ́снь ѡ҆ возлю́бленнѣмъ, м҃д҃.
|
В коне́ць, о ізміня́ємих сино́м коре́йовим в ра́зум, піснь о возлю́бленнім, 44.
|
|
2
|
2
|
|
Ѿры́гнꙋ се́рдце моѐ сло́во бла́го, глаго́лю а҆́зъ дѣла̀ моѧ̑ цр҃е́ви: ѧ҆зы́къ мо́й тро́сть кни́жника скоропи́сца.
|
Отри́гну се́рдце моє́ сло́во бла́го, глаго́лю аз діла́ моя́ Царе́ві; язи́к мой — трость кни́жника скоропи́сця.
|
|
3
|
3
|
|
Красе́нъ добро́тою па́че сынѡ́въ человѣ́ческихъ, и҆злїѧ́сѧ бл҃года́ть во оу҆стна́хъ твои́хъ: сегѡ̀ ра́ди блгⷭ҇ви́ тѧ бг҃ъ во вѣ́къ.
|
Красе́н добро́тою па́че сино́в челові́чеських, ізлія́ся благода́ть во устна́х Твої́х; сего́ ра́ди благослови́ Тя Бог во вік.
|
|
4
|
4
|
|
Препоѧ́ши ме́чь тво́й по бедрѣ̀ твое́й, си́льне,
|
Препоя́ши меч Твой по бедрі́ Твоє́й, Си́льне,
|
|
5
|
5
|
|
красото́ю твое́ю и҆ добро́тою твое́ю: и҆ налѧцы̀, и҆ оу҆спѣва́й, и҆ црⷭ҇твꙋй и҆́стины ра́ди и҆ кро́тости и҆ пра́вды: и҆ наста́витъ тѧ̀ ди́внѡ десни́ца твоѧ̀.
|
красото́ю Твоє́ю і добро́тою Твоє́ю; і наляци́, і успіва́й, і ца́рствуй і́стини ра́ди і кро́тости і пра́вди; і наста́вить Тя ди́вно десни́ця Твоя́.
|
|
6
|
6
|
|
Стрѣ́лы твоѧ̑ и҆з̾ѡщрє́ны, си́льне: лю́дїе под̾ тобо́ю падꙋ́тъ въ се́рдцы вра̑гъ цр҃е́выхъ.
|
Стрі́ли Твоя́ ізощре́ни, Си́льне; лю́діє под Тобо́ю паду́ть в се́рдці враг Царе́вих.
|
|
7
|
7
|
|
Прⷭ҇то́лъ тво́й, бж҃е, въ вѣ́къ вѣ́ка: же́злъ пра́вости же́злъ црⷭ҇твїѧ твоегѡ̀.
|
Престо́л Твой, Бо́же, в вік ві́ка; жезл пра́вости — жезл Ца́рствія Твоєго́.
|
|
8
|
8
|
|
Возлюби́лъ є҆сѝ пра́вдꙋ и҆ возненави́дѣлъ є҆сѝ беззако́нїе: сегѡ̀ ра́ди пома́за тѧ̀, бж҃е, бг҃ъ тво́й є҆ле́емъ ра́дости па́че прича̑стникъ твои́хъ.
|
Возлюби́л єси́ пра́вду і возненави́діл єси́ беззако́ніє; сего́ ра́ди пома́за Тя, Бо́же, Бог Твой єле́єм ра́дости па́че прича́стник Твої́х.
|
|
9
|
9
|
|
Смѵ́рна и҆ ста́кти и҆ касі́а ѿ ри́зъ твои́хъ, ѿ тѧ́жестей слоно́выхъ [ѿ хра́мѡвъ слоно́выхъ], и҆з̾ ни́хже возвесели́ша тѧ̀.
|
Сми́рна, і ста́кти, і касі́я от риз Твої́х, от тя́жестей слоно́вих [от хра́мов слоно́вих], із ни́хже возвесели́ша Тя.
|
|
10
|
10
|
|
Дщє́ри царе́й въ че́сти твое́й: предста̀ цари́ца ѡ҆деснꙋ́ю тебє̀, въ ри́захъ позлаще́нныхъ ѡ҆дѣ́ѧна преиспещре́на.
|
Дще́рі царе́й в че́сті Твоє́й; предста́ цари́ця одесну́ю Тебе́, в ри́зах позлаще́нних оді́яна преіспещре́на.
|
|
11
|
11
|
|
Слы́ши, дщѝ, и҆ ви́ждь, и҆ приклонѝ оу҆́хо твоѐ, и҆ забꙋ́ди лю́ди твоѧ̑ и҆ до́мъ ѻ҆тца̀ твоегѡ̀:
|
Сли́ши, дщи, і виждь, і приклони́ у́хо твоє́, і забу́ди лю́ди твоя́ і дом отця́ твоєго́;
|
|
12
|
12
|
|
и҆ возжела́етъ цр҃ь добро́ты твоеѧ̀, занѐ то́й є҆́сть гдⷭ҇ь тво́й, и҆ поклони́шисѧ є҆мꙋ̀,
|
і возжела́єть Цар добро́ти твоєя́, зане́ Той єсть Госпо́дь твой, і поклони́шися Єму́,
|
|
13
|
13
|
|
и҆ дщѝ тѵ́рова съ да̑ры: лицꙋ̀ твоемꙋ̀ помо́лѧтсѧ бога́тїи лю́дстїи.
|
і дщи Ти́рова с да́ри; лицю́ Твоєму́ помо́ляться бога́тії лю́дстії.
|
|
14
|
14
|
|
Всѧ̀ сла́ва дще́ре цр҃е́вы внꙋ́трь: рѧ̑сны златы́ми ѡ҆дѣ́ѧна и҆ преиспещре́на.
|
Вся сла́ва дще́ре Царе́ві внутр; ря́сни злати́ми оді́яна і преіспещре́на.
|
|
15
|
15
|
|
Приведꙋ́тсѧ цр҃ю̀ дѣ̑вы в̾слѣ́дъ є҆ѧ̀, и҆́скрєннїѧ є҆ѧ̀ приведꙋ́тсѧ тебѣ̀:
|
Приведу́ться Царю́ ді́ви вслід єя́, і́скреннія єя́ приведу́ться Тебі́;
|
|
16
|
16
|
|
приведꙋ́тсѧ въ весе́лїи и҆ ра́дованїи, введꙋ́тсѧ въ хра́мъ цр҃е́въ.
|
приведу́ться в весе́лії і ра́дованії, введу́ться в храм Царе́в.
|
|
17
|
17
|
|
Вмѣ́стѡ ѻ҆тє́цъ твои́хъ бы́ша сы́нове твоѝ: поста́виши ѧ҆̀ кнѧ́зи по все́й землѝ.
|
Вмі́сто оте́ць Твої́х би́ша си́нове Твої́; поста́виши я кня́зі по всей землі́.
|
|
18
|
18
|
|
Помѧнꙋ̀ и҆́мѧ твоѐ во всѧ́комъ ро́дѣ и҆ ро́дѣ: сегѡ̀ ра́ди лю́дїе и҆сповѣ́дѧтсѧ тебѣ̀ въ вѣ́къ и҆ во вѣ́къ вѣ́ка.
|
Пом'яну́ і́м'я Твоє́ во вся́ком ро́ді і ро́ді; сего́ ра́ди лю́діє іспові́дяться Тебі́ в вік і во вік ві́ка.
|
|
Ѱало́мъ м҃є
|
Псалом 45
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѡ҆ сынѣ́хъ коре́овыхъ, ѡ҆ та́йныхъ, ѱало́мъ, м҃е҃.
|
В коне́ць, о сині́х Коре́йових, о та́йних, псало́м, 45.
|
|
2
|
2
|
|
Бг҃ъ на́мъ прибѣ́жище и҆ си́ла, помо́щникъ въ ско́рбехъ ѡ҆брѣ́тшихъ ны̀ ѕѣлѡ̀.
|
Бог нам прибі́жище і си́ла, помо́щник в ско́рбіх обрі́тших ни зіло́.
|
|
3
|
3
|
|
Сегѡ̀ ра́ди не оу҆бои́мсѧ, внегда̀ смꙋща́етсѧ землѧ̀, и҆ прелага́ютсѧ го́ры въ сердца̀ морска̑ѧ.
|
Сего́ ра́ди не убої́мся, внегда́ смуща́ється земля́, і прелага́ються го́ри в сердця́ морська́я.
|
|
4
|
4
|
|
Возшꙋмѣ́ша и҆ смѧто́шасѧ во́ды и҆́хъ, смѧто́шасѧ го́ры крѣ́постїю є҆гѡ̀.
|
Возшумі́ша і см'ято́шася во́ди їх, см'ято́шася го́ри крі́постію Єго́.
|
|
5
|
5
|
|
Рѣ̑чнаѧ оу҆стремлє́нїѧ веселѧ́тъ гра́дъ бж҃їй: ѡ҆ст҃и́лъ є҆́сть селе́нїе своѐ вы́шнїй.
|
Рі́чная устремле́нія веселя́ть град Бо́жий; освяти́л єсть селе́ніє Своє́ Ви́шній.
|
|
6
|
6
|
|
Бг҃ъ посредѣ̀ є҆гѡ̀, и҆ не подви́житсѧ: помо́жетъ є҆мꙋ̀ бг҃ъ оу҆́трѡ заꙋ́тра.
|
Бог посреді́ єго́, і не подви́житься; помо́жеть єму́ Бог у́тро зау́тра.
|
|
7
|
7
|
|
Смѧто́шасѧ ꙗ҆зы́цы, оу҆клони́шасѧ ца̑рствїѧ: дадѐ гла́съ сво́й вы́шнїй, подви́жесѧ землѧ̀.
|
См'ято́шася язи́ци, уклони́шася ца́рствія; даде́ глас Свой Ви́шній, подви́жеся земля́.
|
|
8
|
8
|
|
Гдⷭ҇ь си́лъ съ на́ми, застꙋ́пникъ на́шъ бг҃ъ і҆а́кѡвль.
|
Госпо́дь сил с на́ми, засту́пник наш Бог Іа́ковль.
|
|
9
|
9
|
|
Прїиди́те и҆ ви́дите дѣла̀ бж҃їѧ, ꙗ҆̀же положѝ чꙋдеса̀ на землѝ:
|
Прийді́те і ви́діте діла́ Бо́жія, я́же положи́ чудеса́ на землі́;
|
|
10
|
10
|
|
ѿе́млѧ бра̑ни до конє́цъ землѝ, лꙋ́къ сокрꙋши́тъ и҆ сло́митъ ѻ҆рꙋ́жїе, и҆ щиты̀ сожже́тъ ѻ҆гне́мъ.
|
оте́мля бра́ні до коне́ць землі́, лук сокруши́ть і сло́мить ору́жіє, і щити́ сожже́ть огне́м.
|
|
11
|
11
|
|
Оу҆праздни́тесѧ и҆ разꙋмѣ́йте, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь бг҃ъ: вознесꙋ́сѧ во ꙗ҆зы́цѣхъ, вознесꙋ́сѧ на землѝ.
|
Упраздні́теся і разумі́йте, я́ко Аз єсьм Бог; вознесу́ся во язи́ціх, вознесу́ся на землі́.
|
|
12
|
12
|
|
Гдⷭ҇ь си́лъ съ на́ми, застꙋ́пникъ на́шъ бг҃ъ і҆а́кѡвль.
|
Госпо́дь сил с на́ми, засту́пник наш Бог Іа́ковль.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ м҃ѕ
|
Псалом 46
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѡ҆ сынѣ́хъ коре́овыхъ, ѱало́мъ, м҃ѕ҃.
|
В коне́ць, о сині́х Коре́йових, псало́м, 46.
|
|
2
|
2
|
|
Всѝ ꙗ҆зы́цы, восплещи́те рꙋка́ми, воскли́кните бг҃ꙋ гла́сомъ ра́дованїѧ:
|
Всі язи́ци, восплещі́те рука́ми, воскли́кніте Бо́гу гла́сом ра́дованія;
|
|
3
|
3
|
|
ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь вы́шнїй стра́шенъ, цр҃ь ве́лїй по все́й землѝ:
|
я́ко Госпо́дь Ви́шній стра́шен, Цар ве́лій по всей землі́;
|
|
4
|
4
|
|
покорѝ лю́ди на́мъ и҆ ꙗ҆зы́ки под̾ но́ги на́ша:
|
покори́ лю́ди нам і язи́ки под но́ги на́ша;
|
|
5
|
5
|
|
и҆збра̀ на́мъ достоѧ́нїѧ своѐ, добро́тꙋ і҆а́кѡвлю, ю҆́же возлюбѝ.
|
ізбра́ нам достоя́нія своє́, добро́ту Іа́ковлю, ю́же возлюби́.
|
|
6
|
6
|
|
Взы́де бг҃ъ въ воскликнове́нїи, гдⷭ҇ь во гла́сѣ трꙋ́бнѣ.
|
Взи́де Бог в воскликнове́нії, Госпо́дь во гла́сі тру́бні.
|
|
7
|
7
|
|
По́йте бг҃ꙋ на́шемꙋ, по́йте: по́йте цр҃е́ви на́шемꙋ, по́йте:
|
По́йте Бо́гу на́шему, по́йте; по́йте Царе́ві на́шему, по́йте;
|
|
8
|
8
|
|
ꙗ҆́кѡ цр҃ь всеѧ̀ землѝ бг҃ъ, по́йте разꙋ́мнѡ.
|
я́ко Цар всея́ землі́ Бог, по́йте разу́мно.
|
|
9
|
9
|
|
Воцр҃и́сѧ бг҃ъ над̾ ꙗ҆зы̑ки: бг҃ъ сѣди́тъ на прⷭ҇то́лѣ ст҃ѣ́мъ свое́мъ.
|
Воцари́ся Бог над язи́ки; Бог сіди́ть на Престо́лі святі́м Своє́м.
|
|
10
|
10
|
|
Кнѧ̑зи лю́дстїи собра́шасѧ съ бг҃омъ а҆враа́млимъ: ꙗ҆́кѡ бж҃їи держа́внїи землѝ ѕѣлѡ̀ вознесо́шасѧ.
|
Кня́зі лю́дстії собра́шася с Бо́гом Авраа́млим; я́ко Бо́жії держа́внії землі́ зіло́ вознесо́шася.
|
|
Ѱало́мъ м҃з
|
Псалом 47
|
|
1
|
1
|
|
Ѱало́мъ пѣ́сни сынѡ́въ коре́овыхъ, вторы́ѧ сꙋббѡ́ты, м҃з҃.
|
Псало́м пі́сні сино́в Коре́йових, втори́я субо́ти, 47.
|
|
2
|
2
|
|
Ве́лїй гдⷭ҇ь и҆ хва́ленъ ѕѣлѡ̀ во гра́дѣ бг҃а на́шегѡ, въ горѣ̀ ст҃ѣ́й є҆гѡ̀,
|
Ве́лій Госпо́дь і хва́лен зіло́ во гра́ді Бо́га на́шего, в горі́ святі́й Єго́,
|
|
3
|
3
|
|
бл҃гокоре́ннымъ ра́дованїемъ всеѧ̀ землѝ: го́ры сїѡ́нскїѧ, ре́бра сѣ́верѡва, гра́дъ цр҃ѧ̀ вели́кагѡ.
|
благокоре́нним ра́дованієм всея́ землі́; го́ри Сіо́нськия, ре́бра сі́верова, град Царя́ вели́каго.
|
|
4
|
4
|
|
Бг҃ъ въ тѧ́жестѣхъ [во хра́мѣхъ] є҆гѡ̀ зна́емь є҆́сть, є҆гда̀ застꙋпа́етъ и҆̀.
|
Бог в тя́жестіх [во хра́міх] Єго́ зна́єм єсть, єгда́ заступа́єть ї.
|
|
5
|
5
|
|
Ꙗ҆́кѡ сѐ, ца́рїе зе́мстїи собра́шасѧ, снидо́шасѧ вкꙋ́пѣ:
|
Я́ко се, ца́ріє зе́мстії собра́шася, снидо́шася вку́пі;
|
|
6
|
6
|
|
ті́и ви́дѣвше та́кѡ, оу҆диви́шасѧ, смѧто́шасѧ, подвиго́шасѧ:
|
ті́ї ви́дівше та́ко, удиви́шася, см'ято́шася, подвиго́шася;
|
|
7
|
7
|
|
тре́петъ прїѧ́тъ ѧ҆̀ та́мѡ, бѡлѣ́зни ꙗ҆́кѡ ражда́ющїѧ.
|
тре́пет прия́т я та́мо, болі́зні я́ко ражда́ющия.
|
|
8
|
8
|
|
Дꙋ́хомъ бꙋ́рнымъ сокрꙋши́ши корабли̑ ѳарсі̑йскїѧ.
|
Ду́хом бу́рним сокруши́ши кораблі́ Фарси́йськія.
|
|
9
|
9
|
|
Ꙗ҆́коже слы́шахомъ, та́кѡ и҆ ви́дѣхомъ во гра́дѣ гдⷭ҇а си́лъ, во гра́дѣ бг҃а на́шегѡ: бг҃ъ ѡ҆снова̀ и҆ въ вѣ́къ.
|
Я́коже сли́шахом, та́ко і ви́діхом во гра́ді Го́спода Сил, во гра́ді Бо́га на́шего; Бог основа́ і в вік.
|
|
10
|
10
|
|
Прїѧ́хомъ, бж҃е, млⷭ҇ть твою̀ посредѣ̀ люді́й твои́хъ.
|
Прия́хом, Бо́же, ми́лость Твою́ посреді́ люді́й Твої́х.
|
|
11
|
11
|
|
По и҆́мени твоемꙋ̀, бж҃е, та́кѡ и҆ хвала̀ твоѧ̀ на конца́хъ землѝ: пра́вды и҆спо́лнь десни́ца твоѧ̀.
|
По і́мені Твоєму́, Бо́же, та́ко і хвала́ Твоя́ на конця́х землі́; пра́вди іспо́лнь десни́ця Твоя́.
|
|
12
|
12
|
|
Да возвесели́тсѧ гора̀ сїѡ́нскаѧ, и҆ да возра́дꙋютсѧ дщє́ри і҆ꙋдє́йскїѧ, сꙋде́бъ ра́ди твои́хъ, гдⷭ҇и.
|
Да возвесели́ться гора́ Сіо́нськая, і да возра́дуються дще́рі Іуде́йськія, суде́б ра́ди Твої́х, Го́споди.
|
|
13
|
13
|
|
Ѡ҆быди́те сїѡ́нъ и҆ ѡ҆быми́те є҆го̀, повѣ́дите въ столпѣ́хъ є҆гѡ̀:
|
Обиді́те Сіо́н і обимі́те єго́, пові́діте в столпі́х єго́;
|
|
14
|
14
|
|
положи́те сердца̀ ва̑ша въ си́лꙋ є҆гѡ̀, и҆ раздѣли́те до́мы є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ да повѣ́сте въ ро́дѣ и҆нѣ́мъ.
|
положі́те сердця́ ва́ша в си́лу єго́, і разділі́те до́ми єго́, я́ко да пові́сте в ро́ді іні́м.
|
|
15
|
15
|
|
Ꙗ҆́кѡ то́й є҆́сть бг҃ъ на́шъ во вѣ́къ и҆ въ вѣ́къ вѣ́ка: то́й оу҆пасе́тъ на́съ во вѣ́ки.
|
Я́ко Той єсть Бог наш во вік і в вік ві́ка; Той упасе́ть нас во ві́ки.
|
|
Ѱало́мъ м҃и
|
Псалом 48
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, сынѡ́мъ коре́ѡвымъ, ѱало́мъ, м҃и҃.
|
В коне́ць, сино́м Коре́йовим, псало́м, 48.
|
|
2
|
2
|
|
Оу҆слы́шите сїѧ̑, всѝ ꙗ҆зы́цы, внꙋши́те, всѝ живꙋ́щїи по вселе́ннѣй,
|
Усли́шіте сія́, всі язи́ци, внуші́те, всі живу́щії по вселе́нній,
|
|
3
|
3
|
|
земноро́днїи же и҆ сы́нове человѣ́честїи, вкꙋ́пѣ бога́тъ и҆ оу҆бо́гъ.
|
земноро́днії же і си́нове челові́честії, вку́пі бога́т і убо́г.
|
|
4
|
4
|
|
Оу҆ста̀ моѧ̑ возглаго́лютъ премꙋ́дрость, и҆ поꙋче́нїе се́рдца моегѡ̀ ра́зꙋмъ.
|
Уста́ моя́ возглаго́лють прему́дрость, і поуче́ніє се́рдця моєго́ — ра́зум.
|
|
5
|
5
|
|
Приклоню̀ въ при́тчꙋ оу҆́хо моѐ, ѿве́рзꙋ во ѱалти́ри гана́нїе моѐ.
|
Приклоню́ в при́тчу у́хо моє́, отве́рзу во псалти́рі гана́ніє моє́.
|
|
6
|
6
|
|
Вскꙋ́ю бою́сѧ въ де́нь лю́тъ; беззако́нїе пѧты̀ моеѧ̀ ѡ҆бы́детъ мѧ̀.
|
Вску́ю бою́ся в день лют? Беззако́ніє п'яти́ моєя́ оби́деть м'я.
|
|
7
|
7
|
|
Надѣ́ющїисѧ на си́лꙋ свою̀ и҆ ѡ҆ мно́жествѣ бога́тства своегѡ̀ хва́лѧщїисѧ:
|
Наді́ющіїся на си́лу свою́ і о мно́жестві бога́тства своєго́ хва́лящіїся;
|
|
8
|
8
|
|
бра́тъ не и҆зба́витъ, и҆зба́витъ ли человѣ́къ; не да́стъ бг҃ꙋ и҆змѣ́ны за сѧ̀,
|
брат не ізба́вить, ізба́вить ли челові́к? Не дасть Бо́гу ізмі́ни за ся,
|
|
9
|
9
|
|
и҆ цѣ́нꙋ и҆збавле́нїѧ дꙋшѝ своеѧ̀: и҆ оу҆трꙋди́сѧ въ вѣ́къ,
|
і ці́ну ізбавле́нія душі́ своєя́; і утруди́ся в вік,
|
|
10
|
10
|
|
и҆ жи́въ бꙋ́детъ до конца̀, не оу҆́зритъ па́гꙋбы.
|
і жив бу́деть до конця́, не у́зрить па́губи.
|
|
11
|
11
|
|
Є҆гда̀ оу҆ви́дитъ премꙋ̑дрыѧ оу҆мира́ющыѧ, вкꙋ́пѣ безꙋ́менъ и҆ несмы́сленъ поги́бнꙋтъ, и҆ ѡ҆ста́вѧтъ чꙋжди̑мъ бога́тство своѐ.
|
Єгда́ уви́дить прему́дрия умира́ющия, вку́пі безу́мен і несми́слен поги́бнуть, і оста́в'ять чужди́м бога́тство своє́.
|
|
12
|
12
|
|
И҆ гро́би и҆́хъ жили̑ща и҆́хъ во вѣ́къ, селє́нїѧ и҆́хъ въ ро́дъ и҆ ро́дъ, нареко́ша и҆мена̀ своѧ̑ на землѧ́хъ.
|
І гро́би їх жили́ща їх во вік, селе́нія їх в род і род, нареко́ша імена́ своя́ на земля́х.
|
|
13
|
13
|
|
И҆ человѣ́къ въ че́сти сы́й не разꙋмѣ̀, приложи́сѧ скотѡ́мъ несмы́слєннымъ и҆ оу҆подо́бисѧ и҆̀мъ.
|
І челові́к в че́сті сий не ра́зумі, приложи́ся ското́м несми́сленним і уподо́бися їм.
|
|
14
|
14
|
|
Се́й пꙋ́ть и҆́хъ собла́знъ и҆̀мъ, и҆ по си́хъ во оу҆стѣ́хъ свои́хъ благоволѧ́тъ.
|
Сей путь їх собла́зн їм, і по сих во усті́х свої́х благоволя́ть.
|
|
15
|
15
|
|
Ꙗ҆́кѡ ѻ҆́вцы во а҆́дѣ положе́ни сꙋ́ть, сме́рть оу҆пасе́тъ ѧ҆̀: и҆ ѡ҆блада́ютъ и҆́ми пра́вїи заꙋ́тра, и҆ по́мощь и҆́хъ ѡ҆бетша́етъ во а҆́дѣ: ѿ сла́вы своеѧ̀ и҆зринове́ни бы́ша.
|
Я́ко о́вці во а́ді положе́ни суть, смерть упасе́ть я; і облада́ють ї́ми пра́вії зау́тра, і по́мощ їх обетша́єть во а́ді; от сла́ви своєя́ ізринове́ні би́ша.
|
|
16
|
16
|
|
Ѻ҆ба́че бг҃ъ и҆зба́витъ дꙋ́шꙋ мою̀ и҆з̾ рꙋкѝ а҆́довы, є҆гда̀ прїе́млетъ мѧ̀.
|
Оба́че Бог ізба́вить ду́шу мою́ із руки́ а́дови, єгда́ приє́млеть м'я.
|
|
17
|
17
|
|
Не оу҆бо́йсѧ, є҆гда̀ разбогатѣ́етъ человѣ́къ, и҆лѝ є҆гда̀ оу҆мно́житсѧ сла́ва до́мꙋ є҆гѡ̀:
|
Не убо́йся, єгда́ разбогаті́єть челові́к, іли́ єгда́ умно́житься сла́ва до́му єго́;
|
|
18
|
18
|
|
ꙗ҆́кѡ внегда̀ оу҆мре́ти є҆мꙋ̀, не во́зметъ всѧ̑, нижѐ сни́детъ съ ни́мъ сла́ва є҆гѡ̀.
|
я́ко внегда́ умре́ти єму́, не во́зьметь вся, ніже́ сни́деть с ним сла́ва єго́.
|
|
19
|
19
|
|
Ꙗ҆́кѡ дꙋша̀ є҆гѡ̀ въ животѣ̀ є҆гѡ̀ благослови́тсѧ, и҆сповѣ́стсѧ тебѣ̀, є҆гда̀ благосотвори́ши є҆мꙋ̀.
|
Я́ко душа́ єго́ в животі́ єго́ благослови́ться, іспові́сться Тебі́, єгда́ благосотвори́ши єму́.
|
|
20
|
20
|
|
Вни́детъ да́же до ро́да ѻ҆тє́цъ свои́хъ, да́же до вѣ́ка не оу҆́зритъ свѣ́та.
|
Вни́деть да́же до ро́да оте́ць свої́х, да́же до ві́ка не у́зрить сві́та.
|
|
21
|
21
|
|
И҆ человѣ́къ въ че́сти сы́й не разꙋмѣ̀, приложи́сѧ скотѡ́мъ несмы́слєннымъ и҆ оу҆подо́бисѧ и҆̀мъ.
|
І челові́к в че́сті сий не разумі́, приложи́ся ското́м несми́сленним і уподо́бися їм.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ м҃ѳ
|
Псалом 49
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ а҆са́фꙋ, м҃ѳ҃.
|
Псало́м Аса́фу, 49.
|
|
1
|
1
|
|
Бг҃ъ богѡ́въ гдⷭ҇ь гл҃а, и҆ призва̀ зе́млю ѿ востѡ́къ со́лнца до за̑падъ.
|
Бог бого́в Госпо́дь глаго́ла, і призва́ зе́млю от восто́к со́лнця до за́пад.
|
|
2
|
2
|
|
Ѿ сїѡ́на бл҃голѣ́пїе красоты̀ є҆гѡ̀:
|
От Сіо́на благолі́піє красоти́ Єго́;
|
|
3
|
3
|
|
бг҃ъ ꙗ҆́вѣ прїи́детъ, бг҃ъ на́шъ, и҆ не премолчи́тъ: ѻ҆́гнь пред̾ ни́мъ возгори́тсѧ, и҆ ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀ бꙋ́рѧ ѕѣ́лна.
|
Бог я́ві при́йдеть, Бог наш, і не премолчи́ть; огнь пред Ним возгори́ться, і о́крест Єго́ бу́ря зі́льна.
|
|
4
|
4
|
|
Призове́тъ не́бо свы́ше, и҆ зе́млю, разсꙋди́ти лю́ди своѧ̑.
|
Призове́ть не́бо сви́ше, і зе́млю, разсуди́ти лю́ди Своя́.
|
|
5
|
5
|
|
Собери́те є҆мꙋ̀ прпⷣбныѧ є҆гѡ̀, завѣща́ющыѧ завѣ́тъ є҆гѡ̀ ѡ҆ же́ртвахъ.
|
Собері́те Єму́ преподо́бния Єго́, завіща́ющия заві́т Єго́ о же́ртвах.
|
|
6
|
6
|
|
И҆ возвѣстѧ́тъ нб҃са̀ пра́вдꙋ є҆гѡ̀: ꙗ҆́кѡ бг҃ъ сꙋдїѧ̀ є҆́сть.
|
І возвістя́ть небеса́ пра́вду Єго́; я́ко Бог Судія́ єсть.
|
|
7
|
7
|
|
Оу҆слы́шите, лю́дїе моѝ, и҆ возгл҃ю ва́мъ, і҆и҃лю, и҆ засвидѣ́телствꙋю тебѣ̀: бг҃ъ, бг҃ъ тво́й є҆́смь а҆́зъ.
|
Усли́шіте, лю́діє Мої́, і возглаго́лю вам, Ізра́їлю, і засвиді́тельствую тебі́: Бог, Бог Твой єсьм Аз.
|
|
8
|
8
|
|
Не ѡ҆ же́ртвахъ твои́хъ ѡ҆бличꙋ̀ тѧ̀, всесожжє́нїѧ же твоѧ̑ предо мно́ю сꙋ́ть вы́нꙋ:
|
Не о же́ртвах твої́х обличу́ тя, всесожже́нія же твоя́ пре́до Мно́ю суть ви́ну;
|
|
9
|
9
|
|
не прїимꙋ̀ ѿ до́мꙋ твоегѡ̀ телцє́въ, нижѐ ѿ ста́дъ твои́хъ козлѡ́въ.
|
не прийму́ от до́му твоєго́ тельце́в, ніже́ от стад твої́х козло́в.
|
|
10
|
10
|
|
Ꙗ҆́кѡ моѝ сꙋ́ть всѝ ѕвѣ́рїе дꙋбра́внїи, ско́ти въ гора́хъ и҆ воло́ве:
|
Я́ко мої́ суть всі зві́ріє дубра́внії, ско́ти в гора́х і воло́ве;
|
|
11
|
11
|
|
позна́хъ всѧ̑ пти̑цы небє́сныѧ, и҆ красота̀ се́лнаѧ со мно́ю є҆́сть.
|
позна́х вся пти́ці небе́сния, і красота́ се́льная со Мно́ю єсть.
|
|
12
|
12
|
|
А҆́ще вза́лчꙋ, не рекꙋ̀ тебѣ̀: моѧ́ бо є҆́сть вселе́ннаѧ и҆ и҆сполне́нїе є҆ѧ̀.
|
А́ще вза́лчу, не реку́ тебі́; Моя́ бо єсть вселе́нная і ісполне́ніє єя́.
|
|
13
|
13
|
|
Є҆да̀ ꙗ҆́мъ мѧса̀ ю҆́нча; и҆лѝ кро́вь козлѡ́въ пїю̀;
|
Єда́ ям м'яса́ ю́нча? Іли́ кров козло́в пію́?
|
|
14
|
14
|
|
Пожрѝ бг҃ови же́ртвꙋ хвалы̀ и҆ возда́ждь вы́шнемꙋ моли̑твы твоѧ̑:
|
Пожри́ Бо́гові же́ртву хвали́ і возда́ждь Ви́шнему моли́тви твоя́;
|
|
15
|
15
|
|
и҆ призови́ мѧ въ де́нь ско́рби твоеѧ̀, и҆ и҆змꙋ́ тѧ, и҆ просла́виши мѧ̀.
|
і призови́ М'я в день ско́рби твоєя́, і ізму́ тя, і просла́виши М'я.
|
|
16
|
16
|
|
Грѣ́шникꙋ же речѐ бг҃ъ: вскꙋ́ю ты̀ повѣ́даеши ѡ҆правда̑нїѧ моѧ̑ и҆ воспрїе́млеши завѣ́тъ мо́й оу҆сты̀ твои́ми;
|
Грі́шнику же рече́ Бог: вску́ю ти пові́даєши оправда́нія Моя́ і восприє́млеши заві́т Мой усти́ твої́ми?
|
|
17
|
17
|
|
Ты́ же возненави́дѣлъ є҆сѝ наказа́нїе и҆ ѿве́рглъ є҆сѝ словеса̀ моѧ̑ вспѧ́ть.
|
Ти же возненави́діл єси́ наказа́ніє і отве́ргл єси́ словеса́ Моя́ всп'ять.
|
|
18
|
18
|
|
А҆́ще ви́дѣлъ є҆сѝ та́тѧ, те́клъ є҆сѝ съ ни́мъ, и҆ съ прелюбодѣ́емъ оу҆ча́стїе твоѐ полага́лъ є҆сѝ:
|
А́ще ви́діл єси́ та́тя, текл єси́ с ним і с прелюбоді́єм уча́стіє твоє́ полага́л єси́;
|
|
19
|
19
|
|
оу҆ста̀ твоѧ̑ оу҆мно́жиша ѕло́бꙋ, и҆ ѧ҆зы́къ тво́й сплета́ше льщє́нїѧ:
|
уста́ твоя́ умно́жиша зло́бу, і язи́к твой сплета́ше льще́нія;
|
|
20
|
20
|
|
сѣдѧ̀ на бра́та твоего̀ клевета́лъ є҆сѝ и҆ на сы́на ма́тере твоеѧ̀ полага́лъ є҆сѝ собла́знъ.
|
сідя́ на бра́та твоєго́ клевета́л єси́ і на си́на ма́тере твоєя́ полага́л єси́ собла́зн.
|
|
21
|
21
|
|
Сїѧ̑ сотвори́лъ є҆сѝ, и҆ оу҆молча́хъ, вознепщева́лъ є҆сѝ беззако́нїе, ꙗ҆́кѡ бꙋ́дꙋ тебѣ̀ подо́бенъ: ѡ҆бличꙋ́ тѧ и҆ предста́влю пред̾ лице́мъ твои́мъ грѣхѝ твоѧ̑.
|
Сія́ сотвори́л єси́ і умолча́х, вознепщева́л єси́ беззако́ніє, я́ко бу́ду тебі́ подо́бен; обличу́ тя і предста́влю пред лице́м твої́м гріхи́ твоя́.
|
|
22
|
22
|
|
Разꙋмѣ́йте оу҆́бѡ сїѧ̑, забыва́ющїи бг҃а, да не когда̀ похи́титъ, и҆ не бꙋ́детъ и҆збавлѧ́ѧй.
|
Разумі́йте у́бо сія́, забива́ющії Бо́га, да не когда́ похи́тить, і не бу́деть ізбавля́яй.
|
|
23
|
23
|
|
Же́ртва хвалы̀ просла́витъ мѧ̀, и҆ та́мѡ пꙋ́ть, и҆́мже ꙗ҆влю̀ є҆мꙋ̀ сп҃се́нїе моѐ.
|
Же́ртва хвали́ просла́вить М'я, і та́мо путь, і́мже явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́.
|
|
Ѱало́мъ н҃
|
Псалом 50
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, внегда̀ вни́ти къ немꙋ̀ наѳа́нꙋ прⷪ҇ро́кꙋ,
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, внегда́ вни́ти к нему́ Нафа́ну проро́ку,
|
|
2
|
2
|
|
є҆гда̀ вни́де къ вирсаві́и женѣ̀ оу҆рі́евѣ, н҃.
|
єгда́ вни́де к Вирсаві́ї, жені́ Урі́єві, 50.
|
|
3
|
3
|
|
Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, по вели́цѣй млⷭ҇ти твое́й, и҆ по мно́жествꙋ щедро́тъ твои́хъ ѡ҆чⷭ҇ти беззако́нїе моѐ.
|
Поми́луй м'я, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й і по мно́жеству щедро́т Твої́х очи́сти беззако́ніє моє́.
|
|
4
|
4
|
|
Наипа́че ѡ҆мы́й мѧ̀ ѿ беззако́нїѧ моегѡ̀ и҆ ѿ грѣха̀ моегѡ̀ ѡ҆чⷭ҇ти мѧ̀:
|
Найпа́че оми́й м'я от беззако́нія моєго́ і от гріха́ моєго́ очи́сти м'я;
|
|
5
|
5
|
|
ꙗ҆́кѡ беззако́нїе моѐ а҆́зъ зна́ю, и҆ грѣ́хъ мо́й предо мно́ю є҆́сть вы́нꙋ.
|
я́ко беззако́ніє моє́ аз зна́ю, і гріх мой пре́до мно́ю єсть ви́ну.
|
|
6
|
6
|
|
Тебѣ̀ є҆ди́номꙋ согрѣши́хъ и҆ лꙋка́вое пред̾ тобо́ю сотвори́хъ: ꙗ҆́кѡ да ѡ҆правди́шисѧ во словесѣ́хъ твои́хъ и҆ побѣди́ши, внегда̀ сꙋди́ти тѝ.
|
Тебі́ єди́ному согріши́х і лука́воє пред Тобо́ю сотвори́х; я́ко да оправди́шися во словесі́х Твої́х і побіди́ши, внегда́ суди́ти Ті.
|
|
7
|
7
|
|
Се́ бо, въ беззако́нїихъ зача́тъ є҆́смь, и҆ во грѣсѣ́хъ роди́ мѧ ма́ти моѧ̀.
|
Се бо, в беззако́ніїх зача́т єсьм, і во грісі́х роди́ м'я ма́ти моя́.
|
|
8
|
8
|
|
Се́ бо, и҆́стинꙋ возлюби́лъ є҆сѝ, безвѣ̑стнаѧ и҆ та̑йнаѧ премⷣрости твоеѧ̀ ꙗ҆ви́лъ мѝ є҆сѝ.
|
Се бо, і́стину возлюби́л єси́, безві́стная і та́йная прему́дрости Твоєя́ яви́л мі єси́.
|
|
9
|
9
|
|
Ѡ҆кропи́ши мѧ̀ ѵ҆ссѡ́помъ, и҆ ѡ҆чи́щꙋсѧ: ѡ҆мы́еши мѧ̀, и҆ па́че снѣ́га оу҆бѣлю́сѧ.
|
Окропи́ши м'я іссо́пом, і очи́щуся; оми́єши м'я, і па́че сні́га убілю́ся.
|
|
10
|
10
|
|
Слꙋ́хꙋ моемꙋ̀ да́си ра́дость и҆ весе́лїе: возра́дꙋютсѧ кѡ́сти смирє́нныѧ.
|
Слу́ху моєму́ да́си ра́дость і весе́ліє; возра́дуються ко́сті смире́нния.
|
|
11
|
11
|
|
Ѿвратѝ лицѐ твоѐ ѿ грѣ̑хъ мои́хъ и҆ всѧ̑ беззакѡ́нїѧ моѧ̑ ѡ҆чⷭ҇ти.
|
Отврати́ лице́ Твоє́ от гріх мої́х і вся беззако́нія моя́ очи́сти.
|
|
12
|
12
|
|
Се́рдце чи́сто сози́жди во мнѣ̀, бж҃е, и҆ дꙋ́хъ пра́въ ѡ҆бновѝ во оу҆тро́бѣ мое́й.
|
Се́рдце чи́сто сози́жди во мні, Бо́же, і дух прав обнови́ во утро́бі моє́й.
|
|
13
|
13
|
|
Не ѿве́ржи менє̀ ѿ лица̀ твоегѡ̀ и҆ дх҃а твоегѡ̀ ст҃а́гѡ не ѿимѝ ѿ менє̀.
|
Не отве́ржи мене́ от лиця́ Твоєго́ і Ду́ха Твоєго́ Свята́го не отими́ от мене́.
|
|
14
|
14
|
|
Возда́ждь мѝ ра́дость сп҃се́нїѧ твоегѡ̀ и҆ дх҃омъ влⷣчнимъ оу҆тверди́ мѧ.
|
Возда́ждь мі ра́дость спасе́нія Твоєго́ і ду́хом влади́чним утверди́ м'я.
|
|
15
|
15
|
|
Наꙋчꙋ̀ беззакѡ́нныѧ пꙋтє́мъ твои̑мъ, и҆ нечести́вїи къ тебѣ̀ ѡ҆братѧ́тсѧ.
|
Научу́ беззако́нния путе́м Твої́м, і нечести́вії к Тебі́ обратя́ться.
|
|
16
|
16
|
|
И҆зба́ви мѧ̀ ѿ крове́й, бж҃е, бж҃е сп҃се́нїѧ моегѡ̀: возра́дꙋетсѧ ѧ҆зы́къ мо́й пра́вдѣ твое́й.
|
Ізба́ви м'я от крове́й, Бо́же, Бо́же спасе́нія моєго́; возра́дується язи́к мой пра́вді Твоє́й.
|
|
17
|
17
|
|
Гдⷭ҇и, оу҆стнѣ̀ моѝ ѿве́рзеши, и҆ оу҆ста̀ моѧ̑ возвѣстѧ́тъ хвалꙋ̀ твою̀.
|
Го́споди, устні́ мої́ отве́рзеши, і уста́ моя́ возвістя́ть хвалу́ Твою́.
|
|
18
|
18
|
|
Ꙗ҆́кѡ а҆́ще бы восхотѣ́лъ є҆сѝ же́ртвы, да́лъ бы́хъ оу҆́бѡ: всесожжє́нїѧ не бл҃говоли́ши.
|
Я́ко а́ще би восхоті́л єси́ же́ртви, дал бих у́бо: всесожже́нія не благоволи́ши.
|
|
19
|
19
|
|
Же́ртва бг҃ꙋ дꙋ́хъ сокрꙋше́нъ: се́рдце сокрꙋше́нно и҆ смире́нно бг҃ъ не оу҆ничижи́тъ.
|
Же́ртва Бо́гу — дух сокруше́н; се́рдце сокруше́нно і смире́нно Бог не унічижи́ть.
|
|
20
|
20
|
|
Оу҆бл҃жѝ, гдⷭ҇и, бл҃говоле́нїемъ твои́мъ сїѡ́на, и҆ да сози́ждꙋтсѧ стѣ́ны і҆ерⷭ҇ли̑мскїѧ:
|
Ублажи́, Го́споди, благоволе́нієм Твої́м Сіо́на, і да сози́ждуться сті́ни Ієрусали́мськія;
|
|
21
|
21
|
|
тогда̀ бл҃говоли́ши же́ртвꙋ пра́вды, возноше́нїе и҆ всесожега́ємаѧ: тогда̀ возложа́тъ на ѻ҆лта́рь тво́й телцы̀.
|
тогда́ благоволи́ши же́ртву пра́вди, возноше́ніє і всесожега́ємая; тогда́ возложа́ть на олта́р Твой тельці́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ н҃а
|
Псалом 51
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ра́зꙋма дв҃дꙋ,
|
В коне́ць, ра́зума Дави́ду,
|
|
2
|
2
|
|
внегда̀ прїитѝ дѡи́кꙋ і҆дꙋме́йскꙋ, и҆ возвѣсти́ти саꙋ́лꙋ, и҆ рещѝ є҆мꙋ̀: прїи́де дв҃дъ въ до́мъ а҆вїмеле́ховъ, н҃а҃.
|
внегда́ прийти́ Дої́ку Ідуме́йську, і возвісти́ти Сау́лу, і рещи́ єму́: при́йде Дави́д в дом Авімеле́хов, 51.
|
|
3
|
3
|
|
Что̀ хва́лишисѧ во ѕло́бѣ, си́льне; беззако́нїе ве́сь де́нь,
|
Что хва́лишися во зло́бі, си́льне? Беззако́ніє весь день,
|
|
4
|
4
|
|
непра́вдꙋ оу҆мы́сли ѧ҆зы́къ тво́й: ꙗ҆́кѡ бри́твꙋ и҆з̾ѡщре́нꙋ сотвори́лъ є҆сѝ ле́сть.
|
непра́вду уми́сли язи́к твой; я́ко бри́тву ізощре́ну сотвори́л єси́ лесть.
|
|
5
|
5
|
|
Возлюби́лъ є҆сѝ ѕло́бꙋ па́че бл҃госты́ни, непра́вдꙋ не́же глаго́лати пра́вдꙋ:
|
Возлюби́л єси́ зло́бу па́че благости́ні, непра́вду, не́же глаго́лати пра́вду;
|
|
6
|
6
|
|
возлюби́лъ є҆сѝ всѧ̑ глаго́лы потѡ́пныѧ, ѧ҆зы́къ льсти́въ.
|
возлюби́л єси́ вся глаго́ли пото́пния, язи́к льстив.
|
|
7
|
7
|
|
Сегѡ̀ ра́ди бг҃ъ разрꙋши́тъ тѧ̀ до конца̀: восто́ргнетъ тѧ̀, и҆ пресели́тъ тѧ̀ ѿ селе́нїѧ твоегѡ̀ и҆ ко́рень тво́й ѿ землѝ живы́хъ.
|
Сего́ ра́ди Бог разруши́ть тя до конця́; восто́ргнеть тя, і пресели́ть тя от селе́нія твоєго́ і ко́рень твой от землі́ живи́х.
|
|
8
|
8
|
|
Оу҆́зрѧтъ првⷣнїи и҆ оу҆боѧ́тсѧ, и҆ ѡ҆ не́мъ возсмѣю́тсѧ и҆ рекꙋ́тъ:
|
У́зрять пра́веднії і убоя́ться, і о нем возсмію́ться і реку́ть:
|
|
9
|
9
|
|
сѐ, человѣ́къ, и҆́же не положѝ бг҃а помо́щника себѣ̀, но оу҆пова̀ на мно́жество бога́тства своегѡ̀, и҆ возмо́же сꙋето́ю свое́ю.
|
се, челові́к, і́же не положи́ Бо́га помо́щника себі́, но упова́ на мно́жество бога́тства своєго́, і возмо́же суєто́ю своє́ю.
|
|
10
|
10
|
|
А҆́зъ же ꙗ҆́кѡ ма́слина плодови́та въ домꙋ̀ бж҃їи: оу҆пова́хъ на млⷭ҇ть бж҃їю во вѣ́къ и҆ въ вѣ́къ вѣ́ка.
|
Аз же, я́ко ма́слина плодови́та в дому́ Бо́жиї; упова́х на ми́лость Бо́жию во вік і в вік ві́ка.
|
|
11
|
11
|
|
И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀ въ вѣ́къ, ꙗ҆́кѡ сотвори́лъ є҆сѝ: и҆ терплю̀ и҆́мѧ твоѐ, ꙗ҆́кѡ бл҃го пред̾ прпⷣбными твои́ми.
|
Іспові́мся Тебі́ в вік, я́ко сотвори́л єси́; і терплю́ і́м'я Твоє́, я́ко бла́го пред преподо́бними Твої́ми.
|
|
Ѱало́мъ н҃в
|
Псалом 52
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѡ҆ маеле́ѳѣ, ра́зꙋма дв҃дꙋ, н҃в҃.
|
В коне́ць, о Маєле́фі, ра́зума Дави́ду, 52.
|
|
2
|
2
|
|
Речѐ безꙋ́менъ въ се́рдцы свое́мъ: нѣ́сть бг҃ъ. Растлѣ́ша и҆ ѡ҆мерзи́шасѧ въ беззако́нїихъ, нѣ́сть творѧ́й бл҃го́е.
|
Рече́ безу́мен в се́рдці своє́м: ність Бог. Растлі́ша і омерзи́шася в беззако́ніїх, ність творя́й благо́є.
|
|
3
|
3
|
|
Бг҃ъ съ нб҃сѐ прини́че на сы́ны человѣ́чєскїѧ, ви́дѣти, а҆́ще є҆́сть разꙋмѣва́ѧй и҆лѝ взыска́ѧй бг҃а.
|
Бог с небесе́ прини́че на си́ни челові́чеськія, ви́діти, а́ще єсть разуміва́яй іли́ взиска́яй Бо́га.
|
|
4
|
4
|
|
Всѝ оу҆клони́шасѧ, вкꙋ́пѣ непотре́бни бы́ша: нѣ́сть творѧ́й бл҃го́е, нѣ́сть до є҆ди́нагѡ.
|
Всі уклони́шася, вку́пі непотре́бні би́ша; ність творя́й благо́є, ність до єди́наго.
|
|
5
|
5
|
|
Ни лѝ оу҆разꙋмѣ́ютъ всѝ дѣ́лающїи беззако́нїе, снѣда́ющїи лю́ди моѧ̑ въ снѣ́дь хлѣ́ба; гдⷭ҇а не призва́ша.
|
Ні ли разумі́ють всі ді́лающії беззако́ніє, сніда́ющії лю́ди моя́ в снідь хлі́ба? Го́спода не призва́ша.
|
|
6
|
6
|
|
Та́мѡ оу҆страши́шасѧ стра́ха, и҆дѣ́же не бѣ̀ стра́хъ: ꙗ҆́кѡ бг҃ъ разсы́па кѡ́сти человѣкоꙋго́дникѡвъ: постыдѣ́шасѧ, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ оу҆ничижѝ и҆̀хъ.
|
Та́мо устраши́шася стра́ха, іді́же не бі страх; я́ко Бог разси́па ко́сті человікоуго́дников; постиді́шася, я́ко Бог уничижи́ їх.
|
|
7
|
7
|
|
Кто̀ да́стъ ѿ сїѡ́на сп҃се́нїе і҆и҃лево; внегда̀ возврати́тъ бг҃ъ плѣне́нїе люді́й свои́хъ, возра́дꙋетсѧ і҆а́кѡвъ и҆ возвесели́тсѧ і҆и҃ль.
|
Кто дасть от Сіо́на спасе́ніє Ізра́їлево? Внегда́ возврати́ть Бог пліне́ніє люді́й Свої́х, возра́дується Іа́ков і возвесели́ться Ізра́їль.
|
|
Ѱало́мъ н҃г
|
Псалом 53
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, въ пѣ́снехъ ра́зꙋма дв҃дꙋ,
|
В коне́ць, в пі́снех ра́зума Дави́ду,
|
|
2
|
2
|
|
внегда̀ прїитѝ зїфе́ємъ и҆ рещѝ саꙋ́лови: не се́ ли, дв҃дъ скры́сѧ въ на́съ; н҃г҃.
|
внегда́ прийти́ Зіфе́єм і рещи́ Сау́лові: не се ли Дави́д скри́ся в нас? 53.
|
|
3
|
3
|
|
Бж҃е, во и҆́мѧ твоѐ сп҃си́ мѧ и҆ въ си́лѣ твое́й сꙋди́ ми.
|
Бо́же, во і́м'я Твоє́ спаси́ м'я і в си́лі Твоє́й суди́ мі.
|
|
4
|
4
|
|
Бж҃е, оу҆слы́ши моли́твꙋ мою̀, внꙋшѝ глаго́лы оу҆́стъ мои́хъ:
|
Бо́же, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ глаго́ли уст мої́х;
|
|
5
|
5
|
|
ꙗ҆́кѡ чꙋ́ждїи воста́ша на мѧ̀, и҆ крѣ́пцыи взыска́ша дꙋ́шꙋ мою̀, и҆ не предложи́ша бг҃а пред̾ собо́ю.
|
я́ко чу́ждії воста́ша на м'я, і крі́пції взиска́ша ду́шу мою́, і не предложи́ша Бо́га пред собо́ю.
|
|
6
|
6
|
|
Се́ бо, бг҃ъ помога́етъ мѝ, и҆ гдⷭ҇ь застꙋ́пникъ дꙋшѝ мое́й:
|
Се бо, Бог помога́єть мі, і Госпо́дь засту́пник душі́ моє́й;
|
|
7
|
7
|
|
ѿврати́тъ ѕла̑ѧ врагѡ́мъ мои̑мъ: и҆́стиною твое́ю потребѝ и҆̀хъ.
|
отврати́ть зла́я враго́м мої́м; і́стиною Твоє́ю потреби́ їх.
|
|
8
|
8
|
|
Во́лею пожрꙋ̀ тебѣ̀, и҆сповѣ́мсѧ и҆́мени твоемꙋ̀, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ бл҃го:
|
Во́лею пожру́ Тебі́, іспові́мся і́мені Твоєму́, Го́споди, я́ко бла́го;
|
|
9
|
9
|
|
ꙗ҆́кѡ ѿ всѧ́кїѧ печа́ли и҆зба́вилъ мѧ̀ є҆сѝ, и҆ на врагѝ моѧ̑ воззрѣ̀ ѻ҆́ко моѐ.
|
я́ко от вся́кия печа́лі ізба́вил м'я єси́, і на враги́ моя́ воззрі́ о́ко моє́.
|
|
Ѱало́мъ н҃д
|
Псалом 54
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, въ пѣ́снехъ ра́зꙋма, а҆са́фꙋ, ѱало́мъ, н҃д҃.
|
В коне́ць, в пі́снех ра́зума, Аса́фу, псало́м, 54.
|
|
2
|
2
|
|
Внꙋшѝ, бж҃е, моли́твꙋ мою̀ и҆ не пре́зри моле́нїѧ моегѡ̀:
|
Внуши́, Бо́же, моли́тву мою́ і не пре́зри моле́нія моєго́;
|
|
3
|
3
|
|
вонми́ ми и҆ оу҆слы́ши мѧ̀: возскорбѣ́хъ печа́лїю мое́ю [во и҆скꙋше́нїи мое́мъ], и҆ смѧто́хсѧ
|
воньми́ мі і усли́ши м'я; возскорбі́х печа́лію моє́ю [во іскуше́нії моє́м], і см'ято́хся
|
|
4
|
4
|
|
ѿ гла́са вра́жїѧ и҆ ѿ стꙋже́нїѧ грѣ́шнича: ꙗ҆́кѡ оу҆клони́ша на мѧ̀ беззако́нїе и҆ во гнѣ́вѣ враждова́хꙋ мѝ.
|
от гла́са вра́жия і от стуже́нія грі́шнича; я́ко уклони́ша на м'я беззако́ніє і во гні́ві враждова́ху мі.
|
|
5
|
5
|
|
Се́рдце моѐ смѧте́сѧ во мнѣ̀, и҆ боѧ́знь сме́рти нападѐ на мѧ̀:
|
Се́рдце моє́ см'яте́ся во мні, і боя́знь сме́рти нападе́ на м'я;
|
|
6
|
6
|
|
стра́хъ и҆ тре́петъ прїи́де на мѧ̀, и҆ покры́ мѧ тма̀.
|
страх і тре́пет при́йде на м'я, і покри́ м'я тьма.
|
|
7
|
|
|
И҆ рѣ́хъ: кто̀ да́стъ мѝ крилѣ̑ ꙗ҆́кѡ голꙋби̑нѣ; и҆ полещꙋ̀, и҆ почі́ю.
|
І ріх: кто дасть мі крилі́ я́ко голуби́ні? І полещу́, і почи́ю.
|
|
8
|
8
|
|
Сѐ, оу҆дали́хсѧ бѣ́гаѧ и҆ водвори́хсѧ въ пꙋсты́ни.
|
Се, удали́хся бі́гая і водвори́хся в пусти́ні.
|
|
9
|
9
|
|
Ча́ѧхъ бг҃а сп҃са́ющагѡ мѧ̀ ѿ малодꙋ́шїѧ и҆ ѿ бꙋ́ри.
|
Ча́ях Бо́га спаса́ющаго м'я от малоду́шія і от бу́рі.
|
|
10
|
10
|
|
Потопѝ, гдⷭ҇и, и҆ раздѣлѝ ѧ҆зы́ки и҆́хъ: ꙗ҆́кѡ ви́дѣхъ беззако́нїе и҆ прерѣка́нїе во гра́дѣ.
|
Потопи́, Го́споди, і разділи́ язи́ки їх; я́ко ви́діх беззако́ніє і преріка́ніє во гра́ді.
|
|
11
|
11
|
|
Дне́мъ и҆ но́щїю ѡ҆бы́детъ и҆̀ по стѣна́мъ є҆гѡ̀: беззако́нїе и҆ трꙋ́дъ посредѣ̀ є҆гѡ̀, и҆ непра́вда:
|
Днем і но́щію оби́деть ї по стіна́м єго́; беззако́ніє і труд посреді́ єго́, і непра́вда;
|
|
12
|
12
|
|
и҆ не ѡ҆скꙋдѣ̀ ѿ сто́гнъ є҆гѡ̀ ли́хва и҆ ле́сть.
|
і не оскуді́ от стогн єго́ ли́хва і лесть.
|
|
13
|
13
|
|
Ꙗ҆́кѡ а҆́ще бы вра́гъ поноси́лъ мѝ, претерпѣ́лъ бы́хъ оу҆́бѡ: и҆ а҆́ще бы ненави́дѧй мѧ̀ на мѧ̀ велерѣ́чевалъ, оу҆кры́лбыхсѧ ѿ негѡ̀.
|
Я́ко а́ще би враг поноси́л мі, претерпі́л бих у́бо; і а́ще би ненави́дяй м'я на м'я велері́чевал, укри́лбихся от него́.
|
|
14
|
14
|
|
Ты́ же, человѣ́че равнодꙋ́шне, влады́ко мо́й и҆ зна́емый мо́й,
|
Ти же, челові́че равноду́шне, влади́ко мой і зна́ємий мой,
|
|
15
|
15
|
|
и҆́же кꙋ́пнѡ наслажда́лсѧ є҆сѝ со мно́ю бра́шенъ: въ домꙋ̀ бж҃їи ходи́хомъ є҆диномышле́нїемъ.
|
і́же ку́пно наслажда́лся єси́ со мно́ю бра́шен; в дому́ Бо́жиї ходи́хом єдиномишле́нієм.
|
|
16
|
16
|
|
Да прїи́детъ же сме́рть на нѧ̀, и҆ да сни́дꙋтъ во а҆́дъ жи́ви: ꙗ҆́кѡ лꙋка́вство въ жили́щихъ и҆́хъ, посредѣ̀ и҆́хъ.
|
Да при́йдеть же смерть на ня, і да сни́дуть во ад жи́ві; я́ко лука́вство в жили́щих їх, посреді́ їх.
|
|
17
|
17
|
|
А҆́зъ къ бг҃ꙋ воззва́хъ, и҆ гдⷭ҇ь оу҆слы́ша мѧ̀.
|
Аз к Бо́гу воззва́х, і Госпо́дь усли́ша м'я.
|
|
18
|
18
|
|
Ве́черъ и҆ заꙋ́тра и҆ полꙋ́дне повѣ́мъ и҆ возвѣщꙋ̀, и҆ оу҆слы́шитъ гла́съ мо́й.
|
Ве́чер, і зау́тра, і полу́дне пові́м і возвіщу́, і усли́шить глас мой.
|
|
19
|
19
|
|
И҆зба́витъ ми́ромъ дꙋ́шꙋ мою̀ ѿ приближа́ющихсѧ мнѣ̀: ꙗ҆́кѡ во мно́зѣ бѧ́хꙋ со мно́ю.
|
Ізба́вить ми́ром ду́шу мою́ от приближа́ющихся мні; я́ко во мно́зі бя́ху со мно́ю.
|
|
20
|
20
|
|
Оу҆слы́шитъ бг҃ъ, и҆ смири́тъ ѧ҆̀ сы́й пре́жде вѣ̑къ: нѣ́сть бо и҆̀мъ и҆змѣне́нїѧ, ꙗ҆́кѡ не оу҆боѧ́шасѧ бг҃а.
|
Усли́шить Бог, і смири́ть я Сий пре́жде вік; ність бо їм ізміне́нія, я́ко не убоя́шася Бо́га.
|
|
21
|
21
|
|
Прострѐ рꙋ́кꙋ свою̀ на воздаѧ́нїе: ѡ҆скверни́ша завѣ́тъ є҆гѡ̀.
|
Простре́ ру́ку свою́ на воздая́ніє; оскверни́ша заві́т Єго́.
|
|
22
|
22
|
|
Раздѣли́шасѧ ѿ гнѣ́ва лица̀ є҆гѡ̀, и҆ прибли́жишасѧ сердца̀ и҆́хъ: оу҆мѧ́кнꙋша словеса̀ и҆́хъ па́че є҆ле́а, и҆ та̑ сꙋ́ть стрѣ́лы.
|
Разділи́шася от гні́ва лиця́ Єго́, і прибли́жишася сердця́ їх; ум'я́кнуша словеса́ їх па́че єле́я, і та суть стрі́ли.
|
|
23
|
23
|
|
Возве́рзи на гдⷭ҇а печа́ль твою̀, и҆ то́й тѧ̀ препита́етъ: не да́стъ въ вѣ́къ молвы̀ првⷣникꙋ.
|
Возве́рзи на Го́спода печа́ль твою́, і Той тя препита́єть; не дасть в вік молви́ пра́веднику.
|
|
24
|
24
|
|
Ты́ же, бж҃е, низведе́ши и҆̀хъ въ стꙋдене́цъ и҆стлѣ́нїѧ: мꙋ́жїе крове́й и҆ льстѝ не преполовѧ́тъ дні́й свои́хъ. А҆́зъ же, гдⷭ҇и, оу҆пова́ю на тѧ̀.
|
Ти же, Бо́же, низведе́ши їх в студене́ць істлі́нія; му́жіє крове́й і льсти не преполов'я́ть дній свої́х. Аз же, Го́споди, упова́ю на Тя.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ н҃є
|
Псалом 55
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѡ҆ лю́дехъ ѿ ст҃ы́хъ оу҆дале́нныхъ, дв҃дꙋ въ столпописа́нїе, внегда̀ оу҆держа́ша и҆̀ и҆ноплемє́нницы въ ге́ѳѣ, ѱало́мъ, н҃е҃.
|
В коне́ць, о лю́дех от святи́х удале́нних, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ удержа́ша ї іноплеме́нници в Ге́фі, псало́м, 55.
|
|
2
|
2
|
|
Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, ꙗ҆́кѡ попра́ мѧ человѣ́къ: ве́сь де́нь борѧ̀ стꙋжи́ ми.
|
Поми́луй м'я, Бо́же, я́ко попра́ м'я челові́к; весь день боря́ стужи́ мі.
|
|
3
|
3
|
|
Попра́ша мѧ̀ вразѝ моѝ ве́сь де́нь: ꙗ҆́кѡ мно́зи борю́щїи мѧ̀ съ высоты̀.
|
Попра́ша м'я вразі́ мої́ весь день; я́ко мно́зі борю́щії м'я с висоти́.
|
|
4
|
4
|
|
Въ де́нь не [се́й рѣ́чи [не] въ нѣ́кїихъ не и҆мѣ́етсѧ] оу҆бою́сѧ, а҆́зъ же оу҆пова́ю на тѧ̀.
|
В день не [сей рі́чи [не] в ні́кіїх не імі́ється] убою́ся, аз же упова́ю на Тя.
|
|
5
|
5
|
|
Ѡ҆ бз҃ѣ похвалю̀ словеса̀ моѧ̑: на бг҃а оу҆пова́хъ, не оу҆бою́сѧ: что̀ сотвори́тъ мнѣ̀ пло́ть;
|
О Бо́зі похвалю́ словеса́ моя́; на Бо́га упова́х, не убою́ся; что сотвори́ть мні плоть?
|
|
6
|
6
|
|
Ве́сь де́нь слове́съ мои́хъ гнꙋша́хꙋсѧ: на мѧ̀ всѧ̑ помышлє́нїѧ и҆́хъ на ѕло̀.
|
Весь день слове́с мої́х гнуша́хуся; на м'я вся помишле́нія їх на зло.
|
|
7
|
7
|
|
Вселѧ́тсѧ и҆ скры́ютъ, ті́и пѧ́тꙋ мою̀ сохранѧ́тъ, ꙗ҆́коже потерпѣ́ша дꙋ́шꙋ мою̀ [ті́и пѧ́тꙋ мою̀ наблюда́ти бꙋ́дꙋтъ, ꙗ҆́коже жда́хꙋ дꙋшѝ моеѧ̀].
|
Вселя́ться і скри́ють, ті́ї п'я́ту мою́ сохраня́ть, я́коже потерпі́ша ду́шу мою́ [ті́ї п'я́ту мою́ наблюда́ти бу́дуть, я́коже жда́ху душі́ моєя́].
|
|
8
|
8
|
|
Ни ѡ҆ чесо́мже ѿри́неши ѧ҆̀, гнѣ́вомъ лю́ди низведе́ши.
|
Ні о чесо́мже отри́неши я, гні́вом лю́ди низведе́ши.
|
|
9
|
9
|
|
Бж҃е, живо́тъ мо́й возвѣсти́хъ тебѣ̀: положи́лъ є҆сѝ сле́зы моѧ̑ пред̾ тобо́ю, ꙗ҆́кѡ и҆ во ѡ҆бѣтова́нїи твое́мъ.
|
Бо́же, живо́т мой возвісти́х Тебі́; положи́л єси́ сле́зи моя́ пред Тобо́ю, я́ко і во обітова́нії Твоє́м.
|
|
10
|
10
|
|
Да возвратѧ́тсѧ вразѝ моѝ вспѧ́ть, въ ѻ҆́ньже а҆́ще де́нь призовꙋ́ тѧ: сѐ, позна́хъ, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ мо́й є҆сѝ ты̀.
|
Да возвратя́ться вразі́ мої́ всп'ять, в о́ньже а́ще день призову́ Тя; се позна́х, я́ко Бог мой єси́ Ти.
|
|
11
|
11
|
|
Ѡ҆ бз҃ѣ похвалю̀ гл҃го́лъ, ѡ҆ гдⷭ҇ѣ похвалю̀ сло́во.
|
О Бо́зі похвалю́ глаго́л, о Го́споді похвалю́ сло́во.
|
|
12
|
12
|
|
На бг҃а оу҆пова́хъ, не оу҆бою́сѧ: что̀ сотвори́тъ мнѣ̀ человѣ́къ;
|
На Бо́га упова́х, не убою́ся; что сотвори́ть мні челові́к?
|
|
13
|
13
|
|
Во мнѣ̀, бж҃е, моли́твы, ꙗ҆̀же возда́мъ хвалы̀ твоеѧ̀:
|
Во мні, Бо́же, моли́тви, я́же возда́м хвали́ Твоєя́;
|
|
14
|
14
|
|
ꙗ҆́кѡ и҆зба́вилъ є҆сѝ дꙋ́шꙋ мою̀ ѿ сме́рти, ѻ҆́чи моѝ ѿ сле́зъ и҆ но́зѣ моѝ ѿ поползнове́нїѧ: благоꙋгождꙋ̀ пред̾ гдⷭ҇емъ во свѣ́тѣ живы́хъ.
|
я́ко ізба́вил єси́ ду́шу мою́ от сме́рти, о́чі мої́ от слез і но́зі мої́ от поползнове́нія; благоугожду́ пред Го́сподем во сві́ті живи́х.
|
|
Ѱало́мъ н҃ѕ
|
Псалом 56
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, да не растли́ши, дв҃дꙋ въ столпописа́нїе, внегда̀ є҆мꙋ̀ ѿбѣга́ти ѿ лица̀ саꙋ́лова въ пеще́рꙋ, н҃ѕ҃.
|
В коне́ць, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ єму́ отбіга́ти от лиця́ Сау́лова в пеще́ру, 56.
|
|
2
|
2
|
|
Поми́лꙋй мѧ̀, бж҃е, поми́лꙋй мѧ̀: ꙗ҆́кѡ на тѧ̀ оу҆пова̀ дꙋша̀ моѧ̀, и҆ на сѣ́нь крилꙋ̑ твоє́ю надѣ́юсѧ, до́ндеже пре́йдетъ беззако́нїе.
|
Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я; я́ко на Тя упова́ душа́ моя́, і на сінь крилу́ Твоє́ю наді́юся, до́ндеже пре́йдеть беззако́ніє.
|
|
3
|
3
|
|
Воззовꙋ̀ къ бг҃ꙋ вы́шнемꙋ, бг҃ꙋ бл҃годѣ́ѧвшемꙋ мнѣ̀.
|
Воззову́ к Бо́гу Ви́шнему, Бо́гу благоді́явшему мні.
|
|
4
|
4
|
|
Посла̀ съ нб҃сѐ и҆ сп҃се́ мѧ, дадѐ въ поноше́нїе попира́ющыѧ мѧ̀: посла̀ бг҃ъ млⷭ҇ть свою̀ и҆ и҆́стинꙋ свою̀,
|
Посла́ с небесе́ і спасе́ м'я, даде́ в поноше́ніє попира́ющия м'я; посла́ Бог ми́лость Свою́ і і́стину Свою́,
|
|
5
|
5
|
|
и҆ и҆зба́ви дꙋ́шꙋ мою̀ ѿ среды̀ скѵ́мнѡвъ. Поспа́хъ смꙋще́нъ: сы́нове человѣ́честїи, зꙋ́бы и҆́хъ ѻ҆рꙋ̑жїѧ и҆ стрѣ́лы, и҆ ѧ҆зы́къ и҆́хъ ме́чь ѻ҆́стръ.
|
і ізба́ви ду́шу мою́ от среди́ ски́мнов. Поспа́х смуще́н; си́нове челові́честії, зу́би їх ору́жія і стрі́ли, і язи́к їх меч остр.
|
|
6
|
6
|
|
Вознеси́сѧ на нб҃са̀, бж҃е, и҆ по все́й землѝ сла́ва твоѧ̀.
|
Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, і по всей землі́ сла́ва Твоя́.
|
|
7
|
7
|
|
Сѣ́ть оу҆гото́ваша нога́мъ мои̑мъ, и҆ слѧко́ша дꙋ́шꙋ мою̀: и҆скопа́ша пред̾ лице́мъ мои́мъ ꙗ҆́мꙋ, и҆ впадо́ша въ ню̀.
|
Сіть угото́ваша нога́м мої́м, і сляко́ша ду́шу мою́; іскопа́ша пред лице́м мої́м я́му, і впадо́ша в ню.
|
|
8
|
8
|
|
Гото́во се́рдце моѐ, бж҃е, гото́во се́рдце моѐ: воспою̀ и҆ пою̀ во сла́вѣ мое́й.
|
Гото́во се́рдце моє́, Бо́же, гото́во се́рдце моє́; воспою́ і пою́ во сла́ві моє́й.
|
|
9
|
9
|
|
Воста́ни, сла́ва моѧ̀, воста́ни, ѱалти́рю и҆ гꙋ́сли: воста́нꙋ ра́нѡ.
|
Воста́ни, сла́ва моя́, воста́ни, псалти́рю і гу́слі; воста́ну ра́но.
|
|
10
|
10
|
|
И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀ въ лю́дехъ, гдⷭ҇и, воспою̀ тебѣ̀ во ꙗ҆зы́цѣхъ:
|
Іспові́мся Тебі́ в лю́дех, Го́споди, воспою́ Тебі́ во язи́ціх;
|
|
11
|
11
|
|
ꙗ҆́кѡ возвели́чисѧ до нб҃съ млⷭ҇ть твоѧ̀ и҆ да́же до ѡ҆́блакъ и҆́стина твоѧ̀.
|
я́ко возвели́чися до небе́с ми́лость Твоя́ і да́же до о́блак і́стина Твоя́.
|
|
12
|
12
|
|
Вознеси́сѧ на нб҃са̀, бж҃е, и҆ по все́й землѝ сла́ва твоѧ̀.
|
Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, і по всей землі́ сла́ва Твоя́.
|
|
Ѱало́мъ н҃з
|
Псалом 57
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, да не растли́ши, дв҃дꙋ въ столпописа́нїе, н҃з҃.
|
В коне́ць, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ніє, 57.
|
|
2
|
2
|
|
А҆́ще вои́стиннꙋ оу҆́бѡ пра́вдꙋ глаго́лете, пра̑ваѧ сꙋди́те, сы́нове человѣ́честїи.
|
А́ще воі́стину у́бо пра́вду глаго́лете, пра́вая суді́те, си́нове челові́честії.
|
|
3
|
|
|
И҆́бо въ се́рдцы беззако́нїе дѣ́лаете на землѝ, непра́вдꙋ рꙋ́ки ва́шѧ сплета́ютъ.
|
І́бо в се́рдці беззако́ніє ді́лаєте на землі́, непра́вду ру́ки ва́ша сплета́ють.
|
|
4
|
4
|
|
Ѡ҆чꙋжди́шасѧ грѣ̑шницы ѿ ложе́снъ, заблꙋди́ша ѿ чре́ва, глаго́лаша лжꙋ̀.
|
Очужди́шася грі́шници от ложе́сн, заблуди́ша от чре́ва, глаго́лаша лжу.
|
|
5
|
5
|
|
Ꙗ҆́рость и҆́хъ по подо́бїю ѕмїинꙋ̀, ꙗ҆́кѡ а҆́спїда глꙋ́ха и҆ затыка́ющагѡ оу҆́ши своѝ,
|
Я́рость їх по подо́бію зміїну́, я́ко а́спида глу́ха і затика́ющаго у́ші свої́,
|
|
6
|
6
|
|
и҆́же не оу҆слы́шитъ гла́са ѡ҆бава́ющихъ, ѡ҆бава́емь ѡ҆бава́етсѧ ѿ премꙋ́дра.
|
і́же не усли́шить гла́са обава́ющих*, обава́єм обава́ється от прему́дра.
|
|
7
|
7
|
|
Бг҃ъ сокрꙋши́тъ зꙋ́бы и҆́хъ во оу҆стѣ́хъ и҆́хъ: членѡ́вныѧ львѡ́въ сокрꙋши́лъ є҆́сть гдⷭ҇ь.
|
Бог сокруши́ть зу́би їх во усті́х їх; члено́вния* львов сокруши́л єсть Госпо́дь.
|
|
8
|
8
|
|
Оу҆ничижа́тсѧ ꙗ҆́кѡ вода̀ мимотекꙋ́щаѧ: напрѧже́тъ лꙋ́къ сво́й, до́ндеже и҆знемо́гꙋтъ.
|
Унічижа́ться, я́ко вода́ мимотеку́щая; напряже́ть лук свой, до́ндеже ізнемо́гуть.
|
|
9
|
9
|
|
Ꙗ҆́кѡ во́скъ раста́ѧвъ ѿи́мꙋтсѧ: падѐ ѻ҆́гнь на ни́хъ, и҆ не ви́дѣша со́лнца.
|
Я́ко воск раста́яв оти́муться; паде́ огнь на них, і не ви́діша со́лнця.
|
|
10
|
10
|
|
Пре́жде є҆́же разꙋмѣ́ти тє́рнїѧ ва́шегѡ ра́мна, ꙗ҆́кѡ жи̑вы, ꙗ҆́кѡ во гнѣ́вѣ пожре́тъ ѧ҆̀.
|
Пре́жде є́же разумі́ти те́рнія ва́шего ра́мна, я́ко жи́ви, я́ко во гні́ві пожре́ть я.
|
|
11
|
11
|
|
Возвесели́тсѧ првⷣникъ, є҆гда̀ оу҆ви́дитъ ѿмще́нїе: рꙋ́цѣ своѝ оу҆мы́етъ въ кро́ви грѣ́шника.
|
Возвесели́ться пра́ведник, єгда́ уви́дить отмще́ніє; ру́ці свої́ уми́єть в кро́ві грі́шника.
|
|
12
|
12
|
|
И҆ рече́тъ человѣ́къ: а҆́ще оу҆́бѡ є҆́сть пло́дъ првⷣникꙋ, оу҆̀бо є҆́сть бг҃ъ сꙋдѧ̀ и҆̀мъ на землѝ.
|
І рече́ть челові́к: а́ще у́бо єсть плод пра́веднику, у́бо єсть Бог судя́ їм на землі́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ н҃и
|
Псалом 58
|
|
1
|
|
|
Въ коне́цъ, да не растли́ши, дв҃дꙋ въ столпописа́нїе, внегда̀ посла̀ саꙋ́лъ и҆ стрежѐ до́мъ є҆гѡ̀, є҆́же оу҆мертви́ти є҆го̀, н҃и҃.
|
В коне́ць, да не растли́ши, Дави́ду в столпописа́ніє, внегда́ посла́ Сау́л і стреже́ дом єго́, є́же умертви́ти єго́, 58.
|
|
2
|
2
|
|
И҆зми́ мѧ ѿ вра̑гъ мои́хъ, бж҃е, и҆ ѿ востаю́щихъ на мѧ̀ и҆зба́ви мѧ̀:
|
Ізми́ м'я от враг мої́х, Бо́же, і от возстаю́щих на м'я ізба́ви м'я;
|
|
3
|
3
|
|
и҆зба́ви мѧ̀ ѿ дѣ́лающихъ беззако́нїе, и҆ ѿ мꙋ̑жъ крове́й сп҃си́ мѧ.
|
ізба́ви м'я от ді́лающих беззако́ніє, і от муж крове́й спаси́ м'я.
|
|
4
|
4
|
|
Ꙗ҆́кѡ сѐ, оу҆лови́ша дꙋ́шꙋ мою̀, нападо́ша на мѧ̀ крѣ́пцыи: нижѐ беззако́нїе моѐ, нижѐ грѣ́хъ мо́й, гдⷭ҇и:
|
Я́ко се, улови́ша ду́шу мою́, нападо́ша на м'я крі́пції; ніже́ беззако́ніє моє́, ніже́ гріх мой, Го́споди;
|
|
5
|
5
|
|
без̾ беззако́нїѧ теко́хъ и҆ и҆спра́вихъ: воста́ни въ срѣ́тенїе моѐ и҆ ви́ждь.
|
без беззако́нія теко́х і іспра́вих; воста́ни в срі́теніє моє́ і виждь.
|
|
6
|
6
|
|
И҆ ты̀, гдⷭ҇и бж҃е си́лъ, бж҃е і҆и҃левъ, вонмѝ посѣти́ти всѧ̑ ꙗ҆зы́ки: да не оу҆ще́дриши всѧ̑ дѣ́лающыѧ беззако́нїе.
|
І Ти, Го́споди Бо́же Сил, Бо́же Ізра́їлев, воньми́ посіти́ти вся язи́ки; да не уще́дриши вся ді́лающия беззако́ніє.
|
|
7
|
7
|
|
Возвратѧ́тсѧ на ве́черъ, и҆ вза́лчꙋтъ ꙗ҆́кѡ пе́съ, и҆ ѡ҆бы́дꙋтъ гра́дъ.
|
Возвратя́ться на ве́чер, і вза́лчуть, я́ко пес, і оби́дуть град.
|
|
8
|
8
|
|
Сѐ, ті́и ѿвѣща́ютъ оу҆сты̑ свои́ми, и҆ ме́чь во оу҆стна́хъ и҆́хъ: ꙗ҆́кѡ кто̀ слы́ша;
|
Се, ті́ї отвіща́ють усти́ свої́ми, і меч во устна́х їх: я́ко кто сли́ша?
|
|
9
|
9
|
|
И҆ ты̀, гдⷭ҇и, посмѣе́шисѧ и҆̀мъ, оу҆ничижи́ши всѧ̑ ꙗ҆зы́ки.
|
І Ти, Го́споди, посміє́шися їм, уничижи́ши вся язи́ки.
|
|
10
|
10
|
|
Держа́вꙋ мою̀ къ тебѣ̀ сохраню̀: ꙗ҆́кѡ ты̀, бж҃е, застꙋ́пникъ мо́й є҆сѝ.
|
Держа́ву мою́ к Тебі́ сохраню́; я́ко Ти, Бо́же, Засту́пник мой єси́.
|
|
11
|
11
|
|
Бг҃ъ мо́й, млⷭ҇ть є҆гѡ̀ предвари́тъ мѧ̀: бг҃ъ мо́й, ꙗ҆ви́тъ мнѣ̀ на вразѣ́хъ мои́хъ.
|
Бог мой, ми́лость Єго́ предвари́ть м'я; Бог мой, яви́ть мні на вразі́х мої́х.
|
|
12
|
12
|
|
Не оу҆бі́й и҆̀хъ, да не когда̀ забꙋ́дꙋтъ зако́нъ тво́й: расточѝ ѧ҆̀ си́лою твое́ю и҆ низведѝ ѧ҆̀, защи́тниче мо́й, гдⷭ҇и,
|
Не уби́й їх, да не когда́ забу́дуть зако́н Твой; расточи́ я си́лою Твоє́ю і низведи́ я, Защи́тниче мой, Го́споди,
|
|
13
|
13
|
|
грѣ́хъ оу҆́стъ и҆́хъ, сло́во оу҆сте́нъ и҆́хъ: и҆ ꙗ҆́ти да бꙋ́дꙋтъ въ горды́ни свое́й, и҆ ѿ клѧ́твы и҆ лжѝ возвѣстѧ́тсѧ въ кончи́нѣ,
|
гріх уст їх, сло́во усте́н їх; і я́ти да бу́дуть в горди́ни своє́й, і от кля́тви і лжі возвістя́ться в кончи́ні,
|
|
14
|
14
|
|
во гнѣ́вѣ кончи́ны, и҆ не бꙋ́дꙋтъ: и҆ оу҆вѣ́дѧтъ, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ влⷣчествꙋетъ і҆а́кѡвомъ и҆ концы̑ землѝ.
|
во гні́ві кончи́ни, і не бу́дуть; і уві́дять, я́ко Бог влади́чествуєть Іа́ковом і конці́ землі́.
|
|
15
|
15
|
|
Возвратѧ́тсѧ на ве́черъ, и҆ вза́лчꙋтъ ꙗ҆́кѡ пе́съ, и҆ ѡ҆бы́дꙋтъ гра́дъ:
|
Возвратя́ться на ве́чер, і вза́лчуть, я́ко пес, і оби́дуть град;
|
|
16
|
16
|
|
ті́и разы́дꙋтсѧ ꙗ҆́сти: а҆́ще ли же не насы́тѧтсѧ, и҆ поро́пщꙋтъ.
|
ті́ї рази́дуться я́сти; а́ще ли же не наси́тяться, і поро́пщуть.
|
|
17
|
17
|
|
А҆́зъ же воспою̀ си́лꙋ твою̀ и҆ возра́дꙋюсѧ заꙋ́тра ѡ҆ млⷭ҇ти твое́й: ꙗ҆́кѡ бы́лъ є҆сѝ застꙋ́пникъ мо́й и҆ прибѣ́жище моѐ въ де́нь ско́рби моеѧ̀.
|
Аз же воспою́ си́лу Твою́ і возра́дуюся зау́тра о ми́лості Твоє́й; я́ко бил єси́ засту́пник мой і прибі́жище моє́ в день ско́рби моєя́.
|
|
18
|
18
|
|
Помо́щникъ мо́й є҆сѝ, тебѣ̀ пою̀: ꙗ҆́кѡ бг҃ъ застꙋ́пникъ мо́й є҆сѝ, бж҃е мо́й, млⷭ҇ть моѧ̀.
|
Помо́щник мой єси́, Тебі́ пою́; я́ко Бог Засту́пник мой єси́, Бо́же мой, ми́лость моя́.
|
|
Ѱало́мъ н҃ѳ
|
Псалом 59
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѡ҆ и҆змѣни́тисѧ хотѧ́щихъ, въ столпописа́нїе дв҃дꙋ, въ наꙋче́нїе:
|
В коне́ць, о ізміни́тися хотя́щих, в столпописа́ніє Дави́ду, в науче́ніє;
|
|
2
|
2
|
|
внегда̀ сожжѐ средорѣ́чїе сѷрі́йское и҆ сѷрі́ю сова́лскꙋю, и҆ возврати́сѧ і҆ѡа́въ и҆ поразѝ є҆дѡ́ма въ де́бри соле́й двана́десѧть ты́сѧщъ, н҃ѳ҃.
|
внегда́ сожже́ Средорі́чіє Сирі́йськоє і Cирі́ю Cова́лськую, і возврати́ся Іоа́в і порази́ Едо́ма в де́брі соле́й двана́десять ти́сящ, 59.
|
|
3
|
3
|
|
Бж҃е, ѿри́нꙋлъ ны̀ є҆сѝ и҆ низложи́лъ є҆сѝ на́съ, разгнѣ́валсѧ є҆сѝ и҆ оу҆ще́дрилъ є҆сѝ на́съ.
|
Бо́же, отри́нул ни єси́ і низложи́л єси́ нас, разгні́вался єси́ і уще́дрил єси́ нас.
|
|
4
|
4
|
|
Стрѧ́слъ є҆сѝ зе́млю и҆ смꙋти́лъ є҆сѝ ю҆̀: и҆зцѣлѝ сокрꙋше́нїе є҆ѧ̀, ꙗ҆́кѡ подви́жесѧ.
|
Стрясл єси́ зе́млю і смути́л єси́ ю; ізціли́ сокруше́ніє єя́, я́ко подви́жеся.
|
|
5
|
5
|
|
Показа́лъ є҆сѝ лю́демъ твои̑мъ жестѡ́каѧ: напои́лъ є҆сѝ на́съ вїно́мъ оу҆миле́нїѧ.
|
Показа́л єси́ лю́дем Твої́м жесто́кая; напої́л єси́ нас вино́м умиле́нія.
|
|
6
|
6
|
|
Да́лъ є҆сѝ боѧ́щымсѧ тебє̀ зна́менїе, є҆́же оу҆бѣжа́ти ѿ лица̀ лꙋ́ка.
|
Дал єси́ боя́щимся Тебе́ зна́меніє, є́же убіжа́ти от лиця́ лу́ка.
|
|
7
|
7
|
|
Ꙗ҆́кѡ да и҆зба́вѧтсѧ возлю́бленнїи твоѝ, сп҃сѝ десни́цею твое́ю и҆ оу҆слы́ши мѧ̀.
|
Я́ко да ізба́в'яться возлю́бленнії Твої́, спаси́ десни́цею Твоє́ю і усли́ши м'я.
|
|
8
|
8
|
|
Бг҃ъ возгл҃а во ст҃ѣ́мъ свое́мъ: возра́дꙋюсѧ, и҆ раздѣлю̀ сїки́мꙋ, и҆ ю҆до́ль жили́щъ размѣ́рю.
|
Бог возглаго́ла во святі́м Своє́м: возра́дуюся, і разділю́ Сики́му, і юдо́ль жили́щ размі́рю.
|
|
9
|
9
|
|
Мо́й є҆́сть галаа́дъ, и҆ мо́й є҆́сть манассі́й, є҆фре́мъ крѣ́пость главы̀ моеѧ̀, і҆ꙋ́да ца́рь мо́й.
|
Мой єсть Галаа́д, і Мой єсть Манассі́й, Єфре́м — крі́пость глави́ Моєя́, Іу́да — цар Мой.
|
|
10
|
10
|
|
Мѡа́въ коно́бъ оу҆пова́нїѧ моегѡ̀: на і҆дꙋме́ю прострꙋ̀ сапо́гъ мо́й: мнѣ̀ и҆ноплемє́нницы покори́шасѧ.
|
Моа́в — коно́б упова́нія Моєго́; на Ідуме́ю простру́ сапо́г Мой; Мні іноплеме́нници покори́шася.
|
|
11
|
11
|
|
Кто̀ введе́тъ мѧ̀ во гра́дъ ѡ҆гражде́нїѧ; и҆лѝ кто̀ наста́витъ мѧ̀ до і҆дꙋме́и;
|
Кто введе́ть м'я во град огражде́нія? Іли́ кто наста́вить м'я до Ідуме́ї?
|
|
12
|
12
|
|
Не ты́ ли, бж҃е, ѿри́нꙋвый на́съ; и҆ не и҆зы́деши, бж҃е, въ си́лахъ на́шихъ;
|
Не Ти ли, Бо́же, отри́нувий нас? І не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших?
|
|
13
|
13
|
|
Да́ждь на́мъ по́мощь ѿ ско́рби: и҆ сꙋ́етно спасе́нїе человѣ́ческо.
|
Даждь нам по́мощ от ско́рби; і су́єтно спасе́ніє челові́чесько.
|
|
14
|
14
|
|
Ѡ҆ бз҃ѣ сотвори́мъ си́лꙋ: и҆ то́й оу҆ничижи́тъ стꙋжа́ющыѧ на́мъ.
|
О Бо́зі сотвори́м си́лу; і Той унічижи́ть стужа́ющия нам.
|
|
Ѱало́мъ ѯ҃
|
Псалом 60
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, въ пѣ́снехъ, дв҃дꙋ ѱало́мъ, ѯ҃.
|
В коне́ць, в пі́снех, Дави́ду псало́м, 60.
|
|
2
|
2
|
|
Оу҆слы́ши, бж҃е, моле́нїе моѐ, вонмѝ моли́твѣ мое́й:
|
Усли́ши, Бо́же, моле́ніє моє́, воньми́ моли́тві моє́й;
|
|
3
|
3
|
|
ѿ конє́цъ землѝ къ тебѣ̀ воззва́хъ, внегда̀ оу҆ны̀ се́рдце моѐ: на ка́мень возне́слъ мѧ̀ є҆сѝ, наста́вилъ мѧ̀ є҆сѝ,
|
от коне́ць землі́ к Тебі́ воззва́х, внегда́ уни́ се́рдце моє́; на ка́мень возне́сл м'я єси́, наста́вил м'я єси́,
|
|
4
|
4
|
|
ꙗ҆́кѡ бы́лъ є҆сѝ оу҆пова́нїе моѐ, сто́лпъ крѣ́пости ѿ лица̀ вра́жїѧ.
|
я́ко бил єси́ упова́ніє моє́, столп крі́пости от лиця́ вра́жия.
|
|
5
|
5
|
|
Вселю́сѧ въ селе́нїи твое́мъ во вѣ́ки, покры́юсѧ въ кро́вѣ кри́лъ твои́хъ.
|
Вселю́ся в селе́нії Твоє́м во ві́ки, покри́юся в кро́ві крил Твої́х.
|
|
6
|
6
|
|
Ꙗ҆́кѡ ты̀, бж҃е, оу҆слы́шалъ є҆сѝ моли̑твы моѧ̑, да́лъ є҆сѝ достоѧ́нїе боѧ́щымсѧ и҆́мене твоегѡ̀.
|
Я́ко Ти, Бо́же, усли́шал єси́ моли́тви моя́, дал єси́ достоя́ніє боя́щимся і́мене Твоєго́.
|
|
7
|
7
|
|
Дни̑ на дни̑ царє́вы приложи́ши, лѣ̑та є҆гѡ̀ до днѐ ро́да и҆ ро́да.
|
Дні на дні царе́ви приложи́ши, лі́та єго́ до дне ро́да і ро́да.
|
|
8
|
8
|
|
Пребꙋ́детъ въ вѣ́къ пред̾ бг҃омъ: млⷭ҇ть и҆ и҆́стинꙋ є҆гѡ̀ кто̀ взы́щетъ;
|
Пребу́деть в вік пред Бо́гом; ми́лость і і́стину Єго́ кто взи́щеть?
|
|
9
|
9
|
|
Та́кѡ воспою̀ и҆́мени твоемꙋ̀ во вѣ́ки, возда́ти мѝ моли̑твы моѧ̑ де́нь ѿ днѐ.
|
Та́ко воспою́ і́мені Твоєму́ во ві́ки, возда́ти мі моли́тви моя́ день от дне.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ ѯ҃а
|
Псалом 61
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ
|
Псало́м
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѡ҆ і҆дїѳꙋ́мѣ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, ѯ҃а҃.
|
В коне́ць, о Ідіфу́мі, псало́м Дави́ду, 61.
|
|
2
|
2
|
|
Не бг҃ꙋ ли повине́тсѧ дꙋша̀ моѧ̀; ѿ тогѡ́ бо сп҃се́нїе моѐ.
|
Не Бо́гу ли повине́ться душа́ моя́? От Того́ бо спасе́ніє моє́.
|
|
3
|
3
|
|
И҆́бо то́й бг҃ъ мо́й и҆ сп҃съ мо́й, застꙋ́пникъ мо́й: не подви́жꙋсѧ наипа́че.
|
І́бо Той — Бог мой і Спас мой, Засту́пник мой; не подви́жуся найпа́че.
|
|
4
|
4
|
|
Доко́лѣ належитѐ на человѣ́ка; оу҆бива́ете всѝ вы̀, ꙗ҆́кѡ стѣнѣ̀ преклоне́нѣ и҆ ѡ҆пло́тꙋ возринове́нꙋ.
|
Доко́лі належите́ на челові́ка? Убива́єте всі ви, я́ко стіні́ преклоне́ні і опло́ту возринове́ну.
|
|
5
|
5
|
|
Ѻ҆ба́че цѣ́нꙋ мою̀ совѣща́ша ѿри́нꙋти, теко́ша въ жа́жди: оу҆сты̑ свои́ми благословлѧ́хꙋ, и҆ се́рдцемъ свои́мъ кленѧ́хꙋ.
|
Оба́че ці́ну мою́ совіща́ша отри́нути, теко́ша в жа́жді; усти́ свої́ми благословля́ху, і се́рдцем свої́м кленя́ху.
|
|
6
|
6
|
|
Ѻ҆ба́че бг҃ови повини́сѧ, дꙋшѐ моѧ̀: ꙗ҆́кѡ ѿ тогѡ̀ терпѣ́нїе моѐ.
|
Оба́че Бо́гові повини́ся, душе́ моя́, я́ко от Того́ терпі́ніє моє́.
|
|
7
|
7
|
|
И҆́бо то́й бг҃ъ мо́й и҆ сп҃съ мо́й, застꙋ́пникъ мо́й: не преселю́сѧ.
|
І́бо Той — Бог мой і Спас мой, Засту́пник мой; не преселю́ся.
|
|
8
|
8
|
|
Ѡ҆ бз҃ѣ сп҃се́нїе моѐ и҆ сла́ва моѧ̀: бг҃ъ по́мощи моеѧ̀, и҆ оу҆пова́нїе моѐ на бг҃а.
|
О Бо́зі спасе́ніє моє́ і сла́ва моя́; Бог по́мощі моєя́, і упова́ніє моє́ на Бо́га.
|
|
9
|
9
|
|
Оу҆пова́йте на него̀, ве́сь со́нмъ люді́й: и҆злїѧ́йте пред̾ ни́мъ сердца̀ ва̑ша, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ помо́щникъ на́шъ.
|
Упова́йте на Него́, весь сонм люді́й; ізлія́йте пред Ним сердця́ ва́ша, я́ко Бог помо́щник наш.
|
|
10
|
10
|
|
Ѻ҆ба́че сꙋ́етни сы́нове человѣ́честїи, лжи́ви сы́нове человѣ́честїи въ мѣ́рилѣхъ є҆́же непра́вдовати: ті́и ѿ сꙋеты̀ вкꙋ́пѣ.
|
Оба́че су́єтні си́нове челові́честії, лжи́ві си́нове челові́честії в мі́риліх є́же непра́вдовати; ті́ї от суєти́ вку́пі.
|
|
11
|
11
|
|
Не оу҆пова́йте на непра́вдꙋ, и҆ на восхище́нїе не жела́йте: бога́тство а҆́ще тече́тъ, не прилага́йте се́рдца.
|
Не упова́йте на непра́вду і на восхище́ніє не жела́йте; бога́тство а́ще тече́ть, не прилага́йте се́рдця.
|
|
12
|
12
|
|
Є҆ди́ною гл҃а бг҃ъ, дво́ѧ сїѧ̑ слы́шахъ, занѐ держа́ва бж҃їѧ,
|
Єди́ною глаго́ла Бог, дво́я сія́ сли́шах, зане́ держа́ва Бо́жия,
|
|
13
|
13
|
|
и҆ твоѧ̀, гдⷭ҇и, млⷭ҇ть: ꙗ҆́кѡ ты̀ возда́си комꙋ́ждо по дѣлѡ́мъ є҆гѡ̀.
|
і Твоя́, Го́споди, ми́лость; я́ко Ти возда́си кому́ждо по діло́м єго́.
|
|
Ѱало́мъ ѯ҃в
|
Псалом 62
|
|
1
|
1
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, внегда̀ бы́ти є҆мꙋ̀ въ пꙋсты́ни і҆ꙋде́йстѣй, ѯ҃в҃.
|
Псало́м Дави́ду, внегда́ би́ти єму́ в пусти́ні Іуде́йстій, 62.
|
|
2
|
2
|
|
Бж҃е, бж҃е мо́й, къ тебѣ̀ оу҆́тренюю: возжада̀ тебѐ дꙋша̀ моѧ̀, ко́ль мно́жицею тебѣ̀ пло́ть моѧ̀, въ землѝ пꙋ́стѣ и҆ непрохо́днѣ и҆ безво́днѣ.
|
Бо́же, Бо́же мой, к Тебі́ у́тренюю; возжада́ Тебе́ душа́ моя́, коль мно́жицею Тебі́ плоть моя́, в землі́ пу́сті і непрохо́дні і безво́дні.
|
|
3
|
3
|
|
Та́кѡ во ст҃ѣ́мъ ꙗ҆ви́хсѧ тебѣ̀, ви́дѣти си́лꙋ твою̀ и҆ сла́вꙋ твою̀.
|
Та́ко во святі́м яви́хся Тебі́ ви́діти си́лу Твою́ і сла́ву Твою́.
|
|
4
|
4
|
|
Ꙗ҆́кѡ лꙋ́чши млⷭ҇ть твоѧ̀ па́че живѡ́тъ: оу҆стнѣ̀ моѝ похвали́тѣ тѧ̀.
|
Я́ко лу́чші ми́лость Твоя́ па́че живо́т; устні́ мої́ похвали́ті Тя.
|
|
5
|
5
|
|
Та́кѡ благословлю́ тѧ въ животѣ̀ мое́мъ и҆ ѡ҆ и҆́мени твое́мъ воздѣжꙋ̀ рꙋ́цѣ моѝ.
|
Та́ко благословлю́ Тя в животі́ моє́м і о і́мені Твоє́м воздіжу́ ру́ці мої́.
|
|
6
|
6
|
|
Ꙗ҆́кѡ ѿ тꙋ́ка и҆ ма́сти да и҆спо́лнитсѧ дꙋша̀ моѧ̀, и҆ оу҆стна́ма ра́дости восхва́лѧтъ тѧ̀ оу҆ста̀ моѧ̑.
|
Я́ко от ту́ка і ма́сти да іспо́лниться душа́ моя́, і устна́ма ра́дости восхва́лять Тя уста́ моя́.
|
|
7
|
7
|
|
А҆́ще помина́хъ тѧ̀ на посте́ли мое́й, на оу҆́треннихъ поꙋча́хсѧ въ тѧ̀:
|
А́ще помина́х Тя на посте́лі моє́й, на у́тренніх поуча́хся в Тя;
|
|
8
|
8
|
|
ꙗ҆́кѡ бы́лъ є҆сѝ помо́щникъ мо́й, и҆ въ кро́вѣ крилꙋ̑ твоє́ю возра́дꙋюсѧ.
|
я́ко бил єси́ Помо́щник мой, і в кро́ві крилу́ Твоє́ю возра́дуюся.
|
|
9
|
9
|
|
Прильпѐ дꙋша̀ моѧ̀ по тебѣ̀: мене́ же прїѧ́тъ десни́ца твоѧ̀.
|
Прильпе́ душа́ моя́ по Тебі́; мене́ же прия́т десни́ця Твоя́.
|
|
10
|
10
|
|
Ті́и же всꙋ́е и҆ска́ша дꙋ́шꙋ мою̀: вни́дꙋтъ въ преиспѡ́днѧѧ землѝ:
|
Ті́ї же всу́є іска́ша ду́шу мою́; вни́дуть в преіспо́дняя землі́;
|
|
11
|
11
|
|
предадѧ́тсѧ въ рꙋ́ки ѻ҆рꙋ́жїѧ, ча̑сти ли́совѡмъ бꙋ́дꙋтъ.
|
предадя́ться в ру́ки ору́жія, ча́сті ли́совом бу́дуть.
|
|
12
|
12
|
|
Ца́рь же возвесели́тсѧ ѡ҆ бз҃ѣ: похва́литсѧ всѧ́къ клены́йсѧ и҆́мъ, ꙗ҆́кѡ загради́шасѧ оу҆ста̀ глаго́лющихъ непра́вєднаѧ.
|
Цар же возвесели́ться о Бо́зі; похва́литься всяк клени́йся Ім, я́ко загради́шася уста́ глаго́лющих непра́ведная.
|
|
Ѱало́мъ ѯ҃г
|
Псалом 63
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, ѯ҃г҃.
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 63.
|
|
2
|
2
|
|
Оу҆слы́ши, бж҃е, гла́съ мо́й, внегда̀ моли́тимисѧ къ тебѣ̀: ѿ стра́ха вра́жїѧ и҆змѝ дꙋ́шꙋ мою̀.
|
Усли́ши, Бо́же, глас мой, внегда́ моли́тимися к Тебі́; от стра́ха вра́жия ізми́ ду́шу мою́.
|
|
3
|
3
|
|
Покры́й мѧ̀ ѿ со́нма лꙋка́внꙋющихъ, ѿ мно́жества дѣ́лающихъ непра́вдꙋ:
|
Покри́й м'я от со́нма лука́внующих, от мно́жества ді́лающих непра́вду;
|
|
4
|
4
|
|
и҆̀же и҆з̾ѡстри́ша ꙗ҆́кѡ ме́чь ѧ҆зы́ки своѧ̑, напрѧго́ша лꙋ́къ сво́й, ве́щь го́рькꙋ,
|
і́же ізостри́ша я́ко меч язи́ки своя́, напряго́ша лук свой, вещ го́рку,
|
|
5
|
5
|
|
сострѣлѧ́ти въ та́йныхъ непоро́чна: внеза́пꙋ сострѣлѧ́ютъ є҆го̀, и҆ не оу҆боѧ́тсѧ.
|
состріля́ти в та́йних непоро́чна; внеза́пу состріля́ють єго́, і не убоя́ться.
|
|
6
|
6
|
|
Оу҆тверди́ша себѣ̀ сло́во лꙋка́вое: повѣ́даша скры́ти сѣ́ть, рѣ́ша: кто̀ оу҆́зритъ и҆̀хъ;
|
Утверди́ша себі́ сло́во лука́воє; пові́даша скри́ти сіть, рі́ша: кто у́зрить їх?
|
|
7
|
7
|
|
И҆спыта́ша беззако́нїе: и҆зчезо́ша и҆спыта́ющїи и҆спыта̑нїѧ: пристꙋ́питъ человѣ́къ, и҆ се́рдце глꙋбоко̀.
|
Іспита́ша беззако́ніє; ізчезо́ша іспита́ющії іспита́нія; присту́пить челові́к, і се́рдце глубоко́.
|
|
8
|
8
|
|
И҆ вознесе́тсѧ бг҃ъ: стрѣ́лы младе́нєцъ бы́ша ꙗ҆́звы и҆́хъ,
|
І вознесе́ться Бог; стрі́ли младе́нець би́ша я́зви їх,
|
|
9
|
9
|
|
и҆ и҆знемого́ша на нѧ̀ ꙗ҆зы́цы и҆́хъ: смꙋти́шасѧ всѝ ви́дѧщїи и҆̀хъ.
|
і ізнемого́ша на ня язи́ци їх; смути́шася всі ви́дящії їх.
|
|
10
|
10
|
|
И҆ оу҆боѧ́сѧ всѧ́къ человѣ́къ: и҆ возвѣсти́ша дѣла̀ бж҃їѧ, и҆ творє́нїѧ є҆гѡ̀ разꙋмѣ́ша.
|
І убоя́ся всяк челові́к; і возвісти́ша діла́ Бо́жія, і творе́нія Єго́ разумі́ша.
|
|
11
|
11
|
|
Возвесели́тсѧ првⷣникъ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ и҆ оу҆пова́етъ на него̀: и҆ похва́лѧтсѧ всѝ пра́вїи срⷣцемъ.
|
Возвесели́ться пра́ведник о Го́споді і упова́єть на Него́; і похва́ляться всі пра́вії се́рдцем.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ ѯ҃д
|
Псалом 64
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѱало́мъ пѣ́сни дв҃дꙋ, пѣ́снь і҆еремі́ева и҆ і҆езекі́илева, люді́й преселе́нїѧ, є҆гда̀ хотѧ́хꙋ и҆сходи́ти, ѯ҃д҃.
|
В коне́ць, псало́м пі́сні Дави́ду, піснь Ієремі́єва і Ієзекі́їлева, люді́й преселе́нія, єгда́ хотя́ху ісходи́ти, 64.
|
|
2
|
2
|
|
Тебѣ̀ подоба́етъ пѣ́снь, бж҃е, въ сїѡ́нѣ, и҆ тебѣ̀ возда́стсѧ моли́тва во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.
|
Тебі́ подоба́єть піснь, Бо́же, в Сіо́ні, і Тебі́ возда́сться моли́тва во Ієрусали́мі.
|
|
3
|
3
|
|
Оу҆слы́ши моли́твꙋ мою̀: къ тебѣ̀ всѧ́ка пло́ть прїи́детъ.
|
Усли́ши моли́тву мою́; к Тебі́ вся́ка плоть при́йдеть.
|
|
4
|
4
|
|
Словеса̀ беззакѡ́нникъ премого́ша на́съ: и҆ нечє́стїѧ на̑ша ты̀ ѡ҆чⷭ҇тиши.
|
Словеса́ беззако́нник премого́ша нас; і нече́стія на́ша Ти очи́стиши.
|
|
5
|
5
|
|
Бл҃же́нъ, є҆го́же и҆збра́лъ є҆сѝ и҆ прїѧ́лъ, всели́тсѧ во дво́рѣхъ твои́хъ. И҆спо́лнимсѧ во бл҃ги́хъ до́мꙋ твоегѡ̀: ст҃ъ хра́мъ тво́й.
|
Блаже́н, єго́же ізбра́л єси́ і прия́л, всели́ться во дво́ріх Твої́х. Іспо́лнимся во благи́х до́му Твоєго́; свят храм Твой.
|
|
6
|
6
|
|
Ди́венъ въ пра́вдѣ, оу҆слы́ши ны̀, бж҃е, сп҃си́телю на́шъ, оу҆пова́нїе всѣ́хъ конце́й землѝ и҆ сꙋ́щихъ въ мо́ри дале́че:
|
Ди́вен в пра́вді, усли́ши ни, Бо́же, Спаси́телю наш, упова́ніє всіх конце́й землі́ і су́щих в мо́рі дале́че;
|
|
7
|
7
|
|
оу҆готовлѧ́ѧй го́ры крѣ́постїю свое́ю, препоѧ́санъ си́лою:
|
уготовля́яй го́ри крі́постію Своє́ю, препоя́сан си́лою;
|
|
8
|
8
|
|
смꙋща́ѧй глꙋбинꙋ̀ морскꙋ́ю, шꙋ́мꙋ во́лнъ є҆гѡ̀ кто̀ постои́тъ; смѧтꙋ́тсѧ ꙗ҆зы́цы,
|
смуща́яй глубину́ морську́ю, шу́му волн Єго́ кто постої́ть? См'яту́ться язи́ци,
|
|
9
|
9
|
|
и҆ оу҆боѧ́тсѧ живꙋ́щїи въ конца́хъ ѿ зна́менїй твои́хъ: и҆схо́ды оу҆́тра и҆ ве́чера оу҆краси́ши.
|
і убоя́ться живу́щії в конця́х от зна́меній Твої́х; ісхо́ди у́тра і ве́чера украси́ши.
|
|
10
|
10
|
|
Посѣти́лъ є҆сѝ зе́млю и҆ оу҆пои́лъ є҆сѝ ю҆̀, оу҆мно́жилъ є҆сѝ ѡ҆богати́ти ю҆̀: рѣка̀ бж҃їѧ напо́лнисѧ во́дъ: оу҆гото́валъ є҆сѝ пи́щꙋ и҆̀мъ, ꙗ҆́кѡ та́кѡ (є҆́сть) оу҆гото́ванїе.
|
Посіти́л єси́ зе́млю і упої́л єси́ ю, умно́жил єси́ обогати́ти ю; ріка́ Бо́жия напо́лнися вод; угото́вал єси́ пи́щу їм, я́ко та́ко (єсть) угото́ваніє.
|
|
11
|
11
|
|
Бразды̑ є҆ѧ̀ оу҆по́й, оу҆мно́жи жи̑та є҆ѧ̀: въ ка́плѧхъ є҆ѧ̀ возвесели́тсѧ возсїѧ́ющи [прозѧба́ющи].
|
Бразди́ єя́ упо́й, умно́жи жи́та єя́; в ка́плях єя́ возвесели́ться возсія́ющи [прозяба́ющи].
|
|
12
|
12
|
|
Блгⷭ҇ви́ши вѣне́цъ лѣ́та бла́гости твоеѧ̀, и҆ полѧ̀ твоѧ̑ и҆спо́лнѧтсѧ тꙋ́ка:
|
Благослови́ши віне́ць лі́та бла́гости Твоєя́, і поля́ Твоя́ іспо́лняться ту́ка;
|
|
13
|
13
|
|
разботѣ́ютъ кра̑снаѧ пꙋсты́ни, и҆ ра́достїю хо́лми препоѧ́шꙋтсѧ.
|
разботі́ють кра́сная пусти́ні, і ра́достію хо́лми препоя́шуться.
|
|
14
|
14
|
|
Ѡ҆дѣ́ѧшасѧ ѻ҆́вни ѻ҆́вчїи, и҆ оу҆дѡ́лїѧ оу҆мно́жатъ пшени́цꙋ: воззовꙋ́тъ, и҆́бо воспою́тъ.
|
Оді́яшася о́вні о́вчії, і удо́лія умно́жать пшени́цю; воззову́ть, і́бо воспою́ть.
|
|
Ѱало́мъ ѯ҃є
|
Псалом 65
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, пѣ́снь ѱалма̀ воскрⷭ҇нїѧ, ѯ҃е҃.
|
В коне́ць, піснь псалма́ воскресе́нія, 65.
|
|
2
|
2
|
|
Воскли́кните гдⷭ҇еви всѧ̀ землѧ̀, по́йте же и҆́мени є҆гѡ̀, дади́те сла́вꙋ хвалѣ̀ є҆гѡ̀.
|
Воскли́кніте Го́сподеві вся земля́, по́йте же і́мені Єго́, даді́те сла́ву хвалі́ Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Рцы́те бг҃ꙋ: ко́ль стра̑шна дѣла̀ твоѧ̑; во мно́жествѣ си́лы твоеѧ̀ со́лжꙋтъ тебѣ̀ вразѝ твоѝ.
|
Рці́те Бо́гу: коль стра́шна діла́ Твоя́? Во мно́жестві си́ли Твоєя́ со́лжуть Тебі́ вразі́ Твої́.
|
|
4
|
4
|
|
Всѧ̀ землѧ̀ да покло́нитсѧ тебѣ̀ и҆ пое́тъ тебѣ̀, да пое́тъ же и҆́мени твоемꙋ̀, вы́шнїй.
|
Вся земля́ да покло́ниться Тебі́ і поє́ть Тебі́, да поє́ть же і́мені Твоєму́, Ви́шній.
|
|
5
|
5
|
|
Прїиди́те и҆ ви́дите дѣла̀ бж҃їѧ, ко́ль стра́шенъ въ совѣ́тѣхъ па́че сынѡ́въ человѣ́ческихъ.
|
Прийді́те і ви́діте діла́ Бо́жія, коль стра́шен в сові́тіх па́че сино́в челові́чеських.
|
|
6
|
6
|
|
Ѡ҆браща́ѧй мо́ре въ сꙋ́шꙋ, въ рѣцѣ̀ про́йдꙋтъ нога́ми: та́мѡ возвесели́мсѧ ѡ҆ не́мъ,
|
Обраща́яй мо́ре в су́шу, в ріці́ про́йдуть нога́ми; та́мо возвеселі́мся о Нем,
|
|
7
|
7
|
|
влⷣчествꙋющемъ си́лою свое́ю вѣ́комъ: ѻ҆́чи є҆гѡ̀ на ꙗ҆зы́ки призира́етѣ: преѡгорчева́ющїи да не возно́сѧтсѧ въ себѣ̀.
|
влади́чествующем си́лою Своє́ю ві́ком; о́чі Єго́ на язи́ки призира́єті; преогорчева́ющії да не возно́сяться в себі́.
|
|
8
|
8
|
|
Благослови́те, ꙗ҆зы́цы, бг҃а на́шего, и҆ оу҆слы́шанъ сотвори́те гла́съ хвалы̀ є҆гѡ̀,
|
Благослові́те, язи́ци, Бо́га на́шего, і усли́шан сотворі́те глас хвали́ Єго́,
|
|
9
|
9
|
|
поло́жшагѡ дꙋ́шꙋ мою̀ въ живо́тъ, и҆ не да́вшаго во смѧте́нїе но́гъ мои́хъ.
|
поло́жшаго ду́шу мою́ в живо́т, і не да́вшаго во см'яте́ніє ног мої́х.
|
|
10
|
10
|
|
Ꙗ҆́кѡ и҆скꙋси́лъ ны̀ є҆сѝ, бж҃е, разже́глъ ны̀ є҆сѝ, ꙗ҆́коже разжиза́етсѧ сребро̀.
|
Я́ко іскуси́л ни єси́, Бо́же, разже́гл ни єси́, я́коже разжиза́ється сребро́.
|
|
11
|
11
|
|
Вве́лъ ны̀ є҆сѝ въ сѣ́ть, положи́лъ є҆сѝ скѡ́рби на хребтѣ̀ на́шемъ.
|
Ввел ни єси́ в сіть, положи́л єси́ ско́рбі на хребті́ на́шем.
|
|
12
|
12
|
|
Возве́лъ є҆сѝ человѣ́ки на главы̑ на́шѧ: проидо́хомъ сквозѣ̀ ѻ҆́гнь и҆ во́дꙋ, и҆ и҆зве́лъ є҆сѝ ны̀ въ поко́й.
|
Возве́л єси́ челові́ки на глави́ на́ша; пройдо́хом сквозі́ огнь і во́ду, і ізве́л єси́ ни в поко́й.
|
|
13
|
13
|
|
Вни́дꙋ въ до́мъ тво́й со всесожже́нїемъ, возда́мъ тебѣ̀ моли̑твы моѧ̑,
|
Вни́ду в дом Твой со всесожже́нієм, возда́м Тебі́ моли́тви моя́,
|
|
14
|
14
|
|
ꙗ҆̀же и҆зреко́стѣ оу҆стнѣ̀ моѝ, и҆ глаго́лаша оу҆ста̀ моѧ̑ въ ско́рби мое́й.
|
я́же ізреко́сті устні́ мої́, і глаго́лаша уста́ моя́ в ско́рбі моє́й.
|
|
15
|
15
|
|
Всесожжє́нїѧ тꙋ̑чна вознесꙋ̀ тебѣ̀ съ кади́ломъ, и҆ ѻ҆вны̀, вознесꙋ̀ тебѣ̀ волы̀ съ козлы̑.
|
Всесожже́нія ту́чна вознесу́ Тебі́ с кади́лом, і овни́, вознесу́ Тебі́ воли́ с козли́.
|
|
16
|
16
|
|
Прїиди́те, оу҆слы́шите, и҆ повѣ́мъ ва́мъ, всѝ боѧ́щїисѧ бг҃а, є҆ли̑ка сотворѝ дꙋшѝ мое́й.
|
Прийді́те, усли́шіте, і пові́м вам, всі боя́щіїся Бо́га, єли́ка сотвори́ душі́ моє́й.
|
|
17
|
17
|
|
Къ немꙋ̀ оу҆сты̑ мои́ми воззва́хъ, и҆ вознесо́хъ под̾ ѧ҆зы́комъ мои́мъ.
|
К Нему́ усти́ мої́ми воззва́х, і вознесо́х под язи́ком мої́м.
|
|
18
|
18
|
|
Непра́вдꙋ а҆́ще оу҆зрѣ́хъ въ се́рдцы мое́мъ, да не оу҆слы́шитъ менє̀ гдⷭ҇ь.
|
Непра́вду а́ще узрі́х в се́рдці моє́м, да не усли́шить мене́ Госпо́дь.
|
|
19
|
19
|
|
Сегѡ̀ ра́ди оу҆слы́ша мѧ̀ бг҃ъ, внѧ́тъ гла́сꙋ моле́нїѧ моегѡ̀.
|
Сего́ ра́ди усли́ша м'я Бог, внят гла́су моле́нія моєго́.
|
|
20
|
20
|
|
Блгⷭ҇ве́нъ бг҃ъ, и҆́же не ѿста́ви моли́твꙋ мою̀ и҆ млⷭ҇ть свою̀ ѿ менє̀.
|
Благослове́н Бог, І́же не отста́ви моли́тву мою́ і ми́лость Свою́ от мене́.
|
|
Ѱало́мъ ѯ҃ѕ
|
Псалом 66
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, въ пѣ́снехъ, ѱало́мъ пѣ́сни дв҃дꙋ, ѯ҃ѕ҃.
|
В коне́ць, в пі́снех, псало́м пі́сні Дави́ду, 66.
|
|
2
|
2
|
|
Бж҃е, оу҆ще́дри ны̀ и҆ блгⷭ҇ви́ ны, просвѣтѝ лицѐ твоѐ на ны̀ и҆ поми́лꙋй ны̀:
|
Бо́же, уще́дри ни і благослови́ ни, просвіти́ лице́ Твоє́ на ни і поми́луй ни;
|
|
3
|
3
|
|
позна́ти на землѝ пꙋ́ть тво́й, во всѣ́хъ ꙗ҆зы́цѣхъ спⷭ҇нїе твоѐ.
|
позна́ти на землі́ путь Твой, во всіх язи́ціх спасе́ніє Твоє́.
|
|
4
|
4
|
|
Да и҆сповѣ́дѧтсѧ тебѣ̀ лю́дїе, бж҃е, да и҆сповѣ́дѧтсѧ тебѣ̀ лю́дїе всѝ.
|
Да іспові́дяться Тебі́ лю́діє, Бо́же, да іспові́дяться Тебі́ лю́діє всі.
|
|
5
|
5
|
|
Да возвеселѧ́тсѧ и҆ да возра́дꙋютсѧ ꙗ҆зы́цы: ꙗ҆́кѡ сꙋ́диши лю́демъ правото́ю, и҆ ꙗ҆зы́ки на землѝ наста́виши.
|
Да возвеселя́ться і да возра́дуються язи́ци; я́ко су́диши лю́дем правото́ю і язи́ки на землі́ наста́виши.
|
|
6
|
6
|
|
Да и҆сповѣ́дѧтсѧ тебѣ̀ лю́дїе, бж҃е, да и҆сповѣ́дѧтсѧ тебѣ̀ лю́дїе всѝ.
|
Да іспові́дяться Тебі́ лю́діє, Бо́же, да іспові́дяться Тебі́ лю́діє всі.
|
|
7
|
7
|
|
Землѧ̀ дадѐ пло́дъ сво́й: блгⷭ҇ви́ ны, бж҃е, бж҃е на́шъ,
|
Земля́ даде́ плод Свой; благослови́ ни, Бо́же, Бо́же наш,
|
|
8
|
8
|
|
блгⷭ҇ви́ ны, бж҃е: и҆ да оу҆боѧ́тсѧ є҆гѡ̀ всѝ концы̑ землѝ.
|
благослови́ ни, Бо́же; і да убоя́ться Єго́ всі конці́ землі́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ ѯ҃з
|
Псалом 67
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѱало́мъ пѣ́сни дв҃дꙋ, ѯ҃з҃.
|
В коне́ць, псало́м пі́сні Дави́ду, 67.
|
|
2
|
2
|
|
Да воскрⷭ҇нетъ бг҃ъ, и҆ расточа́тсѧ вразѝ є҆гѡ̀, и҆ да бѣжа́тъ ѿ лица̀ є҆гѡ̀ ненави́дѧщїи є҆го̀.
|
Да воскре́снеть Бог, і расточа́ться вразі́ Єго́, і да біжа́ть от лиця́ Єго́ ненави́дящії Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Ꙗ҆́кѡ и҆зчеза́етъ ды́мъ, да и҆зче́знꙋтъ: ꙗ҆́кѡ та́етъ во́скъ ѿ лица̀ ѻ҆гнѧ̀, та́кѡ да поги́бнꙋтъ грѣ̑шницы ѿ лица̀ бж҃їѧ:
|
Я́ко ізчеза́єть дим, да ізче́знуть; я́ко та́єть воск от лиця́ огня́, та́ко да поги́бнуть грі́шници от лиця́ Бо́жия;
|
|
4
|
4
|
|
а҆ првⷣницы да возвеселѧ́тсѧ, да возра́дꙋютсѧ пред̾ бг҃омъ, да насладѧ́тсѧ въ весе́лїи.
|
а пра́ведници да возвеселя́ться, да возра́дуються пред Бо́гом, да насладя́ться в весе́лії.
|
|
5
|
5
|
|
Воспо́йте бг҃ꙋ, по́йте и҆́мени є҆гѡ̀: пꙋтесотвори́те возше́дшемꙋ на за́пады, гдⷭ҇ь и҆́мѧ є҆мꙋ̀: и҆ ра́дꙋйтесѧ пред̾ ни́мъ.
|
Воспо́йте Бо́гу, по́йте і́мені Єго́; путесотворі́те возше́дшему на за́пади, Госпо́дь — і́м'я Єму́; і ра́дуйтеся пред Ним.
|
|
6
|
6
|
|
Да смѧтꙋ́тсѧ ѿ лица̀ є҆гѡ̀, ѻ҆ц҃а̀ си́рыхъ и҆ сꙋдїѝ вдови́цъ: бг҃ъ въ мѣ́стѣ ст҃ѣ́мъ свое́мъ.
|
Да см'яту́ться от лиця́ Єго́, Отця́ си́рих і Судії́ вдови́ць; Бог в мі́сті святі́м Своє́м.
|
|
7
|
7
|
|
Бг҃ъ вселѧ́етъ є҆диномы́слєнныѧ въ до́мъ, и҆зводѧ̀ ѡ҆кова̑нныѧ мꙋ́жествомъ, та́кожде преѡгорчева́ющыѧ живꙋ́щыѧ во гробѣ́хъ.
|
Бог вселя́єть єдиноми́сленния в дом, ізводя́ окова́нния му́жеством, та́кожде преогорчева́ющия живу́щия во гробі́х.
|
|
8
|
8
|
|
Бж҃е, внегда̀ и҆сходи́ти тебѣ̀ пред̾ людьмѝ твои́ми, внегда̀ мимоходи́ти тебѣ̀ въ пꙋсты́ни,
|
Бо́же, внегда́ ісходи́ти Тебі́ пред людьми́ Твої́ми, внегда́ мимоходи́ти Тебі́ в пусти́ні,
|
|
9
|
9
|
|
землѧ̀ потрѧсе́сѧ, и҆́бо небеса̀ ка́нꙋша ѿ лица̀ бг҃а сїна́ина, ѿ лица̀ бг҃а і҆и҃лева.
|
земля́ потрясе́ся, і́бо небеса́ ка́нуша от лиця́ Бо́га Сина́їна, от лиця́ Бо́га Ізра́їлева.
|
|
10
|
10
|
|
До́ждь во́ленъ ѿлꙋчи́ши, бж҃е, достоѧ́нїю твоемꙋ̀, и҆ и҆знемо́же, ты́ же соверши́лъ є҆сѝ є҆̀.
|
Дождь во́лен отлучи́ши, Бо́же, достоя́нію Твоєму́, і ізнемо́же, Ти же соверши́л єси́ є.
|
|
11
|
11
|
|
Живѡ́тнаѧ твоѧ̑ живꙋ́тъ на не́й: оу҆гото́валъ є҆сѝ бл҃гостїю твое́ю ни́щемꙋ, бж҃е.
|
Живо́тная Твоя́ живу́ть на ней; угото́вал єси́ бла́гостію Твоє́ю ни́щему, Бо́же.
|
|
12
|
12
|
|
Гдⷭ҇ь да́стъ глаго́лъ благовѣствꙋ́ющымъ си́лою мно́гою:
|
Госпо́дь дасть глаго́л благовіству́ющим си́лою мно́гою;
|
|
13
|
13
|
|
цр҃ь си́лъ возлю́бленнагѡ, красото́ю [ра́ди красоты̀] до́мꙋ раздѣли́ти кѡры́сти.
|
Цар Сил возлю́бленнаго, красото́ю [ра́ди красоти́] до́му разділи́ти кори́сти.
|
|
14
|
14
|
|
А҆́ще поспитѐ посредѣ̀ предѣ̑лъ, крилѣ̑ голꙋби̑нѣ посре́брєнѣ, и҆ междора̑мїѧ є҆ѧ̀ въ блеща́нїи зла́та:
|
А́ще поспите́ посреді́ преді́л, крилі́ голуби́ні посре́брені, і междора́мія єя́ в блеща́нії зла́та;
|
|
15
|
15
|
|
внегда̀ ра́знствитъ нбⷭ҇ный цари̑ на не́й, ѡ҆снѣжа́тсѧ въ селмѡ́нѣ.
|
внегда́ ра́знствить Небе́сний царі́ на ней, осніжа́ться в Селмо́ні.
|
|
16
|
16
|
|
Гора̀ бж҃їѧ, гора̀ тꙋ́чнаѧ, гора̀ оу҆сыре́ннаѧ, гора̀ тꙋ́чнаѧ.
|
Гора́ Бо́жия, гора́ ту́чная, гора́ усире́нная, гора́ ту́чная.
|
|
17
|
17
|
|
Вскꙋ́ю непщꙋ́ете, го́ры оу҆сырє́нныѧ; гора̀, ю҆́же бл҃говолѝ бг҃ъ жи́ти въ не́й: и҆́бо гдⷭ҇ь всели́тсѧ до конца̀.
|
Вску́ю непщу́єте, го́ри усире́нния? Гора́, ю́же благоволи́ Бог жи́ти в ней; і́бо Госпо́дь всели́ться до конця́.
|
|
18
|
18
|
|
Колесни́ца бж҃їѧ тма́ми те́мъ, ты́сѧща гобзꙋ́ющихъ: гдⷭ҇ь въ ни́хъ въ сїна́и во ст҃ѣ́мъ.
|
Колесни́ця Бо́жия тьма́ми тем, ти́сяща гобзу́ющих; Госпо́дь в них в Сина́ї во святі́м.
|
|
19
|
19
|
|
Возше́лъ є҆сѝ на высотꙋ̀, плѣни́лъ є҆сѝ плѣ́нъ: прїѧ́лъ є҆сѝ даѧ̑нїѧ въ человѣ́цѣхъ, и҆́бо не покарѧ́ющыѧсѧ, є҆́же всели́тисѧ.
|
Возше́л єси́ на висоту́, пліни́л єси́ плін; прия́л єси́ дая́нія в челові́ціх, і́бо не покаря́ющияся, є́же всели́тися.
|
|
20
|
20
|
|
Гдⷭ҇ь бг҃ъ блгⷭ҇ве́нъ, блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь де́нь днѐ: поспѣши́тъ на́мъ бг҃ъ спⷭ҇нїй на́шихъ.
|
Госпо́дь Бог благослове́н, благослове́н Госпо́дь день дне; поспіши́ть нам Бог спаcе́ній на́ших.
|
|
21
|
21
|
|
Бг҃ъ на́шъ бг҃ъ є҆́же сп҃са́ти: и҆ гдⷭ҇нѧ, гдⷭ҇нѧ и҆схѡ́дища смє́ртнаѧ.
|
Бог наш — Бог, є́же спаса́ти; і Госпо́дня, Госпо́дня ісхо́дища сме́ртная.
|
|
22
|
22
|
|
Ѻ҆ба́че бг҃ъ сокрꙋши́тъ главы̑ врагѡ́въ свои́хъ, ве́рхъ вла̑съ преходѧ́щихъ въ прегрѣше́нїихъ свои́хъ.
|
Оба́че Бог сокруши́ть глави́ враго́в Свої́х, верх влас преходя́щих в прегріше́ніїх свої́х.
|
|
23
|
23
|
|
Речѐ гдⷭ҇ь: ѿ васа́на ѡ҆бращꙋ̀, ѡ҆бращꙋ̀ во глꙋбина́хъ морски́хъ:
|
Рече́ Госпо́дь: от Васа́на обращу́, обращу́ во глубина́х морськи́х;
|
|
24
|
24
|
|
ꙗ҆́кѡ да ѡ҆мо́читсѧ нога̀ твоѧ̀ въ кро́ви, ѧ҆зы́къ пє́съ твои́хъ ѿ вра̑гъ ѿ негѡ̀.
|
я́ко да омо́читься нога́ твоя́ в кро́ві, язи́к пес твої́х от враг от него́.
|
|
25
|
25
|
|
Ви̑дѣна бы́ша шє́ствїѧ твоѧ̑, бж҃е, шє́ствїѧ бг҃а моегѡ̀ цр҃ѧ̀, и҆́же во ст҃ѣ́мъ.
|
Ви́діна би́ша ше́ствія Твоя́, Бо́же, ше́ствія Бо́га моєго́ Царя́, І́же во святі́м.
|
|
26
|
26
|
|
Предвари́ша кнѧ̑зи бли́з̾ пою́щихъ, посредѣ̀ дѣ́въ тѷмпа́нницъ.
|
Предвари́ша кня́зі близ пою́щих, посреді́ дів тимпа́нниць.
|
|
27
|
27
|
|
Въ цр҃квахъ благослови́те бг҃а, гдⷭ҇а ѿ и҆стѡ́чникъ і҆и҃левыхъ.
|
В це́рквах благослові́те Бо́га — Го́спода от істо́чник Ізра́їлевих.
|
|
28
|
28
|
|
Та́мѡ венїамі́нъ ю҆нѣ́йшїй во оу҆́жасѣ, кнѧ̑зи і҆ꙋ́довы влады́ки и҆́хъ, кнѧ̑зи завꙋлѡ̑ни, кнѧ́зи нефѳалі̑мли.
|
Та́мо Веніамі́н юні́йшій во у́жасі, кня́зі Іу́дови влади́ки їх, кня́зі Завуло́ні, кня́зі Неффали́млі.
|
|
29
|
29
|
|
Заповѣ́ждь, бж҃е, си́лою твое́ю: оу҆крѣпѝ, бж҃е, сїѐ, є҆́же содѣ́лалъ є҆сѝ въ на́съ.
|
Запові́ждь, Бо́же, си́лою Твоє́ю; укріпи́, Бо́же, сіє́, є́же соді́лал єси́ в нас.
|
|
30
|
30
|
|
Ѿ хра́ма твоегѡ̀ во і҆ерⷭ҇ли́мъ тебѣ̀ принесꙋ́тъ ца́рїе да́ры.
|
От хра́ма Твоєго́ во Ієрусали́м Тебі́ принесу́ть ца́ріє да́ри.
|
|
31
|
31
|
|
Запретѝ ѕвѣрє́мъ трѡ́стнымъ: со́нмъ ю҆нє́цъ въ ю҆́ницахъ людски́хъ, є҆́же затвори́ти и҆скꙋшє́нныѧ сребро́мъ: расточѝ ꙗ҆зы́ки хотѧ́щыѧ бра́немъ.
|
Запрети́ звіре́м тро́стним; сонм юне́ць в ю́ницях людськи́х, є́же затвори́ти іскуше́нния сребро́м; расточи́ язи́ки, хотя́щия бра́нем.
|
|
32
|
32
|
|
Прїи́дꙋтъ моли̑твенницы ѿ є҆гѵ́пта: є҆ѳїо́пїа предвари́тъ рꙋ́кꙋ свою̀ къ бг҃ꙋ.
|
При́йдуть моли́твенници от Єги́пта; Ефіо́пія предвари́ть ру́ку свою́ к Бо́гу.
|
|
33
|
33
|
|
Ца̑рства земна̑ѧ, по́йте бг҃ꙋ, воспо́йте гдⷭ҇еви,
|
Ца́рства земна́я, по́йте Бо́гу, воспо́йте Го́сподеві,
|
|
34
|
34
|
|
возше́дшемꙋ на нб҃о нб҃сѐ на восто́ки: сѐ, да́стъ гла́сꙋ своемꙋ̀ гла́съ си́лы.
|
возше́дшему на Не́бо небесе́ на восто́ки; се, дасть гла́су Своєму́ глас си́ли.
|
|
35
|
35
|
|
Дади́те сла́вꙋ бг҃ови: на і҆и҃ли велелѣ́пота є҆гѡ̀, и҆ си́ла є҆гѡ̀ на ѡ҆́блацѣхъ.
|
Даді́те сла́ву Бо́гові; на Ізра́їлі велелі́пота Єго́, і си́ла Єго́ на о́блаціх.
|
|
36
|
36
|
|
Ди́венъ бг҃ъ во ст҃ы́хъ свои́хъ: бг҃ъ і҆и҃левъ, то́й да́стъ си́лꙋ и҆ держа́вꙋ лю́демъ свои̑мъ. Блгⷭ҇ве́нъ бг҃ъ.
|
Ди́вен Бог во святи́х свої́х; Бог Ізра́їлев, той дасть си́лу і держа́ву лю́дем Свої́м. Благослове́н Бог.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ ѯ҃и
|
Псалом 68
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѡ҆ и҆змѣ́ншихсѧ [ѡ҆ и҆мꙋ́щихъ и҆змѣни́тисѧ], ѱало́мъ дв҃дꙋ, ѯ҃и҃.
|
В коне́ць, о ізмі́ншихся [о іму́щих ізміни́тися], псало́м Дави́ду, 68.
|
|
2
|
2
|
|
Сп҃си́ мѧ, бж҃е, ꙗ҆́кѡ внидо́ша во́ды до дꙋшѝ моеѧ̀.
|
Спаси́ м'я, Бо́же, я́ко внидо́ша во́ди до душі́ моєя́.
|
|
3
|
3
|
|
Оу҆глѣбо́хъ въ тимѣ́нїи глꙋбины̀, и҆ нѣ́сть постоѧ́нїѧ: прїидо́хъ во глꙋбины̑ морскі̑ѧ, и҆ бꙋ́рѧ потопи́ мѧ.
|
Углібо́х в тимі́нії глубини́, і ність постоя́нія; прийдо́х во глубини́ морські́я, і бу́ря потопи́ м'я.
|
|
4
|
4
|
|
Оу҆трꙋди́хсѧ зовы́й, и҆змолчѐ горта́нь мо́й: и҆счезо́стѣ ѻ҆́чи моѝ, ѿ є҆́же оу҆пова́ти мѝ на бг҃а моего̀.
|
Утруди́хся зови́й, ізмолче́ горта́нь мой; ісчезо́сті о́чі мої́, от є́же упова́ти мі на Бо́га моєго́.
|
|
5
|
5
|
|
Оу҆мно́жишасѧ па́че вла̑съ главы̀ моеѧ̀ ненави́дѧщїи мѧ̀ тꙋ́не: оу҆крѣпи́шасѧ вразѝ моѝ, и҆згонѧ́щїи мѧ̀ непра́веднѡ: ꙗ҆̀же не восхища́хъ, тогда̀ воздаѧ́хъ.
|
Умно́жишася па́че влас глави́ моєя́ ненави́дящії м'я ту́не; укріпи́шася вразі́ мої́, ізгоня́щії м'я непра́ведно; я́же не восхища́х, тогда́ воздая́х.
|
|
6
|
6
|
|
Бж҃е, ты̀ оу҆вѣ́дѣлъ є҆сѝ безꙋ́мїе моѐ, и҆ прегрѣшє́нїѧ моѧ̑ ѿ тебє̀ не оу҆таи́шасѧ.
|
Бо́же, Ти уві́діл єси́ безу́міє моє́, і прегріше́нія моя́ от Тебе́ не утаї́шася.
|
|
7
|
7
|
|
Да не постыдѧ́тсѧ ѡ҆ мнѣ̀ терпѧ́щїи тебѐ, гдⷭ҇и, гдⷭ҇и си́лъ: нижѐ да посра́мѧтсѧ ѡ҆ мнѣ̀ и҆́щꙋщїи тебѐ, бж҃е і҆и҃левъ.
|
Да не постидя́ться о мні терп'я́щії Тебе́, Го́споди, Го́споди Сил; ніже́ да посра́м'яться о мні і́щущії Тебе́, Бо́же Ізра́їлев.
|
|
8
|
8
|
|
Ꙗ҆́кѡ тебє̀ ра́ди претерпѣ́хъ поноше́нїе, покры̀ срамота̀ лицѐ моѐ.
|
Я́ко Тебе́ ра́ди претерпі́х поноше́ніє, покри́ срамота́ лице́ моє́.
|
|
9
|
9
|
|
Чꙋ́ждь бы́хъ бра́тїи мое́й и҆ стра́ненъ сыновѡ́мъ ма́тере моеѧ̀:
|
Чуждь бих бра́тії моє́й і стра́нен синово́м ма́тере моєя́;
|
|
10
|
10
|
|
ꙗ҆́кѡ ре́вность до́мꙋ твоегѡ̀ снѣде́ мѧ, и҆ поношє́нїѧ поносѧ́щихъ тѝ нападо́ша на мѧ̀.
|
я́ко ре́вность до́му Твоєго́ сніде́ м'я, і поноше́нія понося́щих Ті нападо́ша на м'я.
|
|
11
|
11
|
|
И҆ покры́хъ посто́мъ дꙋ́шꙋ мою̀, и҆ бы́сть въ поноше́нїе мнѣ̀:
|
І покри́х посто́м ду́шу мою́, і бисть в поноше́ніє мні;
|
|
12
|
12
|
|
и҆ положи́хъ ѡ҆дѣѧ́нїе моѐ вре́тище, и҆ бы́хъ и҆̀мъ въ при́тчꙋ.
|
і положи́х одія́ніє моє́ вре́тище, і бих їм в при́тчу.
|
|
13
|
13
|
|
Ѡ҆ мнѣ̀ глꙋмлѧ́хꙋсѧ сѣдѧ́щїи во вратѣ́хъ, и҆ ѡ҆ мнѣ̀ поѧ́хꙋ пїю́щїи вїно̀.
|
О мні глумля́хуся сідя́щії во враті́х, і о мні поя́ху пію́щії вино́.
|
|
14
|
14
|
|
А҆́зъ же моли́твою мое́ю къ тебѣ̀, бж҃е: вре́мѧ бл҃говоле́нїѧ, бж҃е: во мно́жествѣ млⷭ҇ти твоеѧ̀ оу҆слы́ши мѧ̀, во и҆́стинѣ спⷭ҇нїѧ твоегѡ̀.
|
Аз же моли́твою моє́ю к Тебі́, Бо́же; вре́м'я благоволе́нія, Бо́же; во мно́жестві ми́лости Твоєя́ усли́ши м'я, во і́стині спаcе́нія Твоєго́.
|
|
15
|
15
|
|
Сп҃си́ мѧ ѿ бре́нїѧ, да не оу҆глѣ́бнꙋ: да и҆зба́влюсѧ ѿ ненави́дѧщихъ мѧ̀ и҆ ѿ глꙋбо́кихъ во́дъ.
|
Спаси́ м'я от бре́нія, да не углі́бну; да ізба́влюся от ненави́дящих м'я і от глубо́ких вод.
|
|
16
|
16
|
|
Да не потопи́тъ менѐ бꙋ́рѧ водна́ѧ, нижѐ да пожре́тъ менѐ глꙋбина̀, нижѐ сведе́тъ ѡ҆ мнѣ̀ рове́нникъ оу҆́стъ свои́хъ.
|
Да не потопи́ть мене́ бу́ря водна́я, ніже́ да пожре́ть мене́ глубина́, ніже́ сведе́ть о мні рове́нник уст свої́х.
|
|
17
|
17
|
|
Оу҆слы́ши мѧ̀, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ бл҃га млⷭ҇ть твоѧ̀: по мно́жествꙋ щедро́тъ твои́хъ при́зри на мѧ̀.
|
Усли́ши м'я, Го́споди, я́ко бла́га ми́лость Твоя́; по мно́жеству щедро́т Твої́х при́зри на м'я.
|
|
18
|
18
|
|
Не ѿвратѝ лица̀ твоегѡ̀ ѿ ѻ҆́трока твоегѡ̀, ꙗ҆́кѡ скорблю̀: ско́рѡ оу҆слы́ши мѧ̀.
|
Не отврати́ лиця́ Твоєго́ от о́трока Твоєго́, я́ко скорблю́; ско́ро усли́ши м'я.
|
|
19
|
19
|
|
Вонмѝ дꙋшѝ мое́й и҆ и҆зба́ви ю҆̀: вра̑гъ мои́хъ ра́ди и҆зба́ви мѧ̀.
|
Воньми́ душі́ моє́й і ізба́ви ю; враг мої́х ра́ди ізба́ви м'я.
|
|
20
|
20
|
|
Ты́ бо вѣ́си поноше́нїе моѐ, и҆ стꙋ́дъ мо́й, и҆ срамотꙋ̀ мою̀: пред̾ тобо́ю всѝ ѡ҆скорблѧ́ющїи мѧ̀.
|
Ти бо ві́си поноше́ніє моє́, і студ мой, і срамоту́ мою́; пред Тобо́ю всі оскорбля́ющії м'я.
|
|
21
|
21
|
|
Поноше́нїе ча́ѧше дꙋша̀ моѧ̀ и҆ стра́сть: и҆ жда́хъ соскорбѧ́щагѡ, и҆ не бѣ̀, и҆ оу҆тѣша́ющихъ, и҆ не ѡ҆брѣто́хъ.
|
Поноше́ніє ча́яше душа́ моя́ і страсть; і ждах соскорбя́щаго, і не бі, і утіша́ющих, і не обріто́х.
|
|
22
|
22
|
|
И҆ да́ша въ снѣ́дь мою̀ же́лчь, и҆ въ жа́ждꙋ мою̀ напои́ша мѧ̀ ѻ҆́цта.
|
І да́ша в снідь мою́ желчь, і в жа́жду мою́ напої́ша м'я о́цта.
|
|
23
|
23
|
|
Да бꙋ́детъ трапе́за и҆́хъ пред̾ ни́ми въ сѣ́ть и҆ въ воздаѧ́нїе и҆ въ собла́знъ.
|
Да бу́деть трапе́за їх пред ни́ми в сіть, і в воздая́ніє, і в собла́зн.
|
|
24
|
24
|
|
Да помрача́тсѧ ѻ҆́чи и҆́хъ, є҆́же не ви́дѣти, и҆ хребе́тъ и҆́хъ вы́нꙋ слѧцы̀.
|
Да помрача́ться о́чі їх, є́же не ви́діти, і хребе́т їх ви́ну сляци́.
|
|
25
|
25
|
|
Пролі́й на нѧ̀ гнѣ́въ тво́й, и҆ ꙗ҆́рость гнѣ́ва твоегѡ̀ да пости́гнетъ и҆̀хъ.
|
Проли́й на ня гнів Твой, і я́рость гні́ва Твоєго́ да пости́гнеть їх.
|
|
26
|
26
|
|
Да бꙋ́детъ дво́ръ и҆́хъ пꙋ́стъ, и҆ въ жили́щихъ и҆́хъ да не бꙋ́детъ живы́й.
|
Да бу́деть двор їх пуст, і в жили́щих їх да не бу́деть живи́й.
|
|
27
|
27
|
|
Занѐ є҆го́же ты̀ порази́лъ є҆сѝ, ті́и погна́ша, и҆ къ болѣ́зни ꙗ҆́звъ мои́хъ приложи́ша.
|
Зане́ єго́же Ти порази́л єси́, ті́ї погна́ша, і к болі́зні язв мої́х приложи́ша.
|
|
28
|
28
|
|
Приложѝ беззако́нїе къ беззако́нїю и҆́хъ, и҆ да не вни́дꙋтъ въ пра́вдꙋ твою̀.
|
Приложи́ беззако́ніє к беззако́нію їх, і да не вни́дуть в пра́вду Твою́.
|
|
29
|
29
|
|
Да потребѧ́тсѧ ѿ кни́ги живы́хъ, и҆ съ првⷣными да не напи́шꙋтсѧ.
|
Да потреб'я́ться от кни́ги живи́х, і с пра́ведними да не напи́шуться.
|
|
30
|
30
|
|
Ни́щъ и҆ болѧ́й є҆́смь а҆́зъ: спⷭ҇нїе твоѐ, бж҃е, да прїи́метъ мѧ̀.
|
Нищ і боля́й єсьм аз; спасе́ніє Твоє́, Бо́же, да при́йметь м'я.
|
|
31
|
31
|
|
Восхвалю̀ и҆́мѧ бг҃а моегѡ̀ съ пѣ́снїю, возвели́чꙋ є҆го̀ во хвале́нїи:
|
Восхвалю́ і́м'я Бо́га моєго́ с пі́снію, возвели́чу Єго́ во хвале́нії;
|
|
32
|
32
|
|
и҆ оу҆го́дно бꙋ́детъ бг҃ꙋ па́че телца̀ ю҆́на, ро́ги и҆зносѧ́ща и҆ па́знѡкти.
|
і уго́дно бу́деть Бо́гу па́че тельця́ ю́на, ро́ги ізнося́ща і па́знокти.
|
|
33
|
33
|
|
Да оу҆́зрѧтъ ни́щїи и҆ возвеселѧ́тсѧ: взыщи́те бг҃а, и҆ жива̀ бꙋ́детъ дꙋша̀ ва́ша.
|
Да у́зрять ни́щії і возвеселя́ться; взищі́те Бо́га, і жива́ бу́деть душа́ ва́ша.
|
|
34
|
34
|
|
Ꙗ҆́кѡ оу҆слы́ша оу҆бѡ́гїѧ гдⷭ҇ь, и҆ ѡ҆кова̑нныѧ своѧ̑ не оу҆ничижѝ.
|
Я́ко усли́ша убо́гія Госпо́дь, і окова́нния Своя́ не унічижи́.
|
|
35
|
35
|
|
Да восхва́лѧтъ є҆го̀ нб҃са̀ и҆ землѧ̀, мо́ре и҆ всѧ̑ живꙋ̑щаѧ въ не́мъ.
|
Да восхва́лять Єго́ небеса́ і земля́, мо́ре і вся живу́щая в нем.
|
|
36
|
36
|
|
Ꙗ҆́кѡ бг҃ъ сп҃се́тъ сїѡ́на, и҆ сози́ждꙋтсѧ гра́ди і҆ꙋде́йстїи, и҆ вселѧ́тсѧ та́мѡ и҆ наслѣ́дѧтъ и҆̀:
|
Я́ко Бог спасе́ть Сіо́на, і сози́ждуться гра́ди Іуде́йстії, і вселя́ться та́мо і наслі́дять ї;
|
|
37
|
37
|
|
и҆ сѣ́мѧ рабѡ́въ твои́хъ оу҆держи́тъ и҆̀, и҆ лю́бѧщїи и҆́мѧ твоѐ вселѧ́тсѧ въ не́мъ.
|
і сі́м'я рабо́в Твої́х удержи́ть ї, і лю́б'ящії і́м'я Твоє́ вселя́ться в нем.
|
|
Ѱало́мъ ѯ҃ѳ
|
Псалом 69
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ дв҃дꙋ, въ воспомина́нїе, во є҆́же сп҃сти́ мѧ гдⷭ҇ꙋ, ѯ҃ѳ҃.
|
В коне́ць Дави́ду, в воспомина́ніє, во є́же спасти́ м'я Го́споду, 69.
|
|
2
|
2
|
|
Бж҃е, въ по́мощь мою̀ вонмѝ: гдⷭ҇и, помощи́ ми потщи́сѧ.
|
Бо́же, в по́мощ мою́ воньми́; Го́споди, помощи́ мі потщи́ся.
|
|
3
|
3
|
|
Да постыдѧ́тсѧ и҆ посра́мѧтсѧ и҆́щꙋщїи дꙋ́шꙋ мою̀, да возвратѧ́тсѧ вспѧ́ть и҆ постыдѧ́тсѧ хотѧ́щїи мѝ ѕла̑ѧ:
|
Да постидя́ться і посра́м'яться і́щущії ду́шу мою́, да возвратя́ться всп'ять і постидя́ться хотя́щії мі зла́я;
|
|
4
|
4
|
|
да возратѧ́тсѧ а҆́бїе стыдѧ́щесѧ глаго́лющїи мѝ: бла́гоже, бла́гоже.
|
да возратя́ться а́біє стидя́щеся глаго́лющії мі: бла́гоже, бла́гоже!
|
|
5
|
5
|
|
Да возра́дꙋютсѧ и҆ возвеселѧ́тсѧ ѡ҆ тебѣ̀ всѝ и҆́щꙋщїи тебѐ, бж҃е: и҆ да глаго́лютъ вы́нꙋ, да возвели́читсѧ гдⷭ҇ь, лю́бѧщїи спⷭ҇нїе твоѐ.
|
Да возра́дуються і возвеселя́ться о Тебі́ всі і́щущії Тебе́, Бо́же; і да глаго́лють ви́ну: «Да возвели́читься Госпо́дь!», лю́б'ящії спасе́ніє Твоє́.
|
|
6
|
6
|
|
А҆́зъ же ни́щъ є҆́смь и҆ оу҆бо́гъ, бж҃е, помози́ ми: помо́щникъ мо́й и҆ и҆зба́витель мо́й є҆сѝ ты̀, гдⷭ҇и, не закоснѝ.
|
Аз же нищ єсьм і убо́г, Бо́же, помози́ мі; Помо́щник мой і Ізба́витель мой єси́ Ти, Го́споди, не закосни́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ ѻ҃
|
Псалом 70
|
|
0
|
0
|
|
Дв҃дꙋ ѱало́мъ, сынѡ́въ і҆ѡнада́вовыхъ и҆ пе́рвыхъ плѣ́ншихсѧ, не надпи́санъ оу҆ є҆врє́й, о҃.
|
Дави́ду псало́м, сино́в Іонада́вових і пе́рвих плі́ншихся, не надпи́сан у євре́й, 70.
|
|
1
|
1
|
|
На тѧ̀, гдⷭ҇и, оу҆пова́хъ, да не постыжꙋ́сѧ въ вѣ́къ.
|
На Тя, Го́споди, упова́х, да не постижу́ся во вік.
|
|
2
|
2
|
|
Пра́вдою твое́ю и҆зба́ви мѧ̀ и҆ и҆зми́ мѧ: приклонѝ ко мнѣ̀ оу҆́хо твоѐ и҆ сп҃си́ мѧ.
|
Пра́вдою Твоє́ю ізба́ви м'я і ізми́ м'я; приклони́ ко мні у́хо Твоє́ і спаси́ м'я.
|
|
3
|
3
|
|
Бꙋ́ди мѝ въ бг҃а защи́тителѧ и҆ въ мѣ́сто крѣ́пко спⷭ҇ти́ мѧ: ꙗ҆́кѡ оу҆твержде́нїе моѐ и҆ прибѣ́жище моѐ є҆сѝ ты̀.
|
Бу́ди мі в Бо́га Защи́тителя і в мі́сто крі́пко спасти́ м'я, я́ко утвержде́ніє моє́ і прибі́жище моє́ єси́ Ти.
|
|
4
|
4
|
|
Бж҃е мо́й, и҆зба́ви мѧ̀ и҆з̾ рꙋкѝ грѣ́шнагѡ, и҆з̾ рꙋкѝ законопрестꙋ́пнагѡ и҆ ѡ҆би́дѧщагѡ:
|
Бо́же мой, ізба́ви м'я із руки́ грі́шнаго, із руки́ законопресту́пнаго і оби́дящаго.
|
|
5
|
5
|
|
ꙗ҆́кѡ ты̀ є҆сѝ терпѣ́нїе моѐ, гдⷭ҇и, гдⷭ҇и, оу҆пова́нїе моѐ ѿ ю҆́ности моеѧ̀.
|
Я́ко Ти єси́ терпі́ніє моє́, Го́споди, Го́споди, упова́ніє моє́ от ю́ности моєя́.
|
|
6
|
6
|
|
Въ тебѣ̀ оу҆тверди́хсѧ ѿ оу҆тро́бы, ѿ чре́ва ма́тере моеѧ̀ ты̀ є҆сѝ мо́й покрови́тель: ѡ҆ тебѣ̀ пѣ́нїе моѐ вы́нꙋ.
|
В Тебі́ утверди́хся от утро́би, от чре́ва ма́тере моєя́ Ти єси́ мой покрови́тель, о Тебі́ пі́ніє моє́ ви́ну.
|
|
7
|
7
|
|
Ꙗ҆́кѡ чꙋ́до бы́хъ мнѡ́гимъ: и҆ ты̀ помо́щникъ мо́й крѣ́покъ.
|
Я́ко чу́до бих мно́гим, і Ти помо́щник мой крі́пок.
|
|
8
|
8
|
|
Да и҆спо́лнѧтсѧ оу҆ста̀ моѧ̑ хвале́нїѧ, ꙗ҆́кѡ да воспою̀ сла́вꙋ твою̀, ве́сь де́нь великолѣ́пїе твоѐ.
|
Да іспо́лняться уста́ моя́ хвале́нія, я́ко да воспою́ сла́ву Твою́, весь день великолі́піє Твоє́.
|
|
9
|
9
|
|
Не ѿве́ржи менє̀ во вре́мѧ ста́рости: внегда̀ ѡ҆скꙋдѣва́ти крѣ́пости мое́й, не ѡ҆ста́ви менє̀.
|
Не отве́ржи мене́ во вре́м'я ста́рости, внегда́ оскудіва́ти крі́пості моє́й, не оста́ви мене́.
|
|
10
|
10
|
|
Ꙗ҆́кѡ рѣ́ша вразѝ моѝ мнѣ̀, и҆ стрегꙋ́щїи дꙋ́шꙋ мою̀ совѣща́ша вкꙋ́пѣ,
|
Я́ко рі́ша вразі́ мої́ мні, і стрегу́щії ду́шу мою́ совіща́ша вку́пі,
|
|
11
|
11
|
|
глаго́люще: бг҃ъ ѡ҆ста́вилъ є҆́сть є҆го̀, пожени́те и҆ и҆ми́те є҆го̀, ꙗ҆́кѡ нѣ́сть и҆збавлѧ́ѧй.
|
глаго́люще: Бог оста́вил єсть єго́, пожені́те і імі́те єго́, я́ко ність ізбавля́яй.
|
|
12
|
12
|
|
Бж҃е мо́й, не оу҆дали́сѧ ѿ менє̀: бж҃е мо́й, въ по́мощь мою̀ вонмѝ.
|
Бо́же мой, не удали́ся от мене́; Бо́же мой, в по́мощ мою́ воньми́.
|
|
13
|
13
|
|
Да постыдѧ́тсѧ и҆ и҆зче́знꙋтъ ѡ҆клевета́ющїи дꙋ́шꙋ мою̀, да ѡ҆блекꙋ́тсѧ въ стꙋ́дъ и҆ сра́мъ и҆́щꙋщїи ѕла̑ѧ мнѣ̀.
|
Да постидя́ться і ізче́знуть оклевета́ющії ду́шу мою́, да облеку́ться в студ і срам і́щущії зла́я мні.
|
|
14
|
14
|
|
А҆́зъ же всегда̀ воз̾ꙋпова́ю на тѧ̀, и҆ приложꙋ̀ на всѧ́кꙋ похвалꙋ̀ твою̀.
|
Аз же всегда́ возупова́ю на Тя, і приложу́ на вся́ку похвалу́ Твою́.
|
|
15
|
15
|
|
Оу҆ста̀ моѧ̑ возвѣстѧ́тъ пра́вдꙋ твою̀, ве́сь де́нь спⷭ҇нїе твоѐ, ꙗ҆́кѡ не позна́хъ кни̑жнаѧ.
|
Уста́ моя́ возвістя́ть пра́вду Твою́, весь день — спасе́ніє Твоє́, я́ко не позна́х кни́жная.
|
|
16
|
16
|
|
Вни́дꙋ въ си́лѣ гдⷭ҇ни: гдⷭ҇и, помѧнꙋ̀ пра́вдꙋ тебє̀ є҆ди́нагѡ.
|
Вни́ду в си́лі Госпо́дні; Го́споди, пом'яну́ пра́вду Тебе́ єди́наго.
|
|
17
|
17
|
|
Бж҃е мо́й, и҆̀мже наꙋчи́лъ мѧ̀ є҆сѝ ѿ ю҆́ности моеѧ̀, и҆ донн҃ѣ возвѣщꙋ̀ чꙋдеса̀ твоѧ̑.
|
Бо́же мой, ї́мже научи́л м'я єси́ от ю́ности моєя́, і дони́ні возвіщу́ чудеса́ Твоя́.
|
|
18
|
18
|
|
И҆ да́же до ста́рости и҆ престарѣ́нїѧ, бж҃е мо́й, не ѡ҆ста́ви менє̀, до́ндеже возвѣщꙋ̀ мы́шцꙋ твою̀ ро́дꙋ всемꙋ̀ грѧдꙋ́щемꙋ,
|
І да́же до ста́рости і престарі́нія, Бо́же мой, не оста́ви мене́, до́ндеже возвіщу́ ми́шцю Твою́ ро́ду всему́ гряду́щему,
|
|
19
|
19
|
|
си́лꙋ твою̀ и҆ пра́вдꙋ твою̀, бж҃е, да́же до вы́шнихъ, ꙗ҆̀же сотвори́лъ мѝ є҆сѝ вели̑чїѧ: бж҃е, кто̀ подо́бенъ тебѣ̀;
|
си́лу Твою́ і пра́вду Твою́, Бо́же, да́же до ви́шніх, я́же сотвори́л мі єси́ вели́чія; Бо́же, кто подо́бен Тебі́?
|
|
20
|
20
|
|
Є҆ли̑ки ꙗ҆ви́лъ мѝ є҆сѝ скѡ́рби мнѡ́ги и҆ ѕлы̀; и҆ ѡ҆бра́щьсѧ ѡ҆животвори́лъ мѧ̀ є҆сѝ и҆ ѿ бе́зднъ землѝ возве́лъ мѧ̀ є҆сѝ.
|
Єли́ки яви́л мі єси́ ско́рбі мно́гі і зли? І обра́щся оживотвори́л м'я єси́ і от бездн землі́ возве́л м'я єси́.
|
|
21
|
21
|
|
Оу҆мно́жилъ є҆сѝ на мнѣ̀ вели́чествїе твоѐ, и҆ ѡ҆бра́щьсѧ оу҆тѣ́шилъ мѧ̀ є҆сѝ, и҆ ѿ бе́зднъ землѝ па́ки возве́лъ мѧ̀ є҆сѝ.
|
Умно́жил єси́ на мні вели́чествіє Твоє́, і обра́щся уті́шил м'я єси́, і от бездн землі́ па́ки возве́л м'я єси́.
|
|
22
|
22
|
|
И҆́бо а҆́зъ и҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀ въ лю́дехъ, гдⷭ҇и, въ сосꙋ́дѣхъ ѱало́мскихъ и҆́стинꙋ твою̀, бж҃е: воспою̀ тебѣ̀ въ гꙋ́слехъ, ст҃ы́й і҆и҃левъ.
|
І́бо аз іспові́мся Тебі́ в лю́дех, Го́споди, в сосу́діх псало́мських і́стину Твою́, Бо́же. Воспою́ Тебі́ в гу́слех, Святи́й Ізра́їлев.
|
|
23
|
23
|
|
Возра́дꙋетѣсѧ оу҆стнѣ̀ моѝ, є҆гда̀ воспою̀ тебѣ̀, и҆ дꙋша̀ моѧ̀, ю҆́же є҆сѝ и҆зба́вилъ:
|
Возра́дуєтіся устні́ мої́, єгда́ воспою́ Тебі́, і душа́ моя́, ю́же єси́ ізба́вил.
|
|
24
|
24
|
|
є҆ще́ же и҆ ѧ҆зы́къ мо́й ве́сь де́нь поꙋчи́тсѧ пра́вдѣ твое́й, є҆гда̀ постыдѧ́тсѧ и҆ посра́мѧтсѧ и҆́щꙋщїй ѕла̑ѧ мнѣ̀.
|
Єще́ же і язи́к мой весь день поучи́ться пра́вді Твоє́й, єгда́ постидя́ться і посра́м'яться і́щущий зла́я мні.
|
|
Ѱало́мъ ѻ҃а
|
Псалом 71
|
|
0
|
0
|
|
Ѡ҆ соломѡ́нѣ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, о҃а҃.
|
О Соломо́ні, псало́м Дави́ду, 71.
|
|
1
|
1
|
|
Бж҃е, сꙋ́дъ тво́й царе́ви да́ждь, и҆ пра́вдꙋ твою̀ сы́нꙋ царе́вꙋ:
|
Бо́же, суд Твой царе́ві даждь, і пра́вду Твою́ си́ну царе́ву;
|
|
2
|
2
|
|
сꙋди́ти лю́демъ твои̑мъ въ пра́вдѣ и҆ ни́щымъ твои̑мъ въ сꙋдѣ̀.
|
суди́ти лю́дем Твої́м в пра́вді і ни́щим Твої́м в суді́.
|
|
3
|
3
|
|
Да воспрїи́мꙋтъ го́ры ми́ръ лю́демъ и҆ хо́лми пра́вдꙋ.
|
Да воспри́ймуть го́ри мир лю́дем і хо́лми пра́вду.
|
|
4
|
4
|
|
Сꙋ́дитъ ни́щымъ людски̑мъ, и҆ спасе́тъ сы́ны оу҆бо́гихъ, и҆ смири́тъ клеветника̀.
|
Су́дить ни́щим людськи́м, і спасе́ть си́ни убо́гих, і смири́ть клеветника́.
|
|
5
|
5
|
|
И҆ пребꙋ́детъ съ со́лнцемъ, и҆ пре́жде лꙋны̀ ро́да родѡ́въ.
|
І пребу́деть с со́лнцем, і пре́жде луни́ ро́да родо́в.
|
|
6
|
6
|
|
Сни́детъ ꙗ҆́кѡ до́ждь на рꙋно̀, и҆ ꙗ҆́кѡ ка́плѧ ка́плющаѧ на зе́млю.
|
Сни́деть, я́ко дождь на руно́, і я́ко ка́пля ка́плющая на зе́млю.
|
|
7
|
7
|
|
Возсїѧ́етъ во дне́хъ є҆гѡ̀ пра́вда и҆ мно́жество ми́ра, до́ндеже ѿи́метсѧ лꙋна̀.
|
Возсія́єть во днех єго́ пра́вда і мно́жество ми́ра, до́ндеже оти́меться луна́.
|
|
8
|
8
|
|
И҆ ѡ҆блада́етъ ѿ мо́рѧ до мо́рѧ, и҆ ѿ рѣ́къ до конє́цъ вселе́нныѧ.
|
І облада́єть от мо́ря до мо́ря, і от рік до коне́ць вселе́нния.
|
|
9
|
9
|
|
Пред̾ ни́мъ припадꙋ́тъ є҆ѳїо́плѧне, и҆ вразѝ є҆гѡ̀ пе́рсть поли́жꙋтъ.
|
Пред ним припаду́ть ефіо́пляне, і вразі́ єго́ персть поли́жуть.
|
|
10
|
10
|
|
Ца́рїе ѳарсі́йстїи и҆ ѻ҆́строви да́ры принесꙋ́тъ, ца́рїе а҆ра́встїи и҆ сава̀ да́ры приведꙋ́тъ:
|
Ца́ріє Фарсі́йстії і о́строві да́ри принесу́ть, ца́ріє Ара́встії і Сава́ да́ри приведу́ть;
|
|
11
|
11
|
|
и҆ покло́нѧтсѧ є҆мꙋ̀ всѝ ца́рїе зе́мстїи, всѝ ꙗ҆зы́цы порабо́таютъ є҆мꙋ̀.
|
і покло́няться єму́ всі ца́ріє зе́мстії, всі язи́ци порабо́тають єму́.
|
|
12
|
12
|
|
Ꙗ҆́кѡ и҆зба́ви ни́ща ѿ си́льна, и҆ оу҆бо́га, є҆мꙋ́же не бѣ̀ помо́щника.
|
Я́ко ізба́ви ни́ща от си́льна, і убо́га, єму́же не бі помо́щника.
|
|
13
|
13
|
|
Пощади́тъ ни́ща и҆ оу҆бо́га, и҆ дꙋ́шы оу҆бо́гихъ спасе́тъ:
|
Пощади́ть ни́ща і убо́га, і ду́ші убо́гих спасе́ть;
|
|
14
|
14
|
|
ѿ ли́хвы и҆ ѿ непра́вды и҆зба́витъ дꙋ́шы и҆́хъ, и҆ че́стно и҆́мѧ є҆гѡ̀ пред̾ ни́ми.
|
от ли́хви і от непра́вди ізба́вить ду́ші їх, і че́стно і́м'я єго́ пред ни́ми.
|
|
15
|
15
|
|
И҆ жи́въ бꙋ́детъ, и҆ да́стсѧ є҆мꙋ̀ ѿ зла́та а҆раві́йска: и҆ помо́лѧтсѧ ѡ҆ не́мъ вы́нꙋ, ве́сь де́нь благословѧ́тъ є҆го̀.
|
І жив бу́деть, і да́сться єму́ от зла́та араві́йська; і помо́ляться о нем ви́ну, весь день благослов'я́ть єго́.
|
|
16
|
16
|
|
Бꙋ́детъ оу҆твержде́нїе на землѝ на версѣ́хъ го́ръ: превознесе́тсѧ па́че лїва́на пло́дъ є҆гѡ̀, и҆ процвѣтꙋ́тъ ѿ гра́да ꙗ҆́кѡ трава̀ земна́ѧ.
|
Бу́деть утвержде́ніє на землі́ на версі́х гор; превознесе́ться па́че Лива́на плод єго́, і процвіту́ть от гра́да, я́ко трава́ земна́я.
|
|
17
|
17
|
|
Бꙋ́детъ и҆́мѧ є҆гѡ̀ благослове́но во вѣ́ки, пре́жде со́лнца пребыва́етъ и҆́мѧ є҆гѡ̀: и҆ благословѧ́тсѧ въ не́мъ всѧ̑ кѡлѣ́на земна́ѧ, всѝ ꙗ҆зы́цы оу҆блажа́тъ є҆го̀.
|
Бу́деть і́м'я єго́ благослове́но во ві́ки, пре́жде со́лнця пребива́єть і́м'я єго́; і благослов'я́ться в нем вся колі́на земна́я, всі язи́ци ублажа́ть єго́.
|
|
18
|
18
|
|
Блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ, творѧ́й чꙋдеса̀ є҆ди́нъ,
|
Благослове́н Госпо́дь, Бог Ізра́їлев, творя́й чудеса́ єди́н,
|
|
19
|
19
|
|
и҆ блгⷭ҇ве́но и҆́мѧ сла́вы є҆гѡ̀ во вѣ́къ и҆ въ вѣ́къ вѣ́ка: и҆ и҆спо́лнитсѧ сла́вы є҆гѡ̀ всѧ̀ землѧ̀: бꙋ́ди, бꙋ́ди.
|
і благослове́нно і́м'я сла́ви Єго́ во вік і в вік ві́ка; і іспо́лниться сла́ви Єго́ вся земля́. Бу́ди, бу́ди.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ ѻ҃в
|
Псалом 72
|
|
0
|
0
|
|
Ѡ҆конча́шасѧ пѣ̑сни дв҃да, сы́на і҆ессе́ова. Ѱало́мъ а҆са́фꙋ, о҃в҃.
|
Оконча́шася пі́сні Дави́да, си́на Ієссе́йова. Псало́м Аса́фу, 72.
|
|
1
|
1
|
|
Ко́ль бл҃гъ бг҃ъ і҆и҃левъ пра̑вымъ се́рдцемъ.
|
Коль благ Бог Ізра́їлев пра́вим се́рдцем.
|
|
2
|
2
|
|
Мои́ же вма́лѣ не подвижа́стѣсѧ но́зѣ: вма́лѣ не пролїѧ́шасѧ стѡпы̀ моѧ̑:
|
Мої́ же вма́лі не подвижа́стіся но́зі; вма́лі не пролія́шася стопи́ моя́;
|
|
3
|
3
|
|
ꙗ҆́кѡ возревнова́хъ на беззакѡ́нныѧ, ми́ръ грѣ́шникѡвъ зрѧ̀:
|
я́ко возревнова́х на беззако́нния, мир грі́шников зря;
|
|
4
|
4
|
|
ꙗ҆́кѡ нѣ́сть восклоне́нїѧ въ сме́рти и҆́хъ и҆ оу҆твержде́нїѧ въ ра́нѣ и҆́хъ:
|
я́ко ність восклоне́нія в сме́рті їх і утвержде́нія в ра́ні їх;
|
|
5
|
5
|
|
въ трꙋдѣ́хъ человѣ́ческихъ не сꙋ́ть, и҆ съ человѣ̑ки не прїи́мꙋтъ ра́нъ.
|
в труді́х челові́чеських не суть, і с челові́ки не при́ймуть ран.
|
|
6
|
6
|
|
Сегѡ̀ ра́ди оу҆держа̀ ѧ҆̀ горды́нѧ и҆́хъ до конца̀: ѡ҆дѣ́ѧшасѧ непра́вдою и҆ нече́стїемъ свои́мъ.
|
Сего́ ра́ди удержа́ я горди́ня їх до конця́; оді́яшася непра́вдою і нече́стієм свої́м.
|
|
7
|
7
|
|
И҆зы́детъ ꙗ҆́кѡ и҆з̾ тꙋ́ка непра́вда и҆́хъ: преидо́ша въ любо́вь се́рдца.
|
Ізи́деть, я́ко із ту́ка, непра́вда їх; прейдо́ша в любо́в се́рдця.
|
|
8
|
8
|
|
Помы́слиша и҆ глаго́лаша въ лꙋка́вствѣ, непра́вдꙋ въ высотꙋ̀ глаго́лаша:
|
Поми́слиша і глаго́лаша в лука́встві, непра́вду в висоту́ глаго́лаша;
|
|
9
|
9
|
|
положи́ша на небесѝ оу҆ста̀ своѧ̑, и҆ ѧ҆зы́къ и҆́хъ пре́йде по землѝ.
|
положи́ша на небесі́ уста́ своя́, і язи́к їх пре́йде по землі́.
|
|
10
|
10
|
|
Сегѡ̀ ра́ди ѡ҆братѧ́тсѧ лю́дїе моѝ сѣ́мѡ, и҆ дні́е и҆спо́лнени ѡ҆брѧ́щꙋтсѧ въ ни́хъ.
|
Сего́ ра́ди обратя́ться лю́діє мої́ сі́мо, і дні́є іспо́лнені обря́щуться в них.
|
|
11
|
11
|
|
И҆ рѣ́ша: ка́кѡ оу҆вѣ́дѣ бг҃ъ; и҆ а҆́ще є҆́сть ра́зꙋмъ въ вы́шнѣмъ;
|
І рі́ша: ка́ко уві́ді Бог? І а́ще єсть ра́зум в ви́шнім?
|
|
12
|
12
|
|
Сѐ, сі́и грѣ̑шницы и҆ гобзꙋ́ющїи въ вѣ́къ оу҆держа́ша бога́тство.
|
Се, сі́ї грі́шници і гобзу́ющії в вік удержа́ша бога́тство.
|
|
13
|
13
|
|
И҆ рѣ́хъ: є҆да̀ [оу҆̀бо] всꙋ́е ѡ҆правди́хъ се́рдце моѐ и҆ оу҆мы́хъ въ непови́нныхъ рꙋ́цѣ моѝ,
|
І ріх: єда́ [у́бо] всу́є оправди́х се́рдце моє́ і уми́х в непови́нних ру́ці мої́,
|
|
14
|
14
|
|
и҆ бы́хъ ꙗ҆́звенъ ве́сь де́нь, и҆ ѡ҆бличе́нїе моѐ на оу҆́тренихъ;
|
і бих я́звен весь день, і обличе́ніє моє́ на у́треніх?
|
|
15
|
15
|
|
А҆́ще глаго́лахъ, повѣ́мъ та́кѡ: сѐ, ро́дꙋ сынѡ́въ твои́хъ, є҆мꙋ́же ѡ҆бѣща́хсѧ [сѐ, ро́дꙋ сынѡ́въ твои́хъ престꙋпи́хъ]:
|
А́ще глаго́лах, пові́м та́ко: се, ро́ду сино́в Твої́х, єму́же обіща́хся [се, ро́ду сино́в Твої́х преступи́х];
|
|
16
|
16
|
|
и҆ непщева́хъ разꙋмѣ́ти: сїѐ трꙋ́дъ є҆́сть предо мно́ю,
|
і непщева́х разумі́ти; сіє́ труд єсть пре́до мно́ю,
|
|
17
|
17
|
|
до́ндеже вни́дꙋ во ст҃и́ло бж҃їе и҆ разꙋмѣ́ю въ послѣ̑днѧѧ и҆́хъ.
|
до́ндеже вни́ду во святи́ло Бо́жиє і разумі́ю в послі́дняя їх.
|
|
18
|
18
|
|
Ѻ҆ба́че за льщє́нїѧ и҆́хъ положи́лъ є҆сѝ и҆̀мъ ѕла̑ѧ, низложи́лъ є҆сѝ ѧ҆̀, внегда̀ разгордѣ́шасѧ.
|
Оба́че за льще́нія їх положи́л єси́ їм зла́я, низложи́л єси́ я, внегда́ разгорди́шася.
|
|
19
|
19
|
|
Ка́кѡ бы́ша въ запꙋстѣ́нїе; внеза́пꙋ и҆зчезо́ша, погибо́ша за беззако́нїе своѐ.
|
Ка́ко би́ша в запусті́ніє? Внеза́пу ізчезо́ша, погибо́ша за беззако́ніє своє́.
|
|
20
|
20
|
|
Ꙗ҆́кѡ со́нїе востаю́щагѡ, гдⷭ҇и, во гра́дѣ твое́мъ ѡ҆́бразъ и҆́хъ оу҆ничижи́ши.
|
Я́ко со́ніє востаю́щаго, Го́споди, во гра́ді Твоє́м о́браз їх уничижи́ши.
|
|
21
|
21
|
|
Ꙗ҆́кѡ разжже́сѧ се́рдце моѐ, и҆ оу҆трѡ́бы моѧ̑ и҆змѣни́шасѧ:
|
Я́ко разжже́ся се́рдце моє́, і утро́би моя́ ізміни́шася;
|
|
22
|
22
|
|
и҆ а҆́зъ оу҆ничиже́нъ, и҆ не разꙋмѣ́хъ, ско́тенъ бы́хъ оу҆ тебє̀.
|
і аз унічиже́н, і не разумі́х, ско́тен бих у Тебе́.
|
|
23
|
23
|
|
И҆ а҆́зъ вы́нꙋ съ тобо́ю: оу҆держа́лъ є҆сѝ рꙋ́кꙋ деснꙋ́ю мою̀,
|
І аз ви́ну с Тобо́ю; удержа́л єси́ ру́ку десну́ю мою́,
|
|
24
|
24
|
|
и҆ совѣ́томъ твои́мъ наста́вилъ мѧ̀ є҆сѝ, и҆ со сла́вою прїѧ́лъ мѧ̀ є҆сѝ.
|
і сові́том Твої́м наста́вил м'я єси́, і со сла́вою прия́л м'я єси́.
|
|
25
|
25
|
|
Что́ бо мѝ є҆́сть на нб҃сѝ; и҆ ѿ тебє̀ что̀ восхотѣ́хъ на землѝ;
|
Что бо мі єсть на небесі́? І от Тебе́ что восхоті́х на землі́?
|
|
26
|
26
|
|
И҆зчезѐ се́рдце моѐ и҆ пло́ть моѧ̀, бж҃е се́рдца моегѡ̀, и҆ ча́сть моѧ̀, бж҃е, во вѣ́къ.
|
Ізчезе́ се́рдце моє́ і плоть моя́, Бо́же се́рдця моєго́, і часть моя́, Бо́же, во вік.
|
|
27
|
27
|
|
Ꙗ҆́кѡ сѐ, оу҆далѧ́ющїи себѐ ѿ тебє̀ поги́бнꙋтъ: потреби́лъ є҆сѝ всѧ́каго любодѣ́ющаго ѿ тебє̀.
|
Я́ко се, удаля́ющії себе́ от Тебе́ поги́бнуть; потреби́л єси́ вся́каго любоді́ющаго от Тебе́.
|
|
28
|
28
|
|
Мнѣ́ же прилѣплѧ́тисѧ бг҃ови бла́го є҆́сть, полага́ти на гдⷭ҇а оу҆пова́нїе моѐ, возвѣсти́ти мѝ всѧ̑ хвалы̑ твоѧ̑, во вратѣ́хъ дще́ре сїѡ́ни.
|
Мні же приліпля́тися Бо́гові бла́го єсть, полага́ти на Го́спода упова́ніє моє́, возвісти́ти мі вся хвали́ Твоя́, во враті́х дще́ре Сіо́ні.
|
|
Ѱало́мъ ѻ҃г
|
Псалом 73
|
|
0
|
0
|
|
Ра́зꙋма а҆са́фꙋ, о҃г҃.
|
Ра́зума Аса́фу, 73.
|
|
1
|
1
|
|
Вскꙋ́ю, бж҃е, ѿри́нꙋлъ є҆сѝ до конца̀; разгнѣ́васѧ ꙗ҆́рость твоѧ̀ на ѻ҆́вцы па́жити твоеѧ̀;
|
Вску́ю, Бо́же, отри́нул єси́ до конця́? Разгні́вася я́рость Твоя́ на о́вці па́житі Твоєя́?
|
|
2
|
2
|
|
Помѧнѝ со́нмъ тво́й, є҆го́же стѧжа́лъ є҆сѝ и҆спе́рва, и҆зба́вилъ є҆сѝ жезло́мъ достоѧ́нїѧ твоегѡ̀, гора̀ сїѡ́нъ сїѧ̀ [же́злъ достоѧ́нїѧ твоегѡ̀, го́рꙋ сїѡ́нъ сїю̀], въ не́йже всели́лсѧ є҆сѝ.
|
Пом'яни́ сонм Твой, єго́же стяжа́л єси́ іспе́рва, ізба́вил єси́ жезло́м достоя́нія Твоєго́, гора́ Сіо́н сія́ [жезл достоя́нія Твоєго́, го́ру Сіо́н сію́], в не́йже всели́лся єси́.
|
|
3
|
3
|
|
Воздви́гни рꙋ́цѣ твоѝ на горды̑ни и҆́хъ въ коне́цъ, є҆ли̑ка лꙋка́внова вра́гъ во ст҃ѣ́мъ твое́мъ.
|
Воздви́гни ру́ці Твої́ на горди́ні їх в коне́ць, єли́ка лука́внова враг во святі́м Твоє́м.
|
|
4
|
4
|
|
И҆ восхвали́шасѧ ненави́дѧщїи тѧ̀ посредѣ̀ пра́здника твоегѡ̀: положи́ша зна́мєнїѧ своѧ̑ зна́мєнїѧ, и҆ не позна́ша,
|
І восхвали́шася ненави́дящії Тя посреді́ пра́здника Твоєго́; положи́ша зна́менія своя́ зна́менія, і не позна́ша,
|
|
5
|
5
|
|
ꙗ҆́кѡ во и҆схо́дѣ превы́ше: ꙗ҆́кѡ въ дꙋбра́вѣ дре́вѧнѣ сѣки́рами разсѣко́ша
|
я́ко во ісхо́ді преви́ше; я́ко в дубра́ві дре́в'яні сіки́рами разсіко́ша
|
|
6
|
6
|
|
двє́ри є҆гѡ̀ вкꙋ́пѣ, сѣ́чивомъ и҆ ѻ҆ско́рдомъ разрꙋши́ша и҆̀.
|
две́рі єго́ вку́пі, сі́чивом і оско́рдом разруши́ша ї.
|
|
7
|
7
|
|
Возжго́ша ѻ҆гне́мъ ст҃и́ло твоѐ: на землѝ ѡ҆скверни́ша жили́ще и҆́мене твоегѡ̀.
|
Возжго́ша огне́м святи́ло Твоє́; на землі́ оскверни́ша жили́ще і́мене Твоєго́.
|
|
8
|
8
|
|
Рѣ́ша въ се́рдцы свое́мъ ю҆́жики и҆́хъ вкꙋ́пѣ: прїиди́те, и҆ ѿста́вимъ всѧ̑ пра́здники бж҃їѧ ѿ землѝ.
|
Рі́ша в се́рдці своє́м ю́жики їх вку́пі: прийді́те, і отста́вим вся пра́здники Бо́жия от землі́.
|
|
9
|
9
|
|
Зна́мєнїѧ и҆́хъ [зна́менїй на́шихъ] не ви́дѣхомъ: нѣ́сть ктомꙋ̀ прⷪ҇ро́ка, и҆ на́съ не позна́етъ ктомꙋ̀.
|
Зна́мєнія їх [зна́меній на́ших] не ви́діхом; ність ктому́ проро́ка, і нас не позна́єть ктому́.
|
|
10
|
10
|
|
Доко́лѣ, бж҃е, поно́ситъ вра́гъ; раздражи́тъ проти́вный и҆́мѧ твоѐ до конца̀;
|
Доко́лі, Бо́же, поно́сить враг? Раздражи́ть проти́вний і́м'я Твоє́ до конця́?
|
|
11
|
11
|
|
Вскꙋ́ю ѿвраща́еши рꙋ́кꙋ твою̀ и҆ десни́цꙋ твою̀ ѿ среды̀ нѣ́дра твоегѡ̀ въ коне́цъ;
|
Вску́ю отвраща́єши ру́ку Твою́ і десни́цю Твою́ от среди́ ні́дра Твоєго́ в коне́ць?
|
|
12
|
12
|
|
Бг҃ъ же, цр҃ь на́шъ, пре́жде вѣ́ка содѣ́ла спⷭ҇нїе посредѣ̀ землѝ.
|
Бог же, Цар наш, пре́жде ві́ка соді́ла спасе́ніє посреді́ землі́.
|
|
13
|
13
|
|
Ты̀ оу҆тверди́лъ є҆сѝ си́лою твое́ю мо́ре: ты̀ сте́рлъ є҆сѝ главы̑ ѕмїє́въ въ водѣ̀:
|
Ти утверди́л єси́ си́лою Твоє́ю мо́ре; Ти стерл єси́ глави́ зміє́в в воді́;
|
|
14
|
14
|
|
ты̀ сокрꙋши́лъ є҆сѝ главꙋ̀ ѕмі́евꙋ, да́лъ є҆сѝ того̀ бра́шно лю́демъ є҆ѳїѡ́пскимъ.
|
Ти сокруши́л єси́ главу́ змі́єву, дал єси́ того́ бра́шно лю́дем ефіо́пським.
|
|
15
|
15
|
|
Ты̀ расто́рглъ є҆сѝ и҆сто́чники и҆ пото́ки: ты̀ и҆зсꙋши́лъ є҆сѝ рѣ́ки и҆ѳа̑мскїѧ.
|
Ти расто́ргл єси́ істо́чники і пото́ки; Ти ізсуши́л єси́ рі́ки Іфа́мськия.
|
|
16
|
16
|
|
Тво́й є҆́сть де́нь, и҆ твоѧ̀ є҆́сть но́щь: ты̀ соверши́лъ є҆сѝ зарю̀ и҆ со́лнце.
|
Твой єсть день, і Твоя́ єсть нощ; Ти соверши́л єси́ зарю́ і со́лнце.
|
|
17
|
17
|
|
Ты̀ сотвори́лъ є҆сѝ всѧ̑ предѣ́лы землѝ: жа́твꙋ и҆ ве́снꙋ ты̀ созда́лъ є҆сѝ ѧ҆̀.
|
Ти сотвори́л єси́ вся преді́ли землі́; жа́тву і ве́сну Ти созда́л єси́ я.
|
|
18
|
18
|
|
Помѧнѝ сїѧ̑: вра́гъ поносѝ гдⷭ҇еви, и҆ лю́дїе безꙋ́мнїи раздражи́ша и҆́мѧ твоѐ.
|
Пом'яни́ сія́; враг поноси́ Го́сподеві, і лю́діє безу́мнії раздражи́ша і́м'я Твоє́.
|
|
19
|
19
|
|
Не преда́ждь ѕвѣрє́мъ дꙋ́шꙋ и҆сповѣ́дающꙋюсѧ тебѣ̀: дꙋ́шъ оу҆бо́гихъ твои́хъ не забꙋ́ди до конца̀.
|
Не преда́ждь звіре́м ду́шу іспові́дающуюся Тебі́; душ убо́гих Твої́х не забу́ди до конця́.
|
|
20
|
20
|
|
При́зри на завѣ́тъ тво́й: ꙗ҆́кѡ и҆спо́лнишасѧ помраче́ннїи землѝ домѡ́въ беззако́нїй.
|
При́зри на заві́т Твой; я́ко іспо́лнишася помраче́ннії землі́ домо́в беззако́ній.
|
|
21
|
21
|
|
Да не возврати́тсѧ смире́нный посра́мленъ: ни́щъ и҆ оу҆бо́гъ восхвали́та и҆́мѧ твоѐ.
|
Да не возврати́ться смире́нний посра́млен; нищ і убо́г восхвали́та і́м'я Твоє́.
|
|
22
|
22
|
|
Воста́ни, бж҃е, сꙋдѝ прю̀ твою̀: помѧнѝ поноше́нїе твоѐ, є҆́же ѿ безꙋ́мнагѡ ве́сь де́нь.
|
Воста́ни, Бо́же, суди́ прю Твою́; пом'яни́ поноше́ніє Твоє́, є́же от безу́мнаго весь день.
|
|
23
|
23
|
|
Не забꙋ́ди гла́са моли́твєнникъ твои́хъ: горды́нѧ ненави́дѧщихъ тѧ̀ взы́де вы́нꙋ [да восхо́дитъ вы́нꙋ къ тебѣ̀].
|
Не забу́ди гла́са моли́твенник Твої́х; горди́ня ненави́дящих Тя взи́де ви́ну [да восхо́дить ви́ну к Тебі́].
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ ѻ҃д
|
Псалом 74
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, да не растли́ши, ѱало́мъ пѣ́сни а҆са́фꙋ, о҃д҃.
|
В коне́ць, да не растли́ши, псало́м пі́сні Аса́фу, 74.
|
|
2
|
2
|
|
И҆сповѣ́мысѧ тебѣ̀, бж҃е, и҆сповѣ́мысѧ тебѣ̀ и҆ призове́мъ и҆́мѧ твоѐ: повѣ́мъ всѧ̑ чꙋдеса̀ твоѧ̑.
|
Іспові́мися Тебі́, Бо́же, іспові́мися Тебі́ і призове́м і́м'я Твоє́; пові́м вся чудеса́ Твоя́.
|
|
3
|
3
|
|
Є҆гда̀ прїимꙋ̀ вре́мѧ, а҆́зъ правѡты̀ возсꙋждꙋ̀.
|
Єгда́ прийму́ вре́м'я, аз правоти́ возсужду́.
|
|
4
|
4
|
|
Раста́ѧсѧ землѧ̀ и҆ всѝ живꙋ́щїи на не́й, а҆́зъ оу҆тверди́хъ столпы̀ є҆ѧ̀.
|
Раста́яся земля́ і всі живу́щії на ней, аз утверди́х столпи́ єя́.
|
|
5
|
5
|
|
Рѣ́хъ беззако́ннꙋющымъ, не беззако́ннꙋйте: и҆ согрѣша́ющымъ, не возноси́те ро́га.
|
Ріх беззако́ннующим: не беззако́ннуйте! І согріша́ющим: не возносі́те ро́га.
|
|
6
|
6
|
|
Не воздвиза́йте на высотꙋ̀ ро́га ва́шегѡ и҆ не глаго́лите на бг҃а непра́вдꙋ:
|
Не воздвиза́йте на висоту́ ро́га ва́шего і не глаго́літе на Бо́га непра́вду;
|
|
7
|
7
|
|
ꙗ҆́кѡ нижѐ ѿ и҆схѡ́дъ, нижѐ и҆ за̑падъ, нижѐ ѿ пꙋсты́хъ го́ръ.
|
я́ко ніже́ от ісхо́д, ніже́ і за́пад, ніже́ от пусти́х гор.
|
|
8
|
8
|
|
Ꙗ҆́кѡ бг҃ъ сꙋдїѧ̀ є҆́сть: сего̀ смирѧ́етъ, и҆ сего̀ возно́ситъ.
|
Я́ко Бог Судія́ єсть; cего́ смиря́єть, і cего́ возно́сить.
|
|
9
|
9
|
|
Ꙗ҆́кѡ ча́ша въ рꙋцѣ̀ гдⷭ҇ни, вїна̀ нерастворе́на и҆спо́лнь растворе́нїѧ, и҆ оу҆клонѝ ѿ сеѧ̀ въ сїю̀: ѻ҆ба́че дро́ждїе є҆гѡ̀ не и҆стощи́сѧ, и҆спїю́тъ всѝ грѣ́шнїи землѝ.
|
Я́ко ча́ша в руці́ Госпо́дні, вина́ нерастворе́на іспо́лнь растворе́нія, і уклони́ от сея́ в сію́; оба́че дро́ждіє Єго́ не істощи́ся, іспію́ть всі грі́шнії землі́.
|
|
10
|
10
|
|
А҆́зъ же возра́дꙋюсѧ въ вѣ́къ, воспою̀ бг҃ꙋ і҆а́кѡвлю:
|
Аз же возра́дуюся в вік, воспою́ Бо́гу Іа́ковлю;
|
|
11
|
11
|
|
и҆ всѧ̑ ро́ги грѣ́шныхъ сломлю̀, и҆ вознесе́тсѧ ро́гъ првⷣнагѡ.
|
і вся ро́ги грі́шних сломлю́, і вознесе́ться рог пра́веднаго.
|
|
Ѱало́мъ ѻ҃є
|
Псалом 75
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, въ пѣ́снехъ, ѱало́мъ а҆са́фꙋ, пѣ́снь ко а҆ссѷрі́анинꙋ, о҃е҃.
|
В коне́ць, в пі́снех, псало́м Аса́фу, піснь ко ассирі́анину, 75.
|
|
2
|
2
|
|
Вѣ́домъ во і҆ꙋде́и бг҃ъ: во і҆и҃ли ве́лїе и҆́мѧ є҆гѡ̀.
|
Ві́дом во Іуде́ї Бог; во Ізра́їлі ве́ліє і́м'я Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
И҆ бы́сть въ ми́рѣ мѣ́сто є҆гѡ̀, и҆ жили́ще є҆гѡ̀ въ сїѡ́нѣ.
|
І бисть в ми́рі мі́сто Єго́, і жили́ще Єго́ в Сіо́ні.
|
|
4
|
4
|
|
Та́мѡ сокрꙋшѝ крѣ́пѡсти лꙋкѡ́въ, ѻ҆рꙋ́жїе и҆ ме́чь и҆ бра́нь.
|
Та́мо сокруши́ крі́пості луко́в, ору́жіє і меч і брань.
|
|
5
|
5
|
|
Просвѣща́еши ты̀ ди́внѡ ѿ го́ръ вѣ́чныхъ.
|
Просвіща́єши Ти ди́вно от гор ві́чних.
|
|
6
|
6
|
|
Смѧто́шасѧ всѝ неразꙋ́мнїи се́рдцемъ: оу҆снꙋ́ша сно́мъ свои́мъ, и҆ ничто́же ѡ҆брѣто́ша всѝ мꙋ́жїе бога́тства въ рꙋка́хъ свои́хъ.
|
См'ято́шася всі неразу́мнії се́рдцем; усну́ша сном свої́м, і нічто́же обріто́ша всі му́жіє бога́тства в рука́х свої́х.
|
|
7
|
7
|
|
Ѿ запреще́нїѧ твоегѡ̀, бж҃е і҆а́ковль, воздрема́ша всѣ́дшїи на ко́ни.
|
От запреще́нія Твоєго́, Бо́же Іа́ковль, воздрема́ша всі́дшії на ко́ні.
|
|
8
|
8
|
|
Ты̀ стра́шенъ є҆сѝ, и҆ кто̀ противоста́нетъ тебѣ̀; ѿто́лѣ гнѣ́въ тво́й.
|
Ти стра́шен єси́, і кто противоста́неть Тебі́? Отто́лі гнів Твой.
|
|
9
|
9
|
|
Съ нб҃сѐ слы́шанъ сотвори́лъ є҆сѝ сꙋ́дъ: землѧ̀ оу҆боѧ́сѧ и҆ оу҆молча̀,
|
С небесе́ сли́шан сотвори́л єси́ суд; земля́ убоя́ся і умолча́,
|
|
10
|
10
|
|
внегда̀ воста́ти на сꙋ́дъ бг҃ꙋ, спⷭ҇тѝ всѧ̑ крѡ́ткїѧ землѝ.
|
внегда́ воста́ти на суд Бо́гу, спасти́ вся кро́ткия землі́.
|
|
11
|
11
|
|
Ꙗ҆́кѡ помышле́нїе человѣ́ческое и҆сповѣ́стсѧ тебѣ̀, и҆ ѡ҆ста́нокъ помышле́нїѧ пра́зднꙋетъ тѝ.
|
Я́ко помишле́ніє челові́чеськоє іспові́сться Тебі́, і оста́нок помишле́нія пра́зднуєть Ті.
|
|
12
|
12
|
|
Помоли́тесѧ и҆ воздади́те гдⷭ҇еви бг҃ꙋ на́шемꙋ: всѝ, и҆̀же ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀, принесꙋ́тъ да́ры
|
Помолі́теся і воздаді́те Го́сподеві Бо́гу на́шему; всі, і́же о́крест Єго́, принесу́ть да́ри
|
|
13
|
13
|
|
стра́шномꙋ и҆ ѿе́млющемꙋ дꙋ́хи кнѧзе́й, стра́шномꙋ па́че царе́й земны́хъ.
|
Стра́шному і от'ємлющему ду́хи князе́й, стра́шному па́че царе́й земни́х.
|
|
Ѱало́мъ ѻ҃ѕ
|
Псалом 76
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѡ҆ і҆дїѳꙋ́мѣ, ѱало́мъ а҆са́фꙋ, о҃ѕ҃.
|
В коне́ць, о Ідіфу́мі, псало́м Аса́фу, 76.
|
|
2
|
2
|
|
Гла́сомъ мои́мъ ко гдⷭ҇ꙋ воззва́хъ, гла́сомъ мои́мъ къ бг҃ꙋ, и҆ внѧ́тъ мѝ.
|
Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, гла́сом мої́м к Бо́гу, і внят мі.
|
|
3
|
3
|
|
Въ де́нь ско́рби моеѧ̀ бг҃а взыска́хъ рꙋка́ма мои́ма, но́щїю пред̾ ни́мъ, и҆ не прельще́нъ бы́хъ: ѿве́ржесѧ оу҆тѣ́шитисѧ дꙋша̀ моѧ̀.
|
В день ско́рби моєя́ Бо́га взиска́х рука́ма мої́ма, но́щію пред Ним, і не прельще́н бих; отве́ржеся уті́шитися душа́ моя́.
|
|
4
|
4
|
|
Помѧнꙋ́хъ бг҃а и҆ возвесели́хсѧ, поглꙋмлѧ́хсѧ [размышлѧ́хъ], и҆ малодꙋ́шствоваше дꙋ́хъ мо́й.
|
Пом'яну́х Бо́га і возвесели́хся, поглумля́хся [размишля́х], і малоду́шствоваше дух мой.
|
|
5
|
5
|
|
Предвари́стѣ стражбы̑ ѻ҆́чи моѝ: смѧто́хсѧ и҆ не глаго́лахъ.
|
Предвари́сті стражби́ о́чі мої́; см'ято́хся і не глаго́лах.
|
|
6
|
6
|
|
Помы́слихъ дни̑ пє́рвыѧ, и҆ лѣ̑та вѣ̑чнаѧ помѧнꙋ́хъ, и҆ поꙋча́хсѧ:
|
Поми́слих дні пе́рвия, і лі́та ві́чная пом'яну́х, і поуча́хся;
|
|
7
|
7
|
|
но́щїю се́рдцемъ мои́мъ глꙋмлѧ́хсѧ, и҆ тꙋжа́ше [размышлѧ́хъ, и҆ и҆спы́товаше] дꙋ́хъ мо́й:
|
но́щію се́рдцем мої́м глумля́хся, і тужа́ше [размишля́х, і іспи́товаше] дух мой;
|
|
8
|
8
|
|
є҆да̀ во вѣ́ки ѿри́нетъ гдⷭ҇ь и҆ не приложи́тъ бл҃говоли́ти па́ки;
|
єда́ во ві́ки отри́неть Госпо́дь і не приложи́ть благоволи́ти па́ки?
|
|
9
|
9
|
|
и҆лѝ до конца̀ млⷭ҇ть свою̀ ѿсѣче́тъ, сконча̀ гл҃го́лъ ѿ ро́да въ ро́дъ;
|
іли́ до конця́ ми́лость Свою́ отсіче́ть, сконча́ глаго́л от ро́да в род?
|
|
10
|
10
|
|
є҆да̀ забꙋ́детъ оу҆ще́дрити бг҃ъ; и҆лѝ оу҆держи́тъ во гнѣ́вѣ свое́мъ щедрѡ́ты своѧ̑;
|
єда́ забу́деть уще́дрити Бог? Іли́ удержи́ть во гні́ві Своє́м щедро́ти Своя́?
|
|
11
|
11
|
|
И҆ рѣ́хъ: нн҃ѣ нача́хъ, сїѧ̀ и҆змѣ́на десни́цы вы́шнѧгѡ.
|
І ріх: ни́ні нача́х, сія́ ізмі́на десни́ці Ви́шняго.
|
|
12
|
12
|
|
Помѧнꙋ́хъ дѣла̀ гдⷭ҇нѧ: ꙗ҆́кѡ помѧнꙋ̀ ѿ нача́ла чꙋдеса̀ твоѧ̑,
|
Пом'яну́х діла́ Госпо́дня; я́ко пом'яну́ от нача́ла чудеса́ Твоя́,
|
|
13
|
13
|
|
и҆ поꙋчꙋ́сѧ во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ твои́хъ, и҆ въ начина́нїихъ твои́хъ поглꙋмлю́сѧ [размышлѧ́ти бꙋ́дꙋ].
|
і поучу́ся во всіх ді́ліх Твої́х, і в начина́ніїх Твої́х поглумлю́ся [размишля́ти бу́ду].
|
|
14
|
14
|
|
Бж҃е, во ст҃ѣ́мъ пꙋ́ть тво́й: кто̀ бг҃ъ ве́лїй, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ на́шъ;
|
Бо́же, во святі́м путь Твой; кто Бог ве́лій, я́ко Бог наш?
|
|
15
|
15
|
|
Ты̀ є҆сѝ бг҃ъ творѧ́й чꙋдеса̀: сказа́лъ є҆сѝ въ лю́дехъ си́лꙋ твою̀,
|
Ти єси́ Бог творя́й чудеса́; сказа́л єси́ в лю́дех си́лу Твою́,
|
|
16
|
16
|
|
и҆зба́вилъ є҆сѝ мы́шцею твое́ю лю́ди твоѧ̑, сы́ны і҆а̑кѡвли и҆ і҆ѡ́сифѡвы.
|
ізба́вил єси́ ми́шцею Твоє́ю лю́ди Твоя́, си́ни Іа́ковлі і Іо́сифови.
|
|
17
|
17
|
|
Ви́дѣша тѧ̀ во́ды, бж҃е, ви́дѣша тѧ̀ во́ды и҆ оу҆боѧ́шасѧ: смѧто́шасѧ бє́здны.
|
Ви́діша Тя во́ди, Бо́же, ви́діша Тя во́ди і убоя́шася; см'ято́шася бе́здни.
|
|
18
|
18
|
|
Мно́жество шꙋ́ма во́дъ: гла́съ да́ша ѡ҆́блацы, и҆́бо стрѣ́лы твоѧ̑ прехо́дѧтъ.
|
Мно́жество шу́ма вод; глас да́ша о́блаци, і́бо стрі́ли Твоя́ прехо́дять.
|
|
19
|
19
|
|
Гла́съ гро́ма твоегѡ̀ въ колесѝ, ѡ҆свѣти́ша мѡ́лнїѧ твоѧ̑ вселе́ннꙋю: подви́жесѧ и҆ тре́петна бы́сть землѧ̀.
|
Глас гро́ма Твоєго́ в колесі́, освіти́ша мо́лнія Твоя́ вселе́нную; подви́жеся і тре́петна бисть земля́.
|
|
20
|
20
|
|
Въ мо́ри пꙋтїѐ твоѝ, и҆ стєзѝ твоѧ̑ въ вода́хъ мно́гихъ, и҆ слѣды̀ твоѝ не позна́ютсѧ.
|
В мо́рі путіє́ Твої́, і стезі́ Твоя́ в вода́х мно́гих, і сліди́ Твої́ не позна́ються.
|
|
21
|
21
|
|
Наста́вилъ є҆сѝ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́вцы лю́ди твоѧ̑ рꙋко́ю мѡѷсе́овою и҆ а҆арѡ́нею.
|
Наста́вил єси́, я́ко о́вці, лю́ди Твоя́ руко́ю Моїсе́йовою і Ааро́нею.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ ѻ҃з
|
Псалом 77
|
|
0
|
0
|
|
Ра́зꙋма а҆са́фꙋ, о҃з҃.
|
Ра́зума Аса́фу, 77.
|
|
1
|
1
|
|
Внемли́те, лю́дїе моѝ, зако́нꙋ моемꙋ̀, приклони́те оу҆́хо ва́ше во глаго́лы оу҆́стъ мои́хъ.
|
Внемлі́те, лю́діє мої́, зако́ну моєму́, приклоні́те у́хо ва́ше во глаго́ли уст мої́х.
|
|
2
|
2
|
|
Ѿве́рзꙋ въ при́тчахъ оу҆ста̀ моѧ̑, провѣща́ю гана̑нїѧ и҆спе́рва.
|
Отве́рзу в при́тчах уста́ моя́, провіща́ю гана́нія іспе́рва.
|
|
3
|
3
|
|
Є҆ли̑ка слы́шахомъ и҆ позна́хомъ ѧ҆̀, и҆ ѻ҆тцы̀ на́ши повѣ́даша на́мъ:
|
Єли́ка сли́шахом і позна́хом я, і отці́ на́ші пові́даша нам;
|
|
4
|
4
|
|
не оу҆таи́шасѧ ѿ ча̑дъ и҆́хъ въ ро́дъ и҆́нъ, возвѣща́юще хвалы̑ гдⷭ҇ни, и҆ си̑лы є҆гѡ̀ и҆ чꙋдеса̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же сотворѝ.
|
не утаї́шася от чад їх в род ін, возвіща́юще хвали́ Госпо́дні, і си́ли Єго́, і чудеса́ Єго́, я́же сотвори́.
|
|
5
|
5
|
|
И҆ воздви́же свидѣ́нїе во і҆а́кѡвѣ, и҆ зако́нъ положѝ во і҆и҃ли, є҆ли̑ка заповѣ́да ѻ҆тцє́мъ на́шымъ сказа́ти ѧ҆̀ сыновѡ́мъ свои̑мъ,
|
І воздви́же свиді́ніє во Іа́кові, і зако́н положи́ во Ізра́їлі, єли́ка запові́да отце́м на́шим сказа́ти я синово́м свої́м,
|
|
6
|
6
|
|
ꙗ҆́кѡ да позна́етъ ро́дъ и҆́нъ, сы́нове родѧ́щїисѧ, и҆ воста́нꙋтъ и҆ повѣ́дѧтъ ѧ҆̀ сыновѡ́мъ свои̑мъ:
|
я́ко да позна́єть род ін, си́нове родя́щіїся, і воста́нуть, і пові́дять я синово́м свої́м;
|
|
7
|
7
|
|
да положа́тъ на бг҃а оу҆пова́нїе своѐ, и҆ не забꙋ́дꙋтъ дѣ́лъ бж҃їихъ, и҆ за́пѡвѣди є҆гѡ̀ взы́щꙋтъ:
|
да положа́ть на Бо́га упова́ніє своє́, і не забу́дуть діл Бо́жиїх, і за́повіді Єго́ взи́щуть;
|
|
8
|
8
|
|
да не бꙋ́дꙋтъ ꙗ҆́коже ѻ҆тцы̀ и҆́хъ, ро́дъ стропти́въ и҆ преѡгорчева́ѧй, ро́дъ и҆́же не и҆спра́ви се́рдца своегѡ̀ и҆ не оу҆вѣ́ри съ бг҃омъ дꙋ́ха своегѡ̀.
|
да не бу́дуть я́коже отці́ їх, род стропти́в і преогорчева́яй, род і́же не іспра́ви се́рдця своєго́ і не уві́ри с Бо́гом ду́ха своєго́.
|
|
9
|
9
|
|
Сы́нове є҆фрє́мли налѧца́юще и҆ стрѣлѧ́юще лꙋ́ки возврати́шасѧ въ де́нь бра́ни:
|
Си́нове Єфре́млі, наляца́юще і стріля́юще лу́ки, возврати́шася в день бра́ні;
|
|
10
|
10
|
|
не сохрани́ша завѣ́та бж҃їѧ, и҆ въ зако́нѣ є҆гѡ̀ не восхотѣ́ша ходи́ти.
|
не сохрани́ша заві́та Бо́жия, і в зако́ні Єго́ не восхоті́ша ходи́ти.
|
|
11
|
11
|
|
И҆ забы́ша бл҃годѣѧ̑нїѧ є҆гѡ̀ и҆ чꙋдеса̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же показа̀ и҆̀мъ
|
І заби́ша благодія́нія Єго́ і чудеса́ Єго́, я́же показа́ їм
|
|
12
|
12
|
|
пред̾ ѻ҆тцы̑ и҆́хъ, ꙗ҆̀же сотворѝ чꙋдеса̀ въ землѝ є҆гѵ́петстѣй, на по́ли танеѡ́сѣ:
|
пред отці́ їх, я́же сотвори́ чудеса́ в землі́ Єги́петстій, на по́лі Танео́сі;
|
|
13
|
13
|
|
разве́рзе мо́ре и҆ проведѐ и҆̀хъ: предста́ви во́ды ꙗ҆́кѡ мѣ́хъ,
|
разве́рзе мо́ре і проведе́ їх; предста́ви во́ди, я́ко міх,
|
|
14
|
14
|
|
и҆ наста́ви ѧ҆̀ ѡ҆́блакомъ во днѝ и҆ всю̀ но́щь просвѣще́нїемъ ѻ҆гнѧ̀.
|
і наста́ви я о́блаком во дні і всю нощ просвіще́нієм огня́.
|
|
15
|
15
|
|
Разве́рзе ка́мень въ пꙋсты́ни и҆ напоѝ ѧ҆̀ ꙗ҆́кѡ въ бе́зднѣ мно́зѣ:
|
Разве́рзе ка́мень в пусти́ні і напої́ я, я́ко в бе́здні мно́зі;
|
|
16
|
16
|
|
и҆ и҆зведѐ во́дꙋ и҆з̾ ка́мене и҆ низведѐ ꙗ҆́кѡ рѣ́ки во́ды.
|
і ізведе́ во́ду із ка́мене, і низведе́, я́ко рі́ки, во́ди.
|
|
17
|
17
|
|
И҆ приложи́ша є҆щѐ согрѣша́ти є҆мꙋ̀, преѡгорчи́ша вы́шнѧго въ безво́днѣй:
|
І приложи́ша єще́ согріша́ти Єму́, преогорчи́ша Ви́шняго в безво́дній;
|
|
18
|
18
|
|
и҆ и҆скꙋси́ша бг҃а въ сердца́хъ свои́хъ, воспроси́ти бра̑шна дꙋша́мъ свои̑мъ.
|
і іскуси́ша Бо́га в сердця́х свої́х, воспроси́ти бра́шна душа́м свої́м.
|
|
19
|
19
|
|
И҆ клевета́ша на бг҃а и҆ рѣ́ша: є҆да̀ возмо́жетъ бг҃ъ оу҆гото́вати трапе́зꙋ въ пꙋсты́ни;
|
І клевета́ша на Бо́га і рі́ша: єда́ возмо́жеть Бог угото́вати трапе́зу в пусти́ні?
|
|
20
|
20
|
|
Поне́же поразѝ ка́мень, и҆ потеко́ша во́ды, и҆ пото́цы наводни́шасѧ: є҆да̀ и҆ хлѣ́бъ мо́жетъ да́ти; и҆лѝ оу҆гото́вати трапе́зꙋ лю́демъ свои̑мъ;
|
Поне́же порази́ ка́мень, і потеко́ша во́ди, і пото́ци наводни́шася; єда́ і хліб мо́жеть да́ти? Іли́ угото́вати трапе́зу лю́дем Свої́м?
|
|
21
|
21
|
|
Сегѡ̀ ра́ди слы́ша гдⷭ҇ь и҆ презрѣ̀, и҆ ѻ҆́гнь возгорѣ́сѧ во і҆а́кѡвѣ, и҆ гнѣ́въ взы́де на і҆и҃лѧ:
|
Сего́ ра́ди сли́ша Госпо́дь і презрі́, і огнь возгорі́ся во Іа́кові, і гнів взи́де на Ізра́їля;
|
|
22
|
22
|
|
ꙗ҆́кѡ не вѣ́роваша бг҃ови, нижѐ оу҆пова́ша на спⷭ҇нїе є҆гѡ̀.
|
я́ко не ві́роваша Бо́гові, ніже́ упова́ша на спасе́ніє Єго́.
|
|
23
|
23
|
|
И҆ заповѣ́да ѡ҆блакѡ́мъ свы́ше, и҆ двє́ри небесѐ ѿве́рзе:
|
І запові́да облако́м сви́ше, і две́рі небесе́ отве́рзе;
|
|
24
|
24
|
|
и҆ ѡ҆дождѝ и҆̀мъ ма́ннꙋ ꙗ҆́сти, и҆ хлѣ́бъ небе́сный дадѐ и҆̀мъ.
|
і одожди́ їм ма́нну я́сти, і хліб небе́сний даде́ їм.
|
|
25
|
25
|
|
Хлѣ́бъ а҆́гг҃лскїй ꙗ҆дѐ человѣ́къ: бра́шно посла̀ и҆̀мъ до сы́тости.
|
Хліб а́нгелський яде́ челові́к; бра́шно посла́ їм до си́тости.
|
|
26
|
26
|
|
Воздви́же ю҆́гъ съ небесѐ, и҆ наведѐ си́лою свое́ю лі́ва:
|
Воздви́же юг с небесе́, і наведе́ си́лою Своє́ю ли́ва;
|
|
27
|
27
|
|
и҆ ѡ҆дождѝ на нѧ̀ ꙗ҆́кѡ пра́хъ плѡ́ти, и҆ ꙗ҆́кѡ песо́къ морскі́й пти̑цы перна̑ты.
|
і одожди́ на ня, я́ко прах, пло́ті, і, я́ко песо́к морськи́й, пти́ці перна́ти.
|
|
28
|
28
|
|
И҆ нападо́ша посредѣ̀ ста́на и҆́хъ, ѡ҆́крестъ жили́щъ и҆́хъ.
|
І нападо́ша посреді́ ста́на їх, о́крест жили́щ їх.
|
|
29
|
29
|
|
И҆ ꙗ҆до́ша и҆ насы́тишасѧ ѕѣлѡ̀, и҆ жела́нїе и҆́хъ пренесѐ и҆̀мъ.
|
І ядо́ша і наси́тишася зіло́, і жела́ніє їх пренесе́ їм.
|
|
30
|
30
|
|
Не лиши́шасѧ ѿ жела́нїѧ своегѡ̀: є҆щѐ бра́шнꙋ сꙋ́щꙋ во оу҆стѣ́хъ и҆́хъ,
|
Не лиши́шася от жела́нія своєго́; єще́ бра́шну су́щу во усті́х їх,
|
|
31
|
31
|
|
и҆ гнѣ́въ бж҃їй взы́де на нѧ̀, и҆ оу҆бѝ мнѡ́жайшаѧ и҆́хъ, и҆ и҆збра̑ннымъ і҆и҃лєвымъ запѧ́тъ.
|
і гнів Бо́жий взи́де на ня, і уби́ мно́жайшая їх, і ізбра́нним Ізра́їлевим зап'я́т.
|
|
32
|
32
|
|
Во всѣ́хъ си́хъ согрѣши́ша є҆щѐ и҆ не вѣ́роваша чꙋдесє́мъ є҆гѡ̀:
|
Во всіх сих согріши́ша єще́ і не ві́роваша чудесе́м Єго́;
|
|
33
|
33
|
|
и҆ и҆зчезо́ша въ сꙋетѣ̀ дні́е и҆́хъ, и҆ лѣ̑та и҆́хъ со тща́нїемъ.
|
і ізчезо́ша в суєті́ дні́є їх, і лі́та їх со тща́нієм.
|
|
34
|
34
|
|
Є҆гда̀ оу҆бива́ше ѧ҆̀, тогда̀ взыска́хꙋ є҆го̀ и҆ ѡ҆браща́хꙋсѧ и҆ оу҆́треневахꙋ къ бг҃ꙋ:
|
Єгда́ убива́ше я, тогда́ взиска́ху Єго́ і обраща́хуся і у́треневаху к Бо́гу;
|
|
35
|
35
|
|
и҆ помѧнꙋ́ша, ꙗ҆́кѡ бг҃ъ помо́щникъ и҆̀мъ є҆́сть, и҆ бг҃ъ вы́шнїй и҆зба́витель и҆̀мъ є҆́сть:
|
і пом'яну́ша, я́ко Бог Помо́щник їм єсть, і Бог Ви́шній Ізба́витель їм єсть;
|
|
36
|
36
|
|
и҆ возлюби́ша є҆го̀ оу҆сты̑ свои́ми, и҆ ѧ҆зы́комъ свои́мъ солга́ша є҆мꙋ̀:
|
і возлюби́ша Єго́ усти́ свої́ми, і язи́ком свої́м солга́ша Єму́;
|
|
37
|
37
|
|
се́рдце же и҆́хъ не бѣ̀ пра́во съ ни́мъ, нижѐ оу҆вѣ́ришасѧ въ завѣ́тѣ є҆гѡ̀.
|
се́рдце же їх не бі пра́во с Ним, ніже́ уві́ришася в заві́ті Єго́.
|
|
38
|
38
|
|
То́й же є҆́сть ще́дръ, и҆ ѡ҆чⷭ҇титъ грѣхѝ и҆́хъ, и҆ не растли́тъ: и҆ оу҆мно́житъ ѿврати́ти ꙗ҆́рость свою̀, и҆ не разжже́тъ всегѡ̀ гнѣ́ва своегѡ̀.
|
Той же єсть щедр, і очи́стить гріхи́ їх, і не растли́ть; і умно́жить отврати́ти я́рость Свою́, і не разжже́ть всего́ гні́ва Своєго́.
|
|
39
|
39
|
|
И҆ помѧнꙋ̀, ꙗ҆́кѡ пло́ть сꙋ́ть, дꙋ́хъ ходѧ́й и҆ не ѡ҆браща́ѧйсѧ:
|
І пом'яну́, я́ко плоть суть, дух ходя́й і не обраща́яйся;
|
|
40
|
40
|
|
колькра́ты преѡгорчи́ша є҆го̀ въ пꙋсты́ни, прогнѣ́ваша є҆го̀ въ землѝ безво́днѣй;
|
колькра́ти преогорчи́ша Єго́ в пусти́ні, прогні́ваша Єго́ в землі́ безво́дній?
|
|
41
|
41
|
|
и҆ ѡ҆брати́шасѧ, и҆ и҆скꙋси́ша бг҃а, и҆ ст҃а́го і҆и҃лева раздражи́ша:
|
і обрати́шася, і іскуси́ша Бо́га, і Свята́го Ізра́їлева раздражи́ша;
|
|
42
|
42
|
|
и҆ не помѧнꙋ́ша рꙋкѝ є҆гѡ̀ въ де́нь, въ ѻ҆́ньже и҆зба́ви ѧ҆̀ и҆з̾ рꙋкѝ ѡ҆скорблѧ́ющагѡ:
|
і не пом'яну́ша руки́ Єго́ в день, в о́ньже ізба́ви я із руки́ оскорбля́ющаго;
|
|
43
|
43
|
|
ꙗ҆́коже положѝ во є҆гѵ́птѣ зна́мєнїѧ своѧ̑, и҆ чꙋдеса̀ своѧ̑ на по́ли танеѡ́сѣ:
|
я́коже положи́ во Єги́пті зна́менія Своя́, і чудеса́ Своя́ на по́лі Танео́сі;
|
|
44
|
44
|
|
и҆ преложѝ въ кро́вь рѣ́ки и҆́хъ и҆ и҆сто́чники и҆́хъ, ꙗ҆́кѡ да не пїю́тъ.
|
і преложи́ в кров рі́ки їх і істо́чники їх, я́ко да не пію́ть.
|
|
45
|
45
|
|
Посла̀ на нѧ̀ пє́сїѧ мꙋ̑хи, и҆ поѧдо́ша ѧ҆̀, и҆ жа̑бы, и҆ растлѝ ѧ҆̀:
|
Посла́ на ня пе́сія му́хи, і поядо́ша я, і жа́би, і растли́ я;
|
|
46
|
46
|
|
и҆ дадѐ ржѣ̀ плоды̀ и҆́хъ, и҆ трꙋды̀ и҆́хъ прꙋгѡ́мъ.
|
і даде́ ржі плоди́ їх, і труди́ їх пруго́м.
|
|
47
|
47
|
|
Оу҆бѝ гра́домъ вїногра́ды и҆́хъ и҆ черни́чїе и҆́хъ сла́ною:
|
Уби́ гра́дом виногра́ди їх і черни́чіє їх сла́ною;
|
|
48
|
48
|
|
и҆ предадѐ гра́дꙋ скоты̀ и҆́хъ, и҆ и҆мѣ́нїе и҆́хъ ѻ҆гню̀.
|
і предаде́ гра́ду скоти́ їх, і імі́ніє їх огню́.
|
|
49
|
49
|
|
Посла̀ на нѧ̀ гнѣ́въ ꙗ҆́рости своеѧ̀, ꙗ҆́рость и҆ гнѣ́въ и҆ ско́рбь, посла́нїе а҆́ггєлы лю́тыми.
|
Посла́ на ня гнів я́рости Своєя́, я́рость, і гнів, і скорб, посла́ніє а́ггели лю́тими.
|
|
50
|
50
|
|
Пꙋтесотворѝ стезю̀ гнѣ́вꙋ своемꙋ̀, и҆ не пощадѣ̀ ѿ сме́рти дꙋ́шъ и҆́хъ, и҆ скоты̀ и҆́хъ въ сме́рти заключѝ:
|
Путесотвори́ стезю́ гні́ву Своєму́, і не пощаді́ от сме́рти душ їх, і скоти́ їх в сме́рті заключи́;
|
|
51
|
51
|
|
и҆ поразѝ всѧ́кое перворо́дное въ землѝ є҆гѵ́петстѣй, нача́токъ всѧ́кагѡ трꙋда̀ и҆́хъ въ селе́нїихъ ха́мовыхъ.
|
і порази́ вся́коє перворо́дноє в землі́ Єги́петстій, нача́ток вся́каго труда́ їх в селе́ніїх Ха́мових.
|
|
52
|
52
|
|
И҆ воздви́же ꙗ҆́кѡ ѻ҆́вцы лю́ди своѧ̑, и҆ возведѐ ѧ҆̀ ꙗ҆́кѡ ста́до въ пꙋсты́ни:
|
І воздви́же, я́ко о́вці, лю́ди Своя́, і возведе́ я, я́ко ста́до, в пусти́ні;
|
|
53
|
53
|
|
и҆ наста́ви ѧ҆̀ на оу҆пова́нїе, и҆ не оу҆боѧ́шасѧ: и҆ врагѝ и҆́хъ покры̀ мо́ре.
|
і наста́ви я на упова́ніє, і не убоя́шася; і враги́ їх покри́ мо́ре.
|
|
54
|
54
|
|
И҆ введѐ ѧ҆̀ въ го́рꙋ ст҃ы́ни своеѧ̀, го́рꙋ сїю̀, ю҆́же стѧжа̀ десни́ца є҆гѡ̀.
|
І введе́ я в го́ру святи́ні Своєя́, го́ру сію́, ю́же стяжа́ десни́ця Єго́.
|
|
55
|
55
|
|
И҆ и҆згна̀ ѿ лица̀ и҆́хъ ꙗ҆зы́ки, и҆ по жре́бїю дадѐ и҆̀мъ (зе́млю) оу҆́жемъ жребодаѧ́нїѧ, и҆ вселѝ въ селе́нїихъ и҆́хъ кѡлѣ́на і҆и҃лєва.
|
І ізгна́ от лиця́ їх язи́ки, і по жре́бію даде́ їм (зе́млю) у́жем жребодая́нія, і всели́ в селе́ніїх їх колі́на Ізра́їлєва.
|
|
56
|
56
|
|
И҆ и҆скꙋси́ша и҆ преѡгорчи́ша бг҃а вы́шнѧго, и҆ свидѣ́нїй є҆гѡ̀ не сохрани́ша:
|
І іскуси́ша і преогорчи́ша Бо́га Ви́шняго, і свиді́ній Єго́ не сохрани́ша;
|
|
57
|
57
|
|
и҆ ѿврати́шасѧ и҆ ѿверго́шасѧ, ꙗ҆́коже и҆ ѻ҆тцы̀ и҆́хъ: преврати́шасѧ въ лꙋ́къ развраще́нъ:
|
і отврати́шася і отверго́шася, я́коже і отці́ їх; преврати́шася в лук развраще́н;
|
|
58
|
58
|
|
и҆ прогнѣ́ваша є҆го̀ въ хо́лмѣхъ свои́хъ, и҆ во и҆стꙋка́нныхъ свои́хъ раздражи́ша є҆го̀.
|
і прогні́ваша Єго́ в хо́лміх свої́х, і во істука́нних свої́х раздражи́ша Єго́.
|
|
59
|
59
|
|
Слы́ша бг҃ъ и҆ презрѣ̀, и҆ оу҆ничижѝ ѕѣлѡ̀ і҆и҃лѧ:
|
Сли́ша Бог і презрі́, і унічижи́ зіло́ Ізра́їля;
|
|
60
|
60
|
|
и҆ ѿри́нꙋ ски́нїю силѡ́мскꙋю, селе́нїе є҆́же [селе́нїе своѐ, и҆дѣ́же] всели́сѧ въ человѣ́цѣхъ:
|
і отри́ну ски́нію Сило́мськую, селе́ніє є́же [селе́ніє Своє́, іді́же] всели́ся в челові́ціх;
|
|
61
|
61
|
|
и҆ предадѐ въ плѣ́нъ крѣ́пость и҆́хъ, и҆ добро́тꙋ и҆́хъ въ рꙋ́ки врагѡ́въ:
|
і предаде́ в плін крі́пость їх, і добро́ту їх в ру́ки враго́в;
|
|
62
|
62
|
|
и҆ затворѝ во ѻ҆рꙋ́жїи лю́ди своѧ̑ и҆ достоѧ́нїе своѐ презрѣ̀.
|
і затвори́ во ору́жії лю́ди Своя́ і достоя́ніє Своє́ презрі́.
|
|
63
|
63
|
|
Ю҆́ношы и҆́хъ поѧдѐ ѻ҆́гнь, и҆ дѣ̑вы и҆́хъ не ѡ҆сѣ́тѡваны бы́ша:
|
Ю́ноші їх пояде́ огнь, і ді́ви їх не осі́товани би́ша;
|
|
64
|
64
|
|
свѧще́нницы и҆́хъ мече́мъ падо́ша, и҆ вдови́цы и҆́хъ не ѡ҆пла̑каны бꙋ́дꙋтъ.
|
свяще́нници їх мече́м падо́ша, і вдови́ці їх не опла́кани бу́дуть.
|
|
65
|
65
|
|
И҆ воста̀ ꙗ҆́кѡ спѧ̀ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ си́ленъ и҆ шꙋ́менъ ѿ вїна̀:
|
І воста́, я́ко сп'я, Госпо́дь, я́ко си́лен і шу́мен от вина́;
|
|
66
|
66
|
|
и҆ поразѝ врагѝ своѧ̑ вспѧ́ть, поноше́нїе вѣ́чное дадѐ и҆̀мъ:
|
і порази́ враги́ Своя́ всп'ять, поноше́ніє ві́чноє даде́ їм;
|
|
67
|
67
|
|
и҆ ѿри́нꙋ селе́нїе і҆ѡ́сифово, и҆ колѣ́но є҆фре́мово не и҆збра̀:
|
і отри́ну селе́ніє Іо́сифово, і колі́но Єфре́мово не ізбра́;
|
|
68
|
68
|
|
и҆ и҆збра̀ колѣ́но і҆ꙋ́дово, го́рꙋ сїѡ́ню, ю҆́же возлюбѝ:
|
і ізбра́ колі́но Іу́дово, го́ру Сіо́ню, ю́же возлюби́;
|
|
69
|
69
|
|
и҆ созда̀ ꙗ҆́кѡ є҆диноро́га ст҃и́лище своѐ: на землѝ ѡ҆снова̀ и҆̀ въ вѣ́къ.
|
і созда́, я́ко єдиноро́га, святи́лище Своє́; на землі́ основа́ ї в вік.
|
|
70
|
70
|
|
И҆ и҆збра̀ дв҃да раба̀ своего̀, и҆ воспрїѧ́тъ є҆го̀ ѿ ста́дъ ѻ҆́вчихъ:
|
І ізбра́ Дави́да раба́ Своєго́, і восприя́т єго́ от стад о́вчих;
|
|
71
|
71
|
|
ѿ дои́лицъ поѧ́тъ є҆го̀, пастѝ і҆а́кѡва раба̀ своего̀, и҆ і҆и҃лѧ достоѧ́нїе своѐ.
|
от дої́лиць поя́т єго́ пасти́ Іа́кова — раба́ Своєго́, і Ізра́їля — достоя́ніє Своє́.
|
|
72
|
72
|
|
И҆ оу҆пасѐ ѧ҆̀ въ неѕло́бїи се́рдца своегѡ̀, и҆ въ ра́зꙋмѣхъ рꙋкꙋ̀ своє́ю наста́вилъ ѧ҆̀ є҆́сть.
|
І упасе́ я в незло́бії се́рдця своєго́, і в ра́зуміх руку́ своє́ю наста́вил я єсть.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ ѻ҃и
|
Псалом 78
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ а҆са́фꙋ, о҃и҃.
|
Псало́м Аса́фу, 78.
|
|
1
|
1
|
|
Бж҃е, прїидо́ша ꙗ҆зы́цы въ достоѧ́нїе твоѐ, ѡ҆скверни́ша хра́мъ ст҃ы́й тво́й,
|
Бо́же, прийдо́ша язи́ци в достоя́ніє Твоє́, оскверни́ша храм святи́й Твой,
|
|
2
|
2
|
|
положи́ша і҆ерⷭ҇ли́мъ ꙗ҆́кѡ ѻ҆во́щное храни́лище: положи́ша трꙋ̑пїѧ ра̑бъ твои́хъ бра́шно пти́цамъ небє́снымъ, плѡ́ти прпⷣбныхъ твои́хъ ѕвѣрє́мъ земны́мъ:
|
положи́ша Ієрусали́м, я́ко ово́щноє храни́лище; положи́ша тру́пія раб Твої́х бра́шно пти́цям небе́сним, пло́ти преподо́бних Твої́х звіре́м земни́м;
|
|
3
|
3
|
|
пролїѧ́ша кро́вь и҆́хъ ꙗ҆́кѡ во́дꙋ ѡ҆́крестъ і҆ерⷭ҇ли́ма, и҆ не бѣ̀ погреба́ѧй.
|
пролія́ша кров їх, я́ко во́ду, о́крест Ієрусали́ма, і не бі погреба́яй.
|
|
4
|
4
|
|
Бы́хомъ поноше́нїе сосѣ́дѡмъ на́шымъ, подражне́нїе и҆ порꙋга́нїе сꙋ́щымъ ѡ҆́крестъ на́съ.
|
Би́хом поноше́ніє сосі́дом на́шим, подражне́ніє і поруга́ніє су́щим о́крест нас.
|
|
5
|
5
|
|
Доко́лѣ, гдⷭ҇и, прогнѣ́ваешисѧ до конца̀; разжже́тсѧ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́гнь рве́нїе твоѐ;
|
Доко́лі, Го́споди, прогні́ваєшися до конця́? Разжже́ться, я́ко огнь, рве́ніє Твоє́?
|
|
6
|
6
|
|
Пролі́й гнѣ́въ тво́й на ꙗ҆зы́ки незна́ющыѧ тебє̀, и҆ на ца̑рствїѧ, ꙗ҆̀же и҆́мене твоегѡ̀ не призва́ша:
|
Проли́й гнів Твой на язи́ки, незна́ющия Тебе́, і на ца́рствія, я́же і́мене Твоєго́ не призва́ша;
|
|
7
|
7
|
|
ꙗ҆́кѡ поѧдо́ша і҆а́кѡва, и҆ мѣ́сто є҆гѡ̀ ѡ҆пꙋстоши́ша.
|
я́ко поядо́ша Іа́кова і мі́сто єго́ опустоши́ша.
|
|
8
|
8
|
|
Не помѧнѝ на́шихъ беззако́нїй пе́рвыхъ: ско́рѡ да предварѧ́тъ ны̀ щедрѡ́ты твоѧ̑, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ ѡ҆бнища́хомъ ѕѣлѡ̀.
|
Не пом'яни́ на́ших беззако́ній пе́рвих; ско́ро да предваря́ть ни щедро́ти Твоя́, Го́споди, я́ко обнища́хом зіло́.
|
|
9
|
9
|
|
Помозѝ на́мъ, бж҃е, сп҃си́телю на́шъ, сла́вы ра́ди и҆́мене твоегѡ̀: гдⷭ҇и, и҆зба́ви ны̀ и҆ ѡ҆чⷭ҇ти грѣхѝ на́шѧ и҆́мене ра́ди твоегѡ̀.
|
Помози́ нам, Бо́же, Спаси́телю наш, сла́ви ра́ди і́мене Твоєго́; Го́споди, ізба́ви ни і очи́сти гріхи́ на́ша і́мене ра́ди Твоєго́.
|
|
10
|
10
|
|
Да не когда̀ рекꙋ́тъ ꙗ҆зы́цы: гдѣ̀ є҆́сть бг҃ъ и҆́хъ; и҆ да оу҆вѣ́стсѧ во ꙗ҆зы́цѣхъ пред̾ ѻ҆чи́ма на́шима ѿмще́нїе кро́ве ра̑бъ твои́хъ пролиты́ѧ.
|
Да не когда́ реку́ть язи́ци: гді єсть Бог їх? І да уві́сться во язи́ціх пред очи́ма на́шима отмще́ніє кро́ве раб Твої́х пролити́я.
|
|
11
|
11
|
|
Да вни́детъ пред̾ тѧ̀ воздыха́нїе ѡ҆кова́нныхъ: по вели́чїю мы́шцы твоеѧ̀ снабдѝ сы́ны оу҆мерщвле́нныхъ.
|
Да вни́деть пред Тя воздиха́ніє окова́нних; по вели́чію ми́шці Твоєя́ снабди́ си́ни умерщвле́нних.
|
|
12
|
12
|
|
Возда́ждь сосѣ́дѡмъ на́шымъ седмери́цею въ нѣ́дро и҆́хъ поноше́нїе и҆́хъ, и҆́мже поноси́ша тѧ̀, гдⷭ҇и.
|
Возда́ждь сосі́дом на́шим седмери́цею в ні́дро їх поноше́ніє їх, і́мже поноси́ша Тя, Го́споди.
|
|
13
|
13
|
|
Мы́ же лю́дїе твоѝ и҆ ѻ҆́вцы па́жити твоеѧ̀ и҆сповѣ́мысѧ тебѣ̀, бж҃е, во вѣ́къ, въ ро́дъ и҆ ро́дъ возвѣсти́мъ хвалꙋ̀ твою̀.
|
Ми же, лю́діє Твої́ і о́вці па́житі Твоєя́, іспові́мися Тебі́, Бо́же, во вік, в род і род возвісти́м хвалу́ Твою́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ ѻ҃ѳ
|
Псалом 79
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѡ҆ и҆змѣ́ншихсѧ, свидѣ́нїе а҆са́фꙋ, ѱало́мъ о҃ѳ҃.
|
В коне́ць, о ізмі́ншихся, свиді́ніє Аса́фу, псало́м 79.
|
|
2
|
2
|
|
Пасы́й і҆и҃лѧ вонмѝ: наставлѧ́ѧй ꙗ҆́кѡ ѻ҆вча̀ і҆ѡ́сифа, сѣдѧ́й на херꙋві́мѣхъ, ꙗ҆ви́сѧ:
|
Паси́й Ізра́їля, воньми́! Наставля́яй, я́ко овча́, Іо́сифа, сідя́й на херуви́міх, яви́ся;
|
|
3
|
3
|
|
пред̾ є҆фре́момъ и҆ венїамі́номъ и҆ манассі́емъ воздви́гни си́лꙋ твою̀, и҆ прїидѝ во є҆́же спⷭ҇тѝ на́съ.
|
пред Єфре́мом, і Веніамі́ном, і Манассі́єм воздви́гни си́лу Твою́, і прийди́, во є́же спасти́ нас.
|
|
4
|
4
|
|
Бж҃е, ѡ҆брати́ ны, и҆ просвѣтѝ лицѐ твоѐ, и҆ спасе́мсѧ.
|
Бо́же, обрати́ ни і просвіти́ лице́ Твоє́, і спасе́мся.
|
|
5
|
5
|
|
Гдⷭ҇и бж҃е си́лъ, доко́лѣ гнѣ́ваешисѧ на моли́твꙋ ра̑бъ твои́хъ;
|
Го́споди, Бо́же Сил, доко́лі гні́ваєшися на моли́тву раб Твої́х?
|
|
6
|
6
|
|
Напита́еши на́съ хлѣ́бомъ сле́знымъ, и҆ напои́ши на́съ слеза́ми въ мѣ́рꙋ.
|
Напита́єши нас хлі́бом сле́зним і напої́ши нас слеза́ми в мі́ру.
|
|
7
|
7
|
|
Положи́лъ є҆сѝ на́съ въ прерѣка́нїе сосѣ́дѡмъ на́шымъ, и҆ вразѝ на́ши подражни́ша ны̀.
|
Положи́л єси́ нас в преріка́ніє сосі́дом на́шим, і вразі́ на́ші подражни́ша ни.
|
|
8
|
8
|
|
Гдⷭ҇и бж҃е си́лъ, ѡ҆брати́ ны, и҆ просвѣтѝ лицѐ твоѐ, и҆ спасе́мсѧ.
|
Го́споди, Бо́же Сил, обрати́ ни і просвіти́ лице́ Твоє́, і спасе́мся.
|
|
9
|
9
|
|
Вїногра́дъ и҆з̾ є҆гѵ́пта прене́слъ є҆сѝ: и҆згна́лъ є҆сѝ ꙗ҆зы́ки, и҆ насади́лъ є҆сѝ и҆̀:
|
Виногра́д із Єги́пта прене́сл єси́; ізгна́л єси́ язи́ки і насади́л єси́ ї;
|
|
10
|
10
|
|
пꙋтесотвори́лъ є҆сѝ пред̾ ни́мъ, и҆ насади́лъ є҆сѝ корє́нїѧ є҆гѡ̀, и҆ и҆спо́лни зе́млю.
|
путесотвори́л єси́ пред ним, і насади́л єси́ коре́нія єго́, і іспо́лни зе́млю.
|
|
11
|
11
|
|
Покры̀ го́ры сѣ́нь є҆гѡ̀, и҆ вѣ̑твїѧ є҆гѡ̀ ке́дры бж҃їѧ:
|
Покри́ го́ри сінь єго́, і ві́твія єго́ ке́дри Бо́жия;
|
|
12
|
12
|
|
прострѐ ро́зги є҆гѡ̀ [своѧ̑] до мо́рѧ, и҆ да́же до рѣ́къ ѿра̑сли є҆гѡ̀ [своѧ̑].
|
простре́ ро́зги єго́ [своя́] до мо́ря і да́же до рік отра́сли єго́ [своя́].
|
|
13
|
13
|
|
Вскꙋ́ю низложи́лъ є҆сѝ ѡ҆пло́тъ є҆гѡ̀, и҆ ѡ҆б̾има́ютъ и҆̀ всѝ мимоходѧ́щїи пꙋте́мъ;
|
Вску́ю низложи́л єси́ опло́т єго́, і обима́ють ї всі мимоходя́щії путе́м?
|
|
14
|
14
|
|
Ѡ҆зоба̀ и҆̀ ве́прь ѿ дꙋбра́вы, и҆ оу҆едине́нный ди́вїй поѧдѐ и҆̀.
|
Озоба́ ї вепр от дубра́ви, і уєдине́нний ди́вій пояде́ ї.
|
|
15
|
15
|
|
Бж҃е си́лъ, ѡ҆брати́сѧ оу҆̀бо, и҆ при́зри съ нб҃сѐ и҆ ви́ждь, и҆ посѣтѝ вїногра́дъ се́й:
|
Бо́же Сил, обрати́ся у́бо і при́зри с небесе́ і виждь, і посіти́ виногра́д сей;
|
|
16
|
16
|
|
и҆ совершѝ и҆̀, є҆го́же насадѝ десни́ца твоѧ̀, и҆ на сы́на человѣ́ческаго, є҆го́же оу҆крепи́лъ є҆сѝ себѣ̀.
|
і соверши́ ї, єго́же насади́ десни́ця Твоя́, і на си́на челові́чеськаго, єго́же укрепи́л єси́ Себі́.
|
|
17
|
17
|
|
Пожже́нъ ѻ҆гне́мъ и҆ раско́панъ: ѿ запреще́нїѧ лица̀ твоегѡ̀ поги́бнꙋтъ.
|
Пожже́н огне́м і раско́пан; от запреще́нія лиця́ Твоєго́ поги́бнуть.
|
|
18
|
18
|
|
Да бꙋ́детъ рꙋка̀ твоѧ̀ на мꙋ́жа десни́цы твоеѧ̀ и҆ на сы́на человѣ́ческаго, є҆го́же оу҆крѣпи́лъ є҆сѝ себѣ̀,
|
Да бу́деть рука́ Твоя́ на му́жа десни́ці Твоєя́ і на си́на челові́чеськаго, єго́же укріпи́л єси́ Себі́,
|
|
19
|
19
|
|
и҆ не ѿстꙋ́пимъ ѿ тебє̀: ѡ҆живи́ши ны̀, и҆ и҆́мѧ твоѐ призове́мъ.
|
і не отсту́пим от Тебе́; оживи́ши ни, і і́м'я Твоє́ призове́м.
|
|
20
|
20
|
|
Гдⷭ҇и бж҃е си́лъ, ѡ҆брати́ ны, и҆ просвѣтѝ лицѐ твоѐ, и҆ спасе́мсѧ.
|
Го́споди, Бо́же Сил, обрати́ ни і просвіти́ лице́ Твоє́, і спасе́мся.
|
|
Ѱало́мъ п҃
|
Псалом 80
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѡ҆ точи́лѣхъ, ѱало́мъ а҆са́фꙋ, п҃.
|
В коне́ць, о точи́ліх, псало́м Аса́фу, 80.
|
|
2
|
2
|
|
Ра́дꙋйтесѧ бг҃ꙋ помо́щникꙋ на́шемꙋ, воскли́кните бг҃ꙋ і҆а́кѡвлю:
|
Ра́дуйтеся Бо́гу — Помо́щнику на́шему, воскли́кніте Бо́гу Іа́ковлю;
|
|
3
|
3
|
|
прїими́те ѱало́мъ и҆ дади́те тѷмпа́нъ, ѱалти́рь красе́нъ съ гꙋ́сльми:
|
приймі́те псало́м і даді́те тимпа́н, псалти́р красе́н с гу́сльми;
|
|
4
|
4
|
|
вострꙋби́те въ новомⷭ҇чїи трꙋбо́ю, во бл҃гознамени́тый де́нь пра́здника ва́шегѡ:
|
вострубі́те в новомісячії трубо́ю, во благознамени́тий день пра́здника ва́шего;
|
|
5
|
5
|
|
ꙗ҆́кѡ повелѣ́нїе і҆и҃леви є҆́сть, и҆ сꙋдба̀ бг҃ꙋ і҆а́ковлю.
|
я́ко повелі́ніє Ізра́їлеві єсть, і судьба́ Бо́гу Іа́ковлю.
|
|
6
|
6
|
|
Свидѣ́нїе во і҆ѡ́сифѣ положѝ є҆̀, внегда̀ и҆зы́ти є҆мꙋ̀ ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ: ѧ҆зы́ка, є҆гѡ́же не вѣ́дѧше, оу҆слы́ша.
|
Свиді́ніє во Іо́сифі положи́ є, внегда́ ізи́ти єму́ от землі́ єги́петськия; язи́ка, єго́же не ві́дяше, усли́ша.
|
|
7
|
7
|
|
Ѿѧ́тъ ѿ бре́мене хребе́тъ є҆гѡ̀: рꙋ́цѣ є҆гѡ̀ въ кошѝ порабо́тастѣ.
|
От'я́т от бре́мене хребе́т єго́; ру́ці єго́ в коші́ порабо́тасті.
|
|
8
|
8
|
|
Въ ско́рби призва́лъ мѧ̀ є҆сѝ, и҆ и҆зба́вихъ тѧ̀: оу҆слы́шахъ тѧ̀ въ та́йнѣ бꙋ́рнѣ: и҆скꙋси́хъ тѧ̀ на водѣ̀ прерѣка́нїѧ.
|
В ско́рбі призва́л М'я єси́, і ізба́вих тя; усли́шах тя в та́йні бу́рні; іскуси́х тя на воді́ преріка́нія.
|
|
9
|
9
|
|
Слы́шите, лю́дїе моѝ, и҆ засвидѣ́телствꙋю ва́мъ, і҆и҃лю, а҆́ще послꙋ́шаеши менє̀:
|
Сли́шіте, лю́діє мої́, і засвиді́тельствую вам, Ізра́їлю, а́ще послу́шаєши Мене́;
|
|
10
|
10
|
|
не бꙋ́детъ тебѣ̀ бо́гъ но́въ, нижѐ поклони́шисѧ бо́гꙋ чꙋжде́мꙋ.
|
не бу́деть тебі́ бог нов, ніже́ поклони́шися бо́гу чужде́му.
|
|
11
|
11
|
|
А҆́зъ бо є҆́смь гдⷭ҇ь бг҃ъ тво́й, и҆зведы́й тѧ̀ ѿ землѝ є҆гѵ́петскїѧ: разширѝ оу҆ста̀ твоѧ̀, и҆ и҆спо́лню ѧ҆̀.
|
Аз бо єсьм Госпо́дь, Бог твой, ізведи́й тя от землі́ Єги́петськия; разшири́ уста́ твоя́, і іспо́лню я.
|
|
12
|
12
|
|
И҆ не послꙋ́шаша лю́дїе моѝ гла́са моегѡ̀, и҆ і҆и҃ль не внѧ́тъ мѝ:
|
І не послу́шаша лю́діє Мої́ гла́са Моєго́, і Ізра́їль не внят Мі;
|
|
13
|
13
|
|
и҆ ѿпꙋсти́хъ ѧ҆̀ по начина́нїємъ серде́цъ и҆́хъ, по́йдꙋтъ въ начина́нїихъ свои́хъ.
|
і отпусти́х я по начина́нієм серде́ць їх, по́йдуть в начина́ніїх свої́х.
|
|
14
|
14
|
|
А҆́ще бы́ша лю́дїе моѝ послꙋ́шали менє̀, і҆и҃ль а҆́ще бы въ пꙋти̑ моѧ̑ ходи́лъ:
|
А́ще би́ша лю́діє Мої́ послу́шали Мене́, Ізра́їль а́ще би в путі́ Моя́ ходи́л;
|
|
15
|
15
|
|
ни ѡ҆ чесо́мже оу҆́бѡ врагѝ є҆гѡ̀ смири́лъ бы́хъ, и҆ на ѡ҆скорблѧ́ющыѧ и҆̀хъ возложи́лъ бы́хъ рꙋ́кꙋ мою̀.
|
ні о чесо́мже у́бо враги́ єго́ смири́л бих, і на оскорбля́ющия їх возложи́л бих ру́ку Мою́.
|
|
16
|
16
|
|
Вразѝ гдⷭ҇ни солга́ша є҆мꙋ̀, и҆ бꙋ́детъ вре́мѧ и҆́хъ въ вѣ́къ:
|
Вразі́ Госпо́дні солга́ша Єму́, і бу́деть вре́м'я їх в вік;
|
|
17
|
17
|
|
и҆ напита̀ и҆̀хъ ѿ тꙋ́ка пшени́чна, и҆ ѿ ка́мене ме́да насы́ти и҆̀хъ.
|
і напита́ їх от ту́ка пшени́чна, і от ка́мене ме́да наси́ти їх.
|
|
Ѱало́мъ п҃а
|
Псалом 81
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ а҆са́фꙋ, п҃а҃.
|
Псало́м Аса́фу, 81.
|
|
1
|
1
|
|
Бг҃ъ ста̀ въ со́нмѣ богѡ́въ, посредѣ́ же бо́ги разсꙋ́дитъ.
|
Бог ста в со́нмі бого́в, посреді́ же бо́ги разсу́дить.
|
|
2
|
2
|
|
Доко́лѣ сꙋ́дите непра́вдꙋ, и҆ ли́ца грѣ́шникѡвъ прїе́млете;
|
Доко́лі су́дите непра́вду і ли́ця грі́шников приє́млете?
|
|
3
|
3
|
|
Сꙋди́те си́рꙋ и҆ оу҆бо́гꙋ, смире́на и҆ ни́ща ѡ҆правда́йте:
|
Суді́те си́ру і убо́гу, смире́на і ни́ща оправда́йте;
|
|
4
|
4
|
|
и҆зми́те ни́ща и҆ оу҆бо́га, и҆з̾ рꙋкѝ грѣ́шничи и҆зба́вите є҆го̀.
|
ізмі́те ни́ща і убо́га, із руки́ грі́шничі ізба́віте єго́.
|
|
5
|
5
|
|
Не позна́ша, нижѐ оу҆разꙋмѣ́ша, во тмѣ̀ хо́дѧтъ: да подви́жатсѧ всѧ̑ ѡ҆снова̑нїѧ землѝ.
|
Не позна́ша, ніже́ уразумі́ша, во тьмі хо́дять; да подви́жаться вся основа́нія землі́.
|
|
6
|
6
|
|
А҆́зъ рѣ́хъ: бо́зи є҆стѐ, и҆ сы́нове вы́шнѧгѡ всѝ:
|
Аз ріх: бо́зі єсте́, і си́нове Ви́шняго всі;
|
|
7
|
7
|
|
вы́ же ꙗ҆́кѡ человѣ́цы оу҆мира́ете, и҆ ꙗ҆́кѡ є҆ди́нъ ѿ кнѧзе́й па́даете.
|
ви же, я́ко челові́ци, умира́єте, і, я́ко єди́н от князе́й, па́даєте.
|
|
8
|
8
|
|
Воскрⷭ҇нѝ, бж҃е, сꙋдѝ землѝ: ꙗ҆́кѡ ты̀ наслѣ́диши во всѣ́хъ ꙗ҆зы́цѣхъ.
|
Воскресни́, Бо́же, суди́ землі́; я́ко Ти наслі́диши во всіх язи́ціх.
|
|
Ѱало́мъ п҃в
|
Псалом 82
|
|
1
|
1
|
|
Пѣ́снь ѱалма̀ а҆са́фꙋ, п҃в҃.
|
Піснь псалма́ Аса́фу, 82.
|
|
2
|
2
|
|
Бж҃е, кто̀ оу҆подо́битсѧ тебѣ̀; не премолчѝ, нижѐ оу҆кротѝ [нижѐ оу҆кроти́сѧ], бж҃е:
|
Бо́же, кто уподо́биться Тебі́? Не премолчи́, ніже́ укроти́ [ніже́ укроти́ся], Бо́же;
|
|
3
|
3
|
|
ꙗ҆́кѡ сѐ, вразѝ твоѝ возшꙋмѣ́ша, и҆ ненави́дѧщїи тѧ̀ воздвиго́ша главꙋ̀.
|
я́ко се, вразі́ Твої́ возшумі́ша, і ненави́дящії Тя воздвиго́ша главу́.
|
|
4
|
4
|
|
На лю́ди твоѧ̑ лꙋка́вноваша во́лею, и҆ совѣща́ша на ст҃ы̑ѧ твоѧ̑.
|
На лю́ди Твоя́ лука́вноваша во́лею, і совіща́ша на святи́я Твоя́.
|
|
5
|
5
|
|
Рѣ́ша: прїиди́те и҆ потреби́мъ ѧ҆̀ ѿ ꙗ҆зы̑къ, и҆ не помѧне́тсѧ и҆́мѧ і҆и҃лево ктомꙋ̀.
|
Рі́ша: прийді́те і потреби́м я от язи́к, і не пом'яне́ться і́м'я Ізра́їлево ктому́.
|
|
6
|
6
|
|
Ꙗ҆́кѡ совѣща́ша є҆диномышле́нїемъ вкꙋ́пѣ, на тѧ̀ завѣ́тъ завѣща́ша:
|
Я́ко совіща́ша єдиномишле́нієм вку́пі, на Тя заві́т завіща́ша;
|
|
7
|
7
|
|
селє́нїѧ і҆дꙋмє́йска и҆ і҆сма́илїте, мѡа́въ и҆ а҆га́рѧне,
|
селе́нія Ідуме́йська і Ісма́їліте, Моа́в і ага́ряне,
|
|
8
|
8
|
|
гева́лъ и҆ а҆ммѡ́нъ и҆ а҆мали́къ, и҆ноплемє́нницы съ живꙋ́щими въ тѵ́рѣ:
|
Гева́л і Аммо́н і Амали́к, іноплеме́нници с живу́щими в Ти́рі;
|
|
9
|
9
|
|
и҆́бо и҆ а҆ссꙋ́ръ прїи́де съ ни́ми, бы́ша въ застꙋпле́нїе сыновѡ́мъ лѡ́тѡвымъ:
|
і́бо і Ассу́р при́йде с ни́ми, би́ша в заступле́ніє синово́м Ло́товим;
|
|
10
|
10
|
|
сотворѝ и҆̀мъ ꙗ҆́кѡ мадїа́мꙋ и҆ сїса́рѣ, ꙗ҆́кѡ і҆аві́мꙋ въ пото́цѣ кі́ссовѣ:
|
сотвори́ їм, я́ко Мадіа́му і Сиса́рі, я́ко Іави́му в пото́ці Ки́ссові;
|
|
11
|
11
|
|
потреби́шасѧ во а҆ендѡ́рѣ, бы́ша ꙗ҆́кѡ гно́й земны́й.
|
потреби́шася во Аендо́рі, би́ша, я́ко гной земни́й.
|
|
12
|
12
|
|
Положѝ кнѧ́зи и҆́хъ ꙗ҆́кѡ ѡ҆ри́ва и҆ зи́ва, и҆ зеве́а и҆ салма́на, всѧ̑ кнѧ̑зи и҆́хъ,
|
Положи́ кня́зі їх, я́ко Ори́ва і Зи́ва, і Зеве́я і Салма́на, вся кня́зі їх,
|
|
13
|
13
|
|
и҆́же рѣ́ша: да наслѣ́димъ себѣ̀ ст҃и́лище бж҃їе.
|
і́же рі́ша: да наслі́дим себі́ святи́лище Бо́жиє.
|
|
14
|
14
|
|
Бж҃е мо́й, положѝ ѧ҆̀ ꙗ҆́кѡ ко́ло, ꙗ҆́кѡ тро́сть пред̾ лице́мъ вѣ́тра.
|
Бо́же мой, положи́ я я́ко ко́ло, я́ко трость пред лице́м ві́тра.
|
|
15
|
15
|
|
Ꙗ҆́кѡ ѻ҆́гнь попалѧ́ѧй дꙋбра̑вы, ꙗ҆́кѡ пла́мень пожига́ѧй го́ры:
|
Я́ко огнь попаля́яй дубра́ви, я́ко пла́мень пожига́яй го́ри;
|
|
16
|
16
|
|
та́кѡ пожене́ши ѧ҆̀ бꙋ́рею твое́ю, и҆ гнѣ́вомъ твои́мъ смѧте́ши ѧ҆̀.
|
та́ко пожене́ши я бу́рею Твоє́ю і гні́вом Твої́м см'яте́ши я.
|
|
17
|
17
|
|
И҆спо́лни ли́ца и҆́хъ безче́стїѧ, и҆ взы́щꙋтъ и҆́мене твоегѡ̀, гдⷭ҇и.
|
Іспо́лни ли́ця їх безче́стія, і взи́щуть і́мене Твоєго́, Го́споди.
|
|
18
|
18
|
|
Да постыдѧ́тсѧ и҆ смѧтꙋ́тсѧ въ вѣ́къ вѣ́ка, и҆ посра́мѧтсѧ и҆ поги́бнꙋтъ.
|
Да постидя́ться і см'яту́ться в вік ві́ка, і посра́м'яться і поги́бнуть.
|
|
19
|
19
|
|
И҆ да позна́ютъ, ꙗ҆́кѡ и҆́мѧ тебѣ̀ гдⷭ҇ь, ты̀ є҆ди́нъ вы́шнїй по все́й землѝ.
|
І да позна́ють, я́ко і́м'я Тебі́ — Госпо́дь, Ти єди́н Ви́шній по всей землі́.
|
|
Ѱало́мъ п҃г
|
Псалом 83
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, ѡ҆ точи́лѣхъ, сынѡ́мъ коре́ѡвымъ, ѱало́мъ, п҃г҃.
|
В коне́ць, о точи́ліх, сино́м Коре́йовим, псало́м, 83.
|
|
2
|
2
|
|
Ко́ль возлю́блєнна селє́нїѧ твоѧ̑, гдⷭ҇и си́лъ.
|
Коль возлю́бленна селе́нія Твоя́, Го́споди Сил.
|
|
3
|
3
|
|
Жела́етъ и҆ скончава́етсѧ дꙋша̀ моѧ̀ во дворы̀ гдⷭ҇ни: се́рдце моѐ и҆ пло́ть моѧ̀ возра́довастасѧ ѡ҆ бз҃ѣ жи́вѣ.
|
Жела́єть і скончава́ється душа́ моя́ во двори́ Госпо́дні; се́рдце моє́ і плоть моя́ возра́довастася о Бо́зі жи́ві.
|
|
4
|
4
|
|
И҆́бо пти́ца ѡ҆брѣ́те себѣ̀ хра́минꙋ, и҆ го́рлица гнѣздо̀ себѣ̀, и҆дѣ́же положи́тъ птенцы̀ своѧ̑, ѻ҆лтари̑ твоѧ̑, гдⷭ҇и си́лъ, цр҃ю̀ мо́й и҆ бж҃е мо́й.
|
І́бо пти́ця обрі́те себі́ хра́мину, і го́рлиця гніздо́ себі́, іді́же положи́ть птенці́ своя́, олтарі́ Твоя́, Го́споди Сил, Царю́ мой і Бо́же мой.
|
|
5
|
5
|
|
Бл҃же́ни живꙋ́щїи въ домꙋ̀ твое́мъ: въ вѣ́ки вѣкѡ́въ восхва́лѧтъ тѧ̀.
|
Блаже́нні живу́щії в дому́ Твоє́м; в ві́ки віко́в восхва́лять Тя.
|
|
6
|
6
|
|
Бл҃же́нъ мꙋ́жъ, є҆мꙋ́же є҆́сть застꙋпле́нїе є҆гѡ̀ оу҆ тебє̀: восхождє́нїѧ въ се́рдцы свое́мъ положѝ,
|
Блаже́н муж, єму́же єсть заступле́ніє єго́ у Тебе́; восхожде́нія в се́рдці своє́м положи́,
|
|
7
|
7
|
|
во ю҆до́ль плаче́внꙋю, въ мѣ́сто є҆́же положѝ [во ю҆до́ли плаче́внѣй, въ мѣ́стѣ, є҆́же положѝ]: и҆́бо блгⷭ҇ве́нїе да́стъ законополага́ѧй.
|
во юдо́ль плаче́вную, в мі́сто є́же положи́ [во юдо́лі плаче́вній, в мі́сті, є́же положи́]; і́бо благослове́ніє дасть законополага́яй.
|
|
8
|
8
|
|
По́йдꙋтъ ѿ си́лы въ си́лꙋ: ꙗ҆ви́тсѧ бг҃ъ богѡ́въ въ сїѡ́нѣ.
|
По́йдуть от си́ли в си́лу; яви́ться Бог бого́в в Сіо́ні.
|
|
9
|
9
|
|
Гдⷭ҇и бж҃е си́лъ, оу҆слы́ши моли́твꙋ мою̀, внꙋшѝ, бж҃е і҆а́кѡвль.
|
Го́споди, Бо́же Сил, усли́ши моли́тву мою́, внуши́, Бо́же Іа́ковль.
|
|
10
|
10
|
|
Защи́тниче на́шъ, ви́ждь, бж҃е, и҆ при́зри на лицѐ хрїста̀ твоегѡ̀.
|
Защи́тниче наш, виждь, Бо́же, і при́зри на лице́ христа́ Твоєго́.
|
|
11
|
11
|
|
Ꙗ҆́кѡ лꙋ́чше де́нь є҆ди́нъ во дво́рѣхъ твои́хъ па́че ты́сѧщъ: и҆зво́лихъ примета́тисѧ въ домꙋ̀ бг҃а моегѡ̀ па́че, не́же жи́ти мѝ въ селе́нїихъ грѣ́шничихъ.
|
Я́ко лу́чше день єди́н во дво́ріх Твої́х па́че ти́сящ; ізво́лих примета́тися в дому́ Бо́га моєго́ па́че, не́же жи́ти мі в селе́ніїх грі́шничих.
|
|
12
|
12
|
|
Ꙗ҆́кѡ млⷭ҇ть и҆ и҆́стинꙋ лю́битъ гдⷭ҇ь, бг҃ъ блгⷣть и҆ сла́вꙋ да́стъ: гдⷭ҇ь не лиши́тъ бл҃ги́хъ ходѧ́щихъ неѕло́бїемъ.
|
Я́ко ми́лость і і́стину лю́бить Госпо́дь, Бог благода́ть і сла́ву дасть; Госпо́дь не лиши́ть благи́х ходя́щих незло́бієм.
|
|
13
|
13
|
|
Гдⷭ҇и бж҃е си́лъ, бл҃же́нъ человѣ́къ оу҆пова́ѧй на тѧ̀.
|
Го́споди, Бо́же сил, блаже́н челові́к упова́яй на Тя.
|
|
Ѱало́мъ п҃д
|
Псалом 84
|
|
1
|
1
|
|
Въ коне́цъ, сынѡ́мъ коре́ѡвымъ, ѱало́мъ, п҃д҃.
|
В коне́ць, сино́м Коре́йовим, псало́м, 84.
|
|
2
|
2
|
|
Бл҃говоли́лъ є҆сѝ, гдⷭ҇и, зе́млю твою̀, возврати́лъ є҆сѝ плѣ́нъ і҆а́кѡвль.
|
Благоволи́л єси́, Го́споди, зе́млю Твою́, возврати́л єси́ плін Іа́ковль.
|
|
3
|
3
|
|
Ѡ҆ста́вилъ є҆сѝ беззакѡ́нїѧ люді́й твои́хъ, покры́лъ є҆сѝ всѧ̑ грѣхѝ и҆́хъ.
|
Оста́вил єси́ беззако́нія люді́й Твої́х, покри́л єси́ вся гріхи́ їх.
|
|
4
|
4
|
|
Оу҆кроти́лъ є҆сѝ ве́сь гнѣ́въ тво́й, возврати́лсѧ є҆сѝ ѿ гнѣ́ва ꙗ҆́рости твоеѧ̀.
|
Укроти́л єси́ весь гнів Твой, возврати́лся єси́ от гні́ва я́рости Твоєя́.
|
|
5
|
5
|
|
Возвратѝ на́съ, бж҃е спⷭ҇нїй на́шихъ, и҆ ѿвратѝ ꙗ҆́рость твою̀ ѿ на́съ.
|
Возврати́ нас, Бо́же спасе́ній на́ших, і отврати́ я́рость Твою́ от нас.
|
|
6
|
6
|
|
Є҆да̀ во вѣ́ки прогнѣ́ваешисѧ на ны̀; и҆лѝ простре́ши гнѣ́въ тво́й ѿ ро́да въ ро́дъ;
|
Єда́ во ві́ки прогні́ваєшися на ни? Іли́ простре́ши гнів Твой от ро́да в род?
|
|
7
|
7
|
|
Бж҃е, ты̀ ѡ҆бра́щьсѧ ѡ҆живи́ши ны̀, и҆ лю́дїе твоѝ возвеселѧ́тсѧ ѡ҆ тебѣ̀.
|
Бо́же, Ти обра́щся оживи́ши ни, і лю́діє Твої́ возвеселя́ться о Тебі́.
|
|
8
|
8
|
|
Ꙗ҆вѝ на́мъ, гдⷭ҇и, млⷭ҇ть твою̀, и҆ спⷭ҇нїе твоѐ да́ждь на́мъ.
|
Яви́ нам, Го́споди, ми́лость Твою́, і спасе́ніє Твоє́ даждь нам.
|
|
9
|
9
|
|
Оу҆слы́шꙋ, что̀ рече́тъ ѡ҆ мнѣ̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ: ꙗ҆́кѡ рече́тъ ми́ръ на лю́ди своѧ̑, и҆ на прпⷣбныѧ своѧ̑, и҆ на ѡ҆браща́ющыѧ сердца̀ къ немꙋ̀.
|
Усли́шу, что рече́ть о мні Госпо́дь Бог; я́ко рече́ть мир на лю́ди Своя́, і на преподо́бния Своя́, і на обраща́ющия сердця́ к Нему́.
|
|
10
|
10
|
|
Ѻ҆ба́че бли́з̾ боѧ́щихсѧ є҆гѡ̀ спⷭ҇нїе є҆гѡ̀, всели́ти сла́вꙋ въ зе́млю на́шꙋ.
|
Оба́че близ боя́щихся Єго́ спасе́ніє Єго́, всели́ти сла́ву в зе́млю на́шу.
|
|
11
|
11
|
|
Млⷭ҇ть и҆ и҆́стина срѣто́стѣсѧ, пра́вда и҆ ми́ръ ѡ҆блобыза́стасѧ:
|
Ми́лость і і́стина сріто́стіся, пра́вда і мир облобиза́стася;
|
|
12
|
12
|
|
и҆́стина ѿ землѝ возсїѧ̀, и҆ пра́вда съ нб҃сѐ прини́че:
|
і́стина от землі́ возсія́, і пра́вда с небесе́ прини́че;
|
|
13
|
13
|
|
и҆́бо гдⷭ҇ь да́стъ бл҃гость, и҆ землѧ̀ на́ша да́стъ пло́дъ сво́й.
|
і́бо Госпо́дь дасть бла́гость, і земля́ на́ша дасть плод свой.
|
|
14
|
14
|
|
Пра́вда пред̾ ни́мъ пред̾и́детъ, и҆ положи́тъ въ пꙋ́ть стѡпы̀ своѧ̑.
|
Пра́вда пред Ним преди́деть, і положи́ть в путь стопи́ своя́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ п҃є
|
Псалом 85
|
|
0
|
0
|
|
Мл҃тва дв҃дꙋ, п҃е҃.
|
Моли́тва Дави́ду, 85.
|
|
1
|
1
|
|
Приклонѝ, гдⷭ҇и, оу҆́хо твоѐ, и҆ оу҆слы́ши мѧ̀: ꙗ҆́кѡ ни́щъ и҆ оу҆бо́гъ є҆́смь а҆́зъ.
|
Приклони́, Го́споди, у́хо Твоє́, і усли́ши м'я, я́ко нищ і убо́г єсьм аз.
|
|
2
|
2
|
|
Сохранѝ дꙋ́шꙋ мою̀, ꙗ҆́кѡ прпⷣбенъ є҆́смь: сп҃сѝ раба̀ твоего̀, бж҃е мо́й, оу҆пова́ющаго на тѧ̀.
|
Сохрани́ ду́шу мою́, я́ко преподо́бен єсьм; спаси́ раба́ Твоєго́, Бо́же мой, упова́ющаго на Тя.
|
|
3
|
3
|
|
Поми́лꙋй мѧ̀, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ къ тебѣ̀ воззовꙋ̀ ве́сь де́нь.
|
Поми́луй м'я, Го́споди, я́ко к Тебі́ воззову́ весь день.
|
|
4
|
4
|
|
Возвеселѝ дꙋ́шꙋ раба̀ твоегѡ̀: ꙗ҆́кѡ къ тебѣ̀ взѧ́хъ дꙋ́шꙋ мою̀.
|
Возвесели́ ду́шу раба́ Твоєго́, я́ко к Тебі́ взях ду́шу мою́.
|
|
5
|
5
|
|
Ꙗ҆́кѡ ты̀, гдⷭ҇и, бл҃гъ и҆ кро́токъ и҆ многомлⷭ҇тивъ всѣ̑мъ призыва́ющымъ тѧ̀.
|
Я́ко Ти, Го́споди, благ і кро́ток і многоми́лостив всім призива́ющим Тя.
|
|
6
|
6
|
|
Внꙋшѝ, гдⷭ҇и, моли́твꙋ мою̀ и҆ вонмѝ гла́сꙋ моле́нїѧ моегѡ̀.
|
Внуши́, Го́споди, моли́тву мою́ і воньми́ гла́су моле́нія моєго́.
|
|
7
|
7
|
|
Въ де́нь ско́рби моеѧ̀ воззва́хъ къ тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ оу҆слы́шалъ мѧ̀ є҆сѝ.
|
В день ско́рби моєя́ воззва́х к Тебі́, я́ко усли́шал м'я єси́.
|
|
8
|
8
|
|
Нѣ́сть подо́бенъ тебѣ̀ въ бозѣ́хъ, гдⷭ҇и, и҆ нѣ́сть по дѣлѡ́мъ твои̑мъ.
|
Ність подо́бен Тебі́ в бозі́х, Го́споди, і ність по діло́м Твої́м.
|
|
9
|
9
|
|
Всѝ ꙗ҆зы́цы, є҆ли́ки сотвори́лъ є҆сѝ, прїи́дꙋтъ и҆ покло́нѧтсѧ пред̾ тобо́ю, гдⷭ҇и, и҆ просла́вѧтъ и҆́мѧ твоѐ:
|
Всі язи́ци, єли́кі сотвори́л єси́, при́йдуть і покло́няться пред Тобо́ю, Го́споди, і просла́в'ять і́м'я Твоє́;
|
|
10
|
10
|
|
ꙗ҆́кѡ ве́лїй є҆сѝ ты̀ и҆ творѧ́й чꙋдеса̀, ты̀ є҆сѝ бг҃ъ є҆ди́нъ.
|
я́ко ве́лій єси́ Ти і творя́й чудеса́, Ти єси́ Бог єди́н.
|
|
11
|
11
|
|
Наста́ви мѧ̀, гдⷭ҇и, на пꙋ́ть тво́й, и҆ пойдꙋ̀ во и҆́стинѣ твое́й: да возвесели́тсѧ се́рдце моѐ боѧ́тисѧ и҆́мене твоегѡ̀.
|
Наста́ви м'я, Го́споди, на путь Твой, і пойду́ во і́стині Твоє́й; да возвесели́ться се́рдце моє́ боя́тися і́мене Твоєго́.
|
|
12
|
12
|
|
И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀, гдⷭ҇и бж҃е мо́й, всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ и҆ просла́влю и҆́мѧ твоѐ въ вѣ́къ:
|
Іспові́мся Тебі́, Го́споди Бо́же мой, всім се́рдцем мої́м і просла́влю і́м'я Твоє́ в вік;
|
|
13
|
13
|
|
ꙗ҆́кѡ млⷭ҇ть твоѧ̀ ве́лїѧ на мнѣ̀, и҆ и҆зба́вилъ є҆сѝ дꙋ́шꙋ мою̀ ѿ а҆́да преиспо́днѣйшагѡ.
|
я́ко ми́лость Твоя́ ве́лія на мні, і ізба́вил єси́ ду́шу мою́ от а́да преіспо́днійшаго.
|
|
14
|
14
|
|
Бж҃е, законопрестꙋ̑пницы воста́ша на мѧ̀, и҆ со́нмъ держа́вныхъ взыска́ша дꙋ́шꙋ мою̀, и҆ не предложи́ша тебѐ пред̾ собо́ю.
|
Бо́же, законопресту́пници воста́ша на м'я, і сонм держа́вних взиска́ша ду́шу мою́, і не предложи́ша Тебе́ пред собо́ю.
|
|
15
|
15
|
|
И҆ ты̀, гдⷭ҇и бж҃е мо́й, ще́дрый и҆ млⷭ҇тивый, долготерпѣли́вый и҆ многомлⷭ҇тивый и҆ и҆́стинный,
|
І Ти, Го́споди Бо́же мой, ще́дрий і ми́лостивий, долготерпіли́вий і многоми́лостивий і і́стинний,
|
|
16
|
16
|
|
при́зри на мѧ̀ и҆ поми́лꙋй мѧ̀: да́ждь держа́вꙋ твою̀ ѻ҆́трокꙋ твоемꙋ̀ и҆ сп҃сѝ сы́на рабы̀ твоеѧ̀.
|
при́зри на м'я і поми́луй м'я; даждь держа́ву Твою́ о́троку Твоєму́ і спаси́ си́на раби́ Твоєя́.
|
|
17
|
17
|
|
Сотворѝ со мно́ю зна́менїе во бл҃го: и҆ да ви́дѧтъ ненави́дѧщїи мѧ̀, и҆ постыдѧ́тсѧ, ꙗ҆́кѡ ты̀, гдⷭ҇и, помо́глъ мѝ и҆ оу҆тѣ́шилъ мѧ̀ є҆сѝ.
|
Сотвори́ со мно́ю зна́меніє во бла́го; і да ви́дять ненави́дящії м'я, і постидя́ться, я́ко Ти, Го́споди, помо́гл мі і уті́шил м'я єси́.
|
|
Ѱало́мъ п҃ѕ
|
Псалом 86
|
|
1
|
1
|
|
Сынѡ́мъ коре́ѡвымъ, ѱало́мъ пѣ́сни, п҃ѕ҃.
|
Сино́м коре́йовим, псало́м пі́сні, 86.
|
|
2
|
2
|
|
Ѡ҆снова̑нїѧ є҆гѡ̀ на гора́хъ ст҃ы́хъ: лю́битъ гдⷭ҇ь врата̀ сїѡ̑нѧ па́че всѣ́хъ селе́нїй і҆а́кѡвлихъ.
|
Основа́нія Єго́ на гора́х святи́х; лю́бить Госпо́дь врата́ Сіо́ня па́че всіх селе́ній Іа́ковлих.
|
|
3
|
3
|
|
Пресла̑внаѧ глаго́лашасѧ ѡ҆ тебѣ̀, гра́де бж҃їй.
|
Пресла́вная глаго́лашася о Тебі́, гра́де Бо́жий.
|
|
4
|
4
|
|
Помѧнꙋ̀ раа́въ и҆ вавѷлѡ́на вѣ́дꙋщымъ мѧ̀: и҆ сѐ, и҆ноплемє́нницы и҆ тѵ́ръ и҆ лю́дїе є҆ѳїо́пстїи, сі́и бы́ша та́мѡ.
|
Пом'яну́ Раа́в і Вавило́на ві́дущим м'я; і се, іноплеме́нници і Тир і лю́діє Ефіо́пстії, сі́ї би́ша та́мо.
|
|
5
|
5
|
|
Ма́ти сїѡ́нъ рече́тъ: человѣ́къ и҆ человѣ́къ роди́сѧ въ не́мъ, и҆ то́й ѡ҆снова̀ и҆̀ вы́шнїй.
|
Ма́ти Сіо́н рече́ть: челові́к і челові́к роди́ся в нем, і Той основа́ ї Ви́шній.
|
|
6
|
6
|
|
Гдⷭ҇ь повѣ́сть въ писа́нїи люді́й и҆ кнѧзе́й, си́хъ бы́вшихъ въ не́мъ.
|
Госпо́дь пові́сть в писа́нії люді́й і князе́й, сих би́вших в нем.
|
|
7
|
7
|
|
Ꙗ҆́кѡ веселѧ́щихсѧ всѣ́хъ жили́ще въ тебѣ̀.
|
Я́ко веселя́щихся всіх жили́ще в Тебі́.
|
|
Ѱало́мъ п҃з
|
Псалом 87
|
|
1
|
1
|
|
Пѣ́снь ѱалма̀ сынѡ́мъ коре́ѡвымъ, въ коне́цъ, ѡ҆ маеле́ѳѣ є҆́же ѿвѣща́ти, ра́зꙋма є҆ма́нꙋ і҆и҃лтѧнинꙋ, п҃з҃.
|
Піснь псалма́ сино́м Коре́йовим, в коне́ць, о Маєле́фі* є́же отвіща́ти, ра́зума Ема́ну Ізра́їльтянину, 87.
|
|
2
|
2
|
|
Гдⷭ҇и бж҃е спⷭ҇нїѧ моегѡ̀, во днѝ воззва́хъ и҆ въ нощѝ пред̾ тобо́ю:
|
Го́споди Бо́же спаcе́нія моєго́, во дні воззва́х і в нощі́ пред Тобо́ю;
|
|
3
|
3
|
|
да вни́детъ пред̾ тѧ̀ моли́тва моѧ̀, приклонѝ оу҆́хо твоѐ къ моле́нїю моемꙋ̀.
|
да вни́деть пред Тя моли́тва моя́, приклони́ у́хо Твоє́ к моле́нію моєму́.
|
|
4
|
4
|
|
Ꙗ҆́кѡ и҆спо́лнисѧ ѕѡ́лъ дꙋша̀ моѧ̀, и҆ живо́тъ мо́й а҆́дꙋ прибли́жисѧ.
|
Я́ко іспо́лнися зол душа́ моя́, і живо́т мой а́ду прибли́жися.
|
|
5
|
5
|
|
Привмѣне́нъ бы́хъ съ низходѧ́щими въ ро́въ: бы́хъ ꙗ҆́кѡ человѣ́къ без̾ по́мощи,
|
Привміне́н бих с низходя́щими в ров; бих я́ко челові́к без по́мощі,
|
|
6
|
6
|
|
въ ме́ртвыхъ свобо́дь: ꙗ҆́кѡ ꙗ҆́звеннїи спѧ́щїи во гро́бѣ, и҆́хже не помѧнꙋ́лъ є҆сѝ ктомꙋ̀, и҆ ті́и ѿ рꙋкѝ твоеѧ̀ ѿринове́ни бы́ша.
|
в ме́ртвих свобо́дь; я́ко я́звеннії сп'я́щії во гро́бі, ї́хже не пом'яну́л єси́ ктому́, і ті́ї от руки́ Твоєя́ отринове́ні би́ша.
|
|
7
|
7
|
|
Положи́ша мѧ̀ въ ро́вѣ преиспо́днѣмъ, въ те́мныхъ и҆ сѣ́ни сме́ртнѣй.
|
Положи́ша м'я в ро́ві преіспо́днім, в те́мних і сі́ні сме́ртній.
|
|
8
|
8
|
|
На мнѣ̀ оу҆тверди́сѧ ꙗ҆́рость твоѧ̀, и҆ всѧ̑ вѡ́лны твоѧ̑ наве́лъ є҆сѝ на мѧ̀.
|
На мні утверди́ся я́рость Твоя́, і вся во́лни Твоя́ наве́л єси́ на м'я.
|
|
9
|
9
|
|
Оу҆да́лилъ є҆сѝ зна́емыхъ мои́хъ ѿ менє̀: положи́ша мѧ̀ ме́рзость себѣ̀: пре́данъ бы́хъ и҆ не и҆схожда́хъ.
|
Уда́лил єси́ зна́ємих мої́х от мене́; положи́ша м'я ме́рзость себі́; пре́дан бих і не ісхожда́х.
|
|
10
|
10
|
|
Ѻ҆́чи моѝ и҆знемого́стѣ ѿ нищеты̀: воззва́хъ къ тебѣ̀, гдⷭ҇и, ве́сь де́нь, воздѣ́хъ къ тебѣ̀ рꙋ́цѣ моѝ.
|
О́чі мої́ ізнемого́сті от нищети́; воззва́х к Тебі́, Го́споди, весь день, возді́х к Тебі́ ру́ці мої́.
|
|
11
|
11
|
|
Є҆да̀ ме́ртвыми твори́ши чꙋдеса̀; и҆лѝ вра́чеве воскресѧ́тъ, и҆ и҆сповѣ́дѧтсѧ тебѣ̀;
|
Єда́ ме́ртвими твори́ши чудеса́? Іли́ вра́чеве воскреся́ть, і іспові́дяться Тебі́?
|
|
12
|
12
|
|
Є҆да̀ повѣ́сть кто̀ во гро́бѣ млⷭ҇ть твою̀, и҆ и҆́стинꙋ твою̀ въ поги́бели;
|
Єда́ пові́сть кто во гро́бі ми́лость Твою́ і і́стину Твою́ в поги́белі?
|
|
13
|
13
|
|
Є҆да̀ позна̑на бꙋ́дꙋтъ во тмѣ̀ чꙋдеса̀ твоѧ̑, и҆ пра́вда твоѧ̀ въ землѝ забве́ннѣй;
|
Єда́ позна́на бу́дуть во тьмі чудеса́ Твоя́ і пра́вда Твоя́ в землі́ забве́нній?
|
|
14
|
14
|
|
И҆ а҆́зъ къ тебѣ̀, гдⷭ҇и, воззва́хъ, и҆ оу҆́трѡ моли́тва моѧ̀ предвари́тъ тѧ̀.
|
І аз к Тебі́, Го́споди, воззва́х, і у́тро моли́тва моя́ предвари́ть Тя.
|
|
15
|
15
|
|
Вскꙋ́ю, гдⷭ҇и, ѿрѣ́еши дꙋ́шꙋ мою̀; ѿвраща́еши лицѐ твоѐ ѿ менє̀;
|
Вску́ю, Го́споди, отрі́єши ду́шу мою́? Отвраща́єши лице́ Твоє́ от мене́?
|
|
16
|
16
|
|
Ни́щъ є҆́смь а҆́зъ, и҆ въ трꙋдѣ́хъ ѿ ю҆́ности моеѧ̀: возне́сжесѧ смири́хсѧ и҆ и҆знемого́хъ.
|
Нищ єсьм аз і в труді́х от ю́ности моєя́; возне́сжеся смири́хся і ізнемого́х.
|
|
17
|
17
|
|
На мнѣ̀ преидо́ша гнѣ́ви твоѝ, оу҆страшє́нїѧ твоѧ̑ возмꙋти́ша мѧ̀:
|
На мні прейдо́ша гні́ви Твої́, устраше́нія Твоя́ возмути́ша м'я;
|
|
18
|
18
|
|
ѡ҆быдо́ша мѧ̀ ꙗ҆́кѡ вода̀ ве́сь де́нь, ѡ҆держа́ша мѧ̀ вкꙋ́пѣ.
|
обидо́ша м'я я́ко вода́ весь день, одержа́ша м'я вку́пі.
|
|
19
|
19
|
|
Оу҆да́лилъ є҆сѝ ѿ менє̀ дрꙋ́га и҆ и҆́скреннѧго, и҆ зна́емыхъ мои́хъ ѿ страсте́й.
|
Уда́лил єси́ от мене́ дру́га і і́скренняго, і зна́ємих мої́х от страсте́й.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ п҃и
|
Псалом 88
|
|
1
|
1
|
|
Ра́зꙋма є҆ѳа́ма і҆и҃лтѧнина, п҃и҃.
|
Ра́зума Ефа́ма Ізра́їльтянина, 88.
|
|
2
|
2
|
|
Млⷭ҇ти твоѧ̑, гдⷭ҇и, во вѣ́къ воспою̀, въ ро́дъ и҆ ро́дъ возвѣщꙋ̀ и҆́стинꙋ твою̀ оу҆сты̑ мои́ми.
|
Ми́лості Твоя́, Го́споди, во вік воспою́, в род і род возвіщу́ і́стину Твою́ усти́ мої́ми.
|
|
3
|
3
|
|
Занѐ ре́клъ є҆сѝ: въ вѣ́къ млⷭ҇ть сози́ждетсѧ: на нб҃сѣ́хъ оу҆гото́витсѧ и҆́стина твоѧ̀.
|
Зане́ рекл єси́: в вік ми́лость сози́ждеться, на небесі́х угото́виться і́стина Твоя́.
|
|
4
|
4
|
|
Завѣща́хъ завѣ́тъ и҆збра̑ннымъ мои̑мъ, клѧ́хсѧ дв҃дꙋ рабꙋ̀ моемꙋ̀:
|
Завіща́х заві́т ізбра́нним Мої́м, кля́хся Дави́ду, рабу́ Моєму́:
|
|
5
|
5
|
|
до вѣ́ка оу҆гото́ваю сѣ́мѧ твоѐ, и҆ сози́ждꙋ въ ро́дъ и҆ ро́дъ прⷭ҇то́лъ тво́й.
|
до ві́ка угото́ваю сі́м'я твоє́, і сози́жду в род і род престо́л твой.
|
|
6
|
6
|
|
И҆сповѣ́дѧтъ нб҃са̀ чꙋдеса̀ твоѧ̑, гдⷭ҇и, и҆́бо и҆́стинꙋ твою̀ въ цр҃кви ст҃ы́хъ.
|
Іспові́дять небеса́ чудеса́ Твоя́, Го́споди, і́бо і́стину Твою́ в Це́ркві святи́х.
|
|
7
|
7
|
|
Ꙗ҆́кѡ кто̀ во ѡ҆́блацѣхъ оу҆равни́тсѧ гдⷭ҇еви; оу҆подо́битсѧ гдⷭ҇еви въ сынѣ́хъ бж҃їихъ;
|
Я́ко кто во о́блаціх уравни́ться Го́сподеві? Уподо́биться Го́сподеві в сині́х Бо́жиїх?
|
|
8
|
8
|
|
Бг҃ъ прославлѧ́емь въ совѣ́тѣ ст҃ы́хъ, ве́лїй и҆ стра́шенъ є҆́сть над̾ всѣ́ми ѡ҆кре́стными є҆гѡ̀.
|
Бог прославля́єм в сові́ті святи́х, ве́лій і стра́шен єсть над всі́ми окре́стними Єго́.
|
|
9
|
9
|
|
Гдⷭ҇и бж҃е си́лъ, кто̀ подо́бенъ тебѣ̀; си́ленъ є҆сѝ, гдⷭ҇и, и҆ и҆́стина твоѧ̀ ѡ҆́крестъ тебє̀.
|
Го́споди Бо́же сил, кто подо́бен Тебі́? Си́лен єси́, Го́споди, і і́стина Твоя́ о́крест Тебе́.
|
|
10
|
10
|
|
Ты̀ влⷣчествꙋеши держа́вою морско́ю: возмꙋще́нїе же во́лнъ є҆гѡ̀ ты̀ оу҆кроча́еши.
|
Ти влади́чествуєши держа́вою морсько́ю, возмуще́ніє же волн єго́ Ти укроча́єши.
|
|
11
|
11
|
|
Ты̀ смири́лъ, є҆сѝ, ꙗ҆́кѡ ꙗ҆́звена, го́рдаго: мы́шцею си́лы твоеѧ̀ расточи́лъ є҆сѝ врагѝ твоѧ̑.
|
Ти смири́л, єси́, я́ко я́звена, го́рдаго, ми́шцею си́ли Твоєя́ расточи́л єси́ враги́ Твоя́.
|
|
12
|
12
|
|
Твоѧ̑ сꙋ́тъ небеса̀, и҆ твоѧ̀ є҆́сть землѧ̀: вселе́ннꙋю и҆ и҆сполне́нїе є҆ѧ̀ ты̀ ѡ҆снова́лъ є҆сѝ.
|
Твоя́ суть небеса́, і Твоя́ єсть земля́; вселе́нную і ісполне́ніє єя́ Ти основа́л єси́.
|
|
13
|
13
|
|
Сѣ́веръ и҆ мо́ре ты̀ созда́лъ є҆сѝ: ѳавѡ́ръ и҆ є҆рмѡ́нъ ѡ҆ и҆́мени твое́мъ возра́дꙋетасѧ.
|
Сі́вер і мо́ре Ти созда́л єси́; Фаво́р і Єрмо́н о і́мені Твоє́м возра́дуєтася.
|
|
14
|
14
|
|
Твоѧ̀ мы́шца съ си́лою: да оу҆крѣпи́тсѧ рꙋка̀ твоѧ̀, и҆ вознесе́тсѧ десни́ца твоѧ̀.
|
Твоя́ ми́шця с си́лою, да укріпи́ться рука́ Твоя́, і вознесе́ться десни́ця Твоя́.
|
|
15
|
15
|
|
Пра́вда и҆ сꙋдба̀ оу҆гото́ванїе прⷭ҇то́ла твоегѡ̀: млⷭ҇ть и҆ и҆́стина пред̾и́детѣ пред̾ лице́мъ твои́мъ.
|
Пра́вда і судьба́ — угото́ваніє Престо́ла Твоєго́; ми́лость і і́стина преди́деті пред лице́м Твої́м.
|
|
16
|
16
|
|
Бл҃же́ни лю́дїе вѣ́дꙋщїи воскликнове́нїе: гдⷭ҇и, во свѣ́тѣ лица̀ твоегѡ̀ по́йдꙋтъ,
|
Блаже́нні лю́діє ві́дущії воскликнове́ніє: Го́споди, во сві́ті лиця́ Твоєго́ по́йдуть,
|
|
17
|
17
|
|
и҆ ѡ҆ и҆́мени твое́мъ возра́дꙋютсѧ ве́сь де́нь, и҆ пра́вдою твое́ю вознесꙋ́тсѧ.
|
і о і́мені Твоє́м возра́дуються весь день, і пра́вдою Твоє́ю вознесу́ться.
|
|
18
|
18
|
|
Ꙗ҆́кѡ похвала̀ си́лы и҆́хъ ты̀ є҆сѝ, и҆ во бл҃говоле́нїи твое́мъ вознесе́тсѧ ро́гъ на́шъ:
|
Я́ко похвала́ си́ли їх Ти єси́, і во благоволе́нії Твоє́м вознесе́ться рог наш.
|
|
19
|
19
|
|
ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇не є҆́сть застꙋпле́нїе, и҆ ст҃а́гѡ і҆и҃лева цр҃ѧ̀ на́шегѡ.
|
Я́ко Госпо́днє єсть заступле́ніє і Свята́го Ізра́їлева Царя́ на́шего.
|
|
20
|
20
|
|
Тогда̀ гл҃алъ є҆сѝ въ видѣ́нїи сыновѡ́мъ твои̑мъ, и҆ ре́клъ є҆сѝ: положи́хъ по́мощь на си́льнаго, вознесо́хъ и҆збра́ннаго ѿ люді́й мои́хъ:
|
Тогда́ глаго́лал єси́ в виді́нії синово́м Твої́м і рекл єси́: положи́х по́мощ на си́льнаго, вознесо́х ізбра́ннаго от люді́й Мої́х;
|
|
21
|
21
|
|
ѡ҆брѣто́хъ дв҃да раба̀ моего̀, є҆ле́емъ ст҃ы́мъ мои́мъ пома́захъ є҆го̀.
|
обріто́х Дави́да, раба́ Моєго́, єле́єм святи́м Мої́м пома́зах єго́.
|
|
22
|
22
|
|
И҆́бо рꙋка̀ моѧ̀ застꙋ́питъ є҆го̀, и҆ мы́шца моѧ̀ оу҆крѣпи́тъ є҆го̀:
|
І́бо рука́ моя́ засту́пить єго́, і ми́шця моя́ укріпи́ть єго́;
|
|
23
|
23
|
|
ничто́же оу҆спѣ́етъ вра́гъ на него̀, и҆ сы́нъ беззако́нїѧ не приложи́тъ ѡ҆ѕло́бити є҆го̀.
|
нічто́же успі́єть враг на него́, і син беззако́нія не приложи́ть озло́бити єго́.
|
|
24
|
24
|
|
И҆ ссѣкꙋ̀ ѿ лица̀ є҆гѡ̀ врагѝ є҆гѡ̀, и҆ ненави́дѧщыѧ є҆го̀ побѣждꙋ̀:
|
І ссіку́ от лиця́ єго́ враги́ єго́, і ненави́дящия єго́ побіжду́;
|
|
25
|
25
|
|
и҆ и҆́стина моѧ̀ и҆ млⷭ҇ть моѧ̀ съ ни́мъ, и҆ ѡ҆ и҆́мени мое́мъ вознесе́тсѧ ро́гъ є҆гѡ̀:
|
і і́стина Моя́ і ми́лость Моя́ с ним, і о і́мені Моє́м вознесе́ться рог єго́;
|
|
26
|
26
|
|
и҆ положꙋ̀ на мо́ри рꙋ́кꙋ є҆гѡ̀, и҆ на рѣка́хъ десни́цꙋ є҆гѡ̀.
|
і положу́ на мо́рі ру́ку єго́, і на ріка́х десни́цю єго́.
|
|
27
|
27
|
|
То́й призове́тъ мѧ̀: ѻ҆ц҃ъ мо́й є҆сѝ ты̀, бг҃ъ мо́й и҆ застꙋ́пникъ спⷭ҇нїѧ моегѡ̀.
|
Той призове́ть М'я: Оте́ць мой єси́ Ти, Бог мой і засту́пник спаcе́нія моєго́.
|
|
28
|
28
|
|
И҆ а҆́зъ пе́рвенца положꙋ̀ є҆го̀, высока̀ па́че царе́й земны́хъ:
|
І Аз пе́рвенця положу́ єго́, висока́ па́че царе́й земни́х;
|
|
29
|
29
|
|
въ вѣ́къ сохраню̀ є҆мꙋ̀ млⷭ҇ть мою̀, и҆ завѣ́тъ мо́й вѣ́ренъ є҆мꙋ̀:
|
в вік сохраню́ єму́ ми́лость Мою́, і заві́т Мой ві́рен єму́;
|
|
30
|
30
|
|
и҆ положꙋ̀ въ вѣ́къ вѣ́ка сѣ́мѧ є҆гѡ̀, и҆ прⷭ҇то́лъ є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ дні́е не́ба.
|
і положу́ в вік ві́ка сі́м'я єго́, і престо́л єго́ я́ко дні́є не́ба.
|
|
31
|
31
|
|
А҆́ще ѡ҆ста́вѧтъ сы́нове є҆гѡ̀ зако́нъ мо́й, и҆ въ сꙋдба́хъ мои́хъ не по́йдꙋтъ:
|
А́ще оста́в'ять си́нове єго́ зако́н Мой і в судьба́х Мої́х не по́йдуть,
|
|
32
|
32
|
|
а҆́ще ѡ҆правда̑нїѧ моѧ̑ ѡ҆сквернѧ́тъ, и҆ за́повѣдїй мои́хъ не сохранѧ́тъ:
|
а́ще оправда́нія Моя́ оскверня́ть і за́повідій Мої́х не сохраня́ть,
|
|
33
|
33
|
|
посѣщꙋ̀ жезло́мъ беззакѡ́нїѧ и҆́хъ, и҆ ра́нами непра̑вды и҆́хъ,
|
посіщу́ жезло́м беззако́нія їх і ра́нами непра́вди їх,
|
|
34
|
34
|
|
млⷭ҇ть же мою̀ не разорю̀ ѿ ни́хъ, ни превреждꙋ̀ во и҆́стинѣ мое́й:
|
ми́лость же Мою́ не разорю́ от них, ні преврежду́ во і́стині Моє́й;
|
|
35
|
35
|
|
нижѐ ѡ҆скверню̀ завѣ́та моегѡ̀, и҆ и҆сходѧ́щихъ ѿ оу҆́стъ мои́хъ не ѿве́ргꙋсѧ.
|
ніже́ оскверню́ заві́та Моєго́ і ісходя́щих от уст Мої́х не отве́ргуся.
|
|
36
|
36
|
|
Є҆ди́ною клѧ́хсѧ ѡ҆ ст҃ѣ́мъ мое́мъ: а҆́ще дв҃дꙋ солжꙋ̀;
|
Єди́ною кля́хся о святі́м Моє́м: а́ще Дави́ду солжу́?
|
|
37
|
37
|
|
Сѣ́мѧ є҆гѡ̀ во вѣ́къ пребꙋ́детъ, и҆ престо́лъ є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ со́лнце предо мно́ю,
|
Сі́м'я єго́ во вік пребу́деть, і престо́л єго́ — я́ко со́лнце пре́до Мно́ю,
|
|
38
|
38
|
|
и҆ ꙗ҆́кѡ лꙋна̀ соверше́на въ вѣ́къ, и҆ свидѣ́тель на нб҃сѝ вѣ́ренъ.
|
і я́ко луна́ соверше́на в вік, і свиді́тель на небесі́ ві́рен.
|
|
39
|
39
|
|
Ты́ же ѿри́нꙋлъ є҆сѝ и҆ оу҆ничижи́лъ, негодова́лъ є҆сѝ пома́заннаго твоего̀:
|
Ти же отри́нул єси́ і унічижи́л, негодова́л єси́ пома́заннаго Твоєго́;
|
|
40
|
40
|
|
разори́лъ є҆сѝ завѣ́тъ раба̀ твоегѡ̀, ѡ҆скверни́лъ є҆сѝ на землѝ ст҃ы́ню є҆гѡ̀:
|
разори́л єси́ заві́т раба́ Твоєго́, оскверни́л єси́ на землі́ святи́ню єго́;
|
|
41
|
41
|
|
разори́лъ є҆сѝ всѧ̑ ѡ҆пло́ты є҆гѡ̀, положи́лъ є҆сѝ твє́рдаѧ є҆гѡ̀ стра́хъ.
|
разори́л єси́ вся опло́ти єго́, положи́л єси́ тве́рдая єго́ страх.
|
|
42
|
42
|
|
Расхища́хꙋ є҆го̀ всѝ мимоходѧ́щїи пꙋте́мъ, бы́сть поноше́нїе сосѣ́дѡмъ свои̑мъ.
|
Расхища́ху єго́ всі мимоходя́щії путе́м, бисть поноше́ніє сосі́дом свої́м.
|
|
43
|
43
|
|
Возвы́силъ є҆сѝ десни́цꙋ стꙋжа́ющихъ є҆мꙋ̀, возвесели́лъ є҆сѝ всѧ̑ врагѝ є҆гѡ̀:
|
Возви́сил єси́ десни́цю стужа́ющих єму́, возвесели́л єси́ вся враги́ єго́;
|
|
44
|
44
|
|
ѿврати́лъ є҆сѝ по́мощь меча̀ є҆гѡ̀ и҆ не застꙋпи́лъ є҆сѝ є҆го̀ во бра́ни:
|
отврати́л єси́ по́мощ меча́ єго́ і не заступи́л єси́ єго́ во бра́ні;
|
|
45
|
45
|
|
разори́лъ є҆сѝ ѿ ѡ҆чище́нїѧ є҆гѡ̀, престо́лъ є҆гѡ̀ на зе́млю пове́рглъ є҆сѝ:
|
разори́л єси́ от очище́нія єго́, престо́л єго́ на зе́млю пове́ргл єси́:
|
|
46
|
46
|
|
оу҆ма́лилъ є҆сѝ дни̑ вре́мене є҆гѡ̀, ѡ҆блїѧ́лъ є҆сѝ є҆го̀ стꙋдо́мъ.
|
Ума́лил єси́ дні вре́мене єго́, облія́л єси́ єго́ студо́м.
|
|
47
|
47
|
|
Доко́лѣ, гдⷭ҇и, ѿвраща́ешисѧ въ коне́цъ, разжже́тсѧ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́гнь гнѣ́въ тво́й;
|
Доко́лі, Го́споди, отвраща́єшися в коне́ць, разжже́ться я́ко огнь гнів Твой?
|
|
48
|
48
|
|
Помѧнѝ, кі́й мо́й соста́въ: є҆да́ бо всꙋ́е созда́лъ є҆сѝ всѧ̑ сы́ны человѣ́чєскїѧ;
|
Пом'яни́, кий мой соста́в: єда́ бо всу́є созда́л єси́ вся си́ни челові́чеськія?
|
|
49
|
49
|
|
Кто̀ є҆́сть человѣ́къ, и҆́же поживе́тъ и҆ не оу҆́зритъ сме́рти, и҆зба́витъ дꙋ́шꙋ свою̀ и҆з̾ рꙋкѝ а҆́довы;
|
Кто єсть челові́к, і́же поживе́ть і не у́зрить сме́рти, ізба́вить ду́шу свою́ із руки́ а́дови?
|
|
50
|
50
|
|
Гдѣ̀ сꙋ́ть млⷭ҇ти твоѧ̑ дрє́внїѧ, гдⷭ҇и, и҆́миже клѧ́лсѧ є҆сѝ дв҃дꙋ во и҆́стинѣ твое́й;
|
Гді суть ми́лості Твоя́ дре́внія, Го́споди, ї́миже кля́лся єси́ Дави́ду во і́стині Твоє́й?
|
|
51
|
51
|
|
Помѧнѝ, гдⷭ҇и, поноше́нїе ра̑бъ твои́хъ, є҆́же оу҆держа́хъ въ нѣ́дрѣ мое́мъ мно́гихъ ꙗ҆зы̑къ:
|
Пом'яни́, Го́споди, поноше́ніє раб Твої́х, є́же удержа́х в ні́дрі моє́м мно́гих язи́к;
|
|
52
|
52
|
|
и҆́мже поноси́ша вразѝ твоѝ, гдⷭ҇и, и҆́мже поноси́ша и҆змѣне́нїю хрїста̀ твоегѡ̀.
|
і́мже поноси́ша вразі́ Твої́, Го́споди, і́мже поноси́ша ізміне́нію христа́ Твоєго́.
|
|
53
|
53
|
|
Блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь во вѣ́къ: бꙋ́ди, бꙋ́ди.
|
Благослове́н Госпо́дь во вік! Бу́ди, бу́ди.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ п҃ѳ
|
Псалом 89
|
|
1
|
1
|
|
Мл҃тва мѡѷсе́а человѣ́ка бж҃їѧ, п҃ѳ҃.
|
Моли́тва Моїсе́я, челові́ка Бо́жия, 89.
|
|
2
|
2
|
|
Гдⷭ҇и, прибѣ́жище бы́лъ є҆сѝ на́мъ въ ро́дъ и҆ ро́дъ.
|
Го́споди, прибі́жище бил єси́ нам в род і род.
|
|
3
|
3
|
|
Пре́жде да́же гора́мъ не бы́ти и҆ созда́тисѧ землѝ и҆ вселе́ннѣй, и҆ ѿ вѣ́ка и҆ до вѣ́ка ты̀ є҆сѝ.
|
Пре́жде да́же гора́м не би́ти і созда́тися землі́ і вселе́нній, і от ві́ка і до ві́ка Ти єси́.
|
|
4
|
4
|
|
Не ѿвратѝ человѣ́ка во смире́нїе, и҆ ре́клъ є҆сѝ: ѡ҆брати́тесѧ, сы́нове человѣ́честїи.
|
Не отврати́ челові́ка во смире́ніє, і рекл єси́: обраті́теся, си́нове челові́честії.
|
|
5
|
5
|
|
Ꙗ҆́кѡ ты́сѧща лѣ́тъ пред̾ ѻ҆чи́ма твои́ма, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ де́нь вчера́шнїй, и҆́же ми́мѡ и҆́де, и҆ стра́жа нощна́ѧ.
|
Я́ко ти́сяща літ пред очи́ма Твої́ма, Го́споди, я́ко день вчера́шній, і́же ми́мо і́де, і стра́жа нощна́я.
|
|
6
|
6
|
|
Оу҆ничижє́нїѧ и҆́хъ лѣ̑та бꙋ́дꙋтъ: оу҆́трѡ ꙗ҆́кѡ трава̀ ми́мѡ и҆́детъ, оу҆́трѡ процвѣте́тъ и҆ пре́йдетъ: на ве́черъ ѿпаде́тъ, ѡ҆жестѣ́етъ и҆ и҆́зсхнетъ:
|
Уничиже́нія їх лі́та бу́дуть; у́тро я́ко трава́ ми́мо і́деть, у́тро процвіте́ть і пре́йдеть; на ве́чер отпаде́ть, ожесті́єть і і́зсхнеть;
|
|
7
|
7
|
|
ꙗ҆́кѡ и҆зчезо́хомъ гнѣ́вомъ твои́мъ, и҆ ꙗ҆́ростїю твое́ю смꙋти́хомсѧ.
|
я́ко ізчезо́хом гні́вом Твої́м, і я́ростію Твоє́ю смути́хомся.
|
|
8
|
8
|
|
Положи́лъ є҆сѝ беззакѡ́нїѧ на̑ша пред̾ тобо́ю, вѣ́къ на́шъ въ просвѣще́нїе лица̀ твоегѡ̀.
|
Положи́л єси́ беззако́нія на́ша пред Тобо́ю, вік наш в просвіще́ніє лиця́ Твоєго́.
|
|
9
|
9
|
|
Ꙗ҆́кѡ всѝ дні́е на́ши ѡ҆скꙋдѣ́ша, и҆ гнѣ́вомъ твои́мъ и҆зчезо́хомъ:
|
Я́ко всі дні́є на́ші оскуді́ша, і гні́вом Твої́м ізчезо́хом;
|
|
10
|
10
|
|
лѣ̑та на̑ша ꙗ҆́кѡ паꙋчи́на поꙋча́хꙋсѧ: дні́е лѣ́тъ на́шихъ въ ни́хже се́дмьдесѧтъ лѣ́тъ, а҆́ще же въ си́лахъ, ѻ҆́смьдесѧтъ лѣ́тъ, и҆ мно́жае и҆́хъ трꙋ́дъ и҆ болѣ́знь: ꙗ҆́кѡ прїи́де кро́тость на ны̀, и҆ нака́жемсѧ.
|
лі́та на́ша я́ко паучи́на поуча́хуся; дні́є літ на́ших в ни́хже се́дьмдесят літ, а́ще же в си́лах — о́сьмдесят літ, і мно́жає їх труд і болі́знь: я́ко при́йде кро́тость на ни, і нака́жемся.
|
|
11
|
11
|
|
Кто̀ вѣ́сть держа́вꙋ гнѣ́ва твоегѡ̀, и҆ ѿ стра́ха твоегѡ̀ ꙗ҆́рость твою̀ и҆зчестѝ;
|
Кто вість держа́ву гні́ва Твоєго́, і от стра́ха Твоєго́ я́рость Твою́ ізчести́?
|
|
12
|
12
|
|
Десни́цꙋ твою̀ та́кѡ скажи́ ми, и҆ ѡ҆кова̑нныѧ [и҆ нака̑занныѧ] се́рдцемъ въ мꙋ́дрости.
|
Десни́цю Твою́ та́ко скажи́ мі, і окова́нния [і нака́занния] се́рдцем в му́дрості.
|
|
13
|
13
|
|
Ѡ҆брати́сѧ, гдⷭ҇и, доко́лѣ; и҆ оу҆моле́нъ бꙋ́ди на рабы̑ твоѧ̑.
|
Обрати́ся, Го́споди, доко́лі? І умоле́н бу́ди на раби́ Твоя́.
|
|
14
|
14
|
|
И҆спо́лнихомсѧ заꙋ́тра млⷭ҇ти твоеѧ̀, гдⷭ҇и, и҆ возра́довахомсѧ и҆ возвесели́хомсѧ:
|
Іспо́лнихомся зау́тра ми́лости Твоєя́, Го́споди, і возра́довахомся і возвесели́хомся;
|
|
15
|
15
|
|
во всѧ̑ дни̑ на́шѧ возвесели́хомсѧ, за дни̑, въ нѧ́же смири́лъ ны̀ є҆сѝ, лѣ̑та, въ нѧ́же ви́дѣхомъ ѕла̑ѧ.
|
во вся дні на́ша возвесели́хомся, за дні, в ня́же смири́л ни єси́, лі́та, в ня́же ви́діхом зла́я.
|
|
16
|
16
|
|
И҆ при́зри на рабы̑ твоѧ̑ и҆ на дѣла̀ твоѧ̑, и҆ наста́ви сы́ны и҆́хъ.
|
І при́зри на раби́ Твоя́ і на діла́ Твоя́, і наста́ви си́ни їх.
|
|
17
|
17
|
|
И҆ бꙋ́ди свѣ́тлость гдⷭ҇а бг҃а на́шегѡ на на́съ, и҆ дѣла̀ рꙋ́къ на́шихъ и҆спра́ви на на́съ, и҆ дѣ́ло рꙋ́къ на́шихъ и҆спра́ви.
|
І бу́ди сві́тлость Го́спода Бо́га на́шего на нас, і діла́ рук на́ших іспра́ви на нас, і ді́ло рук на́ших іспра́ви.
|
|
Ѱало́мъ ч҃
|
Псалом 90
|
|
0
|
0
|
|
Хвала̀ пѣ́сни дв҃довы, не надпи́санъ оу҆ є҆врє́й, ч҃.
|
Хвала́ пі́сні Дави́дови, не надпи́сан у євре́й, 90.
|
|
1
|
1
|
|
Живы́й въ по́мощи вы́шнѧгѡ, въ кро́вѣ бг҃а нбⷭ҇нагѡ водвори́тсѧ,
|
Живи́й в по́мощі Ви́шняго, в кро́ві Бо́га Небе́снаго водвори́ться,
|
|
2
|
2
|
|
рече́тъ гдⷭ҇еви: застꙋ́пникъ мо́й є҆сѝ и҆ прибѣ́жище моѐ, бг҃ъ мо́й, и҆ оу҆пова́ю на него̀.
|
рече́ть Го́сподеві: засту́пник мой єси́ і прибі́жище моє́, Бог мой, і упова́ю на Него́.
|
|
3
|
3
|
|
Ꙗ҆́кѡ то́й и҆зба́витъ тѧ̀ ѿ сѣ́ти ло́вчи и҆ ѿ словесѐ мѧте́жна:
|
Я́ко Той ізба́вить тя от сі́ті ло́вчі і от словесе́ м'яте́жна;
|
|
4
|
4
|
|
плещма̀ свои́ма ѡ҆сѣни́тъ тѧ̀, и҆ под̾ крилѣ̑ є҆гѡ̀ надѣ́ешисѧ: ѻ҆рꙋ́жїемъ ѡ҆бы́детъ тѧ̀ и҆́стина є҆гѡ̀.
|
Плещма́ Свої́ма осіни́ть тя, і под крилі́ Єго́ наді́єшися; ору́жієм оби́деть тя і́стина Єго́.
|
|
5
|
5
|
|
Не оу҆бои́шисѧ ѿ стра́ха нощна́гѡ, ѿ стрѣлы̀ летѧ́щїѧ во днѝ,
|
Не убої́шися от стра́ха нощна́го, от стріли́ летя́щия во дні,
|
|
6
|
6
|
|
ѿ ве́щи во тмѣ̀ преходѧ́щїѧ, ѿ срѧ́ща [ѿ нападе́нїѧ] и҆ бѣ́са полꙋ́деннагѡ.
|
от ве́щі во тьмі преходя́щия, от сря́ща [от нападе́нія] і бі́са полу́деннаго.
|
|
7
|
7
|
|
Паде́тъ ѿ страны̀ твоеѧ̀ ты́сѧща, и҆ тма̀ ѡ҆деснꙋ́ю тебє̀, къ тебѣ́ же не прибли́житсѧ:
|
Паде́ть от страни́ твоєя́ ти́сяща і тьма одесну́ю тебе́, к тебі́ же не прибли́житься;
|
|
8
|
8
|
|
ѻ҆ба́че ѻ҆чи́ма твои́ма смо́триши и҆ воздаѧ́нїе грѣ́шникѡвъ оу҆́зриши.
|
оба́че очи́ма твої́ма смо́триши і воздая́ніє грі́шников у́зриши.
|
|
9
|
9
|
|
Ꙗ҆́кѡ ты̀, гдⷭ҇и, оу҆пова́нїе моѐ: вы́шнѧго положи́лъ є҆сѝ прибѣ́жище твоѐ.
|
Я́ко Ти, Го́споди, упова́ніє моє́; Ви́шняго положи́л єси́ прибі́жище твоє́.
|
|
10
|
10
|
|
Не прїи́детъ къ тебѣ̀ ѕло̀, и҆ ра́на не прибли́житсѧ тѣлесѝ твоемꙋ̀ [селе́нїю твоемꙋ̀]:
|
Не при́йдеть к тебі́ зло, і ра́на не прибли́житься тілесі́ твоєму́ [селе́нію твоєму́];
|
|
11
|
11
|
|
ꙗ҆́кѡ а҆́гг҃лѡмъ свои̑мъ заповѣ́сть ѡ҆ тебѣ̀, сохрани́ти тѧ̀ во всѣ́хъ пꙋте́хъ твои́хъ.
|
я́ко а́нгелом Свої́м запові́сть о тебі́ сохрани́ти тя во всіх путе́х твої́х.
|
|
12
|
12
|
|
На рꙋка́хъ во́змꙋтъ тѧ̀, да не когда̀ преткне́ши ѡ҆ ка́мень но́гꙋ твою̀:
|
На рука́х во́зьмуть тя, да не когда́ преткне́ши о ка́мень но́гу твою́;
|
|
13
|
13
|
|
на а҆́спїда и҆ васїлі́ска настꙋ́пиши, и҆ попере́ши льва̀ и҆ ѕмі́ѧ.
|
на а́спида і васили́ска насту́пиши і попере́ши льва і змі́я.
|
|
14
|
14
|
|
Ꙗ҆́кѡ на мѧ̀ оу҆пова̀, и҆ и҆зба́влю и҆̀: покры́ю и҆̀, ꙗ҆́кѡ позна̀ и҆́мѧ моѐ.
|
Я́ко на М'я упова́, і ізба́влю ї; покри́ю ї, я́ко позна́ і́м'я Моє́.
|
|
15
|
15
|
|
Воззове́тъ ко мнѣ̀, и҆ оу҆слы́шꙋ є҆го̀: съ ни́мъ є҆́смь въ ско́рби, и҆змꙋ̀ є҆го̀ и҆ просла́влю є҆го̀:
|
Воззове́ть ко Мні, і усли́шу єго́; с ним єсьм в ско́рбі, ізму́ єго́ і просла́влю єго́;
|
|
16
|
16
|
|
долгото́ю дні́й и҆спо́лню є҆го̀ и҆ ꙗ҆влю̀ є҆мꙋ̀ спⷭ҇нїе моѐ.
|
Долгото́ю дній іспо́лню єго́ і явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва: |
|
Ѱало́мъ ч҃а
|
Псалом 91
|
|
1
|
1
|
|
Ѱало́мъ пѣ́сни, въ де́нь сꙋббѡ́тный, ч҃а҃.
|
Псало́м пі́сні, в день субо́тний, 91.
|
|
2
|
2
|
|
Бл҃го є҆́сть и҆сповѣ́датисѧ гдⷭ҇еви и҆ пѣ́ти и҆́мени твоемꙋ̀, вы́шнїй:
|
Благо єсть іспові́датися Го́сподеві і пі́ти і́мені Твоєму́, Ви́шній;
|
|
3
|
3
|
|
возвѣща́ти заꙋ́тра млⷭ҇ть твою̀ и҆ и҆́стинꙋ твою̀ на всѧ́кꙋ но́щь,
|
возвіща́ти зау́тра ми́лость Твою́ і і́стину Твою́ на вся́ку нощ,
|
|
4
|
4
|
|
въ десѧтострꙋ́ннѣмъ ѱалти́ри съ пѣ́снїю въ гꙋ́слехъ.
|
в десятостру́ннім псалти́рі с пі́снію в гу́слех.
|
|
5
|
5
|
|
Ꙗ҆́кѡ возвесели́лъ мѧ̀ є҆сѝ, гдⷭ҇и, въ творе́нїи твое́мъ, и҆ въ дѣ́лѣхъ рꙋкꙋ̀ твоє́ю возра́дꙋюсѧ.
|
Я́ко возвесели́л м'я єси́, Го́споди, в творе́нії Твоє́м, і в ді́ліх руку́ Твоє́ю возра́дуюся.
|
|
6
|
6
|
|
Ꙗ҆́кѡ возвели́чишасѧ дѣла̀ твоѧ̑, гдⷭ҇и: ѕѣлѡ̀ оу҆глꙋби́шасѧ помышлє́нїѧ твоѧ̑.
|
Я́ко возвели́чишася діла́ Твоя́, Го́споди; зіло́ углуби́шася помишле́нія Твоя́.
|
|
7
|
7
|
|
Мꙋ́жъ безꙋ́менъ не позна́етъ, и҆ неразꙋми́въ не разꙋмѣ́етъ си́хъ.
|
Муж безу́мен не позна́єть, і неразуми́в не разумі́єть сих.
|
|
8
|
8
|
|
Внегда̀ прозѧбо́ща грѣ̑шницы ꙗ҆́кѡ трава̀, и҆ пронико́ша всѝ дѣ́лающїи беззако́нїе, ꙗ҆́кѡ да потребѧ́тсѧ въ вѣ́къ вѣ́ка:
|
Внегда́ прозябо́ща грі́шници я́ко трава́, і пронико́ша всі ді́лающії беззако́ніє, я́ко да потреб'я́ться в вік ві́ка;
|
|
9
|
9
|
|
ты́ же вы́шнїй во вѣ́къ, гдⷭ҇и.
|
Ти же Ви́шній во вік, Го́споди.
|
|
10
|
10
|
|
Ꙗ҆́кѡ сѐ, вразѝ твоѝ, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ сѐ, вразѝ твоѝ поги́бнꙋтъ, и҆ разы́дꙋтсѧ всѝ дѣ́лающїи беззако́нїе.
|
Я́ко се вразі́ Твої́, Го́споди, я́ко се вразі́ Твої́ поги́бнуть і рази́дуться всі ді́лающії беззако́ніє.
|
|
11
|
11
|
|
И҆ вознесе́тсѧ ꙗ҆́кѡ є҆диноро́га ро́гъ мо́й, и҆ ста́рость моѧ̀ въ є҆ле́и масти́тѣ:
|
І вознесе́ться я́ко єдиноро́га рог мой, і ста́рость моя́ в єле́ї масти́ті;
|
|
12
|
12
|
|
и҆ воззрѣ̀ ѻ҆́ко моѐ на врагѝ моѧ̑, и҆ востаю́щыѧ на мѧ̀ лꙋка́внꙋющыѧ оу҆слы́шитъ оу҆́хо моѐ.
|
і воззрі́ о́ко моє́ на враги́ моя́, і востаю́щия на м'я лука́внующия усли́шить у́хо моє́.
|
|
13
|
13
|
|
Првⷣникъ ꙗ҆́кѡ фі́нїѯъ процвѣте́тъ: ꙗ҆́кѡ ке́дръ, и҆́же въ лїва́нѣ, оу҆мно́житсѧ.
|
Пра́ведник, я́ко фі́ніx процвіте́ть, я́ко кедр, і́же в Лива́ні, умно́житься.
|
|
14
|
14
|
|
Насажде́ни въ домꙋ̀ гдⷭ҇ни во дво́рѣхъ бг҃а на́шегѡ процвѣтꙋ́тъ:
|
Насажде́ні в дому́ Госпо́дні во дво́ріх Бо́га на́шего процвіту́ть;
|
|
15
|
15
|
|
є҆щѐ оу҆мно́жатсѧ въ ста́рости масти́тѣ, и҆ благопрїе́млюще бꙋ́дꙋтъ.
|
єще́ умно́жаться в ста́рості масти́ті, і благоприє́млюще бу́дуть.
|
|
16
|
16
|
|
Да возвѣстѧ́тъ, ꙗ҆́кѡ пра́въ гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ, и҆ нѣ́сть непра́вды въ не́мъ.
|
Да возвістя́ть, я́ко прав Госпо́дь Бог наш, і ність непра́вди в Нем.
|
|
Ѱало́мъ ч҃в
|
Псалом 92
|
|
0
|
0
|
|
Въ де́нь предсꙋббѡ́тный, внегда̀ насели́сѧ землѧ̀, хвала̀ пѣ́сни дв҃дꙋ, ч҃в҃.
|
В день предсубо́тний, внегда́ насели́ся земля́, хвала́ пі́сні Дави́ду, 92.
|
|
1
|
1
|
|
Гдⷭ҇ь воцр҃и́сѧ, въ лѣ́потꙋ ѡ҆блече́сѧ: ѡ҆блече́сѧ гдⷭ҇ь въ си́лꙋ и҆ препоѧ́сасѧ: и҆́бо оу҆твердѝ вселе́ннꙋю, ꙗ҆́же не подви́житсѧ.
|
Госпо́дь воцари́ся, в лі́поту облече́ся; облече́ся Госпо́дь в си́лу і препоя́сася; і́бо утверди́ вселе́нную, я́же не подви́житься.
|
|
2
|
2
|
|
Гото́въ прⷭ҇то́лъ тво́й ѿто́лѣ: ѿ вѣ́ка ты̀ є҆сѝ.
|
Гото́в престо́л Твой отто́лі; от ві́ка Ти єси́.
|
|
3
|
3
|
|
Воздвиго́ша рѣ́ки, гдⷭ҇и, воздвиго́ша рѣ́ки гла́сы своѧ̑:
|
Воздвиго́ша рі́ки, Го́споди, воздвиго́ша рі́ки гла́си своя́;
|
|
4
|
4
|
|
во́змꙋтъ рѣ́ки сотрє́нїѧ своѧ̑, ѿ гласѡ́въ во́дъ мно́гихъ.
|
во́зьмуть рі́ки сотре́нія своя́, от гласо́в вод мно́гих.
|
|
5
|
5
|
|
Ди̑вны высѡты̀ мѡрскі̑ѧ: ди́венъ въ высо́кихъ гдⷭ҇ь.
|
Ди́вни висоти́ морські́я; ди́вен в висо́ких Госпо́дь.
|
|
6
|
6
|
|
Свидѣ̑нїѧ твоѧ̑ оу҆вѣ́ришасѧ ѕѣлѡ̀. До́мꙋ твоемꙋ̀ подоба́етъ ст҃ы́нѧ, гдⷭ҇и, въ долготꙋ̀ дні́й.
|
Свиді́нія Твоя́ уві́ришася зіло́. До́му Твоєму́ подоба́єть святи́ня, Го́споди, в долготу́ дній.
|
|
Ѱало́мъ ч҃г
|
Псалом 93
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, въ четве́ртый сꙋббѡ́ты, ч҃г҃.
|
Псало́м Дави́ду, в четве́ртий субо́ти, 93.
|
|
1
|
1
|
|
Бг҃ъ ѿмще́нїй гдⷭ҇ь, бг҃ъ ѿмще́нїй не ѡ҆бинꙋ́лсѧ є҆́сть.
|
Бог отмще́ній Госпо́дь, Бог отмще́ній не обину́лся єсть.
|
|
2
|
2
|
|
Вознеси́сѧ, сꙋдѧ́й землѝ, возда́ждь воздаѧ́нїе гѡ́рдымъ.
|
Вознеси́ся, судя́й землі́, возда́ждь воздая́ніє го́рдим.
|
|
3
|
3
|
|
Доко́лѣ грѣ̑шницы, гдⷭ҇и, доко́лѣ грѣ̑шницы восхва́лѧтсѧ;
|
Доко́лі грі́шници, Го́споди, доко́лі грі́шници восхва́ляться?
|
|
4
|
4
|
|
Провѣща́ютъ и҆ возглаго́лютъ непра́вдꙋ, возглаго́лютъ всѝ дѣ́лающїи беззако́нїе;
|
Провіща́ють і возглаго́лють непра́вду, возглаго́лють всі ді́лающії беззако́ніє?
|
|
5
|
5
|
|
Лю́ди твоѧ̑, гдⷭ҇и, смири́ша, и҆ достоѧ́нїе твоѐ ѡ҆ѕло́биша:
|
Лю́ди Твоя́, Го́споди, смири́ша, і достоя́ніє Твоє́ озло́биша:
|
|
6
|
6
|
|
вдови́цꙋ и҆ си́ра оу҆мори́ша, и҆ прише́лца оу҆би́ша,
|
вдови́цю і си́ра умори́ша, і прише́лця уби́ша,
|
|
7
|
7
|
|
и҆ рѣ́ша: не оу҆́зритъ гдⷭ҇ь, нижѐ оу҆разꙋмѣ́етъ бг҃ъ і҆а́кѡвль.
|
і рі́ша: не у́зрить Госпо́дь, ніже́ уразумі́єть Бог Іа́ковль.
|
|
8
|
8
|
|
Разꙋмѣ́йте же, безꙋ́мнїи въ лю́дехъ, и҆ бꙋ́їи нѣ́когда, оу҆мꙋдри́тесѧ:
|
Разумі́йте же, безу́мнії в лю́дех, і бу́її ні́когда, умудрі́теся;
|
|
9
|
9
|
|
насажде́й оу҆́хо, не слы́шитъ ли; и҆лѝ созда́вый ѻ҆́ко, не сматрѧ́етъ ли;
|
насажде́й у́хо, не сли́шить ли? Іли́ созда́вий о́ко, не сматря́єть ли?
|
|
10
|
10
|
|
наказꙋ́ѧй ꙗ҆зы́ки, не ѡ҆бличи́тъ ли, оу҆ча́й человѣ́ка ра́зꙋмꙋ;
|
Наказу́яй язи́ки, не обличи́ть ли, уча́й челові́ка ра́зуму?
|
|
11
|
11
|
|
Гдⷭ҇ь вѣ́сть помышлє́нїѧ человѣ́чєскаѧ, ꙗ҆́кѡ сꙋ́ть сꙋ́єтна.
|
Госпо́дь вість помишле́нія челові́чеськая, я́ко суть су́єтна.
|
|
12
|
12
|
|
Бл҃же́нъ человѣ́къ, є҆го́же а҆́ще нака́жеши, гдⷭ҇и, и҆ ѿ зако́на твоегѡ̀ наꙋчи́ши є҆го̀:
|
Блаже́н челові́к, єго́же а́ще нака́жеши, Го́споди, і от зако́на Твоєго́ научи́ши єго́;
|
|
13
|
13
|
|
оу҆кроти́ти є҆го̀ ѿ дні́й лю́тыхъ, до́ндеже и҆зры́етсѧ грѣ́шномꙋ ꙗ҆́ма.
|
укроти́ти єго́ от дній лю́тих, до́ндеже ізри́ється грі́шному я́ма.
|
|
14
|
14
|
|
Ꙗ҆́кѡ не ѿри́нетъ гдⷭ҇ь люді́й свои́хъ, и҆ достоѧ́нїѧ своегѡ̀ не ѡ҆ста́витъ:
|
Я́ко не отри́неть Госпо́дь люді́й Свої́х, і достоя́нія Своєго́ не оста́вить;
|
|
15
|
15
|
|
до́ндеже пра́вда ѡ҆брати́тсѧ на сꙋ́дъ, и҆ держа́щїисѧ є҆ѧ̀ всѝ пра́вїи срⷣцемъ.
|
до́ндеже пра́вда обрати́ться на суд, і держа́щіїся єя́ всі пра́вії се́рдцем.
|
|
16
|
16
|
|
Кто̀ воста́нетъ мѝ на лꙋка́внꙋющыѧ; и҆лѝ кто̀ спредста́нетъ мѝ на дѣ́лающыѧ беззако́нїе;
|
Кто воста́неть мі на лука́внующия? Іли́ кто спредста́неть мі на ді́лающия беззако́ніє?
|
|
17
|
17
|
|
А҆́ще не гдⷭ҇ь помо́глъ бы мѝ, вма́лѣ всели́ласѧ бы во а҆́дъ дꙋша̀ моѧ̀.
|
А́ще не Госпо́дь помо́гл би мі, вма́лі всели́лася би во ад душа́ моя́.
|
|
18
|
18
|
|
А҆́ще глаго́лахъ: подви́жесѧ нога̀ моѧ̀, млⷭ҇ть твоѧ̀, гдⷭ҇и, помога́ше мѝ:
|
А́ще глаго́лах: подви́жеся нога́ моя́, ми́лость Твоя́, Го́споди, помога́ше мі:
|
|
19
|
19
|
|
по мно́жествꙋ болѣ́зней мои́хъ въ се́рдцы мое́мъ, оу҆тѣшє́нїѧ твоѧ̑ возвесели́ша дꙋ́шꙋ мою̀.
|
по мно́жеству болі́зней мої́х в се́рдці моє́м, утіше́нія Твоя́ возвесели́ша ду́шу мою́.
|
|
20
|
20
|
|
Да не пребꙋ́детъ тебѣ̀ престо́лъ беззако́нїѧ, созида́ѧй трꙋ́дъ на повелѣ́нїе.
|
Да не пребу́деть Тебі́ престо́л беззако́нія, созида́яй труд на повелі́ніє.
|
|
21
|
21
|
|
Оу҆ловѧ́тъ на дꙋ́шꙋ првⷣничꙋ, и҆ кро́вь непови́ннꙋю ѡ҆сꙋ́дѧтъ.
|
Улов'я́ть на ду́шу пра́ведничу, і кров непови́нную осу́дять.
|
|
22
|
22
|
|
И҆ бы́сть мнѣ̀ гдⷭ҇ь въ прибѣ́жище, и҆ бг҃ъ мо́й въ по́мощь оу҆пова́нїѧ моегѡ̀:
|
І бисть мні Госпо́дь в прибі́жище, і Бог мой в по́мощ упова́нія моєго́;
|
|
23
|
23
|
|
и҆ возда́стъ и҆̀мъ гдⷭ҇ь беззако́нїе и҆́хъ, и҆ по лꙋка́вствїю и҆́хъ погꙋби́тъ ѧ҆̀ гдⷭ҇ь бг҃ъ [на́шъ].
|
і возда́сть їм Госпо́дь беззако́ніє їх, і по лука́вствію їх погуби́ть я Госпо́дь Бог наш.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ ч҃д
|
Псалом 94
|
|
0
|
0
|
|
Хвала̀ пѣ́сни дв҃дꙋ, не надпи́санъ оу҆ є҆врє́й, ч҃д҃.
|
Хвала́ пі́сні Дави́ду, не надпи́сан у євре́й, 94.
|
|
1
|
1
|
|
Прїиди́те, возра́дꙋемсѧ гдⷭ҇еви, воскли́кнемъ бг҃ꙋ сп҃си́телю на́шемꙋ:
|
Прийді́те, возра́дуємся Го́сподеві, воскли́кнем Бо́гу Спаси́телю на́шему;
|
|
2
|
2
|
|
предвари́мъ лицѐ є҆гѡ̀ во и҆сповѣ́данїи, и҆ во ѱалмѣ́хъ воскли́кнемъ є҆мꙋ̀:
|
предвари́м лице́ Єго́ во іспові́данії, і во псалмі́х воскли́кнем Єму́;
|
|
3
|
3
|
|
ꙗ҆́кѡ бг҃ъ ве́лїй гдⷭ҇ь, и҆ цр҃ь ве́лїй по все́й землѝ:
|
я́ко Бог ве́лій Госпо́дь, і Цар ве́лій по всей землі́;
|
|
4
|
4
|
|
ꙗ҆́кѡ въ рꙋцѣ̀ є҆гѡ̀ всѝ концы̑ землѝ, и҆ высѡты̀ го́ръ тогѡ̀ сꙋ́ть.
|
я́ко в руці́ Єго́ всі конці́ землі́, і висоти́ гор Того́ суть.
|
|
5
|
5
|
|
Ꙗ҆́кѡ тогѡ̀ є҆́сть мо́ре, и҆ то́й сотворѝ є҆̀, и҆ сꙋ́шꙋ рꙋ́цѣ є҆гѡ̀ созда́стѣ.
|
Я́ко Того́ єсть мо́ре, і Той сотвори́ є, і су́шу ру́ці Єго́ созда́сті.
|
|
6
|
6
|
|
Прїиди́те, поклони́мсѧ и҆ припаде́мъ є҆мꙋ̀, и҆ воспла́чемсѧ пред̾ гдⷭ҇емъ сотво́ршимъ на́съ:
|
Прийді́те, поклоні́мся і припаде́м Єму́, і воспла́чемся пред Го́сподем сотво́ршим нас;
|
|
7
|
7
|
|
ꙗ҆́кѡ то́й є҆́сть бг҃ъ на́шъ, и҆ мы̀ лю́дїе па́жити є҆гѡ̀ и҆ ѻ҆́вцы рꙋкѝ є҆гѡ̀. Дне́сь а҆́ще гла́съ є҆гѡ̀ оу҆слы́шите,
|
я́ко Той єсть Бог наш, і ми лю́діє па́житі Єго́ і о́вці руки́ Єго́. Днесь а́ще глас Єго́ усли́шіте,
|
|
8
|
8
|
|
не ѡ҆жесточи́те серде́цъ ва́шихъ, ꙗ҆́кѡ въ прогнѣ́ванїи, по днѝ и҆скꙋше́нїѧ въ пꙋсты́ни:
|
не ожесточі́те серде́ць ва́ших, я́ко в прогні́ванії, по дні іскуше́нія в пусти́ні;
|
|
9
|
9
|
|
въ ѻ҆́ньже [и҆дѣ́же] и҆скꙋси́ша мѧ̀ ѻ҆тцы̀ ва́ши, и҆скꙋси́ша мѧ̀, и҆ ви́дѣша дѣла̀ моѧ̑.
|
в о́ньже [іді́же] іскуси́ша М'я отці́ ва́ші, іскуси́ша М'я, і ви́діша діла́ Моя́.
|
|
10
|
10
|
|
Четы́редесѧть лѣ́тъ негодова́хъ ро́да тогѡ̀, и҆ рѣ́хъ: прⷭ҇нѡ заблꙋжда́ютъ се́рдцемъ, ті́и же не позна́ша пꙋті́й мои́хъ:
|
Чети́редесять літ негодова́х ро́да того́, і ріх: при́сно заблужда́ють се́рдцем, ті́ї же не позна́ша путі́й Мої́х;
|
|
11
|
11
|
|
ꙗ҆́кѡ клѧ́хсѧ во гнѣ́вѣ мое́мъ, а҆́ще вни́дꙋтъ въ поко́й мо́й.
|
я́ко кля́хся во гні́ві Моє́м, а́ще вни́дуть в поко́й Мой.
|
|
Ѱало́мъ ч҃є
|
Псалом 95
|
|
0
|
0
|
|
Хвала̀ пѣ́сни дв҃дꙋ, внегда̀ до́мъ созида́шесѧ по плѣне́нїи, не надпи́санъ оу҆ є҆врє́й, ч҃е҃.
|
Хвала́ пі́сні Дави́ду, внегда́ дом созида́шеся по пліне́нії, не надпи́сан у євре́й, 95.
|
|
1
|
1
|
|
Воспо́йте гдⷭ҇еви пѣ́снь но́вꙋ, воспо́йте гдⷭ҇еви всѧ̀ землѧ̀:
|
Воспо́йте Го́сподеві піснь но́ву, воспо́йте Го́сподеві вся земля́;
|
|
2
|
2
|
|
воспо́йте гдⷭ҇еви, благослови́те и҆́мѧ є҆гѡ̀: благовѣсти́те де́нь ѿ днѐ спⷭ҇нїе є҆гѡ̀.
|
воспо́йте Го́сподеві, благослові́те і́м'я Єго́; благовісті́те день от дне спасе́ніє Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Возвѣсти́те во ꙗ҆зы́цѣхъ сла́вꙋ є҆гѡ̀, во всѣ́хъ лю́дехъ чꙋдеса̀ є҆гѡ̀.
|
Возвісті́те во язи́ціх сла́ву Єго́, во всіх лю́дех чудеса́ Єго́.
|
|
4
|
4
|
|
Ꙗ҆́кѡ ве́лїй гдⷭ҇ь и҆ хва́ленъ ѕѣлѡ̀, стра́шенъ є҆́сть над̾ всѣ́ми бѡ́ги.
|
Я́ко ве́лій Госпо́дь і хва́лен зіло́, стра́шен єсть над всі́ми бо́ги.
|
|
5
|
5
|
|
Ꙗ҆́кѡ всѝ бо́зи ꙗ҆зы̑къ бѣ́сове: гдⷭ҇ь же небеса̀ сотворѝ.
|
Я́ко всі бо́зі — язи́к бі́сове; Госпо́дь же небеса́ сотвори́.
|
|
6
|
6
|
|
И҆сповѣ́данїе и҆ красота̀ пред̾ ни́мъ, ст҃ы́нѧ и҆ великолѣ́пїе во ст҃и́лѣ є҆гѡ̀.
|
Іспові́даніє і красота́ пред Ним, святи́ня і великолі́піє во святи́лі Єго́.
|
|
7
|
7
|
|
Принеси́те гдⷭ҇еви, ѻ҆те́чєствїѧ ꙗ҆зы̑къ, принеси́те гдⷭ҇еви сла́вꙋ и҆ че́сть.
|
Принесі́те Го́сподеві, оте́чествія язи́к, принесі́те Го́сподеві сла́ву і честь.
|
|
8
|
8
|
|
Принеси́те гдⷭ҇еви сла́вꙋ и҆́мени є҆гѡ̀: возми́те жє́ртвы и҆ входи́те во дворы̀ є҆гѡ̀.
|
принесі́те Го́сподеві сла́ву і́мені Єго́; возьмі́те же́ртви і вході́те во двори́ Єго́.
|
|
9
|
9
|
|
Поклони́тесѧ гдⷭ҇еви во дворѣ̀ ст҃ѣ́мъ є҆гѡ̀: да подви́житсѧ ѿ лица̀ є҆гѡ̀ всѧ̀ землѧ̀.
|
Поклоні́теся Го́сподеві во дворі́ святі́м Єго́. Да подви́житься от лиця́ Єго́ вся земля́.
|
|
10
|
10
|
|
Рцы́те во ꙗ҆зы́цѣхъ, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь воцр҃и́сѧ: и҆́бо и҆спра́ви вселе́ннꙋю, ꙗ҆́же не подви́житсѧ: сꙋ́дитъ лю́демъ пра́востїю.
|
Рці́те во язи́ціх, я́ко Госпо́дь воцари́ся; і́бо іспра́ви вселе́нную, я́же не подви́житься; су́дить лю́дем пра́востію.
|
|
11
|
11
|
|
Да возвеселѧ́тсѧ нб҃са̀, и҆ ра́дꙋетсѧ землѧ̀: да подви́житсѧ мо́ре и҆ и҆сполне́нїе є҆гѡ̀:
|
Да возвеселя́ться небеса́, і ра́дується земля́; да подви́житься мо́ре і ісполне́ніє єго́;
|
|
12
|
12
|
|
возра́дꙋютсѧ полѧ̀, и҆ всѧ̑ ꙗ҆̀же на ни́хъ: тогда̀ возра́дꙋютсѧ всѧ̑ древа̀ дꙋбра̑внаѧ
|
возра́дуються поля́ і вся я́же на них; тогда́ возра́дуються вся древа́ дубра́вная
|
|
13
|
13
|
|
ѿ лица̀ гдⷭ҇нѧ, ꙗ҆́кѡ грѧде́тъ, ꙗ҆́кѡ грѧде́тъ сꙋди́ти землѝ: сꙋди́ти вселе́ннѣй въ пра́вдꙋ, и҆ лю́демъ и҆́стиною свое́ю.
|
от лиця́ Госпо́дня, я́ко гряде́ть, я́ко гряде́ть суди́ти землі́; суди́ти вселе́нній в пра́вду і лю́дем і́стиною Своє́ю.
|
|
Ѱало́мъ ч҃ѕ
|
Псалом 96
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, є҆гда̀ землѧ̀ є҆гѡ̀ оу҆строѧ́шесѧ, не надпи́санъ оу҆ є҆врє́й, ч҃ѕ҃.
|
Псало́м Дави́ду, єгда́ земля́ єго́ устроя́шеся, не надпи́сан у євре́й, 96.
|
|
1
|
1
|
|
Гдⷭ҇ь воцр҃и́сѧ, да ра́дꙋетсѧ землѧ̀, да веселѧ́тсѧ ѻ҆́строви мно́зи.
|
Госпо́дь воцари́ся, да ра́дується земля́, да веселя́ться о́строві мно́зі.
|
|
2
|
2
|
|
Ѡ҆́блакъ и҆ мра́къ ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀: пра́вда и҆ сꙋдба̀ и҆справле́нїе прⷭ҇то́ла є҆гѡ̀.
|
О́блак і мрак о́крест Єго́; пра́вда і судьба́ — ісправле́ніє Престо́ла Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Ѻ҆́гнь пред̾ ни́мъ пред̾и́детъ и҆ попали́тъ ѡ҆́крестъ врагѝ є҆гѡ̀.
|
Огнь пред Ним преди́деть і попали́ть о́крест враги́ Єго́.
|
|
4
|
4
|
|
Ѡ҆свѣти́ша мѡ́лнїѧ є҆гѡ̀ вселе́ннꙋю: ви́дѣ и҆ подви́жесѧ землѧ̀.
|
Освіти́ша мо́лнія Єго́ вселе́нную; ви́ді і подви́жеся земля́.
|
|
5
|
5
|
|
Го́ры ꙗ҆́кѡ во́скъ раста́ѧша ѿ лица̀ гдⷭ҇нѧ, ѿ лица̀ гдⷭ҇а всеѧ̀ землѝ.
|
Го́ри, я́ко воск, раста́яша от лиця́ Госпо́дня, от лиця́ Го́спода всея́ землі́.
|
|
6
|
6
|
|
Возвѣсти́ша нб҃са̀ пра́вдꙋ є҆гѡ̀, и҆ ви́дѣша всѝ лю́дїе сла́вꙋ є҆гѡ̀.
|
Возвісти́ша небеса́ пра́вду Єго́, і ви́діша всі лю́діє сла́ву Єго́.
|
|
7
|
7
|
|
Да постыдѧ́тсѧ всѝ кла́нѧющїисѧ и҆стꙋка̑ннымъ, хва́лѧщїисѧ ѡ҆ і҆́дѡлѣхъ свои́хъ: поклони́тесѧ є҆мꙋ̀, всѝ а҆́гг҃ли є҆гѡ̀.
|
Да постидя́ться всі кла́няющіїся істука́нним, хва́лящіїся о і́доліх свої́х; поклоні́теся Єму́, всі а́нгели Єго́.
|
|
8
|
8
|
|
Слы́ша и҆ возвесели́сѧ сїѡ́нъ, и҆ возра́довашасѧ дщє́ри і҆ꙋдє́йскїѧ, сꙋде́бъ ра́ди твои́хъ, гдⷭ҇и:
|
Сли́ша і возвесели́ся Сіо́н, і возра́довашася дще́рі іуде́йськия, суде́б ра́ди Твої́х, Го́споди;
|
|
9
|
9
|
|
ꙗ҆́кѡ ты̀ гдⷭ҇ь вы́шнїй над̾ все́ю земле́ю, ѕѣлѡ̀ превозне́слсѧ є҆сѝ над̾ всѣ́ми бѡ́ги.
|
я́ко Ти Госпо́дь Ви́шній над все́ю земле́ю, зіло́ превозне́слся єси́ над всі́ми бо́ги.
|
|
10
|
10
|
|
Лю́бѧщїи гдⷭ҇а, ненави́дите ѕла̑ѧ: храни́тъ гдⷭ҇ь дꙋ́шы прпⷣбныхъ свои́хъ, и҆з̾ рꙋкѝ грѣ́шничи и҆зба́витъ ѧ҆̀.
|
Лю́б'ящії Го́спода, ненави́діте зла́я; храни́ть Госпо́дь ду́ші преподо́бних Свої́х, із руки́ грі́шничі ізба́вить я.
|
|
11
|
11
|
|
Свѣ́тъ возсїѧ̀ првⷣникꙋ, и҆ пра̑вымъ срⷣцемъ весе́лїе.
|
Світ возсія́ пра́веднику, і пра́вим се́рдцем весе́ліє.
|
|
12
|
12
|
|
Весели́тесѧ, првⷣнїи, ѡ҆ гдⷭ҇ѣ, и҆ и҆сповѣ́дайте па́мѧть ст҃ы́ни є҆гѡ̀.
|
Веселі́теся, пра́веднії, о Го́споді, і іспові́дайте па́м'ять святи́ні Єго́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ ч҃з
|
Псалом 97
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, ч҃з҃.
|
Псало́м Дави́ду, 97.
|
|
1
|
1
|
|
Воспо́йте гдⷭ҇еви пѣ́снь но́вꙋ, ꙗ҆́кѡ ди̑вна сотворѝ гдⷭ҇ь: сп҃сѐ є҆го̀ десни́ца є҆гѡ̀ и҆ мы́шца ст҃а́ѧ є҆гѡ̀.
|
Воспо́йте Го́сподеві піснь но́ву, я́ко ди́вна сотвори́ Госпо́дь; спасе́ Єго́ десни́ця Єго́ і ми́шця свята́я Єго́.
|
|
2
|
2
|
|
Сказа̀ гдⷭ҇ь спⷭ҇нїе своѐ, пред̾ ꙗ҆зы̑ки ѿкры̀ пра́вдꙋ свою̀.
|
Сказа́ Госпо́дь спасе́ніє Своє́, пред язи́ки откри́ пра́вду Свою́.
|
|
3
|
3
|
|
Помѧнꙋ̀ млⷭ҇ть свою̀ і҆а́кѡвꙋ и҆ и҆́стинꙋ свою̀ до́мꙋ і҆и҃левꙋ: ви́дѣша всѝ концы̑ землѝ спⷭ҇нїе бг҃а на́шегѡ.
|
Пом'яну́ ми́лость Свою́ Іа́кову і і́стину Свою́ до́му Ізра́їлеву; ви́діша всі конці́ землі́ спасе́ніє Бо́га на́шего.
|
|
4
|
4
|
|
Воскли́кните бг҃ови, всѧ̀ землѧ̀, воспо́йте и҆ ра́дꙋйтесѧ и҆ по́йте.
|
Воскли́кніте Бо́гові, вся земля́, воспо́йте і ра́дуйтеся і по́йте.
|
|
5
|
5
|
|
По́йте гдⷭ҇еви въ гꙋ́слехъ, въ гꙋ́слехъ и҆ гла́сѣ ѱало́мстѣ,
|
По́йте Го́сподеві в гу́слех, в гу́слех і гла́сі псало́мсті,
|
|
6
|
6
|
|
въ трꙋба́хъ ко́ваныхъ и҆ гла́сомъ трꙋбы̀ ро́жаны: вострꙋби́те пред̾ цр҃е́мъ гдⷭ҇емъ.
|
в труба́х ко́ваних і гла́сом труби́ ро́жани; вострубі́те пред Царе́м Го́сподем.
|
|
7
|
7
|
|
Да подви́житсѧ мо́ре и҆ и҆сполне́нїе є҆гѡ̀, вселе́ннаѧ и҆ всѝ живꙋ́щїи на не́й.
|
Да подви́житься мо́ре і ісполне́ніє єго́, вселе́нная і всі живу́щії на ней.
|
|
8
|
8
|
|
Рѣ́ки воспле́щꙋтъ рꙋко́ю вкꙋ́пѣ, го́ры возра́дꙋютсѧ
|
Рі́ки воспле́щуть руко́ю вку́пі, го́ри возра́дуються
|
|
9
|
9
|
|
ѿ лица̀ гдⷭ҇нѧ, ꙗ҆́кѡ грѧде́тъ, ꙗ҆́кѡ и҆́детъ сꙋди́ти землѝ: сꙋди́ти вселе́ннѣй въ пра́вдꙋ, и҆ лю́демъ пра́востїю.
|
от лиця́ Госпо́дня, я́ко гряде́ть, я́ко і́деть суди́ти землі́; суди́ти вселе́нній в пра́вду, і лю́дем пра́востію.
|
|
Ѱало́мъ ч҃и
|
Псалом 98
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, ч҃и҃.
|
Псало́м Дави́ду, 98.
|
|
1
|
1
|
|
Гдⷭ҇ь воцр҃и́сѧ, да гнѣ́ваютсѧ лю́дїе: сѣдѧ́й на херꙋві́мѣхъ, да подви́житсѧ землѧ̀.
|
Госпо́дь воцари́ся — да гні́ваються лю́діє; сідя́й на херуви́міх — да подви́житься земля́.
|
|
2
|
2
|
|
Гдⷭ҇ь въ сїѡ́нѣ вели́къ, и҆ высо́къ є҆́сть над̾ всѣ́ми людьмѝ.
|
Госпо́дь в Сіо́ні вели́к і висо́к єсть над всі́ми людьми́.
|
|
3
|
3
|
|
Да и҆сповѣ́дѧтсѧ и҆́мени твоемꙋ̀ вели́комꙋ, ꙗ҆́кѡ стра́шно и҆ ст҃о є҆́сть.
|
Да іспові́дяться і́мені Твоєму́ вели́кому, я́ко стра́шно і свя́то єсть.
|
|
4
|
4
|
|
И҆ че́сть царе́ва сꙋ́дъ лю́битъ: ты̀ оу҆гото́валъ є҆сѝ правоты̑, сꙋ́дъ и҆ пра́вдꙋ во і҆а́кѡвѣ ты̀ сотвори́лъ є҆сѝ.
|
І честь царе́ва суд лю́бить; Ти угото́вал єси́ правоти́, суд і пра́вду во Іа́кові Ти сотвори́л єси́.
|
|
5
|
5
|
|
Возноси́те гдⷭ҇а бг҃а на́шего и҆ покланѧ́йтесѧ подно́жїю нѡ́гꙋ є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ ст҃о є҆́сть.
|
Возносі́те Го́спода Бо́га на́шего і покланя́йтеся подно́жію но́гу Єго́, я́ко свя́то єсть.
|
|
6
|
6
|
|
Мѡѷсе́й и҆ а҆арѡ́нъ во і҆ере́ехъ є҆гѡ̀, и҆ самꙋи́лъ въ призыва́ющихъ и҆́мѧ є҆гѡ̀: призыва́хꙋ гдⷭ҇а, и҆ то́й послꙋ́шаше и҆̀хъ.
|
Моїсе́й і Ааро́н во ієре́ех Єго́, і Самуї́л в призива́ющих і́м'я Єго́; призива́ху Го́спода, і Той послу́шаше їх.
|
|
7
|
7
|
|
Въ столпѣ̀ ѡ҆́блачнѣ гл҃аше къ ни̑мъ: ꙗ҆́кѡ хранѧ́хꙋ свидѣ̑нїѧ є҆гѡ̀ и҆ повелѣ̑нїѧ є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же дадѐ и҆̀мъ.
|
В столпі́ о́блачні глаго́лаше к ним, я́ко храня́ху свиді́нія Єго́ і повелі́нія Єго́, я́же даде́ їм.
|
|
8
|
8
|
|
Гдⷭ҇и бж҃е на́шъ, ты̀ послꙋ́шалъ є҆сѝ и҆̀хъ: бж҃е, ты̀ млⷭ҇тивъ быва́лъ є҆сѝ и҆̀мъ, и҆ мща́ѧ на всѧ̑ начина̑нїѧ и҆́хъ.
|
Го́споди Бо́же наш, Ти послу́шал єси́ їх; Бо́же, Ти ми́лостив бива́л єси́ їм і мща́я на вся начина́нія їх.
|
|
9
|
9
|
|
Возноси́те гдⷭ҇а бг҃а на́шего и҆ покланѧ́йтесѧ въ горѣ̀ ст҃ѣ́й є҆гѡ̀: ꙗ҆́кѡ ст҃ъ гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ.
|
Возносі́те Го́спода Бо́га на́шего і покланя́йтеся в горі́ святі́й Єго́; я́ко Свят Госпо́дь Бог наш.
|
|
Ѱало́мъ ч҃ѳ
|
Псалом 99
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ во и҆сповѣ́данїе, ч҃ѳ҃.
|
Псало́м Дави́ду во іспові́даніє, 99.
|
|
1
|
1
|
|
Воскли́кните бг҃ови всѧ̀ землѧ̀:
|
Воскли́кніте Бо́гові, вся земля́;
|
|
2
|
2
|
|
рабо́тайте гдⷭ҇еви въ весе́лїи, вни́дите пред̾ ни́мъ въ ра́дости.
|
рабо́тайте Го́сподеві в весе́лії, вни́діте пред Ним в ра́дості.
|
|
3
|
3
|
|
Оу҆вѣ́дите, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь то́й є҆́сть бг҃ъ на́шъ: то́й сотворѝ на́съ, а҆ не мы̀: мы́ же лю́дїе є҆гѡ̀ и҆ ѻ҆́вцы па́жити є҆гѡ̀.
|
Уві́діте, я́ко Госпо́дь — Той єсть Бог наш; Той сотвори́ нас, а не ми; ми же лю́діє Єго́ і о́вці па́житі Єго́.
|
|
4
|
4
|
|
Вни́дите во врата̀ є҆гѡ̀ во и҆сповѣ́данїи, во дворы̀ є҆гѡ̀ въ пѣ́нїихъ: и҆сповѣ́дайтесѧ є҆мꙋ̀, хвали́те и҆́мѧ є҆гѡ̀.
|
Вни́діте во врата́ Єго́ во іспові́данії, во двори́ Єго́ в пі́ніїх; іспові́дайтеся Єму́, хвалі́те і́м'я Єго́.
|
|
5
|
5
|
|
Ꙗ҆́кѡ бл҃гъ гдⷭ҇ь, въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀, и҆ да́же до ро́да и҆ ро́да и҆́стина є҆гѡ̀.
|
Я́ко Благ Госпо́дь, в вік ми́лость Єго́, і да́же до ро́да і ро́да і́стина Єго́.
|
|
Ѱало́мъ р҃
|
Псалом 100
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, р҃.
|
Псало́м Дави́ду, 100.
|
|
1
|
1
|
|
Млⷭ҇ть и҆ сꙋ́дъ воспою̀ тебѣ̀, гдⷭ҇и:
|
Ми́лость і суд воспою́ Тебі́, Го́споди;
|
|
2
|
2
|
|
пою̀ и҆ разꙋмѣ́ю въ пꙋтѝ непоро́чнѣ: когда̀ прїи́деши ко мнѣ̀; прехожда́хъ въ неѕло́бїи се́рдца моегѡ̀ посредѣ̀ до́мꙋ моегѡ̀.
|
пою́ і разумі́ю в путі́ непоро́чні; когда́ при́йдеши ко мні? Прехожда́х в незло́бії се́рдця моєго́ посреді́ до́му моєго́.
|
|
3
|
3
|
|
Не предлага́хъ пред̾ ѻ҆чи́ма мои́ма ве́щь законопрестꙋ́пнꙋю: творѧ́щыѧ престꙋпле́нїе возненави́дѣхъ:
|
Не предлага́х пред очи́ма мої́ма вещ законопресту́пную; творя́щия преступле́ніє возненави́діх;
|
|
4
|
4
|
|
не прильпѐ мнѣ̀ се́рдце стропти́во: оу҆клонѧ́ющагосѧ ѿ менє̀ лꙋка́ваго не позна́хъ.
|
не прильпе́ мні се́рдце стропти́во; уклоня́ющагося от мене́ лука́ваго не позна́х.
|
|
5
|
5
|
|
Ѡ҆клевета́ющаго та́й и҆́скреннѧго своего̀, сего̀ и҆згонѧ́хъ: го́рдымъ ѻ҆́комъ и҆ несы́тымъ се́рдцемъ, съ си́мъ не ꙗ҆дѧ́хъ.
|
Оклевета́ющаго тай і́скренняго своєго́, cего́ ізгоня́х; го́рдим о́ком і неси́тим се́рдцем, с сим не ядя́х.
|
|
6
|
6
|
|
Ѻ҆́чи моѝ на вѣ̑рныѧ землѝ, посажда́ти ѧ҆̀ со мно́ю: ходѧ́й по пꙋтѝ непоро́чнꙋ, се́й мѝ слꙋжа́ше.
|
О́чі мої́ на ві́рния землі́, посажда́ти я со мно́ю; ходя́й по путі́ непоро́чну, сей мі служа́ше.
|
|
7
|
7
|
|
Не живѧ́ше посредѣ̀ до́мꙋ моегѡ̀ творѧ́й горды́ню: глаго́лѧй непра́вєднаѧ не и҆справлѧ́ше пред̾ ѻ҆чи́ма мои́ма.
|
Не живя́ше посреді́ до́му моєго́ творя́й горди́ню; глаго́ляй непра́ведная не ісправля́ше пред очи́ма мої́ма.
|
|
8
|
8
|
|
Воꙋ́трїѧ и҆збива́хъ всѧ̑ грѣ̑шныѧ землѝ, є҆́же потреби́ти ѿ гра́да гдⷭ҇нѧ всѧ̑ дѣ́лающыѧ беззако́нїе.
|
Воу́трія ізбива́х вся грі́шния землі́, є́же потреби́ти от гра́да Госпо́дня вся ді́лающия беззако́ніє.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ р҃а
|
Псалом 101
|
|
1
|
1
|
|
Моли́тва ни́щагѡ, є҆гда̀ оу҆ны́етъ и҆ пред̾ гдⷭ҇емъ пролїе́тъ моле́нїе своѐ, р҃а҃.
|
Моли́тва ни́щаго, єгда́ уни́єть і пред Го́сподем проліє́ть моле́ніє своє́, 101.
|
|
2
|
2
|
|
Гдⷭ҇и, оу҆слы́ши моли́твꙋ мою̀, и҆ во́пль мо́й къ тебѣ̀ да прїи́детъ.
|
Го́споди, усли́ши моли́тву мою́, і вопль мой к Тебі́ да при́йдеть.
|
|
3
|
3
|
|
Не ѿвратѝ лица̀ твоегѡ̀ ѿ менє̀: въ ѻ҆́ньже а҆́ще де́нь скорблю̀, приклонѝ ко мнѣ̀ оу҆́хо твоѐ: въ ѻ҆́ньже а҆́ще де́нь призовꙋ́ тѧ, ско́рѡ оу҆слы́ши мѧ̀.
|
Не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́; в о́ньже а́ще день скорблю́, приклони́ ко мні у́хо Твоє́; в о́ньже а́ще день призову́ Тя, ско́ро усли́ши м'я.
|
|
4
|
4
|
|
Ꙗ҆́кѡ и҆зчезо́ша ꙗ҆́кѡ ды́мъ дні́е моѝ, и҆ кѡ́сти моѧ̑ ꙗ҆́кѡ сꙋши́ло сосхо́шасѧ.
|
Я́ко ізчезо́ша, я́ко дим, дні́є мої́, і ко́сті моя́, я́ко суши́ло, сосхо́шася.
|
|
5
|
5
|
|
Оу҆ѧ́звленъ бы́хъ ꙗ҆́кѡ трава̀, и҆ и҆́зсше се́рдце моѐ, ꙗ҆́кѡ забы́хъ снѣ́сти хлѣ́бъ мо́й.
|
Уя́звлен бих, я́ко трава́, і і́зсше се́рдце моє́, я́ко заби́х сні́сти хліб мой.
|
|
6
|
6
|
|
Ѿ гла́са воздыха́нїѧ моегѡ̀ прильпѐ ко́сть моѧ̀ пло́ти мое́й.
|
От гла́са воздиха́нія моєго́ прильпе́ кость моя́ пло́ті моє́й.
|
|
7
|
7
|
|
Оу҆подо́бихсѧ неѧ́сыти пꙋсты́ннѣй, бы́хъ ꙗ҆́кѡ нощны́й вра́нъ на ны́рищи [на разва́линѣ].
|
Уподо́бихся нея́сити пусти́нній, бих, я́ко нощни́й вран на ни́рищі [на разва́лині].
|
|
8
|
8
|
|
Бдѣ́хъ и҆ бы́хъ ꙗ҆́кѡ пти́ца ѡ҆со́бѧщаѧсѧ на здѣ̀ [на кро́вѣ].
|
Бдіх і бих, я́ко пти́ця осо́б'ящаяся на зді [на кро́ві].
|
|
9
|
9
|
|
Ве́сь де́нь поноша́хꙋ мѝ вразѝ моѝ, и҆ хва́лѧщїи мѧ̀ мно́ю [на мѧ̀] кленѧ́хꙋсѧ.
|
Весь день поноша́ху мі вразі́ мої́, і хва́лящії м'я мно́ю [на м'я] кленя́хуся.
|
|
10
|
10
|
|
Занѐ пе́пелъ ꙗ҆́кѡ хлѣ́бъ ꙗ҆дѧ́хъ и҆ питїѐ моѐ съ пла́чемъ растворѧ́хъ,
|
Зане́ пе́пел, я́ко хліб, ядя́х і питіє́ моє́ с пла́чем растворя́х,
|
|
11
|
11
|
|
ѿ лица̀ гнѣ́ва твоегѡ̀ и҆ ꙗ҆́рости твоеѧ̀: ꙗ҆́кѡ возне́съ низве́рглъ мѧ̀ є҆сѝ.
|
от лиця́ гні́ва Твоєго́ і я́рости Твоєя́ — я́ко возне́с низве́ргл м'я єси́.
|
|
12
|
12
|
|
Дні́е моѝ ꙗ҆́кѡ сѣ́нь оу҆клони́шасѧ, и҆ а҆́зъ ꙗ҆́кѡ сѣ́нѡ и҆зсхо́хъ.
|
Дні́є мої́ я́ко сінь уклони́шася, і аз я́ко сі́но ізсхо́х.
|
|
13
|
13
|
|
Ты́ же, гдⷭ҇и, во вѣ́къ пребыва́еши, и҆ па́мѧть твоѧ̀ въ ро́дъ и҆ ро́дъ.
|
Ти же, Го́споди, во вік пребива́єши, і па́м'ять Твоя́ в род і род.
|
|
14
|
14
|
|
Ты̀ воскр҃съ оу҆ще́дриши сїѡ́на: ꙗ҆́кѡ вре́мѧ оу҆ще́дрити є҆го̀, ꙗ҆́кѡ прїи́де вре́мѧ.
|
Ти воскре́с уще́дриши Сіо́на; я́ко вре́м'я уще́дрити єго́, я́ко при́йде вре́м'я.
|
|
15
|
15
|
|
Ꙗ҆́кѡ благоволи́ша рабѝ твоѝ ка́менїе [ѡ҆ ка́менїи] є҆гѡ̀, и҆ пе́рсть є҆гѡ̀ оу҆ще́дрѧтъ.
|
Я́ко благоволи́ша раби́ Твої́ ка́меніє [о ка́менії] єго́, і персть єго́ уще́дрять.
|
|
16
|
16
|
|
И҆ оу҆боѧ́тсѧ ꙗ҆зы́цы и҆́мене гдⷭ҇нѧ, и҆ всѝ ца́рїе зе́мстїи сла́вы твоеѧ̀:
|
І убоя́ться язи́ци і́мене Госпо́дня, і всі ца́ріє зе́мстії сла́ви Твоєя́;
|
|
17
|
17
|
|
ꙗ҆́кѡ сози́ждетъ гдⷭ҇ь сїѡ́на и҆ ꙗ҆ви́тсѧ во сла́вѣ свое́й.
|
я́ко сози́ждеть Госпо́дь Сіо́на і яви́ться во сла́ві Своє́й.
|
|
18
|
18
|
|
Призрѣ̀ на моли́твꙋ смире́нныхъ и҆ не оу҆ничижѝ моле́нїѧ и҆́хъ.
|
Призрі́ на моли́тву смире́нних і не унічижи́ моле́нія їх.
|
|
19
|
19
|
|
Да напи́шетсѧ сїѐ въ ро́дъ и҆́нъ, и҆ лю́дїе зи́ждемїи восхва́лѧтъ гдⷭ҇а:
|
Да напи́шеться сіє́ в род ін, і лю́діє зи́ждемії восхва́лять Го́спода;
|
|
20
|
20
|
|
ꙗ҆́кѡ прини́че съ высоты̀ ст҃ы́ѧ своеѧ̀, гдⷭ҇ь съ нб҃сѐ на зе́млю призрѣ̀,
|
я́ко прини́че с висоти́ святи́я Своєя́, Госпо́дь с небесе́ на зе́млю призрі́,
|
|
21
|
21
|
|
оу҆слы́шати воздыха́нїе ѡ҆кова́нныхъ, разрѣши́ти сы́ны оу҆мерщвле́нныхъ:
|
усли́шати воздиха́ніє окова́нних, разріши́ти си́ни умерщвле́нних;
|
|
22
|
22
|
|
возвѣсти́ти въ сїѡ́нѣ и҆́мѧ гдⷭ҇не и҆ хвалꙋ̀ є҆гѡ̀ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ,
|
возвісти́ти в Сіо́ні і́м'я Госпо́днє і хвалу́ Єго́ во Ієрусали́мі,
|
|
23
|
23
|
|
внегда̀ собра́тисѧ лю́демъ вкꙋ́пѣ и҆ царє́мъ, є҆́же рабо́тати гдⷭ҇еви.
|
внегда́ собра́тися лю́дем вку́пі і царе́м, є́же рабо́тати Го́сподеві.
|
|
24
|
24
|
|
Ѿвѣща̀ є҆мꙋ̀ на пꙋтѝ крѣ́пости є҆гѡ̀: оу҆мале́нїе дні́й мои́хъ возвѣсти́ ми:
|
Отвіща́ Єму́ на путі́ крі́пости Єго́; умале́ніє дній мої́х возвісти́ мі;
|
|
25
|
25
|
|
не возведѝ менѐ во преполове́нїе дні́й мои́хъ: въ ро́дѣ родѡ́въ лѣ̑та твоѧ̑.
|
не возведи́ мене́ во преполове́ніє дній мої́х; в ро́ді родо́в лі́та Твоя́.
|
|
26
|
26
|
|
Въ нача́лѣхъ ты̀, гдⷭ҇и, зе́млю ѡ҆снова́лъ є҆сѝ, и҆ дѣла̀ рꙋкꙋ̀ твоє́ю сꙋ́ть небеса̀.
|
В нача́ліх Ти, Го́споди, зе́млю основа́л єси́, і діла́ руку́ Твоє́ю суть небеса́.
|
|
27
|
27
|
|
Та̑ поги́бнꙋтъ, ты́ же пребыва́еши: и҆ всѧ̑ ꙗ҆́кѡ ри́за ѡ҆бетша́ютъ, и҆ ꙗ҆́кѡ ѻ҆де́ждꙋ свїе́ши ѧ҆̀, и҆ и҆змѣнѧ́тсѧ.
|
Та поги́бнуть, Ти же пребива́єши; і вся, я́ко ри́за, обетша́ють, і, я́ко оде́жду, свіє́ши я, і ізміня́ться.
|
|
28
|
28
|
|
Ты́ же то́йжде є҆сѝ, и҆ лѣ̑та твоѧ̑ не ѡ҆скꙋдѣ́ютъ.
|
Ти же То́йжде єси́, і лі́та Твоя́ не оскуді́ють.
|
|
29
|
29
|
|
Сы́нове ра̑бъ твои́хъ вселѧ́тсѧ, и҆ сѣ́мѧ и҆́хъ во вѣ́къ и҆спра́витсѧ.
|
Си́нове раб Твої́х вселя́ться, і сі́м'я їх во вік іспра́виться.
|
|
Ѱало́мъ р҃в
|
Псалом 102
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, р҃в҃.
|
Псало́м Дави́ду, 102.
|
|
1
|
1
|
|
Благословѝ, дꙋшѐ моѧ̀, гдⷭ҇а, и҆ всѧ̑ внꙋ́трєннѧѧ моѧ̑, и҆́мѧ ст҃о́е є҆гѡ̀:
|
Благослови́, душе́ моя́, Го́спода, і, вся вну́тренняя моя́, і́м'я свято́є Єго́;
|
|
2
|
2
|
|
благословѝ, дꙋшѐ моѧ̀, гдⷭ҇а, и҆ не забыва́й всѣ́хъ воздаѧ́нїй є҆гѡ̀:
|
благослови́, душе́ моя́, Го́спода, і не забива́й всіх воздая́ній Єго́;
|
|
3
|
3
|
|
ѡ҆чища́ющаго всѧ̑ беззакѡ́нїѧ твоѧ̑, и҆зцѣлѧ́ющаго всѧ̑ недꙋ́ги твоѧ̑,
|
очища́ющаго вся беззако́нія твоя́, ізціля́ющаго вся неду́ги твоя́,
|
|
4
|
4
|
|
и҆збавлѧ́ющаго ѿ и҆стлѣ́нїѧ живо́тъ тво́й, вѣнча́ющаго тѧ̀ млⷭ҇тїю и҆ щедро́тами,
|
ізбавля́ющаго от істлі́нія живо́т твой, вінча́ющаго тя ми́лостію і щедро́тами,
|
|
5
|
5
|
|
и҆сполнѧ́ющаго во бл҃ги́хъ жела́нїе твоѐ: ѡ҆бнови́тсѧ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́рлѧ ю҆́ность твоѧ̀.
|
ісполня́ющаго во благи́х жела́ніє твоє́; обнови́ться, я́ко о́рля, ю́ность твоя́.
|
|
6
|
6
|
|
Творѧ́й млⷭ҇тыни гдⷭ҇ь и҆ сꙋдбꙋ̀ всѣ̑мъ ѡ҆би̑димымъ.
|
Творя́й ми́лостині Госпо́дь і судьбу́ всім оби́димим.
|
|
7
|
7
|
|
Сказа̀ пꙋти̑ своѧ̑ мѡѷсе́ови, сыновѡ́мъ і҆и҃лєвымъ хотѣ̑нїѧ своѧ̑.
|
Сказа́ путі́ Своя́ Моїсе́йові, синово́м Ізра́їлевим хоті́нія Своя́.
|
|
8
|
8
|
|
Ще́дръ и҆ млⷭ҇тивъ гдⷭ҇ь, долготерпѣли́въ и҆ многомлⷭ҇тивъ.
|
Щедр і ми́лостив Госпо́дь, долготерпіли́в і многоми́лостив.
|
|
9
|
9
|
|
Не до конца̀ прогнѣ́ваетсѧ, нижѐ во вѣ́къ враждꙋ́етъ:
|
Не до конця́ прогні́вається, ніже́ во вік вражду́єть;
|
|
10
|
10
|
|
не по беззако́нїємъ на́шымъ сотвори́лъ є҆́сть на́мъ, нижѐ по грѣхѡ́мъ на́шымъ возда́лъ є҆́сть на́мъ.
|
не по беззако́нієм на́шим сотвори́л єсть нам, ніже́ по гріхо́м на́шим возда́л єсть нам.
|
|
11
|
11
|
|
Ꙗ҆́кѡ по высотѣ̀ небе́снѣй ѿ землѝ, оу҆тверди́лъ є҆́сть гдⷭ҇ь млⷭ҇ть свою̀ на боѧ́щихсѧ є҆гѡ̀:
|
Я́ко по висоті́ небе́сній от землі́, утверди́л єсть Госпо́дь ми́лость Свою́ на боя́щихся Єго́;
|
|
12
|
12
|
|
є҆ли́кѡ ѿстоѧ́тъ восто́цы ѿ за̑падъ, оу҆да́лилъ є҆́сть ѿ на́съ беззакѡ́нїѧ на̑ша.
|
єли́ко отстоя́ть восто́ци от за́пад, уда́лил єсть от нас беззако́нія на́ша.
|
|
13
|
13
|
|
Ꙗ҆́коже ще́дритъ ѻ҆те́цъ сы́ны, оу҆ще́дри гдⷭ҇ь боѧ́щихсѧ є҆гѡ̀.
|
Я́коже ще́дрить оте́ць си́ни, уще́дри Госпо́дь боя́щихся Єго́.
|
|
14
|
14
|
|
Ꙗ҆́кѡ то́й позна̀ созда́нїе на́ше, помѧнꙋ̀, ꙗ҆́кѡ пе́рсть є҆смы̀.
|
Я́ко Той позна́ созда́ніє на́ше, пом'яну́, я́ко персть єсьми́.
|
|
15
|
15
|
|
Человѣ́къ, ꙗ҆́кѡ трава̀ дні́е є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ цвѣ́тъ се́лный, та́кѡ ѡ҆цвѣте́тъ:
|
Челові́к — я́ко трава́, дні́є єго́ — я́ко цвіт се́льний, та́ко оцвіте́ть;
|
|
16
|
16
|
|
ꙗ҆́кѡ дꙋ́хъ про́йде въ не́мъ, и҆ не бꙋ́детъ, и҆ не позна́етъ ктомꙋ̀ мѣ́ста своегѡ̀.
|
я́ко дух про́йде в нем, і не бу́деть, і не позна́єть ктому́ мі́ста своєго́.
|
|
17
|
17
|
|
Млⷭ҇ть же гдⷭ҇нѧ ѿ вѣ́ка и҆ до вѣ́ка на боѧ́щихсѧ є҆гѡ̀,
|
Ми́лость же Госпо́дня от ві́ка і до ві́ка на боя́щихся Єго́,
|
|
18
|
18
|
|
и҆ пра́вда є҆гѡ̀ на сынѣ́хъ сынѡ́въ, хранѧ́щихъ завѣ́тъ є҆гѡ̀ и҆ по́мнѧщихъ за́пѡвѣди є҆гѡ̀ твори́ти ѧ҆̀.
|
і пра́вда Єго́ на сині́х сино́в, храня́щих заві́т Єго́ і по́мнящих за́повіді Єго́ твори́ти я.
|
|
19
|
19
|
|
Гдⷭ҇ь на нб҃сѝ оу҆гото́ва прⷭ҇то́лъ сво́й, и҆ црⷭ҇тво є҆гѡ̀ всѣ́ми ѡ҆блада́етъ.
|
Госпо́дь на небесі́ угото́ва Престо́л Свой, і Ца́рство Єго́ всі́ми облада́єть.
|
|
20
|
20
|
|
Благослови́те гдⷭ҇а, всѝ а҆́гг҃ли є҆гѡ̀, си́льнїи крѣ́постїю, творѧ́щїи сло́во є҆гѡ̀, оу҆слы́шати гла́съ слове́съ є҆гѡ̀.
|
Благослові́те Го́спода, всі а́нгели Єго́, си́льнії крі́постію, творя́щії сло́во Єго́, усли́шати глас слове́с Єго́.
|
|
21
|
21
|
|
Благослови́те гдⷭ҇а, всѧ̑ си̑лы є҆гѡ̀, слꙋги̑ є҆гѡ̀, творѧ́щїи во́лю є҆гѡ̀.
|
Благослові́те Го́спода, вся си́ли Єго́, слуги́ Єго́, творя́щії во́лю Єго́.
|
|
22
|
22
|
|
Благослови́те гдⷭ҇а, всѧ̑ дѣла̀ є҆гѡ̀ на всѧ́комъ мѣ́стѣ влⷣчества є҆гѡ̀: благословѝ, дꙋшѐ моѧ̀, гдⷭ҇а.
|
Благослові́те Го́спода, вся діла́ Єго́ на вся́ком мі́сті влади́чества Єго́; благослови́, душе́ моя́, Го́спода.
|
|
Ѱало́мъ р҃г
|
Псалом 103
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, ѡ҆ мїрстѣ́мъ бытїѝ, р҃г҃.
|
Псало́м Дави́ду, о мирсті́м битії́, 103.
|
|
1
|
1
|
|
Благословѝ, дꙋшѐ моѧ̀, гдⷭ҇а. Гдⷭ҇и бж҃е мо́й, возвели́чилсѧ є҆сѝ ѕѣлѡ̀: во и҆сповѣ́данїе и҆ въ велелѣ́потꙋ ѡ҆бле́клсѧ є҆сѝ:
|
Благослови́, душе́ моя́, Го́спода. Го́споди Бо́же мой, возвели́чился єси́ зіло́; во іспові́даніє і в велелі́поту обле́клся єси́;
|
|
2
|
2
|
|
ѡ҆дѣѧ́йсѧ свѣ́томъ ꙗ҆́кѡ ри́зою, простира́ѧй не́бо ꙗ҆́кѡ ко́жꙋ:
|
одія́йся сві́том, я́ко ри́зою, простира́яй не́бо, я́ко ко́жу;
|
|
3
|
3
|
|
покрыва́ѧй вода́ми превы́спрєннѧѧ своѧ̑, полага́ѧй ѡ҆́блаки на восхожде́нїе своѐ, ходѧ́й на крилꙋ̑ вѣ́трєню:
|
покрива́яй вода́ми преви́спренняя Своя́, полага́яй о́блаки на восхожде́ніє Своє́, ходя́й на крилу́ ві́треню;
|
|
4
|
4
|
|
творѧ́й а҆́гг҃лы своѧ̑ дꙋ́хи, и҆ слꙋги̑ своѧ̑ пла́мень ѻ҆́гненный:
|
творя́й а́нгели Своя́ ду́хи, і слуги́ Своя́ — пла́мень о́гненний;
|
|
5
|
5
|
|
ѡ҆снова́ѧй зе́млю на тве́рди є҆ѧ̀: не преклони́тсѧ въ вѣ́къ вѣ́ка.
|
основа́яй зе́млю на тве́рді єя́; не преклони́ться в вік ві́ка.
|
|
6
|
6
|
|
Бе́здна ꙗ҆́кѡ ри́за ѡ҆дѣѧ́нїе є҆ѧ̀, на гора́хъ ста́нꙋтъ во́ды:
|
Бе́здна, я́ко ри́за, одія́ніє єя́, на гора́х ста́нуть во́ди;
|
|
7
|
7
|
|
ѿ запреще́нїѧ твоегѡ̀ побѣ́гнꙋтъ, ѿ гла́са гро́ма твоегѡ̀ оу҆боѧ́тсѧ.
|
от запреще́нія Твоєго́ побі́гнуть, от гла́са гро́ма Твоєго́ убоя́ться.
|
|
8
|
8
|
|
Восхо́дѧтъ го́ры, и҆ низхо́дѧтъ полѧ̀, въ мѣ́сто є҆́же ѡ҆снова́лъ є҆сѝ и҆̀мъ.
|
Восхо́дять го́ри, і низхо́дять поля́, в мі́сто, є́же основа́л єси́ їм.
|
|
9
|
9
|
|
Предѣ́лъ положи́лъ є҆сѝ, є҆гѡ́же не пре́йдꙋтъ, нижѐ ѡ҆братѧ́тсѧ покры́ти зе́млю.
|
Преді́л положи́л єси́, єго́же не пре́йдуть, ніже́ обратя́ться покри́ти зе́млю.
|
|
10
|
10
|
|
Посыла́ѧй и҆сто́чники въ де́брехъ, посредѣ̀ го́ръ про́йдꙋтъ во́ды.
|
Посила́яй істо́чники в де́брех, посреді́ гор про́йдуть во́ди.
|
|
11
|
11
|
|
Напаѧ́ютъ всѧ̑ ѕвѣ̑ри сє́лныѧ, ждꙋ́тъ [воспрїи́мꙋтъ] ѻ҆на́гри въ жа́ждꙋ свою̀.
|
Напая́ють вся зві́рі се́льния, ждуть [воспри́ймуть] она́гри* в жа́жду свою́.
|
|
12
|
12
|
|
На ты́хъ пти̑цы небє́сныѧ привита́ютъ: ѿ среды̀ ка́менїѧ дадѧ́тъ гла́съ.
|
На тих пти́ці небе́сния привита́ють; от среди́ ка́менія дадя́ть глас.
|
|
13
|
13
|
|
Напаѧ́ѧй го́ры ѿ превы́спреннихъ свои́хъ: ѿ плода̀ дѣ́лъ твои́хъ насы́титсѧ землѧ̀.
|
Напая́яй го́ри от преви́спренних Свої́х; от плода́ діл Твої́х наси́титься земля́.
|
|
14
|
14
|
|
Прозѧба́ѧй травꙋ̀ скотѡ́мъ, и҆ ѕла́къ на слꙋ́жбꙋ человѣ́кѡмъ, и҆звестѝ хлѣ́бъ ѿ землѝ:
|
Прозяба́яй траву́ ското́м, і злак на слу́жбу челові́ком, ізвести́ хліб от землі́;
|
|
15
|
15
|
|
и҆ вїно̀ весели́тъ се́рдце человѣ́ка, оу҆ма́стити лицѐ є҆ле́емъ: и҆ хлѣ́бъ се́рдце человѣ́ка оу҆крѣпи́тъ.
|
і вино́ весели́ть се́рдце челові́ка, ума́стити лице́ єле́єм; і хліб се́рдце челові́ка укріпи́ть.
|
|
16
|
16
|
|
Насы́тѧтсѧ древа̀ пѡльска́ѧ, ке́дри лїва́нстїи, и҆̀хже є҆сѝ насади́лъ:
|
Наси́тяться древа́ польська́я, ке́дри лива́нстії, ї́хже єси́ насади́л;
|
|
17
|
17
|
|
та́мѡ пти̑цы вогнѣздѧ́тсѧ, є҆рѡді́ево жили́ще предводи́телствꙋетъ и҆́ми.
|
та́мо пти́ці вогніздя́ться, єроді́єво* жили́ще предводи́тельствуєть ї́ми.
|
|
18
|
18
|
|
Го́ры высѡ́кїѧ є҆ле́нємъ, ка́мень прибѣ́жище за́ѧцємъ.
|
Го́ри висо́кия єле́нем, ка́мень — прибі́жище за́яцем.
|
|
19
|
19
|
|
Сотвори́лъ є҆́сть лꙋнꙋ̀ во времена̀: со́лнце позна̀ за́падъ сво́й.
|
Сотвори́л єсть луну́ во времена́; со́лнце позна́ за́пад свой.
|
|
20
|
20
|
|
Положи́лъ є҆сѝ тмꙋ̀, и҆ бы́сть но́щь, въ не́йже про́йдꙋтъ всѝ ѕвѣ́рїе дꙋбра́внїи,
|
Положи́л єси́ тьму, і бисть нощ, в не́йже про́йдуть всі зві́ріє дубра́внії,
|
|
21
|
21
|
|
скѵ́мни рыка́ющїи восхи́тити и҆ взыска́ти ѿ бг҃а пи́щꙋ себѣ̀.
|
ски́мні рика́ющії восхи́тити і взиска́ти от Бо́га пи́щу себі́.
|
|
22
|
22
|
|
Возсїѧ̀ со́лнце, и҆ собра́шасѧ, и҆ въ ло́жахъ свои́хъ лѧ́гꙋтъ.
|
Возсія́ со́лнце, і собра́шася, і в ло́жах свої́х ля́гуть.
|
|
23
|
23
|
|
И҆зы́детъ человѣ́къ на дѣ́ло своѐ и҆ на дѣ́ланїе своѐ до ве́чера.
|
Ізи́деть челові́к на ді́ло своє́ і на ді́ланіє своє́ до ве́чера.
|
|
24
|
24
|
|
Ꙗ҆́кѡ возвели́чишасѧ дѣла̀ твоѧ̑, гдⷭ҇и: всѧ̑ премⷣростїю сотвори́лъ є҆сѝ: и҆спо́лнисѧ землѧ̀ тва́ри твоеѧ̀.
|
Я́ко возвели́чишася діла́ Твоя́, Го́споди; вся прему́дростію сотвори́л єси́; іспо́лнися земля́ тва́рі Твоєя́.
|
|
25
|
25
|
|
Сїѐ мо́ре вели́кое и҆ простра́нное: та́мѡ га́ди, и҆́хже нѣ́сть числа̀, живѡ́тнаѧ ма̑лаѧ съ вели́кими:
|
Сіє́ мо́ре вели́коє і простра́нноє; та́мо га́ди, ї́хже ність числа́, живо́тная ма́лая с вели́кими;
|
|
26
|
26
|
|
та́мѡ корабли̑ препла́ваютъ, ѕмі́й се́й, є҆го́же созда́лъ є҆сѝ рꙋга́тисѧ є҆мꙋ̀.
|
та́мо кораблі́ препла́вають, змій сей, єго́же созда́л єси́ руга́тися єму́.
|
|
27
|
27
|
|
Всѧ̑ къ тебѣ̀ ча́ютъ, да́ти пи́щꙋ и҆̀мъ во бла́го вре́мѧ.
|
Вся к Тебі́ ча́ють, да́ти пи́щу їм во бла́го вре́м'я.
|
|
28
|
28
|
|
Да́вшꙋ тебѣ̀ и҆̀мъ, соберꙋ́тъ: ѿве́рзшꙋ тебѣ̀ рꙋ́кꙋ, всѧ́чєскаѧ и҆спо́лнѧтсѧ бла́гости:
|
Да́вшу Тебі́ їм, соберу́ть; отве́рзшу Тебі́ ру́ку, вся́чеськая іспо́лняться бла́гости;
|
|
29
|
29
|
|
ѿвра́щшꙋ же тебѣ̀ лицѐ, возмѧтꙋ́тсѧ: ѿи́меши дꙋ́хъ и҆́хъ, и҆ и҆зче́знꙋтъ и҆ въ пе́рсть свою̀ возвратѧ́тсѧ:
|
отвра́щшу же Тебі́ лице́, возм'яту́ться; оти́меши дух їх, і ізче́знуть і в персть свою́ возвратя́ться;
|
|
30
|
30
|
|
по́слеши дх҃а твоего̀, и҆ сози́ждꙋтсѧ, и҆ ѡ҆бнови́ши лицѐ землѝ.
|
по́слеши Ду́ха Твоєго́, і сози́ждуться, і обнови́ши лице́ землі́.
|
|
31
|
31
|
|
Бꙋ́ди сла́ва гдⷭ҇нѧ во вѣ́ки: возвесели́тсѧ гдⷭ҇ь ѡ҆ дѣ́лѣхъ свои́хъ:
|
Бу́ди сла́ва Госпо́дня во ві́ки; возвесели́ться Госпо́дь о ді́ліх Свої́х;
|
|
32
|
32
|
|
призира́ѧй на зе́млю и҆ творѧ́й ю҆̀ трѧсти́сѧ: прикаса́ѧйсѧ гора́мъ, и҆ дымѧ́тсѧ.
|
призира́яй на зе́млю і творя́й ю трясти́ся; прикаса́яйся гора́м, і дим'я́ться.
|
|
33
|
33
|
|
Воспою̀ гдⷭ҇еви въ животѣ̀ мое́мъ, пою̀ бг҃ꙋ моемꙋ̀, до́ндеже є҆́смь:
|
Воспою́ Го́сподеві в животі́ моє́м, пою́ Бо́гу моєму́, до́ндеже єсьм;
|
|
34
|
34
|
|
да оу҆слади́тсѧ є҆мꙋ̀ бесѣ́да моѧ̀, а҆́зъ же возвеселю́сѧ ѡ҆ гдⷭ҇ѣ.
|
да услади́ться Єму́ бесі́да моя́, аз же возвеселю́ся о Го́споді.
|
|
35
|
35
|
|
Да и҆зче́знꙋтъ грѣ̑шницы ѿ землѝ, и҆ беззакѡ́нницы, ꙗ҆́коже не бы́ти и҆̀мъ. Благословѝ, дꙋшѐ моѧ̀, гдⷭ҇а.
|
Да ізче́знуть грі́шници от землі́, і беззако́нници, я́коже не би́ти їм. Благослови́, душе́ моя́, Го́спода.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ р҃д
|
Псалом 104
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃д҃.
|
Аллилу́я, 104.
|
|
1
|
1
|
|
И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви и҆ призыва́йте и҆́мѧ є҆гѡ̀, возвѣсти́те во ꙗ҆зы́цѣхъ дѣла̀ є҆гѡ̀:
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві і призива́йте і́м'я Єго́, возвісті́те во язи́ціх діла́ Єго́;
|
|
2
|
2
|
|
воспо́йте є҆мꙋ̀ и҆ по́йте є҆мꙋ̀, повѣ́дите всѧ̑ чꙋдеса̀ є҆гѡ̀.
|
воспо́йте Єму́ і по́йте Єму́, пові́діте вся чудеса́ Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Хвали́тесѧ ѡ҆ и҆́мени ст҃ѣ́мъ є҆гѡ̀: да возвесели́тсѧ се́рдце и҆́щꙋщихъ гдⷭ҇а:
|
Хвалі́теся о і́мені святі́м Єго́; да возвесели́ться се́рдце і́щущих Го́спода;
|
|
4
|
4
|
|
взыщи́те гдⷭ҇а и҆ оу҆тверди́тесѧ, взыщи́те лица̀ є҆гѡ̀ вы́нꙋ.
|
взищі́те Го́спода і утверді́теся, взищі́те лиця́ Єго́ ви́ну.
|
|
5
|
5
|
|
Помѧни́те чꙋдеса̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же сотворѝ, чꙋдеса̀ є҆гѡ̀ и҆ сꙋдбы̑ оу҆́стъ є҆гѡ̀,
|
Пом'яні́те чудеса́ Єго́, я́же сотвори́, чудеса́ Єго́ і судьби́ уст Єго́,
|
|
6
|
|
|
сѣ́мѧ а҆враа́мле рабѝ є҆гѡ̀, сы́нове і҆а̑кѡвли и҆збра́ннїи є҆гѡ̀.
|
сі́м'я Авраа́мле, раби́ Єго́, си́нове Іа́ковлі — ізбра́ннії Єго́.
|
|
7
|
7
|
|
То́й гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ: по все́й землѝ сꙋдбы̑ є҆гѡ̀.
|
Той — Госпо́дь Бог наш: по всей землі́ судьби́ Єго́.
|
|
8
|
8
|
|
Помѧнꙋ̀ въ вѣ́къ завѣ́тъ сво́й, сло́во, є҆́же заповѣ́да въ ты́сѧщы родѡ́въ,
|
Пом'яну́ в вік заві́т Свой, сло́во, є́же запові́да в ти́сящі родо́в,
|
|
9
|
9
|
|
є҆́же завѣща̀ а҆враа́мꙋ, и҆ клѧ́твꙋ свою̀ і҆саа́кꙋ:
|
є́же завіща́ Авраа́му, і кля́тву Свою́ Ісаа́ку;
|
|
10
|
10
|
|
и҆ поста́ви ю҆̀ і҆а́кѡвꙋ въ повелѣ́нїе и҆ і҆и҃лю въ завѣ́тъ вѣ́ченъ,
|
і поста́ви ю Іа́кову в повелі́ніє і Ізра́їлю в заві́т ві́чен,
|
|
11
|
11
|
|
гл҃ѧ: тебѣ̀ да́мъ зе́млю ханаа́ню, оу҆́же достоѧ́нїѧ ва́шегѡ.
|
глаго́ля: тебі́ дам зе́млю Ханаа́ню, у́же достоя́нія ва́шего.
|
|
12
|
12
|
|
Внегда̀ бы́ти и҆̀мъ ма̑лымъ число́мъ, малѣ́йшымъ и҆ прише́лцємъ въ не́й,
|
Внегда́ би́ти їм ма́лим число́м, малі́йшим і прише́льцем в ней,
|
|
13
|
13
|
|
и҆ преидо́ша ѿ ꙗ҆зы́ка въ ꙗ҆зы́къ и҆ ѿ ца́рствїѧ въ лю́ди и҆́ны:
|
і прейдо́ша от язи́ка в язи́к і от ца́рствія в лю́ди і́ни;
|
|
14
|
14
|
|
не ѡ҆ста́ви человѣ́ка ѡ҆би́дѣти и҆̀хъ и҆ ѡ҆бличѝ ѡ҆ ни́хъ цари̑:
|
не оста́ви челові́ка оби́діти їх і обличи́ о них царі́;
|
|
15
|
15
|
|
не прикаса́йтесѧ пома̑заннымъ мои̑мъ, и҆ во прⷪ҇ро́цѣхъ мои́хъ не лꙋка́внꙋйте.
|
не прикаса́йтеся пома́занним Мої́м, і во проро́ціх Мої́х не лука́внуйте.
|
|
16
|
16
|
|
И҆ призва̀ гла́дъ на зе́млю: всѧ́ко оу҆твержде́нїе хлѣ́бное сотры̀.
|
І призва́ глад на зе́млю, вся́ко утвержде́ніє хлі́бноє сотри́.
|
|
17
|
17
|
|
Посла̀ пред̾ ни́ми человѣ́ка: въ раба̀ про́данъ бы́сть і҆ѡ́сифъ.
|
Посла́ пред ни́ми челові́ка; в раба́ про́дан бисть Іо́сиф.
|
|
18
|
18
|
|
Смири́ша во ѡ҆ко́вахъ но́зѣ є҆гѡ̀, желѣ́зо про́йде дꙋша̀ є҆гѡ̀,
|
Смири́ша во око́вах но́зі єго́, желі́зо про́йде душа́ єго́,
|
|
19
|
19
|
|
до́ндеже прїи́де сло́во є҆гѡ̀: сло́во гдⷭ҇не разжжѐ є҆го̀.
|
до́ндеже при́йде сло́во Єго́; сло́во Госпо́днє разжже́ єго́.
|
|
20
|
20
|
|
Посла̀ ца́рь и҆ разрѣшѝ є҆го̀: кнѧ́зь люді́й, и҆ ѡ҆ста́ви [ѿпꙋстѝ] є҆го̀.
|
Посла́ цар і разріши́ єго́, князь люді́й, і оста́ви [отпусти́] єго́.
|
|
21
|
21
|
|
Поста́ви є҆го̀ господи́на до́мꙋ своемꙋ̀ и҆ кнѧ́зѧ всемꙋ̀ стѧжа́нїю своемꙋ̀,
|
Поста́ви єго́ господи́на до́му своєму́ і кня́зя всему́ стяжа́нію своєму́,
|
|
22
|
22
|
|
наказа́ти кнѧ̑зи є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ себѐ и҆ ста́рцы є҆гѡ̀ оу҆мꙋдри́ти.
|
наказа́ти кня́зі єго́, я́ко себе́, і ста́рці єго́ умудри́ти.
|
|
23
|
23
|
|
И҆ вни́де і҆и҃ль во є҆гѵ́петъ, и҆ і҆а́кѡвъ прише́лствова въ зе́млю ха́мовꙋ.
|
І вни́де Ізра́їль во Єги́пет, і Іа́ков прише́льствова в зе́млю Ха́мову.
|
|
24
|
24
|
|
И҆ возрастѝ лю́ди своѧ̑ ѕѣлѡ̀ и҆ оу҆крѣпѝ ѧ҆̀ па́че врагѡ́въ и҆́хъ.
|
І возрасти́ лю́ди Своя́ зіло́ і укріпи́ я па́че враго́в їх.
|
|
25
|
25
|
|
Превратѝ се́рдце и҆́хъ возненави́дѣти лю́ди є҆гѡ̀, ле́сть сотвори́ти въ рабѣ́хъ є҆гѡ̀.
|
Преврати́ се́рдце їх возненави́діти лю́ди Єго́, лесть сотвори́ти в рабі́х Єго́.
|
|
26
|
26
|
|
Посла̀ мѡѷсе́а раба̀ своего̀, а҆арѡ́на, є҆го́же и҆збра̀ себѣ̀:
|
Посла́ Моїсе́я, раба́ Своєго́, Ааро́на, єго́же ізбра́ Себі́;
|
|
27
|
27
|
|
положѝ въ ни́хъ словеса̀ зна́менїй свои́хъ и҆ чꙋде́съ свои́хъ въ землѝ ха́мовѣ.
|
положи́ в них словеса́ зна́меній Свої́х і чуде́с Свої́х в землі́ Ха́мові.
|
|
28
|
28
|
|
Посла̀ тмꙋ̀ и҆ помрачѝ, ꙗ҆́кѡ преѡгорчи́ша словеса̀ є҆гѡ̀.
|
Посла́ тьму і помрачи́, я́ко преогорчи́ша словеса́ Єго́.
|
|
29
|
29
|
|
Преложѝ во́ды и҆́хъ въ кро́вь и҆ и҆зморѝ ры̑бы и҆́хъ.
|
Преложи́ во́ди їх в кров і ізмори́ ри́би їх.
|
|
30
|
30
|
|
Воскипѣ̀ землѧ̀ и҆́хъ жа́бами въ сокро́вищницахъ царе́й и҆́хъ.
|
Воскипі́ земля́ їх жа́бами в сокро́вищницях царе́й їх.
|
|
31
|
31
|
|
Речѐ, и҆ прїидо́ша пє́сїѧ мꙋ̑хи и҆ скні̑пы во всѧ̑ предѣ́лы и҆́хъ.
|
Рече́, і прийдо́ша пе́сія му́хи і скни́пи во вся преді́ли їх.
|
|
32
|
32
|
|
Положѝ дожди̑ и҆́хъ гра́ды, ѻ҆́гнь попалѧ́ющь въ землѝ и҆́хъ:
|
Положи́ дожди́ їх гра́ди, огнь попаля́ющ в землі́ їх;
|
|
33
|
33
|
|
и҆ поразѝ вїногра́ды и҆́хъ и҆ смѡ́квы и҆́хъ, и҆ сотры̀ всѧ́кое дре́во предѣ̑лъ и҆́хъ.
|
і порази́ виногра́ди їх і смо́кви їх, і сотри́ вся́коє дре́во преді́л їх.
|
|
34
|
34
|
|
Речѐ, и҆ прїидо́ша прꙋ́зи и҆ гꙋ́сєницы, и҆̀мже не бѣ̀ числа̀,
|
Рече́, і прийдо́ша пру́зі і гу́сениці, ї́мже не бі числа́,
|
|
35
|
35
|
|
и҆ снѣдо́ша всѧ́кꙋ травꙋ̀ въ землѝ и҆́хъ, и҆ поѧдо́ша всѧ́къ пло́дъ землѝ и҆́хъ.
|
і снідо́ша вся́ку траву́ в землі́ їх, і поядо́ша всяк плод землі́ їх.
|
|
36
|
36
|
|
И҆ поразѝ всѧ́каго пе́рвенца въ землѝ и҆́хъ, нача́токъ всѧ́кагѡ трꙋда̀ и҆́хъ:
|
І порази́ вся́каго пе́рвенця в землі́ їх, нача́ток вся́каго труда́ їх;
|
|
37
|
37
|
|
и҆ и҆зведѐ ѧ҆̀ съ сребро́мъ и҆ зла́томъ: и҆ не бѣ̀ въ колѣ́нѣхъ и҆́хъ болѧ́й.
|
і ізведе́ я с сребро́м і зла́том; і не бі в колі́ніх їх боля́й.
|
|
38
|
38
|
|
Возвесели́сѧ є҆гѵ́петъ во и҆схожде́нїи и҆́хъ: ꙗ҆́кѡ нападѐ стра́хъ и҆́хъ на нѧ̀.
|
Возвесели́ся Єги́пет во ісхожде́нії їх; я́ко нападе́ страх їх на ня.
|
|
39
|
39
|
|
Распрострѐ ѡ҆́блакъ въ покро́въ и҆̀мъ, и҆ ѻ҆́гнь, є҆́же просвѣти́ти и҆̀мъ но́щїю.
|
Распростре́ о́блак в покро́в їм, і огнь, є́же просвіти́ти їм но́щію.
|
|
40
|
40
|
|
Проси́ша, и҆ прїидо́ша кра́стєли, и҆ хлѣ́ба небе́снагѡ насы́ти ѧ҆̀:
|
Проси́ша, і прийдо́ша кра́стелі*, і хлі́ба небе́снаго наси́ти я;
|
|
41
|
41
|
|
разве́рзе ка́мень, и҆ потеко́ша во́ды, потеко́ша въ безво́дныхъ рѣ́ки:
|
разве́рзе ка́мень, і потеко́ша во́ди, потеко́ша в безво́дних рі́ки;
|
|
42
|
42
|
|
ꙗ҆́кѡ помѧнꙋ̀ сло́во ст҃о́е своѐ, є҆́же ко а҆враа́мꙋ рабꙋ̀ своемꙋ̀.
|
я́ко пом'яну́ сло́во свято́є Своє́, є́же ко Авраа́му, рабу́ Своєму́.
|
|
43
|
43
|
|
И҆ и҆зведѐ лю́ди своѧ̑ въ ра́дости и҆ и҆збра̑нныѧ своѧ̑ въ весе́лїи.
|
І ізведе́ лю́ди Своя́ в ра́дості і ізбра́нния Своя́ в весе́лії.
|
|
44
|
44
|
|
И҆ дадѐ и҆̀мъ страны̑ ꙗ҆зы̑къ, и҆ трꙋды̀ люді́й наслѣ́доваша:
|
І даде́ їм страни́ язи́к, і труди́ люді́й наслі́доваша;
|
|
45
|
45
|
|
ꙗ҆́кѡ да сохранѧ́тъ ѡ҆правда̑нїѧ є҆гѡ̀ и҆ зако́на є҆гѡ̀ взы́щꙋтъ.
|
я́ко да сохраня́ть оправда́нія Єго́ і зако́на Єго́ взи́щуть.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ р҃є
|
Псалом 105
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃е҃.
|
Аллилу́я, 105.
|
|
1
|
1
|
|
И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви, ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.
|
|
2
|
2
|
|
Кто̀ возглаго́летъ си̑лы гдⷭ҇ни, слы̑шаны сотвори́тъ всѧ̑ хвалы̑ є҆гѡ̀;
|
Кто возглаго́леть си́ли Госпо́дні, сли́шани сотвори́ть вся хвали́ Єго́?
|
|
3
|
3
|
|
Бл҃же́ни хранѧ́щїи сꙋ́дъ и҆ творѧ́щїи пра́вдꙋ во всѧ́кое вре́мѧ.
|
Блаже́нні храня́щії суд і творя́щії пра́вду во вся́коє вре́м'я.
|
|
4
|
4
|
|
Помѧнѝ на́съ, гдⷭ҇и, во бл҃говоле́нїи люді́й твои́хъ, посѣтѝ на́съ спⷭ҇нїемъ твои́мъ,
|
Пом'яни́ нас, Го́споди, во благоволе́нії люді́й Твої́х, посіти́ нас спасе́нієм Твої́м,
|
|
5
|
5
|
|
ви́дѣти во бла́гости и҆збра̑нныѧ твоѧ̑, возвесели́тисѧ въ весе́лїи ꙗ҆зы́ка твоегѡ̀, хвали́тисѧ съ достоѧ́нїемъ твои́мъ.
|
ви́діти во бла́гості ізбра́нния Твоя́, возвесели́тися в весе́лії язи́ка Твоєго́, хвали́тися с достоя́нієм Твої́м.
|
|
6
|
6
|
|
Согрѣши́хомъ со ѻ҆тцы̑ на́шими, беззако́нновахомъ, непра́вдовахомъ:
|
Согріши́хом со отці́ на́шими, беззако́нновахом, непра́вдовахом;
|
|
7
|
7
|
|
ѻ҆тцы̀ на́ши во є҆гѵ́птѣ не разꙋмѣ́ша чꙋде́съ твои́хъ, ни помѧнꙋ́ша мно́жества млⷭ҇ти твоеѧ̀: и҆ преѡгорчи́ша восходѧ́ще въ чермно́е мо́ре.
|
отці́ на́ші во Єги́пті не разумі́ша чуде́с Твої́х, ні пом'яну́ша мно́жества ми́лости Твоєя́; і преогорчи́ша восходя́ще в Чермно́є мо́ре.
|
|
8
|
8
|
|
И҆ сп҃сѐ и҆̀хъ и҆́мене своегѡ̀ ра́ди, сказа́ти си́лꙋ свою̀:
|
І спасе́ їх і́мене Своєго́ ра́ди, сказа́ти си́лу Свою́;
|
|
9
|
9
|
|
и҆ запретѝ чермно́мꙋ мо́рю, и҆ и҆зсѧ́че: и҆ наста́ви [преведѐ] ѧ҆̀ въ бе́зднѣ ꙗ҆́кѡ въ пꙋсты́ни.
|
і запрети́ Чермно́му мо́рю, і ізся́че; і наста́ви [преведе́] я в бе́здні я́ко в пусти́ні.
|
|
10
|
10
|
|
И҆ сп҃сѐ ѧ҆̀ и҆з̾ рꙋкѝ ненави́дѧщихъ и҆ и҆зба́ви ѧ҆̀ и҆з̾ рꙋкѝ врагѡ́въ.
|
І спасе́ я із руки́ ненави́дящих і ізба́ви я із руки́ враго́в.
|
|
11
|
11
|
|
Покры̀ вода̀ стꙋжа́ющыѧ и҆̀мъ: ни є҆ди́нъ ѿ ни́хъ и҆збы́сть.
|
Покри́ вода́ стужа́ющия їм; ні єди́н от них ізби́сть.
|
|
12
|
12
|
|
И҆ вѣ́роваша словесѝ є҆гѡ̀ и҆ воспѣ́ша хвалꙋ̀ є҆гѡ̀.
|
І ві́роваша словесі́ Єго́ і воспі́ша хвалу́ Єго́.
|
|
13
|
13
|
|
Оу҆скори́ша, забы́ша дѣла̀ є҆гѡ̀, не стерпѣ́ша совѣ́та є҆гѡ̀:
|
Ускори́ша, заби́ша діла́ Єго́, не стерпі́ша сові́та Єго́;
|
|
14
|
14
|
|
и҆ похотѣ́ша жела́нїю въ пꙋсты́ни и҆ и҆скꙋси́ша бг҃а въ безво́днѣй.
|
і похоті́ша жела́нію в пусти́ні і іскуси́ша Бо́га в безво́дній.
|
|
15
|
15
|
|
И҆ дадѐ и҆̀мъ проше́нїе и҆́хъ, посла̀ сы́тость въ дꙋ́шы и҆́хъ.
|
І даде́ їм проше́ніє їх, посла́ си́тость в ду́ші їх.
|
|
16
|
16
|
|
И҆ прогнѣ́ваша мѡѷсе́а въ станꙋ̀, а҆арѡ́на ст҃а́го гдⷭ҇нѧ.
|
І прогні́ваша Моїсе́я в стану́, Ааро́на, свята́го Госпо́дня.
|
|
17
|
17
|
|
Ѿве́рзесѧ землѧ̀ и҆ пожрѐ даѳа́на и҆ покры̀ на со́нмищи а҆вїрѡ́на:
|
Отве́рзеся земля́ і пожре́ Дафа́на і покри́ на со́нмищи Авиро́на;
|
|
18
|
18
|
|
и҆ разжже́сѧ ѻ҆́гнь въ со́нмѣ и҆́хъ, пла́мень попалѝ грѣ́шники.
|
і разжже́ся огнь в со́нмі їх, пла́мень попали́ грі́шники.
|
|
19
|
19
|
|
И҆ сотвори́ша телца̀ въ хѡри́вѣ и҆ поклони́шасѧ и҆стꙋка́нномꙋ:
|
І сотвори́ша тельця́ в Хори́ві і поклони́шася істука́нному;
|
|
20
|
20
|
|
и҆ и҆змѣни́ша сла́вꙋ є҆гѡ̀ въ подо́бїе телца̀ ꙗ҆дꙋ́щагѡ травꙋ̀.
|
і ізміни́ша сла́ву Єго́ в подо́біє тельця́ яду́щаго траву́.
|
|
21
|
21
|
|
И҆ забы́ша бг҃а сп҃са́ющаго и҆̀хъ, сотво́ршаго вє́лїѧ во є҆гѵ́птѣ,
|
І заби́ша Бо́га спаса́ющаго їх, сотво́ршаго ве́лія во Єги́пті,
|
|
22
|
22
|
|
чꙋдеса̀ въ землѝ ха́мовѣ, стра̑шнаѧ въ мо́ри чермнѣ́мъ.
|
чудеса́ в землі́ Ха́мові, стра́шная в мо́рі Чермні́м.
|
|
23
|
23
|
|
И҆ речѐ потреби́ти и҆̀хъ, а҆́ще не бы̀ мѡѷсе́й и҆збра́нный є҆гѡ̀ ста́лъ въ сокрꙋше́нїи пред̾ ни́мъ, возврати́ти ꙗ҆́рость є҆гѡ̀, да не погꙋби́тъ и҆̀хъ.
|
І рече́ потреби́ти їх, а́ще не би Моїсе́й ізбра́нний Єго́ стал в сокруше́нії пред Ним, возврати́ти я́рость Єго́, да не погуби́ть їх.
|
|
24
|
24
|
|
И҆ оу҆ничижи́ша зе́млю жела́ннꙋю, не ꙗ҆́ша вѣ́ры словесѝ є҆гѡ̀:
|
І унічижи́ша зе́млю жела́нную, не я́ша ві́ри словесі́ Єго́;
|
|
25
|
25
|
|
и҆ поропта́ша въ селе́нїихъ свои́хъ, не оу҆слы́шаша гла́са гдⷭ҇нѧ.
|
і поропта́ша в селе́ніїх свої́х, не усли́шаша гла́са Госпо́дня.
|
|
26
|
26
|
|
И҆ воздви́же рꙋ́кꙋ свою̀ на нѧ̀, низложи́ти ѧ҆̀ въ пꙋсты́ни,
|
І воздви́же ру́ку Свою́ на ня, низложи́ти я в пусти́ні,
|
|
27
|
27
|
|
и҆ низложи́ти сѣ́мѧ и҆́хъ во ꙗ҆зы́цѣхъ, и҆ расточи́ти ѧ҆̀ въ страны̑.
|
і низложи́ти сі́м'я їх во язи́ціх, і расточи́ти я в страни́.
|
|
28
|
28
|
|
И҆ причасти́шасѧ веельфегѡ́рꙋ и҆ снѣдо́ша жє́ртвы ме́ртвыхъ:
|
І причасти́шася Веєльфего́ру і снідо́ша же́ртви ме́ртвих;
|
|
29
|
29
|
|
и҆ раздражи́ша є҆го̀ въ начина́нїихъ свои́хъ, и҆ оу҆мно́жисѧ въ ни́хъ паде́нїе.
|
і раздражи́ша Єго́ в начина́ніїх свої́х, і умно́жися в них паде́ніє.
|
|
30
|
30
|
|
И҆ ста̀ фїнее́съ и҆ оу҆ми́лостиви, и҆ преста̀ сѣ́чь:
|
І ста Фінеє́с і уми́лостиви, і преста́ січ;
|
|
31
|
31
|
|
и҆ вмѣни́сѧ є҆мꙋ̀ въ пра́вдꙋ, въ ро́дъ и҆ ро́дъ до вѣ́ка.
|
і вміни́ся єму́ в пра́вду, в род і род до ві́ка.
|
|
32
|
32
|
|
И҆ прогнѣ́ваша є҆го̀ на водѣ̀ прерѣка́нїѧ, и҆ ѡ҆ѕло́бленъ бы́сть мѡѷсе́й и҆́хъ ра́ди:
|
І прогні́ваша єго́ на воді́ преріка́нія, і озло́блен бисть Моїсе́й їх ра́ди;
|
|
33
|
33
|
|
ꙗ҆́кѡ преѡгорчи́ша дꙋ́хъ є҆гѡ̀ и҆ ра́знствова оу҆стна́ма свои́ма.
|
я́ко преогорчи́ша дух єго́ і ра́знствова устна́ма свої́ма.
|
|
34
|
34
|
|
Не потреби́ша ꙗ҆зы́ки, ꙗ҆̀же речѐ гдⷭ҇ь и҆̀мъ.
|
Не потреби́ша язи́ки, я́же рече́ Госпо́дь їм.
|
|
35
|
35
|
|
И҆ смѣси́шасѧ во ꙗ҆зы́цѣхъ и҆ навыко́ша дѣлѡ́мъ и҆́хъ:
|
І сміси́шася во язи́ціх і навико́ша діло́м їх;
|
|
36
|
36
|
|
и҆ порабо́таша и҆стꙋка̑ннымъ и҆́хъ, и҆ бы́сть и҆̀мъ въ собла́знъ.
|
і порабо́таша істука́нним їх, і бисть їм в собла́зн.
|
|
37
|
37
|
|
И҆ пожро́ша сы́ны своѧ̑ и҆ дщє́ри своѧ̑ бѣсовѡ́мъ,
|
І пожро́ша си́ни своя́ і дще́рі своя́ бісово́м,
|
|
38
|
38
|
|
и҆ пролїѧ́ша кро́вь непови́ннꙋю, кро́вь сынѡ́въ свои́хъ и҆ дще́рей, ꙗ҆̀же пожро́ша и҆стꙋка̑ннымъ ханаа̑нскимъ: и҆ оу҆бїе́на бы́сть землѧ̀ и҆́хъ кровьмѝ
|
і пролія́ша кров непови́нную, кров сино́в свої́х і дще́рей, я́же пожро́ша істука́нним ханаа́нським; і убіє́на бисть земля́ їх кровми́
|
|
39
|
39
|
|
и҆ ѡ҆скверни́сѧ въ дѣ́лѣхъ и҆́хъ: и҆ соблꙋди́ша въ начина́нїихъ свои́хъ.
|
і оскверни́ся в ді́ліх їх; і соблуди́ша в начина́ніїх свої́х.
|
|
40
|
40
|
|
И҆ разгнѣ́васѧ ꙗ҆́ростїю гдⷭ҇ь на лю́ди своѧ̑ и҆ ѡ҆мерзѝ достоѧ́нїе своѐ:
|
І разгні́вася я́ростію Госпо́дь на лю́ди Своя́ і омерзи́ достоя́ніє Своє́;
|
|
41
|
41
|
|
и҆ предадѐ ѧ҆̀ въ рꙋ́ки врагѡ́въ, и҆ ѡ҆блада́ша и҆́ми ненави́дѧщїи и҆̀хъ.
|
і предаде́ я в ру́ки враго́в, і облада́ша ї́ми ненави́дящії їх.
|
|
42
|
42
|
|
И҆ стꙋжи́ша и҆̀мъ вразѝ и҆́хъ: и҆ смири́шасѧ под̾ рꙋка́ми и҆́хъ.
|
І стужи́ша їм вразі́ їх; і смири́шася под рука́ми їх.
|
|
43
|
43
|
|
Мно́жицею и҆зба́ви ѧ҆̀: ті́и же преѡгорчи́ша є҆го̀ совѣ́томъ свои́мъ, и҆ смири́шасѧ въ беззако́нїихъ свои́хъ.
|
Мно́жицею ізба́ви я; ті́ї же преогорчи́ша Єго́ сові́том свої́м, і смири́шася в беззако́ніїх свої́х.
|
|
44
|
44
|
|
И҆ ви́дѣ гдⷭ҇ь, внегда̀ скорбѣ́ти и҆̀мъ, внегда̀ оу҆слы́шаше моле́нїе и҆́хъ:
|
І ви́ді Госпо́дь, внегда́ скорбі́ти їм, внегда́ усли́шаше моле́ніє їх;
|
|
45
|
45
|
|
и҆ помѧнꙋ̀ завѣ́тъ сво́й, и҆ раска́ѧсѧ по мно́жествꙋ млⷭ҇ти своеѧ̀:
|
і пом'яну́ заві́т Свой, і раска́яся по мно́жеству ми́лости Своєя́;
|
|
46
|
46
|
|
и҆ дадѐ ѧ҆̀ въ щедрѡ́ты пред̾ всѣ́ми плѣни́вшими ѧ҆̀.
|
і даде́ я в щедро́ти пред всі́ми пліни́вшими я.
|
|
47
|
47
|
|
Сп҃си́ ны, гдⷭ҇и, бж҃е на́шъ, и҆ собери́ ны ѿ ꙗ҆зы̑къ, и҆сповѣ́датисѧ и҆́мени твоемꙋ̀ ст҃о́мꙋ, хвали́тисѧ во хвалѣ̀ твое́й.
|
Спаси́ ни, Го́споди, Бо́же наш, і собери́ ни от язи́к, іспові́датися і́мені Твоєму́ свято́му, хвали́тися во хвалі́ Твоє́й.
|
|
48
|
48
|
|
Блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ ѿ вѣ́ка и҆ до вѣ́ка. И҆ рекꙋ́тъ всѝ лю́дїе: бꙋ́ди, бꙋ́ди.
|
Благослове́н Госпо́дь Бог Ізра́їлев от ві́ка і до ві́ка. І реку́ть всі лю́діє: бу́ди, бу́ди!
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ р҃ѕ
|
Псалом 106
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃ѕ҃.
|
Аллилу́я, 106.
|
|
1
|
1
|
|
И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви, ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.
|
|
2
|
2
|
|
Да рекꙋ́тъ и҆зба́вленнїи гдⷭ҇емъ, и҆̀хже и҆зба́ви и҆з̾ рꙋкѝ врага̀,
|
Да реку́ть ізба́вленнії Го́сподем, ї́хже ізба́ви із руки́ врага́,
|
|
3
|
3
|
|
и҆ ѿ стра́нъ собра̀ и҆́хъ, ѿ востѡ́къ и҆ за̑падъ, и҆ сѣ́вера и҆ мо́рѧ:
|
і от стран собра́ їх, от восто́к і за́пад, і сі́вера і мо́ря;
|
|
4
|
4
|
|
заблꙋди́ша въ пꙋсты́ни безво́днѣй, пꙋтѝ гра́да ѡ҆би́телнагѡ не ѡ҆брѣто́ша:
|
заблуди́ша в пусти́ні безво́дній, путі́ гра́да оби́тельнаго не обріто́ша;
|
|
5
|
5
|
|
а҆́лчꙋще и҆ жа́ждꙋще, дꙋша̀ и҆́хъ въ ни́хъ и҆зчезѐ.
|
а́лчуще і жа́ждуще, душа́ їх в них ізчезе́.
|
|
6
|
6
|
|
И҆ воззва́ша ко гдⷭ҇ꙋ, внегда̀ скорбѣ́ти и҆̀мъ, и҆ ѿ нꙋ́ждъ и҆́хъ и҆зба́ви ѧ҆̀:
|
І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх ізба́ви я;
|
|
7
|
7
|
|
и҆ наста́ви ѧ҆̀ на пꙋ́ть пра́въ, вни́ти во гра́дъ ѡ҆би́телный.
|
і наста́ви я на путь прав, вни́ти во град оби́тельний.
|
|
8
|
8
|
|
Да и҆сповѣ́дѧтсѧ [да и҆сповѣ́дѧтъ] гдⷭ҇еви млⷭ҇ти є҆гѡ̀ и҆ чꙋдеса̀ є҆гѡ̀ сыновѡ́мъ человѣ́чєскимъ:
|
Да іспові́дяться [да іспові́дять] Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;
|
|
9
|
9
|
|
ꙗ҆́кѡ насы́тилъ є҆́сть дꙋ́шꙋ тщꙋ̀, и҆ дꙋ́шꙋ а҆́лчꙋщꙋ и҆спо́лни бла̑гъ:
|
я́ко наси́тил єсть ду́шу тщу, і ду́шу а́лчущу іспо́лни благ;
|
|
10
|
10
|
|
сѣдѧ́щыѧ во тмѣ̀ и҆ сѣ́ни сме́ртнѣй, ѡ҆кова̑нныѧ нището́ю и҆ желѣ́зомъ,
|
сідя́щия во тьмі і сі́ні сме́ртній, окова́нния нището́ю і желі́зом,
|
|
11
|
11
|
|
ꙗ҆́кѡ преѡгорчи́ша словеса̀ бж҃їѧ, и҆ совѣ́тъ вы́шнѧгѡ раздражи́ша.
|
я́ко преогорчи́ша словеса́ Бо́жія, і сові́т Ви́шняго раздражи́ша.
|
|
12
|
12
|
|
И҆ смири́сѧ въ трꙋдѣ́хъ се́рдце и҆́хъ, и҆ и҆знемого́ша, и҆ не бѣ̀ помага́ѧй.
|
І смири́ся в труді́х се́рдце їх, і ізнемого́ша, і не бі помага́яй.
|
|
13
|
13
|
|
И҆ воззва́ша ко гдⷭ҇ꙋ, внегда̀ скорбѣ́ти и҆̀мъ, и҆ ѿ нꙋ́ждъ и҆́хъ сп҃сѐ ѧ҆̀:
|
І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх спасе́ я;
|
|
14
|
14
|
|
и҆ и҆зведѐ ѧ҆̀ и҆з̾ тмы̀ и҆ сѣ́ни сме́ртныѧ, и҆ оу҆́зы и҆́хъ растерза̀.
|
і ізведе́ я із тьми і сі́ні сме́ртния, і у́зи їх растерза́.
|
|
15
|
15
|
|
Да и҆сповѣ́дѧтсѧ [да и҆сповѣ́дѧтъ] гдⷭ҇еви млⷭ҇ти є҆гѡ̀ и҆ чꙋдеса̀ є҆гѡ̀ сыновѡ́мъ человѣ́чєскимъ:
|
Да іспові́дяться [да іспові́дять] Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;
|
|
16
|
16
|
|
ꙗ҆́кѡ сокрꙋшѝ врата̀ мѣ̑днаѧ, и҆ верєѝ желѣ̑зныѧ сломѝ.
|
я́ко сокруши́ врата́ мі́дная, і вереї́ желі́зния сломи́.
|
|
17
|
17
|
|
Воспрїѧ́тъ ѧ҆̀ ѿ пꙋтѝ беззако́нїѧ и҆́хъ: беззако́нїй бо ра́ди свои́хъ смири́шасѧ.
|
Восприя́т я от путі́ беззако́нія їх; беззако́ній бо ра́ди свої́х смири́шася.
|
|
18
|
18
|
|
Всѧ́кагѡ бра́шна возгнꙋша́сѧ дꙋша̀ и҆́хъ, и҆ прибли́жишасѧ до вра́тъ сме́ртныхъ.
|
Вся́каго бра́шна возгнуша́ся душа́ їх, і прибли́жишася до врат сме́ртних.
|
|
19
|
19
|
|
И҆ воззва́ша ко гдⷭ҇ꙋ, внегда̀ скорбѣ́ти и҆̀мъ, и҆ ѿ нꙋ́ждъ и҆́хъ сп҃сѐ ѧ҆̀:
|
І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх спасе́ я;
|
|
20
|
20
|
|
посла̀ сло́во своѐ, и҆ и҆зцѣлѝ ѧ҆̀, и҆ и҆зба́ви ѧ҆̀ ѿ растлѣ́нїй и҆́хъ.
|
посла́ сло́во своє́, і ізціли́ я, і ізба́ви я от растлі́ній їх.
|
|
21
|
21
|
|
Да и҆сповѣ́дѧтсѧ [да и҆сповѣ́дѧтъ] гдⷭ҇еви млⷭ҇ти є҆гѡ̀ и҆ чꙋдеса̀ є҆гѡ̀ сыновѡ́мъ человѣ́чєскимъ:
|
Да іспові́дяться [да іспові́дять] Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;
|
|
22
|
22
|
|
и҆ да пожрꙋ́тъ є҆мꙋ̀ же́ртвꙋ хвалы̀ и҆ да возвѣстѧ́тъ дѣла̀ є҆гѡ̀ въ ра́дости.
|
і да пожру́ть Єму́ же́ртву хвали́ і да возвістя́ть діла́ Єго́ в ра́дості.
|
|
23
|
23
|
|
Сходѧ́щїи въ мо́ре въ корабле́хъ, творѧ́щїи дѣ̑ланїѧ въ вода́хъ мно́гихъ,
|
Сходя́щії в мо́ре в корабле́х, творя́щії ді́ланія в вода́х мно́гих,
|
|
24
|
24
|
|
ті́и ви́дѣша дѣла̀ гдⷭ҇нѧ и҆ чꙋдеса̀ є҆гѡ̀ во глꙋбинѣ̀.
|
ті́ї ви́діша діла́ Госпо́дня і чудеса́ Єго́ во глубині́.
|
|
25
|
25
|
|
Речѐ, и҆ ста̀ дꙋ́хъ бꙋ́ренъ, и҆ вознесо́шасѧ вѡ́лны є҆гѡ̀:
|
Рече́ — і ста дух бу́рен, і вознесо́шася во́лни єго́;
|
|
26
|
26
|
|
восхо́дѧтъ до небе́съ и҆ низхо́дѧтъ до бе́зднъ: дꙋша̀ и҆́хъ въ ѕлы́хъ та́ѧше:
|
восхо́дять до небе́с і низхо́дять до бездн; душа́ їх в злих та́яше;
|
|
27
|
27
|
|
смѧто́шасѧ, подвиго́шасѧ ꙗ҆́кѡ пїѧ́ный, и҆ всѧ̀ мꙋ́дрость и҆́хъ поглощена̀ бы́сть.
|
см'ято́шася, подвиго́шася, я́ко пія́ний, і вся му́дрость їх поглощена́ бисть.
|
|
28
|
28
|
|
И҆ воззва́ша ко гдⷭ҇ꙋ, внегда̀ скорбѣ́ти и҆̀мъ, и҆ ѿ нꙋ́ждъ и҆́хъ и҆зведѐ ѧ҆̀:
|
І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх ізведе́ я;
|
|
29
|
29
|
|
и҆ повелѣ̀ бꙋ́ри, и҆ ста̀ въ тишинꙋ̀, и҆ оу҆молко́ша вѡ́лны є҆гѡ̀.
|
і повелі́ бу́рі, і ста в тишину́, і умолко́ша во́лни єго́.
|
|
30
|
30
|
|
И҆ возвесели́шасѧ, ꙗ҆́кѡ оу҆молко́ша, и҆ наста́ви ѧ҆̀ въ приста́нище хотѣ́нїѧ своегѡ̀.
|
І возвесели́шася, я́ко умолко́ша, і наста́ви я в приста́нище хоті́нія Своєго́.
|
|
31
|
31
|
|
Да и҆сповѣ́дѧтсѧ [да и҆сповѣ́дѧтъ] гдⷭ҇еви млⷭ҇ти є҆гѡ̀ и҆ чꙋдеса̀ є҆гѡ̀ сыновѡ́мъ человѣ́чєскимъ:
|
Да іспові́дяться [да іспові́дять] Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;
|
|
32
|
32
|
|
да вознесꙋ́тъ є҆го̀ въ цр҃кви людстѣ́й, и҆ на сѣда́лищи ста́рєцъ восхва́лѧтъ є҆го̀.
|
да вознесу́ть єго́ в Це́ркві людсті́й, і на сіда́лищі ста́рець восхва́лять Єго́.
|
|
33
|
33
|
|
Положи́лъ є҆́сть рѣ́ки въ пꙋсты́ню и҆ и҆схѡ́диша вѡдна́ѧ въ жа́ждꙋ,
|
Положи́л єсть рі́ки в пусти́ню і ісхо́диша водна́я в жа́жду,
|
|
34
|
34
|
|
зе́млю плодоно́снꙋю въ сла́ность, ѿ ѕло́бы живꙋ́щихъ на не́й.
|
зе́млю плодоно́сную в сла́ность, от зло́би живу́щих на ней.
|
|
35
|
35
|
|
Положи́лъ є҆́сть пꙋсты́ню во є҆зе́ра вѡдна́ѧ и҆ зе́млю безво́днꙋю во и҆схѡ́дища вѡдна́ѧ.
|
Положи́л єсть пусти́ню во єзе́ра водна́я і зе́млю безво́дную во ісхо́дища водна́я.
|
|
36
|
36
|
|
И҆ населѝ та́мѡ а҆́лчꙋщыѧ, и҆ соста́виша гра́ды ѡ҆би́тєлны:
|
І насели́ та́мо а́лчущия, і соста́виша гра́ди оби́тельни;
|
|
37
|
37
|
|
и҆ насѣ́ѧша се́ла, и҆ насади́ша вїногра́ды, и҆ сотвори́ша пло́дъ жи́тенъ.
|
і насі́яша се́ла, і насади́ша виногра́ди, і сотвори́ша плод жи́тен.
|
|
38
|
38
|
|
И҆ блгⷭ҇вѝ ѧ҆̀, и҆ оу҆мно́жишасѧ ѕѣлѡ̀: и҆ скоты̀ и҆́хъ не оу҆ма́ли.
|
І благослови́ я, і умно́жишася зіло́; і скоти́ їх не ума́ли.
|
|
39
|
39
|
|
И҆ оу҆ма́лишасѧ и҆ ѡ҆ѕло́бишасѧ ѿ ско́рби ѕѡ́лъ и҆ болѣ́зни:
|
І ума́лишася і озло́бишася от ско́рби зол і болі́зні;
|
|
40
|
40
|
|
и҆злїѧ́сѧ оу҆ничиже́нїе на кнѧ̑зи и҆́хъ, и҆ ѡ҆блазнѝ [заблꙋжда́ти сотворѝ] ѧ҆̀ по непрохо́днѣй, а҆ не по пꙋтѝ.
|
ізлія́ся унічиже́ніє на кня́зі їх, і облазни́ [заблужда́ти сотвори́] я по непрохо́дній, а не по путі́.
|
|
41
|
41
|
|
И҆ помо́же оу҆бо́гꙋ ѿ нищеты̀ и҆ положѝ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́вцы ѻ҆те́чєствїѧ.
|
І помо́же убо́гу от нищети́ і положи́, я́ко о́вці, оте́чествія.
|
|
42
|
42
|
|
Оу҆́зрѧтъ пра́вїи и҆ возвеселѧ́тсѧ, и҆ всѧ́кое беззако́нїе загради́тъ оу҆ста̀ своѧ̑.
|
У́зрять пра́вії і возвеселя́ться, і вся́коє беззако́ніє загради́ть уста́ своя́.
|
|
43
|
43
|
|
Кто̀ премꙋ́дръ и҆ сохрани́тъ сїѧ̑; и҆ оу҆разꙋмѣ́ютъ млⷭ҇ти гдⷭ҇ни.
|
Кто прему́др і сохрани́ть сія́? І разумі́ють ми́лості Госпо́дні.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ р҃з
|
Псалом 107
|
|
1
|
1
|
|
Пѣ́снь, ѱало́мъ дв҃дꙋ, р҃з҃.
|
Піснь, псало́м Дави́ду, 107.
|
|
2
|
2
|
|
Гото́во се́рдце моѐ, бж҃е, гото́во се́рдце моѐ: воспою̀ и҆ пою̀ во сла́вѣ мое́й.
|
Гото́во се́рдце моє́, Бо́же, гото́во се́рдце моє́; воспою́ і пою́ во сла́ві моє́й.
|
|
3
|
3
|
|
Воста́ни, сла́ва моѧ̀, воста́ни, ѱалти́рю и҆ гꙋ́сли: воста́нꙋ ра́нѡ.
|
Воста́ни, сла́ва моя́, воста́ни, псалти́рю і гу́слі; воста́ну ра́но.
|
|
4
|
4
|
|
И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀ въ лю́дехъ, гдⷭ҇и, пою̀ тебѣ̀ во ꙗ҆зы́цѣхъ:
|
Іспові́мся Тебі́ в лю́дех, Го́споди, пою́ Тебі́ во язи́ціх;
|
|
5
|
5
|
|
ꙗ҆́кѡ ве́лїѧ верхꙋ̀ нб҃съ млⷭ҇ть твоѧ̀ и҆ до ѡ҆́блакъ и҆́стина твоѧ̀.
|
я́ко ве́лія верху́ небе́с ми́лость Твоя́ і до о́блак і́стина Твоя́.
|
|
6
|
6
|
|
Вознеси́сѧ на нб҃са̀, бж҃е, и҆ по все́й землѝ сла́ва твоѧ̀,
|
Вознеси́ся на небеса́, Бо́же, і по всей землі́ сла́ва Твоя́.
|
|
7
|
7
|
|
ꙗ҆́кѡ да и҆зба́вѧтсѧ возлю́бленнїи твоѝ: сп҃сѝ десни́цею твое́ю и҆ оу҆слы́ши мѧ̀.
|
я́ко да ізба́в'яться возлю́бленнії Твої́; спаси́ десни́цею Твоє́ю і усли́ши м'я.
|
|
8
|
8
|
|
Бг҃ъ возгл҃а во ст҃ѣ́мъ свое́мъ: вознесꙋ́сѧ и҆ раздѣлю̀ сїкі́мꙋ, и҆ оу҆до́ль селе́нїй размѣ́рю.
|
Бог возглаго́ла во святі́м Своє́м: вознесу́ся і разділю́ Сики́му, і удо́ль селе́ній размі́рю.
|
|
9
|
9
|
|
Мо́й є҆́сть галаа́дъ, и҆ мо́й є҆́сть манассі́й, и҆ є҆фре́мъ застꙋпле́нїе главы̀ моеѧ̀: і҆ꙋ́да ца́рь мо́й,
|
Мой єсть Галаа́д, і Мой єсть Манассі́й, і Єфре́м — заступле́ніє глави́ Моєя́; Іу́да — цар Мой,
|
|
10
|
10
|
|
мѡа́въ коно́бъ оу҆пова́нїѧ моегѡ̀: на і҆дꙋме́ю наложꙋ̀ сапо́гъ мо́й: мнѣ̀ и҆ноплемє́нницы покори́шасѧ.
|
Моа́в — коно́б упова́нія Моєго́; на Ідуме́ю наложу́ сапо́г Мой; Мні іноплеме́нници покори́шася.
|
|
11
|
11
|
|
Кто̀ введе́тъ мѧ̀ во гра́дъ ѡ҆гражде́нїѧ; и҆лѝ кто̀ наста́витъ мѧ̀ до і҆дꙋме́и;
|
Кто введе́ть м'я во град огражде́нія? Іли́ кто наста́вить м'я до Ідуме́ї?
|
|
12
|
12
|
|
Не ты́ ли, бж҃е, ѿри́нꙋвый на́съ, и҆ не и҆зы́деши, бж҃е, въ си́лахъ на́шихъ;
|
Не Ти ли, Бо́же, отри́нувий нас, і не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших?
|
|
13
|
13
|
|
Да́ждь на́мъ по́мощь ѿ ско́рби: и҆ сꙋ́етно спасе́нїе человѣ́ческо.
|
Даждь нам по́мощ от ско́рби, і су́єтно спасе́ніє челові́чесько.
|
|
14
|
14
|
|
Ѡ҆ бз҃ѣ сотвори́мъ си́лꙋ, и҆ то́й оу҆ничижи́тъ врагѝ на́шѧ.
|
О Бо́зі сотвори́м си́лу, і Той унічижи́ть враги́ на́ша.
|
|
Ѱало́мъ р҃и
|
Псалом 108
|
|
0
|
0
|
|
Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, р҃и҃.
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 108.
|
|
1
|
1
|
|
Бж҃е, хвалы̀ моеѧ̀ не премолчѝ:
|
Бо́же, хвали́ моєя́ не премолчи́;
|
|
2
|
2
|
|
ꙗ҆́кѡ оу҆ста̀ грѣ̑шнича и҆ оу҆ста̀ льсти́вагѡ на мѧ̀ ѿверзо́шасѧ, глаго́лаша на мѧ̀ ѧ҆зы́комъ льсти́вымъ,
|
я́ко уста́ грі́шнича і уста́ льсти́ваго на м'я отверзо́шася, глаго́лаша на м'я язи́ком льсти́вим,
|
|
3
|
3
|
|
и҆ словесы̀ ненави́стными ѡ҆быдо́ша мѧ̀, и҆ бра́шасѧ со мно́ю тꙋ́не.
|
і словеси́ ненави́стними обидо́ша м'я, і бра́шася со мно́ю ту́не.
|
|
4
|
4
|
|
Вмѣ́стѡ є҆́же люби́ти мѧ̀, ѡ҆болга́хꙋ мѧ̀, а҆́зъ же молѧ́хсѧ:
|
Вмі́сто є́же люби́ти м'я, оболга́ху м'я, аз же моля́хся;
|
|
5
|
5
|
|
и҆ положи́ша на мѧ̀ ѕла̑ѧ за бл҃га̑ѧ, и҆ не́нависть за возлюбле́нїе моѐ.
|
і положи́ша на м'я зла́я за блага́я, і не́нависть за возлюбле́ніє моє́.
|
|
6
|
6
|
|
Поста́ви на него̀ грѣ́шника, и҆ дїа́волъ да ста́нетъ ѡ҆деснꙋ́ю є҆гѡ̀:
|
Поста́ви на него́ грі́шника, і дия́вол да ста́неть одесну́ю єго́;
|
|
7
|
7
|
|
внегда̀ сꙋди́тисѧ є҆мꙋ̀, да и҆зы́детъ ѡ҆сꙋжде́нъ, и҆ моли́тва є҆гѡ̀ да бꙋ́детъ въ грѣ́хъ.
|
внегда́ суди́тися єму́, да ізи́деть осужде́н, і моли́тва єго́ да бу́деть в гріх.
|
|
8
|
8
|
|
Да бꙋ́дꙋтъ дні́е є҆гѡ̀ ма́ли, и҆ є҆пі́скопство є҆гѡ̀ да прїи́метъ и҆́нъ:
|
Да бу́дуть дні́є єго́ ма́лі, і єпи́скопство єго́ да при́йметь ін;
|
|
9
|
9
|
|
да бꙋ́дꙋтъ сы́нове є҆гѡ̀ си́ри, и҆ жена̀ є҆гѡ̀ вдова̀:
|
да бу́дуть си́нове єго́ си́рі, і жена́ єго́ — вдова́;
|
|
10
|
10
|
|
дви́жꙋщесѧ да преселѧ́тсѧ сы́нове є҆гѡ̀ и҆ воспро́сѧтъ, да и҆згна́ни бꙋ́дꙋтъ и҆з̾ домѡ́въ свои́хъ.
|
дви́жущеся да преселя́ться си́нове єго́ і воспро́сять, да ізгна́ні бу́дуть із домо́в свої́х.
|
|
11
|
11
|
|
Да взы́щетъ заимода́вецъ всѧ̑, є҆ли̑ка сꙋ́ть є҆гѡ̀: и҆ да восхи́тѧтъ чꙋжді́и трꙋды̀ є҆гѡ̀.
|
Да взи́щеть займода́вець вся, єли́ка суть єго́; і да восхи́тять чужді́ї труди́ єго́.
|
|
12
|
12
|
|
Да не бꙋ́детъ є҆мꙋ̀ застꙋ́пника, нижѐ да бꙋ́детъ оу҆щедрѧ́ѧй сирѡты̀ є҆гѡ̀:
|
Да не бу́деть єму́ засту́пника, ніже́ да бу́деть ущедря́яй сироти́ єго́;
|
|
13
|
13
|
|
да бꙋ́дꙋтъ ча̑да є҆гѡ̀ въ погꙋбле́нїе, въ ро́дѣ є҆ди́нѣмъ да потреби́тсѧ и҆́мѧ є҆гѡ̀.
|
да бу́дуть ча́да єго́ в погубле́ніє, в ро́ді єди́нім да потреби́ться і́м'я єго́.
|
|
14
|
14
|
|
Да воспомѧне́тсѧ беззако́нїе ѻ҆тє́цъ є҆гѡ̀ пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆ грѣ́хъ ма́тере є҆гѡ̀ да не ѡ҆чи́ститсѧ:
|
Да воспом'яне́ться беззако́ніє оте́ць єго́ пред Го́сподем, і гріх ма́тере єго́ да не очи́ститься;
|
|
15
|
15
|
|
да бꙋ́дꙋтъ пред̾ гдⷭ҇емъ вы́нꙋ, и҆ да потреби́тсѧ ѿ землѝ па́мѧть и҆́хъ:
|
да бу́дуть пред Го́сподем ви́ну, і да потреби́ться от землі́ па́м'ять їх;
|
|
16
|
16
|
|
зане́же не помѧнꙋ̀ сотвори́ти ми́лость, и҆ погна̀ человѣ́ка ни́ща и҆ оу҆бо́га, и҆ оу҆миле́на се́рдцемъ оу҆мертви́ти.
|
зане́же не пом'яну́ сотвори́ти ми́лость, і погна́ челові́ка ни́ща і убо́га, і умиле́на се́рдцем умертви́ти.
|
|
17
|
17
|
|
И҆ возлюбѝ клѧ́твꙋ, и҆ прїи́детъ є҆мꙋ̀: и҆ не восхотѣ̀ блгⷭ҇ве́нїѧ, и҆ оу҆дали́тсѧ ѿ негѡ̀.
|
І возлюби́ кля́тву, і при́йдеть єму́; і не восхоті́ благослове́нія, і удали́ться от него́.
|
|
18
|
18
|
|
И҆ ѡ҆блече́сѧ въ клѧ́твꙋ ꙗ҆́кѡ въ ри́зꙋ, и҆ вни́де ꙗ҆́кѡ вода̀ во оу҆тро́бꙋ є҆гѡ̀ и҆ ꙗ҆́кѡ є҆ле́й въ кѡ́сти є҆гѡ̀:
|
І облече́ся в кля́тву, я́ко в ри́зу, і вни́де, я́ко вода́, во утро́бу єго́ і, я́ко єле́й, в ко́сті єго́;
|
|
19
|
19
|
|
да бꙋ́детъ є҆мꙋ̀ ꙗ҆́кѡ ри́за, въ ню́же ѡ҆блачи́тсѧ, и҆ ꙗ҆́кѡ по́ѧсъ, и҆́мже вы́нꙋ ѡ҆поѧсꙋ́етсѧ.
|
да бу́деть єму́, я́ко ри́за, в ню́же облачи́ться, і, я́ко по́яс, і́мже ви́ну опоясу́ється.
|
|
20
|
20
|
|
Сїѐ дѣ́ло ѡ҆болга́ющихъ мѧ̀ оу҆ гдⷭ҇а и҆ глаго́лющихъ лꙋка̑ваѧ на дꙋ́шꙋ мою̀.
|
Сіє́ ді́ло оболга́ющих м'я у Го́спода і глаго́лющих лука́вая на ду́шу мою́.
|
|
21
|
21
|
|
И҆ ты̀, гдⷭ҇и, гдⷭ҇и, сотворѝ со мно́ю и҆́мене ра́ди твоегѡ̀, ꙗ҆́кѡ бл҃га млⷭ҇ть твоѧ̀:
|
І Ти, Го́споди, Го́споди, сотвори́ со мно́ю і́мене ра́ди Твоєго́, я́ко бла́га ми́лость Твоя́;
|
|
22
|
22
|
|
и҆зба́ви мѧ̀, ꙗ҆́кѡ ни́щъ и҆ оу҆бо́гъ є҆́смь а҆́зъ, и҆ се́рдце моѐ смѧте́сѧ внꙋ́трь менє̀.
|
ізба́ви м'я, я́ко нищ і убо́г єсьм аз, і се́рдце моє́ см'яте́ся внутр мене́.
|
|
23
|
23
|
|
Ꙗ҆́кѡ сѣ́нь, внегда̀ оу҆клони́тисѧ є҆́й, ѿѧ́хсѧ: стрѧсо́хсѧ ꙗ҆́кѡ прꙋ́зи.
|
Я́ко сінь, внегда́ уклони́тися єй, отя́хся; стрясо́хся, я́ко пру́зи.
|
|
24
|
24
|
|
Кѡлѣ́на моѧ̑ и҆знемо́госта ѿ поста̀, и҆ пло́ть моѧ̀ и҆змѣни́сѧ є҆ле́а ра́ди.
|
Колі́на моя́ ізнемо́госта от посту, і плоть моя́ ізміни́ся єле́я ра́ди.
|
|
25
|
25
|
|
И҆ а҆́зъ бы́хъ поноше́нїе и҆̀мъ: ви́дѣша мѧ̀, покива́ша глава́ми свои́ми.
|
І аз бих поноше́ніє їм; ви́діша м'я, покива́ша глава́ми свої́ми.
|
|
26
|
26
|
|
Помози́ ми, гдⷭ҇и бж҃е мо́й, и҆ сп҃си́ мѧ по млⷭ҇ти твое́й:
|
Помози́ мі, Го́споди Бо́же мой, і спаси́ м'я по ми́лості Твоє́й;
|
|
27
|
27
|
|
и҆ да разꙋмѣ́ютъ, ꙗ҆́кѡ рꙋка̀ твоѧ̀ сїѧ̀, и҆ ты̀, гдⷭ҇и, сотвори́лъ є҆сѝ ю҆̀.
|
і да разумі́ють, я́ко рука́ Твоя́ сія́, і Ти, Го́споди, сотвори́л єси́ ю.
|
|
28
|
28
|
|
Прокленꙋ́тъ ті́и, и҆ ты̀ блгⷭ҇ви́ши: востаю́щїи на мѧ̀ да постыдѧ́тсѧ, ра́бъ же тво́й возвесели́тсѧ.
|
Проклену́ть ті́ї, і Ти благослови́ши; востаю́щії на м'я да постидя́ться, раб же Твой возвесели́ться.
|
|
29
|
29
|
|
Да ѡ҆блекꙋ́тсѧ ѡ҆болга́ющїи мѧ̀ въ срамотꙋ̀ и҆ ѡ҆де́ждꙋтсѧ ꙗ҆́кѡ ѻ҆де́ждою стꙋдо́мъ свои́мъ.
|
Да облеку́ться оболга́ющії м'я в срамоту́ і оде́ждуться, я́ко оде́ждою, студо́м свої́м.
|
|
30
|
30
|
|
И҆сповѣ́мсѧ гдⷭ҇еви ѕѣлѡ̀ оу҆сты̑ мои́ми и҆ посредѣ̀ мно́гихъ восхвалю̀ є҆го̀:
|
Іспові́мся Го́сподеві зіло́ усти́ мої́ми і посреді́ мно́гих восхвалю́ Єго́;
|
|
31
|
31
|
|
ꙗ҆́кѡ преста̀ ѡ҆деснꙋ́ю оу҆бо́гагѡ, є҆́же спⷭ҇тѝ ѿ гонѧ́щихъ дꙋ́шꙋ мою̀.
|
я́ко преста́ одесну́ю убо́гаго, є́же спасти́ от гоня́щих ду́шу мою́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ р҃ѳ
|
Псалом 109
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, р҃ѳ҃.
|
Псало́м Дави́ду, 109.
|
|
1
|
1
|
|
Речѐ гдⷭ҇ь гдⷭ҇еви моемꙋ̀: сѣдѝ ѡ҆деснꙋ́ю менє̀, до́ндеже положꙋ̀ врагѝ твоѧ̑ подно́жїе но́гъ твои́хъ.
|
Рече́ Госпо́дь Го́сподеві моєму́: сіди́ одесну́ю Мене́, до́ндеже положу́ враги́ Твоя́ подно́жіє ног Твої́х.
|
|
2
|
2
|
|
Же́злъ си́лы по́слетъ тѝ гдⷭ҇ь ѿ сїѡ́на, и҆ гдⷭ҇ствꙋй посредѣ̀ врагѡ́въ твои́хъ.
|
Жезл си́ли по́слеть Ті Госпо́дь от Сіо́на, і Госпо́дствуй посреді́ враго́в Твої́х.
|
|
3
|
3
|
|
Съ тобо́ю нача́ло въ де́нь си́лы твоеѧ̀, во свѣ́тлостехъ ст҃ы́хъ твои́хъ: и҆з̾ чре́ва пре́жде денни́цы роди́хъ тѧ̀.
|
С Тобо́ю нача́ло в день си́ли Твоєя́, во сві́тлостех святи́х Твої́х; із чре́ва пре́жде денни́ці роди́х Тя.
|
|
4
|
4
|
|
Клѧ́тсѧ гдⷭ҇ь и҆ не раска́етсѧ: ты̀ і҆ере́й во вѣ́къ по чи́нꙋ мелхїседе́ковꙋ.
|
Кля́тся Госпо́дь і не раска́ється: Ти ієре́й во вік по чи́ну Мелхіседе́кову.
|
|
5
|
5
|
|
Гдⷭ҇ь ѡ҆деснꙋ́ю тебє̀ сокрꙋши́лъ є҆́сть въ де́нь гнѣ́ва своегѡ̀ цари̑:
|
Госпо́дь одесну́ю Тебе́ сокруши́л єсть в день гні́ва Своєго́ царі́;
|
|
6
|
6
|
|
сꙋ́дитъ во ꙗ҆зы́цѣхъ, и҆спо́лнитъ падє́нїѧ, сокрꙋши́тъ главы̑ на землѝ мно́гихъ.
|
су́дить во язи́ціх, іспо́лнить паде́нія, сокруши́ть глави́ на землі́ мно́гих.
|
|
7
|
7
|
|
Ѿ пото́ка на пꙋтѝ пїе́тъ: сегѡ̀ ра́ди вознесе́тъ главꙋ̀.
|
От пото́ка на путі́ піє́ть; сего́ ра́ди вознесе́ть главу́.
|
|
Ѱало́мъ р҃і
|
Псалом 110
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃і҃.
|
Аллилу́я, 110.
|
|
1
|
1
|
|
И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀, гдⷭ҇и, всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ въ совѣ́тѣ пра́выхъ и҆ со́нмѣ.
|
Іспові́мся Тебі́, Го́споди, всім се́рдцем мої́м в сові́ті пра́вих і со́нмі.
|
|
2
|
2
|
|
Вє́лїѧ дѣла̀ гдⷭ҇нѧ, и҆зы̑скана во всѣ́хъ во́лѧхъ є҆гѡ̀:
|
Ве́лія діла́ Госпо́дня, ізи́скана во всіх во́лях Єго́;
|
|
3
|
3
|
|
и҆сповѣ́данїе и҆ великолѣ́пїе дѣ́ло є҆гѡ̀, и҆ пра́вда є҆гѡ̀ пребыва́етъ въ вѣ́къ вѣ́ка.
|
іспові́даніє і великолі́піє — ді́ло Єго́, і пра́вда Єго́ пребива́єть в вік ві́ка.
|
|
4
|
4
|
|
Па́мѧть сотвори́лъ є҆́сть чꙋде́съ свои́хъ: млⷭ҇тивъ и҆ ще́дръ гдⷭ҇ь.
|
Па́м'ять сотвори́л єсть чуде́с Свої́х; ми́лостив і щедр Госпо́дь.
|
|
5
|
5
|
|
Пи́щꙋ дадѐ боѧ́щымсѧ є҆гѡ̀: помѧне́тъ въ вѣ́къ завѣ́тъ сво́й.
|
Пи́щу даде́ боя́щимся Єго́; пом'яне́ть в вік заві́т Свой.
|
|
6
|
6
|
|
Крѣ́пость дѣ́лъ свои́хъ возвѣстѝ лю́демъ свои̑мъ, да́ти и҆̀мъ достоѧ́нїе ꙗ҆зы̑къ.
|
Крі́пость діл Свої́х возвісти́ лю́дем Свої́м, да́ти їм достоя́ніє язи́к.
|
|
7
|
7
|
|
Дѣла̀ рꙋ́къ є҆гѡ̀ и҆́стина и҆ сꙋ́дъ, вѣ̑рны всѧ̑ за́пѡвѣди є҆гѡ̀,
|
Діла́ рук Єго́ — і́стина і суд, ві́рни вся за́повіді Єго́,
|
|
8
|
8
|
|
оу҆твержє́ны въ вѣ́къ вѣ́ка, сотворє́ны во и҆́стинѣ и҆ правотѣ̀.
|
утверже́ни в вік ві́ка, сотворе́ни во і́стині і правоті́.
|
|
9
|
9
|
|
И҆збавле́нїе посла̀ лю́демъ свои̑мъ: заповѣ́да въ вѣ́къ завѣ́тъ сво́й: ст҃о и҆ стра́шно и҆́мѧ є҆гѡ̀.
|
Ізбавле́ніє посла́ лю́дем Свої́м; запові́да в вік заві́т Свой; свя́то і стра́шно і́м'я Єго́.
|
|
10
|
10
|
|
Нача́ло премⷣрости стра́хъ гдⷭ҇ень, ра́зꙋмъ же бл҃гъ всѣ̑мъ творѧ́щымъ и҆̀: хвала̀ є҆гѡ̀ пребыва́етъ въ вѣ́къ вѣ́ка.
|
Нача́ло прему́дрости — страх Госпо́день, ра́зум же благ всім творя́щим ї; хвала́ Єго́ пребива́єть в вік ві́ка.
|
|
Ѱало́мъ ра҃і
|
Псалом 111
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, ѱало́мъ, р҃а҃і҃.
|
Аллилу́я, псало́м, 111
|
|
1
|
1
|
|
Бл҃же́нъ мꙋ́жъ боѧ́йсѧ гдⷭ҇а, въ за́повѣдехъ є҆гѡ̀ восхо́щетъ ѕѣлѡ̀.
|
Блаже́н муж боя́йся Го́спода, в за́повідех Єго́ восхо́щеть зіло́.
|
|
2
|
2
|
|
Си́льно на землѝ бꙋ́детъ сѣ́мѧ є҆гѡ̀, ро́дъ пра́выхъ благослови́тсѧ:
|
Си́льно на землі́ бу́деть сі́м'я єго́, род пра́вих благослови́ться;
|
|
3
|
3
|
|
сла́ва и҆ бога́тство въ домꙋ̀ є҆гѡ̀, и҆ пра́вда є҆гѡ̀ пребыва́етъ въ вѣ́къ вѣ́ка.
|
сла́ва і бога́тство в дому́ єго́, і пра́вда єго́ пребива́єть в вік ві́ка.
|
|
4
|
4
|
|
Возсїѧ̀ во тмѣ̀ свѣ́тъ пра̑вымъ: млⷭ҇тивъ и҆ ще́дръ и҆ првⷣнъ.
|
Возсія́ во тьмі світ пра́вим; ми́лостив, і щедр, і пра́веден.
|
|
5
|
5
|
|
Бл҃гъ мꙋ́жъ ще́дрѧ и҆ даѧ̀: оу҆стро́итъ словеса̀ своѧ̑ на сꙋдѣ̀, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ не подви́житсѧ.
|
Благ муж ще́дря і дая́; устро́їть словеса́ своя́ на суді́, я́ко в вік не подви́житься.
|
|
6
|
6
|
|
Въ па́мѧть вѣ́чнꙋю бꙋ́детъ првⷣникъ.
|
В па́м'ять ві́чную бу́деть пра́ведник.
|
|
7
|
7
|
|
Ѿ слꙋ́ха ѕла̀ не оу҆бои́тсѧ:
|
От слу́ха зла не убої́ться;
|
|
8
|
8
|
|
гото́во се́рдце є҆гѡ̀ оу҆пова́ти на гдⷭ҇а: оу҆тверди́сѧ се́рдце є҆гѡ̀, не оу҆бои́тсѧ, до́ндеже воззри́тъ на врагѝ своѧ̑.
|
гото́во се́рдце єго́ упова́ти на Го́спода; утверди́ся се́рдце єго́, не убої́ться, до́ндеже воззри́ть на враги́ своя́.
|
|
9
|
9
|
|
Расточѝ, дадѐ оу҆бѡ́гимъ: пра́вда є҆гѡ̀ пребыва́етъ во вѣ́къ вѣ́ка: ро́гъ є҆гѡ̀ вознесе́тсѧ въ сла́вѣ.
|
Расточи́, даде́ убо́гим; пра́вда єго́ пребива́єть во вік ві́ка: рог єго́ вознесе́ться в сла́ві.
|
|
10
|
10
|
|
Грѣ́шникъ оу҆́зритъ и҆ прогнѣ́ваетсѧ, зꙋбы̀ свои́ми поскреже́щетъ и҆ раста́етъ: жела́нїе грѣ́шника поги́бнетъ.
|
Грі́шник у́зрить і прогні́вається, зуби́ свої́ми поскреже́щеть і раста́єть; жела́ніє грі́шника поги́бнеть.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ рв҃і
|
Псалом 112
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃в҃і҃.
|
Аллилу́я, 112.
|
|
1
|
1
|
|
Хвали́те, ѻ҆́троцы, гдⷭ҇а, хвали́те и҆́мѧ гдⷭ҇не.
|
Хвалі́те, о́троци, Го́спода, хвалі́те і́м'я Госпо́днє.
|
|
2
|
2
|
|
Бꙋ́ди и҆́мѧ гдⷭ҇не бл҃гослове́но ѿнн҃ѣ и҆ до вѣ́ка.
|
Бу́ди і́м'я Госпо́днє благослове́но отни́ні і до ві́ка.
|
|
3
|
3
|
|
Ѿ востѡ́къ со́лнца до за̑падъ хва́льно и҆́мѧ гдⷭ҇не.
|
От восто́к со́лнця до за́пад хва́льно і́м'я Госпо́днє.
|
|
4
|
4
|
|
Высо́къ над̾ всѣ́ми ꙗ҆зы̑ки гдⷭ҇ь: над̾ нб҃сы̀ сла́ва є҆гѡ̀.
|
Висо́к над всі́ми язи́ки Госпо́дь; над небесі́ сла́ва Єго́.
|
|
5
|
5
|
|
Кто̀ ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ; на высо́кихъ живы́й,
|
Кто — я́ко Госпо́дь Бог наш? На висо́ких живи́й,
|
|
6
|
6
|
|
и҆ на смирє́нныѧ призира́ѧй на нб҃сѝ и҆ на землѝ:
|
і на смире́нния призира́яй на небесі́ і на землі́;
|
|
7
|
7
|
|
воздвиза́ѧй ѿ землѝ ни́ща, и҆ ѿ гно́ища возвыша́ѧй оу҆бо́га:
|
воздвиза́яй от землі́ ни́ща і от гно́їща возвиша́яй убо́га;
|
|
8
|
8
|
|
посади́ти є҆го̀ съ кнѧ̑зи, съ кнѧ̑зи люді́й свои́хъ:
|
посади́ти єго́ с кня́зі, с кня́зі люді́й Свої́х;
|
|
9
|
9
|
|
вселѧ́ѧ непло́довь въ до́мъ, ма́терь ѡ҆ ча́дѣхъ веселѧ́щꙋсѧ.
|
вселя́я непло́дов в дом, ма́тер о ча́діх веселя́щуся.
|
|
Ѱало́мъ рг҃і
|
Псалом 113
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃г҃і҃.
|
Аллилу́я, 113.
|
|
1
|
1
|
|
Во и҆схо́дѣ і҆и҃левѣ ѿ є҆гѵ́пта, до́мꙋ і҆а́кѡвлѧ и҆з̾ люді́й ва̑рваръ,
|
Во ісхо́ді Ізра́їлеві от Єги́пта, до́му Іа́ковля із люді́й ва́рвар,
|
|
2
|
2
|
|
бы́сть і҆ꙋде́а ст҃ы́нѧ є҆гѡ̀, і҆и҃ль ѡ҆́бласть є҆гѡ̀.
|
бисть Іуде́я святи́ня Єго́, Ізра́їль — о́бласть Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Мо́ре ви́дѣ и҆ побѣжѐ, і҆ѻрда́нъ возврати́сѧ вспѧ́ть:
|
Мо́ре ви́ді і побіже́, Іорда́н возврати́ся всп'ять;
|
|
4
|
4
|
|
го́ры взыгра́шасѧ ꙗ҆́кѡ ѻ҆внѝ, и҆ хо́лми ꙗ҆́кѡ а҆́гнцы ѻ҆́вчїи.
|
го́ри взигра́шася, я́ко овні́, і хо́лми, я́ко а́гнці о́вчії.
|
|
5
|
5
|
|
Что́ ти є҆́сть, мо́ре, ꙗ҆́кѡ побѣ́гло є҆сѝ, и҆ тебѣ̀, і҆ѻрда́не, ꙗ҆́кѡ возврати́лсѧ є҆сѝ вспѧ́ть:
|
Что ті єсть, мо́ре, я́ко побі́гло єси́? І тебі́, Іорда́не, я́ко возврати́лся єси́ всп'ять?
|
|
6
|
6
|
|
го́ры, ꙗ҆́кѡ взыгра́стесѧ ꙗ҆́кѡ ѻ҆внѝ, и҆ хо́лми ꙗ҆́кѡ а҆́гнцы ѻ҆́вчїи.
|
го́ри, я́ко взигра́стеся, я́ко овні́, і хо́лми, я́ко а́гнці о́вчії.
|
|
7
|
7
|
|
Ѿ лица̀ гдⷭ҇нѧ подви́жесѧ землѧ̀, ѿ лица̀ бг҃а і҆а́кѡвлѧ:
|
От лиця́ Госпо́дня подви́жеся земля́, от лиця́ Бо́га Іа́ковля;
|
|
8
|
8
|
|
ѡ҆бра́щшагѡ ка́мень во є҆зе́ра вѡдна́ѧ и҆ несѣко́мый во и҆сто́чники вѡдны́ѧ.
|
обра́щшаго ка́мень во єзе́ра водна́я і несіко́мий во істо́чники водни́я.
|
|
9
|
9
|
|
Не на́мъ, гдⷭ҇и, не на́мъ, но и҆́мени твоемꙋ̀ да́ждь сла́вꙋ ѡ҆ млⷭ҇ти твое́й и҆ и҆́стинѣ твое́й:
|
Не нам, Го́споди, не нам, но і́мені Твоєму́ даждь сла́ву о ми́лості Твоє́й і і́стині Твоє́й;
|
|
10
|
10
|
|
да не когда̀ рекꙋ́тъ ꙗ҆зы́цы: гдѣ̀ є҆́сть бг҃ъ и҆́хъ;
|
Да не когда́ реку́ть язи́ци: гді єсть Бог їх?
|
|
11
|
11
|
|
Бг҃ъ же на́шъ на нб҃сѝ и҆ на землѝ, всѧ̑ є҆ли̑ка восхотѣ̀, сотворѝ.
|
Бог же наш на небесі́ і на землі́, вся єли́ка восхоті́, сотвори́.
|
|
12
|
12
|
|
І҆́дѡли ꙗ҆зы̑къ сребро̀ и҆ зла́то, дѣла̀ рꙋ́къ человѣ́ческихъ:
|
І́доли язи́к — сребро́ і зла́то, діла́ рук челові́чеських;
|
|
13
|
13
|
|
оу҆ста̀ и҆́мꙋтъ, и҆ не возглаго́лютъ: ѻ҆́чи и҆́мꙋтъ, и҆ не оу҆́зрѧтъ:
|
уста́ і́муть і не возглаго́лють; о́чі і́муть і не у́зрять;
|
|
14
|
14
|
|
оу҆́шы и҆́мꙋтъ, и҆ не оу҆слы́шатъ: нѡ́здри и҆́мꙋтъ, и҆ не ѡ҆бонѧ́ютъ:
|
у́ші і́муть, і не усли́шать; но́здри і́муть, і не обоня́ють;
|
|
15
|
15
|
|
рꙋ́цѣ и҆́мꙋтъ, и҆ не ѡ҆сѧ́жꙋтъ: но́зѣ и҆́мꙋтъ, и҆ не по́йдꙋтъ: не возгласѧ́тъ горта́немъ свои́мъ.
|
ру́ці і́муть, і не ося́жуть; но́зі і́муть, і не по́йдуть; не возглася́ть горта́нем свої́м.
|
|
16
|
16
|
|
Подо́бни и҆̀мъ да бꙋ́дꙋтъ творѧ́щїи ѧ҆̀ и҆ всѝ надѣ́ющїисѧ на нѧ̀.
|
Подо́бні їм да бу́дуть творя́щії я і всі наді́ющіїся на ня.
|
|
17
|
17
|
|
До́мъ і҆и҃левъ оу҆пова̀ на гдⷭ҇а: помо́щникъ и҆ защи́титель и҆̀мъ є҆́сть.
|
Дом Ізра́їлев упова́ на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть.
|
|
18
|
18
|
|
До́мъ а҆арѡ́нь оу҆пова̀ на гдⷭ҇а: помо́щникъ и҆ защи́титель и҆̀мъ є҆́сть.
|
Дом Ааро́нь упова́ на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть.
|
|
19
|
19
|
|
Боѧ́щїисѧ гдⷭ҇а оу҆пова́ша на гдⷭ҇а: помо́щникъ и҆ защи́титель и҆̀мъ є҆́сть.
|
Боя́щіїся Го́спода упова́ша на Го́спода: Помо́щник і Защи́титель їм єсть.
|
|
20
|
20
|
|
Гдⷭ҇ь помѧнꙋ́въ ны̀ блгⷭ҇ви́лъ є҆́сть на́съ: блгⷭ҇ви́лъ є҆́сть до́мъ і҆и҃левъ, блгⷭ҇ви́лъ є҆́сть до́мъ а҆арѡ́нь,
|
Госпо́дь пом'яну́в ни благослови́л єсть нас, благослови́л єсть дом Ізра́їлев, благослови́л єсть дом Ааро́нь,
|
|
21
|
21
|
|
блгⷭ҇ви́лъ є҆́сть боѧ́щыѧсѧ гдⷭ҇а, ма̑лыѧ съ вели́кими.
|
благослови́л єсть боя́щияся Го́спода, ма́лия с вели́кими.
|
|
22
|
22
|
|
Да приложи́тъ гдⷭ҇ь на вы̀, на вы̀ и҆ на сы́ны ва́шѧ:
|
Да приложи́ть Госпо́дь на ви, на ви і на си́ни ва́ша;
|
|
23
|
23
|
|
бл҃гослове́ни вы̀ гдⷭ҇еви, сотво́ршемꙋ нб҃о и҆ зе́млю.
|
благослове́нні ви Го́сподеві, сотво́ршему не́бо і зе́млю.
|
|
24
|
24
|
|
Нб҃о нб҃сѐ гдⷭ҇еви, зе́млю же дадѐ сыновѡ́мъ человѣ́чєскимъ.
|
Не́бо небесе́ — Го́сподеві, зе́млю же даде́ синово́м челові́чеським.
|
|
25
|
25
|
|
Не ме́ртвїи восхва́лѧтъ тѧ̀, гдⷭ҇и, нижѐ всѝ низходѧ́щїи во а҆́дъ:
|
Не ме́ртвії восхва́лять Тя, Го́споди, ніже́ всі низходя́щії во ад;
|
|
26
|
26
|
|
но мы̀ живі́и благослови́мъ гдⷭ҇а ѿнн҃ѣ и҆ до вѣ́ка.
|
но ми живі́ї благослови́м Го́спода отни́ні і до ві́ка.
|
|
Ѱало́мъ рд҃і
|
Псалом 114
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃д҃і҃.
|
Аллилу́я, 114.
|
|
1
|
1
|
|
Возлюби́хъ, ꙗ҆́кѡ оу҆слы́шитъ гдⷭ҇ь гла́съ моле́нїѧ моегѡ̀,
|
Возлюби́х, я́ко усли́шить Госпо́дь глас моле́нія моєго́,
|
|
2
|
2
|
|
ꙗ҆́кѡ приклонѝ оу҆́хо своѐ мнѣ̀: и҆ во дни̑ моѧ̑ призовꙋ̀.
|
я́ко приклони́ у́хо Своє́ мні; і во дні моя́ призову́.
|
|
3
|
3
|
|
Ѡ҆б̾ѧ́ша мѧ̀ бѡлѣ̑зни смє́ртныѧ, бѣды̑ а҆́дѡвы ѡ҆брѣто́ша мѧ̀: ско́рбь и҆ болѣ́знь ѡ҆брѣто́хъ и҆ и҆́мѧ гдⷭ҇не призва́хъ:
|
Об'я́ша м'я болі́зні сме́ртния, біди́ а́дови обріто́ша м'я; скорб і болі́знь обріто́х і і́м'я Госпо́днє призва́х.
|
|
4
|
4
|
|
ѽ, гдⷭ҇и, и҆зба́ви дꙋ́шꙋ мою̀: млⷭ҇тивъ гдⷭ҇ь и҆ првⷣнъ, и҆ бг҃ъ на́шъ ми́лꙋетъ.
|
О Го́споди, ізба́ви ду́шу мою́; ми́лостив Госпо́дь і пра́веден, і Бог наш ми́луєть.
|
|
5
|
5
|
|
Хранѧ́й младе́нцы гдⷭ҇ь: смири́хсѧ, и҆ сп҃се́ мѧ.
|
Храня́й младе́нці Госпо́дь; смири́хся, і спасе́ м'я.
|
|
6
|
6
|
|
Ѡ҆брати́сѧ, дꙋшѐ моѧ̀, въ поко́й тво́й, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь бл҃годѣ́йствова тѧ̀:
|
Обрати́ся, душе́ моя́, в поко́й твой, я́ко Госпо́дь благоді́йствова тя.
|
|
7
|
7
|
|
ꙗ҆́кѡ и҆з̾ѧ́тъ дꙋ́шꙋ мою̀ ѿ сме́рти, ѻ҆́чи моѝ ѿ сле́зъ и҆ но́зѣ моѝ ѿ поползнове́нїѧ.
|
я́ко із'я́т ду́шу мою́ от сме́рти, о́чі мої́ от слез і но́зі мої́ от поползнове́нія.
|
|
8
|
8
|
|
Благоꙋгождꙋ̀ пред̾ гдⷭ҇емъ во странѣ̀ живы́хъ.
|
Благоугожду́ пред Го́сподем во страні́ живи́х.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ рє҃і
|
Псалом 115
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃е҃і҃.
|
Аллилу́я, 115.
|
|
1
|
1
|
|
Вѣ́ровахъ, тѣ́мже возглаго́лахъ: а҆́зъ же смири́хсѧ ѕѣлѡ̀.
|
Ві́ровах, ті́мже возглаго́лах: аз же смири́хся зіло́.
|
|
2
|
2
|
|
А҆́зъ же рѣ́хъ во и҆зстꙋпле́нїи мое́мъ: всѧ́къ человѣ́къ ло́жъ.
|
Аз же ріх во ізступле́нії моє́м: всяк челові́к лож.
|
|
3
|
3
|
|
Что̀ возда́мъ гдⷭ҇еви ѡ҆ всѣ́хъ, ꙗ҆̀же воздаде́ ми;
|
Что возда́м Го́сподеві о всіх, Я́же воздаде́ мі?
|
|
4
|
4
|
|
Ча́шꙋ спⷭ҇нїѧ прїимꙋ̀ и҆ и҆́мѧ гдⷭ҇не призовꙋ̀:
|
Ча́шу спаcе́нія прийму́ і і́м'я Госпо́днє призову́;
|
|
5
|
5
|
|
моли̑твы моѧ̑ гдⷭ҇еви возда́мъ пред̾ всѣ́ми людьмѝ є҆гѡ̀.
|
моли́тви моя́ Го́сподеві возда́м пред всі́ми людьми́ Єго́.
|
|
6
|
6
|
|
Чтⷭ҇на̀ пред̾ гдⷭ҇емъ сме́рть прпⷣбныхъ є҆гѡ̀.
|
Честна́ пред Го́сподем смерть преподо́бних Єго́.
|
|
7
|
7
|
|
Ѽ, гдⷭ҇и, а҆́зъ ра́бъ тво́й, а҆́зъ ра́бъ тво́й и҆ сы́нъ рабы́ни твоеѧ̀: растерза́лъ є҆сѝ оу҆́зы моѧ̑.
|
О Го́споди, аз раб Твой, аз раб Твой і син раби́ні Твоєя́. Растерза́л єси́ у́зи моя́.
|
|
8
|
8
|
|
Тебѣ̀ пожрꙋ̀ же́ртвꙋ хвалы̀, и҆ во и҆́мѧ гдⷭ҇не призовꙋ̀.
|
Тебі́ пожру́ же́ртву хвали́ і во і́м'я Госпо́днє призову́.
|
|
9
|
9
|
|
Моли̑твы моѧ̑ гдⷭ҇еви возда́мъ пред̾ всѣ́ми людьмѝ є҆гѡ̀,
|
Моли́тви моя́ Го́сподеві возда́м пред всі́ми людьми́ Єго́,
|
|
10
|
10
|
|
во дво́рѣхъ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ, посредѣ̀ тебє̀, і҆ерⷭ҇ли́ме.
|
во дво́ріх до́му Госпо́дня, посреді́ тебе́, Ієрусали́ме.
|
|
Ѱало́мъ рѕ҃і
|
Псалом 116
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃ѕ҃і҃.
|
Аллилу́я, 116.
|
|
1
|
1
|
|
Хвали́те гдⷭ҇а, всѝ ꙗ҆зы́цы, похвали́те є҆го̀, всѝ лю́дїе:
|
Хвалі́те Го́спода, всі язи́ци, похвалі́те Єго́, всі лю́діє;
|
|
2
|
2
|
|
ꙗ҆́кѡ оу҆тверди́сѧ млⷭ҇ть є҆гѡ̀ на на́съ, и҆ и҆́стина гдⷭ҇нѧ пребыва́етъ во вѣ́къ.
|
я́ко утверди́ся ми́лость Єго́ на нас, і і́стина Госпо́дня пребива́єть во вік.
|
|
Ѱало́мъ рз҃і
|
Псалом 117
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃з҃і҃.
|
Аллилу́я, 117.
|
|
1
|
1
|
|
И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви, ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.
|
|
2
|
2
|
|
Да рече́тъ оу҆́бѡ до́мъ і҆и҃левъ: ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Да рече́ть у́бо дом Ізра́їлев: я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Да рече́тъ оу҆́бѡ до́мъ а҆арѡ́нь: ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Да рече́ть у́бо дом Ааро́нь: я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
4
|
4
|
|
Да рекꙋ́тъ оу҆́бѡ всѝ боѧ́щїисѧ гдⷭ҇а: ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Да реку́ть у́бо всі боя́щіїся Го́спода: я́ко благ, я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
5
|
5
|
|
Ѿ ско́рби призва́хъ гдⷭ҇а, и҆ оу҆слы́ша мѧ̀ въ простра́нство.
|
От ско́рби призва́х Го́спода, і усли́ша м'я в простра́нство.
|
|
6
|
6
|
|
Гдⷭ҇ь мнѣ̀ помо́щникъ, и҆ не оу҆бою́сѧ: что̀ сотвори́тъ мнѣ̀ человѣ́къ;
|
Госпо́дь мні помо́щник, і не убою́ся; что сотвори́ть мні челові́к?
|
|
7
|
7
|
|
гдⷭ҇ь мнѣ̀ помо́щникъ, и҆ а҆́зъ воззрю̀ на врагѝ моѧ̑.
|
Госпо́дь мні помо́щник, і аз воззрю́ на враги́ моя́.
|
|
8
|
8
|
|
Бл҃го є҆́сть надѣ́ѧтисѧ на гдⷭ҇а, не́жели надѣ́ѧтисѧ на человѣ́ка:
|
Благо єсть наді́ятися на Го́спода, не́жели наді́ятися на челові́ка;
|
|
9
|
9
|
|
бл҃го є҆́сть оу҆пова́ти на гдⷭ҇а, не́жели оу҆пова́ти на кнѧ̑зи.
|
бла́го єсть упова́ти на Го́спода, не́жели упова́ти на кня́зі.
|
|
10
|
10
|
|
Всѝ ꙗ҆зы́цы ѡ҆быдо́ша мѧ̀, и҆ и҆́менемъ гдⷭ҇нимъ противлѧ́хсѧ и҆̀мъ:
|
Всі язи́ци обидо́ша м'я, і і́менем Госпо́днім противля́хся їм;
|
|
11
|
11
|
|
ѡ҆быше́дше ѡ҆быдо́ша мѧ̀, и҆ и҆́менемъ гдⷭ҇нимъ противлѧ́хсѧ и҆̀мъ:
|
Обише́дше обидо́ша м'я, і і́менем Госпо́днім противля́хся їм.
|
|
12
|
12
|
|
ѡ҆быдо́ша мѧ̀ ꙗ҆́кѡ пче́лы со́тъ, и҆ разгорѣ́шасѧ ꙗ҆́кѡ ѻ҆́гнь въ те́рнїи: и҆ и҆́менемъ гдⷭ҇нимъ противлѧ́хсѧ и҆̀мъ.
|
обидо́ша м'я, я́ко пче́ли сот, і разгорі́шася, я́ко огнь в те́рнії; і і́менем Госпо́днім противля́хся їм.
|
|
13
|
13
|
|
Ѿринове́нъ преврати́хсѧ па́сти, и҆ гдⷭ҇ь прїѧ́тъ мѧ̀.
|
Отринове́н преврати́хся па́сти, і Госпо́дь прия́т м'я.
|
|
14
|
14
|
|
Крѣ́пость моѧ̀ и҆ пѣ́нїе моѐ гдⷭ҇ь, и҆ бы́сть мѝ во спⷭ҇нїе.
|
Крі́пость моя́ і пі́ніє моє́ — Госпо́дь, і бисть мі во спасе́ніє.
|
|
15
|
15
|
|
Гла́съ ра́дости и҆ спⷭ҇нїѧ въ селе́нїихъ првⷣныхъ: десни́ца гдⷭ҇нѧ сотворѝ си́лꙋ.
|
Глас ра́дости і спаcе́нія в селе́ніїх пра́ведних; десни́ця Госпо́дня сотвори́ си́лу.
|
|
16
|
16
|
|
Десни́ца гдⷭ҇нѧ вознесе́ мѧ, десни́ца гдⷭ҇нѧ сотворѝ си́лꙋ.
|
Десни́ця Госпо́дня вознесе́ м'я, десни́ця Госпо́дня сотвори́ си́лу.
|
|
17
|
17
|
|
Не оу҆мрꙋ̀, но жи́въ бꙋ́дꙋ и҆ повѣ́мъ дѣла̀ гдⷭ҇нѧ.
|
Не умру́, но жив бу́ду і пові́м діла́ Госпо́дня.
|
|
18
|
18
|
|
Наказꙋ́ѧ наказа́ мѧ гдⷭ҇ь, сме́рти же не предаде́ мѧ.
|
Наказу́я наказа́ м'я Госпо́дь, сме́рті же не предаде́ м'я.
|
|
19
|
19
|
|
Ѿве́рзите мнѣ̀ врата̀ пра́вды: вше́дъ въ нѧ̀, и҆сповѣ́мсѧ гдⷭ҇еви.
|
Отве́рзіте мні врата́ пра́вди; вшед в ня, іспові́мся Го́сподеві.
|
|
20
|
20
|
|
Сїѧ̑ врата̀ гдⷭ҇нѧ: првⷣнїи вни́дꙋтъ въ нѧ̀.
|
Сія́ врата́ Госпо́дня; пра́веднії вни́дуть в ня.
|
|
21
|
21
|
|
И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ оу҆слы́шалъ мѧ̀ є҆сѝ и҆ бы́лъ є҆сѝ мнѣ̀ во спⷭ҇нїе.
|
Іспові́мся Тебі́, я́ко усли́шал м'я єси́ і бил єси́ мні во спасе́ніє.
|
|
22
|
22
|
|
Ка́мень, є҆го́же небрего́ша зи́ждꙋщїи, се́й бы́сть во главꙋ̀ оу҆́гла:
|
Ка́мень, єго́же небрего́ша зи́ждущії, сей бисть во главу́ у́гла.
|
|
23
|
23
|
|
ѿ гдⷭ҇а бы́сть се́й, и҆ є҆́сть ди́венъ во ѻ҆чесѣ́хъ на́шихъ.
|
От Го́спода бисть сей, і єсть ди́вен во очесі́х на́ших.
|
|
24
|
24
|
|
Се́й де́нь, є҆го́же сотворѝ гдⷭ҇ь, возра́дꙋемсѧ и҆ возвесели́мсѧ въ ѻ҆́нь.
|
Сей день, єго́же сотвори́ Госпо́дь, возра́дуємся і возвеселі́мся в онь.
|
|
25
|
25
|
|
Ѽ, гдⷭ҇и, сп҃си́ же, ѽ, гдⷭ҇и, поспѣши́ же.
|
О, Го́споди, спаси́ же, о, Го́споди, поспіши́ же.
|
|
26
|
26
|
|
Блгⷭ҇ве́нъ грѧды́й во и҆́мѧ гдⷭ҇не: благослови́хомъ вы̀ и҆з̾ до́мꙋ гдⷭ҇нѧ.
|
Благослове́н Гряди́й во і́м'я Госпо́днє; благослови́хом ви із до́му Госпо́дня.
|
|
27
|
27
|
|
Бг҃ъ гдⷭ҇ь, и҆ ꙗ҆ви́сѧ на́мъ: соста́вите пра́здникъ во оу҆чаща́ющихъ до рѡ́гъ ѻ҆лтаре́выхъ.
|
Бог Госпо́дь, і яви́ся нам; соста́віте пра́здник во учаща́ющих до рог олтаре́вих.
|
|
28
|
28
|
|
Бг҃ъ мо́й є҆сѝ ты̀, и҆ и҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀: бг҃ъ мо́й є҆сѝ ты̀, и҆ вознесꙋ́ тѧ: и҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ оу҆слы́шалъ мѧ̀ є҆сѝ и҆ бы́лъ є҆сѝ мнѣ̀ во спⷭ҇нїе.
|
Бог мой єси́ Ти, і іспові́мся Тебі́; Бог мой єси́ Ти, і вознесу́ Тя; іспові́мся Тебі́, я́ко усли́шал м'я єси́ і бил єси́ мні во спасе́ніє.
|
|
29
|
29
|
|
И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви, ꙗ҆́кѡ бл҃гъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ ри҃і
|
Псалом 118
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃и҃і҃.
|
Аллилу́я, 118.
|
|
1
|
1
|
|
Бл҃же́ни непоро́чнїи въ пꙋ́ть [въ пꙋтѝ], ходѧ́щїи въ зако́нѣ гдⷭ҇ни.
|
Блаже́нні непоро́чнії в путь [в путі́], ходя́щії в зако́ні Госпо́дні.
|
|
2
|
2
|
|
Бл҃же́ни и҆спыта́ющїи свидѣ̑нїѧ є҆гѡ̀, всѣ́мъ срⷣцемъ взы́щꙋтъ є҆го̀.
|
Блаже́нні іспита́ющії свиді́нія Єго́, всім се́рдцем взи́щуть Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Не дѣ́лающїи бо беззако́нїѧ въ пꙋте́хъ є҆гѡ̀ ходи́ша.
|
Не ді́лающії бо беззако́нія в путе́х Єго́ ходи́ша.
|
|
4
|
4
|
|
Ты̀ заповѣ́далъ є҆сѝ за́пѡвѣди твоѧ̑ сохрани́ти ѕѣлѡ̀:
|
Ти запові́дал єси́ за́повіді Твоя́ сохрани́ти зіло́;
|
|
5
|
5
|
|
дабы̀ и҆спра́вилисѧ пꙋтїѐ моѝ, сохрани́ти ѡ҆правда̑нїѧ твоѧ̑.
|
даби́ іспра́вилися путіє́ мої́, сохрани́ти оправда́нія Твоя́.
|
|
6
|
6
|
|
Тогда̀ не постыжꙋ́сѧ, внегда̀ призрѣ́ти мѝ на всѧ̑ за́пѡвѣди твоѧ̑.
|
Тогда́ не постижу́ся, внегда́ призрі́ти мі на вся за́повіді Твоя́.
|
|
7
|
7
|
|
И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀ въ пра́вости се́рдца, внегда̀ наꙋчи́тимисѧ сꙋдба́мъ пра́вды твоеѧ̀.
|
Іспові́мся Тебі́ в пра́вості се́рдця, внегда́ научи́тимися судьба́м пра́вди Твоєя́.
|
|
8
|
8
|
|
Ѡ҆правда̑нїѧ твоѧ̑ сохраню̀: не ѡ҆ста́ви менѐ до ѕѣла̀.
|
Оправда́нія Твоя́ сохраню́; не оста́ви мене́ до зіла́.
|
|
9
|
9
|
|
Въ чесо́мъ и҆спра́витъ ю҆нѣ́йшїй пꙋ́ть сво́й; внегда̀ сохрани́ти словеса̀ твоѧ̑.
|
В чесо́м іспра́вить юні́йшій путь свой? Внегда́ сохрани́ти словеса́ Твоя́.
|
|
10
|
10
|
|
Всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ взыска́хъ тебѐ: не ѿри́ни менѐ ѿ за́повѣдїй твои́хъ.
|
Всім се́рдцем мої́м взиска́х Тебе́; не отри́ни мене́ от за́повідій Твої́х.
|
|
11
|
11
|
|
Въ се́рдцы мое́мъ скры́хъ словеса̀ твоѧ̑, ꙗ҆́кѡ да не согрѣшꙋ̀ тебѣ̀.
|
В се́рдці моє́м скрих словеса́ Твоя́, я́ко да не согрішу́ Тебі́.
|
|
12
|
12
|
|
Блгⷭ҇ве́нъ є҆сѝ, гдⷭ҇и: наꙋчи́ мѧ ѡ҆правда́нїємъ твои̑мъ.
|
Благослове́н єси́, Го́споди; научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.
|
|
13
|
13
|
|
Оу҆стна́ма мои́ма возвѣсти́хъ всѧ̑ сꙋдбы̑ оу҆́стъ твои́хъ.
|
Устна́ма мої́ма возвісти́х вся судьби́ уст Твої́х.
|
|
14
|
14
|
|
На пꙋтѝ свидѣ́нїй твои́хъ наслади́хсѧ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆ всѧ́комъ бога́тствѣ.
|
На путі́ свиді́ній Твої́х наслади́хся, я́ко о вся́ком бога́тстві.
|
|
15
|
15
|
|
Въ за́повѣдехъ твои́хъ поглꙋмлю́сѧ, и҆ оу҆разꙋмѣ́ю пꙋти̑ твоѧ̑.
|
В за́повідех Твої́х поглумлю́ся, і уразумі́ю путі́ Твоя́.
|
|
16
|
16
|
|
Во ѡ҆правда́нїихъ твои́хъ поꙋчꙋ́сѧ: не забꙋ́дꙋ слове́съ твои́хъ.
|
Во оправда́ніїх Твої́х поучу́ся; не забу́ду слове́с Твої́х.
|
|
17
|
17
|
|
Возда́ждь рабꙋ̀ твоемꙋ̀: живи́ мѧ, и҆ сохраню̀ словеса̀ твоѧ̑.
|
Возда́ждь рабу́ Твоєму́; живи́ м'я, і сохраню́ словеса́ Твоя́.
|
|
18
|
18
|
|
Ѿкры́й ѻ҆́чи моѝ, и҆ оу҆разꙋмѣ́ю чꙋдеса̀ ѿ зако́на твоегѡ̀.
|
Откри́й о́чі мої́, і уразумі́ю чудеса́ от зако́на Твоєго́.
|
|
19
|
19
|
|
Пришле́цъ а҆́зъ є҆́смь на землѝ: не скры́й ѿ менє̀ за́пѡвѣди твоѧ̑.
|
Пришле́ць аз єсьм на землі́; не скрий от мене́ за́повіді Твоя́.
|
|
20
|
20
|
|
Возлюбѝ дꙋша̀ моѧ̀ возжела́ти сꙋдбы̑ твоѧ̑ на всѧ́кое вре́мѧ.
|
Возлюби́ душа́ моя́ возжела́ти судьби́ Твоя́ на вся́коє вре́м'я.
|
|
21
|
21
|
|
Запрети́лъ є҆сѝ гѡ́рдымъ: про́клѧти оу҆клонѧ́ющїисѧ ѿ за́повѣдїй твои́хъ.
|
Запрети́л єси́ го́рдим; про́кляті уклоня́ющіїся от за́повідій Твої́х.
|
|
22
|
22
|
|
Ѿимѝ ѿ менє̀ поно́съ [поноше́нїе] и҆ оу҆ничиже́нїе, ꙗ҆́кѡ свидѣ́нїй твои́хъ взыска́хъ.
|
Отими́ от мене́ поно́с [поноше́ніє] і унічиже́ніє, я́ко свиді́ній Твої́х взиска́х.
|
|
23
|
23
|
|
И҆́бо сѣдо́ша кнѧ̑зи и҆ на мѧ̀ клевета́хꙋ, ра́бъ же тво́й глꙋмлѧ́шесѧ во ѡ҆правда́нїихъ твои́хъ:
|
І́бо сідо́ша кня́зі і на м'я клевета́ху, раб же Твой глумля́шеся во оправда́ніїх Твої́х;
|
|
24
|
24
|
|
и҆́бо свидѣ̑нїѧ твоѧ̑ поꙋче́нїе моѐ є҆́сть, и҆ совѣ́ти моѝ ѡ҆правда̑нїѧ твоѧ̑.
|
і́бо свиді́нія Твоя́ — поуче́ніє моє́ єсть, і сові́ти мої́ — оправда́нія Твоя́.
|
|
25
|
25
|
|
Прильпѐ землѝ дꙋша̀ моѧ̀: живи́ мѧ по словесѝ твоемꙋ̀.
|
Прильпе́ землі́ душа́ моя́; живи́ м'я по словесі́ Твоєму́.
|
|
26
|
26
|
|
Пꙋти̑ моѧ̑ возвѣсти́хъ, и҆ оу҆слы́шалъ мѧ̀ є҆сѝ: наꙋчи́ мѧ ѡ҆правда́нїємъ твои̑мъ.
|
Путі́ моя́ возвісти́х, і усли́шал м'я єси́; научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.
|
|
27
|
27
|
|
Пꙋ́ть ѡ҆правда́нїй твои́хъ вразꙋми́ ми, и҆ поглꙋмлю́сѧ въ чꙋдесѣ́хъ твои́хъ.
|
Путь оправда́ній Твої́х вразуми́ мі, і поглумлю́ся в чудесі́х Твої́х.
|
|
28
|
28
|
|
Воздрема̀ дꙋша̀ моѧ̀ ѿ оу҆ны́нїѧ: оу҆тверди́ мѧ въ словесѣ́хъ твои́хъ.
|
Воздрема́ душа́ моя́ от уни́нія; утверди́ м'я в словесі́х Твої́х.
|
|
29
|
29
|
|
Пꙋ́ть непра́вды ѿста́ви ѿ менє̀ и҆ зако́номъ твои́мъ поми́лꙋй мѧ̀.
|
Путь непра́вди отста́ви от мене́ і зако́ном Твої́м поми́луй м'я.
|
|
30
|
30
|
|
Пꙋ́ть и҆́стины и҆зво́лихъ и҆ сꙋдбы̑ твоѧ̑ не забы́хъ.
|
Путь і́стини ізво́лих і судьби́ Твоя́ не заби́х.
|
|
31
|
31
|
|
Прилѣпи́хсѧ свидѣ́нїємъ твои̑мъ, гдⷭ҇и, не посрамѝ менѐ.
|
Приліпи́хся свиді́нієм Твої́м, Го́споди, не посрами́ мене́.
|
|
32
|
32
|
|
Пꙋ́ть за́повѣдїй твои́хъ теко́хъ, є҆гда̀ разшири́лъ є҆сѝ се́рдце моѐ.
|
Путь за́повідій Твої́х теко́х, єгда́ разшири́л єси́ се́рдце моє́.
|
|
33
|
33
|
|
Законоположѝ мнѣ̀, гдⷭ҇и, пꙋ́ть ѡ҆правда́нїй твои́хъ, и҆ взыщꙋ̀ и҆̀ вы́нꙋ:
|
Законоположи́ мні, Го́споди, путь оправда́ній Твої́х, і взищу́ ї ви́ну;
|
|
34
|
34
|
|
вразꙋми́ мѧ, и҆ и҆спыта́ю зако́нъ тво́й и҆ сохраню̀ и҆̀ всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ.
|
Вразуми́ м'я, і іспита́ю зако́н Твой, і сохраню́ ї всім се́рдцем мої́м.
|
|
35
|
35
|
|
Наста́ви мѧ̀ на стезю̀ за́повѣдїй твои́хъ, ꙗ҆́кѡ тꙋ́ю восхотѣ́хъ.
|
Наста́ви м'я на стезю́ за́повідій Твої́х, я́ко ту́ю восхоті́х.
|
|
36
|
36
|
|
Приклонѝ се́рдце моѐ во свидѣ̑нїѧ твоѧ̑, а҆ не въ лихои́мство.
|
Приклони́ се́рдце моє́ во свиді́нія Твоя́, а не в лихої́мство.
|
|
37
|
37
|
|
Ѿвратѝ ѻ҆́чи моѝ є҆́же не ви́дѣти сꙋеты̀: въ пꙋтѝ твое́мъ живи́ мѧ.
|
Отврати́ о́чі мої́, є́же не ви́діти суєти́; в путі́ Твоє́м живи́ м'я.
|
|
38
|
38
|
|
Поста́ви рабꙋ̀ твоемꙋ̀ сло́во твоѐ въ стра́хъ тво́й.
|
Поста́ви рабу́ Твоєму́ сло́во Твоє́ в страх Твой.
|
|
39
|
39
|
|
Ѿимѝ поноше́нїе моѐ, є҆́же непщева́хъ: ꙗ҆́кѡ сꙋдбы̑ твоѧ̑ бл҃ги.
|
Отими́ поноше́ніє моє́, є́же непщева́х; я́ко судьби́ Твоя́ бла́гі.
|
|
40
|
40
|
|
Сѐ, возжела́хъ за́пѡвѣди твоѧ̑: въ пра́вдѣ твое́й живи́ мѧ.
|
Се, возжела́х за́повіді Твоя́; в пра́вді Твоє́й живи́ м'я.
|
|
41
|
41
|
|
И҆ да прїи́детъ на мѧ̀ млⷭ҇ть твоѧ̀, гдⷭ҇и, спⷭ҇нїе твоѐ по словесѝ твоемꙋ̀:
|
І да при́йдеть на м'я ми́лость Твоя́, Го́споди, спасе́ніє Твоє́ по словесі́ Твоєму́;
|
|
42
|
42
|
|
и҆ ѿвѣща́ю поноша́ющымъ мѝ сло́во, ꙗ҆́кѡ оу҆пова́хъ на словеса̀ твоѧ̑.
|
і отвіща́ю поноша́ющим мі сло́во, я́ко упова́х на словеса́ Твоя́.
|
|
43
|
43
|
|
И҆ не ѿимѝ ѿ оу҆́стъ мои́хъ словесѐ и҆́стинна до ѕѣла̀, ꙗ҆́кѡ на сꙋдбы̑ твоѧ̑ оу҆пова́хъ:
|
І не отими́ от уст мої́х словесе́ і́стинна до зіла́, я́ко на судьби́ Твоя́ упова́х;
|
|
44
|
44
|
|
и҆ сохраню̀ зако́нъ тво́й вы́нꙋ, въ вѣ́къ и҆ въ вѣ́къ вѣ́ка.
|
і сохраню́ зако́н Твой ви́ну, в вік і в вік ві́ка.
|
|
45
|
45
|
|
И҆ хожда́хъ въ широтѣ̀, ꙗ҆́кѡ за́пѡвѣди твоѧ̑ взыска́хъ:
|
І хожда́х в широті́, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х;
|
|
46
|
46
|
|
и҆ глаго́лахъ ѡ҆ свидѣ́нїихъ твои́хъ пред̾ цари̑ и҆ не стыдѧ́хсѧ:
|
і глаго́лах о свиді́ніїх Твої́х пред царі́ і не стидя́хся;
|
|
47
|
47
|
|
и҆ поꙋча́хсѧ въ за́повѣдехъ твои́хъ, ꙗ҆̀же возлюби́хъ ѕѣлѡ̀:
|
і поуча́хся в за́повідех Твої́х, я́же возлюби́х зіло́;
|
|
48
|
48
|
|
и҆ воздвиго́хъ рꙋ́цѣ моѝ къ за́повѣдемъ твои̑мъ, ꙗ҆̀же возлюби́хъ, и҆ глꙋмлѧ́хсѧ во ѡ҆правда́нїихъ твои́хъ.
|
і воздвиго́х ру́ці мої́ к за́повідем Твої́м, я́же возлюби́х, і глумля́хся во оправда́ніїх Твої́х.
|
|
49
|
49
|
|
Помѧнѝ словеса̀ твоѧ̑ рабꙋ̀ твоемꙋ̀, и҆́хже оу҆пова́нїе да́лъ мѝ є҆сѝ.
|
Пом'яни́ словеса́ Твоя́ рабу́ Твоєму́, ї́хже упова́ніє дал мі єси́.
|
|
50
|
50
|
|
То́ мѧ оу҆тѣ́ши во смире́нїи мое́мъ, ꙗ҆́кѡ сло́во твоѐ живи́ мѧ.
|
То м'я уті́ши во смире́нії моє́м, я́ко сло́во Твоє́ живи́ м'я.
|
|
51
|
51
|
|
Го́рдїи законопрестꙋпова́хꙋ до ѕѣла̀: ѿ зако́на же твоегѡ̀ не оу҆клони́хсѧ.
|
Го́рдії законопреступова́ху до зіла́; от зако́на же Твоєго́ не уклони́хся.
|
|
52
|
52
|
|
Помѧнꙋ́хъ сꙋдбы̑ твоѧ̑ ѿ вѣ́ка, гдⷭ҇и, и҆ оу҆тѣ́шихсѧ.
|
Пом'яну́х судьби́ Твоя́ от ві́ка, Го́споди, і уті́шихся.
|
|
53
|
53
|
|
Печа́ль прїѧ́тъ мѧ̀ ѿ грѣ̑шникъ, ѡ҆ставлѧ́ющихъ зако́нъ тво́й.
|
Печа́ль прия́т м'я от грі́шник, оставля́ющих зако́н Твой.
|
|
54
|
54
|
|
Пѣ̑та бѧ́хꙋ мнѣ̀ ѡ҆правда̑нїѧ твоѧ̑ на мѣ́стѣ прише́лствїѧ моегѡ̀.
|
Пі́та бя́ху мні оправда́нія Твоя́ на мі́сті прише́льствія моєго́.
|
|
55
|
55
|
|
Помѧнꙋ́хъ въ нощѝ и҆́мѧ твоѐ, гдⷭ҇и, и҆ сохрани́хъ зако́нъ тво́й.
|
Пом'яну́х в нощі́ і́м'я Твоє́, Го́споди, і сохрани́х зако́н Твой.
|
|
56
|
56
|
|
Се́й бы́сть мнѣ̀, ꙗ҆́кѡ ѡ҆правда́нїй твои́хъ взыска́хъ.
|
Сей бисть мні, я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х.
|
|
57
|
57
|
|
Ча́сть моѧ̀ є҆сѝ, гдⷭ҇и: рѣ́хъ сохрани́ти зако́нъ тво́й.
|
Часть моя́ єси́, Го́споди; ріх сохрани́ти зако́н Твой.
|
|
58
|
58
|
|
Помоли́хсѧ лицꙋ̀ твоемꙋ̀ всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ: поми́лꙋй мѧ̀ по словесѝ твоемꙋ̀.
|
Помоли́хся лицю́ Твоєму́ всім се́рдцем мої́м; поми́луй м'я по словесі́ Твоєму́.
|
|
59
|
59
|
|
Помы́слихъ пꙋти̑ твоѧ̑ и҆ возврати́хъ но́зѣ моѝ во свидѣ̑нїѧ твоѧ̑.
|
Поми́слих путі́ Твоя́ і возврати́х но́зі мої́ во свиді́нія Твоя́.
|
|
60
|
60
|
|
Оу҆гото́вихсѧ и҆ не смꙋти́хсѧ сохрани́ти за́пѡвѣди твоѧ̑.
|
Угото́вихся і не смути́хся сохрани́ти за́повіді Твоя́.
|
|
61
|
61
|
|
Оу҆́жѧ грѣ̑шникъ ѡ҆бѧза́шасѧ мнѣ̀, и҆ зако́на твоегѡ̀ не забы́хъ.
|
У́жя грі́шник об'яза́шася мні, і зако́на Твоєго́ не заби́х.
|
|
62
|
62
|
|
Полꙋ́нощи воста́хъ и҆сповѣ́датисѧ тебѣ̀ ѡ҆ сꙋдба́хъ пра́вды твоеѧ̀.
|
Полу́нощі воста́х іспові́датися Тебі́ о судьба́х пра́вди Твоєя́.
|
|
63
|
63
|
|
Прича́стникъ а҆́зъ є҆́смь всѣ̑мъ боѧ́щымсѧ тебє̀ и҆ хранѧ́щымъ за́пѡвѣди твоѧ̑.
|
Прича́стник аз єсьм всім боя́щимся Тебе́ і храня́щим за́повіді Твоя́.
|
|
64
|
64
|
|
Млⷭ҇ти твоеѧ̀, гдⷭ҇и, и҆спо́лнь землѧ̀: ѡ҆правда́нїємъ твои̑мъ наꙋчи́ мѧ.
|
Ми́лости Твоєя́, Го́споди, іспо́лнь земля́; оправда́нієм Твої́м научи́ м'я.
|
|
65
|
65
|
|
Бл҃гость сотвори́лъ є҆сѝ съ рабо́мъ твои́мъ, гдⷭ҇и, по словесѝ твоемꙋ̀:
|
Благость сотвори́л єси́ с рабо́м Твої́м, Го́споди, по словесі́ Твоєму́;
|
|
66
|
66
|
|
бл҃гости и҆ наказа́нїю и҆ ра́зꙋмꙋ наꙋчи́ мѧ, ꙗ҆́кѡ за́повѣдемъ твои̑мъ вѣ́ровахъ.
|
бла́гості, і наказа́нію, і ра́зуму научи́ м'я, я́ко за́повідем Твої́м ві́ровах.
|
|
67
|
67
|
|
Пре́жде да́же не смири́тимисѧ, а҆́зъ прегрѣши́хъ: сегѡ̀ ра́ди сло́во твоѐ сохрани́хъ.
|
Пре́жде да́же не смири́тимися, аз прегріши́х; сего́ ра́ди сло́во Твоє́ сохрани́х.
|
|
68
|
68
|
|
Бл҃гъ є҆сѝ ты̀, гдⷭ҇и: и҆ бл҃гостїю твое́ю наꙋчи́ мѧ ѡ҆правда́нїємъ твои̑мъ.
|
Благ єси́ Ти, Го́споди; і бла́гостію Твоє́ю научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.
|
|
69
|
69
|
|
Оу҆мно́жисѧ на мѧ̀ непра́вда го́рдыхъ: а҆́зъ же всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ и҆спыта́ю за́пѡвѣди твоѧ̑.
|
Умно́жися на м'я непра́вда го́рдих; аз же всім се́рдцем мої́м іспита́ю за́повіді Твоя́.
|
|
70
|
70
|
|
Оу҆сыри́сѧ ꙗ҆́кѡ млеко̀ се́рдце и҆́хъ: а҆́зъ же зако́нꙋ твоемꙋ̀ поꙋчи́хсѧ.
|
Усири́ся, я́ко млеко́, се́рдце їх; аз же зако́ну Твоєму́ поучи́хся.
|
|
71
|
71
|
|
Бл҃го мнѣ̀, ꙗ҆́кѡ смири́лъ мѧ̀ є҆сѝ, ꙗ҆́кѡ да наꙋчꙋ́сѧ ѡ҆правда́нїємъ твои̑мъ.
|
Благо мні, я́ко смири́л м'я єси́, я́ко да научу́ся оправда́нієм Твої́м.
|
|
72
|
72
|
|
Бл҃гъ мнѣ̀ зако́нъ оу҆́стъ твои́хъ па́че ты́сѧщъ зла́та и҆ сребра̀.
|
Благ мні зако́н уст Твої́х па́че ти́сящ зла́та і сребра́.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
73
|
73
|
|
Рꙋ́це твоѝ сотвори́стѣ мѧ̀ и҆ созда́стѣ мѧ̀: вразꙋми́ мѧ, и҆ наꙋчꙋ́сѧ за́повѣдемъ твои̑мъ.
|
Ру́це Твої́ сотвори́сті м'я і созда́сті м'я; вразуми́ м'я, і научу́ся за́повідем Твої́м.
|
|
74
|
74
|
|
Боѧ́щїисѧ тебє̀ оу҆́зрѧтъ мѧ̀ и҆ возвеселѧ́тсѧ, ꙗ҆́кѡ на словеса̀ твоѧ̑ оу҆пова́хъ.
|
Боя́щіїся Тебе́ у́зрять м'я і возвеселя́ться, я́ко на словеса́ Твоя́ упова́х.
|
|
75
|
75
|
|
Разꙋмѣ́хъ, гдⷭ҇и, ꙗ҆́кѡ пра́вда сꙋдбы̑ твоѧ̑, и҆ вои́стиннꙋ смири́лъ мѧ̀ є҆сѝ.
|
Разумі́х, Го́споди, я́ко пра́вда судьби́ Твоя́, і воі́стину смири́л м'я єси́.
|
|
76
|
76
|
|
Бꙋ́ди же млⷭ҇ть твоѧ̀, да оу҆тѣ́шитъ мѧ̀, по словесѝ твоемꙋ̀ рабꙋ̀ твоемꙋ̀:
|
Бу́ди же ми́лость Твоя́, да уті́шить м'я, по словесі́ Твоєму́ рабу́ Твоєму́;
|
|
77
|
77
|
|
да прїи́дꙋтъ мнѣ̀ щедрѡ́ты твоѧ̑, и҆ жи́въ бꙋ́дꙋ, ꙗ҆́кѡ зако́нъ тво́й поꙋче́нїе моѐ є҆́сть.
|
да при́йдуть мні щедро́ти Твоя́, і жив бу́ду, я́ко зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть.
|
|
78
|
78
|
|
Да постыдѧ́тсѧ го́рдїи, ꙗ҆́кѡ непра́веднѡ беззако́нноваша на мѧ̀: а҆́зъ же поглꙋмлю́сѧ [размышлѧ́ти бꙋ́дꙋ] въ за́повѣдехъ твои́хъ.
|
Да постидя́ться го́рдії, я́ко непра́ведно беззако́нноваша на м'я; аз же поглумлю́ся [размишля́ти бу́ду] в за́повідех Твої́х.
|
|
79
|
79
|
|
Да ѡ҆братѧ́тъ мѧ̀ боѧ́щїисѧ тебє̀ и҆ вѣ́дѧщїи свидѣ̑нїѧ твоѧ̑.
|
Да обратя́ть м'я боя́щіїся Тебе́ і ві́дящії свиді́нія Твоя́.
|
|
80
|
80
|
|
Бꙋ́ди се́рдце моѐ непоро́чно во ѡ҆правда́нїихъ твои́хъ, ꙗ҆́кѡ да не постыжꙋ́сѧ.
|
Бу́ди се́рдце моє́ непоро́чно во оправда́ніїх Твої́х, я́ко да не постижу́ся.
|
|
81
|
81
|
|
И҆зчеза́етъ во спⷭ҇нїе твоѐ дꙋша̀ моѧ̀, на словеса̀ твоѧ̑ оу҆пова́хъ:
|
Ізчеза́єть во спасе́ніє Твоє́ душа́ моя́, на словеса́ Твоя́ упова́х;
|
|
82
|
82
|
|
и҆зчезо́ша ѻ҆́чи моѝ въ сло́во твоѐ, глаго́люще: когда̀ оу҆тѣ́шиши мѧ̀;
|
ізчезо́ша о́чі мої́ в сло́во Твоє́, глаго́люще: когда́ уті́шиши м'я?
|
|
83
|
83
|
|
занѐ бы́хъ ꙗ҆́кѡ мѣ́хъ на сла́нѣ: ѡ҆правда́нїй твои́хъ не забы́хъ.
|
зане́ бих я́ко міх на сла́ні; оправда́ній Твої́х не заби́х.
|
|
84
|
84
|
|
Коли́кѡ є҆́сть дні́й раба̀ твоегѡ̀; когда̀ сотвори́ши мѝ ѿ гонѧ́щихъ мѧ̀ сꙋ́дъ;
|
Коли́ко єсть дній раба́ Твоєго́? Когда́ сотвори́ши мі от гоня́щих м'я суд?
|
|
85
|
85
|
|
Повѣ́даша мнѣ̀ законопрестꙋ̑пницы глꙋмлє́нїѧ, но не ꙗ҆́кѡ зако́нъ тво́й, гдⷭ҇и.
|
Пові́даша мні законопресту́пници глумле́нія, но не я́ко зако́н Твой, Го́споди.
|
|
86
|
86
|
|
Всѧ̑ за́пѡвѣди твоѧ̑ и҆́стина: непра́веднѡ погна́ша мѧ̀, помози́ ми.
|
Вся за́повіді Твоя́ — і́стина; непра́ведно погна́ша м'я, помози́ мі.
|
|
87
|
87
|
|
Вма́лѣ не сконча́ша менѐ на землѝ: а҆́зъ же не ѡ҆ста́вихъ за́повѣдїй твои́хъ.
|
Вма́лі не сконча́ша мене́ на землі́; аз же не оста́вих за́повідій Твої́х.
|
|
88
|
88
|
|
По млⷭ҇ти твое́й живи́ мѧ, и҆ сохраню̀ свидѣ̑нїѧ оу҆́стъ твои́хъ.
|
По ми́лості Твоє́й живи́ м'я, і сохраню́ свиді́нія уст Твої́х.
|
|
89
|
89
|
|
Во вѣ́къ, гдⷭ҇и, сло́во твоѐ пребыва́етъ на нб҃сѝ.
|
Во вік, Го́споди, сло́во Твоє́ пребива́єть на небесі́.
|
|
90
|
90
|
|
Въ ро́дъ и҆ ро́дъ и҆́стина твоѧ̀: ѡ҆снова́лъ є҆сѝ зе́млю, и҆ пребыва́етъ.
|
В род і род і́стина Твоя́; основа́л єси́ зе́млю, і пребива́єть.
|
|
91
|
91
|
|
Оу҆чине́нїемъ твои́мъ пребыва́етъ де́нь: ꙗ҆́кѡ всѧ́чєскаѧ рабѡ́тна тебѣ̀.
|
Учине́нієм Твої́м пребива́єть день; я́ко вся́чеськая рабо́тна Тебі́.
|
|
92
|
92
|
|
Ꙗ҆́кѡ а҆́ще бы не зако́нъ тво́й поꙋче́нїе моѐ бы́лъ, тогда̀ оу҆́бѡ поги́блъ бы́хъ во смире́нїи мое́мъ:
|
Я́ко а́ще би не зако́н Твой поуче́ніє моє́ бил, тогда́ у́бо поги́бл бих во смире́нії моє́м;
|
|
93
|
93
|
|
во вѣ́къ не забꙋ́дꙋ ѡ҆правда́нїй твои́хъ, ꙗ҆́кѡ въ ни́хъ ѡ҆живи́лъ мѧ̀ є҆сѝ.
|
во вік не забу́ду оправда́ній Твої́х, я́ко в них оживи́л м'я єси́.
|
|
94
|
94
|
|
Тво́й є҆́смь а҆́зъ, сп҃си́ мѧ: ꙗ҆́кѡ ѡ҆правда́нїй твои́хъ взыска́хъ.
|
Твой єсьм аз, спаси́ м'я; я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х.
|
|
95
|
95
|
|
Менѐ жда́ша грѣ̑шницы погꙋби́ти мѧ̀: свидѣ̑нїѧ твоѧ̑ разꙋмѣ́хъ.
|
Мене́ жда́ша грі́шници погуби́ти м'я; свиді́нія Твоя́ разумі́х.
|
|
96
|
96
|
|
Всѧ́кїѧ кончи́ны ви́дѣхъ коне́цъ: широка̀ за́повѣдь твоѧ̀ ѕѣлѡ̀.
|
Вся́кия кончи́ни ви́діх коне́ць; широка́ за́повідь Твоя́ зіло́.
|
|
97
|
97
|
|
Ко́ль возлюби́хъ зако́нъ тво́й, гдⷭ҇и: ве́сь де́нь поꙋче́нїе моѐ є҆́сть.
|
Коль возлюби́х зако́н Твой, Го́споди; весь день поуче́ніє моє́ єсть.
|
|
98
|
98
|
|
Па́че вра̑гъ мои́хъ оу҆мꙋдри́лъ мѧ̀ є҆сѝ за́повѣдїю твое́ю, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ моѧ̀ є҆́сть.
|
па́че враг мої́х умудри́л м'я єси́ за́повідію Твоє́ю, я́ко в вік моя́ єсть.
|
|
99
|
99
|
|
Па́че всѣ́хъ оу҆ча́щихъ мѧ̀ разꙋмѣ́хъ, ꙗ҆́кѡ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑ поꙋче́нїе моѐ є҆́сть.
|
па́че всіх уча́щих м'я разумі́х, я́ко свиді́нія Твоя́ поуче́ніє моє́ єсть.
|
|
100
|
100
|
|
Па́че ста́рєцъ разꙋмѣ́хъ, ꙗ҆́кѡ за́пѡвѣди твоѧ̑ взыска́хъ.
|
па́че ста́рець разумі́х, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х.
|
|
101
|
101
|
|
Ѿ всѧ́кагѡ пꙋтѝ лꙋка́ва возбрани́хъ нога́мъ мои̑мъ, ꙗ҆́кѡ да сохраню̀ словеса̀ твоѧ̑:
|
От вся́каго путі́ лука́ва возбрани́х нога́м мої́м, я́ко да сохраню́ словеса́ Твоя́;
|
|
102
|
102
|
|
ѿ сꙋде́бъ твои́хъ не оу҆клони́хсѧ, ꙗ҆́кѡ ты̀ законоположи́лъ мѝ є҆сѝ.
|
от суде́б Твої́х не уклони́хся, я́ко Ти законоположи́л мі єси́.
|
|
103
|
103
|
|
Ко́ль сладка̑ горта́ни моемꙋ̀ словеса̀ твоѧ̑: па́че ме́да оу҆стѡ́мъ мои̑мъ.
|
Коль сладка́ горта́ні моєму́ словеса́ Твоя́; па́че ме́да усто́м мої́м.
|
|
104
|
104
|
|
Ѿ за́повѣдїй твои́хъ разꙋмѣ́хъ: сегѡ̀ ра́ди возненави́дѣхъ всѧ́къ пꙋ́ть непра́вды.
|
От за́повідій Твої́х разумі́х; сего́ ра́ди возненави́діх всяк путь непра́вди.
|
|
105
|
105
|
|
Свѣти́лникъ нога́ма мои́ма зако́нъ тво́й, и҆ свѣ́тъ стезѧ́мъ мои̑мъ.
|
Світи́льник нога́ма мої́ма зако́н Твой, і світ стезя́м мої́м.
|
|
106
|
106
|
|
Клѧ́хсѧ и҆ поста́вихъ сохрани́ти сꙋдбы̑ пра́вды твоеѧ̀.
|
Кля́хся і поста́вих сохрани́ти судьби́ пра́вди Твоєя́.
|
|
107
|
107
|
|
Смири́хсѧ до ѕѣла̀: гдⷭ҇и, живи́ мѧ по словесѝ твоемꙋ̀.
|
Смири́хся до зіла́; Го́споди, живи́ м'я по словесі́ Твоєму́.
|
|
108
|
108
|
|
Вѡ́льнаѧ оу҆́стъ мои́хъ бл҃говоли́ же, гдⷭ҇и, и҆ сꙋдба́мъ твои̑мъ наꙋчи́ мѧ.
|
Во́льная уст мої́х благоволи́ же, Го́споди, і судьба́м Твої́м научи́ м'я.
|
|
109
|
109
|
|
Дꙋша̀ моѧ̀ въ рꙋкꙋ̀ твоє́ю [А҆леѯ.: моє́ю] вы́нꙋ, и҆ зако́на твоегѡ̀ не забы́хъ.
|
Душа́ моя́ в руку́ Твоє́ю [Алекс.: моє́ю] ви́ну, і зако́на Твоєго́ не заби́х.
|
|
110
|
110
|
|
Положи́ша грѣ̑шницы сѣ́ть мнѣ̀: и҆ ѿ за́повѣдїй твои́хъ не заблꙋди́хъ.
|
Положи́ша грі́шници сіть мні; і от за́повідій Твої́х не заблуди́х.
|
|
111
|
111
|
|
Наслѣ́довахъ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑ во вѣ́къ, ꙗ҆́кѡ ра́дованїе се́рдца моегѡ̀ сꙋ́ть:
|
Наслі́довах свиді́нія Твоя́ во вік, я́ко ра́дованіє се́рдця моєго́ суть;
|
|
112
|
112
|
|
приклони́хъ се́рдце моѐ сотвори́ти ѡ҆правда̑нїѧ твоѧ̑ въ вѣ́къ за воздаѧ́нїе.
|
приклони́х се́рдце моє́ сотвори́ти оправда́нія Твоя́ в вік за воздая́ніє.
|
|
113
|
113
|
|
Законопрестꙋ̑пныѧ возненави́дѣхъ, зако́нъ же тво́й возлюби́хъ.
|
Законопресту́пния возненави́діх, зако́н же Твой возлюби́х.
|
|
114
|
114
|
|
Помо́щникъ мо́й и҆ застꙋ́пникъ мо́й є҆сѝ ты̀: на словеса̀ твоѧ̑ оу҆пова́хъ.
|
Помо́щник мой і Засту́пник мой єси́ Ти; на словеса́ Твоя́ упова́х.
|
|
115
|
115
|
|
Оу҆клони́тесѧ ѿ менє̀, лꙋка́внꙋющїи, и҆ и҆спыта́ю за́пѡвѣди бг҃а моегѡ̀.
|
Уклоні́теся от мене́, лука́внующії, і іспита́ю за́повіді Бо́га моєго́.
|
|
116
|
116
|
|
Застꙋпи́ мѧ по словесѝ твоемꙋ̀, и҆ жи́въ бꙋ́дꙋ: и҆ не посрамѝ менѐ ѿ ча́ѧнїѧ моегѡ̀:
|
Заступи́ м'я по словесі́ Твоєму́, і жив бу́ду; і не посрами́ мене́ от ча́янія моєго́;
|
|
117
|
117
|
|
помози́ ми, и҆ сп҃сꙋ́сѧ, и҆ поꙋчꙋ́сѧ во ѡ҆правда́нїихъ твои́хъ вы́нꙋ.
|
помози́ мі, і спасу́ся, і поучу́ся во оправда́ніїх Твої́х ви́ну.
|
|
118
|
118
|
|
Оу҆ничижи́лъ є҆сѝ всѧ̑ ѿстꙋпа́ющыѧ ѿ ѡ҆правда́нїй твои́хъ: ꙗ҆́кѡ непра́ведно помышле́нїе и҆́хъ.
|
Уничижи́л єси́ вся отступа́ющия от оправда́ній Твої́х; я́ко непра́ведно помишле́ніє їх.
|
|
119
|
119
|
|
Престꙋпа́ющыѧ непщева́хъ всѧ̑ грѣ̑шныѧ землѝ: сегѡ̀ ра́ди возлюби́хъ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑.
|
Преступа́ющия непщева́х вся грі́шния землі́; сего́ ра́ди возлюби́х свиді́нія Твоя́.
|
|
120
|
120
|
|
Пригвоздѝ стра́хꙋ твоемꙋ̀ плѡ́ти моѧ̑: ѿ сꙋде́бъ бо твои́хъ оу҆боѧ́хсѧ.
|
Пригвозди́ стра́ху Твоєму́ пло́ті моя́; от суде́б бо Твої́х убоя́хся.
|
|
121
|
121
|
|
Сотвори́хъ сꙋ́дъ и҆ пра́вдꙋ: не преда́ждь менѐ ѡ҆би́дѧщымъ мѧ̀.
|
Сотвори́х суд і пра́вду; не преда́ждь мене́ оби́дящим м'я.
|
|
122
|
122
|
|
Воспрїимѝ раба̀ твоего̀ во бл҃го, да не ѡ҆клевета́ютъ менѐ го́рдїи.
|
Восприйми́ раба́ Твоєго́ во бла́го, да не оклевета́ють мене́ го́рдії.
|
|
123
|
123
|
|
Ѻ҆́чи моѝ и҆зчезо́стѣ во спⷭ҇нїе твоѐ и҆ въ сло́во пра́вды твоеѧ̀:
|
О́чі мої́ ізчезо́сті во спасе́ніє Твоє́ і в сло́во пра́вди Твоєя́;
|
|
124
|
124
|
|
сотворѝ съ рабо́мъ твои́мъ по млⷭ҇ти твое́й, и҆ ѡ҆правда́нїємъ твои̑мъ наꙋчи́ мѧ.
|
сотвори́ с рабо́м Твої́м по ми́лості Твоє́й і оправда́нієм Твої́м научи́ м'я.
|
|
125
|
125
|
|
Ра́бъ тво́й є҆́смь а҆́зъ: вразꙋми́ мѧ, и҆ оу҆вѣ́мъ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑.
|
Раб Твой єсьм аз; вразуми́ м'я, і уві́м свиді́нія Твоя́.
|
|
126
|
126
|
|
Вре́мѧ сотвори́ти гдⷭ҇еви: разори́ша зако́нъ тво́й.
|
Вре́м'я сотвори́ти Го́сподеві; разори́ша зако́н Твой.
|
|
127
|
127
|
|
Сегѡ̀ ра́ди возлюби́хъ за́пѡвѣди твоѧ̑ па́че зла́та и҆ топа́зїа.
|
Сего́ ра́ди возлюби́х за́повіді Твоя́ па́че зла́та і топа́зія.
|
|
128
|
128
|
|
Сегѡ̀ ра́ди ко всѣ̑мъ за́повѣдемъ твои̑мъ направлѧ́хсѧ, всѧ́къ пꙋ́ть непра́вды возненави́дѣхъ.
|
Сего́ ра́ди ко всім за́повідем Твої́м направля́хся, всяк путь непра́вди возненави́діх.
|
|
129
|
129
|
|
Ди̑вна свидѣ̑нїѧ твоѧ̑: сегѡ̀ ра́ди и҆спыта̀ ѧ҆̀ дꙋша̀ моѧ̀.
|
Ди́вна свиді́нія Твоя́; сего́ ра́ди іспита́ я душа́ моя́.
|
|
130
|
130
|
|
Ꙗ҆вле́нїе слове́съ твои́хъ просвѣща́етъ и҆ вразꙋмлѧ́етъ младе́нцы.
|
Явле́ніє слове́с Твої́х просвіща́єть і вразумля́єть младе́нці.
|
|
131
|
131
|
|
Оу҆ста̀ моѧ̑ ѿверзо́хъ и҆ привлеко́хъ дꙋ́хъ, ꙗ҆́кѡ за́повѣдїй твои́хъ жела́хъ.
|
Уста́ моя́ отверзо́х і привлеко́х дух, я́ко за́повідій Твої́х жела́х.
|
|
1002
|
1002
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
132
|
132
|
|
При́зри на мѧ̀ и҆ поми́лꙋй мѧ̀, по сꙋдꙋ̀ лю́бѧщихъ и҆́мѧ твоѐ.
|
При́зри на м'я і поми́луй м'я, по суду́ лю́б’ящих і́м'я Твоє́.
|
|
133
|
133
|
|
Стѡпы̀ моѧ̑ напра́ви по словесѝ твоемꙋ̀, и҆ да не ѡ҆блада́етъ мно́ю всѧ́кое беззако́нїе:
|
Стопи́ моя́ напра́ви по словесі́ Твоєму́, і да не облада́єть мно́ю вся́коє беззако́ніє;
|
|
134
|
134
|
|
и҆зба́ви мѧ̀ ѿ клеветы̀ человѣ́ческїѧ, и҆ сохраню̀ за́пѡвѣди твоѧ̑.
|
ізба́ви м'я от клевети́ челові́чеськия, і сохраню́ за́повіді Твоя́.
|
|
135
|
135
|
|
Лицѐ твоѐ просвѣтѝ на раба̀ твоего̀ и҆ наꙋчи́ мѧ ѡ҆правда́нїємъ твои̑мъ.
|
Лице́ Твоє́ просвіти́ на раба́ Твоєго́ і научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.
|
|
136
|
136
|
|
И҆схѡ́дища водна̑ѧ и҆зведо́стѣ ѻ҆́чи моѝ, поне́же не сохрани́хъ зако́на твоегѡ̀.
|
Ісхо́дища водна́я ізведо́сті о́чі мої́, поне́же не сохрани́х зако́на Твоєго́.
|
|
137
|
137
|
|
Првⷣнъ є҆сѝ, гдⷭ҇и, и҆ пра́ви сꙋдѝ твоѝ:
|
Пра́веден єси́, Го́споди, і пра́ві суди́ Твої́;
|
|
138
|
138
|
|
заповѣ́далъ є҆сѝ пра́вдꙋ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑, и҆ и҆́стинꙋ ѕѣлѡ̀.
|
запові́дал єси́ пра́вду свиді́нія Твоя́, і і́стину зіло́.
|
|
139
|
139
|
|
И҆ста́ѧла мѧ̀ є҆́сть ре́вность твоѧ̀: ꙗ҆́кѡ забы́ша словеса̀ твоѧ̑ вразѝ моѝ.
|
Іста́яла м'я єсть ре́вность Твоя́, я́ко заби́ша словеса́ Твоя́ вразі́ мої́.
|
|
140
|
140
|
|
Разжже́но сло́во твоѐ ѕѣлѡ̀, и҆ ра́бъ тво́й возлюбѝ є҆̀.
|
Разжже́но сло́во Твоє́ зіло́, і раб Твой возлюби́ є.
|
|
141
|
141
|
|
Ю҆нѣ́йшїй а҆́зъ є҆́смь и҆ оу҆ничиже́нъ: ѡ҆правда́нїй твои́хъ не забы́хъ.
|
Юні́йшій аз єсьм і унічиже́н; оправда́ній Твої́х не заби́х.
|
|
142
|
142
|
|
Пра́вда твоѧ̀ пра́вда во вѣ́къ, и҆ зако́нъ тво́й и҆́стина.
|
Пра́вда Твоя́ — пра́вда во вік, і зако́н Твой — і́стина.
|
|
143
|
143
|
|
Скѡ́рби и҆ нꙋ́жди ѡ҆брѣто́ша мѧ̀: за́пѡвѣди твоѧ̑ поꙋче́нїе моѐ.
|
Ско́рбі і ну́жди обріто́ша м'я; за́повіді Твоя́ — поуче́ніє моє́.
|
|
144
|
144
|
|
Пра́вда свидѣ̑нїѧ твоѧ̑ въ вѣ́къ: вразꙋми́ мѧ, и҆ жи́въ бꙋ́дꙋ.
|
Пра́вда свиді́нія Твоя́ — в вік; вразуми́ м'я, і жив бу́ду.
|
|
145
|
145
|
|
Воззва́хъ всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ, оу҆слы́ши мѧ̀, гдⷭ҇и: ѡ҆правда̑нїѧ твоѧ̑ взыщꙋ̀.
|
Воззва́х всім се́рдцем мої́м, усли́ши м'я, Го́споди; оправда́нія Твоя́ взищу́.
|
|
146
|
146
|
|
Воззва́хъ тѝ, сп҃си́ мѧ, и҆ сохраню̀ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑.
|
Воззва́х Ті, спаси́ м'я, і сохраню́ свиді́нія Твоя́.
|
|
147
|
147
|
|
Предвари́хъ въ безго́дїи и҆ воззва́хъ: на словеса̀ твоѧ̑ оу҆пова́хъ.
|
Предвари́х в безго́дії і воззва́х; на словеса́ Твоя́ упова́х.
|
|
148
|
148
|
|
Предвари́стѣ ѻ҆́чи моѝ ко оу҆́трꙋ, поꙋчи́тисѧ словесє́мъ твои̑мъ.
|
Предвари́сті о́чі мої́ ко у́тру поучи́тися словесе́м Твої́м.
|
|
149
|
149
|
|
Гла́съ мо́й оу҆слы́ши, гдⷭ҇и, по млⷭ҇ти твое́й: по сꙋдбѣ̀ твое́й живи́ мѧ.
|
Глас мой усли́ши, Го́споди, по ми́лості Твоє́й; по судьбі́ Твоє́й живи́ м'я.
|
|
150
|
150
|
|
Прибли́жишасѧ гонѧ́щїи мѧ̀ беззако́нїемъ: ѿ зако́на же твоегѡ̀ оу҆дали́шасѧ.
|
Прибли́жишася гоня́щії м'я беззако́нієм; от зако́на же Твоєго́ удали́шася.
|
|
151
|
151
|
|
Бли́з̾ є҆сѝ ты̀, гдⷭ҇и, и҆ всѝ пꙋтїѐ твоѝ и҆́стина.
|
Близ єси́ Ти, Го́споди, і всі путіє́ Твої́ — і́стина.
|
|
152
|
152
|
|
И҆спе́рва позна́хъ ѿ свидѣ́нїй твои́хъ, ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ ѡ҆снова́лъ ѧ҆̀ є҆сѝ.
|
Іспе́рва позна́х от свиді́ній Твої́х, я́ко в вік основа́л я єси́.
|
|
153
|
153
|
|
Ви́ждь смире́нїе моѐ и҆ и҆зми́ мѧ: ꙗ҆́кѡ зако́на твоегѡ̀ не забы́хъ.
|
Виждь смире́ніє моє́ і ізми́ м'я, я́ко зако́на Твоєго́ не заби́х.
|
|
154
|
154
|
|
Сꙋдѝ сꙋ́дъ мо́й и҆ и҆зба́ви мѧ̀: словесѐ ра́ди твоегѡ̀ живи́ мѧ.
|
Суди́ суд мой і ізба́ви м'я; словесе́ ра́ди Твоєго́ живи́ м'я.
|
|
155
|
155
|
|
Дале́че ѿ грѣ̑шникъ спⷭ҇нїе, ꙗ҆́кѡ ѡ҆правда́нїй твои́хъ не взыска́ша.
|
Дале́че от грі́шник спасе́ніє, я́ко оправда́ній Твої́х не взиска́ша.
|
|
156
|
156
|
|
Щедрѡ́ты твоѧ̑ мнѡ́ги, гдⷭ҇и: по сꙋдбѣ̀ твое́й живи́ мѧ.
|
Щедро́ти Твоя́ мно́гі, Го́споди; по судьбі́ Твоє́й живи́ м'я.
|
|
157
|
157
|
|
Мно́зи и҆згонѧ́щїи мѧ̀ и҆ стꙋжа́ющїи мѝ: ѿ свидѣ́нїй твои́хъ не оу҆клони́хсѧ.
|
Мно́зі ізгоня́щії м'я і стужа́ющії мі; от свиді́ній Твої́х не уклони́хся.
|
|
158
|
158
|
|
Ви́дѣхъ неразꙋмѣва́ющыѧ и҆ и҆ста́ѧхъ: ꙗ҆́кѡ слове́съ твои́хъ не сохрани́ша.
|
Ви́діх неразуміва́ющия і іста́ях, я́ко слове́с Твої́х не сохрани́ша.
|
|
159
|
159
|
|
Ви́ждь, ꙗ҆́кѡ за́пѡвѣди твоѧ̑ возлюби́хъ: гдⷭ҇и, по млⷭ҇ти твое́й живи́ мѧ.
|
Виждь, я́ко за́повіді Твоя́ возлюби́х; Го́споди, по ми́лості Твоє́й живи́ м'я.
|
|
160
|
160
|
|
Нача́ло слове́съ твои́хъ и҆́стина, и҆ во вѣ́къ всѧ̑ сꙋдбы̑ пра́вды твоеѧ̀.
|
Нача́ло слове́с Твої́х — і́стина, і во вік вся судьби́ пра́вди Твоєя́.
|
|
161
|
161
|
|
Кнѧ̑зи погна́ша мѧ̀ тꙋ́не: и҆ ѿ слове́съ твои́хъ оу҆боѧ́сѧ се́рдце моѐ.
|
Кня́зі погна́ша м'я ту́не; і от слове́с Твої́х убоя́ся се́рдце моє́.
|
|
162
|
162
|
|
Возра́дꙋюсѧ а҆́зъ ѡ҆ словесѣ́хъ твои́хъ, ꙗ҆́кѡ ѡ҆брѣта́ѧй коры́сть мно́гꙋ.
|
Возра́дуюся аз о словесі́х Твої́х, я́ко обріта́яй кори́сть мно́гу.
|
|
163
|
163
|
|
Непра́вдꙋ возненави́дѣхъ и҆ ѡ҆мерзи́хъ: зако́нъ же тво́й возлюби́хъ.
|
Непра́вду возненави́діх і омерзи́х; зако́н же Твой возлюби́х.
|
|
164
|
164
|
|
Седмери́цею дне́мъ хвали́хъ тѧ̀ ѡ҆ сꙋдба́хъ пра́вды твоеѧ̀.
|
Седмери́цею днем хвали́х Тя о судьба́х пра́вди Твоєя́.
|
|
165
|
165
|
|
Ми́ръ мно́гъ лю́бѧщымъ зако́нъ тво́й, и҆ нѣ́сть и҆̀мъ собла́зна.
|
Мир мног лю́б'ящим зако́н Твой, і ність їм собла́зна.
|
|
166
|
166
|
|
Ча́ѧхъ спⷭ҇нїѧ твоегѡ̀, гдⷭ҇и, и҆ за́пѡвѣди твоѧ̑ возлюби́хъ.
|
Ча́ях спаcе́нія Твоєго́, Го́споди, і за́повіді Твоя́ возлюби́х.
|
|
167
|
167
|
|
Сохранѝ дꙋша̀ моѧ̀ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑ и҆ возлюбѝ ѧ҆̀ ѕѣлѡ̀.
|
Сохрани́ душа́ моя́ свиді́нія Твоя́ і возлюби́ я зіло́.
|
|
168
|
168
|
|
Сохрани́хъ за́пѡвѣди твоѧ̑ и҆ свидѣ̑нїѧ твоѧ̑, ꙗ҆́кѡ всѝ пꙋтїѐ моѝ пред̾ тобо́ю, гдⷭ҇и.
|
Сохрани́х за́повіді Твоя́ і свиді́нія Твоя́, я́ко всі путіє́ мої́ пред Тобо́ю, Го́споди.
|
|
169
|
169
|
|
Да прибли́житсѧ моле́нїе моѐ пред̾ тѧ̀, гдⷭ҇и: по словесѝ твоемꙋ̀ вразꙋми́ мѧ.
|
Да прибли́житься моле́ніє моє́ пред Тя, Го́споди; по словесі́ Твоєму́ вразуми́ м'я.
|
|
170
|
170
|
|
Да вни́детъ проше́нїе моѐ пред̾ тѧ̀: гдⷭ҇и, по словесѝ твоемꙋ̀ и҆зба́ви мѧ̀.
|
Да вни́деть проше́ніє моє́ пред Тя; Го́споди, по словесі́ Твоєму́ ізба́ви м'я.
|
|
171
|
171
|
|
Ѿры́гнꙋтъ оу҆стнѣ̀ моѝ пѣ́нїе, є҆гда̀ наꙋчи́ши мѧ̀ ѡ҆правда́нїємъ твои̑мъ.
|
Отри́гнуть устні́ мої́ пі́ніє, єгда́ научи́ши м'я оправда́нієм Твої́м.
|
|
172
|
172
|
|
Провѣща́етъ ѧ҆зы́къ мо́й словеса̀ твоѧ̑, ꙗ҆́кѡ всѧ̑ за́пѡвѣди твоѧ̑ пра́вда.
|
Провіща́єть язи́к мой словеса́ Твоя́, я́ко вся за́повіді Твоя́ — пра́вда.
|
|
173
|
173
|
|
Да бꙋ́детъ рꙋка̀ твоѧ̀ є҆́же спⷭ҇ти́ мѧ, ꙗ҆́кѡ за́пѡвѣди твоѧ̑ и҆зво́лихъ.
|
Да бу́деть рука́ Твоя́ є́же спасти́ м'я, я́ко за́повіді Твоя́ ізво́лих.
|
|
174
|
174
|
|
Возжела́хъ спⷭ҇нїе твоѐ, гдⷭ҇и, и҆ зако́нъ тво́й поꙋче́нїе моѐ є҆́сть.
|
Возжела́х спасе́ніє Твоє́, Го́споди, і зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть.
|
|
175
|
175
|
|
Жива̀ бꙋ́детъ дꙋша̀ моѧ̀ и҆ восхва́литъ тѧ̀: и҆ сꙋдбы̑ твоѧ̑ помо́гꙋтъ мнѣ̀.
|
Жива́ бу́деть душа́ моя́ і восхва́лить Тя; і судьби́ Твоя́ помо́гуть мні.
|
|
176
|
176
|
|
Заблꙋди́хъ ꙗ҆́кѡ ѻ҆вча̀ поги́бшее: взыщѝ раба̀ твоего̀, ꙗ҆́кѡ за́повѣдїй твои́хъ не забы́хъ.
|
Заблуди́х, я́ко овча́ поги́бшеє; взищи́ раба́ Твоєго́, я́ко за́повідій Твої́х не заби́х.
|
|
1003
|
1003
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ рѳ҃і
|
Псалом 119
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней, р҃ѳ҃і҃.
|
Піснь степе́ней, 119.
|
|
1
|
1
|
|
Ко гдⷭ҇ꙋ, внегда̀ скорбѣ́ти мѝ, воззва́хъ, и҆ оу҆слы́ша мѧ̀.
|
Ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти мі, воззва́х, і усли́ша м'я.
|
|
2
|
2
|
|
Гдⷭ҇и, и҆зба́ви дꙋ́шꙋ мою̀ ѿ оу҆сте́нъ непра́ведныхъ и҆ ѿ ѧ҆зы́ка льсти́ва.
|
Го́споди, ізба́ви ду́шу мою́ от усте́н непра́ведних і от язи́ка льсти́ва.
|
|
3
|
3
|
|
Что̀ да́стсѧ тебѣ̀, и҆лѝ что̀ приложи́тсѧ тебѣ̀ къ ѧ҆зы́кꙋ льсти́вꙋ;
|
Что да́сться Тебі́ іли́ что приложи́ться Тебі́ к язи́ку льсти́ву?
|
|
4
|
4
|
|
Стрѣ́лы си́льнагѡ и҆з̾ѡщрє́ны, со оу҆́гльми пꙋсты́нными.
|
Стрі́ли си́льнаго ізощре́ни со у́гльми пусти́нними.
|
|
5
|
5
|
|
Оу҆вы̀ мнѣ̀, ꙗ҆́кѡ прише́лствїе моѐ продолжи́сѧ, всели́хсѧ съ селє́нїи кида́рскими:
|
Уви мні, я́ко прише́льствіє моє́ продолжи́ся, всели́хся с селе́нії кида́рськими;
|
|
6
|
6
|
|
мно́гѡ прише́лствова дꙋша̀ моѧ̀: съ ненави́дѧщими ми́ра бѣ́хъ ми́ренъ:
|
мно́го прише́льствова душа́ моя́; с ненави́дящими ми́ра біх ми́рен;
|
|
7
|
7
|
|
є҆гда̀ глаго́лахъ и҆̀мъ, борѧ́хꙋ мѧ̀ тꙋ́не.
|
єгда́ глаго́лах їм, боря́ху м'я ту́не.
|
|
Ѱало́мъ рк҃
|
Псалом 120
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней, р҃к҃.
|
Піснь степе́ней, 120.
|
|
1
|
1
|
|
Возведо́хъ ѻ҆́чи моѝ въ го́ры, ѿню́дꙋже прїи́детъ по́мощь моѧ̀.
|
Возведо́х о́чі мої́ в го́ри, отню́дуже при́йдеть по́мощ моя́.
|
|
2
|
2
|
|
По́мощь моѧ̀ ѿ гдⷭ҇а, сотво́ршагѡ не́бо и҆ зе́млю.
|
По́мощ моя́ от Го́спода, сотво́ршаго не́бо і зе́млю.
|
|
3
|
3
|
|
Не да́ждь во смѧте́нїе ногѝ твоеѧ̀, нижѐ воздре́млетъ хранѧ́й тѧ̀:
|
Не даждь во см'яте́ніє ноги́ твоєя́, ніже́ воздре́млеть храня́й тя;
|
|
4
|
4
|
|
сѐ, не воздре́млетъ, нижѐ оу҆́снетъ хранѧ́й і҆и҃лѧ.
|
се, не воздре́млеть, ніже́ у́снеть храня́й Ізра́їля.
|
|
5
|
5
|
|
Гдⷭ҇ь сохрани́тъ тѧ̀, гдⷭ҇ь покро́въ тво́й на рꙋ́кꙋ деснꙋ́ю твою̀.
|
Госпо́дь сохрани́ть тя, Госпо́дь — покро́в твой на ру́ку десну́ю твою́.
|
|
6
|
6
|
|
Во днѝ со́лнце не ѡ҆жже́тъ тебѐ, нижѐ лꙋна̀ но́щїю.
|
Во дні со́лнце не ожже́ть тебе́, ніже́ луна́ но́щію.
|
|
7
|
7
|
|
Гдⷭ҇ь сохрани́тъ тѧ̀ ѿ всѧ́кагѡ ѕла̀, сохрани́тъ дꙋ́шꙋ твою̀ гдⷭ҇ь:
|
Госпо́дь сохрани́ть тя от вся́каго зла, сохрани́ть ду́шу твою́ Госпо́дь;
|
|
8
|
8
|
|
гдⷭ҇ь сохрани́тъ вхожде́нїе твоѐ и҆ и҆схожде́нїе твоѐ, ѿнн҃ѣ и҆ до вѣ́ка.
|
Госпо́дь сохрани́ть вхожде́ніє твоє́ і ісхожде́ніє твоє́, отни́ні і до ві́ка.
|
|
Ѱало́мъ рк҃а
|
Псалом 121
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней, р҃к҃а҃.
|
Піснь степе́ней, 121.
|
|
1
|
1
|
|
Возвесели́хсѧ ѡ҆ ре́кшихъ мнѣ̀: въ до́мъ гдⷭ҇ень по́йдемъ.
|
Возвесели́хся о ре́кших мні: в дом Госпо́день по́йдем.
|
|
2
|
2
|
|
Стоѧ́ще бѧ́хꙋ но́ги на́шѧ во дво́рѣхъ твои́хъ, і҆ерⷭ҇ли́ме.
|
Стоя́ще бя́ху но́ги на́ша во дво́ріх твої́х, Ієрусали́ме.
|
|
3
|
3
|
|
І҆ерⷭ҇ли́мъ зи́ждемый ꙗ҆́кѡ гра́дъ, є҆мꙋ́же прича́стїе є҆гѡ̀ вкꙋ́пѣ.
|
Ієрусали́м зи́ждемий я́ко град, єму́же прича́стіє єго́ вку́пі.
|
|
4
|
4
|
|
Та́мѡ бо взыдо́ша кѡлѣ́на, кѡлѣ́на гдⷭ҇нѧ, свидѣ́нїе і҆и҃лево, и҆сповѣ́датисѧ и҆́мени гдⷭ҇ню:
|
Та́мо бо взидо́ша колі́на, колі́на Госпо́дня, свиді́ніє Ізра́їлево, іспові́датися і́мені Госпо́дню;
|
|
5
|
5
|
|
ꙗ҆́кѡ та́мѡ сѣдо́ша престо́ли на сꙋ́дъ, престо́ли въ домꙋ̀ дв҃довѣ.
|
я́ко та́мо сідо́ша престо́ли на суд, престо́ли в дому́ Дави́дові.
|
|
6
|
6
|
|
Вопроси́те же ꙗ҆̀же ѡ҆ ми́рѣ і҆ерⷭ҇ли́ма: и҆ ѻ҆би́лїе лю́бѧщымъ тѧ̀.
|
Вопросі́те же я́же о ми́рі Ієрусали́ма, і оби́ліє лю́б'ящим тя.
|
|
7
|
7
|
|
Бꙋ́ди же ми́ръ въ си́лѣ твое́й, и҆ ѻ҆би́лїе въ столпостѣна́хъ твои́хъ.
|
Бу́ди же мир в си́лі твоє́й, і оби́ліє в столпостіна́х твої́х.
|
|
8
|
8
|
|
Ра́ди бра́тїй мои́хъ и҆ бли́жнихъ мои́хъ глаго́лахъ оу҆́бѡ ми́ръ ѡ҆ тебѣ̀.
|
Ра́ди бра́тій мої́х і бли́жніх мої́х глаго́лах у́бо мир о тебі́.
|
|
9
|
9
|
|
До́мꙋ ра́ди гдⷭ҇а бг҃а на́шегѡ взыска́хъ бл҃га̑ѧ тебѣ̀.
|
До́му ра́ди Го́спода Бо́га на́шего взиска́х блага́я тебі́.
|
|
Ѱало́мъ рк҃в
|
Псалом 122
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней, р҃к҃в҃.
|
Піснь степе́ней, 122.
|
|
1
|
1
|
|
Къ тебѣ̀ возведо́хъ ѻ҆́чи моѝ, живꙋ́щемꙋ на нб҃сѝ.
|
К Тебі́ возведо́х о́чі мої́, живу́щему на небесі́.
|
|
2
|
2
|
|
Сѐ, ꙗ҆́кѡ ѻ҆́чи ра̑бъ въ рꙋкꙋ̀ госпо́дїй свои́хъ, ꙗ҆́кѡ ѻ҆́чи рабы́ни въ рꙋкꙋ̀ госпожѝ своеѧ̀: та́кѡ ѻ҆́чи на́ши ко гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ на́шемꙋ, до́ндеже оу҆ще́дритъ ны̀.
|
Се, я́ко о́чі раб в руку́ госпо́дій свої́х, я́ко о́чі раби́ні в руку́ госпожі́ своєя́, та́ко о́чі на́ші ко Го́споду Бо́гу на́шему, до́ндеже уще́дрить ни.
|
|
3
|
3
|
|
Поми́лꙋй на́съ, гдⷭ҇и, поми́лꙋй на́съ, ꙗ҆́кѡ помно́гꙋ и҆спо́лнихомсѧ оу҆ничиже́нїѧ:
|
Поми́луй нас, Го́споди, поми́луй нас, я́ко помно́гу іспо́лнихомся унічиже́нія;
|
|
4
|
4
|
|
наипа́че напо́лнисѧ дꙋша̀ на́ша поноше́нїѧ гобзꙋ́ющихъ и҆ оу҆ничиже́нїѧ го́рдыхъ.
|
найпа́че напо́лнися душа́ на́ша поноше́нія гобзу́ющих і унічиже́нія го́рдих.
|
|
Ѱало́мъ рк҃г
|
Псалом 123
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней, р҃к҃г҃.
|
Піснь степе́ней, 123.
|
|
1
|
1
|
|
Ꙗ҆́кѡ а҆́ще не гдⷭ҇ь бы бы́лъ въ на́съ, да рече́тъ оу҆́бѡ і҆и҃ль:
|
Я́ко а́ще не Госпо́дь би бил в нас, — да рече́ть у́бо Ізра́їль,
|
|
2
|
2
|
|
ꙗ҆́кѡ а҆́ще не гдⷭ҇ь бы бы́лъ въ на́съ, внегда̀ воста́ти человѣ́кѡмъ на ны̀, оу҆̀бо живы́хъ поже́рли бы́ша на́съ:
|
я́ко а́ще не Госпо́дь би бил в нас, внегда́ воста́ти челові́ком на ни, — у́бо живи́х поже́рли би́ша нас;
|
|
3
|
3
|
|
внегда̀ прогнѣ́ватисѧ ꙗ҆́рости и҆́хъ на ны̀, оу҆̀бо вода̀ потопи́ла бы на́съ.
|
внегда́ прогні́ватися я́рості їх на ни, у́бо вода́ потопи́ла би нас.
|
|
4
|
4
|
|
Пото́къ пре́йде дꙋша̀ на́ша:
|
Пото́к пре́йде душа́ на́ша;
|
|
5
|
5
|
|
оу҆̀бо пре́йде дꙋша̀ на́ша во́дꙋ непостоѧ́ннꙋю.
|
у́бо пре́йде душа́ на́ша во́ду непостоя́нную.
|
|
6
|
6
|
|
Блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь, и҆́же не дадѐ на́съ въ лови́твꙋ зꙋбѡ́мъ и҆́хъ.
|
Благослове́н Госпо́дь, І́же не даде́ нас в лови́тву зубо́м їх.
|
|
7
|
7
|
|
Дꙋша̀ на́ша ꙗ҆́кѡ пти́ца и҆зба́висѧ ѿ сѣ́ти ловѧ́щихъ: сѣ́ть сокрꙋши́сѧ, и҆ мы̀ и҆зба́влени бы́хомъ.
|
Душа́ на́ша, я́ко пти́ця ізба́вися от сі́ті ловя́щих; сіть сокруши́ся, і ми ізба́влені би́хом.
|
|
8
|
8
|
|
По́мощь на́ша во и҆́мѧ гдⷭ҇а, сотво́ршагѡ не́бо и҆ зе́млю.
|
По́мощ на́ша во і́м'я Го́спода, сотво́ршаго не́бо і зе́млю.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ рк҃д
|
Псалом 124
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней, р҃к҃д҃.
|
Піснь степе́ней, 124.
|
|
1
|
1
|
|
Надѣ́ющїисѧ на гдⷭ҇а, ꙗ҆́кѡ гора̀ сїѡ́нъ: не подви́житсѧ въ вѣ́къ живы́й во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.
|
Наді́ющіїся на Го́спода, я́ко гора́ Сіо́н; не подви́житься в вік живи́й во Ієрусали́мі.
|
|
2
|
2
|
|
Го́ры ѡ҆́крестъ є҆гѡ̀, и҆ гдⷭ҇ь ѡ҆́крестъ люді́й свои́хъ, ѿнн҃ѣ и҆ до вѣ́ка.
|
Го́ри о́крест єго́, і Госпо́дь о́крест люді́й Свої́х, отни́ні і до ві́ка.
|
|
3
|
3
|
|
Ꙗ҆́кѡ не ѡ҆ста́витъ гдⷭ҇ь жезла̀ грѣ́шныхъ на жре́бїй првⷣныхъ, ꙗ҆́кѡ да не про́стрꙋтъ првⷣнїи въ беззакѡ́нїѧ рꙋ́къ свои́хъ.
|
Я́ко не оста́вить Госпо́дь жезла́ грі́шних на жре́бій пра́ведних, я́ко да не про́струть пра́веднії в беззако́нія рук свої́х.
|
|
4
|
4
|
|
Оу҆бл҃жѝ, гдⷭ҇и, бл҃гі̑ѧ и҆ пра̑выѧ срⷣцемъ.
|
Ублажи́, Го́споди, благі́я і пра́вия се́рдцем.
|
|
5
|
5
|
|
Оу҆клонѧ́ющыѧсѧ же въ развращє́нїѧ ѿведе́тъ гдⷭ҇ь съ дѣ́лающими беззако́нїе: ми́ръ на і҆и҃лѧ.
|
Уклоня́ющияся же в развраще́нія отведе́ть Госпо́дь с ді́лающими беззако́ніє; мир на Ізра́їля!
|
|
Ѱало́мъ рк҃є
|
Псалом 125
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней, р҃к҃е҃.
|
Піснь степе́ней, 125.
|
|
1
|
1
|
|
Внегда̀ возврати́ти гдⷭ҇ꙋ плѣ́нъ сїѡ́нь, бы́хомъ ꙗ҆́кѡ оу҆тѣ́шени.
|
Внегда́ возврати́ти Го́споду плін Сіо́нь, би́хом я́ко уті́шені.
|
|
2
|
2
|
|
Тогда̀ и҆спо́лнишасѧ ра́дости оу҆ста̀ на̑ша, и҆ ѧ҆зы́къ на́шъ весе́лїѧ: тогда̀ рекꙋ́тъ во ꙗ҆зы́цѣхъ: возвели́чилъ є҆́сть гдⷭ҇ь сотвори́ти съ ни́ми.
|
Тогда́ іспо́лнишася ра́дости уста́ на́ша, і язи́к наш весе́лія; тогда́ реку́ть во язи́ціх: возвели́чил єсть Госпо́дь сотвори́ти с ни́ми.
|
|
3
|
3
|
|
Возвели́чилъ є҆́сть гдⷭ҇ь сотвори́ти съ на́ми: бы́хомъ веселѧ́щесѧ.
|
Возвели́чил єсть Госпо́дь сотвори́ти с на́ми; би́хом веселя́щеся.
|
|
4
|
4
|
|
Возвратѝ, гдⷭ҇и, плѣне́нїе на́ше, ꙗ҆́кѡ пото́ки ю҆́гомъ.
|
Возврати́, Го́споди, пліне́ніє на́ше, я́ко пото́ки ю́гом.
|
|
5
|
5
|
|
Сѣ́ющїи слеза́ми, ра́достїю по́жнꙋтъ.
|
Сі́ющії слеза́ми ра́достію по́жнуть.
|
|
6
|
6
|
|
Ходѧ́щїи хожда́хꙋ и҆ пла́кахꙋсѧ, мета́юще сѣ́мена своѧ̑: грѧдꙋ́ще же прїи́дꙋтъ ра́достїю, взе́млюще рꙋкоѧ̑ти своѧ̑.
|
Ходя́щії хожда́ху і пла́кахуся, мета́юще сі́мена своя́; гряду́ще же при́йдуть ра́достію, взе́млюще рукоя́ті своя́.
|
|
Ѱало́мъ рк҃ѕ
|
Псалом 126
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней, р҃к҃ѕ҃.
|
Піснь степе́ней, 126.
|
|
1
|
1
|
|
А҆́ще не гдⷭ҇ь сози́ждетъ до́мъ, всꙋ́е трꙋди́шасѧ зи́ждꙋщїи: а҆́ще не гдⷭ҇ь сохрани́тъ гра́дъ, всꙋ́е бдѣ̀ стрегі́й.
|
А́ще не Госпо́дь сози́ждеть дом, всу́є труди́шася зи́ждущії; а́ще не Госпо́дь сохрани́ть град, всу́є бді стреги́й.
|
|
2
|
2
|
|
Всꙋ́е ва́мъ є҆́сть оу҆́треневати: воста́нете по сѣдѣ́нїи ꙗ҆дꙋ́щїи хлѣ́бъ болѣ́зни, є҆гда̀ да́стъ возлю́блєннымъ свои̑мъ со́нъ.
|
Всу́є вам єсть у́треневати; воста́нете по сіді́нії яду́щії хліб болі́зні, єгда́ дасть возлю́бленним Свої́м сон.
|
|
3
|
3
|
|
Сѐ, достоѧ́нїе гдⷭ҇не сы́нове, мзда̀ плода̀ чре́внѧгѡ.
|
Се, достоя́ніє Госпо́днє — си́нове, мзда — плода́ чре́вняго.
|
|
4
|
4
|
|
Ꙗ҆́кѡ стрѣ́лы въ рꙋцѣ̀ си́льнагѡ, та́кѡ сы́нове ѿтрѧсе́нныхъ.
|
Я́ко стрі́ли в руці́ си́льнаго, та́ко си́нове оттрясе́нних.
|
|
5
|
5
|
|
Бл҃же́нъ, и҆́же и҆спо́лнитъ жела́нїе своѐ ѿ ни́хъ: не постыдѧ́тсѧ, є҆гда̀ глаго́лютъ врагѡ́мъ свои̑мъ во вратѣ́хъ.
|
Блаже́н, і́же іспо́лнить жела́ніє своє́ от них; не постидя́ться, єгда́ глаго́лють враго́м свої́м во враті́х.
|
|
Ѱало́мъ рк҃з
|
Псалом 127
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней, р҃к҃з҃.
|
Піснь степе́ней, 127.
|
|
1
|
1
|
|
Бл҃же́ни всѝ боѧ́щїисѧ гдⷭ҇а, ходѧ́щїи въ пꙋте́хъ є҆гѡ̀:
|
Блаже́нні всі боя́щіїся Го́спода, ходя́щії в путе́х Єго́;
|
|
2
|
2
|
|
трꙋды̀ плодѡ́въ [рꙋ́къ] твои́хъ снѣ́си: бл҃же́нъ є҆сѝ, и҆ добро̀ тебѣ̀ бꙋ́детъ.
|
труди́ плодо́в [рук] твої́х сні́си; блаже́н єси́, і добро́ тебі́ бу́деть.
|
|
3
|
3
|
|
Жена̀ твоѧ̀ ꙗ҆́кѡ лоза̀ плодови́та въ страна́хъ до́мꙋ твоегѡ̀:
|
Жена́ Твоя́, я́ко лоза́ плодови́та, в страна́х до́му твоєго́;
|
|
4
|
4
|
|
сы́нове твоѝ ꙗ҆́кѡ новосаждє́нїѧ ма̑сличнаѧ ѡ҆́крестъ трапе́зы твоеѧ̀.
|
си́нове твої́, я́ко новосажде́нія ма́сличная, о́крест трапе́зи твоєя́.
|
|
5
|
5
|
|
Сѐ, та́кѡ бл҃гослови́тсѧ человѣ́къ боѧ́йсѧ гдⷭ҇а.
|
Се, та́ко благослови́ться челові́к боя́йся Го́спода.
|
|
6
|
6
|
|
Блгⷭ҇ви́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь ѿ сїѡ́на, и҆ оу҆́зриши бл҃га̑ѧ і҆ерⷭ҇ли́ма всѧ̑ дни̑ живота̀ твоегѡ̀,
|
Благослови́ть тя Госпо́дь от Сіо́на, і у́зриши блага́я Ієрусали́ма вся дні живота́ твоєго́,
|
|
7
|
7
|
|
и҆ оу҆́зриши сы́ны сынѡ́въ твои́хъ: ми́ръ на і҆и҃лѧ.
|
і у́зриши си́ни сино́в твої́х; мир на Ізра́їля!
|
|
Ѱало́мъ рк҃и
|
Псалом 128
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней, р҃к҃и҃.
|
Піснь степе́ней, 128.
|
|
1
|
1
|
|
Мно́жицею бра́шасѧ со мно́ю ѿ ю҆́ности моеѧ̀, да рече́тъ оу҆́бѡ і҆и҃ль:
|
Мно́жицею бра́шася со мно́ю от ю́ности моєя́, — да рече́ть у́бо Ізра́їль;
|
|
2
|
2
|
|
мно́жицею бра́шасѧ со мно́ю ѿ ю҆́ности моеѧ̀, и҆́бо не премого́ша мѧ̀.
|
мно́жицею бра́шася со мно́ю от ю́ности моєя́, і́бо не премого́ша м'я.
|
|
3
|
3
|
|
На хребтѣ̀ мое́мъ дѣ́лаша грѣ̑шницы, продолжи́ша беззако́нїе своѐ.
|
На хребті́ моє́м ді́лаша грі́шници, продолжи́ша беззако́ніє своє́.
|
|
4
|
4
|
|
Гдⷭ҇ь првⷣнъ ссѣчѐ вы̑ѧ грѣ́шникѡвъ.
|
Госпо́дь пра́веден ссіче́ ви́я грі́шников.
|
|
5
|
5
|
|
Да постыдѧ́тсѧ и҆ возвратѧ́тсѧ вспѧ́ть всѝ ненави́дѧщїи сїѡ́на:
|
Да постидя́ться і возвратя́ться всп'ять всі ненави́дящії Сіо́на;
|
|
6
|
6
|
|
да бꙋ́дꙋтъ ꙗ҆́кѡ трава̀ на здѣ́хъ [на кро́вѣхъ], ꙗ҆́же пре́жде восторже́нїѧ и҆́зсше:
|
да бу́дуть, я́ко трава́ на здіх [на кро́віх], я́же пре́жде восторже́нія і́зсше;
|
|
7
|
7
|
|
є҆́юже не и҆спо́лни рꙋкѝ своеѧ̀ жнѧ́й, и҆ нѣ́дра своегѡ̀ рꙋкоѧ̑ти собира́ѧй:
|
Є́юже не іспо́лни руки́ своєя́ жняй, і ні́дра своєго́ рукоя́ті собира́яй;
|
|
8
|
8
|
|
и҆ не рѣ́ша мимоходѧ́щїи: блгⷭ҇ве́нїе гдⷭ҇не на вы̀, благослови́хомъ вы̀ во и҆́мѧ гдⷭ҇не.
|
і не рі́ша мимоходя́щії; благослове́ніє Госпо́днє на ви, благослови́хом ви во і́м'я Госпо́днє.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ рк҃ѳ
|
Псалом 129
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней, р҃к҃ѳ҃.
|
Піснь степе́ней, 129.
|
|
1
|
1
|
|
И҆з̾ глꙋбины̀ воззва́хъ къ тебѣ̀, гдⷭ҇и: гдⷭ҇и, оу҆слы́ши гла́съ мо́й.
|
Із глубини́ воззва́х к Тебі́, Го́споди; Го́споди, усли́ши глас мой.
|
|
2
|
2
|
|
Да бꙋ́дꙋтъ оу҆́ши твоѝ вне́млющѣ гла́сꙋ моле́нїѧ моегѡ̀.
|
Да бу́дуть у́ші Твої́ вне́млющі гла́су моле́нія моєго́.
|
|
3
|
3
|
|
А҆́ще беззакѡ́нїѧ на́зриши, гдⷭ҇и, гдⷭ҇и, кто̀ постои́тъ; ꙗ҆́кѡ оу҆ тебє̀ ѡ҆чище́нїе є҆́сть.
|
А́ще беззако́нія на́зриши, Го́споди, Го́споди, кто постої́ть? Я́ко у Тебе́ очище́ніє єсть.
|
|
4
|
4
|
|
И҆́мене ра́ди твоегѡ̀ потерпѣ́хъ тѧ̀, гдⷭ҇и, потерпѣ̀ дꙋша̀ моѧ̀ въ сло́во твоѐ: оу҆пова̀ дꙋша̀ моѧ̀ на гдⷭ҇а.
|
І́мене ра́ди Твоєго́ потерпі́х* Тя, Го́споди, потерпі́ душа́ моя́ в сло́во Твоє́; упова́ душа́ моя́ на Го́спода.
|
|
5
|
5
|
|
Ѿ стра́жи оу҆́треннїѧ до но́щи, ѿ стра́жи оу҆́треннїѧ да оу҆пова́етъ і҆и҃ль на гдⷭ҇а:
|
От стра́жі у́треннія до но́щі, от стра́жі у́треннія да упова́єть Ізра́їль на Го́спода;
|
|
6
|
6
|
|
ꙗ҆́кѡ оу҆ гдⷭ҇а млⷭ҇ть, и҆ мно́гое оу҆ негѡ̀ и҆збавле́нїе: и҆ то́й и҆зба́витъ і҆и҃лѧ ѿ всѣ́хъ беззако́нїй є҆гѡ̀.
|
я́ко у Го́спода ми́лость, і мно́гоє у Него́ ізбавле́ніє; і Той ізба́вить Ізра́їля от всіх беззако́ній єго́.
|
|
Ѱало́мъ рл҃
|
Псалом 130
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней, р҃л҃.
|
Піснь степе́ней, 130.
|
|
1
|
1
|
|
Гдⷭ҇и, не вознесе́сѧ се́рдце моѐ, нижѐ вознесо́стѣсѧ ѻ҆́чи моѝ: нижѐ ходи́хъ въ вели́кихъ, нижѐ въ ди́вныхъ па́че менє̀.
|
Го́споди, не вознесе́ся се́рдце моє́, ніже́ вознесо́стіся о́чі мої́; ніже́ ходи́х в вели́ких, ніже́ в ди́вних па́че мене́.
|
|
2
|
2
|
|
А҆́ще не смиреномꙋ́дрствовахъ, но вознесо́хъ дꙋ́шꙋ мою̀, ꙗ҆́кѡ ѿдое́ное на ма́терь свою̀, та́кѡ возда́си на дꙋ́шꙋ мою̀.
|
А́ще не смиреному́дрствовах, но вознесо́х ду́шу мою́, я́ко отдоє́ноє на ма́тер свою́, та́ко возда́си на ду́шу мою́.
|
|
3
|
3
|
|
Да оу҆пова́етъ і҆и҃ль на гдⷭ҇а ѿнн҃ѣ и҆ до вѣ́ка.
|
Да упова́єть Ізра́їль на Го́спода отни́ні і до ві́ка.
|
|
Ѱало́мъ рл҃а
|
Псалом 131
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней, р҃л҃а҃.
|
Піснь степе́ней, 131.
|
|
1
|
1
|
|
Помѧнѝ, гдⷭ҇и, дв҃да и҆ всю̀ кро́тость є҆гѡ̀:
|
Пом'яни́, Го́споди, Дави́да і всю кро́тость єго́;
|
|
2
|
2
|
|
ꙗ҆́кѡ клѧ́тсѧ гдⷭ҇еви, ѡ҆бѣща́сѧ бг҃ꙋ і҆а́кѡвлю:
|
я́ко кля́тся Го́сподеві, обіща́ся Бо́гу Іа́ковлю;
|
|
3
|
3
|
|
а҆́ще вни́дꙋ въ селе́нїе до́мꙋ моегѡ̀, и҆лѝ взы́дꙋ на ѻ҆́дръ посте́ли моеѧ̀:
|
а́ще вни́ду в селе́ніє до́му моєго́, іли́ взи́ду на одр посте́лі моєя́;
|
|
4
|
4
|
|
а҆́ще да́мъ со́нъ ѻ҆чи́ма мои́ма, и҆ вѣ́ждома мои́ма дрема́нїе, и҆ поко́й скранїа́ма мои́ма:
|
а́ще дам сон очи́ма мої́ма, і ві́ждома* мої́ма дрема́ніє, і поко́й скранія́ма* мої́ма;
|
|
5
|
5
|
|
до́ндеже ѡ҆брѧ́щꙋ мѣ́сто гдⷭ҇еви, селе́нїе бг҃ꙋ і҆а́кѡвлю.
|
до́ндеже обря́щу мі́сто Го́сподеві, селе́ніє Бо́гу Іа́ковлю.
|
|
6
|
6
|
|
Сѐ, слы́шахомъ ѧ҆̀ во є҆ѵфра́ѳѣ, ѡ҆брѣто́хомъ ѧ҆̀ въ полѧ́хъ дꙋбра́вы:
|
Се, сли́шахом я во Євфра́фі, обріто́хом я в поля́х дубра́ви;
|
|
7
|
7
|
|
вни́демъ въ селє́нїѧ є҆гѡ̀, поклони́мсѧ на мѣ́сто, и҆дѣ́же стоѧ́стѣ но́зѣ є҆гѡ̀.
|
вни́дем в селе́нія Єго́, поклоні́мся на мі́сто, іді́же стоя́сті но́зі Єго́.
|
|
8
|
8
|
|
Воскрⷭ҇нѝ, гдⷭ҇и, въ поко́й тво́й, ты̀ и҆ кївѡ́тъ ст҃ы́ни твоеѧ̀.
|
Воскrни́, Го́споди, в поко́й Твой, Ти і киво́т святи́ні Твоєя́.
|
|
9
|
9
|
|
Сщ҃е́нницы твоѝ ѡ҆блекꙋ́тсѧ пра́вдою, и҆ прпⷣбнїи твоѝ возра́дꙋютсѧ.
|
Свяще́нници Твої́ облеку́ться пра́вдою, і преподо́бнії Твої́ возра́дуються.
|
|
10
|
10
|
|
Дв҃да ра́ди раба̀ твоегѡ̀, не ѿвратѝ лицѐ пома́заннагѡ твоегѡ̀.
|
Дави́да ра́ди, раба́ Твоєго́, не отврати́ лице́ пома́заннаго Твоєго́.
|
|
11
|
11
|
|
Клѧ́тсѧ гдⷭ҇ь дв҃дꙋ и҆́стиною, и҆ не ѿве́ржетсѧ є҆ѧ̀: ѿ плода̀ чре́ва твоегѡ̀ посаждꙋ̀ на престо́лѣ твое́мъ.
|
Кля́тся Госпо́дь Дави́ду і́стиною, і не отве́ржеться єя́: от плода́ чре́ва твоєго́ посажду́ на престо́лі твоє́м.
|
|
12
|
12
|
|
А҆́ще сохранѧ́тъ сы́нове твоѝ завѣ́тъ мо́й и҆ свидѣ̑нїѧ моѧ̑ сїѧ̑, и҆̀мже наꙋчꙋ̀ ѧ҆̀, и҆ сы́нове и҆́хъ до вѣ́ка сѧ́дꙋтъ на престо́лѣ твое́мъ.
|
А́ще сохраня́ть си́нове твої́ заві́т Мой і свиді́нія Моя́ сія́, ї́мже научу́ я, і си́нове їх до ві́ка ся́дуть на престо́лі твоє́м.
|
|
13
|
13
|
|
Ꙗ҆́кѡ и҆збра̀ гдⷭ҇ь сїѡ́на, и҆зво́ли и҆̀ въ жили́ще себѣ̀.
|
Я́ко ізбра́ Госпо́дь Сіо́на, ізво́ли ї в жили́ще Себі́.
|
|
14
|
14
|
|
Се́й поко́й мо́й во вѣ́къ вѣ́ка, здѣ̀ вселю́сѧ, ꙗ҆́кѡ и҆зво́лихъ и҆̀.
|
Сей поко́й Мой во вік ві́ка, зді вселю́ся, я́ко Ізво́лих ї.
|
|
15
|
15
|
|
Лови́твꙋ є҆гѡ̀ блгⷭ҇влѧ́ѧй блгⷭ҇влю̀, ни́щыѧ є҆гѡ̀ насы́щꙋ хлѣ̑бы:
|
Лови́тву єго́ благословля́яй благословлю́, ни́щия єго́ наси́щу хлі́би;
|
|
16
|
16
|
|
сщ҃е́нники є҆гѡ̀ ѡ҆блекꙋ̀ во спⷭ҇нїе, и҆ прпⷣбнїи є҆гѡ̀ ра́достїю возра́дꙋютсѧ.
|
свяще́нники єго́ облеку́ во спасе́ніє, і преподо́бнії єго́ ра́достію возра́дуються.
|
|
17
|
17
|
|
Та́мѡ возращꙋ̀ ро́гъ дв҃дови, оу҆гото́вахъ свѣти́лникъ пома́занномꙋ моемꙋ̀.
|
Та́мо возращу́ рог Дави́дові, угото́вах світи́льник пома́занному моєму́.
|
|
18
|
18
|
|
Врагѝ є҆гѡ̀ ѡ҆блекꙋ̀ стꙋдо́мъ, на не́мъ же процвѣте́тъ ст҃ы́нѧ моѧ̀.
|
Враги́ єго́ облеку́ студо́м, на нем же процвіте́ть святи́ня Моя́.
|
|
Ѱало́мъ рл҃в
|
Псалом 132
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней, р҃л҃в҃.
|
Піснь степе́ней, 132.
|
|
1
|
1
|
|
Сѐ, что̀ добро̀, и҆лѝ что̀ красно̀, но є҆́же жи́ти бра́тїи вкꙋ́пѣ;
|
Се, что добро́, іли́ что красно́, но є́же жи́ти бра́тії вку́пі?
|
|
2
|
2
|
|
Ꙗ҆́кѡ мѵ́ро на главѣ̀, сходѧ́щее на брадꙋ̀, брадꙋ̀ а҆арѡ́ню, сходѧ́щее на ѻ҆ме́ты ѻ҆де́жды є҆гѡ̀:
|
Я́ко ми́ро на главі́, сходя́щеє на браду́, браду́ Ааро́ню, сходя́щеє на оме́ти оде́жди єго́;
|
|
3
|
3
|
|
ꙗ҆́кѡ роса̀ а҆ермѡ́нскаѧ сходѧ́щаѧ на го́ры сїѡ̑нскїѧ: ꙗ҆́кѡ та́мѡ заповѣ́да гдⷭ҇ь блгⷭ҇ве́нїе и҆ живо́тъ до вѣ́ка.
|
я́ко роса́ аєрмо́нськая сходя́щая на го́ри Сіо́нськія; я́ко та́мо запові́да Госпо́дь благослове́ніє і живо́т до ві́ка.
|
|
Ѱало́мъ рл҃г
|
Псалом 133
|
|
0
|
0
|
|
Пѣ́снь степе́ней, р҃л҃г҃.
|
Піснь степе́ней, 133.
|
|
1
|
1
|
|
Сѐ, нн҃ѣ благослови́те гдⷭ҇а, всѝ рабѝ гдⷭ҇ни, стоѧ́щїи въ хра́мѣ гдⷭ҇ни, во дво́рѣхъ до́мꙋ бг҃а на́шегѡ.
|
Се, ни́ні благослові́те Го́спода, всі раби́ Госпо́дні, стоя́щії в хра́мі Госпо́дні, во дво́ріх до́му Бо́га на́шего.
|
|
2
|
2
|
|
Въ но́щехъ воздѣжи́те рꙋ́ки ва́шѧ во ст҃а̑ѧ и҆ благослови́те гдⷭ҇а.
|
В но́щех воздіжі́те ру́ки ва́ша во свята́я і благослові́те Го́спода.
|
|
3
|
3
|
|
Блгⷭ҇ви́тъ тѧ̀ гдⷭ҇ь ѿ сїѡ́на, сотвори́вый не́бо и҆ зе́млю.
|
Благослови́ть Тя Госпо́дь от Сіо́на, сотвори́вий не́бо і зе́млю.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ рл҃д
|
Псалом 134
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃л҃д҃.
|
Аллилу́я, 134.
|
|
1
|
1
|
|
Хвали́те и҆́мѧ гдⷭ҇не, хвали́те, рабѝ гдⷭ҇а,
|
Хвалі́те і́м'я Госпо́днє, хвалі́те, раби́ Го́спода,
|
|
2
|
2
|
|
стоѧ́щїи во хра́мѣ гдⷭ҇ни, во дво́рѣхъ до́мꙋ бг҃а на́шегѡ.
|
стоя́щії во хра́мі Госпо́дні, во дво́ріх до́му Бо́га на́шего.
|
|
3
|
3
|
|
Хвали́те гдⷭ҇а, ꙗ҆́кѡ бла́гъ гдⷭ҇ь: по́йте и҆́мени є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ добро̀:
|
Хвалі́те Го́спода, я́ко благ Госпо́дь; по́йте і́мені Єго́, я́ко добро́;
|
|
4
|
4
|
|
ꙗ҆́кѡ і҆а́кѡва и҆збра̀ себѣ̀ гдⷭ҇ь, і҆и҃лѧ въ достоѧ́нїе себѣ̀:
|
я́ко Іа́кова ізбра́ Себі́ Госпо́дь, Ізра́їля в достоя́ніє Себі́;
|
|
5
|
5
|
|
ꙗ҆́кѡ а҆́зъ позна́хъ, ꙗ҆́кѡ ве́лїй гдⷭ҇ь, и҆ гдⷭ҇ь на́шъ над̾ всѣ́ми бѡ́ги:
|
я́ко аз позна́х, я́ко ве́лій Госпо́дь, і Госпо́дь наш над всі́ми бо́ги;
|
|
6
|
6
|
|
всѧ̑, є҆ли̑ка восхотѣ̀ гдⷭ҇ь, сотворѝ на нб҃сѝ и҆ на землѝ, въ морѧ́хъ и҆ во всѣ́хъ бе́зднахъ.
|
вся, єли́ка восхоті́ Госпо́дь, сотвори́ на небесі́ і на землі́, в моря́х і во всіх бе́зднах.
|
|
7
|
7
|
|
Возводѧ̀ ѡ҆́блаки ѿ послѣ́днихъ землѝ, мѡ́лнїи въ до́ждь сотворѝ, и҆зводѧ́й вѣ́тры ѿ сокро́вищъ свои́хъ.
|
Возводя́ о́блаки от послі́дніх землі́, мо́лнії в дождь сотвори́, ізводя́й ві́три от сокро́вищ Свої́х.
|
|
8
|
8
|
|
И҆́же поразѝ пе́рвенцы є҆гѵ́пєтскїѧ ѿ человѣ́ка до скота̀:
|
І́же порази́ пе́рвенці єги́петськия от челові́ка до скота́;
|
|
9
|
9
|
|
посла̀ зна́мєнїѧ и҆ чꙋдеса̀ посредѣ̀ тебє̀, є҆гѵ́пте, на фараѡ́на и҆ на всѧ̑ рабы̑ є҆гѡ̀.
|
посла́ зна́менія і чудеса́ посреді́ тебе́, Єги́пте, на фарао́на і на вся раби́ єго́.
|
|
10
|
10
|
|
И҆́же поразѝ ꙗ҆зы́ки мнѡ́ги и҆ и҆збѝ цари̑ крѣ̑пки:
|
І́же порази́ язи́ки мно́гі і ізби́ царі́ крі́пкі;
|
|
11
|
11
|
|
сиѡ́на царѧ̀ а҆морре́йска и҆ ѡ҆́га царѧ̀ васа́нска, и҆ всѧ̑ ца̑рствїѧ ханаа̑нска:
|
Сіо́на, царя́ Аморре́йська, і О́га, царя́ Васа́нська, і вся ца́рствія Ханаа́нська;
|
|
12
|
12
|
|
и҆ дадѐ зе́млю и҆́хъ достоѧ́нїе, достоѧ́нїе і҆и҃лю лю́демъ свои̑мъ.
|
і даде́ зе́млю їх достоя́ніє, достоя́ніє Ізра́їлю лю́дем Свої́м.
|
|
13
|
13
|
|
Гдⷭ҇и, и҆́мѧ твоѐ въ вѣ́къ, и҆ па́мѧть твоѧ̀ въ ро́дъ и҆ ро́дъ:
|
Го́споди, і́м'я Твоє́ в вік, і па́м'ять Твоя́ в род і род;
|
|
14
|
14
|
|
ꙗ҆́кѡ сꙋди́ти и҆́мать гдⷭ҇ь лю́демъ свои̑мъ, и҆ ѡ҆ рабѣ́хъ свои́хъ оу҆мо́литсѧ.
|
я́ко суди́ти і́мать Госпо́дь лю́дем Свої́м, і о рабі́х Свої́х умо́литься.
|
|
15
|
15
|
|
І҆́дѡли ꙗ҆зы̑къ сребро̀ и҆ зла́то, дѣла̀ рꙋ́къ человѣ́ческихъ:
|
І́доли язи́к — сребро́ і зла́то, діла́ рук челові́чеських;
|
|
16
|
16
|
|
оу҆ста̀ и҆́мꙋтъ, и҆ не возглаго́лютъ: ѻ҆́чи и҆́мꙋтъ, и҆ не оу҆́зрѧтъ:
|
уста́ і́муть і не возглаго́лють; о́чі і́муть і не у́зрять;
|
|
17
|
17
|
|
оу҆́ши и҆́мꙋтъ, и҆ не оу҆слы́шатъ: ниже́ бо є҆́сть дꙋ́хъ во оу҆стѣ́хъ и҆́хъ.
|
у́ші і́муть і не усли́шать; ніже́ бо єсть дух во усті́х їх.
|
|
18
|
18
|
|
Подо́бни и҆̀мъ да бꙋ́дꙋтъ творѧ́щїи ѧ҆̀ и҆ всѝ надѣ́ющїисѧ на нѧ̀.
|
Подо́бні їм да бу́дуть творя́щії я і всі наді́ющіїся на ня.
|
|
19
|
19
|
|
До́ме і҆и҃левъ, благослови́те гдⷭ҇а: до́ме а҆арѡ́нь, благослови́те гдⷭ҇а: до́ме леѵі́инъ, благослови́те гдⷭ҇а:
|
До́ме Ізра́їлев, благослові́те Го́спода; до́ме Ааро́нь, благослові́те Го́спода; до́ме Леві́їн, благослові́те Го́спода;
|
|
20
|
20
|
|
боѧ́щїисѧ гдⷭ҇а, благослови́те гдⷭ҇а.
|
боя́щіїся Го́спода, благослові́те Го́спода.
|
|
21
|
21
|
|
Блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь ѿ сїѡ́на, живы́й во і҆ерⷭ҇ли́мѣ.
|
Благослове́н Госпо́дь от Сіо́на, живи́й во Ієрусали́мі.
|
|
Ѱало́мъ рл҃є
|
Псалом 135
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃л҃е҃.
|
Аллилу́я, 135.
|
|
1
|
1
|
|
И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви, ꙗ҆́кѡ бл҃гъ: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко Благ; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
2
|
2
|
|
И҆сповѣ́дайтесѧ бг҃ꙋ богѡ́въ: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Іспові́дайтеся Бо́гу бого́в; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
И҆сповѣ́дайтесѧ гдⷭ҇еви господе́й: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Іспові́дайтеся Го́сподеві господе́й; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
4
|
4
|
|
Сотво́ршемꙋ чꙋдеса̀ вє́лїѧ є҆ди́номꙋ: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Сотво́ршему чудеса́ ве́лія Єди́ному; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
5
|
5
|
|
Сотво́ршемꙋ небеса̀ ра́зꙋмомъ: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Сотво́ршему небеса́ ра́зумом; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
6
|
6
|
|
Оу҆тверди́вшемꙋ зе́млю на вода́хъ: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Утверди́вшему зе́млю на вода́х; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
7
|
7
|
|
Сотво́ршемꙋ свѣти̑ла вє́лїѧ є҆ди́номꙋ: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀:
|
Сотво́ршему світи́ла ве́лія Єди́ному; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
|
8
|
8
|
|
со́лнце во ѡ҆́бласть днѐ: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀:
|
со́лнце во о́бласть дне; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
|
9
|
9
|
|
лꙋнꙋ̀ и҆ ѕвѣ́зды во ѡ҆́бласть но́щи: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
луну́ і зві́зди во о́бласть но́щі; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
10
|
10
|
|
Порази́вшемꙋ є҆гѵ́пта съ пе́рвєнцы є҆гѡ̀: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀:
|
Порази́вшему Єги́пта с пе́рвенці єго́; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
|
11
|
11
|
|
и҆ и҆зве́дшемꙋ і҆и҃лѧ ѿ среды̀ и҆́хъ: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀:
|
і ізве́дшему Ізра́їля от среди́ їх; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
|
12
|
12
|
|
рꙋко́ю крѣ́пкою и҆ мы́шцею высо́кою: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
руко́ю крі́пкою і ми́шцею висо́кою; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
13
|
13
|
|
Раздѣ́льшемꙋ чермно́е мо́ре въ раздѣлє́нїѧ: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀:
|
Разді́льшему Чермно́є мо́ре в разділе́нія; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
|
14
|
14
|
|
и҆ прове́дшемꙋ і҆и҃лѧ посредѣ̀ є҆гѡ̀: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀:
|
і прове́дшему Ізра́їля посреді́ єго́; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
|
15
|
15
|
|
и҆ и҆стрѧ́сшемꙋ фараѡ́на и҆ си́лꙋ є҆гѡ̀ въ мо́ре чермно́е: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
і істря́сшему фарао́на і си́лу єго́ в мо́ре Чермно́є; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
16
|
16
|
|
Прове́дшемꙋ лю́ди своѧ̑ въ пꙋсты́ни: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Прове́дшему лю́ди Своя́ в пусти́ні; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
17
|
17
|
|
Порази́вшемꙋ цари̑ вє́лїѧ: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Порази́вшему царі́ ве́лія; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
18
|
18
|
|
И҆ оу҆би́вшемꙋ цари̑ крѣ̑пкїѧ: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀:
|
І уби́вшему царі́ крі́пкія; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
|
19
|
19
|
|
сиѡ́на царѧ̀ а҆морре́йска: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀:
|
Сіо́на, царя́ Аморре́йська; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
|
20
|
20
|
|
и҆ ѡ҆́га царѧ̀ васа́нска: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
і О́га, царя́ Васа́нська; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
21
|
21
|
|
И҆ да́вшемꙋ зе́млю и҆́хъ достоѧ́нїе: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀:
|
І да́вшему зе́млю їх достоя́ніє; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
|
22
|
22
|
|
достоѧ́нїе і҆и҃лю рабꙋ̀ своемꙋ̀: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
достоя́ніє Ізра́їлю, рабу́ Своєму́; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
23
|
23
|
|
Ꙗ҆́кѡ во смире́нїи на́шемъ помѧнꙋ́ ны гдⷭ҇ь: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Я́ко во смире́нії на́шем пом'яну́ ни Госпо́дь; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
24
|
24
|
|
И҆ и҆зба́вилъ ны̀ є҆́сть ѿ врагѡ́въ на́шихъ: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀:
|
І ізба́вил ни єсть от враго́в на́ших; я́ко в вік ми́лость Єго́;
|
|
25
|
25
|
|
даѧ́й пи́щꙋ всѧ́кой пло́ти: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
дая́й пи́щу вся́кой пло́ті; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
26
|
26
|
|
И҆сповѣ́дайтесѧ бг҃ꙋ нбⷭ҇номꙋ: ꙗ҆́кѡ въ вѣ́къ млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
Іспові́дайтеся Бо́гу Небе́сному; я́ко в вік ми́лость Єго́.
|
|
Ѱало́мъ рл҃ѕ
|
Псалом 136
|
|
0
|
0
|
|
Дв҃дꙋ і҆еремі́емъ, р҃л҃ѕ҃.
|
Дави́ду Ієремі́єм, 136.
|
|
1
|
1
|
|
На рѣка́хъ вавѷлѡ́нскихъ, та́мѡ сѣдо́хомъ и҆ пла́кахомъ, внегда̀ помѧнꙋ́ти на́мъ сїѡ́на:
|
На ріка́х Вавило́нських, та́мо сідо́хом і пла́кахом, внегда́ пом'яну́ти нам Сіо́на;
|
|
2
|
2
|
|
на ве́рбїихъ посредѣ̀ є҆гѡ̀ ѡ҆бѣ́сихомъ ѻ҆рга́ны на́шѧ.
|
на ве́рбіїх посреді́ єго́ обі́сихом орга́ни на́ша.
|
|
3
|
3
|
|
Ꙗ҆́кѡ та́мѡ вопроси́ша ны̀ плѣ́ншїи на́съ ѡ҆ словесѣ́хъ пѣ́сней, и҆ ве́дшїи на́съ ѡ҆ пѣ́нїи: воспо́йте на́мъ ѿ пѣ́сней сїѡ́нскихъ.
|
Я́ко та́мо вопроси́ша ни плі́ншії нас о словесі́х пі́сней, і ве́дшії нас о пі́нії; воспо́йте нам от пі́сней сіо́нських.
|
|
4
|
4
|
|
Ка́кѡ воспое́мъ пѣ́снь гдⷭ҇ню на землѝ чꙋжде́й;
|
Ка́ко воспоє́м піснь Госпо́дню на землі́ чужде́й?
|
|
5
|
5
|
|
А҆́ще забꙋ́дꙋ тебѐ, і҆ерⷭ҇ли́ме, забве́на бꙋ́ди десни́ца моѧ̀.
|
А́ще забу́ду тебе́, Ієрусали́ме, забве́нна бу́ди десни́ця моя́.
|
|
6
|
6
|
|
Прильпнѝ ѧ҆зы́къ мо́й горта́ни моемꙋ̀, а҆́ще не помѧнꙋ̀ тебє̀, а҆́ще не предложꙋ̀ і҆ерⷭ҇ли́ма, ꙗ҆́кѡ въ нача́лѣ весе́лїѧ моегѡ̀.
|
Прильпни́ язи́к мой горта́ні моєму́, а́ще не пом'яну́ тебе́, а́ще не предложу́ Ієрусали́ма, я́ко в нача́лі весе́лія моєго́.
|
|
7
|
7
|
|
Помѧнѝ, гдⷭ҇и, сы́ны є҆дѡ̑мскїѧ въ де́нь і҆ерⷭ҇ли́мль глаго́лющыѧ: и҆стоща́йте, и҆стоща́йте до ѡ҆снова́нїй є҆гѡ̀.
|
Пом'яни́, Го́споди, си́ни Едо́мськія в день Ієрусали́мль глаго́лющия: істоща́йте, істоща́йте до основа́ній єго́.
|
|
8
|
8
|
|
Дщѝ вавѷлѡ́нѧ ѡ҆каѧ́ннаѧ, бл҃же́нъ, и҆́же возда́стъ тебѣ̀ воздаѧ́нїе твоѐ, є҆́же воздала̀ є҆сѝ на́мъ:
|
Дщи Вавило́ня окая́нная, блаже́н, і́же возда́сть тебі́ воздая́ніє твоє́, є́же воздала́ єси́ нам;
|
|
9
|
9
|
|
бл҃же́нъ, и҆́же и҆́метъ и҆ разбїе́тъ младе́нцы твоѧ̑ ѡ҆ ка́мень.
|
блаже́н, і́же і́меть і разбіє́ть младе́нці твоя́ о ка́мень.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ рл҃з
|
Псалом 137
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, а҆гге́а и҆ заха́рїи, р҃л҃з҃.
|
Псало́м Дави́ду, Агге́я і Заха́рії, 137.
|
|
1
|
1
|
|
И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀, гдⷭ҇и, всѣ́мъ се́рдцемъ мои́мъ, и҆ пред̾ а҆́гг҃лы воспою̀ тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ оу҆слы́шалъ є҆сѝ всѧ̑ глаго́лы оу҆́стъ мои́хъ:
|
Іспові́мся Тебі́, Го́споди, всім се́рдцем мої́м, і пред а́нгели воспою́ Тебі́, я́ко усли́шал єси́ вся глаго́ли уст мої́х;
|
|
2
|
2
|
|
поклоню́сѧ ко хра́мꙋ ст҃о́мꙋ твоемꙋ̀ и҆ и҆сповѣ́мсѧ и҆́мени твоемꙋ̀ ѡ҆ млⷭ҇ти твое́й и҆ и҆́стинѣ твое́й, ꙗ҆́кѡ возвели́чилъ є҆сѝ над̾ всѣ́мъ и҆́мѧ твоѐ ст҃о́е.
|
поклоню́ся ко хра́му свято́му Твоєму́ і іспові́мся і́мені Твоєму́ о ми́лості Твоє́й і і́стині Твоє́й, я́ко возвели́чил єси́ над всім і́м'я Твоє́ свято́є.
|
|
3
|
3
|
|
Въ ѻ҆́ньже а҆́ще де́нь призовꙋ́ тѧ, ско́рѡ оу҆слы́ши мѧ̀: оу҆мно́жиши мѧ̀ въ дꙋшѝ мое́й си́лою твое́ю.
|
В о́ньже а́ще день призову́ Тя, ско́ро усли́ши м'я; умно́жиши м'я в душі́ моє́й си́лою Твоє́ю.
|
|
4
|
4
|
|
Да и҆сповѣ́дѧтсѧ тебѣ̀, гдⷭ҇и, всѝ ца́рїе зе́мстїи, ꙗ҆́кѡ оу҆слы́шаша всѧ̑ гл҃го́лы оу҆́стъ твои́хъ:
|
Да іспові́дяться Тебі́, Го́споди, всі ца́ріє зе́мстії, я́ко усли́шаша вся глаго́ли уст Твої́х;
|
|
5
|
5
|
|
и҆ да воспою́тъ въ пꙋте́хъ гдⷭ҇нихъ, ꙗ҆́кѡ ве́лїѧ сла́ва гдⷭ҇нѧ:
|
і да воспою́ть в путе́х Госпо́дніх, я́ко ве́лія сла́ва Госпо́дня;
|
|
6
|
6
|
|
ꙗ҆́кѡ высо́къ гдⷭ҇ь, и҆ смирє́нныѧ призира́етъ, и҆ высѡ́каѧ и҆здале́ча вѣ́сть.
|
я́ко висо́к Госпо́дь, і смире́нния призира́єть, і висо́кая іздале́ча вість.
|
|
7
|
7
|
|
А҆́ще пойдꙋ̀ посредѣ̀ ско́рби, живи́ши мѧ̀: на гнѣ́въ вра̑гъ мои́хъ просте́рлъ є҆сѝ рꙋ́кꙋ твою̀, и҆ сп҃се́ мѧ десни́ца твоѧ̀.
|
А́ще пойду́ посреді́ ско́рби, живи́ши м'я; на гнів враг мої́х просте́рл єси́ ру́ку Твою́, і спасе́ м'я десни́ця Твоя́.
|
|
8
|
8
|
|
Гдⷭ҇ь возда́стъ за мѧ̀: гдⷭ҇и, млⷭ҇ть твоѧ̀ во вѣ́къ: дѣ́лъ рꙋкꙋ̀ твоє́ю не пре́зри.
|
Госпо́дь возда́сть за м'я; Го́споди, ми́лость Твоя́ во вік; діл руку́ Твоє́ю не пре́зри.
|
|
Ѱало́мъ рл҃и
|
Псалом 138
|
|
0
|
0
|
|
Въ коне́цъ дв҃дꙋ, ѱало́мъ заха́рїинъ, въ разсѣ́ѧнїи, р҃л҃и҃.
|
В коне́ць Дави́ду, псало́м Заха́ріїн, в разсі́янії, 138.
|
|
1
|
1
|
|
Гдⷭ҇и, и҆скꙋси́лъ мѧ̀ є҆сѝ и҆ позна́лъ мѧ̀ є҆сѝ: ты̀ позна́лъ є҆сѝ сѣда́нїе моѐ и҆ воста́нїе моѐ.
|
Го́споди, іскуси́л м'я єси́ і позна́л м'я єси́; Ти позна́л єси́ сіда́ніє моє́ і воста́ніє моє́.
|
|
2
|
2
|
|
Ты̀ разꙋмѣ́лъ є҆сѝ помышлє́нїѧ моѧ̑ и҆здале́ча:
|
Ти разумі́л єси́ помишле́нія моя́ іздале́ча;
|
|
3
|
3
|
|
стезю̀ мою̀ и҆ оу҆́же моѐ ты̀ є҆сѝ и҆зслѣ́довалъ и҆ всѧ̑ пꙋти̑ моѧ̑ прови́дѣлъ є҆сѝ.
|
стезю́ мою́ і у́же моє́ Ти єси́ ізслі́довал і вся путі́ моя́ прови́діл єси́.
|
|
4
|
4
|
|
Ꙗ҆́кѡ нѣ́сть льстѝ въ ѧ҆зы́цѣ мое́мъ: сѐ, гдⷭ҇и, ты̀ позна́лъ є҆сѝ
|
Я́ко ність льсти в язи́ці моє́м; се, Го́споди, Ти позна́л єси́
|
|
5
|
5
|
|
всѧ̑ послѣ̑днѧѧ и҆ дрє́внѧѧ: ты̀ созда́лъ є҆сѝ мѧ̀ и҆ положи́лъ є҆сѝ на мнѣ̀ рꙋ́кꙋ твою̀.
|
вся послі́дняя і дре́вняя; Ти созда́л єси́ м'я і положи́л єси́ на мні ру́ку Твою́.
|
|
6
|
6
|
|
Оу҆диви́сѧ ра́зꙋмъ тво́й ѿ менє̀, оу҆тверди́сѧ, не возмогꙋ̀ къ немꙋ̀.
|
Удиви́ся ра́зум Твой от мене́, утверди́ся, не возмогу́ к Нему́.
|
|
7
|
7
|
|
Ка́мѡ пойдꙋ̀ ѿ дх҃а твоегѡ̀; и҆ ѿ лица̀ твоегѡ̀ ка́мѡ бѣжꙋ̀;
|
Ка́мо пойду́ от Ду́ха Твоєго́? І от лиця́ Твоєго́ ка́мо біжу́?
|
|
8
|
8
|
|
А҆́ще взы́дꙋ на нб҃о, ты̀ та́мѡ є҆сѝ: а҆́ще сни́дꙋ во а҆́дъ, та́мѡ є҆сѝ.
|
А́ще взи́ду на не́бо, Ти та́мо єси́; а́ще сни́ду во ад, та́мо єси́.
|
|
9
|
9
|
|
А҆́ще возмꙋ̀ крилѣ̑ моѝ ра́нѡ и҆ вселю́сѧ въ послѣ́днихъ мо́рѧ,
|
А́ще возьму́ крилі́ мої́ ра́но і вселю́ся в послі́дніх мо́ря,
|
|
10
|
10
|
|
и҆ та́мѡ бо рꙋка̀ твоѧ̀ наста́витъ мѧ̀, и҆ оу҆держи́тъ мѧ̀ десни́ца твоѧ̀.
|
і та́мо бо рука́ Твоя́ наста́вить м'я, і удержи́ть м'я десни́ця Твоя́.
|
|
11
|
11
|
|
И҆ рѣ́хъ: є҆да̀ тма̀ попере́тъ мѧ̀; и҆ но́щь просвѣще́нїе въ сла́дости мое́й.
|
І ріх: єда́ тьма попере́ть м'я? І нощ просвіще́ніє в сла́дості моє́й.
|
|
12
|
12
|
|
Ꙗ҆́кѡ тма̀ не помрачи́тсѧ ѿ тебє̀, и҆ но́щь ꙗ҆́кѡ де́нь просвѣти́тсѧ: ꙗ҆́кѡ тма̀ є҆ѧ̀, та́кѡ и҆ свѣ́тъ є҆ѧ̀.
|
Я́ко тьма не помрачи́ться от Тебе́, і нощ я́ко день просвіти́ться; я́ко тьма єя́, та́ко і світ єя́.
|
|
13
|
13
|
|
Ꙗ҆́кѡ ты̀ созда́лъ [стѧжа́лъ] є҆сѝ оу҆трѡ́бы моѧ̑, воспрїѧ́лъ мѧ̀ є҆сѝ и҆з̾ чре́ва ма́тере моеѧ̀.
|
Я́ко Ти созда́л [стяжа́л] єси́ утро́би моя́, восприя́л м'я єси́ із чре́ва ма́тере моєя́.
|
|
14
|
14
|
|
И҆сповѣ́мсѧ тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ стра́шнѡ оу҆диви́лсѧ є҆сѝ: чꙋ̑дна дѣла̀ твоѧ̑, и҆ дꙋша̀ моѧ̀ зна́етъ ѕѣлѡ̀.
|
Іспові́мся Тебі́, я́ко стра́шно удиви́лся єси́; чу́дна діла́ Твоя́, і душа́ моя́ зна́єть зіло́.
|
|
15
|
15
|
|
Не оу҆таи́сѧ ко́сть моѧ̀ ѿ тебє̀, ю҆́же сотвори́лъ є҆сѝ въ та́йнѣ, и҆ соста́въ мо́й въ преиспо́днихъ землѝ.
|
Не утаї́ся кость моя́ от Тебе́, ю́же сотвори́л єси́ в та́йні, і соста́в мой в преіспо́дніх землі́.
|
|
16
|
16
|
|
Несодѣ́ланное моѐ ви́дѣстѣ ѻ҆́чи твоѝ, и҆ въ кни́зѣ твое́й всѝ напи́шꙋтсѧ: во дне́хъ сози́ждꙋтсѧ, и҆ никто́же въ ни́хъ.
|
Несоді́ланноє моє́ ви́дісті о́чі Твої́, і в кни́зі Твоє́й всі напи́шуться; во днех сози́ждуться, і нікто́же в них.
|
|
17
|
17
|
|
Мнѣ́ же ѕѣлѡ̀ че́стни бы́ша дрꙋ́зи твоѝ, бж҃е, ѕѣлѡ̀ оу҆тверди́шасѧ влады́чєствїѧ и҆́хъ:
|
Мні же зіло́ че́стні би́ша дру́зі Твої́, Бо́же, зіло́ утверди́шася влади́чествія їх;
|
|
18
|
18
|
|
и҆зочтꙋ̀ и҆̀хъ, и҆ па́че песка̀ оу҆мно́жатсѧ: воста́хъ, и҆ є҆щѐ є҆́смь съ тобо́ю.
|
ізочту́ їх, і па́че піска́ умно́жаться; воста́х, і єще́ єсьм с Тобо́ю.
|
|
19
|
19
|
|
А҆́ще и҆збїе́ши грѣ́шники, бж҃е: мꙋ́жїе крове́й, оу҆клони́тесѧ ѿ менє̀.
|
А́ще ізбіє́ши грі́шники, Бо́же; му́жіє крове́й, уклоні́теся от мене́.
|
|
20
|
20
|
|
Ꙗ҆́кѡ ревни́ви є҆стѐ въ помышле́нїихъ, прїи́мꙋтъ въ сꙋетꙋ̀ гра́ды твоѧ̑.
|
Я́ко ревни́ві єсте́ в помишле́ніїх, при́ймуть в суєту́ гра́ди Твоя́.
|
|
21
|
21
|
|
Не ненави́дѧщыѧ ли тѧ̀, гдⷭ҇и, возненави́дѣхъ, и҆ ѡ҆ вразѣ́хъ твои́хъ и҆ста́ѧхъ;
|
Не ненави́дящия ли Тя, Го́споди, возненави́діх, і о вразі́х Твої́х іста́ях?
|
|
22
|
22
|
|
Соверше́нною не́навистїю возненави́дѣхъ ѧ҆̀: во врагѝ бы́ша мѝ.
|
Соверше́нною не́навистію возненави́діх я; во враги́ би́ша мі.
|
|
23
|
23
|
|
И҆скꙋси́ мѧ, бж҃е, и҆ оу҆вѣ́ждь се́рдце моѐ: и҆стѧжи́ мѧ и҆ разꙋмѣ́й стєзѝ моѧ̑:
|
Іскуси́ м'я, Бо́же, і уві́ждь се́рдце моє́; істяжи́ м'я і разумі́й стезі́ моя́;
|
|
24
|
24
|
|
и҆ ви́ждь, а҆́ще пꙋ́ть беззако́нїѧ во мнѣ̀, и҆ наста́ви мѧ̀ на пꙋ́ть вѣ́ченъ.
|
і виждь, а́ще путь беззако́нія во мні, і наста́ви м'я на путь ві́чен.
|
|
Ѱало́мъ рл҃ѳ
|
Псалом 139
|
|
0
|
0
|
|
Въ коне́цъ, ѱало́мъ дв҃дꙋ, р҃л҃ѳ҃.
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 139.
|
|
1
|
1
|
|
И҆зми́ мѧ, гдⷭ҇и, ѿ человѣ́ка лꙋка́ва, ѿ мꙋ́жа непра́ведна и҆зба́ви мѧ̀:
|
Ізми́ м'я, Го́споди, от челові́ка лука́ва, от му́жа непра́ведна ізба́ви м'я;
|
|
2
|
2
|
|
и҆̀же помы́слиша непра́вдꙋ въ се́рдцы, ве́сь де́нь ѡ҆полча́хꙋ бра̑ни:
|
і́же поми́слиша непра́вду в се́рдці, весь день ополча́ху бра́ні;
|
|
3
|
3
|
|
и҆з̾ѡстри́ша ѧ҆зы́къ сво́й ꙗ҆́кѡ ѕмїи́нъ: ꙗ҆́дъ а҆́спїдовъ под̾ оу҆стна́ми и҆́хъ.
|
ізостри́ша язи́к свой, я́ко змії́н; яд а́спідов под устна́ми їх.
|
|
4
|
4
|
|
Сохрани́ мѧ, гдⷭ҇и, и҆з̾ рꙋкѝ грѣ́шничи, ѿ человѣ̑къ непра́ведныхъ и҆зми́ мѧ, и҆̀же помы́слиша запѧ́ти стѡпы̀ моѧ̑.
|
Сохрани́ м'я, Го́споди, із руки́ грі́шничі, от челові́к непра́ведних ізми́ м'я, і́же поми́слиша зап'я́ті стопи́ моя́.
|
|
5
|
5
|
|
Скры́ша го́рдїи сѣ́ть мнѣ̀ и҆ оу҆́жы, препѧ́ша сѣ́ть нога́ма мои́ма:
|
Скри́ша го́рдії сіть мні і у́жи, преп'я́ша сіть нога́ма мої́ма;
|
|
6
|
6
|
|
при стезѝ собла́зны положи́ша мѝ.
|
при стезі́ собла́зни положи́ша мі.
|
|
7
|
7
|
|
Рѣ́хъ гдⷭ҇еви: бг҃ъ мо́й є҆сѝ ты̀, внꙋшѝ, гдⷭ҇и, гла́съ моле́нїѧ моегѡ̀.
|
Ріх Го́сподеві: Бог мой єси́ Ти, внуши́, Го́споди, глас моле́нія моєго́.
|
|
8
|
8
|
|
Гдⷭ҇и, гдⷭ҇и, си́ло спⷭ҇нїѧ моегѡ̀, ѡ҆сѣни́лъ є҆сѝ над̾ главо́ю мое́ю въ де́нь бра́ни.
|
Го́споди, Го́споди! Си́ло спаcе́нія моєго́, осіни́л єси́ над главо́ю моє́ю в день бра́ні.
|
|
9
|
9
|
|
Не преда́ждь менѐ, гдⷭ҇и, ѿ жела́нїѧ моегѡ̀ грѣ́шникꙋ: помы́слиша на мѧ̀, не ѡ҆ста́ви менѐ, да не когда̀ вознесꙋ́тсѧ.
|
Не преда́ждь мене́, Го́споди, от жела́нія моєго́ грі́шнику; поми́слиша на м'я, не оста́ви мене́, да не когда́ вознесу́ться.
|
|
10
|
10
|
|
Ѱало́мъ ѡ҆крꙋже́нїѧ и҆́хъ, трꙋ́дъ оу҆сте́нъ и҆́хъ покры́етъ ѧ҆̀.
|
Псало́м окруже́нія їх, труд усте́н їх покри́єть я.
|
|
11
|
11
|
|
Падꙋ́тъ на ни́хъ оу҆́глїѧ ѻ҆́гнєннаѧ, низложи́ши ѧ҆̀ во страсте́хъ, и҆ не постоѧ́тъ.
|
Паду́ть на них у́глія о́гненная, низложи́ши я во страсте́х, і не постоя́ть.
|
|
12
|
12
|
|
Мꙋ́жъ ѧ҆зы́ченъ не и҆спра́витсѧ на землѝ: мꙋ́жа непра́ведна ѕла̑ѧ оу҆ловѧ́тъ во и҆стлѣ́нїе.
|
Муж язи́чен не іспра́виться на землі́; му́жа непра́ведна зла́я улов'я́ть во істлі́ніє.
|
|
13
|
13
|
|
Позна́хъ, ꙗ҆́кѡ сотвори́тъ гдⷭ҇ь сꙋ́дъ ни́щымъ и҆ ме́сть оу҆бѡ́гимъ.
|
Позна́х, я́ко сотвори́ть Госпо́дь суд ни́щим і месть убо́гим.
|
|
14
|
14
|
|
Ѻ҆ба́че првⷣнїи и҆сповѣ́дѧтсѧ и҆́мени твоемꙋ̀, и҆ вселѧ́тсѧ пра́вїи съ лице́мъ твои́мъ.
|
Оба́че пра́веднії іспові́дяться і́мені Твоєму́, і вселя́ться пра́вії с лице́м Твої́м.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ рм҃
|
Псалом 140
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, р҃м҃.
|
Псало́м Дави́ду, 140.
|
|
1
|
1
|
|
Гдⷭ҇и, воззва́хъ къ тебѣ̀, оу҆слы́ши мѧ̀: вонмѝ гла́сꙋ моле́нїѧ моегѡ̀, внегда̀ воззва́ти мѝ къ тебѣ̀.
|
Го́споди, воззва́х к Тебі́, усли́ши м'я; воньми́ гла́су моле́нія моєго́, внегда́ воззва́ти мі к Тебі́.
|
|
2
|
2
|
|
Да и҆спра́витсѧ моли́тва моѧ̀ ꙗ҆́кѡ кади́ло пред̾ тобо́ю: воздѣѧ́нїе рꙋкꙋ̀ моє́ю, же́ртва вече́рнѧѧ.
|
Да іспра́виться моли́тва моя́, я́ко кади́ло пред Тобо́ю; воздія́ніє руку́ моє́ю — же́ртва вече́рняя.
|
|
3
|
3
|
|
Положѝ, гдⷭ҇и, хране́нїе оу҆стѡ́мъ мои̑мъ и҆ две́рь ѡ҆гражде́нїѧ ѡ҆ оу҆стна́хъ мои́хъ.
|
Положи́, Го́споди, хране́ніє усто́м мої́м і двер огражде́нія о устна́х мої́х.
|
|
4
|
4
|
|
Не оу҆клонѝ се́рдце моѐ въ словеса̀ лꙋка́вствїѧ, непщева́ти вины̀ ѡ҆ грѣсѣ́хъ съ челѡвѣ̑ки дѣ́лающими беззако́нїе: и҆ не сочтꙋ́сѧ со и҆збра́нными и҆́хъ.
|
Не уклони́ се́рдце моє́ в словеса́ лука́вствія — непщева́ти вини́ о грісі́х с челові́ки, ді́лающими беззако́ніє; і не сочту́ся со ізбра́нними їх.
|
|
5
|
5
|
|
Нака́жетъ мѧ̀ првⷣникъ ми́лостїю и҆ ѡ҆бличи́тъ мѧ̀, є҆ле́й же грѣ́шнагѡ да не нама́ститъ главы̀ моеѧ̀: ꙗ҆́кѡ є҆щѐ и҆ моли́тва моѧ̀ во благоволе́нїихъ и҆́хъ.
|
Нака́жеть м'я пра́ведник ми́лостію і обличи́ть м'я, єле́й же грі́шнаго да не нама́стить глави́ моєя́; я́ко єще́ і моли́тва моя́ во благоволе́ніїх їх.
|
|
6
|
6
|
|
Пожє́рты бы́ша при ка́мени сꙋдїи̑ и҆́хъ: оу҆слы́шатсѧ глагѡ́ли моѝ, ꙗ҆́кѡ возмого́ша [оу҆слади́шасѧ].
|
Поже́рти би́ша при ка́мені судії́ їх; усли́шаться глаго́ли мої́, я́ко возмого́ша [услади́шася].
|
|
7
|
7
|
|
Ꙗ҆́кѡ то́лща землѝ просѣ́десѧ на землѝ, расточи́шасѧ кѡ́сти и҆́хъ при а҆́дѣ.
|
Я́ко то́лща землі́ просі́деся на землі́, расточи́шася ко́сті їх при а́ді.
|
|
8
|
8
|
|
Ꙗ҆́кѡ къ тебѣ̀, гдⷭ҇и, гдⷭ҇и, ѻ҆́чи моѝ: на тѧ̀ оу҆пова́хъ, не ѿимѝ дꙋ́шꙋ мою̀:
|
Я́ко к Тебі́, Го́споди, Го́споди, о́чі мої́; на Тя упова́х, не отими́ ду́шу мою́;
|
|
9
|
9
|
|
сохрани́ мѧ ѿ сѣ́ти, ю҆́же соста́виша мѝ, и҆ ѿ собла̑знъ дѣ́лающихъ беззако́нїе.
|
сохрани́ м'я от сі́ті, ю́же соста́виша мі, і от собла́зн ді́лающих беззако́ніє.
|
|
10
|
10
|
|
Падꙋ́тъ во мре́жꙋ свою̀ грѣ̑шницы: є҆ди́нъ є҆́смъ а҆́зъ, до́ндеже прейдꙋ̀.
|
Паду́ть во мре́жу свою́ грі́шници; єди́н єсьм аз, до́ндеже прейду́.
|
|
Ѱало́мъ рм҃а
|
Псалом 141
|
|
1
|
1
|
|
Ра́зꙋма дв҃дꙋ, внегда̀ бы́ти є҆мꙋ̀ въ верте́пѣ молѧ́щемꙋсѧ, р҃м҃а҃.
|
Ра́зума Дави́ду, внегда́ би́ти єму́ в верте́пі моля́щемуся, 141.
|
|
2
|
2
|
|
Гла́сомъ мои́мъ ко гдⷭ҇ꙋ воззва́хъ, гла́сомъ мои́мъ ко гдⷭ҇ꙋ помоли́хсѧ.
|
Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, гла́сом мої́м ко Го́споду помоли́хся.
|
|
3
|
3
|
|
Пролїю̀ пред̾ ни́мъ моле́нїе моѐ, печа́ль мою̀ пред̾ ни́мъ возвѣщꙋ̀.
|
Пролію́ пред Ним моле́ніє моє́, печа́ль мою́ пред Ним возвіщу́.
|
|
4
|
4
|
|
Внегда̀ и҆зчеза́ти ѿ менє̀ дꙋ́хꙋ моемꙋ̀, и҆ ты̀ позна́лъ є҆сѝ стєзѝ моѧ̑: на пꙋтѝ се́мъ, по немꙋ́же хожда́хъ, скры́ша сѣ́ть мнѣ̀.
|
Внегда́ ізчеза́ти от мене́ ду́ху моєму́, і Ти позна́л єси́ стезі́ моя́; на путі́ сем, по нему́же хожда́х, скри́ша сіть мні.
|
|
5
|
5
|
|
Сматрѧ́хъ ѡ҆деснꙋ́ю и҆ возглѧ́дахъ, и҆ не бѣ̀ зна́ѧй менѐ: поги́бе бѣ́гство ѿ менє̀, и҆ нѣ́сть взыска́ѧй дꙋ́шꙋ мою̀.
|
Сматря́х одесну́ю і возгля́дах, і не бі зна́яй мене́; поги́бе бі́гство от мене́, і ність взиска́яй ду́шу мою́.
|
|
6
|
6
|
|
Воззва́хъ къ тебѣ̀, гдⷭ҇и, рѣ́хъ: ты̀ є҆сѝ оу҆пова́нїе моѐ, ча́сть моѧ̀ є҆сѝ на землѝ живы́хъ.
|
Воззва́х к Тебі́, Го́споди, ріх: Ти єси́ упова́ніє моє́, часть моя́ єси́ на землі́ живи́х.
|
|
7
|
7
|
|
Вонмѝ моле́нїю моемꙋ̀, ꙗ҆́кѡ смири́хсѧ ѕѣлѡ̀: и҆зба́ви мѧ̀ ѿ гонѧ́щихъ мѧ̀, ꙗ҆́кѡ оу҆крепи́шасѧ па́че менє̀.
|
Воньми́ моле́нію моєму́, я́ко смири́хся зіло́; ізба́ви м'я от гоня́щих м'я, я́ко укріпи́шася па́че мене́.
|
|
8
|
8
|
|
И҆зведѝ и҆з̾ темни́цы дꙋ́шꙋ мою̀, и҆сповѣ́датисѧ и҆́мени твоемꙋ̀: менѐ ждꙋ́тъ првⷣницы, до́ндеже возда́си мнѣ̀.
|
Ізведи́ із темни́ці ду́шу мою́, іспові́датися і́мені Твоєму́; мене́ ждуть пра́ведници, до́ндеже возда́си мні.
|
|
Ѱало́мъ рм҃в
|
Псалом 142
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, є҆гда̀ гонѧ́ше є҆го̀ а҆вессалѡ́мъ сы́нъ є҆гѡ̀, р҃м҃в҃.
|
Псало́м Дави́ду, єгда́ гоня́ше єго́ Авессало́м, син єго́, 142.
|
|
1
|
1
|
|
Гдⷭ҇и, оу҆слы́ши моли́твꙋ мою̀, внꙋшѝ моле́нїе моѐ во и҆́стинѣ твое́й, оу҆слы́ши мѧ̀ въ пра́вдѣ твое́й:
|
Го́споди, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ моле́ніє моє́ во і́стині Твоє́й, усли́ши м'я в пра́вді Твоє́й;
|
|
2
|
2
|
|
и҆ не вни́ди въ сꙋ́дъ съ рабо́мъ твои́мъ, ꙗ҆́кѡ не ѡ҆правди́тсѧ пред̾ тобо́ю всѧ́къ живы́й.
|
і не вни́ди в суд с рабо́м Твої́м, я́ко не оправди́ться пред Тобо́ю всяк живи́й.
|
|
3
|
3
|
|
Ꙗ҆́кѡ погна̀ вра́гъ дꙋ́шꙋ мою̀: смири́лъ є҆́сть въ зе́млю живо́тъ мо́й: посади́лъ мѧ̀ є҆́сть въ те́мныхъ, ꙗ҆́кѡ мє́ртвыѧ вѣ́ка.
|
Я́ко погна́ враг ду́шу мою́; смири́л єсть в зе́млю живо́т мой; посади́л м'я єсть в те́мних, я́ко ме́ртвия ві́ка.
|
|
4
|
4
|
|
И҆ оу҆ны̀ во мнѣ̀ дꙋ́хъ мо́й, во мнѣ̀ смѧте́сѧ се́рдце моѐ.
|
І уни́ во мні дух мой, во мні см'яте́ся се́рдце моє́.
|
|
5
|
5
|
|
Помѧнꙋ́хъ дни̑ дрє́внїѧ, поꙋчи́хсѧ во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ твои́хъ, въ творе́нїихъ рꙋкꙋ̀ твоє́ю поꙋча́хсѧ.
|
Пом'яну́х дні дре́внія, поучи́хся во всіх ді́ліх Твої́х, в творе́ніїх руку́ Твоє́ю поуча́хся.
|
|
6
|
6
|
|
Воздѣ́хъ къ тебѣ̀ рꙋ́цѣ моѝ: дꙋша̀ моѧ̀ ꙗ҆́кѡ землѧ̀ безво́днаѧ тебѣ̀.
|
Возді́х к Тебі́ ру́ці мої́; душа́ моя́, я́ко земля́ безво́дная, Тебі́.
|
|
7
|
7
|
|
Ско́рѡ оу҆слы́ши мѧ̀, гдⷭ҇и, и҆зчезѐ дꙋ́хъ мо́й: не ѿвратѝ лица̀ твоегѡ̀ ѿ менє̀, и҆ оу҆подо́блюсѧ низходѧ́щымъ въ ро́въ.
|
Ско́ро усли́ши м'я, Го́споди, ізчезе́ дух мой; не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́, і уподо́блюся низходя́щим в ров.
|
|
8
|
8
|
|
Слы́шанꙋ сотворѝ мнѣ̀ заꙋ́тра млⷭ҇ть твою̀, ꙗ҆́кѡ на тѧ̀ оу҆пова́хъ: скажѝ мнѣ̀, гдⷭ҇и, пꙋ́ть, въ ѻ҆́ньже пойдꙋ̀, ꙗ҆́кѡ къ тебѣ̀ взѧ́хъ дꙋ́шꙋ мою̀.
|
Сли́шану сотвори́ мні зау́тра ми́лость Твою́, я́ко на Тя упова́х; скажи́ мні, Го́споди, путь, в о́ньже пойду́, я́ко к Тебі́ взях ду́шу мою́.
|
|
9
|
9
|
|
И҆зми́ мѧ ѿ вра̑гъ мои́хъ, гдⷭ҇и, къ тебѣ̀ прибѣго́хъ.
|
Ізми́ м'я от враг мої́х, Го́споди, к Тебі́ прибіго́х.
|
|
10
|
10
|
|
Наꙋчи́ мѧ твори́ти во́лю твою̀, ꙗ҆́кѡ ты̀ є҆сѝ бг҃ъ мо́й: дх҃ъ тво́й бл҃гі́й наста́витъ мѧ̀ на зе́млю пра́вꙋ.
|
Научи́ м'я твори́ти во́лю Твою́, я́ко Ти єси́ Бог мой; Дух Твой Благи́й наста́вить м'я на зе́млю пра́ву.
|
|
11
|
11
|
|
И҆́мене твоегѡ̀ ра́ди, гдⷭ҇и, живи́ши мѧ̀ пра́вдою твое́ю: и҆зведе́ши ѿ печа́ли дꙋ́шꙋ мою̀:
|
І́мене Твоєго́ ра́ди, Го́споди, живи́ши м'я пра́вдою Твоє́ю; ізведе́ши от печа́лі ду́шу мою́;
|
|
12
|
12
|
|
и҆ млⷭ҇тїю твое́ю потреби́ши врагѝ моѧ̑ и҆ погꙋби́ши всѧ̑ стꙋжа́ющыѧ дꙋшѝ мое́й: ꙗ҆́кѡ а҆́зъ ра́бъ тво́й є҆́смь.
|
і ми́лостію Твоє́ю потреби́ши враги́ моя́ і погуби́ши вся стужа́ющия душі́ моє́й; я́ко аз раб Твой єсьм.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ рм҃г
|
Псалом 143
|
|
0
|
0
|
|
Ѱало́мъ дв҃дꙋ, къ голїа́ѳꙋ, р҃м҃г҃.
|
Псало́м Дави́ду, к Голіа́фу, 143.
|
|
1
|
1
|
|
Блгⷭ҇ве́нъ гдⷭ҇ь бг҃ъ мо́й, наꙋча́ѧй рꙋ́цѣ моѝ на ѡ҆полче́нїе, пе́рсты моѧ̑ на бра́нь.
|
Благоcлове́н Госпо́дь Бог мой, науча́яй ру́ці мої́ на ополче́ніє, пе́рсти моя́ на брань.
|
|
2
|
2
|
|
Млⷭ҇ть моѧ̀ и҆ прибѣ́жище моѐ, застꙋ́пникъ мо́й и҆ и҆зба́витель мо́й, защи́титель мо́й, и҆ на него̀ оу҆пова́хъ: повинꙋ́ѧй лю́ди моѧ̑ под̾ мѧ̀.
|
Ми́лость моя́ і прибі́жище моє́, Засту́пник мой і Ізба́витель мой, Защи́титель мой, і на Него́ упова́х; повину́яй лю́ди моя́ под м'я.
|
|
3
|
3
|
|
Гдⷭ҇и, что̀ є҆́сть человѣ́къ, ꙗ҆́кѡ позна́лсѧ є҆сѝ є҆мꙋ̀; и҆лѝ сы́нъ человѣ́чь, ꙗ҆́кѡ вмѣнѧ́еши є҆гѡ̀;
|
Го́споди, что єсть челові́к, я́ко позна́лся єси́ єму́? Іли́ син челові́ч, я́ко вміня́єши єго́?
|
|
4
|
4
|
|
Человѣ́къ сꙋетѣ̀ оу҆подо́бисѧ: дні́е є҆гѡ̀ ꙗ҆́кѡ сѣ́нь прехо́дѧтъ.
|
Челові́к суєті́ уподо́бися; дні́є єго́ — я́ко сінь прехо́дять.
|
|
5
|
5
|
|
Гдⷭ҇и, преклонѝ нб҃са̀, и҆ сни́ди: косни́сѧ гора́мъ, и҆ воздымѧ́тсѧ:
|
Го́споди, преклони́ небеса́ і сни́ди; косни́ся гора́м — і воздим'я́ться;
|
|
6
|
6
|
|
блеснѝ мо́лнїю, и҆ разжене́ши ѧ҆̀: послѝ стрѣ́лы твоѧ̑, и҆ смѧте́ши ѧ҆̀.
|
блесни́ мо́лнію — і разжене́ши я; посли́ стрі́ли Твоя́ — і см'яте́ши я.
|
|
7
|
7
|
|
Послѝ рꙋ́кꙋ твою̀ съ высоты̀, и҆зми́ мѧ и҆ и҆зба́ви мѧ̀ ѿ во́дъ мно́гихъ, и҆з̾ рꙋкѝ сынѡ́въ чꙋжди́хъ,
|
Посли́ ру́ку Твою́ с висоти́, ізми́ м'я і ізба́ви м'я от вод мно́гих, із руки́ сино́в чужди́х,
|
|
8
|
8
|
|
и҆́хже оу҆ста̀ глаго́лаша сꙋетꙋ̀, и҆ десни́ца и҆́хъ десни́ца непра́вды.
|
ї́хже уста́ глаго́лаша суєту́, і десни́ця їх — десни́ця непра́вди.
|
|
9
|
9
|
|
Бж҃е, пѣ́снь но́вꙋ воспою̀ тебѣ̀, во ѱалти́ри десѧтострꙋ́ннѣмъ пою̀ тебѣ̀:
|
Бо́же, піснь но́ву воспою́ Тебі́, во псалти́рі десятостру́ннім пою́ Тебі́;
|
|
10
|
10
|
|
даю́щемꙋ спⷭ҇нїе царє́мъ, и҆збавлѧ́ющемꙋ дв҃да раба̀ своего̀ ѿ меча̀ лю́та.
|
даю́щему спасе́ніє царе́м, ізбавля́ющему Дави́да, раба́ Своєго́, от меча́ лю́та.
|
|
11
|
11
|
|
И҆зба́ви мѧ̀ и҆ и҆зми́ мѧ и҆з̾ рꙋкѝ сынѡ́въ чꙋжди́хъ, и҆́хже оу҆ста̀ глаго́лаша сꙋетꙋ̀, и҆ десни́ца и҆́хъ десни́ца непра́вды:
|
Ізба́ви м'я і ізми́ м'я із руки́ сино́в чужди́х, ї́хже уста́ глаго́лаша суєту́, і десни́ця їх — десни́ця непра́вди;
|
|
12
|
12
|
|
и҆́хже сы́нове и҆́хъ ꙗ҆́кѡ новосаждє́нїѧ водрꙋжє́наѧ въ ю҆́ности свое́й, дщє́ри и҆́хъ оу҆до́брєны, преꙋкра́шєны ꙗ҆́кѡ подо́бїе хра́ма:
|
ї́хже си́нове їх — я́ко новосажде́нія водруже́ная в ю́ності своє́й, дще́рі їх удо́брени, преукра́шени, я́ко подо́біє хра́ма;
|
|
13
|
13
|
|
храни̑лища и҆́хъ и҆спо́лнєна, ѿрыга̑ющаѧ ѿ сегѡ̀ въ сїѐ: ѻ҆́вцы и҆́хъ многоплѡ́дны, мно́жащыѧсѧ во и҆схо́дищихъ свои́хъ: воло́ве и҆́хъ то́лсти:
|
храни́лища їх іспо́лнена, отрига́ющая от сего́ в сіє́; о́вці їх многопло́дни, мно́жащияся во ісхо́дищих свої́х; воло́ве їх то́лсті;
|
|
14
|
14
|
|
нѣ́сть паде́нїѧ ѡ҆пло́тꙋ, нижѐ прохо́да, нижѐ во́плѧ въ сто́гнахъ и҆́хъ.
|
ність паде́нія опло́ту, ніже́ прохо́да, ніже́ во́пля в сто́гнах їх.
|
|
15
|
15
|
|
Оу҆бл҃жи́ша лю́ди, и҆̀мже сїѧ̑ сꙋ́ть: бл҃же́ни лю́дїе, и҆̀мже гдⷭ҇ь бг҃ъ и҆́хъ.
|
Ублажи́ша лю́ди, ї́мже сія́ суть; блаже́нні лю́діє, ї́мже Госпо́дь Бог їх.
|
|
Ѱало́мъ рм҃д
|
Псалом 144
|
|
0
|
0
|
|
Хвала̀ дв҃дꙋ, р҃м҃д҃.
|
Хвала́ Дави́ду, 144.
|
|
1
|
1
|
|
Вознесꙋ́ тѧ, бж҃е мо́й, цр҃ю̀ мо́й, и҆ благословлю̀ и҆́мѧ твоѐ въ вѣ́къ и҆ въ вѣ́къ вѣ́ка.
|
Вознесу́ Тя, Бо́же мой, Царю́ мой, і благословлю́ і́м'я Твоє́ в вік і в вік ві́ка.
|
|
2
|
2
|
|
На всѧ́къ де́нь благословлю́ тѧ, и҆ восхвалю̀ и҆́мѧ твоѐ въ вѣ́къ и҆ въ вѣ́къ вѣ́ка.
|
На всяк день благословлю́ Тя, і восхвалю́ і́м'я Твоє́ в вік і в вік ві́ка.
|
|
3
|
3
|
|
Ве́лїй гдⷭ҇ь и҆ хва́ленъ ѕѣлѡ̀, и҆ вели́чїю є҆гѡ̀ нѣ́сть конца̀.
|
Ве́лій Госпо́дь і хва́лен зіло́, і вели́чію Єго́ ність конця́.
|
|
4
|
4
|
|
Ро́дъ и҆ ро́дъ восхва́лѧтъ дѣла̀ твоѧ̑ и҆ си́лꙋ твою̀ возвѣстѧ́тъ:
|
Род і род восхва́лять діла́ Твоя́ і си́лу Твою́ возвістя́ть;
|
|
5
|
5
|
|
великолѣ́пїе сла́вы ст҃ы́ни твоеѧ̀ возглаго́лютъ и҆ чꙋдеса̀ твоѧ̑ повѣ́дѧтъ:
|
великолі́піє сла́ви святи́ні Твоєя́ возглаго́лють і чудеса́ Твоя́ пові́дять;
|
|
6
|
6
|
|
и҆ си́лꙋ стра́шныхъ твои́хъ рекꙋ́тъ и҆ вели́чїе твоѐ повѣ́дѧтъ:
|
і си́лу стра́шних Твої́х реку́ть і вели́чіє Твоє́ пові́дять;
|
|
7
|
7
|
|
па́мѧть мно́жества бл҃гости твоеѧ̀ ѿры́гнꙋтъ и҆ пра́вдою твое́ю возра́дꙋютсѧ.
|
па́м'ять мно́жества бла́гости Твоєя́ отри́гнуть і пра́вдою Твоє́ю возра́дуються.
|
|
8
|
8
|
|
Ще́дръ и҆ млⷭ҇тивъ гдⷭ҇ь, долготерпѣли́въ и҆ многомлⷭ҇тивъ.
|
Щедр і ми́лостив Госпо́дь, долготерпіли́в і многоми́лостив.
|
|
9
|
9
|
|
Бл҃гъ гдⷭ҇ь всѧ́чєскимъ, и҆ щедрѡ́ты є҆гѡ̀ на всѣ́хъ дѣ́лѣхъ є҆гѡ̀.
|
Благ Госпо́дь вся́чеським, і щедро́ти Єго́ на всіх ді́ліх Єго́.
|
|
10
|
10
|
|
Да и҆сповѣ́дѧтсѧ тебѣ̀, гдⷭ҇и, всѧ̑ дѣла̀ твоѧ̑, и҆ прпⷣбнїи твоѝ да благословѧ́тъ тѧ̀:
|
Да іспові́дяться Тебі́, Го́споди, вся діла́ Твоя́, і преподо́бнії Твої́ да благослов'я́ть Тя;
|
|
11
|
11
|
|
сла́вꙋ црⷭ҇твїѧ твоегѡ̀ рекꙋ́тъ и҆ си́лꙋ твою̀ возглаго́лютъ,
|
сла́ву Ца́рствія Твоєго́ реку́ть і си́лу Твою́ возглаго́лють,
|
|
12
|
12
|
|
сказа́ти сыновѡ́мъ человѣ́чєскимъ си́лꙋ твою̀ и҆ сла́вꙋ великолѣ́пїѧ црⷭ҇твїѧ твоегѡ̀.
|
сказа́ти синово́м челові́чеським си́лу Твою́ і сла́ву великолі́пія Ца́рствія Твоєго́.
|
|
13
|
13
|
|
Црⷭ҇тво твоѐ црⷭ҇тво всѣ́хъ вѣкѡ́въ, и҆ влⷣчество твоѐ во всѧ́комъ ро́дѣ и҆ ро́дѣ. Вѣ́ренъ гдⷭ҇ь во всѣ́хъ словесѣ́хъ свои́хъ и҆ прпⷣбенъ во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ свои́хъ.
|
Ца́рство Твоє́ — Ца́рство всіх віко́в, і влади́чество Твоє́ во вся́ком ро́ді і ро́ді. Ві́рен Госпо́дь во всіх словесі́х Свої́х і преподо́бен во всіх ді́ліх Свої́х.
|
|
14
|
14
|
|
Оу҆твержда́етъ гдⷭ҇ь всѧ̑ низпа́дающыѧ и҆ возставлѧ́етъ всѧ̑ низве́ржєнныѧ.
|
Утвержда́єть Госпо́дь вся низпа́дающия і возставля́єть вся низве́рженния.
|
|
15
|
15
|
|
Ѻ҆́чи всѣ́хъ на тѧ̀ оу҆пова́ютъ, и҆ ты̀ дае́ши и҆̀мъ пи́щꙋ во благовре́менїи:
|
О́чі всіх на Тя упова́ють, і Ти дає́ши їм пи́щу во благовре́менії;
|
|
16
|
16
|
|
ѿверза́еши ты̀ рꙋ́кꙋ твою̀ и҆ и҆сполнѧ́еши всѧ́кое живо́тно бл҃говоле́нїѧ.
|
отверза́єши Ти ру́ку Твою́ і ісполня́єши вся́коє живо́тно благоволе́нія.
|
|
17
|
17
|
|
Првⷣнъ гдⷭ҇ь во всѣ́хъ пꙋте́хъ свои́хъ и҆ прпⷣбенъ во всѣ́хъ дѣ́лѣхъ свои́хъ.
|
Пра́веден Госпо́дь во всіх путе́х Свої́х і преподо́бен во всіх ді́ліх Свої́х.
|
|
18
|
18
|
|
Бли́з̾ гдⷭ҇ь всѣ̑мъ призыва́ющымъ є҆го̀, всѣ̑мъ призыва́ющымъ є҆го̀ во и҆́стинѣ:
|
Близ Госпо́дь всім призива́ющим Єго́, всім призива́ющим Єго́ во і́стині;
|
|
19
|
19
|
|
во́лю боѧ́щихсѧ є҆гѡ̀ сотвори́тъ, и҆ моли́твꙋ и҆́хъ оу҆слы́шитъ, и҆ сп҃се́тъ ѧ҆̀.
|
во́лю боя́щихся Єго́ сотвори́ть, і моли́тву їх усли́шить, і спасе́ть я.
|
|
20
|
20
|
|
Храни́тъ гдⷭ҇ь всѧ̑ лю́бѧщыѧ є҆го̀, и҆ всѧ̑ грѣ́шники потреби́тъ.
|
Храни́ть Госпо́дь вся лю́б'ящия Єго́, і вся грі́шники потреби́ть.
|
|
21
|
21
|
|
Хвалꙋ̀ гдⷭ҇ню возглаго́лютъ оу҆ста̀ моѧ̑: и҆ да благослови́тъ всѧ́ка пло́ть и҆́мѧ ст҃о́е є҆гѡ̀ въ вѣ́къ и҆ въ вѣ́къ вѣ́ка.
|
Хвалу́ Госпо́дню возглаго́лють уста́ моя́; і да благослови́ть вся́ка плоть і́м'я свято́є Єго́ в вік і в вік ві́ка.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ рм҃є
|
Псалом 145
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, а҆гге́а и҆ заха́рїи, р҃м҃е҃.
|
Аллилу́я, Агге́я і Заха́рії, 145.
|
|
1
|
1
|
|
Хвалѝ, дꙋшѐ моѧ̀, гдⷭ҇а:
|
Хвали́, душе́ моя́, Го́спода;
|
|
2
|
2
|
|
восхвалю̀ гдⷭ҇а въ животѣ̀ мое́мъ, пою̀ бг҃ꙋ моемꙋ̀, до́ндеже є҆́смь.
|
восхвалю́ Го́спода в животі́ моє́м, пою́ Бо́гу моєму́, до́ндеже єсьм.
|
|
3
|
3
|
|
Не надѣ́йтесѧ на кнѧ̑зи, на сы́ны человѣ́чєскїѧ, въ ни́хже нѣ́сть спⷭ҇нїѧ.
|
Не наді́йтеся на кня́зі, на си́ни челові́чеськія, в ни́хже ність спаcе́нія.
|
|
4
|
4
|
|
И҆зы́детъ дꙋ́хъ є҆гѡ̀, и҆ возврати́тсѧ въ зе́млю свою̀: въ то́й де́нь поги́бнꙋтъ всѧ̑ помышлє́нїѧ є҆гѡ̀.
|
Ізи́деть дух єго́, і возврати́ться в зе́млю свою́; в той день поги́бнуть вся помишле́нія єго́.
|
|
5
|
5
|
|
Бл҃же́нъ, є҆мꙋ́же бг҃ъ і҆а́кѡвль помо́щникъ є҆гѡ̀, оу҆пова́нїе є҆гѡ̀ на гдⷭ҇а бг҃а своего̀,
|
Блаже́н, єму́же Бог Іа́ковль помо́щник єго́, упова́ніє єго́ на Го́спода Бо́га своєго́,
|
|
6
|
6
|
|
сотво́ршаго не́бо и҆ зе́млю, мо́ре, и҆ всѧ̑, ꙗ҆̀же въ ни́хъ: хранѧ́щаго и҆́стинꙋ въ вѣ́къ,
|
сотво́ршаго не́бо і зе́млю, мо́ре і вся, я́же в них; храня́щаго і́стину в вік,
|
|
7
|
7
|
|
творѧ́щаго сꙋ́дъ ѡ҆би̑димымъ, даю́щаго пи́щꙋ а҆́лчꙋщымъ. Гдⷭ҇ь рѣши́тъ ѡ҆кова̑нныѧ:
|
творя́щаго суд оби́димим, даю́щаго пи́щу а́лчущим. Госпо́дь ріши́ть окова́нния;
|
|
8
|
8
|
|
гдⷭ҇ь оу҆мꙋдрѧ́етъ слѣпцы̀: гдⷭ҇ь возво́дитъ низве́ржєнныѧ: гдⷭ҇ь лю́битъ првⷣники.
|
Госпо́дь умудря́єть сліпці́; Госпо́дь возво́дить низве́рженния; Госпо́дь лю́бить пра́ведники.
|
|
9
|
9
|
|
Гдⷭ҇ь храни́тъ прише́лцы, си́ра и҆ вдовꙋ̀ прїи́метъ, и҆ пꙋ́ть грѣ́шныхъ погꙋби́тъ.
|
Госпо́дь храни́ть прише́лці, си́ра і вдову́ при́йметь, і путь грі́шних погуби́ть.
|
|
10
|
10
|
|
Воцр҃и́тсѧ гдⷭ҇ь во вѣ́къ, бг҃ъ тво́й, сїѡ́не, въ ро́дъ и҆ ро́дъ.
|
Воцари́ться Госпо́дь во вік, Бог Твой, Сіо́не, в род і род.
|
|
Ѱало́мъ рм҃ѕ
|
Псалом 146
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃м҃ѕ҃.
|
Аллилу́я, 146.
|
|
1
|
1
|
|
Хвали́те гдⷭ҇а, ꙗ҆́кѡ бл҃гъ ѱало́мъ: бг҃ови на́шемꙋ да оу҆слади́тсѧ хвале́нїе.
|
Хвалі́те Го́спода, я́ко благ псало́м; Бо́гові на́шему да услади́ться хвале́ніє.
|
|
2
|
2
|
|
Зи́ждай і҆ерⷭ҇ли́ма гдⷭ҇ь: разсѣ̑ѧнїѧ і҆и҃лєва собере́тъ:
|
Зи́ждай Ієрусали́ма Госпо́дь; разсі́янія Ізра́їлєва собере́ть;
|
|
3
|
3
|
|
и҆зцѣлѧ́ѧй сокрꙋшє́нныѧ се́рдцемъ и҆ ѡ҆бѧзꙋ́ѧй сокрꙋшє́нїѧ и҆́хъ:
|
ізціля́яй сокруше́нния се́рдцем і об'язу́яй сокруше́нія їх;
|
|
4
|
4
|
|
и҆зчита́ѧй мно́жество ѕвѣ́здъ, и҆ всѣ̑мъ и҆̀мъ и҆мена̀ нарица́ѧй.
|
ізчита́яй мно́жество звізд, і всім їм імена́ нарица́яй.
|
|
5
|
5
|
|
Ве́лїй гдⷭ҇ь на́шъ, и҆ ве́лїѧ крѣ́пость є҆гѡ̀, и҆ ра́зꙋма є҆гѡ̀ нѣ́сть числа̀.
|
Ве́лій Госпо́дь наш, і ве́лія крі́пость Єго́, і ра́зума Єго́ ність числа́.
|
|
6
|
6
|
|
Прїе́млѧй крѡ́ткїѧ гдⷭ҇ь, смирѧ́ѧй же грѣ́шники до землѝ.
|
Приє́мляй кро́ткия Госпо́дь, смиря́яй же грі́шники до землі́.
|
|
7
|
7
|
|
Начни́те гдⷭ҇еви во и҆сповѣ́данїи, по́йте бг҃ови на́шемꙋ въ гꙋ́слехъ:
|
Начні́те Го́сподеві во іспові́данії, по́йте Бо́гові на́шему в гу́слех;
|
|
8
|
8
|
|
ѡ҆дѣва́ющемꙋ не́бо ѡ҆́блаки, оу҆готовлѧ́ющемꙋ землѝ до́ждь: прозѧба́ющемꙋ на гора́хъ травꙋ̀ и҆ ѕла́къ на слꙋ́жбꙋ человѣ́кѡмъ:
|
одіва́ющему не́бо о́блаки, уготовля́ющему землі́ дождь; прозяба́ющему на гора́х траву́ і злак на слу́жбу челові́ком;
|
|
9
|
9
|
|
даю́щемꙋ скотѡ́мъ пи́щꙋ и҆́хъ, и҆ птенцє́мъ вра́нѡвымъ призыва́ющымъ є҆го̀.
|
даю́щему ското́м пи́щу їх і птенце́м вра́новим, призива́ющим Єго́.
|
|
10
|
10
|
|
Не въ си́лѣ ко́нстѣй восхо́щетъ, нижѐ въ лы́стѣхъ мꙋ́жескихъ бл҃говоли́тъ:
|
Не в си́лі ко́нстій восхо́щеть, ніже́ в ли́стіх му́жеських благоволи́ть;
|
|
11
|
11
|
|
бл҃говоли́тъ гдⷭ҇ь въ боѧ́щихсѧ є҆гѡ̀ и҆ во оу҆пова́ющихъ на млⷭ҇ть є҆гѡ̀.
|
благоволи́ть Госпо́дь в боя́щихся Єго́ і во упова́ющих на ми́лость Єго́.
|
|
Ѱало́мъ рм҃з
|
Псалом 147
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, а҆гге́а и҆ заха́рїи, р҃м҃з҃.
|
Аллилу́я, Агге́я і Заха́рії, 147.
|
|
1
|
1
|
|
Похвалѝ, і҆ерⷭ҇ли́ме, гдⷭ҇а, хвалѝ бг҃а твоего̀, сїѡ́не:
|
Похвали́, Ієрусали́ме, Го́спода, хвали́ Бо́га Твоєго́, Сіо́не;
|
|
2
|
2
|
|
ꙗ҆́кѡ оу҆крѣпѝ верєѝ вра́тъ твои́хъ, блгⷭ҇вѝ сы́ны твоѧ̑ въ тебѣ̀.
|
я́ко укріпи́ вереї́ врат Твої́х, благослови́ си́ни Твоя́ в Тебі́.
|
|
3
|
3
|
|
Полага́ѧй предѣ́лы твоѧ̑ ми́ръ, и҆ тꙋ́ка пшени́чна насыща́ѧй тѧ̀:
|
Полага́яй преді́ли Твоя́ мир, і ту́ка пшени́чна насища́яй Тя;
|
|
4
|
4
|
|
посыла́ѧй сло́во своѐ землѝ, до ско́рости тече́тъ сло́во є҆гѡ̀,
|
посила́яй сло́во Своє́ землі́, до ско́рости тече́ть сло́во Єго́,
|
|
5
|
5
|
|
даю́щагѡ снѣ́гъ сво́й ꙗ҆́кѡ во́лнꙋ, мглꙋ̀ ꙗ҆́кѡ пе́пелъ посыпа́ющагѡ,
|
даю́щаго сніг Свой, я́ко во́лну*, мглу — я́ко пе́пел посипа́ющаго,
|
|
6
|
6
|
|
мета́ющагѡ го́лоть сво́й ꙗ҆́кѡ хлѣ́бы: проти́вꙋ лица̀ мра́за є҆гѡ̀ кто̀ постои́тъ;
|
мета́ющаго го́лоть* Свой, я́ко хлі́би; проти́ву лиця́ мра́за* Єго́ кто постої́ть?
|
|
7
|
7
|
|
По́слетъ сло́во своѐ, и҆ и҆ста́етъ ѧ҆̀: дхне́тъ дꙋ́хъ є҆гѡ̀, и҆ потекꙋ́тъ во́ды.
|
По́слеть сло́во Своє́, і іста́єть я; дхнеть дух Єго́, і потеку́ть во́ди.
|
|
8
|
8
|
|
Возвѣща́ѧй сло́во своѐ і҆а́кѡвꙋ, ѡ҆правда̑нїѧ и҆ сꙋдбы̑ своѧ̑ і҆и҃леви:
|
Возвіща́яй сло́во Своє́ Іа́кову, оправда́нія і судьби́ Своя́ Ізра́їлеві;
|
|
9
|
9
|
|
не сотворѝ та́кѡ всѧ́комꙋ ꙗ҆зы́кꙋ, и҆ сꙋдбы̑ своѧ̑ не ꙗ҆вѝ и҆̀мъ.
|
не сотвори́ та́ко вся́кому язи́ку, і судьби́ Своя́ не яви́ їм.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ рм҃и
|
Псалом 148
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, а҆гге́а и҆ заха́рїи, р҃м҃и҃.
|
Аллилу́я, Агге́я і Заха́рії, 148.
|
|
1
|
1
|
|
Хвали́те гдⷭ҇а съ нб҃съ, хвали́те є҆го̀ въ вы́шнихъ.
|
Хвалі́те Го́спода с небе́с, хвалі́те Єго́ в ви́шніх.
|
|
2
|
2
|
|
Хвали́те є҆го̀ всѝ а҆́гг҃ли є҆гѡ̀: хвали́те є҆го̀, всѧ̑ си̑лы є҆гѡ̀.
|
Хвалі́те Єго́ всі а́нгели Єго́; хвалі́те Єго́, вся си́ли Єго́.
|
|
3
|
3
|
|
Хвали́те є҆го̀, со́лнце и҆ лꙋна̀: хвали́те є҆го̀ всѧ̑ ѕвѣ́зды и҆ свѣ́тъ.
|
Хвалі́те Єго́, со́лнце і луна́; хвалі́те Єго́ вся зві́зди і світ.
|
|
4
|
4
|
|
Хвали́те є҆го̀, нб҃са̀ нб҃съ и҆ вода̀, ꙗ҆́же превы́ше небе́съ.
|
Хвалі́те Єго́, небеса́ небе́с, і вода́, я́же преви́ше небе́с.
|
|
5
|
5
|
|
Да восхва́лѧтъ и҆́мѧ гдⷭ҇не: ꙗ҆́кѡ то́й речѐ, и҆ бы́ша: то́й повелѣ̀, и҆ созда́шасѧ.
|
Да восхва́лять і́м'я Госпо́днє; я́ко Той рече́ — і би́ша; Той повелі́ — і созда́шася.
|
|
6
|
6
|
|
Поста́ви ѧ҆̀ въ вѣ́къ и҆ въ вѣ́къ вѣ́ка: повелѣ́нїе положѝ, и҆ не ми́мѡ и҆́детъ.
|
Поста́ви я в вік і в вік ві́ка; повелі́ніє положи́, і не ми́мо і́деть.
|
|
7
|
7
|
|
Хвали́те гдⷭ҇а ѿ землѝ, ѕмі́еве и҆ всѧ̑ бє́здны:
|
Хвалі́те Го́спода от землі́, змі́єве і вся бе́здни;
|
|
8
|
8
|
|
ѻ҆́гнь, гра́дъ, снѣ́гъ, го́лоть, дꙋ́хъ бꙋ́ренъ, творѧ̑щаѧ сло́во є҆гѡ̀:
|
огнь, град, сніг, го́лоть, дух бу́рен, творя́щая сло́во Єго́;
|
|
9
|
9
|
|
го́ры и҆ всѝ хо́лми, древа̀ плодонѡ́сна и҆ всѝ ке́дри:
|
го́ри і всі хо́лми, древа́ плодоно́сна і всі ке́дри;
|
|
10
|
10
|
|
ѕвѣ́рїе и҆ всѝ ско́ти, га́ди и҆ пти̑цы перна̑ты:
|
зві́ріє і всі ско́ти, га́ди і пти́ці перна́ти;
|
|
11
|
11
|
|
ца́рїе зе́мстїи и҆ всѝ лю́дїе, кнѧ̑зи и҆ всѝ сꙋдїи̑ зе́мстїи:
|
ца́ріє зе́мстії і всі лю́діє, кня́зі і всі судії́ зе́мстії;
|
|
12
|
12
|
|
ю҆́нѡши и҆ дѣ̑вы, ста́рцы съ ю҆́нотами.
|
ю́ноші і ді́ви, ста́рці с ю́нотами.
|
|
13
|
13
|
|
Да восхва́лѧтъ и҆́мѧ гдⷭ҇не: ꙗ҆́кѡ вознесе́сѧ и҆́мѧ тогѡ̀ є҆ди́нагѡ, и҆сповѣ́данїе є҆гѡ̀ на землѝ и҆ на нб҃сѝ.
|
Да восхва́лять і́м'я Госпо́днє; я́ко вознесе́ся і́м'я Того́ Єди́наго, іспові́даніє Єго́ на землі́ і на небесі́.
|
|
14
|
14
|
|
И҆ вознесе́тъ ро́гъ люді́й свои́хъ: пѣ́снь всѣ̑мъ прпⷣбнымъ є҆гѡ̀, сыновѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, лю́демъ приближа́ющымсѧ є҆мꙋ̀.
|
І вознесе́ть рог люді́й Свої́х; піснь всім преподо́бним Єго́, синово́м Ізра́їлевим, лю́дем приближа́ющимся Єму́.
|
|
Ѱало́мъ рм҃ѳ
|
Псалом 149
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃м҃ѳ҃.
|
Аллилу́я, 149.
|
|
1
|
1
|
|
Воспо́йте гдⷭ҇еви пѣ́снь но́вꙋ: хвале́нїе є҆гѡ̀ въ цр҃кви прпⷣбныхъ.
|
Воспо́йте Го́сподеві піснь но́ву; хвале́ніє Єго́ в це́ркві преподо́бних.
|
|
2
|
2
|
|
Да возвесели́тсѧ і҆и҃ль ѡ҆ сотво́ршемъ є҆го̀, и҆ сы́нове сїѡ́ни возра́дꙋютсѧ ѡ҆ цр҃ѝ свое́мъ.
|
Да возвесели́ться Ізра́їль о сотво́ршем Єго́, і си́нове Сіо́ні возра́дуються о Царі́ своє́м.
|
|
3
|
3
|
|
Да восхва́лѧтъ и҆́мѧ є҆гѡ̀ въ ли́цѣ, въ тѷмпа́нѣ и҆ ѱалти́ри да пою́тъ є҆мꙋ̀.
|
Да восхва́лять і́м'я Єго́ в ли́ці, в тимпа́ні і псалти́рі да пою́ть Єму́.
|
|
4
|
4
|
|
Ꙗ҆́кѡ бл҃говоли́тъ гдⷭ҇ь въ лю́дехъ свои́хъ, и҆ вознесе́тъ крѡ́ткїѧ во спⷭ҇нїе.
|
Я́ко благоволи́ть Госпо́дь в лю́дех Свої́х, і вознесе́ть кро́ткия во спасе́ніє.
|
|
5
|
5
|
|
Восхва́лѧтсѧ прпⷣбнїи во сла́вѣ и҆ возра́дꙋютсѧ на ло́жахъ свои́хъ.
|
Восхва́ляться преподо́бнії во сла́ві і возра́дуються на ло́жах свої́х.
|
|
6
|
6
|
|
Возношє́нїѧ бж҃їѧ въ горта́ни и҆́хъ, и҆ мечи̑ ѻ҆бою́дꙋ ѻ҆стры̀ въ рꙋка́хъ и҆́хъ:
|
Возноше́нія Бо́жия в горта́ні їх, і мечі́ обою́ду остри́ в рука́х їх;
|
|
7
|
7
|
|
сотвори́ти ѿмще́нїе во ꙗ҆зы́цѣхъ, ѡ҆бличє́нїѧ въ лю́дехъ:
|
сотвори́ти отмще́ніє во язи́ціх, обличе́нія в лю́дех;
|
|
8
|
8
|
|
свѧза́ти цари̑ и҆́хъ пꙋ̑ты, и҆ сла̑вныѧ и҆́хъ рꙋчны́ми ѡ҆кѡ́вы желѣ́зными:
|
св'яза́ти царі́ їх пу́ти, і сла́вния їх ручни́ми око́ви желі́зними;
|
|
9
|
9
|
|
сотвори́ти въ ни́хъ сꙋ́дъ напи́санъ. Сла́ва сїѧ̀ бꙋ́детъ всѣ̑мъ прпⷣбнымъ є҆гѡ̀.
|
сотвори́ти в них суд напи́сан. Сла́ва сія́ бу́деть всім преподо́бним Єго́.
|
|
Ѱало́мъ рн҃
|
Псалом 150
|
|
0
|
0
|
|
А҆ллилꙋ́їа, р҃н҃.
|
Аллилу́я, 150.
|
|
1
|
1
|
|
Хвали́те бг҃а во ст҃ы́хъ є҆гѡ̀, хвали́те є҆го̀ во оу҆тверже́нїи си́лы є҆гѡ̀:
|
Хвалі́те Бо́га во святи́х Єго́, хвалі́те Єго́ во утверже́нії си́ли Єго́;
|
|
2
|
2
|
|
хвали́те є҆го̀ на си́лахъ [въ си́лахъ] є҆гѡ̀, хвали́те є҆го̀ по мно́жествꙋ вели́чествїѧ є҆гѡ̀:
|
хвалі́те Єго́ на си́лах [в си́лах] Єго́, хвалі́те єго́ по мно́жеству вели́чествія Єго́;
|
|
3
|
3
|
|
хвали́те є҆го̀ во гла́сѣ трꙋ́бнѣмъ, хвали́те є҆го̀ во ѱалти́ри и҆ гꙋ́слехъ:
|
хвалі́те Єго́ во гла́сі тру́бнім, хвалі́те Єго́ во псалти́рі і гу́слех;
|
|
4
|
4
|
|
хвали́те є҆го̀ въ тѷмпа́нѣ и҆ ли́цѣ, хвали́те є҆го̀ во стрꙋ́нахъ и҆ ѻ҆рга́нѣ:
|
хвалі́те Єго́ в тимпа́ні і ли́ці, хвалі́те Єго́ во стру́нах і орга́ні;
|
|
5
|
5
|
|
хвали́те є҆го̀ въ кѷмва́лѣхъ доброгла́сныхъ, хвали́те є҆го̀ въ кѷмва́лѣхъ восклица́нїѧ.
|
хвалі́те Єго́ в кимва́ліх доброгла́сних, хвалі́те Єго́ в кимва́ліх восклица́нія.
|
|
6
|
6
|
|
Всѧ́кое дыха́нїе да хва́литъ гдⷭ҇а.
|
Вся́коє диха́ніє да хва́лить Го́спода.
|
|
1001
|
1001
|
|
Сла́ва:
|
Сла́ва:
|
|
Ѱало́мъ рн҃а
|
Псалом 151
|
|
0
|
0
|
|
Се́й ѱало́мъ ѡ҆со́бь пи́санъ, дв҃довъ, и҆ внѣ̀ числа̀ р҃н҃ ѱалмѡ́въ, внегда̀ є҆динобо́рствоваше на голїа́ѳа
|
Сей псало́м осо́б пи́сан, Дави́дов, і вні числа́ 150 псалмо́в, внегда́ єдинобо́рствоваше на Голіа́фа
|
|
1
|
1
|
|
Ма́лъ бѣ́хъ въ бра́тїи мое́й и҆ ю҆́ншїй въ домꙋ̀ ѻ҆тца̀ моегѡ̀: пасо́хъ ѻ҆́вцы ѻ҆тца̀ моегѡ̀.
|
Мал біх в бра́тії моє́й і ю́нший в дому́ отця́ моєго́; пасо́х о́вці отця́ моєго́.
|
|
2
|
2
|
|
Рꙋ́цѣ моѝ сотвори́стѣ ѻ҆рга́нъ, и҆ пе́рсты моѝ соста́виша ѱалти́рь.
|
Ру́ці мої́ сотвори́сті орга́н, і пе́рсти мої́ соста́виша псалти́р.
|
|
3
|
3
|
|
И҆ кто̀ возвѣсти́тъ гдⷭ҇еви моемꙋ̀; Са́мъ гдⷭ҇ь, са́мъ оу҆слы́шитъ:
|
І кто возвісти́ть Го́сподеві моєму́? Сам Госпо́дь, Сам усли́шить;
|
|
4
|
4
|
|
Са́мъ посла̀ а҆́гг҃ла своего̀, и҆ взѧ́тъ мѧ̀ ѿ ѻ҆ве́цъ ѻ҆тца̀ моегѡ̀, и҆ пома́за мѧ̀ є҆ле́емъ пома́занїѧ своегѡ̀.
|
Сам посла́ а́нгела Своєго́, і взят м'я от ове́ць отця́ моєго́, і пома́за м'я єле́єм пома́занія Своєго́.
|
|
5
|
5
|
|
Бра́тїѧ моѧ̑ добрѝ и҆ вели́цы: и҆ не бл҃говолѝ въ ни́хъ гдⷭ҇ь.
|
Бра́тія моя́ добрі́ і вели́ці; і не благоволи́ в них Госпо́дь.
|
|
6
|
6
|
|
И҆зыдо́хъ въ срѣ́тенїе и҆ноплеме́нникꙋ, и҆ проклѧ́тъ мѧ̀ і҆́дѡлы свои́ми.
|
Ізидо́х в срі́теніє іноплеме́ннику, і прокля́т м'я і́доли свої́ми.
|
|
7
|
7
|
|
А҆́зъ же и҆сто́ргнꙋвъ ме́чь ѿ негѡ̀, ѡ҆безгла́вихъ є҆го̀ и҆ ѿѧ́хъ поноше́нїе ѿ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ.
|
Аз же істо́ргнув меч от него́, обезгла́вих єго́ і от'я́х поноше́ніє от сино́в Ізра́їлевих.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.