|
Глава́ з҃
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
| Что̀ оу҆ви́дите оу҆ сꙋламі́тїны; приходѧ́щаѧ ꙗ҆́кѡ ли́ки полкѡ́въ, что̀ оу҆краси́шасѧ стѡпы̀ твоѧ̑ во ѡ҆бꙋ́тїихъ твои́хъ, дщѝ нада́влѧ; чи́ны бедрꙋ̑ твоє́ю подо́бни оу҆серѧ́зємь, дѣ́лꙋ рꙋ́къ хꙋдо́жника: | «Озирнись, озирнись, Суламита! озирнись, озирнись, — і ми подивимося на тебе». Що вам дивитися на Суламиту, як на хоровод манаїмський? |
|
2
|
2
|
| пꙋ́пъ тво́й ча́ша и҆сточе́на, не лиша́емаѧ мста̀: чре́во твоѐ ꙗ҆́кѡ сто́гъ пшени́цы, ѡ҆гражде́нъ въ крі́нахъ: | О, які прекрасні ноги твої у сандаліях, дочко знана! Округлення стегон твоїх, як намисто, справа рук майстерного художника; |
|
3
|
3
|
| два̀ сосца̑ твоѧ̑, ꙗ҆́кѡ два̀ мла̑да близнецы̀ се́рны: | живіт твій — кругла чаша, в якій не вичерпується духмяне вино; утроба твоя — ворох пшениці, обставлений лілеями; |
|
4
|
4
|
| вы́ѧ твоѧ̀ ꙗ҆́кѡ сто́лпъ слоно́вый: ѻ҆́чи твоѝ ꙗ҆́кѡ є҆зе́ра во є҆севѡ́нѣ, во врата́хъ дще́рей мно́гихъ: но́съ тво́й ꙗ҆́кѡ сто́лпъ лїва́нскїй, сматрѧ́ѧй лицѐ дама́ска: | два соски твої — як двоє козенят, двійня сарн; |
|
5
|
5
|
| глава̀ твоѧ̀ на тебѣ̀ ꙗ҆́кѡ карми́лъ (гора̀), и҆ заплете́нїе главы̀ твоеѧ̀ ꙗ҆́кѡ багрѧни́ца, ца́рь оу҆вѧ́занъ въ прериста́нїих. | шия твоя — як стовп зі слонової кості; очі твої — озерця есевонські, що біля воріт Батраббима; ніс твій — вежа ливанська, повернена до Дамаска; |
|
6
|
6
|
| Что̀ оу҆краси́ласѧ є҆сѝ, и҆ что̀ оу҆слади́ласѧ є҆сѝ, любы̀, во сла́достехъ твои́хъ; | голова твоя на тобі, як Кармил, і волосся на голові твоїй, як пурпур; цар захоплений твоїми кучерями. |
|
7
|
7
|
| Сїѐ вели́чество твоѐ: оу҆подо́биласѧ є҆сѝ фі́нїкꙋ, и҆ сосца̑ твоѧ̑ грезнѡ́мъ. | Яка ти прекрасна, як приваблива, люба, твоєю миловидістю! |
|
8
|
8
|
| Реко́хъ: взы́дꙋ на фі́нїкъ, оу҆держꙋ̀ высотꙋ̀ є҆гѡ̀: и҆ бꙋ́дꙋтъ сосцы̀ твоѝ ꙗ҆́кѡ гре́знове вїногра́да, и҆ вонѧ̀ ноздре́й твои́хъ ꙗ҆́кѡ ꙗ҆́блѡка: | Цей стан твій схожий на пальму, і груди твої на виноградні грона. |
|
9
|
9
|
| и҆ горта́нь тво́й ꙗ҆́кѡ вїно̀ бла́го, ходѧ́щее бра́тꙋ моемꙋ̀ въ пра́вость, дово́лно оу҆стна́мъ мои̑мъ и҆ зꙋбѡ́мъ. | Подумав я: заліз би я на пальму, схопився б за гілки її; і груди твої були б замість грон винограду, і запах від ніздрів твоїх, як від яблук; |
|
10
|
10
|
| А҆́зъ бра́тꙋ моемꙋ̀, и҆ ко мнѣ̀ ѡ҆браще́нїе є҆гѡ̀. | уста твої — як відмінне вино. Воно тече прямо до друга мого, насолоджує вуста стомлених. |
|
11
|
11
|
| Прїидѝ, бра́те мо́й, и҆ взы́демъ на село̀, водвори́мсѧ въ се́лѣхъ: | Я належу другу моєму, і до мене звернене бажання його. |
|
12
|
12
|
| оу҆ра́нимъ въ вїногра́ды, оу҆ви́димъ а҆́ще процвѣтѐ вїногра́дъ, процвѣто́ша ли ѻ҆во́щїе, процвѣто́ша ли ꙗ҆́блѡка; та́мѡ да́мъ тебѣ̀ сосца̑ моѧ̑. | Прийди, любий мій, вийдемо у поле, побудем у селах; |
|
13
|
13
|
| Мандраго́ры да́ша воню̀, и҆ при две́рехъ на́шихъ всѝ плоды̀ но́вїи: до ве́тхихъ, бра́те мо́й, соблюдо́хъ тѝ. | зранку підемо у виноградники, подивимося, чи розпустилася виноградна лоза, чи розкрилися бруньки, чи розцвіли гранатові яблука; там я виявлю пестощі мої тобі |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.