|
Глава́ з҃
|
Κεφάλαιο 7
|
|
1
|
1
|
| Є҆́смь бо и҆ а҆́зъ человѣ́къ сме́ртенъ, подо́бенъ всѣ̑мъ и҆ земноро́днагѡ внꙋ́къ первозда́ннагѡ: | ΕΙΜΙ μὲν κἀγὼ θνητὸς ἄνθρωπος ἴσος ἅπασι καὶ γηγενοῦς ἀπόγονος πρωτοπλάστου· καὶ ἐν κοιλίᾳ μητρὸς ἐγλύφην σὰρξ |
|
2
|
2
|
| и҆ во чре́вѣ ма́терни и҆з̾ѡбрази́хсѧ пло́ть, въ десѧтомѣ́сѧчнѣмъ вре́мени согꙋсти́всѧ въ кро́ви ѿ сѣ́мене мꙋ́жеска и҆ оу҆слажде́нїѧ сно́мъ соше́дшагѡсѧ. | δεκαμηνιαίῳ χρόνῳ παγεὶς ἐν αἵματι ἐκ σπέρματος ἀνδρὸς καὶ ἡδονῆς ὕπνῳ συνελθούσης. |
|
3
|
3
|
| И҆ а҆́зъ рожде́нъ воспрїѧ́хъ ѻ҆́бщагѡ а҆́ера и҆ на подобостра́стнꙋю зе́млю спадо́хъ, пе́рвый гла́съ подо́бный всѣ̑мъ и҆спꙋсти́хъ пла́ча: | καὶ ἐγώ δὲ γενόμενος ἔσπασα τὸν κοινὸν ἀέρα καὶ ἐπὶ τὴν ὁμοιοπαθῆ κατέπεσον γῆν, πρώτην φωνὴν τὴν ὁμοίαν πᾶσιν ἴσα κλαίων· |
|
4
|
4
|
| въ пелена́хъ воскормле́нъ є҆́смь, и҆ съ (вели́кимъ) прилѣжа́нїемъ: | ἐν σπαργάνοις ἀνετράφην καὶ ἐν φροντίσιν· |
|
5
|
5
|
| ни є҆ди́нъ бо ца́рь и҆́но и҆мѣ̀ рожде́нїѧ нача́ло, | οὐδεὶς γὰρ βασιλεὺς ἑτέραν ἔσχε γενέσεως ἀρχήν, |
|
6
|
6
|
| є҆ди́нъ бо вхо́дъ всѣ̑мъ є҆́сть въ житїѐ, подо́бенъ же и҆ и҆схо́дъ. | μία δὲ πάντων εἴσοδος εἰς τὸν βίον, ἔξοδός τε ἴση. |
|
7
|
7
|
| Сегѡ̀ ра́ди помоли́хсѧ, и҆ да́нъ бы́сть мнѣ̀ ра́зꙋмъ: призва́хъ, и҆ прїи́де на мѧ̀ дꙋ́хъ премꙋ́дрости. | διὰ τοῦτο ηὐξάμην, καὶ φρόνησις ἐδόθη μοι· ἐπεκαλεσάμην, καὶ ἦλθέ μοι πνεῦμα σοφίας. |
|
8
|
8
|
| Предсꙋди́хъ ю҆̀ па́че ски́птрѡвъ и҆ престо́лѡвъ, и҆ бога́тство ничто́же вмѣни́хъ ко сравне́нїю тоѧ̀, | προέκρινα αὐτὴν σκήπτρων καὶ θρόνων καὶ πλοῦτον οὐδὲν ἡγησάμην ἐν συγκρίσει αὐτῆς· |
|
9
|
9
|
| нижѐ оу҆подо́бихъ є҆ѧ̀ ка́меню драгоцѣ́нномꙋ, ꙗ҆́кѡ всѐ зла́то пред̾ не́ю песо́къ ма́лый, и҆ ꙗ҆́кѡ бре́нїе вмѣни́тсѧ пред̾ не́ю сребро̀: | οὐδὲ ὡμοίωσα αὐτῇ λίθον ἀτίμητον, ὅτι ὁ πᾶς χρυσὸς ἐν ὄψει αὐτῆς ψάμμος ὀλίγη, καὶ ὡς πηλὸς λογισθήσεται ἄργυρος ἐναντίον αὐτῆς. |
|
10
|
10
|
| па́че здра́вїѧ и҆ красоты̀ возлюби́хъ ю҆̀ и҆ пред̾избра́хъ ю҆̀ вмѣ́стѡ свѣ́та и҆мѣ́ти, ꙗ҆́кѡ неꙋгаса́емо є҆́сть блиста́нїе є҆ѧ̀. | ὑπὲρ ὑγίειαν καὶ εὐμορφίαν ἠγάπησα αὐτὴν καὶ προειλόμην αὐτὴν ἀντὶ φωτὸς ἔχειν, ὅτι ἀκοίμητον τὸ ἐκ ταύτης φέγγος. |
|
11
|
11
|
| Прїидо́ша же мнѣ̀ блага̑ѧ всѧ̑ вкꙋ́пѣ съ не́ю и҆ безчи́слено бога́тство рꙋка́ма є҆ѧ̀: | ἦλθε δέ μοι τὰ ἀγαθὰ ὁμοῦ πάντα μετ᾿ αὐτῆς καὶ ἀναρίθμητος πλοῦτος ἐν χερσὶν αὐτῆς. |
|
12
|
12
|
| и҆ возвесели́хсѧ ѡ҆ всѣ́хъ, ꙗ҆́кѡ и҆́ми ѡ҆блада́етъ премꙋ́дрость: не вѣ́дѣхъ же ю҆̀ роди́телницꙋ бы́ти си́хъ. | εὐφράνθην δὲ ἐπὶ πᾶσιν, ὅτι αὐτῶν ἡγεῖται σοφία, ἠγνόουν δὲ αὐτὴν γενέτιν εἶναι τούτων. |
|
13
|
13
|
| Неле́стнѣ наꙋчи́хсѧ, без̾ за́висти преподаю̀ и҆ бога́тства є҆ѧ̀ не сокрыва́ю: | ἀδόλως τε ἔμαθον ἀφθόνως τε μεταδίδωμι, τὸν πλοῦτον αὐτῆς οὐκ ἀποκρύπτομαι· |
|
14
|
14
|
| неѡскꙋ́дно бо є҆́сть сокро́вище человѣ́кѡмъ, є҆́же оу҆потреби́вшїи къ бг҃ꙋ посла́шасѧ въ содрꙋже́нїе, дара́ми ѿ наказа́нїѧ предста́влени. | ἀνεκλιπὴς γὰρ θησαυρός ἐστιν ἀνθρώποις, ὃν οἱ χρησάμενοι πρὸς Θεὸν ἐστείλαντο φιλίαν διὰ τὰς ἐκ παιδείας δωρεὰς συσταθέντες. |
|
15
|
15
|
| Мнѣ́ же дадѐ бг҃ъ глаго́лати по разꙋмѣ́нїю и҆ мнѣ́ти досто́йнѣ ѡ҆ подава́емыхъ, ꙗ҆́кѡ то́й и҆ премꙋ́дрости предводи́тель є҆́сть и҆ премꙋ́дрыхъ и҆спра́витель: | ᾿Εμοὶ δὲ δῴη ὁ Θεὸς εἰπεῖν κατὰ γνώμην καὶ ἐνθυμηθῆναι ἀξίως τῶν δεδομένων, ὅτι αὐτὸς καὶ τῆς σοφίας ὁδηγός ἐστι καὶ τῶν σοφῶν διορθωτής. |
|
16
|
16
|
| въ рꙋкꙋ́ бо є҆гѡ̀ и҆ мы̀ и҆ словеса̀ на̑ша, и҆ всѧ́кїй ра́зꙋмъ и҆ дѣ́лъ хꙋдо́жество. | ἐν γὰρ χειρὶ αὐτοῦ καὶ ἡμεῖς καὶ οἱ λόγοι ἡμῶν πᾶσά τε φρόνησις καὶ ἐργατειῶν ἐπιστήμη. |
|
17
|
17
|
| Се́й бо дадѐ мнѣ̀ ѡ҆ сꙋ́щихъ позна́нїе нело́жное, позна́ти составле́нїе мі́ра и҆ дѣ́йствїе стїхі́й, | αὐτὸς γάρ μοι ἔδωκε τῶν ὄντων γνῶσιν ἀψευδῆ εἰδέναι σύστασιν κόσμου καὶ ἐνέργειαν στοιχείων, |
|
18
|
18
|
| нача́ло и҆ коне́цъ и҆ среди́нꙋ време́нъ, возвра́тѡвъ премѣ̑ны и҆ и҆змѣнє́нїѧ време́нъ, | ἀρχὴν καὶ τέλος καὶ μεσότητα χρόνων, τροπῶν ἀλλαγὰς καὶ μεταβολὰς καιρῶν, |
|
19
|
19
|
| лѣ́тъ крꙋ́ги и҆ ѕвѣ́здъ расположє́нїѧ, | ἐνιαυτῶν κύκλους καὶ ἀστέρων θέσεις, |
|
20
|
20
|
| є҆стество̀ живо́тныхъ и҆ гнѣ́въ ѕвѣре́й, вѣ́трѡвъ оу҆си́лїе и҆ помышлє́нїѧ человѣ́кѡвъ, ра́знство лѣ́тораслемъ и҆ си̑лы коре́нїй. | φύσεις ζῴων καὶ θυμοὺς θηρίων, πνευμάτων βίας καὶ διαλογισμοὺς ἀνθρώπων, διαφορὰς φυτῶν καὶ δυνάμεις ριζῶν, |
|
21
|
21
|
| И҆ є҆ли̑ка сꙋ́ть скры̑та и҆ ꙗ҆́вна, позна́хъ: всѣ́хъ бо хꙋдо́жница наꙋчи́ мѧ премꙋ́дрость. | ὅσα τέ ἐστι κρυπτὰ καὶ ἐμφανῆ ἔγνων· ἡ γὰρ πάντων τεχνῖτις ἐδίδαξέ με σοφία. |
|
22
|
22
|
| Є҆́сть бо въ то́й дꙋ́хъ ра́зꙋма ст҃ъ, є҆диноро́дный, многоча́стный, то́нкїй, благодви́жный, свѣ́тлый, нескве́рный, ꙗ҆́сный, невреди́телный, благолюби́вый, ѻ҆́стръ, невозбра́ненъ, благодѣ́лателенъ, | ῎Εστι γὰρ ἐν αὐτῇ πνεῦμα νοερόν, ἅγιον, μονογενές, πολυμερές, λεπτόν, εὐκίνητον, τρανόν, ἀμόλυντον, σαφές, ἀπήμαντον, φιλάγαθον, ὀξύ, ἀκώλυτον, εὐεργετικόν, |
|
23
|
23
|
| человѣколюби́въ, и҆звѣ́стный, крѣ́пкїй, безпеча́льный, всеси́льный, всеви́дѧй, и҆ сквозѣ̀ всѧ̑ проходѧ́й дꙋ́хи разꙋми̑чныѧ, чи̑стыѧ, тонча́йшыѧ. | φιλάνθρωπον, βέβαιον, ἀσφαλές, ἀμέριμνον, παντοδύναμον, πανεπίσκοπον καὶ διὰ πάντων χωροῦν πνευμάτων νοερῶν καθαρῶν λεπτοτάτων. |
|
24
|
24
|
| Всѧ́кагѡ бо движе́нїѧ подви́жнѣйша є҆́сть премꙋ́дрость: достиза́етъ же и҆ проница́етъ сквозѣ̀ всѧ́чєскаѧ ра́ди (своеѧ̀) чистоты̀. | πάσης γὰρ κινήσεως κινητικώτερον σοφία, διήκει δὲ καὶ χωρεῖ διὰ πάντων διὰ τὴν καθαρότητα· |
|
25
|
25
|
| Па́ра бо є҆́сть си́лы бж҃їѧ и҆ и҆злїѧ́нїе вседержи́телѧ сла́вы чи́стое: сегѡ̀ ра́ди ничто́же ѡ҆скверне́но на ню̀ напа́даетъ. | ἀτμὶς γάρ ἐστι τῆς τοῦ Θεοῦ δυνάμεως καὶ ἀπόρροια τῆς τοῦ Παντοκράτορος δόξης εἰλικρινής· διὰ τοῦτο οὐδὲν μεμιαμμένον εἰς αὐτὴν παρεμπίπτει. |
|
26
|
26
|
| Сїѧ́нїе бо є҆́сть свѣ́та прⷭ҇носꙋ́щнагѡ и҆ зерца́ло непоро́чно бж҃їѧ дѣ́йствїѧ и҆ ѡ҆́бразъ бл҃госты́ни є҆гѡ̀. | ἀπαύγασμα γάρ ἐστι φωτὸς ἀϊδίου καὶ ἔσοπτρον ἀκηλίδωτον τῆς τοῦ Θεοῦ ἐνεργείας καὶ εἰκὼν τῆς ἀγαθότητος αὐτοῦ. |
|
27
|
27
|
| Є҆ди́на же сꙋ́щи всѧ́чєскаѧ мо́жетъ, и҆ пребыва́ющи въ себѣ̀ всѧ̑ ѡ҆бновлѧ́етъ, и҆ по родѡ́мъ въ дꙋ́шы прпⷣбныхъ преходѧ́щи, дрꙋ́ги бж҃їѧ и҆ прⷪ҇ро́ки оу҆строѧ́етъ: | μία δὲ οὖσα πάντα δύναται καὶ μένουσα ἐν αὐτῇ τὰ πάντα καινίζει καὶ κατὰ γενεὰς εἰς ψυχὰς ὁσίας μεταβαίνουσα φίλους Θεοῦ καὶ προφήτας κατασκευάζει· |
|
28
|
28
|
| ни кого́же бо лю́битъ бг҃ъ, то́кмѡ сего̀, и҆́же со премꙋ́дростїю пребыва́етъ. | οὐθὲν γὰρ ἀγαπᾷ ὁ Θεὸς εἰ μὴ τὸν σοφίᾳ συνοικοῦντα. |
|
29
|
29
|
| Є҆́сть бо сїѧ̀ благолѣ́пнѣе со́лнца и҆ па́че всѧ́кагѡ расположе́нїѧ ѕвѣ́здъ: свѣ́тꙋ соравнѧ́ема ѡ҆брѣта́етсѧ пе́рваѧ: | ἔστι γὰρ αὕτη εὐπρεπεστέρα ἡλίου καὶ ὑπὲρ πᾶσαν ἄστρων θέσιν, φωτὶ συγκρινομένη, εὑρίσκεται προτέρα· |
|
30
|
30
|
| сего́ бо прее́млетъ но́щь, премꙋ́дрости же не ѡ҆долѣ́етъ ѕло́ба. | τοῦτο μὲν γὰρ διαδέχεται νύξ, σοφίας δὲ οὐ κατισχύει κακία. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.