|
Κεφάλαιο 4
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| ΑΥΤΗ ἡ βίβλος τῶν προσταγμάτων τοῦ Θεοῦ καὶ ὁ νόμος ὁ ὑπάρχων εἰς τὸν αἰῶνα· πάντες οἱ κρατοῦντες αὐτὴν εἰς ζωήν, οἱ δὲ καταλείποντες αὐτὴν ἀποθανοῦνται. — | Ось книга заповідей Божих і закон, який перебуває повік. Усі, хто дотримуються її, будуть жити, а ті, що залишають її, помруть. |
|
2
|
2
|
| ᾿Επιστρέφου, ᾿Ιακώβ, καὶ ἐπιλαβοῦ αὐτῆς, διόδευσον πρὸς τὴν λάμψιν κατέναντι τοῦ φωτὸς αὐτῆς. | Звернися, Якове, і візьми її, ходи при сяйві світла її. |
|
3
|
3
|
| μὴ δῷς ἑτέρῳ τὴν δόξαν σου καὶ τὰ συμφέροντά σοι ἔθνει ἀλλοτρίῳ. | Не віддавай іншому слави твоєї, і корисного для тебе — чужому народові. |
|
4
|
4
|
| μακάριοί ἐσμεν ᾿Ισραήλ, ὅτι τὰ ἀρεστὰ τῷ Θεῷ ἡμῖν γνωστά ἐστι. — | Щасливі ми, Ізраїлю, що ми знаємо, що благоугодно Богу. |
|
5
|
5
|
| Θαρσεῖτε λαός μου, μνημόσυνον ᾿Ισραήλ. | Дерзай, народе мій, пам’ятник Ізраїлю! |
|
6
|
6
|
| ἐπράθητε τοῖς ἔθνεσιν οὐκ εἰς ἀπώλειαν, διὰ δὲ τὸ παροργίσαι ὑμᾶς τὸν Θεὸν παρεδόθητε τοῖς ὑπεναντίοις· | Ви віддані язичникам не на загибель, але за те, що ви прогнівали Бога, ви віддані ворогам; |
|
7
|
7
|
| παρωξύνατε γὰρ τὸν ποιήσαντα ὑμᾶς θύσαντες δαιμονίοις καὶ οὐ Θεῷ. | бо роздратували Того, Хто сотворив вас, приносячи жертви бісам, а не Богу. |
|
8
|
8
|
| ἐπελάθεσθε τὸν τροφεύσαντα ὑμᾶς Θεὸν αἰώνιον, ἐλυπήσατε δὲ καὶ τὴν ἐκθρέψασαν ὑμᾶς ῾Ιερουσαλήμ· | Ви забули вічного Бога, Який годує вас, а також засмутили і Єрусалим, який виховав вас, |
|
9
|
9
|
| εἶδε γὰρ τὴν ἐπελθοῦσαν ὑμῖν ὀργὴν παρὰ τοῦ Θεοῦ καὶ εἶπεν· ἀκούσατε, οἱ πάροικοι Σιών, ἐπήγαγέ μοι ὁ Θεὸς πένθος μέγα· | бо він бачив гнів, який прийшов на вас від Бога, і говорив: «слухайте, співмешканці Сиону, Бог навів на мене велику скорботу, |
|
10
|
10
|
| εἶδον γὰρ τὴν αἰχμαλωσίαν τῶν υἱῶν μου καὶ τῶν θυγατέρων μου, ἣν ἐπήγαγεν αὐτοῖς ὁ αἰώνιος. | бо я бачив полонення синів моїх і дочок, яке навів на них Вічний. |
|
11
|
11
|
| ἔθρεψα γὰρ αὐτοὺς μετ᾿ εὐφροσύνης, ἐξαπέστειλα δὲ μετὰ κλαυθμοῦ καὶ πένθους. | Я годував їх з радістю, а відпустив із плачем і гіркотою. |
|
12
|
12
|
| μηδεὶς ἐπιχαιρέτω μοι τῇ χήρᾳ καὶ καταλειφθείσῃ ὑπὸ πολλῶν· ἠρημώθην διὰ τὰς ἁμαρτίας τῶν τέκνων μου, διότι ἐξέκλιναν ἐκ νόμου Θεοῦ, | Ніхто не радуйся за мене, який є вдівцем і залишений багатьма; я спорожнів за гріхи дітей моїх, бо вони ухилилися від закону Божого; |
|
13
|
13
|
| δικαιώματα δὲ αὐτοῦ οὐκ ἔγνωσαν οὐδὲ ἐπορεύθησαν ὁδοῖς ἐντολῶν Θεοῦ, οὐδὲ τρίβους παιδείας ἐν δικαιοσύνη αὐτοῦ ἐπέβησαν. | не пізнали уставів Його, не ходили путями заповідей Бога, і не вступили на стежки навчання у правді Його. |
|
14
|
14
|
| ἐλθέτωσαν αἱ πάροικοι Σιών, καὶ μνήσθητε τὴν αἰχμαλωσίαν τῶν υἱῶν μου καὶ θυγατέρων, ἣν ἐπήγαγεν αὐτοῖς ὁ αἰώνιος· | Прийдіть, співмешканці Сиону, і згадаєте полон синів моїх і дочок, який навів на них Вічний. |
|
15
|
15
|
| ἐπήγαγε γὰρ ἐπ᾿ αὐτοὺς ἔθνος μακρόθεν, ἔθνος ἀναιδὲς καὶ ἀλλόγλωσσον, οἳ οὐκ ᾐσχύνθησαν πρεσβύτην οὐδὲ παιδίον ἠλέησαν | Бо Він навів на них народ здалеку, народ нахабний та іншомовний, бо не посоромилися старця, і не зглянулися на дитину, |
|
16
|
16
|
| καὶ ἀπήγαγον τοὺς ἀγαπητοὺς τῆς χήρας καὶ ἀπὸ τῶν θυγατέρων τὴν μόνην ἠρήμωσαν. | і забрали у вдови синів улюблених і залишили самотню без дочок. |
|
17
|
17
|
| ἐγὼ δὲ τί δυνατὴ βοηθῆσαι ὑμῖν; | Я ж чим можу допомогти вам? |
|
18
|
18
|
| ὁ γὰρ ἐπαγαγὼν τὰ κακὰ ὑμῖν ἐξελεῖται ὑμᾶς ἐκ χειρὸς ἐχθρῶν ὑμῶν. | Хто навів на вас ці біди, Той і визволить вас від руки ворогів ваших. |
|
19
|
19
|
| βαδίζετε, τέκνα, βαδίζετε, ἐγὼ γὰρ κατελήφθην ἔρημος· | Ідіть, діти, йдіть, бо я залишився порожнім. |
|
20
|
20
|
| ἐξεδυσάμην τὴν στολὴν τῆς εἰρήνης, ἐνεδυσάμην δὲ σάκκον τῆς δεήσεώς μου, κεκράξομαι πρὸς τὸν αἰώνιον ἐν ταῖς ἡμέραις μου. — | Я зняв із себе одяг світлий й одягся у веретище моління мого; буду волати до Вічного у дні мої. |
|
21
|
21
|
| Θαρρεῖτε, τέκνα, βοήσατε πρὸς τὸ Θεόν, καὶ ἐξελεῖται ὑμᾶς ἐκ δυναστείας, ἐκ χειρὸς ἐχθρῶν. | Дерзайте, діти, взивайте до Бога, і Він визволить вас від насильства, від руки ворогів. |
|
22
|
22
|
| ἐγὼ γὰρ ἤλπισα ἐπὶ τῷ αἰωνίῳ τὴν σωτηρίαν ὑμῶν, καὶ ἦλθέ μοι χαρὰ παρὰ τοῦ ἁγίου ἐπὶ τῇ ἐλεημοσύνῃ, ἣ ἥξει ὑμῖν ἐν τάχει παρὰ τοῦ αἰωνίου σωτῆρος ὑμῶν. | Бо від Вічного я очікував спасіння вашого, і мені прийшла від Святого радість про милість, що скоро прийде до вас від Вічного, Спасителя нашого. |
|
23
|
23
|
| ἐξέπεμψα γὰρ ὑμᾶς μετὰ κλαυθμοῦ καὶ πένθους, ἀποδώσει δέ μοι ὁ Θεὸς ὑμᾶς μετὰ χαρμοσύνης καὶ εὐφροσύνης εἰς τὸν αἰῶνα. | Я відпускав вас із сумом і гіркотою, але Бог поверне мені вас з радістю і веселощами навіки. |
|
24
|
24
|
| ὥσπερ γὰρ νῦν ἑωράκασιν αἱ πάροικοι Σιὼν τὴν ὑμετέραν αἰχμαλωσίαν, οὕτως ὄψονται ἐν τάχει τὴν παρὰ τοῦ Θεοῦ ὑμῶν σωτηρίαν, ἣ ἐπελεύσεται ὑμῖν μετὰ δόξης μεγάλης καὶ λαμπρότητος τοῦ αἰωνίου. | Тому що, як нині співмешканці Сиону бачили полон ваш, так побачать швидке спасіння ваше від Бога, Який прийде до вас з великою славою і величчю Вічного. |
|
25
|
25
|
| τέκνα, μακροθυμήσατε τὴν παρὰ τοῦ Θεοῦ ἐπελθοῦσαν ὑμῖν ὀργήν· κατεδίωξέ σε ὁ ἐχθρός σου, καὶ ὄψει αὐτοῦ τὴν ἀπώλειαν ἐν τάχει καὶ ἐπὶ τραχήλους αὐτῶν ἐπιβήσῃ. | Діти! потерпіть гнів, який прийшов на вас від Бога: переслідував тебе ворог, але ти незабаром побачиш загибель його, і наступиш йому на шию. |
|
26
|
26
|
| οἱ τρυφεροί μου ἐπορεύθησαν ὁδοὺς τραχείας, ἤρθησαν ὡς ποίμνιον ἡρπασμένον ὑπὸ ἐχθρῶν. — | Виховані у мене у розкошах пішли жорсткими шляхами, схоплені як стадо, розкрадене ворогами. |
|
27
|
27
|
| Θαρσήσατε τέκνα καὶ βοήσατε πρὸς τὸν Θεόν, ἔσται γὰρ ὑμῶν ὑπὸ τοῦ ἐπάγοντος μνεία. | Дерзайте, діти, і взивайте до Бога, бо про вас згадає Той, Хто навів на вас це. |
|
28
|
28
|
| ὥσπερ γὰρ ἐγένετο ἡ διάνοια ὑμῶν εἰς τὸ πλανηθῆναι ἀπὸ τοῦ Θεοῦ, δεκαπλασιάσατε ἐπιστραφέντες ζητῆσαι αὐτόν. | Яка була рішучість ваша, щоб віддалитися від Бога, збільшіть її у десять разів, щоб навернутися і шукати Його, |
|
29
|
29
|
| ὁ γὰρ ἐπαγαγὼν ὑμῖν τὰ κακὰ ἐπάξει ὑμῖν τὴν αἰώνιον εὐφροσύνην μετὰ τῆς σωτηρίας ὑμῶν. — | бо Той, Хто навів на вас ці біди, подасть вам вічні веселощі зі спасінням». |
|
30
|
30
|
| Θάρσει ῾Ιερουσαλήμ, παρακαλέσει σε ὁ ὀνομάσας σε. | Дерзай, Єрусалиме! Той, Хто дарував тобі ім’я, утішить тебе. |
|
31
|
31
|
| δείλαιοι οἱ σὲ κακώσαντες καὶ ἐπιχαρέντες τῇ σῇ πτώσει, | Нещасні ті, які ображали тебе і раділи твоєму падінню. |
|
32
|
32
|
| δείλαιαι αἱ πόλεις, αἷς ἐδούλευσαν τὰ τέκνα σου, δειλαία ἡ δεξαμένη τοὺς υἱούς σου. | Нещасні міста, яким служили діти твої, нещасна земля, яка прийняла синів твоїх, |
|
33
|
33
|
| ὥσπερ γὰρ ἐχάρη ἐπὶ τῇ σῇ πτώσει καὶ εὐφράνθη ἐπὶ τῷ πτώματί σου, οὕτως λυπηθήσεται ἐπὶ τῇ ἑαυτῆς ἐρημίᾳ. | бо як вона раділа твоєму падінню і веселилася через твою поразку, так буде у скорботі через своє спустошення. |
|
34
|
34
|
| καὶ περιελῶ αὐτῆς τὸ ἀγαλλίαμα τῆς πολυοχλίας καὶ τὸ ἀγαυρίαμα αὐτῆς ἔσται εἰς πένθος. | Я відніму у неї радість за численність її народу, і хвастощі її будуть на сум; |
|
35
|
35
|
| πῦρ γὰρ ἐπελεύσεται αὐτῇ παρὰ τοῦ αἰωνίου εἰς ἡμέρας μακράς, καὶ κατοικηθήσεται ὑπὸ δαιμονίων τὸν πλείονα χρόνον. — | бо прийде на неї вогонь від Вічного на довгі дні, і дуже тривалий час вона буде населена бісами. |
|
36
|
36
|
| Περίβλεψον πρὸς ἀνατολάς, ῾Ιερουσαλήμ, καὶ ἴδε τὴν εὐφροσύνην τὴν παρὰ τοῦ Θεοῦ σοι ἐρχομένην. | Оглянься, Єрусалиме, на схід, і подивися на радість, яка прийде до тебе від Бога. |
|
37
|
37
|
| ἰδοὺ ἔρχονται οἱ υἱοί σου, οὓς ἐξαπέστειλας, ἔρχονται συνηγμένοι ἀπὸ ἀνατολῶν ἕως δυσμῶν τῷ ρήματι τοῦ ἁγίου χαίροντες τῇ τοῦ Θεοῦ δόξῃ. | Ось, ідуть сини твої, яких ти відпустив, ідуть зібрані від сходу до заходу словом Святого, радіючи славі Божій. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
