|
Κεφάλαιο 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| ΚΑΙ εἶπε πρός με· υἱὲ ἀνθρώπου, στῆθι ἐπὶ τοὺς πόδας σου, καὶ λαλήσω πρὸς σέ. | Таке було видіння подоби слави Господньої. Побачивши це, я упав на лице своє, і чув глас Того, Хто говорив, і Він сказав мені: сину людський! стань на ноги твої, і Я буду говорити з тобою. |
|
2
|
2
|
| καὶ ἦλθεν ἐπ᾿ ἐμὲ πνεῦμα καὶ ἀνέλαβέ με καὶ ἐξῆρέ με καὶ ἔστησέ με ἐπὶ τοὺς πόδας μου, καὶ ἤκουον αὐτοῦ λαλοῦντος πρός με, | І коли Він говорив мені, ввійшов у мене дух і поставив мене на ноги мої, і я чув Того, Хто говорив мені. |
|
3
|
3
|
| καὶ εἶπε πρός με· υἱὲ ἀνθρώπου, ἐξαποστέλλω ἐγώ σε πρὸς τὸν οἶκον τοῦ ᾿Ισραήλ, τοὺς παραπικραίνοντάς με, οἵτινες παρεπίκρανάν με, αὐτοὶ καὶ οἱ πατέρες αὐτῶν ἕως τῆς σήμερον ἡμέρας, | І Він сказав мені: сину людський! Я посилаю тебе до синів Ізраїлевих, до людей непокірливих, які збурилися проти Мене; вони і батьки їхні зрадники переді Мною до цього самого дня. |
|
4
|
4
|
| καὶ ἐρεῖς πρὸς αὐτούς· τάδε λέγει Κύριος· | І ці сини з огрубілим лицем і з жорстоким серцем; до них Я посилаю тебе, і ти скажеш їм: «так говорить Господь Бог!» |
|
5
|
5
|
| ἐὰν ἄρα ἀκούσωσιν ἢ πτοηθῶσι -διότι οἶκος παραπικραίνων ἐστί- καὶ γνώσονται ὅτι προφήτης εἶ σὺ ἐν μέσῳ αὐτῶν. | Чи будуть вони слухати, чи не будуть, бо вони бунтівний дім; але нехай знають, що був пророк серед них. |
|
6
|
6
|
| καὶ σύ, υἱὲ ἀνθρώπου, μὴ φοβηθῇς αὐτοὺς μηδὲ ἐκστῇς ἀπὸ προσώπου αὐτῶν· διότι παροιστρήσουσι καὶ ἐπισυστήσονται ἐπὶ σὲ κύκλῳ, καὶ ἐν μέσῳ σκορπίων σὺ κατοικεῖς· τοὺς λόγους αὐτῶν μὴ φοβηθῇς καὶ ἀπὸ προσώπου αὐτῶν μὴ ἐκστῇς, διότι οἶκος παραπικραίνων ἐστί. | А ти, сину людський, не бійся їх і не бійся слів їхніх, якщо вони бур’яном і терням будуть для тебе, і ти будеш жити у скорпіонів; не бійся слів їхніх і не страшися лиця їх, бо вони бунтівний дім; |
|
7
|
7
|
| καὶ λαλήσεις τοὺς λόγους μου πρὸς αὐτούς, ἐὰν ἄρα ἀκούσωσιν ἢ πτοηθῶσιν, ὅτι οἶκος παραπικραίνων ἐστί. | і говори їм слова Мої, чи будуть вони слухати, чи не будуть, бо вони вперті. |
|
8
|
8
|
| καὶ σύ, υἱὲ ἀνθρώπου, ἄκουε τοῦ λαλοῦντος πρός σέ, μή γίνου παραπικραίνων καθὼς ὁ οἶκος ὁ παραπικραίνων· χάνε τὸ στόμα σου καὶ φάγε ὃ ἐγὼ δίδωμί σοι. | Ти ж, сину людський, слухай, що Я буду говорити тобі; не будь упертим, як цей бунтівний дім; відкрий уста твої і з’їж, що Я дам тобі. |
|
9
|
9
|
| καὶ εἶδον καὶ ἰδοὺ χεὶρ ἐκτεταμένη πρός με, καὶ ἐν αὐτῇ κεφαλὶς βιβλίου· | І побачив я, і ось, рука простягнена до мене, і ось, у ній книжковий сувій. |
|
10
|
10
|
| καὶ ἀνείλησεν αὐτὴν ἐνώπιόν μου, καὶ ἦν ἐν αὐτῇ γεγραμμένα τὰ ἔμπροσθεν καὶ τὰ ὄπισθεν, καὶ ἐγέγραπτο ἐπ᾿ αὐτὴν θρῆνος καὶ μέλος καὶ οὐαί. | І Він розгорнув його переді мною, і ось, сувій списаний був усередині і ззовні, і написано на ньому: «плач, і стогін, і горе». |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.