Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.

• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.

• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.

• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Κεφάλαιο 21
Глава́ к҃а
1
1
ΩΣΠΕΡ ὁρμὴ ὕδατος, οὕτως καρδία βασιλέως ἐν χειρὶ Θεοῦ· οὗ ἐὰν θέλων νεύσῃ, ἐκεῖ ἔκλινεν αὐτήν. Ꙗ҆́коже оу҆стремле́нїе воды̀, та́кѡ се́рдце царе́во въ рꙋцѣ̀ бж҃їей: а҆́може а҆́ще восхо́щетъ ѡ҆брати́ти, та́мѡ оу҆клони́тъ є҆̀.
2
2
πᾶς ἀνὴρ φαίνεται ἑαυτῷ δίκαιος, κατευθύνει δὲ καρδίας Κύριος. Всѧ́къ мꙋ́жъ ꙗ҆влѧ́етсѧ себѣ̀ пра́веденъ: оу҆правлѧ́етъ же сердца̀ гдⷭ҇ь.
3
3
ποιεῖν δίκαια καὶ ἀληθεύειν ἀρεστὰ παρὰ Θεῷ μᾶλλον ἢ θυσιῶν αἷμα. Твори́ти првⷣнаѧ и҆ и҆́стинствовати оу҆гѡ́дна бг҃ꙋ па́че, не́жели же́ртвъ кро́вь.
4
4
μεγαλόφρων ἐν ὕβρει θρασυκάρδιος, λαμπτὴρ δὲ ἀσεβῶν ἁμαρτία. Велемꙋ́дрый во оу҆кори́знѣ дерзосе́рдъ, свѣти́ло же нечести́выхъ грѣсѝ.
6
6
ὁ ἐνεργῶν θησαυρίσματα γλώσσῃ ψευδεῖ μάταια διώκει καὶ ἔρχεται ἐπὶ παγίδας θανάτου. Дѣ́лаѧй сокрѡ́вища ѧ҆зы́комъ лжи́вымъ сꙋ́етнаѧ го́нитъ въ сѣ̑ти смє́ртныѧ.
7
7
ὄλεθρος ἀσεβέσιν ἐπιξενωθήσεται, οὐ γὰρ βούλονται πράσσειν τὰ δίκαια. Всегꙋби́телство на нечєсти́выѧ оу҆стремлѧ́етсѧ: не хотѧ́тъ бо твори́ти првⷣнаѧ.
8
8
πρὸς τοὺς σκολιοὺς σκολιὰς ὁδοὺς ἀποστέλλει ὁ Θεός, ἁγνὰ γὰρ καὶ ὀρθὰ τὰ ἔργα αὐτοῦ. 9κρεῖσσον οἰκεῖν ἐπὶ γωνίας ὑπαίθρου ἢ ἐν κεκονιαμένοις μετὰ ἀδικίας καὶ ἐν οἴκῳ κοινῷ. Къ стро́пѡтнымъ стро́пѡтныѧ пꙋти̑ посыла́етъ бг҃ъ: чи̑ста бо и҆ пра̑ва дѣла̀ є҆гѡ̀.
10
10
ψυχὴ ἀσεβοῦς οὐκ ἐλεηθήσεται ὑπ᾿ οὐδενὸς τῶν ἀνθρώπων. Дꙋша̀ нечести́вагѡ не поми́лꙋетсѧ ни ѿ є҆ди́нагѡ ѿ человѣ́кѡвъ.
11
11
ζημιουμένου ἀκολάστου πανουργότερος γίνεται ὁ ἄκακος, συνίων δὲ σοφὸς δέξεται γνῶσιν. Тщетꙋ̀ прїе́млющꙋ невозде́ржномꙋ, кова́рнѣйшїй бꙋ́детъ неѕло́бивый, разꙋмѣва́ѧй же мꙋ́дрый прїи́метъ ра́зꙋмъ.
12
12
συνίει δίκαιος καρδίας ἀσεβῶν καὶ φαυλίζει ἀσεβεῖς ἐν κακοῖς. Разꙋмѣва́етъ првⷣный сердца̀ нечести́выхъ и҆ оу҆ничтожа́етъ нечести̑выѧ въ ѕлы́хъ.
13
13
ὃς φράσσει τὰ ὧτα αὐτοῦ τοῦ μὴ ἐπακοῦσαι ἀσθενοῦς, καὶ αὐτὸς ἐπικαλέσεται, καὶ οὐκ ἔσται ὁ εἰσακούων. И҆́же затыка́етъ оу҆шеса̀ своѧ̑, є҆́же не послꙋ́шати немощна́гѡ, и҆ то́й призове́тъ, и҆ не бꙋ́детъ послꙋ́шаѧй є҆гѡ̀.
14
14
δόσις λάθριος ἀνατρέπει ὀργάς, δώρων δὲ ὁ φειδόμενος θυμὸν ἐγείρει ἰσχυρόν. Даѧ́нїе та́йно ѿвраща́етъ гнѣ́вы, щадѧ́й же дарѡ́въ воздвиза́етъ ꙗ҆́рость крѣ́пкꙋю.
15
15
εὐφροσύνη δικαίων ποιεῖν κρίμα, ὅσιος δὲ ἀκάθαρτος παρὰ κακούργοις. Весе́лїе првⷣныхъ твори́ти сꙋ́дъ: прпⷣбный же нечи́стъ оу҆ ѕлодѣ́євъ.
16
16
ἀνὴρ πλανώμενος ἐξ ὁδοῦ δικαιοσύνης ἐν συναγωγῇ γιγάντων ἀναπαύσεται. Мꙋ́жъ заблꙋжда́ѧй ѿ пꙋтѝ пра́вды въ со́нмищи и҆споли́нѡвъ почі́етъ.
17
17
ἀνὴρ ἐνδεὴς ἀγαπᾷ εὐφροσύνην, φιλῶν οἶνον καὶ ἔλαιον εἰς πλοῦτον· Мꙋ́жъ скꙋ́денъ лю́битъ весе́лїе, любѧ́й же вїно̀ и҆ є҆ле́й не ѡ҆богати́тсѧ.
18
18
περικάθαρμα δὲ δικαίου ἄνομος. Ѡ҆тре́бїе же првⷣникꙋ беззако́нникъ.
19
19
κρεῖσσον οἰκεῖν ἐν γῇ ἐρήμῳ ἢ μετὰ γυναικὸς μαχίμου καὶ γλωσσώδους καὶ ὀργίλου. Лꙋ́чше жи́ти въ землѝ пꙋ́стѣ, не́же жи́ти съ жено́ю сварли́вою и҆ ѧ҆зы́чною и҆ гнѣвли́вою.
20
20
θησαυρὸς ἐπιθυμητὸς ἀναπαύσεται ἐπὶ στόματος σοφοῦ, ἄφρονες δὲ ἄνδρες καταπίονται αὐτόν. Сокро́вище вожделѣ́нно почі́етъ во оу҆стѣ́хъ мꙋ́драгѡ: безꙋ́мнїи же мꙋ́жїе пожира́ютъ є҆̀.
21
21
ὁδὸς δικαιοσύνης καὶ ἐλεημοσύνης εὑρήσει ζωὴν καὶ δόξαν. Пꙋ́ть пра́вды и҆ ми́лостыни ѡ҆брѧ́щетъ живо́тъ и҆ сла́вꙋ.
22
22
πόλεις ὀχυρὰς ἐπέβη σοφὸς καὶ καθεῖλε τὸ ὀχύρωμα, ἐφ᾿ ᾧ ἐπεποίθεισαν οἱ ἀσεβεῖς. Во гра́ды крѣ̑пки вни́де премꙋ́дрый и҆ разрꙋшѝ оу҆твержде́нїе, на не́же надѣ́ѧшасѧ нечести́вїи.
23
23
ὃς φυλάσσει τὸ στόμα αὐτοῦ καὶ τὴν γλῶσσαν, διατηρεῖ ἐκ θλίψεως τὴν ψυχὴν αὐτοῦ. И҆́же храни́тъ своѧ̑ оу҆ста̀ и҆ ѧ҆зы́къ, соблюда́етъ ѿ печа́ли дꙋ́шꙋ свою̀.
24
24
θρασὺς καὶ αὐθάδης καὶ ἀλαζὼν λοιμὸς καλεῖται, ὃς δὲ μνησικακεῖ, παράνομος. Проде́рзый и҆ велича́вый и҆ гордели́вый гꙋби́тель нарица́етсѧ: а҆ и҆́же памѧтоѕло́бствꙋетъ, беззако́ненъ.
25
25
ἐπιθυμίαι ὀκνηρὸν ἀποκτείνουσιν, οὐ γὰρ προαιροῦνται αἱ χεῖρες αὐτοῦ ποιεῖν τι. По́хѡти лѣни́ваго оу҆бива́ютъ: не произволѧ́ютъ бо рꙋ́цѣ є҆гѡ̀ твори́ти что̀.
26
26
ἀσεβὴς ἐπιθυμεῖ ὅλην τὴν ἡμέραν ἐπιθυμίας κακάς, ὁ δὲ δίκαιος ἐλεᾷ καὶ οἰκτείρει ἀφειδῶς. Нечести́вый жела́етъ ве́сь де́нь по́хѡти ѕлы̑ѧ, првⷣный же ми́лꙋетъ и҆ ще́дритъ неща́днѡ.
27
27
θυσίαι ἀσεβῶν βδέλυγμα Κυρίῳ, καὶ γὰρ παρανόμως προσφέρουσιν αὐτάς. Жє́ртвы нечести́выхъ ме́рзость гдⷭ҇еви: и҆́бо беззако́ннѡ прино́сѧтъ ѧ҆̀.
28
28
μάρτυς ψευδὴς ἀπολεῖται, ἀνὴρ δὲ ὑπήκοος φυλασσόμενος λαλήσει. Свидѣ́тель ло́жный поги́бнетъ, мꙋ́жъ же послꙋшли́въ сохранѧ́емь возглаго́летъ.
29
29
ἀσεβὴς ἀνὴρ ἀναιδῶς ὑφίσταται προσώπῳ, ὁ δὲ εὐθὴς αὐτὸς συνίει τὰς ὁδοὺς αὐτοῦ. Нечести́въ мꙋ́жъ безстꙋ́днѡ стои́тъ лице́мъ: пра́вый же са́мъ разꙋмѣва́етъ пꙋти̑ своѧ̑.
30
30
οὐκ ἔστι σοφία, οὐκ ἔστιν ἀνδρεία, οὐκ ἔστι βουλὴ πρὸς τὸν ἀσεβῆ. Нѣ́сть премꙋ́дрости, нѣ́сть мꙋ́жества, нѣ́сть совѣ́та оу҆ нечести́вагѡ.
31
31
ἵππος ἑτοιμάζεται εἰς ἡμέραν πολέμου, παρὰ δὲ Κυρίου ἡ βοήθεια. Ко́нь оу҆готовлѧ́етсѧ на де́нь бра́ни: ѿ гдⷭ҇а же по́мощь.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.

• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.

• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.

• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.