Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.

• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.

• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.

• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Κεφάλαιο 14
Глава́ д҃і
1
1
Τὸν δὲ ἀσθενοῦντα τῇ πίστει προσλαμβάνεσθε, μὴ εἰς διακρίσεις διαλογισμῶν. И҆знемога́ющаго же въ вѣ́рѣ прїе́млите, не въ сомнѣ́нїе помышле́нїи.
2
2
Ὃς μὲν πιστεύει φαγεῖν πάντα, ὁ δὲ ἀσθενῶν λάχανα ἐσθίει. Ѻ҆́въ бо вѣ́рꙋетъ ꙗ҆́сти всѧ̑, а҆ и҆знемога́ѧй ѕє́лїѧ (да) ꙗ҆́стъ.
3
3
Ὁ ἐσθίων τὸν μὴ ἐσθίοντα μὴ ἐξουθενείτω, καὶ ὁ μὴ ἐσθίων τὸν ἐσθίοντα μὴ κρινέτω· ὁ θεὸς γὰρ αὐτὸν προσελάβετο. Ꙗ҆ды́й не ꙗ҆дꙋ́щагѡ да не оу҆корѧ́етъ: и҆ не ꙗ҆ды́й ꙗ҆дꙋ́щагѡ да не ѡ҆сꙋжда́етъ: бг҃ъ бо є҆го̀ прїѧ́тъ.
4
4
Σὺ τίς εἶ ὁ κρίνων ἀλλότριον οἰκέτην; Τῷ ἰδίῳ κυρίῳ στήκει ἢ πίπτει. Σταθήσεται δέ· δυνατὸς γάρ ἐστιν ὁ θεὸς στῆσαι αὐτόν. Ты̀ кто̀ є҆сѝ сꙋдѧ́й чꙋжде́мꙋ рабꙋ̀; Своемꙋ̀ гдⷭ҇ви стои́тъ, и҆лѝ па́даетъ. Ста́нетъ же, си́ленъ бо є҆́сть бг҃ъ поста́вити є҆го̀.
5
5
Ὃς μὲν κρίνει ἡμέραν παρ’ ἡμέραν, ὃς δὲ κρίνει πᾶσαν ἡμέραν. Ἕκαστος ἐν τῷ ἰδίῳ νοῒ πληροφορείσθω. Ѻ҆́въ оу҆́бѡ разсꙋжда́етъ де́нь чрез̾ де́нь, ѻ҆́въ же сꙋ́дитъ на всѧ́къ де́нь. Кі́иждо свое́ю мы́слїю да и҆звѣствꙋ́етсѧ.
6
6
Ὁ φρονῶν τὴν ἡμέραν, κυρίῳ φρονεῖ· καὶ ὁ μὴ φρονῶν τὴν ἡμέραν, κυρίῳ οὐ φρονεῖ. Καὶ ὁ ἐσθίων κυρίῳ ἐσθίει, εὐχαριστεῖ γὰρ τῷ θεῷ· καὶ ὁ μὴ ἐσθίων κυρίῳ οὐκ ἐσθίει, καὶ εὐχαριστεῖ τῷ θεῷ. (Заⷱ҇ р҃г҃і҃.) Мꙋ́дрствꙋѧй де́нь, гдⷭ҇еви мꙋ́дрствꙋетъ: и҆ не мꙋ́дрствꙋѧй де́нь, гдⷭ҇еви не мꙋ́дрствꙋетъ. Ꙗ҆ды́й, гдⷭ҇еви ꙗ҆́стъ, благодари́тъ бо бг҃а: и҆ не ꙗ҆ды́й, гдⷭ҇еви не ꙗ҆́стъ, и҆ благодари́тъ бг҃а.
7
7
Οὐδεὶς γὰρ ἡμῶν ἑαυτῷ ζῇ, καὶ οὐδεὶς ἑαυτῷ ἀποθνῄσκει. Никто́же бо на́съ себѣ̀ живе́тъ, и҆ никто́же себѣ̀ оу҆мира́етъ:
8
8
Ἐάν τε γὰρ ζῶμεν, τῷ κυρίῳ ζῶμεν· ἐάν τε ἀποθνῄσκωμεν, τῷ κυρίῳ ἀποθνῄσκομεν· ἐάν τε οὖν ζῶμεν, ἐάν τε ἀποθνῄσκωμεν, τοῦ κυρίου ἐσμέν. а҆́ще бо живе́мъ, гдⷭ҇еви живе́мъ, а҆́ще же оу҆мира́емъ, гдⷭ҇еви оу҆мира́емъ: а҆́ще оу҆̀бо живе́мъ, а҆́ще оу҆мира́емъ, гдⷭ҇ни є҆смы̀.
9
9
Εἰς τοῦτο γὰρ χριστὸς καὶ ἀπέθανεν καὶ ἀνέστη καὶ ἔζησεν, ἵνα καὶ νεκρῶν καὶ ζώντων κυριεύσῃ. (Заⷱ҇ р҃д҃і҃.) На сїе́ бо хрⷭ҇то́съ и҆ оу҆́мре и҆ воскр҃се и҆ ѡ҆живѐ, да и҆ ме́ртвыми и҆ живы́ми ѡ҆блада́етъ.
10
10
Σὺ δὲ τί κρίνεις τὸν ἀδελφόν σου; Ἢ καὶ σὺ τί ἐξουθενεῖς τὸν ἀδελφόν σου; Πάντες γὰρ παραστησόμεθα τῷ βήματι τοῦ χριστοῦ. Ты́ же почто̀ ѡ҆сꙋжда́еши бра́та твоего̀, и҆лѝ ты̀ что̀ оу҆ничижа́еши бра́та твоего̀; Вси́ бо предста́немъ сꙋди́щꙋ хрⷭ҇то́вꙋ.
11
11
Γέγραπται γάρ, Ζῶ ἐγώ, λέγει κύριος· ὅτι ἐμοὶ κάμψει πᾶν γόνυ, καὶ πᾶσα γλῶσσα ἐξομολογήσεται τῷ θεῷ. Пи́сано бо є҆́сть: живꙋ̀ а҆́зъ, гл҃етъ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ мнѣ̀ покло́нитсѧ всѧ́ко колѣ́но, и҆ всѧ́къ ѧ҆зы́къ и҆сповѣ́стсѧ бг҃ови.
12
12
Ἄρα οὖν ἕκαστος ἡμῶν περὶ ἑαυτοῦ λόγον δώσει τῷ θεῷ. Тѣ́мже оу҆̀бо кі́йждо на́съ ѡ҆ себѣ̀ сло́во да́стъ бг҃ꙋ.
13
13
Μηκέτι οὖν ἀλλήλους κρίνωμεν· ἀλλὰ τοῦτο κρίνατε μᾶλλον, τὸ μὴ τιθέναι πρόσκομμα τῷ ἀδελφῷ ἢ σκάνδαλον. Не ктомꙋ̀ оу҆̀бо дрꙋ́гъ дрꙋ́га ѡ҆сꙋжда́емъ, но сїѐ па́че сꙋди́те, є҆́же не полага́ти претыка́нїѧ бра́тꙋ и҆лѝ собла́зна.
14
14
Οἶδα καὶ πέπεισμαι ἐν κυρίῳ Ἰησοῦ, ὅτι οὐδὲν κοινὸν δι’ αὐτοῦ· εἰ μὴ τῷ λογιζομένῳ τι κοινὸν εἶναι, ἐκείνῳ κοινόν. Вѣ́мъ и҆ и҆звѣще́нъ є҆́смь ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ, ꙗ҆́кѡ ничто́же скве́рно са́мо собо́ю: то́чїю помышлѧ́ющемꙋ что̀ скве́рно бы́ти, ѻ҆́номꙋ скве́рно є҆́сть.
15
15
Εἰ δὲ διὰ βρῶμα ὁ ἀδελφός σου λυπεῖται, οὐκέτι κατὰ ἀγάπην περιπατεῖς. Μὴ τῷ βρώματί σου ἐκεῖνον ἀπόλλυε, ὑπὲρ οὗ χριστὸς ἀπέθανεν. А҆́ще же бра́шна ра́ди бра́тъ тво́й скорби́тъ, оу҆жѐ не по любвѝ хо́диши: не бра́шномъ твои́мъ того̀ погꙋблѧ́й, за него́же хрⷭ҇то́съ оу҆́мре.
16
16
Μὴ βλασφημείσθω οὖν ὑμῶν τὸ ἀγαθόν· Да не хꙋли́тсѧ оу҆̀бо ва́ше бл҃го́е.
17
17
οὐ γάρ ἐστιν ἡ βασιλεία τοῦ θεοῦ βρῶσις καὶ πόσις, ἀλλὰ δικαιοσύνη καὶ εἰρήνη καὶ χαρὰ ἐν πνεύματι ἁγίῳ. Нѣ́сть бо црⷭ҇тво бж҃їе бра́шно и҆ питїѐ, но пра́вда и҆ ми́ръ и҆ ра́дость ѡ҆ д©ѣ ст҃ѣ.
18
18
Ὁ γὰρ ἐν τούτοις δουλεύων τῷ χριστῷ εὐάρεστος τῷ θεῷ, καὶ δόκιμος τοῖς ἀνθρώποις. И҆́же бо си́ми слꙋ́житъ хрⷭ҇то́ви, бл҃гоꙋго́денъ є҆́сть бг҃ови и҆ и҆скꙋ́сенъ человѣ́кѡмъ.
19
19
Ἄρα οὖν τὰ τῆς εἰρήνης διώκωμεν, καὶ τὰ τῆς οἰκοδομῆς τῆς εἰς ἀλλήλους. (Заⷱ҇ р҃е҃і҃.) Тѣ́мже оу҆̀бо ми́ръ возлю́бимъ и҆ ꙗ҆̀же къ созида́нїю дрꙋ́гъ ко дрꙋ́гꙋ.
20
20
Μὴ ἕνεκεν βρώματος κατάλυε τὸ ἔργον τοῦ θεοῦ. Πάντα μὲν καθαρά, ἀλλὰ κακὸν τῷ ἀνθρώπῳ τῷ διὰ προσκόμματος ἐσθίοντι. Не бра́шна ра́ди разорѧ́й дѣ́ло бж҃їе. Всѧ̑ бо чи̑ста, но ѕло̀ человѣ́кꙋ претыка́нїемъ ꙗ҆дꙋ́щемꙋ.
21
21
Καλὸν τὸ μὴ φαγεῖν κρέα, μηδὲ πιεῖν οἶνον, μηδὲ ἐν ᾧ ὁ ἀδελφός σου προσκόπτει ἢ σκανδαλίζεται ἢ ἀσθενεῖ. Добро̀ не ꙗ҆́сти мѧ́съ, нижѐ пи́ти вїна̀, ни ѡ҆ не́мже бра́тъ тво́й претыка́етсѧ и҆лѝ соблазнѧ́етсѧ и҆лѝ и҆знемога́етъ.
22
22
Σὺ πίστιν ἔχεις; Κατὰ σεαυτὸν ἔχε ἐνώπιον τοῦ θεοῦ. Μακάριος ὁ μὴ κρίνων ἑαυτὸν ἐν ᾧ δοκιμάζει. Ты̀ вѣ́рꙋ и҆́маши; ѡ҆ себѣ̀ са́мъ и҆мѣ́й пред̾ бг҃омъ. Бл҃же́нъ не ѡ҆сꙋжда́ѧй себѐ, ѡ҆ не́мже и҆скꙋша́етсѧ.
23
23
Ὁ δὲ διακρινόμενος, ἐὰν φάγῃ, κατακέκριται, ὅτι οὐκ ἐκ πίστεως· πᾶν δὲ ὃ οὐκ ἐκ πίστεως, ἁμαρτία ἐστίν. А҆ сомнѧ́ѧйсѧ, а҆́ще ꙗ҆́стъ, ѡ҆сꙋжда́етсѧ, занѐ не ѿ вѣ́ры: всѧ́ко же, є҆́же не ѿ вѣ́ры, грѣ́хъ є҆́сть.
24
24
Τῷ δὲ δυναμένῳ ὑμᾶς στηρίξαι κατὰ τὸ εὐαγγέλιόν μου καὶ τὸ κήρυγμα Ἰησοῦ χριστοῦ, κατὰ ἀποκάλυψιν μυστηρίου χρόνοις αἰωνίοις σεσιγημένου, Могꙋ́щемꙋ же ва́съ оу҆тверди́ти по бл҃говѣствова́нїю моемꙋ̀ и҆ проповѣ́данїю і҆и҃съ хрⷭ҇то́вꙋ, по ѿкрове́нїю та́йны, лѣ́ты вѣ́чными оу҆молча́нныѧ,
25
25
φανερωθέντος δὲ νῦν, διά τε γραφῶν προφητικῶν, κατ’ ἐπιταγὴν τοῦ αἰωνίου θεοῦ, εἰς ὑπακοὴν πίστεως εἰς πάντα τὰ ἔθνη γνωρισθέντος, ꙗ҆́вльшїѧсѧ же нн҃ѣ, писа̑нїи прⷪ҇ро́ческими, по повелѣ́нїю вѣ́чнагѡ бг҃а, въ послꙋша́нїе вѣ́ры во всѣ́хъ ꙗ҆зы́цехъ позна́вшїѧсѧ,
26
26
μόνῳ σοφῷ θεῷ, διὰ Ἰησοῦ χριστοῦ, ᾧ ἡ δόξα εἰς τοὺς αἰῶνας. Ἀμήν. є҆ди́номꙋ премꙋ́дромꙋ бг҃ꙋ, і҆и҃сомъ хрⷭ҇то́мъ, є҆мꙋ́же сла́ва во вѣ́ки. А҆ми́нь.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.

• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.

• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.

• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.