Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.

• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.

• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.

• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

ΠΡΟΣ ТIΤΟΝ
Къ Ті́тꙋ
Κεφάλαιο 1
Глава́ а҃
1
1
Παῦλος, δοῦλος θεοῦ, ἀπόστολος δὲ Ἰησοῦ χριστοῦ, κατὰ πίστιν ἐκλεκτῶν θεοῦ καὶ ἐπίγνωσιν ἀληθείας τῆς κατ’ εὐσέβειαν, (Заⷱ҇ т҃.) Па́ѵелъ, ра́бъ бж҃їй, а҆пⷭ҇лъ же і҆и҃съ хрⷭ҇то́въ, по вѣ́рѣ и҆збра́нныхъ бж҃їихъ и҆ ра́зꙋмꙋ и҆́стины, ꙗ҆́же по бл҃гочⷭ҇тїю,
2
2
ἐπ’ ἐλπίδι ζωῆς αἰωνίου, ἣν ἐπηγγείλατο ὁ ἀψευδὴς θεὸς πρὸ χρόνων αἰωνίων, ѡ҆ оу҆пова́нїи жи́зни вѣ́чныѧ, ю҆́же ѡ҆бѣтова̀ нело́жный бг҃ъ пре́жде лѣ́тъ вѣ́чныхъ,
3
3
ἐφανέρωσεν δὲ καιροῖς ἰδίοις τὸν λόγον αὐτοῦ ἐν κηρύγματι ὃ ἐπιστεύθην ἐγὼ κατ’ ἐπιταγὴν τοῦ σωτῆρος ἡμῶν θεοῦ, ꙗ҆ви́ же во времена̀ своѧ̑ сло́во своѐ проповѣ́данїемъ, є҆́же мнѣ̀ порꙋ́чено бы́сть по повелѣ́нїю сп҃си́телѧ на́шегѡ бг҃а:
4
4
Τίτῳ γνησίῳ τέκνῳ κατὰ κοινὴν πίστιν· χάρις, ἔλεος, εἰρήνη ἀπὸ θεοῦ πατρός, καὶ κυρίου Ἰησοῦ χριστοῦ τοῦ σωτῆρος ἡμῶν. ті́тꙋ, прⷭ҇номꙋ ча́дꙋ по ѻ҆́бщей вѣ́рѣ: блгⷣть, млⷭ҇ть, ми́ръ ѿ бг҃а ѻ҆ц҃а̀ и҆ гдⷭ҇а і҆и҃са хрⷭ҇та̀ сп҃са на́шегѡ.
5
5
Τούτου χάριν κατέλιπόν σε ἐν Κρήτῃ, ἵνα τὰ λείποντα ἐπιδιορθώσῃ, καὶ καταστήσῃς κατὰ πόλιν πρεσβυτέρους, ὡς ἐγώ σοι διεταξάμην· (Заⷱ҇.) Сегѡ̀ ра́ди ѡ҆ста́вихъ тѧ̀ въ кри́тѣ, да недоконча̑ннаѧ и҆спра́виши и҆ оу҆стро́иши по всѣ̑мъ гра́дѡмъ пресвѵ́теры, ꙗ҆́коже тебѣ̀ а҆́зъ повелѣ́хъ:
6
6
εἴ τίς ἐστιν ἀνέγκλητος, μιᾶς γυναικὸς ἀνήρ, τέκνα ἔχων πιστά, μὴ ἐν κατηγορίᾳ ἀσωτίας ἢ ἀνυπότακτα. а҆́ще кто̀ є҆́сть непоро́ченъ, є҆ди́ныѧ жены̀ мꙋ́жъ, ча̑да и҆мы́й вѣ̑рна, не во оу҆коре́нїи блꙋда̀, и҆лѝ непокори̑ва.
7
7
Δεῖ γὰρ τὸν ἐπίσκοπον ἀνέγκλητον εἶναι, ὡς θεοῦ οἰκονόμον· μὴ αὐθάδη, μὴ ὀργίλον, μὴ πάροινον, μὴ πλήκτην, μὴ αἰσχροκερδῆ, Подоба́етъ бо є҆пі́скопꙋ без̾ поро́ка бы́ти, ꙗ҆́коже бж҃їю строи́телю: не себѣ̀ оу҆гожда́ющꙋ, (не де́рзꙋ, не напра́сливꙋ,) не гнѣвли́вꙋ, не пїѧ́ницѣ, не бі́йцѣ, не скверностѧжа́телнꙋ,
8
8
ἀλλὰ φιλόξενον, φιλάγαθον, σώφρονα, δίκαιον, ὅσιον, ἐγκρατῆ, но страннолюби́вꙋ, бл҃голю́бцꙋ, цѣломⷣреннꙋ, првⷣнꙋ, прпⷣбнꙋ, воздержа́телнꙋ,
9
9
ἀντεχόμενον τοῦ κατὰ τὴν διδαχὴν πιστοῦ λόγου, ἵνα δυνατὸς ᾖ καὶ παρακαλεῖν ἐν τῇ διδασκαλίᾳ τῇ ὑγιαινούσῃ, καὶ τοὺς ἀντιλέγοντας ἐλέγχειν. держа́щемꙋсѧ вѣ́рнагѡ словесѐ по оу҆че́нїю, да си́ленъ бꙋ́детъ и҆ оу҆тѣ́шати во здра́вѣмъ оу҆че́нїи, и҆ проти́вѧщыѧсѧ ѡ҆блича́ти.
10
10
Εἰσὶν γὰρ πολλοὶ καὶ ἀνυπότακτοι, ματαιολόγοι καὶ φρεναπάται, μάλιστα οἱ ἐκ περιτομῆς, Сꙋ́ть бо мно́зи непокори́ви, сꙋесло́вцы и҆ оу҆мо́мъ прельще́ни, наипа́че же сꙋ́щїи ѿ ѡ҆брѣ́занїѧ,
11
11
οὓς δεῖ ἐπιστομίζειν· οἵτινες ὅλους οἴκους ἀνατρέπουσιν, διδάσκοντες ἃ μὴ δεῖ, αἰσχροῦ κέρδους χάριν. и҆́хже подоба́етъ оу҆ста̀ загражда́ти: и҆̀же всѧ̑ до́мы развраща́ютъ, оу҆ча́ще ꙗ҆́же не подоба́етъ, скве́рнагѡ ра́ди прибы́тка.
12
12
Εἶπέν τις ἐξ αὐτῶν, ἴδιος αὐτῶν προφήτης, Κρῆτες ἀεὶ ψεῦσται, κακὰ θηρία, γαστέρες ἀργαί. Рече́ же нѣ́кто ѿ ни́хъ, сво́й и҆̀мъ проро́къ: кри́тѧне при́снѡ лжи́ви, ѕлі́и ѕвѣ́рїе, оу҆трѡ́бы пра̑здныѧ.
13
13
Ἡ μαρτυρία αὕτη ἐστὶν ἀληθής. Δι’ ἣν αἰτίαν ἔλεγχε αὐτοὺς ἀποτόμως, ἵνα ὑγιαίνωσιν ἐν τῇ πίστει, Свидѣ́телство сїѐ и҆́стинно є҆́сть: є҆ѧ́же ра́ди вины̀ ѡ҆блича́й и҆̀хъ неща́днѡ, да здра́ви бꙋ́дꙋтъ въ вѣ́рѣ,
14
14
μὴ προσέχοντες Ἰουδαϊκοῖς μύθοις, καὶ ἐντολαῖς ἀνθρώπων ἀποστρεφομένων τὴν ἀλήθειαν. не внима́юще і҆ꙋдє́йскимъ ба́снемъ, ни за́повѣдемъ человѣ̑къ ѿвраща́ющихсѧ ѿ и҆́стины.
15
15
Πάντα μὲν καθαρὰ τοῖς καθαροῖς· τοῖς δὲ μεμιασμένοις καὶ ἀπίστοις οὐδὲν καθαρόν· ἀλλὰ μεμίανται αὐτῶν καὶ ὁ νοῦς καὶ ἡ συνείδησις. (Заⷱ҇ т҃а҃.) Всѧ̑ оу҆́бѡ чи̑ста чи̑стымъ: ѡ҆сквернє́нымъ же и҆ невѣ̑рнымъ ничто́же чи́сто, но ѡ҆скверни́сѧ и҆́хъ и҆ оу҆́мъ и҆ со́вѣсть.
16
16
Θεὸν ὁμολογοῦσιν εἰδέναι, τοῖς δὲ ἔργοις ἀρνοῦνται, βδελυκτοὶ ὄντες καὶ ἀπειθεῖς καὶ πρὸς πᾶν ἔργον ἀγαθὸν ἀδόκιμοι. Бг҃а и҆сповѣ́дꙋютъ вѣ́дѣти, а҆ дѣ́лы ѿме́щꙋтсѧ є҆гѡ̀, ме́рзцы сꙋ́ще и҆ непокори́ви и҆ на всѧ́кое дѣ́ло бл҃го́е неискꙋ́сни.
Κεφάλαιο 2
Глава́ в҃
1
1
Σὺ δὲ λάλει ἃ πρέπει τῇ ὑγιαινούσῃ διδασκαλίᾳ· Ты́ же глаго́ли, ꙗ҆̀же подоба́етъ здра́вомꙋ оу҆че́нїю:
2
2
πρεσβύτας νηφαλέους εἶναι, σεμνούς, σώφρονας, ὑγιαίνοντας τῇ πίστει, τῇ ἀγάπῃ, τῇ ὑπομονῇ· ста́рцємъ тре́звєннымъ бы́ти, чє́стнымъ, цѣломⷣрєннымъ, здра́вствꙋющымъ вѣ́рою, любо́вїю, терпѣ́нїемъ:
3
3
πρεσβύτιδας ὡσαύτως ἐν καταστήματι ἱεροπρεπεῖς, μὴ διαβόλους, μὴ οἴνῳ πολλῷ δεδουλωμένας, καλοδιδασκάλους, ста́рицамъ та́кожде во оу҆краше́нїи столѣ̑пнымъ, не клевети́вымъ, не вїнꙋ̀ мно́гꙋ порабощє́ннымъ, доброꙋчи́тєлнымъ,
4
4
ἵνα σωφρονίζωσιν τὰς νέας φιλάνδρους εἶναι, φιλοτέκνους, да оу҆цѣломꙋ́дрѧтъ ю҆́ныѧ, мꙋжелю́бицамъ бы́ти, чадолю́бицамъ,
5
5
σώφρονας, ἁγνάς, οἰκουρούς, ἀγαθάς, ὑποτασσομένας τοῖς ἰδίοις ἀνδράσιν, ἵνα μὴ ὁ λόγος τοῦ θεοῦ βλασφημῆται· цѣломⷣрєннымъ, чи́стымъ, до́мы до́брѣ пра́вѧщымъ, бл҃ги̑мъ, покарѧ́ющымсѧ свои̑мъ мꙋжє́мъ, да не сло́во бж҃їе хꙋ́литсѧ:
6
6
τοὺς νεωτέρους ὡσαύτως παρακάλει σωφρονεῖν· ю҆́ношы та́кожде молѝ цѣломꙋ́дрствовати.
7
7
περὶ πάντα σεαυτὸν παρεχόμενος τύπον καλῶν ἔργων, ἐν τῇ διδασκαλίᾳ ἀδιαφθορίαν, σεμνότητα, ἀφθαρσίαν, Ѡ҆ все́мъ (же) са́мъ себѐ подава́ѧ ѡ҆́бразъ до́брыхъ дѣ́лъ, во оу҆че́нїи незави́стное [цѣ́лость], че́стность, нетлѣ́нїе,
8
8
λόγον ὑγιῆ, ἀκατάγνωστον, ἵνα ὁ ἐξ ἐναντίας ἐντραπῇ, μηδὲν ἔχων περὶ ἡμῶν λέγειν φαῦλον. сло́во здра́вое, незазо́рное, да проти́вный посрами́тсѧ, ничто́же и҆мѣ́ѧ глаго́лати ѡ҆ на́съ оу҆ко́рно.
9
9
Δούλους ἰδίοις δεσπόταις ὑποτάσσεσθαι, ἐν πᾶσιν εὐαρέστους εἶναι, μὴ ἀντιλέγοντας, Рабы̑, свои̑мъ господє́мъ повинова́тисѧ, во все́мъ благоꙋгѡ́днымъ бы́ти, не прекослѡ́внымъ,
10
10
μὴ νοσφιζομένους, ἀλλὰ πίστιν πᾶσαν ἐνδεικνυμένους ἀγαθήν, ἵνα τὴν διδασκαλίαν τοῦ σωτῆρος ἡμῶν θεοῦ κοσμῶσιν ἐν πᾶσιν. не крадꙋ́щымъ, но вѣ́рꙋ всѧ́кꙋ ꙗ҆влѧ́ющымъ бл҃гꙋ, да оу҆ч҃нїе сп҃си́телѧ на́шегѡ бг҃а оу҆краша́ютъ во все́мъ.
11
11
Ἐπεφάνη γὰρ ἡ χάρις τοῦ θεοῦ ἡ σωτήριος πᾶσιν ἀνθρώποις, (Заⷱ҇ т҃в҃.) Ꙗ҆ви́сѧ бо блгⷣть бж҃їѧ сп҃си́телнаѧ всѣ̑мъ человѣ́кѡмъ,
12
12
παιδεύουσα ἡμᾶς ἵνα, ἀρνησάμενοι τὴν ἀσέβειαν καὶ τὰς κοσμικὰς ἐπιθυμίας, σωφρόνως καὶ δικαίως καὶ εὐσεβῶς ζήσωμεν ἐν τῷ νῦν αἰῶνι, наказꙋ́ющи на́съ, да ѿве́ргшесѧ нече́стїѧ и҆ мїрски́хъ по́хотей, цѣломⷣреннѡ и҆ првⷣнѡ и҆ бл҃гочⷭ҇тнѡ поживе́мъ въ нн҃ѣшнемъ вѣ́цѣ,
13
13
προσδεχόμενοι τὴν μακαρίαν ἐλπίδα καὶ ἐπιφάνειαν τῆς δόξης τοῦ μεγάλου θεοῦ καὶ σωτῆρος ἡμῶν Ἰησοῦ χριστοῦ, ждꙋ́ще бл҃же́ннагѡ оу҆пова́нїѧ и҆ ꙗ҆вле́нїѧ сла́вы вели́кагѡ бг҃а и҆ сп҃са на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀,
14
14
ὃς ἔδωκεν ἑαυτὸν ὑπὲρ ἡμῶν, ἵνα λυτρώσηται ἡμᾶς ἀπὸ πάσης ἀνομίας, καὶ καθαρίσῃ ἑαυτῷ λαὸν περιούσιον, ζηλωτὴν καλῶν ἔργων. и҆́же да́лъ є҆́сть себѐ за ны̀, да и҆зба́витъ ны̀ ѿ всѧ́кагѡ беззако́нїѧ и҆ ѡ҆чⷭ҇титъ себѣ̀ лю́ди и҆збра̑нны, ревни́тєли дѡ́брымъ дѣлѡ́мъ.
15
15
Ταῦτα λάλει, καὶ παρακάλει, καὶ ἔλεγχε μετὰ πάσης ἐπιταγῆς. Μηδείς σου περιφρονείτω. Сїѧ̑ глаго́ли, и҆ молѝ, и҆ ѡ҆бли́чай со всѧ́кимъ повелѣ́нїемъ, да никто́же тѧ̀ преѡби́дитъ [презира́етъ].
Κεφάλαιο 3
Глава́ г҃
1
1
Ὑπομίμνῃσκε αὐτοὺς ἀρχαῖς καὶ ἐξουσίαις ὑποτάσσεσθαι, πειθαρχεῖν, πρὸς πᾶν ἔργον ἀγαθὸν ἑτοίμους εἶναι, Воспомина́й тѣ̑мъ нача́лствꙋющымъ и҆ владѣ́ющымъ повинова́тисѧ и҆ покарѧ́тисѧ, и҆ ко всѧ́комꙋ дѣ́лꙋ бл҃гꙋ готѡ́вымъ бы́ти:
2
2
μηδένα βλασφημεῖν, ἀμάχους εἶναι, ἐπιεικεῖς, πᾶσαν ἐνδεικνυμένους πρᾳότητα πρὸς πάντας ἀνθρώπους. ни є҆ди́наго хꙋ́лити, не сварли̑вымъ бы́ти, но ти̑химъ, всѧ́кꙋ ꙗ҆влѧ́ющымъ кро́тость ко всѣ̑мъ человѣ́кѡмъ.
3
3
Ἦμεν γάρ ποτε καὶ ἡμεῖς ἀνόητοι, ἀπειθεῖς, πλανώμενοι, δουλεύοντες ἐπιθυμίαις καὶ ἡδοναῖς ποικίλαις, ἐν κακίᾳ καὶ φθόνῳ διάγοντες, στυγητοί, μισοῦντες ἀλλήλους. Бѣ́хомъ бо и҆ногда̀ и҆ мы̀ несмы́сленни, и҆ непокори́ви, и҆ прельще́ни, рабо́тающе похоте́мъ и҆ сласте́мъ разли̑чнымъ, въ ѕло́бѣ и҆ за́висти живꙋ́ще, ме́рзцы (сꙋ́ще и҆) ненави́дѧще дрꙋ́гъ дрꙋ́га.
4
4
Ὅτε δὲ ἡ χρηστότης καὶ ἡ φιλανθρωπία ἐπεφάνη τοῦ σωτῆρος ἡμῶν θεοῦ, Є҆гда́ же блгⷣть и҆ чл҃вѣколю́бїе ꙗ҆ви́сѧ сп҃са на́шегѡ бг҃а,
5
5
οὐκ ἐξ ἔργων τῶν ἐν δικαιοσύνῃ ὧν ἐποιήσαμεν ἡμεῖς, ἀλλὰ κατὰ τὸν αὐτοῦ ἔλεον ἔσωσεν ἡμᾶς, διὰ λουτροῦ παλιγγενεσίας καὶ ἀνακαινώσεως πνεύματος ἁγίου, не ѿ дѣ́лъ првⷣныхъ, и҆̀хже сотвори́хомъ мы̀, но по свое́й є҆гѡ̀ млⷭ҇ти, сп҃сѐ на́съ ба́нею пакибытїѧ̀ и҆ ѡ҆бновле́нїѧ дх҃а ст҃а́гѡ,
6
6
οὗ ἐξέχεεν ἐφ’ ἡμᾶς πλουσίως, διὰ Ἰησοῦ χριστοῦ τοῦ σωτῆρος ἡμῶν, є҆го́же и҆злїѧ̀ на на́съ ѻ҆би́лнѡ і҆и҃съ хрⷭ҇то́мъ, сп҃си́телемъ на́шимъ,
7
7
ἵνα δικαιωθέντες τῇ ἐκείνου χάριτι, κληρονόμοι γενώμεθα κατ’ ἐλπίδα ζωῆς αἰωνίου. да ѡ҆правди́вшесѧ блгⷣтїю є҆гѡ̀, наслѣ̑дницы бꙋ́демъ по оу҆пова́нїю жи́зни вѣ́чныѧ.
8
8
Πιστὸς ὁ λόγος, καὶ περὶ τούτων βούλομαί σε διαβεβαιοῦσθαι, ἵνα φροντίζωσιν καλῶν ἔργων προΐστασθαι οἱ πεπιστευκότες θεῷ. Ταῦτά ἐστιν τὰ καλὰ καὶ ὠφέλιμα τοῖς ἀνθρώποις· (Заⷱ҇.) (Ча́до ті́те,) вѣ́рно сло́во, и҆ ѡ҆ си́хъ хощꙋ̀ тѧ̀ и҆звѣща́ти [оу҆тверди́ти], да пекꙋ́тсѧ дѡ́брымъ дѣлѡ́мъ прилѣжа́ти вѣ́ровавшїи бг҃ꙋ: сїѧ̑ сꙋ́ть полє́зна человѣ́кѡмъ и҆ дѡбра̀.
9
9
μωρὰς δὲ ζητήσεις καὶ γενεαλογίας καὶ ἔρεις καὶ μάχας νομικὰς περιΐστασο· εἰσὶν γὰρ ἀνωφελεῖς καὶ μάταιοι. Бꙋ́ихъ же стѧза́нїй и҆ родосло́вїй и҆ рве́нїй и҆ сва́рѡвъ зако́нныхъ ѿстꙋпа́й: сꙋ́ть бо неполє́зны и҆ сꙋ́єтны.
10
10
Αἱρετικὸν ἄνθρωπον μετὰ μίαν καὶ δευτέραν νουθεσίαν παραιτοῦ, Є҆ретїка̀ человѣ́ка по пе́рвомъ и҆ вторѣ́мъ наказа́нїи ѿрица́йсѧ,
11
11
εἰδὼς ὅτι ἐξέστραπται ὁ τοιοῦτος, καὶ ἁμαρτάνει, ὢν αὐτοκατάκριτος. вѣ́дый, ꙗ҆́кѡ разврати́сѧ таковы́й, и҆ согрѣша́етъ, и҆ є҆́сть самоѡсꙋжде́нъ.
12
12
Ὅταν πέμψω Ἀρτεμᾶν πρός σε ἢ Τυχικόν, σπούδασον ἐλθεῖν πρός με εἰς Νικόπολιν· ἐκεῖ γὰρ κέκρικα παραχειμάσαι. Є҆гда̀ послю̀ а҆рте́мꙋ къ тебѣ̀ и҆лѝ тѷхі́ка, потщи́сѧ прїитѝ ко мнѣ̀ въ нїкопо́ль: та́мѡ бо сꙋди́хъ ѡ҆зимѣ́ти.
13
13
Ζηνᾶν τὸν νομικὸν καὶ Ἀπολλὼ σπουδαίως πρόπεμψον, ἵνα μηδὲν αὐτοῖς λείπῃ. Зи́нꙋ зако́нника и҆ а҆поллѡ́са ско́рѡ предпослѝ, и҆ да ничто́же и҆̀мъ скꙋ́дно бꙋ́детъ.
14
14
Μανθανέτωσαν δὲ καὶ οἱ ἡμέτεροι καλῶν ἔργων προΐστασθαι εἰς τὰς ἀναγκαίας χρείας, ἵνα μὴ ὦσιν ἄκαρποι. Да оу҆ча́тсѧ же и҆ на́ши дѡ́брымъ дѣлѡ́мъ прилѣжа́ти въ нꙋ̑жнаѧ тре́бѡванїѧ, да не бꙋ́дꙋтъ безпло́дни.
15
15
Ἀσπάζονταί σε οἱ μετ’ ἐμοῦ πάντες. Ἄσπασαι τοὺς φιλοῦντας ἡμᾶς ἐν πίστει. Ἡ χάρις μετὰ πάντων ὑμῶν. Ἀμήν. Цѣлꙋ́ютъ тѧ̀ со мно́ю сꙋ́щїи всѝ. Цѣлꙋ́й лю́бѧщыѧ ны̀ въ вѣ́рѣ. Блгⷣть со всѣ́ми ва́ми. А҆ми́нь.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.

• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.

• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.

• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.