Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.

• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.

• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.

• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Κεφάλαιο 14
Главa д7i
1
1
Πλοῦν τις πάλιν στελλόμενος καὶ ἄγρια μέλλων διοδεύειν κύματα, τοῦ φέροντος αὐτὸν πλοίου σαθρότερον ξύλον ἐπιβοᾶται. Плhти пaки кто2 помhсливъ и3 сверBпыz вHлны преходи1ти, носsщагw є3го2 кораблS тлённэйшее дрeво призывaетъ:
2
2
ἐκεῖνο μὲν γὰρ ὄρεξις πορισμῶν ἐπενόησε, τεχνῖτις δὲ σοφίᾳ κατεσκεύασεν· џное бо желaніе пристzжaній ўмhсли, хитрeцъ же мyдростію содёла:
3
3
ἡ δὲ σή, πάτερ, διακυβερνᾷ πρόνοια, ὅτι ἔδωκας καὶ ἐν θαλάσσῃ ὁδὸν καὶ ἐν κύμασι τρίβον ἀσφαλῆ, тв0й же, џ§е, ўстроsетъ пр0мыслъ: ћкw дaлъ є3си2 и3 въ м0ри пyть и3 въ волнaхъ стезю2 крёпкую,
4
4
δεικνὺς ὅτι δύνασαι ἐκ παντὸς σώζειν, ἵνα κἂν ἄνευ τέχνης τις ἐπιβῇ. показyz, ћкw си1ленъ є3си2 t всsкагw спcти2, ѓще и3 без8 худ0жества кто2 взhдетъ.
5
5
θέλεις δὲ μή ἀργὰ εἶναι τὰ τῆς σοφίας σου ἔργα, διὰ τοῦτο καὶ ἐλαχίστῳ ξύλῳ πιστεύουσιν ἄνθρωποι ψυχὰς καὶ διελθόντες κλύδωνα σχεδίᾳ διεσώθησαν. Х0щеши же, да не бyдутъ пр†здна дэлA премdрости твоеS: сегw2 рaди и3 малёйшему дрeву ввэрsютъ человёцы дyшы (сво‰), и3 преходsще вHлны кораблецeмъ и3збaвлени сyть.
6
6
καὶ ἀρχῆς γὰρ ἀπολλυμένων ὑπερηφάνων γιγάντων, ἡ ἐλπὶς τοῦ κόσμου ἐπὶ σχεδίας καταφυγοῦσα ἀπέλιπεν αἰῶνι σπέρμα γενέσεως τῇ σῇ κυβερνηθεῖσα χειρί. И# t начaла бо, є3гдA погибaху г0рдіи и3споли1ни, ўповaніе мjра въ кораблецЁ и3збэжaвшее, њстaви вёку сёмz рождeніz, рук0ю твоeю ўстр0ено.
7
7
εὐλόγηται γὰρ ξύλον, δι᾿ οὗ γίνεται δικαιοσύνη· Благословeно бо дрeво, и4мже бывaетъ прaвда.
8
8
τὸ χειροποίητον δέ, ἐπικατάρατον αὐτὸν καὶ ὁ ποιήσας αὐτό, ὅτι ὁ μὲν εἰργάζετο, τὸ δὲ φθαρτὸν θεὸς ὠνομάσθη. Рукотворeнное же пр0клzто є4сть, и3 сотвори1вый є5: ћкw џвъ ќбw содёла, сіe же тлённое б0гомъ и3меновaсz.
9
9
ἐν ἴσῳ γὰρ μισητὰ Θεῷ καὶ ὁ ἀσεβῶν καὶ ἡ ἀσέβεια αὐτοῦ· Въ рaвнэ бо ненави6дима сyть бGу и3 нечeствуzй, и3 нечeстіе є3гw2:
10
10
καὶ γὰρ τὸ πραχθὲν σὺν τῷ δράσαντι κολασθήσεται. и4бо сотворeное съ сотв0ршимъ мyчимо бyдетъ.
11
11
διὰ τοῦτο καὶ ἐν εἰδώλοις ἐθνῶν ἐπισκοπὴ ἔσται, ὅτι ἐν κτίσματι Θεοῦ εἰς βδέλυγμα ἐγενήθησαν καὶ εἰς σκάνδαλα ψυχαῖς ἀνθρώπων καὶ εἰς παγίδα ποσὶν ἀφρόνων. Сегw2 рaди и3 во јдwлэхъ kзhческихъ бyдетъ кaзнь, ћкw въ создaніи б9іи въ мeрзость сотворeни сyть и3 въ соблaзны душaмъ человёчєскимъ и3 въ сёть ногaмъ бyихъ.
12
12
᾿Αρχὴ γὰρ πορνείας ἐπίνοια εἰδώλων, εὕρεσις δὲ αὐτῶν φθορὰ ζωῆς. Начaло бо блужeніz ўмышлeніе јдwлwвъ: и3з8wбрётеніе же и4хъ тлёніе животA.
13
13
οὔτε γὰρ ἦν ἀπ᾿ ἀρχῆς, οὔτε εἰς τὸν αἰῶνα ἔσται· Нижe бо бhша t начaла, нижE бyдутъ во вёки:
14
14
κενοδοξίᾳ γὰρ ἀνθρώπων εἰσῆλθεν εἰς κόσμον, καὶ διὰ τοῦτο σύντομον αὐτῶν τέλος ἐπενοήθη. тщеслaвіемъ бо человёческимъ внид0ша въ мjръ, и3 сегw2 рaди крaтокъ и4хъ конeцъ вмэни1сz.
15
15
ἀώρῳ γὰρ πένθει τρυχόμενος πατήρ, τοῦ ταχέως ἀφαιρεθέντος τέκνου εἰκόνα ποιήσας, τὸν τότε νεκρὸν ἄνθρωπον νῦν ὡς Θεὸν ἐτίμησε καὶ παρέδωκε τοῖς ὑποχειρίοις μυστήρια καὶ τελετάς. Г0рькимъ бо плaчемъ сётуz nтeцъ ск0рw восхищeнагw чaда w4бразъ сотвори1въ, є3г0же тогдA человёка мeртва, нн7э ћкw б0га почтE: и3 предадE подр{чнымъ т†йны и3 жє1ртвы:
16
16
εἶτα ἐν χρόνῳ κρατυνθὲν τὸ ἀσεβὲς ἔθος ὡς νόμος ἐφυλάχθη, καὶ τυράννων ἐπιταγαῖς ἐθρησκεύετο τὰ γλυπτά, пот0мъ врeменемъ возм0гшій нечести1вый њбhчай, ѓки зак0нъ храни1мь бhсть, и3 мучи1телей повелёніемъ почитaєма бsху и3зв†zннаz:
17
17
οὓς ἐν ὄψει μὴ δυνάμενοι τιμᾶν ἄνθρωποι διὰ τὸ μακρὰν οἰκεῖν, τὴν πόρρωθεν ὄψιν ἀνατυπωσάμενοι, ἐμφανῆ εἰκόνα τοῦ τιμωμένου βασιλέως ἐποίησαν, ἵνα τὸν ἀπόντα ὡς παρόντα κολακεύωσι διὰ τῆς σπουδῆς. и5хже въ лицE не могyще чествовaти человёцы дaльнагw рaди њбитaніz, и3здалeча лицE и3з8wбрази1вше, ћвный w4бразъ почитaемагw царS сотвори1ша, ћкw да tстоsщаго ѓки бли1з8 сyщаго ласкaютъ со прилэжaніемъ.
18
18
εἰς ἐπίτασιν δὲ θρησκείας καὶ τοὺς ἀγνοοῦντας ἡ τοῦ τεχνίτου προετρέψατο φιλοτιμία· Въ продолжeніе же ѕлочeстіz и3 не разумёющихъ принyди худ0жниково любочeстіе.
19
19
ὁ μὲν γὰρ τάχα τῷ κρατοῦντι βουλόμενος ἀρέσαι, ἐξεβιάσατο τῇ τέχνῃ τὴν ὁμοιότητα ἐπὶ τὸ κάλλιον· Сeй бо хотS ўгоди1ти держaвствующему, произведE хи1тростію (своeю) под0біе на лyчшее:
20
20
τὸ δὲ πλῆθος ἐφελκόμενον διὰ τὸ εὔχαρι τῆς ἐργασίας, τὸν πρὸ ὀλίγου τιμηθέντα ἄνθρωπον νῦν σέβασμα ἐλογίσαντο. мн0жество же человBкъ, привлечeно благоwбрaзіемъ дёла, прeжде вмaлэ чествовaнаго человёка нн7э въ б0га вмэни1ша.
21
21
καὶ τοῦτο ἐγένετο τῷ βίῳ εἰς ἔνεδρον, ὅτι ἢ συμφορᾷ ἢ τυραννίδι δουλεύσαντες ἄνθρωποι τὸ ἀκοινώνητον ὄνομα λίθοις καὶ ξύλοις περιέθεσαν. И# сіE бhсть житію2 въ прельщeніе, ћкw и3ли2 ѕлоключeнію, и3ли2 мучи1телству послужи1вше человёцы, несоo1бщно и4мz кaменію и3 древaмъ њбложи1ша.
22
22
Εἶτ᾿ οὐκ ἤρκεσε τὸ πλανᾶσθαι περὶ τὴν τοῦ Θεοῦ γνῶσιν, ἀλλὰ καὶ μεγάλῳ ζῶντες ἀγνοίας πολέμῳ τὰ τοσαῦτα κακὰ εἰρήνην προσαγορεύουσιν. Посeмъ не дов0лно бЁ прельщaтисz њ б9іи рaзумэ, но и3 въ вели1цэй живyще безyміz брaни, толи6каz ѕл†z мjръ и3менyютъ.
23
23
ἢ γὰρ τεκνοφόνους τελετὰς ἢ κρύφια μυστήρια ἢ ἐμμανεῖς ἐξ ἄλλων θεσμῶν κώμους ἄγοντες, И$бо и3ли2 дэтоубjйствєнныz жє1ртвы, и3ли2 сокровє1нныz т†йны, и3ли2 неи1стwвныz t и3нhхъ зак0нwвъ пи1ршєства творsше,
24
24
οὔτε βίους οὔτε γάμους καθαροὺς ἔτι φυλάσσουσιν, ἕτερος δ᾿ ἕτερον ἢ λοχῶν ἀναιρεῖ ἢ νοθεύων ὀδυνᾷ. нижE житіS, нижE брaкwвъ чи1стыхъ є3щE хранsтъ: є3ди1нъ же другaго и3ли2 навётомъ ўбивaетъ, и3ли2 блудS њскорблsетъ.
25
25
πάντας δ᾿ ἐπιμὶξ ἔχει αἷμα καὶ φόνος, κλοπὴ καὶ δόλος, φθορά, ἀπιστία, ταραχή, ἐπιορκία, θόρυβος ἀγαθῶν, Вс‰ же смёшєна сyть, кр0вь и3 ўбjйство, татьбA и3 лeсть, растлёніе, невёрство, смzтeніе, заклинaніе, молвA благи1хъ,
26
26
χάριτος ἀμνησία, ψυχῶν μιασμός, γενέσεως ἐναλλαγή, γάμων ἀταξία, μοιχεία καὶ ἀσέλγεια. благодaти забвeніе, душaмъ њсквернeніе, рождeнію премэнeніе, брaкwвъ безчи1ніе, прелюбодэsніе и3 студодэsніе.
27
27
ἡ γὰρ τῶν ἀνωνύμων εἰδώλων θρησκεία παντὸς ἀρχὴ κακοῦ καὶ αἰτία καὶ πέρας ἐστίν· Недост0йныхъ бо и4мене јдwлwвъ служeніе начaло всsкагw ѕлA, и3 винA и3 конeцъ є4сть:
28
28
ἢ γὰρ εὐφραινόμενοι μεμήνασιν ἢ προφητεύουσι ψευδῆ ἢ ζῶσιν ἀδίκως ἢ ἐπιορκοῦσι ταχέως· и4бо и3ли2 веселsщесz неи1стовствуютъ, и3ли2 прор0чествуютъ лHжнаz, и3ли2 живyтъ непрaведнэ, и3ли2 кленyтсz ск0рw.
29
29
ἀψύχοις γὰρ πεποιθότες εἰδώλοις κακῶς ὀμόσαντες, ἀδικηθῆναι οὐ προσδέχονται. На безд{шныz бо јдwлы надёющесz, ѕлЁ кленyщесz казни1ми бhти не чaютъ.
30
30
ἀμφότερα δὲ αὐτοὺς μετελεύσεται τὰ δίκαια, ὅτι κακῶς ἐφρόνησαν περὶ Θεοῦ προσχόντες εἰδώλοις καὶ ἀδίκως ὤμοσαν ἐν δόλῳ καταφρονήσαντες ὁσιότητος· За nбоs же на ни1хъ пріи1детъ сyдъ: понeже ѕлЁ мyдрствоваша њ бз7э, внeмлюще јдwлwмъ, и3 непрaведнw клsшасz лeстію, презрёвше препод0біе.
31
31
οὐ γὰρ ἡ τῶν ὀμνυομένων δύναμις, ἀλλ᾿ ἡ τῶν ἁμαρτανόντων δίκη ἐπεξέρχεται ἀεὶ τὴν τῶν ἀδίκων παράβασιν. Не бо2 си1ла кленyщихъ, но согрэшaющымъ сyдъ нах0дитъ всегдA на преступлeніе непрaведныхъ.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.

• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.

• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.

• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.