|
Κεφάλαιο 9
|
Глава́ ѳ҃
|
|
1
|
1
|
| ΘΕΕ πατέρων καὶ Κύριε τοῦ ἐλέους ὁ ποιήσας τὰ πάντα ἐν λόγῳ σου | Бж҃е ѻ҆тцє́въ и҆ гдⷭ҇и млⷭ҇ти твоеѧ̀, сотвори́вый всѧ̑ сло́вомъ твои́мъ |
|
2
|
2
|
| καὶ τῇ σοφίᾳ σου κατεσκεύσασας ἄνθρωπον, ἵνα δεσπόζῃ τῶν ὑπὸ σοῦ γενομένων κτισμάτων | и҆ премⷣростїю твое́ю оу҆стро́ивый человѣ́ка, да владѣ́етъ сотворе́нными ѿ тебє̀ тва́рьми, |
|
3
|
3
|
| καὶ διέπῃ τὸν κόσμον ἐν ὁσιότητι καὶ δικαιοσύνῃ καὶ ἐν εὐθύτητι ψυχῆς κρίσιν κρίνῃ, | и҆ да оу҆правлѧ́етъ мі́ръ въ преподо́бїи и҆ пра́вдѣ, и҆ въ правотѣ̀ дꙋшѝ сꙋ́дъ да сꙋ́дитъ: |
|
4
|
4
|
| δός μοι τὴν τῶν σῶν θρόνων πάρεδρον σοφίαν καὶ μή με ἀποδοκιμάσῃς ἐκ παίδων σου. | да́ждь мнѣ̀ твои̑мъ прⷭ҇то́лѡмъ присѣдѧ́щꙋю премⷣрость и҆ не ѿри́ни менѐ ѿ ѻ҆́трѡкъ твои́хъ: |
|
5
|
5
|
| ὅτι ἐγὼ δοῦλος σὸς καὶ υἱὸς τῆς παιδίσκης σου, ἄνθρωπος ἀσθενὴς καὶ ὀλιγοχρόνιος καὶ ἐλάσσων ἐν συνέσει κρίσεως καὶ νόμων· | ꙗ҆́кѡ а҆́зъ ра́бъ тво́й и҆ сы́нъ рабы́ни твоеѧ̀, человѣ́къ не́мощенъ и҆ маловре́мененъ и҆ оу҆ма́ленъ въ ра́зꙋмѣ сꙋда̀ и҆ зако́нѡвъ. |
|
6
|
6
|
| κἂν γάρ τις ᾖ τέλειος ἐν υἱοῖς ἀνθρώπων, τῆς ἀπὸ σοῦ σοφίας ἀπούσης, εἰς οὐδὲν λογισθήσεται. | А҆́ще бо кто̀ бꙋ́детъ и҆ соверше́нъ въ сынѣ́хъ человѣ́ческихъ, ѿсꙋ́тствꙋющей твое́й премⷣрости, ни во что́же вмѣни́тсѧ. |
|
7
|
7
|
| σύ με προείλω βασιλέα λαοῦ σου καὶ δικαστὴν υἱῶν σου καί θυγατέρων· | Ты̀ и҆збра́лъ мѧ̀ є҆сѝ царѧ̀ лю́демъ твои̑мъ и҆ сꙋдїю̀ сынѡ́мъ твои̑мъ и҆ дще́ремъ, |
|
8
|
8
|
| εἶπας οἰκοδομῆσαι ναὸν ἐν ὄρει ἁγίῳ σου καὶ ἐν πόλει κατασκηνώσεώς σου θυσιαστήριον, μίμημα σκηνῆς ἁγίας, ἣν προητοίμασας ἀπ᾿ ἀρχῆς. | и҆ ре́клъ мѝ є҆сѝ созда́ти хра́мъ въ горѣ̀ ст҃ѣ́й твое́й и҆ во гра́дѣ ѡ҆бита́нїѧ твоегѡ̀ ѻ҆лта́рь, подо́бїемъ ски́нїи (твоеѧ̀) ст҃ы́ѧ, ю҆́же пред̾ꙋгото́валъ є҆сѝ ѿ нача́ла. |
|
9
|
9
|
| καὶ μετὰ σοῦ ἡ σοφία ἡ εἰδυῖα τὰ ἔργα σου καὶ παροῦσα, ὅτε ἐποίεις τὸν κόσμον, καὶ ἐπισταμένη τί ἀρεστὸν ἐν ὀφθαλμοῖς σου καὶ τί εὐθὲς ἐν ἐντολαῖς σου. | И҆ съ тобо́ю премⷣрость вѣ́дꙋщаѧ дѣла̀ твоѧ̑ и҆ присꙋ́тствꙋющаѧ тогда̀, є҆гда̀ мі́ръ твори́лъ є҆сѝ, и҆ вѣ́дꙋщаѧ, что̀ є҆́сть оу҆го́дно пред̾ ѻ҆чи́ма твои́ма и҆ что̀ пра́во въ за́повѣдехъ твои́хъ: |
|
10
|
10
|
| ἐξαπόστειλον αὐτὴν ἐξ ἁγίων οὐρανῶν καὶ ἀπὸ θρόνου δόξης σου πέμψον αὐτήν, ἵνα συμπαροῦσά μοι κοπιάσῃ καὶ γνῶ τί εὐάρεστόν ἐστι παρά σοί. | послѝ ю҆̀ съ нб҃съ ст҃ы́хъ и҆ ѿ прⷭ҇то́ла сла́вы твоеѧ̀ послѝ ю҆̀: да сꙋ́щи со мно́ю трꙋди́тсѧ, и҆ оу҆вѣ́мъ, что̀ благоꙋго́дно є҆́сть пред̾ тобо́ю: |
|
11
|
11
|
| οἶδε γὰρ ἐκείνη πάντα καὶ συνίει καὶ ὁδηγήσει με ἐν ταῖς πράξεσί μου σωφρόνως καὶ φυλάξει με ἐν τῇ δόξῃ αὐτῆς· | вѣ́сть бо ѻ҆на̀ всѧ̑ и҆ разꙋмѣ́етъ, и҆ наста́витъ мѧ̀ въ дѣ́лѣхъ мои́хъ цѣломꙋ́дреннѣ и҆ сохрани́тъ мѧ̀ во сла́вѣ свое́й: |
|
12
|
12
|
| καὶ ἔσται προσδεκτὰ τὰ ἔργα μου, καὶ διακρινῶ τὸν λαόν σου δικαίως καὶ ἔσομαι ἄξιος θρόνων πατρός μου. | и҆ бꙋ́дꙋтъ прїѧ̑тна дѣла̀ моѧ̑, и҆ разсꙋждꙋ̀ лю́ди твоѧ̑ пра́веднѣ, и҆ бꙋ́дꙋ досто́инъ престо́лѡвъ ѻ҆тца̀ моегѡ̀. |
|
13
|
13
|
| τίς γὰρ ἄνθρωπος γνώσεται βουλὴν Θεοῦ; ἢ τίς ἐνθυμηθήσεται τί θέλει ὁ Κύριος; | Кто́ бо ѿ человѣ̑къ позна́етъ совѣ́тъ бж҃їй; и҆лѝ кто̀ помы́слитъ, что̀ хо́щетъ бг҃ъ; |
|
14
|
14
|
| λογισμοὶ γὰρ θνητῶν δειλοί, καὶ ἐπισφαλεῖς αἱ ἐπίνοιαι ἡμῶν. | Помышлє́нїѧ бо сме́ртныхъ боѧзли̑ва, и҆ погрѣши́тєлна оу҆мышлє́нїѧ на̑ша: |
|
15
|
15
|
| φθαρτὸν γὰρ σῶμα βαρύνει ψυχήν, καὶ βρίθει τὸ γεῶδες σκῆνος νοῦν πολυφρόντιδα. | тѣ́ло бо тлѣ́нное ѡ҆тѧгоща́етъ дꙋ́шꙋ, и҆ земно́е жили́ще ѡ҆бременѧ́етъ оу҆́мъ многопопечи́теленъ. |
|
16
|
16
|
| καὶ μόλις εἰκάζομεν τὰ ἐπὶ γῆς καί τὰ ἐν χερσὶν εὑρίσκομεν μετὰ πόνου· τὰ δὲ ἐν οὐρανοῖς τίς ἐξιχνίασε; | И҆ є҆два̀ разꙋмѣва́емъ, ꙗ҆̀же на землѝ, и҆ ꙗ҆̀же въ рꙋка́хъ ѡ҆брѣта́емъ со трꙋдо́мъ: а҆ ꙗ҆̀же на нб҃сѣ́хъ, кто̀ и҆зслѣ́ди; |
|
17
|
17
|
| βουλὴν δέ σου τίς ἔγων, εἰ μὴ σὺ ἔδωκας σοφίαν καὶ ἔπεμψας τὸ ἅγιόν σου πνεῦμα ἀπὸ ὑψίστων; | Во́лю же твою̀ кто̀ позна̀, а҆́ще бы не ты̀ да́лъ є҆сѝ премꙋ́дрость и҆ посла́лъ є҆сѝ дх҃а ст҃а́го твоего̀ ѿ высоты̀; |
|
18
|
18
|
| καὶ οὕτως διωρθώθησαν αἱ τρίβοι τῶν ἐπὶ γῆς, καὶ τὰ ἀρεστά σου ἐδιδάχθησαν ἄνθρωποι, | И҆ та́кѡ и҆спра́вишасѧ стєзѝ сꙋ́щихъ на землѝ, и҆ ꙗ҆̀же тебѣ̀ оу҆гѡ́дна, наꙋчи́шасѧ человѣ́цы |
|
19
|
19
|
| καὶ τῇ σοφίᾳ ἐσώθησαν. | и҆ премꙋ́дростїю спасо́шасѧ. |
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • Іов. • Пс. • Притч.
• Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир. • Іс. • Єр. • Плач.
• Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан. • Ос. • Іоїл. • Ам.
• Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.