КанHнъ вели1кій, творeніе с™aгw ґндрeа кри1тскагw їеrли1мскагw.
|
Великий покаянний канон святого Андрія Критського
|
|
|
|
Во понедeльник пeрвой седми1цы
|
В понеділок першої седмиці Великого посту
|
|
|
|
Глaсъ ѕ7. Пёснь №.
|
Глас 6. Пісня 1
|
|
Їрм0съ: Пом0щникъ и3 покрови1тель бhсть мнЁ во сп7сeніе: сeй м0й бGъ и3 прослaвлю є3го2: бGъ nтцA моегw2, и3 вознесY є3го2: слaвно бо прослaвисz:Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Tкyду начнY плaкати њкаsннагw моегw2 житіS дэsній; к0е ли положY начaло, хrтE, нhнэшнему рыдaнію; но ћкw бlгоутр0бенъ, дaждь ми2 прегрэшeній њставлeніе. Грzди2 њкаsннаz душE, съ пл0тію твоeю, зижди1телю всёхъ и3сповёждьсz, и3 њстaнисz пр0чее прeжднzгw безсловeсіz, и3 принеси2 бGу въ покаsніи слeзы. Первоздaннагw ґдaма преступлeнію поревновaвъ, познaхъ себE њбнажeна t бGа и3 пrносyщнагw цrтвіz и3 слaдости, грBхъ рaди мои1хъ. Ўвы2 мнЁ њкаsннаz душE, что2 ўпод0биласz є3си2 пeрвэй є4vэ; ви1дэла бо є3си2 ѕлЁ, и3 ўzзви1ласz є3си2 г0рцэ, и3 коснyласz є3си2 дрeва и3 вкуси1ла є3си2 дeрзостнw безсловeсныz снёди. Вмёстw є4vы чyвственныz мhсленнаz ми2 бhсть є4vа, во пл0ти стрaстный п0мыслъ, показyzй сл†дкаz и3 вкушazй пrнw г0рькаго напоeніz. Дост0йно и3з8 є3дeма и3згнaнъ бhсть, ћкw не сохрани1въ є3ди1ну твою2, сп7се, зaповэдь ґдaмъ: ѓзъ же что2 постраждY, tметaz всегдA живHтнаz тво‰ словесA; Слaва, трbченъ: Пресyщнаz трbце, во є3ди1ницэ покланsемаz, возми2 брeмz t менE тsжкое грэх0вное, и3 ћкw бlгоутр0бна, дaждь ми2 слeзы ўмилeніz. И# нhнэ, бGор0диченъ: Бцdе, надeжде и3 предстaтельство тебE пою1щихъ, возми2 брeмz t менE тsжкое грэх0вное, и3 ћкw вLчца чcтаz, кaющасz пріими1 мz.
|
Ірмо́с: Помо́щник і покрови́тель бисть мні во спасе́ніє, сей мой Бог і просла́влю Єго́, Бог отця́ моєго́, і вознесу́ Єго́: сла́вно бо просла́вися.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Отку́ду начну́ пла́кати окая́ннаго моєго́ житія́ дія́ній? Ко́є ли положу́ нача́ло, Христе́, ни́нішнему рида́нію? Но я́ко Благоутро́бен, даждь мі прегріше́ній оставле́ніє. Гряди́, окая́нная душе́, с пло́тію твоє́ю, Зижди́телю всіх іспові́ждься, і оста́нися про́чеє пре́ждняго безслове́сія, і принеси́ Бо́гу в покая́нії сле́зи. Первозда́ннаго Ада́ма преступле́нію поревнова́в, позна́х себе́ обнаже́на от Бо́га і присносу́щнаго Ца́рствія і сла́дости, гріх ра́ди мої́х. Уви мні, окая́нная душе́, что уподо́билася єси́ пе́рвій Є́ві; ви́діла бо єси́ злі, і уязви́лася єси́ го́рці, і косну́лася єси́ дре́ва, і вкуси́ла єси́ де́рзостно безслове́сния сні́ди. Вмі́сто Є́ви чу́вственния ми́сленная мі бисть Є́ва, во пло́ті стра́стний по́мисл, показу́яй сла́дкая і вкуша́яй при́сно го́ркаго напоє́нія. Досто́йно із Еде́ма ізгна́н бисть, я́ко не сохрани́в єди́ну Твою́, Спа́се, за́повідь Ада́м: аз же что постражду́, отмета́я всегда́ живо́тная Твоя́ словеса́? Сла́ва, Тро́їчен: Пресу́щная Тро́йце, во єди́ниці покланя́ємая, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко благоутро́бна, даждь мі сле́зи умиле́нія. І ни́ні, Богоро́дичен: Богоро́дице, наде́жде і предста́тельство Тебе́ пою́щих, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко Влади́чиця чи́стая, ка́ющася прийми́ м'я.
|
Пёснь в7.
|
Пісня 2
|
|
Їрм0съ: Вонми2 нб7о, и3 возглаг0лю, и3 воспою2 хrтA, t дв7ы пlтію пришeдшаго. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Вонми2 нб7о, и3 возглаг0лю, землE, внушaй глaсъ, кaющійсz къ бGу и3 воспэвaющій є3го2. Вонми1 ми, б9е, сп7се м0й млcтивнымъ твои1мъ џкомъ, и3 пріими2 моE тeплое и3сповёданіе. Согрэши1хъ пaче всёхъ человBкъ, є3ди1нъ согрэши1хъ тебЁ: но ўщeдри ћкw бGъ, сп7се, творeніе твоE. Бyрz мS ѕлhхъ њбдержи1тъ, бlгоутр0бне гDи: но ћкw петрY, и3 мнЁ рyку простри2. Слeзы блудни1цы, щeдре, и3 ѓзъ предлагaю: њчcти мS, сп7се, бlгоутр0біемъ твои1мъ. Њмрачи1хъ душeвную красотY страстeй сластьми2, и3 всsчески вeсь ќмъ пeрсть сотвори1хъ. Раздрaхъ нhнэ њдeжду мою2 пeрвую, ю4же ми2 и3зткA зижди1тель и3значaла, и3 tтyду лежY нaгъ. Њблек0хсz въ раздрaнную ри1зу, ю4же и3зткa ми ѕмjй совётомъ, и3 стыждyсz. Воззрёхъ на сад0вную красотY и3 прельсти1хсz ўм0мъ: и3 tтyду лежY нaгъ, и3 срамлsюсz. Дёлаша на хребтЁ моeмъ вси2 нач†льницы страстeй, продолжaюще на мS беззак0ніе и4хъ. Слaва, трbченъ: Е#ди1наго тS въ тріeхъ ли1цэхъ, бGа всёхъ пою2, nц7A и3 сн7а и3 д¦а с™aгw. И# нhнэ, бGородиченъ: Пречcтаz бцdе дв7о, є3ди1на всепётаz, моли2 прилёжнw во є4же сп7сти1сz нaмъ.
|
Ірмос: Воньми́ не́бо, і возглаго́лю, і воспою́ Христа́, от Ді́ви пло́тію прише́дшаго. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Воньми́ не́бо, і возглаго́лю, земле́, внуша́й глас, ка́ющійся к Бо́гу і воспіва́ющий Єго́. Воньми́ мі, Бо́же, Спа́се мой, ми́лостивним Твої́м о́ком, і прийми́ моє́ те́плоє іспові́даніє. Согріши́х па́че всіх челові́к, єди́н согріши́х Тебі́; но уще́дри, я́ко Бог, Спа́се, творе́ніє Твоє́. Бу́ря м'я злих обдержи́ть, Благоутро́бне Го́споди; но я́ко Петру́, і мні ру́ку простри́. Сле́зи блудни́ці, Ще́дре, і аз предлага́ю: очи́сти м'я, Спа́се, благоутро́бієм Твої́м. Омрачи́х душе́вную красоту́ страсте́й сластьми́, і вся́чеськи весь ум персть сотвори́х. Раздра́х ни́ні оде́жду мою́ пе́рвую, ю́же мі ізтка́ Зижди́тель ізнача́ла, і отту́ду лежу́ наг. Облеко́хся в раздра́нную ри́зу, ю́же ізтка́ мі змій сові́том, і стижду́ся. Воззрі́х на садо́вную красоту́ і прельсти́хся умо́м: і отту́ду лежу́ наг, і срамля́юся. Ді́лаша на хребті́ моє́м всі нача́льниці страсте́й, продолжа́юще на м'я беззако́ніє їх. Сла́ва, Тро́їчен: Єди́наго Тя в тріє́х Ли́ціх, Бо́га всіх пою́, Отця́, і Си́на, і Ду́ха Свята́го. І ни́ні, Богородичен: Пречи́стая Богоро́дице Ді́во, єди́на Всепі́тая, моли́ прилі́жно во є́же спасти́ся нам.
|
Пёснь G.
|
Пісня 3
|
|
Їрм0съ: На недви1жимэмъ, хrтE, кaмени зaповэдей твои1хъ ўтверди2 моE помышлeніе.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Џгнь t гDа и3ногдA гDь њдожди1въ, зeмлю сод0мскую прeжде попали2. На горЁ спасaйсz, душE, ћкоже лHтъ џный, и3 въ сигHръ ўгонзaй. Бёгай запалeніz, q душE, бёгай сод0мскагw горёніz, бёгай тлёніz бжcтвеннагw плaмене. И#сповёдаюсz тебЁ, сп7се: согрэши1хъ, согрэши1хъ ти2: но њслaби, њстaви ми2, ћкw бlгоутр0бенъ. Согрэши1хъ тебЁ є3ди1нъ ѓзъ, согрэши1хъ пaче всёхъ, хrтE сп7се, да не прeзриши менE. Ты2 є3си2 пaстырь д0брый, взыщи2 менE ѓгнца, и3 заблyждшагw да не прeзриши менE. Ты2 є3си2 слaдкій, ї}се, ты2 є3си2 создaтель м0й: въ тебЁ, сп7се, њправдaюсz. Слaва, трbченъ: Q трbце є3ди1нице б9е! сп7си2 нaсъ t прeлести, и3 и3скушeній, и3 њбстоsній. И# нhнэ, бGор0диченъ: Рaдуйсz, бGопріsтнаz ўтр0бо, рaдуйсz, пrт0ле гDнь, рaдуйсz, м™и жи1зни нaшеz.
|
Ірмос: На недви́жимім, Христе́, ка́мені за́повідей Твої́х утверди́ моє́ помишле́ніє.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Огнь от Го́спода іногда́ Госпо́дь одожди́в, зе́млю содо́мськую пре́жде попали́. На горі́ спаса́йся, душе́, я́коже Лот о́ний, і в сиго́р угонза́й. Бі́гай запале́нія, о душе́, бі́гай содо́мськаго горі́нія, бі́гай тлі́нія Боже́ственнаго пла́мене. Іспові́даюся Тебі́, Спа́се: согріши́х, согріши́х Ті; но осла́би, оста́ви мі, я́ко Благоутро́бен. Согріши́х Тебі́ єди́н аз, согріши́х па́че всіх, Христе́ Спа́се, да не пре́зриши мене́. Ти єси́ Па́стир до́брий, взищи́ мене́, а́гнця, і заблу́ждшаго да не пре́зриши мене́. Ти єси́ сла́дкий, Ісу́се, Ти єси́ Созда́тель мой: в Тебі́, Спа́се, оправда́юся. Сла́ва, Тро́їчен: О Тро́йце Єди́нице Бо́же! Спаси́ нас от пре́лести, і іскуше́ній, і обстоя́ній. І ни́ні, Богоро́дичен: Ра́дуйся, Богоприя́тная утро́бо, ра́дуйся, Престо́ле Госпо́день, ра́дуйся, Ма́ти жи́зні на́шея.
|
Пёснь д7.
|
Пісня 4
|
|
Їрм0съ: Ўслhша прbр0къ пришeствіе твоE, гDи, и3 ўбоsсz, ћкw х0щеши t дв7ы роди1тисz и3 человёкwмъ kви1тисz, и3 глаг0лаше: ўслhшахъ слyхъ тв0й и3 ўбоsхсz: слaва си1лэ твоeй гDи.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Дёлъ твои1хъ да не прeзриши, создaніz твоегw2 да не њстaвиши, правосyде, ѓще и3 є3ди1нъ согрэши1хъ, ћкw человёкъ, пaче всsкагw человёка, чlвэколю1бче, но и4маши, ћкw гDь всёхъ, влaсть њставлsти грэхи2. Приближaетсz, душE, конeцъ, приближaетсz, и3 неради1ши, ни гот0вишисz: врeмz сокращaетсz, востaни, бли1зъ при двeрехъ судіS є4сть: ћкw с0ніе, ћкw цвётъ, врeмz житіS течeтъ: что2 всyе мzтeмсz; Воспрzни2, q душE моS, дэ‰ніz тво‰, ±же содёлала є3си2, помышлsй, и3 сі‰ пред8 лицE твоE принеси2, и3 к†пли и3спусти2 слeзъ твои1хъ: рцы2 со дерзновeніемъ дэ‰ніz и3 помышлє1ніz хrтY, и3 nправдaйсz. Не бhсть въ житіи2 грэхA, ни дэsніz, ни ѕл0бы, є3sже ѓзъ, сп7се, не согрэши1хъ ўм0мъ и3 сл0вомъ, и3 произволeніемъ и3 предложeніемъ, и3 мhслію и3 дэsніемъ согрэши1въ, ћкw и4нъ никт0же когдA. Tсю1ду и3 њсуждeнъ бhхъ, tсю1ду препрёнъ бhхъ ѓзъ њкаsнный t своеS с0вэсти, є3sже ничт0же въ мjрэ нyжнэйше: судіE и3збaвителю м0й, и3 вёдче, пощади2 и3 и3збaви, и3 сп7си1 мz рабA твоего2. Лёствица, ю4же ви1дэ дрeвле вели1кій въ патріaрсэхъ, ўказaніе є4сть душE моS, дёzтельнагw восхождeніz, разyмнагw возшeствіz: ѓще х0щеши ќбw, дэsніемъ, и3 рaзумомъ, и3 зрёніемъ пожи1ти, њбнови1сz. Зн0й дневнhй претерпЁ лишeніz рaди патріaрхъ, и3 мрaзъ нощнhй понесE, на всsкъ дeнь снабдBніz творS, пасhй, труждazйсz, раб0таzй, да двЁ жєнЁ сочетaетъ. Жєнh ми двЁ разумёй, дэsніе же и3 рaзумъ въ зрёніи, лjю ќбw дэsніе, ћкw многочaдную: рахи1ль же рaзумъ, ћкw многотрyдную: и4бо кромЁ трудHвъ, ни дэsніе, ни зрёніе душE, и3спрaвитсz. Слaва, трbченъ: Нераздёльное существ0мъ, несли1тное ли1цы бGосл0влю тS, трbческое є3ди1но б9ество2, ћкw є3диноцaрственное и3 сопrт0льное, вопію1 ти пёснь вели1кую, въ вhшнихъ трегyбw пэсносл0вимую. И# нhнэ, бGор0диченъ: И# раждaеши и3 дёвствуеши, и3 пребывaеши nбою1ду є3стеств0мъ дв7а: рождeйсz њбновлsетъ зак0ны є3стествA, ўтр0ба же раждaетъ, не раждaющаz. бGъ и3дёже х0щетъ, побэждaетсz є3стествA чи1нъ: твори1тъ бо є3ли6ка х0щетъ.
|
Ірмос: Усли́ша проро́к прише́ствіє Твоє́, Го́споди, і убоя́ся, я́ко хо́щеши от Ді́ви роди́тися і челові́ком яви́тися, і глаго́лаше: усли́шах слух Твой і убоя́хся; сла́ва си́лі Твоє́й, Го́споди.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Діл Твої́х да не пре́зриши, созда́нія Твоєго́ да не оста́виши, Правосу́де, а́ще і єди́н согріши́х, я́ко челові́к, па́че вся́каго челові́ка, Человіколю́бче, но і́маши, я́ко Госпо́дь всіх, власть оставля́ти гріхи́. Приближа́ється, душе́, коне́ць, приближа́ється, і неради́ши, ні гото́вишися; вре́м'я сокраща́ється, воста́ни, близ при две́рех Судія́ єсть; я́ко со́ніє, я́ко цвіт, вре́м'я житія́ тече́ть; что всу́є м'яте́мся? Воспряни́, о душе́ моя́, дія́нія твоя́, яже соді́лала єси́, помишля́й, і сія́ пред лице́ твоє́ принеси́, і ка́плі іспусти́ слез твої́х; рци со дерзнове́нієм дія́нія і помишле́нія Христу́, і оправда́йся. Не бисть в житії́ гріха́, ні дія́нія, ні зло́би, єя́же аз, Спа́се, не согріши́х умо́м і сло́вом, і проізволе́нієм і предложе́нієм, і ми́слію і дія́нієм согріши́в, я́ко ін нікто́же когда́. Отсю́ду і осужде́н бих, отсю́ду препри́н бих аз окая́нний от своєя́ со́вісти, єя́же нічто́же в ми́рі ну́жнійше: Судіє́ Ізба́вителю мой, і Ві́дче, пощади́ і ізба́ви, і спаси́ м'я, раба́ Твоєго́. Лі́ствиця, ю́же ви́ді дре́вле вели́кий в патріа́рсіх, указа́ніє єсть, душе́ моя́, ді́ятельнаго восхожде́нія, разу́мнаго возше́ствія: а́ще хо́щеши у́бо, дія́нієм, і ра́зумом, і зрі́нієм пожи́ти, обнови́ся. Зной дневни́й претерпі́ лише́нія ра́ди патріа́рх, і мраз нощни́й понесе́, на всяк день снабді́нія творя́, паси́й, тружда́яйся, рабо́таяй, да дві жені́ сочета́єть. Жени́ мі дві разумі́й, дія́ніє же і ра́зум в зрі́нії, ли́ю у́бо дія́ніє, я́ко многоча́дную; Рахи́ль же ра́зум, я́ко многотру́дную; і́бо кромі́ трудо́в, ні дія́ніє, ні зрі́ніє душе́, іспра́виться. Сла́ва, Тро́їчен: Неразді́льноє Существо́м, несли́тноє Ли́ці, Богосло́влю Тя, Тро́їчеськоє Єди́но Бо́жество́, я́ко Єдиноца́рственноє і Сопресто́льноє, вопію́ Ті піснь вели́кую, во ви́шніх трегу́бо пісносло́вимую. І ни́ні, Богоро́дичен: І ражда́єши, і ді́вствуєши, і пребива́єши обою́ду єстество́м Ді́ва: Рожде́йся обновля́єть зако́ни єстества́, утро́ба же ражда́єть, не ражда́ющая. Бог іді́же хо́щеть, побіжда́ється єстества́ чин: твори́ть бо єли́ка хо́щеть.
|
Пёснь є7.
|
Пісня 5
|
|
Їрм0съ: T нощи2 ќтренююща, чlвэколю1бче, просвэти2 молю1сz, и3 настaви и3 менE на повелBніz тво‰: и3 научи1 мz сп7се, твори1ти в0лю твою2.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Въ нощи2 житіE моE преид0хъ при1снw, тьмa бо бhсть и3 глубокA мнЁ мглA, н0щь грэхA: но ћкw днE сhна сп7се покажи1 мz. Рувjма подражaz њкаsнный ѓзъ, содёzхъ беззак0нный и3 законопрестyпный совётъ на бGа вhшнzго, њскверни1въ л0же моE, ћкw џтчее џнъ. И#сповёдаюсz тебЁ хrтE цRю2, согрэши1хъ, согрэши1хъ, ћкw прeжде їHсифа брaтіz продaвшіи, чистоты2 пл0дъ и3 цэломyдріz. T ср0дникwвъ прaведнаz душA свzзaсz, продaсz въ раб0ту слaдкій, во w4бразъ гDнь: тh же всS душE, продалaсz є3си2 ѕлhми твои1ми. ЇHсифа прaведнагw и3 цэломyдреннагw ўмA подражaй њкаsннаz, и3 неискyснаz душE, и3 не њсквернsйсz безсловeсными стремлeньми при1снw беззак0ннующи. Ѓще и3 въ р0вэ поживE и3ногдA їHсифъ, вLко гDи, но во w4бразъ погребeніz и3 востaніz твоегw2: ѓзъ же что2 тебЁ когдA сицев0е принесY; Слaва, трbченъ: ТS трbце слaвимъ, є3ди1наго бGа: с™ъ, с™ъ, с™ъ є3си2 џ§е, сн7е и3 дш7е, пр0стое существо2, є3ди1нице при1снw покланsемаz. И# нhнэ, бGор0диченъ: И#з8 тебE њблечeсz въ моE смэшeніе, нетлённаz, безмyжнаz м™и дв7о, бGъ создaвый вёки, и3 соедини2 себЁ чlвёческое є3стество2.
|
Ірмос: От нощі́ у́тренююща, Человіколю́бче, просвіти́, молю́ся, і наста́ви і мене́ на повелі́нія Твоя́; і научи́ м'я, Спа́се, твори́ти во́лю Твою́.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. В нощі́ житіє́ моє́ прейдо́х при́сно, тьма бо бисть і глубока́ мні мгла, нощ гріха́; но я́ко дне си́на, Спа́се, покажи́ м'я. Руви́ма подража́я окая́нний аз, соді́ях беззако́нний і законопресту́пний сові́т на Бо́га Ви́шняго, оскверни́в ло́же моє́, я́ко о́тчеє он. Іспові́даюся Тебі́, Христе́ Царю́, согріши́х, согріши́х, я́ко пре́жде Іо́сифа бра́тія прода́вшії, чистоти́ плод і цілому́дрія. От сро́дников пра́ведная душа́ связа́ся, прода́ся в рабо́ту сла́дкий, во о́браз Госпо́день; ти же вся, душе́, продала́ся єси́ зли́ми твої́ми. Іо́сифа пра́веднаго і цілому́дреннаго ума́ подража́й окая́нная, і неіску́сная, душе́, і не оскверня́йся безслове́сними стремле́ньми при́сно беззако́ннующи. А́ще і в ро́ві поживе́ іногда́ Іо́сиф, Влади́ко Го́споди, но во о́браз погребе́нія і воста́нія Твоєго́: аз же что Тебі́, когда́ сицево́є принесу́? Сла́ва, Тро́їчен: Тя, Тро́йце, сла́вим, Єди́наго Бо́га: Свят, Свят, Свят єси́ О́тче, Си́не і Ду́ше, про́стоє существо́, Єди́нице при́сно покланя́ємая. І ни́ні, Богоро́дичен: Із Тебе́ облече́ся в моє́ сміше́ніє, нетлі́нная, безму́жная Ма́ти Ді́во, Бог созда́вий ві́ки, і соєдини́ Себі́ челові́чеськоє єстество́.
|
Пёснь ѕ7.
|
Пісня 6
|
|
Їрм0съ: Возопи1хъ всёмъ сeрдцемъ мои1мъ къ щeдрому бGу, и3 ўслhша мS t ѓда преисп0днzгw, и3 возведE t тли2 жив0тъ м0й.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Слeзы сп7се џчію моє1ю, и3 и3з8 глубины2 воздых†ніz чи1стэ приношY, вопію1щу сeрдцу: б9е, согрэши1хъ ти2 њчи1сти мS. Ўклони1ласz є3си2 душE, t гDа твоегw2, ћкоже даfaнъ и3 ґвірHнъ: но пощади2, воззови2 и3з8 ѓда преисп0днzгw, да не пр0пасть земнaz тебE покрhетъ. Ћкw ю4ница душE разсвирёпэвшаz, ўпод0биласz є3си2 є3фрeму, ћкw сeрна t тенeтъ сохрани2 житіE, впери1вши дэsніемъ ќмъ, и3 зрёніемъ. РукA нaсъ мwmсeова да ўвёритъ душE, кaкw м0жетъ бGъ прокажeнное житіE ўбэли1ти, и3 њчи1стити: и3 не tчaйсz самA себE, ѓще и3 прокажeнна є3си2. Слaва, трbченъ: Трbца є4смь пр0ста, нераздёльна, раздёльна ли1чнэ, и3 є3ди1ница є4смь є3стеств0мъ соединeна, nц7ъ глаг0летъ, и3 сн7ъ, и3 б9eственный д¦ъ. И# нhнэ, бGор0диченъ: Ўтр0ба твоS бGа нaмъ роди2, воwбражeна по нaмъ: є3г0же ћкw создaтелz всёхъ, моли2 бцdе, да мlтвами твои1ми њправди1мсz. Кондaкъ, глaсъ ѕ7: ДушE моS, душE моS, востaни, что2 спи1ши; конeцъ приближaетсz, и3 и4маши смути1тисz: воспрzни2 ќбw, да пощади1тъ тS хrт0съ бGъ, вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй.
|
Ірмос: Возопи́х всім се́рдцем мої́м к ще́дрому Бо́гу, і усли́ша м'я от а́да преіспо́дняго, і возведе́ от тлі живо́т мой.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Сле́зи, Спа́се, о́чію моє́ю, і із глубини́ воздиха́нія чи́сті приношу́, вопію́щу се́рдцю: Бо́же, согріши́х Ті, очи́сти м'я. Уклони́лася єси́, душе́, от Го́спода твоєго́, я́коже Дафа́н і Авіро́н; но пощади́, воззови́ із а́да преіспо́дняго, да не про́пасть земна́я тебе́ покри́єть. Я́ко ю́ниця, душе́, разсвирі́півшая, уподо́билася єси́ Єфре́му, я́ко се́рна от тене́т сохрани́ житіє́, впери́вши дія́нієм ум і зрі́нієм. Рука́ нас Моїсе́йова да уві́рить, душе́, ка́ко мо́жеть Бог прокаже́нноє житіє́ убіли́ти і очи́стити; і не отча́йся сама́ себе́, а́ще і прокаже́нна єси́. Сла́ва, Тро́їчен: Тро́йця єсьм Про́ста, Неразді́льна, разді́льна Ли́чні, і Єди́ниця єсьм Єстество́м соєдине́на, Оте́ць глаго́леть, і Син, і Бо́же́ственний Дух. І ни́ні, Богоро́дичен: Утро́ба Твоя́ Бо́га нам роди́, воображе́на по нам: Єго́же я́ко Созда́теля всіх, моли́ Богоро́дице, да моли́твами Твої́ми оправди́мся. Кондак, глас 6: Душе́ моя́, душе́ моя́, воста́ни, что спи́ши? Коне́ць приближа́ється, і і́маши смути́тися; воспряни́ у́бо, да пощади́ть тя Христо́с Бог, везді́ сий і вся ісполня́яй.
|
Пёснь з7.
|
Пісня 7
|
|
Їрм0съ: Согрэши1хомъ, беззак0нновахомъ, непрaвдовахомъ пред8 тоб0ю, нижE соблюд0хомъ, нижE сотвори1хомъ, ћкоже заповёдалъ є3си2 нaмъ: но не предaждь нaсъ до концA, nтцє1въ б9е.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Согрэши1хъ, беззак0нновахъ, и3 tверг0хъ зaповэдь твою2, ћкw во грэсёхъ произвед0хсz и3 приложи1хъ ћзвамъ стрyпы себЁ: но сaмъ мS поми1луй, ћкw бlгоутр0бенъ, nтцє1въ б9е. Т†йнаz сeрдца моегw2 и3сповёдахъ тебЁ судіи2 моемY, ви1ждь моE смирeніе, ви1ждь и3 ск0рбь мою2, и3 вонми2 судY моемY нhнэ, и3 сaмъ мS поми1луй, ћкw бlгоутр0бенъ, nтцє1въ б9е. Саyлъ и3ногдA ћкw погуби2 nтцA своегw2 душE nсл‰та, внезaпу цrтво њбрёте къ прослyтію: но блюди2, не забывaй себE, скHтскіz п0хwти тво‰ произв0ливши пaче цrтва хrт0ва. Дв7дъ и3ногдA бGоoтeцъ, ѓще и3 согрэши2 сугyбw душE моS, стрэл0ю ќбw ўстрэлeнъ бhвъ прелюбодёйства, копіeмъ же плэнeнъ бhвъ ўбjйства томлeніемъ: но ты2 самA тzжчaйшими дёлы недyгуеши, самох0тными стремлeньми. Совокупи2 ќбw дв7дъ и3ногдA беззак0нію беззак0ніе: ўбjйству же любодёйство раствори1въ, покаsніе сугyбое показA ѓбіе: но самa ты лук†внэйшаz душE содёлала є3си2, не покazвшисz бGу. Дв7дъ и3ногдA воwбрази2, списaвъ ћкw на їкHнэ пёснь, є4юже дэsніе њбличaетъ, є4же содёz, зовhй: поми1луй мS. тебё бо є3ди1ному согрэши1хъ всёхъ бGу, сaмъ њчи1сти мS. Слaва, трbченъ: Трbце пр0стаz, нераздёльнаz, є3диносyщнаz, и3 є3стество2 є3ди1но, свётове, и3 свётъ, и3 с™а три2, и3 є3ди1но с™о поeтсz бGъ трbца: но восп0й, прослaви, жив0тъ и3 животы2, душE, всёхъ бGа. И# нhнэ, бGор0диченъ: Поeмъ тS, бlгослови1мъ тS, покланsемсz ти2 бGороди1тельнице, ћкw нераздёльныz трbцы породилA є3си2 є3ди1наго хrтA бGа и3 самA tвeрзла є3си2 нaмъ сyщымъ на земли2 нбcнаz.
|
Ірмос: Согріши́хом, беззако́нновахом, непра́вдовахом пред Тобо́ю, ніже́ соблюдо́хом, ніже́ сотвори́хом, я́коже запові́дал єси́ нам; но не преда́ждь нас до конця́, отце́в Бо́же.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Согріши́х, беззако́нновах, і отверго́х за́повідь Твою́, я́ко во грісі́х проізведо́хся і приложи́х я́звам стру́пи себі́; но Сам м'я поми́луй, я́ко Благоутро́бен, отце́в Бо́же. Та́йная се́рдця моєго́ іспові́дах Тебі́, Судії́ моєму́, виждь моє́ смире́ніє, виждь і скорб мою́, і воньми́ суду́ моєму́ ни́ні, і Сам м'я поми́луй, я́ко Благоутро́бен, отце́в Бо́же. Сау́л іногда́, я́ко погуби́ отця́ своєго́, душе́, осля́та, внеза́пу ца́рство обрі́те к прослу́тію; но блюди́, не забива́й себе́, ско́тськия по́хоті твоя́ проізво́ливши па́че Ца́рства Христо́ва. Дави́д іногда́ Богооте́ць, а́ще і согріши́ сугу́бо, душе́ моя́, стріло́ю у́бо устріле́н бив прелюбоді́йства, копіє́м же пліне́н бив уби́йства томле́нієм; но ти сама́ тяжча́йшими ді́ли неду́гуєши, самохо́тними стремле́ньми. Совокупи́ у́бо Дави́д іногда́ беззако́нію беззако́ніє: уби́йству же любоді́йство раствори́в, покая́ніє сугу́боє показа́ а́біє; но сама́ ти, лука́внійшая душе́, соді́лала єси́, не пока́явшися Бо́гу. Дави́д іногда́ вообрази́, списа́в я́ко на іко́ні піснь, є́юже дія́ніє облича́єть, є́же соді́я, зови́й: поми́луй м'я. Тебі́ бо Єди́ному согріши́х всіх Бо́гу, Сам очи́сти м'я. Сла́ва, Тро́їчен: Тро́йце Про́стая, Неразді́льная, Єдиносу́щная, і Єстество́ Єди́но, Сві́тове, і Світ, і Свя́та три, і Єди́но свя́то поє́ться Бог Тро́йця, но воспо́й, просла́ви, Живо́т і Животи́, душе́, всіх Бо́га. І ни́ні, Богоро́дичен: Поє́м Тя, благослови́м Тя, покланя́ємся Ті, Богороди́тельнице, я́ко неразді́льния Тро́йці породила́ єси́ Єди́наго Христа́ Бо́га і Сама́ отве́рзла єси́ нам, су́щим на землі́, Небе́сная.
|
Пёснь }.
|
Пісня 8
|
|
Їрм0съ: Е#г0же вHинства нбcнаz слaвzтъ, и3 трепeщутъ херувjми и3 серафjми, всsко дыхaніе и3 твaрь, п0йте, бlгослови1те, и3 превозноси1те во вс‰ вёки.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Согрэши1вша сп7се поми1луй, воздви1гни м0й ќмъ ко њбращeнію, пріими1 мz кaющагосz, ўщeдри вопію1ща: согрэши1хъ ти2, сп7си2, беззак0нновахъ, поми1луй мS. Колесни1чникъ и3ліA, колесни1цею добродётелей вшeдъ, ћкw на нб7сA, ношaшесz превhше и3ногдA t земнhхъ: сегw2 ќбw душE моS, восх0дъ помышлsй. Е#ліссeй и3ногдA пріeмъ ми1лwть и3ліинY, пріsтъ сугyбую бlгодaть t бGа: тh же q душE моS, сеS не причасти1ласz є3си2 бlгодaти за невоздержaніе. Їoрдaнова струS пeрвэе, ми1лwтію и3ліин0ю є3ліссeемъ, стA сю1ду и3 сю1ду: тh же, q душE моS, сеS не причасти1ласz є3си2 бlгодaти за невоздержaніе. Сwманjтіда и3ногдA прaведнаго ўчреди2, q душE, нрaвомъ бlги1мъ: тh же не ввелA є3си2 въ д0мъ, ни стрaнна, ни пyтника. тёмже черт0га и3зри1нешисz в0нъ, рыдaющи. Гіезjевъ подражaла є3си2 nкаsннаz рaзумъ сквeрный всегдA душE, є3гHже сребролю1біе tложи2 понE на стaрость: бёгай геeнскагw nгнS, tступи1вши ѕлhхъ твои1хъ. Слaва, трbченъ: Безначaльне џ§е, сн7е собезначaльне, ўтёшителю бlгjй, дш7е прaвый: сл0ва б9іz роди1телю, nц7A безначaльна сл0ве, дш7е живhй и3 зи1ждай, трbце є3ди1нице поми1луй мS. И# нhнэ, бGор0диченъ: Ћкw t њброщeніz червлени1цы пречcтаz, ќмнаz багрzни1ца є3мманyилева, внyтрь во чрeвэ твоeмъ пл0ть и3сткaсz: тёмже бцdу вои1стинну тS почитaемъ.
|
Ірмос: Єго́же во́їнства небе́сная сла́в'ять, і трепе́щуть Херуви́ми і Серафи́ми, вся́ко диха́ніє і твар, по́йте, благослові́те, і превозносі́те во вся ві́ки.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Согріши́вша, Спа́се, поми́луй, воздви́гни мой ум ко обраще́нію, прийми́ м'я ка́ющагося, уще́дри вопію́ща: согріши́х Ті, спаси́, беззако́нновах поми́луй м'я. Колесни́чник Ілія́, колесни́цею доброді́телей вшед, я́ко на небеса́, ноша́шеся преви́ше іногда́ от земни́х; сего́ у́бо душе́ моя́, восхо́д помишля́й. Єлиссе́й іногда́ приє́м ми́лоть Іліїну́, прия́т сугу́бую благода́ть от Бо́га; ти же, о душе́ моя́, сея́ не причасти́лася єси́ благода́ті за невоздержа́ніє. Іорда́нова струя́ пе́рвіє, ми́лотію Іліїно́ю Єлиссе́єм, ста сю́ду і сю́ду; ти же, о душе́ моя́, сея́ не причасти́лася єси́ благода́ті за невоздержа́ніє. Сомани́тіда іногда́ пра́веднаго учреди́, о душе́, нра́вом благи́м; ти же не ввела́ єси́ в дом, ні стра́нна, ні пу́тника. Ті́мже черто́га ізри́нешися вон, рида́ющи. Гієзі́єв подража́ла єси́, окая́нная, ра́зум скве́рний всегда́, душе́, єго́же сребролю́біє отложи́ поне́ на ста́рость; бі́гай геє́нськаго огня́, отступи́вши злих твої́х. Сла́ва, Тро́їчен: Безнача́льне О́тче, Си́не Собезнача́льне, Уті́шителю Благи́й, Ду́ше Пра́вий: Сло́ва Бо́жия Роди́телю, Отця́ Безнача́льна Сло́ве, Ду́ше Живи́й і Зи́ждай, Тро́йце Єди́нице, поми́луй м'я. І ни́ні, Богоро́дичен: Я́ко от оброще́нія червлени́ці, Пречи́стая, у́мная багряни́ця Еммануї́лева, внутр во чре́ві Твоє́м плоть істка́ся; ті́мже Богоро́дицю воі́стинну Тя почита́єм.
|
Пёснь f7.
|
Пісня 9
|
|
Їрм0съ: Безсёменнагw зачaтіz ржcтво2 несказaнное, м™ре безмyжныz нетлёненъ пл0дъ, б9іе бо рождeніе њбновлsетъ є3стествA. тёмже тS вси2 р0ди, ћкw бGоневёстную м™рь правослaвнw величaемъ. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Ќмъ њструпи1сz, тёло њболёзнисz, недyгуетъ дyхъ, сл0во и3знем0же, житіE ўмертви1сz, конeцъ при двeрехъ. тёмже моS nкаsннаz душE, что2 сотвори1ши, є3гдA пріи1детъ судіS и3спытaти тво‰; Мwmсeово привед0хъ ти2 душE, міробhтіе, и3 t тогw2 всE завётное писaніе, повёдающее тебЁ прaвєдныz и3 непрaвєдныz: t ни1хже вторы6z, q душE, подражaла є3си2, ґ не пє1рвыz, въ бGа согрэши1вши. Зак0нъ и3знем0же, прaзднуетъ є3ђліе, писaніе же всE въ тебЁ небрежeно бhсть, прbр0цы и3знемог0ша, и3 всE прaведное сл0во: стрyпи твои2, q душE, ўмн0жишасz, не сyщу врачY и3сцэлsющему тS. Н0вагw привождy ти писaніz ўказ†ніz, ввод‰щаz тS душE, ко ўмилeнію: прaвєднымъ ќбw поревнyй, грёшныхъ же tвращaйсz, и3 ўмлcтиви хrтA мlтвами же и3 пощeньми, и3 чистот0ю, и3 говёніемъ. Хrт0съ вочlвёчисz, призвaвъ къ покаsнію разб0йники, и3 блудни6цы: душE покaйсz, двeрь tвeрзесz цrтвіz ўжE, и3 предвосхищaютъ є5 фарісeє и3 мытари2 и3 прелюбодёи кaющіисz. Хrт0съ вочlвёчисz, пл0ти пріwбщи1всz ми2, и3 вс‰, є3ли6ка сyть є3стествA хотёніемъ и3сп0лни грэхA кромЁ, под0біе тебЁ, q душE, и3 w4бразъ предпоказyz своегw2 снизх0жденіz. Хrт0съ волхвы2 сп7сE, пaстыри созвA, младeнєцъ мн0жєства показA мyченики, стaрцы прослaви, и3 ст†рыz вдови6цы, и4хже не поревновaла є3си2 душE, ни дэsніємъ, ни житію2: но г0ре тебЁ, внегдA бyдеши суди1тисz. Пости1всz гDь днjй четhредесzть въ пустhни, послэди2 взалкA, показyz чlвёческое: душE, да не разлэни1шисz, ѓще тебЁ приложи1тсz врaгъ, мlтвою же и3 пост0мъ t н0гъ твои1хъ да tрази1тсz. Слaва, трbченъ: Nц7A прослaвимъ, Сhна превознесeмъ, б9ественному Д¦у вёрно поклони1мсz, Трbцэ нераздёльнэй, є3ди1ницэ по существY, ћкw свёту и3 свётомъ, и3 животY и3 живот0мъ, животворsщему и3 просвэщaющему концы2. И# нhнэ, бGор0диченъ: Грaдъ тв0й сохранsй бGороди1тельнице пречcтаz, въ тебё бо сeй вёрнw цaрствуzй, въ тебЁ и3 ўтверждaетсz, и3 тоб0ю побэждazй, побэждaетъ всsкое и3скушeніе, и3 плэнsетъ рaтники, и3 прох0дитъ послушaніе. Ґндрeю: Прпdбне џтче ґндрeе, моли2 бGа њ нaсъ. Ґндрeе честнhй, и3 џтче требlжeннэйшій, пaстырю кри1тскій, не престaй молsсz њ воспэвaющихъ тS: да и3збaвимсz вси2 гнёва и3 ск0рби, и3 тлёніz, и3 прегрэшeній безмёрныхъ, чтyщіи твою2 пaмzть вёрнw. Катавaсіа: Безсёменнагw зачaтіz ржcтво2 несказaнное, м™ре безмyжныz нетлёненъ пл0дъ, б9іе бо рождeніе њбновлsетъ є3стествA. тёмже тS вси2 р0ди, ћкw бGоневёстную м™рь правослaвнw величaемъ.
|
Ірмос: Безсі́меннаго зача́тія Рождество́ несказа́нноє, Ма́тере безму́жния нетлі́нен Плод, Бо́жиє бо рожде́ніє обновля́єть єстества́. Ті́мже Тя всі ро́ди, я́ко Богоневі́стную Ма́тер, правосла́вно велича́єм. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Ум острупи́ся, ті́ло оболі́знися, неду́гуєть дух, сло́во ізнемо́же, житіє́ умертви́ся, коне́ць при две́рех. Ті́мже, моя́ окая́нная душе́, что сотвори́ши, єгда́ при́йдеть Судія́ іспита́ти твоя́? Моїсе́йово приведо́х ті, душе́, мироби́тіє, і от того́ все заві́тноє писа́ніє, пові́дающеє тебі́ пра́ведния і непра́ведния; от ни́хже втори́я, о душе́, подража́ла єси́, а не пе́рвия, в Бо́га согріши́вши. Зако́н ізнемо́же, пра́зднуєть Єва́нгеліє, Писа́ніє же все в тебі́ небреже́но бисть, проро́ци ізнемого́ша, і все пра́ведноє сло́во: стру́пи твої́, о душе́, умно́жишася, не су́щу врачу́ ісціля́ющему тя. Но́ваго привожду́ ті Писа́нія указа́нія, вводя́щая тя, душе́, ко умиле́нію; пра́ведним у́бо поревну́й, грі́шних же отвраща́йся, і уми́лостиви Христа́ моли́твами же і поще́ньми, і чистото́ю, і гові́нієм. Христо́с вочелові́чися, призва́в к покая́нію разбо́йники і блудни́ці, душе́, пока́йся, двер отве́рзеся Ца́рствія уже́, і предвосхища́ють є фарисе́є, і митарі́, і прелюбоді́ї ка́ющіїся. Христо́с вочелові́чися, пло́ті приобщи́вся мі, і вся, єли́ка суть єстества́ хоті́нієм іспо́лни гріха́ кромі́, подо́біє тебі́, о душе́, і о́браз предпоказу́я Своєго́ снизхо́жденія. Христо́с волхви́ спасе́, па́стирі созва́, младе́нець мно́жества показа́ му́ченики, ста́рці просла́ви, і ста́рия вдови́ці, ї́хже не поревнова́ла єси́, душе́, ні дія́нієм, ні житію́; но го́ре тебі́, внегда́ бу́деши суди́тися. Пости́вся Госпо́дь дній чети́редесять в пусти́ні, посліди́ взалка́, показу́я челові́чеськоє; душе́, да не разліни́шися, а́ще тебі́ приложи́ться враг, моли́твою же і посто́м от ног твої́х да отрази́ться. Сла́ва, Тро́їчен: Отця́ просла́вим, Си́на превознесе́м, Бо́жественному Ду́ху ві́рно поклоні́мся, Тро́йці неразді́льній, Єди́ниці по существу́, я́ко Сві́ту і Сві́том, і Животу́ і Живото́м, животворя́щему і просвіща́ющему конці́. І ни́ні, Богоро́дичен: Град Твой сохраня́й, Богороди́тельнице Пречи́стая, в Тебі́ бо сей ві́рно ца́рствуяй, в Тебі́ і утвержда́ється, і Тобо́ю побіжда́яй, побіжда́єть вся́коє іскуше́ніє, і пліня́єть ра́тники, і прохо́дить послуша́ніє. Андрію: Преподо́бне о́тче Андре́є, моли́ Бо́га о нас. Андре́є честни́й, і о́тче треблаже́ннійший, па́стирю Кри́тський, не преста́й моля́ся о воспіва́ющих тя, да ізба́вимся всі гні́ва і ско́рби, і тлі́нія, і прегріше́ній безмі́рних, чту́щії твою́ па́м'ять ві́рно. Катавасія: Безсі́меннаго зача́тія Рождество́ несказа́нноє, Ма́тере безму́жния нетлі́нен Плод, Бо́жиє бо рожде́ніє обновля́єть єстества́. Ті́мже Тя всі ро́ди, я́ко Богоневі́стную Ма́тер, правосла́вно велича́єм.
|
Во вт0рникъ пeрвой седми1цы
|
У вівторок першої седмиці Великого посту
|
|
|
|
Глaсъ ѕ7. Пёснь №.
|
Глас 6. Пісня 1
|
|
Їрм0съ: Пом0щникъ и3 покрови1тель бhсть мнЁ во сп7сeніе: сeй м0й бGъ и3 прослaвлю є3го2: бGъ nтцA моегw2, и3 вознесY є3го2: слaвно бо прослaвисz:Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Кaіново прешeдъ ўбjйство, произволeніемъ бhхъ ўбjйца с0вэсти душeвнэй, њживи1въ пл0ть, и3 воевaвъ на ню2 лукaвыми мои1ми дэsньми. Ѓвелевэ ї}се, не ўпод0бихсz прaвдэ, дaра тебЁ пріsтна не принес0хъ когдA, ни дэsніz б9eственна, ни жeртвы чи1стыz, ни житіS непор0чнагw. Ћкw кaінъ и3 мы2, душE nкаsннаz, всёхъ содётелю дэ‰ніz сквє1рнаz, и3 жeртву пор0чную, и3 непотрeбное житіE принес0хомъ вкyпэ: тёмже и3 њсуди1хомсz. Брeніе здaтель живосоздaвъ, вложи1лъ є3си2 мнЁ пл0ть и3 кHсти, и3 дыхaніе и3 жи1знь: но q тв0рче м0й, и3збaвителю м0й, и3 судіE кaющасz пріими1 мz. И#звэщaю ти2 сп7се, грэхи2, ±же содёzхъ, и3 души2 и3 тёла моегw2 ћзвы, ±же внyтрь ўбjйственніи п0мыслы разб0йнически на мS возложи1ша. Ѓще и3 согрэши1хъ, сп7се, но вёмъ, ћкw чlвэколю1бецъ є3си2, наказyеши млcтивнw, и3 милосeрдствуеши тeплэ: слезsща зри1ши, и3 притекaеши ћкw nц7ъ, призывaz блyднаго. Слaва, трbченъ: Пресyщнаz трbце, во є3ди1ницэ покланsемаz, возми2 брeмz t менE тsжкое грэх0вное, и3 ћкw бlгоутр0бна, дaждь ми2 слeзы ўмилeніz. И# нhнэ, бGор0диченъ: Бцdе, надeжде и3 предстaтельство тебE пою1щихъ, возми2 брeмz t менE тsжкое грэх0вное, и3 ћкw вLчца чcтаz, кaющасz пріими1 мz.
|
Ірмо́с: Помо́щник і покрови́тель бисть мні во спасе́ніє, сей мой Бог і просла́влю Єго́, Бог отця́ моєго́, і вознесу́ Єго́: сла́вно бо просла́вися.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Ка́їново преше́д уби́йство, проізволе́нієм бих уби́йця со́вісті душе́вній, оживи́в плоть і воєва́в на ню лука́вими мої́ми дія́ньми. А́велеві, Ісу́се, не уподо́бихся пра́вді, да́ра Тебі́ прия́тна не принесо́х когда́, ні дія́нія Боже́ственна, ні же́ртви чи́стия, ні житія́ непоро́чнаго. Я́ко Ка́їн і ми, душе́ окая́нная, всіх Соді́телю дія́нія скве́рная, і же́ртву поро́чную, і непотре́бноє житіє́ принесо́хом вку́пі: ті́мже і осуди́хомся. Бре́ніє Зда́тель живосозда́в, вложи́л єси́ мні плоть і ко́сті, і диха́ніє і жизнь; но, о Тво́рче мой, Ізба́вителю мой, і Судіє́, ка́ющася прийми́ м'я. Ізвіща́ю Ті, Спа́се, гріхи́, яже соді́ях, і душі́ і ті́ла моєго́ я́зви, яже внутр уби́йственнії по́мисли разбо́йничеськи на м'я возложи́ша. А́ще і согріши́х, Спа́се, но вім, я́ко Человіколю́бець єси́, наказу́єши ми́лостивно і милосе́рдствуєши те́пле: слезя́ща зри́ши і притека́єши, я́ко оте́ць, призива́я блу́днаго. Сла́ва, Тро́їчен: Пресу́щная Тро́йце, во єди́ниці покланя́ємая, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко благоутро́бна, даждь мі сле́зи умиле́нія. І ни́ні, Богоро́дичен: Богоро́дице, наде́жде і предста́тельство Тебе́ пою́щих, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко Влади́чиця чи́стая, ка́ющася прийми́ м'я.
|
Пёснь в7.
|
Пісня 2
|
|
Їрм0съ: Вонми2 нб7о, и3 возглаг0лю, и3 воспою2 хrтA, t дв7ы пlтію пришeдшаго. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Сшивaше кHжныz ри6зы грёхъ мнЁ, њбнажи1вый мS пeрвыz бGоткaнныz nдeжды. Њбложeнъ є4смь њдэsніемъ студA, ћкоже ли1ствіемъ смок0внымъ, во њбличeніе мои1хъ самовлaстныхъ страстeй. Њдёzхсz въ срaмную ри1зу, и3 њкровавлeнную стyднw, течeніемъ стрaстнагw и3 любослaстнагw животA. Впад0хъ въ стрaстную пaгубу и3 въ вещeственную тлю2, и3 tт0лэ до нhнэ врaгъ мнЁ досаждaетъ. Любовeщное и3 любоимённое житіE, невоздержaніемъ сп7се предпочeтъ нhнэ, тsжкимъ брeменемъ њбложeнъ є4смь. Ўкраси1хъ плотскjй w4бразъ сквeрныхъ помышлeній разли1чнымъ њбложeніемъ, и3 њсуждaюсz. Внёшнимъ прилёжнw бlгоукрашeніемъ є3ди1нэмъ попек0хсz, внyтреннюю презрёвъ бGоwбрaзную ски1нію. Погреб0хъ пeрвагw w4браза добр0ту сп7се страстьми2, ю4же ћкw и3ногдA дрaхму, взыскaвъ њбрsщи. Согрэши1хъ, ћкоже блудни1ца вопію1 ти: є3ди1нъ согрэши1хъ тебЁ, ћкw мЂро пріими2 сп7се и3 мо‰ слeзы. Њчи1сти, ћкоже мытaрь вопію1 ти, сп7се њчи1сти мS: никт0же бо сyщихъ и3з8 ґдaма, ћкоже ѓзъ согрэши1хъ тебЁ. Слaва, трbченъ: Е#ди1наго тS въ тріeхъ ли1цэхъ, бGа всёхъ пою2, nц7A и3 сн7а и3 д¦а с™aгw. И# нhнэ, бGородиченъ: Пречcтаz бцdе дв7о, є3ди1на всепётаz, моли2 прилёжнw во є4же сп7сти1сz нaмъ.
|
Ірмос: Воньми́ не́бо, і возглаго́лю, і воспою́ Христа́, от Ді́ви пло́тію прише́дшаго. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Сшива́ше ко́жния рі́зи гріх мні, обнажи́вий м'я пе́рвия боготка́нния оде́жди. Обложе́н єсьм одія́нієм студа́, я́коже ли́ствієм смоко́вним, во обличе́ніє мої́х самовла́стних страсте́й. Оді́яхся в сра́мную ри́зу і окровавле́нную сту́дно тече́нієм стра́стнаго і любосла́стнаго живота́. Впадо́х в стра́стную па́губу і в веще́ственную тлю, і отто́лі до ни́ні враг мні досажда́єть. Любове́щноє і любоімі́нноє житіє́, невоздержа́нієм, Спа́се, предпоче́т ни́ні, тя́жким бре́менем обложе́н єсьм. Украси́х плотськи́й о́браз скве́рних помишле́ній разли́чним обложе́нієм, і осужда́юся. Вні́шним прилі́жно благоукраше́нієм єди́нім попеко́хся, вну́треннюю презрі́в Богообра́зную ски́нію. Погребо́х пе́рваго о́браза добро́ту, Спа́се, страстьми́, ю́же я́ко іногда́ дра́хму, взиска́в обря́щи. Согріши́х, я́коже блудни́ця вопію́ Ті: єди́н согріши́х Тебі́, я́ко ми́ро прийми́, Спа́се, і моя́ сле́зи. Очи́сти, я́коже мита́р вопію́ Ті, Спа́се, очи́сти м'я: нікто́же бо су́щих із Ада́ма, я́коже аз согріши́х Тебі́. Сла́ва, Тро́їчен: Єди́наго Тя в тріє́х Ли́ціх, Бо́га всіх пою́, Отця́, і Си́на, і Ду́ха Свята́го. І ни́ні, Богородичен: Пречи́стая Богоро́дице Ді́во, єди́на Всепі́тая, моли́ прилі́жно во є́же спасти́ся нам.
|
Пёснь G.
|
Пісня 3
|
|
Їрм0съ: На недви1жимэмъ, хrтE, кaмени зaповэдей твои1хъ ўтверди2 моE помышлeніе.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. И#ст0чникъ животA стzжaхъ тебE, смeрти низложи1телz, и3 вопію1 ти t сeрдца моегw2 прeжде концA: согрэши1хъ, њчи1сти и3 сп7си1 мz. При нHи, сп7се, блyдствовавшыz подражaхъ, џнэхъ наслёдствовавъ њсуждeніе, въ пот0пэ погружeніz. Согрэши1хъ, гDи, согрэши1хъ тебЁ, њчи1сти мS: нёсть бо и4же кто2 согрэши2 въ человёцэхъ, є3г0же не превзыд0хъ прегрэшeньми. Хaма џнаго душE, nтцеубjйца подражaвши, срaма не покрhла є3си2 и4скреннzгw, вспsть зрS возврати1вшисz. Запалeніz ћкоже лHтъ, бёгай душE моS грэхA: бёгай сод0мы и3 гом0рры, бёгай плaмене всsкагw безсловeснагw желaніz. Поми1луй гDи, поми1луй мS, вопію1 ти, є3гдA пріи1деши со ѓгGлы твои1ми, воздaти всBмъ по достоsнію дэsній. Слaва, трbченъ: Трbце пр0стаz, несоздaннаz, безначaльное є3стество2, въ трbцэ пэвaемаz v3постaсей, сп7си1 ны вёрою покланsющыzсz держaвэ твоeй. И# нhнэ, бGор0диченъ: T nц7A безлётна сн7а, въ лёто бGороди1тельнице, неискусомyжнw родилA є3си2, стрaнное чyдо, пребhвши дв7а, доsщи.
|
Ірмос: На недви́жимім, Христе́, ка́мені за́повідей Твої́х утверди́ моє́ помишле́ніє.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Істо́чник живота́ стяжа́х Тебе́, сме́рти низложи́теля, і вопію́ Ті от се́рдця моєго́ пре́жде конця́: согріши́х, очи́сти і спаси́ м'я. При Но́ї, Спа́се, блу́дствовавшия подража́х, о́ніх наслі́дствовав осужде́ніє, в пото́пі погруже́нія. Согріши́х, Го́споди, согріши́х Тебі́, очи́сти м'я: ність бо і́же кто согріши́ в челові́ціх, єго́же не превзидо́х прегріше́ньми. Ха́ма о́наго, душе́, отцеуби́йця подража́вши, сра́ма не покри́ла єси́ і́скренняго, всп'ять зря возврати́вшися. Запале́нія, я́коже Лот, бі́гай душе́ моя́ гріха́: бі́гай Содо́ми і Гомо́рри, бі́гай пла́мене вся́каго безслове́снаго жела́нія. Поми́луй Го́споди, поми́луй м'я, вопію́ Ті, єгда́ при́йдеши со а́нгели Твої́ми, возда́ти всім по достоя́нію дія́ній. Сла́ва, Тро́їчен: Тро́йце Про́стая, Несозда́нная, Безнача́льноє Єстество́, в Тро́йці піва́ємая Іпоста́сей, спаси́ ни ві́рою покланя́ющияся держа́ві Твоє́й. І ни́ні, Богоро́дичен: От Отця́ безлі́тна Си́на, в лі́то Богороди́тельнице, неіскусому́жно родила́ єси́, стра́нноє чу́до, преби́вши Ді́ва, доя́щи.
|
Пёснь д7.
|
Пісня 4
|
|
Їрм0съ: Ўслhша прbр0къ пришeствіе твоE, гDи, и3 ўбоsсz, ћкw х0щеши t дв7ы роди1тисz и3 человёкwмъ kви1тисz, и3 глаг0лаше: ўслhшахъ слyхъ тв0й и3 ўбоsхсz: слaва си1лэ твоeй гDи.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Бди2 q душE моS! и3зрsдствуй ћкоже дрeвле вели1кій въ патріaрсэхъ, да стsжеши дэsніе съ рaзумомъ, да бyдеши ќмъ зрsй бGа и3 дости1гнеши незаходsщій мрaкъ въ видёніи, и3 бyдеши вели1кій купeцъ. Дванaдесzть патріaрхwвъ, вели1кій въ патріaрсэхъ дэтотвори1въ, тaйнw ўтверди2 тебЁ лёствицу дёzтельнагw душE моS восхождeніz: дёти, ћкw њснов†ніz: степє1ни, ћкw восхождє1ніz, премyдреннw подложи1въ. И#сavа возненави1дэннаго подражaла є3си2 душE, tдалA є3си2 прелeстнику твоемY пeрвыz добр0ты пeрвенство, и3 nтeческіz мlтвы tпaла є3си2, и3 двaжды поползнyласz є3си2 nкаsннаz, дэsніемъ и3 рaзумомъ: тёмже нhнэ покaйсz. Е#дHмъ и3сavъ наречeсz, крaйнzгw рaди женонеи1стовнагw смэшeніz: невоздержaніемъ бо при1снw разжигaемь, и3 сластьми2 њсквернsемь, є3дHмъ и3меновaсz, є4же глаг0летсz разжжeніе души2 любогрэх0вныz. Јwва на гн0ищи слhшавши, q душE моS, њправдaвшагосz, тогw2 мyжеству не поревновaла є3си2, твeрдагw не и3мёла є3си2 предложeніz, во всёхъ ±же вёси, и3 и4миже и3скуси1ласz є3си2, но kви1ласz є3си2 нетерпэли1ва. И$же пeрвэе на прест0лэ, нaгъ нhнэ на гн0ищи гн0енъ: мн0гій въ чaдэхъ и3 слaвный, безчaденъ и3 безд0мокъ напрaснw: палaту ќбw гн0ище, и3 би1серіе стрyпы вмэнsше. Слaва, трbченъ: Нераздёльное существ0мъ, несли1тное ли1цы бGосл0влю тS, трbческое є3ди1но б9ество2, ћкw є3диноцaрственное и3 сопrт0льное, вопію1 ти пёснь вели1кую, въ вhшнихъ трегyбw пэсносл0вимую. И# нhнэ, бGор0диченъ: И# раждaеши и3 дёвствуеши, и3 пребывaеши nбою1ду є3стеств0мъ дв7а: рождeйсz њбновлsетъ зак0ны є3стествA, ўтр0ба же раждaетъ, не раждaющаz. бGъ и3дёже х0щетъ, побэждaетсz є3стествA чи1нъ: твори1тъ бо є3ли6ка х0щетъ.
|
Ірмос: Усли́ша проро́к прише́ствіє Твоє́, Го́споди, і убоя́ся, я́ко хо́щеши от Ді́ви роди́тися і челові́ком яви́тися, і глаго́лаше: усли́шах слух Твой і убоя́хся; сла́ва си́лі Твоє́й, Го́споди.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Бди, о душе́ моя́! Ізря́дствуй, я́коже дре́вле вели́кий в патріа́рсіх, да стя́жеши дія́ніє с ра́зумом, да бу́деши ум зряй Бо́га і дости́гнеши незаходя́щий мрак в виді́нії, і бу́деши вели́кий купе́ць. Двана́десять патріа́рхов, вели́кий в патріа́рсіх дітотвори́в, та́йно утверди́ тебі́ лі́ствицю ді́ятельнаго, душе́ моя́, восхожде́нія: ді́ти, я́ко основа́нія, степе́ні, я́ко восхожде́нія, прему́дренно подложи́в. Іса́ва возненави́діннаго подража́ла єси́, душе́, отдала́ єси́ преле́стнику твоєму́ пе́рвия добро́ти пе́рвенство, і оте́чеськия моли́тви отпа́ла єси́, і два́жди поползну́лася єси́ окая́нная, дія́нієм і ра́зумом: ті́мже ни́ні пока́йся. Едо́м Іса́в нарече́ся, кра́йняго ра́ди женонеі́стовнаго сміше́нія: невоздержа́нієм бо при́сно разжига́єм, і сластьми́ оскверня́єм, Едо́м іменова́ся, є́же глаго́леться разжже́ніє душі́ любогріхо́вния. І́ова на гно́їщі сли́шавши, о душе́ моя́, оправда́вшагося, того́ му́жеству не поревнова́ла єси́, тве́рдаго не імі́ла єси́ предложе́нія, во всіх яже ві́си, і ї́миже іскуси́лася єси́, но яви́лася єси́ нетерпіли́ва. І́же пе́рвіє на престо́лі, наг ни́ні на гно́їщі гно́єн; мно́гий в ча́діх і сла́вний, безча́ден і бездо́мок напра́сно: пала́ту у́бо гно́їще, і би́серіє стру́пи вміня́ше. Сла́ва, Тро́їчен: Неразді́льноє Существо́м, несли́тноє Ли́ці, Богосло́влю Тя, Тро́їчеськоє Єди́но Бо́жество́, я́ко Єдиноца́рственноє і Сопресто́льноє, вопію́ Ті піснь вели́кую, во ви́шніх трегу́бо пісносло́вимую. І ни́ні, Богоро́дичен: І ражда́єши, і ді́вствуєши, і пребива́єши обою́ду єстество́м Ді́ва: Рожде́йся обновля́єть зако́ни єстества́, утро́ба же ражда́єть, не ражда́ющая. Бог іді́же хо́щеть, побіжда́ється єстества́ чин: твори́ть бо єли́ка хо́щеть.
|
Пёснь є7.
|
Пісня 5
|
|
Їрм0съ: T нощи2 ќтренююща, чlвэколю1бче, просвэти2 молю1сz, и3 настaви и3 менE на повелBніz тво‰: и3 научи1 мz сп7се, твори1ти в0лю твою2. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Мwmсeовъ слhшала є3си2 ковчeжецъ душE, водaми, волнaми носи1мъ рёчными, ћкw въ черт0зэ дрeвле бёгающій дёла г0рькагw совёта фараwни1тска. Ѓще б†бы слhшала є3си2, ўбивaющыz и3ногдA безвозрaстное мyжеское, душE nкаsннаz, цэломyдріz дэsніе, нhнэ ћкw вели1кій мwmсeй, сси2 премyдрость. Ћкw мwmсeй вели1кій є3гЂптzнина, ўмA ўzзви1вши nкаsннаz, не ўби1ла є3си2 душE: и3 кaкw всели1шисz, глаг0ли, въ пустhню страстeй покаsніемъ; Въ пустhню всели1сz вели1кій мwmсeй, грzди2 ќбw подражaй тогw2 житіE, да и3 въ купинЁ бGоzвлeніz душE, въ видёніи бyдеши. Мwmсeовъ жeзлъ воwбражaй душE, ўдарsющій м0ре, и3 њгустэвaющій глубинY, во w4бразъ кrтA б9eственнагw: и4мже м0жеши и3 ты2 вели6каz соверши1ти. ҐарHнъ приношaше џгнь бGу, непор0чный, нелeстный: но nфни2 и3 фінеeсъ, ћкw ты2 душE, приношaху чуждeе бGу њсквернeнное житіE. Слaва, трbченъ: ТS трbце слaвимъ, є3ди1наго бGа: с™ъ, с™ъ, с™ъ є3си2 џ§е, сн7е и3 дш7е, пр0стое существо2, є3ди1нице при1снw покланsемаz. И# нhнэ, бGор0диченъ: И#з8 тебE њблечeсz въ моE смэшeніе, нетлённаz, безмyжнаz м™и дв7о, бGъ создaвый вёки, и3 соедини2 себЁ чlвёческое є3стество2.
|
Ірмос: От нощі́ у́тренююща, Человіколю́бче, просвіти́, молю́ся, і наста́ви і мене́ на повелі́нія Твоя́; і научи́ м'я, Спа́се, твори́ти во́лю Твою́. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Моїсе́йов сли́шала єси́ ковче́жець, душе́, вода́ми, волна́ми носи́м рі́чними, я́ко в черто́зі дре́вле бі́гающий ді́ла го́ркаго сові́та фараони́тська. А́ще ба́би сли́шала єси́, убива́ющия іногда́ безвозра́стноє му́жеськоє, душе́ окая́нная, цілому́дрія дія́ніє, ни́ні, я́ко вели́кий Моїсе́й, сси прему́дрость. Я́ко Моїсе́й вели́кий єги́птянина, ума́ уязви́вши окая́нная, не уби́ла єси́, душе́; і ка́ко всели́шися, глаго́ли, в пусти́ню страсте́й покая́нієм? В пусти́ню всели́ся вели́кий Моїсе́й, гряди́ у́бо подража́й того́ житіє́, да і в купині́ Богоявле́нія, душе́, в виді́нії бу́деши. Моїсе́йов жезл вообража́й, душе́, ударя́ющий мо́ре, і огустіва́ющий глубину́, во о́браз Креста́ Бо́же́ственнаго; і́мже мо́жеши і ти вели́кая соверши́ти. Ааро́н приноша́ше огнь Бо́гу непоро́чний, неле́стний; но Офни́ і Фінеє́с, я́ко ти, душе́, приноша́ху чужде́є Бо́гу оскверне́нноє житіє́. Сла́ва, Тро́їчен: Тя, Тро́йце, сла́вим, Єди́наго Бо́га: Свят, Свят, Свят єси́, О́тче, Си́не і Ду́ше, про́стоє Существо́, Єди́нице при́сно покланя́ємая. І ни́ні, Богоро́дичен: Із Тебе́ облече́ся в моє́ сміше́ніє, нетлі́нная, безму́жная Ма́ти Ді́во, Бог созда́вий ві́ки, і соєдини́ Себі́ челові́чеськоє єстество́.
|
Пёснь ѕ7.
|
Пісня 6
|
|
Їрм0съ: Возопи1хъ всёмъ сeрдцемъ мои1мъ къ щeдрому бGу, и3 ўслhша мS t ѓда преисп0днzгw, и3 возведE t тли2 жив0тъ м0й. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. ВHлны сп7се прегрэшeній мои1хъ ћкw въ м0ри чермнёмъ возвращaющесz, покрhша мS внезaпу, ћкw є3гЂптzны и3ногдA, и3 трістaты. Неразyмное душE произволeніе и3мёла є3си2, ћкw прeжде ї}ль: б9eственныz бо мaнны предсуди1ла є3си2 безсловeснw, любослaстное страстeй њб8zдeніе. Кладенцы2 душE, предпочлA є3си2 хананeйскихъ мhслей, пaче жи1лы кaмене, и3з8 негHже премyдрости рэкA, ћкw чaша проливaетъ т0ки бGосл0віz. Свин†z мzсA и3 котлы2, и3 є3гЂпетскую пи1щу, пaче небeсныz предсуди1ла є3си2 душE моS, ћкоже дрeвле неразyмніи лю1діе въ пустhни. Ћкw ўдaри мwmсeй рaбъ тв0й жезл0мъ кaмень, њбрaзнw животвори6ваz рє1бра тво‰ проwбразовaше, и3з8 ни1хже вси2 питіE жи1зни сп7се, почерпaемъ. И#спытaй душE и3 смотрsй, ћкоже їисyсъ наvи1нъ њбэтовaніz зeмлю, каковA є4сть, и3 всели1сz въ ню2 бlгозак0ніемъ. Слaва, трbченъ: Трbца є4смь пр0ста, нераздёльна, раздёльна ли1чнэ, и3 є3ди1ница є4смь є3стеств0мъ соединeна, nц7ъ глаг0летъ, и3 сн7ъ, и3 б9eственный д¦ъ. И# нhнэ, бGор0диченъ: Ўтр0ба твоS бGа нaмъ роди2, воwбражeна по нaмъ: є3г0же ћкw создaтелz всёхъ, моли2 бцdе, да мlтвами твои1ми њправди1мсz. Кондaкъ, глaсъ ѕ7: ДушE моS, душE моS, востaни, что2 спи1ши; конeцъ приближaетсz, и3 и4маши смути1тисz: воспрzни2 ќбw, да пощади1тъ тS хrт0съ бGъ, вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй.
|
Ірмос: Возопи́х всім се́рдцем мої́м к ще́дрому Бо́гу, і усли́ша м'я от а́да преіспо́дняго, і возведе́ от тлі живо́т мой. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Во́лни, Спа́се, прегріше́ній мої́х, я́ко в мо́рі Чермні́м возвраща́ющеся, покри́ша м'я внеза́пу, я́ко єги́птяни іногда́, і тріста́ти. Неразу́мноє, душе́, проізволе́ніє імі́ла єси́, я́ко пре́жде Ізра́їль; Бо́же́ственния бо ма́нни предсуди́ла єси́ безслове́сно, любосла́стноє страсте́й об'яде́ніє. Кладенці́, душе́, предпочла́ єси́ ханане́йських ми́слей, па́че жи́ли ка́мене, із него́же прему́дрости ріка́, я́ко ча́ша пролива́єть то́ки богосло́вія. Свина́я м'яса́ і котли́, і єги́петскую пи́щу па́че небе́сния предсуди́ла єси́, душе́ моя́, я́коже дре́вле неразу́мнії лю́діє в пусти́ні. Я́ко уда́ри Моїсе́й, раб Твой, жезло́м ка́мень, обра́зно животворі́вая ре́бра Твоя́ прообразова́ше, із ни́хже всі питіє́ жи́зні, Спа́се, почерпа́єм. Іспита́й, душе́, і смотря́й, я́коже Ісу́с Нави́н обітова́нія зе́млю, какова́ єсть, і всели́ся в ню благозако́нієм. Сла́ва, Тро́їчен: Тро́йця єсьм Про́ста, Неразді́льна, разді́льна Ли́чні, і Єди́ниця єсьм Єстество́м соєдине́на, Оте́ць глаго́леть, і Син, і Бо́же́ственний Дух. І ни́ні, Богоро́дичен: Утро́ба Твоя́ Бо́га нам роди́, воображе́на по нам: Єго́же я́ко Созда́теля всіх моли́, Богоро́дице, да моли́твами Твої́ми оправди́мся. Кондак, глас 6: Душе́ моя́, душе́ моя́, воста́ни, что спи́ши? Коне́ць приближа́ється, і і́маши смути́тися; воспряни́ у́бо, да пощади́ть тя Христо́с Бог, везді́ сий і вся ісполня́яй.
|
Пёснь з7.
|
Пісня 7
|
|
Їрм0съ: Согрэши1хомъ, беззак0нновахомъ, непрaвдовахомъ пред8 тоб0ю, нижE соблюд0хомъ, нижE сотвори1хомъ, ћкоже заповёдалъ є3си2 нaмъ: но не предaждь нaсъ до концA, nтцє1въ б9е. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. КівHтъ ћкw ношaшесz на колесни1цэ, зaнъ џный, є3гдA преврaщшусz тельцY, т0чію коснyсz, б9іимъ и3скуси1сz гнёвомъ: но тогw2 дерзновeніz ўбэжaвши душE, почитaй б9eствєннаz чeстнэ. Слhшала є3си2 ґвессалHма, кaкw на є3стество2 востA; познaла є3си2 тогw2 сквє1рнаz дэ‰ніz, и4миже њскверни2 л0же дв7да nтцA: но ты2 подражaла є3си2 тогw2 стр†стнаz и3 любосл†стнаz стремлє1ніz. Покори1ла є3си2 нераб0тное твоE дост0инство тёлу твоемY: и3н0го бо ґхітофeла њбрётши врагA, душE, снизшлA є3си2 сегw2 совётwмъ: но сі‰ разсhпа сaмъ хrт0съ, да ты2 всsкw сп7сeшисz. СоломHнъ чyдный, и3 бlгодaти премyдрости и3сп0лненный, сeй лукaвое и3ногдA пред8 бGомъ сотвори1въ, tступи2 t негw2: є3мyже ты2 проклsтымъ твои1мъ житіeмъ, душE ўпод0биласz є3си2. Сластьми2 влек0мь страстeй свои1хъ њсквернsшесz, ўвы2 мнЁ, рачи1тель премyдрости, рачи1тель блyдныхъ жeнъ, и3 стрaненъ t бGа: є3г0же ты2 подражaла є3си2 ўм0мъ q душE, сладострaстьми сквeрными. Ровоaму поревновaла є3си2 не послyшавшему совёта џ§а, кyпнw же и3 ѕлёйшему рабY їеровоaму, прeжнему tстyпнику душE: но бёгай подражaніz, и3 зови2 бGу: согрэши1хъ, ўщeдри мS. Слaва, трbченъ: Трbце пр0стаz, нераздёльнаz, є3диносyщнаz, и3 є3стество2 є3ди1но, свётове, и3 свётъ, и3 с™а три2, и3 є3ди1но с™о поeтсz бGъ трbца: но восп0й, прослaви, жив0тъ и3 животы2, душE, всёхъ бGа. И# нhнэ, бGор0диченъ: Поeмъ тS, бlгослови1мъ тS, покланsемсz ти2 бGороди1тельнице, ћкw нераздёльныz трbцы породилA є3си2 є3ди1наго хrтA бGа и3 самA tвeрзла є3си2 нaмъ сyщымъ на земли2 нбcнаz.
|
Ірмос: Согріши́хом, беззако́нновахом, непра́вдовахом пред Тобо́ю, ніже́ соблюдо́хом, ніже́ сотвори́хом, я́коже запові́дал єси́ нам; но не преда́ждь нас до конця́, отце́в Бо́же. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Киво́т я́ко ноша́шеся на колесни́ці, зан о́ний, єгда́ превра́щшуся тельцю́, то́чію косну́ся, Божиїм іскуси́ся гні́вом; но того́ дерзнове́нія убіжа́вши, душе́, почита́й Бо́же́ственная че́стні. Сли́шала єси́ Авессало́ма, ка́ко на єстество́ воста́; позна́ла єси́ того́ скве́рная дія́нія, ї́миже оскверни́ ло́же Дави́да отця́; но ти подража́ла єси́ того́ стра́стная і любосла́стная стремле́нія. Покори́ла єси́ нерабо́тноє твоє́ досто́їнство ті́лу твоєму́; іно́го бо Ахітофе́ла обрі́тши врага́, душе́, снизшла́ єси́ сего́ сові́том; но сія́ разси́па Сам Христо́с, да ти вся́ко спасе́шися. Соломо́н чу́дний і благода́ті прему́дрости іспо́лненний, сей лука́воє іногда́ пред Бо́гом сотвори́в, отступи́ от Него́: єму́же ти прокля́тим твої́м житіє́м, душе́, уподо́билася єси́. Сластьми́ влеко́м страсте́й свої́х оскверня́шеся, уви́ мні, рачи́тель прему́дрости, рачи́тель блу́дних жен, і стра́нен от Бо́га; єго́же ти подража́ла єси́ умо́м, о душе́, сладостра́стьми скве́рними. Ровоа́му поревнова́ла єси́ не послу́шавшему сові́та о́тча, ку́пно же і злі́йшему рабу́ Ієровоа́му, пре́жнему отсту́пнику душе́; но бі́гай подража́нія і зови́ Бо́гу: согріши́х, уще́дри м'я. Сла́ва, Тро́їчен: Тро́йце Про́стая, Неразді́льная, Єдиносу́щная, і Єстество́ Єди́но, Сві́тове, і Світ, і Свя́та три, і Єди́но свя́то поє́ться Бог Тро́йця, но воспо́й, просла́ви, Живо́т і Животи́, душе́, всіх Бо́га. І ни́ні, Богоро́дичен: Поє́м Тя, благослови́м Тя, покланя́ємся Ті, Богороди́тельнице, я́ко неразді́льния Тро́йці породила́ єси́ Єди́наго Христа́ Бо́га і Сама́ отве́рзла єси́ нам, су́щим на землі́, небе́сная.
|
Пёснь }.
|
Пісня 8
|
|
Їрм0съ: Е#г0же вHинства нбcнаz слaвzтъ, и3 трепeщутъ херувjми и3 серафjми, всsко дыхaніе и3 твaрь, п0йте, бlгослови1те, и3 превозноси1те во вс‰ вёки. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Ты2 nзjи душE поревновaвши, сегw2 прокажeніе въ себЁ стzжaла є3си2 сугyбо: безмBстнаz бо мhслиши, беззакHннаz же дёеши: њстaви ±же и4маши, и3 притецы2 къ покаsнію. Нінеvjтzны душE слhшала є3си2 кaющыzсz бGу, врeтищемъ и3 пeпеломъ, си1хъ не подражaла є3си2: но kви1ласz є3си2 ѕлёйшаz всёхъ, прeжде зак0на, и3 по зак0нэ прегрэши1вшихъ. Въ р0вэ блaта слhшала є3си2 їеремjю душE, грaда сіHнz рыдaньми вопію1ща, и3 слeзъ и4щуща, подражaй сегw2 плачeвное житіE и3 сп7сeшисz. ЇHна въ fарсjсъ побэжE, проразумёвъ њбращeніе нінеvjтzнwвъ, разумё бо ћкw прbр0къ б9іе бlгоутр0біе: тёмже ревновaше прbр0честву не солгaтисz. Даніи1ла въ р0вэ слhшала є3си2, кaкw загради2 ўстA, q душE ѕвэрeй: ўвёдэла є3си2, кaкw џтроцы и5же њ ґзaріи, погаси1ша вёрою пeщи плaмень горsщій. Вeтхагw завёта вс‰ привед0хъ ти2 душE, къ под0бію, подражaй прaведныхъ бGолюби6ваz дэ‰ніz, и3збёгни же пaки лукaвыхъ грэхHвъ. Слaва, трbченъ: Безначaльне џ§е, сн7е собезначaльне, ўтёшителю бlгjй, дш7е прaвый: сл0ва б9іz роди1телю, nц7A безначaльна сл0ве, дш7е живhй и3 зи1ждай, трbце є3ди1нице поми1луй мS. И# нhнэ, бGор0диченъ: Ћкw t њброщeніz червлени1цы пречcтаz, ќмнаz багрzни1ца є3мманyилева, внyтрь во чрeвэ твоeмъ пл0ть и3сткaсz: тёмже бцdу вои1стинну тS почитaемъ.
|
Ірмос: Єго́же во́їнства небе́сная сла́в'ять, і трепе́щуть Херуви́ми і Серафи́ми, вся́ко диха́ніє і твар, по́йте, благослові́те, і превозносі́те во вся ві́ки. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Ти Озі́ї, душе́, поревнова́вши, сего́ прокаже́ніє в себі́ стяжа́ла єси́ сугу́бо: безмі́стная бо ми́слиши, беззако́нная же ді́єши; оста́ви яже і́маши і притеци́ к покая́нію. Ніневи́тяни, душе́, сли́шала єси́ ка́ющияся Бо́гу, вре́тищем і пе́пелом, сих не подража́ла єси́; но яви́лася єси́ злі́йшая всіх, пре́жде зако́на, і по зако́ні прегріши́вших. В ро́ві бла́та сли́шала єси́ Ієремі́ю, душе́, гра́да Сіо́ня рида́ньми вопію́ща, і слез і́щуща, подража́й сего́ плаче́вноє житіє́ і спасе́шися. Іо́на в Фарси́с побіже́, проразумі́в обраще́ніє ніневи́тянов, разумі́ бо я́ко проро́к Бо́жиє благоутро́біє: ті́мже ревнова́ше проро́честву не солга́тися. Даниї́ла в ро́ві сли́шала єси́, ка́ко загради́ уста́, о душе́ звіре́й; уві́діла єси́, ка́ко о́троци і́же о Аза́рії, погаси́ша ві́рою пе́щі пла́мень горя́щий. Ве́тхаго Заві́та вся приведо́х ті, душе́, к подо́бію, подража́й пра́ведних боголюби́вая дія́нія, ізбі́гни же па́ки лука́вих гріхо́в. Сла́ва, Тро́їчен: Безнача́льне О́тче, Си́не Собезнача́льне, Уті́шителю Благи́й, Ду́ше Пра́вий: Сло́ва Бо́жия Роди́телю, Отця́ Безнача́льна Сло́ве, Ду́ше Живи́й і Зи́ждай, Тро́йце Єди́нице, поми́луй м'я. І ни́ні, Богоро́дичен: Я́ко от оброще́нія червлени́ці, Пречи́стая, у́мная багряни́ця Еммануї́лева, внутр во чре́ві Твоє́м плоть істка́ся; ті́мже Богоро́дицю воі́стинну Тя почита́єм.
|
Пёснь f7.
|
Пісня 9
|
|
Їрм0съ: Безсёменнагw зачaтіz ржcтво2 несказaнное, м™ре безмyжныz нетлёненъ пл0дъ, б9іе бо рождeніе њбновлsетъ є3стествA. тёмже тS вси2 р0ди, ћкw бGоневёстную м™рь правослaвнw величaемъ. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Хrт0съ и3скушaшесz, діaволъ и3скушaше, показyz кaменіе, да хлёби бyдутъ: на г0ру возведE ви1дэти вс‰ ц†рствіz мjра во мгновeніи. ўб0йсz q душE, ловлeніz, трезви1сz моли1сz на всsкій чaсъ бGу. Г0рлица пустынолю1бнаz, глaсъ вопію1щагw возгласи2, хrт0въ свэти1льникъ, проповёдуzй покаsніе, и4рwдъ беззак0ннова со и3рwдіaдою. зри2 душE моS, да не ўвsзнеши въ беззакHнныz сBти, но њблобызaй покаsніе. Въ пустhню всели1сz бlгодaти п®тeча, и3 їудeа всS и3 самарjа слhшавше течaху, и3 и3сповёдаху грэхи2 сво‰, крещaющесz ўсeрднw: и4хже ты2 не подражaла є3си2 душE. Брaкъ ќбw честнhй, и3 л0же несквeрно: nбо‰ бо хrт0съ прeжде бlгослови2, пл0тію kдhй, и3 въ кaнэ же на брaцэ в0ду въ віно2 совершaz, и3 показyz пeрвое чyдо: да ты2 и3змени1шисz q душE. Разслaбленнаго стzгнY хrт0съ, џдръ взeмша, и3 ю4ношу ўмeрша воздви1же, вдови1че рождeніе, и3 с0тнича џтрока, и3 самарzнhнэ kви1сz, въ д©э слyжбу тебЁ, душE предживописA. Кровоточи1вую и3сцэли2 прикосновeніемъ крaz ри1зна гDь: прокажє1нныz њчи1сти: слэпы6z и3 хрwмhz просвэти1въ, и3спрaви: глух‡z же и3 нэмы6z, и3 ничaщыz ни1зу и3сцэли2 сл0вомъ: да ты2 сп7сeшисz nкаsннаz душE. Слaва, трbченъ: Nц7A прослaвимъ, Сhна превознесeмъ, б9ественному Д¦у вёрно поклони1мсz, Трbцэ нераздёльнэй, є3ди1ницэ по существY, ћкw свёту и3 свётомъ, и3 животY и3 живот0мъ, животворsщему и3 просвэщaющему концы2. И# нhнэ, бGор0диченъ: Грaдъ тв0й сохранsй бGороди1тельнице пречcтаz, въ тебё бо сeй вёрнw цaрствуzй, въ тебЁ и3 ўтверждaетсz, и3 тоб0ю побэждazй, побэждaетъ всsкое и3скушeніе, и3 плэнsетъ рaтники, и3 прох0дитъ послушaніе. Ґндрeю: Прпdбне џтче ґндрeе, моли2 бGа њ нaсъ. Ґндрeе честнhй, и3 џтче требlжeннэйшій, пaстырю кри1тскій, не престaй молsсz њ воспэвaющихъ тS: да и3збaвимсz вси2 гнёва и3 ск0рби, и3 тлёніz, и3 прегрэшeній безмёрныхъ, чтyщіи твою2 пaмzть вёрнw.
|
Ірмос: Безсі́меннаго зача́тія Рождество́ несказа́нноє, Ма́тере безму́жния нетлі́нен Плод, Бо́жиє бо рожде́ніє обновля́єть єстества́. Ті́мже Тя всі ро́ди, я́ко Богоневі́стную Ма́тер, правосла́вно велича́єм. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Христо́с іскуша́шеся, дия́вол іскуша́ше, показу́я ка́меніє, да хлі́би бу́дуть; на го́ру возведе́ ви́діти вся ца́рствія ми́ра во мгнове́нії. Убо́йся, о душе́, ловле́нія, трезви́ся моли́ся на вся́кий час Бо́гу. Го́рлиця пустинолю́бная, глас вопію́щаго возгласи́, Христо́в світи́льник, пропові́дуяй покая́ніє, І́род беззако́ннова со Іродия́дою. Зри, душе́ моя́, да не ув'я́знеши в беззако́нния сі́ти, но облобиза́й покая́ніє. В пусти́ню всели́ся благода́ті Предте́ча, і Іуде́я вся і Самарі́я сли́шавше теча́ху, і іспові́даху гріхи́ своя́, креща́ющеся усе́рдно; ї́хже ти не подража́ла єси́, душе́. Брак у́бо честни́й і ло́же нескве́рно, обоя́ бо Христо́с пре́жде благослови́, пло́тію яди́й, і в Ка́ні же на бра́ці во́ду в вино́ соверша́я і показу́я пе́рвоє чу́до, да ти ізмени́шися, о душе́. Разсла́бленнаго стягну́ Христо́с, одр взе́мша, і ю́ношу уме́рша воздви́же, вдови́че рожде́ніє, і со́тнича о́трока, і самаряни́ні яви́ся, в Ду́сі слу́жбу тебі́, душе́, предживописа́. Кровоточи́вую ісціли́ прикоснове́нієм кра́я ри́зна Госпо́дь; прокаже́нния очи́сти; сліпи́я і хроми́я просвіти́в, іспра́ви; глухи́я же і німи́я, і нича́щия ни́зу ісціли́ сло́вом; да ти спасе́шися, окая́нная душе́. Сла́ва, Тро́їчен: Отця́ просла́вим, Си́на превознесе́м, Бо́жественному Ду́ху ві́рно поклоні́мся, Тро́йці неразді́льній, Єди́ниці по существу́, я́ко Сві́ту і Сві́том, і Животу́ і Живото́м, животворя́щему і просвіща́ющему конці́. І ни́ні, Богоро́дичен: Град Твой сохраня́й, Богороди́тельнице Пречи́стая, в Тебі́ бо сей ві́рно ца́рствуяй, в Тебі́ і утвержда́ється, і Тобо́ю побіжда́яй, побіжда́єть вся́коє іскуше́ніє, і пліня́єть ра́тники, і прохо́дить послуша́ніє. Андрію: Преподо́бне о́тче Андре́є, моли́ Бо́га о нас. Андре́є честни́й, і о́тче треблаже́ннійший, па́стирю Кри́тський, не преста́й моля́ся о воспіва́ющих тя, да ізба́вимся всі гні́ва і ско́рби, і тлі́нія, і прегріше́ній безмі́рних, чту́щії твою́ па́м'ять ві́рно.
|
Въ срeду пeрвой седми1цы
|
В середу першої седмиці Великого посту
|
|
|
|
Глaсъ ѕ7. Пёснь №.
|
Глас 6. Пісня 1
|
|
Їрм0съ: Пом0щникъ и3 покрови1тель бhсть мнЁ во сп7сeніе: сeй м0й бGъ и3 прослaвлю є3го2: бGъ nтцA моегw2, и3 вознесY є3го2: слaвно бо прослaвисz:Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. T ю4ности хrтE, зaпwвэди тво‰ преступи1хъ, всестрaстнw небрегjй, ўнhніемъ преид0хъ житіE. тёмже зовy ти сп7се: понE на конeцъ сп7си1 мz. Повeржена мS сп7се, пред8 враты2 твои1ми, понE на стaрость не tри1ни менE во ѓдъ тщA, но прeжде концA, ћкw чlвэколю1бецъ, дaждь ми2 прегрэшeній њставлeніе. Богaтство моE сп7се, и3знури1въ въ блудЁ, пyстъ є4смь плодHвъ бlгочести1выхъ, ѓлченъ же зовY: џ§е щедр0тъ, предвари1въ тh мz ўщeдри. Въ разб0йники впадhй ѓзъ є4смь, помышлeньми мои1ми, вeсь t ни1хъ ўzзви1хсz нhнэ, и3 и3сп0лнихсz рaнъ: но сaмъ ми2 предстaвъ, хrтE сп7се и3сцэли2. Сщ7eнникъ мS предви1дэвъ ми1мw и4де, и3 леvjтъ ви1дz въ лю1тыхъ нaга презрЁ: но и3з8 мRjи возсіsвый ї}се, ты2 предстaвъ ўщeдри мS. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Тh ми дaждь свэтозaрную бlгодaть t б9eственнагw свhше промышлeніz, и3збэжaти страстeй њмрачeніz, и3 пёти ўсeрднw, твоегw2 марjе житіS, кр†снаz и3справлє1ніz. Слaва, трbченъ: Пресyщнаz трbце, во є3ди1ницэ покланsемаz, возми2 брeмz t менE тsжкое грэх0вное, и3 ћкw бlгоутр0бна, дaждь ми2 слeзы ўмилeніz. И# нhнэ, бGор0диченъ: Бцdе, надeжде и3 предстaтельство тебE пою1щихъ, возми2 брeмz t менE тsжкое грэх0вное, и3 ћкw вLчца чcтаz, кaющасz пріими1 мz.
|
Ірмо́с: Помо́щник і покрови́тель бисть мні во спасе́ніє, сей мой Бог і просла́влю Єго́, Бог отця́ моєго́, і вознесу́ Єго́: сла́вно бо просла́вися.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. От ю́ности, Христе́, за́повіді Твоя́ преступи́х, всестра́стно небреги́й, уни́нієм прейдо́х житіє́. Ті́мже зову́ Ті, Спа́се: поне́ на коне́ць спаси́ м'я. Пове́ржена м'я, Спа́се, пред врати́ Твої́ми, поне́ на ста́рость не отри́ни мене́ во ад тща, но пре́жде конця́, я́ко Человіколю́бець, даждь мі прегріше́ній оставле́ніє. Бога́тство моє́, Спа́се, ізнури́в в блуді́, пуст єсьм плодо́в благочести́вих, а́лчен же зову́: О́тче щедро́т, предвари́в Ти м'я уще́дри. В разбо́йники впади́й аз єсьм, помишле́ньми мої́ми, весь от них уязви́хся ни́ні, і іспо́лнихся ран; но Сам мі предста́в, Христе́ Спа́се, ісціли́. Священник м'я предви́дів ми́мо і́де, і леви́т ви́дя в лю́тих на́га презрі́; но із Марі́ї возсія́вий Ісу́се, Ти предста́в уще́дри м'я. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Ти мі даждь світоза́рную благода́ть от Бо́же́ственнаго сви́ше промишле́нія ізбіжа́ти страсте́й омраче́нія, і пі́ти усе́рдно, твоєго́, Марі́є, житія́ кра́сная ісправле́нія. Сла́ва, Тро́їчен: Пресу́щная Тро́йце, во єди́ниці покланя́ємая, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє і, я́ко благоутро́бна, даждь мі сле́зи умиле́нія. І ни́ні, Богоро́дичен: Богоро́дице, наде́жде і предста́тельство Тебе́ пою́щих, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко Влади́чиця Чи́стая, ка́ющася прийми́ м'я.
|
Пёснь в7.
|
Пісня 2
|
|
Їрм0съ: Вонми2 нб7о, и3 возглаг0лю, и3 воспою2 хrтA, t дв7ы пlтію пришeдшаго. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Пополз0хсz ћкw дв7дъ блyднw, и3 њскверни1хсz: но њмhй и3 менE сп7се, слезaми. Ни слeзъ, нижE покаsніz и4мамъ, нижE ўмилeніz: сaмъ ми2 сі‰ сп7се, ћкw бGъ дaруй. Погуби1хъ первоздaнную добр0ту и3 бlголёпіе моE, и3 нhнэ лежY нaгъ, и3 стыждyсz. Двeрь твою2 не затвори2 мнЁ тогдA, гDи, гDи: но tвeрзи ми2 сію2 кaющемусz тебЁ. Внуши2 воздых†ніz души2 моеS, и3 џчію моє1ю пріими2 к†пли сп7се, и3 сп7си1 мz. Чlвэколю1бче хотsй всBмъ сп7сти1сz, ты2 воззови1 мz, и3 пріими2 ћкw бlгъ кaющагосz. Припёвъ: Прес™az бцdе, сп7си2 нaсъ. БGор0диченъ: Пречcтаz бцdе дв7о, є3ди1на всепётаz, моли2 прилёжнw во є4же сп7сти1сz нaмъ. Їрм0съ: Ви1дите ви1дите, ћкw ѓзъ є4смь бGъ: мaнну њдожди1вый, и3 в0ду и3з8 кaмене и3сточи1вый дрeвле въ пустhни лю1демъ мои6мъ десни1цею є3ди1ною, и3 крёпостію моeю. Ви1дите ви1дите, ћкw ѓзъ є4смь бGъ: внушaй душE моS гDа вопію1ща, и3 ўдали1сz прeжнzгw грэхA, и3 б0йсz ћкw неумhтнагw, и3 ћкw судіи2 и3 бGа. КомY ўпод0биласz є3си2 многогрёшнаz душE, т0кмw пeрвому кaіну, и3 ламeху џному, каменовaвшаz тёло ѕлодёйствы, и3 ўби1вшаz ќмъ безсловeсными стремлeньми. Вс‰ прeжде зак0на претeкши, q душE! си1fу не ўпод0биласz є3си2, ни є3нHса подражaла є3си2, ни є3нHха преложeніемъ, ни нHz: но kви1ласz є3си2 ўб0га прaведныхъ жи1зни. Е#ди1на tвeрзла є3си2 хл‰би гнёва, бGа твоегw2, душE моS, и3 потопи1ла є3си2 всю2, ћкоже зeмлю пл0ть, и3 дэ‰ніz и3 житіE, и3 пребылA є3си2 внЁ сп7си1тельнагw ковчeга. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Всёмъ ўсeрдіемъ и3 люб0вію притеклA є3си2 хrтY, пeрвый грэхA пyть tврaщши, и3 въ пустhнzхъ непроходи1мыхъ питaющисz, и3 тогw2 чи1стэ совершaющи б9eствєнныz зaпwвэди. Слaва, трbченъ: Безначaльнаz, несоздaннаz трbце, нераздёльнаz є3ди1нице, кaющасz мS пріими2, согрэши1вша сп7си2: твоE є4смь создaніе, не прeзри, но пощади2, и3 и3збaви мS џгненнагw њсуждeніz. И# нhнэ, бGор0диченъ: Пречcтаz вLчце бGороди1тельнице, надeждо къ тебЁ притекaющихъ, и3 пристaнище сyщихъ въ бyри, млcтиваго и3 создaтелz, и3 сн7а твоего2, ўми1лостиви и3 мнЁ мlтвами твои1ми.
|
Ірмос: Воньми́ не́бо, і возглаго́лю, і воспою́ Христа́, от Ді́ви пло́тію прише́дшаго. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Поползо́хся, я́ко Дави́д блу́дно, і оскверни́хся; но оми́й і мене́, Спа́се, слеза́ми. Ні слез, ніже́ покая́нія і́мам, ніже́ умиле́нія; Сам мі сія́, Спа́се, я́ко Бог, да́руй. Погуби́х первозда́нную добро́ту і благолі́піє моє́, і ни́ні лежу́ наг і стижду́ся. Двер Твою́ не затвори́ мні тогда́, Го́споди, Го́споди; но отве́рзи мі сію́, ка́ющемуся Тебі́. Внуши́ воздиха́нія душі́ моєя́, і о́чію моє́ю прийми́ ка́плі, Спа́се, і спаси́ м'я. Человіколю́бче, хотя́й всім спасти́ся, Ти воззови́ м'я, і прийми́, я́ко Благ, ка́ющагося. Приспів: Пресвята́я Богоро́дице, спаси́ нас. Богоро́дичен: Пречи́стая Богоро́дице Ді́во, єди́на Всепі́тая, моли́ прилі́жно, во є́же спасти́ся нам. Ірмос: Ви́діте, ви́діте, я́ко аз єсьм Бог, ма́нну одожди́вий, і во́ду із ка́мене істочи́вий дре́вле в пусти́ні лю́дем Мої́м десни́цею єди́ною, і крі́постію моє́ю. Ви́діте, ви́діте, я́ко аз єсьм Бог; внуша́й, душе́ моя́, Го́спода вопію́ща, і удали́ся пре́жняго гріха́, і бо́йся я́ко неуми́тнаго, і я́ко Судії́ і Бо́га. Кому́ уподо́билася єси́, многогрі́шная душе́, то́кмо пе́рвому Ка́їну, і Ламе́ху о́ному, каменова́вшая ті́ло злоді́йстви, і уби́вшая ум безслове́сними стремле́ньми. Вся пре́жде зако́на прете́кши, о душе́! Си́фу не уподо́билася єси́, ні Ено́са подража́ла єси́, ні Ено́ха преложе́нієм, ні Но́я; но яви́лася єси́ убо́га пра́ведних жи́зні. Єди́на отве́рзла єси́ хля́би гні́ва Бо́га твоєго́, душе́ моя́, і потопи́ла єси́ всю, я́коже зе́млю плоть, і дія́нія і житіє́, і пребила́ єси́ вні спаси́тельнаго ковче́га. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Всім усе́рдієм і любо́вію притекла́ єси́ Христу́, пе́рвий гріха́ путь отвра́щши, і в пусти́нях непроходи́мих пита́ющися, і Того́ чи́сті соверша́ющи Бо́же́ственния за́повіді. Сла́ва, Тро́їчен: Безнача́льная, Несозда́нная Тро́йце, Неразді́льная Єди́нице, ка́ющася м'я прийми́, согріши́вша спаси́; Твоє́ єсьм созда́ніє, не пре́зри, но пощади́, і ізба́ви м'я о́гненнаго осужде́нія. І ни́ні, Богоро́дичен: Пречи́стая Влади́чице Богороди́тельнице, Наде́ждо к Тебі́ притека́ющих, і приста́нище су́щих в бу́рі, Ми́лостиваго і Созда́теля, і Си́на Твоєго́, уми́лостиви і мні моли́твами Твої́ми.
|
Пёснь G.
|
Пісня 3
|
|
Їрм0съ: Ўтверди2 гDи на кaмени зaповэдей твои1хъ, подви1гшеесz сeрдце моE, ћкw є3ди1нъ с™ъ є3си2 и3 гDь. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Бlгословeніz си1мова не наслёдовала є3си2 душE nкаsннаz: ни прострaнное њдержaніе, ћкоже їaфеfъ и3мёла є3си2 на земли2 њставлeніz. T земли2 харрaнъ, и3зhди t грэхA душE моS, грzди2 въ зeмлю точaщую присножив0тное нетлёніе, є4же ґвраaмъ наслёдствова. Ґвраaма слhшала є3си2 душE моS, дрeвле њстaвльша зeмлю nтeчества, и3 бhвша пришeльца, сегw2 произволeнію подражaй. Ў дyба мамврjйскагw ўчреди1въ патріaрхъ ѓгGлы, наслёдствова по стaрости њбэтовaніz лови1тву. Їсаaка nкаsннаz душE моS, разумёвши н0вую жeртву, тaйнw всесожжeнную гDви, подражaй є3гw2 произволeнію. Їсмaила слhшала є3си2, трезви1сz душE моS, и3згнaна ћкw рабhнино tрождeніе, ви1ждь, да не кaкw под0бно что2 пострaждеши ласкосeрдствующи. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Содержи1мь є4смь бyрею, и3 треволнeніемъ согрэшeній, но самa мz мaти нhнэ сп7си2, и3 къ пристaнищу б9eственнагw покаsніz возведи2. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Рaбское молeніе и3 нhнэ прпdбнаz принeсши ко бlгоутр0бнэй мlтвами твои1ми бцdэ, tвeрзи ми2 б9eствєнныz вх0ды. Слaва, трbченъ: Трbце пр0стаz, несоздaннаz, безначaльное є3стество2, въ трbцэ пэвaемаz v3постaсей, сп7си1 ны вёрою покланsющыzсz держaвэ твоeй. И# нhнэ, бGор0диченъ: T nц7A безлётна сн7а, въ лёто бGороди1тельнице, неискусомyжнw родилA є3си2, стрaнное чyдо, пребhвши дв7а, доsщи.
|
Ірмос: Утверди́ Го́споди на ка́мені за́повідей Твої́х подви́гшеєся се́рдце моє́, я́ко Єди́н Свят єси́ і Госпо́дь. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Благослове́нія Си́мова не наслі́довала єси́, душе́ окая́нная; ні простра́нноє одержа́ніє, я́коже Іа́феф імі́ла єси́ на землі́ оставле́нія. От землі́ Харра́н ізи́ди от гріха́, душе́ моя́, гряди́ в зе́млю точа́щую присноживо́тноє нетлі́ніє, є́же Авраа́м наслі́дствова. Авраа́ма сли́шала єси́, душе́ моя́, дре́вле оста́вльша зе́млю оте́чества, і би́вша прише́льця, сего́ проізволе́нію подража́й. У ду́ба Мамврі́йськаго учреди́в патріа́рх А́нгели, наслі́дствова по ста́рості обітова́нія лови́тву. Ісаа́ка, окая́нная душе́ моя́, разумі́вши но́вую же́ртву, та́йно всесожже́нную Го́сподеві, подража́й єго́ проізволе́нію. Ісма́їла сли́шала єси́, трезви́ся, душе́ моя́, ізгна́на я́ко раби́нино отрожде́ніє, виждь, да не ка́ко подо́бно что постра́ждеши ласкосе́рдствующи. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Содержи́м єсьм бу́рею і треволне́нієм согріше́ній, но сама́ м'я, ма́ти, ни́ні спаси́, і к приста́нищу Боже́ственнаго покая́нія возведи́. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Ра́бськоє моле́ніє і ни́ні, преподо́бная, прине́сши ко благоутро́бній моли́твами твої́ми Богоро́диці, отве́рзи мі Бо́же́ственния вхо́ди. Сла́ва, Тро́їчен: Тро́йце Про́стая, Несозда́нная, Безнача́льноє Єстество́, в Тро́йці піва́ємая Іпоста́сей, спаси́ ни ві́рою покланя́ющияся держа́ві Твоє́й. І ни́ні, Богоро́дичен: От Отця́ безлі́тна Си́на, в лі́то Богороди́тельнице, неіскусому́жно родила́ єси́, стра́нноє чу́до, преби́вши Ді́ва доя́щи.
|
Пёснь д7.
|
Пісня 4
|
|
Їрм0съ: Ўслhша прbр0къ пришeствіе твоE, гDи, и3 ўбоsсz, ћкw х0щеши t дв7ы роди1тисz и3 человёкwмъ kви1тисz, и3 глаг0лаше: ўслhшахъ слyхъ тв0й и3 ўбоsхсz: слaва си1лэ твоeй гDи. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Тёло њскверни1сz, дyхъ њкалsсz, вeсь њструпи1хсz: но ћкw врaчь хrтE, nбо‰ покаsніемъ мои1мъ ўврачyй, њмhй, њчи1сти, покажи2 сп7се м0й, пaче снёга чистёйша. Тёло твоE и3 кр0вь распинaемый њ всёхъ положи1лъ є3си2 сл0ве: тёло ќбw, да мS њбнови1ши: кр0вь, да њмhеши мS: дyхъ же прeдалъ є3си2, да мS приведeши хrтE, твоемY роди1телю. Содёлалъ є3си2 сп7сeніе посредЁ земли2 щeдре, да сп7сeмсz. в0лею на дрeвэ распsлсz є3си2. є3дeмъ затворeнный tвeрзесz, г0рнzz и3 д0льнzz твaрь, kзhцы вси2 сп7сeни покланsютсz тебЁ. Да бyдетъ ми2 купёль, кр0вь и3з8 рeбръ твои1хъ, вкyпэ и3 питіE, и3сточи1вшее в0ду њставлeніz, да nбою1ду њчищaюсz, помазyzсz и3 піS: ћкw помaзаніе и3 питіE сл0ве, животHчнаz тво‰ словесA. Чaшу цRковь стzжA, рє1бра тво‰ живонHснаz, и3з8 ни1хже суг{быz нaмъ и3сточи2 т0ки, њставлeніz и3 рaзума, во w4бразъ дрeвнzгw и3 н0вагw двои1хъ вкyпэ завётwвъ, сп7се нaшъ. Нaгъ є4смь черт0га, нaгъ є4смь и3 брaка, кyпнw и3 вeчери: свэти1льникъ ўгасE, ћкw без8елeйный, черт0гъ заключи1сz мнЁ спsщу, вeчерz снэдeсz: ѓзъ же по рукY и3 нHгу свsзанъ, в0нъ низвeрженъ є4смь. Слaва, трbченъ: Нераздёльное существ0мъ, несли1тное ли1цы бGосл0влю тS, трbческое є3ди1но б9ество2, ћкw є3диноцaрственное и3 сопrт0льное, вопію1 ти пёснь вели1кую, въ вhшнихъ трегyбw пэсносл0вимую. И# нhнэ, бGор0диченъ: И# раждaеши и3 дёвствуеши, и3 пребывaеши nбою1ду є3стеств0мъ дв7а: рождeйсz њбновлsетъ зак0ны є3стествA, ўтр0ба же раждaетъ, не раждaющаz. бGъ и3дёже х0щетъ, побэждaетсz є3стествA чи1нъ: твори1тъ бо є3ли6ка х0щетъ.
|
Ірмос: Усли́ша проро́к прише́ствіє Твоє́, Го́споди, і убоя́ся, я́ко хо́щеши от Ді́ви роди́тися і челові́ком яви́тися, і глаго́лаше: усли́шах слух Твой і убоя́хся; сла́ва си́лі Твоє́й, Го́споди. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Ті́ло оскверни́ся, дух окаля́ся, весь острупи́хся; но я́ко врач, Христе́, обоя́ покая́нієм мої́м уврачу́й, оми́й, очи́сти, покажи́, Спа́се мой, па́че сні́га чисті́йша. Ті́ло Твоє́ і Кров Распина́ємий о всіх положи́л єси́, Сло́ве: Ті́ло у́бо, да м'я обнови́ши; Кров, да оми́єши м'я; дух же пре́дал єси́, да м'я приведе́ши, Христе́, Твоєму́ Роди́телю. Соді́лал єси́ спасе́ніє посреді́ землі́, Ще́дре, да спасе́мся. Во́лею на дре́ві расп'я́лся єси́. Еде́м затворе́нний отве́рзеся, го́рняя і до́льняя твар, язи́ци всі спасе́ни покланя́ються Тебі́. Да бу́деть мі купі́ль, Кров із ребр Твої́х, вку́пі і питіє́, істочи́вшеє во́ду оставле́нія, да обою́ду очища́юся, помазу́яся і пія́; я́ко пома́заніє і питіє́, Сло́ве, живото́чная Твоя́ словеса́. Ча́шу Це́рков стяжа́, ре́бра Твоя́ живоно́сная, із ни́хже сугу́бия нам істочи́ то́ки, оставле́нія і ра́зума, во о́браз Дре́вняго і Но́ваго двої́х вку́пі Заві́тов, Спа́се наш. Наг єсьм черто́га, наг єсьм і бра́ка, ку́пно і ве́чері; світи́льник угасе́, я́ко без'єле́йний, черто́г заключи́ся мні сп'я́щу, ве́черя сніде́ся; аз же по руку́ і но́гу свя́зан, вон низве́ржен єсьм. Сла́ва, Тро́їчен: Неразді́льноє Существо́м, несли́тноє Ли́ці, Богосло́влю Тя, Тро́їчеськоє Єди́но Бо́жество́, я́ко Єдиноца́рственноє і Сопресто́льноє, вопію́ Ті піснь вели́кую, во ви́шніх трегу́бо пісносло́вимую. І ни́ні, Богоро́дичен: І ражда́єши, і ді́вствуєши, і пребива́єши обою́ду єстество́м Ді́ва; Рожде́йся обновля́єть зако́ни єстества́, утро́ба же ражда́єть, не ражда́ющая. Бог іді́же хо́щеть, побіжда́ється єстества́ чин, твори́ть бо єли́ка хо́щеть.
|
Пёснь є7.
|
Пісня 5
|
|
Їрм0съ: T нощи2 ќтренююща, чlвэколю1бче, просвэти2 молю1сz, и3 настaви и3 менE на повелBніz тво‰: и3 научи1 мz сп7се, твори1ти в0лю твою2.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Ћкw тsжкій нрaвомъ, фараHну г0рькому бhхъ вLко, їанни2, и3 їамври2, душeю и3 тёломъ, и3 погружeнъ ўм0мъ: но помози1 ми. Кaломъ смэси1хсz њкаsнный ўм0мъ, њмhй мS вLко, бaнею мои1хъ слeзъ, молю1 тz, пл0ти моеS nдeжду ўбэли1въ ћкw снёгъ. Ѓще и3спытaю мо‰ дэлA сп7се, всsкаго человёка превозшeдша грэхaми себE зрю2, ћкw рaзумомъ мyдрствуzй согрэши1хъ, не невёдэніемъ. Пощади2 пощади2 гDи, создaніе твоE, согрэши1хъ, њслaби ми2, ћкw є3стеств0мъ чcтый сaмъ сhй є3ди1нъ, и3 и4нъ рaзвэ тебE никт0же є4сть кромЁ сквeрны. МенE рaди бGъ сhй, воwбрази1лсz є3си2 въ мS, показaлъ є3си2 чудесA, и3сцэли1въ прокажє1нныz, и3 разслaбленнаго стzгнyвъ, кровоточи1выz т0къ ўстaвилъ є3си2 сп7се, прикосновeніемъ ри1зъ. Слaва, трbченъ: ТS трbце слaвимъ, є3ди1наго бGа: с™ъ, с™ъ, с™ъ є3си2 џ§е, сн7е и3 дш7е, пр0стое существо2, є3ди1нице при1снw покланsемаz. И# нhнэ, бGор0диченъ: И#з8 тебE њблечeсz въ моE смэшeніе, нетлённаz, безмyжнаz м™и дв7о, бGъ создaвый вёки, и3 соедини2 себЁ чlвёческое є3стество2.
|
Ірмос: От нощі́ у́тренююща, Человіколю́бче, просвіти́, молю́ся, і наста́ви і мене́ на повелі́нія Твоя́; і научи́ м'я, Спа́се, твори́ти во́лю Твою́.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Я́ко тя́жкий нра́вом, фарао́ну го́ркому бих, Влади́ко, Іанни́ і Іамври́, душе́ю і ті́лом, і погруже́н умо́м, но помози́ мі. Ка́лом сміси́хся окая́нний умо́м, оми́й м'я, Влади́ко, ба́нею мої́х слез, молю́ Тя, пло́ті моєя́ оде́жду убіли́в я́ко сніг. А́ще іспита́ю моя́ діла́, Спа́се, вся́каго челові́ка превозше́дша гріха́ми себе́ зрю, я́ко ра́зумом му́дрствуяй согріши́х, не неві́дінієм. Пощади́, пощади́, Го́споди, созда́ніє Твоє́, согріши́х, осла́би мі, я́ко єстество́м чи́стий Сам сий єди́н, і ін ра́зві Тебе́ нікто́же єсть кромі́ скве́рни. Мене́ ра́ди Бог сий, вообрази́лся єси́ в м'я, показа́л єси́ чудеса́, ісціли́в прокаже́нния, і разсла́бленнаго стягну́в, кровоточи́вия ток уста́вил єси́ Спа́се, прикоснове́нієм риз. Сла́ва, Тро́їчен: Тя, Тро́йце, сла́вим, Єди́наго Бо́га: Свят, Свят, Свят єси́, О́тче, Си́не і Ду́ше, про́стоє Существо́, Єди́нице при́сно покланя́ємая. І ни́ні, Богоро́дичен: Із Тебе́ облече́ся в моє́ сміше́ніє, нетлі́нная, безму́жная Ма́ти Ді́во, Бог созда́вий ві́ки, і соєдини́ Себі́ челові́чеськоє єстество́.
|
Пёснь ѕ7.
|
Пісня 6
|
|
Їрм0съ: Возопи1хъ всёмъ сeрдцемъ мои1мъ къ щeдрому бGу, и3 ўслhша мS t ѓда преисп0днzгw, и3 возведE t тли2 жив0тъ м0й. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Востaни и3 побори2, ћкw їисyсъ ґмали1ка, плотск‡z стр†сти, и3 гаваwнjты, лє1стныz п0мыслы при1снw побэждaющи. Преиди2 врeмене текyщее є3стество2, ћкw прeжде ковчeгъ, и3 земли2 џныz бyди во њдержaніи њбэтовaніz душE, бGъ повелэвaетъ. Ћкw сп7слъ є3си2 петрA, возопи1вша сп7си2, предвари1въ мS сп7се t ѕвёрz и3збaви, простeръ твою2 рyку, и3 возведи2 и3з8 глубины2 грэх0вныz. Пристaнище тS вёмъ ўти1шное, вLко, вLко хrтE: но t незаходи1мыхъ глуби1нъ грэхA, и3 tчazніz мS предвари1въ и3збaви. Слaва, трbченъ: Трbца є4смь пр0ста, нераздёльна, раздёльна ли1чнэ, и3 є3ди1ница є4смь є3стеств0мъ соединeна, nц7ъ глаг0летъ, и3 сн7ъ, и3 б9eственный д¦ъ. И# нhнэ, бGор0диченъ: Ўтр0ба твоS бGа нaмъ роди2, воwбражeна по нaмъ: є3г0же ћкw создaтелz всёхъ, моли2 бцdе, да мlтвами твои1ми њправди1мсz. Кондaкъ, глaсъ ѕ7: ДушE моS, душE моS, востaни, что2 спи1ши; конeцъ приближaетсz, и3 и4маши смути1тисz: воспрzни2 ќбw, да пощади1тъ тS хrт0съ бGъ, вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй.
|
Ірмос: Возопи́х всім се́рдцем мої́м к ще́дрому Бо́гу, і усли́ша м'я от а́да преіспо́дняго, і возведе́ от тлі живо́т мой. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Воста́ни і побори́, я́ко Ісу́с Амали́ка, плотські́я стра́сті, і гаваоні́ти, ле́стния по́мисли при́сно побіжда́ющи. Прейди́ вре́мене теку́щеє єстество́, я́ко пре́жде ковче́г, і землі́ о́ния бу́ди во одержа́нії обітова́нія, душе́, Бог повеліва́єть. Я́ко спасл єси́ Петра́, возопи́вша, спаси́, предвари́в м'я, Спа́се, от зві́ря ізба́ви, просте́р Твою́ ру́ку, і возведи́ із глубини́ гріхо́вния. Приста́нище Тя вім ути́шноє, Влади́ко, Влади́ко Христе́; но от незаходи́мих глуби́н гріха́, і отча́янія м'я предвари́в ізба́ви. Сла́ва, Тро́їчен: Тро́йця єсьм Про́ста, Неразді́льна, разді́льна Ли́чні, і Єди́ниця єсьм Єстество́м соєдине́на, Оте́ць глаго́леть, і Син, і Бо́же́ственний Дух. І ни́ні, Богоро́дичен: Утро́ба Твоя́ Бо́га нам роди́, воображе́на по нам: Єго́же я́ко Созда́теля всіх, моли́ Богоро́дице, да моли́твами Твої́ми оправди́мся. Кондак, глас 6: Душе́ моя́, душе́ моя́, воста́ни, что спи́ши? Коне́ць приближа́ється, і і́маши смути́тися; воспряни́ у́бо, да пощади́ть тя Христо́с Бог, везді́ сий і вся ісполня́яй.
|
Пёснь з7.
|
Пісня 7
|
|
Їрм0съ: Согрэши1хомъ, беззак0нновахомъ, непрaвдовахомъ пред8 тоб0ю, нижE соблюд0хомъ, нижE сотвори1хомъ, ћкоже заповёдалъ є3си2 нaмъ: но не предaждь нaсъ до концA, nтцє1въ б9е.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Манассjева собралA є3си2 согрэшє1ніz и3зволeніемъ, постaвльши ћкw мeрзwсти стр†сти, и3 ўмн0живши душE негодовaніе: но тогw2 покаsнію ревнyющи тeплэ, стzжи2 ўмилeніе. Ґхаaвwвымъ поревновaла є3си2 сквeрнамъ, душE моS, ўвы2 мнЁ, былA є3си2 плотски1хъ сквeрнъ пребывaлище, и3 сосyдъ срaмленъ страстeй: но и3з8 глубины2 твоеS воздохни2, и3 глаг0ли бGу грэхи2 тво‰. Заключи1сz тебЁ нб7о душE, и3 глaдъ б9ій пости1же тS: є3гдA и3ліи2 fесвjтzнина ћкоже ґхаaвъ, не покори1сz словесє1мъ и3ногдA: но сарaфfіи ўпод0бивсz, напитaй прbр0чу дyшу. Попали2 и3ліA и3ногдA двaщи пzтьдесsтъ їезавeлиныхъ, є3гдA ст{дныz прор0ки погуби2, во њбличeніе ґхаaвово: но бёгай подражaніz двою2 душE, и3 ўкрэплsйсz. Слaва, трbченъ: Трbце пр0стаz, нераздёльнаz, є3диносyщнаz, и3 є3стество2 є3ди1но, свётове, и3 свётъ, и3 с™а три2, и3 є3ди1но с™о поeтсz бGъ трbца: но восп0й, прослaви, жив0тъ и3 животы2, душE, всёхъ бGа. И# нhнэ, бGор0диченъ: Поeмъ тS, бlгослови1мъ тS, покланsемсz ти2 бGороди1тельнице, ћкw нераздёльныz трbцы породилA є3си2 є3ди1наго хrтA бGа и3 самA tвeрзла є3си2 нaмъ сyщымъ на земли2 нбcнаz.
|
Ірмос: Согріши́хом, беззако́нновахом, непра́вдовахом пред Тобо́ю, ніже́ соблюдо́хом, ніже́ сотвори́хом, я́коже запові́дал єси́ нам; но не преда́ждь нас до конця́, отце́в Бо́же.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Манассі́єва собрала́ єси́ согріше́нія ізволе́нієм, поста́вльши я́ко ме́рзості стра́сті, і умно́живши душе́ негодова́ніє; но того́ покая́нію ревну́ющи те́пле, стяжи́ умиле́ніє. Ахаа́вовим поревнова́ла єси́ скве́рнам, душе́ моя́, уви́ мні, била́ єси́ плотськи́х скверн пребива́лище, і сосу́д сра́млен страсте́й; но із глубини́ Твоєя́ воздохни́ і глаго́ли Бо́гу гріхи́ Твоя́. Заключи́ся тебі́ не́бо, душе́, і глад Бо́жий пости́же тя, єгда́ Ілії́ Фесви́тянина я́коже Ахаа́в, не покори́ся словесе́м іногда́; но Сара́ффії уподо́бився, напита́й проро́чу ду́шу. Попали́ Ілія́ іногда́ два́щи пятьдеся́т Ієзаве́линих, єгда́ сту́дния проро́ки погуби́, во обличе́ніє Ахаа́вово; но бі́гай подража́нія двою́ душе́, і укріпля́йся. Сла́ва, Тро́їчен: Тро́йце Про́стая, Неразді́льная, Єдиносу́щная, і Єстество́ Єди́но, Сві́тове, і Світ, і Свя́та три, і Єди́но свя́то поє́ться Бог Тро́йця, но воспо́й, просла́ви, Живо́т і Животи́, душе́, всіх Бо́га. І ни́ні, Богоро́дичен: Поє́м Тя, благослови́м Тя, покланя́ємся Ті, Богороди́тельнице, я́ко неразді́льния Тро́йці породила́ єси́ Єди́наго Христа́ Бо́га і Сама́ отве́рзла єси́ нам, су́щим на землі́, Небе́сная.
|
Пёснь }.
|
Пісня 8
|
|
Їрм0съ: Е#г0же вHинства нбcнаz слaвzтъ, и3 трепeщутъ херувjми и3 серафjми, всsко дыхaніе и3 твaрь, п0йте, бlгослови1те, и3 превозноси1те во вс‰ вёки. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Правосyде сп7се поми1луй, и3 и3збaви мS nгнS, и3 прещeніz, є4же и4мамъ на судЁ прaведнw претерпёти: њслaби ми2 прeжде концA, добродётелію и3 покаsніемъ. Ћкw разб0йникъ вопію1 ти: помzни1 мz. ћкw пeтръ плaчу г0рцэ: њслaби ми2 сп7се. зовY ћкw мытaрь: слезю2 ћкw блудни1ца. пріими2 моE рыдaніе, ћкоже и3ногдA хананeино. Гноeніе, сп7се, и3сцэли2 смирeнныz моеS души2: є3ди1не врачY, плaстырь мнЁ наложи2, и3 є3лeй и3 віно2, дэлA покаsніz, ўмилeніе со слезaми. Хананeю и3 ѓзъ подражaz, поми1луй мS, вопію2, сн7е дв7довъ: касaюсz крaz ри1зы, ћкw кровоточи1ваz: плaчу, ћкw мaрfа и3 марjа над8 лaзаремъ. Слaва, трbченъ: Безначaльне џ§е, сн7е собезначaльне, ўтёшителю бlгjй, дш7е прaвый: сл0ва б9іz роди1телю, nц7A безначaльна сл0ве, дш7е живhй и3 зи1ждай, трbце є3ди1нице поми1луй мS. И# нhнэ, бGор0диченъ: Ћкw t њброщeніz червлени1цы пречcтаz, ќмнаz багрzни1ца є3мманyилева, внyтрь во чрeвэ твоeмъ пл0ть и3сткaсz: тёмже бцdу вои1стинну тS почитaемъ.
|
Ірмос: Єго́же во́їнства небе́сная сла́в'ять, і трепе́щуть Херуви́ми і Серафи́ми, вся́ко диха́ніє і твар, по́йте, благослові́те, і превозносі́те во вся ві́ки. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Правосу́де Спа́се, поми́луй, і ізба́ви м'я огня́ і преще́нія, є́же і́мам на суді́ пра́ведно претерпі́ти; осла́би мі пре́жде конця́, доброді́телію і покая́нієм. Я́ко разбо́йник вопію́ Ті: пом'яни́ м'я. Я́ко Петр пла́чу го́рці: осла́би мі Спа́се. Зову́ я́ко мита́р, слезю́ я́ко блудни́ця. Прийми́ моє́ рида́ніє, я́коже іногда́ ханане́їно. Гноє́ніє, Спа́се, ісціли́ смире́нния моєя́ душі́; єди́не Врачу́, пла́стир мні наложи́, і єле́й і вино́, діла́ покая́нія, умиле́ніє со слеза́ми. Ханане́ю і аз подража́я, поми́луй м'я, вопію́, Си́не Дави́дов: каса́юся кра́я ри́зи, я́ко кровоточи́вая; пла́чу, я́ко Ма́рфа і Марі́я над Ла́зарем. Сла́ва, Тро́їчен: Безнача́льне О́тче, Си́не Собезнача́льне, Уті́шителю Благи́й, Ду́ше Пра́вий: Сло́ва Бо́жия Роди́телю, Отця́ Безнача́льна Сло́ве, Ду́ше Живи́й і Зи́ждай, Тро́йце Єди́нице, поми́луй м'я. І ни́ні, Богоро́дичен: Я́ко от оброще́нія червлени́ці, Пречи́стая, у́мная багряни́ця Еммануї́лева, внутр во чре́ві Твоє́м плоть істка́ся; ті́мже Богоро́дицю воі́стинну Тя почита́єм.
|
Пёснь f7.
|
Пісня 9
|
|
Їрм0съ: Безсёменнагw зачaтіz ржcтво2 несказaнное, м™ре безмyжныz нетлёненъ пл0дъ, б9іе бо рождeніе њбновлsетъ є3стествA. тёмже тS вси2 р0ди, ћкw бGоневёстную м™рь правослaвнw величaемъ. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Недyги и3сцэлsz, ни1щымъ бlговэствовaше, хrт0съ сл0во, врє1дныz ўврачевA, съ мытари2 kдsше, со грёшники бесёдоваше, їаjровы дщeре дyшу пред8умeршую возврати2 њсzзaніемъ руки2. Мытaрь сп7сaшесz, и3 блудни1ца цэломyдрствоваше, и3 фарісeй хвалsсz њсуждaшесz: џвъ ќбw, њчи1сти мS: џва же, поми1луй мS. сeй же величaшесz вопіS: б9е, бlгодарю1 тz: и3 пр0чыz без{мныz глаг0лы. Закхeй мытaрь бЁ, но nбaче сп7сaшесz, и3 фарісeй сjмwнъ соблажнsшесz, и3 блудни1ца пріимaше њстaвитєльнаz разрэшє1ніz, t и3мyщагw крёпость њставлsти грэхи2: ю4же душE потщи1сz подражaти. Блудни1цэ, q nкаsннаz душE моS, не поревновaла є3си2, ћже пріи1мши мЂра ґлавaстръ, со слезaми мaзаше н0зэ сп7совэ, њтрe же власы2 дрeвнихъ согрэшeній рукописaніе раздирaющагw є3S. Грaды, и5мже дадE хrт0съ бlговёстіе, душE моS, ўвёдала є3си2, кaкw пр0клzти бhша. ўб0йсz ўказaніz, да не бyдеши ћкоже џны, и4хже сод0млzнwмъ вLко ўпод0бивъ, дaже до ѓда њсуди2. Да не г0ршаz q душE моS, kви1шисz tчazніемъ хананeи вёру слhшавшаz, є3sже дщи2 сл0вомъ б9іимъ и3сцэли1сz: сн7е дв7довъ, сп7си2 и3 менE, воззови2 и3з8 глубины2 сeрдца, ћкоже nнA хrтY. Слaва, трbченъ: Nц7A прослaвимъ, Сhна превознесeмъ, б9ественному Д¦у вёрно поклони1мсz, Трbцэ нераздёльнэй, є3ди1ницэ по существY, ћкw свёту и3 свётомъ, и3 животY и3 живот0мъ, животворsщему и3 просвэщaющему концы2. И# нhнэ, бGор0диченъ: Грaдъ тв0й сохранsй бGороди1тельнице пречcтаz, въ тебё бо сeй вёрнw цaрствуzй, въ тебЁ и3 ўтверждaетсz, и3 тоб0ю побэждazй, побэждaетъ всsкое и3скушeніе, и3 плэнsетъ рaтники, и3 прох0дитъ послушaніе. Ґндрeю: Прпdбне џтче ґндрeе, моли2 бGа њ нaсъ. Ґндрeе честнhй, и3 џтче требlжeннэйшій, пaстырю кри1тскій, не престaй молsсz њ воспэвaющихъ тS: да и3збaвимсz вси2 гнёва и3 ск0рби, и3 тлёніz, и3 прегрэшeній безмёрныхъ, чтyщіи твою2 пaмzть вёрнw. Катавaсіа: Безсёменнагw зачaтіz ржcтво2 несказaнное, м™ре безмyжныz нетлёненъ пл0дъ, б9іе бо рождeніе њбновлsетъ є3стествA. тёмже тS вси2 р0ди, ћкw бGоневёстную м™рь правослaвнw величaемъ.
|
Ірмос: Безсі́меннаго зача́тія Рождество́ несказа́нноє, Ма́тере безму́жния нетлі́нен Плод, Бо́жиє бо рожде́ніє обновля́єть єстества́. Ті́мже Тя всі ро́ди, я́ко Богоневі́стную Ма́тер, правосла́вно велича́єм. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Неду́ги ісціля́я, ни́щим благовіствова́ше, Христо́с Сло́во, вре́дния уврачева́, с митарі́ ядя́ше, со грі́шники бесі́доваше, Іаі́рови дще́ре ду́шу предуме́ршую возврати́ осяза́нієм руки́. Мита́р спаса́шеся, і блудни́ця цілому́дрствоваше, і фарисе́й хваля́ся осужда́шеся, ов у́бо, очи́сти м'я; о́ва же, поми́луй м'я. сей же велича́шеся вопія́: Бо́же, благодарю́ Тя, і про́чия безу́мния глаго́ли. Закхе́й мита́р бі, но оба́че спаса́шеся, і фарисе́й Си́мон соблажня́шеся, і блудни́ця прийма́ше оста́вительная разріше́нія, от іму́щаго крі́пость оставля́ти гріхи́: ю́же душе́ потщи́ся подража́ти. Блудни́ці, о окая́нная душе́ моя́, не поревнова́ла єси́, я́же при́ймши ми́ра алава́стр, со слеза́ми ма́заше но́зі Спасові, отре́ же власи́ дре́вніх согріше́ній рукописа́ніє раздира́ющаго єя́. Гра́ди, ї́мже даде́ Христо́с благові́стіє, душе́ моя́, уві́дала єси́, ка́ко про́кляти би́ша. Убо́йся указа́нія, да не бу́деши я́коже о́ни, ї́хже содо́мляном Влади́ко уподо́бив, да́же до а́да осуди́. Да не го́ршая, о душе́ моя́, яви́шися отча́янієм ханане́ї ві́ру сли́шавшая, єя́же дщи сло́вом Божиїм ісціли́ся. Си́не Дави́дов, спаси́ і мене́, воззови́ із глубини́ се́рдця, я́коже она́ Христу́. Сла́ва, Тро́їчен: Отця́ просла́вим, Си́на превознесе́м, Бо́жественному Ду́ху ві́рно поклоні́мся, Тро́йці неразді́льній, Єди́ниці по существу́, я́ко Сві́ту і Сві́том, і Животу́ і Живото́м, животворя́щему і просвіща́ющему конці́. І ни́ні, Богоро́дичен: Град Твой сохраня́й, Богороди́тельнице Пречи́стая, в Тебі́ бо сей ві́рно ца́рствуяй, в Тебі́ і утвержда́ється, і Тобо́ю побіжда́яй, побіжда́єть вся́коє іскуше́ніє, і пліня́єть ра́тники, і прохо́дить послуша́ніє. Андрію: Преподо́бне о́тче Андре́є, моли́ Бо́га о нас. Андре́є честни́й, і о́тче треблаже́ннійший, па́стирю Кри́тський, не преста́й моля́ся о воспіва́ющих тя, да ізба́вимся всі гні́ва і ско́рби, і тлі́нія, і прегріше́ній безмі́рних, чту́щії твою́ па́м'ять ві́рно. Катавасія: Безсі́меннаго зача́тія Рождество́ несказа́нноє, Ма́тере безму́жния нетлі́нен Плод, Бо́жиє бо рожде́ніє обновля́єть єстества́. Ті́мже Тя всі ро́ди, я́ко Богоневі́стную Ма́тер, правосла́вно велича́єм.
|
Въ четверт0къ пeрвой седми1цы
|
В четвер першої седмиці Великого посту
|
|
|
|
Глaсъ ѕ7. Пёснь №.
|
Глас 6. Пісня 1
|
|
Їрм0съ: Пом0щникъ и3 покрови1тель бhсть мнЁ во сп7сeніе: сeй м0й бGъ и3 прослaвлю є3го2: бGъ nтцA моегw2, и3 вознесY є3го2: слaвно бо прослaвисz: Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Ѓгнче б9ій, взeмлzй грэхи2 всёхъ, возми2 брeмz t менE тsжкое грэх0вное, и3 ћкw бlгоутр0бенъ, дaждь ми2 слeзы ўмилeніz. ТебЁ припaдаю ї}се, согрэши1хъ ти2, њчи1сти мS, возми2 брeмz t менE тsжкое грэх0вное, и3 ћкw бlгоутр0бенъ, дaждь ми2 слeзы ўмилeніz. Не вни1ди со мн0ю въ сyдъ носS мо‰ дэ‰ніz, словесA и3зыскyz, и3 и3справлsz стремлє1ніz: но въ щедр0тахъ твои1хъ презирaz мо‰ лю6таz, сп7си1 мz всеси1льне. Покаsніz врeмz, прихождy ти создaтелю моемY, возми2 брeмz t менE тsжкое грэх0вное, и3 ћкw бlгоутр0бенъ, дaждь ми2 слeзы ўмилeніz. Богaтство душeвное и3жди1въ грэх0мъ, пyстъ є4смь добродётелей бlгочести1выхъ, глaдствуz же зовY: млcти подaтелю гDи, сп7си1 мz. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Прикл0ньшисz хrтHвымъ б9eственнымъ зак0нwмъ, къ семY приступи1ла є3си2, слaдостей неудержи6маz стремлє1ніz њстaвивши, и3 всsкую добродётель всебlгоговёйнw, ћкw є3ди1ну и3спрaвила є3си2. Слaва, трbченъ: Пресyщественнаz трbце, во є3ди1ницэ покланsемаz, возми2 брeмz њ менE тsжкое грэх0вное, и3 ћкw бlгоутр0бна, дaждь ми2 слeзы ўмилeніz. И# нhнэ, бGор0диченъ: Бцdе, надeжде и3 предстaтельство тебE пою1щихъ, возми2 брeмz t менE тsжкое грэх0вное, и3 ћкw вLчца чcтаz, кaющасz пріими1 мz.
|
Ірмо́с: Помо́щник і покрови́тель бисть мні во спасе́ніє, сей мой Бог і просла́влю Єго́, Бог отця́ моєго́, і вознесу́ Єго́: сла́вно бо просла́вися. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. А́гнче Бо́жий, взе́мляй гріхи́ всіх, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко Благоутро́бен, даждь мі сле́зи умиле́нія. Тебі́ припа́даю Ісу́се, согріши́х Ті, очи́сти м'я, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко Благоутро́бен, даждь мі сле́зи умиле́нія. Не вни́ди со мно́ю в суд нося́ моя́ дія́нія, словеса́ ізиску́я, і ісправля́я стремле́нія; но в щедро́тах Твої́х презира́я моя́ лю́тая, спаси́ м'я, Всеси́льне. Покая́нія вре́м'я, прихожду́ Ті, Созда́телю моєму́, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко Благоутро́бен, даждь мі сле́зи умиле́нія. Бога́тство душе́вноє іжди́в гріхо́м, пуст єсьм доброді́телей благочести́вих, гла́дствуя же зову́: ми́лости Пода́телю, Го́споди, спаси́ м'я. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Прикло́ньшися Христо́вим Бо́же́ственним зако́ном, к Сему́ приступи́ла єси́, сла́достей неудержи́мая стремле́нія оста́вивши, і вся́кую доброді́тель всеблагогові́йно, я́ко єди́ну іспра́вила єси́. Сла́ва, Тро́їчен: Пресу́щная Тро́йце, во єди́ниці покланя́ємая, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко благоутро́бна, даждь мі сле́зи умиле́нія. І ни́ні, Богоро́дичен: Богоро́дице, наде́жде і предста́тельство Тебе́ пою́щих, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко Влади́чиця Чи́стая, ка́ющася прийми́ м'я.
|
Пёснь в7.
|
Пісня 2
|
|
Їрм0съ: Ви1дите ви1дите, ћкw ѓзъ є4смь бGъ, мaнну њдожди1вый, и3 в0ду и3з8 кaмене и3сточи1вый дрeвле въ пустhни лю1демъ мои6мъ, десни1цею є3ди1ною, и3 крёпостію моeю.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Мyжа ўби1хъ, глаг0летъ, въ ћзву мнЁ, и3 ю4ношу въ стрyпъ, ламeхъ рыдaz вопіsше, тh же не трепeщеши q душE моS, њкалsвши пл0ть, и3 ќмъ њскверни1вши. Ст0лпъ ўмудри1ла є3си2 создaти q душE, и3 ўтверждeніе водрузи1ти твои1ми похотьми2, ѓще не бы2 зижди1тель ўдержaлъ совёты тво‰, и3 низвeрглъ на зeмлю ўхищрє1ніz тво‰. Q кaкw поревновaхъ ламeху, пeрвому ўбjйцэ, дyшу ћкw мyжа, ќмъ ћкw ю4ношу, ћкw брaта же моегw2 тёло ўби1въ, ћкw кaінъ ўбjйца, любослaстными стремлeньми. Њдожди2 гDь t гDа џгнь и3ногдA, на беззак0ніе гнёвающее сожeгъ сод0млzны: тh же џгнь вжеглA є3си2 геeнскій, въ нeмже и4маши, q душE, сожещи1сz. Ўzзви1хсz, ўрaнихсz, сE стрёлы вр†жіz ўzзви1вшыz мою2 дyшу и3 тёло: сE стрyпи, гноє1ніz, њмрачє1ніz, вопію1тъ р†ны самов0льныхъ мои1хъ страстeй. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Простeрла є3си2 рyцэ твои2 къ щeдрому бGу, марjе, въ бeзднэ ѕHлъ погружaемаz: и3 ћкоже петрY чlвэколю1бнw, рyку б9eственную прострE, твоE њбращeніе всsчески и3скjй. Слaва, трbченъ: Безначaльнаz, несоздaннаz трbце, нераздёльнаz є3ди1нице, кaющасz мS пріими2, согрэши1вша сп7си2: твоE є4смь создaніе, не прeзри, но пощади2, и3 и3збaви мS џгненнагw њсуждeніz. И# нhнэ, бGор0диченъ: Пречcтаz вLчце бGороди1тельнице, надeждо къ тебЁ притекaющихъ, и3 пристaнище сyщихъ въ бyри, млcтиваго и3 создaтелz, и3 сн7а твоего2, ўми1лостиви и3 мнЁ мlтвами твои1ми.
|
Ірмос: Ви́діте, ви́діте, я́ко Аз єсьм Бог, ма́нну одожди́вий, і во́ду із ка́мене істочи́вий дре́вле в пусти́ні лю́дем Мої́м, десни́цею єди́ною, і крі́постію Моє́ю.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Му́жа уби́х, глаго́леть, в я́зву мні, і ю́ношу в струп, Ламе́х рида́я вопія́ше; ти же не трепе́щеши, о душе́ моя́, окаля́вши плоть і ум оскверни́вши. Столп умудри́ла єси́ созда́ти, о душе́, і утвержде́ніє водрузи́ти твої́ми похотьми́, а́ще не би Зижди́тель удержа́л сові́ти твоя́, і низве́ргл на зе́млю ухищре́нія твоя́. О ка́ко поревнова́х Ламе́ху, пе́рвому уби́йці, ду́шу я́ко му́жа, ум я́ко ю́ношу, я́ко бра́та же моєго́ ті́ло уби́в, я́ко Ка́їн уби́йця, любосла́стними стремле́ньми. Одожди́ Госпо́дь от Го́спода огнь іногда́, на беззако́ніє гні́вающеє соже́г содо́мляни; ти же огнь вжегла́ єси́ геє́нський, в не́мже і́маши, о душе́, сожещи́ся. Уязви́хся, ура́нихся, се стрі́ли вра́жія уязви́вшия мою́ ду́шу і ті́ло; се стру́пи, гноє́нія, омраче́нія, вопію́ть ра́ни самово́льних мої́х страсте́й. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Просте́рла єси́ ру́ці твої́ к ще́дрому Бо́гу, Марі́є, в бе́здні зол погружа́ємая, і я́коже Петру́ человіколю́бно ру́ку Бо́же́ственную простре́, твоє́ обраще́ніє вся́чеськи іскі́й. Сла́ва, Тро́їчен: Безнача́льная, Несозда́нная Тро́йце, Неразді́льная Єди́нице, ка́ющася м'я прийми́, согріши́вша спаси́; Твоє́ єсьм созда́ніє, не пре́зри, но пощади́, і ізба́ви м'я о́гненнаго осужде́нія. І ни́ні, Богоро́дичен: Пречи́стая Влади́чице Богороди́тельнице, наде́ждо к Тебі́ притека́ющих, і приста́нище су́щих в бу́рі, Ми́лостиваго і Созда́теля, і Си́на Твоєго́, уми́лостиви і мні моли́твами Твої́ми.
|
Пёснь G.
|
Пісня 3
|
|
Їрм0съ: Ўтверди2 гDи на кaмени зaповэдей твои1хъ, подви1гшеесz сeрдце моE, ћкw є3ди1нъ с™ъ є3си2 и3 гDь. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Ґгaрэ дрeвлэ душE, є3гЂптzнынэ ўпод0биласz є3си2, пораб0тившисz произволeніемъ, и3 р0ждши н0ваго їсмaила, през0рство. Їaкwвлю лёствицу разумёла є3си2 душE моS, kвлsемую t земли2 къ небесє1мъ, почто2 не и3мёла є3си2 восх0да твeрда, бlгочeстіz; Сщ7eнника б9іz, и3 цRS ўединeна, хrт0во под0біе, въ ми1рэ житіS, въ человёцэхъ подражaй. Њбрати1сz, постени2 душE nкаsннаz, прeжде дaже не пріи1метъ конeцъ житіS торжество2: прeжде дaже двeрь не заключи1тъ черт0га гDь. Не бyди ст0лпъ слaный душE, возврати1вшисz вспsть: w4бразъ да ўстраши1тъ тS сод0мскій, горЁ въ сигHръ сп7сaйсz. Молeніz вLко, тебE пою1щихъ не tвeржи: но ўщeдри чlвэколю1бче, и3 подaждь вёрою просsщымъ њставлeніе. Слaва, трbченъ: Трbце пр0стаz, несоздaннаz, безначaльное є3стество2, въ трbцэ пэвaемаz v3постaсей, сп7си1 ны вёрою покланsющыzсz держaвэ твоeй. И# нhнэ, БGор0диченъ: T nц7A безлётна сн7а, въ лёто бGороди1тельнице, неискусомyжнw родилA є3си2, стрaнное чyдо, пребhвши дв7а, доsщи.
|
Ірмос: Утверди́ Го́споди на ка́мені за́повідей Твої́х подви́гшеєся се́рдце моє́, я́ко Єди́н Свят єси́ і Госпо́дь. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Ага́рі дре́влі, душе́, єги́птянині уподо́билася єси́, порабо́тившися проізволе́нієм, і ро́ждши но́ваго Ісма́їла, презо́рство. Іа́ковлю лі́ствицю разумі́ла єси́, душе́ моя́, явля́ємую от землі́ к небесе́м, почто́ не імі́ла єси́ восхо́да тве́рда, благоче́стія; Свяще́нника Бо́жия і Царя́ уєдине́на, Христо́во подо́біє, в ми́рі житія́, в челові́ціх подража́й. Обрати́ся, постени́, душе́ окая́нная, пре́жде да́же не при́йметь коне́ць житія́ торжество́; пре́жде да́же двер не заключи́ть черто́га Госпо́дь. Не бу́ди столп сла́ний, душе́, возврати́вшися всп'ять; о́браз да устраши́ть тя содо́мський, горі́ в Сиго́р спаса́йся. Моле́нія, Влади́ко, Тебе́ пою́щих не отве́ржи; но уще́дри, Человіколю́бче, і пода́ждь ві́рою прося́щим оставле́ніє. Сла́ва, Тро́їчен: Тро́йце Про́стая, Несозда́нная, Безнача́льноє Єстество́, в Тро́йці піва́ємая Іпоста́сей, спаси́ ни ві́рою покланя́ющияся держа́ві Твоє́й. І ни́ні, Богоро́дичен: От Отця́ безлі́тна Си́на, в лі́то Богороди́тельнице, неіскусому́жно родила́ єси́, стра́нноє чу́до, преби́вши Ді́ва доя́щи.
|
Пёснь д7.
|
Пісня 4
|
|
Їрм0съ: Ўслhша прbр0къ пришeствіе твоE, гDи, и3 ўбоsсz, ћкw х0щеши t дв7ы роди1тисz и3 человёкwмъ kви1тисz, и3 глаг0лаше: ўслhшахъ слyхъ тв0й и3 ўбоsхсz: слaва си1лэ твоeй гDи. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Врeмz животA моегw2 мaло, и3 и3сп0лнено болёзней и3 лукaвства: но въ покаsніи мS пріими2, и3 въ рaзумъ призови2, да не бyду стzжaніе, ни брaшно чуждeму, сп7се, сaмъ мS ўщeдри. Цaрскимъ дост0инствомъ, вэнцeмъ и3 багрzни1цею њдёzнъ, многоимённый человёкъ и3 првdный, богaтствомъ кипS и3 стaды, внезaпу богaтства, слaвы цaрства њбнищaвъ лиши1сz. Ѓще прaведенъ бsше џнъ, и3 непор0ченъ пaче всёхъ, и3 не ўбэжE ловлeніz льсти1вагw и3 сёти: тh же грэхолюби1ва сyщи nкаsннаz душE, что2 сотвори1ши, ѓще чес0му њ недовёдомыхъ случи1тсz наити2 тебЁ; Высокоглаг0ливъ нhнэ є4смь, жест0къ же и3 сeрдцемъ, вотщE и3 всyе, да не съ фарісeемъ њсyдиши мS, пaче же мытарeво смирeніе подaждь ми2 є3ди1не щeдре, правосyде, и3 семy мz сочисли2. Согрэши1хъ, досади1въ сосyду пл0ти моеS, вёмъ щeдре: но въ покаsніи мS пріими2, и3 въ рaзумъ призови2, да не бyду стzжaніе, ни брaшно чуждeму, сп7се, сaмъ мS ўщeдри. Самоистукaнъ бhхъ страстьми2, дyшу мою2 вредS щeдре, но въ покаsніи мS пріими2, и3 въ рaзумъ призови2, да не бyду стzжaніе, ни брaшно чуждeму, сп7се, сaмъ мS ўщeдри. Не послyшахъ глaса твоегw2, преслyшахъ писaніе твоE законопол0жника: но въ покаsніи мS пріими2, и3 въ рaзумъ призови2, да не бyду стzжaніе, ни брaшно чуждeму, сп7се, сaмъ мS ўщeдри. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Вели1кихъ безмёстій во глубинY низвeдшисz, неwдержи1ма былA є3си2, но востеклA є3си2 п0мысломъ лyчшимъ, къ крaйнэй дэsньми ћвэ добродётели преслaвнw, ѓгGльское є3стество2 марjе, ўдиви1вши. Слaва, трbченъ: Нераздёльное существ0мъ, несли1тное ли1цы бGосл0влю тS, трbческое є3ди1но б9ество2, ћкw є3диноцaрственное и3 сопrт0льное, вопію1 ти пёснь вели1кую, въ вhшнихъ трегyбw пэсносл0вимую. И# нhнэ, БGор0диченъ: И# раждaеши и3 дёвствуеши, и3 пребывaеши nбою1ду є3стеств0мъ дв7а: рождeйсz њбновлsетъ зак0ны є3стествA, ўтр0ба же раждaетъ, не раждaющаz. бGъ и3дёже х0щетъ, побэждaетсz є3стествA чи1нъ: твори1тъ бо є3ли6ка х0щетъ.
|
Ірмос: Усли́ша проро́к прише́ствіє Твоє́, Го́споди, і убоя́ся, я́ко хо́щеши от Ді́ви роди́тися і челові́ком яви́тися, і глаго́лаше: усли́шах слух Твой і убоя́хся; сла́ва си́лі Твоє́й, Го́споди. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Вре́м'я живота́ моєго́ ма́ло, і іспо́лнено болі́зней і лука́вства; но в покая́нії м'я прийми́, і в ра́зум призови́, да не бу́ду стяжа́ніє, ні бра́шно чужде́му, Спа́се, Сам м'я уще́дри. Ца́рським досто́їнством, вінце́м і багряни́цею оді́ян, многоімі́нний челові́к і пра́ведний, бога́тством кип'я́ і ста́ди, внеза́пу бога́тства, сла́ви ца́рства обнища́в лиши́ся. А́ще пра́веден б'я́ше он, і непоро́чен па́че всіх, і не убіже́ ловле́нія льсти́ваго і сі́ті; ти же гріхолюби́ва су́щи, окая́нная душе́, что сотвори́ши, а́ще чесо́му о недові́домих случи́ться найти́ тебі́? Високоглаго́лив ни́ні єсьм, жесто́к же і се́рдцем, вотще́ і всу́є, да не с фарисе́єм осу́диши м'я, па́че же митаре́во смире́ніє пода́ждь мі, єди́не Ще́дре, Правосу́де, і сему́ м'я сочисли́. Согріши́х, досади́в сосу́ду пло́ті моєя́, вім, Ще́дре; но в покая́нії м'я прийми́, і в ра́зум призови́, да не бу́ду стяжа́ніє, ні бра́шно чужде́му, Спа́се, Сам м'я уще́дри. Самоістука́н бих страстьми́, ду́шу мою́ вредя́, Ще́дре, но в покая́нії м'я прийми́, і в ра́зум призови́, да не бу́ду стяжа́ніє, ні бра́шно чужде́му, Спа́се, Сам м'я уще́дри. Не послу́шах гла́са Твоєго́, преслу́шах Писа́ніє Твоє́, Законополо́жника; но в покая́нії м'я прийми́, і в ра́зум призови́, да не бу́ду стяжа́ніє, ні бра́шно чужде́му, Спа́се, Сам м'я уще́дри. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Вели́ких безмі́стій во глубину́ низве́дшися, неодержи́ма била́ єси́, но востекла́ єси́ по́мислом лу́чшим, ко кра́йній дія́ньми я́ві доброді́телі пресла́вно, а́нгельськоє єстество́, Марі́є, удиви́вши. Сла́ва, Тро́їчен: Неразді́льноє Существо́м, несли́тноє Ли́ці, Богосло́влю Тя, Тро́їчеськоє Єди́но Бо́жество́, я́ко Єдиноца́рственноє і Сопресто́льноє, вопію́ Ті піснь вели́кую, во ви́шніх трегу́бо пісносло́вимую. І ни́ні, Богоро́дичен: І ражда́єши, і ді́вствуєши, і пребива́єши обою́ду єстество́м Ді́ва: Рожде́йся обновля́єть зако́ни єстества́, утро́ба же ражда́єть, не ражда́ющая. Бог іді́же хо́щеть, побіжда́ється єстества́ чин: твори́ть бо єли́ка хо́щеть.
|
Пёснь є7.
|
Пісня 5
|
|
Їрм0съ: T нощи2 ќтренююща, чlвэколю1бче, просвэти2 молю1сz, и3 настaви и3 менE на повелBніz тво‰: и3 научи1 мz сп7се, твори1ти в0лю твою2. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Ни1зу сничaщую подражaй q душE, пріиди2, припади2 къ ногaма ї}совыма, да тS и3спрaвитъ, и3 да х0диши прaвw стєзи2 гDни. Ѓще и3 клaдzзь є3си2 глуб0кій вLко, и3сточи1 ми в0ду и3з8 пречи1стыхъ твои1хъ жи1лъ, да ћкw самарzнhнz, не ктомY піsй жaжду: жи1зни бо струи6 и3сточaеши. Сілwaмъ да бyдутъ ми2 слeзы мо‰, вLко гDи, да ўмhю и3 ѓзъ зBницы сeрдца, и3 ви1жду тS ќмнw, свёта превёчна. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Несравнeннымъ желaніемъ всебогaтаz, дрeву возжелёвши поклони1тисz жив0тному, спод0биласz є3си2 желaніz, спод0би ќбw и3 менE ўлучи1ти вhшніz слaвы. Слaва, трbченъ: ТS трbце слaвимъ, є3ди1наго бGа: с™ъ, с™ъ, с™ъ є3си2 џ§е, сн7е и3 дш7е, пр0стое существо2, є3ди1нице при1снw покланsемаz. И# нhнэ, БGор0диченъ: И#з8 тебE њблечeсz въ моE смэшeніе, нетлённаz, безмyжнаz м™и дв7о, бGъ создaвый вёки, и3 соедини2 себЁ чlвёческое є3стество2.
|
Ірмос: От нощі́ у́тренююща, Человіколю́бче, просвіти́, молю́ся, і наста́ви і мене́ на повелі́нія Твоя́; і научи́ м'я, Спа́се, твори́ти во́лю Твою́. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Ни́зу снича́щую подража́й, о душе́, прийди́, припади́ к нога́ма Ісу́совима, да тя іспра́вить, і да хо́диши пра́во стезі́ Госпо́дні. А́ще і кла́дязь єси́ глубо́кий, Влади́ко, істочи́ мі во́ду із пречи́стих Твої́х жил, да я́ко самаряни́ня, не ктому́ пія́й жа́жду: жи́зні бо струї́ істоча́єши. Силоа́м да бу́дуть мі сле́зи моя́, Влади́ко Го́споди, да уми́ю і аз зі́ниці се́рдця, і ви́жду Тя у́мно, Сві́та Преві́чна. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Несравне́нним жела́нієм всебога́тая, Дре́ву возжелі́вши поклони́тися Живо́тному, сподо́билася єси́ жела́нія, сподо́би у́бо і мене́ улучи́ти ви́шнія сла́ви. Сла́ва, Тро́їчен: Тя, Тро́йце, сла́вим, Єди́наго Бо́га: Свят, Свят, Свят єси́, О́тче, Си́не і Ду́ше, про́стоє Существо́, Єди́нице при́сно покланя́ємая. І ни́ні, Богоро́дичен: Із Тебе́ облече́ся в моє́ сміше́ніє, нетлі́нная, безму́жная Ма́ти Ді́во, Бог созда́вий ві́ки, і соєдини́ Себі́ челові́чеськоє єстество́.
|
Пёснь ѕ7.
|
Пісня 6
|
|
Їрм0съ: Возопи1хъ всёмъ сeрдцемъ мои1мъ къ щeдрому бGу, и3 ўслhша мS t ѓда преисп0днzгw, и3 возведE t тли2 жив0тъ м0й.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Ѓзъ є4смь, сп7се, ю4же погуби1лъ є3си2 дрeвле цaрскую дрaхму, но вжeгъ свэти1льникъ п®тeчу твоего2 сл0ве, взыщи2 и3 њбрsщи тв0й w4бразъ. Востaни и3 побори2, ћкw їисyсъ ґмали1ка, плотск‡z стр†сти, и3 гаваwнjты, лє1стныz п0мыслы, при1снw побэждaющи. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Да страстeй плaмень ўгаси1ши, слeзъ к†пли и3сточи1ла є3си2 при1снw марjе, душeю распалsема, и4хже бlгодaть подaждь и3 мнЁ твоемY рабY. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Безстрaстіе нбcное стzжaла є3си2, крaйнимъ на земли2 житіeмъ мaти. тёмже тебE пою1щымъ, t страстeй и3збaвитисz мlтвами твои1ми, моли1сz. Слaва, трbченъ: Трbца є4смь пр0ста, нераздёльна, раздёльна ли1чнэ, и3 є3ди1ница є4смь є3стеств0мъ соединeна, nц7ъ глаг0летъ, и3 сн7ъ, и3 б9eственный д¦ъ. И# нhнэ, БGор0диченъ: Ўтр0ба твоS бGа нaмъ роди2, воwбражeна по нaмъ: є3г0же ћкw создaтелz всёхъ, моли2 бцdе, да мlтвами твои1ми њправди1мсz. Кондaкъ, глaсъ ѕ7: ДушE моS, душE моS, востaни, что2 спи1ши; конeцъ приближaетсz, и3 и4маши смути1тисz: воспрzни2 ќбw, да пощади1тъ тS хrт0съ бGъ, вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй.
|
Ірмос: Возопи́х всім се́рдцем мої́м к ще́дрому Бо́гу, і усли́ша м'я от а́да преіспо́дняго, і возведе́ от тлі живо́т мой.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Аз єсьм, Спа́се, ю́же погуби́л єси́ дре́вле ца́рськую дра́хму, но вжег світи́льник, Предте́чу Твоєго́, Сло́ве, взищи́ і обря́щи Твой о́браз. Воста́ни і побори́, я́ко Ісу́с Амали́ка, плотські́я стра́сті, і гаваоні́ти, ле́стния по́мисли, при́сно побіжда́ющи. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Да страсте́й пла́мень угаси́ши, слез ка́плі істочи́ла єси́ при́сно, Марі́є, душе́ю распаля́єма, ї́хже благода́ть пода́ждь і мні, твоєму́ рабу́. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Безстра́стіє Небе́сноє стяжа́ла єси́, кра́йнім на землі́ житіє́м, ма́ти. Ті́мже тебе́ пою́щим, от страсте́й ізба́витися моли́твами твої́ми, моли́ся. Сла́ва, Тро́їчен: Тро́йця єсьм Про́ста, Неразді́льна, разді́льна Ли́чні, і Єди́ниця єсьм Єстество́м соєдине́на, Оте́ць глаго́леть, і Син, і Бо́же́ственний Дух. І ни́ні, Богоро́дичен: Утро́ба Твоя́ Бо́га нам роди́, воображе́на по нам: Єго́же я́ко Созда́теля всіх, моли́ Богоро́дице, да моли́твами Твої́ми оправди́мся. Кондак, глас 6: Душе́ моя́, душе́ моя́, воста́ни, что спи́ши? Коне́ць приближа́ється, і і́маши смути́тися; воспряни́ у́бо, да пощади́ть тя Христо́с Бог, везді́ сий і вся ісполня́яй.
|
Пёснь з7.
|
Пісня 7
|
|
Їрм0съ: Согрэши1хомъ, беззак0нновахомъ, непрaвдовахомъ пред8 тоб0ю, нижE соблюд0хомъ, нижE сотвори1хомъ, ћкоже заповёдалъ є3си2 нaмъ: но не предaждь нaсъ до концA, nтцє1въ б9е.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. И#счез0ша днjи мои2, ћкw с0ніе востаю1щагw: тёмже ћкw є3зекjа слезю2 на л0жи моeмъ, приложи1тисz мнЁ лётwмъ животA. но кjй и3сaіа предстaнетъ тебЁ душE, ѓще не всёхъ бGъ; Припaдаю ти2, и3 приношY тебЁ, ћкоже слeзы глаг0лы мо‰: согрэши1хъ, ћкw не согрэши2 блудни1ца, и3 беззак0нновахъ, ћкw и4ный никт0же на земли2: но ўщeдри вLко, творeніе твоE, и3 воззови1 мz. Погреб0хъ w4бразъ тв0й, и3 растли1хъ зaповэдь твою2, всS помрачи1сz добр0та, и3 страстьми2 ўгаси1сz, сп7се, свэщA: но ўщeдривъ воздaждь ми2 ћкоже поeтъ дв7дъ, рaдованіе. Њбрати1сz, покaйсz, tкрhй сокровє1ннаz, глаг0ли бGу вс‰ вёдущему: ты2 вёси мо‰ т†йнаz, є3ди1не сп7се: но сaмъ мS поми1луй, ћкоже поeтъ дв7дъ по млcти твоeй. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Возопи1вши къ пречcтэй бGом™ри, пeрвэе tри1нула є3си2 неи1стовство страстeй, нyжно стужaющихъ, и3 посрами1ла є3си2 врагA запeншаго: но дaждь нhнэ п0мощь t ск0рби, и3 мнЁ рабY твоемY. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Е#г0же возлюби1ла є3си2, є3г0же возжелёла є3си2, є3гHже рaди пл0ть и3знури1ла є3си2 прпdбнаz, моли2 нhнэ хrтA њ рабёхъ: ћкw да млcтивъ бhвъ всBмъ нaмъ, ми1рное состоsніе дaруетъ почитaющымъ є3го2. Слaва, трbченъ: Трbце пр0стаz, нераздёльнаz, є3диносyщнаz, и3 є3стество2 є3ди1но, свётове, и3 свётъ, и3 с™а три2, и3 є3ди1но с™о поeтсz бGъ трbца: но восп0й, прослaви, жив0тъ и3 животы2, душE, всёхъ бGа. И# нhнэ, БGор0диченъ: Поeмъ тS, бlгослови1мъ тS, покланsемсz ти2 бGороди1тельнице, ћкw нераздёльныz трbцы породилA є3си2 є3ди1наго хrтA бGа и3 самA tвeрзла є3си2 нaмъ сyщымъ на земли2 нбcнаz.
|
Ірмос: Согріши́хом, беззако́нновахом, непра́вдовахом пред Тобо́ю, ніже́ соблюдо́хом, ніже́ сотвори́хом, я́коже запові́дал єси́ нам; но не преда́ждь нас до конця́, отце́в Бо́же.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Ісчезо́ша дні́ї мої́, я́ко со́ніє востаю́щаго, ті́мже я́ко Єзекі́я слезю́ на ло́жі моє́м, приложи́тися мні лі́том живота́. Но кий Іса́я предста́неть тебі́, душе́, а́ще не всіх Бог; Припа́даю Ті, і приношу́ Тебі́, я́коже сле́зи глаго́ли моя́: согріши́х, я́ко не согріши́ блудни́ця, і беззако́нновах, я́ко і́ний нікто́же на землі́; но уще́дри, Влади́ко, творе́ніє Твоє́, і воззови́ м'я. Погребо́х о́браз Твой, і растли́х за́повідь Твою́, вся помрачи́ся добро́та, і страстьми́ угаси́ся, Спа́се, свіща́; но уще́дрив возда́ждь мі, я́коже поє́ть Дави́д, ра́дованіє. Обрати́ся, пока́йся, откри́й сокрове́нная, глаго́ли Бо́гу вся ві́дущему: Ти ві́си моя́ та́йная, єди́не Спа́се; но Сам м'я поми́луй, я́коже поє́ть Дави́д, по ми́лості Твоє́й. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Возопи́вши к Пречи́стій Богома́тері, пе́рвіє отри́нула єси́ неі́стовство страсте́й, ну́жно стужа́ющих, і посрами́ла єси́ врага́ запе́ншаго; но даждь ни́ні по́мощ от ско́рби і мні рабу́ твоєму́. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Єго́же возлюби́ла єси́, Єго́же возжелі́ла єси́, Єго́же ра́ди плоть ізнури́ла єси́ преподо́бная, моли́ ни́ні Христа́ о рабі́х: я́ко да ми́лостив бив всім нам, ми́рноє состоя́ніє да́руєть почита́ющим Єго́. Сла́ва, Тро́їчен: Тро́йце Про́стая, Неразді́льная, Єдиносу́щная, і Єстество́ Єди́но, Сві́тове, і Світ, і Свя́та три, і Єди́но свя́то поє́ться Бог Тро́йця, но воспо́й, просла́ви, Живо́т і Животи́, душе́, всіх Бо́га. І ни́ні, Богоро́дичен: Поє́м Тя, благослови́м Тя, покланя́ємся Ті, Богороди́тельнице, я́ко неразді́льния Тро́йці породила́ єси́ Єди́наго Христа́ Бо́га і Сама́ отве́рзла єси́ нам, су́щим на землі́, Небе́сная.
|
Пёснь }.
|
Пісня 8
|
|
Їрм0съ: Е#г0же вHинства нбcнаz слaвzтъ, и3 трепeщутъ херувjми и3 серафjми, всsко дыхaніе и3 твaрь, п0йте, бlгослови1те, и3 превозноси1те во вс‰ вёки.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Слeзную сп7се стклsницу, ћкw мЂро и3стощавaz на главY, зовy ти ћкоже блудни1ца, млcти и4щущаz, мольбY приношY, и3 њставлeніе прошY пріsти. Ѓще и3 никт0же, ћкоже ѓзъ согрэши2 тебЁ, но nбaче пріими2 и3 менE, бlгоутр0бне сп7се, стрaхомъ кaющасz, и3 люб0вію зовyща: согрэши1хъ тебЁ є3ди1ному: поми1луй мS млcтиве. Пощади2 сп7се твоE создaніе, и3 взыщи2 ћкw пaстырь поги1бшее, предвари2 заблyждшаго, восхи1ти t в0лка, сотвори1 мz nвчA на пaствэ твои1хъ nвeцъ. Е#гдA судіE сsдеши ћкw бlгоутр0бенъ, и3 покaжеши стрaшную слaву твою2 сп7се: q каковhй стрaхъ тогдA! пeщи горsщей, всBмъ боsщымсz нестерпи1магw суди1ща твоегw2. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Свёта незаходи1магw м™и, тS просвэти1вши, t њмрачeніz страстeй разрэши2. тёмже вшeдши въ д¦0вную бlгодaть, просвэти2 марjе, тS вёрнw восхвалsющыz. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Чyдо н0во ви1дэвъ, ўжасaшесz б9eственный въ тебЁ вои1стинну мaти зwсjма: ѓгGла бо зрsше во пл0ти, и3 ќжасомъ вeсь и3сполнsшесz, хrтA поS во вёки. Слaва, трbченъ: Безначaльне џ§е, сн7е собезначaльне, ўтёшителю бlгjй, дш7е прaвый: сл0ва б9іz роди1телю, nц7A безначaльна сл0ве, дш7е живhй и3 зи1ждай, трbце є3ди1нице поми1луй мS. И# нhнэ, БGор0диченъ: Ћкw t њброщeніz червлени1цы пречcтаz, ќмнаz багрzни1ца є3мманyилева, внyтрь во чрeвэ твоeмъ пл0ть и3сткaсz: тёмже бцdу вои1стинну тS почитaемъ.
|
Ірмос: Єго́же во́їнства небе́сная сла́в'ять, і трепе́щуть Херуви́ми і Серафи́ми, вся́ко диха́ніє і твар, по́йте, благослові́те, і превозносі́те во вся ві́ки.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Сле́зную, Спа́се, сткля́ницю, я́ко ми́ро істощава́я на главу́, зову́ Ті я́коже блудни́ця, ми́лости і́щущая, мольбу́ приношу́, і оставле́ніє прошу́ прия́ти. А́ще і нікто́же, я́коже аз согріши́ Тебі́, но оба́че прийми́ і мене́, Благоутро́бне Спа́се, стра́хом ка́ющася, і любо́вію зову́ща: согріши́х Тебі́ єди́ному, поми́луй м'я, Ми́лостиве. Пощади́, Спа́се, Твоє́ созда́ніє, і взищи́ я́ко па́стир поги́бшеє, предвари́ заблу́ждшаго, восхи́ти от во́лка, сотвори́ м'я овча́ на па́стві Твої́х ове́ць. Єгда́, Судіє́, ся́деши я́ко Благоутро́бен і пока́жеши стра́шную сла́ву Твою́, Спа́се: о какови́й страх тогда́! Пе́щі горя́щей, всім боя́щимся нестерпи́маго суди́ща Твоєго́. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Сві́та незаходи́маго Ма́ти тя просвіти́вши, от омраче́нія страсте́й разріши́. Ті́мже вше́дши в духо́вную благода́ть, просвіти́, Марі́є, тя ві́рно восхваля́ющия. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Чу́до но́во ви́дів, ужаса́шеся бо́же́ственний в тебі́ воі́стинну, ма́ти, Зоси́ма; а́нгела бо зря́ше во пло́ті і у́жасом весь ісполня́шеся, Христа́ поя́ во ві́ки. Сла́ва, Тро́їчен: Безнача́льне О́тче, Си́не Собезнача́льне, Уті́шителю Благи́й, Ду́ше Пра́вий: Сло́ва Бо́жия Роди́телю, Отця́ Безнача́льна Сло́ве, Ду́ше Живи́й і Зи́ждай, Тро́йце Єди́нице, поми́луй м'я. І ни́ні, Богоро́дичен: Я́ко от оброще́нія червлени́ці, Пречи́стая, у́мная багряни́ця Еммануї́лева, внутр во чре́ві Твоє́м плоть істка́ся; ті́мже Богоро́дицю воі́стинну Тя почита́єм.
|
Пёснь f7.
|
Пісня 9
|
|
Їрм0съ: Безсёменнагw зачaтіz ржcтво2 несказaнное, м™ре безмyжныz нетлёненъ пл0дъ, б9іе бо рождeніе њбновлsетъ є3стествA. тёмже тS вси2 р0ди, ћкw бGоневёстную м™рь правослaвнw величaемъ. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Ўмлcрдисz сп7си1 мz, сн7е дв7довъ поми1луй, бэснyющыzсz сл0вомъ и3сцэли1вый, глaсъ же бlгоутр0бный ћкw разб0йнику мнЁ рцы2: ґми1нь глаг0лю тебЁ, со мн0ю бyдеши въ раи2, є3гдA пріидY во слaвэ моeй. Разб0йникъ њглаг0ловаше тS, разб0йникъ бGосл0вzше тS, џба бо на кrтЁ сви1сzста: но q бlгоутр0бне, ћкw вёрному разб0йнику твоемY, познaвшему тS бGа, и3 мнЁ tвeрзи двeрь слaвнагw цrтвіz твоегw2. Твaрь содрогaшесz распинaема тS ви1дzщи, г0ры и3 кaмєніz стрaхомъ распадaхусz, и3 землS сотрzсaшесz, и3 ѓдъ њбнажaшесz, и3 соwмрачaшесz свётъ во дни2, зрS тебE ї}се пригвождeна ко крестY. Дост0йныхъ покаsніz плодHвъ не и3стzжи2 t менE: и4бо крёпость моS во мнЁ њскудЁ, сeрдце мнЁ дaруй при1снw сокрушeнное, нищетy же д¦0вную, да сі‰ тебЁ принесY, ћкw пріsтную жeртву, є3ди1не сп7се. СудіE м0й, и3 вёдче м0й, хотsй пaки пріити2 со ѓгGлы, суди1ти мjру всемY, млcтивнымъ твои1мъ џкомъ тогдA ви1дэвъ мS, пощади2 и3 ўщeдри мS ї}се, пaче всsкагw є3стествA человёча согрэши1вша. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Ўдиви1ла є3си2 всёхъ стрaннымъ житіeмъ твои1мъ, ѓгGлwвъ чи1ны, и3 человёкwвъ соб0ры, невещeственнw пожи1вши, и3 є3стество2 прешeдши: и4мже, ћкw невещeственныма ногaма вшeдши марjе, їoрдaнъ прешлA є3си2. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Ўми1лостиви создaтелz њ хвaлzщихъ тS, прпdбнаz мaти, и3збaвитисz њѕлоблeній и3 скорбeй џкрестъ напaдающихъ: да и3збaвившесz t напaстей, возвели1чимъ непрестaннw прослaвльшаго тS гDа. Слaва, трbченъ: Nц7A прослaвимъ, Сhна превознесeмъ, б9ественному Д¦у вёрно поклони1мсz, Трbцэ нераздёльнэй, є3ди1ницэ по существY, ћкw свёту и3 свётомъ, и3 животY и3 живот0мъ, животворsщему и3 просвэщaющему концы2. И# нhнэ, БGор0диченъ: Грaдъ тв0й сохранsй бGороди1тельнице пречcтаz, въ тебё бо сeй вёрнw цaрствуzй, въ тебЁ и3 ўтверждaетсz, и3 тоб0ю побэждazй, побэждaетъ всsкое и3скушeніе, и3 плэнsетъ рaтники, и3 прох0дитъ послушaніе. Ґндрeю: Прпdбне џтче ґндрeе, моли2 бGа њ нaсъ. Ґндрeе честнhй, и3 џтче требlжeннэйшій, пaстырю кри1тскій, не престaй молsсz њ воспэвaющихъ тS: да и3збaвимсz вси2 гнёва и3 ск0рби, и3 тлёніz, и3 прегрэшeній безмёрныхъ, чтyщіи твою2 пaмzть вёрнw. Катавaсіа: Безсёменнагw зачaтіz ржcтво2 несказaнное, м™ре безмyжныz нетлёненъ пл0дъ, б9іе бо рождeніе њбновлsетъ є3стествA. тёмже тS вси2 р0ди, ћкw бGоневёстную м™рь правослaвнw величaемъ.
|
Ірмос: Безсі́меннаго зача́тія Рождество́ несказа́нноє, Ма́тере безму́жния нетлі́нен Плод, Бо́жиє бо рожде́ніє обновля́єть єстества́. Ті́мже Тя всі ро́ди, я́ко Богоневі́стную Ма́тер, правосла́вно велича́єм. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Умилосе́рдися, спаси́ м'я, Си́не Дави́дов поми́луй, бісну́ющияся сло́вом ісціли́вий, глас же благоутро́бний, я́ко разбо́йнику, мні рци: амі́нь глаго́лю тебі́, со Мно́ю бу́деши в раї́, єгда́ прийду́ во сла́ві Моє́й. Разбо́йник оглаго́ловаше Тя, разбо́йник Богосло́в'яше Тя, о́ба бо на Кресті́ сви́сяста; но, о Благоутро́бне, я́ко ві́рному разбо́йнику Твоєму́, позна́вшему Тя, Бо́га, і мні отве́рзи двер сла́внаго Ца́рствія Твоєго́. Твар содрога́шеся, распина́єма Тя ви́дящи, го́ри і ка́менія стра́хом распада́хуся, і земля́ сотряса́шеся, і ад обнажа́шеся, і соомрача́шеся світ во дні зря Тебе́, Ісу́се, пригвожде́на ко Кресту́. Досто́йних покая́нія плодо́в не істяжи́ от мене́, і́бо крі́пость моя́ во мні оскуді́, се́рдце мні да́руй при́сно сокруше́нноє, нищету́ же духо́вную, да сія́ Тебі́ принесу́, я́ко прия́тную же́ртву, єди́не Спа́се. Судіє́ мой, і Ві́дче мой, хотя́й па́ки прийти́ со а́нгели, суди́ти ми́ру всему, ми́лостивним Твої́м о́ком тогда́ ви́дів м'я, пощади́ і уще́дри м'я, Ісу́се, па́че вся́каго єстества́ челові́ча согріши́вша. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Удиви́ла єси́ всіх стра́нним житіє́м твої́м, а́нгелов чи́ни, і челові́ков собо́ри, невеще́ственно пожи́вши, і єстество́ преше́дши: і́мже, я́ко невеще́ственнима нога́ма вше́дши, Марі́є, Іорда́н прешла́ єси́. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Уми́лостиви Созда́теля о хва́лящих тя, преподо́бная ма́ти, ізба́витися озлобле́ній і скорбе́й о́крест напа́дающих; да ізба́вившеся от напа́стей, возвели́чим непреста́нно просла́вльшаго тя Го́спода. Сла́ва, Тро́їчен: Отця́ просла́вим, Си́на превознесе́м, Бо́жественному Ду́ху ві́рно поклоні́мся, Тро́йці неразді́льній, Єди́ниці по существу́, я́ко Сві́ту і Сві́том, і Животу́ і Живото́м, животворя́щему і просвіща́ющему конці́. І ни́ні, Богоро́дичен: Град Твой сохраня́й, Богороди́тельнице Пречи́стая, в Тебі́ бо сей ві́рно ца́рствуяй, в Тебі́ і утвержда́ється, і Тобо́ю побіжда́яй, побіжда́єть вся́коє іскуше́ніє, і пліня́єть ра́тники, і прохо́дить послуша́ніє. Андрію: Преподо́бне о́тче Андре́є, моли́ Бо́га о нас. Андре́є честни́й, і о́тче треблаже́ннійший, па́стирю Кри́тський, не преста́й моля́ся о воспіва́ющих тя, да ізба́вимся всі гні́ва і ско́рби, і тлі́нія, і прегріше́ній безмі́рних, чту́щії твою́ па́м'ять ві́рно. Катавасія: Безсі́меннаго зача́тія Рождество́ несказа́нноє, Ма́тере безму́жния нетлі́нен Плод, Бо́жиє бо рожде́ніє обновля́єть єстества́. Ті́мже Тя всі ро́ди, я́ко Богоневі́стную Ма́тер, правосла́вно велича́єм.
|
Въ четверт0къ (срeду вeчеромъ) пsтой седми1цы
|
В четвер (середу ввечері) п'ятої седмиці Великого посту
|
|
|
|
Глaсъ ѕ7. Пёснь №.
|
Глас 6. Пісня 1
|
|
Їрм0съ: Пом0щникъ и3 покрови1тель бhсть мнЁ во сп7сeніе: сeй м0й бGъ и3 прослaвлю є3го2: бGъ nтцA моегw2, и3 вознесY є3го2: слaвно бо прослaвисz:Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Tкyду начнY плaкати њкаsннагw моегw2 житіS дэsній; к0е ли положY начaло, хrтE, нhнэшнему рыдaнію; но ћкw бlгоутр0бенъ, дaждь ми2 прегрэшeній њставлeніе. Грzди2 њкаsннаz душE, съ пл0тію твоeю, зижди1телю всёхъ и3сповёждьсz, и3 њстaнисz пр0чее прeжднzгw безсловeсіz, и3 принеси2 бGу въ покаsніи слeзы. Первоздaннагw ґдaма преступлeнію поревновaвъ, познaхъ себE њбнажeна t бGа и3 пrносyщнагw цrтвіz и3 слaдости, грBхъ рaди мои1хъ. Ўвы2 мнЁ њкаsннаz душE, что2 ўпод0биласz є3си2 пeрвэй є4vэ; ви1дэла бо є3си2 ѕлЁ, и3 ўzзви1ласz є3си2 г0рцэ, и3 коснyласz є3си2 дрeва и3 вкуси1ла є3си2 дeрзостнw безсловeсныz снёди. Вмёстw є4vы чyвственныz мhсленнаz ми2 бhсть є4vа, во пл0ти стрaстный п0мыслъ, показyzй сл†дкаz и3 вкушazй пrнw г0рькаго напоeніz. Дост0йно и3з8 є3дeма и3згнaнъ бhсть, ћкw не сохрани1въ є3ди1ну твою2, сп7се, зaповэдь ґдaмъ: ѓзъ же что2 постраждY, tметaz всегдA живHтнаz тво‰ словесA; Кaіново прешeдъ ўбjйство, произволeніемъ бhхъ ўбjйца с0вэсти душeвнэй, њживи1въ пл0ть, и3 воевaвъ на ню2 лукaвыми мои1ми дэsньми. Ѓвелевэ ї}се, не ўпод0бихсz прaвдэ, дaра тебЁ пріsтна не принес0хъ когдA, ни дэsніz б9eственна, ни жeртвы чи1стыz, ни житіS непор0чнагw. Ћкw кaінъ и3 мы2, душE nкаsннаz, всёхъ содётелю дэ‰ніz сквє1рнаz, и3 жeртву пор0чную, и3 непотрeбное житіE принес0хомъ вкyпэ: тёмже и3 њсуди1хомсz. Брeніе здaтель живосоздaвъ, вложи1лъ є3си2 мнЁ пл0ть и3 кHсти, и3 дыхaніе и3 жи1знь: но q тв0рче м0й, и3збaвителю м0й, и3 судіE кaющасz пріими1 мz. И#звэщaю ти2 сп7се, грэхи2, ±же содёzхъ, и3 души2 и3 тёла моегw2 ћзвы, ±же внyтрь ўбjйственніи п0мыслы разб0йнически на мS возложи1ша. Ѓще и3 согрэши1хъ, сп7се, но вёмъ, ћкw чlвэколю1бецъ є3си2, наказyеши млcтивнw, и3 милосeрдствуеши тeплэ: слезsща зри1ши, и3 притекaеши ћкw nц7ъ, призывaz блyднаго. Повeржена мS сп7се, пред8 враты2 твои1ми, понE на стaрость не tри1ни менE во ѓдъ тщA, но прeжде концA, ћкw чlвэколю1бецъ, дaждь ми2 прегрэшeній њставлeніе. Въ разб0йники впадhй ѓзъ є4смь, помышлeньми мои1ми, вeсь t ни1хъ ўzзви1хсz нhнэ, и3 и3сп0лнихсz рaнъ: но сaмъ ми2 предстaвъ, хrтE сп7се и3сцэли2. Сщ7eнникъ мS предви1дэвъ ми1мw и4де, и3 леvjтъ ви1дz въ лю1тыхъ нaга презрЁ: но и3з8 мRjи возсіsвый ї}се, ты2 предстaвъ ўщeдри мS. Ѓгнче б9ій, взeмлzй грэхи2 всёхъ, возми2 брeмz t менE тsжкое грэх0вное, и3 ћкw бlгоутр0бенъ, дaждь ми2 слeзы ўмилeніz. Покаsніz врeмz, прихождy ти создaтелю моемY, возми2 брeмz t менE тsжкое грэх0вное, и3 ћкw бlгоутр0бенъ, дaждь ми2 слeзы ўмилeніz. Не возгнушaйсz менE сп7се, не tри1ни t твоегw2 лицA, возми2 брeмz t менE тsжкое грэх0вное и3, ћкw бlгоутр0бенъ, дaждь мнЁ грэхопадeній њставлeніе. ВHльнаz, сп7се, и3 невHльнаz прегрэшє1ніz мо‰, kвлє1ннаz и3 сокровє1ннаz и3 вёдwмаz и3 невёдwмаz, вс‰ прости1въ, ћкw бGъ, њчи1сти и3 сп7си1 мz. T ю4ности хrтE, зaпwвэди тво‰ преступи1хъ, всестрaстнw небрегjй, ўнhніемъ преид0хъ житіE. тёмже зовy ти сп7се: понE на конeцъ сп7си1 мz. Богaтство моE сп7се, и3знури1въ въ блудЁ, пyстъ є4смь плодHвъ бlгочести1выхъ, ѓлченъ же зовY: џ§е щедр0тъ, предвари1въ тh мz ўщeдри. ТебЁ припaдаю ї}се, согрэши1хъ ти2, њчи1сти мS, возми2 брeмz t менE тsжкое грэх0вное, и3 ћкw бlгоутр0бенъ, дaждь ми2 слeзы ўмилeніz. Не вни1ди со мн0ю въ сyдъ носS мо‰ дэ‰ніz, словесA и3зыскyz, и3 и3справлsz стремлє1ніz: но въ щедр0тахъ твои1хъ презирaz мо‰ лю6таz, сп7си1 мz всеси1льне.
|
Ірмо́с: Помо́щник і покрови́тель бисть мні во спасе́ніє, сей мой Бог і просла́влю Єго́, Бог отця́ моєго́, і вознесу́ Єго́: сла́вно бо просла́вися.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Отку́ду начну́ пла́кати окая́ннаго моєго́ житія́ дія́ній? Ко́є ли положу́ нача́ло, Христе́, ни́нішнему рида́нію? Но я́ко Благоутро́бен, даждь мі прегріше́ній оставле́ніє. Гряди́, окая́нная душе́, с пло́тію твоє́ю, Зижди́телю всіх іспові́ждься, і оста́нися про́чеє пре́ждняго безслове́сія, і принеси́ Бо́гу в покая́нії сле́зи. Первозда́ннаго Ада́ма преступле́нію поревнова́в, позна́х себе́ обнаже́на от Бо́га і присносу́щнаго Ца́рствія і сла́дости, гріх ра́ди мої́х. Уви мні, окая́нная душе́, что уподо́билася єси́ пе́рвій Є́ві; ви́діла бо єси́ злі, і уязви́лася єси́ го́рці, і косну́лася єси́ дре́ва, і вкуси́ла єси́ де́рзостно безслове́сния сні́ди. Вмі́сто Є́ви чу́вственния ми́сленная мі бисть Є́ва, во пло́ті стра́стний по́мисл, показу́яй сла́дкая і вкуша́яй при́сно го́ркаго напоє́нія. Досто́йно із Еде́ма ізгна́н бисть, я́ко не сохрани́в єди́ну Твою́, Спа́се, за́повідь Ада́м: аз же что постражду́, отмета́я всегда́ живо́тная Твоя́ словеса́? Ка́їново преше́д уби́йство, проізволе́нієм бих уби́йця со́вісті душе́вній, оживи́в плоть і воєва́в на ню лука́вими мої́ми дія́ньми. А́велеві, Ісу́се, не уподо́бихся пра́вді, да́ра Тебі́ прия́тна не принесо́х когда́, ні дія́нія Боже́ственна, ні же́ртви чи́стия, ні житія́ непоро́чнаго. Я́ко Ка́їн і ми, душе́ окая́нная, всіх Соді́телю дія́нія скве́рная, і же́ртву поро́чную, і непотре́бноє житіє́ принесо́хом вку́пі: ті́мже і осуди́хомся. Бре́ніє Зда́тель живосозда́в, вложи́л єси́ мні плоть і ко́сті, і диха́ніє і жизнь; но, о Тво́рче мой, Ізба́вителю мой, і Судіє́, ка́ющася прийми́ м'я. Ізвіща́ю Ті, Спа́се, гріхи́, яже соді́ях, і душі́ і ті́ла моєго́ я́зви, яже внутр уби́йственнії по́мисли разбо́йничеськи на м'я возложи́ша. А́ще і согріши́х, Спа́се, но вім, я́ко Человіколю́бець єси́, наказу́єши ми́лостивно і милосе́рдствуєши те́пле: слезя́ща зри́ши і притека́єши, я́ко оте́ць, призива́я блу́днаго. Пове́ржена м'я, Спа́се, пред врати́ Твої́ми, поне́ на ста́рость не отри́ни мене́ во ад тща, но пре́жде конця́, я́ко Человіколю́бець, даждь мі прегріше́ній оставле́ніє. В разбо́йники впади́й аз єсьм, помишле́ньми мої́ми, весь от них уязви́хся ни́ні, і іспо́лнихся ран; но Сам мі предста́в, Христе́ Спа́се, ісціли́. Священник м'я предви́дів ми́мо і́де, і леви́т ви́дя в лю́тих на́га презрі́; но із Марі́ї возсія́вий Ісу́се, Ти предста́в уще́дри м'я. А́гнче Бо́жий, взе́мляй гріхи́ всіх, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко Благоутро́бен, даждь мі сле́зи умиле́нія. Покая́нія вре́м'я, прихожду́ Ті, Созда́телю моєму́, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко Благоутро́бен, даждь мі сле́зи умиле́нія. Не возгнуша́йся мене́, Спа́се, не отри́ни от Твоєго́ лиця́, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє і, я́ко Благоутро́бен, даждь мні гріхопаде́ній оставле́ніє. Во́льная, Спа́се, і нево́льная прегріше́нія моя́, явле́нная і сокрове́нная і ві́домая і неві́домая, вся прости́в, я́ко Бог, очи́сти і спаси́ м'я. От ю́ности, Христе́, за́повіді Твоя́ преступи́х, всестра́стно небреги́й, уни́нієм прейдо́х житіє́. Ті́мже зову́ Ті, Спа́се: поне́ на коне́ць спаси́ м'я. Бога́тство моє́, Спа́се, ізнури́в во блуді́, пуст єсьм плодо́в благочести́вих, а́лчен же зову́: О́тче щедро́т, предвари́в Ти м'я уще́дри. Тебі́ припа́даю Ісу́се, согріши́х Ті, очи́сти м'я, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко Благоутро́бен, даждь мі сле́зи умиле́нія. Не вни́ди со мно́ю в суд нося́ моя́ дія́нія, словеса́ ізиску́я, і ісправля́я стремле́нія; но в щедро́тах Твої́х презира́я моя́ лю́тая, спаси́ м'я, Всеси́льне.
|
И$ный канHнъ прпdбныz мaтере нaшеz марjи є3гЂпетскіz, въ т0йже глaсъ, и3 їрм0съ.
|
Інший канон преподобній матері нашій Марії Єгипетській, глас 6
|
|
Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ.Тh ми дaждь свэтозaрную бlгодaть t б9eственнагw свhше промышлeніz, и3збэжaти страстeй њмрачeніz, и3 пёти ўсeрднw, твоегw2 марjе житіS, кр†снаz и3справлє1ніz. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Прикл0ньшисz хrтHвымъ б9eствєннымъ зак0нwмъ, къ семY приступи1ла є3си2, слaдостей неудержи6маz стремлє1ніz њстaвивши, и3 всsкую добродётель всебlгоговёйнw, ћкw є3ди1ну и3спрaвила є3си2. Ґндрeю: Прпdбне џтче ґндрeе, моли2 бGа њ нaсъ. Мlтвами твои1ми нaсъ, ґндрeе, и3збaви страстeй безчeстныхъ и3 цrтвіz нhнэ хrт0ва џбщники вёрою и3 люб0вію воспэвaющіz тS, слaвне, покажи2, м0лимсz. Слaва, трbченъ: Пресyщнаz трbце, во є3ди1ницэ покланsемаz, возми2 брeмz t менE тsжкое грэх0вное, и3 ћкw бlгоутр0бна, дaждь ми2 слeзы ўмилeніz. И# нhнэ, бGор0диченъ: Бцdе, надeжде и3 предстaтельство тебE пою1щихъ, возми2 брeмz t менE тsжкое грэх0вное, и3 ћкw вLчца чcтаz, кaющасz пріими1 мz.
|
Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас.Ти мі даждь світоза́рную благода́ть от Бо́же́ственнаго сви́ше промишле́нія, ізбіжа́ти страсте́й омраче́нія, і пі́ти усе́рдно, твоєго́, Марі́є, житія́ кра́сная ісправле́нія. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Прикло́ньшися Христо́вим Бо́же́ственним зако́ном, к Сему́ приступи́ла єси́, сла́достей неудержи́мая стремле́нія оста́вивши, і вся́кую доброді́тель всеблагогові́йно, я́ко єди́ну іспра́вила єси́. Андрію: Преподо́бне о́тче Андре́є, моли́ Бо́га о нас. Моли́твами твої́ми нас, Андре́є, ізба́ви страсте́й безче́стних і Ца́рствія ни́ні Христо́ва о́бщники ві́рою і любо́вію воспіва́ющія тя, сла́вне, покажи́, мо́лимся. Сла́ва, Тро́їчен: Пресу́щная Тро́йце, во Єди́ниці покланя́ємая, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко Благоутро́бна, даждь мі сле́зи умиле́нія. І ни́ні, Богоро́дичен: Богоро́дице, наде́жде і предста́тельство Тебе́ пою́щих, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко Влади́чиця Чи́стая, ка́ющася прийми́ м'я.
|
Пёснь в7.
|
Пісня 2
|
|
Їрм0съ: Вонми2 нб7о, и3 возглаг0лю, и3 воспою2 хrтA, t дв7ы пlтію пришeдшаго.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Вонми2 нб7о, и3 возглаг0лю, землE, внушaй глaсъ, кaющійсz къ бGу и3 воспэвaющій є3го2. Вонми1 ми, б9е, сп7се м0й млcтивнымъ твои1мъ џкомъ, и3 пріими2 моE тeплое и3сповёданіе. Согрэши1хъ пaче всёхъ человBкъ, є3ди1нъ согрэши1хъ тебЁ: но ўщeдри ћкw бGъ, сп7се, творeніе твоE. Бyрz мS ѕлhхъ њбдержи1тъ, бlгоутр0бне гDи: но ћкw петрY, и3 мнЁ рyку простри2. Слeзы блудни1цы, щeдре, и3 ѓзъ предлагaю: њчcти мS, сп7се, бlгоутр0біемъ твои1мъ. Њмрачи1хъ душeвную красотY страстeй сластьми2, и3 всsчески вeсь ќмъ пeрсть сотвори1хъ. Раздрaхъ нhнэ њдeжду мою2 пeрвую, ю4же ми2 и3зткA зижди1тель и3значaла, и3 tтyду лежY нaгъ. Њблек0хсz въ раздрaнную ри1зу, ю4же и3зткa ми ѕмjй совётомъ, и3 стыждyсz. Воззрёхъ на сад0вную красотY и3 прельсти1хсz ўм0мъ: и3 tтyду лежY нaгъ, и3 срамлsюсz. Дёлаша на хребтЁ моeмъ вси2 нач†льницы страстeй, продолжaюще на мS беззак0ніе и4хъ. Погуби1хъ первоздaнную добр0ту и3 бlголёпіе моE, и3 нhнэ лежY нaгъ, и3 стыждyсz. Сшивaше кHжныz ри6зы грёхъ мнЁ, њбнажи1вый мS пeрвыz бGоткaнныz nдeжды. Њбложeнъ є4смь њдэsніемъ студA, ћкоже ли1ствіемъ смок0внымъ, во њбличeніе мои1хъ самовлaстныхъ страстeй. Њдёzхсz въ срaмную ри1зу, и3 њкровавлeнную стyднw, течeніемъ стрaстнагw и3 любослaстнагw животA. Њскверни1хъ пл0ти моеS ри1зу и3 њкалsхъ є4же по w4бразу, сп7се, и3 по под0бію. Впад0хъ въ стрaстную пaгубу и3 въ вещeственную тлю2, и3 tт0лэ до нhнэ врaгъ мнЁ досаждaетъ. Любовeщное и3 любоимённое житіE, невоздержaніемъ сп7се предпочeтъ нhнэ, тsжкимъ брeменемъ њбложeнъ є4смь. Ўкраси1хъ плотскjй w4бразъ сквeрныхъ помышлeній разли1чнымъ њбложeніемъ, и3 њсуждaюсz. Внёшнимъ прилёжнw бlгоукрашeніемъ є3ди1нэмъ попек0хсz, внyтреннюю презрёвъ бGоwбрaзную ски1нію. Воwбрази1въ мои1хъ страстeй без8wбрaзіе, любослaстными стремлeньми погуби1хъ ўмA красотY. Погреб0хъ пeрвагw w4браза добр0ту сп7се страстьми2, ю4же ћкw и3ногдA дрaхму, взыскaвъ њбрsщи. Согрэши1хъ, ћкоже блудни1ца вопію1 ти: є3ди1нъ согрэши1хъ тебЁ, ћкw мЂро пріими2 сп7се и3 мо‰ слeзы. Пополз0хсz ћкw дв7дъ блyднw, и3 њскверни1хсz: но њмhй и3 менE сп7се, слезaми. Њчи1сти, ћкоже мытaрь вопію1 ти, сп7се њчи1сти мS: никт0же бо сyщихъ и3з8 ґдaма, ћкоже ѓзъ согрэши1хъ тебЁ. Ни слeзъ, нижE покаsніz и4мамъ, нижE ўмилeніz: сaмъ ми2 сі‰ сп7се, ћкw бGъ дaруй. Двeрь твою2 не затвори2 мнЁ тогдA, гDи, гDи: но tвeрзи ми2 сію2 кaющемусz тебЁ. Чlвэколю1бче хотsй всBмъ сп7сти1сz, ты2 воззови1 мz, и3 пріими2 ћкw бlгъ кaющагосz. Внуши2 воздых†ніz души2 моеS, и3 џчію моє1ю пріими2 к†пли сп7се, и3 сп7си1 мz. БGор0диченъ: Пречcтаz бцdе дв7о, є3ди1на всепётаz, моли2 прилёжнw во є4же сп7сти1сz нaмъ. Їрм0съ: Ви1дите ви1дите, ћкw ѓзъ є4смь бGъ: мaнну њдожди1вый, и3 в0ду и3з8 кaмене и3сточи1вый дрeвле въ пустhни лю1демъ мои6мъ десни1цею є3ди1ною, и3 крёпостію моeю. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Ви1дите ви1дите, ћкw ѓзъ є4смь бGъ: внушaй душE моS гDа вопію1ща, и3 ўдали1сz прeжнzгw грэхA, и3 б0йсz ћкw неумhтнагw, и3 ћкw судіи2 и3 бGа. КомY ўпод0биласz є3си2 многогрёшнаz душE, т0кмw пeрвому кaіну, и3 ламeху џному, каменовaвшаz тёло ѕлодёйствы, и3 ўби1вшаz ќмъ безсловeсными стремлeньми. Вс‰ прeжде зак0на претeкши, q душE! си1fу не ўпод0биласz є3си2, ни є3нHса подражaла є3си2, ни є3нHха преложeніемъ, ни нHz: но kви1ласz є3си2 ўб0га прaведныхъ жи1зни. Е#ди1на tвeрзла є3си2 хл‰би гнёва, бGа твоегw2, душE моS, и3 потопи1ла є3си2 всю2, ћкоже зeмлю пл0ть, и3 дэ‰ніz и3 житіE, и3 пребылA є3си2 внЁ сп7си1тельнагw ковчeга. Мyжа ўби1хъ, глаг0летъ, въ ћзву мнЁ, и3 ю4ношу въ стрyпъ, ламeхъ рыдaz вопіsше, тh же не трепeщеши q душE моS, њкалsвши пл0ть, и3 ќмъ њскверни1вши. Q кaкw поревновaхъ ламeху, пeрвому ўбjйцэ, дyшу ћкw мyжа, ќмъ ћкw ю4ношу, ћкw брaта же моегw2 тёло ўби1въ, ћкw кaінъ ўбjйца, любослaстными стремлeньми. Ст0лпъ ўмудри1ла є3си2 создaти q душE, и3 ўтверждeніе водрузи1ти твои1ми похотьми2, ѓще не бы2 зижди1тель ўдержaлъ совёты тво‰, и3 низвeрглъ на зeмлю ўхищрє1ніz тво‰. Ўzзви1хсz, ўрaнихсz, сE стрёлы вр†жіz ўzзви1вшыz мою2 дyшу и3 тёло: сE стрyпи, гноє1ніz, њмрачє1ніz, вопію1тъ р†ны самов0льныхъ мои1хъ страстeй. Њдожди2 гDь t гDа џгнь и3ногдA, на беззак0ніе гнёвающее сожeгъ сод0млzны: тh же џгнь вжеглA є3си2 геeнскій, въ нeмже и4маши, q душE, сожещи1сz. Разумёйте и3 ви1дите, ћкw ѓзъ є4смь бGъ, и3спытazй сердцA, и3 ўмyчаzй мы6сли, њбличazй дэ‰ніz, и3 попалszй грэхи2, и3 судsй си1ру, и3 смирeну, и3 ни1щу. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Простeрла є3си2 рyцэ твои2 къ щeдрому бGу, марjе, въ бeзднэ ѕHлъ погружaемаz: и3 ћкоже петрY чlвэколю1бнw, рyку б9eственную прострE, твоE њбращeніе всsчески и3скjй. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Всёмъ ўсeрдіемъ и3 люб0вію притеклA є3си2 хrтY, пeрвый грэхA пyть tврaщши, и3 въ пустhнzхъ непроходи1мыхъ питaющисz, и3 тогw2 чи1стэ совершaющи б9eствєнныz зaпwвэди. Припёвъ: Прпdбне џтче ґндрeе, моли2 бGа њ нaсъ. Ви1димъ, ви1димъ чlвэколю1біе, q душE, бGа и3 вLки; сегw2 рaди прeжде концA, томY со слезaми припадeмъ вопію1ще: ґндрez мlтвами, сп7се, поми1луй нaсъ. Слaва, трbченъ: Безначaльнаz, несоздaннаz трbце, нераздёльнаz є3ди1нице, кaющасz мS пріими2, согрэши1вша сп7си2: твоE є4смь создaніе, не прeзри, но пощади2, и3 и3збaви мS џгненнагw њсуждeніz. И# нhнэ, бGор0диченъ: Пречcтаz вLчце бGороди1тельнице, надeждо къ тебЁ притекaющихъ, и3 пристaнище сyщихъ въ бyри, млcтиваго и3 создaтелz, и3 сн7а твоего2, ўми1лостиви и3 мнЁ мlтвами твои1ми.
|
Ірмос: Воньми́ не́бо, і возглаго́лю, і воспою́ Христа́, от Ді́ви пло́тію прише́дшаго.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Воньми́ не́бо, і возглаго́лю, земле́, внуша́й глас, ка́ющійся к Бо́гу і воспіва́ющий Єго́. Воньми́ мі, Бо́же, Спа́се мой, ми́лостивним Твої́м о́ком, і прийми́ моє́ те́плоє іспові́даніє. Согріши́х па́че всіх челові́к, єди́н согріши́х Тебі́; но уще́дри, я́ко Бог, Спа́се, творе́ніє Твоє́. Бу́ря м'я злих обдержи́ть, Благоутро́бне Го́споди; но я́ко Петру́, і мні ру́ку простри́. Сле́зи блудни́ці, Ще́дре, і аз предлага́ю: очи́сти м'я, Спа́се, благоутро́бієм Твої́м. Омрачи́х душе́вную красоту́ страсте́й сластьми́, і вся́чеськи весь ум персть сотвори́х. Раздра́х ни́ні оде́жду мою́ пе́рвую, ю́же мі ізтка́ Зижди́тель ізнача́ла, і отту́ду лежу́ наг. Облеко́хся в раздра́нную ри́зу, ю́же ізтка́ мі змій сові́том, і стижду́ся. Воззрі́х на садо́вную красоту́ і прельсти́хся умо́м: і отту́ду лежу́ наг, і срамля́юся. Ді́лаша на хребті́ моє́м всі нача́льниці страсте́й, продолжа́юще на м'я беззако́ніє їх. Погуби́х первозда́нную добро́ту і благолі́піє моє́, і ни́ні лежу́ наг, і стижду́ся. Сшива́ше ко́жния рі́зи гріх мні, обнажи́вий м'я пе́рвия боготка́нния оде́жди. Обложе́н єсьм одія́нієм студа́, я́коже ли́ствієм смоко́вним, во обличе́ніє мої́х самовла́стних страсте́й. Оді́яхся в сра́мную ри́зу і окровавле́нную сту́дно, тече́нієм стра́стнаго і любосла́стнаго живота́. Оскверни́х пло́ті моєя́ ри́зу і окаля́х є́же по о4бразу, Спа́се, і по подо́бію. Впадо́х в стра́стную па́губу і в веще́ственную тлю, і отто́лі до ни́ні враг мні досажда́єть. Любове́щноє і любоімі́нноє житіє́, невоздержа́нієм, Спа́се, предпоче́т ни́ні, тя́жким бре́менем обложе́н єсьм. Украси́х плотськи́й о́браз скве́рних помишле́ній разли́чним обложе́нієм, і осужда́юся. Вні́шним прилі́жно благоукраше́нієм єди́нім попеко́хся, вну́треннюю презрі́в Богообра́зную ски́нію. Вообрази́в мої́х страсте́й безобра́зіє, любосла́стними стремле́ньми погуби́х ума́ красоту́. Погребо́х пе́рваго о́браза добро́ту Спа́се страстьми́, ю́же я́ко іногда́ дра́хму, взиска́в обря́щи. Согріши́х, я́коже блудни́ця вопію́ Ті: єди́н согріши́х Тебі́, я́ко ми́ро прийми́ Спа́се і моя́ сле́зи. Поползо́хся я́ко Дави́д блу́дно, і оскверни́хся; но оми́й і мене́ Спа́се, слеза́ми. Очи́сти, я́коже мита́р вопію́ Ті, Спа́се очи́сти м'я: нікто́же бо су́щих із Ада́ма, я́коже аз согріши́х Тебі́. Ні слез, ніже́ покая́нія і́мам, ніже́ умиле́нія: Сам мі сія́, Спа́се, я́ко Бог да́руй. Двер Твою́ не затвори́ мні тогда́, Го́споди, Го́споди; но отве́рзи мі сію́ ка́ющемуся Тебі́. Человіколю́бче хотя́й всім спасти́ся, Ти воззови́ м'я, і прийми́ я́ко Благ ка́ющагося. Внуши́ воздиха́нія душі́ моєя́, і о́чію моє́ю прийми́ ка́плі Спа́се, і спаси́ м'я. Богоро́дичен: Пречи́стая Богоро́дице Ді́во, єди́на Всепі́тая, моли́ прилі́жно во є́же спасти́ся нам. Ірмос: Ви́діте, ви́діте, я́ко Аз єсьм Бог: ма́нну одожди́вий, і во́ду із ка́мене істочи́вий дре́вле в пусти́ні лю́дем Мої́м десни́цею єди́ною, і крі́постію моє́ю. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Ви́діте, ви́діте, я́ко аз єсьм Бог: внуша́й душе́ моя́ Го́спода вопію́ща, і удали́ся пре́жняго гріха́, і бо́йся я́ко неуми́тнаго, і я́ко Судії́ і Бо́га. Кому́ уподо́билася єси́ многогрі́шная душе́, то́кмо пе́рвому Ка́їну, і Ламе́ху о́ному, каменова́вшая ті́ло злоді́йстви, і уби́вшая ум безслове́сними стремле́ньми. Вся пре́жде зако́на прете́кши, о душе́! Си́фу не уподо́билася єси́, ні Ено́са подража́ла єси́, ні Ено́ха преложе́нієм, ні Но́я; но яви́лася єси́ убо́га пра́ведних жи́зні. Єди́на отве́рзла єси́ хля́би гні́ва Бо́га твоєго́, душе́ моя́, і потопи́ла єси́ всю, я́коже зе́млю плоть, і дія́нія і житіє́, і пребила́ єси́ вні спаси́тельнаго ковче́га. Му́жа уби́х, глаго́леть, в я́зву мні, і ю́ношу в струп, Ламе́х рида́я вопія́ше, ти же не трепе́щеши, о душе́ моя́, окаля́вши плоть, і ум оскверни́вши. О ка́ко поревнова́х Ламе́ху, пе́рвому уби́йці, ду́шу я́ко му́жа, ум я́ко ю́ношу, я́ко бра́та же моєго́ ті́ло уби́в, я́ко Ка́їн уби́йця, любосла́стними стремле́ньми. Столп умудри́ла єси́ созда́ти о душе́, і утвержде́ніє водрузи́ти Твої́ми похотьми́, а́ще не би Зижди́тель удержа́л сові́ти Твоя́, і низве́ргл на зе́млю ухищре́нія Твоя́. Уязви́хся, ура́нихся, се стрі́ли вра́жія уязви́вшия мою́ ду́шу і ті́ло: се стру́пи, гноє́нія, омраче́нія, вопію́ть ра́ни самово́льних мої́х страсте́й. Одожди́ Госпо́дь от Го́спода огнь іногда́, на беззако́ніє гні́вающеє соже́г содо́мляни: Ти же огнь вжегла́ єси́ геє́нский, в не́мже і́маши, о душе́, сожещи́ся. Разумі́йте і ви́діте, я́ко аз єсьм Бог, іспита́яй сердця́, і уму́чаяй ми́слі, облича́яй дія́нія, і попаля́яй гріхи́, і судя́й си́ру, і смире́ну, і ни́щу. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Просте́рла єси́ ру́ці твої́ к ще́дрому Бо́гу, Марі́є, в бе́здні зол погружа́ємая, і я́коже Петру́ человіколю́бно ру́ку Бо́же́ственную простре́, твоє́ обраще́ніє вся́чеськи іскі́й. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Всім усе́рдієм і любо́вію притекла́ єси́ Христу́, пе́рвий гріха́ путь отвра́щши, і в пусти́нях непроходи́мих пита́ющися, і того́ чи́сті соверша́ющи Бо́же́ственния за́повіді. Приспів: Преподо́бне о́тче Андре́є, моли́ Бо́га о нас. Ви́дим, ви́дим человіколю́біє, о душе́, Бо́га і Влади́ки; сего́ ра́ди пре́жде конця́, Тому́ со слеза́ми припаде́м вопію́ще: Андре́я моли́твами, Спа́се, поми́луй нас. Сла́ва, Тро́їчен: Безнача́льная, Несозда́нная Тро́йце, Неразді́льная Єди́нице, ка́ющася м'я прийми́, согріши́вша спаси́: Твоє́ єсьм созда́ніє, не пре́зри, но пощади́, і ізба́ви м'я о́гненнаго осужде́нія. І ни́ні, Богоро́дичен: Пречи́стая Влади́чице Богороди́тельнице, Наде́ждо к Тебі́ притека́ющих, і приста́нище су́щих в бу́рі, Ми́лостиваго і Созда́теля, і Си́на Твоєго́, уми́лостиви і мні моли́твами Твої́ми.
|
Пёснь G.
|
Пісня 3
|
|
Їрм0съ: На недви1жимэмъ, хrтE, кaмени зaповэдей твои1хъ ўтверди2 моE помышлeніе.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Џгнь t гDа и3ногдA гDь њдожди1въ, зeмлю сод0мскую прeжде попали2. На горЁ спасaйсz, душE, ћкоже лHтъ џный, и3 въ сигHръ ўгонзaй. Бёгай запалeніz, q душE, бёгай сод0мскагw горёніz, бёгай тлёніz бжcтвеннагw плaмене. И#сповёдаюсz тебЁ, сп7се: согрэши1хъ, согрэши1хъ ти2: но њслaби, њстaви ми2, ћкw бlгоутр0бенъ. Согрэши1хъ тебЁ є3ди1нъ ѓзъ, согрэши1хъ пaче всёхъ, хrтE сп7се, да не прeзриши менE. Ты2 є3си2 пaстырь д0брый, взыщи2 менE ѓгнца, и3 заблyждшагw да не прeзриши менE. Ты2 є3си2 слaдкій, ї}се, ты2 є3си2 создaтель м0й: въ тебЁ, сп7се, њправдaюсz. Слaва, трbченъ: Q трbце є3ди1нице б9е! сп7си2 нaсъ t прeлести, и3 и3скушeній, и3 њбстоsній. И# нhнэ, бGор0диченъ: Рaдуйсz, бGопріsтнаz ўтр0бо, рaдуйсz, пrт0ле гDнь, рaдуйсz, м™и жи1зни нaшеz. Їрм0съ: Ўтверди2 гDи на кaмени зaповэдей твои1хъ, подви1гшеесz сeрдце моE, ћкw є3ди1нъ с™ъ є3си2 и3 гDь. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. И#ст0чникъ животA стzжaхъ тебE, смeрти низложи1телz, и3 вопію1 ти t сeрдца моегw2 прeжде концA: согрэши1хъ, њчи1сти и3 сп7си1 мz. При нHи, сп7се, блyдствовавшыz подражaхъ, џнэхъ наслёдствовавъ њсуждeніе, въ пот0пэ погружeніz. Согрэши1хъ, гDи, согрэши1хъ тебЁ, њчи1сти мS: нёсть бо и4же кто2 согрэши2 въ человёцэхъ, є3г0же не превзыд0хъ прегрэшeньми. Хaма џнаго душE, nтцеубjйца подражaвши, срaма не покрhла є3си2 и4скреннzгw, вспsть зрS возврати1вшисz. Бlгословeніz си1мова не наслёдовала є3си2 душE nкаsннаz: ни прострaнное њдержaніе, ћкоже їaфеfъ и3мёла є3си2 на земли2 њставлeніz. T земли2 харрaнъ, и3зhди t грэхA душE моS, грzди2 въ зeмлю точaщую присножив0тное нетлёніе, є4же ґвраaмъ наслёдствова. Ґвраaма слhшала є3си2 душE моS, дрeвле њстaвльша зeмлю nтeчества, и3 бhвша пришeльца, сегw2 произволeнію подражaй. Ў дyба мамврjйскагw ўчреди1въ патріaрхъ ѓгGлы, наслёдствова по стaрости њбэтовaніz лови1тву. Їсаaка nкаsннаz душE моS, разумёвши н0вую жeртву, тaйнw всесожжeнную гDви, подражaй є3гw2 произволeнію. Їсмaила слhшала є3си2, трезви1сz душE моS, и3згнaна ћкw рабhнино tрождeніе, ви1ждь, да не кaкw под0бно что2 пострaждеши ласкосeрдствующи. Ґгaрэ дрeвлэ душE, є3гЂптzнынэ ўпод0биласz є3си2, пораб0тившисz произволeніемъ, и3 р0ждши н0ваго їсмaила, през0рство. Їaкwвлю лёствицу разумёла є3си2 душE моS, kвлsемую t земли2 къ небесє1мъ, почто2 не и3мёла є3си2 восх0да твeрда, бlгочeстіz; Сщ7eнника б9іz, и3 цRS ўединeна, хrт0во под0біе, въ ми1рэ житіS, въ человёцэхъ подражaй. Не бyди ст0лпъ слaный душE, возврати1вшисz вспsть: w4бразъ да ўстраши1тъ тS сод0мскій, горЁ въ сигHръ сп7сaйсz. Запалeніz ћкоже лHтъ, бёгай душE моS грэхA: бёгай сод0мы и3 гом0рры, бёгай плaмене всsкагw безсловeснагw желaніz. Поми1луй гDи, поми1луй мS, вопію1 ти, є3гдA пріи1деши со ѓгGлы твои1ми, воздaти всBмъ по достоsнію дэsній. Молeніz вLко, тебE пою1щихъ не tвeржи: но ўщeдри чlвэколю1бче, и3 подaждь вёрою просsщымъ њставлeніе. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Содержи1мь є4смь бyрею, и3 треволнeніемъ согрэшeній, но самa мz мaти нhнэ сп7си2, и3 къ пристaнищу б9eственнагw покаsніz возведи2. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Рaбское молeніе и3 нhнэ прпdбнаz принeсши ко бlгоутр0бнэй мlтвами твои1ми бцdэ, tвeрзи ми2 б9eствєнныz вх0ды. Ґндрeю: Прпdбне џтче ґндрeе, моли2 бGа њ нaсъ. Твои1ми мlтвами дaруй и3 мнЁ њставлeніе долгHвъ, q ґндрeе, кри1тскій предсэдaтелю! покаsніz бо ты2 таи1нникъ преизрsдный. Слaва, трbченъ: Трbце пр0стаz, несоздaннаz, безначaльное є3стество2, въ трbцэ пэвaемаz v3постaсей, сп7си1 ны вёрою покланsющыzсz держaвэ твоeй. И# нhнэ, бGор0диченъ: T nц7A безлётна сн7а, въ лёто бGороди1тельнице, неискусомyжнw родилA є3си2, стрaнное чyдо, пребhвши дв7а, доsщи. Катавaсіа: Ўтверди2 гDи на кaмени зaповэдей твои1хъ, подви1гшеесz сeрдце моE, ћкw є3ди1нъ с™ъ є3си2 и3 гDь.
|
Ірмос: На недви́жимім, Христе́, ка́мені за́повідей Твої́х утверди́ моє́ помишле́ніє.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Огнь от Го́спода іногда́ Госпо́дь одожди́в, зе́млю содо́мськую пре́жде попали́. На горі́ спаса́йся, душе́, я́коже Лот о́ний, і в сиго́р угонза́й. Бі́гай запале́нія, о душе́, бі́гай содо́мськаго горі́нія, бі́гай тлі́нія Боже́ственнаго пла́мене. Іспові́даюся Тебі́, Спа́се: согріши́х, согріши́х Ті; но осла́би, оста́ви мі, я́ко Благоутро́бен. Согріши́х Тебі́ єди́н аз, согріши́х па́че всіх, Христе́ Спа́се, да не пре́зриши мене́. Ти єси́ Па́стир до́брий, взищи́ мене́, а́гнця, і заблу́ждшаго да не пре́зриши мене́. Ти єси́ сла́дкий, Ісу́се, Ти єси́ Созда́тель мой: в Тебі́, Спа́се, оправда́юся. Сла́ва, Тро́їчен: О Тро́йце Єди́нице Бо́же! Спаси́ нас от пре́лести, і іскуше́ній, і обстоя́ній. І ни́ні, Богоро́дичен: Ра́дуйся, Богоприя́тная утро́бо, ра́дуйся, Престо́ле Госпо́день, ра́дуйся, Ма́ти жи́зні на́шея. Ірмос: Утверди́ Го́споди на ка́мені за́повідей Твої́х, подви́гшеєся се́рдце моє́, я́ко єди́н Свят єси́ і Госпо́дь. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Істо́чник живота́ стяжа́х Тебе́, сме́рти низложи́теля, і вопію́ Ті от се́рдця моєго́ пре́жде конця́: согріши́х, очи́сти і спаси́ м'я. При Но́ї, Спа́се, блу́дствовавшия подража́х, о́ніх наслі́дствовав осужде́ніє, в пото́пі погруже́нія. Согріши́х, Го́споди, согріши́х Тебі́, очи́сти м'я: ність бо і́же кто согріши́ в челові́ціх, єго́же не превзидо́х прегріше́ньми. Ха́ма о́наго, душе́, отцеуби́йця подража́вши, сра́ма не покри́ла єси́ і́скренняго, всп'ять зря возврати́вшися. Благослове́нія си́мова не наслі́довала єси́ душе́ окая́нная: ні простра́нноє одержа́ніє, я́коже Іа́феф імі́ла єси́ на землі́ оставле́нія. От землі́ харра́н, ізи́ди от гріха́ душе́ моя́, гряди́ в зе́млю точа́щую присноживо́тноє нетлі́ніє, є́же Авраа́м наслі́дствова. Аврая́ма сли́шала єси́ душе́ моя́, дре́вле оста́вльша зе́млю оте́чества, і би́вша прише́льця, сего́ произволе́нію подража́й. У ду́ба мамври́йськаго учреди́в патріа́рх А́нгели, наслі́дствова по ста́рости обітова́нія лови́тву. Ісаа́ка окая́нная душе́ моя́, разумі́вши но́вую же́ртву, та́йно всесожже́нную гDви, подража́й Єго́ произволе́нію. Ісма́їла сли́шала єси́, трезви́ся, душе́ моя́, ізгна́на я́ко раби́нино отрожде́ніє, виждь, да не ка́ко подо́бно что постра́ждеши ласкосе́рдствующи. Ага́рі дре́влі душе́, єги́птянині уподо́билася єси́, порабо́тившися проізволе́нієм, і ро́ждши но́ваго їсма́ила, презо́рство. Іа́ковлю лі́ствицю разумі́ла єси́ душе́ моя́, явля́ємую от землі́ к небесе́м, почто́ не імі́ла єси́ восхо́да тве́рда, благоче́стія; Свяще́нника Бо́жия, і Царя́ уєдине́на, Христо́во подо́біє, в ми́рі житія́, в челові́ціх подража́й. Не бу́ди столп сла́ний душе́, возврати́вшися всп'ять: о́браз да устраши́ть Тя содо́мский, горі́ в сиго́р спаса́йся. Запале́нія я́коже Лот, бі́гай душе́ моя́ гріха́: бі́гай Содо́ми і Гомо́рри, бі́гай пла́мене вся́каго безслове́снаго жела́нія. Поми́луй Го́споди, поми́луй м'я, вопію́ Ті, єгда́ при́йдеши со а́нгели Твої́ми, возда́ти всім по достоя́нію дія́ній. Моле́нія, Влади́ко, Тебе́ пою́щих не отве́ржи; но уще́дри, Человіколю́бче, і пода́ждь ві́рою прося́щим оставле́ніє. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Содержи́м єсьм бу́рею і треволне́нієм согріше́ній, но сама́ м'я, ма́ти, ни́ні спаси́, і к приста́нищу Боже́ственнаго покая́нія возведи́. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Ра́бськоє моле́ніє і ни́ні, преподо́бная, прине́сши ко благоутро́бній моли́твами твої́ми Богоро́диці, отве́рзи мі Бо́же́ственния вхо́ди. Андрію: Преподо́бне о́тче Андре́є, моли́ Бо́га о нас. Твої́ми моли́твами да́руй і мні оставле́ніє долго́в, о Андре́є, Кри́тський предсіда́телю! покая́нія бо ти таї́нник преізря́дний. Сла́ва, Тро́їчен: Тро́йце Про́стая, Несозда́нная, Безнача́льноє Єстество́, в Тро́йці піва́ємая Іпоста́сей, спаси́ ни ві́рою покланя́ющияся держа́ві Твоє́й. І ни́ні, Богоро́дичен: От Отця́ безлі́тна Си́на, в лі́то Богороди́тельнице, неіскусому́жно родила́ єси́, стра́нноє чу́до, преби́вши Ді́ва доя́щи. Катавасія: Утверди́ Го́споди на ка́мені за́повідей Твої́х, подви́гшеєся се́рдце моє́, я́ко єди́н Свят єси́ і Госпо́дь.
|
Сэдaленъ, господи1на іHсифа, глaсъ }:
|
Сідален, господина Іосифа, глас 8
|
|
Свэти6ла бGозр†чнаz, сп7сwвы ґпcли, просвэти1те нaсъ во тьмЁ житіS, ћкw да во дни6 нhнэ бlгоwбрaзнw х0димъ, свётомъ воздержaніz нощнhхъ страстeй tбэгaюще, и3 свBтлыz стrти хrтHвы ќзримъ, рaдующесz.
|
Світи́ла богозра́чная, Спа́сови апо́столи, просвіті́те нас во тьмі житія́, я́ко да во дні ни́ні благообра́зно хо́дим, сві́том воздержа́нія нощни́х страсте́й отбіга́юще, і сві́тлия стра́сті Христо́ви у́зрим, ра́дующеся.
|
Слaва, другjй сэдaленъ, глaсъ }:
|
Слава, другий сідален, глас 8
|
|
Ґпcльскаz двоенадесsтице бGоизбрaннаz, мольбY хrтY нhнэ принеси2, п0стное п0прище всBмъ прейти2, совершaющымъ во ўмилeніи мlтвы, творsщымъ ўсeрдно добродётєли, ћкw да си1це предвари1мъ ви1дэти хrтA бGа слaвное воскrніе, слaву и3 хвалY приносsще.
|
Апо́cтольськая двоєнадеся́тице богоізбра́нная, мольбу́ Христу́ ни́ні принеси́, по́стноє по́прище всім прейти́, соверша́ющим во умиле́нії моли́тви, творя́щим усе́рдно доброді́телі, я́ко да си́це предвари́м ви́діти Христа́ Бо́га сла́вноє Воскресеніє, сла́ву і хвалу́ принося́ще.
|
И# нhнэ, бGор0диченъ: Под0бенъ:
|
І нині, Богородичен: Подобен:
|
|
Непостижи1магw бGа, сн7а и3 сл0во, несказaннw пaче ўмA и3з8 тебE р0ждшеесz, моли2 бцdе со ґпcлы, ми1ръ вселeннэй чи1стый подaти, и3 согрэшeній дaти нaмъ прeжде концA прощeніе, и3 цrтвіz нбcнагw крaйніz рaди бlгости, спод0бити рабы6 тво‰.
|
Непостижи́маго Бо́га, Си́на і Сло́во, несказа́нно па́че ума́ із Тебе́ ро́ждшеєся, моли́ Богоро́дице со Апо́столи, мир вселе́нній чи́стий пода́ти, і согріше́ній да́ти нам пре́жде конця́ проще́ніє, і Ца́рствія Небе́снаго кра́йнія ра́ди бла́гости, сподо́бити раби́ Твоя́.
|
Пёснь д7.
|
Пісня 4
|
|
Їрм0съ: Ўслhша прbр0къ пришeствіе твоE, гDи, и3 ўбоsсz, ћкw х0щеши t дв7ы роди1тисz и3 человёкwмъ kви1тисz, и3 глаг0лаше: ўслhшахъ слyхъ тв0й и3 ўбоsхсz: слaва си1ле твоeй гDи.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Дёлъ твои1хъ да не прeзриши, создaніz твоегw2 да не њстaвиши, правосyде, ѓще и3 є3ди1нъ согрэши1хъ, ћкw человёкъ, пaче всsкагw человёка, чlвэколю1бче, но и4маши, ћкw гDь всёхъ, влaсть њставлsти грэхи2. Приближaетсz, душE, конeцъ, приближaетсz, и3 неради1ши, ни гот0вишисz: врeмz сокращaетсz, востaни, бли1зъ при двeрехъ судіS є4сть: ћкw с0ніе, ћкw цвётъ, врeмz житіS течeтъ: что2 всyе мzтeмсz; Воспрzни2, q душE моS, дэ‰ніz тво‰, ±же содёлала є3си2, помышлsй, и3 сі‰ пред8 лицE твоE принеси2, и3 к†пли и3спусти2 слeзъ твои1хъ: рцы2 со дерзновeніемъ дэ‰ніz и3 помышлє1ніz хrтY, и3 nправдaйсz. Не бhсть въ житіи2 грэхA, ни дэsніz, ни ѕл0бы, є3sже ѓзъ, сп7се, не согрэши1хъ ўм0мъ и3 сл0вомъ, и3 произволeніемъ и3 предложeніемъ, и3 мhслію и3 дэsніемъ согрэши1въ, ћкw и4нъ никт0же когдA. Tсю1ду и3 њсуждeнъ бhхъ, tсю1ду препрёнъ бhхъ ѓзъ њкаsнный t своеS с0вэсти, є3sже ничт0же въ мjрэ нyжнэйше: судіE и3збaвителю м0й, и3 вёдче, пощади2 и3 и3збaви, и3 сп7си1 мz рабA твоего2. Лёствица, ю4же ви1дэ дрeвле вели1кій въ патріaрсэхъ, ўказaніе є4сть душE моS, дёzтельнагw восхождeніz, разyмнагw возшeствіz: ѓще х0щеши ќбw, дэsніемъ, и3 рaзумомъ, и3 зрёніемъ пожи1ти, њбнови1сz. Зн0й дневнhй претерпЁ лишeніz рaди патріaрхъ, и3 мрaзъ нощнhй понесE, на всsкъ дeнь снабдBніz творS, пасhй, труждazйсz, раб0таzй, да двЁ жєнЁ сочетaетъ. Жєнh ми двЁ разумёй, дэsніе же и3 рaзумъ въ зрёніи, лjю ќбw дэsніе, ћкw многочaдную: рахи1ль же рaзумъ, ћкw многотрyдную: и4бо кромЁ трудHвъ, ни дэsніе, ни зрёніе душE, и3спрaвитсz. Бди2 q душE моS! и3зрsдствуй ћкоже дрeвле вели1кій въ патріaрсэхъ, да стsжеши дэsніе съ рaзумомъ, да бyдеши ќмъ зрsй бGа и3 дости1гнеши незаходsщій мрaкъ въ видёніи, и3 бyдеши вели1кій купeцъ. Дванaдесzть патріaрхwвъ, вели1кій въ патріaрсэхъ дэтотвори1въ, тaйнw ўтверди2 тебЁ лёствицу дёzтельнагw душE моS восхождeніz: дёти, ћкw њснов†ніz: степє1ни, ћкw восхождє1ніz, премyдреннw подложи1въ. И#сavа возненави1дэннаго подражaла є3си2 душE, tдалA є3си2 прелeстнику твоемY пeрвыz добр0ты пeрвенство, и3 nтeческіz мlтвы tпaла є3си2, и3 двaжды поползнyласz є3си2 nкаsннаz, дэsніемъ и3 рaзумомъ: тёмже нhнэ покaйсz. Е#дHмъ и3сavъ наречeсz, крaйнzгw рaди женонеи1стовнагw смэшeніz: невоздержaніемъ бо при1снw разжигaемь, и3 сластьми2 њсквернsемь, є3дHмъ и3меновaсz, є4же глаг0летсz разжжeніе души2 любогрэх0вныz. Јwва на гн0ищи слhшавши, q душE моS, њправдaвшагосz, тогw2 мyжеству не поревновaла є3си2, твeрдагw не и3мёла є3си2 предложeніz, во всёхъ ±же вёси, и3 и4миже и3скуси1ласz є3си2, но kви1ласz є3си2 нетерпэли1ва. И$же пeрвэе на прест0лэ, нaгъ нhнэ на гн0ищи гн0енъ: мн0гій въ чaдэхъ и3 слaвный, безчaденъ и3 безд0мокъ напрaснw: палaту ќбw гн0ище, и3 би1серіе стрyпы вмэнsше. Цaрскимъ дост0инствомъ, вэнцeмъ и3 багрzни1цею њдёzнъ, многоимённый человёкъ и3 првdный, богaтствомъ кипS и3 стaды, внезaпу богaтства, слaвы цaрства њбнищaвъ лиши1сz. Ѓще прaведенъ бsше џнъ, и3 непор0ченъ пaче всёхъ, и3 не ўбэжE ловлeніz льсти1вагw и3 сёти: тh же грэхолюби1ва сyщи nкаsннаz душE, что2 сотвори1ши, ѓще чес0му њ недовёдомыхъ случи1тсz наити2 тебЁ; Тёло њскверни1сz, дyхъ њкалsсz, вeсь њструпи1хсz: но ћкw врaчь хrтE, nбо‰ покаsніемъ мои1мъ ўврачyй, њмhй, њчи1сти, покажи2 сп7се м0й, пaче снёга чистёйша. Тёло твоE и3 кр0вь распинaемый њ всёхъ положи1лъ є3си2 сл0ве: тёло ќбw, да мS њбнови1ши: кр0вь, да њмhеши мS: дyхъ же прeдалъ є3си2, да мS приведeши хrтE, твоемY роди1телю. Содёлалъ є3си2 сп7сeніе посредЁ земли2 щeдре, да сп7сeмсz. в0лею на дрeвэ распsлсz є3си2. є3дeмъ затворeнный tвeрзесz, г0рнzz и3 д0льнzz твaрь, kзhцы вси2 сп7сeни покланsютсz тебЁ. Да бyдетъ ми2 купёль, кр0вь и3з8 рeбръ твои1хъ, вкyпэ и3 питіE, и3сточи1вшее в0ду њставлeніz, да nбою1ду њчищaюсz, помазyzсz и3 піS: ћкw помaзаніе и3 питіE сл0ве, животHчнаz тво‰ словесA. Нaгъ є4смь черт0га, нaгъ є4смь и3 брaка, кyпнw и3 вeчери: свэти1льникъ ўгасE, ћкw без8елeйный, черт0гъ заключи1сz мнЁ спsщу, вeчерz снэдeсz: ѓзъ же по рукY и3 нHгу свsзанъ, в0нъ низвeрженъ є4смь. Чaшу цRковь стzжA, рє1бра тво‰ живонHснаz, и3з8 ни1хже суг{быz нaмъ и3сточи2 т0ки, њставлeніz и3 рaзума, во w4бразъ дрeвнzгw и3 н0вагw двои1хъ вкyпэ завётwвъ, сп7се нaшъ. Врeмz животA моегw2 мaло, и3 и3сп0лнено болёзней и3 лукaвства: но въ покаsніи мS пріими2, и3 въ рaзумъ призови2, да не бyду стzжaніе, ни брaшно чуждeму, сп7се, сaмъ мS ўщeдри. Высокоглаг0ливъ нhнэ є4смь, жест0къ же и3 сeрдцемъ, вотщE и3 всyе, да не съ фарісeемъ њсyдиши мS, пaче же мытарeво смирeніе подaждь ми2 є3ди1не щeдре, правосyде, и3 семy мz сочисли2. Согрэши1хъ, досади1въ сосyду пл0ти моеS, вёмъ щeдре: но въ покаsніи мS пріими2, и3 въ рaзумъ призови2, да не бyду стzжaніе, ни брaшно чуждeму, сп7се, сaмъ мS ўщeдри. Самоистукaнъ бhхъ страстьми2, дyшу мою2 вредS щeдре, но въ покаsніи мS пріими2, и3 въ рaзумъ призови2, да не бyду стzжaніе, ни брaшно чуждeму, сп7се, сaмъ мS ўщeдри. Не послyшахъ глaса твоегw2, преслyшахъ писaніе твоE законопол0жника: но въ покаsніи мS пріими2, и3 въ рaзумъ призови2, да не бyду стzжaніе, ни брaшно чуждeму, сп7се, сaмъ мS ўщeдри. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Безпл0тныхъ жи1тельство въ пл0ти преходsщи, бlгодaть прпdбнаz къ бGу вeлію вои1стинну пріsла є3си2, вёрнw њ чтyщихъ тS предстaтельствуй. тёмже м0лимъ тS, t всsкихъ напaстей и3 нaсъ мlтвами твои1ми и3збaви. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Вели1кихъ безмёстій во глубинY низвeдшисz, неwдержи1ма былA є3си2, но востеклA є3си2 п0мысломъ лyчшимъ, къ крaйнэй дэsньми ћвэ добродётели преслaвнw, ѓгGльское є3стество2 марjе, ўдиви1вши. Ґндрeю: Прпdбне џтче ґндрeе, моли2 бGа њ нaсъ. Ґндрeе, n§ескаz похвало2, мlтвами твои1ми не престaй молsсz, предстоS трbцэ преб9eственнэй, ћкw да и3збaвимсz мучeніz, люб0вію предстaтелz тS б9eственнаго всебlжeнне призывaющіи, кри1ту ўдобрeніе. Слaва, трbченъ: Нераздёльное существ0мъ, несли1тное ли1цы бGосл0влю тS, трbческое є3ди1но б9ество2, ћкw є3диноцaрственное и3 сопrт0льное, вопію1 ти пёснь вели1кую, въ вhшнихъ трегyбw пэсносл0вимую. И# нhнэ, бGор0диченъ: И# раждaеши и3 дёвствуеши, и3 пребывaеши nбою1ду є3стеств0мъ дв7а: рождeйсz њбновлsетъ зак0ны є3стествA, ўтр0ба же раждaетъ, не раждaющаz. бGъ и3дёже х0щетъ, побэждaетсz є3стествA чи1нъ: твори1тъ бо є3ли6ка х0щетъ.
|
Ірмос: Усли́ша проро́к прише́ствіє Твоє́, Го́споди, і убоя́ся, я́ко хо́щеши от Ді́ви роди́тися і челові́ком яви́тися, і глаго́лаше: усли́шах слух Твой і убоя́хся; сла́ва си́лі Твоє́й, Го́споди.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Діл Твої́х да не пре́зриши, созда́нія Твоєго́ да не оста́виши, Правосу́де, а́ще і єди́н согріши́х, я́ко челові́к, па́че вся́каго челові́ка, Человіколю́бче, но і́маши, я́ко Госпо́дь всіх, власть оставля́ти гріхи́. Приближа́ється, душе́, коне́ць, приближа́ється, і неради́ши, ні гото́вишися; вре́м'я сокраща́ється, воста́ни, близ при две́рех Судія́ єсть; я́ко со́ніє, я́ко цвіт, вре́м'я житія́ тече́ть; что всу́є м'яте́мся? Воспряни́, о душе́ моя́, дія́нія твоя́, яже соді́лала єси́, помишля́й, і сія́ пред лице́ твоє́ принеси́, і ка́плі іспусти́ слез твої́х; рци со дерзнове́нієм дія́нія і помишле́нія Христу́, і оправда́йся. Не бисть в житії́ гріха́, ні дія́нія, ні зло́би, єя́же аз, Спа́се, не согріши́х умо́м і сло́вом, і проізволе́нієм і предложе́нієм, і ми́слію і дія́нієм согріши́в, я́ко ін нікто́же когда́. Отсю́ду і осужде́н бих, отсю́ду препри́н бих аз окая́нний от своєя́ со́вісти, єя́же нічто́же в ми́рі ну́жнійше: Судіє́ Ізба́вителю мой, і Ві́дче, пощади́ і ізба́ви, і спаси́ м'я, раба́ Твоєго́. Лі́ствиця, ю́же ви́ді дре́вле вели́кий в патріа́рсіх, указа́ніє єсть, душе́ моя́, ді́ятельнаго восхожде́нія, разу́мнаго возше́ствія: а́ще хо́щеши у́бо, дія́нієм, і ра́зумом, і зрі́нієм пожи́ти, обнови́ся. Зной дневни́й претерпі́ лише́нія ра́ди патріа́рх, і мраз нощни́й понесе́, на всяк день снабді́нія творя́, паси́й, тружда́яйся, рабо́таяй, да дві жені́ сочета́єть. Жени́ мі дві разумі́й, дія́ніє же і ра́зум в зрі́нії, ли́ю у́бо дія́ніє, я́ко многоча́дную; Рахи́ль же ра́зум, я́ко многотру́дную; і́бо кромі́ трудо́в, ні дія́ніє, ні зрі́ніє душе́, іспра́виться. Бди, о душе́ моя́! Ізря́дствуй я́коже дре́вле вели́кий в патріа́рсіх, да стя́жеши дія́ніє с ра́зумом, да бу́деши ум зряй Бо́га і дости́гнеши незаходя́щий мрак в виді́нії, і бу́деши вели́кий купе́ць. Двана́десять патріа́рхов, вели́кий в патріа́рсіх дітотвори́в, та́йно утверди́ тебі́ лі́ствицю ді́ятельнаго, душе́ моя́, восхожде́нія: ді́ти, я́ко основа́нія, степе́ні, я́ко восхожде́нія, прему́дренно подложи́в. Іса́ва возненави́діннаго подража́ла єси́, душе́, отдала́ єси́ преле́стнику твоєму́ пе́рвия добро́ти пе́рвенство, і оте́чеськия моли́тви отпа́ла єси́, і два́жди поползну́лася єси́ окая́нная, дія́нієм і ра́зумом: ті́мже ни́ні пока́йся. Едо́м Іса́в нарече́ся, кра́йняго ра́ди женонеі́стовнаго сміше́нія: невоздержа́нієм бо при́сно разжига́єм, і сластьми́ оскверня́єм, Едо́м іменова́ся, є́же глаго́леться разжже́ніє душі́ любогріхо́вния. І́ова на гно́їщі сли́шавши, о душе́ моя́, оправда́вшагося, того́ му́жеству не поревнова́ла єси́, тве́рдаго не імі́ла єси́ предложе́нія, во всіх яже ві́си, і ї́миже іскуси́лася єси́, но яви́лася єси́ нетерпіли́ва. І́же пе́рвіє на престо́лі, наг ни́ні на гно́їщі гно́єн; мно́гий в ча́діх і сла́вний, безча́ден і бездо́мок напра́сно: пала́ту у́бо гно́їще, і би́серіє стру́пи вміня́ше. Ца́рским досто́їнством, вінце́м і багряни́цею оді́ян, многоимі́нний челові́к і првdний, бога́тством кипя́ і ста́ди, внеза́пу бога́тства, сла́ви ца́рства обнища́в лиши́ся. А́ще пра́веден б'я́ше он, і непоро́чен па́че всіх, і не убіже́ ловле́нія льсти́ваго і сі́ті: ти же гріхолюби́ва су́щи, окая́нная душе́, что сотвори́ши, а́ще чесо́му о недові́домих случи́ться найти́ тебі́? Ті́ло оскверни́ся, дух окаля́ся, весь острупи́хся; но я́ко врач Христе́, обоя́ покая́нієм мої́м уврачу́й, оми́й, очи́сти, покажи́ Спа́се мой, па́че сні́га чисті́йша. Ті́ло Твоє́ і Кров распина́ємий о всіх положи́л єси́ Сло́ве: ті́ло у́бо, да м'я обнови́ши: Кров, да оми́єши м'я: дух же пре́дал єси́, да м'я приведе́ши Христе́, Твоєму́ Роди́телю. Соді́лал єси́ спасе́ніє посреді́ землі́ Ще́дре, да спасе́мся. во́лею на дре́ві расп'я́лся єси́. єде́м затворе́нний отве́рзеся, го́рняя і до́льняя твар, язи́ци всі спасе́ни покланя́ються Тебі́. Да бу́деть мі купі́ль, Кров із ребр Твої́х, вку́пі і питіє́, істочи́вшеє во́ду оставле́нія, да обою́ду очища́юся, помазу́яся і пія́: я́ко пома́заніє і питіє́ Сло́ве, живото́чная Твоя́ словеса́. Наг єсьм черто́га, наг єсьм і бра́ка, ку́пно і ве́чері: світи́льник угасе́, я́ко безеле́йний, черто́г заключи́ся мні сп'я́щу, ве́черя сніде́ся: аз же по руку́ і но́гу свя́зан, вон низве́ржен єсьм. Ча́шу Це́рков стяжа́, ре́бра Твоя́ живоно́сная, із ни́хже сугу́бия нам істочи́ то́ки, оставле́нія і ра́зума, во о́браз дре́вняго і но́ваго двої́х вку́пі заві́тов, Спа́се наш. Вре́м'я живота́ моєго́ ма́ло, і іспо́лнено болі́зней і лука́вства; но в покая́нії м'я прийми́, і в ра́зум призови́, да не бу́ду стяжа́ніє, ні бра́шно чужде́му, Спа́се, Сам м'я уще́дри. Високоглаго́лив ни́ні єсьм, жесто́к же і се́рдцем, вотще́ і всу́є, да не с фарісе́ем осу́диши м'я, па́че же митаре́во смире́ніє пода́ждь мі єди́не Ще́дре, Правосу́де, і сему́ м'я сочисли́. Согріши́х, досади́в сосу́ду пло́ті моєя́, вім Ще́дре; но в покая́нії м'я прийми́, і в ра́зум призови́, да не бу́ду стяжа́ніє, ні бра́шно чужде́му, Спа́се, Сам м'я уще́дри. Самоистука́н бих страстьми́, ду́шу мою́ вредя́ Ще́дре, но в покая́нії м'я прийми́, і в ра́зум призови́, да не бу́ду стяжа́ніє, ні бра́шно чужде́му, Спа́се, Сам м'я уще́дри. Не послу́шах гла́са Твоєго́, преслу́шах писа́ніє Твоє́ законополо́жника; но в покая́нії м'я прийми́, і в ра́зум призови́, да не бу́ду стяжа́ніє, ні бра́шно чужде́му, Спа́се, Сам м'я уще́дри. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Безпло́тних жи́тельство в пло́ті преходя́щи, благода́ть преподо́бная к Бо́гу ве́лію воі́стинну прия́ла єси́, ві́рно о чту́щих тя предста́тельствуй. ті́мже мо́лим тя, от вся́ких напа́стей і нас моли́твами твої́ми ізба́ви. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Вели́ких безмі́стій во глубину́ низве́дшися, неодержи́ма била́ єси́, но востекла́ єси́ по́мислом лу́чшим, ко кра́йній дія́ньми я́ві доброді́телі пресла́вно, а́нгельськоє єстество́, Марі́є, удиви́вши. Андрію: Преподо́бне о́тче Андре́є, моли́ Бо́га о нас. Андре́є, оте́чеськая похвало́, моли́твами твої́ми не преста́й моля́ся, предстоя́ Тро́йці преБо́же́ственній, я́ко да ізба́вимся муче́нія, любо́вію предста́теля тя Бо́же́ственнаго всеблаже́нне призива́ющії, кри́ту удобре́ніє. Сла́ва, Тро́їчен: Неразді́льноє существо́м, несли́тноє ли́ці Богосло́влю Тя, Тро́їчеськоє Єди́но Бо́жество́, я́ко єдиноца́рственноє і сопресто́льноє, вопію́ Ті піснь вели́кую, в ви́шніх трегу́бо пісносло́вимую. І ни́ні, Богоро́дичен: І ражда́єши, і ді́вствуєши, і пребива́єши обою́ду єстество́м Ді́ва; Рожде́йся обновля́єть зако́ни єстества́, утро́ба же ражда́єть, не ражда́ющая. Бог іді́же хо́щеть, побіжда́ється єстества́ чин, твори́ть бо єли́ка хо́щеть.
|
Пёснь є7.
|
Пісня 5
|
|
Їрм0съ: T нощи2 ќтренююща, чlвэколю1бче, просвэти2 молю1сz, и3 настaви и3 менE на повелBніz тво‰: и3 научи1 мz сп7се, твори1ти в0лю твою2.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Въ нощи2 житіE моE преид0хъ при1снw, тьмa бо бhсть и3 глубокA мнЁ мглA, н0щь грэхA: но ћкw днE сhна сп7се покажи1 мz. Рувjма подражaz њкаsнный ѓзъ, содёzхъ беззак0нный и3 законопрестyпный совётъ на бGа вhшнzго, њскверни1въ л0же моE, ћкw џтчее џнъ. И#сповёдаюсz тебЁ хrтE цRю2, согрэши1хъ, согрэши1хъ, ћкw прeжде їHсифа брaтіz продaвшіи, чистоты2 пл0дъ и3 цэломyдріz. T ср0дникwвъ прaведнаz душA свzзaсz, продaсz въ раб0ту слaдкій, во w4бразъ гDнь: тh же всS душE, продалaсz є3си2 ѕлhми твои1ми. ЇHсифа прaведнагw и3 цэломyдреннагw ўмA подражaй њкаsннаz, и3 неискyснаz душE, и3 не њсквернsйсz безсловeсными стремлeньми при1снw беззак0ннующи. Ѓще и3 въ р0вэ поживE и3ногдA їHсифъ, вLко гDи, но во w4бразъ погребeніz и3 востaніz твоегw2: ѓзъ же что2 тебЁ когдA сицев0е принесY; Мwmсeовъ слhшала є3си2 ковчeжецъ душE, водaми, волнaми носи1мъ рёчными, ћкw въ черт0зэ дрeвле бёгающій дёла г0рькагw совёта фараwни1тска. Ѓще б†бы слhшала є3си2, ўбивaющыz и3ногдA безвозрaстное мyжеское, душE nкаsннаz, цэломyдріz дэsніе, нhнэ ћкw вели1кій мwmсeй, сси2 премyдрость. Ћкw мwmсeй вели1кій є3гЂптzнина, ўмA ўzзви1вши nкаsннаz, не ўби1ла є3си2 душE: и3 кaкw всели1шисz, глаг0ли, въ пустhню страстeй покаsніемъ; Въ пустhню всели1сz вели1кій мwmсeй, грzди2 ќбw подражaй тогw2 житіE, да и3 въ купинЁ бGоzвлeніz душE, въ видёніи бyдеши. Мwmсeовъ жeзлъ воwбражaй душE, ўдарsющій м0ре, и3 њгустэвaющій глубинY, во w4бразъ кrтA б9eственнагw: и4мже м0жеши и3 ты2 вели6каz соверши1ти. ҐарHнъ приношaше џгнь бGу, непор0чный, нелeстный: но nфни2 и3 фінеeсъ, ћкw ты2 душE, приношaху чуждeе бGу њсквернeнное житіE. Ћкw тsжкій нрaвомъ, фараHну г0рькому бhхъ вLко, їанни2, и3 їамври2, душeю и3 тёломъ, и3 погружeнъ ўм0мъ: но помози1 ми. Кaломъ смэси1хсz њкаsнный ўм0мъ, њмhй мS вLко, бaнею мои1хъ слeзъ, молю1 тz, пл0ти моеS nдeжду ўбэли1въ ћкw снёгъ. Ѓще и3спытaю мо‰ дэлA сп7се, всsкаго человёка превозшeдша грэхaми себE зрю2, ћкw рaзумомъ мyдрствуzй согрэши1хъ, не невёдэніемъ. Пощади2 пощади2 гDи, создaніе твоE, согрэши1хъ, њслaби ми2, ћкw є3стеств0мъ чcтый сaмъ сhй є3ди1нъ, и3 и4нъ рaзвэ тебE никт0же є4сть кромЁ сквeрны. МенE рaди бGъ сhй, воwбрази1лсz є3си2 въ мS, показaлъ є3си2 чудесA, и3сцэли1въ прокажє1нныz, и3 разслaбленнаго стzгнyвъ, кровоточи1выz т0къ ўстaвилъ є3си2 сп7се, прикосновeніемъ ри1зъ. Кровоточи1вую подражaй nкаsннаz душE, притецы2 ўдержи2 nмeты хrтHвы, да и3збaвишисz рaнъ, и3 ўслhшиши t негw2: вёра твоS сп7сe тz. Ни1зу сничaщую подражaй q душE, пріиди2, припади2 къ ногaма ї}совыма, да тS и3спрaвитъ, и3 да х0диши прaвw стєзи2 гDни. Ѓще и3 клaдzзь є3си2 глуб0кій вLко, и3сточи1 ми в0ду и3з8 пречи1стыхъ твои1хъ жи1лъ, да ћкw самарzнhнz, не ктомY піsй жaжду: жи1зни бо струи6 и3сточaеши. Сілwaмъ да бyдутъ ми2 слeзы мо‰, вLко гDи, да ўмhю и3 ѓзъ зBницы сeрдца, и3 ви1жду тS ќмнw, свёта превёчна. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Несравнeннымъ желaніемъ всебогaтаz, дрeву возжелёвши поклони1тисz жив0тному, спод0биласz є3си2 желaніz, спод0би ќбw и3 менE ўлучи1ти вhшніz слaвы. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Струи6 їoрд†нскіz прешeдши, њбрэлA є3си2 пок0й безболёзненный, пл0ти слaсти и3збэжaвши, є3sже и3 нaсъ и3зми2 твои1ми мlтвами прпdбнаz. Ґндрeю: Прпdбне џтче ґндрeе, моли2 бGа њ нaсъ. Ћкw пaстырей и3зрsднэйша, ґндрeе премyдре, и3збрaнна сyща тS, люб0вію вeлію и3 стрaхомъ молю2, твои1ми мlтвами сп7сeніе ўлучи1ти, и3 жи1знь вёчную. Слaва, трbченъ: ТS трbце слaвимъ, є3ди1наго бGа: с™ъ, с™ъ, с™ъ є3си2 џ§е, сн7е и3 дш7е, пр0стое существо2, є3ди1нице при1снw покланsемаz. И# нhнэ, бGор0диченъ: И#з8 тебE њблечeсz въ моE смэшeніе, нетлённаz, безмyжнаz м™и дв7о, бGъ создaвый вёки, и3 соедини2 себЁ чlвёческое є3стество2.
|
Ірмос: От нощі́ у́тренююща, Человіколю́бче, просвіти́, молю́ся, і наста́ви і мене́ на повелі́нія Твоя́; і научи́ м'я, Спа́се, твори́ти во́лю Твою́.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. В нощі́ житіє́ моє́ прейдо́х при́сно, тьма бо бисть і глубока́ мні мгла, нощ гріха; но я́ко дне си́на, Спа́се, покажи́ м'я. Руви́ма подража́я окая́нний аз, соді́ях беззако́нний і законопресту́пний сові́т на Бо́га Ви́шняго, оскверни́в ло́же моє́, я́ко о́тчеє он. Іспові́даюся Тебі́, Христе́ Царю́, согріши́х, согріши́х, я́ко пре́жде Іо́сифа бра́тія прода́вшії, чистоти́ плод і цілому́дрія. От сро́дников пра́ведная душа́ связа́ся, прода́ся в рабо́ту сла́дкий, во о́браз Госпо́день: ти же вся, душе́, продала́ся єси́ зли́ми твої́ми. Іо́сифа пра́веднаго і цілому́дреннаго ума́ подража́й окая́нная, і неіску́сная, душе́, і не оскверня́йся безслове́сними стремле́ньми при́сно беззако́ннующи. А́ще і в ро́ві поживе́ іногда́ Іо́сиф, Влади́ко Го́споди, но во о́браз погребе́нія і воста́нія Твоєго́; аз же что Тебі́ когда́ сицево́є принесу́? Моїсе́йов сли́шала єси́ ковче́жець душе́, вода́ми, волна́ми носи́м рі́чними, я́ко в черто́зі дре́вле бі́гающий ді́ла го́ркаго сові́та фараони́тська. А́ще ба́би сли́шала єси́, убива́ющия іногда́ безвозра́стноє му́жеськоє, душе́ окая́нная, цілому́дрія дія́ніє, ни́ні я́ко вели́кий Моїсе́й, сси прему́дрость. Я́ко Моїсе́й вели́кий єги́птянина, ума́ уязви́вши окая́нная, не уби́ла єси́ душе́: і ка́ко всели́шися, глаго́ли, в пусти́ню страсте́й покая́нієм; В пусти́ню всели́ся вели́кий Моїсе́й, гряди́ у́бо подража́й того́ житіє́, да і в купині́ Богоявле́нія душе́, в виді́нії бу́деши. Моїсе́йов жезл вообража́й душе́, ударя́ющий мо́ре, і огустіва́ющий глубину́, во о́браз Креста́ Бо́же́ственнаго: і́мже мо́жеши і ти вели́кая соверши́ти. Ааро́н приноша́ше огнь Бо́гу, непоро́чний, неле́стний; но Офни́ і Фінеє́с, я́ко ти, душе́, приноша́ху чужде́є Бо́гу оскверне́нноє житіє́. Я́ко тя́жкий нра́вом, фарао́ну го́ркому бих, Влади́ко, Іанни́, і Іамври́, душе́ю і ті́лом, і погруже́н умо́м; но помози́ мі. Ка́лом сміси́хся окая́нний умо́м, оми́й м'я, Влади́ко, ба́нею мої́х слез, молю́ Тя, пло́ті моєя́ оде́жду убіли́в я́ко сніг. А́ще іспита́ю моя́ діла́, Спа́се, вся́каго челові́ка превозше́дша гріха́ми себе́ зрю, я́ко ра́зумом му́дрствуяй согріши́х, не неві́дінієм. Пощади́, пощади́ Го́споди, созда́ніє Твоє́, согріши́х, осла́би мі, я́ко єстество́м чи́стий Сам сий єди́н, і ін ра́зві Тебе́ нікто́же єсть кромі́ скве́рни. Мене́ ра́ди Бог сий, вообрази́лся єси́ в м'я, показа́л єси́ чудеса́, ісціли́в прокаже́нния, і разсла́бленнаго стягну́в, кровоточи́вия ток уста́вил єси́, Спа́се, прикоснове́нієм риз. Кровоточи́вую подража́й, окая́нная душе́, притеци́ удержи́ оме́ти Христо́ви, да ізба́вишися ран, і усли́шиши от Него́: ві́ра твоя́ спасе́ тя. Ни́зу снича́щую подража́й, о душе́, прийди́, припади́ к нога́ма Ісу́совима, да тя іспра́вить, і да хо́диши пра́во стезі́ Госпо́дні. А́ще і кла́дязь єси́ глубо́кий, Влади́ко, істочи́ мі во́ду із пречи́стих Твої́х жил, да я́ко самаряни́ня, не ктому́ пія́й жа́жду: жи́зні бо струї́ істоча́єши. Силоа́м да бу́дуть мі сле́зи моя́, Влади́ко Го́споди, да уми́ю і аз зі́ниці се́рдця, і ви́жду Тя у́мно, Сві́та Преві́чна. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Несравне́нним жела́нієм всебога́тая, Дре́ву возжелі́вши поклони́тися живо́тному, сподо́билася єси́ жела́нія, сподо́би у́бо і мене́ улучи́ти ви́шнія сла́ви. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Струи́ Іорда́нськия преше́дши, обріла́ єси́ поко́й безболі́зненний, пло́ті сла́сти ізбіжа́вши, єя́же і нас ізми́ твої́ми моли́твами, преподо́бная. Андрію: Преподо́бне о́тче Андре́є, моли́ Бо́га о нас. Я́ко па́стирей ізря́днійша, Андре́є прему́дре, ізбра́нна су́ща тя, любо́вію ве́лію і стра́хом молю́, твої́ми моли́твами спасе́ніє улучи́ти, і жизнь ві́чную. Сла́ва, Тро́йчен: Тя Тро́йце сла́вим, Єди́наго Бо́га: Свят, Свят, Свят єси́, О́тче, Си́не і Ду́ше, про́стоє Существо́, Єди́нице при́сно покланя́ємая. І ни́ні, Богоро́дичен: Із Тебе́ облече́ся в моє́ сміше́ніє, нетлі́нная, безму́жная Ма́ти Ді́во, Бог созда́вий ві́ки, і соєдини́ Себі́ челові́чеськоє єстество́.
|
Пёснь ѕ7.
|
Пісня 6
|
|
Їрм0съ: Возопи1хъ всёмъ сeрдцемъ мои1мъ къ щeдрому бGу, и3 ўслhша мS t ѓда преисп0днzгw, и3 возведE t тли2 жив0тъ м0й.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Слeзы сп7се џчію моє1ю, и3 и3з8 глубины2 воздых†ніz чи1стэ приношY, вопію1щу сeрдцу: б9е, согрэши1хъ ти2 њчи1сти мS. Ўклони1ласz є3си2 душE, t гDа твоегw2, ћкоже даfaнъ и3 ґвірHнъ: но пощади2, воззови2 и3з8 ѓда преисп0днzгw, да не пр0пасть земнaz тебE покрhетъ. Ћкw ю4ница душE разсвирёпэвшаz, ўпод0биласz є3си2 є3фрeму, ћкw сeрна t тенeтъ сохрани2 житіE, впери1вши дэsніемъ ќмъ, и3 зрёніемъ. РукA нaсъ мwmсeова да ўвёритъ душE, кaкw м0жетъ бGъ прокажeнное житіE ўбэли1ти, и3 њчи1стити: и3 не tчaйсz самA себE, ѓще и3 прокажeнна є3си2. ВHлны сп7се прегрэшeній мои1хъ ћкw въ м0ри чермнёмъ возвращaющесz, покрhша мS внезaпу, ћкw є3гЂптzны и3ногдA, и3 трістaты. Неразyмное душE произволeніе и3мёла є3си2, ћкw прeжде ї}ль: б9eственныz бо мaнны предсуди1ла є3си2 безсловeснw, любослaстное страстeй њб8zдeніе. Кладенцы2 душE, предпочлA є3си2 хананeйскихъ мhслей, пaче жи1лы кaмене, и3з8 негHже премyдрости рэкA, ћкw чaша проливaетъ т0ки бGосл0віz. Свин†z мzсA и3 котлы2, и3 є3гЂпетскую пи1щу, пaче небeсныz предсуди1ла є3си2 душE моS, ћкоже дрeвле неразyмніи лю1діе въ пустhни. Ћкw ўдaри мwmсeй рaбъ тв0й жезл0мъ кaмень, њбрaзнw животвори6ваz рє1бра тво‰ проwбразовaше, и3з8 ни1хже вси2 питіE жи1зни сп7се, почерпaемъ. И#спытaй душE и3 смотрsй, ћкоже їисyсъ наvи1нъ њбэтовaніz зeмлю, каковA є4сть, и3 всели1сz въ ню2 бlгозак0ніемъ. Востaни и3 побори2, ћкw їисyсъ ґмали1ка, плотск‡z стр†сти, и3 гаваwнjты, лє1стныz п0мыслы при1снw побэждaющи. Преиди2 врeмене текyщее є3стество2, ћкw прeжде ковчeгъ, и3 земли2 џныz бyди во њдержaніи њбэтовaніz душE, бGъ повелэвaетъ. Ћкw сп7слъ є3си2 петрA, возопи1вша сп7си2, предвари1въ мS сп7се t ѕвёрz и3збaви, простeръ твою2 рyку, и3 возведи2 и3з8 глубины2 грэх0вныz. Пристaнище тS вёмъ ўти1шное, вLко, вLко хrтE: но t незаходи1мыхъ глуби1нъ грэхA, и3 tчazніz мS предвари1въ и3збaви. Ѓзъ є4смь, сп7се, ю4же погуби1лъ є3си2 дрeвле цaрскую дрaхму: но вжeгъ свэти1льникъ п®тeчу твоего2 сл0ве, взыщи2 и3 њбрsщи тв0й w4бразъ. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Да страстeй плaмень ўгаси1ши, слeзъ к†пли и3сточи1ла є3си2 при1снw марjе, душeю распалaема, и4хже бlгодaть подaждь и3 мнЁ твоемY рабY. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Безстрaстіе нбcное стzжaла є3си2, крaйнимъ на земли2 житіeмъ мaти. тёмже тебE пою1щымъ, t страстeй и3збaвитисz мlтвами твои1ми, моли1сz. Ґндрeю: Прпdбне џтче ґндрeе, моли2 бGа њ нaсъ. Кри1тскаго тS пaстырz, и3 предсэдaтелz, и3 вселeнныz мlтвенника вёдый, притекaю ґндрeе, и3 вопію1 ти: и3зми1 мz џтче, и3з8 глубины2 грэхA. Слaва, трbченъ: Трbца є4смь пр0ста, нераздёльна, раздёльна ли1чнэ, и3 є3ди1ница є4смь є3стеств0мъ соединeна, nц7ъ глаг0летъ, и3 сн7ъ, и3 б9eственный д¦ъ. И# нhнэ, бGор0диченъ: Ўтр0ба твоS бGа нaмъ роди2, воwбражeна по нaмъ: є3г0же ћкw создaтелz всёхъ, моли2 бцdе, да мlтвами твои1ми њправди1мсz.
|
Ірмос: Возопи́х всім се́рдцем мої́м к ще́дрому Бо́гу, і усли́ша м'я от а́да преіспо́дняго, і возведе́ от тлі живо́т мой.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Сле́зи, Спа́се, о́чію моє́ю, і із глубини́ воздиха́нія чи́сті приношу́, вопію́щу се́рдцю: Бо́же, согріши́х Ті, очи́сти м'я. Уклони́лася єси́, душе́, от Го́спода твоєго́, я́коже Дафа́н і Авіро́н; но пощади́, воззови́ із а́да преіспо́дняго, да не про́пасть земна́я тебе́ покри́єть. Я́ко ю́ниця, душе́ разсвирі́півшая, уподо́билася єси́ Єфре́му, я́ко се́рна от тене́т сохрани́ житіє́, впери́вши дія́нієм ум, і зрі́нієм. Рука́ нас Моїсе́йова да уві́рить, душе́, ка́ко мо́жеть Бог прокаже́нноє житіє́ убіли́ти і очи́стити; і не отча́йся сама́ себе́, а́ще і прокаже́нна єси́. Во́лни, Спа́се, прегріше́ній мої́х, я́ко в мо́рі Чермні́м возвраща́ющеся, покри́ша м'я внеза́пу, я́ко єги́птяни іногда́, і тріста́ти. Неразу́мноє, душе́, проізволе́ніє імі́ла єси́, я́ко пре́жде Ізра́їль; Бо́же́ственния бо ма́нни предсуди́ла єси́ безслове́сно, любосла́стноє страсте́й об'яде́ніє. Кладенці́, душе́, предпочла́ єси́ ханане́йських ми́слей, па́че жи́ли ка́мене, із него́же прему́дрости ріка́, я́ко ча́ша пролива́єть то́ки богосло́вія. Свина́я м'яса́ і котли́, і єги́петскую пи́щу, па́че небе́сния предсуди́ла єси́, душе́ моя́, я́коже дре́вле неразу́мнії лю́діє в пусти́ні. Я́ко уда́ри Моїсе́й, раб Твой, жезло́м ка́мень, обра́зно животворі́вая ре́бра Твоя́ прообразова́ше, із ни́хже всі питіє́ жи́зні, Спа́се, почерпа́єм. Іспита́й, душе́, і смотря́й, я́коже Ісу́с Нави́н обітова́нія зе́млю, какова́ єсть, і всели́ся в ню благозако́нієм. Воста́ни і побори́, я́ко Ісу́с Амали́ка, плотські́я стра́сті, і гаваоні́ти, ле́стния по́мисли при́сно побіжда́ющи. Прейди́ вре́мене теку́щеє єстество́, я́ко пре́жде ковче́г, і землі́ о́ния бу́ди во одержа́нії обітова́нія, душе́, Бог повеліва́єть. Я́ко спасл єси́ Петра́, возопи́вша, спаси́, предвари́в м'я, Спа́се, от зві́ря ізба́ви, просте́р Твою́ ру́ку, і возведи́ із глубини́ гріхо́вния. Приста́нище Тя вім ути́шноє, Влади́ко, Влади́ко Христе́; но от незаходи́мих глуби́н гріха́, і отча́янія м'я предвари́в ізба́ви. Аз єсьм, Спа́се, ю́же погуби́л єси́ дре́вле ца́рскую дра́хму; но вжег світи́льник Предте́чу Твоєго́, Сло́ве, взищи́ і обря́щи Твой о́браз. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Да страсте́й пла́мень угаси́ши, слез ка́плі істочи́ла єси́ при́сно, Марі́є, душе́ю распаля́єма, ї́хже благода́ть пода́ждь і мні, твоєму́ рабу́. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Безстра́стіє Небе́сноє стяжа́ла єси́, кра́йнім на землі́ житіє́м, ма́ти. Ті́мже тебе́ пою́щим, от страсте́й ізба́витися моли́твами твої́ми, моли́ся. Андрію: Преподо́бне о́тче Андре́є, моли́ Бо́га о нас. Кри́тськаго тя па́стиря, і предсіда́теля, і вселе́нния моли́твенника ві́дий, притека́ю Андре́є, і вопію́ ті: ізми́ м'я о́тче, із глубини́ гріха́. Сла́ва, Тро́їчен: Тро́йця єсьм Про́ста, Неразді́льна, разді́льна Ли́чні, і Єди́ниця єсьм Єстество́м соєдине́на, Оте́ць глаго́леть, і Син, і Бо́же́ственний Дух. І ни́ні, Богоро́дичен: Утро́ба Твоя́ Бо́га нам роди́, воображе́на по нам: Єго́же я́ко Созда́теля всіх, моли́ Богоро́дице, да моли́твами Твої́ми оправди́мся.
|
Кондaкъ, глaсъ ѕ7:
|
Кондак, глас 6
|
|
ДушE моS, душE моS, востaни, что2 спи1ши; конeцъ приближaетсz, и3 и4маши смути1тисz: воспрzни2 ќбw, да пощади1тъ тS хrт0съ бGъ, вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй.
|
Душе́ моя́, душе́ моя́, воста́ни, что спи́ши? Коне́ць приближа́ється, і і́маши смути́тися; воспряни́ у́бо, да пощади́ть тя Христо́с Бог, везді́ сий і вся ісполня́яй.
|
Јкосъ:
|
Ікос
|
|
Хrт0во врачевство2 ви1дz tвeрсто, и3 t сегw2 ґдaму и3стекaющее здрaвіе, пострадA, ўzзви1сz діaволъ, и3 ћкw бёдствуz рыдaше, и3 свои1мъ другHмъ возопи2: что2 сотворю2 сн7у мRjину, ўбивaетъ мS виfлеeмлzнинъ, и4же вездЁ сhй, и3 вс‰ и3сполнszй.
|
Хрито́во врачевство́ ви́дя отве́рсто, і от Сего́ Ада́му істека́ющеє здра́віє, пострада́, уязви́ся дия́вол, і я́ко бі́дствуя рида́ше, і свої́м друго́м возопи́: что сотворю́ Си́ну Марі́їну, убива́єть м'я Вифлеє́млянин, І́же везді́ сий, і вся ісполня́яй.
|
Пёснь з7.
|
Пісня 7
|
|
Їрм0съ: Согрэши1хомъ, беззак0нновахомъ, непрaвдовахомъ пред8 тоб0ю, нижE соблюд0хомъ, нижE сотвори1хомъ, ћкоже заповёдалъ є3си2 нaмъ: но не предaждь нaсъ до концA, nтцє1въ б9е.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Согрэши1хъ, беззак0нновахъ, и3 tверг0хъ зaповэдь твою2, ћкw во грэсёхъ произвед0хсz и3 приложи1хъ ћзвамъ стрyпы себЁ: но сaмъ мS поми1луй, ћкw бlгоутр0бенъ, nтцє1въ б9е. Т†йнаz сeрдца моегw2 и3сповёдахъ тебЁ судіи2 моемY, ви1ждь моE смирeніе, ви1ждь и3 ск0рбь мою2, и3 вонми2 судY моемY нhнэ, и3 сaмъ мS поми1луй, ћкw бlгоутр0бенъ, nтцє1въ б9е. Саyлъ и3ногдA ћкw погуби2 nтцA своегw2 душE nсл‰та, внезaпу цrтво њбрёте къ прослyтію: но блюди2, не забывaй себE, скHтскіz п0хwти тво‰ произв0ливши пaче цrтва хrт0ва. Дв7дъ и3ногдA бGоoтeцъ, ѓще и3 согрэши2 сугyбw душE моS, стрэл0ю ќбw ўстрэлeнъ бhвъ прелюбодёйства, копіeмъ же плэнeнъ бhвъ ўбjйства томлeніемъ: но ты2 самA тzжчaйшими дёлы недyгуеши, самох0тными стремлeньми. Совокупи2 ќбw дв7дъ и3ногдA беззак0нію беззак0ніе: ўбjйству же любодёйство раствори1въ, покаsніе сугyбое показA ѓбіе: но самa ты лук†внэйшаz душE содёлала є3си2, не покazвшисz бGу. Дв7дъ и3ногдA воwбрази2, списaвъ ћкw на їкHнэ пёснь, є4юже дэsніе њбличaетъ, є4же содёz, зовhй: поми1луй мS. тебё бо є3ди1ному согрэши1хъ всёхъ бGу, сaмъ њчи1сти мS. КівHтъ ћкw ношaшесz на колесни1цэ, зaнъ џный, є3гдA преврaщшусz тельцY, т0чію коснyсz, б9іимъ и3скуси1сz гнёвомъ: но тогw2 дерзновeніz ўбэжaвши душE, почитaй б9eствєннаz чeстнэ. Слhшала є3си2 ґвессалHма, кaкw на є3стество2 востA; познaла є3си2 тогw2 сквє1рнаz дэ‰ніz, и4миже њскверни2 л0же дв7да nтцA: но ты2 подражaла є3си2 тогw2 стр†стнаz и3 любосл†стнаz стремлє1ніz. Покори1ла є3си2 нераб0тное твоE дост0инство тёлу твоемY: и3н0го бо ґхітофeла њбрётши врагA, душE, снизшлA є3си2 сегw2 совётwмъ: но сі‰ разсhпа сaмъ хrт0съ, да ты2 всsкw сп7сeшисz. СоломHнъ чyдный, и3 бlгодaти премyдрости и3сп0лненный, сeй лукaвое и3ногдA пред8 бGомъ сотвори1въ, tступи2 t негw2: є3мyже ты2 проклsтымъ твои1мъ житіeмъ, душE ўпод0биласz є3си2. Сластьми2 влек0мь страстeй свои1хъ њсквернsшесz, ўвы2 мнЁ, рачи1тель премyдрости, рачи1тель блyдныхъ жeнъ, и3 стрaненъ t бGа: є3г0же ты2 подражaла є3си2 ўм0мъ q душE, сладострaстьми сквeрными. Ровоaму поревновaла є3си2 не послyшавшему совёта џ§а, кyпнw же и3 ѕлёйшему рабY їеровоaму, прeжнему tстyпнику душE: но бёгай подражaніz, и3 зови2 бGу: согрэши1хъ, ўщeдри мS. Ґхаaвwвымъ поревновaла є3си2 сквeрнамъ, душE моS, ўвы2 мнЁ, былA є3си2 плотски1хъ сквeрнъ пребывaлище, и3 сосyдъ срaмленъ страстeй: но и3з8 глубины2 твоеS воздохни2, и3 глаг0ли бGу грэхи2 тво‰. Попали2 и3ліA и3ногдA двaщи пzтьдесsтъ їезавeлиныхъ, є3гдA ст{дныz прор0ки погуби2, во њбличeніе ґхаaвово: но бёгай подражaніz двою2 душE, и3 ўкрэплsйсz. Заключи1сz тебЁ нб7о душE, и3 глaдъ б9ій пости1же тS: є3гдA и3ліи2 fесвjтzнина ћкоже ґхаaвъ, не покори1сz словесє1мъ и3ногдA: но сарaфfіи ўпод0бивсz, напитaй прbр0чу дyшу. Манассjева собралA є3си2 согрэшє1ніz и3зволeніемъ, постaвльши ћкw мeрзwсти стр†сти, и3 ўмн0живши душE негодовaніе: но тогw2 покаsнію ревнyющи тeплэ, стzжи2 ўмилeніе. Припaдаю ти2, и3 приношY тебЁ, ћкоже слeзы глаг0лы мо‰: согрэши1хъ, ћкw не согрэши2 блудни1ца, и3 беззак0нновахъ, ћкw и4ный никт0же на земли2: но ўщeдри вLко, творeніе твоE, и3 воззови1 мz. Погреб0хъ w4бразъ тв0й, и3 растли1хъ зaповэдь твою2, всS помрачи1сz добр0та, и3 страстьми2 ўгаси1сz, сп7се, свэщA: но ўщeдривъ воздaждь ми2 ћкоже поeтъ дв7дъ, рaдованіе. Њбрати1сz, покaйсz, tкрhй сокровє1ннаz, глаг0ли бGу вс‰ вёдущему: ты2 вёси мо‰ т†йнаz, є3ди1не сп7се: но сaмъ мS поми1луй, ћкоже поeтъ дв7дъ по млcти твоeй. И#счез0ша днjе мои2, ћкw с0ніе востаю1щагw: тёмже ћкw є3зекjа слезю2 на л0жи моeмъ, приложи1тисz мнЁ лётwмъ животA. но кjй и3сaіа предстaнетъ тебЁ душE, ѓще не всёхъ бGъ; Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Возопи1вши къ пречcтэй бGом™ри, пeрвэе tри1нула є3си2 неи1стовство страстeй, нyжно стужaющихъ, и3 посрами1ла є3си2 врагA запeншаго: но дaждь нhнэ п0мощь t ск0рби, и3 мнЁ рабY твоемY. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Е#г0же возлюби1ла є3си2, є3г0же возжелёла є3си2, є3гHже рaди пл0ть и3знури1ла є3си2 прпdбнаz, моли2 нhнэ хrтA њ рабёхъ: ћкw да млcтивъ бhвъ всBмъ нaмъ, ми1рное состоsніе дaруетъ почитaющымъ є3го2. Ґндрeю: Прпdбне џтче ґндрeе, моли2 бGа њ нaсъ. На кaмени мS вёры мlтвами твои1ми ўтверди2 џтче, стрaхомъ мS б9eственнымъ њграждaz, и3 покаsніе ґндрeе, подaждь ми2, молю1сz ти2: и3 и3збaви мS t сёти врагHвъ и4щущихъ мS. Слaва, трbченъ: Трbце пр0стаz, нераздёльнаz, є3диносyщнаz, и3 є3стество2 є3ди1но, свётове, и3 свётъ, и3 с™а три2, и3 є3ди1но с™о поeтсz бGъ трbца: но восп0й, прослaви, жив0тъ и3 животы2, душE, всёхъ бGа. И# нhнэ, бGор0диченъ: Поeмъ тS, бlгослови1мъ тS, покланsемсz ти2 бGороди1тельнице, ћкw нераздёльныz трbцы породилA є3си2 є3ди1наго хrтA бGа и3 самA tвeрзла є3си2 нaмъ сyщымъ на земли2 нбcнаz.
|
Ірмос: Согріши́хом, беззако́нновахом, непра́вдовахом пред Тобо́ю, ніже́ соблюдо́хом, ніже́ сотвори́хом, я́коже запові́дал єси́ нам; но не преда́ждь нас до конця́, отце́в Бо́же.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Согріши́х, беззако́нновах, і отверго́х за́повідь Твою́, я́ко во грісі́х проізведо́хся і приложи́х я́звам стру́пи себі́; но Сам м'я поми́луй, я́ко Благоутро́бен, отце́в Бо́же. Та́йная се́рдця моєго́ іспові́дах Тебі́, Судії́ моєму́, виждь моє́ смире́ніє, виждь і скорб мою́, і воньми́ суду́ моєму́ ни́ні, і Сам м'я поми́луй, я́ко Благоутро́бен, отце́в Бо́же. Сау́л іногда́ я́ко погуби́ отця́ своєго́, душе́, осля́та, внеза́пу ца́рство обрі́те к прослу́тію; но блюди́, не забива́й себе́, ско́тськия по́хоті твоя́ проізво́ливши па́че Ца́рства Христо́ва. Дави́д іногда́ Богооте́ць, а́ще і согріши́ сугу́бо, душе́ моя́, стріло́ю у́бо устріле́н бив прелюбоді́йства, копіє́м же пліне́н бив уби́йства томле́нієм; но ти сама́ тяжча́йшими ді́ли неду́гуєши, самохо́тними стремле́ньми. Совокупи́ у́бо Дави́д іногда́ беззако́нію беззако́ніє: уби́йству же любоді́йство раствори́в, покая́ніє сугу́боє показа́ а́біє; но сама́, ти лука́внійшая душе́, соді́лала єси́, не пока́явшися Бо́гу. Дави́д іногда́ вообрази́, списа́в я́ко на іко́ні піснь, є́юже дія́ніє облича́єть, є́же соді́я, зови́й: поми́луй м'я. Тебі́ бо Єди́ному согріши́х всіх Бо́гу, Сам очи́сти м'я. Киво́т я́ко ноша́шеся на колесни́ці, зан о́ний, єгда́ превра́щшуся тельцю́, то́чію косну́ся, Божиїм іскуси́ся гні́вом; но того́ дерзнове́нія убіжа́вши, душе́, почита́й Бо́же́ственная че́стні. Сли́шала єси́ Авессало́ма, ка́ко на єстество́ воста́; позна́ла єси́ того́ скве́рная дія́нія, ї́миже оскверни́ ло́же Дави́да отця́; но ти подража́ла єси́ того́ стра́стная і любосла́стная стремле́нія. Покори́ла єси́ нерабо́тноє твоє́ досто́їнство ті́лу твоєму́; іно́го бо Ахітофе́ла обрі́тши врага́, душе́, снизшла́ єси́ сего́ сові́том; но сія́ разси́па Сам Христо́с, да ти вся́ко спасе́шися. Соломо́н чу́дний і благода́ті прему́дрости іспо́лненний, сей лука́воє іногда́ пред Бо́гом сотвори́в, отступи́ от Него́: єму́же ти прокля́тим твої́м житіє́м, душе́, уподо́билася єси́. Сластьми́ влеко́м страсте́й свої́х оскверня́шеся, уви́ мні, рачи́тель прему́дрости, рачи́тель блу́дних жен, і стра́нен от Бо́га; єго́же ти подража́ла єси́ умо́м, о душе́, сладостра́стьми скве́рними. Ровоа́му поревнова́ла єси́ не послу́шавшему сові́та о́тча, ку́пно же і злі́йшему рабу́ Ієровоа́му, пре́жнему отсту́пнику душе́; но бі́гай подража́нія і зови́ Бо́гу: согріши́х, уще́дри м'я. Ахаа́вовим поревнова́ла єси́ скве́рнам, душе́ моя́, уви́ мні, била́ єси́ плотськи́х скверн пребива́лище, і сосу́д сра́млен страсте́й; но із глубини́ твоєя́ воздохни́, і глаго́ли Бо́гу гріхи́ твоя́. Попали́ Ілія́ іногда́ два́щи пятьдеся́т Ієзаве́линих, єгда́ сту́дния проро́ки погуби́, во обличе́ніє Ахаа́вово; но бі́гай подража́нія двою́ душе́, і укріпля́йся. Заключи́ся тебі́ не́бо, душе́, і глад Бо́жий пости́же тя: єгда́ Ілії́ Фесви́тянина я́коже Ахаа́в, не покори́ся словесе́м іногда́; но Сара́ффії уподо́бився, напита́й проро́чу ду́шу. Манассі́єва собрала́ єси́ согріше́нія ізволе́нієм, поста́вльши я́ко ме́рзості стра́сті, і умно́живши душе́ негодова́ніє: но того́ покая́нію ревну́ющи те́пле, стяжи́ умиле́ніє. Припа́даю Ті, і приношу́ Тебі́, я́коже сле́зи глаго́ли моя́: согріши́х, я́ко не согріши́ блудни́ця, і беззако́нновах, я́ко і́ний нікто́же на землі́; но уще́дри, Влади́ко, Творе́ніє Твоє́, і воззови́ м'я. Погребо́х о́браз Твой, і растли́х за́повідь Твою́, вся помрачи́ся добро́та, і страстьми́ угаси́ся, Спа́се, свіща́; но уще́дрив возда́ждь мі я́коже поє́ть Дави́д, ра́дованіє. Обрати́ся, пока́йся, откри́й сокрове́нная, глаго́ли Бо́гу вся ві́дущему: Ти ві́си моя́ та́йная, єди́не Спа́се; но Сам м'я поми́луй, я́коже поє́ть Дави́д по ми́лості Твоє́й. Ісчезо́ша дні́є мої́, я́ко со́ніє востаю́щаго: ті́мже я́ко Єзекі́я слезю́ на ло́жі моє́м, приложи́тися мні лі́том живота́. Но кий Іса́я предста́неть тебі́, душе́, а́ще не всіх Бог; Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Возопи́вши к Пречи́стій Богома́тері, пе́рвіє отри́нула єси́ неі́стовство страсте́й, ну́жно стужа́ющих, і посрами́ла єси́ врага́ запе́ншаго; но даждь ни́ні по́мощ от ско́рби, і мні рабу́ твоєму́. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Єго́же возлюби́ла єси́, Єго́же возжелі́ла єси́, Єго́же ра́ди плоть ізнури́ла єси́ преподо́бная, моли́ ни́ні Христа́ о рабі́х: я́ко да ми́лостив бив всім нам, ми́рноє состоя́ніє да́руєть почита́ющим Єго́. Андрію: Преподо́бне о́тче Андре́є, моли́ Бо́га о нас. На ка́мені м'я ві́ри моли́твами твої́ми утверди́ о́тче, стра́хом м'я Бо́же́ственним огражда́я, і покая́ніє Андре́є, пода́ждь мі, молю́ся ті: і ізба́ви м'я от сі́ті враго́в і́щущих м'я. Сла́ва, Тро́йчен: Тро́йце Про́стая, Неразді́льная, Єдиносу́щная, і Єстество́ Єди́но, Сві́тове, і Світ, і Свя́та три, і Єди́но свя́то поє́ться Бог Тро́йця; но воспо́й, просла́ви, Живо́т і Животи́, душе́, всіх Бо́га. І ни́ні, Богоро́дичен: Поє́м Тя, благослови́м Тя, покланя́ємся Ті, Богороди́тельнице, я́ко неразді́льния Тро́йці породила́ єси́ Єди́наго Христа́ Бо́га і Сама́ отве́рзла єси́ нам, су́щим на землі́, Небе́сная.
|
Пёснь }.
|
Пісня 8
|
|
Їрм0съ: Е#г0же вHинства нбcнаz слaвzтъ, и3 трепeщутъ херувjми и3 серафjми, всsко дыхaніе и3 твaрь, п0йте, бlгослови1те, и3 превозноси1те во вс‰ вёки. Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Согрэши1вша сп7се поми1луй, воздви1гни м0й ќмъ ко њбращeнію, пріими1 мz кaющагосz, ўщeдри вопію1ща: согрэши1хъ ти2, сп7си2, беззак0нновахъ, поми1луй мS. Колесни1чникъ и3ліA, колесни1цею добродётелей вшeдъ, ћкw на нб7сA, ношaшесz превhше и3ногдA t земнhхъ: сегw2 ќбw душE моS, восх0дъ помышлsй. Їoрдaнова струS пeрвэе, ми1лwтію и3ліин0ю є3ліссeемъ, стA сю1ду и3 сю1ду: тh же, q душE моS, сеS не причасти1ласz є3си2 бlгодaти за невоздержaніе. Е#ліссeй и3ногдA пріeмъ ми1лwть и3ліинY, пріsтъ сугyбую бlгодaть t бGа: тh же q душE моS, сеS не причасти1ласz є3си2 бlгодaти за невоздержaніе. Сwманjтіда и3ногдA прaведнаго ўчреди2, q душE, нрaвомъ бlги1мъ: тh же не ввелA є3си2 въ д0мъ, ни стрaнна, ни пyтника. тёмже черт0га и3зри1нешисz в0нъ, рыдaющи. Гіезjевъ подражaла є3си2 nкаsннаz рaзумъ сквeрный всегдA душE, є3гHже сребролю1біе tложи2 понE на стaрость: бёгай геeнскагw nгнS, tступи1вши ѕлhхъ твои1хъ. Ты2 nзjи душE поревновaвши, сегw2 прокажeніе въ себЁ стzжaла є3си2 сугyбо: безмBстнаz бо мhслиши, беззакHннаz же дёеши: њстaви ±же и4маши, и3 притецы2 къ покаsнію. Нінеvjтzны душE слhшала є3си2 кaющыzсz бGу, врeтищемъ и3 пeпеломъ, си1хъ не подражaла є3си2: но kви1ласz є3си2 ѕлёйшаz всёхъ, прeжде зак0на, и3 по зак0нэ прегрэши1вшихъ. Въ р0вэ блaта слhшала є3си2 їеремjю душE, грaда сіHнz рыдaньми вопію1ща, и3 слeзъ и4щуща, подражaй сегw2 плачeвное житіE и3 сп7сeшисz. ЇHна въ fарсjсъ побэжE, проразумёвъ њбращeніе нінеvjтzнwвъ, разумё бо ћкw прbр0къ б9іе бlгоутр0біе: тёмже ревновaше прbр0честву не солгaтисz. Даніи1ла въ р0вэ слhшала є3си2, кaкw загради2 ўстA, q душE ѕвэрeй: ўвёдэла є3си2, кaкw џтроцы и5же њ ґзaріи, погаси1ша вёрою пeщи плaмень горsщій. Вeтхагw завёта вс‰ привед0хъ ти2 душE, къ под0бію, подражaй прaведныхъ бGолюби6ваz дэ‰ніz, и3збёгни же пaки лукaвыхъ грэхHвъ. Правосyде сп7се поми1луй, и3 и3збaви мS nгнS, и3 прещeніz, є4же и4мамъ на судЁ прaведнw претерпёти: њслaби ми2 прeжде концA, добродётелію и3 покаsніемъ. Ћкw разб0йникъ вопію1 ти: помzни1 мz. ћкw пeтръ плaчу г0рцэ: њслaби ми2 сп7се. зовY ћкw мытaрь: слезю2 ћкw блудни1ца. пріими2 моE рыдaніе, ћкоже и3ногдA хананeино. Гноeніе, сп7се, и3сцэли2 смирeнныz моеS души2: є3ди1не врачY, плaстырь мнЁ наложи2, и3 є3лeй и3 віно2, дэлA покаsніz, ўмилeніе со слезaми. Хананeю и3 ѓзъ подражaz, поми1луй мS, вопію2, сн7е дв7довъ: касaюсz крaz ри1зы, ћкw кровоточи1ваz: плaчу, ћкw мaрfа и3 марjа над8 лaзаремъ. Слeзную сп7се стклsницу, ћкw мЂро и3стощавaz на главY, зовy ти ћкоже блудни1ца, млcти и4щущаz, мольбY приношY, и3 њставлeніе прошY пріsти. Ѓще и3 никт0же, ћкоже ѓзъ согрэши2 тебЁ, но nбaче пріими2 и3 менE, бlгоутр0бне сп7се, стрaхомъ кaющасz, и3 люб0вію зовyща: согрэши1хъ тебЁ є3ди1ному: поми1луй мS млcтиве. Пощади2 сп7се твоE создaніе, и3 взыщи2 ћкw пaстырь поги1бшее, предвари2 заблyждшаго, восхи1ти t в0лка, сотвори1 мz nвчA на пaствэ твои1хъ nвeцъ. Е#гдA судіE сsдеши ћкw бlгоутр0бенъ, и3 покaжеши стрaшную слaву твою2 сп7се: q каковhй стрaхъ тогдA! пeщи горsщей, всBмъ боsщымсz нестерпи1магw суди1ща твоегw2. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Свёта незаходи1магw м™и, тS просвэти1вши, t њмрачeніz страстeй разрэши2. тёмже вшeдши въ д¦0вную бlгодaть, просвэти2 марjе, тS вёрнw восхвалsющыz. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Чyдо н0во ви1дэвъ, ўжасaшесz б9eственный въ тебЁ вои1стинну мaти зwсjма: ѓгGла бо зрsше во пл0ти, и3 ќжасомъ вeсь и3сполнsшесz, хrтA поS во вёки. Ґндрeю: Прпdбне џтче ґндрeе, моли2 бGа њ нaсъ. Ћкw дерзновeніе и3мhй ко гDу, ґндрeе кри1тскій чcтнaz похвало2, молю2, моли1сz разрэшeніе t ќзъ беззак0ніz нhнэ њбрэсти2 мнЁ моли1твами твои1ми, ћкw покаsніz ўчи1тель, и3 препод0бныхъ слaва. Бlгослови1мъ nц7A, и3 сн7а, и3 с™aго д¦а, гDа. Трbченъ: Безначaльне џ§е, сн7е собезначaльне, ўтёшителю бlгjй, дш7е прaвый: сл0ва б9іz роди1телю, nц7A безначaльна сл0ве, дш7е живhй и3 зи1ждай, трbце є3ди1нице поми1луй мS.БGор0диченъ: Ћкw t њброщeніz червлени1цы пречcтаz, ќмнаz багрzни1ца є3мманyилева, внyтрь во чрeвэ твоeмъ пл0ть и3сткaсz: тёмже бцdу вои1стинну тS почитaемъ. Хвaлимъ, бlгослови1мъ, покланsемсz гDни, пою1ще и3 превозносsще во вс‰ вёки. Катавaсіа: Е#г0же вHинства нбcнаz слaвzтъ, и3 трепeщутъ херувjми и3 серафjми, всsко дыхaніе и3 твaрь, п0йте, бlгослови1те, и3 превозноси1те во вс‰ вёки.
|
Ірмос: Єго́же во́їнства небе́сная сла́в'ять, і трепе́щуть Херуви́ми і Серафи́ми, вся́ко диха́ніє і твар, по́йте, благослові́те, і превозносі́те во вся ві́ки. Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Согріши́вша, Спа́се, поми́луй, воздви́гни мой ум ко обраще́нію, прийми́ м'я ка́ющагося, уще́дри вопію́ща: согріши́х Ті, спаси́, беззако́нновах, поми́луй м'я. Колесни́чник Ілія́, колесни́цею доброді́телей вшед, я́ко на небеса́, ноша́шеся преви́ше іногда́ от земни́х; сего́ у́бо, душе́ моя́, восхо́д помишля́й. Іорда́нова струя́ пе́рвіє, ми́лотію Іліїно́ю Єлиссе́єм, ста сю́ду і сю́ду; ти же, о душе́ моя́, сея́ не причасти́лася єси́ благода́ті за невоздержа́ніє. Єлиссе́й іногда́ приє́м ми́лоть Іліїну́, прия́т сугу́бую благода́ть от Бо́га; ти же, о душе́ моя́, сея́ не причасти́лася єси́ благода́ті за невоздержа́ніє. Сомани́тіда іногда́ пра́веднаго учреди́, о душе́, нра́вом благи́м; ти же не ввела́ єси́ в дом, ні стра́нна, ні пу́тника. Ті́мже черто́га ізри́нешися вон, рида́ющи. Гієзі́єв подража́ла єси́ окая́нная ра́зум скве́рний всегда́, душе́, єго́же сребролю́біє отложи́ поне́ на ста́рость: бі́гай геє́нськаго огня́, отступи́вши злих твої́х. Ти Озі́ї душе́ поревнова́вши, сего́ прокаже́ніє в себі́ стяжа́ла єси́ сугу́бо: безмі́стная бо ми́слиши, беззако́нная же ді́єши: оста́ви яже і́маши, і притеци́ к покая́нію. Ніневи́тяни душе́ сли́шала єси́ ка́ющияся Бо́гу, вре́тищем і пе́пелом, сих не подража́ла єси́; но яви́лася єси́ злі́йшая всіх, пре́жде зако́на, і по зако́ні прегріши́вших. В ро́ві бла́та сли́шала єси́ Ієремі́ю душе́, гра́да Сіо́ня рида́ньми вопію́ща, і слез і́щуща, подража́й сего́ плаче́вноє житіє́ і спасе́шися. Іо́на в Фарси́с побіже́, проразумі́в обраще́ніє ніневи́тянов, разумі́ бо я́ко проро́к Бо́жиє благоутро́біє: ті́мже ревнова́ше проро́честву не солга́тися. Даниї́ла в ро́ві сли́шала єси́, ка́ко загради́ уста́, о душе́ звіре́й; уві́діла єси́, ка́ко о́троци і́же о Аза́рії, погаси́ша ві́рою пе́щі пла́мень горя́щий. Ве́тхаго Заві́та вся приведо́х ті, душе́, к подо́бію, подража́й пра́ведних боголюби́вая дія́нія, ізбі́гни же па́ки лука́вих гріхо́в. Правосу́де Спа́се, поми́луй, і ізба́ви м'я огня́, і преще́нія, є́же і́мам на суді́ пра́ведно претерпі́ти: осла́би мі пре́жде конця́, доброді́телію і покая́нієм. Я́ко разбо́йник вопію́ Ті: пом'яни́ м'я. Я́ко Петр пла́чу го́рці: осла́би мі, Спа́се. Зову́, я́ко мита́р: слезю́, я́ко блудни́ця. Прийми́ моє́ рида́ніє, я́коже іногда́ ханане́їно. Гноє́ніє, Спа́се, ісціли́ смире́нния моєя́ душі́: єди́не Врачу́, пла́стир мні наложи́, і єле́й і вино́, діла́ покая́нія, умиле́ніє со слеза́ми. Ханане́ю і аз подража́я, поми́луй м'я, вопію́, Си́не Дави́дов: каса́юся кра́я ри́зи, я́ко кровоточи́вая: пла́чу, я́ко Ма́рфа і Марі́я над Ла́зарем. Сле́зную, Спа́се, сткля́ницю, я́ко ми́ро істощава́я на главу́, зову́ Ті я́коже блудни́ця, ми́лості і́щущая, мольбу́ приношу́, і оставле́ніє прошу́ прия́ти. А́ще і нікто́же, я́коже аз согріши́ Тебі́, но оба́че прийми́ і мене́, Благоутро́бне Спа́се, стра́хом ка́ющася, і любо́вію зову́ща: согріши́х Тебі́ єди́ному: поми́луй м'я Ми́лостиве. Пощади́, Спа́се, Твоє́ созда́ніє, і взищи́ я́ко па́стир поги́бшеє, предвари́ заблу́ждшаго, восхи́ти от во́лка, сотвори́ м'я овча́ на па́стві Твої́х ове́ць. Єгда́, Судіє́, ся́деши я́ко Благоутро́бен, і пока́жеши стра́шную сла́ву Твою́, Спа́се: о какови́й страх тогда́! Пе́щі горя́щей, всім боя́щимся нестерпи́маго суди́ща Твоєго́. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Сві́та незаходи́маго Ма́ти, тя просвіти́вши, от омраче́нія страсте́й разріши́. Ті́мже вше́дши в духо́вную благода́ть, просвіти́, Марі́є, тя ві́рно восхваля́ющия. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Чу́до но́во ви́дів, ужаса́шеся бо́же́ственний в тебі́ воі́стинну, ма́ти, Зоси́ма; а́нгела бо зря́ше во пло́ті і у́жасом весь ісполня́шеся, Христа́ поя́ во ві́ки. Андрію: Преподо́бне о́тче Андре́є, моли́ Бо́га о нас. Я́ко дерзнове́ніє іми́й ко Го́споду, Андре́є Кри́тський, честна́я похвало́, молю́, моли́ся разріше́ніє от уз беззако́нія ни́ні обрісти́ мні моли́твами твої́ми, я́ко покая́нія учи́тель, і преподо́бних сла́ва. Благослови́м Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, Го́спода. Тро́їчен: Безнача́льне О́тче, Си́не Собезнача́льне, Уті́шителю Благи́й, Ду́ше Пра́вий: Сло́ва Бо́жия Роди́телю, Отця́ Безнача́льна Сло́ве, Ду́ше Живи́й і Зи́ждай, Тро́йце Єди́нице поми́луй м'я.Богоро́дичен: Я́ко от оброще́нія червлени́ці, Пречи́стая, у́мная багряни́ця Еммануї́лева, внутр во чре́ві Твоє́м плоть істка́ся; ті́мже Богоро́дицю воі́стинну Тя почита́єм. Хва́лим, благослови́м, покланя́ємся Госпо́дні, пою́ще і превознося́ще во вся ві́ки. Катавасія: Єго́же во́їнства Небе́сная сла́в'ять, і трепе́щуть Херуви́ми і Серафи́ми, вся́ко диха́ніє і твар, по́йте, благослові́те, і превозносі́те во вся ві́ки.
|
Пёснь f7.
|
Пісня 9
|
|
Їрм0съ: Безсёменнагw зачaтіz ржcтво2 несказaнное, м™ре безмyжныz нетлёненъ пл0дъ, б9іе бо рождeніе њбновлsетъ є3стествA. тёмже тS вси2 р0ди, ћкw бGоневёстную м™рь правослaвнw величaемъ.Припёвъ: Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS. Ќмъ њструпи1сz, тёло њболёзнисz, недyгуетъ дyхъ, сл0во и3знем0же, житіE ўмертви1сz, конeцъ при двeрехъ. тёмже моS nкаsннаz душE, что2 сотвори1ши, є3гдA пріи1детъ судіS и3спытaти тво‰; Мwmсeово привед0хъ ти2 душE, міробhтіе, и3 t тогw2 всE завётное писaніе, повёдающее тебЁ прaвєдныz и3 непрaвєдныz: t ни1хже вторы6z, q душE, подражaла є3си2, ґ не пє1рвыz, въ бGа согрэши1вши. Зак0нъ и3знем0же, прaзднуетъ є3ђліе, писaніе же всE въ тебЁ небрежeно бhсть, прbр0цы и3знемог0ша, и3 всE прaведное сл0во: стрyпи твои2, q душE, ўмн0жишасz, не сyщу врачY и3сцэлsющему тS. Н0вагw привождy ти писaніz ўказ†ніz, ввод‰щаz тS душE, ко ўмилeнію: прaвєднымъ ќбw поревнyй, грёшныхъ же tвращaйсz, и3 ўмлcтиви хrтA мlтвами же и3 пощeньми, и3 чистот0ю, и3 говёніемъ. Хrт0съ вочlвёчисz, призвaвъ къ покаsнію разб0йники, и3 блудни6цы: душE покaйсz, двeрь tвeрзесz цrтвіz ўжE, и3 предвосхищaютъ є5 фарісeє и3 мытари2 и3 прелюбодёи кaющіисz. Хrт0съ вочlвёчисz, пл0ти пріwбщи1всz ми2, и3 вс‰, є3ли6ка сyть є3стествA хотёніемъ и3сп0лни грэхA кромЁ, под0біе тебЁ, q душE, и3 w4бразъ предпоказyz своегw2 снизх0жденіz. Хrт0съ волхвы2 сп7сE, пaстыри созвA, младeнєцъ мн0жєства показA мyченики, стaрцы прослaви, и3 ст†рыz вдови6цы, и4хже не поревновaла є3си2 душE, ни дэsніємъ, ни житію2: но г0ре тебЁ, внегдA бyдеши суди1тисz. Пости1всz гDь днjй четhредесzть въ пустhни, послэди2 взалкA, показyz чlвёческое: душE, да не разлэни1шисz, ѓще тебЁ приложи1тсz врaгъ, мlтвою же и3 пост0мъ t н0гъ твои1хъ да tрази1тсz. Хrт0съ и3скушaшесz, діaволъ и3скушaше, показyz кaменіе, да хлёби бyдутъ: на г0ру возведE ви1дэти вс‰ ц†рствіz мjра во мгновeніи. ўб0йсz q душE, ловлeніz, трезви1сz моли1сz на всsкій чaсъ бGу. Г0рлица пустынолю1бнаz, глaсъ вопію1щагw возгласи2, хrт0въ свэти1льникъ, проповёдуzй покаsніе, и4рwдъ беззак0ннова со и3рwдіaдою. зри2 душE моS, да не ўвsзнеши въ беззакHнныz сBти, но њблобызaй покаsніе. Въ пустhню всели1сz бlгодaти п®тeча, и3 їудeа всS и3 самарjа слhшавше течaху, и3 и3сповёдаху грэхи2 сво‰, крещaющесz ўсeрднw: и4хже ты2 не подражaла є3си2 душE. Брaкъ ќбw честнhй, и3 л0же несквeрно: nбо‰ бо хrт0съ прeжде бlгослови2, пл0тію kдhй, и3 въ кaнэ же на брaцэ в0ду въ віно2 совершaz, и3 показyz пeрвое чyдо: да ты2 и3змени1шисz q душE. Разслaбленнаго стzгнY хrт0съ, џдръ взeмша, и3 ю4ношу ўмeрша воздви1же, вдови1че рождeніе, и3 с0тнича џтрока, и3 самарzнhнэ kви1сz, въ д©э слyжбу тебЁ, душE предживописA. Кровоточи1вую и3сцэли2 прикосновeніемъ крaz ри1зна гDь: прокажє1нныz њчи1сти: слэпы6z и3 хрwмhz просвэти1въ, и3спрaви: глух‡z же и3 нэмы6z, и3 ничaщыz ни1зу и3сцэли2 сл0вомъ: да ты2 сп7сeшисz nкаsннаz душE. Недyги и3сцэлsz, ни1щымъ бlговэствовaше, хrт0съ сл0во, врє1дныz ўврачевA, съ мытари2 kдsше, со грёшники бесёдоваше, їаjровы дщeре дyшу пред8умeршую возврати2 њсzзaніемъ руки2. Мытaрь сп7сaшесz, и3 блудни1ца цэломyдрствоваше, и3 фарісeй хвалsсz њсуждaшесz: џвъ ќбw, њчи1сти мS: џва же, поми1луй мS. сeй же величaшесz вопіS: б9е, бlгодарю1 тz: и3 пр0чыz без{мныz глаг0лы. Закхeй мытaрь бЁ, но nбaче сп7сaшесz, и3 фарісeй сjмwнъ соблажнsшесz, и3 блудни1ца пріимaше њстaвитєльнаz разрэшє1ніz, t и3мyщагw крёпость њставлsти грэхи2: ю4же душE потщи1сz подражaти. Блудни1цэ, q nкаsннаz душE моS, не поревновaла є3си2, ћже пріи1мши мЂра ґлавaстръ, со слезaми мaзаше н0зэ сп7совэ, њтрe же власы2 дрeвнихъ согрэшeній рукописaніе раздирaющагw є3S. Грaды, и5мже дадE хrт0съ бlговёстіе, душE моS, ўвёдала є3си2, кaкw пр0клzти бhша. ўб0йсz ўказaніz, да не бyдеши ћкоже џны, и4хже сод0млzнwмъ вLко ўпод0бивъ, дaже до ѓда њсуди2. Да не г0ршаz q душE моS, kви1шисz tчazніемъ хананeи вёру слhшавшаz, є3sже дщи2 сл0вомъ б9іимъ и3сцэли1сz: сн7е дв7довъ, сп7си2 и3 менE, воззови2 и3з8 глубины2 сeрдца, ћкоже nнA хrтY. Ўмлcрдисz сп7си1 мz, сн7е дв7довъ поми1луй, бэснyющыzсz сл0вомъ и3сцэли1вый, глaсъ же бlгоутр0бный ћкw разб0йнику мнЁ рцы2: ґми1нь глаг0лю тебЁ, со мн0ю бyдеши въ раи2, є3гдA пріидY во слaвэ моeй. Разб0йникъ њглаг0ловаше тS, разб0йникъ бGосл0вzше тS, џба бо на кrтЁ сви1сzста: но q бlгоутр0бне, ћкw вёрному разб0йнику твоемY, познaвшему тS бGа, и3 мнЁ tвeрзи двeрь слaвнагw цrтвіz твоегw2. Твaрь содрогaшесz распинaема тS ви1дzщи, г0ры и3 кaмєніz стрaхомъ распадaхусz, и3 землS сотрzсaшесz, и3 ѓдъ њбнажaшесz, и3 соwмрачaшесz свётъ во дни2, зрS тебE ї}се пригвождeна ко крестY. Дост0йныхъ покаsніz плодHвъ не и3стzжи2 t менE: и4бо крёпость моS во мнЁ њскудЁ, сeрдце мнЁ дaруй при1снw сокрушeнное, нищетy же д¦0вную, да сі‰ тебЁ принесY, ћкw пріsтную жeртву, є3ди1не сп7се. СудіE м0й, и3 вёдче м0й, хотsй пaки пріити2 со ѓгGлы, суди1ти мjру всемY, млcтивнымъ твои1мъ џкомъ тогдA ви1дэвъ мS, пощади2 и3 ўщeдри мS ї}се, пaче всsкагw є3стествA человёча согрэши1вша. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Ўдиви1ла є3си2 всёхъ стрaннымъ житіeмъ твои1мъ, ѓгGлwвъ чи1ны, и3 человёкwвъ соб0ры, невещeственнw пожи1вши, и3 є3стество2 прешeдши: и4мже, ћкw невещeственныма ногaма вшeдши марjе, їoрдaнъ прешлA є3си2. Припёвъ: Прпdбнаz мaти марjе, моли2 бGа њ нaсъ. Ўми1лостиви создaтелz њ хвaлzщихъ тS, прпdбнаz мaти, и3збaвитисz њѕлоблeній и3 скорбeй џкрестъ напaдающихъ: да и3збaвившесz t напaстей, возвели1чимъ непрестaннw прослaвльшаго тS гDа. Ґндрeю: Прпdбне џтче ґндрeе, моли2 бGа њ нaсъ. Ґндрeе честнhй, и3 џтче требlжeннэйшій, пaстырю кри1тскій, не престaй молsсz њ воспэвaющихъ тS: да и3збaвимсz вси2 гнёва и3 ск0рби, и3 тлёніz, и3 прегрэшeній безмёрныхъ, чтyщіи твою2 пaмzть вёрнw. Трbченъ: Трbце є3диносyщнаz, є3динице тріmпостaснаz, тz воспэвaемъ, nц7A слaвzще, сн7а величaюще, и3 д¦у покланsющесz, є3ди1ному є3стествY вои1стинну бGу, жи1зни же, и3 живyщему цrтву безконeчному. И# нhнэ, бGор0диченъ: Грaдъ тв0й сохранsй бGороди1тельнице пречcтаz, въ тебё бо сeй вёрнw цaрствуzй, въ тебЁ и3 ўтверждaетсz, и3 тоб0ю побэждazй, побэждaетъ всsкое и3скушeніе, и3 плэнsетъ рaтники, и3 прох0дитъ послушaніе. Катавaсіа: Безсёменнагw зачaтіz ржcтво2 несказaнное, м™ре безмyжныz нетлёненъ пл0дъ, б9іе бо рождeніе њбновлsетъ є3стествA. тёмже тS вси2 р0ди, ћкw бGоневёстную м™рь правослaвнw величaемъ.
|
Ірмос: Безсі́меннаго зача́тія Рождество́ несказа́нноє, Ма́тере безму́жния нетлі́нен Плод, Бо́жиє бо рожде́ніє обновля́єть єстества́. Ті́мже Тя всі ро́ди, я́ко Богоневі́стную Ма́тер, правосла́вно велича́єм.Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я. Ум острупи́ся, ті́ло оболі́знися, неду́гуєть дух, сло́во ізнемо́же, житіє́ умертви́ся, коне́ць при две́рех. Ті́мже, моя́ окая́нная душе́, что сотвори́ши, єгда́ при́йдеть Судія́ іспита́ти твоя́? Моїсе́йово приведо́х ті, душе́, мироби́тіє, і от того́ все заві́тноє писа́ніє, пові́дающеє тебі́ пра́ведния і непра́ведния; от ни́хже втори́я, о душе́, подража́ла єси́, а не пе́рвия, в Бо́га согріши́вши. Зако́н ізнемо́же, пра́зднуєть Єва́нгеліє, Писа́ніє же все в тебі́ небреже́но бисть, проро́ци ізнемого́ша, і все пра́ведноє сло́во: стру́пи твої́, о душе́, умно́жишася, не су́щу врачу́ ісціля́ющему тя. Но́ваго привожду́ ті Писа́нія указа́нія, вводя́щая тя, душе́, ко умиле́нію; пра́ведним у́бо поревну́й, грі́шних же отвраща́йся, і уми́лостиви Христа́ моли́твами же і поще́ньми, і чистото́ю, і гові́нієм. Христо́с вочелові́чися, призва́в к покая́нію разбо́йники і блудни́ці, душе́, пока́йся, двер отве́рзеся Ца́рствія уже́, і предвосхища́ють є фарисе́є, і митарі́, і прелюбоді́ї ка́ющіїся. Христо́с вочелові́чися, пло́ті приобщи́вся мі, і вся, єли́ка суть єстества́ хоті́нієм іспо́лни гріха́ кромі́, подо́біє тебі́, о душе́, і о́браз предпоказу́я Своєго́ снизхо́жденія. Христо́с волхви́ спасе́, па́стирі созва́, младе́нець мно́жества показа́ му́ченики, ста́рці просла́ви, і ста́рия вдови́ці, ї́хже не поревнова́ла єси́, душе́, ні дія́нієм, ні житію́; но го́ре тебі́, внегда́ бу́деши суди́тися. Пости́вся Госпо́дь дній чети́редесять в пусти́ні, посліди́ взалка́, показу́я челові́чеськоє; душе́, да не разліни́шися, а́ще тебі́ приложи́ться враг, моли́твою же і посто́м от ног твої́х да отрази́ться. Христо́с іскуша́шеся, дия́вол іскуша́ше, показу́я ка́меніє, да хлі́би бу́дуть; на го́ру возведе́ ви́діти вся ца́рствія ми́ра во мгнове́нії. Убо́йся, о душе́, ловле́нія, трезви́ся моли́ся на вся́кий час Бо́гу. Го́рлиця пустинолю́бная, глас вопію́щаго возгласи́, Христо́в світи́льник, пропові́дуяй покая́ніє, І́род беззако́ннова со Іродия́дою. Зри, душе́ моя́, да не ув'я́знеши в беззако́нния сі́ти, но облобиза́й покая́ніє. В пусти́ню всели́ся благода́ті Предте́ча, і Іуде́я вся і Самарі́я сли́шавше теча́ху, і іспові́даху гріхи́ своя́, креща́ющеся усе́рдно; ї́хже ти не подража́ла єси́, душе́. Брак у́бо честни́й і ло́же нескве́рно, обоя́ бо Христо́с пре́жде благослови́, пло́тію яди́й, і в Ка́ні же на бра́ці во́ду в вино́ соверша́я і показу́я пе́рвоє чу́до, да ти ізмени́шися, о душе́. Разсла́бленнаго стягну́ Христо́с, одр взе́мша, і ю́ношу уме́рша воздви́же, вдови́че рожде́ніє, і со́тнича о́трока, і самаряни́ні яви́ся, в Ду́сі слу́жбу тебі́, душе́, предживописа́. Кровоточи́вую ісціли́ прикоснове́нієм кра́я ри́зна Госпо́дь; прокаже́нния очи́сти; сліпи́я і хроми́я просвіти́в, іспра́ви; глухи́я же і німи́я, і нича́щия ни́зу ісціли́ сло́вом; да ти спасе́шися, окая́нная душе́. Неду́ги ісціля́я, ни́щим благовіствова́ше, Христо́с Сло́во, вре́дния уврачева́, с митарі́ ядя́ше, со грі́шники бесі́доваше, Іаі́рови дще́ре ду́шу предуме́ршую возврати́ осяза́нієм руки́. Мита́р спаса́шеся, і блудни́ця цілому́дрствоваше, і фарисе́й хваля́ся осужда́шеся, ов у́бо, очи́сти м'я; о́ва же, поми́луй м'я. сей же велича́шеся вопія́: Бо́же, благодарю́ Тя, і про́чия безу́мния глаго́ли. Закхе́й мита́р бі, но оба́че спаса́шеся, і фарисе́й Си́мон соблажня́шеся, і блудни́ця прийма́ше оста́вительная разріше́нія, от іму́щаго крі́пость оставля́ти гріхи́: ю́же душе́ потщи́ся подража́ти. Блудни́ці, о окая́нная душе́ моя́, не поревнова́ла єси́, я́же при́ймши ми́ра алава́стр, со слеза́ми ма́заше но́зі Спасові, отре́ же власи́ дре́вніх согріше́ній рукописа́ніє раздира́ющаго єя́. Гра́ди, ї́мже даде́ Христо́с благові́стіє, душе́ моя́, уві́дала єси́, ка́ко про́кляти би́ша. Убо́йся указа́нія, да не бу́деши я́коже о́ни, ї́хже содо́мляном Влади́ко уподо́бив, да́же до а́да осуди́. Да не го́ршая, о душе́ моя́, яви́шися отча́янієм ханане́ї ві́ру сли́шавшая, єя́же дщи сло́вом Божиїм ісціли́ся. Си́не Дави́дов, спаси́ і мене́, воззови́ із глубини́ се́рдця, я́коже она́ Христу́. Умилосе́рдися, спаси́ м'я, Си́не Дави́дов поми́луй, бісну́ющияся сло́вом ісціли́вий, глас же благоутро́бний, я́ко разбо́йнику, мні рци: амі́нь глаго́лю тебі́, со Мно́ю бу́деши в раї́, єгда́ прийду́ во сла́ві Моє́й. Разбо́йник оглаго́ловаше Тя, разбо́йник Богосло́в'яше Тя, о́ба бо на Кресті́ сви́сяста; но, о Благоутро́бне, я́ко ві́рному разбо́йнику Твоєму́, позна́вшему Тя, Бо́га, і мні отве́рзи двер сла́внаго Ца́рствія Твоєго́. Твар содрога́шеся, распина́єма Тя ви́дящи, го́ри і ка́менія стра́хом распада́хуся, і земля́ сотряса́шеся, і ад обнажа́шеся, і соомрача́шеся світ во дні зря Тебе́, Ісу́се, пригвожде́на ко Кресту́. Досто́йних покая́нія плодо́в не істяжи́ от мене́, і́бо крі́пость моя́ во мні оскуді́, се́рдце мні да́руй при́сно сокруше́нноє, нищету́ же духо́вную, да сія́ Тебі́ принесу́, я́ко прия́тную же́ртву, єди́не Спа́се. Судіє́ мой, і Ві́дче мой, хотя́й па́ки прийти́ со а́нгели, суди́ти ми́ру всему, ми́лостивним Твої́м о́ком тогда́ ви́дів м'я, пощади́ і уще́дри м'я, Ісу́се, па́че вся́каго єстества́ челові́ча согріши́вша. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Удиви́ла єси́ всіх стра́нним житіє́м твої́м, а́нгелов чи́ни, і челові́ков собо́ри, невеще́ственно пожи́вши, і єстество́ преше́дши: і́мже, я́ко невеще́ственнима нога́ма вше́дши, Марі́є, Іорда́н прешла́ єси́. Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас. Уми́лостиви Созда́теля о хва́лящих тя, преподо́бная ма́ти, ізба́витися озлобле́ній і скорбе́й о́крест напа́дающих; да ізба́вившеся от напа́стей, возвели́чим непреста́нно просла́вльшаго тя Го́спода. Андрію: Преподо́бне о́тче Андре́є, моли́ Бо́га о нас. Андре́є честни́й, і о́тче треблаже́ннійший, па́стирю Кри́тський, не преста́й моля́ся о воспіва́ющих тя, да ізба́вимся всі гні́ва і ско́рби, і тлі́нія, і прегріше́ній безмі́рних, чту́щії твою́ па́м'ять ві́рно. Тро́їчен: Тро́йце Єдиносу́щная, Єдинице Триіпоста́сная, Тя воспіва́єм, Отця́ сла́в’яще, Си́на велича́юще, і Ду́ху покланя́ющеся, Єди́ному Єстеству́ воі́стинну Бо́гу, Жи́зні же, і живу́щему Ца́рству безконе́чному. І ни́ні, Богоро́дичен: Град Твой сохраня́й Богороди́тельнице Пречи́стая, в Тебі́ бо сей ві́рно ца́рствуяй, в Тебі́ і утвержда́ється, і Тобо́ю побіжда́яй, побіжда́єть вся́коє іскуше́ніє, і пліня́єть ра́тники, і прохо́дить послуша́ніє. Катавасія: Безсі́меннаго зача́тія Рождество́ несказа́нноє, Ма́тере безму́жния нетлі́нен Плод, Бо́жиє бо рожде́ніє обновля́єть єстества́. Ті́мже Тя всі ро́ди, я́ко Богоневі́стную Ма́тер, правосла́вно велича́єм.
|
