Многоми́лостиве и Всеми́лостиве Бо́же мой, Го́споди Иису́се Христе́, мно́гия ра́ди любве́ сшел и воплоти́лся еси́, я́ко да спасе́ши всех. И па́ки, Спа́се, спаси́ мя по благода́ти, молю́ Тя; а́ще бо от дел спасе́ши мя, несть се благода́ть, и дар, но долг па́че. Ей, мно́гий в щедро́тах и неизрече́нный в ми́лости! Ве́руяй бо в Мя, рекл еси́, о Христе́ мой, жив бу́дет и не у́зрит сме́рти во ве́ки. А́ще у́бо ве́ра, я́же в Тя, спаса́ет отча́янныя, се ве́рую, спаси́ мя, я́ко Бог мой еси́ Ты и Созда́тель. Ве́ра же вме́сто дел да вмени́тся мне, Бо́же мой, не обря́щеши бо дел отню́д оправда́ющих мя. Но та ве́ра моя́ да довле́ет вме́сто всех, та да отвеща́ет, та да оправди́т мя, та да пока́жет мя прича́стника сла́вы Твоея́ ве́чныя. Да не у́бо похи́тит мя сатана́, и похва́лится, Сло́ве, е́же отто́ргнути мя от Твоея́ руки́ и огра́ды; но или́ хощу́, спаси́ мя, или́ не хощу́, Христе́ Спа́се мой, предвари́ ско́ро, ско́ро погибо́х: Ты бо еси́ Бог мой от чре́ва ма́тере моея́. Сподо́би мя, Го́споди, ны́не возлюби́ти Тя, я́коже возлюби́х иногда́ той са́мый грех; и па́ки порабо́тати Тебе́ без ле́ности то́щно, я́коже порабо́тах пре́жде сатане́ льсти́вому. Наипа́че же порабо́таю Тебе́, Го́споду и Бо́гу моему́ Иису́су Христу́, во вся дни живота́ моего́, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.

Многомилостивий і Всемилостивий Боже мій, Господи Іісусе Христе, через велику любов Ти зійшов і воплотився, щоб спасти всіх. І знову, Спасе, молю Тебе, спаси мене по благодаті; бо, якщо за діла мої спасатимеш мене, то це – не благодать і дар, а більш як обов’язок. Так, багатий у щедротах і невимовний у милості! Ти Сам сказав, Христе мій: «Хто вірує в Мене, житиме і не побачить смерті повік». Якщо ж віра в Тебе насправді спасає тих, хто у відчаї, ось, вірую, спаси мене, бо Ти мій Бог і Творець; віру цю, Боже мій, замість діл зарахуй мені, бо зовсім не знайдеш діл, якими би виправдав мене. Але нехай тієї віри моєї буде достатньо замість усього: нехай вона відповість за мене, нехай виправдає мене, нехай зробить мене причасним вічної Твоєї слави. Щоб сатана не заволодів мною і не похвалився, Слове, тим, що відірвав мене від Твоєї руки і огради. Але, хочу чи не хочу, спаси мене, Христе, Спасе мій; вийди мені назустріч, врятуй мене, бо гину, бо Ти – мій Бог від утроби матері моєї. Сподоби мене, Господи, нині возлюбити Тебе, як я колись полюбив той самий гріх; і знову послужити Тобі без лінощів так само, як служив раніше облесливому сатані. Найбільше ж послужу Тобі, Господу і Богу моєму, Іісусу Христу, в усі дні життя мого нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.