|
Мlтва }, ко гDу нaшему ї}су хrтY:
|
Молитва 8, до Господа нашого Ісуса Христа
|
|
Многомлcтиве и3 всемлcтиве б9е м0й, гDи ї}се хrтE, мн0гіz рaди любвE сшeлъ и3 воплоти1лсz є3си2, ћкw да сп7сeши всёхъ. И# пaки, сп7се, сп7си1 мz по бlгодaти, молю1 тz: ѓще бо t дёлъ сп7сeши мS, нёсть сE бlгодaть и3 дaръ, но д0лгъ пaче. Е$й, мн0гій въ щедр0тахъ, и3 неизречeнный въ млcти! Вёруzй бо въ мS, рeклъ є3си2, q хrтE м0й, жи1въ бyдетъ, и3 не ќзритъ смeрти во вёки. Ѓще ќбw вёра, ћже въ тS, сп7сaетъ tч†zнныz, сE вёрую: сп7си1 мz, ћкw бGъ м0й є3си2 ты2 и3 создaтель. Вёра же вмёстw дёлъ да вмэни1тсz мнЁ, б9е м0й, не њбрsщеши бо дёлъ tню1дъ њправдaющихъ мS. Но тA вёра моS да довлёетъ вмёстw всёхъ, тA да tвэщaетъ, тA да њправди1тъ мS, тA да покaжетъ мS причaстника слaвы твоеS вёчныz. Да не ќбw похи1титъ мS сатанA, и3 похвaлитсz, сл0ве, є4же tт0ргнути мS t твоеS руки2 и3 њгрaды. Но и3ли2 хощY, сп7си1 мz, и3ли2 не хощY, хrтE сп7се м0й, предвари2 ск0рw, ск0рw, погиб0хъ: тh бо є3си2 бGъ м0й t чрeва мaтере моеS. Спод0би мS гDи, нhнэ возлюби1ти тS, ћкоже возлюби1хъ и3ногдA т0й сaмый грёхъ, и3 пaки пораб0тати тебЁ без8 лёности т0щнw, ћкоже пораб0тахъ прeжде сатанЁ льсти1вому. Наипaче же пораб0таю тебЁ гDу и3 бGу моемY ї}су хrтY, во вс‰ дни6 животA моегw2, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
Многомилостивий і Всемилостивий Боже мій, Господи Ісусе Христе, що з безмірної любови Ти зійшов і воплотився, щоб спасти всіх. Тебе, Спасителю, молю, спаси мене з благодаті Твоєї; бо якщо за діла мої спасеш, то це не буде благодать і дар, але більш як обов’язок. О Спасителю мій, многомилостивий і невимовний в милості! Ти Сам сказав, Христе мій: «Хто вірує в Мене, житиме і смерти не побачить повік». Коли ж насправді віра в Тебе спасає тих, що у відчаї, то я вірую, спаси мене, бо Ти Бог мій і Творець; віру цю, Боже мій, замість діл зарахуй мені, бо не знайдеш вчинків, заради яких Ти виправдав би мене. Але тієї віри моєї нехай вистачить замість діл моїх, вона нехай відповідає за мене, і нехай виправдає мене, нехай зробить мене учасником вічної Твоєї слави. Щоб сатана не полонив мене і не похвалився, Слово, що відірвав мене від Твоєї руки й захисту. Але хочу чи не хочу, спаси мене, Христе, Спасе мій; вийди мені назустріч, рятуй мене, бо гину. Ти бо єси мій Бог від утроби матері моєї. Сподоби мене, Господи, нині возлюбити Тебе, як іноді я любив той самий гріх; і ще послужити Тобі без лінощів і щиро, як служив раніше облесливому сатані. Нехай вже нікому не служитиму, тільки Тобі, Господу і Богу моєму, Ісусу Христу, в усі дні життя мого нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
