|
Цари1це моS преблагaz
|
Царице моя Преблагая
|
|
Цари1це моS преблагaz, надeждо моS бцdе, пріsтелище си1рыхъ, и3 стрaнныхъ предстaтельнице,скорбsщихъ рaдосте, њби1димыхъ покрови1тельнице,зри1ши мою2 бэдY, зри1ши мою2 ск0рбь: помози1 ми ћкw нeмощну, њкорми1 мz ћкw стрaнна: њби1ду мою2 вёси, разрэши2 тY, ћкw в0лиши: ћкw не и4мамъ и3нhz п0мощи рaзвэ тебє2, ни и3нhz предстaтельницы, ни бlгjz ўтёшительницы, т0кмw тебє2, q бGомaти, ћкw да сохрани1ши мS и3 покрhеши, во вёки вэкHвъ. Ґми1нь. |
Царице моя Преблагая, Надіє моя, Богородице! Заступнице сиріт і подорожніх Пристановище, скорботних Радосте, ображених Покровителько! Бачачи мою біду, бачачи мою скорботу, поможи мені як немічному, покермуй мною як подорожнім. Образу мою знаючи, розріши її, як бажаєш. Бо не маю іншої помочі, окрім Тебе, ані іншої заступниці, ані благої утішительниці, лише Тебе, о Богомати, що збереже й покриє мене по віки віків. Амінь. |
