|
Каfjсма }.
|
Кафизма 8
|
|
Paл0мъ н7є.
|
Псалом 55
|
| №.Въ конeцъ, њ лю1дехъ t с™hхъ ўдалeнныхъ, дв7ду въ столпописaніе, внегдA ўдержaша и5 и3ноплемє1нницы въ гefэ, pал0мъ, н7е7.в7.Поми1луй мS, б9е, ћкw попрa мz человёкъ: вeсь дeнь борS стужи1 ми.G.Попрaша мS врази2 мои2 вeсь дeнь: ћкw мн0зи борю1щіи мS съ высоты2.д7.Въ дeнь не* въ нёкіихъ не и3мёетсz] ўбою1сz, ѓзъ же ўповaю на тS.є7.Њ бз7э похвалю2 словесA мо‰: на бGа ўповaхъ, не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ пл0ть;ѕ7.Вeсь дeнь словeсъ мои1хъ гнушaхусz: на мS вс‰ помышлє1ніz и4хъ на ѕло2.з7.Вселsтсz и3 скрhютъ, тjи пsту мою2 сохранsтъ, ћкоже потерпёша дyшу мою2*.}.Ни њ чес0мже tри1неши |, гнёвомъ лю1ди низведeши.f7.Б9е, жив0тъ м0й возвэсти1хъ тебЁ: положи1лъ є3си2 слeзы мо‰ пред8 тоб0ю, ћкw и3 во њбэтовaніи твоeмъ.‹.Да возвратsтсz врази2 мои2 вспsть, въ џньже ѓще дeнь призовy тz: сE, познaхъ, ћкw бGъ м0й є3си2 ты2.№i.Њ бз7э похвалю2 гlг0лъ, њ гDэ похвалю2 сл0во.в7i.На бGа ўповaхъ, не ўбою1сz: что2 сотвори1тъ мнЁ человёкъ;Gi.Во мнЁ, б9е, моли1твы, ±же воздaмъ хвалы2 твоеS:д7i.ћкw и3збaвилъ є3си2 дyшу мою2 t смeрти, џчи мои2 t слeзъ и3 н0зэ мои2 t поползновeніz: благоугождY пред8 гDемъ во свётэ живhхъ. | 1Начальнику хору. Про голубку, що мовчить на самоті. Пісня Давида, коли филистимляни захопили його в Гефі.2Помилуй мене Боже, бо нападає на мене чоловік і день у день гнобить мене.3Щодня нападають на мене вороги мої, бо багато тих, що поборюють мене.4Вдень я не буду боятися, бо уповаю на Тебе.5Богом я хвалюсь у словах моїх, на Бога покладаю надію і не боюся; що зробить мені плоть?6Щодня зневажають слова мої, всі думки їхні про мене — на зло.7Збираються й ховаються, стежать за кожним кроком моїм, щоб уловити душу мою.8Вони гадають, що не покараєш Ти їх за неправду їхню.9Боже, Тобі відомі всі страждання мої; збери сльози мої та поклади їх перед Собою. Запиши їх у книгу Твою.10Вороги мої втікають від мене, коли я кличу Тебе. З того знаю, що Ти, Боже, зі мною.11Богом я хвалюся в словах, в Господі хвалю слово Його.12На Бога я уповаю і не боюся: що заподіє мені людина?13В мені, Боже, молитва до Тебе, щоб возносити Тобі хвалу,14бо Ти визволив душу мою від смерти, [очі мої від сліз], ноги мої від спотикання. Буду ходити перед лицем Господа у світлі живих. |
|
Paл0мъ н7ѕ.
|
Псалом 56
|
| №.Въ конeцъ, да не растли1ши, дв7ду въ столпописaніе, внегдA є3мY tбэгaти t лицA саyлова въ пещeру, н7ѕ7.в7.Поми1луй мS, б9е, поми1луй мS: ћкw на тS ўповA душA моS, и3 на сёнь крил{ твоє1ю надёюсz, д0ндеже прeйдетъ беззак0ніе.G.ВоззовY къ бGу вhшнему, бGу бlгодёzвшему мнЁ.д7.ПослA съ нб7сE и3 сп7сe мz, дадE въ поношeніе попирaющыz мS: послA бGъ млcть свою2 и3 и4стину свою2,є7.и3 и3збaви дyшу мою2 t среды2 скЂмнwвъ. Поспaхъ смущeнъ: сhнове человёчестіи, зyбы и4хъ nр{жіz и3 стрёлы, и3 љзhкъ и4хъ мeчь џстръ.ѕ7.Вознеси1сz на нб7сA, б9е, и3 по всeй земли2 слaва твоS.з7.Сёть ўгот0ваша ногaмъ мои6мъ, и3 слzк0ша дyшу мою2: и3скопaша пред8 лицeмъ мои1мъ ћму, и3 впад0ша въ ню2.}.Гот0во сeрдце моE, б9е, гот0во сeрдце моE: воспою2 и3 пою2 во слaвэ моeй.f7.Востaни, слaва моS, востaни, pалти1рю и3 гyсли: востaну рaнw.‹.И#сповёмсz тебЁ въ лю1дехъ, гDи, воспою2 тебЁ во kзhцэхъ:№i.ћкw возвели1чисz до нб7съ млcть твоS и3 дaже до w4блакъ и4стина твоS.в7i.Вознеси1сz на нб7сA, б9е, и3 по всeй земли2 слaва твоS. | 1Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли він утік від Саула в печеру.2Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо на Тебе надіється душа моя, і в тіні крил Твоїх я сховаюсь, аж доки перейде беззаконня.3Буду взивати до Бога Всевишнього, Який допомагав мені.4Він пошле поміч з неба і спасе мене. Пошле Бог милість Свою й істину Свою і осоромить тих, що шукають погубити мене.5Душа моя серед звірів, я серед людей, що дишуть полум’ям, зуби їхні, як списи, і язик їхній — меч гострий.6Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя.7Сітку поставили вони для ніг моїх і ловлять душу мою; викопали для мене яму і самі впали в неї.8Готове серце моє, Боже; готове серце моє: буду співати і славити Тебе.9Вставай, славо моя! Встаньте, псалтир і гуслі! Встану я рано.10Буду славити Тебе, Господи, між народами, буду оспівувати Тебе між людьми.11Бо до небес піднеслася милість Твоя і до хмар істина Твоя.12Вознесися над небесами, Боже, і по всій землі слава Твоя. |
|
Paл0мъ н7з.
|
Псалом 57
|
| №.Въ конeцъ, да не растли1ши, дв7ду въ столпописaніе, н7з7.в7.Ѓще вои1стинну ќбw прaвду глаг0лете, пр†ваz суди1те, сhнове человёчестіи.G.И$бо въ сeрдцы беззак0ніе дёлаете на земли2, непрaвду рyки вaшz сплетaютъ.д7.Њчужди1шасz грBшницы t ложeснъ, заблуди1ша t чрeва, глаг0лаша лжY.є7.Ћрость и4хъ по под0бію ѕміинY, ћкw ѓспіда глyха и3 затыкaющагw ќши свои2,ѕ7.и4же не ўслhшитъ глaса њбавaющихъ, њбавaемь њбавaетсz t премyдра.з7.БGъ сокруши1тъ зyбы и4хъ во ўстёхъ и4хъ: членHвныz львHвъ сокруши1лъ є4сть гDь.}.Ўничижaтсz ћкw водA мимотекyщаz: напрzжeтъ лyкъ св0й, д0ндеже и3знем0гутъ.f7.Ћкw в0скъ растazвъ tи1мутсz: падE џгнь на ни1хъ, и3 не ви1дэша с0лнца.‹.Прeжде є4же разумёти тє1рніz вaшегw рaмна, ћкw жи6вы, ћкw во гнёвэ пожрeтъ |.№i.Возвесели1тсz првdникъ, є3гдA ўви1дитъ tмщeніе: рyцэ свои2 ўмhетъ въ кр0ви грёшника.в7i.И# речeтъ человёкъ: ѓще ќбw є4сть пл0дъ првdнику, u5бо є4сть бGъ судS и5мъ на земли2.Слaва: | 1Начальнику хору. Не погуби. Псалом Давида.2Чи правду говорите ви, сильні; чи за правдою судите ви, сини людські?3Ні, беззаконня складаєте ви в серці. Неправду сплітають руки ваші на землі.4Від правди відступили грішні, від народження свого, від утроби матері блудять, кажучи неправду.5Отрута в них, як у змії, як у глухого аспида, що затикає вуха свої,6щоб не чути того, хто проклинає, хоч би й як умів він заклинати.7Боже, сокруши зуби їхні у щелепах їхніх. Розірви, Господи, пащі звірів.8Нехай щезнуть вони, як вода розлита, а коли пустять вони стріли свої, нехай вони не матимуть сили.9Нехай упаде на них вогонь, щоб розтанули, як віск, і вже не побачили сонця.10Раніше, ніж закиплять котли злоби їхньої, нехай буря гніву Божого рознесе вогонь їхній.11А праведник звеселиться, коли побачить помсту Божу та пройде ногами по крові нечестивців.12І скажуть люди: «Справді добре бути праведним! Бо є Бог, є Суддя справедливий на землі!»Слава… |
|
Paл0мъ н7и.
|
Псалом 58
|
| №.Въ конeцъ, да не растли1ши, дв7ду въ столпописaніе, внегдA послA саyлъ и3 стрежE д0мъ є3гw2, є4же ўмертви1ти є3го2, н7}.в7.И#зми1 мz t вр†гъ мои1хъ, б9е, и3 t востаю1щихъ на мS и3збaви мS:G.и3збaви мS t дёлающихъ беззак0ніе, и3 t м{жъ кровeй сп7си1 мz.д7.Ћкw сE, ўлови1ша дyшу мою2, напад0ша на мS крёпцыи: нижE беззак0ніе моE, нижE грёхъ м0й, гDи:є7.без8 беззак0ніz тек0хъ и3 и3спрaвихъ: востaни въ срётеніе моE и3 ви1ждь.ѕ7.И# ты2, гDи б9е си1лъ, б9е ї}левъ, вонми2 посэти1ти вс‰ kзhки: да не ўщeдриши вс‰ дёлающыz беззак0ніе.з7.Возвратsтсz на вeчеръ, и3 взaлчутъ ћкw пeсъ, и3 њбhдутъ грaдъ.}.СE, тjи tвэщaютъ ўсты6 свои1ми, и3 мeчь во ўстнaхъ и4хъ: ћкw кто2 слhша;f7.И# ты2, гDи, посмэeшисz и5мъ, ўничижи1ши вс‰ kзhки.‹.Держaву мою2 къ тебЁ сохраню2: ћкw ты2, б9е, застyпникъ м0й є3си2.№i.БGъ м0й, млcть є3гw2 предвари1тъ мS: бGъ м0й, kви1тъ мнЁ на вразёхъ мои1хъ.в7i.Не ўбjй и5хъ, да не когдA забyдутъ зак0нъ тв0й: расточи2 | си1лою твоeю и3 низведи2 |, защи1тниче м0й, гDи,Gi.грёхъ ќстъ и4хъ, сл0во ўстeнъ и4хъ: и3 ћти да бyдутъ въ гордhни своeй, и3 t клsтвы и3 лжи2 возвэстsтсz въ кончи1нэ,д7i.во гнёвэ кончи1ны, и3 не бyдутъ: и3 ўвёдzтъ, ћкw бGъ вLчествуетъ їaкwвомъ и3 концы6 земли2.є7i.Возвратsтсz на вeчеръ, и3 взaлчутъ ћкw пeсъ, и3 њбhдутъ грaдъ:ѕ7i.тjи разhдутсz ћсти: ѓще ли же не насhтzтсz, и3 пор0пщутъ.з7i.Ѓзъ же воспою2 си1лу твою2 и3 возрaдуюсz заyтра њ млcти твоeй: ћкw бhлъ є3си2 застyпникъ м0й и3 прибёжище моE въ дeнь ск0рби моеS.}i.Пом0щникъ м0й є3си2, тебЁ пою2: ћкw бGъ застyпникъ м0й є3си2, б9е м0й, млcть моS. | 1Начальнику хору. Не погуби. Молитва Давида, коли Саул послав стерегти дім його, щоб умертвити його.2Визволи мене від ворогів моїх, Боже мій, від тих, що повстали на мене, захисти мене.3Спаси мене від тих, що чинять беззаконня, і від кровожерних врятуй мене.4Бо ось вони підстерігають душу мою, збираються на мене сильні, не за беззаконня мої і не за гріх мій.5Господи! Без провини моєї вони йдуть на мене. Встань же на допомогу мені і поглянь.6Господи, Боже Сил, Боже Ізраїлів, встань, відвідай усі народи, не помилуй нікого з тих, що чинять беззаконня.7Щовечора сходяться вони, жадібні до крови, як пес, і обходять місто.8Ось вони лихословлять язиками своїми, в устах їхніх не слова, а мечі, бо думають: хто їх чує?9Але Ти, Господи, посмієшся з них, осоромиш усі народи.10Сила моя в Тобі, Боже! Ти Заступник мій.11Ти — Бог мій, і милість Твоя попередить мене. Бог дасть мені перемогу над ворогами моїми.12Не убивай їх, щоб люди не забули Закону Твого. Розвій їх силою Твоєю, Захиснику мій, Господи.13Слова уст їхніх — то гріх душі їхньої; хай будуть спіймані у гордині їхній за прокльони їхні та за неправду, яку вони говорять.14Розвій їх гнівом Твоїм так, щоб не стало їх, та щоб пізнали люди, що Бог володіє народами в усіх кінцях землі.15Вони сходяться вечорами, спраглі крови, як пси, і обходять місто.16Вони шукають поживи, але неситі лягають спати.17А я буду оспівувати силу Твою, щоранку прославлятиму милість Твою, бо Ти був оборонцем моїм і захисником моїм у час біди моєї.18Сило моя! Тобі я буду співати, бо Ти Заступник мій і Бог мій, Який милує мене. |
|
Paл0мъ н7f.
|
Псалом 59
|
| №.Въ конeцъ, њ и3змэни1тисz хотsщихъ, въ столпописaніе дв7ду, въ научeніе:в7.внегдA сожжE средорёчіе сmрjйское и3 сmрjю совaлскую, и3 возврати1сz їwaвъ и3 порази2 є3дHма въ дeбри солeй дванaдесzть тhсzщъ, н7f7.G.Б9е, tри1нулъ ны2 є3си2 и3 низложи1лъ є3си2 нaсъ, разгнёвалсz є3си2 и3 ўщeдрилъ є3си2 нaсъ.д7.Стрsслъ є3си2 зeмлю и3 смути1лъ є3си2 ю5: и3зцэли2 сокрушeніе є3S, ћкw подви1жесz.є7.Показaлъ є3си2 лю1демъ твои6мъ жестHкаz: напои1лъ є3си2 нaсъ він0мъ ўмилeніz.ѕ7.Дaлъ є3си2 боsщымсz тебє2 знaменіе, є4же ўбэжaти t лицA лyка.з7.Ћкw да и3збaвzтсz возлю1бленніи твои2, сп7си2 десни1цею твоeю и3 ўслhши мS.}.БGъ возгlа во с™ёмъ своeмъ: возрaдуюсz, и3 раздэлю2 сіки1му, и3 ю3д0ль жили1щъ размёрю.f7.М0й є4сть галаaдъ, и3 м0й є4сть манассjй, є3фрeмъ крёпость главы2 моеS, їyда цaрь м0й.‹.Мwaвъ кон0бъ ўповaніz моегw2: на їдумeю прострY сап0гъ м0й: мнЁ и3ноплемє1нницы покори1шасz.№i.Кто2 введeтъ мS во грaдъ њграждeніz; и3ли2 кто2 настaвитъ мS до їдумeи;в7i.Не тh ли, б9е, tри1нувый нaсъ; и3 не и3зhдеши, б9е, въ си1лахъ нaшихъ;Gi.Дaждь нaмъ п0мощь t ск0рби: и3 сyетно спасeніе человёческо.д7i.Њ бз7э сотвори1мъ си1лу: и3 т0й ўничижи1тъ стужaющыz нaмъ. | 1Начальнику хору. На музичному інструменті шушан-едуф. Псалом Давида,2коли він воював з Сирією Месопотамською і з Сирією Цованською, коли Іоав, повертаючись, знищив дванадцять тисяч ідумеїв у долині Соляній.3Боже! Ти розгнівався на нас, відвернувся від нас і покарав нас. Але змилуйся над нами!4Ти потряс землю, порушив її; зціли рани її, бо вона захиталася.5Ти дав людям Твоїм зазнати гіркоти, напоїв нас вином скорбот.6Дай же знамення тим, що бояться Тебе, щоб вони могли втекти від стріли ворожої.7Щоб спаслися улюблені Твої, спаси їх правицею Твоєю і вислухай мене.8Бог сказав у святині Своїй: «Возрадуюся, і розділю Сихем, і долину Сокхоф розміряю.9Мій Галаад, Мій Манассія, Єфрем — твердиня глави Моєї, Іуда — цар Мій.10Моав — чаша уповання Мого; на Едом покладу чобіт Мій. Чужинці скорилися Мені».11Хто введе мене в укріплене місто? Або доведе мене до Едому?12Чи не Ти, Боже, що відвернувся від нас і не виходиш, Боже, з військом нашим?13Пошли нам поміч у скорботах, бо марна допомога людська.14З Богом ми покажемо силу, і Він подолає гнобителів наших. |
|
Paл0мъ ….
|
Псалом 60
|
| №.Въ конeцъ, въ пёснехъ, дв7ду pал0мъ, ….в7.Ўслhши, б9е, молeніе моE, вонми2 моли1твэ моeй:G.t конє1цъ земли2 къ тебЁ воззвaхъ, внегдA ўны2 сeрдце моE: на кaмень вознeслъ мS є3си2, настaвилъ мS є3си2,д7.ћкw бhлъ є3си2 ўповaніе моE, ст0лпъ крёпости t лицA врaжіz.є7.Вселю1сz въ селeніи твоeмъ во вёки, покрhюсz въ кр0вэ кри1лъ твои1хъ.ѕ7.Ћкw ты2, б9е, ўслhшалъ є3си2 моли6твы мо‰, дaлъ є3си2 достоsніе боsщымсz и4мене твоегw2.з7.Дни6 на дни6 царє1вы приложи1ши, лBта є3гw2 до днE р0да и3 р0да.}.Пребyдетъ въ вёкъ пред8 бGомъ: млcть и3 и4стину є3гw2 кто2 взhщетъ;f7.Тaкw воспою2 и4мени твоемY во вёки, воздaти ми2 моли6твы мо‰ дeнь t днE.Слaва: | 1Начальнику хору. На струнному інструменті. Псалом Давида.2Почуй, Боже, молитву мою, вислухай благання моє.3Від краю землі взиваю до Тебе, бо ниє серце моє. Виведи мене на скелю, що для мене недосяжна.4Бо Ти — Надія моя, Ти — Скеля моя, Ти — Захист мій від ворога.5Дай мені, Боже, навіки оселитися в оселі Твоїй та знайти спокій під покровом крил Твоїх.6Бо Ти, Боже, почув молитви мої і дав мені насліддя з тими, що бояться імені Твого.7Дні до днів цареві приклади і роки його продовжи від роду до роду.8Хай буде він вічно перед Богом; милість і істина нехай охороняють його.9Я буду співати імені Твоєму повіки і сповнятиму обітниці мої кожного дня.Слава… |
|
Paл0мъ …а.
|
Псалом 61
|
| Pал0мъ№.Въ конeцъ, њ їдіfyмэ, pал0мъ дв7ду, …№.в7.Не бGу ли повинeтсz душA моS; t тогH бо сп7сeніе моE.G.И$бо т0й бGъ м0й и3 сп7съ м0й, застyпникъ м0й: не подви1жусz наипaче.д7.Док0лэ належитE на человёка; ўбивaете вси2 вы2, ћкw стэнЁ преклонeнэ и3 њпл0ту возриновeну.є7.Nбaче цёну мою2 совэщaша tри1нути, тек0ша въ жaжди: ўсты6 свои1ми благословлsху, и3 сeрдцемъ свои1мъ кленsху.ѕ7.Nбaче бGови повини1сz, душE моS: ћкw t тогw2 терпёніе моE.з7.И$бо т0й бGъ м0й и3 сп7съ м0й, застyпникъ м0й: не преселю1сz.}.Њ бз7э сп7сeніе моE и3 слaва моS: бGъ п0мощи моеS, и3 ўповaніе моE на бGа.f7.Ўповaйте на него2, вeсь с0нмъ людjй: и3зліsйте пред8 ни1мъ сердцA в†ша, ћкw бGъ пом0щникъ нaшъ.‹.Nбaче сyетни сhнове человёчестіи, лжи1ви сhнове человёчестіи въ мёрилэхъ є4же непрaвдовати: тjи t суеты2 вкyпэ.№i.Не ўповaйте на непрaвду, и3 на восхищeніе не желaйте: богaтство ѓще течeтъ, не прилагaйте сeрдца.в7i.Е#ди1ною гlа бGъ, дв0z сі‰ слhшахъ, занE держaва б9іz,Gi.и3 твоS, гDи, млcть: ћкw ты2 воздaси комyждо по дэлHмъ є3гw2. | 1Начальнику хору Ідифумового. Псалом Давида.2Тільки в Богові спокій душі моїй, тільки від Нього спасіння моє.3Тільки Він — Твердиня моя і Спаситель мій, Заступник мій, і не похитнуся повіки.4Доки будете нападати на людину? Ви всі налягаєте, мов стіна, що похилилася, або мур, що розвалюється.5Вони задумали скинути його з висоти, кривлять душею: устами благословляють, а в серці проклинають.6Тільки в Богові спокій, душе моя, тільки на Нього надія моя.7Він — Бог мій і Спаситель мій, Заступник мій, і не похитнуся повіки.8У Богові спасіння моє і слава моя. Бог — поміч моя і пристановище моє.9Уповайте на Нього, всі народи, виливайте перед Ним серця ваші, бо Він захист наш.10А сини людські — тільки суєта, сини сильних — тільки неправда. Якщо покласти їх на ваги, то всі вони легші за порожнечу.11Не надійтеся на грабіжництво, не вдавайтеся до насильства, а коли багатство примножується, не віддавайте йому серце.12Один раз сказав Бог, і двічі чув я, що вся сила в Богові.13і в Тебе, Господи, милість, бо Ти даєш кожному за ділами його. |
|
Paл0мъ …в.
|
Псалом 62
|
| №.Pал0мъ дв7ду, внегдA бhти є3мY въ пустhни їудeйстэй, …в7.в7.Б9е, б9е м0й, къ тебЁ ќтренюю: возжадA тебE душA моS, к0ль мн0жицею тебЁ пл0ть моS, въ земли2 пyстэ и3 непрох0днэ и3 безв0днэ.G.Тaкw во с™ёмъ kви1хсz тебЁ, ви1дэти си1лу твою2 и3 слaву твою2.д7.Ћкw лyчши млcть твоS пaче живHтъ: ўстнЁ мои2 похвали1тэ тS.є7.Тaкw благословлю1 тz въ животЁ моeмъ и3 њ и4мени твоeмъ воздэжY рyцэ мои2.ѕ7.Ћкw t тyка и3 мaсти да и3сп0лнитсz душA моS, и3 ўстнaма рaдости восхвaлzтъ тS ўстA мо‰.з7.Ѓще поминaхъ тS на постeли моeй, на ќтреннихъ поучaхсz въ тS:}.ћкw бhлъ є3си2 пом0щникъ м0й, и3 въ кр0вэ крил{ твоє1ю возрaдуюсz.f7.ПрильпE душA моS по тебЁ: менe же пріsтъ десни1ца твоS.‹.Тjи же всyе и3скaша дyшу мою2: вни1дутъ въ преиспHднzz земли2:№i.предадsтсz въ рyки nрyжіz, ч†сти ли1совwмъ бyдутъ.в7i.Цaрь же возвесели1тсz њ бз7э: похвaлитсz всsкъ кленhйсz и4мъ, ћкw загради1шасz ўстA глаг0лющихъ непрaвєднаz. | 1Псалом Давида, коли він був у пустелі Юдейській.2Боже, Боже мій, до Тебе з ранку лину я, жадає Тебе душа моя, за Тобою знемагає плоть моя в землі пустельній, непрохідній і безводній.3Як у святиню явився я до Тебе, щоб бачити силу Твою і славу Твою.4Бо милість Твоя краща за життя, уста мої прославлятимуть Тебе.5Так благословлятиму Тебе в житті моїм, і в ім’я Твоє піднесу руки свої.6Як ситтю та єлеєм, наповнюється душа моя, і голосом радости вихваляють Тебе уста мої,7коли згадую Тебе на постелі моїй і в усі години ночі розмірковую про Тебе,8бо Ти єси Помічник мій, і під покровом крил Твоїх возрадуюся.9Припала душа моя до Тебе, і правиця Твоя підтримує мене.10Ті ж, що даремно шукають душу мою, впадуть у безодню підземну,11уразить їх сила меча, стануть здобиччю лисів.12Цар же звеселиться в Бозі: прославиться кожний, хто клянеться Ним, і замовкнуть уста тих, що говорять неправедно. |
|
Paл0мъ …г.
|
Псалом 63
|
| №.Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, …G.в7.Ўслhши, б9е, глaсъ м0й, внегдA моли1тимисz къ тебЁ: t стрaха врaжіz и3зми2 дyшу мою2.G.Покрhй мS t с0нма лукaвнующихъ, t мн0жества дёлающихъ непрaвду:д7.и5же и3з8wстри1ша ћкw мeчь љзhки сво‰, напрzг0ша лyкъ св0й, вeщь г0рьку,є7.сострэлsти въ тaйныхъ непор0чна: внезaпу сострэлsютъ є3го2, и3 не ўбоsтсz.ѕ7.Ўтверди1ша себЁ сл0во лукaвое: повёдаша скрhти сёть, рёша: кто2 ќзритъ и5хъ;з7.И#спытaша беззак0ніе: и3зчез0ша и3спытaющіи и3спыт†ніz: пристyпитъ человёкъ, и3 сeрдце глубоко2.}.И# вознесeтсz бGъ: стрёлы младeнєцъ бhша ћзвы и4хъ,f7.и3 и3знемог0ша на нS kзhцы и4хъ: смути1шасz вси2 ви1дzщіи и5хъ.‹.И# ўбоsсz всsкъ человёкъ: и3 возвэсти1ша дэлA б9іz, и3 творє1ніz є3гw2 разумёша.№i.Возвесели1тсz првdникъ њ гDэ и3 ўповaетъ на него2: и3 похвaлzтсz вси2 прaвіи с®цемъ.Слaва: | 1Начальнику хору. Псалом Давида.2Почуй, Боже, голос мій у молитві моїй. Від лютого ворога охорони життя моє.3Укрий мене від намірів злодіїв і від зборища беззаконників.4Вони наче меч нагострили язик свій і, мов стріли, кидають слова образи,5щоб таємно стріляти в неповинного; стріляють в нього несподівано і не бояться.6Вони утвердились у злому намірі, змовляються поставити таємно сітку і кажуть: хто їх побачить?7Вони вигадують всіляку неправду, вишукують, розслідують, заглядають аж до глибини серця.8Але уразить їх Бог стрілою. Несподівано стріла Божа вдарить їх.9Вони покарають себе своїми ж словами. Всі, хто побачить їх, відійдуть від них.10І нападе страх на всіх людей, вони сповістять про діла Божі, бо зрозуміють, що то — Його діло.11Звеселиться праведник у Господі і уповає на Нього. І похваляться всі праведні серцем.Слава… |
|
По }-й каfjсмэ, Трис™0е. И# по Џ§е нaшъ: Тaже тропари2, глaсъ є7:
|
Після 8-ї кафизми Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш.. і тропарі, глас 5:
|
|
Во глубины6 мS грэхA поп0лзшасz, треволнeніе њбуревaетъ tчazніz: но предвари2 хrтE, ћкw всеси1ленъ ўпрaвителю всёхъ, и3 ко пристaнищу ти1хому ўстреми2 безстрaстіz, за бlгоутр0біе сп7се, и3 сп7си1 мz. Слaва: ДушE, ±же здЁ приврeмєнна, тaмw же вBчна: зрю2 суди1лище, и3 на пrт0лэ судію2, и3 трепeщу и3зречeніz. Пр0чее душE њбрати1сz, сyдъ непрощaемь. И# нhнэ: Надeжде ненадёемыхъ, п0моще безпом0щныхъ, заступлeніе на тS ўповaющихъ, с™az вLчце бцdе, п0мощь твою2 низпосли2 нaмъ. |
У глибину гріха опустився я, буря відчаю охопила мене, але, як всесильний Управитель, вийди, Христе, назустріч мені і приведи до тихого пристановища Твого, з милости Твоєї спаси мене. Слава… На землі все скороминуще, а там, у Бога, все вічне. Ось бачу я суд і на Престолі Суддю, жахаюся вироку за діла мої. Тож, душе моя, хоч наостанку покайся, бо суд незмінний. І нині… Пресвятая Владичице Богородице! Надіє безнадійних і поміч безпорадних! Захисти всіх тих, що уповають на Тебе, і пошли нам поміч Твою. |
|
ГDи поми1луй, м7. И3 мlтва:
|
Господи помилуй, 40 разів. І молитва:
|
|
ГDи щeдрый, и3 млcтивый, долготерпэли1ве и3 многомлcтиве, внуши2 мlтву, и3 вонми2 глaсу молeніz моегw2, сотвори2 со мн0ю знaменіе во бlго, настaви мS на пyть тв0й, є4же ходи1ти во и4стинэ твоeй: возвесели2 сeрдце моE, во є4же боsтисz и4мене твоегw2 с™aгw. Занeже вeлій є3си2, и3 творsй чудесA, ты2 є3си2 бGъ є3ди1нъ, и3 нёсть под0бенъ тебЁ въ бозёхъ гDи, си1льный въ млcти, и3 бlгjй въ крёпости, во є4же помогaти, и3 ўтэшaти, и3 сп7сaти вс‰ ўповaющыz на и4мz твоE, nц7A, и3 сн7а, и3 с™aгw д¦а, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
Господи щедрий і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий! Почуй молитву мою і зваж на голос моління мого. Дай мені знамення на добре, настав на путь Твою, щоб ходив я в істині Твоїй. Звесели серце моє, щоб боявся я імені Твого, бо Ти великий і твориш чудеса. Ти — Бог єдиний і нема нікого, подібного до Тебе, Господи. Ти сильний в милості і благий у могутності, щоб помагати, і втішати, і спасти всіх, що уповають на ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
