|
Кафизма 17
|
Кафизма 17
|
|
Псалом 118
|
Псалом 118
|
| [Алилуя.]1Блаженні непорочні, що ходять у законі Господнім.2Блаженні ті, що додержують свідчення Його і всім серцем шукають Його.3Вони не чинять беззаконня і путями Його ходять.4Ти наказав виконувати заповіти Твої пильно.5О, коли б дороги мої вели мене до виконання постанов Твоїх!6Тоді б не осоромився я, зважаючи на всі заповіді Твої.7Буду славити Тебе в правоті серця, навчаючись судів правди Твоєї.8Буду сповняти повеління Твої, не покидай мене.9Як юнакові додержати в чистоті дорогу свою? Тільки додержанням слів Твоїх.10Всім серцем моїм я шукаю Тебе, не дай мені відхилитися від заповідей Твоїх.11Слово Твоє заховав я в серці моїм, щоб не згрішити перед Тобою.12Благословен єси, Господи, навчи мене заповітів Твоїх.13Устами моїми сповіщав я суди уст Твоїх.14Дорогами свідчень Твоїх я втішався, як найбільшим багатством.15Заповідям Твоїм навчаюся я і буду пильнувати путі Твої.16Заповіти Твої — утіха моя; не забуду я слова Твого.17Яви милість Твою рабу Твоєму, я буду жити і додержуватися слова Твого.18Відкрий очі мої, і зрозумію чуда закону Твого.19Я подорожній на землі, не приховуй від мене заповідей Твоїх.20Стомилася душа моя від щоденного бажання зрозуміти суди Твої.21Ти упокорив гордих, проклятих, що відхилилися від заповідей Твоїх.22Зніми з мене сором і зневагу, бо я додержувався заповітів Твоїх.23Бо князі сидять і змовляються проти мене, я ж, раб Твій, роздумую про постанови Твої.24Свідчення Твої — втіха моя, [і накази Твої] — радники мої.25В землю никне душа моя, оживи мене за словом Твоїм.26Розповів я про дороги мої, і Ти вислухав мене, навчи ж мене заповітів Твоїх.27Дай мені зрозуміти дорогу повелінь Твоїх, і я буду розмірковувати про дивні діла Твої.28Ниє душа моя від скорботи, підкріпи мене за словом Твоїм.29Одверни від мене дорогу неправди і в законі Твоїм провадь мене.30Я обрав дорогу істини і поставив перед собою суди Твої.31Я пристав до свідчень Твоїх — Господи, не осором мене.32Піду дорогою заповідей Твоїх, коли Ти розшириш серце моє.33Покажи мені, Господи, дорогу постанов Твоїх, і я буду триматися її до кінця життя мого.34Врозуми мене, щоб я навчився закону Твого, і буду дотримуватися його всім серцем моїм.35Постав мене на стежку заповідей Твоїх, бо я бажаю її.36Нахили серце моє до свідчень Твоїх, а не до лихої користи.37Одверни очі мої, щоб не дивилися на марноту; оживляй мене на дорозі Твоїй.38Постав слово Твоє перед рабом Твоїм, щоб мав я страх перед Тобою.39Одверни від мене зневагу, якої боюся я, бо суди Твої милостиві.40Ось я жадаю наказів Твоїх, оживляй мене Правдою Твоєю.41І нехай прийде на мене милість Твоя, Господи, спасіння Твоє за словом Твоїм.42І я дам відповідь тим, що ганьблять мене, бо уповаю на слова Твої.43Не відбери слова правди від уст моїх, бо на суди Твої надія моя.44Буду додержуватися закону Твого повсякчас і на віки віків.45Буду ходити простором широким, бо прагну до виконання заповідей Твоїх.46Перед царями буду говорити про свідчення Твої і не посоромлюся.47Буду втішатися заповідями Твоїми, бо я їх дуже люблю.48Руки мої буду простягати до заповідей Твоїх, які я люблю, і розмірковуватиму про накази Твої.49Згадай слова [Твої] до раба Твого, на які Ти звелів мені уповати.50Це — втіха моя в горі моїм, що слово Твоє оживляє мене.51Горді тяжко знущалися з мене, але я не відхилився від закону Твого.52Згадую, Господи, присуди Твої одвічні і втішаюся.53Сум огортає мене за грішників, що відкинули закон Твій.54Постанови Твої — то пісня моя на місці блукання мого.55Вночі поминав я ім’я Твоє, Господи, і тримався закону Твого.56Він став рідним мені, бо я дотримуюся наказів Твоїх.57Я сказав: Господи! Щастя моє в тому, щоб сповняти слова Твої.58Молю Тебе всім серцем моїм: помилуй мене за словом Твоїм.59Думав я про дороги мої, і ось повернув стопи мої до заповітів Твоїх.60Поспішав я і не затримувався виконувати заповіді Твої.61Сіті безбожних оточили мене, але не забув я закону Твого.62Опівночі вставав я прославляти Тебе за праведні суди Твої.63Я спільник тим, що бояться Тебе і шанують повеління Твої.64Милости Твоєї, Господи, повна земля; навчи мене заповітів Твоїх.65Благо зробив Ти, Господи, слузі Твоєму за словом Твоїм.66Доброго розуміння та знання навчи мене, бо заповідям Твоїм я вірю.67Як ще не був я упокореним, я блукав, а нині я тримаюся слова Твого.68Благий Ти, [Господи], і благістю Твоєю навчи мене заповідей Твоїх.69Примножили на мене неправду горді, але я всім серцем моїм схиляюся до заповідей Твоїх.70Загрубіло серце їх, як сир з молока, я ж утішаюся в законі Твоїм.71Благо мені, що Ти упокорив мене, щоб я навчився заповітів Твоїх.72Благий для мене закон уст Твоїх, більше за тисячі золота й срібла.Слава…73Руки Твої створили мене і впорядкували мене; врозуми мене, і навчуся заповідей Твоїх.74Ті, що бояться Тебе, побачать мене і звеселяться, що я уповаю на слово Твоє.75Знаю, Господи, що суди Твої праведні, і що Ти справедливо покарав мене.76Нехай же буде милість Твоя втіхою мені за словом Твоїм до раба Твого.77Нехай зійде на мене милосердя Твоє, і я буду жити, бо закон Твій — повчання моє.78Нехай будуть посоромлені горді, бо вони безвинно нападають на мене; а я буду навчатися в повеліннях Твоїх.79Нехай прийдуть до мене ті, що бояться Тебе і знають свідчення Твої.80Нехай буде серце моє непорочним у законі Твоїм, щоб не осоромився я.81Умліває душа моя за спасінням Твоїм; я покладаюся на слово Твоє.82Плачуть очі мої за словом Твоїм; я кажу: «Коли Ти втішиш мене?»83Я став як той міх у диму, але наказів Твоїх не забув.84Скільки ще днів для раба Твого? Коли вчиниш гонителям моїм суд?85Яму викопали для мене горді наперекір закону Твоєму.86Всі заповіді Твої — істина. Безвинно переслідують мене; поможи мені.87Ледве не знищили мене на землі, я ж не покинув заповідей Твоїх.88Оживи мене за милістю Твоєю, і буду берегти свідчення вуст Твоїх.89Навіки, Господи, слово Твоє перебуває на небесах.90З роду в рід істина Твоя. Ти поставив землю, і вона стоїть твердо.91З волі Твоєї все стоїть аж до цього дня, бо все служить Тобі.92Коли б не закон Твій був утіхою мені, то я б загинув у біді моїй.93Повік не забуду повелінь Твоїх, бо ними Ти оживив мене.94Твій — я, спаси мене, бо я сповняв веління Твої.95Нечестивці підстерігають, щоб погубити мене, я ж заглиблююсь у свідчення Твої.96Я бачив кінець всього досконалого, але заповідь Твоя широка безмірно.97О, як люблю я закон Твій! Цілий день думки мої про нього.98Ти зробив мене мудрішим від ворогів моїх заповітами Твоїми, бо вони завжди зі мною.99Я зрозумів більше за всіх учителів моїх, бо я вдумуюсь у свідчення Твої.100Став я мудрішим за старших, бо дотримуюся заповітів Твоїх.101Від усякої стежки лукавої я стримував ноги мої, щоб берегти слово Твоє.102Від судів Твоїх я не відхилявся, бо Ти, Боже, навчив мене.103Які солодкі слова Твої в устах моїх! Вони солодші за мед на язиці моїм.104Ти зробив мене мудрим заповітами Твоїми, тому зненавидів я всяку дорогу неправди.105Закон Твій — світильник для ніг моїх і світло на стежках моїх.106Я поклявся і постановив додержуватися праведних судів Твоїх, і додержусь.107Дуже знеможений я, Господи! Оживи мене за словом Твоїм.108Прийми ж милостиво, Господи, добровільну жертву мою і навчи мене судів Твоїх.109В небезпеці завжди душа моя, та не забув я закону Твого.110Богопротивні поставили сіті для мене, але я від наказів Твоїх не відхилився.111Свідчення Твої я прийняв, як насліддя вічне, бо вони — радість серця мого.112Я нахилив серце моє сповняти накази Твої вічно, до кінця життя мого.113Тих, що противляться закону, я зненавидів, закон же Твій полюбив.114Ти — моя поміч і захист мій; я уповаю на слово Твоє.115Відійдіть від мене, беззаконники, я буду навчатися в заповідях Бога мого.116Заступи мене, Господи, за словом Твоїм, і я буду жити; не осором мене в надії моїй.117Поможи мені, і я спасуся, і безперестанно буду навчатися заповітів Твоїх.118Ти на ніщо обернув тих, що відступили від закону Твого, бо хитрощі їхні — неправда.119Як попіл, Ти відгортаєш нечестивців землі, тому полюбив я свідчення Твої.120Від страху перед Тобою тремтить тіло моє; судів Твоїх я боюся.121Я чинив суд і справедливість, не віддай мене до рук ворогів моїх.122Захисти раба Твого на добро йому, щоб не гнобили мене горді.123Знесилились очі мої виглядати спасіння Твоє і слова правди Твоєї.124Яви милість Твою слузі Твоєму і постанов Твоїх навчи мене.125Я — раб Твій, дай мені розуміння, щоб я зрозумів свідчення Твої.126Прийшов час відплати Твоєї, Господи, бо безбожні зневажили закон Твій.127Я ж полюбив заповіді Твої більше, аніж золото і дороге каміння.128Всі повеління Твої визнаю справедливими, а дорогу неправди ненавиджу.129Дивні свідчення Твої, Господи, тому й додержується їх душа моя.130Об’явлене слово Твоє просвітлює і врозумляє немовлят.131Відкриваю уста мої і, як повітря, втягую в себе заповіді Твої, бо так їх жадаю.Слава…132Зглянься на мене і помилуй мене, як милуєш тих, що люблять ім’я Твоє.133Стопи мої направ за словом Твоїм, і нехай не оволодіє мною ніяке беззаконня.134Спаси мене від наклепів людських, і я буду сповняти заповіді Твої.135Осяй раба Твого світлом лиця Твого і навчи мене заповітів Твоїх.136Потоки сліз течуть з очей моїх, бо люди не додержують закону Твого.137Праведний Ти, Господи, і справедливі суди Твої.138Свідчення Твої, що їх заповідав Ти, — правда і чиста істина.139Ревність моя за Тебе сушить мене, бо вороги мої забули слова Твої.140Розпалене й чисте слово Твоє, і я — раб Твій — полюбив Його.141Малий я і принижений, але повелінь Твоїх я не забув.142Правда Твоя — правда вічна, і закон Твій — істина.143Скорбота й горе прийшли на мене, та заповіді Твої — утіха моя.144Правда свідчень Твоїх — вічна; дай мені зрозуміти їх, і я буду жити.145Від усього серця [мого] взиваю я; почуй мене, Господи, заповіти Твої я сповнятиму.146Взиваю до Тебе: спаси мене, буду сповняти накази Твої.147Раніше світанку взиваю я; на слово Твоє я уповаю.148Раніше ранку відкриті очі мої, щоб навчатися слів Твоїх.149Почуй, Господи, голос мій з милости Твоєї і за судом Твоїм оживи мене.150Наблизилися до мене ті, що замислили зло; від закону Твого вони далеко стали.151Ти ж, Господи, близько від мене, і всі заповіти Твої — істина.152Віддавна я знаю свідчення Твої, що їх навіки встановив Ти.153Зглянься на горе моє і визволи мене, бо я закону Твого не забув.154Розсуди справу мою і захисти мене; за словом Твоїм оживи мене.155Далеко від нечестивців спасіння, бо вони не визнають закону Твого.156Велика щедрість Твоя, Господи; оживи мене праведним судом Твоїм.157Багато в мене напасників і гнобителів, але я від свідчень Твоїх не відхилився.158Бачу я безбожних і тяжко мені, що вони відступили від слова Твого.159Глянь, як люблю я заповіді Твої; з милости Твоєї, Господи, оживи мене.160Основа слів Твоїх — істина, і вічні всі суди правди Твоєї.161Князі безвинно гонять мене, але серце моє боїться слова Твого.162Радію я від слів Твоїх, як той, що одержав велике багатство.163Неправду я зненавидів і гидую нею, закон же Твій я люблю.164Семикратно кожного дня я прославляю Тебе за суди правди Твоєї.165Великим миром утішаються ті, що люблять закон Твій, і не спотикаються вони.166Я уповаю на спасіння Твоє, Господи, і сповняю заповіді Твої.167Душа моя додержує свідчень Твоїх, бо вельми люблю їх.168Я охороняю заповіді Твої і свідчення Твої, бо всі дороги мої перед Тобою, Господи.169Нехай дійде молитва моя до Тебе, Господи, за словом Твоїм врозуми мене.170Нехай прийде благання моє до Тебе, Господи, за словом Твоїм визволи мене.171Висловлять уста мої пісню хвали, коли навчиш мене заповітів Твоїх.172Язик мій буде голосно провіщати слова Твої, бо всі заповіді Твої — правда.173Нехай стане рука Твоя на поміч мені, бо я обрав собі повеління Твої.174Я жадаю спасіння Твого, Господи, і закон Твій — утіха моя.175Нехай живе душа моя і славить Тебе, і суди Твої нехай допоможуть мені.176Я блукаю, наче ягня загублене. Знайди раба Твого, бо я заповідей Твоїх не забув.Слава… | Аллилу́я, 118.1Блаже́нні непоро́чнії в путь*, ходя́щії в зако́ні Госпо́дні.2Блаже́нні іспита́ющії свиді́нія Єго́, всім се́рдцем взи́щуть Єго́.3Не ді́лающії бо беззако́нія в путе́х Єго́ ходи́ша.4Ти запові́дал єси́ за́повіді Твоя́ сохрани́ти зіло́;5да́би іспра́вилися путіє́ мої́, сохрани́ти оправда́нія Твоя́.6Тогда́ не постижу́ся, внегда́ призрі́ти мі на вся за́повіді Твоя́.7Іспові́мся Тебі́ в пра́вості се́рдця, внегда́ научи́тимися судьба́м пра́вди Твоєя́.8Оправда́нія Твоя́ сохраню́; не оста́ви мене́ до зіла́.9В чесо́м іспра́вить юні́йшій путь свой? Внегда́ сохрани́ти словеса́ Твоя́.10Всім се́рдцем мої́м взиска́х Тебе́; не отри́ни мене́ от за́повідій Твої́х.11В се́рдці моє́м скрих словеса́ Твоя́, я́ко да не согрішу́ Тебі́.12Благослове́н єси́, Го́споди; научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.13Устна́ма мої́ма возвісти́х вся судьби́ уст Твої́х.14На путі́ свиді́ній Твої́х наслади́хся, я́ко о вся́ком бога́тстві.15В за́повідех Твої́х поглумлю́ся, і уразумі́ю путі́ Твоя́.16Во оправда́ніїх Твої́х поучу́ся; не забу́ду слове́с Твої́х.17Возда́ждь рабу́ Твоєму́; живи́ м'я, і сохраню́ словеса́ Твоя́.18Откри́й о́чі мої́, і уразумі́ю чудеса́ от зако́на Твоєго́.19Пришле́ць аз єсьм на землі́; не скрий от мене́ за́повіді Твоя́.20Возлюби́ душа́ моя́ возжела́ти судьби́ Твоя́ на вся́коє вре́м'я.21Запрети́л єси́ го́рдим; про́кляті уклоня́ющіїся от за́повідій Твої́х.22Отими́ от мене́ поно́с* і унічиже́ніє, я́ко свиді́ній Твої́х взиска́х.23І́бо сідо́ша кня́зі і на м'я клевета́ху, раб же Твой глумля́шеся во оправда́ніїх Твої́х;24і́бо свиді́нія Твоя́ — поуче́ніє моє́ єсть, і сові́ти мої́ — оправда́нія Твоя́.25Прильпе́ землі́ душа́ моя́; живи́ м'я по словесі́ Твоєму́.26Путі́ моя́ возвісти́х, і усли́шал м'я єси́; научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.27Путь оправда́ній Твої́х вразуми́ мі, і поглумлю́ся в чудесі́х Твої́х.28Воздрема́ душа́ моя́ от уни́нія; утверди́ м'я в словесі́х Твої́х.29Путь непра́вди отста́ви от мене́ і зако́ном Твої́м поми́луй м'я.30Путь і́стини ізво́лих і судьби́ Твоя́ не заби́х.31Приліпи́хся свиді́нієм Твої́м, Го́споди, не посрами́ мене́.32Путь за́повідій Твої́х теко́х, єгда́ разшири́л єси́ се́рдце моє́.33Законоположи́ мні, Го́споди, путь оправда́ній Твої́х, і взищу́ ї ви́ну;34Вразуми́ м'я, і іспита́ю зако́н Твой, і сохраню́ ї всім се́рдцем мої́м.35Наста́ви м'я на стезю́ за́повідій Твої́х, я́ко ту́ю восхоті́х.36Приклони́ се́рдце моє́ во свиді́нія Твоя́, а не в лихої́мство.37Отврати́ о́чі мої́, є́же не ви́діти суєти́; в путі́ Твоє́м живи́ м'я.38Поста́ви рабу́ Твоєму́ сло́во Твоє́ в страх Твой.39Отими́ поноше́ніє моє́, є́же непщева́х; я́ко судьби́ Твоя́ бла́гі.40Се, возжела́х за́повіді Твоя́; в пра́вді Твоє́й живи́ м'я.41І да при́йдеть на м'я ми́лость Твоя́, Го́споди, спасе́ніє Твоє́ по словесі́ Твоєму́;42і отвіща́ю поноша́ющим мі сло́во, я́ко упова́х на словеса́ Твоя́.43І не отими́ от уст мої́х словесе́ і́стинна до зіла́, я́ко на судьби́ Твоя́ упова́х;44і сохраню́ зако́н Твой ви́ну, в вік і в вік ві́ка.45І хожда́х в широті́, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х;46і глаго́лах о свиді́ніїх Твої́х пред царі́ і не стидя́хся;47і поуча́хся в за́повідех Твої́х, я́же возлюби́х зіло́;48і воздвиго́х ру́ці мої́ к за́повідем Твої́м, я́же возлюби́х, і глумля́хся во оправда́ніїх Твої́х.49Пом'яни́ словеса́ Твоя́ рабу́ Твоєму́, ї́хже упова́ніє дал мі єси́.50То м'я уті́ши во смире́нії моє́м, я́ко сло́во Твоє́ живи́ м'я.51Го́рдії законопреступова́ху до зіла́; от зако́на же Твоєго́ не уклони́хся.52Пом'яну́х судьби́ Твоя́ от ві́ка, Го́споди, і уті́шихся.53Печа́ль прия́т м'я от грі́шник, оставля́ющих зако́н Твой.54Пі́та бя́ху мні оправда́нія Твоя́ на мі́сті прише́льствія моєго́.55Пом'яну́х в нощі́ і́м'я Твоє́, Го́споди, і сохрани́х зако́н Твой.56Сей бисть мні, я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х.57Часть моя́ єси́, Го́споди; ріх сохрани́ти зако́н Твой.58Помоли́хся лицю́ Твоєму́ всім се́рдцем мої́м; поми́луй м'я по словесі́ Твоєму́.59Поми́слих путі́ Твоя́ і возврати́х но́зі мої́ во свиді́нія Твоя́.60Угото́вихся і не смути́хся сохрани́ти за́повіді Твоя́.61У́жя грі́шник об'яза́шася мні, і зако́на Твоєго́ не заби́х.62Полу́нщі воста́х іспові́датися Тебі́ о судьба́х пра́вди Твоєя́.63Прича́стник аз єсьм всім боя́щимся Тебе́ і храня́щим за́повіді Твоя́.64Ми́лости Твоєя́, Го́споди, іспо́лнь земля́; оправда́нієм Твої́м научи́ м'я.65Благость сотвори́л єси́ с рабо́м Твої́м, Го́споди, по словесі́ Твоєму́;66бла́гості, і наказа́нію, і ра́зуму научи́ м'я, я́ко за́повідем Твої́м ві́ровах.67Пре́жде да́же не смири́тимися, аз прегріши́х; сего́ ра́ди сло́во Твоє́ сохрани́х.68Благ єси́ Ти, Го́споди; і бла́гостію Твоє́ю научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.69Умно́жися на м'я непра́вда го́рдих; аз же всім се́рдцем мої́м іспита́ю за́повіді Твоя́.70Усири́ся, я́ко млеко́, се́рдце їх; аз же зако́ну Твоєму́ поучи́хся.71Благо мні, я́ко смири́л м'я єси́, я́ко да научу́ся оправда́нієм Твої́м.72Благ мні зако́н уст Твої́х па́че ти́сящ зла́та і сребра́.Сла́ва:73Ру́це Твої́ сотвори́сті м'я і созда́сті м'я; вразуми́ м'я, і научу́ся за́повідем Твої́м.74Боя́щіїся Тебе́ у́зрять м'я і возвеселя́ться, я́ко на словеса́ Твоя́ упова́х.75Разумі́х, Го́споди, я́ко пра́вда судьби́ Твоя́, і воі́стину смири́л м'я єси́.76Бу́ди же ми́лость Твоя́, да уті́шить м'я, по словесі́ Твоєму́ рабу́ Твоєму́;77да при́йдуть мні щедро́ти Твоя́, і жив бу́ду, я́ко зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть.78Да постидя́ться го́рдії, я́ко непра́ведно беззако́нноваша на м'я; аз же поглумлю́ся* в за́повідех Твої́х.79Да обратя́ть м'я боя́щіїся Тебе́ і ві́дящії свиді́нія Твоя́.80Бу́ди се́рдце моє́ непоро́чно во оправда́ніїх Твої́х, я́ко да не постижу́ся.81Ізчеза́єть во спасе́ніє Твоє́ душа́ моя́, на словеса́ Твоя́ упова́х;82ізчезо́ша о́чі мої́ в сло́во Твоє́, глаго́люще: когда́ уті́шиши м'я?83зане́ бих я́ко міх на сла́ні; оправда́ній Твої́х не заби́х.84Коли́ко єсть дній раба́ Твоєго́? Когда́ сотвори́ши мі от гоня́щих м'я суд?85Пові́даша мні законопресту́пници глумле́нія, но не я́ко зако́н Твой, Го́споди.86Вся за́повіді Твоя́ — і́стина; непра́ведно погна́ша м'я, помози́ мі.87Вма́лі не сконча́ша мене́ на землі́; аз же не оста́вих за́повідій Твої́х.88По ми́лості Твоє́й живи́ м'я, і сохраню́ свиді́нія уст Твої́х.89Во вік, Го́споди, сло́во Твоє́ пребива́єть на небесі́.90В род і род і́стина Твоя́; основа́л єси́ зе́млю, і пребива́єть.91Учине́нієм Твої́м пребива́єть день; я́ко вся́чеськая рабо́тна Тебі́.92Я́ко а́ще би не зако́н Твой поуче́ніє моє́ бил, тогда́ у́бо поги́бл бих во смире́нії моє́м;93во вік не забу́ду оправда́ній Твої́х, я́ко в них оживи́л м'я єси́.94Твой єсьм аз, спаси́ м'я; я́ко оправда́ній Твої́х взиска́х.95Мене́ жда́ша грі́шници погуби́ти м'я; свиді́нія Твоя́ разумі́х.96Вся́кия кончи́ни ви́діх коне́ць; широка́ за́повідь Твоя́ зіло́.97Коль возлюби́х зако́н Твой, Го́споди; весь день поуче́ніє моє́ єсть.98па́че враг мої́х умудри́л м'я єси́ за́повідію Твоє́ю, я́ко в вік моя́ єсть.99па́че всіх уча́щих м'я разумі́х, я́ко свиді́нія Твоя́ поуче́ніє моє́ єсть.100па́че ста́рець разумі́х, я́ко за́повіді Твоя́ взиска́х.101От вся́каго путі́ лука́ва возбрани́х нога́м мої́м, я́ко да сохраню́ словеса́ Твоя́;102от суде́б Твої́х не уклони́хся, я́ко Ти законоположи́л мі єси́.103Коль сладка́ горта́ні моєму́ словеса́ Твоя́; па́че ме́да усто́м мої́м.104От за́повідій Твої́х разумі́х; сего́ ра́ди возненави́діх всяк путь непра́вди.105Світи́льник нога́ма мої́ма зако́н Твой, і світ стезя́м мої́м.106Кля́хся і поста́вих сохрани́ти судьби́ пра́вди Твоєя́.107Смири́хся до зіла́; Го́споди, живи́ м'я по словесі́ Твоєму́.108Во́льная уст мої́х благоволи́ же, Го́споди, і судьба́м Твої́м научи́ м'я.109Душа́ моя́ в руку́ Твоє́ю* ви́ну, і зако́на Твоєго́ не заби́х.110Положи́ша грі́шници сіть мні; і от за́повідій Твої́х не заблуди́х.111Наслі́довах свиді́нія Твоя́ во вік, я́ко ра́дованіє се́рдця моєго́ суть;112приклони́х се́рдце моє́ сотвори́ти оправда́нія Твоя́ в вік за воздая́ніє.113Законопресту́пния возненави́діх, зако́н же Твой возлюби́х.114Помо́щник мой і Засту́пник мой єси́ Ти; на словеса́ Твоя́ упова́х.115Уклоні́теся от мене́, лука́внующії, і іспита́ю за́повіді Бо́га моєго́.116Заступи́ м'я по словесі́ Твоєму́, і жив бу́ду; і не посрами́ мене́ от ча́янія моєго́;117помози́ мі, і спасу́ся, і поучу́ся во оправда́ніїх Твої́х ви́ну.118Уничижи́л єси́ вся отступа́ющия от оправда́ній Твої́х; я́ко непра́ведно помишле́ніє їх.119Преступа́ющия непщева́х вся грі́шния землі́; сего́ ра́ди возлюби́х свиді́нія Твоя́.120Пригвозди́ стра́ху Твоєму́ пло́ті моя́; от суде́б бо Твої́х убоя́хся.121Сотвори́х суд і пра́вду; не преда́ждь мене́ оби́дящим м'я.122Восприйми́ раба́ Твоєго́ во бла́го, да не оклевета́ють мене́ го́рдії.123О́чі мої́ ізчезо́сті во спасе́ніє Твоє́ і в сло́во пра́вди Твоєя́;124сотвори́ с рабо́м Твої́м по ми́лості Твоє́й і оправда́нієм Твої́м научи́ м'я.125Раб Твой єсьм аз; вразуми́ м'я, і уві́м свиді́нія Твоя́.126Вре́м'я сотвори́ти Го́сподеві; разори́ша зако́н Твой.127Сего́ ра́ди возлюби́х за́повіді Твоя́ па́че зла́та і топа́зія.128Сего́ ра́ди ко всім за́повідем Твої́м направля́хся, всяк путь непра́вди возненави́діх.129Ди́вна свиді́нія Твоя́; сего́ ра́ди іспита́ я душа́ моя́.130Явле́ніє слове́с Твої́х просвіща́єть і вразумля́єть младе́нці.131Уста́ моя́ отверзо́х і привлеко́х дух, я́ко за́повідій Твої́х жела́х.Сла́ва:132При́зри на м'я і поми́луй м'я, по суду́ лю́б’ящих і́м'я Твоє́.133Стопи́ моя́ напра́ви по словесі́ Твоєму́, і да не облада́єть мно́ю вся́коє беззако́ніє;134ізба́ви м'я от клевети́ челові́чеськия, і сохраню́ за́повіді Твоя́.135Лице́ Твоє́ просвіти́ на раба́ Твоєго́ і научи́ м'я оправда́нієм Твої́м.136Ісхо́дища водна́я ізведо́сті о́чі мої́, поне́же не сохрани́х зако́на Твоєго́.137Пра́веден єси́, Го́споди, і пра́ві суди́ Твої́;138запові́дал єси́ пра́вду свиді́нія Твоя́, і і́стину зіло́.139Іста́яла м'я єсть ре́вность Твоя́, я́ко заби́ша словеса́ Твоя́ вразі́ мої́.140Разжже́но сло́во Твоє́ зіло́, і раб Твой возлюби́ є.141Юні́йшій аз єсьм і унічиже́н; оправда́ній Твої́х не заби́х.142Пра́вда Твоя́ — пра́вда во вік, і зако́н Твой — і́стина.143Ско́рбі і ну́жди обріто́ша м'я; за́повіді Твоя́ — поуче́ніє моє́.144Пра́вда свиді́нія Твоя́ — в вік; вразуми́ м'я, і жив бу́ду.145Воззва́х всім се́рдцем мої́м, усли́ши м'я, Го́споди; оправда́нія Твоя́ взищу́.146Воззва́х Ті, спаси́ м'я, і сохраню́ свиді́нія Твоя́.147Предвари́х в безго́дії і воззва́х; на словеса́ Твоя́ упова́х.148Предвари́сті о́чі мої́ ко у́тру поучи́тися словесе́м Твої́м.149Глас мой усли́ши, Го́споди, по ми́лості Твоє́й; по судьбі́ Твоє́й живи́ м'я.150Прибли́жишася гоня́щії м'я беззако́нієм; от зако́на же Твоєго́ удали́шася.151Близ єси́ Ти, Го́споди, і всі путіє́ Твої́ — і́стина.152Іспе́рва позна́х от свиді́ній Твої́х, я́ко в вік основа́л я єси́.153Виждь смире́ніє моє́ і ізми́ м'я, я́ко зако́на Твоєго́ не заби́х.154Суди́ суд мой і ізба́ви м'я; словесе́ ра́ди Твоєго́ живи́ м'я.155Дале́че от грі́шник спасе́ніє, я́ко оправда́ній Твої́х не взиска́ша.156Щедро́ти Твоя́ мно́гі, Го́споди; по судьбі́ Твоє́й живи́ м'я.157Мно́зі ізгоня́щії м'я і стужа́ющії мі; от свиді́ній Твої́х не уклони́хся.158Ви́діх неразуміва́ющия і іста́ях, я́ко слове́с Твої́х не сохрани́ша.159Виждь, я́ко за́повіді Твоя́ возлюби́х; Го́споди, по ми́лості Твоє́й живи́ м'я.160Нача́ло слове́с Твої́х — і́стина, і во вік вся судьби́ пра́вди Твоєя́.161Кня́зі погна́ша м'я ту́не; і от слове́с Твої́х убоя́ся се́рдце моє́.162Возра́дуюся аз о словесі́х Твої́х, я́ко обріта́яй кори́сть мно́гу.163Непра́вду возненави́діх і омерзи́х; зако́н же Твой возлюби́х.164Седмери́цею днем хвали́х Тя о судьба́х пра́вди Твоєя́.165Мир мног лю́б'ящим зако́н Твой, і ність їм собла́зна.166Ча́ях спаcе́нія Твоєго́, Го́споди, і за́повіді Твоя́ возлюби́х.167Сохрани́ душа́ моя́ свиді́нія Твоя́ і возлюби́ я зіло́.168Сохрани́х за́повіді Твоя́ і свиді́нія Твоя́, я́ко всі путіє́ мої́ пред Тобо́ю, Го́споди.169Да прибли́житься моле́ніє моє́ пред Тя, Го́споди; по словесі́ Твоєму́ вразуми́ м'я.170Да вни́деть проше́ніє моє́ пред Тя; Го́споди, по словесі́ Твоєму́ ізба́ви м'я.171Отри́гнуть устні́ мої́ пі́ніє, єгда́ научи́ши м'я оправда́нієм Твої́м.172Провіща́єть язи́к мой словеса́ Твоя́, я́ко вся за́повіді Твоя́ — пра́вда.173Да бу́деть рука́ Твоя́ є́же спасти́ м'я, я́ко за́повіді Твоя́ ізво́лих.174Возжела́х спасе́ніє Твоє́, Го́споди, і зако́н Твой поуче́ніє моє́ єсть.175Жива́ бу́деть душа́ моя́ і восхва́лить Тя; і судьби́ Твоя́ помо́гуть мні.176Заблуди́х, я́ко овча́ поги́бшеє; взищи́ раба́ Твоєго́, я́ко за́повідій Твої́х не заби́х.Сла́ва: |
|
Після 17-ї кафизми Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш.. і тропарі, глас 2:
|
Після 17-ї кафизми, Трисвято́є. І по О́тче наш: тропарі, глас 2:
|
|
Згрішив я перед Тобою, Спасе, як блудний син. Прийми мене, Отче, каюся, і помилуй мене, Боже. Слава… Христе Спасителю! Я взиваю до Тебе голосом митаря: очисти мене, як і його, і помилуй мене, Боже. І нині… Владичице! Я надіюсь на Твою допомогу, не відкинь мене, бо на Тебе уповає душа моя: помилуй мене. |
Согріши́х к Тебі́, Спа́се, я́ко блу́дний син, прийми́ м'я, О́тче, ка́ющагося, і поми́луй м'я, Бо́же. Сла́ва: Зову́ к Тебі́, Христе́ Спа́се, митаре́вим гла́сом: очи́сти м'я, я́коже о́наго, і поми́луй м'я, Бо́же. І ни́ні: Богоро́дице, не пре́зри м'я, тре́бующа заступле́нія Твоєго́; на Тя бо упова́ душа́ моя́, поми́луй м'я. |
|
Господи помилуй, 40 разів. І молитва:
|
Го́споди поми́луй, 40 разів. І молитва:
|
|
Владико Господи Вседержителю! Творче всіх, Отче щедрий і милостивий Боже! Ти з землі створив чоловіка за образом Твоїм і подобою, щоб він прославляв ім’я Твоє на землі; а коли виселив його з раю за порушення заповідей Твоїх, Ти знову на краще перетворив його в Сині Твоїм Христі Ісусі і відкрив для нього небесний рай. Дякуємо Тобі, що Ти примножив милість Твою до нас і не віддав нас ворогам нашим, що намагаються кинути душі наші у безодню пекельну. Отже і нині, многомилостивий і всеблагий Господи, Ти не хочеш смерті грішника, а чекаєш, щоб навернувся він, і Ти приймаєш Його, як сина. Ти підіймаєш тих, що впали, і засмучених зцілюєш; наверни й мене, грішного, до покаяння, бо я впав, підійми мене, засмученого, зціли. Благаю Твою безмірну щедрість і незбагненну доброту: прости й забудь мої незліченні беззаконня, що я свідомо чи несвідомо вчинив. Просвіти засліпленість серця мого і дай мені покаяння сльози, щоб я очистив від скверни думки мої. Почуй, Господи! Зглянься, Чоловіколюбче! Прости, многомилостивий, і визволи змучену душу мою від страждань, що їх спричиняють пристрасні мої помисли. Всеблагий Господи, Чоловіколюбче! Прожени від мене гнобителя диявола, щоб не водив мене за своїм бажанням і не робив мене рабом гріха; Сам Ти царюй у мені, Боже мій, і веди Твоєю дорогою. Я — Твій, спаси мене, дай мені жити за волею Твоєю. Очисти моє серце, охорони уста від неправди, дай діяти тільки добре, мислити тільки вгодне Тобі; дай мені спокій душевних моїх сил, дай радість духовну, любов правдиву, довготерпіння, благість, лагідність, нелицемірну віру, стриманість тверду. Наповни мене всього плодами добра — дарами Всесвятого Твого Духа. Не відбирай душі моєї, коли ще я не готовий, але покаянням моїм очисти і тоді вже поклич від цього життя щоб без перешкод диявольських прийшов я до Тебе в оселю Твоєї невимовної слави з усіма святими, де святиться і прославляється пречисте і величне ім’я Твоє, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
Влади́ко Го́споди Вседержи́телю і Тво́рче всіх, щедро́т Оте́ць, і ми́лости Бог, от землі́ созда́вий челові́ка і показа́вий єго́ по о́бразу Твоєму́ і по подо́бію, да і тім просла́виться великолі́поє і́м'я Твоє́ на землі́, і істо́ргнена у́бо преступле́нієм Твої́х за́повідей, па́ки на лу́чшеє возсозда́вий єго́ во Христі́ Твоє́м, і возведи́й на Небеса́; благодарю́ Тя, я́ко умно́жил єси́ на мні вели́чіє Твоє́ і не пре́дал м'я єси́ враго́м мої́м в коне́ць істо́ргнути м'я і́щущим в про́пасть а́дову, ніже́ оста́вил м'я єси́ поги́бнути со беззако́ньми мої́ми. Ни́ні у́бо, многоми́лостиве і любоблаже Го́споди, не хотя́й сме́рти грі́шнаго, но обраще́нія ожида́яй, і приє́мляй, І́же низве́рженния ісправля́яй, сокруше́нния ісціля́яй, обрати́ і мене́ к покая́нію, і низве́рженнаго іспра́ви, і сокруше́ннаго ісціли́; пом'яни́ Твоя́ щедро́ти і є́же от ві́ка Твою́ непостижи́мую бла́гость, і моя́ безмі́рная забу́ди беззако́нія, я́же ді́лом, і сло́вом, і ми́слію соверши́х, разріши́ осліпле́ніє се́рдця моєго́ і даждь мі сле́зи умиле́нія на очище́ніє скве́рни ми́слі моєя́. Усли́ши, Го́споди, воньми́, Человіколю́бче, очи́сти, Благоутро́бне, і от мучи́тельства во мні ца́рствующих страсте́й окая́нную мою́ ду́шу свободи́; і не ктому́ да содержи́ть м'я гріх, ніже́ да возмо́жеть на м'я бори́тель де́мон, ніже́ к своєму́ хоті́нію да веде́ть м'я, но держа́вною Твоє́ю руко́ю, єго́ влади́чества ісхи́тивий м'я, Ти ца́рствуй во мні, благи́й і человіколюби́вий Го́споди, і всего́ Твоєго́ би́ти, і жи́ти мні про́чеє по Твоє́й благоволи́ во́лі. І пода́ждь мі неізрече́нною бла́гостію се́рдця очище́ніє, уст хране́ніє, правоту́ дія́ній, мудрова́ніє смире́нноє, мир помисло́в, тишину́ душе́вних мої́х сил, ра́дость духо́вную, любо́в і́стинную, долготерпі́ніє, бла́гость, кро́тость, ві́ру нелицемі́рну, воздержа́ніє обдержа́тельноє і всіх м'я благи́х плодо́в іспо́лни дарова́нієм Свята́го Твоєго́ Ду́ха. І не возведи́ мене́ в преполове́ніє дній мої́х, ніже́ неіспра́влену і негото́ву ду́шу мою́ восхи́тиши; но соверши́ м'я Твої́м соверше́нством, і та́ко м'я настоя́щаго житія́ ізведи́, я́ко да невозбра́нно проше́д нача́ла і вла́сті тьми, Твоє́ю благода́тію узрю́ і аз непристу́пния Твоєя́ сла́ви добро́ту неізрече́нную, со всі́ми святи́ми Твої́ми; в ни́хже освяти́ся, і просла́вися всечи́стно́є і великолі́поє і́м'я Твоє́, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь. |
