|
Кафизма 18
|
Каfjсма }i.
|
|
Псалом 119
|
Paл0мъ рf7i.
|
| Пісня ступенів.1До Господа взивав я в скорботі моїй, і Він вислухав мене.2Господи, визволи душу мою від уст неправдивих, від язика облесливого.3Що дасть Тобі або що додасть Тобі язик зрадливий?4Він — як гострі стріли сильного з палаючим вугіллям, що спустошує.5Горе мені, що я перебуваю у Мосоха, живу біля шатрів кидарських.6Довго перебувала душа моя з тими, що не бажають миру.7Я бажаю жити мирно, але, як тільки заговорю до них, вони повстають проти мене без вини. | Пёснь степeней, Rf7‹.№.Ко гDу, внегдA скорбёти ми2, воззвaхъ, и3 ўслhша мS.в7.ГDи, и3збaви дyшу мою2 t ўстeнъ непрaведныхъ и3 t љзhка льсти1ва.G.Что2 дaстсz тебЁ, и3ли2 что2 приложи1тсz тебЁ къ љзhку льсти1ву;д7.Стрёлы си1льнагw и3з8wщрє1ны, со ќгльми пустhнными.є7.Ўвы2 мнЁ, ћкw пришeлствіе моE продолжи1сz, всели1хсz съ селє1ніи кидaрскими:ѕ7.мн0гw пришeлствова душA моS: съ ненави1дzщими ми1ра бёхъ ми1ренъ:з7.є3гдA глаг0лахъ и5мъ, борsху мS тyне. |
|
Псалом 120
|
Paл0мъ рк7.
|
| Пісня ступенів.1Звів я очі мої в гори, звідкіля прийде поміч моя.2Поміч моя від Господа, що створив небо і землю.3Він не дасть нозі твоїй спіткнутися, не задрімає Охоронитель твій.4Не задрімає і не засне Той, Хто охороняє Ізраїля.5Господь — Охорона твоя, Господь — покрова твоя на правиці твоїй.6Удень сонце не опалить тебе, а вночі — місяць.7Господь охоронить тебе від усякого зла, охоронить душу твою [Господь].8Господь охоронить вхід і вихід твій віднині й навіки. | Пёснь степeней, Rк7.№.Возвед0хъ џчи мои2 въ г0ры, tню1дуже пріи1детъ п0мощь моS.в7.П0мощь моS t гDа, сотв0ршагw нeбо и3 зeмлю.G.Не дaждь во смzтeніе ноги2 твоеS, нижE воздрeмлетъ хранsй тS:д7.сE, не воздрeмлетъ, нижE ќснетъ хранsй ї}лz.є7.ГDь сохрани1тъ тS, гDь покр0въ тв0й на рyку деснyю твою2.ѕ7.Во дни2 с0лнце не њжжeтъ тебE, нижE лунA н0щію.з7.ГDь сохрани1тъ тS t всsкагw ѕлA, сохрани1тъ дyшу твою2 гDь:}.гDь сохрани1тъ вхождeніе твоE и3 и3схождeніе твоE, tнн7э и3 до вёка. |
|
Псалом 121
|
Paл0мъ рк7а.
|
| Пісня ступенів. Давида.1Звеселився я тим, що сказали мені: ходімо до дому Господнього.2Стояли ноги наші у дворах твоїх, Єрусалиме.3Єрусалим створений як місто, і доля його з народом його.4Бо туди увійшли коліна, коліна Господні, за законом Ізраїля, щоб прославляти ім’я Господнє.5Бо там стоять престоли, щоб судити, престоли в домі Давидовому.6Просіть про мир для Єрусалима, і благоденство тим, що люблять тебе.7І нехай буде мир силою твоєю і благоденство у стінах твоїх.8Заради братів моїх і ближніх моїх промовляю: мир тобі.9Заради дому Господа Бога нашого жадаю я блага тобі. | Пёснь степeней, Rк7№.№.Возвесели1хсz њ рeкшихъ мнЁ: въ д0мъ гDень п0йдемъ.в7.Стоsще бsху н0ги нaшz во дв0рэхъ твои1хъ, їеrли1ме.G.Їеrли1мъ зи1ждемый ћкw грaдъ, є3мyже причaстіе є3гw2 вкyпэ.д7.Тaмw бо взыд0ша кwлёна, кwлёна гDнz, свидёніе ї}лево, и3сповёдатисz и4мени гDню:є7.ћкw тaмw сэд0ша прест0ли на сyдъ, прест0ли въ домY дв7довэ.ѕ7.Вопроси1те же ±же њ ми1рэ їеrли1ма: и3 nби1ліе лю1бzщымъ тS.з7.Бyди же ми1ръ въ си1лэ твоeй, и3 nби1ліе въ столпостэнaхъ твои1хъ.}.Рaди брaтій мои1хъ и3 бли1жнихъ мои1хъ глаг0лахъ ќбw ми1ръ њ тебЁ.f7.Д0му рaди гDа бGа нaшегw взыскaхъ бlг†z тебЁ. |
|
Псалом 122
|
Paл0мъ рк7в.
|
| Пісня ступенів.1До Тебе, що перебуваєш на небі, зводжу очі мої.2Як очі рабів звертаються до рук господарів їхніх, як очі рабині до рук господині її, так очі наші — до Господа Бога нашого, аж поки помилує нас.3Помилуй нас, Господи, помилуй нас, бо багато ми маємо приниження.4Надміру має душа наша ганьби від багатих та зневаги від гордих. | Пёснь степeней, Rк7в7.№.Къ тебЁ возвед0хъ џчи мои2, живyщему на нб7си2.в7.СE, ћкw џчи р†бъ въ рукY госп0дій свои1хъ, ћкw џчи рабhни въ рукY госпожи2 своеS: тaкw џчи нaши ко гDу бGу нaшему, д0ндеже ўщeдритъ ны2.G.Поми1луй нaсъ, гDи, поми1луй нaсъ, ћкw помн0гу и3сп0лнихомсz ўничижeніz:д7.наипaче нап0лнисz душA нaша поношeніz гобзyющихъ и3 ўничижeніz г0рдыхъ. |
|
Псалом 123
|
Paл0мъ рк7г.
|
| Пісня ступенів. Давида.1Якби не Господь був з нами, — нехай скаже Ізраїль,2якби не Господь був з нами, коли повстали проти нас люди, —3вони б живих поглинули нас, коли гнів їх розпалився на нас.4Вода б затопила нас; потоки залили б душу нашу.5Бурхливі хвилі води прийшли б над душею нашою.6Благословен Господь, Який не дав нас на здобич у зуби їхні.7Душа наша, як пташка, вирвалася з сітки тих, що ловили. Сітка розірвалась, і ми спаслися.8Поміч наша в імені Господа, що створив небо і землю. Слава… | Пёснь степeней, Rк7G.№.Ћкw ѓще не гDь бы бhлъ въ нaсъ, да речeтъ ќбw ї}ль:в7.ћкw ѓще не гDь бы бhлъ въ нaсъ, внегдA востaти человёкwмъ на ны2, u5бо живhхъ пожeрли бhша нaсъ:G.внегдA прогнёватисz ћрости и4хъ на ны2, u5бо водA потопи1ла бы нaсъ.д7.Пот0къ прeйде душA нaша:є7.u5бо прeйде душA нaша в0ду непостоsнную.ѕ7.Блгcвeнъ гDь, и4же не дадE нaсъ въ лови1тву зубHмъ и4хъ.з7.ДушA нaша ћкw пти1ца и3збaвисz t сёти ловsщихъ: сёть сокруши1сz, и3 мы2 и3збaвлени бhхомъ.}.П0мощь нaша во и4мz гDа, сотв0ршагw нeбо и3 зeмлю.Слaва: |
|
Псалом 124
|
Paл0мъ рк7д.
|
| Пісня ступенів.1Ті, що надіються на Господа, не похитнуться, як гора Сион, що стоїть вічно.2Гори навкруги Єрусалима, а Господь — навкруги народу Свого віднині і навіки.3Бо не залишить [Господь] жезла нечестивих над долею праведних, щоб праведні не простягли рук своїх до беззаконня.4Благодій, Господи, добрим і праведним серцем.5А тих, що звернули на криву дорогу неправди, нехай залишить Господь разом з тими, що чинять беззаконня. Мир на Ізраїля! | Пёснь степeней, Rк7д7.№.Надёющіисz на гDа, ћкw горA сіHнъ: не подви1житсz въ вёкъ живhй во їеrли1мэ.в7.Г0ры w4крестъ є3гw2, и3 гDь w4крестъ людjй свои1хъ, tнн7э и3 до вёка.G.Ћкw не њстaвитъ гDь жезлA грёшныхъ на жрeбій првdныхъ, ћкw да не пр0струтъ првdніи въ беззакHніz рyкъ свои1хъ.д7.Ўбlжи2, гDи, бlг‡z и3 пр†выz с®цемъ.є7.Ўклонsющыzсz же въ развращє1ніz tведeтъ гDь съ дёлающими беззак0ніе: ми1ръ на ї}лz. |
|
Псалом 125
|
Paл0мъ рк7є.
|
| Пісня ступенів.1Коли повертав Господь з полону Сион, нам здавалося, що то був сон.2Тоді були душі наші повні радости, і з уст наших лилася пісня. Тоді між народами говорили: «Велике сотворив Господь над ними».3Так, Господь явив над нами велике; ми раділи серцем.4Поверни ж, Господи, невільників наших, як потоки на південь.5Ті, що сіють зі сльозами, пожнуть з радістю.6Хто з плачем ніс сіяти зерно своє, той повернеться веселий, несучи снопи свої. | Пёснь степeней, Rк7е7.№.ВнегдA возврати1ти гDу плёнъ сіHнь, бhхомъ ћкw ўтёшени.в7.ТогдA и3сп0лнишасz рaдости ўстA н†ша, и3 љзhкъ нaшъ весeліz: тогдA рекyтъ во kзhцэхъ: возвели1чилъ є4сть гDь сотвори1ти съ ни1ми.G.Возвели1чилъ є4сть гDь сотвори1ти съ нaми: бhхомъ веселsщесz.д7.Возврати2, гDи, плэнeніе нaше, ћкw пот0ки ю4гомъ.є7.Сёющіи слезaми, рaдостію п0жнутъ.ѕ7.Ходsщіи хождaху и3 плaкахусz, метaюще сёмена сво‰: грzдyще же пріи1дутъ рaдостію, взeмлюще руко‰ти сво‰. |
|
Псалом 126
|
Paл0мъ рк7ѕ.
|
| Пісня ступенів. Соломона.1Коли не Господь будує дім, даремно трудяться будівничі; коли не Господь береже місто, даремно пильнує сторожа.2Даремно встаєте ви рано і лягаєте пізно, їсте хліб, тяжко здобутий, тоді як Господь дає улюбленим Своїм спокійний сон.3Ось і діти — насліддя від Господа; нагорода від Нього — плід утроби.4Як стріли в руках сильного, так і сини молоді.5Блаженний, хто здобув таку поміч собі. Не осоромляться вони, коли біля брами міста свого говоритимуть з ворогами. | Пёснь степeней, Rк7ѕ7.№.Ѓще не гDь сози1ждетъ д0мъ, всyе труди1шасz зи1ждущіи: ѓще не гDь сохрани1тъ грaдъ, всyе бдЁ стрегjй.в7.Всyе вaмъ є4сть ќтреневати: востaнете по сэдёніи kдyщіи хлёбъ болёзни, є3гдA дaстъ возлю1блєннымъ свои6мъ с0нъ.G.СE, достоsніе гDне сhнове, мздA плодA чрeвнzгw.д7.Ћкw стрёлы въ руцЁ си1льнагw, тaкw сhнове tтрzсeнныхъ.є7.Бlжeнъ, и4же и3сп0лнитъ желaніе своE t ни1хъ: не постыдsтсz, є3гдA глаг0лютъ врагHмъ свои6мъ во вратёхъ. |
|
Псалом 127
|
Paл0мъ рк7з.
|
| Пісня ступенів.1Блаженні всі, що бояться Господа. Ті, що ходять путями Його.2Ти житимеш трудами рук твоїх. Блаженний ти, і добро тобі буде.3Жона твоя в домі твоїм як родюча лоза виноградна. Сини твої, як паростки дерева оливкового, навколо трапези твоєї.4Ось так буде благословенний чоловік, що боїться Господа.5Нехай благословить тебе Господь від Сиону. І побачиш блаженство Єрусалима по всі дні життя твого.6Щоб побачив ти дітей синів твоїх. Мир на Ізраїля! | Пёснь степeней, Rк7з7.№.Бlжeни вси2 боsщіисz гDа, ходsщіи въ путeхъ є3гw2:в7.труды2 плодHвъ* твои1хъ снёси: бlжeнъ є3си2, и3 добро2 тебЁ бyдетъ.G.ЖенA твоS ћкw лозA плодови1та въ странaхъ д0му твоегw2:д7.сhнове твои2 ћкw новосаждє1ніz м†сличнаz w4крестъ трапeзы твоеS.є7.СE, тaкw бlгослови1тсz человёкъ боsйсz гDа.ѕ7.Блгcви1тъ тS гDь t сіHна, и3 ќзриши бlг†z їеrли1ма вс‰ дни6 животA твоегw2,з7.и3 ќзриши сhны сынHвъ твои1хъ: ми1ръ на ї}лz. |
|
Псалом 128
|
Paл0мъ рк7и.
|
| Пісня ступенів.1Багато разів бороли мене від юности моєї, — нехай скаже Ізраїль,2багато разів бороли мене від юности моєї, але не перемогли мене.3На хребті моїм орали плугарі, проклали довгі борозни свої,4але Господь справедливий, Він розсік пута беззаконників.5Нехай осоромляться і відступлять ті, що ненавидять Сион.6Нехай будуть як трава на покрівлі, що сохне раніше, ніж вирвуть її,7якою жнець не наповнює руки своєї, і в’язальниця не зв’яже снопа.8А перехожі не скажуть: «Благословення Господнє на вас; благословляємо вас іменем Господнім». Слава… | Пёснь степeней, Rк7}.№.Мн0жицею брaшасz со мн0ю t ю4ности моеS, да речeтъ ќбw ї}ль:в7.мн0жицею брaшасz со мн0ю t ю4ности моеS, и4бо не премог0ша мS.G.На хребтЁ моeмъ дёлаша грBшницы, продолжи1ша беззак0ніе своE.д7.ГDь првdнъ ссэчE вы6z грёшникwвъ.є7.Да постыдsтсz и3 возвратsтсz вспsть вси2 ненави1дzщіи сіHна:ѕ7.да бyдутъ ћкw травA на здёхъ*, ћже прeжде восторжeніz и4зсше:з7.є4юже не и3сп0лни руки2 своеS жнsй, и3 нёдра своегw2 руко‰ти собирazй:}.и3 не рёша мимоходsщіи: блгcвeніе гDне на вы2, благослови1хомъ вы2 во и4мz гDне.Слaва: |
|
Псалом 129
|
Paл0мъ рк7f.
|
| Пісня ступенів.1З глибини взиваю до Тебе, Господи, Господи, почуй голос мій.2Нехай будуть вуха Твої уважні до голосу благання мого.3Якщо на беззаконня наші зважатимеш, Господи, Господи, хто встоїть?4Але у Тебе прощення; нехай благоговіють перед Тобою.5Ради імені Твого я надіюся на Тебе, Господи; терпіла душа моя у слові Твоїм. Уповає душа моя на Господа.6Від ранньої зорі до ночі, від ранньої зорі нехай уповає Ізраїль на Господа.7Бо у Господі милість і велике у Нього визволення,8і Він визволить Ізраїля від усіх беззаконь його. | Пёснь степeней, Rк7f7.№.И#з8 глубины2 воззвaхъ къ тебЁ, гDи: гDи, ўслhши глaсъ м0й.в7.Да бyдутъ ќши твои2 внeмлющэ глaсу молeніz моегw2.G.Ѓще беззакHніz нaзриши, гDи, гDи, кто2 постои1тъ; ћкw ў тебє2 њчищeніе є4сть.д7.И$мене рaди твоегw2 потерпёхъ тS, гDи, потерпЁ душA моS въ сл0во твоE: ўповA душA моS на гDа.є7.T стрaжи ќтренніz до н0щи, t стрaжи ќтренніz да ўповaетъ ї}ль на гDа:ѕ7.ћкw ў гDа млcть, и3 мн0гое ў негw2 и3збавлeніе: и3 т0й и3збaвитъ ї}лz t всёхъ беззак0ній є3гw2. |
|
Псалом 130
|
Paл0мъ рl.
|
| Пісня ступенів. Давида.1Господи, не зазнавалося серце моє, не підносилися гордо очі мої; я не входив у велике і дивне, недосяжне для мене.2Чи не смиряв я душу свою, наче дитину, відлучену від грудей матері? Душа моя в мені жадає Тебе, як дитя грудей матері своєї.3Нехай надіється Ізраїль на Господа віднині і навіки. | Пёснь степeней, Rl.№.ГDи, не вознесeсz сeрдце моE, нижE вознес0стэсz џчи мои2: нижE ходи1хъ въ вели1кихъ, нижE въ ди1вныхъ пaче менє2.в7.Ѓще не смиреномyдрствовахъ, но вознес0хъ дyшу мою2, ћкw tдоeное на мaтерь свою2, тaкw воздaси на дyшу мою2.G.Да ўповaетъ ї}ль на гDа tнн7э и3 до вёка. |
|
Псалом 131
|
Paл0мъ рlа.
|
| Пісня ступенів.1Пом’яни, Господи, Давида і всю лагідність його.2Як він присягався Господу, давав обітниці Богу Якова:3«Не ввійду в світлицю дому мого, не ляжу на постіль мою,4не дам заснути очам моїм і задрімати повікам моїм;5не заспокоюся, поки не знайду оселі для Господа, дому для Бога Якова».6Ось ми чули про Нього в Єфрафі, знайшли Його на полях Іарима.7Ходімо в оселі Його, поклонімося підніжжю ніг Його.8Воскресни, Господи, у спокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї.9Священики Твої зодягнуться в правду, і преподобні Твої зрадіють.10Ради Давида, раба Твого, не відверни лиця від помазаника Твого.11Клявся Господь Давиду істиною і не зречеться її: «Із синів роду твого посаджу на престолі твоїм.12А коли сини твої зберігатимуть завіт Мій і повеління Мої, яких Я навчу їх, то й сини їхні навіки сидітимуть на престолі твоїм».13Вибрав Господь Сион, забажав [його] на оселю для Себе.14«Це місце спокою Мого повік віку, сказав Господь, тут оселюся, бо Я полюбив його.15Поживу його Я, благословляючи, благословлю, і вбогих його Я нагодую хлібом.16Священиків його Я зодягну в спасіння, і праведні його будуть радіти радістю.17Там Я вирощу спасіння Давидові, поставлю світильник помазанику Моєму.18Ворогів його осоромлю Я, на ньому ж розцвіте святиня Моя». | Пёснь степeней, Rl№.№.Помzни2, гDи, дв7да и3 всю2 кр0тость є3гw2:в7.ћкw клsтсz гDеви, њбэщaсz бGу їaкwвлю:G.ѓще вни1ду въ селeніе д0му моегw2, и3ли2 взhду на џдръ постeли моеS:д7.ѓще дaмъ с0нъ nчи1ма мои1ма, и3 вёждома мои1ма дремaніе, и3 пок0й скраніaма мои1ма:є7.д0ндеже њбрsщу мёсто гDеви, селeніе бGу їaкwвлю.ѕ7.СE, слhшахомъ | во є3vфрafэ, њбрэт0хомъ | въ полsхъ дубрaвы:з7.вни1демъ въ селє1ніz є3гw2, поклони1мсz на мёсто, и3дёже стоsстэ н0зэ є3гw2.}.Воскrни2, гDи, въ пок0й тв0й, ты2 и3 ківHтъ с™hни твоеS.f7.Сщ7eнницы твои2 њблекyтсz прaвдою, и3 прпdбніи твои2 возрaдуютсz.‹.Дв7да рaди рабA твоегw2, не tврати2 лицE помaзаннагw твоегw2.№i.Клsтсz гDь дв7ду и4стиною, и3 не tвeржетсz є3S: t плодA чрeва твоегw2 посаждY на прест0лэ твоeмъ.в7i.Ѓще сохранsтъ сhнове твои2 завётъ м0й и3 свидBніz мо‰ сі‰, и5мже научY |, и3 сhнове и4хъ до вёка сsдутъ на прест0лэ твоeмъ.Gi.Ћкw и3збрA гDь сіHна, и3зв0ли и5 въ жили1ще себЁ.д7i.Сeй пок0й м0й во вёкъ вёка, здЁ вселю1сz, ћкw и3зв0лихъ и5.є7i.Лови1тву є3гw2 блгcвлszй блгcвлю2, ни1щыz є3гw2 насhщу хлBбы:ѕ7i.сщ7eнники є3гw2 њблекY во спcніе, и3 прпdбніи є3гw2 рaдостію возрaдуютсz.з7i.Тaмw возращY р0гъ дв7дови, ўгот0вахъ свэти1лникъ помaзанному моемY.}i.Враги2 є3гw2 њблекY студ0мъ, на нeмъ же процвэтeтъ с™hнz моS. |
|
Псалом 132
|
Paл0мъ рlв.
|
| Пісня ступенів. Давида.1Як то добре і як то гарно, коли брати живуть у згоді!2Як миро на голові, що сходить на бороду, на бороду Ааронову, що сходить на краї одежі його.3Як роса єрмонська, що спадає на гори Сионські. Бо там посилає Господь благословення і життя навіки. | Пёснь степeней, Rlв7.№.СE, что2 добро2, и3ли2 что2 красно2, но є4же жи1ти брaтіи вкyпэ;в7.Ћкw мЂро на главЁ, сходsщее на брадY, брадY ґарHню, сходsщее на nмeты nдeжды є3гw2:G.ћкw росA ґермHнскаz сходsщаz на г0ры сіw6нскіz: ћкw тaмw заповёда гDь блгcвeніе и3 жив0тъ до вёка. |
|
Псалом 133
|
Paл0мъ рlг.
|
| Пісня ступенів.1Нині благословляйте Господа, всі раби Господні, що стоїте у храмі Господнім, [у дворах дому Бога нашого].2Вночі підносьте руки ваші до святині і благословляйте Господа.3Благословить і тебе з небесного Сиону Господь, Який створив небо і землю. Слава… | Пёснь степeней, RlG.№.СE, нн7э благослови1те гDа, вси2 раби2 гDни, стоsщіи въ хрaмэ гDни, во дв0рэхъ д0му бGа нaшегw.в7.Въ н0щехъ воздэжи1те рyки вaшz во с™†z и3 благослови1те гDа.G.Блгcви1тъ тS гDь t сіHна, сотвори1вый нeбо и3 зeмлю.Слaва: |
|
Після 18-ї кафизми Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш.. і тропарі, глас 2:
|
По }i-й каfjсмэ, Трис™0е. И# по Џ§е нaшъ: Тaже тропари2, глaсъ в7:
|
|
Господи мій, Господи! Раніше, ніж осудити мене, дай мені покаянням загладити гріхи мої. Дай розчулення душі моїй, щоб я взивав: «Милосердний і чоловіколюбний Боже, спаси мене». Слава… Я, як нерозумні тварини, жив і став подібним до них, Христе, Боже мій, дай мені покаяння, щоб я одержав від Тебе велику милість. І нині… Владичице Богородице! Молюся Тобі: не відвертай лиця Твого від мене, але як милосердного Бога милосердна Мати, допоможи мені покаятися раніше кінця мого, щоб я, спасенний Тобою, прославляв Тебе — неосоромну надію мою і спасіння моє. |
Прeжде дaже не њсyдиши мS, гDи м0й гDи, дaждь ми2 њбращeніе, и3 и3справлeніе мн0гихъ мои1хъ грэхHвъ: дaждь ми2 ўмилeніе дух0вное, ћкw да возопію2 къ тебЁ: бlгоутр0бне, чlвэколю1бче б9е м0й, сп7си1 мz. Слaва: Несмhслєннымъ скотHмъ ўпод0бивыйсz ѓзъ блyдный, приложи1хсz и5мъ: њбращeніе ми2 дaруй хrтE, ћкw да пріимY ў тебE вeлію млcть. И# нhнэ: Не tврати2 вLчце, лицA твоегw2 t менE молsщагwсz тебЁ: но ћкw бlгоутр0бнаz м™и щeдрагw бGа, потщи1сz прeжде концA њбращeніе мнЁ даровaти, ћкw да спaссz тоб0ю, воспою1 тz ћкw сп7сeніе и3 ўповaніе моE непосрaмленное гпcжE моS. |
|
Господи помилуй, 40 разів. І молитва:
|
ГDи поми1луй, м7. И3 мlтва:
|
|
Господи! Не у гніві Твоїм суди мене і не в ярості Твоїй карай мене. Владико, Господи Ісусе Христе, Сину Бога Живого! Помилуй мене грішного, зарозумілого, лінивого, байдужого, перекірливого, розбещеного, блудного, перелюбника, мужеложника, п’яницю, невдячного, немилостивого, жорстокого, нестриманого, недостойного Твого чоловіколюбства, а достойного тільки геєни та всіляких мук. Але, Спасителю мій, не засуджуй мене на загибель за великі гріхи мої, а помилуй мене, бо я немічний душею й тілом, розумом і помислами; якими Сам знаєш присудами спаси мене, недостойного раба Твого, молитвами Пречистої Богородиці і всіх святих, що від віку Тобі догодили. Бо Ти благословен єси на віки віків. Амінь. |
ГDи, да не ћростію твоeю њбличи1ши менE, нижE гнёвомъ твои1мъ накaжеши мS. ВLко гDи ї}се хrтE, сн7е бGа живaгw, поми1луй мS грёшнаго, ни1щаго, њбнажeннаго, лэни1ваго, неради1ваго, прекосл0внаго, nкаsннаго, блудникA, прелюбодёz, малакjz, мужел0жника, сквeрнаго, блyднаго, неблагодaрнаго, неми1лостиваго, жест0каго, піsницу, сожжeннаго с0вэстію, безли1чнаго, бездерзновeннаго, без8tвётнаго, недост0йнаго твоегw2 чlвэколю1біz, и3 дост0йна всsкагw мучeніz, и3 геeнны, и3 мyки: и3 не рaди мн0жества толи1кихъ мои1хъ согрэшeній, мн0жеству подложи1ши, и3збaвителю, мyкъ, но поми1луй мS, ћкw нeмощенъ є4смь, и3 душeю и3 пл0тію, и3 рaзумомъ и3 помышлeніемъ: и3 и4миже вёси судьбaми, сп7си1 мz недост0йнаго рабA твоего2, мlтвами пречcтыz вLчцы нaшеz бцdы, и3 всёхъ с™hхъ, t вёка тебЁ бlгоуг0ждшихъ: ћкw бlгословeнъ є3си2 во вёки вэкHвъ, ґми1нь. |
