|
Кафизма 7
|
Кафизма 7
|
|
Псалом 46
|
Псалом 46
|
| 1Начальнику хору. Синів Кореєвих. Псалом.2Всі народи, заплещіть руками, вигукніть до Бога голосом радости.3Бо Господь Всевишній страшний, — великий Цар усієї землі.4Він підкорив людей нам, і народи — під ноги наші.5Обрав нам насліддя наше, красу Якова, якого полюбив.6Зійшов Бог при окликах радости, Господь — при звуках сурмних.7Співайте Богу нашому, співайте! Співайте Цареві нашому, співайте!8Бо Бог — Цар усієї землі, співайте розумно.9Бог став Царем над усіма народами. Бог возсів на святім Престолі Своїм.10Князі народів зібралися до народу Бога Авраамового, бо влада над землею — Божа. Він вищий за все. | 1В коне́ць, о сині́х Коре́йових, псало́м, 46.2Всі язи́ци, восплещі́те рука́ми, воскли́кніте Бо́гу гла́сом ра́дованія;3я́ко Госпо́дь Ви́шній стра́шен, Цар ве́лій по всей землі́;4покори́ лю́ди нам і язи́ки под но́ги на́ша;5ізбра́ нам достоя́нія своє́, добро́ту Іа́ковлю, ю́же возлюби́.6Взи́де Бог в воскликнове́нії, Госпо́дь во гла́сі тру́бні.7По́йте Бо́гу на́шему, по́йте; по́йте Царе́ві на́шему, по́йте;8я́ко Цар всея́ землі́ Бог, по́йте разу́мно.9Воцари́ся Бог над язи́ки; Бог сіди́ть на Престо́лі святі́м Своє́м.10Кня́зі лю́дстії собра́шася с Бо́гом Авраа́млим; я́ко Бо́жії держа́внії землі́ зіло́ вознесо́шася. |
|
Псалом 47
|
Псалом 47
|
| 1Пісня синів Кореєвих.2Великий Господь і вельми хвальний у місті Бога нашого, на горі святій Його.3Велика радість всій землі — гора Сион; з північного боку її — місто Царя великого.4Бог у храмі Своєму знаний як захисник,5бо ось зібралися царі, зійшлися докупи,6побачили, здивувалися, злякалися і відступили.7Страх обійняв їх і муки, як у жінок під час родин.8Східним вітром Ти потопив кораблі фарсийські.9Як чули ми, так і побачили у місті Господа Сил, у місті Бога нашого: Бог утвердив його навіки.10Ми роздумували, Боже, про милість Твою посеред храму Твого.11Яке ім’я Твоє, Боже, така і хвала Твоя аж до країв землі. Повна правди правиця Твоя.12Нехай веселиться гора Сион, [і] нехай радіють дочки народу Божого заради судів Твоїх, [Господи].13Обійдіть навколо Сиона і розгляньте його, перелічіть вежі його,14зверніть серця ваші до могутності його, щоб переказати поколінням майбутнім.15Бо цей Бог є Бог наш повіки. Він буде провадити нас повік віку. | 1Псало́м пі́сні сино́в Коре́йових, втори́я субо́ти, 47.2Ве́лій Госпо́дь і хва́лен зіло́ во гра́ді Бо́га на́шего, в горі́ святі́й Єго́,3благокоре́нним ра́дованієм всея́ землі́; го́ри Сіо́нськия, ре́бра сі́верова, град Царя́ вели́каго.4Бог в тя́жестіх* Єго́ зна́єм єсть, єгда́ заступа́єть ї.5Я́ко се, ца́ріє зе́мстії собра́шася, снидо́шася вку́пі;6ті́ї ви́дівше та́ко, удиви́шася, см'ято́шася, подвиго́шася;7тре́пет прия́т я та́мо, болі́зні я́ко ражда́ющия.8Ду́хом бу́рним сокруши́ши кораблі́ Фарси́йськія.9Я́коже сли́шахом, та́ко і ви́діхом во гра́ді Го́спода Сил, во гра́ді Бо́га на́шего; Бог основа́ і в вік.10Прия́хом, Бо́же, ми́лость Твою́ посреді́ люді́й Твої́х.11По і́мені Твоєму́, Бо́же, та́ко і хвала́ Твоя́ на конця́х землі́; пра́вди іспо́лнь десни́ця Твоя́.12Да возвесели́ться гора́ Сіо́нськая, і да возра́дуються дще́рі Іуде́йськія, суде́б ра́ди Твої́х, Го́споди.13Обиді́те Сіо́н і обимі́те єго́, пові́діте в столпі́х єго́;14положі́те сердця́ ва́ша в си́лу єго́, і разділі́те до́ми єго́, я́ко да пові́сте в ро́ді іні́м.15Я́ко Той єсть Бог наш во вік і в вік ві́ка; Той упасе́ть нас во ві́ки. |
|
Псалом 48
|
Псалом 48
|
| 1Начальнику хору. Синів Кореєвих. Псалом.2Слухайте це, всі народи. Почуйте всі, хто живе на світі, —3І прості, і знані, і багаті, й убогі.4Уста мої промовлятимуть премудрість, і помисли серця мого — розум.5Прихилю вухо моє до притчі і на гуслях пісні відкрию загадку мою.6Чого боятися мені в день біди, коли обступлять мене злочинства тих, що доганяють мене?7Ви, що надієтеся на силу свою та величаєтеся багатством своїм!8Людина ніколи не викупить брата свого, не дасть Богові викупу за нього.9Дорога ціна викупу душ їхніх, і не буде того повіки,10щоб залишився хтось жити вічно і не зазнав смерти.11Кожен бачить, що й розумні помирають так само, як і нерозумні та безумні гинуть, і багатства свої залишають іншим.12Вони думають, що доми їхні вічні і оселі їхні з роду в рід, землі свої вони називають своїми іменами.13І людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм.14Цей шлях їхній — спокуса їм, хоч після цього устами своїми будуть хвалити його.15Як овець, поглине їх безодня; смерть буде пасти їх, і ранком праведні будуть володіти ними; сила покине їх, і могила буде житлом їхнім.16Але Господь спасе душу мою від пекла, коли прийме мене.17Не бійся, коли розбагатіє людина, коли примножиться слава дому її.18Бо коли помре, то не візьме з собою нічого, не піде за нею слава її.19Хоч за життя вона ублажає душу свою, і славлять її за те, що догоджає собі,20але піде до роду батьків своїх, які ніколи не побачать світла.21Так людина, будучи в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами і уподібнюється їм.Слава… | 1В коне́ць, сино́м Коре́йовим, псало́м, 48.2Усли́шіте сія́, всі язи́ци, внуші́те, всі живу́щії по вселе́нній,3земноро́днії же і си́нове челові́честії, вку́пі бога́т і убо́г.4Уста́ моя́ возглаго́лють прему́дрость, і поуче́ніє се́рдця моєго́ — ра́зум.5Приклоню́ в при́тчу у́хо моє́, отве́рзу во псалти́рі гана́ніє моє́.6Вску́ю бою́ся в день лют? Беззако́ніє п'яти́ моєя́ оби́деть м'я.7Наді́ющіїся на си́лу свою́ і о мно́жестві бога́тства своєго́ хва́лящіїся;8брат не ізба́вить, ізба́вить ли челові́к? Не дасть Бо́гу ізмі́ни за ся,9і ці́ну ізбавле́нія душі́ своєя́; і утруди́ся в вік,10і жив бу́деть до конця́, не у́зрить па́губи.11Єгда́ уви́дить прему́дрия умира́ющия, вку́пі безу́мен і несми́слен поги́бнуть, і оста́в'ять чужди́м бога́тство своє́.12І гро́би їх жили́ща їх во вік, селе́нія їх в род і род, нареко́ша імена́ своя́ на земля́х.13І челові́к в че́сті сий не ра́зумі, приложи́ся ското́м несми́сленним і уподо́бися їм.14Сей путь їх собла́зн їм, і по сих во усті́х свої́х благоволя́ть.15Я́ко о́вці во а́ді положе́ни суть, смерть упасе́ть я; і облада́ють ї́ми пра́вії зау́тра, і по́мощ їх обетша́єть во а́ді; от сла́ви своєя́ ізринове́ні би́ша.16Оба́че Бог ізба́вить ду́шу мою́ із руки́ а́дови, єгда́ приє́млеть м'я.17Не убо́йся, єгда́ разбогаті́єть челові́к, іли́ єгда́ умно́житься сла́ва до́му єго́;18я́ко внегда́ умре́ти єму́, не во́зьметь вся, ніже́ сни́деть с ним сла́ва єго́.19Я́ко душа́ єго́ в животі́ єго́ благослови́ться, іспові́сться Тебі́, єгда́ благосотвори́ши єму́.20Вни́деть да́же до ро́да оте́ць свої́х, да́же до ві́ка не у́зрить сві́та.21І челові́к в че́сті сий не ра́зумі, приложи́ся ското́м несми́сленним і уподо́бися їм.Сла́ва: |
|
Псалом 49
|
Псалом 49
|
| Псалом Асафа.1Бог богів, Господь промовив і закликає землю від сходу сонця і до заходу.2Від Сиону велич краси Його.3Гряде Бог наш — і не мовчить, перед ним вогонь, що все палить, навкруги Нього сильна буря.4Він закликає з висоти небо і землю — судити народ Свій:5«Зберіть до Мене святих Моїх, що вступили в завіт зі Мною при жертві!»6Небеса проголосять правду Його, бо Суддя цей є Бог.7«Слухай, народе Мій, Я буду говорити. Ізраїлю! Я буду свідчити проти тебе. Я — Бог, твій Бог.8Не за жертви твої буду докоряти тобі, бо всепалення твої завжди переді Мною.9Не прийму ні телят від дому твого, ні козлів із дворів твоїх,10бо Мої всі звірі лісові і тварини на всіх горах.11Я знаю всіх птахів небесних і вся краса поля переді Мною.12Коли б я зголоднів, то не сказав би тобі, бо світ увесь Мій і все, що є в ньому.13Хіба Я споживаю м’ясо телят чи п’ю кров козлів?14Принеси Богу жертву хвали і виконай перед Всевишнім обітниці твої.15І призови Мене в день скорботи твоєї, Я спасу тебе, і ти прославиш Мене».16А до грішника каже Бог: «Навіщо говориш ти про настанови Мої і завіт Мій береш у вуста свої?17Ти ж зненавидів настанови Мої і слова Мої відкидаєш від себе.18Коли бачиш злодія, то сходишся з ним, і з перелюбником спілкуєшся.19Уста твої невпинно злословлять, і язик твій сплітає підступи.20Сидиш і наговорюєш на брата твого і на сина матері твоєї зводиш наклеп.21Ти це робив, а Я мовчав; ти гадав, що й Я такий, як ти. Але Я викрию тебе і поставлю перед тобою [гріхи твої].22Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб я не зловив вас, і тоді вже ніхто не врятує вас.23Хто приносить жертву хвали, той прославляє Мене, і це дорога, якою Я явлю йому спасіння Моє». | Псало́м Аса́фу, 49.1Бог бого́в Госпо́дь глаго́ла, і призва́ зе́млю от восто́к со́лнця до за́пад.2От Сіо́на благолі́піє красоти́ Єго́;3Бог я́ві при́йдеть, Бог наш, і не премолчи́ть; огнь пред Ним возгори́ться, і о́крест Єго́ бу́ря зі́льна.4Призове́ть не́бо сви́ше, і зе́млю, разсуди́ти лю́ди Своя́.5Собері́те Єму́ преподо́бния Єго́, завіща́ющия заві́т Єго́ о же́ртвах.6І возвістя́ть небеса́ пра́вду Єго́; я́ко Бог Судія́ єсть.7Усли́шіте, лю́діє Мої́, і возглаго́лю вам, Ізра́їлю, і засвиді́тельствую тебі́: Бог, Бог Твой єсьм Аз.8Не о же́ртвах твої́х обличу́ тя, всесожже́нія же твоя́ пре́до Мно́ю суть ви́ну;9не прийму́ от до́му твоєго́ тельце́в, ніже́ от стад твої́х козло́в.10Я́ко мої́ суть всі зві́ріє дубра́внії, ско́ти в гора́х і воло́ве;11позна́х вся пти́ці небе́сния, і красота́ се́льная со Мно́ю єсть.12А́ще вза́лчу, не реку́ тебі́; Моя́ бо єсть вселе́нная і ісполне́ніє єя́.13Єда́ ям м'яса́ ю́нча? Іли́ кров козло́в пію́?14Пожри́ Бо́гові же́ртву хвали́ і возда́ждь Ви́шнему моли́тви твоя́;15і призови́ М'я в день ско́рби твоєя́, і ізму́ тя, і просла́виши М'я.16Грі́шнику же рече́ Бог: вску́ю ти пові́даєши оправда́нія Моя́ і восприє́млеши заві́т Мой усти́ твої́ми?17Ти же возненави́діл єси́ наказа́ніє і отве́ргл єси́ словеса́ Моя́ всп'ять.18А́ще ви́діл єси́ та́тя, текл єси́ с ним і с прелюбоді́єм уча́стіє твоє́ полага́л єси́;19уста́ твоя́ умно́жиша зло́бу, і язи́к твой сплета́ше льще́нія;20сідя́ на бра́та твоєго́ клевета́л єси́ і на си́на ма́тере твоєя́ полага́л єси́ собла́зн.21Сія́ сотвори́л єси́ і умолча́х, вознепщева́л єси́ беззако́ніє, я́ко бу́ду тебі́ подо́бен; обличу́ тя і предста́влю пред лице́м твої́м гріхи́ твоя́.22Разумі́йте у́бо сія́, забива́ющії Бо́га, да не когда́ похи́тить, і не бу́деть ізбавля́яй.23Же́ртва хвали́ просла́вить М'я, і та́мо путь, і́мже явлю́ єму́ спасе́ніє Моє́. |
|
Псалом 50
|
Псалом 50
|
| 1Начальнику хору. Псалом Давида,2коли приходив до нього пророк Нафан, після того, як Давид увійшов до Вирсавії. (Молитва покаяння).3Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої.4Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене.5Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною.6Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм.7Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя.8Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости [Твоєї] явив Ти мені.9Окропи мене ісопом — і очищуся, омий мене — і стану біліший від снігу.10Дай мені почути радість і веселість — і зрадіють кості мої упокорені.11Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої.12Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму.13Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене.14Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене.15Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе.16Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою.17Господи, відкрий уста мої, і уста мої сповістять хвалу Твою.18Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш.19Жертва Богові — це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш.20Ублажи, [Господи], благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські.21Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців.Слава… | 1В коне́ць, псало́м Дави́ду, внегда́ вни́ти к нему́ Нафа́ну проро́ку,2єгда́ вни́де к Вирсаві́ї, жені́ Урі́єві, 50.3Поми́луй м'я, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й і по мно́жеству щедро́т Твої́х очи́сти беззако́ніє моє́.4Найпа́че оми́й м'я от беззако́нія моєго́ і от гріха́ моєго́ очи́сти м'я;5я́ко беззако́ніє моє́ аз зна́ю, і гріх мой пре́до мно́ю єсть ви́ну.6Тебі́ єди́ному согріши́х і лука́воє пред Тобо́ю сотвори́х; я́ко да оправди́шися во словесі́х Твої́х і побіди́ши, внегда́ суди́ти Ті.7Се бо, в беззако́ніїх зача́т єсьм, і во грісі́х роди́ м'я ма́ти моя́.8Се бо, і́стину возлюби́л єси́, безві́стная і та́йная прему́дрости Твоєя́ яви́л мі єси́.9Окропи́ши м'я іссо́пом, і очи́щуся; оми́єши м'я, і па́че сні́га убілю́ся.10Слу́ху моєму́ да́си ра́дость і весе́ліє; возра́дуються ко́сті смире́нния.11Отврати́ лице́ Твоє́ от гріх мої́х і вся беззако́нія моя́ очи́сти.12Се́рдце чи́сто сози́жди во мні, Бо́же, і дух прав обнови́ во утро́бі моє́й.13Не отве́ржи мене́ от лиця́ Твоєго́ і Ду́ха Твоєго́ Свята́го не отими́ от мене́.14Возда́ждь мі ра́дость спасе́нія Твоєго́ і ду́хом влади́чним утверди́ м'я.15Научу́ беззако́нния путе́м Твої́м, і нечести́вії к Тебі́ обратя́ться.16Ізба́ви м'я от крове́й, Бо́же, Бо́же спасе́нія моєго́; возра́дується язи́к мой пра́вді Твоє́й.17Го́споди, устні́ мої́ отве́рзеши, і уста́ моя́ возвістя́ть хвалу́ Твою́.18Я́ко а́ще би восхоті́л єси́ же́ртви, дал бих у́бо: всесожже́нія не благоволи́ши.19Же́ртва Бо́гу — дух сокруше́н; се́рдце сокруше́нно і смире́нно Бог не унічижи́ть.20Ублажи́, Го́споди, благоволе́нієм Твої́м Сіо́на, і да сози́ждуться сті́ни Ієрусали́мськія;21тогда́ благоволи́ши же́ртву пра́вди, возноше́ніє і всесожега́ємая; тогда́ возложа́ть на олта́р Твой тельці́.Сла́ва: |
|
Псалом 51
|
Псалом 51
|
| 1Начальнику хору. Повчання Давида,2після того, як приходив Доїк ідумеянин і доніс Саулу, сказавши йому, що Давид прийшов у дім Авимелеха.3Чого хвалишся злодійством, сильний? Зловживаєш милосердям Божим кожен день?4Неправду висловлює язик твій, як бритва вигострена — таке твоє лукавство.5Ти полюбив зло більше, ніж добро, більше неправду, ніж говорити правду.6Ти полюбив слова погибелі, розмову улесливу.7За те знищить тебе Бог до кінця. Викине тебе й виселить тебе з дому [твого], викоренить тебе із землі живих.8Побачать це праведні і убояться, посміються над тобою [і скажуть]:9«Ось чоловік, що не у Бога шукав собі сили, а сподівався на силу багатства свого та зміцнювався злочинством своїм».10А я, мов оливкове зелене дерево в домі Божім, я уповаю на милість Божу повік.11Буду вічно славити Тебе, Боже, за все, що Ти вчинив для мене. Буду надіятися на ім’я Твоє, бо Ти милостивий до праведних Твоїх. | 1В коне́ць, ра́зума Дави́ду,2внегда́ прийти́ Дої́ку Ідуме́йську, і возвісти́ти Сау́лу, і рещи́ єму́: при́йде Дави́д в дом Авімеле́хов, 51.3Что хва́лишися во зло́бі, си́льне? Беззако́ніє весь день,4непра́вду уми́сли язи́к твой; я́ко бри́тву ізощре́ну сотвори́л єси́ лесть.5Возлюби́л єси́ зло́бу па́че благости́ні, непра́вду, не́же глаго́лати пра́вду;6возлюби́л єси́ вся глаго́ли пото́пния, язи́к льстив.7Сего́ ра́ди Бог разруши́ть тя до конця́; восто́ргнеть тя, і пресели́ть тя от селе́нія твоєго́ і ко́рень твой от землі́ живи́х.8У́зрять пра́веднії і убоя́ться, і о нем возсмію́ться і реку́ть:9се, челові́к, і́же не положи́ Бо́га помо́щника себі́, но упова́ на мно́жество бога́тства своєго́, і возмо́же суєто́ю своє́ю.10Аз же, я́ко ма́слина плодови́та в дому́ Бо́жиї; упова́х на ми́лость Бо́жию во вік і в вік ві́ка.11Іспові́мся Тебі́ в вік, я́ко сотвори́л єси́; і терплю́ і́м'я Твоє́, я́ко бла́го пред преподо́бними Твої́ми. |
|
Псалом 52
|
Псалом 52
|
| 1Начальнику хору. На духових інструментах. Повчання Давида.2Сказав безумний у серці своїм: «Немає Бога». Розпусні стали, огидне діють у беззаконнях. Нема тих, хто чинив би добро.3Бог з неба поглянув на синів людських, щоб побачити: чи є хто розумний, що шукає Бога?4Всі відвернулися, всі нікчемні стали; нема вже такого, хто чинить добро, немає жодного.5Невже не прийдуть до розуму ті, що чинять беззаконня, що з’їдають людей моїх, наче хліб, а Господа не призивають?6Вони будуть боятися страху там, де нема його, бо розсипле Бог кістки самовпевнених. Осоромлені будуть вони, бо Бог відкинув їх.7Хто дасть із Сиону спасіння Ізраїлеві? Коли поверне Бог із полону людей Своїх, зрадіє Яків і звеселиться Ізраїль. | 1В коне́ць, о Маєле́фі, ра́зума Дави́ду, 52.2Рече́ безу́мен в се́рдці своє́м: ність Бог. Растлі́ша і омерзи́шася в беззако́ніїх, ність творя́й благо́є.3Бог с небесе́ прини́че на си́ни челові́чеськія, ви́діти, а́ще єсть разуміва́яй іли́ взиска́яй Бо́га.4Всі уклони́шася, вку́пі непотре́бні би́ша; ність творя́й благо́є, ність до єди́наго.5Ні ли разумі́ють всі ді́лающії беззако́ніє, сніда́ющії лю́ди моя́ в снідь хлі́ба? Го́спода не призва́ша.6Та́мо устраши́шася стра́ха, іді́же не бі страх; я́ко Бог разси́па ко́сті человікоуго́дников; постиді́шася, я́ко Бог уничижи́ їх.7Кто дасть от Сіо́на спасе́ніє Ізра́їлево? Внегда́ возврати́ть Бог пліне́ніє люді́й Свої́х, возра́дується Іа́ков і возвесели́ться Ізра́їль. |
|
Псалом 53
|
Псалом 53
|
| 1Начальнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давида,2коли прийшли зифеї і сказали Саулу: «Чи не в нас ховається Давид?»3Боже, в ім’я Твоє спаси мене і силою Твоєю допоможи мені.4Боже, почуй молитву мою і вислухай слова уст моїх.5Бо чужі повстали на мене, і сильні шукають душі моєї, і не мають вони Бога перед собою.6Та ось Бог помагає мені, і Господь підкріпляє душу мою.7Він відплатить за зло ворогам моїм. Істиною Твоєю, Боже, Ти погубиш їх.8Від серця принесу жертву Тобі і прославлю ім’я Твоє, бо воно благе.9Бо Ти визволив мене від усякої скорботи, і на ворогів моїх сміливо дивиться око моє. | 1В коне́ць, в пі́снех ра́зума Дави́ду,2внегда́ прийти́ Зіфе́єм і рещи́ Сау́лові: не се ли Дави́д скри́ся в нас? 53.3Бо́же, во і́м'я Твоє́ спаси́ м'я і в си́лі Твоє́й суди́ мі.4Бо́же, усли́ши моли́тву мою́, внуши́ глаго́ли уст мої́х;5я́ко чу́ждії воста́ша на м'я, і крі́пції взиска́ша ду́шу мою́, і не предложи́ша Бо́га пред собо́ю.6Се бо, Бог помога́єть мі, і Госпо́дь засту́пник душі́ моє́й;7отврати́ть зла́я враго́м мої́м; і́стиною Твоє́ю потреби́ їх.8Во́лею пожру́ Тебі́, іспові́мся і́мені Твоєму́, Го́споди, я́ко бла́го;9я́ко от вся́кия печа́лі ізба́вил м'я єси́, і на враги́ моя́ воззрі́ о́ко моє́. |
|
Псалом 54
|
Псалом 54
|
| 1Начальнику хору. На струнних інструментах. Повчання Давида.2Вислухай, Боже, молитву мою і не зневаж благання мого.3Прихилися і вислухай мене, я плачу від туги моєї.4І тривожуся від голосу ворожого і від утисків нечестивців.5Бо вони чинять мені беззаконня й у гніві ворогують проти мене.6Серце моє стривожилося в мені, смертельні страхіття напали на мене.7Страх і трепет прийшли на мене, і жах огорнув мене.8І я сказав: хто дав би мені крила, як у голуба, я б полетів та відпочив би.9Полетів би якнайдалі, став би жити в пустелі, ждучи Бога, щоб спас мене від слабкодухости і від бурі.10Розбий, Господи, і роз’єднай змову їхню, бо беззаконня та ворожнечу бачу я в місті.11Вдень і вночі вони обходять його по мурах його, а усередині його — беззаконня та кривда.12І не зникають з вулиць його насильство і зрада.13Та якби це ворог ганьбив мене, я стерпів би, або якби це ненависник мій величався наді мною, я не зважав би на нього.14Але ти, чоловіче, — однодумцю мій, приятелю і друже мій,15з яким ми щиро сходилися і до дому Божого разом ходили!16Нехай загибель прийде на них, бо лукавство в оселях їхніх, посеред них.17Я ж до Бога взиваю, і Господь почує мене.18Увечері, і вранці, і опівдні буду благати й молити, і Він почує голос мій.19Він визволить миром душу мою від напасників моїх, бо їх багато в мене.20Почує мене Бог, і упокорить їх Той, Хто перебуває вічно, бо нема в них каяття, і не бояться вони Бога.21Підіймають руки свої на невинних і оскверняють завіт Його.22Уста їх масніші від масла, а в серці їх злоба. Масні, як олива, слова їх, але то гострі стріли.23Покладайся на Господа у скорботах твоїх, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він упасти праведникові.24Ти, Боже, кинеш їх у яму погибелі. Кровожерні й підступні не доживуть і до половини віку свого. Я ж, [Господи], уповаю на Тебе.Слава… | 1В коне́ць, в пі́снех ра́зума, Аса́фу, псало́м, 54.2Внуши́, Бо́же, моли́тву мою́ і не пре́зри моле́нія моєго́;3воньми́ мі і усли́ши м'я; возскорбі́х печа́лію моє́ю*, і см'ято́хся4от гла́са вра́жия і от стуже́нія грі́шнича; я́ко уклони́ша на м'я беззако́ніє і во гні́ві враждова́ху мі.5Се́рдце моє́ см'яте́ся во мні, і боя́знь сме́рти нападе́ на м'я;6страх і тре́пет при́йде на м'я, і покри́ м'я тьма.І ріх: кто дасть мі крилі́ я́ко голуби́ні? І полещу́, і почи́ю.8Се, удали́хся бі́гая і водвори́хся в пусти́ні.9Ча́ях Бо́га спаса́ющаго м'я от малоду́шія і от бу́рі.10Потопи́, Го́споди, і разділи́ язи́ки їх; я́ко ви́діх беззако́ніє і преріка́ніє во гра́ді.11Днем і но́щію оби́деть ї по стіна́м єго́; беззако́ніє і труд посреді́ єго́, і непра́вда;12і не оскуді́ от стогн єго́ ли́хва і лесть.13Я́ко а́ще би враг поноси́л мі, претерпі́л бих у́бо; і а́ще би ненави́дяй м'я на м'я велері́чевал, укри́лбихся от него́.14Ти же, челові́че равноду́шне, влади́ко мой і зна́ємий мой,15і́же ку́пно наслажда́лся єси́ со мно́ю бра́шен; в дому́ Бо́жиї ходи́хом єдиномишле́нієм.16Да при́йдеть же смерть на ня, і да сни́дуть во ад жи́ві; я́ко лука́вство в жили́щих їх, посреді́ їх.17Аз к Бо́гу воззва́х, і Госпо́дь усли́ша м'я.18Ве́чер, і зау́тра, і полу́дне пові́м і возвіщу́, і усли́шить глас мой.19Ізба́вить ми́ром ду́шу мою́ от приближа́ющихся мні; я́ко во мно́зі бя́ху со мно́ю.20Усли́шить Бог, і смири́ть я Сий пре́жде вік; ність бо їм ізміне́нія, я́ко не убоя́шася Бо́га.21Простре́ ру́ку свою́ на воздая́ніє; оскверни́ша заві́т Єго́.22Разділи́шася от гні́ва лиця́ Єго́, і прибли́жишася сердця́ їх; ум'я́кнуша словеса́ їх па́че єле́я, і та суть стрі́ли.23Возве́рзи на Го́спода печа́ль твою́, і Той тя препита́єть; не дасть в вік молви́ пра́веднику.24Ти же, Бо́же, низведе́ши їх в студене́ць істлі́нія; му́жіє крове́й і льсти не преполов'я́ть дній свої́х. Аз же, Го́споди, упова́ю на Тя.Сла́ва: |
|
Після 7-ї кафизми Трисвяте, Пресвята Тройце,.. Отче наш.. і тропарі, глас 5:
|
Після 7-ї кафизми, Трисвято́є. І по О́тче наш: тропарі, глас 5:
|
|
Коли сяде на Престолі Суддя, обступлять ангели, затрубить труба і запалає полум’я, що скажеш, душе моя, коли поведуть тебе на суд? Тоді люті діла твої всі постануть перед тобою і виявляться всі гріхи твої. Тому-то раніше кінця взивай до Судді: «Боже, очисти і спаси мене». Слава… Всі пильнуймо і зустріньмо Христа з оливою добрих діл та з свічками віри світлими, тоді сподобимося увійти в чертог Його: бо ті, що поза дверима зостануться, даремно будуть Бога благати: «Помилуй мене!» І нині… Я лежу на ліжку безлічі моїх гріхів і вже втрачаю надію на спасіння, бо сон лінивства мого приносить душі моїй муку. Але Ти, Христе Боже, що народився від Діви, підійми мене, щоб я оспівував та прославляв Тебе. |
Судії́ сідя́щу і а́нгелом стоя́щим, трубі́ глася́щей, пла́мені горя́щу, что сотвори́ши, душе́ моя́, ведо́ма на суд? Тогда́ бо лю́тая твоя́ предста́нуть, і та́йная облича́ться согріше́нія. Ті́мже пре́жде конця́ возопи́й Судії́: Бо́же, очи́сти м'я і спаси́ м'я. Сла́ва: Всі побди́м і Христа́ усря́щим со мно́жеством єле́я і свіща́ми сві́тлими, я́ко да черто́га внутр сподо́бимся. І́же бо вні двере́й пости́гнувий, безді́льно Бо́гові воззове́ть: поми́луй м'я. І ни́ні: На одрі́ лежа́ согріше́ній мно́гих, окрада́єм єсьм в наде́жді спасе́нія моєго́; і́бо сон моєя́ лі́ности хода́тайствуєть душі́ моє́й му́ку. Но Ти, Бо́же, рожде́йся от Ді́ви, воздви́гни м'я к Твоєму́ пі́нію, да сла́влю Тя. |
|
Господи помилуй, 40 разів. І молитва:
|
Го́споди поми́луй, 40 разів. І молитва:
|
|
Господи, Боже мій, Ти, як благий і чоловіколюбний, виявив до мене безліч милостей, яких я й не сподівався бачити. Чим же відплачу я за Твою благість? Господи мій, Господи! Прославляю прехвальне ім’я Твоє. Дякую за Твоє незбагненне милосердя. Дякую і за Твоє незмірне довготерпіння. Ти й тепер заступи і помилуй мене. Покрий мене, Владико, Твоєю благодаттю, щоб я не грішив перед Тобою. Бо Ти знаєш нестриманість єства мого, знаєш і нерозважність розуму мого; відоме Тобі і все содіяне мною свідомо і несвідомо, з волі чи проти волі, вдень і вночі, у розумі і несмислено. Тому, як всемилостивий Бог, очисти мене росою милости Твоєї і спаси мене, Господи, ради святого імені Твого. Бо Ти Світло, і Істина, і Життя, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духу, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь. |
Го́споди Бо́же мой, я́ко Благ і Человіколю́бець, мно́гія ми́лості сотвори́л єси́ со мно́ю, я́же не ча́ях ви́діти, і что возда́м Твоє́й бла́гості, Го́споди мой Го́споди? Благодарю́ Твоє́ многопі́тоє і́м'я; благодарю́ Твоє́ неісповіди́моє на мні благоутро́біє; благодарю́ безприкла́дноє Твоє́ долготерпі́ніє. І от ни́ні заступи́, і помози́ мні, і покри́й м'я, Влади́ко, от всіх, є́же не ктому́ согріша́ти пред Тобо́ю; Ти бо ві́си єстества́ моєго́ удобопоползнове́нноє, Ти ві́си безу́міє моє́, Ти ві́си мно́ю соді́янная, я́же в ві́дінії і не в ві́дінії, я́же во́льная і нево́льная, я́же в нощі́ і во дні, і во умі́ і ми́слі; я́ко Благ у́бо і Человіколю́бець Бог, очи́сти я росо́ю ми́лости Твоєя́, Преблаги́й Го́споди, і спаси́ нас і́мене ра́ди Твоєго́ Свята́го, ї́миже ві́си судьба́ми. Ти бо єси́ Світ, і І́стина, і Живо́т, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь. |
