|
Paл0мъ п7з.
|
Псалом 87
|
|
№.Пёснь pалмA сынHмъ корewвымъ, въ конeцъ, њ маелefэ є4же tвэщaти, рaзума є3мaну ї}лтzнину, п7з7.в7.ГDи б9е спcніz моегw2, во дни2 воззвaхъ и3 въ нощи2 пред8 тоб0ю:G.да вни1детъ пред8 тS моли1тва моS, приклони2 ќхо твоE къ молeнію моемY.д7.Ћкw и3сп0лнисz ѕHлъ душA моS, и3 жив0тъ м0й ѓду прибли1жисz.є7.Привмэнeнъ бhхъ съ низходsщими въ р0въ: бhхъ ћкw человёкъ без8 п0мощи,ѕ7.въ мeртвыхъ своб0дь: ћкw ћзвенніи спsщіи во гр0бэ, и4хже не помzнyлъ є3си2 ктомY, и3 тjи t руки2 твоеS tриновeни бhша.з7.Положи1ша мS въ р0вэ преисп0днэмъ, въ тeмныхъ и3 сёни смeртнэй.}.На мнЁ ўтверди1сz ћрость твоS, и3 вс‰ вHлны тво‰ навeлъ є3си2 на мS.f7.Ўдaлилъ є3си2 знaемыхъ мои1хъ t менє2: положи1ша мS мeрзость себЁ: прeданъ бhхъ и3 не и3схождaхъ.‹.Џчи мои2 и3знемог0стэ t нищеты2: воззвaхъ къ тебЁ, гDи, вeсь дeнь, воздёхъ къ тебЁ рyцэ мои2.№i.Е#дA мeртвыми твори1ши чудесA; и3ли2 врaчеве воскресsтъ, и3 и3сповёдzтсz тебЁ;в7i.Е#дA повёсть кто2 во гр0бэ млcть твою2, и3 и4стину твою2 въ поги1бели;Gi.Е#дA позн†на бyдутъ во тмЁ чудесA тво‰, и3 прaвда твоS въ земли2 забвeннэй;д7i.И# ѓзъ къ тебЁ, гDи, воззвaхъ, и3 ќтрw моли1тва моS предвари1тъ тS.є7i.Вскyю, гDи, tрёеши дyшу мою2; tвращaеши лицE твоE t менє2;ѕ7i.Ни1щъ є4смь ѓзъ, и3 въ трудёхъ t ю4ности моеS: вознeсжесz смири1хсz и3 и3знемог0хъ.з7i.На мнЁ преид0ша гнёви твои2, ўстрашє1ніz тво‰ возмути1ша мS:}i.њбыд0ша мS ћкw водA вeсь дeнь, њдержaша мS вкyпэ.f7i.Ўдaлилъ є3си2 t менє2 дрyга и3 и4скреннzго, и3 знaемыхъ мои1хъ t страстeй.Слaва:
|
1Начальнику хору на махалаф, для співу. Повчання Емана Езрахіта. Псалом синів Кореєвих. (Пісня-молитва.)2Господи, Боже спасіння мого, вдень я взиваю і вночі перед Тобою.3Нехай дійде до Тебе молитва моя, прихили вухо Твоє до моління мого.4Бо стражданнями сповнилася душа моя, і життя моє до пекла наблизилося.5Приєднався я до тих, що сходять у могилу: я став як людина без сили,6між мертвими кинутий я, — як убиті, що сплять у гробі, про яких Ти вже не згадуєш і які від руки Твоєї відринуті.7Ти поклав мене у рові преісподнім, у темряві і тіні смертній.8На мені утвердилася ярість Твоя, і всі хвилі Твої навів Ти [на мене].9Віддалив Ти знайомих моїх від мене, зробив мене огидним для них. Я в неволі й не можу вийти.10Очі мої знемоглися від горя. Взивав до Тебе, Господи, весь день, підносив до Тебе руки мої.11Хіба для мертвих Ти твориш чудеса? А чи мертві воскреснуть і прославлятимуть Тебе?12Хіба розповість хто у гробі про милість Твою і про істину Твою — в погибелі?13Чи пізнані будуть у темряві чудеса Твої і правда Твоя — в землі забуття?14Я ж до Тебе, Господи, взиваю, і вранці молитва моя упередить Тебе.15Чому, Господи, відкидаєш душу мою, відвертаєш лице Твоє від мене?16Убогий я, і страждаю від юности моєї, смирився і знеміг.17По мені пройшов гнів Твій, і страхання Твої сокрушили мене.18Оточили мене, як вода, весь день, облягли мене всі вкупі.19Віддалив Ти від мене друга й ближнього, знайомих моїх — від моїх пристрастей.Слава…
|