Завантаження...
Зміст
Акафіст Пресвятій Владичиці нашій Богородиці
Ґкafістъ прес™ёй вLчцэ нaшей бцdэ.

Глас 8

Глaсъ }.

Кондак 1
Кондaкъ №.

Непереможній Воєводі — переможнії ми, звільнившися від бід, вдячні пісні підносимо Тобі, раби Твої, Богородице. Але Ти, що маєш державу непереможну, від усяких бід нас визволи, щоб до Тебе взивати: Радуйся, Невісто Неневісная.

Взбрaнной воев0дэ побэди1тєльнаz, ћкw и3збaвльшесz t ѕлhхъ, бlгодaрствєннаz восписyемъ ти2 раби2 твои2 бцdе: но ћкw и3мyщаz держaву непобэди1мую, t всsкихъ нaсъ бёдъ свободи2, да зовeмъ ти2: Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.

Ікос 1
Јкосъ №.

Ангел найстарший з неба посланий був вітати Богородицю: «Радуйся!» І, враз, безплотним голосом, бачачи Твоє воплочення, Господи, здивований стояв, взиваючи до Богородиці:

Радуйся, бо через Тебе радість засяє; радуйся, бо через Тебе прокляття зникне; радуйся, Адама грішного спасіння; радуйся, від сліз Єви визволення; радуйся, Височино, для помислів людських неприступна; радуйся, Глибино, для Ангельських очей неоглядна; радуйся, Престоле Царський; радуйся, бо Ти носиш Того, Хто все носить; радуйся, Зоре, що Сонце попереджає; радуйся, Утробо Божого втілення; радуйся, бо Тобою відновлюється творіння; радуйся, бо через Тебе поклоняємося Творцеві.

Радуйся, Невісто Неневісная.

ЃгGлъ предстaтель съ нб7сE п0сланъ бhсть, рещи2 бцdэ: рaдуйсz! и3 со безпл0тнымъ глaсомъ воплощaема тS зрS гDи, ўжасaшесz и3 стоsше, зовhй къ нeй таков†z:

Рaдуйсz, є4юже рaдость возсіsетъ: рaдуйсz, є4юже клsтва и3счeзнетъ.

Рaдуйсz, пaдшагw ґдaма воззвaніе: рaдуйсz, слeзъ є4vиныхъ и3збавлeніе.

Рaдуйсz, высото2 неудобовосходи1маz человёческими п0мыслы: рaдуйсz, глубино2 неудобозри1маz и3 ѓгGльскима nчи1ма.

Рaдуйсz, ћкw є3си2 цReво сэдaлище: рaдуйсz, ћкw н0сиши носsщаго вс‰.

Рaдуйсz, ѕвэздо2 kвлsющаz сlнце: рaдуйсz, ўтр0бо б9eственнагw воплощeніz.

Рaдуйсz, є4юже њбновлsетсz твaрь: рaдуйсz, є4юже покланsемсz творцY.

Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.

Кондак 2
Кондaкъ в7:

Знаючи Себе чистою, Свята Діва каже Гавриїлові: «Надзвичайне твоє слово незрозуміле для душі Моєї, бо як ти кажеш про безсіменне зачаття, взиваючи: Алилуя».

Ви1дzщи с™az себE въ чистотЁ, глаг0летъ гавріи1лу дeрзостнw: преслaвное твоегw2 глaса неудобопріsтельно души2 моeй kвлsетсz: безсёменнагw бо зачaтіz ржcтво2 кaкw глаг0леши, зовhй: Ґллилyіа.

Ікос 2
Јкосъ в7.

Розумом незбагненне зрозуміти намагаючись, спитала Пречиста слугу Божого: «Як можливо народитися Синові з утроби чистої, скажи Мені». Він же відповів Їй зі страхом, взиваючи:

Радуйся, незбагненної ради Божої Таємнице; радуйся, Віро для тих, хто потребує мовчання; радуйся, Початку чудес Христових; радуйся, повелінь Його Осново; радуйся, Ліствице небесна, що нею зійшов Бог; радуйся, Мосте, що провадить від землі до неба; радуйся, для Ангелів прехвальне Чудо; радуйся, для злих духів болюча Поразко; радуйся, бо Ти Світло породила невимовно; радуйся, бо як це сталося, Ти нікому не відкрила; радуйся, що розумом перевищуєш мудреців; радуйся, що розуміння вірним освітлюєш.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Рaзумъ недоразумэвaемый, разумёти дв7а и4щущи, возопи2 къ служaщему: и3з8 бокY чи6сту, сн7у кaкw є4сть роди1тисz м0щно, рцh ми; къ нeйже џнъ речE со стрaхомъ, nбaче зовhй си1це:

Рaдуйсz, совёта неизречeннагw таи1ннице: рaдуйсz, молчaніz просsщихъ вёро.

Рaдуйсz, чудeсъ хrт0выхъ начaло: рaдуйсz, велёній є3гw2 глави1зно.

Рaдуйсz, лёствице нбcнаz, є4юже сни1де бGъ: рaдуйсz, м0сте преводsй сyщихъ t земли2 на нб7о.

Рaдуйсz, ѓгGлwвъ многословyщее чyдо: рaдуйсz бэсHвъ многоплачeвный стрyпе.

Рaдуйсz, свётъ неизречeннw роди1вшаz: рaдуйсz, є4же кaкw, ни є3ди1нагоже научи1вшаz.

Рaдуйсz, премyдрыхъ превосходsщаz рaзумъ: рaдуйсz, вёрныхъ њзарsющаz смhслы.

Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.

Кондак 3
Кондaкъ G.

Сила Вишнього осінила тоді зачаття Дівою Нетлінною і благоплідне лоно Її показала, як ниву родючу, всім, хто хоче мати спасіння, коли співатиме: Алилуя.

Си1ла вhшнzгw њсэни2 тогдA къ зачaтію браконеискyсную, и3 бlгоплHднаz тоS ложеснA, ћкw село2 показA слaдкое, всBмъ хотsщымъ жaти сп7сeніе, внегдA пёти си1це: Ґллилyіа.

Ікос 3
Јкосъ G.

Маючи утробу, що Бога прийняла, Діва поспішила до Єлизавети; немовлятко тієї враз, почувши привітання Її, зраділо й, кинувшись в утробі матері, мовби піснями взивало до Богородиці:

Радуйся, Паросте нев’янучого віття; радуйся, плоду нетлінного Придбання; радуйся, бо Ти вирощуєш дійсного Чоловіколюбця; радуйся, бо Ти народжуєш Садівника нашого життя; радуйся, Ниво, що вирощує многопліддя щедрот; радуйся, Трапезо, що носить достаток милостей; радуйся, бо через Тебе рай наново зацвів розкішно; радуйся, бо Ти пристановище для душ готуєш; радуйся, приємне молитви Кадило; радуйся, всього світу очищення; радуйся, Благовоління Боже до смертних людей; радуйся, смертних до Бога Дерзновення.

Радуйся, Невісто Неневісная.

И#мyщи бGопріsтную дв7а ўтр0бу, востечE ко є3лісавeти: мLнцъ же џноz ѓбіе познaвъ сеS цэловaніе, рaдовашесz, и3 и3грaньми ћкw пёсньми вопіsше къ бцdэ:

Рaдуйсz, џтрасли неувzдaемыz розго2: рaдуйсz, плодA безсмeртнагw стzжaніе.

Рaдуйсz, дёлателz дёлающаz чlвэколю1бца: рaдуйсz, сади1телz жи1зни нaшеz р0ждшаz.

Рaдуйсz, ни1во, растsщаz гобзовaніе щедр0тъ: рaдуйсz, трапeзо, носsщаz nби1ліе њчищeній.

Рaдуйсz, ћкw рaй пи1щный процвэтaеши: рaдуйсz, ћкw пристaнище душaмъ гот0виши.

Рaдуйсz, пріsтное мlтвы кади1ло: рaдуйсz, всегw2 мjра њчищeніе.

Рaдуйсz, б9іе къ смє1ртнымъ бlговолeніе: рaдуйсz, смeртныхъ къ бGу дерзновeніе.

Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.

Кондак 4
Кондaкъ д7.

Маючи в собі бурю сумнівних думок, цнотливий Йосиф засмутився, гадаючи, що Тебе, Непорочна, зведено. Але ж як довідався про зачаття від Духа Святого, взивав: Алилуя.

Бyрю внyтрь и3мёz помышлeній сумни1тельныхъ, цэломyдренный їHсифъ смzтeсz, къ тебЁ зрS небрaчнэй, и3 бракоwкрaдованную помышлsz, непор0чнаz: ўвёдэвъ же твоE зачaтіе t д¦а с™а, речE: Ґллилyіа.

Ікос 4
Јкосъ д7.

Почули пастухи, як Ангели співали про плотське Христове пришестя, і поспішили до Нього, як до Пастиря, але побачили Його, як Агнця чистого, в утробі Марії випасеного, та, славлячи Її, взивали:

Радуйся, Мати Агнця і Пастиря; радуйся, Кошаро словесних овець; радуйся, Захисте від невидимих ворогів; радуйся, Відчинення райських дверей; радуйся, бо небесне радіє вкупі з земним; радуйся, бо все земне радіє вкупі з небесним; радуйся, невмовкаючі Уста апостолів; радуйся, страстотерпців нездоланна Мужносте; радуйся, тверда Опоро віри; радуйся, ясне благодаті Пізнання; радуйся, бо Тобою спустошене пекло; радуйся, бо через Тебе ми сподобилися слави.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Слhшаша пaстыріе ѓгGлwвъ пою1щихъ плотск0е хrт0во пришeствіе, и3 тeкше ћкw къ пaстырю, ви1дzтъ сего2 ћкw ѓгнца непор0чна, во чрeвэ мRjинэ ўпaсшасz, ю4же пою1ще рёша:

Рaдуйсz, ѓгнца и3 пaстырz м™и: рaдуйсz, дв0ре словeсныхъ nвeцъ.

Рaдуйсz, неви1димыхъ врагHвъ мучeніе: рaдуйсz, рaйскихъ двeрей tверзeніе.

Рaдуйсz, ћкw нбcнаz срaдуютсz земны6мъ: рaдуйсz, ћкw зємнaz сликовствyютъ нбcнымъ.

Рaдуйсz, ґпcлwвъ немHлчнаz ўстA: рaдуйсz, страстотeрпцєвъ непобэди1маz дeрзосте.

Рaдуйсz, твeрдое вёры ўтверждeніе: рaдуйсz, свётлое бlгодaти познaніе.

Рaдуйсz, є4юже њбнажи1сz ѓдъ: рaдуйсz, є4юже њблек0хомсz слaвою.

Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.

Кондак 5
Кондaкъ є7.

Побачивши зорю, що йшла з волі Божої, волхви пішли слідом за нею, тримаючись її, як світильника, через неї розшукали могутнього Царя, і, досягши Неосяжного, зраділи, співаючи Йому: Алилуя.

БGотeчную ѕвэздY ўзрёвше волсви2, тоS послёдоваша зари2: и3 ћкw свэти1льникъ держaще ю5, т0ю и3спытaху крёпкаго царS: и3 дости1гше непостижи1маго, возрaдовашасz є3мY вопію1ще: Ґллилyіа.

Ікос 5
Јкосъ є7.

Побачили сини халдейські на руках Діви Того, Хто руками Своїми створив людей, і, вважаючи Його Владикою, хоч і мав Він вигляд раба, поспішили дарами Йому послужити й виголосити Богородиці:

Радуйся, Мати Зорі незаходимої; радуйся, Зоре таємничого дня; радуйся, бо Ти піч омани вгасила; радуйся, бо Ти тайновидців Святої Тройці просвіщаєш; радуйся, бо Ти лютого мучителя скинула з начальства; радуйся, бо Ти Господа Чоловіколюбного Христа показала; радуйся, бо Ти від служіння ідолохвального позбавляєш; радуйся, бо Ти від лихих вчинків відхиляєш; радуйся, бо вогнепоклонство Ти загасила; радуйся, бо поклоніння вогненні Ти припинила; радуйся, бо Ти з полум’я пристрастей визволяєш; радуйся, Наставнице цноти; радуйся, всьому роду Радосте.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Ви1дэша џтроцы халдeйстіи на рукY дв7и1чу, создaвшаго рукaма человёки, и3 вLку разумэвaюще є3го2, ѓще и3 рaбій пріsтъ зрaкъ, потщaшасz дарми2 послужи1ти є3мY, и3 возопи1ти бlгословeннэй:

Рaдуйсz, ѕвэзды2 незаходи1мыz м™и: рaдуйсz, зарE тaинственнагw днE.

Рaдуйсz, прeлести пeщь ўгаси1вшаz: рaдуйсz, трbцы таи1нники просвэщaющаz.

Рaдуйсz, мучи1телz безчеловёчнаго и3зметaющаz t начaльства: рaдуйсz, гDа чlвэколю1бца показaвшаz хrтA.

Рaдуйсz, вaрварскагw и3збавлsющаz служeніz: рaдуйсz, тимёніz и3з8имaющаz дёлъ.

Рaдуйсz, nгнS поклонeніе ўгаси1вшаz: рaдуйсz, плaмене страстeй и3змэнsющаz.

Рaдуйсz, вёрныхъ настaвнице цэломyдріz: рaдуйсz, всёхъ родHвъ весeліе.

Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.

Кондак 6
Кондaкъ ѕ7.

Проповідниками Богоносними волхви повернулися до Вавилону, як сповнили Твоє пророцтво й проповідували всім про Тебе, Христа, проминувши Ірода, як безумного, нездатного співати: Алилуя.

ПроповBдницы бGон0сніи бhвше волсви2, возврати1шасz въ вавmлHнъ, скончaвше твоE прbр0чество: и3 проповёдавше тS хrтA всBмъ, њстaвиша и4рwда ћкw буесл0вzща, не вёдуща пёти: Ґллилyіа.

Ікос 6
Јкосъ ѕ7.

Засяявши в Єгипті світлом істини, Ти розігнав темряву омани, бо ідоли його, не стерпівши Твоєї сили, Спасе, попадали, а ті, що визволилися від них, взивали до Богородиці:

Радуйся, Оновлення людей; радуйся, Поразко демонів; радуйся, бо Ти оману неправди знищила; радуйся, бо Ти ідольську облесливість виявила; радуйся, Море, що потопило фараона мисленого; радуйся, Каменю, що напоїв спраглих до життя; радуйся, Стовпе вогненний, що направляєш перебуваючи в темряві; радуйся, Покрове світу, ширший від хмари; радуйся, Поживо, насліднице манни; радуйся, насолоди святої Служнице; радуйся, Земле обітована; радуйся, бо з Тебе тече мед і молоко.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Возсіsвый во є3гv1птэ просвэщeніе и4стины, tгнaлъ є3си2 лжи2 тьмY: јдwли бо є3гw2 сп7се, не терпsще твоеS крёпости, пад0ша. си1хъ же и3збaвльшіисz вопіsху къ бцdэ:

Рaдуйсz, и3справлeніе человёкwвъ: рaдуйсz, низпадeніе бэсHвъ.

Рaдуйсz, прeлести держaву попрaвшаz: рaдуйсz, јдwльскую лeсть њбличи1вшаz.

Рaдуйсz м0ре, потопи1вшее фараHна мhсленнаго: рaдуйсz, кaменю, напои1вшій жaждущыz жи1зни.

Рaдуйсz, џгненный ст0лпе, наставлszй сyщыz во тьмЁ: рaдуйсz, покр0ве мjру, ши1ршій џблака.

Рaдуйсz пи1ще, мaнны пріeмнице: рaдуйсz, слaдости с™hz служи1тельнице.

Рaдуйсz, землE њбэтовaніz: рaдуйсz, и3з8 неsже течeтъ мeдъ и3 млеко2.

Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.

Кондак 7
Кондaкъ з7.

Коли Симеон хотів відійти від цього світу облесливого, Ти віддався йому, як немовлятко, але він пізнав Тебе, як Бога Найсвятішого. Через те й здивувався Твоїй невимовній премудрості, взиваючи: Алилуя.

Хотsщу сmмеHну t нhнэшнzгw вёка престaвитисz прелeстнагw, вдaлсz є3си2 ћкw мLнцъ томY: но познaлсz є3си2 є3мY и3 бGъ совершeнный. тёмже ўдиви1сz твоeй неизречeннэй премyдрости, зовhй: Ґллилyіа.

Ікос 7
Јкосъ з7.

Нову істоту показав Творець, коли з’явився до нас, що від Нього походимо, народившись із безсіменної утроби й зберігши Її такою, якою вона й була, нетлінною, щоб ми бачили чудо і прославляли Її, взиваючи:

Радуйся, Квітко нетлінності; радуйся, Вінче стримання; радуйся, бо Ти засяяла подобою воскресіння; радуйся, бо життя Ангельське Ти показала; радуйся, Дерево світлоплодовите, що його плоди споживають вірні; радуйся, Дерево ряснолисте, що багатьох покриває затінком; радуйся, бо Ти носила в утробі Учителя заблуканих; радуйся, бо Ти породила Визволителя поневолених; радуйся, Судді Праведного Ублагання; радуйся, гріхів великих Прощення; радуйся, Одеже сміливості для нагих; радуйся, Любове, що всяке бажання перемагає.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Н0вую показA твaрь ћвльсz зижди1тель, нaмъ t негw2 бhвшымъ, и3з8 безсёменныz прозsбъ ўтр0бы, и3 сохрани1въ ю5, ћкоже бЁ, нетлённу. да чyдо ви1дzще воспои1мъ ю5, вопію1ще:

Рaдуйсz, цвёте нетлёніz: рaдуйсz, вёнче воздержaніz.

Рaдуйсz, воскrніz њ́бразъ њблистaющаz: рaдуйсz, ѓгGльское житіE kвлsющаz.

Рaдуйсz дрeво свэтлоплодови1тое, t негHже питaютсz вёрніи: рaдуйсz дрeво бlгосэнноли1ственное, и4мже покрывaютсz мн0зи.

Рaдуйсz, во чрeвэ носsщаz и3збaвителz плэнє1ннымъ: рaдуйсz, р0ждшаz настaвника заблyждшымъ.

Рaдуйсz, судіи2 првdнагw ўмолeніе: рaдуйсz, мн0гихъ согрэшeній прощeніе.

Рaдуйсz, nдeждо наги1хъ дерзновeніz: рaдуйсz, любы2 всsкое желaніе побэждaющаz.

Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.

Кондак 8
Кондaкъ }.

Дивне народження побачивши, відійдімо від цього світу, перенесімось розумом на небо, бо задля цього величний Бог на землі з’явився, як смиренна людина, бажаючи навернути до височин тих, що співають Йому: Алилуя.

Стрaнное ржcтво2 ви1дэвше, ўстрани1мсz мjра, ќмъ на нб7сA прел0жше: сегH бо рaди выс0кій бGъ, на земли2 kви1сz смирeнный человёкъ, хотsй привлещи2 къ высотЁ, томY вопію1щыz: Ґллилyіа.

Ікос 8
Јкосъ }.

Увесь був на землі і неба не покидав Бог, Слово неописане, бо то був Божий прихід, а не зміна місця, коли було Різдво від Діви, що прийняла Бога, слухаючи таку похвалу:

Радуйся, Оселе Бога неосяжного; радуйся, Двері дивної таємниці; радуйся, для невірних сумнівне Диво; радуйся, для вірних несумнівна Похвало; радуйся, Коліснице пресвята для Того, Хто перебуває на Херувимах; радуйся, Світлице преславна для Того, Хто живе на Серафимах; радуйся, бо Ти супротивників до згоди привела; радуйся, бо Ти дівоцтво і різдво сполучила; радуйся, бо Тобою знищено злочин; радуйся, бо Тобою відчинено рай; радуйся, Ключе до Царства Христового; радуйся, Надіє на блага вічні.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Вeсь бЁ въ ни1жнихъ, и3 вhшнихъ никaкоже tступи2 неwпи1санное сл0во: снизхождeніе бо б9eственное, не прехождeніе же мёстное бhсть, и3 ржcтво2 t дв7ы бGопріsтныz, слhшащіz сі‰:

Рaдуйсz, бGа невмэсти1магw вмэсти1лище: рaдуйсz, честнaгw тaинства двє1ри.

Рaдуйсz, невёрныхъ сумни1тельное слhшаніе: рaдуйсz, вёрныхъ и3звёстнаz похвало2.

Рaдуйсz, колесни1це прес™az, сyщагw на херувjмэхъ: рaдуйсz, селeніе преслaвное, сyщагw на серафjмэхъ.

Рaдуйсz, проти6внаz въ т0жде собрaвшаz: рaдуйсz, дв7ство и3 ржcтво2 сочетaвшаz.

Рaдуйсz, є4юже разрэши1сz преступлeніе: рaдуйсz, є4юже tвeрзесz рaй.

Рaдуйсz, ключY цrтвіz хrт0ва: рaдуйсz, надeждо бл†гъ вёчныхъ.

Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.

Кондак 9
Кондaкъ f7.

Все єство Ангельське здивувалося великому ділу Твого вочоловічення, Господи, бо побачило неприступного Бога, як приступну для всіх людину, що з нами перебуває і чує від усіх: Алилуя.

Всsкое є3стество2 ѓгGльское ўдиви1сz, вели1кому твоегw2 вочlвёченіz дёлу: непристyпнаго бо ћкw бGа, зрsше всBмъ пристyпнаго человёка, нaмъ ќбw спребывaюща, слhшаща же t всёхъ: Ґллилyіа.

Ікос 9
Јкосъ f7.

Красномовців велемовних бачимо перед Тобою, Богородице, як риб безголосих, бо вони неспроможні висловити, як Ти, залишаючись Дівою, змогла народити. А ми, дивуючись таємниці, з вірою взиваємо:

Радуйся, премудрості Божої Вмістилище; радуйся, провидіння Його Скарбнице; радуйся, бо Ти мудрих виявляєш як немудрих; радуйся, бо хитромовних показуєш, як німих; радуйся, бо люті дослідники розум втратили; радуйся, бо зів’яли байкотворці; радуйся, бо афінейські хитрі плутаниці Ти роздираєш; радуйся, бо рибальські мережі наповнюєш; радуйся, бо з глибини невідання виводиш; радуйся, бо розум багатьох просвіщаєш; радуйся, Кораблю тих, хто хоче спастися; радуйся, Пристановище тих, хто плаває по морю життя.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Вэт‡z многовэщ†нныz, ћкw ры6бы безгл†сныz, ви1димъ њ тебЁ бцdе: недоумэвaютъ бо глаг0лати, є4же кaкw, и3 дв7а пребывaеши, и3 роди1ти возмоглA є3си2; мh же тaинству дивsщесz, вёрнw вопіeмъ:

Рaдуйсz, премyдрости б9іz пріsтелище: рaдуйсz, промышлeніz є3гw2 сокр0вище.

Рaдуйсz, любом{дрыz нем{дрыz kвлsющаz: рaдуйсz, хитрословє1сныz безсловє1сныz њбличaющаz.

Рaдуйсz, ћкw њбуsша лю1тіи взыскaтелє: рaдуйсz, ћкw ўвzд0ша баснотв0рцы.

Рaдуйсz, ґfінє1йскаz плетє1ніz растерзaющаz: рaдуйсz, ры6барскіz мрє1жи и3сполнsющаz.

Рaдуйсz, и3з8 глубины2 невёдэніz и3звлачaющаz: рaдуйсz, мнHги въ рaзумэ просвэщaющаz.

Рaдуйсz, кораблю2 хотsщихъ сп7сти1сz: рaдуйсz, пристaнище житeйскихъ плaваній.

Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.

Кондак 10
Кондaкъ ‹.

Бажаючи спасти світ, всього Прикраситель до нього Самообітуваним прийшов і був Пастирем як Бог, ради нас став чоловіком, щоб подобою подібне призвати і почути як Бог: Алилуя.

Сп7сти2 хотS мjръ, и4же всёхъ ўкраси1тель, къ семY самоwбэтовaнъ пріи1де, и3 пaстырь сhй ћкw бGъ, нaсъ рaди kви1сz по нaмъ человёкъ: под0бнымъ бо под0бное призвaвъ, ћкw бGъ слhшитъ: Ґллилyіа.

Ікос 10
Јкосъ ‹.

Ти є стіною дівам, Богородице Діво, і всім, хто до Тебе припадає; бо Творець неба і землі обрав Тебе, Пречиста, оселившись в утробі Твоїй, і навчив всіх взивати до Тебе:

Радуйся, Стовпе дівоцтва; радуйся, Двері спасіння; радуйся, Начальнице духовного відродження; радуйся, Подателько Божої ласки; радуйся, бо Ти відродила тих, що зародились у соромі; радуйся, бо Ти навчила окрадених розумом; радуйся, бо Ти розтлителя розуму знищуєш; радуйся, бо Ти Сівача чистоти народила; радуйся, Світлице безсіменного уневіщення; радуйся, бо Ти вірних із Господом поєднала; радуйся, добра Вихователько дів; радуйся, бо Ти невістоприкрасителька душ святих.

Радуйся, невісто Неневісная.

СтэнA є3си2 дёвамъ бцdе дв7о, и3 всBмъ къ тебЁ прибэгaющымъ: и4бо нб7сE и3 земли2 творeцъ ўстр0и тS пречcтаz, всeльсz во ўтр0бэ твоeй, и3 вс‰ приглашaти тебЁ научи1въ:

Рaдуйсz, ст0лпе дёвства: рaдуйсz, двeрь сп7сeніz.

Рaдуйсz, начaльнице мhсленнагw наздaніz: рaдуйсz, подaтельнице б9eственныz бlгости.

Рaдуйсz, тh бо њбнови1ла є3си2 зач†тыz стyднw: рaдуйсz, тh бо наказaла є3си2 њкрaдєнныz ўм0мъ.

Рaдуйсz, тли1телz смhслwвъ ўпражнsющаz: рaдуйсz, сёzтелz чистоты2 р0ждшаz.

Рaдуйсz, черт0же безсёменнагw ўневёщеніz: рaдуйсz, вёрныхъ гDви сочетaвшаz.

Рaдуйсz, д0браz младопитaтельнице дёвамъ: рaдуйсz, невэстокраси1тельнице дyшъ с™hхъ.

Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.

Кондак 11
Кондaкъ 11.

Перемагається всяке оспівування, що намагається доторкнутися до безлічі щедрот Твоїх, Господи, бо коли б ми принесли Тобі, Царю Святий, стільки пісень, як піску на березі моря, то нічого не зробили б відповідного тому, що Ти дав нам, що співаємо Тобі: Алилуя.

Пёніе всsкое побэждaетсz, спрострeтисz тщaщеесz ко мн0жеству мн0гихъ щедр0тъ твои1хъ: равночи6сленныz бо пэскA пBсни ѓще прин0симъ ти2 цRю2 с™hй, ничт0же совершaемъ дост0йно, ±же дaлъ є3си2 нaмъ тебЁ вопію1щымъ: Ґллилyіа.

Ікос 11
Јкосъ 11.

Ми дивимось на Пречисту Діву, як на світлоносну свічку, що з’явилась нам, сущим в темряві, бо, засвічуючи духовне світло, Вона приводить всіх до пізнання Бога, а вшановується такою хвалою:

Радуйся, Променю Сонця духовного; радуйся, Світило не- згасаючого Світла; радуйся, Блискавко, що освітлює душі; радуйся, Громе, що страшить ворогів; радуйся, що вельми світлою сяєш просвітою; радуйся, бо Ти повноводною розливаєшся рікою; радуйся, Образе живоносної купелі; радуйся, бо Ти знищуєш грішну нечистоту; радуйся, Купеле, що омиває совість; радуйся, Чаше, що подає радість; радуйся, Пахощі Христового благоухання; радуйся, Життя, повне таємничої радості.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Свэтопріeмную свэщY, сyщымъ во тьмЁ ћвльшуюсz, зри1мъ с™yю дв7у: невещeственный бо вжигaющи џгнь, наставлsетъ къ рaзуму б9eственному вс‰, зарeю ќмъ просвэщaющаz, звaніемъ же почитaемаz, си1ми:

Рaдуйсz, лучE ќмнагw сlнца: рaдуйсz, свэти1ло незаходи1магw свёта.

Рaдуйсz, м0лніе дyшы просвэщaющаz: рaдуйсz, ћкw гр0мъ, враги2 ўстрашaющаz.

Рaдуйсz, ћкw многосвётлое возсіzвaеши просвэщeніе: рaдуйсz, ћкw многотекyщую и3сточaеши рэкY.

Рaдуйсz, купёли живописyющаz њ́бразъ: рaдуйсz, грэх0вную teмлющаz сквeрну.

Рaдуйсz, бaне, њмывaющаz с0вэсть: рaдуйсz чaше, чeрплющаz рaдость.

Рaдуйсz, њбонsніе хrт0ва бlгоухaніz: рaдуйсz, животE тaйнагw весeліz.

Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.

Кондак 12
Кондaкъ в7і.

Благозволивши подати людям благодать прощення гріхів, Той, Хто всі гріхи прощає, прийшов Сам до людей, що відійшли від Його ласки, й, розірвавши рукописання, чує від усіх: Алилуя.

Бlгодaть дaти восхотёвъ долгHвъ дрeвнихъ, всёхъ долгHвъ рэши1тель человёкwмъ, пріи1де соб0ю ко tшeдшымъ тогw2 бlгодaти: и3 раздрaвъ рукописaніе, слhшитъ t всёхъ си1це: Ґллилyіа.

Ікос 12
Јкосъ в7і.

Прославляючи Народженого Тобою, хвалимо Тебе, Богородице, всі ми, як Божий живий храм, бо Господь, що все тримає рукою Своєю, оселившись в утробі Твоїй, освятив, прославив Тебе й навчив усіх взивати:

Радуйся, Скиніє Бога Слова; радуйся, Свята над святими; радуйся, Ковчеже, позолочений Духом; радуйся, Скарбнице життя невичерпна; радуйся, дорогоцінний Вінче володарів побожних; радуйся, чесна Похвало ієреїв боголюбивих; радуйся, Стовпе непохитний Церкви Христової; радуйся, держави нерушима Стіно; радуйся, бо через Тебе досягаються перемоги; радуйся, бо через Тебе падають вороги; радуйся, тіла мого Зцілення; радуйся, душі моєї Спасіння.

Радуйся, Невісто Неневісная.

Пою1ще твоE ржcтво2, хвaлимъ тS вси2, ћкw њдушевлeнный хрaмъ бцdе: во твоeй бо всели1всz ўтр0бэ, содержaй вс‰ рук0ю гDь, њсвzти2, прослaви, научи2 вопи1ти тебЁ всёхъ:

Рaдуйсz, селeніе бGа и3 сл0ва: рaдуйсz, с™az с™hхъ б0льшаz.

Рaдуйсz, ковчeже позлащeнный д¦омъ: рaдуйсz, сокр0вище животA неистощи1мое.

Рaдуйсz, честнhй вёнче людeй бlгочести1выхъ: рaдуйсz, честнaz похвало2 їерeєвъ бlгоговёйныхъ.

Рaдуйсz, цeркве непоколеби1мый ст0лпе: рaдуйсz, цaрствіz неруши1маz стэно2.

Рaдуйсz, є4юже воздви1жутсz побBды: рaдуйсz, є4юже низпaдаютъ врази2.

Рaдуйсz, тёла моегw2 врачевaніе: рaдуйсz, души2 моеS сп7сeніе.

Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.

Кондак 13
Кондaкъ Gі.

О Прехвальна Мати, що породила Найсвятіше Слово! Прийми нині наше приношення й від усякої позбав напасті всіх, і від майбутньої муки врятуй тих, що співають Тобі: Алилуя.

(Цей кондак читається тричі)

Q всепётаz м™и, р0ждшаz всёхъ с™hхъ с™ёйшее сл0во, нhнэшнее пріeмши приношeніе, t всsкіz и3збaви напaсти всёхъ, и3 бyдущіz и3зми2 мyки, тебЁ вопію1щихъ: Ґллилyіа.

Сeй кондaкъ глаг0ли три1жды, посeмъ №-й јкосъ и3 №-й кондaкъ.

Ікос 1
Јкосъ №.

Ангел найстарший з неба посланий був вітати Богородицю: «Радуйся!» І, враз, безплотним голосом, бачачи Твоє воплочення, Господи, здивований стояв, взиваючи до Богородиці:

Радуйся, бо через Тебе радість засяє; радуйся, бо через Тебе прокляття зникне; радуйся, Адама грішного спасіння; радуйся, від сліз Єви визволення; радуйся, Височино, для помислів людських неприступна; радуйся, Глибино, для Ангельських очей неоглядна; радуйся, Престоле Царський; радуйся, бо Ти носиш Того, Хто все носить; радуйся, Зоре, що Сонце попереджає; радуйся, Утробо Божого втілення; радуйся, бо Тобою відновлюється творіння; радуйся, бо через Тебе поклоняємося Творцеві.

Радуйся, Невісто Неневісная.

ЃгGлъ предстaтель съ нб7сE п0сланъ бhсть, рещи2 бцdэ: рaдуйсz! и3 со безпл0тнымъ глaсомъ воплощaема тS зрS гDи, ўжасaшесz и3 стоsше, зовhй къ нeй таков†z:

Рaдуйсz, є4юже рaдость возсіsетъ: рaдуйсz, є4юже клsтва и3счeзнетъ.

Рaдуйсz, пaдшагw ґдaма воззвaніе: рaдуйсz, слeзъ є4vиныхъ и3збавлeніе.

Рaдуйсz, высото2 неудобовосходи1маz человёческими п0мыслы: рaдуйсz, глубино2 неудобозри1маz и3 ѓгGльскима nчи1ма.

Рaдуйсz, ћкw є3си2 цReво сэдaлище: рaдуйсz, ћкw н0сиши носsщаго вс‰.

Рaдуйсz, ѕвэздо2 kвлsющаz сlнце: рaдуйсz, ўтр0бо б9eственнагw воплощeніz.

Рaдуйсz, є4юже њбновлsетсz твaрь: рaдуйсz, є4юже покланsемсz творцY.

Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.

Кондак 1
Кондaкъ №.

Непереможній Воєводі — переможнії ми, звільнившися від бід, вдячні пісні підносимо Тобі, раби Твої, Богородице. Але Ти, що маєш державу непереможну, від усяких бід нас визволи, щоб до Тебе взивати: Радуйся, Невісто Неневісная.

Взбрaнной воев0дэ побэди1тєльнаz, ћкw и3збaвльшесz t ѕлhхъ, бlгодaрствєннаz восписyемъ ти2 раби2 твои2 бцdе: но ћкw и3мyщаz держaву непобэди1мую, t всsкихъ нaсъ бёдъ свободи2, да зовeмъ ти2: Рaдуйсz невёсто неневёстнаz.

Молитва

Прийми, о могутня на все добре, Пречиста Владичице Богородице, у дар від нас, негідних слуг Твоїх, цю величальну пісню, що Тобі єдиній належить, бо Тебе вибрано з усього людського роду, Ти вища понад усі створіння небесні й земні. Бо через Тебе був з нами Господь сил, через Тебе пізнали ми Сина Божого й удостоїлися Святого Тіла і Пречистої Крови Його. Тому блаженна Ти з роду в рід, Ти світліша від херувимів і чесніша від серафимів. І нині, Всехвальна і Пресвята Богородице, не переставай молитися за нас, недостойних слуг Твоїх, щоб ми встереглися від усякої омани лукавого та від усякого лиха, щоб вийшли цілими з-посеред убивчих диявольських спокус. До кінця життя нашого молитвами Твоїми зберігай нас перед вічним засудом, щоб ми, спасенні Твоїм заступництвом і поміччю, віддавали за все славу, хвалу, подяку і честь у Святій Тройці Єдиному Богові і Творцеві всього сотворіння, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.