Акафіст Пресвятій Владичиці нашій Богородиці
|
Ґкafістъ прес™ёй вLчцэ нaшей бцdэ.
|
Глас 8 |
Глaсъ }. |
Кондак 1
|
Кондaкъ №.
|
Непереможній Воєводі — переможнії ми, звільнившися від бід, вдячні пісні підносимо Тобі, раби Твої, Богородице. Але Ти, що маєш державу непереможну, від усяких бід нас визволи, щоб до Тебе взивати: Радуйся, Невісто Неневісная. |
Взбрaнной воев0дэ побэди1тєльнаz, ћкw и3збaвльшесz t ѕлhхъ, бlгодaрствєннаz восписyемъ ти2 раби2 твои2 бцdе: но ћкw и3мyщаz держaву непобэди1мую, t всsкихъ нaсъ бёдъ свободи2, да зовeмъ ти2: Рaдуйсz невёсто неневёстнаz. |
Ікос 1
|
Јкосъ №.
|
Ангел найстарший з неба посланий був вітати Богородицю: «Радуйся!» І, враз, безплотним голосом, бачачи Твоє воплочення, Господи, здивований стояв, взиваючи до Богородиці: Радуйся, бо через Тебе радість засяє; радуйся, бо через Тебе прокляття зникне; радуйся, Адама грішного спасіння; радуйся, від сліз Єви визволення; радуйся, Височино, для помислів людських неприступна; радуйся, Глибино, для Ангельських очей неоглядна; радуйся, Престоле Царський; радуйся, бо Ти носиш Того, Хто все носить; радуйся, Зоре, що Сонце попереджає; радуйся, Утробо Божого втілення; радуйся, бо Тобою відновлюється творіння; радуйся, бо через Тебе поклоняємося Творцеві. Радуйся, Невісто Неневісная. |
ЃгGлъ предстaтель съ нб7сE п0сланъ бhсть, рещи2 бцdэ: рaдуйсz! и3 со безпл0тнымъ глaсомъ воплощaема тS зрS гDи, ўжасaшесz и3 стоsше, зовhй къ нeй таков†z: Рaдуйсz, є4юже рaдость возсіsетъ: рaдуйсz, є4юже клsтва и3счeзнетъ. Рaдуйсz, пaдшагw ґдaма воззвaніе: рaдуйсz, слeзъ є4vиныхъ и3збавлeніе. Рaдуйсz, высото2 неудобовосходи1маz человёческими п0мыслы: рaдуйсz, глубино2 неудобозри1маz и3 ѓгGльскима nчи1ма. Рaдуйсz, ћкw є3си2 цReво сэдaлище: рaдуйсz, ћкw н0сиши носsщаго вс‰. Рaдуйсz, ѕвэздо2 kвлsющаz сlнце: рaдуйсz, ўтр0бо б9eственнагw воплощeніz. Рaдуйсz, є4юже њбновлsетсz твaрь: рaдуйсz, є4юже покланsемсz творцY. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz. |
Кондак 2
|
Кондaкъ в7:
|
Знаючи Себе чистою, Свята Діва каже Гавриїлові: «Надзвичайне твоє слово незрозуміле для душі Моєї, бо як ти кажеш про безсіменне зачаття, взиваючи: Алилуя». |
Ви1дzщи с™az себE въ чистотЁ, глаг0летъ гавріи1лу дeрзостнw: преслaвное твоегw2 глaса неудобопріsтельно души2 моeй kвлsетсz: безсёменнагw бо зачaтіz ржcтво2 кaкw глаг0леши, зовhй: Ґллилyіа. |
Ікос 2
|
Јкосъ в7.
|
Розумом незбагненне зрозуміти намагаючись, спитала Пречиста слугу Божого: «Як можливо народитися Синові з утроби чистої, скажи Мені». Він же відповів Їй зі страхом, взиваючи: Радуйся, незбагненної ради Божої Таємнице; радуйся, Віро для тих, хто потребує мовчання; радуйся, Початку чудес Христових; радуйся, повелінь Його Осново; радуйся, Ліствице небесна, що нею зійшов Бог; радуйся, Мосте, що провадить від землі до неба; радуйся, для Ангелів прехвальне Чудо; радуйся, для злих духів болюча Поразко; радуйся, бо Ти Світло породила невимовно; радуйся, бо як це сталося, Ти нікому не відкрила; радуйся, що розумом перевищуєш мудреців; радуйся, що розуміння вірним освітлюєш. Радуйся, Невісто Неневісная. |
Рaзумъ недоразумэвaемый, разумёти дв7а и4щущи, возопи2 къ служaщему: и3з8 бокY чи6сту, сн7у кaкw є4сть роди1тисz м0щно, рцh ми; къ нeйже џнъ речE со стрaхомъ, nбaче зовhй си1це: Рaдуйсz, совёта неизречeннагw таи1ннице: рaдуйсz, молчaніz просsщихъ вёро. Рaдуйсz, чудeсъ хrт0выхъ начaло: рaдуйсz, велёній є3гw2 глави1зно. Рaдуйсz, лёствице нбcнаz, є4юже сни1де бGъ: рaдуйсz, м0сте преводsй сyщихъ t земли2 на нб7о. Рaдуйсz, ѓгGлwвъ многословyщее чyдо: рaдуйсz бэсHвъ многоплачeвный стрyпе. Рaдуйсz, свётъ неизречeннw роди1вшаz: рaдуйсz, є4же кaкw, ни є3ди1нагоже научи1вшаz. Рaдуйсz, премyдрыхъ превосходsщаz рaзумъ: рaдуйсz, вёрныхъ њзарsющаz смhслы. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz. |
Кондак 3
|
Кондaкъ G.
|
Сила Вишнього осінила тоді зачаття Дівою Нетлінною і благоплідне лоно Її показала, як ниву родючу, всім, хто хоче мати спасіння, коли співатиме: Алилуя. |
Си1ла вhшнzгw њсэни2 тогдA къ зачaтію браконеискyсную, и3 бlгоплHднаz тоS ложеснA, ћкw село2 показA слaдкое, всBмъ хотsщымъ жaти сп7сeніе, внегдA пёти си1це: Ґллилyіа. |
Ікос 3
|
Јкосъ G.
|
Маючи утробу, що Бога прийняла, Діва поспішила до Єлизавети; немовлятко тієї враз, почувши привітання Її, зраділо й, кинувшись в утробі матері, мовби піснями взивало до Богородиці: Радуйся, Паросте нев’янучого віття; радуйся, плоду нетлінного Придбання; радуйся, бо Ти вирощуєш дійсного Чоловіколюбця; радуйся, бо Ти народжуєш Садівника нашого життя; радуйся, Ниво, що вирощує многопліддя щедрот; радуйся, Трапезо, що носить достаток милостей; радуйся, бо через Тебе рай наново зацвів розкішно; радуйся, бо Ти пристановище для душ готуєш; радуйся, приємне молитви Кадило; радуйся, всього світу очищення; радуйся, Благовоління Боже до смертних людей; радуйся, смертних до Бога Дерзновення. Радуйся, Невісто Неневісная. |
И#мyщи бGопріsтную дв7а ўтр0бу, востечE ко є3лісавeти: мLнцъ же џноz ѓбіе познaвъ сеS цэловaніе, рaдовашесz, и3 и3грaньми ћкw пёсньми вопіsше къ бцdэ: Рaдуйсz, џтрасли неувzдaемыz розго2: рaдуйсz, плодA безсмeртнагw стzжaніе. Рaдуйсz, дёлателz дёлающаz чlвэколю1бца: рaдуйсz, сади1телz жи1зни нaшеz р0ждшаz. Рaдуйсz, ни1во, растsщаz гобзовaніе щедр0тъ: рaдуйсz, трапeзо, носsщаz nби1ліе њчищeній. Рaдуйсz, ћкw рaй пи1щный процвэтaеши: рaдуйсz, ћкw пристaнище душaмъ гот0виши. Рaдуйсz, пріsтное мlтвы кади1ло: рaдуйсz, всегw2 мjра њчищeніе. Рaдуйсz, б9іе къ смє1ртнымъ бlговолeніе: рaдуйсz, смeртныхъ къ бGу дерзновeніе. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz. |
Кондак 4
|
Кондaкъ д7.
|
Маючи в собі бурю сумнівних думок, цнотливий Йосиф засмутився, гадаючи, що Тебе, Непорочна, зведено. Але ж як довідався про зачаття від Духа Святого, взивав: Алилуя. |
Бyрю внyтрь и3мёz помышлeній сумни1тельныхъ, цэломyдренный їHсифъ смzтeсz, къ тебЁ зрS небрaчнэй, и3 бракоwкрaдованную помышлsz, непор0чнаz: ўвёдэвъ же твоE зачaтіе t д¦а с™а, речE: Ґллилyіа. |
Ікос 4
|
Јкосъ д7.
|
Почули пастухи, як Ангели співали про плотське Христове пришестя, і поспішили до Нього, як до Пастиря, але побачили Його, як Агнця чистого, в утробі Марії випасеного, та, славлячи Її, взивали: Радуйся, Мати Агнця і Пастиря; радуйся, Кошаро словесних овець; радуйся, Захисте від невидимих ворогів; радуйся, Відчинення райських дверей; радуйся, бо небесне радіє вкупі з земним; радуйся, бо все земне радіє вкупі з небесним; радуйся, невмовкаючі Уста апостолів; радуйся, страстотерпців нездоланна Мужносте; радуйся, тверда Опоро віри; радуйся, ясне благодаті Пізнання; радуйся, бо Тобою спустошене пекло; радуйся, бо через Тебе ми сподобилися слави. Радуйся, Невісто Неневісная. |
Слhшаша пaстыріе ѓгGлwвъ пою1щихъ плотск0е хrт0во пришeствіе, и3 тeкше ћкw къ пaстырю, ви1дzтъ сего2 ћкw ѓгнца непор0чна, во чрeвэ мRjинэ ўпaсшасz, ю4же пою1ще рёша: Рaдуйсz, ѓгнца и3 пaстырz м™и: рaдуйсz, дв0ре словeсныхъ nвeцъ. Рaдуйсz, неви1димыхъ врагHвъ мучeніе: рaдуйсz, рaйскихъ двeрей tверзeніе. Рaдуйсz, ћкw нбcнаz срaдуютсz земны6мъ: рaдуйсz, ћкw зємнaz сликовствyютъ нбcнымъ. Рaдуйсz, ґпcлwвъ немHлчнаz ўстA: рaдуйсz, страстотeрпцєвъ непобэди1маz дeрзосте. Рaдуйсz, твeрдое вёры ўтверждeніе: рaдуйсz, свётлое бlгодaти познaніе. Рaдуйсz, є4юже њбнажи1сz ѓдъ: рaдуйсz, є4юже њблек0хомсz слaвою. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz. |
Кондак 5
|
Кондaкъ є7.
|
Побачивши зорю, що йшла з волі Божої, волхви пішли слідом за нею, тримаючись її, як світильника, через неї розшукали могутнього Царя, і, досягши Неосяжного, зраділи, співаючи Йому: Алилуя. |
БGотeчную ѕвэздY ўзрёвше волсви2, тоS послёдоваша зари2: и3 ћкw свэти1льникъ держaще ю5, т0ю и3спытaху крёпкаго царS: и3 дости1гше непостижи1маго, возрaдовашасz є3мY вопію1ще: Ґллилyіа. |
Ікос 5
|
Јкосъ є7.
|
Побачили сини халдейські на руках Діви Того, Хто руками Своїми створив людей, і, вважаючи Його Владикою, хоч і мав Він вигляд раба, поспішили дарами Йому послужити й виголосити Богородиці: Радуйся, Мати Зорі незаходимої; радуйся, Зоре таємничого дня; радуйся, бо Ти піч омани вгасила; радуйся, бо Ти тайновидців Святої Тройці просвіщаєш; радуйся, бо Ти лютого мучителя скинула з начальства; радуйся, бо Ти Господа Чоловіколюбного Христа показала; радуйся, бо Ти від служіння ідолохвального позбавляєш; радуйся, бо Ти від лихих вчинків відхиляєш; радуйся, бо вогнепоклонство Ти загасила; радуйся, бо поклоніння вогненні Ти припинила; радуйся, бо Ти з полум’я пристрастей визволяєш; радуйся, Наставнице цноти; радуйся, всьому роду Радосте. Радуйся, Невісто Неневісная. |
Ви1дэша џтроцы халдeйстіи на рукY дв7и1чу, создaвшаго рукaма человёки, и3 вLку разумэвaюще є3го2, ѓще и3 рaбій пріsтъ зрaкъ, потщaшасz дарми2 послужи1ти є3мY, и3 возопи1ти бlгословeннэй: Рaдуйсz, ѕвэзды2 незаходи1мыz м™и: рaдуйсz, зарE тaинственнагw днE. Рaдуйсz, прeлести пeщь ўгаси1вшаz: рaдуйсz, трbцы таи1нники просвэщaющаz. Рaдуйсz, мучи1телz безчеловёчнаго и3зметaющаz t начaльства: рaдуйсz, гDа чlвэколю1бца показaвшаz хrтA. Рaдуйсz, вaрварскагw и3збавлsющаz служeніz: рaдуйсz, тимёніz и3з8имaющаz дёлъ. Рaдуйсz, nгнS поклонeніе ўгаси1вшаz: рaдуйсz, плaмене страстeй и3змэнsющаz. Рaдуйсz, вёрныхъ настaвнице цэломyдріz: рaдуйсz, всёхъ родHвъ весeліе. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz. |
Кондак 6
|
Кондaкъ ѕ7.
|
Проповідниками Богоносними волхви повернулися до Вавилону, як сповнили Твоє пророцтво й проповідували всім про Тебе, Христа, проминувши Ірода, як безумного, нездатного співати: Алилуя. |
ПроповBдницы бGон0сніи бhвше волсви2, возврати1шасz въ вавmлHнъ, скончaвше твоE прbр0чество: и3 проповёдавше тS хrтA всBмъ, њстaвиша и4рwда ћкw буесл0вzща, не вёдуща пёти: Ґллилyіа. |
Ікос 6
|
Јкосъ ѕ7.
|
Засяявши в Єгипті світлом істини, Ти розігнав темряву омани, бо ідоли його, не стерпівши Твоєї сили, Спасе, попадали, а ті, що визволилися від них, взивали до Богородиці: Радуйся, Оновлення людей; радуйся, Поразко демонів; радуйся, бо Ти оману неправди знищила; радуйся, бо Ти ідольську облесливість виявила; радуйся, Море, що потопило фараона мисленого; радуйся, Каменю, що напоїв спраглих до життя; радуйся, Стовпе вогненний, що направляєш перебуваючи в темряві; радуйся, Покрове світу, ширший від хмари; радуйся, Поживо, насліднице манни; радуйся, насолоди святої Служнице; радуйся, Земле обітована; радуйся, бо з Тебе тече мед і молоко. Радуйся, Невісто Неневісная. |
Возсіsвый во є3гv1птэ просвэщeніе и4стины, tгнaлъ є3си2 лжи2 тьмY: јдwли бо є3гw2 сп7се, не терпsще твоеS крёпости, пад0ша. си1хъ же и3збaвльшіисz вопіsху къ бцdэ: Рaдуйсz, и3справлeніе человёкwвъ: рaдуйсz, низпадeніе бэсHвъ. Рaдуйсz, прeлести держaву попрaвшаz: рaдуйсz, јдwльскую лeсть њбличи1вшаz. Рaдуйсz м0ре, потопи1вшее фараHна мhсленнаго: рaдуйсz, кaменю, напои1вшій жaждущыz жи1зни. Рaдуйсz, џгненный ст0лпе, наставлszй сyщыz во тьмЁ: рaдуйсz, покр0ве мjру, ши1ршій џблака. Рaдуйсz пи1ще, мaнны пріeмнице: рaдуйсz, слaдости с™hz служи1тельнице. Рaдуйсz, землE њбэтовaніz: рaдуйсz, и3з8 неsже течeтъ мeдъ и3 млеко2. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz. |
Кондак 7
|
Кондaкъ з7.
|
Коли Симеон хотів відійти від цього світу облесливого, Ти віддався йому, як немовлятко, але він пізнав Тебе, як Бога Найсвятішого. Через те й здивувався Твоїй невимовній премудрості, взиваючи: Алилуя. |
Хотsщу сmмеHну t нhнэшнzгw вёка престaвитисz прелeстнагw, вдaлсz є3си2 ћкw мLнцъ томY: но познaлсz є3си2 є3мY и3 бGъ совершeнный. тёмже ўдиви1сz твоeй неизречeннэй премyдрости, зовhй: Ґллилyіа. |
Ікос 7
|
Јкосъ з7.
|
Нову істоту показав Творець, коли з’явився до нас, що від Нього походимо, народившись із безсіменної утроби й зберігши Її такою, якою вона й була, нетлінною, щоб ми бачили чудо і прославляли Її, взиваючи: Радуйся, Квітко нетлінності; радуйся, Вінче стримання; радуйся, бо Ти засяяла подобою воскресіння; радуйся, бо життя Ангельське Ти показала; радуйся, Дерево світлоплодовите, що його плоди споживають вірні; радуйся, Дерево ряснолисте, що багатьох покриває затінком; радуйся, бо Ти носила в утробі Учителя заблуканих; радуйся, бо Ти породила Визволителя поневолених; радуйся, Судді Праведного Ублагання; радуйся, гріхів великих Прощення; радуйся, Одеже сміливості для нагих; радуйся, Любове, що всяке бажання перемагає. Радуйся, Невісто Неневісная. |
Н0вую показA твaрь ћвльсz зижди1тель, нaмъ t негw2 бhвшымъ, и3з8 безсёменныz прозsбъ ўтр0бы, и3 сохрани1въ ю5, ћкоже бЁ, нетлённу. да чyдо ви1дzще воспои1мъ ю5, вопію1ще: Рaдуйсz, цвёте нетлёніz: рaдуйсz, вёнче воздержaніz. Рaдуйсz, воскrніz њ́бразъ њблистaющаz: рaдуйсz, ѓгGльское житіE kвлsющаz. Рaдуйсz дрeво свэтлоплодови1тое, t негHже питaютсz вёрніи: рaдуйсz дрeво бlгосэнноли1ственное, и4мже покрывaютсz мн0зи. Рaдуйсz, во чрeвэ носsщаz и3збaвителz плэнє1ннымъ: рaдуйсz, р0ждшаz настaвника заблyждшымъ. Рaдуйсz, судіи2 првdнагw ўмолeніе: рaдуйсz, мн0гихъ согрэшeній прощeніе. Рaдуйсz, nдeждо наги1хъ дерзновeніz: рaдуйсz, любы2 всsкое желaніе побэждaющаz. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz. |
Кондак 8
|
Кондaкъ }.
|
Дивне народження побачивши, відійдімо від цього світу, перенесімось розумом на небо, бо задля цього величний Бог на землі з’явився, як смиренна людина, бажаючи навернути до височин тих, що співають Йому: Алилуя. |
Стрaнное ржcтво2 ви1дэвше, ўстрани1мсz мjра, ќмъ на нб7сA прел0жше: сегH бо рaди выс0кій бGъ, на земли2 kви1сz смирeнный человёкъ, хотsй привлещи2 къ высотЁ, томY вопію1щыz: Ґллилyіа. |
Ікос 8
|
Јкосъ }.
|
Увесь був на землі і неба не покидав Бог, Слово неописане, бо то був Божий прихід, а не зміна місця, коли було Різдво від Діви, що прийняла Бога, слухаючи таку похвалу: Радуйся, Оселе Бога неосяжного; радуйся, Двері дивної таємниці; радуйся, для невірних сумнівне Диво; радуйся, для вірних несумнівна Похвало; радуйся, Коліснице пресвята для Того, Хто перебуває на Херувимах; радуйся, Світлице преславна для Того, Хто живе на Серафимах; радуйся, бо Ти супротивників до згоди привела; радуйся, бо Ти дівоцтво і різдво сполучила; радуйся, бо Тобою знищено злочин; радуйся, бо Тобою відчинено рай; радуйся, Ключе до Царства Христового; радуйся, Надіє на блага вічні. Радуйся, Невісто Неневісная. |
Вeсь бЁ въ ни1жнихъ, и3 вhшнихъ никaкоже tступи2 неwпи1санное сл0во: снизхождeніе бо б9eственное, не прехождeніе же мёстное бhсть, и3 ржcтво2 t дв7ы бGопріsтныz, слhшащіz сі‰: Рaдуйсz, бGа невмэсти1магw вмэсти1лище: рaдуйсz, честнaгw тaинства двє1ри. Рaдуйсz, невёрныхъ сумни1тельное слhшаніе: рaдуйсz, вёрныхъ и3звёстнаz похвало2. Рaдуйсz, колесни1це прес™az, сyщагw на херувjмэхъ: рaдуйсz, селeніе преслaвное, сyщагw на серафjмэхъ. Рaдуйсz, проти6внаz въ т0жде собрaвшаz: рaдуйсz, дв7ство и3 ржcтво2 сочетaвшаz. Рaдуйсz, є4юже разрэши1сz преступлeніе: рaдуйсz, є4юже tвeрзесz рaй. Рaдуйсz, ключY цrтвіz хrт0ва: рaдуйсz, надeждо бл†гъ вёчныхъ. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz. |
Кондак 9
|
Кондaкъ f7.
|
Все єство Ангельське здивувалося великому ділу Твого вочоловічення, Господи, бо побачило неприступного Бога, як приступну для всіх людину, що з нами перебуває і чує від усіх: Алилуя. |
Всsкое є3стество2 ѓгGльское ўдиви1сz, вели1кому твоегw2 вочlвёченіz дёлу: непристyпнаго бо ћкw бGа, зрsше всBмъ пристyпнаго человёка, нaмъ ќбw спребывaюща, слhшаща же t всёхъ: Ґллилyіа. |
Ікос 9
|
Јкосъ f7.
|
Красномовців велемовних бачимо перед Тобою, Богородице, як риб безголосих, бо вони неспроможні висловити, як Ти, залишаючись Дівою, змогла народити. А ми, дивуючись таємниці, з вірою взиваємо: Радуйся, премудрості Божої Вмістилище; радуйся, провидіння Його Скарбнице; радуйся, бо Ти мудрих виявляєш як немудрих; радуйся, бо хитромовних показуєш, як німих; радуйся, бо люті дослідники розум втратили; радуйся, бо зів’яли байкотворці; радуйся, бо афінейські хитрі плутаниці Ти роздираєш; радуйся, бо рибальські мережі наповнюєш; радуйся, бо з глибини невідання виводиш; радуйся, бо розум багатьох просвіщаєш; радуйся, Кораблю тих, хто хоче спастися; радуйся, Пристановище тих, хто плаває по морю життя. Радуйся, Невісто Неневісная. |
Вэт‡z многовэщ†нныz, ћкw ры6бы безгл†сныz, ви1димъ њ тебЁ бцdе: недоумэвaютъ бо глаг0лати, є4же кaкw, и3 дв7а пребывaеши, и3 роди1ти возмоглA є3си2; мh же тaинству дивsщесz, вёрнw вопіeмъ: Рaдуйсz, премyдрости б9іz пріsтелище: рaдуйсz, промышлeніz є3гw2 сокр0вище. Рaдуйсz, любом{дрыz нем{дрыz kвлsющаz: рaдуйсz, хитрословє1сныz безсловє1сныz њбличaющаz. Рaдуйсz, ћкw њбуsша лю1тіи взыскaтелє: рaдуйсz, ћкw ўвzд0ша баснотв0рцы. Рaдуйсz, ґfінє1йскаz плетє1ніz растерзaющаz: рaдуйсz, ры6барскіz мрє1жи и3сполнsющаz. Рaдуйсz, и3з8 глубины2 невёдэніz и3звлачaющаz: рaдуйсz, мнHги въ рaзумэ просвэщaющаz. Рaдуйсz, кораблю2 хотsщихъ сп7сти1сz: рaдуйсz, пристaнище житeйскихъ плaваній. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz. |
Кондак 10
|
Кондaкъ ‹.
|
Бажаючи спасти світ, всього Прикраситель до нього Самообітуваним прийшов і був Пастирем як Бог, ради нас став чоловіком, щоб подобою подібне призвати і почути як Бог: Алилуя. |
Сп7сти2 хотS мjръ, и4же всёхъ ўкраси1тель, къ семY самоwбэтовaнъ пріи1де, и3 пaстырь сhй ћкw бGъ, нaсъ рaди kви1сz по нaмъ человёкъ: под0бнымъ бо под0бное призвaвъ, ћкw бGъ слhшитъ: Ґллилyіа. |
Ікос 10
|
Јкосъ ‹.
|
Ти є стіною дівам, Богородице Діво, і всім, хто до Тебе припадає; бо Творець неба і землі обрав Тебе, Пречиста, оселившись в утробі Твоїй, і навчив всіх взивати до Тебе: Радуйся, Стовпе дівоцтва; радуйся, Двері спасіння; радуйся, Начальнице духовного відродження; радуйся, Подателько Божої ласки; радуйся, бо Ти відродила тих, що зародились у соромі; радуйся, бо Ти навчила окрадених розумом; радуйся, бо Ти розтлителя розуму знищуєш; радуйся, бо Ти Сівача чистоти народила; радуйся, Світлице безсіменного уневіщення; радуйся, бо Ти вірних із Господом поєднала; радуйся, добра Вихователько дів; радуйся, бо Ти невістоприкрасителька душ святих. Радуйся, невісто Неневісная. |
СтэнA є3си2 дёвамъ бцdе дв7о, и3 всBмъ къ тебЁ прибэгaющымъ: и4бо нб7сE и3 земли2 творeцъ ўстр0и тS пречcтаz, всeльсz во ўтр0бэ твоeй, и3 вс‰ приглашaти тебЁ научи1въ: Рaдуйсz, ст0лпе дёвства: рaдуйсz, двeрь сп7сeніz. Рaдуйсz, начaльнице мhсленнагw наздaніz: рaдуйсz, подaтельнице б9eственныz бlгости. Рaдуйсz, тh бо њбнови1ла є3си2 зач†тыz стyднw: рaдуйсz, тh бо наказaла є3си2 њкрaдєнныz ўм0мъ. Рaдуйсz, тли1телz смhслwвъ ўпражнsющаz: рaдуйсz, сёzтелz чистоты2 р0ждшаz. Рaдуйсz, черт0же безсёменнагw ўневёщеніz: рaдуйсz, вёрныхъ гDви сочетaвшаz. Рaдуйсz, д0браz младопитaтельнице дёвамъ: рaдуйсz, невэстокраси1тельнице дyшъ с™hхъ. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz. |
Кондак 11
|
Кондaкъ 11.
|
Перемагається всяке оспівування, що намагається доторкнутися до безлічі щедрот Твоїх, Господи, бо коли б ми принесли Тобі, Царю Святий, стільки пісень, як піску на березі моря, то нічого не зробили б відповідного тому, що Ти дав нам, що співаємо Тобі: Алилуя. |
Пёніе всsкое побэждaетсz, спрострeтисz тщaщеесz ко мн0жеству мн0гихъ щедр0тъ твои1хъ: равночи6сленныz бо пэскA пBсни ѓще прин0симъ ти2 цRю2 с™hй, ничт0же совершaемъ дост0йно, ±же дaлъ є3си2 нaмъ тебЁ вопію1щымъ: Ґллилyіа. |
Ікос 11
|
Јкосъ 11.
|
Ми дивимось на Пречисту Діву, як на світлоносну свічку, що з’явилась нам, сущим в темряві, бо, засвічуючи духовне світло, Вона приводить всіх до пізнання Бога, а вшановується такою хвалою: Радуйся, Променю Сонця духовного; радуйся, Світило не- згасаючого Світла; радуйся, Блискавко, що освітлює душі; радуйся, Громе, що страшить ворогів; радуйся, що вельми світлою сяєш просвітою; радуйся, бо Ти повноводною розливаєшся рікою; радуйся, Образе живоносної купелі; радуйся, бо Ти знищуєш грішну нечистоту; радуйся, Купеле, що омиває совість; радуйся, Чаше, що подає радість; радуйся, Пахощі Христового благоухання; радуйся, Життя, повне таємничої радості. Радуйся, Невісто Неневісная. |
Свэтопріeмную свэщY, сyщымъ во тьмЁ ћвльшуюсz, зри1мъ с™yю дв7у: невещeственный бо вжигaющи џгнь, наставлsетъ къ рaзуму б9eственному вс‰, зарeю ќмъ просвэщaющаz, звaніемъ же почитaемаz, си1ми: Рaдуйсz, лучE ќмнагw сlнца: рaдуйсz, свэти1ло незаходи1магw свёта. Рaдуйсz, м0лніе дyшы просвэщaющаz: рaдуйсz, ћкw гр0мъ, враги2 ўстрашaющаz. Рaдуйсz, ћкw многосвётлое возсіzвaеши просвэщeніе: рaдуйсz, ћкw многотекyщую и3сточaеши рэкY. Рaдуйсz, купёли живописyющаz њ́бразъ: рaдуйсz, грэх0вную teмлющаz сквeрну. Рaдуйсz, бaне, њмывaющаz с0вэсть: рaдуйсz чaше, чeрплющаz рaдость. Рaдуйсz, њбонsніе хrт0ва бlгоухaніz: рaдуйсz, животE тaйнагw весeліz. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz. |
Кондак 12
|
Кондaкъ в7і.
|
Благозволивши подати людям благодать прощення гріхів, Той, Хто всі гріхи прощає, прийшов Сам до людей, що відійшли від Його ласки, й, розірвавши рукописання, чує від усіх: Алилуя. |
Бlгодaть дaти восхотёвъ долгHвъ дрeвнихъ, всёхъ долгHвъ рэши1тель человёкwмъ, пріи1де соб0ю ко tшeдшымъ тогw2 бlгодaти: и3 раздрaвъ рукописaніе, слhшитъ t всёхъ си1це: Ґллилyіа. |
Ікос 12
|
Јкосъ в7і.
|
Прославляючи Народженого Тобою, хвалимо Тебе, Богородице, всі ми, як Божий живий храм, бо Господь, що все тримає рукою Своєю, оселившись в утробі Твоїй, освятив, прославив Тебе й навчив усіх взивати: Радуйся, Скиніє Бога Слова; радуйся, Свята над святими; радуйся, Ковчеже, позолочений Духом; радуйся, Скарбнице життя невичерпна; радуйся, дорогоцінний Вінче володарів побожних; радуйся, чесна Похвало ієреїв боголюбивих; радуйся, Стовпе непохитний Церкви Христової; радуйся, держави нерушима Стіно; радуйся, бо через Тебе досягаються перемоги; радуйся, бо через Тебе падають вороги; радуйся, тіла мого Зцілення; радуйся, душі моєї Спасіння. Радуйся, Невісто Неневісная. |
Пою1ще твоE ржcтво2, хвaлимъ тS вси2, ћкw њдушевлeнный хрaмъ бцdе: во твоeй бо всели1всz ўтр0бэ, содержaй вс‰ рук0ю гDь, њсвzти2, прослaви, научи2 вопи1ти тебЁ всёхъ: Рaдуйсz, селeніе бGа и3 сл0ва: рaдуйсz, с™az с™hхъ б0льшаz. Рaдуйсz, ковчeже позлащeнный д¦омъ: рaдуйсz, сокр0вище животA неистощи1мое. Рaдуйсz, честнhй вёнче людeй бlгочести1выхъ: рaдуйсz, честнaz похвало2 їерeєвъ бlгоговёйныхъ. Рaдуйсz, цeркве непоколеби1мый ст0лпе: рaдуйсz, цaрствіz неруши1маz стэно2. Рaдуйсz, є4юже воздви1жутсz побBды: рaдуйсz, є4юже низпaдаютъ врази2. Рaдуйсz, тёла моегw2 врачевaніе: рaдуйсz, души2 моеS сп7сeніе. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz. |
Кондак 13
|
Кондaкъ Gі.
|
О Прехвальна Мати, що породила Найсвятіше Слово! Прийми нині наше приношення й від усякої позбав напасті всіх, і від майбутньої муки врятуй тих, що співають Тобі: Алилуя. (Цей кондак читається тричі) |
Q всепётаz м™и, р0ждшаz всёхъ с™hхъ с™ёйшее сл0во, нhнэшнее пріeмши приношeніе, t всsкіz и3збaви напaсти всёхъ, и3 бyдущіz и3зми2 мyки, тебЁ вопію1щихъ: Ґллилyіа. |
Ікос 1
|
Јкосъ №.
|
Ангел найстарший з неба посланий був вітати Богородицю: «Радуйся!» І, враз, безплотним голосом, бачачи Твоє воплочення, Господи, здивований стояв, взиваючи до Богородиці: Радуйся, бо через Тебе радість засяє; радуйся, бо через Тебе прокляття зникне; радуйся, Адама грішного спасіння; радуйся, від сліз Єви визволення; радуйся, Височино, для помислів людських неприступна; радуйся, Глибино, для Ангельських очей неоглядна; радуйся, Престоле Царський; радуйся, бо Ти носиш Того, Хто все носить; радуйся, Зоре, що Сонце попереджає; радуйся, Утробо Божого втілення; радуйся, бо Тобою відновлюється творіння; радуйся, бо через Тебе поклоняємося Творцеві. Радуйся, Невісто Неневісная. |
ЃгGлъ предстaтель съ нб7сE п0сланъ бhсть, рещи2 бцdэ: рaдуйсz! и3 со безпл0тнымъ глaсомъ воплощaема тS зрS гDи, ўжасaшесz и3 стоsше, зовhй къ нeй таков†z: Рaдуйсz, є4юже рaдость возсіsетъ: рaдуйсz, є4юже клsтва и3счeзнетъ. Рaдуйсz, пaдшагw ґдaма воззвaніе: рaдуйсz, слeзъ є4vиныхъ и3збавлeніе. Рaдуйсz, высото2 неудобовосходи1маz человёческими п0мыслы: рaдуйсz, глубино2 неудобозри1маz и3 ѓгGльскима nчи1ма. Рaдуйсz, ћкw є3си2 цReво сэдaлище: рaдуйсz, ћкw н0сиши носsщаго вс‰. Рaдуйсz, ѕвэздо2 kвлsющаz сlнце: рaдуйсz, ўтр0бо б9eственнагw воплощeніz. Рaдуйсz, є4юже њбновлsетсz твaрь: рaдуйсz, є4юже покланsемсz творцY. Рaдуйсz невёсто неневёстнаz. |
Кондак 1
|
Кондaкъ №.
|
Непереможній Воєводі — переможнії ми, звільнившися від бід, вдячні пісні підносимо Тобі, раби Твої, Богородице. Але Ти, що маєш державу непереможну, від усяких бід нас визволи, щоб до Тебе взивати: Радуйся, Невісто Неневісная. |
Взбрaнной воев0дэ побэди1тєльнаz, ћкw и3збaвльшесz t ѕлhхъ, бlгодaрствєннаz восписyемъ ти2 раби2 твои2 бцdе: но ћкw и3мyщаz держaву непобэди1мую, t всsкихъ нaсъ бёдъ свободи2, да зовeмъ ти2: Рaдуйсz невёсто неневёстнаz. |
Молитва
|
|
Прийми, о могутня на все добре, Пречиста Владичице Богородице, у дар від нас, негідних слуг Твоїх, цю величальну пісню, що Тобі єдиній належить, бо Тебе вибрано з усього людського роду, Ти вища понад усі створіння небесні й земні. Бо через Тебе був з нами Господь сил, через Тебе пізнали ми Сина Божого й удостоїлися Святого Тіла і Пречистої Крови Його. Тому блаженна Ти з роду в рід, Ти світліша від херувимів і чесніша від серафимів. І нині, Всехвальна і Пресвята Богородице, не переставай молитися за нас, недостойних слуг Твоїх, щоб ми встереглися від усякої омани лукавого та від усякого лиха, щоб вийшли цілими з-посеред убивчих диявольських спокус. До кінця життя нашого молитвами Твоїми зберігай нас перед вічним засудом, щоб ми, спасенні Твоїм заступництвом і поміччю, віддавали за все славу, хвалу, подяку і честь у Святій Тройці Єдиному Богові і Творцеві всього сотворіння, нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь. |