|
Євангеліє від Іоана
|
Євангеліє від Іоана
|
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| Искони бэ слово. и слово бэ отъ бога. и богъ бэ слово. | Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог. |
|
2
|
2
|
| се бэ искони у бога. | Воно було споконвіку в Бога. |
|
3
|
3
|
| вься тэмъ бышz и без нѥго ни чьто же не бысть ѥже бысть. | Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталося, що сталося. |
|
4
|
4
|
| въ томь животъ бэ и животъ бэ свэть чловэкомъ. | У Ньому було життя, і життя було світлом людям. |
|
5
|
5
|
| и свэтъ въ тьмэ свьтить сz и тьма ѥго не обьѩтъ. | І світло в темряві світить, і темрява не огорнула його. |
|
6
|
6
|
| Бысть чловэкъ посъланъ отъ бога имz ѥму иоанъ. | Був чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Іоан. |
|
7
|
7
|
| тъ приде въ съвэдэтельство да съвэдэтельствуѥть о свэтэ да вьси вэру имѫть имь. | Він прийшов для свідчення, щоб свідчити про Світло, щоб усі увірували через нього. |
|
8
|
8
|
| не бэ тъ свэтъ нъ да съвэдэтельствуѥть о свэтэ. | Він не був світлом, але був посланий, щоб свідчити про Світло. |
|
9
|
9
|
| бэ свэть истиньныи иже просвэщаѥть вьсякого чловэка грzдѫща въ миръ. | Було Світло істинне, що освітлює кожну людину, яка приходить у світ. |
|
10
|
10
|
| въ мирэ бэ и миръ тэмь бысть и миръ ѥго не позна. | У світі був, і світ через Нього постав, і світ Його не пізнав. |
|
11
|
11
|
| въ своѩ приде и свои ѥго не приѩшz. | До своїх прийшов, і свої Його не прийняли. |
|
12
|
12
|
| ѥлико же ихъ приѩтъ и дасть имъ область чzдомъ божиѥмъ быти вэруѭщемъ въ имz ѥго. | А тим, які прийняли Його, що вірують в ім’я Його, дав силу дітьми Божими бути, |
|
13
|
13
|
| иже не отъ кръвии ни отъ похоти плътьскы ни отъ похоти мѫжьскы нъ отъ бога родишz сz. | які не від крови, не від похоті плотської, не від хотіння чоловічого, а від Бога народилися. |
|
14
|
14
|
| и слово плъть бысть и въсели сz въ ны и видэхомъ славѫ ѥго славѫ яко ѥдиночzдааго отъ отьца исплънь благодати и истины. | І Слово стало плоттю, і вселилося між нами, повне благодаті й істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця. |
|
15
|
15
|
| иоанъ съвэдэтельствова о нѥмь и възъва глаголѩ: сь бэ ѥгоже рэхъ грzдыи по мънэ прэдъ мъноѭ бысть яко прьвэи мене бэ. | Іоан свідчить про Нього і голосно каже: це Той, про Кого я говорив; Той, Хто йде за мною, став попереду мене, бо раніше від мене був. |
|
16
|
16
|
| и отъ исплънения ѥго мы вьси приѩхомъ благодать въз благодать. | І від повноти Його ми всі прийняли і благодать на благодать, |
|
17
|
17
|
| яко законъ моµѶсеомь данъ бысть. благодать и истина исусъ христъмь бысть. | бо закон був даний через Мойсея; а благодать і істина через Ісуса Христа сталися. |
|
18
|
18
|
| Бога ни къто же ни къде же не видэ. ѥдиночzдыи сынъ сыи въ лонэ отьчи тъ исповэда. | Бога ніхто не бачив ніколи; Єдинородний Син, Який у лоні Отця, Він явив. |
|
19
|
19
|
| и се ѥсть съвэдэтельство иоаново ѥгда послашz иудеи отъ иерусалима иереѩ и левиты да въпросzть и: ты къто ѥси; | І ось свідчення Іоана, коли юдеї послали з Єрусалима священиків і левитів спитати його: хто ти є? |
|
20
|
20
|
| и не отъврьже сz. и исповэда яко нэсмь азъ христосъ. | Він визнав, і не зрікся, і визнав, що: я — не Христос. |
|
21
|
21
|
| и въпросишz и: чьто убо; илия ли ѥси ты; и глагола: нэсмь. пророкъ ли ѥси ты; и отъвэща: ни. | І запитали його: то хто ж ти? Чи не Ілля? Він сказав: ні. Ти пророк? Він відповів: ні. |
|
22
|
22
|
| рэшz же ѥму: къто ѥси; да отъвэтъ дамъ посълавшиимъ ны. чьто глаголѥши о тебэ самомь; | Тоді сказали йому: хто ж ти такий? Щоб нам відповідь дати тим, що послали нас; що ти скажеш про самого себе? |
|
23
|
23
|
| рече: азъ гласъ въпиѭщааго въ пустыни. исправите пѫть господьнь якоже рече исаия пророкъ. | Він сказав: я глас вопіющого в пустелі; приготуйте путь Господеві, як сказав Ісая пророк. |
|
24
|
24
|
| и посълании бэахѫ отъ фарисеи | А посланці були від фарисеїв. |
|
25
|
25
|
| и въпросишz и и рэшz ѥму: чьто убо крьщаѥши аще ты нэси христосъ ни илия ни пророкъ; | І вони запитали його і сказали йому: що ж ти хрестиш, якщо ти не є Христос, ні Ілля, ні пророк? |
|
26
|
26
|
| отъвэща имъ иоанъ глаголѩ: азь крьщаѭ въ водэ. по срэдэ же васъ стоить ѥгоже вы не вэсте. | Іоан сказав їм у відповідь: я хрещу водою; але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте; |
|
27
|
27
|
| тъ ѥсть грzдыи по мънэ иже прьвэи мене бэ. ѥмуже нэсмь достоинъ да отърэшѫ ремень сапогу ѥго. | Він гряде за мною, але переді мною був; я недостойний розв’язати ремінь взуття Його. |
|
28
|
28
|
| си въ виfаварэ бышz об онъ полъ иордана идеже бэ иоанъ крьстz. | Це сталося у Вифаварі по той бік Йордану, де хрестив Іоан. |
|
29
|
29
|
| Въ оно вреұ. видэ iw7нъ iс7а грzдUща къ собэ. и гlа. се агньць б9ии. въземляи грэхы всего мира. | Наступного дня бачить Іоан Ісуса, Який іде до нього, і говорить: ось Агнець Божий, Який бере на себе гріхи світу. |
|
30
|
30
|
| сь ѥсть о нѥмь же азъ рекохъ. по мнэ идеть мUжь иже предъ мною быc яко пьрвэѥ мене бэ. | Це Той, про Якого я сказав: за мною гряде Муж, Який переді мною був, бо Він був раніше від мене. |
|
31
|
31
|
| и азъ не вэдzхъ ѥго. нъ да явитьсz иlеви. сего ради придохъ азъ въ водэ кр7стz. | Я не знав Його; але прийшов хрестити водою для того, щоб Він явився Ізраїлеві. |
|
32
|
32
|
| и съвэдэтельствова iw7нъ гlя. яко видэхъ д¦ъ съходzщь яко голUбь. съ неб7се. и пребыc на нѥмь. | І свідчив Іоан, кажучи: я бачив Духа, Який сходив з неба, мов голуб, і перебував на Ньому. |
|
33
|
33
|
| и азъ не видэхъ ѥго. нъ пославыи мz кр©титъ въ водэ. тъ мнэ рече. надъ нь же Uзриши д¦ъ съходzщь. и пребывающь на нѥмь. и азъ видэхъ. яко сь ѥсть кр©тzи д¦мь с™мь. | Я не знав Його; але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: на Кому побачиш Духа, Який сходить і перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святим. |
|
34
|
34
|
| и съвэдэтельствовахъ. яко сь ѥсть сн7ъ б9ии. | І я бачив і засвідчив, що Цей є Син Божий. |
|
35
|
35
|
| Въ утрэи же дьнь пакы стояаше иоанъ и отъ ученикъ ѥго дъва. | Наступного дня знову стояв Іоан з двома з його учнів. |
|
36
|
36
|
| и узьрэ исуса грzдѫща и глагола: сь агньць божии. | І, побачивши Ісуса, Який ішов, сказав: ось Агнець Божий. |
|
37
|
37
|
| и слышасте и оба ученика глаголѭщь и по исусэ идосте. | Почувши від нього ці слова, обидва учні пішли за Ісусом. |
|
38
|
38
|
| обращь же сz исусъ и видэвъ я по себэ идѫща глагола има: чьсо ищета; она же рэсте ѥму: равви. ѥже глаголѥть сz съказаѥмо учителю. къде живеши; | Ісус же, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, говорить їм: чого ви шукаєте? Вони сказали Йому: Равві [що означає: Учителю]! Де Ти живеш? |
|
39
|
39
|
| глагола има: придэта и видита. придосте же и видэсте къде живэаше. и прэбысте у нѥго дьнь тъ. година же бэ яко десzтая. | Говорить їм: підіть і побачите. Вони пішли і побачили, де Він живе; і пробули у Нього той день, а було близько десятої години. |
|
40
|
40
|
| бэ же андреа братъ симона петра ѥдинъ отъ обою слышавъшую отъ иоана и по нѥмь шьдъшую. | Одним з тих двох, які чули від Іоана про Ісуса і пішли за Ним, був Андрій, брат Симона-Петра. |
|
41
|
41
|
| обрэте сь прэжде брата своѥго симона и глагола ѥму: обрэтохомъ месиѭ ѥже ѥсть съказаѥмо христосъ. | Він спочатку розшукав брата свого Симона і каже йому: ми знайшли Месію, що означає: Христос. |
|
42
|
42
|
| и приведе и къ исусови. възьрэвъ же на нь исусъ рече: ты ѥси симонъ сынъ ионинъ. ты наречеши сz кифа ѥже съказаѥть сz петръ. | І привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, сказав: ти — Симон, син Іони; ти наречешся Кифа, що означає камінь [Петро]. |
|
43
|
43
|
| въ Uтрэи же въхотэ I© изити въ галилею. и wбрэте филипа и гlа ѥмU. иди по мнэ. | Наступного дня Ісус захотів йти до Галилеї; і знаходить Филипа, і каже йому: йди за Мною. |
|
44
|
44
|
| бэ же филипъ t виfьсаиды града. андреова и петрова. | Филип же був з Вифсаїди, з одного міста з Андрієм і Петром. |
|
45
|
45
|
| обрэте филипъ нафанаила. и гlа ѥмU. ѥго же писа мосии въ законэ и прbрци. обрэтохомъ I©а. сн7а иwсифова. иже t назареfа. | Филип знаходить Нафанаїла і каже йому: ми знайшли Того, про Якого писали Мойсей у законі і пророки, Ісуса, сина Йосифа, з Назарета. |
|
46
|
46
|
| гlа ѥмU наfанаилъ. t назареfа можеть ли что добро быти. гlа ѥмU филипъ. приди и вижь. | Але Нафанаїл сказав йому: чи може щось добре бути з Назарета? Филип говорить йому: піди і подивись. |
|
47
|
47
|
| видэвъ же I© наfанаила. идUща къ собэ. гlа ѥму се въистинU иlитэнинъ. въ нѥмь же льсти нэc. | Ісус, побачивши Нафанаїла, який ішов до Нього, говорить про нього: ось воістину ізраїльтянин, у якому нема лукавства. |
|
48
|
48
|
| гlа ѥмU наfанаилъ. како мz знаѥши. tвэща I© и рече ѥмU. преже даже не въгласи тебе филипъ сUща подъ смоковию видэхъ тz. | Нафанаїл говорить Йому: звідки Ти мене знаєш? Ісус відповів йому: перше ніж покликав тебе Филип, Я бачив тебе під смоковницею. |
|
49
|
49
|
| tвэща нафанаилъ и гlа ѥмU. равви ты ѥси сн7ъ б9ии. ѥси цrь изlѥвъ. | Нафанаїл відповів Йому: Учителю! Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлів. |
|
50
|
50
|
| tвэща I© и ре? ѥмU. занѥ рэхъ ти. яко видэхъ тz подъ смоковию. вэрUѥши и больша сихъ Uзьриши. | Ісус сказав йому у відповідь: через те, що Я сказав тобі, що бачив тебе під смоковницею, ти віруєш; більше цього побачиш. |
|
51
|
51
|
| и гlа ѥмU. амн7ъ амн7ъ гlю вамъ. tселэ Uзрите нб7о tвьrто. и анGлы б9ия въсходzща и съходzща надъ сн7а члв7чьскаагw. | І говорить йому: істинно, істинно кажу вам: віднині побачите небо відкрите і ангелів Божих, які піднімаються і спускаються над Сином Людським. |
|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| И въ третии дьнь бракъ бысть въ кана галилеисцэ и бэ ту мати исусова. | На третій день було весілля в Кані галилейській, і Мати Ісусова була там. |
|
2
|
2
|
| зъванъ же бысть исусъ и ученици ѥго на бракъ. | Був також запрошений на весілля Ісус з учениками Його. |
|
3
|
3
|
| и не доставъшу вину глагола мати исусова къ нѥму: вина ие имѫть. | Коли не вистачило вина, Мати Ісуса каже Йому: вина не мають. |
|
4
|
4
|
| глагола ѥи исусъ: чьто ѥсть мънэ и тебэ жено; не у приде година моя. | Ісус говорить Їй: що Мені і Тобі, Жоно? Ще не прийшов час Мій. |
|
5
|
5
|
| глагола мати ѥго слугамъ: ѥже аще глаголѥть вамъ сътворите. | Мати Його говорить слугам: що скаже Він вам, те зробіть. |
|
6
|
6
|
| бэ же ту водоносъ камzнъ шесть лежzщь по очищенню иудеиску въмэстzщь по дъвэма ли по трьмъ мэрамъ. | Було ж тут шість кам’яних водоносів, що стояли за звичаєм для очищення юдейського, кожен вміщав по дві чи по три міри. |
|
7
|
7
|
| глагола имъ исусъ: напълннте водоносы воды и наплънишz ѩ до врьха. | Ісус говорить їм: наповніть посудини водою. І наповнили їх до верху. |
|
8
|
8
|
| и глагола имъ: почрьпэте нынэ и принесэте архитриклинови. они же принесошz. | І говорить їм: тепер зачерпніть і несіть до розпорядника весілля. І понесли. |
|
9
|
9
|
| якоже въкуси архитриклинъ вина бывъшааго отъ воды и не вэдэаше отъкѫду ѥсть а слугы вэдэахѫ почрьпъшеи водѫ. възгласи жениха архитриклинъ. | Коли ж розпорядник покуштував воду, що стала вином [а він не знав, звідки це вино, знали ж тільки слуги, які набирали воду], тоді розпорядник кличе жениха |
|
10
|
10
|
| и глагола ѥму: вьсякъ чловэкъ прэжде доброѥ вино полагаѥть и ѥгда упиѭть сz тъгда хуждеѥ. ты же съблюде доброѥ вино доселэ. | і говорить йому: кожна людина спочатку добре вино подає, а коли нап’ються, тоді гірше; а ти добре вино зберіг аж досі. |
|
11
|
11
|
| се сътвори знамениѥмъ начzтъкъ исусъ въ кана галилеисцэ и яви славѫ своѭ и вэровашz въ нь ученици ѥго. | Так поклав Ісус початок чудесам у Кані галилейській і явив славу Свою; і увірували в Нього ученики Його. |
|
12
|
12
|
| По семь съниде исусъ въ каперънаумъ самъ и мати ѥго и братия ѥго и ученици ѥго и ту не мъногы дьнн прэбысть. | Після цього прийшов Ісус до Капернаума, Сам і Мати Його, і брати Його, і ученики Його; і пробули там небагато днів. |
|
13
|
13
|
| и близъ бэ пасха иудеиска. и възиде исусъ въ иерусалимъ | Наближалася Пасха юдейська, і Ісус прийшов до Єрусалима. |
|
14
|
14
|
| и обрэте въ црькъви продаѭщzѩ волы и овьцz и голѫби и пэнzжьникы сэдzщz. | І знайшов, що в храмі продавали волів, овець і голубів, і сиділи міняльники грошей. |
|
15
|
15
|
| и сътвори бичь отъ врьвии и изгъна вьсz ис црькъве овьцz и волы и тържьникомъ расыпа пэнzзz и дъскы опрьврьже. | І, зробивши бич з вірьовок, вигнав з храму всіх, овець і волів; і розсипав гроші міняльників, а столи їхні поперекидав. |
|
16
|
16
|
| и продаѭщиимъ голѫби рече: възмэте си отъсѭду. не творите дому отьца моѥго дому купльнааго. | І сказав продавцям голубів: візьміть це звідси і не робіть дому Отця Мого домом торгівлі. |
|
17
|
17
|
| помzнѫшz же ученици ѥго яко написано ѥсть: жалость дому твоѥго сънэсть мz. | При цьому ученики Його згадали, що написано: ревність до дому Твого з’їдає Мене. |
|
18
|
18
|
| отъвэщашz же иудеи и рекошz ѥму: коѥ знамениѥ являѥши намъ яко си твориши; | На це юдеї сказали Йому: яке знамення покажеш нам, що маєш владу так чинити? |
|
19
|
19
|
| отъвэща исусъ и рече имъ: разорите црькъвь сиѭ и трьми дьньми въздвигнѫ ѭ. | Ісус сказав їм у відповідь: зруйнуйте храм цей, і Я за три дні поставлю його. |
|
20
|
20
|
| рэшz же иудеи: четырьми десzты и шестиѭ лэтъ съзъдана бысть црькы си. а ты ли трьми дьньми въздвигнеши ѭ; | На це сказали юдеї: сорок шість років будувався храм цей, а Ти за три дні поставиш його? |
|
21
|
21
|
| онъ же глаголааше о црькъви тэла своѥго. | Він же говорив про храм тіла Свого. |
|
22
|
22
|
| ѥгда же въста отъ мрьтвыихъ помzнѫшz ученици ѥго яко се глаголааше. и вэрѫ ѩшz кънигамъ и словеси ѥже рече исусъ. | Коли ж Він воскрес з мертвих, то згадали ученики Його, що Він казав їм це, і повірили Писанню і слову, яке сказав Ісус. |
|
23
|
23
|
| ѥгда же бэ въ иерусалимэхъ въ пасхѫ въ праздьникъ мънози вэровашz въ имz ѥго видzще знамения ѥго яже творэаше. | І коли Він був у Єрусалимі на святі Пасхи, багато хто увірував в ім’я Його, побачивши чудеса, які Він творив. |
|
24
|
24
|
| самъ же исусъ не въдаяше себе въ вэрѫ ихъ имьже самъ вэдэаше вьсz. | Але Сам Ісус не ввіряв Себе їм, бо знав усіх; |
|
25
|
25
|
| и яко не трэбовааше да къто съвэдэтельствуэть о чловэцэ. самъ во вэдэаше чьто бэаше въ чловэцэ. | і не треба було Йому, щоб хтось засвідчив про людину, бо Сам знав, що було в людині. |
|
Глава 3
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| Бэ же чловэкъ ѥтеръ отъ фарисеи. имz ѥму никодимъ. кънzзь иудеискъ. | Був же чоловік з фарисеїв на ім’я Никодим, начальник юдейський. |
|
2
|
2
|
| сь приде къ исусъви нощиѭ и рече ѥму: равви вэмь яко отъ бога ѥси пришьлъ учитель. ни къто же бо не можеть знамении сихъ творити яже ты твориши аще не бѫдеть богъ съ нимъ. | Він уночі прийшов до Ісуса і сказав Йому: Учителю, ми знаємо, що Ти Учитель, Який прийшов від Бога; бо ніхто не може таких чудес творити, які Ти твориш, якби Бог не був з ним. |
|
3
|
3
|
| отъвэщавъ исусъ рече ѥму: аминь аминь глаголѭ тебэ аще къто не родить сz съвыше не можеть вэдэти царьствия божия. | Ісус сказав йому у відповідь: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого. |
|
4
|
4
|
| глагола къ нѥму никодимъ: како можеть чловэкъ родити сz старъ сы; еда можеть въторицеѭ въ ѫтробѫ вълэзти матере своѥѩ и родити сz; | Никодим говорить Йому: як може людина народитися, будучи старою? Хіба вона може вдруге ввійти в утробу матері своєї і народитися? |
|
5
|
5
|
| отъвэща исусъ и рече ѥму: аминь аминь глаголѭ тебэ: аще къто не родить сz водоѭ и духъмь не можеть вънити въ царьство божиѥ. | Ісус відповів: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти в Царство Боже. |
|
6
|
6
|
| рожденоѥ бо отъ плъти плъть ѥсть и рожденоѥ отъ духа духъ ѥсть. | Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух. |
|
7
|
7
|
| не диви сz яко рэхъ ти подобаѥть вамъ родити сz съвыше. | Не дивуйся тому, що Я сказав тобі; треба вам народитися звище. |
|
8
|
8
|
| духъ идеже хощеть дышеть и гласъ ѥго слышиши нъ не вэси отъкѫду приходить и камо идеть. такъ ѥсть вьсякъ рожденыи отъ духа. | Дух дише де хоче, і голос його чуєш, але не знаєш, звідки він приходить і куди йде: так буває з кожною людиною, народженою від Духа. |
|
9
|
9
|
| отъвэща никодимъ и рече ѥму: како могѫть си быти; | Никодим сказав Йому у відповідь: як це може бути? |
|
10
|
10
|
| отъвэща исусъ и рече ѥму: ты ѥси учитель израилевъ и сихъ ли не вэси; | Ісус відповів йому і сказав: ти — учитель Ізраїлів, і чи цього не знаєш? |
|
11
|
11
|
| аминь аминь глаголѭ тебэ яко яже вэмь глаголемъ и ѥже видэхомъ съвэдэтельствуѥмъ и съвэдэтельства нашего не приѥмлѥте. | Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили, а ви свідчення Нашого не приймаєте. |
|
12
|
12
|
| аще земьная рэхъ вамъ и не вэруете. како аще рекѫ вамъ небесьная вэруѥте; | Якщо Я сказав вам про земне і ви не вірите, то як повірите, коли буду говорити вам про небесне? |
|
13
|
13
|
| никто же възиде на небо. тъкмо съшьдыи съ нб7се. сн7ъ члbвчь сыи на нб7се. | Ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто зійшов з небес, Син Людський, Сущий на небесах. |
|
14
|
14
|
| и яко же моиси възнесе. змию въ пUстыни. тако подобаѥть възнестисz сн7U члbвчскUмU. | І як Мойсей підніс змія в пустелі, так належить піднестися Синові Людському, |
|
15
|
15
|
| да всzкъ вэрUя въ нь не погыбьнеть. нъ имать животъ вэчьныи. | щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне. |
|
16
|
16
|
| тако бо възлюби мира. яко и сн7а своего иночадааго. далъ ѥсть въ миръ. да всzкъ вэрUяи въ нь не погыбнеть. нъ имать животъ вэчьныи. | Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне. |
|
17
|
17
|
| не посла бо бGъ сн7а своего въ миръ. да сUдить мирU нъ да сп7сть миръ. | Бо не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ спасся через Нього. |
|
18
|
18
|
| вэруѩи въ нь не бѫдеть осѫжденъ а не вэруѩи уже осѫжденъ ѥсть яко не вэрова въ имz ѥдиночzдааго сына божия. | Хто вірує в Нього, не буде осуджений, а хто не вірує, вже осуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого. |
|
19
|
19
|
| се же ѥсть сѫдъ яко свэтъ приде въ миръ. и възлюбишz чловэци паче тьмѫ неже свэтъ бэшz бо ихъ дэла зъла. | Суд полягає в тому, що світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були лихі; |
|
20
|
20
|
| вьсякъ бо дэлаѩ зълая ненавидить свэта и не приходить къ свэту да не обличать сz дэла ѥго яко зъла сѫть. | бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрилися діла його, бо вони злі. |
|
21
|
21
|
| а творzи истнинѫ грzдеть къ свъту да явzть сz дэла ѥго яко о бозэ сѫть съдэлана. | А хто чинить правду, йде до світ-ла, щоб відкрилися діла його, бо вони чинилися в Бозі. |
|
22
|
22
|
| По сихъ въниде исусъ и ученици ѥго въ иудеискѫѭ землѭ и ту живэаше съ ними и крьщааше. | Після цього прийшов Ісус з учениками Своїми в Юдейську землю, і там жив з ними і хрестив. |
|
23
|
23
|
| бэ же иоанъ крьстz въ енонэ близъ салима яко воды мъногы бэахѫ ту. и прихождаахѫ и крьщаахѫ сz. | Іоан же хрестив в Еноні, поблизу Салима, бо там було багато води; і приходили туди, і хрестилися, |
|
24
|
24
|
| не у бо бэ въсажденъ въ тьмьницѫ иоанъ. | бо Іоан ще не був посаджений до в’язниці. |
|
25
|
25
|
| бысть же сътzзаниѥ отъ ученикъ иоановъ съ иудеи о очищении. | Тоді виникла суперечка учнів Іоанових з юдеями про очищення. |
|
26
|
26
|
| и придошz къ иоану и рэшz ѥму: равви иже бэ съ тобоѭ об онъ полъ иордана ѥмуже ты съвэдэтельствова се тъ крьщаѥть и вьси грzдѫть къ нѥму. | І прийшли до Іоана і сказали йому: учителю! Той, Який був з тобою по той бік Йордану, про Якого ти свідчив, ось Він хрестить, і всі йдуть до Нього. |
|
27
|
27
|
| отъвэща иоанъ и рече: не можеть чловэкъ приимати ни чьсо же аще не бѫдеть ѥму дано съ небесе. | Іоан сказав у відповідь: не може людина приймати на себе нічого, якщо не буде дано їй з неба. |
|
28
|
28
|
| вы сами мънэ съвэдэтельствовасте яко рэхъ нэсмь азъ христосъ нъ посъланъ ѥсмь прэдъ нимь. | Ви самі мені свідчите про те, що я сказав: я не Христос, але я посланий перед Ним. |
|
29
|
29
|
| имэѩи невэстѫ женихъ ѥсть а другъ жениховъ стоѩ и послушаѩ ѥго радостиѭ радуѥть сz за гласъ жениховъ. си убо радость моя исплъни сz. | Хто має наречену, той жених, а друг жениха, стоячи і слухаючи його, радістю радіє, чуючи голос жениха. Отже, ця радість моя сповнилася. |
|
30
|
30
|
| оному подобаѥть расти а мънэ мьнити сz. | Йому належить рости, а мені умалятися. |
|
31
|
31
|
| грzдыи съвыше надъ вьсэми ѥсть. иже отъ землѩ отъ землѩ ѥсть. и отъ землѩ глаголѥть. грzдыи съ небесе надъ вьсэми ѥсть. | Хто приходить згори, Той над усіма є, хто від землі — земний є і по-земному говорить. Хто з неба йде, Той над усіма є. |
|
32
|
32
|
| и ѥже видэ и слыша се съвэдэтельствуѥть и съвэдэтельства ѥго ни къто же приѥмлеть. | І що Він бачив і чув, про те й свідчить; і свідчення Його ніхто не приймає. |
|
33
|
33
|
| приимыи ѥго съвэдэтельство запэчатлэ яко богъ истиньнъ ѥсть. | Хто прийняв Його свідчення, той ствердив, що Бог є істинний. |
|
34
|
34
|
| ѥгоже бо посъла богъ глаголы божиѩ глаголеть не въ мэрѫ бо богъ дасть духа. | Бо Той, Кого послав Бог, говорить слова Божі; бо без міри дає Бог Духа. |
|
35
|
35
|
| отьць любить сына и вься дасть въ рѫцэ ѥго. | Отець любить Сина і все дав у руки Йому. |
|
36
|
36
|
| вэруѩи въ сына имать животъ вэчьныи. а иже не вэруѥть въ сына не узьрить живота. нъ гнэвъ божии прэбываѥть на нѥмь. | Хто вірує в Сина, має життя вічне, а хто не вірує в Сина, не побачить життя, але гнів Божий перебуває на ньому. |
|
Глава 4
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| Егда же увэдэ господь яко услышашz фарисеи яко исусъ мъножаишz ученикы творить и крьщаѥть неже иоанъ. | Коли ж Ісус довідався про почуте фарисеями, що Ісус більше збирає учеників і хрестить, ніж Іоан, — |
|
2
|
2
|
| а исусъ самъ не крьщааше нъ ученици ѥго. | хоч Ісус Сам не хрестив, а ученики Його, — |
|
3
|
3
|
| остави иудеѭ и иде пакы въ галилеѭ. | то залишив Юдею і знову пішов до Галилеї. |
|
4
|
4
|
| достояаше же ѥму проити сквозэ самариѭ. | Належало ж Йому проходити через Самарію. |
|
5
|
5
|
| приде же исусъ въ градъ самарьскъ нарицаѥмыи сµхарь близъ вьси ѭже дасть ияковъ иосифу сыну своѥму. | Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сихар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу. |
|
6
|
6
|
| бэ же тѫ кладzзь ияковль. I©ъ же трUжьсz t пUти. сэдzаше тако на кладzзи. и година бэ яко шестая. | Була там криниця Якова. Ісус, утомившись з дороги, сів біля криниці, а було близько шостої години. |
|
7
|
7
|
| приде жена t самария. почретъ воды. и гlа ѥи I©ъ дажь ми воды. | Приходить жінка з Самарії набрати води. Ісус говорить їй: дай Мені напитися. |
|
8
|
8
|
| Uченици бо его tшьли бzахU въ градъ да брашьна кUпzть. | Бо ученики Його пішли до міста, щоб купити їжі. |
|
9
|
9
|
| гlа ѥмU жена самарzныни. како ты июдэи сы. t мене воды просиши. жены самарzнынz сUща. не прикасають бо сz самарzне июдэихъ. | Жінка-самарянка каже Йому: як Ти, будучи юдеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже юдеї не знаються з самарянами. |
|
10
|
10
|
| и tвэща I©ъ и рече ѥи. аще бы видэла даръ б9ии. кто ѥсть гlzи ти дажь ми воды. ты бы просила U него. и далъ ти бы водU живU. | Ісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитися, — то ти попросила б у Нього, і Він дав би тобі води живої. |
|
11
|
11
|
| гlа ѥмU жена. Gи ни почьрпала имаши. стUденьць есть глUбокъ. tкUдU Uбо имаши водU живU. | Говорить Йому жінка: Господи! Тобі і зачерпнути нема чим, а криниця глибока; звідки ж Ти маєш воду живу? |
|
12
|
12
|
| ѥда ты болии ѥси оц7z нашего иякова. иже дасть намъ стUденьць сь. и тъ иж него пиѥть. и сн7ове ѥго. и скоти ѥго. | Невже Ти більший за отця нашого Якова, який дав нам криницю оцю і сам з неї пив, і діти його, і худоба його? |
|
13
|
13
|
| tвэща и I©ъ и рече ѥи. вьсzкъ пияи t воды сея въждадаѥтьсz пакы. | Ісус сказав їй у відповідь: всякий, хто п’є цю воду, знову буде спраглим. |
|
14
|
14
|
| а иже пиѥть воды юже азъ дамь ѥмU. не имать въждадатисz въ вэкы. нъ водU юже азъ дамь ѥмU бUдеть въ немь источьникъ воды. въскаплющяя воды вэчьныя. | А хто питиме воду, яку дам Я йому, той не буде спраглим повік; але вода, яку дам йому Я, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне. |
|
15
|
15
|
| гlа къ немU жена. Gи дажь ми сия воды да ни жажю ни прихожю сэмо почьрпатъ. | Говорить Йому жінка: Господи, дай мені цієї води, щоб я не хотіла пити і не приходила сюди черпати. |
|
16
|
16
|
| гlа ѥи I©ъ иди призови мUжа своѥго и приди сэмо. | Ісус говорить їй: іди поклич чоловіка свого і приходь сюди. |
|
17
|
17
|
| tвэща жена и рече ѥмU не имамъ мUжz. гlа ѥи I©ъ. добрэ рече яко мUжz не имамь. | Жінка сказала Йому у відповідь: не маю я чоловіка. Говорить їй Ісус: правду сказала, що чоловіка не маєш, |
|
18
|
18
|
| пzть мUжь имэла ѥси. нынэ ѥго же имаши нэсть ти мUжь. се выистинU рече. | бо п’ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі; це ти правду сказала. |
|
19
|
19
|
| гlа ѥмU жена. Gи вижю яко прbркъ ѥси ты. | Жінка говорить Йому: Господи, бачу, що Ти пророк. |
|
20
|
20
|
| оц7и наши въ горэ сеи поклонишасz. и вы гlете. яко въ иеrлмэ ѥсть мэсто. иде же кланzтисz подобаѥть. | Батьки наші поклонялися на цій горі, а ви говорите, що місце, де належить поклонятися, знаходиться в Єрусалимі. |
|
21
|
21
|
| гlа ѥи I©ъ. жено вэрU ими ми. яко грzдеть година. ѥгда бUдеть ни въ горэ сеи. ни въ иѥrлмэхъ поклонитисz оц7ю. | Ісус говорить їй: жінко, повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві, і не на цій горі, і не в Єрусалимі. |
|
22
|
22
|
| вы кланzѥтесz ѥго же не вэсте мы кланzѥмъсz ѥго же вэмъ. яко сп7сениѥ t июдэии ѥсть. | Ви кланяєтеся тому, чого не знаєте, а ми кланяємося тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв. |
|
23
|
23
|
| нъ грzдеть година. и нынэ ѥсть. ѥгда истиньнии поклоньници. поклонzтьсz оц7ю д¦мь истиною. и оц7ь тацэхъ ищеть. кланzющиихъсz ѥмU. | Але прийде час, і нині вже є, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві духом та істиною, бо таких поклонників шукає Отець Собі. |
|
24
|
24
|
| д¦ъ ѥсть б7ъ. иже кланzѥтьсz ѥмU. д¦мь истиною. достоить кланzтисz. | Бог є Дух, і тим, що поклоняються Йому, належить поклонятися духом та істиною. |
|
25
|
25
|
| гlа емU жена вэмь. яко месиа придеть гlемыи х©ъ. ѥгда тъ придеть възвэстить намъ вьсz. | Жінка говорить Йому: знаю, що прийде Месія, званий Христос; коли Він прийде, сповістить нам усе. |
|
26
|
26
|
| гlа ѥи I©ъ. азъ ѥсмь гlzи съ тобою. | Ісус сказав їй: це Я, Який розмовляю з тобою. |
|
27
|
27
|
| тъгда же придU Uченици ѥго. и чюжаахUсz. яко съ женою гlеть. и никто же не рече чьсо ищеши. или чьто гlеши съ женою. | В цей час прийшли ученики Його і здивувалися, що Він розмовляє з жінкою; проте ніхто не сказав: чого Тобі треба? Або: про що говориш з нею? |
|
28
|
28
|
| остави же водонось свою жена. и иде въ градъ. и гlа члв7комъ. | Тоді жінка залишила свій водонос, пішла до міста і сказала людям: |
|
29
|
29
|
| придэте и видите чlвка. иже рече ми вьсz ѥлико сътворихъ. ѥда тъ ѥсть х©ъ. | ідіть, побачите Чоловіка, Який сказав мені про все, що я зробила; чи не Він Христос? |
|
30
|
30
|
| и изидU из града. и грzдzахU къ немѫ. | Вони вийшли з міста і пішли до Нього. |
|
31
|
31
|
| межю же сими. молzхUти и Uченици гlюще. равъви ѥждь. | Тим часом ученики просили Його, кажучи: Учителю, їж. |
|
32
|
32
|
| онъ же рече къ нимъ. азъ брашьно имамъ ѥсти. ѥго же вы не вэсте. | Він же сказав їм: Я маю їжу, якої ви не знаєте. |
|
33
|
33
|
| гlахU же Uченици ѥго къ себэ. ѥда къто принесе ѥмU ѥсти. | Тому ученики говорили між собою: хіба хто приніс Йому їсти? |
|
34
|
34
|
| гlа имъ I©ъ. моѥ брашьно ѥсть. да творzи волю посълавъшааго мz. и съвьршая дэла ѥго. | Ісус говорить їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діло Його. |
|
35
|
35
|
| не вы ли гlете. яко и еще четыре мcци сUть. и жzтва придеть. се гlю вамъ. възведэте очи ваши. и видите нивы. яко плавы сUть къ жzтвэ Uже. | Чи не кажете ви, що ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я говорю вам: зведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони пополовіли і готові до жнив. |
|
36
|
36
|
| и жьнzи мьздU приѥмлеть. и събираѥть плодъ въ животъ вэчьныи. да сеяи въкUпэ радUѥтьсz. и жьнzи. | Хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб і сівач, і жнець разом раділи. |
|
37
|
37
|
| о семь слово ѥсть истиньноѥ. яко инъ ѥсть сэяи. инъ ѥсть жьнzи. | Бо про це є правдиве слово: один сіє, а інший жне. |
|
38
|
38
|
| азъ же вы посълахъ жzть. иде же вы не трUдистесz. ини трUдишzсz. и вы въ трUдъ ихъ вънидосте. | Я послав вас жати те, над чим ви не працювали: інші працювали, а ви ввійшли в їхню працю. |
|
39
|
39
|
| t града же того мънози вэроваша въ него. t самарzнъ. за слово женэ съвэдэтельствUющи. яко ми рече вьсz ѥлико сътворихъ. | І багато самарян з міста того увірували в Нього за словом жінки, яка засвідчила, що Він сказав їй про все, що вона зробила. |
|
40
|
40
|
| ѥгда же придU самарzне. молzхUти и да бы прэбылъ U нихъ. и прэбысть тU дъва дн7и. | І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні. |
|
41
|
41
|
| и мънози паче вэроваша. за слово ѥго. | І ще більше увірувало в Нього за Його словом. |
|
42
|
42
|
| женэ же гlаахU. Uже не за твою бесэдU вэрUемъ. сами бо слышахомъ. и вэрѫемъ. zко сь ѥсть въистинU сп7съ мира х©ъ. | А жінці тій говорили: вже не через твої слова віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос. |
|
43
|
43
|
| По дъвою же дьню изиде отътѫду и иде въ галилеѭ. | Як минуло ж два дні, Він вийшов звідти і пішов до Галилеї, |
|
44
|
44
|
| самъ бо исусъ съвэдэтельствова яко пророкъ въ своѥмь отьчьствии не имать чьсти. | бо Сам Ісус свідчив, що пророк у своїй батьківщині не має чести. |
|
45
|
45
|
| ѥгда же приде въ галилеѭ приѩшz и галилеане вься видэвъше ѥлико сътвори въ иерусалимэхъ въ праздьникъ. и ти бо придошz въ праздьникъ. | Коли Він прийшов до Галилеї, то галилеяни прийняли Його, побачивши все, що Він зробив в Єрусалимі під час свята, бо і вони ходили на свято. |
|
46
|
46
|
| приде же исусъ пакы въ кана галилеискѫ идеже сътвори отъ воды вино. Бэ же нэкыи цесарь мѫжь ѥгоже сынъ болэаше въ капернаумэ. | Отже, Ісус знову прийшов до Кани галилейської, де перетворив воду на вино. Був у Капернаумі царедворець, у якого син був хворий. |
|
47
|
47
|
| сь слышавъ яко исусъ приде отъ июдеѩ въ галилеѭ и иде къ нѥму и моляаше и да сънидеть исцэлитъ сынь ѥго хотэаше бо умрэти. | Він, почувши, що Ісус прийшов з Юдеї в Галилею, прийшов до Нього і просив Його прийти і зцілити його сина, який був при смерті. |
|
48
|
48
|
| рече же къ нѥму исусъ: аще знамении и чудесъ не видите не имате вэры ѩти. | Ісус сказав йому: ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес. |
|
49
|
49
|
| глагола къ нѥму цесарь мѫжь: господи съниди прэжде даже не умреть отрочz моѥ. | Царедворець говорить Йому: Господи! Прийди, поки не помер син мій. |
|
50
|
50
|
| и глагола ѥму исусъ: иди сынъ твои живъ ѥсть. и вэрѫ имъ чловэкъ словеси ѥже рече ѥму исусъ и идэаше. | Ісус каже йому: іди, син твій живий. І повірив чоловік слову, яке сказав йому Ісус, і пішов. |
|
51
|
51
|
| и абиѥ съходzщу ѥму се раби ѥго сърэтошz и възвэстишz глаголѭще ѥму яко сынъ твои живъ ѥсть. | Одразу, як тільки він входив, зустріли його слуги його і сказали: син твій живий. |
|
52
|
52
|
| въпрашааше же годины отъ нихъ: въ кыи часъ сулэѥ ѥму бысть; рэшz же ѥму яко вьчера въ годинѫ седмѫѭ остави и огнь. | Він спитав у них: о котрій годині стало йому легше? Йому сказали: вчора о сьомій годині покинула його гарячка. |
|
53
|
53
|
| разумэвъ же отьць ѥго яко та година бэ въ нѭже рече ѥму исусъ: сынъ твои живъ ѥсть. и вэрова самъ и домъ ѥго вьсь. | Зрозумів батько, що це був саме той час, коли Ісус сказав йому: син твій живий, і увірував сам і весь дім його. |
|
54
|
54
|
| се пакы вътороѥ знамениѥ сътвори исусъ пришьдъ оть иудеѩ въ галилеѭ. | Це вже друге чудо сотворив Ісус, повернувшись з Юдеї в Галилею. |
|
Глава 5
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| По сихъ же бэ праздьникъ иудеискъ. и възиде исусъ въ иерусалимъ. | Після цього було юдейське свято, і прийшов Ісус до Єрусалима. |
|
2
|
2
|
| ѥсть же въ иерусалимэхъ на овьчи кѫпэли яже нарицаѥть сz евреискы виfезда пzть притворъ имѫщи. | В Єрусалимі ж біля Овечих воріт є купальня, що по-єврейськи зветься Вифезда, яка мала п’ять критих входів. |
|
3
|
3
|
| въ тэхъ лежааше мъножьство болzщиихъ слэпъ хромъ сухъ чаѭщиихь движениѥ водэ. | У них лежало багато хворих, сліпих, кривих, сухих, що чекали руху води, |
|
4
|
4
|
| аньгелъ бо господьнь на вься лэта мыяше сz въ купэли и възмѫщааше водѫ. и иже прэжде вълажааше по възмѫщении воды съдравъ бывааше яцэмь же недѫгъмь одрьжимъ бывааше. | бо ангел Господній щороку сходив у купальню і збурював воду; і хто перший входив після збурення води, той одужував, хоч би яку недугу мав. |
|
5
|
5
|
| бэ же ѥдинъ ту чловэкъ три десzте и осмь лэтъ имы въ недѫзэ своѥмь. | Тут був чоловік, який хворів тридцять вісім років. |
|
6
|
6
|
| сего видэвъ исусъ лежzща и разумэвъ яко мънога лэта уже имэаше глагола ѥму: хощеши ли цэлъ быти; | Ісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що вже довго хворіє, говорить йому: чи хочеш бути здоровим? |
|
7
|
7
|
| отъвэща ѥму недѫжьныи: еи господи чловэка не имаамъ да ѥгда възмѫтить сz вода въврьжеть мz въ кѫпэль. ѥгда же прихождѫ азъ инъ прэжде мене сълазить. | Недужий відповів Йому: так, Господи! Але людини не маю, щоб, коли збуриться вода, опустила мене в купальню; коли ж я приходжу, інший вже поперед мене входить. |
|
8
|
8
|
| глагола ѥму исусъ: въстани възьми одръ твои и иди въ домъ твои. | Ісус говорить йому: встань, візьми постіль твою і ходи. |
|
9
|
9
|
| и абиѥ цэлъ бысть чловэкъ и възzтъ одръ свои и хождааше. бэ же сѫбота въ тъ дьнь. | І він одразу одужав, взяв постіль свою і пішов. Була ж субота у той день. |
|
10
|
10
|
| глаголахѫ же иудеи исцэлэвъшуу му: сѫбота ѥсть и не достоить тебэ възzти одра твоѥго. | Тому юдеї говорили зціленому: сьогодні субота, і не слід було тобі брати постіль свою. |
|
11
|
11
|
| онъ же отъвэща имъ: иже мz сътвори цэла тъ мънэ рече: възьми одръ твои и ходи. | Він відповів їм: Хто зцілив мене, Той сказав мені: візьми постіль твою і ходи. |
|
12
|
12
|
| въпросишz же и: къто ѥсть чловэкъ рекыи тебэ възьми одръ твои и ходи; | Його спитали: Хто Той Чоловік, Який сказав тобі: візьми постіль твою і ходи? |
|
13
|
13
|
| исцэлэвыи не вэдяаше къто ѥсть. исусъ бо уклони сz народу сѫщу на мэстэ. | А зцілений не знав, хто Він, бо Ісус зник у натовпі, що був на тому місці. |
|
14
|
14
|
| по томь же исусъ обрэте и въ црькъви и рече ѥму: се цэлъ бысть кътому не сьгрэшаи да не горе ти чьто бѫдеть. | Потім Ісус зустрів його у храмі і сказав йому: ось ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не сталося чого гіршого. |
|
15
|
15
|
| и иде чловэкъ и повэда иудеомъ яко исусъ ѥсть иже мz сътвори цэла. | Чоловік цей пішов і сказав юдеям, що Той, Хто зцілив його, є Ісус. |
|
16
|
16
|
| и сего ради гонэахѫ иудеи исуса и искаахѫ ѥго убити. занѥ си творяаше въ сѫботѫ. | І почали юдеї переслідувати Ісуса, і шукали, як Його вбити за те, що творив такі діла в суботу. |
|
17
|
17
|
| исусъ же отъвэщавааше имъ: отьць мои доселэ дэлаѥть и азъ дэлаѭ. | Ісус же говорив їм: Отець Мій донині робить, і Я роблю. |
|
18
|
18
|
| сего же ради паче искаахѫ ѥго иудеи убити яко не тъкъмо разоряаше сѫботѫ нъ и отьца своѥго глаголааше бога равьнъ сz творz богу. | Юдеї ще більше вишукували, як Його вбити за те, що Він не тільки порушував суботу, але й Отцем Своїм називав Бога, рівняючи Себе до Бога. |
|
19
|
19
|
| отъвэща же исусъ и рече нмъ: аминь аминь глаголѭ вамъ не можеть сынъ творити о себэ ни чесо же аще не ѥже видить отьца творzща. яже бо онъ творить си и сынъ такожде творить. | На це Ісус сказав: істинно, істинно говорю вам: Син нічого не може творити Сам від Себе, якщо не побачить, як творить Отець; бо, що Він творить, те так само творить і Син. |
|
20
|
20
|
| отьць бо любитъ сына и вься показаѥть ѥму яже самъ творить. и больша сихъ покажеть ѥму дэла да вы чудите сz. | Бо Отець любить Сина і показує Йому все, що Сам творить; і покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались. |
|
21
|
21
|
| яко бо отьць въскрэшаѥть мрьтвыѩ и живить тако же и сынъ ѩже хощеть живить. | Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син оживляє, кого хоче. |
|
22
|
22
|
| отьць бо не сѫдить ни кому же нъ сѫдъ вьсь дасть сынови. | Бо Отець не судить нікого, а весь суд віддав Синові, |
|
23
|
23
|
| да вьси чьтѫть сына якоже чьтѫть отьца. иже не чьтеть сына не чьтеть отьца иже посъла ѥго. | щоб усі шанували Сина, як шанують Отця; а хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, Який послав Його. |
|
24
|
24
|
| аминь аминь глаголѭ вамъ яко слушаѩи словесе моѥго и вэрѫ ѥмлz посълавъшуу му мz имать живота вэчьнааго и на сѫдъ не придеть нъ прэидеть отъ съмрьти въ животъ. | Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має вічне життя і на суд не приходить, а перейшов від смерти до життя. |
|
25
|
25
|
| аминь аминь глаголѭ вамъ яко грzдеть година и нынэ ѥсть ѥгда мрьтвии услышzть гласъ сына божия и слышавъше оживѫть. | Істинно, істинно кажу вам, що настане час, і нині вже є, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть. |
|
26
|
26
|
| якоже бо отьць живота имать въ себэ тако дасть и сынови животъ имэти въ себэ. | Бо як Отець має життя в Самому Собі, так і Синові дав мати життя в Самому Собі. |
|
27
|
27
|
| и область дасть ѥму и сѫдъ творити яко сынъ чловэчьскъ ѥсть. | І дав Йому владу суд творити, бо Він є Син Людський. |
|
28
|
28
|
| не дивите сz сему. яко грzдеть година въ нѭже вьси сѫщеи въ гробэхъ услышzть гласъ сына божия. | Не дивуйтесь цьому, бо настає час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого; |
|
29
|
29
|
| и изидѫть сътворьшеи благая въ въскрэшениѥ живота а сътворьшеи зълая въ въскрэшениѥ сѫда. | і вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло, — у воскресіння суду. |
|
30
|
30
|
| не могѫ азъ о себэ творити ни чьсо же. якоже слышѫ сѫждѫ и сѫдь мои правьдьнъ ѥсть. яко не ищѫ волѩ моѥѩ нъ волѩ посълавъшааго мz отьца. | Я нічого не можу творити Сам від Себе. Як чую, так і суджу, і суд Мій праведний; бо не шукаю Моєї волі, а волі Отця, Який послав Мене. |
|
31
|
31
|
| аще азъ съвэдэтельствуѭ о мънэ съвэдэтельство моѥ нэсть истиньно. | Коли Я свідчу Сам про Себе, то свідчення Моє не є істинне. |
|
32
|
32
|
| инъ ѥсть съвэдэтельствуѩи о мънэ. и вэмь яко истиньно ѥсть съвэдэтельство ѥже съвэдэтельствуѥть о мънэ. | Є інший, який свідчить про Мене; і Я знаю, що істинне те свідчення, яким він свідчить про Мене. |
|
33
|
33
|
| вы посъласте къ иоану и съвэдэтельствова о истинэ. | Ви посилали до Іоана, і він засвідчив істину. |
|
34
|
34
|
| азъ же не отъ чловэкъ съвэдэтельство приѥмлѭ. нъ си глаголѭ да вы съпасени бѫдете. | А втім, Я не від людини приймаю свідчення, але говорю це для того, щоб ви спаслися. |
|
35
|
35
|
| онъ бэ свэтильникъ горz и свэтz. вы же хотэсте въздрадовати сz въ годинѫ свьтэния ѥго. | Він був світильник, який горів і світив; ви ж хотіли короткий час порадуватися при світлі його. |
|
36
|
36
|
| азъ же имамь съвэдэтельство болѥ иоанова. дэла бо яже дасть мънэ отьць да съврьшѫ я. та дэла яже творѭ съвэдэтельствуѭть о мьнэ яко отьць мz посъла. | Я ж маю свідчення більше за Іоанове: бо діла, які Отець дав Мені звершити, саме ці діла, які Я творю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав. |
|
37
|
37
|
| и посълавыи мz отьць тъ съвэдэтельствова о мънэ. ни гласа ѥго ни къде же слышасте. ни видэния ѥго видэсте. | І Отець, Який послав Мене, Сам засвідчив про Мене. А ви ні голосу Його ніколи не чули, ні лиця Його ніколи не бачили; |
|
38
|
38
|
| и словесе ѥго не имате прэбываѭща въ васъ. занѥ ѥгоже тъ посъла сему вы вэры не ѥмлѥте. | і не маєте слова Його, яке перебувало б у вас; бо ви не віруєте в Того, Кого Він послав. |
|
39
|
39
|
| испытаите книгы яко вы мьните въ нихъ имэти живота вэчьнааго и ты сѫть съвэдэтельствуѭщz о мънэ. | Дослідіть Писання, бо ви сподіваєтесь через них мати життя вічне; а вони свідчать про Мене. |
|
40
|
40
|
| и не хощете прити къ мънэ да живота имаате. | Але ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя. |
|
41
|
41
|
| славы отъ чловэкъ не приѥмлѭ. | Не приймаю слави від людей, |
|
42
|
42
|
| нъ разумэхъ вы яко любъве въ себэ божиѩ не имаате. | але знаю вас: ви не маєте в собі любови до Бога. |
|
43
|
43
|
| азъ придохъ въ имz отьца моѥго и не приѥмлѥте мене. аще инъ придеть въ имz своѥ того приѥмлѥте. | Я прийшов в ім’я Отця Мого, і не приймаєте Мене; а коли інший прийде в ім’я своє, того приймете. |
|
44
|
44
|
| како вы можете вэровати славѫ другъ отъ друга приѥмлѭще и славы яже отъ ѥднного бога не ищете; | Як ви можете вірувати, коли приймаєте славу один від одного, а слави, яка від Єдиного Бога, не шукаєте? |
|
45
|
45
|
| не мьните яко азъ на вы рекѫ къ отьцу. ѥсть иже на вы глаголѥть муѶси на нѥгоже вы уповасте. | Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем: є той, хто вас звинувачує, — Мойсей, на якого ви уповаєте. |
|
46
|
46
|
| аще бо бысте вэрѫ имэли муѶсеови вэрѫ яли бысте и мънэ. о мънэ бо тъ писа. | Бо якби ви вірили Мойсеєві, то повірили б і Мені, тому що він писав про Мене. |
|
47
|
47
|
| аще ли того кънигамъ вэры не ѥмлѥте како моимъ глаголомъ вэрѫ имете; | Якщо ж його Писанням не вірите, то як повірите Моїм словам? |
|
Глава 6
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
| И по семь иде исусъ на онъ полъ моря галилеѩ тиверьядьска | Після цього пішов Ісус на той бік Тиверіадського моря в Галилеї. |
|
2
|
2
|
| и по нѥмь идэаше народъ мъногъ яко видэахѫ знамения ѥго яже творяаше на недѫжьныихъ. | За Ним ішло багато народу, бо бачили чудеса, які Він творив над недужими. |
|
3
|
3
|
| възиде же на горѫ исусъ и ту сэдэаше съ ученикы своими. | Ісус зійшов на гору і сидів там з учениками Своїми. |
|
4
|
4
|
| бэ же близъ пасха праздьникъ иудеискъ. | Наближалася ж Пасха, юдейське свято. |
|
5
|
5
|
| възведе I©ъ очи свои. и видэвъ яко мъногъ народъ грzдеть къ немU. гlа къ филипU. чимь кUпимъ хлэбы да ѥдzть си. | Ісус, звівши очі і побачивши, що багато народу йде до Нього, говорить Филипові: за що нам купити хлібів, щоб їх нагодувати? |
|
6
|
6
|
| се гlааше искUшzя э. самъ бо вэдzаше чюдо хотz сътворити. | Говорив же це, випробовуючи його, бо Сам знав, що хотів зробити. |
|
7
|
7
|
| tвэща ѥмU филипъ. дъвэма сътома пэнzзь. хлэбъ не довълэѥть имъ. да къжьдо ихъ мало что прииметь. | Филип відповів Йому: і на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожний з них хоч трохи одержав. |
|
8
|
8
|
| гlа ѥмU ѥдинъ t Uченикъ ѥго. андрэа братъ симона петра. | Один з учеників Його, Андрій, брат Симона-Петра, говорить Йому: |
|
9
|
9
|
| ѥсть отрочищь сьде ѥдинъ иже имать. е7. хлэбъ ячьнъ и дъвэ рыбэ. нъ си что сUть въ селико. | тут є один юнак, який має п’ять хлібів ячмінних і дві рибини; але що то на таку безліч? |
|
10
|
10
|
| рече же I©ъ. сътворите чlвкомъ възлечи. бэ же трава мънога на мэстэ. възлеже Uбо мUжь яко пzть тысzщь. | Ісус сказав: звеліть людям сісти. Було ж на тому місці багато трави. Отже, сіло людей близько п’яти тисяч. |
|
11
|
11
|
| приятъ же хлэбы I©ъ. и хвалU въздавъ подасть Uченикомъ. а Uченици възлежащиимъ. тако же и t рыбU. ѥлико хотzхU. | Ісус, взявши хліби і воздавши хвалу, роздав ученикам, а ученики — тим, що сиділи, також і риби, скільки хто хотів. |
|
12
|
12
|
| и яко насытишzсz. гlа Uченикомъ своимъ. съберэте избытъкы. UкрUхъ. да не погыбнеть ничьто же. | І коли наситилися, то сказав ученикам Своїм: зберіть залишки, щоб нічого не пропало. |
|
13
|
13
|
| събьраша же испълниша дъва на десzте кошz UкрUхъ t пzти хлэбъ ячьныихъ. иже испълнишz ѥдъшемъ. | І зібрали, і наповнили дванадцять кошиків залишками від п’яти ячмінних хлібів, що їли. |
|
14
|
14
|
| члbвци же знамение видэвъше. ѥже сътвори I©ъ. гlаахѫ яко сь ѥсть въистинU прbркъ грzдыи въ миръ. | Тоді люди, побачивши, яке чудо сотворив Ісус, сказали: це воістину Той Пророк, Який має прийти у світ. |
|
15
|
15
|
| исусъ же разумэвь яко хотzть прити да въсхытzть и и сътворzть царя отиде пакы въ горѫ тъ ѥдинъ. | Ісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один. |
|
16
|
16
|
| и яко поздэ бысть сънидошz ученици ѥго на море. | Коли ж настав вечір, то ученики Його зійшли до моря. |
|
17
|
17
|
| и вълэзыще въ корабль эдэахѫ на онъ полъ моря вь каперънаумъ. и тьма абиѥ бысть и не у бэ къ нимъ пришьлъ исусъ. | І, сівши в човен, попливли на другий бік моря до Капернаума. Було вже темно, а Ісус не приходив до них. |
|
18
|
18
|
| море же велику вэтру дыхаѭщу въстаяше. | Дув сильний вітер, і море хвилювалося. |
|
19
|
19
|
| гребъше же яко дъва десzтэ и пzть стадии ли три десzти узьрэшz исуса ходzща по морю и близъ корабля бывъша и убоящz сz. | Пропливши стадій близько двадцяти п’яти чи тридцяти*, вони побачили Ісуса, Який ішов по морю і вже наближався до човна, і злякались. |
|
20
|
20
|
| онъ же глагола имъ: азъ ѥсмь не боите сz. | Але Він сказав їм: це Я, не бійтеся. |
|
21
|
21
|
| хотэахѫ же прияти и въ корабль. и абиѥ бысть корабль на земли въ нѭже эдэахѫ. | Вони хотіли взяти Його в човен; і у ту ж мить човен пристав до берега, куди пливли. |
|
22
|
22
|
| въ утрэи же дьнь народъ иже стояаше об онъ полъ моря видэвъше яко корабля иного не бэ ту тъкъмо ѥдинъ тъ въ ньже вънидошz ученици ѥго и яко не въниде съ ученикы своими исусъ въ корабль. нъ ѥдини ученици ѥго вънидошz. | Наступного дня народ, який стояв по той бік моря, бачив, що іншого човна не було там, крім того, в який увійшли ученики Його, і що Ісус не входив у човен з учениками Своїми, а відпливли одні ученики Його. |
|
23
|
23
|
| и ини придошz корабли отъ тиверияды близъ мэста идеже ядошz хлэбы хвалѫ въздавъшу господу. | Тим часом прийшли з Тиверіади інші човни до того місця, де їли хліб за благословенням Господнім. |
|
24
|
24
|
| и ѥгда видэшz народи яко исуса не бысть ту ни ученикъ ѥго вълэзошz сами въ кораблѩ и придошz въ каперънаумъ ищѫще исуса. | Коли ж люди побачили, що тут немає ні Ісуса, ні учеників Його, то посідали в човни і попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса. |
|
25
|
25
|
| и обрэтъше и об онъ полъ моря рэшz ѥму: равви къгда сэмо приде; | І, знайшовши Його по той бік моря, сказали Йому: Учителю, коли Ти прибув сюди? |
|
26
|
26
|
| отъвэща имъ исусъ и рече: аминь аминь глаголѭ вамъ ищете мене не яко видэсте знамения нъ яко яли ѥсте хлэбы и насытисте сz. | Ісус сказав їм у відповідь: істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились. |
|
27
|
27
|
| дэлаите не брашьно гыбнѫщеѥ нъ брашьно прэбываѭщеѥ въ животэ вэчьнэѥмь ѥже сынъ чловэчьскыи дасть вамъ. сего бо отьць знамена богъ. | Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка залишається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський, бо назнаменував Його Отець, Бог. |
|
28
|
28
|
| рэшz же къ нѥму: чьто сътворимъ да дэлаѥмъ дэла божия; | Вони сказали Йому: що нам робити, щоб чинити діла Божі? |
|
29
|
29
|
| отъвэща исусъ и рече имъ: се ѥсть дэло божиѥ да вэруѥте въ тъ ѥгоже посъла онъ. | Ісус сказав їм у відповідь: ось діло Боже, щоб ви увірували в Того, Кого Він послав. |
|
30
|
30
|
| рэшz же ѥму: коѥ убо ты твориши знамениѥ да видимъ и вэрѫ имемъ тебэ; чьто дэлаѥши; | На це вони сказали Йому: яке ж знамення Ти створиш, щоб ми побачили і увірували в Тебе? Що Ти чиниш? |
|
31
|
31
|
| отьци наши ядошz манънѫ въ пустыни. якоже ѥсть писано: хлэбъ съ небесе дасть имъ ясти. | Батьки наші їли манну в пустелі, як написано: хліб з неба дав їм їсти. |
|
32
|
32
|
| рече же имъ исусъ: аминь аминь глаголѭ вамъ не муѶси дасть вамъ хлэбъ съ небесе нъ отьць мои даѥть вамъ хлэбъ истиньныи съ небесе. | Ісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Отець Мій дає вам істинний хліб з небес. |
|
33
|
33
|
| хлэбъ бо божии ѥсть съходzи съ небесе и даѩи животъ вьсему миру. | Бо хліб Божий є той, який сходить з небес і дає життя світові. |
|
34
|
34
|
| рэшz же къ нѥму: господи вьсегда даждь намъ хлэбъ сь. | На це сказали Йому: Господи! Завжди давай нам хліб цей. |
|
35
|
35
|
| рече же имъ исусъ: азъ ѥсмь хлэбъ животьныи. грzдыи кь мънэ не имать възалкати сz и вэруѩи въ мz не имать въждzдати сz ни къгда же. | Ісус сказав їм: Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги. |
|
36
|
36
|
| нъ рэхъ вамъ яко и видэсте мz и не вэруѥте. | Але Я вам сказав, що ви хоч і бачили Мене, та не віруєте. |
|
37
|
37
|
| вьсе ѥже дасть мънэ отьць къ мънэ придеть. и грzдѫщааго къ мънэ не ижденѫ вънъ. | Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть. |
|
38
|
38
|
| яко сънидохъ съ небесе да не творѭ волѩ моѥѩ нъ волѭ посълавъшааго мz. | Бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити волю Мою, а волю Отця, Який послав Мене. |
|
39
|
39
|
| се же ѥсть волz посълавъшааго мz отьца. да вьсе ѥже дасть мънэ отьць не погублѭ отъ нѥго нъ въскрэшѫ и въ послэдьнии дьнь. | Воля ж Отця, Який послав Мене, є та, щоб з усього, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити в останній день. |
|
40
|
40
|
| се же ѥсть воля посълавъшааго мz да вьсякъ видzи сына и вэруѩи въ нь имать животъ вэчьныи и въскрэшѫ и азъ въ послэдьнии дьнь. | Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав життя вічне; і Я воскрешу його в останній день. |
|
41
|
41
|
| ръпътаахѫ же иудеи о нѥмь яко рече азъ ѥсмь хлэбъ съшьдыи съ небесе. | Ремствували на Нього юдеї за те, що Він казав: Я є хліб, який зійшов з небес. |
|
42
|
42
|
| и глаголаахѫ: не сь ли ѥсть исусъ сынъ иосифовъ ѥмуже мы знаѥмь отьца и матерь; како убо сь глаголѥть яко съ небесе сънидохъ; | І говорили: чи це не Ісус, син Йосифів, батька і матір Якого ми знаємо? Як же говорить Він: Я зійшов з небес? |
|
43
|
43
|
| отъвэща же исусъ и рече имъ: не ръпъщэте междѫ собоѭ. | Ісус сказав їм у відповідь: не ремствуйте між собою. |
|
44
|
44
|
| ни къто же не можеть прити къ мънэ аще не отьць посълавыи мz привлэчеть ѥго. и азъ въскрэшѫ и въ послэдьнии дьнь. | Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не залучить його; і Я воскрешу його в останній день. |
|
45
|
45
|
| ѥсть писано въ пророцэхъ: и бѫдѫть вьси учени богъмь. вьсякъ слышавыи отьца и навыкъ придеть къ мънэ. | У пророків написано: і будуть усі навчені Богом. Кожен, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене. |
|
46
|
46
|
| не яко отьца видэлъ ѥсть къто. тъкъмо сыи отъ бога сь видэ отьца. | Це не значить, що хтось бачив Отця, хіба лише Той, Хто від Бога; Він бачив Отця. |
|
47
|
47
|
| аминь аминь глаголѭ вамъ: вэруѩи въ мz имать живота вэчьнааго. | Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, має життя вічне. |
|
48
|
48
|
| азъ ѥсмь хлэбъ животьныи. | Я є хліб життя. |
|
49
|
49
|
| отьци ваши ядошz манънѫ въ пустыни и умрэшz. | Батьки ваші їли манну в пустелі — й померли. |
|
50
|
50
|
| сь ѥсть хлэбъ съходzи съ небесе да аще къто отъ него ясть не умьреть. | Це ж є хліб, який сходить з небес, той, хто його їсть, не помре. |
|
51
|
51
|
| азъ ѥсмь хлэбъ живыи съшьдыи сь небесе. аще къто сънэсть отъ хлэба сего живъ бѫдеть въ вэкъ. хлэбъ бо иже азъ дамь плъть моя ѥсть ѭже азъ дамь за животъ вьсего мира. | Я — хліб живий, який зійшов з небес; хто їсть цей хліб, житиме вічно; хліб же, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу. |
|
52
|
52
|
| прьяахѫ же сz иудеи междѫ собоѭ глаголѭще: како можеть сь плъть своѭ дати намъ ясти; | Тоді юдеї почали сперечатися між собою, кажучи: як Він може дати нам Плоть Свою їсти? |
|
53
|
53
|
| рече же имъ исусъ: аминь аминь глаголѭ вамъ: аще не ясте плъти сына чловэчьскааго и пиѥте кръве ѥго живота не имате въ себэ. | Ісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і не питимете Його Крови, то не будете мати життя в собі. |
|
54
|
54
|
| ядыи плъть моѭ и пиѩи крьвь моѭ имать животъ вэчьныи и азъ въскрэшѫ и въ послэдьнии дьнь. | Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день. |
|
55
|
55
|
| плъть бо моя истиньно ѥсть брашьно и кръвь моя истиньно ѥсть пиво. | Бо Плоть Моя є істинною їжею, і Кров Моя є істинним питтям. |
|
56
|
56
|
| ядыи моѭ плъть и пиѩи моѭ кръвь въ мънэ прэбываѥть и азъ въ нѥмь. | Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому. |
|
57
|
57
|
| якоже посъла мz живыи отьць и азъ живѫ отьца ради и ядыи мz и тъ живъ бѫдеть мене ради. | Як послав Мене Живий Отець, — і Я живу Отцем, — так і той, хто їсть Мене, житиме через Мене. |
|
58
|
58
|
| се ѥсть хлэбъ съшьдыи съ небесе не якоже ядошz отьци ваши манънѫ и умрэшz. ядыи хлэбъ сь живъ бѫдеть въ вэкъ. | Цей і є хліб, який зійшов з небес. Не так, як батьки ваші їли манну і померли; хто їсть хліб цей, житиме повік. |
|
59
|
59
|
| си рече на съборнщи учz въ каперънаумэ. | Це Він говорив, навчаючи у синагозі, в Капернаумі. |
|
60
|
60
|
| мънози же слышавъшеи отъ ученикъ ѥго рекошz: жестоко ѥсть слово се. къто можеть ѥго слушати; | Багато хто з учеників Його, слухаючи те, говорили: жорстоке це слово! Хто може це слухати? |
|
61
|
61
|
| вэды же исусъ въ себэ яко ръпъщѫть о семь ученици ѥго рече имъ: се ли вы блазнить; | Але Ісус, знаючи Сам у Собі, що ученики Його ремствують на те, сказав їм: чи це спокушає вас? |
|
62
|
62
|
| аще убо узьрите сына чловэчьскааго въсходzща идеже бэ прэжде. | А що ж, коли побачите Сина Людського, Який возноситься туди, де був раніш? |
|
63
|
63
|
| духъ ѥсть иже живить отъ плъти нэсть пользz ни коѥѩ же. глаголы ѩже азъ глаголахъ вамъ духъ сѫть и животъ сѫть. | Дух оживляє; плоть аніскільки не допомагає. |
|
64
|
64
|
| нъ сѫть отъ васъ друзии иже не вэруѭть. вэдяаше бо испрьва исусъ къто сѫть невэруѭщеи и къто ѥсть хотzи прэдати и. | Але є між вами деякі, що не вірують. Бо Ісус знав з самого початку, хто не вірує і хто зрадить Його. |
|
65
|
65
|
| и глаголааше: сего ради рэхъ вамъ яко ни къто же не можеть прити къ мънэ аще не бѫдеть дано ѥму отъ отьца моѥго. | І сказав: Я для того і говорив вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо те не буде дано йому від Отця Мого. |
|
66
|
66
|
| отъ сего мънози отъ ученикъ ѥго идошz въспzть и кътому не хождаахѫ съ нимь. | Відтоді багато з учеників Його відійшли від Нього і вже з Ним не ходили. |
|
67
|
67
|
| рече же исусъ обэма на десzте: еда и вы хощете ити; | Тоді Ісус сказав дванадцятьом: чи не хочете відійти і ви? |
|
68
|
68
|
| отъвэща же ѥму симонъ петръ: господи къ кому идемъ; глаголы живота вэчьнааго имааши. | Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого нам іти? Ти маєш слова життя вічного, |
|
69
|
69
|
| и мы вэровахомъ и познахомъ яко ты ѥси христосъ сынь бога живааго. | і ми увірували і пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого. |
|
70
|
70
|
| отъвэща имъ исусъ: не азъ ли васъ дъва на десzте избьрахъ; и отъ васъ ѥдинъ диаволъ ѥсть. | Ісус відповів їм: чи не дванадцять Я обрав вас? Але один з вас є диявол. |
|
71
|
71
|
| глаголааше же иудѫ симонова искариота. сь бо хотэаше прэдати и ѥдинъ сы отъ обою на десzте. | Це говорив Він про Іуду Симонового Іскаріота, бо той мав зрадити Його, хоч був одним з дванадцятьох. |
|
Глава 7
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
| И хождааше по сихъ исусъ вь галилеи. не хотэаше бо въ иудеи ходити. яко искаахѫ ѥго иудеи убити. | Після цього Ісус ходив Галилеєю, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що шукали юдеї, як вбити Його. |
|
2
|
2
|
| бэ же близъ праздьникъ иудеискъ скинопигия. | Наближалося свято юдейське — ставлення кущів. |
|
3
|
3
|
| рекошz же къ нѥму братия ѥго: прэиди отъсѫду и иди въ иудеѭ да и ученици твои видzть дэла твоя яже твориши. | Тоді брати Його сказали Йому: вийди звідси та іди до Юдеї, щоб і ученики Твої бачили діла, які Ти твориш. |
|
4
|
4
|
| ни къто же бо ни чьсо же въ таинэ творить и ищеть самъ явэ быти. аще си твориши яви сz вьсему миру. | Бо ніхто не робить щось таємно, коли сам домагається бути відомим. Якщо Ти твориш такі діла, яви Себе світові. |
|
5
|
5
|
| ни братия бо ѥго вэровахѫ въ нѥго. | Бо і брати Його не вірували в Нього. |
|
6
|
6
|
| глагола же исусъ: врэмz моѥ не у приде. а врэмz ваше вьсегда ѥсть готово. | На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, час же вам завжди готовий. |
|
7
|
7
|
| не можеть миръ ненавидэти васъ мене же ненавидить. яко азъ съвэдэтельствуѭ о нѥмь яко дэла ѥго зъла сѫть. | Не може світ ненавидіти вас, а Мене ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі. |
|
8
|
8
|
| вы възидэте въ праздьникъ сь. азъ не възидѫ въ праздьникъ сь яко врэмz моѥ не у приближи сz. | Ви йдіть на свято це, а Я ще не піду на це свято, бо час Мій ще не настав. |
|
9
|
9
|
| си рекъ оста самъ въ галилеи. | Сказавши це їм, залишився в Галилеї. |
|
10
|
10
|
| ѥгда же възидошz братия ѥго въ праздьникъ тъгда и самъ възиде не явэ нъ яко отаи. | Але коли брати Його прийшли на свято, тоді і Він прийшов, та не явно, а ніби таємно. |
|
11
|
11
|
| иудеи же искаахѫ ѥго въ праздьникъ. и глаголаахѫ: къде ѥсть онъ; | Юдеї ж шукали Його на святі і говорили: де Він? |
|
12
|
12
|
| и ръпътъ мъногь бэ о нѥмь въ народэхъ. ови глаголаахѫ яко благъ ѥсть. ини же глаголаахѫ: ни. нъ льстить народы. | І багато було розмов про Нього в народі. Одні говорили, що Він добрий, інші казали, що ні, Він зваблює народ. |
|
13
|
13
|
| ни кыи же убо явэ глаголааше о нѥмь страха ради иудеискааго. | Проте ніхто не говорив про Нього відкрито, бо боялись юдеїв. |
|
14
|
14
|
| Абиѥ же въ преполовлѥниѥ праздьннка възиде исусъ въ црькъвь и учааше. | У переполовення свята Ісус увійшов у храм і навчав. |
|
15
|
15
|
| и дивляахѫ сz иудеи глаголѭще: како сь умэѥть кънигы не учивъ сz; | І дивувалися юдеї, кажучи: як Він знає Писання, не вчившись? |
|
16
|
16
|
| отъвэща же исусъ и рече имъ: моѥ учениѥ нэсть моѥ нъ посълавъшааго мz. | Ісус сказав їм у відповідь: Моє вчення — не Моє, а Того, Хто послав Мене; |
|
17
|
17
|
| аще къто хощеть волѭ ѥго творити разумэѥть учениѥ коѥ отъ бога ѥсть или азъ о себэ глаголѭ. | хто хоче творити волю Його, той довідається про це вчення, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе кажу. |
|
18
|
18
|
| глаголѩи о себэ славы своѥѩ ищеть. а ищzи славы посълавъшааго и сь истиньнъ ѥсть и неправьды въ нѥмь нэсть. | Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі, а Хто шукає слави Тому, Хто послав Його, Той є істинний, і неправди немає в Ньому. |
|
19
|
19
|
| не муѶси ли дасть вамъ законъ; и ни къто же отъ васъ творить закона. чьто мене ищете убити; | Чи не дав вам Мойсей закон? І ніхто з вас не виконує закону. Чого ж шукаєте, як вбити Мене? |
|
20
|
20
|
| отъвэща народъ и рече: бэсъ ли имаши къто тебе ищеть убити; | Народ сказав у відповідь: чи не біс у Тобі? Хто хоче Тебе вбити? |
|
21
|
21
|
| отъвэща исусъ и рече имъ: ѥдино дэло сътворихъ и вьси дивите сz. | Ісус далі сказав їм: одне діло зробив Я, і ви всі дивуєтеся. |
|
22
|
22
|
| сего ради муѶси дасть вамъ обрэзаниѥ не яко отъ муѶсеа ѥсть нъ отъ отьць. и въ сѫботѫ обрэзаѥте чловэка. | Мойсей дав вам обрізання [хоч воно не від Мойсея, а від отців], і в суботу ви обрізуєте чоловіка. |
|
23
|
23
|
| аще обрэзаниѥ приѥмлѥть чловэкъ въ сѫботѫ да не разорить сz законъ муѶсеовъ на мz ли гнэваѥте сz яко вьсего чловэка съдрава сътворихъ въ сѫботѫ; | Якщо в суботу приймає чоловік обрізання, щоб не порушити закону Мойсеєвого, — то чому на Мене ремствуєте за те, що Я всього чоловіка зцілив у суботу? |
|
24
|
24
|
| не сѫдите на лицz нъ правьдьныи сѫдъ сѫдите. | Не судіть з вигляду, а судіть судом справедливим. |
|
25
|
25
|
| глаголаахѫ же ѥтери отъ иерусалимлянъ: не сь ли ѥсть ѥгоже ищѫть убити; | Тут деякі з єрусалимлян говорили: чи не Той це, Якого хочуть убити? |
|
26
|
26
|
| и се не объинуѩ сz глаголѥть и ни чьсо же ѥму не глаголѭть. еда како разумэшz кънzзи яко сь ѥсть христосъ; | Ось Він говорить відкрито, і нічого не кажуть Йому; чи не переконалися начальники, що Він справді Христос? |
|
27
|
27
|
| нъ сего вэмъ отъкѫду ѥсть. а христосъ ѥгда придеть ни къто же ѥго не вэсть отъкѫду бѫдеть. | Але ж ми знаємо, звідки Він; Христос же, коли прийде, ніхто не знатиме, звідки Він. |
|
28
|
28
|
| възъва же въ црькви учz исусъ и глаголѩ: и мене вэсте и вэсте отъкѫду ѥсмь. и о себэ не придохъ. нъ ѥсть истиньнъ посълавыи мz ѥгоже вы не вэсте. | Тоді Ісус, навчаючи, голосно заговорив у храмі: і Мене знаєте, і знаєте звідки Я; і Я прийшов не Сам від Себе, але є істинний Той, Хто послав Мене, Якого ви не знаєте. |
|
29
|
29
|
| азъ и вэмь. яко отъ нѥго ѥсмь и тъ мz посъла. | Я ж знаю Його, бо Я від Нього, і Він послав Мене. |
|
30
|
30
|
| и искаахѫ иудеи яти и и ни къто же не възложи рѫкы на нь яко не у бэ пришьла година ѥго. | І хотіли схопити Його, але ніхто не наклав на Нього руки, бо ще не настав час Його. |
|
31
|
31
|
| отъ народа же мънози вэровашz въ нь и глаголаахѫ яко христосъ ѥгда придеть еда больша знамения сътворить яже сь ѥсть сътворилъ; | Багато ж з народу увірували в Нього і говорили: коли Христос прийде, невже створить більші чудеса, ніж Цей створив? |
|
32
|
32
|
| слышашz же фарисеи народъ ръпъщѫщь о нѥмь се и посълашz архиереи и фарисеи слугы да имѫть и. | Фарисеї почули, що таке говорить про Нього народ, і послали фарисеї та первосвященики слуг схопити Його. |
|
33
|
33
|
| рече же исусъ: ѥще мало врэмz съ вами ѥсмь и идѫ къ посълавъшууму мz. | Ісус же сказав їм: ще недовго бути Мені з вами, і Я піду до Того, Хто Мене послав. |
|
34
|
34
|
| поищете мене и не обрzщете и идеже ѥсмь азъ вы не можете прити. | Шукатимете Мене, і не знайдете; і де буду Я, туди ви не зможете прийти. |
|
35
|
35
|
| рэшz же иудеи къ себэ: камо сь хощеть ити яко мы не обрzщемъ ѥго; еда въ расэаниѥ ѥлиньско хощеть ити и учити елины; | При цьому юдеї говорили між собою: куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не хоче Він іти в еллінське розсіяння і вчити еллінів? |
|
36
|
36
|
| чьто ѥсть слово се ѥже рече: възищете мене и не обрzщете и идеже ѥсмь азъ вы не можете прити; | Що означають слова ці, які Він сказав: будете шукати Мене і не знайдете; і де Я буду, туди ви не зможете прийти? |
|
37
|
37
|
| Въ послэдьнии дн7ь. великыи праздьникъ. стояаше iс7ъ и зъваше гlz. аще кто жаждеть. да придеть къ мънэ и пиѥть. | В останній же великий день свята стояв Ісус і голосно говорив: хто спраглий, нехай іде до Мене і п’є. |
|
38
|
38
|
| вэрUяи въ мz. яко же кънигы рэшz. рэкы t чрева ѥго истекUть воды живы. | Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з утроби його потечуть ріки води живої. |
|
39
|
39
|
| се же рече о дUсэ. иже хотzхU приимати вэрUющии въ него. не Uбо бэ д¦ъ с™ыи данъ. яко iс7ъ не U бэ прославленъ. | Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в ім’я Його; бо ще не було на них Духа Святого, оскільки Ісус ще не був прославлений. |
|
40
|
40
|
| мънози же t народа. слышавъше слово се гlахU се ѥсть въ истинU прbркъ. и ини гlахU си есть х©ъ. | Багато ж з народу, почувши ці слова, говорили: Він воістину пророк. |
|
41
|
41
|
| ови гlахU ѥда t галилэя х©ъ приде. | Інші говорили: Це Христос. А ще інші казали: хіба з Галилеї Христос прийде? |
|
42
|
42
|
| не кънигы ли рэшz яко t сэмене дв7два и t виfлэомьска градьца. идеже бэ дв7дъ. приде х©ъ. | Чи не сказано в Писанні, що Христос прийде з роду Давидового і з Вифлеєма, з того міста, звідки був Давид? |
|
43
|
43
|
| распьрz же бы въ народэ ѥго ради. | Отже, виникла в народі через Нього незгода. |
|
44
|
44
|
| ѥдини же t нихъ хотzхU тии яти. и никто же не възложи на нь рUкы. | Деякі з них хотіли схопити Його; але ніхто не наклав на Нього рук. |
|
45
|
45
|
| придU же слUгы къ архиерэомъ и fарисэомъ. рэша имъ ти. почто не приведостэ ѥго. | І слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв; і дорікали їм: чому не привели Його? |
|
46
|
46
|
| tвэщаша слUгы. николи же такъ гlъ ѥсть члв7чскъ. яко сь чlвкъ. | Слуги відповіли: ніколи не говорила людина так, як Цей Чоловік. |
|
47
|
47
|
| tвэщаша имъ fарисэи. ѥда вы прэльщени бысте. | Фарисеї ж сказали їм: невже і ви спокусилися? |
|
48
|
48
|
| ѥда къто t кнzзь вэрова въ нь. или t fарисэи. | Хіба увірував у Нього хтось з начальників або з фарисеїв? |
|
49
|
49
|
| нъ народъ сь. иже не вэсть закона проклzти сUть. | Але цей народ, що не знає закону, проклятий він. |
|
50
|
50
|
| гlа никодимъ къ нимъ. пришьдыи къ немU нощию. ѥдинъ сы t нихъ. | Никодим, один з них, який приходив до Нього вночі, говорить їм: |
|
51
|
51
|
| ѥда законъ вашь сUдить члв7кU. аще не слышимъ t него прэжде. и разUмэѥть чьто творить. | хіба закон наш судить людину, якщо раніше не вислухають її і не дізнаються, що вона робить? |
|
52
|
52
|
| tвэщаша и рэша ѥмU. ѥда ты t галилэя ѥси. испытаи и виждь. яко t галилэя пророкъ не приходить. | На це сказали йому: чи й ти не з Галилеї? Роздивись і побачиш, що пророк з Галилеї не приходить. |
|
53
|
53
|
| и иде къжьдо въ домъ свои. | І кожний пішов до свого дому. |
|
Глава 8
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
| Исусъ же иде въ горѫ елеоньскѫ. | Ісус же пішов на гору Елеонську. |
|
2
|
2
|
| утро же пакы приде въ црькъвь и вьси людие идэахѫ къ нѥму и сэдъ учааше ѩ. | А вранці знову прийшов у храм, і весь народ ішов до Нього. Він сів і навчав їх. |
|
3
|
3
|
| приведошz же кънижьници и фарисеи къ нѥму женѫ въ прэлюбодэянии ятѫ. и поставльше ѭ по срэдэ | Приводять книжники і фарисеї до Нього жінку, схоплену під час перелюбу, і, поставивши її посередині, кажуть Йому: |
|
4
|
4
|
| глаголашz ѥму: учителю си жена ѩта ѥсть нынэ въ прэлюбодэянии. | Учителю, цю жінку взяли нині на перелюбі; |
|
5
|
5
|
| а въ законэ намъ муѶси повелэ таковыѩ камениѥмь побивати. ты же чьто глаголеши; | а Мойсей в законі повелів нам побивати таких камінням; а Ти що скажеш? |
|
6
|
6
|
| се же рэшz искушаѭще и да бышz имэли на нь чьто глаголати. исусъ же низъ поклонь сz прьстъмь писааше на земли. | Говорили ж це, спокушаючи Його, щоб знайти, за що Його звинуватити. Але Ісус, нахилившись додолу, пальцем писав по землі, не звертаючи на них уваги. |
|
7
|
7
|
| якоже прилежаахѫ въпрашаѭще и въсклони сz и рече имъ: иже васъ без грэха ѥсть прэжде врьзи камень на нѭ. | Коли ж продовжували запитувати Його, Він, підвівшись, сказав їм: хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь. |
|
8
|
8
|
| и пакы поклонь сz писааше на земли. | І знов, нахилившись додолу, писав на землі. |
|
9
|
9
|
| они же слышавъше и совэстию обличаѥми исхождаахѫ ѥдинъ по ѥдиному начьнъше отъ старьць до послэдьниихъ. и оста исусъ ѥдинъ и жена стоѩщи по срэдэ. | Вони ж, почувши це, докорені совістю, почали виходити один за одним, починаючи від старших до останніх; і залишився один Ісус і жінка, яка стояла посередині. |
|
10
|
10
|
| въсклонь же сz исусъ и ни кого же не видэвъ развэ жены рече ѥи: жено къде сѫть иже на тz важдаахѫ; ни кыи же ли тебе осѫди; | Ісус, підвівшись і нікого не побачивши, крім жінки, сказав їй: жінко! Де ті, що звинувачували тебе? Ніхто тебе не осудив? |
|
11
|
11
|
| она же рече: ни кыи же господи. рече же ѥи исусъ: ни азъ тебе осѫждаѭ. иди и отъселэ не съгрэшаи кътому. | Вона відповіла: ніхто, Господи. Ісус сказав їй: і Я не осуджую тебе; іди, і віднині більше не гріши. |
|
12
|
12
|
| пакы же имъ рече iс7ъ гlz. азъ ѥсмь свэтъ вьсемU мирѫ. ходzи въ слэдъ мене. не имать ходити въ тьмэ. нъ имать живота вэчьнааго. | Ісус знову говорив до народу, кажучи: Я — Світло для світу; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя. |
|
13
|
13
|
| рэшz же ѥму фарисеи: ты о себэ самъ съвэдэтельствуѥщи. съвэдэтельство твоѥ нэсть истиньно. | Тоді фарисеї сказали Йому: Ти Сам про Себе свідчиш, і свідчення Твоє неправдиве. |
|
14
|
14
|
| отъвэща исусъ и рече имъ: аще азъ съвэдэтельствуѭ о мънэ самомь съвэдэтельство моѥ истиньно ѥсть. яко вэмь отъкѫду придохъ и камо идѫ. вы же не вэсте отькѫду грzдѫ и камо идѫ. | Ісус сказав їм у відповідь: якщо і Сам про Себе свідчу, свідчення Моє правдиве, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я і куди йду. |
|
15
|
15
|
| вы по плъти сѫдите. азъ не сѫждѫ ни кому же. | Ви судите за плоттю; а Я не суджу нікого. |
|
16
|
16
|
| аще ли сѫждѫ азъ сѫдъ мои истиньнъ ѥсть яко ѥдинъ нэсмь. нъ азъ и посълавыи мz отьць. | А якщо і суджу Я, то суд Мій праведний, бо Я не один, а Я і Отець, Який Мене послав. |
|
17
|
17
|
| и въ законэ вашемь писано ѥсть яко дъвою чловэку сьвэдэтельство истиньно ѥсть. | У законі вашому написано, що свідчення двох людей є правдиве. |
|
18
|
18
|
| азъ ѥсмь съвэдэтельствуѩи о мънэ самомь и съвэдэтельствуѥть о мънэ посълавыи мz отьць. | Я Сам свідчу про Себе, і свідчить про Мене Отець, Який Мене послав. |
|
19
|
19
|
| глаголаахѫ же ѥму: къто ѥсть отьць твои; отъвэща исусъ: ни мене вэсте ни отьца моѥго. аще мz бысте вэдэли и отьца моѥго бысте вэдэли. | Тоді сказали Йому: де Твій Отець? Ісус відповів: ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого; якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого. |
|
20
|
20
|
| сиѩ глаголы глагола исусъ въ газофилакии учz въ црькъви и ни къто же не ѩть ѥго яко не у бэ пришьла година ѥго. | Ці слова говорив Ісус біля скарбниці, коли навчав у храмі; і ніхто не взяв Його, бо ще не прийшов час Його. |
|
21
|
21
|
| Рече же имъ пакы исусъ: азъ идѫ и възищете мене и въ грэсэ вашемь умьрете. аможе азъ идѫ вы не можете прити. | Знову сказав їм Ісус: Я відходжу, і будете шукати Мене, і помрете в гріху вашому. Куди Я йду, туди ви не можете прийти. |
|
22
|
22
|
| глаголаахѫ же иудеи: еда самъ сz убиѥть; яко глаголѥть яможе азъ идѫ вы не можете прити. | Говорили ж юдеї: невже Він уб’є Сам Себе, що каже: куди Я іду, ви не можете прийти? |
|
23
|
23
|
| и рече имъ: вы отъ нижьниихъ ѥсте азъ отъ вышьниихъ ѥсмь. вы отъ сего мира ѥсте азъ отъ сего мира нэсмь. | Він сказав їм: ви від нижніх, Я ж від вишніх; ви від світу цього, Я ж не від цього світу. |
|
24
|
24
|
| рекохь убо вамъ яко умрьете въ грэсэхъ вашихъ. аще бо вэры не ѥмлѥте яко азъ ѥсмь умрете въ грэсэхъ вашихъ. | Тому Я сказав вам, що ви помрете в гріхах ваших. Бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших. |
|
25
|
25
|
| глаголаахѫ же ѥму: ты къто ѥси; и рече имъ исусъ: начzтъкъ яко и глаголахъ вамъ. | Тоді сказали Йому: Хто ж Ти? Ісус відповів їм: Початок всього, що й кажу вам. |
|
26
|
26
|
| мъного имамъ о васъ глаголати и сѫдити. оц7ь мои пославыи мя истиньнъ. ѥсть. и азъ яже слышахъ. t нѥго. си гlю въ міръ. | Багато чого маю говорити і судити про вас, але Той, Хто послав Мене, істинний є, і що почув Я від Нього, те й кажу світові. |
|
27
|
27
|
| и не разUмэша. яко оц7а имъ гlаше б7а. | Не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця. |
|
28
|
28
|
| рече же имъ I©. ѥгда възнесете сн7а члbвча. тъгда разUмэѥте яко азъ ѥсмь. и о собэ ничто же не творю. нъ яко же наUчи мя оц7ь. си гlю. | Сказав же їм Ісус: коли піднесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я, і що нічого не роблю від Себе, а як навчив Мене Отець Мій, так і говорю. |
|
29
|
29
|
| и пославыи мz съ мною ѥсть. не остави мене ѥдиного. яко азъ Uгодьная ѥмU творю вьсьгда. | Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Отець не залишив Мене одного, бо Я завжди роблю угодне Йому. |
|
30
|
30
|
| си гlющю ѥмU. мнози вэроваша въ нь. | Коли Він це говорив, багато хто увірував у Нього. |
|
31
|
31
|
| гlаше же I©. къ вэровавъшиимъ къ нѥмU июдеомъ. аще вы пребUдете въ словеси моѥмь. въ истинU Uченици мои бUдете. | Тоді Ісус сказав юдеям, які увірували в Нього: якщо будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно будете Моїми учениками; |
|
32
|
32
|
| и разUмэѥте истинU. и истина свободить вы. | і пізнаєте істину, і істина визволить вас. |
|
33
|
33
|
| отъвэщашz и рэшz ѥму: сэмz авраамлѥ ѥсмъ и ни кому же не работахомъ ни коли же. како ты глаголѥши яко свободъ бѫдете; | Йому відповіли: ми рід Авраамів, і ніколи не були рабами нікому, як же Ти кажеш: станете вільними? |
|
34
|
34
|
| отъвэща имъ исусъ: аминь аминь глаголѭ вамъ яко вьсякъ творzи грэхъ рабъ ѥсть грэху. | Ісус відповів їм: істинно, істинно кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, є раб гріха. |
|
35
|
35
|
| а рабъ не прэбываѥть въ дому въ вэкы сынъ же прэбываѥть въ вэкы. | Але раб не перебуває в домі вічно, а Син перебуває вічно. |
|
36
|
36
|
| аще бо сынъ вы свободить въ истинѫ своводъ бѫдете. | Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільними. |
|
37
|
37
|
| вэмь яко сэмz авраамлѥ ѥсте нъ ищете мене убити яко слово моѥ не въмэщаѥть сz въ вы. | Знаю, що ви рід Авраамів, однак шукаєте, як вбити Мене, бо слово Моє не вміщається у вас. |
|
38
|
38
|
| азъ яже видэхъ у отьца моѥго глаголѭ и вы убо яже видэсте у отьца вашего творите. | Я говорю те, що бачив у Отця Мого; і ви робите те, що бачили в отця вашого. |
|
39
|
39
|
| отъвэщашz и рэшz ѥму: отьць нашь авраамъ ѥсть. глагола имъ исусъ: аще чzда авраамля бысте были дэла авраамля творили бысте. | Сказали Йому у відповідь: отець наш є Авраам. Ісус сказав їм: якби ви були дітьми Авраама, то чинили б діла Авраамові. |
|
40
|
40
|
| нынэ же ищете мене убити чловэка иже истинѫ вамъ глаголаахъ ѭже слышахъ отъ бога. сего авраамъ нэсть творилъ. | Нині ж шукаєте, як вбити Мене, Чоловіка, Який сповістив вам правду, почуту від Бога; Авраам цього не робив. |
|
41
|
41
|
| вы творите дэла отьца вашего. рэшz же ѥму: мы отъ любодэяния нэсмъ рождени. мы ѥдиного отьца имаамъ бога. | Ви робите діла отця вашого. На це сказали Йому: ми не від любодійства народжені; маємо одного Отця — Бога. |
|
42
|
42
|
| рече же имъ исусъ: аще б7ъ оц7ь вашь бы былъ. любили мz бысте. азъ бо t б7а изидохъ и придохъ. не о собэ бо придохъ. нъ тъ мz посъла. | Ісус сказав їм: якби Бог був Отець ваш, то ви любили б Мене, тому що Я вийшов і прийшов від Бога; бо Я не Сам від Себе прийшов, а Він послав Мене. |
|
43
|
43
|
| почто бесэды моѥя не разUмэѥте. яко не можете слышати словесе моѥго. | Чому ви не розумієте Моїх слів? Тому що не можете чути слова Мого. |
|
44
|
44
|
| вы t оц7z диявола ѥсте. и похоти оц7z вашего хощете творити. онъ чlвкU Uбиица бэ по земли искони. въ истинэ не стоить. яко нэсть истины въ немь. ѥгда гlеть лъжю. t своихъ гlъ. яко лъжь ѥсть оц7ь ѥго. | Ваш батько є диявол; і ви хочете виконувати похоті батька вашого. Він людиновбивцею був споконвіку і не стоїть в істині, бо істини немає в ньому. Коли він говорить неправду, від себе говорить, бо він неправдомовець і батько неправди. |
|
45
|
45
|
| азъ же зане с™ыню гlю. не емлете вэры мънэ. | А коли Я істину говорю, то не вірите Мені. |
|
46
|
46
|
| кто же t васъ обличаѥть мz о грэсэ. аще истинU гlю. почто вы не ѥмлете вэры мънэ. | Хто з вас викриє Мене у гріху? Якщо ж Я говорю істину, то чому ви не вірите Мені? |
|
47
|
47
|
| иже ѥсть t б7а гlъ б9ии послUшаѥть. сего ради вы не послUшаѥте. яко нэсте t б7а. | Хто від Бога, той слова Божі слухає; ви тому не слухаєте, що ви не від Бога. |
|
48
|
48
|
| tвэщашz июдэи и рэшz ѥмU. не добрэ ли гlемъ мы. яко самарzнинъ ѥси ты и бэсъ имаши. | На це юдеї сказали Йому у відповідь: чи не правду ми говоримо, що Ти самарянин і що біс у Тобі? |
|
49
|
49
|
| tвэща I©ъ азъ бэса не имамъ. нъ чтU оц7а моѥго. и вы не чьтете мене. | Ісус відповів: у Мені біса нема, але Я шаную Отця Мого, а ви зневажаєте Мене. |
|
50
|
50
|
| азъ же не ищю славы моѥя. ѥсть ищzи и сUдzи. | А втім, Я не шукаю слави Моєї; є Той, Хто шукає і судить. |
|
51
|
51
|
| аминъ аминъ гlю вамъ. аще кто слово моѥ съблюдеть съмьрти не имать видэти въ вэкы. | Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє збереже, той не побачить смерти повік. |
|
52
|
52
|
| рэша же ѥмU июдэи. нынэ разUмэхомъ яко бэсъ имаши. аврамъ Uмретъ и прbрци. и ты гlеши. яко аще кто слово моѥ съблюдеть. не имать съмьрти въкUсити въ вэкы. | Юдеї сказали Йому: тепер ми зрозуміли, що біс у Тобі. Авраам і пророки померли, а Ти кажеш, що хто слово Моє збереже, той не зазнає смерти повік. |
|
53
|
53
|
| еда ты болии еси оц7а нашего аврама. иже Uмьртъ. и пророци Uмьроша. кого сz самъ твориши. | Невже Ти більший від отця нашого Авраама, який помер? |
|
54
|
54
|
| tвэща I©ъ. аще азъ славлю сz самъ. слава моя ничсо же ѥсть. ѥсть оц7ь мои и славzи мz. ѥго же вы гlете яко б7ъ нашь ѥсть. | Ісус відповів: якщо Я Сам Себе славлю, то слава Моя ніщо. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви говорите, що Він Бог ваш. |
|
55
|
55
|
| и не познасте ѥго азъ вэмь и. и аще рекU яко не вэмь ѥго бUдU подобьнъ вамъ лъжь. нъ вэмь и слово ѥго съблюдаю. | І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, то буду подібним до вас неправдомовцем. Але Я знаю Його і слово Його зберігаю. |
|
56
|
56
|
| аврамъ оц7ь вашь радъ бы былъ. да бы вэдэлъ дэлъ дн7ь моихъ. и видэ и въздрадовасz. | Авраам, отець ваш, був би радий побачити день Мій; і побачив, і зрадів. |
|
57
|
57
|
| рэшz же июдэи къ немU. е7. тьдесzтъ лэтъ не U имаши. аврама ли ѥси видэлъ. | На це сказали Йому юдеї: Тобі немає ще й п’ятдесяти років, і Ти бачив Авраама? |
|
58
|
58
|
| рече имъ I©ъ. аминъ аминъ гlю вамъ. прэже даже не бысть аврамъ азъ есмь. | Ісус сказав їм: істинно, істинно кажу вам: раніш, ніж був Авраам, Я є. |
|
59
|
59
|
| възzшz же камение да вьргUть на нь. I©ъ же съкрысz и изиде въ цр7квь. и прошьдъ посредэ ихъ идzше и хожzше тако. | Тоді взяли каміння, щоб кинути на Нього; але Ісус сховався і вийшов з храму, пройшовши посеред них, і пішов далі. |
|
Глава 9
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
| Приходz I©ъ видэ чlвка слэпа t рожьства. | І, проходячи, побачив чоловіка, сліпого від народження. |
|
2
|
2
|
| и въпросишz и Uченици ѥго гlюще. равви кто съгрэши сь ли или родителz ѥго. да слэпъ родисz. | Ученики Його запитали в Нього: Учителю, хто згрішив, — він чи батьки його, що сліпим народився? |
|
3
|
3
|
| tвэща I©ъ. ни сь съгрэши ни родителz ѥго. нъ да явzтьсz дэла б9ия на немь. | Ісус відповів: ні він не згрішив, ні батьки його, а це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі. |
|
4
|
4
|
| мънэ подобаѥть дэлати дэло посълавъшааго мz. донъдеже дьнь ѥсть придеть нощь. тъгда же никто же не можеть дэлати. | Мені належить робити діла Того, Хто послав Мене, доки день є; прийде ніч, коли ніхто робити не зможе. |
|
5
|
5
|
| ѥгда въ мирэ ѥсмь свэтъ ѥсмь мирови. | Доки Я в світі, Я Світло для світу. |
|
6
|
6
|
| си рекъ плюнU на землю. и сътвори бьрние t плюновения. и помаза ѥмU очи бьрниемь. | Сказавши це, плюнув на землю, зробив із слини суміш і помазав сумішшю очі сліпому. |
|
7
|
7
|
| и рече ѥмU иди Uмыисz въ кUпэли силUамьсцэи. ѥже съказаѥтьсz посъланъ. идеже и Uмысz и приде видz. | І сказав йому: іди, вмийся у купальні Силоам, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і прийшов зрячим. |
|
8
|
8
|
| сUсэди же иже бzхU видэли и прэже. яко просилъ бэ. и гlаахU. не сь ли ѥсть сэдz и просzи. | Сусіди і ті, що бачили його раніше, як він був сліпим, говорили: чи не той це, що сидів і просив? |
|
9
|
9
|
| ови гlахU яко сь ѥсть. и ини гlахU подобьнъ ѥмU ѥсть. онъ же гlаше яко азъ ѥсмь. | Одні говорили, що це той; інші ж — що схожий на нього. Він же сказав: це я. |
|
10
|
10
|
| гlахU же ѥмU како ти сz очи tвьрзоста. | Тоді запитали в нього: як відкрилися в тебе очі? |
|
11
|
11
|
| tвэща онъ и рече. чlвкъ нарицаѥмыи I©ъ. бьрние сътвори. и помаза очи мои. и рече ми иди въ кUпэль силUамлю. и Uмыисz. шьдъ же Uмывъ сz прозьрэхъ. | Він казав їм у відповідь: Чоловік, Якого звуть Ісус, зробив суміш, помазав очі мої і сказав мені: іди в купальню Силоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів. |
|
12
|
12
|
| рэшz же ѥмU къто сь ѥсть. гlа не вэмь. | Тоді сказали йому: де ж Він? Він відповів: не знаю. |
|
13
|
13
|
| ведоша же и къ fарисэомъ. иже бэ инъгда слэпъ. | Повели цього колишнього сліпця до фарисеїв. |
|
14
|
14
|
| бэ же сUбота. ѥгда сътвори бьрниѥ I©ъ. и tвьрзе ѥмU очи. | А була субота, коли Ісус зробив суміш і відкрив йому очі. |
|
15
|
15
|
| пакы же и въпрашахU fарисэи. како прозьрэ. онъ же рече имъ. бьрниѥ положи ми на очию. и Uмыхъсz и вижю. | Спитали його також фарисеї, як він прозрів. Він же сказав їм: суміш поклав Він на мої очі, і я вмився і бачу. |
|
16
|
16
|
| гlахU же fарисэи етери. нэсть t б7а чlвкъ яко сUботы не хранить. ови гlахU. како можеть чlвкъ грэшьнъ сы. сицz знамения творити. распьрz бэ въ нихъ. | Тоді деякі з фарисеїв говорили: Чоловік Цей не від Бога, бо не шанує суботи. Інші говорили: як може грішний чоловік такі чудеса творити? І сталася між ними суперечка. |
|
17
|
17
|
| гlахU же слэпьцю пакы. ты что гlеши о немь. яко tвьрзе очи твои. онъ же рече прbркъ ѥсть. | Знов говорять сліпому: що ти скажеш про Того, Хто відкрив тобі очі? Він сказав: це пророк. |
|
18
|
18
|
| не яшz же вэры июдэи о немь. яко бэ слэпъ и прозьрэ. донъдеже възгласишz родителz ѥго. прозьрэвъшааго. | Але юдеї не повірили, що він був сліпим і прозрів, доки не покликали батьків того, хто прозрів, |
|
19
|
19
|
| и въпросишz я гlюще. се ли ѥсть сн7ъ ваю. ѥго же вы гlета яко слэпъ родисz. како Uбо видить. | і запитали, кажучи: чи це син ваш, про якого ви кажете, що народився сліпим? Як же він тепер бачить? |
|
20
|
20
|
| tвэщаста имъ родителz ѥго. рэста вэвэ яко сь ѥсть сн7ъ наю. яко слэпъ родисz. | Батьки його сказали їм у відповідь: ми знаємо, що він — це син наш і що він сліпим народився, |
|
21
|
21
|
| како же нынэ видить не вэвэ. ны кто ѥмU tвьрзе очи не вэвэ. самого въпросите. въздрасть имать. самъ о себе гlеть. | а як тепер бачить, не знаємо, і хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Він сам уже дорослий; самого спитайте, нехай сам про себе скаже. |
|
22
|
22
|
| сице реста родителz ѥго. яко бояшетасz июдэи. Uже бо сz бzхU съложили съ июдэи. да аще кто исповэсть х©а. tлUченъ съньмища бUдеть. | Так відповіли батьки його, тому що боялись юдеїв; бо юдеї вже змовилися, щоб того, хто визнає Його за Христа, відлучити від синагоги. |
|
23
|
23
|
| сего ради родителz ѥго рэста. яко въздрасть имать. самого въпросите. | Тому-то батьки його сказали: він уже дорослий, самого запитайте. |
|
24
|
24
|
| възгласишz же въторицею чlвка иже бэ слэпъ. и рэша дажь славU бо7µ. мы вэмь яко чlвкъ сь грэшьнъ ѥсть. | Отже, вдруге покликали чоловіка, який був сліпим, і сказали йому: віддай славу Богові; ми знаємо, що Чоловік Той — грішник. |
|
25
|
25
|
| отъвэщz же онъ рече. аще грэшьникъ ѥсть не вэмь. ѥдино вэмь яко слэпъ бэхъ нынэ же вижю. | Він сказав їм у відповідь: чи Він — грішник, не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу. |
|
26
|
26
|
| рэша же ѥмU чьто сътвори тебэ. како tвьрзе очи твои. | Знову запитали його: що Він зробив з тобою? Як відкрив твої очі? |
|
27
|
27
|
| tвэща имъ рэхъ вамъ. Uже слышасте. чьто пакы хощете слышати ѥда вы Uченици ѥго хощете быти. | Відповів їм: я вже сказав вам, і ви не вислухали; що ще хочете почути? Чи не хочете і ви стати Його учениками? |
|
28
|
28
|
| они же и Uкориша и рэша. ты Uченикъ ѥси того. мы же мосэови ѥсмъ Uченици. | Вони ж докорили йому і сказали: ти Його ученик, ми ж Мойсеєві учні. |
|
29
|
29
|
| мы вэмы яко мосэови гlа б7ъ. сего же не вэмы tкUдU ѥсть. | Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог; а про Цього ж не знаємо, звідки Він. |
|
30
|
30
|
| tвэща чlвкъ и рече имъ. о семь Uбо дивьно ѥсть. яко вы не вэсте tкUдU ѥсть. иже tвьрзе мои очи. | Чоловік, який прозрів, сказав їм у відповідь: це й дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі. |
|
31
|
31
|
| вэмь же яко грэшьникъ б7ъ не послUшаеть. нъ аще кто бо7чьтьць ѥсть. и волю ѥго творить. того послUшаѥть. | Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає; хто шанує Бога і волю Його творить, того слухає. |
|
32
|
32
|
| t вэка нэсть слышано. яко кто tвьрзе очи слэпU роженU. | Споконвіку не чувано, щоб хтось відкрив очі сліпому від народження. |
|
33
|
33
|
| аще не бы t б7а былъ. не моглъ бы творити ничсо же. | Якби Він не був від Бога, то не міг би нічого творити. |
|
34
|
34
|
| tвэщаша и рэша ѥмU. въ грэсэхъ ты родилъсz ѥси вьсь. и ты ли нынэ Uчиши ны. изгънаша же и вънъ. | Сказали йому у відповідь: у гріхах ти весь народився, і чи ти нас учиш? І вигнали його геть. |
|
35
|
35
|
| слъшавъ же I©ъ яко изгънаша и вънъ. и обрэтъ и рече ѥмU ты вэрUѥши ли въ сн7а б9ия. | Ісус, почувши, що вигнали його геть, знайшов його і сказав йому: чи віруєш ти в Сина Божого? |
|
36
|
36
|
| tвэща онъ и рче. къто ѥсть Gи. да вэрU имU въ нь. | Він відповів і сказав: а хто Він, Господи, щоб мені вірувати в Нього? |
|
37
|
37
|
| и рече же ѥмU I©ъ. видэлы и ѥси гlzи съ тобою тъ ѥсть. | Ісус сказав йому: і бачив ти Його, і Він говорить з тобою. |
|
38
|
38
|
| онъ же рече ѥмU. вэрUю Gи и поклонисz ѥмU. | Він же промовив: вірую, Господи! І поклонився Йому. |
|
39
|
39
|
| и рече исусъ: на сUдъ азъ придохъ. въ миръ сь. да мене видzще видzть. и видzщеи слэпи бUдUть. | І сказав Ісус: на суд Я прийшов у світ цей, щоб незрячі бачили, а зрячі стали сліпими. |
|
40
|
40
|
| слышашz се t фарисэи. сUщии съ нимь. рэша ѥмU. ѥда мы слэпи ѥсмъ. | Почувши це, деякі з фарисеїв, що були з Ним, сказали Йому: невже і ми сліпі? |
|
41
|
41
|
| рече имъ I©ъ. аще бысте слэпи были. не бысте имэли грэха. нынэ же гlете яко видимъ. и грэхъ вашь прэбываѥть. | Ісус сказав їм: якби ви були сліпі, то не мали б на собі гріха, але як ви говорите, що бачите, то гріх лишається на вас. |
|
Глава 10
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
| Аминъ аминъ гlю вамъ. не въходяи двьрьми въ дворъ овьчии. нъ прэлазz инUдU тать есть и разбоиникъ. | Істинно, істинно кажу вам: хто входить в овечий двір не дверима, а десь перелазить, той злодій і розбійник. |
|
2
|
2
|
| а въходzи двьрьми пастырь ѥсть овьцамъ. | А хто входить у двері, той пастир овець. |
|
3
|
3
|
| семU двьрьникъ tвьрзаѥть и овьцz гласъ ѥго слышzть. своя овьцz зоветь. по имени изгонить я. | Йому воротар відчиняє, і вівці голос його чують, він кличе своїх овець на ймення і виводить їх. |
|
4
|
4
|
| ѥгда же своя овьцz изгонить прэдъ ними ходить. и овьцz по немь идUть. яко видzть гласъ ѥго. | І коли виведе своїх овець, йде поперед них, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос. |
|
5
|
5
|
| по чюждемь же не идUть нъ бэжzть t него. яко не знають чюждиихъ гласа. | За чужим же не йдуть, а тікають від нього, бо не знають чужого голосу. |
|
6
|
6
|
| сия притъчz рече имъ I©ъ. они же не разUмэшz. что сUть. яже имъ гlаше. | Цю притчу сказав їм Ісус; але вони не зрозуміли, про що Він говорив їм. |
|
7
|
7
|
| рече имъ I©ъ пакы. аминъ аминъ гlю вамъ. азъ ѥсмь двьрь овьцамъ. | Отже, знову сказав їм Ісус: істинно, істинно кажу вам, що Я двері вівцям. |
|
8
|
8
|
| вьсе ѥлико же ихъ приде прэже мене татиѥ сUть и разбоиници. нъ не послUшzша ихъ овьцz. | Всі, скільки їх приходило переді Мною, є злодії й розбійники; але вівці не послухали їх. |
|
9
|
9
|
| азъ ѥсмь двьрь. мъною аще кто вънидеть спс7етьсz. и вънидеть и изидеть и пажить обрzщеть. | Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться, і увійде, і вийде, і пасовище знайде. |
|
10
|
10
|
| тать не приходить. нъ да Uкрадеть. и Uбьѥть и погUбить. азъ приидохъ да животъ имэють. и лише имэють. | Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити. Я прийшов для того, щоб мали життя, і надто мали. |
|
11
|
11
|
| азъ ѥсмь пастUхъ добрыи. пастUхъ добрыи и дш7ю свою полагаѥть за wвьца. | Я Пастир Добрий: пастир добрий душу свою покладає за овець. |
|
12
|
12
|
| и наимьникъ иже нcэ пастUхъ. ѥмU же не сUть. овьца своя. видить вълка идUща. и оставляѥть овьца и бэжить. и вълкъ расхытить я. и распUдить овьца. | А наймит, не пастир, якому вівці не свої, побачивши, що йде вовк, кидає овець і тікає, а вовк хапає і розганяє овець. |
|
13
|
13
|
| а наимьникъ бэжить. яко иаимьникъ ѥсть. яко о wвьцахъ не родить. | А наймит тікає, бо він наймит, і не турбується про овець. |
|
14
|
14
|
| азъ ѥсмь пастUхъ добрыи. и знаю моя. и знають мя моя. | Я ж Пастир Добрий; і знаю Моїх, і знають Мене Мої. |
|
15
|
15
|
| яко же знаѥть мz оць. и азъ знаю оц7а. и дш7ю мою полагаю за овьца. | Як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця; і душу Мою покладаю за овець. |
|
16
|
16
|
| ины овьца имамъ. яже не сUть. t двора сего. и ты ми подобаѥть привести и глаc мои Uслышати. и бUдеть ѥдино стадо. и ѥдинъ пастUхъ. | Й інших овець маю, які не з цього двору, і тих Мені треба привести; і голос Мій почують, і буде одне стадо і один Пастир. |
|
17
|
17
|
| сего ради мz оц7ь любить. яко азъ полагаю дш7ю мою. да пакы приимU ю. | Тому любить Мене Отець, що Я душу Мою віддаю, щоб знову прийняти її. |
|
18
|
18
|
| никто же възьметь ѥя t мене. нъ азъ не полагаю ѥя о себэ. область имамъ положити ю. и область имамъ прияти ю. сию заповэдь прияхъ t оц7а моѥго. | Ніхто не відбирає її від Мене, але Я Сам віддаю її. Маю владу віддати її і владу маю знову прийняти її. Цю заповідь Я прийняв від Отця Мого. |
|
19
|
19
|
| распрz же пакы бысть въ июдэихъ. за словеса си. | Через ці слова знову виникла суперечка між юдеями. |
|
20
|
20
|
| гlаахU же мънози t нихъ. бэсъ имать и неистовъ ѥсть. чьто ѥго послUшаѥте. | Багато з них говорили: Він біса має і безумствує; чому ж слухаєте Його? |
|
21
|
21
|
| ини гlаахU си гlи не сUть бэсьнUющиисz. ѥда бэсъ можеть слэпыимъ очи даяти. | Інші говорили: це слова не біснуватого; хіба може біс відкривати очі сліпим? |
|
22
|
22
|
| Бэша же тъгда сщ7ения въ иѥрUсалимэ. и зима бэ | Було тоді в Єрусалимі свято оновлення, і стояла зима. |
|
23
|
23
|
| и хождааше iс7ъ въ цр7кви. въ прэторэ соломони. | Ісус ходив у храмі, у притворі Соломоновім. |
|
24
|
24
|
| обидU же и июдэи. и гlаахU же ѥмU. докола дш7а нашz въземлеши. аще ты ѥси х©ъ. рьци намъ не обинUясz. | Тут юдеї обступили Його і говорили Йому: чи довго триматимеш душі наші у невіданні? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо. |
|
25
|
25
|
| tвэща имъ I©ъ рэхъ вамъ и не вэрUѥте. дэла яже азъ творю. вы имz оц7z моѥго. та съвэдэтельствUють о мънэ. | Ісус відповів їм: Я сказав вам, і не вірите; діла, які Я творю в ім’я Отця Мого, свідчать про Мене. |
|
26
|
26
|
| нъ вы не вэрUѥте. нэсте бо t овьць моихъ. яко же рэхъ вамъ. | Але ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, як Я сказав вам. |
|
27
|
27
|
| овьца моя гласа моѥго слUшають. и язъ знаю я. и по мънэ грzдUть. | Вівці Мої голосу Мого слухаються, і Я знаю їх; і вони йдуть за Мною. |
|
28
|
28
|
| и язъ животъ вэчьныи даю имъ. и не погыбнUть въ вэкы. и не въсхытить ихъ никто же t рUкы моѥя. | І Я дам їм життя вічне, і не загинуть повік; і ніхто не викраде їх з руки Моєї. |
|
29
|
29
|
| оц7ь мои иже дасть я мънэ болии вьсэхъ ѥсть. и никто же не можеть въсхытити t рUкы оц7z моѥго. | Отець Мій, Який дав Мені їх, більший за всіх, і ніхто не може викрасти їх з руки Отця Мого. |
|
30
|
30
|
| азъ и оц7ь ѥдино ѥсвэ. | Я і Отець — єдине. |
|
31
|
31
|
| и възzша камениѥ пакы июдэи. да и побиють. | Тут знов юдеї схопили каміння, щоб побити Його. |
|
32
|
32
|
| tвэща имъ I©ъ. многа дэла добра даяхъ вамъ t оц7а моѥго. за коѥ ихъ дэло камение на мz метаѥте. | Ісус відповів їм: багато добрих діл показав Я вам від Отця Мого; за яке з них хочете побити Мене камінням? |
|
33
|
33
|
| tвэщаша ѥмU июдэи гlюще. о добрэ дэлэ не мечемъ камениѥмь на тz. нъ о власвимии. яко ты чlвкъ сътворишисz самъ б7ъ. | Юдеї сказали Йому у відповідь: не за добрі діла хочемо побити Тебе камінням, а за богохульство і за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом. |
|
34
|
34
|
| tвэща же I©ъ и рече имъ. нэсть ли написано въ законэ вашемь. яко азъ рэхъ бз7и ѥсте. | Ісус відповів їм: чи не написано в законі вашому: Я сказав, що ви боги? |
|
35
|
35
|
| аще оны рече б7ы. къ нимъ же рече слово б9иѥ. и не могUть сz разорити кънигы. | Якщо назвав богами тих, до кого було слово Боже, і не може порушитись Писання, — |
|
36
|
36
|
| ѥго же оц7ь с™и. и посъла въ миръ. вы гlете яко власfимисаѥши. зане рэхъ яко сн7ъ б9ии ѥсмь. | чи Тому, Якого Отець освятив і послав у світ, ви говорите, що богохульствує, бо сказав: Я Син Божий? |
|
37
|
37
|
| аще не творю дэлъ оц7а моѥго. не имате вэры. | Якщо Я не творю діл Отця Мого, не вірте Мені; |
|
38
|
38
|
| аще ли творю. аще мънэ вэры не емлете. дэломъ моимъ вэрU имэте. да разUмэѥте и вэрUѥте. яко въ мънэ оц7ь и язъ въ оц7и. | а якщо творю, то, коли не вірите Мені, вірте ділам Моїм, щоб пізнати і повірити, що Отець в Мені і Я в Ньому. |
|
39
|
39
|
| искаахѫ же ѥго пакы ѩти и изиде отъ рѫкъ ихъ. | Тоді знову намагалися Його схопити; але Він ухилився від рук їхніх. |
|
40
|
40
|
| и иде пакы на онъ полъ иордана на мэсто идеже бэ иоанъ прэжде крьстz и прэбысть ту. | І пішов знову на той бік Йордану, на те місце, де раніше хрестив Іоан, і залишився там. |
|
41
|
41
|
| и мънози придошz къ нѥму и глаголаахѫ яко иоанъ убо знамения не сотвори ни ѥдиного же. вься же ѥлико рече иоанъ о семь истина бэ. | І багато прийшло до Нього і говорили, що Іоан не створив жодного чуда, але все, що Іоан сказав про Нього, було правдою. |
|
42
|
42
|
| и мънози вэровашz въ нѥго ту. | І багато хто там увірував у Нього. |
|
Глава 11
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| Бэ нэкто болz лазорь. отъ виfания града мариина. и марfы сестры ѥя. | Був один недужий — Лазар з Вифанії, села Марії та її сестри Марфи. |
|
2
|
2
|
| бэ же мария помазавъши Gа мµръмь. и отьрши нозэ ѥго власы своими. ѥя же братъ. лазорь болzаше. | Марія ж, брат якої Лазар був недужий, була та, що помазала Господа миром і обтерла ноги Його волоссям своїм. |
|
3
|
3
|
| посъласте же сестрэ ѥго къ нѥмU гlющи. Gи се ѥго же любиши болить. | Сестри послали сказати Йому: Господи, ось, кого Ти любиш, нездужає. |
|
4
|
4
|
| слышавъ же iс7 рече. си болэзнь нэc къ съмьрти. нъ о славэ божии. да прославитьсz сн7ъ б9ии ѥю. | Ісус, почувши те, сказав: ця недуга не на смерть, а на славу Божу, щоб через неї прославився Син Божий. |
|
5
|
5
|
| люблzаше же iс7 марfU и сестрU ѥя. и лазорz | Ісус же любив Марфу і сестру її та Лазаря. |
|
6
|
6
|
| да яко Uслыша яко болить. тогда Uбо пребыc. на нѥмь же бэ мэстэ два дн7и. | Коли ж почув, що він хворий, то пробув два дні на тому місці, де знаходився. |
|
7
|
7
|
| потомь же гlа Uченикомъ. поидэмъ въ июдею пакы. | Після цього сказав ученикам: підемо знову до Юдеї. |
|
8
|
8
|
| гlаша ѥмU Uченици ѥго. равви. нынэ искахU тебе жидове. камениѥмь побiти. и пакы ли идеши тамо. | Ученики сказали Йому: Учителю, чи давно юдеї намагалися побити Тебе камінням, і Ти знову йдеш туди? |
|
9
|
9
|
| tвэща iс7. не два ли на десzте часа ѥста въ дн7е. аще кто ходить. въ дн7е. не потъкнетьсz. яко свэтъ мира сего видить. | Ісус відповів: чи не дванадцять годин є у дні? Хто ходить удень, той не спотикається, тому що бачить світло світу цього; |
|
10
|
10
|
| аще ли же кто ходить въ нощи. потъкнетьсz. яко свэта нэc о нѥм. | а хто ходить уночі, спотикається, бо немає світла з ним. |
|
11
|
11
|
| си рече. и по семь гlа имъ. лазорь дрUгъ нашь Uсъпе. нъ идU UбUжю ѥго. | Сказавши це, говорить їм потім: Лазар, друг наш, заснув; але Я йду розбудити його. |
|
12
|
12
|
| рэша же Uченици ѥго. Gи аще Uсъпе. сп7снъ бUдетъ. | Ученики Його сказали: Господи, якщо заснув, то одужає. |
|
13
|
13
|
| iс7 же рече. о съмьрти ѥго. они же мьнэшz яко о усъпении съну глаголѥть. | Ісус говорив про смерть його, а вони думали, що Він говорить про звичайний сон. |
|
14
|
14
|
| тъгда рече имъ исусъ не обинуѩ сz: лазарь умрэ | Тоді Ісус сказав їм просто: Лазар помер; |
|
15
|
15
|
| и радуѭ сz васъ ради да вэрѫ имете яко не бэхъ ту нъ идэмь къ нѥму. | і радію за вас, що Я не був там, щоб ви увірували; але ходімо до нього. |
|
16
|
16
|
| рече же fома нарицаѥмыи близньць къ ученикомъ: идэмъ и мы да умьремъ съ нимь. | Тоді Фома, званий ще Близнюком, сказав ученикам: ходімо й ми і помремо з Ним. |
|
17
|
17
|
| пришьдъ же исусъ въ виfаниѭ обрэте и четыри дьни уже имѫщь въ гробэ. | Прийшовши, Ісус знайшов, що він уже чотири дні у гробі. |
|
18
|
18
|
| бэ же виfания близъ иерусалима яко пzть на десzте попрьищь. | Вифанія ж була поблизу Єрусалима, стадій з п’ятнадцять. |
|
19
|
19
|
| мънози же отъ иудеи бэахѫ пришьли къ марfэ и марии да утэшzть и о братэ ѥю. | І багато юдеїв прийшли до Марфи й Марії, щоб утішити їх у скорботі за братом їхнім. |
|
20
|
20
|
| марfа же ѥгда услыша яко исусъ грzдеть срьэте и а мария дома сэдэаше. | Марфа, почувши, що йде Ісус, вийшла назустріч Йому; Марія ж сиділа вдома. |
|
21
|
21
|
| рече же марfа къ исусови: господи аще бы сьде былъ не бы братъ мои умрьлъ. | Тоді Марфа сказала Ісусові: Господи! Якби Ти був тут, не помер би брат мій. |
|
22
|
22
|
| нъ и нынэ вэмь яко ѥгоже колижьдо просиши отъ бога дасть тебэ богъ. | Але й тепер знаю, що, коли чого Ти попросиш у Бога, дасть Тобі Бог. |
|
23
|
23
|
| глагола ѥи исусъ: въскрьснеть братъ твои. | Ісус говорить їй: воскресне брат твій. |
|
24
|
24
|
| глагола ѥму марfа: вэмь яко въскрьснеть въ въскрэшениѥ въ послэдьнии дьнь. | Марфа сказала Йому: знаю, що воскресне при воскресінні, в останній день. |
|
25
|
25
|
| рече ѥи исусъ: азъ ѥсмь въскрэшениѥ и животъ. вэруѩи въ мz аще и умьреть оживеть. | Ісус сказав їй: Я є воскресіння і життя; хто вірує в Мене, якщо і помре, оживе. |
|
26
|
26
|
| и вьсякь живыи и вэруѩ въ мz не умьреть въ вэкъ. имеши ли вэрѫ сему; | І кожен, хто живе і вірує в Мене, не помре повік. Чи віриш цьому? |
|
27
|
27
|
| глагола ѥму: еи господи азъ вэруѭ яко ты ѥси христосъ сынъ божии грzдыи въ миръ. | Вона говорить Йому: так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, Який гряде у світ. |
|
28
|
28
|
| и се рекъши иде и призъва мариѭ сестрѫ своѭ отаи рекъши: учитель се ѥсть и зоветь тz. | Сказавши так, пішла і покликала Марію, сестру свою, нишком, кажучи: Учитель тут і кличе тебе. |
|
29
|
29
|
| она же яко услыша въста скоро и иде къ нѥму. | Вона, як тільки почула, поспішно встала і пішла до Нього. |
|
30
|
30
|
| не бэ же не у пришьлъ исусъ въ вьсь нъ бэ на мэстэ ѥще идеже сърэте и марfа. | Ісус ще не входив у село, але був на тому місці, де зустріла Його Марфа. |
|
31
|
31
|
| иудеи же сѫщеи съ нѥѭ въ дому и утэшаѭще ѭ видэвъ- ше мариѭ яко скоро въста и изиде по нѥи идошz глаголѭще яко идеть на гробъ да плачеть сz ту. | Юдеї, які були з нею в домі і втішали її, коли побачили, що Марія поспішно встала і вийшла, пішли за нею, гадаючи, що вона пішла до гробу — плакати там. |
|
32
|
32
|
| мария же яко приде идеже бэ исусъ видэвъши и паде ѥму на ногу глаголѭщи ѥму: господи аще бы былъ сьде не бы мои братъ умрьль. | Марія ж, прийшовши туди, де був Ісус, та побачивши Його, впала до ніг Його і сказала Йому: Господи! Якби Ти був тут, не помер би брат мій. |
|
33
|
33
|
| исусъ же яко видэ ѭ плачѫщѫ сz и пришьдъшzѩ съ нѥѭ иудеѩ плачѫщz сz запрэти духу и възмѫти сz самъ | Ісус, коли побачив, що вона плаче і плачуть юдеї, які прийшли з нею, Сам уболівав духом і зворушився. |
|
34
|
34
|
| и рече: къде положисте и; глаголашz ѥму: господи приди и виждь. | І сказав: де ви поклали його? Кажуть Йому: Господи, піди і подивись. |
|
35
|
35
|
| и просльзи сz исусъ. | Заплакав Ісус. |
|
36
|
36
|
| глаголаахѫ же иудеи: виждь како любляаше и. | Тоді юдеї говорили: дивись, як Він любив його. |
|
37
|
37
|
| нэции же отъ нихъ рекошz: не можааше ли сь отъврьзыи очи слэпуу му сътворити да и сь не умьреть; | А деякі з них сказали: чи не міг би Цей, що відкрив очі сліпому, зробити так, щоб і цей не помер? |
|
38
|
38
|
| исусъ же пакы прэтz въ себэ приде къ гробу. бэ же пещера и камень лежааше на нѥи. | Ісус же, знову пройнявшись жалем, приходить до гробу. То була печера, і камінь лежав на ній. |
|
39
|
39
|
| глагола исусъ: възьмэте камень. глагола ѥму сестра умрьръшааго марfа: господи уже смрьдить. четврэдьневьнъ бо ѥсть. | Ісус говорить: візьміть камінь. Сестра померлого, Марфа, говорить Йому: Господи! Вже смердить, бо чотири дні, як він у гробі. |
|
40
|
40
|
| глагола ѥи исусъ: не рекохъ ли ти яко аще вэруѥши узьриши славѫ божиѭ; | Ісус говорить їй: чи не сказав Я тобі, що, коли будеш вірувати, побачиш славу Божу? |
|
41
|
41
|
| възzшz же камень идеже бэ умьрыи лежz. исусъ же възведе выспрь очи и рече: отьче хвалѫ тебэ въздаѭ яко услышz мz. | Відвалили камінь від печери, де лежав померлий. Ісус звів очі до неба і сказав: Отче! Хвалу Тобі воздаю, що Ти почув Мене. |
|
42
|
42
|
| азъ же вэдэахъ яко вьсегда мене послушаѥщи нъ народа ради стоѩщааго окрьстъ рэхь да вэрѫ имѫть яко ты мz посъла. | Я і знав, що Ти завжди почуєш Мене; але сказав це для народу, який стоїть тут, щоб повірили, що Ти послав Мене. |
|
43
|
43
|
| и се рекъ гласъмь великъмь възъва: лазаре грzди вънъ. | Сказавши це, Він голосно промовив: Лазарю! Вийди геть. |
|
44
|
44
|
| и абиѥ изиде умьрыи обzзанъ ногама и рѫкама укроимь и лице ѥго убрусъмь обzзано. глагола имъ исусъ: раздрэшите и и не дэите ѥго ити. | І вийшов померлий, оповитий по руках і ногах поховальними пеленами, і обличчя його обв’язане було хусткою. Ісус говорить їм: розв’яжіть його, нехай іде. |
|
45
|
45
|
| мънози же отъ иудеи пришьдъше къ марии и видэвъше ѥже сътвори исусъ вэровашz въ нѥго. | Тоді багато з юдеїв, які прийшли до Марії і бачили, що сотворив Ісус, увірували в Нього. |
|
46
|
46
|
| ѥдини же отъ нихъ идошz къ фарисеомъ и рэшz имъ ѥже сътвори исусъ. | А деякі з них пішли до фарисеїв і сказали їм, що зробив Ісус. |
|
47
|
47
|
| събьрашасz архиерэи. и fарисэи съ ними на iс7а. и гlахѫ что сътворимъ. яко чlвкъ сь многа знамения творить. | Тоді первосвященики й фарисеї зібрали раду і говорили: що нам робити? Цей Чоловік багато чудес творить. |
|
48
|
48
|
| яко оставимъ и. тако мнози вэрU имUть въ нь. и придUть римлzне. и възьмUть и. и мьстz языкъ. | Якщо залишимо Його так, то всі увірують у Нього, і прийдуть римляни і заволодіють містом нашим і народом. |
|
49
|
49
|
| ѥдинъ же t нихъ. каияфа архиѥрэи сы лэтU томU и рече имъ вы не вэсте ничсоже. | Один же з них, на ім’я Каяфа, який був того року первосвящеником, сказав їм: ви нічого не знаєте, |
|
50
|
50
|
| ни помышлzѥте. яко Uне есть вамъ. да ѥдинъ чlвкъ Uмьреть за люди. а не вьсь языкъ погыбнеть. | і не подумаєте, що краще нам, щоб один чоловік помер за людей, ніж щоб увесь народ загинув. |
|
51
|
51
|
| сего же о собэ не рече. нъ архиереи сы лэтU томU прорче. яко хотzше I©ъ Uмрети за люди. | Це ж сказав він не від себе, а, будучи того року первосвящеником, пророкував, що Ісус мав померти за народ, — |
|
52
|
52
|
| и не тъкмо за люди. нъ да и чада б9ия расточеная събереть въ ѥдино. | і не тільки за народ, але щоб і розсіяні чада Божі зібрати воєдино. |
|
53
|
53
|
| t того же дн7е съвэщашz на нь да и быша Uбили. | З того дня змовились убити Його. |
|
54
|
54
|
| I©ъ же къ нимъ не явэ хождааше въ июдэихъ. нъ иде tтUдU въ странU. близь пUстынz въ ѥфрэмъ. нарицаѥмыи градъ. и тU живzше съ Uченикы своими. | І тому Ісус уже не ходив між юдеями явно, а пішов звідти в країну поблизу пустелі, в місто, що зветься Єфрем, і там залишився з учениками Своїми. |
|
55
|
55
|
| бэ же близъ пасха иудеиска и възидошz мънози въ иерусалимъ отъ страны прэжде пасхы да очистzть сz. | Наближалася Пасха юдейська, і багато людей з усієї країни прийшло до Єрусалима перед Пасхою, щоб очиститися. |
|
56
|
56
|
| искаахѫ же исуса и глаголаахѫ къ себэ въ црькъви стоѩще: чьто сz мьнить вамъ яко не имать ли прити въ праздьникъ; | Тоді шукали Ісуса і, стоячи в храмі, говорили один одному: як вам здається? Чи не прийде Він на свято? |
|
57
|
57
|
| дашz бо архиереи и фарисеи заповэдь да аще къто ощѫтить и къде бѫдеть повэсть да имѫть и. | А первосвященики і фарисеї дали наказ, що, коли хто довідається, де Він буде, нехай повідомить, щоб їм схопити Його. |
|
Глава 12
|
Глава 12
|
|
1
|
1
|
| Исусъ же прэжде шести дьнъ пасхи приде въ виfаниѭ идеже бэ лазарь умьрыи ѥгоже въскрэси из мрьтвыихъ. | Ісус же за шість днів до Пасхи прийшов у Вифанію, де був Лазар померлий, якого Він воскресив з мертвих. |
|
2
|
2
|
| сътворишz же ѥму вечерѭ ту и марfа служааше. лазарь же ѥдинъ бэ отъ възлежащиихъ съ нимъ. | Там приготували Йому вечерю, і Марфа прислуговувала, а Лазар був одним з тих, що возлежали з Ним. |
|
3
|
3
|
| мария же приимъши литрѫ мµра наръда пистикиѩ мъногоцэньныѩ помаза нозэ исусъовэ и отрье власы своими нозэ ѥго. храмина же напълни сz отъ вонѩ мµрьныѩ. | Марія ж, узявши літр нардового чистого дорогоцінного мира, помазала ноги Ісуса і обтерла волоссям своїм ноги Його; і дім наповнився пахощами мира. |
|
4
|
4
|
| глагола же ѥдинъ отъ ученикъ ѥго иуда симонь искариотьскыи иже хотэаше прэдати и: | Тоді один з учеників Його, Іуда Симонів Іскаріот, який хотів видати Його, сказав: |
|
5
|
5
|
| чьсо ради мµро се не продано бысть на трьхъ сътэхь съребрьникъ и дано нищиимъ; | а чому б було не продати це миро за триста динаріїв і не роздати убогим? |
|
6
|
6
|
| се же рече не яко о нищиихъ печааше сz нъ яко тать бэ и рачицѫ имы и въмэтаѥмая ношааше. | Сказав же він це не тому, що піклувався про убогих, а тому, що був злодієм. Він мав при собі грошову скриньку і носив, що туди вкидали. |
|
7
|
7
|
| рече же исусъ: не дэите ѥѩ. въ дьнь погребения моѥго съблюде ѭ. | Ісус же сказав: залиште її; вона зберегла це на день погребіння Мого. |
|
8
|
8
|
| нищzѩ бо вьсегда съ собоѭ имаате мене же не вьсегда имаате. | Бо вбогих завжди маєте з собою, а Мене не завжди. |
|
9
|
9
|
| разумэ же народъ мъногъ отъ иудеи яко ту ѥсть и придошz не исуса ради тъкъмо нъ да и лазаря видzть ѥгоже въскрэси отъ мрьтвыихъ. | Багато юдеїв дізналися, що Він там, і прийшли не тільки заради Ісуса, але щоб бачити і Лазаря, якого Він воскресив з мертвих. |
|
10
|
10
|
| съвэщашz же архиереи да и лазаря убиѭть. | Первосвященики ж змовились убити і Лазаря, |
|
11
|
11
|
| яко мънози ѥго ради идэахѫ иудеи и вэроваахѫ въ исуса. | бо через нього багато хто відходив від юдеїв і вірував в Ісуса. |
|
12
|
12
|
| въ утрэи же дьнь народъ мъногъ пришьдыи въ праздьникъ слышавъше яко исусъ грzдеть въ иерусалимъ | На другий день багато народу прийшло на свято; почувши, що Ісус іде в Єрусалим, |
|
13
|
13
|
| прияшz вэиѥ отъ фµникъ и изидошz противѫ ѥму и зъваахѫ глаголѭще: осанъна благословлѥнъ грzдыи въ имz господьне царь израилѥвъ. | взяли пальмове віття, вийшли назустріч Йому і викликували: осанна! Благословен, Хто йде в ім’я Господнє, Цар Ізраїлів! |
|
14
|
14
|
| обрэтъ же исусъ осьлz въсэде на нѥ якоже ѥсть писано: | Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано: |
|
15
|
15
|
| не бои сz дъщи сионова се царь твои грzдеть сэдz на жрэбzти осьли. | не бійся, дочко Сионська! Ось Цар твій гряде, сидячи на молодому ослі. |
|
16
|
16
|
| сихъ же не разумэшz ученици ѥго прэжде. нъ ѥгда прослави сz исусъ тъгда помzнѫшz яко си бэшz о нѥмь писана. и си сътворишz ѥму. | Ученики Його спочатку не зрозуміли цього, але коли прославився Ісус, тоді згадали, що так було про Нього написано, і це зробили Йому. |
|
17
|
17
|
| послUшьствоваше iс7ви народъ. иже бэ съ нимь. ѥгда лазорz възгласи t гроба. и въстави ѥго t мьртвыихъ. | Народ, що був з Ним раніш, свідчив, що Він викликав Лазаря із гробу і воскресив його з мертвих. |
|
18
|
18
|
| сего дэля и сърэте ѥго народъ. яко слышаша ѥго. се сътворьша. знамениѥ. | Тому і зустрів Його народ, бо чув, що Він сотворив це чудо. |
|
19
|
19
|
| фарисеи же рекоша ко себе сами. видите ли яко никая же польза ѥсть. се вьсь миръ. по нѥмь tиде. | Фарисеї ж говорили між собою: чи бачите, що нічого не вдієте? Весь світ іде за Ним. |
|
20
|
20
|
| бzхU же еллини нэции. t въсходzщиихъ поклонитъсz въ праздьникъ. | Між тими, що прийшли поклонитися на свято, деякі були еллінами. |
|
21
|
21
|
| сии же пристUпиша къ филипU. иже бэ t виfсаиды галилеискыя. и молzхUсz ѥмU гlще. Gи хощемъ iс7а видэти. | Вони підійшли до Филипа, що був з Вифсаїди галилейської, і просили його, кажучи: господарю, хочемо бачити Ісуса. |
|
22
|
22
|
| приде фµлипъ и гlа андреови. и пакы анъдреа и Филипъ гlаста iс7U. | Филип іде і говорить про те Андрієві; а потім Андрій і Филип розповідають про те Ісусові. |
|
23
|
23
|
| iс7 же wтъвэщавъ има гlя. приде чаc. да прославитьсz сн7ъ члв7чь. | Ісус же сказав їм у відповідь: настав час прославитися Синові Людському. |
|
24
|
24
|
| аминъ гlю вамъ. аще зьрно пьшеничьно падъ землю не Uмреть. то ѥдино пребUдеть. аще ли Uмреть. плодъ многъ сътворить. | Істинно, істинно кажу вам: якщо пшеничне зерно, упавши на землю, не помре, то залишиться одне, а якщо помре, то принесе багато плодів. |
|
25
|
25
|
| любzи душю свою погUбить ю. и ненавидzи дш7а своѥя. въ мирэ семь. въ животъ вэчьныи съхранить ю. | Хто любить душу свою, погубить її, а хто ненавидить душу свою у світі цьому, збереже її в життя вічне. |
|
26
|
26
|
| аще кто мнэ слUжитъ. по мнэ да ходить. и къде же ѥсмь азъ. тU и слUга мои да будеть. и аще кто мнэ слUжить. почтети и оц7ь. | Хто Мені служить, нехай за Мною йде; і де Я, там і слуга Мій буде. І хто Мені служить, того вшанує Отець Мій. |
|
27
|
27
|
| ныня дш7а моя възмUтисz. и что рекU. о§е сп7си мz t часа сего. нъ сего дэля придохъ на часъ сь. | Нині душа Моя стривожена; і що Мені сказати? Отче, спаси Мене від цієї години! Але задля цього Я і прийшов — на цю годину. |
|
28
|
28
|
| Оч7е прослави имz твоѥ. приде же глаc с нб7се. и прославихъ. и пакы прославлю. | Отче, прослав ім’я Твоє! Тоді зійшов голос з неба: і прославив, і ще прославлю. |
|
29
|
29
|
| народъ же стояи. и слышавъ. гlахU громъ быc. ини гlаахU. анGлъ ѥмU гlа. | Народ, який стояв і чув те, говорив: це грім. А інші казали: ангел говорив Йому. |
|
30
|
30
|
| tвэща iс7 и рече имъ. не мене дэля глаc сь быc. нъ васъ дэля. | Ісус на це сказав: не для Мене був голос цей, а для народу. |
|
31
|
31
|
| нынэ сUдъ ѥсть мирU семU. ныня кнzзь мiра сего. ижденетьсz вънъ. | Нині суд світові цьому; нині князь світу цього вигнаний буде геть. |
|
32
|
32
|
| и азъ аще възнесUсz t земля. всz привлекU къ собэ. | І коли Я буду піднесений від землі, то всіх приверну до Себе. |
|
33
|
33
|
| се же гlаше. знаменая коѥю съмьртью хотzше Uмрети. | Це говорив Він, даючи зрозуміти, якою смертю Він помре. |
|
34
|
34
|
| tвэща ѥмU народъ. мы слышахомъ t закона. яко х©ъ пребываѥть въ вэкы. и како ты гlѥши. възнестисz подобаѥть. сынови члвbчьскU. кто сь ѥсть сн7ъ члbвчь. | Народ відповів Йому: ми чули із закону, що Христос перебуває повік; як же Ти говориш, що належить піднестися Синові Людському? Хто є Цей Син Людський? |
|
35
|
35
|
| рече же имъ iс7. еще мало времz. свэтъ съ вами ѥсть. ходите дондеже свэтъ имате. да тьма васъ не иметь. и ходzи въ тьмэ. ие вэсть камо идеть. | Тоді Ісус сказав їм: ще короткий час світло є з вами. Ходіть, поки є світло, щоб темрява вас не огорнула; а той, що ходить у темряві, не знає, куди йде. |
|
36
|
36
|
| дондеже свэтъ имате. вэрUите въ свэтъ. да сн7ове свэта бUдете. се гlа iс7. и tшьдъ. съкрысz t нихъ. | Доки світло з вами, віруйте у світло, щоб бути вам синами світла. Це промовивши, Ісус відійшов від них і зник. |
|
37
|
37
|
| тако же ѥмU знамения творzщю. предъ ними. не вэровахU въ нѥго. | Стільки чудес сотворив Він перед ними, і вони не вірували в Нього, |
|
38
|
38
|
| да събUдетьсz слово исаия прbрка ѥже рече Gи. кто вэрова слUхU нашемU. и мышьца гн7я комU tкрысz. | щоб справдилося слово пророка Ісаї, який сказав: Господи! Хто повірив тому, що ми чули? І кому відкрилася сила Господня? |
|
39
|
39
|
| сего дэля не можаахU вэровати. яко пакы рече исаия. | Тому не могли вони вірувати, що, як ще сказав Ісая: |
|
40
|
40
|
| ослэпи очи ихъ. и окамени ср7дца ихъ. да не видить очима. ни разUмэють с®цмь и обратzтьсz. и исцэлю я. | засліпив очі їхні, закам’янив серця їхні, щоб не бачили очима і не розуміли серцем і не навернулися, щоб Я зцілив їх. |
|
41
|
41
|
| се же рече исаиz. ѥгда видэ славU ѥго. и гlа о нѥмь. | Це сказав Ісая, коли бачив славу Його і говорив про Нього. |
|
42
|
42
|
| обаче Uбо. и t кнzзь мнози вэроваша въ нѥго. нъ фарисеи дэля. не исповэдаахU. да не t съньмищь. изгнани бUдUть. | Проте і з начальників багато хто увірував у Нього; та через фарисеїв не признавалися, щоб не відлучили їх від синагоги. |
|
43
|
43
|
| възлюбиша бо паче славU члbвчьскU. неже славU б9ию. | Бо полюбили більше людську славу, ніж славу Божу. |
|
44
|
44
|
| и i©ъ же възъва и рече. вэрUzи въ мz. не вэрUѥть въ мене. нъ въ посълавъшааго мz. | Ісус же проголосив: хто вірує в Мене, не в Мене вірує, а в Того, Хто послав Мене. |
|
45
|
45
|
| и видzи мене видить пославъшааго мz. | І хто Мене бачить, той бачить Того, Хто послав Мене. |
|
46
|
46
|
| азъ свэтъ въ миръ придохъ. да вьсzкъ вэрUяи въ мz. въ тьмэ не прэбUдеть. | Я Світло, прийшов у світ, щоб усякий, хто в Мене вірує, не залишався у темряві. |
|
47
|
47
|
| и аще кто Uслышить гlы моя. и не съблюдеть ихъ. азъ не сUжю ѥмU. не придохъ бо да сUжю мирU. нъ да сп7сU миръ. | І коли хто почує слова Мої і не повірить, Я не суджу його, бо Я прийшов не судити світ, але спасти світ. |
|
48
|
48
|
| tмэтаяисz мене. и не приѥмляи гlъ моихъ. имать сUдzщаго ѥмU. слово ѥже гlахъ. то сUдить ѥму въ послэдьнии дн7ь. | Хто від Мене відмовляється і не приймає слів Моїх, має собі суддю: слово, яке Я сказав, — воно судитиме його в останній день. |
|
49
|
49
|
| яко азъ о собэ не гlахъ. нъ пославыи мz оц7ь тъ мънэ заповэдалъ. что рекU и что възгlю. | Бо Я говорив не від Себе; а Отець, Який послав Мене, Він дав Мені заповідь, що маю сказати і що говорити. |
|
50
|
50
|
| и вэдэ яко заповэдь ѥго. животъ вэчьныи ѥсть. яко же Uбо азъ гlю. яко же рече мнэ отьць. тако глаголю. | І Я знаю, що заповідь Його є життя вічне. Отже, що Я говорю, то говорю так, як сказав Мені Отець. |
|
Глава 13
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
| Прэжде же праздьника пасхы вэды исусъ яко приде ѥму година да прэидеть отъ мира сего къ отьцу. възлюбль своѩ сѫщzѩ въ вьсемь мирэ до коньца възлюби ѩ. | Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що прийшов Його час перейти з цього світу до Отця, показав на ділі, що, полюбивши Своїх, які були в світі, до кінця полюбив їх. |
|
2
|
2
|
| и вечери бывъши диаволу уже въложьшу въ срьдьце иудэ симонову искариотьскуу му да ѥго прэдасть. | І під час вечері, коли диявол уже вклав у серце Іуді Симоновому Іскаріотові видати Його, |
|
3
|
3
|
| Вэдыи же iс7. яко все дасть ѥмU оц7ь. въ рUцэ. и яко t б7а изиде. и къ бо7µ идеть. | Ісус, знаючи, що Отець усе віддав до рук Його і що Він від Бога вийшов і до Бога відходить, |
|
4
|
4
|
| въста съ вечеря. и положи ризы и възьмъ леньтионъ. препоясасz. | встав від вечері, зняв з Себе верхній одяг і, взявши рушник, підперезався. |
|
5
|
5
|
| по томь же вълья водU въ Uмывальницю. и нача Uмывати нозэ Uченикомъ. и отирати лентиомь. имь же препоясанъ. | Потім налив води в умивальницю і почав умивати ноги ученикам, і обтирати рушником, яким був підперезаний. |
|
6
|
6
|
| приде же къ симонU петру. и гlа ѥмU онъ. Gи ты ли мои Uмываѥши нозэ. | Підходить і до Симона-Петра, а той говорить Йому: Господи! Чи Тобі умивати мої ноги? |
|
7
|
7
|
| tвэща iс7 и рече ѥмU. ѥже азъ творю. ты не вэси нынэ. разUмэѥши же по семь. | Ісус сказав йому у відповідь: що Я роблю, ти тепер не знаєш, а зрозумієш потім. |
|
8
|
8
|
| гlа ѥмU петръ. не Uмыѥши ногU моѥю въ вэкы. tвэща ѥмU iс7. Аще не Uмыю тебе. не имаши части. съ мною. | Петро каже Йому: не вмиєш ніг моїх повік. Ісус відповів йому: якщо не вмию тебе, не матимеш частини зі Мною. |
|
9
|
9
|
| гlа ѥмU симонъ петръ. Gи не нозэ мои ѥдинэ. нъ рUцэ и главU. | Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки ноги мої, але й руки і голову. |
|
10
|
10
|
| гlа ѥмU iс7. измъвеныи не требUѥть. тъкъмо нозэ Uмыти. ѥсть бо вьсь чистъ. и вы чисти ѥсте. нъ не вьси. | Ісус говорить йому: вмитому треба тільки ноги обмити, бо увесь чистий; і ви чисті, але не всі. |
|
11
|
11
|
| вэдzше бо. предающаго и. сего ради рече. яко не вьси ѥсте чисти. | Бо знав Він зрадника Свого, тому і сказав, що не всі вони чисті. |
|
12
|
12
|
| ѥгда же Uмы нозэ іхъ. възz ризы своя. и възлегъ пакы рече имъ. вэсте ли что сътворихъ. вамъ. | Коли ж умив їм ноги і надів одяг Свій, то знову возліг і сказав їм: чи знаєте, що Я зробив вам? |
|
13
|
13
|
| възовэте* мя. Uчителя и Gа. и добрэ гlѥте ѥсмь бо. | Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо Я Той і є. |
|
14
|
14
|
| Аще Uбо азъ Uмыхъ ваши нозэ. Gь и Uчітель. и вы дължни ѥсте. дрUгъ дрUгU Uмывати нозэ. | Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному. |
|
15
|
15
|
| образ бо дахъ вамъ. да яко же азъ сътворихъ вамъ. и вы да творите. | Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам. |
|
16
|
16
|
| ам7нъ ам7нъ гlю вамъ. нэc рабъ болии гн7а своѥго. ни посланыи болии пославъшааго и. | Істинно, істинно кажу вам: раб не більший за господаря свого, і посланець не більший за того, хто послав його. |
|
17
|
17
|
| аще се вэсте блажени ѥсте. аще творите се. | Якщо це знаєте, блаженні ви, коли виконуєте. |
|
18
|
18
|
| Не о вьсэхъ васъ глаголѭ. азъ бо вэмь ѩже избьрахъ нъ да кънигы събѫдѫть сz: ядыи съ мъноѭ хлэбъ въздвиже на мz пzтѫ своѭ. | Не про всіх вас кажу; Я знаю тих, кого обрав. Але нехай здійсниться Писання: той, хто їсть зі Мною хліб, підняв на Мене п’яту свою. |
|
19
|
19
|
| отъ селэ глаголѭ вамъ прэжде даже не бѫдеть да ѥгда бѫдеть вэрѫ имете яко азъ ѥсмь. | Тепер кажу вам, перш ніж те збудеться, щоб, як станеться, ви повірили, що це Я. |
|
20
|
20
|
| аминь аминь глаголѭ вамъ: приѥмлѩи аще кого посълѭ мене приѥмлѥть. а приѥмлѩи мене приѥмлѥть посълавъшааго мz. | Істинно, істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, Мене приймає; а хто Мене приймає, приймає Того, Хто послав Мене. |
|
21
|
21
|
| Си рекъ исусъ възмѫти сz духъмь и съвэдэтельствова и рече: аминь аминь глаголѭ вамъ яко ѥдинъ отъ васъ прэдасть мz. | Сказавши це, Ісус стривожився духом, і засвідчив, і сказав: істинно, істинно кажу вам, що один з вас видасть Мене. |
|
22
|
22
|
| съзираахѫ же сz междѫ собоѫ ученици не домышлzще о комь глаголѥть. | Тоді ученики озирались один на одного, не розуміючи, про кого Він говорить. |
|
23
|
23
|
| бэ же ѥдинъ възлежz отъ ученикъ ѥго на лонэ исусовэ ѥгоже любляаше исусъ. | Один же з учеників Його, якого любив Ісус, возлежав при лоні Ісусовому. |
|
24
|
24
|
| поманѫ же сему симонъ петръ въпросити къто убо ѥсть о нѥмьже глаголѥть. | Йому Симон-Петро зробив знак, щоб запитав, хто це, про кого Він говорить. |
|
25
|
25
|
| нападъ же тъ тако на прьси исусовы глагола ѥму: господи къто ѥсть; | Той, припавши до грудей Ісуса, сказав Йому: Господи, хто це? |
|
26
|
26
|
| отъвэща исусъ: тъ ѥсть ѥмуже азъ омочь хлэбъ подамъ. и омочь хлэбъ дасть иудэ симоню искариотьскууму. | Ісус відповів: той, кому Я, вмочивши, подам хліб. І, вмочивши хліб, подав Іуді Симоновому Іскаріоту. |
|
27
|
27
|
| и по хлэбэ тъгда въниде въ нь сотона. глагола ѥму исусъ: ѥже твориши сътвори скоро. | І з цим хлібом увійшов у нього сатана. І сказав йому Ісус: що робиш, роби швидше. |
|
28
|
28
|
| сего же ни кто же разумэ възлежzщиихъ къ чьсому рече ѥму. | Але ніхто з тих, що возлежали, не зрозумів, до чого Він це сказав йому. |
|
29
|
29
|
| ѥдини мьнэахѫ понѥже скриницѫ имэаше иуда яко глаголѥть ѥму исусъ: купи ѥгоже трэбуѥмь на праздьникъ ли нищиимъ да нэчто дасть. | Оскільки в Іуди була грошова скринька, то деякі гадали, що Ісус звелів йому купити те, що треба було до свята, або щоб дав що-небудь убогим. |
|
30
|
30
|
| приѥмъ же онъ хлэбъ изиде абие. бэ же нощь. Рече г7ь своимъ Uченикомъ. | Він, взявши той хліб, одразу ж вийшов; а була ніч. |
|
31
|
31
|
| нынэ прослависz сн7ъ чlвчь. и б7ъ прослависz о нѥмь. | Коли він вийшов, Ісус промовив: нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому. |
|
32
|
32
|
| аще б7ъ прослависz о нѥмь. и б7ъ прославить ѥго въ собэ. и абиѥ прославить ѥго. | Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, і скоро прославить Його. |
|
33
|
33
|
| чадьца еще мало съ вами ѥсмь. възищете мене. и яко же рекохъ. жидомъ. яко ямо же азъ идU. вы не можете приити. и вамъ гlю нынэ. | Діти! Недовго вже бути Мені з вами. Будете шукати Мене і, як Я сказав юдеям, — куди Я йду, ви не можете прийти, так і вам кажу тепер. |
|
34
|
34
|
| заповэдь нову даю вамъ. да любите дрUгъ дрUга. яко же възлюбихъ васъ. да и вы любите другъ дрUга. | Заповідь нову даю вам: щоб ви любили один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного. |
|
35
|
35
|
| о семь разUмэють вси яко мои Uченици ѥсте. аще любъве имате межю собою. | З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою. |
|
36
|
36
|
| гlа ѥмU симонъ петръ. Gи камо идеши. tвэща ѥмU iс7. ямо же азъ идU. не можеши нынэ по мнэ ити. послэди же по мнэ поидеши. | Симон-Петро сказав Йому: Господи, куди Ти йдеш? Ісус відповів йому: куди Я йду, ти не можеш тепер іти за Мною, а згодом підеш за Мною. |
|
37
|
37
|
| гlа ѥмU симонъ петръ. Gи почто не могU нынэ поити по тобэ. нынэ дш7ю свою положю за тебе. | Петро сказав Йому: Господи! Чому я не можу йти за Тобою тепер? Я душу мою покладу за Тебе. |
|
38
|
38
|
| tвэща ѥмU iс7. дш7ю ли свою за мя положиши. ам7нъ ам7нъ гlю тебе. не въспоѥть кUръ. дондеже отъвьржешисz мене тришьдU. | Ісус відповів йому: душу твою за Мене покладеш? Істинно, істинно кажу тобі: не проспіває півень, як тричі зречешся Мене. |
|
Глава 14
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
| Да не съмUщаѥтьсz ваше ср7дце. вэрUите въ б7а. и въ мz вэрUите. | Нехай не тривожиться серце ваше; віруйте в Бога і в Мене віруйте. |
|
2
|
2
|
| въ домU оц7а моѥго. обитэли многы сUть. аще ли же ни. реклъ быхъ вамъ. яко идU Uготовати мэсто вамъ. | В домі Отця Мого осель багато. А якби не так, Я сказав би вам: Я йду приготувати місце вам. |
|
3
|
3
|
| и аще идU Uготовати мэсто вамъ. пакы приидU. и поимU вы къ собэ. да идеже ѥсмь азъ. и вы бUдэте. | І коли піду і приготую вам місце, прийду знову і візьму вас до Себе, щоб і ви були там, де Я. |
|
4
|
4
|
| и ямо же азъ идU. вэсте и пUть вэсте. | А куди Я йду, ви знаєте, і путь знаєте. |
|
5
|
5
|
| гlа ѥмU fома. Gи не вэмь камо идеши. и како пUть можемъ видэти. | Фома сказав Йому: Господи! Не знаємо, куди йдеш; і як можемо знати путь? |
|
6
|
6
|
| гlа ѥму iс7. азъ ѥсмь пUть и истина. и животъ. никто же придеть къ оц7ю. нъ тъкмо мною. | Ісус сказав йому: Я є путь, і істина, і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене. |
|
7
|
7
|
| аще мя бысте знали. и оц7а моѥго знали бысте Uбо. tселэ познаѥте ѥго. и видэсте ѥго. | Коли б ви знали Мене, то знали б і Отця Мого. І віднині знаєте Його і бачили Його. |
|
8
|
8
|
| гlа ѥмU филипъ. Gи покажи намъ оц7а. и довлэѥть намъ. | Филип сказав Йому: Господи, покажи нам Отця, і нам вистачить. |
|
9
|
9
|
| гlа ѥмU iс7. толико время съ вами ѥсмь. и не познали мене филипе. видэвыи мене видить оц7а. и како ты гlѥши. покажи намъ оц7а. | Ісус сказав йому: стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто бачив Мене, той і Отця бачив; як же ти говориш: покажи нам Отця? |
|
10
|
10
|
| не вэрUѥши ли. яко азъ въ оц7и. и оц7ь въ мънэ ѥсть. Гlы яже азъ гlю вамъ о собэ не гlю. оц7ь же пребываяи въ мнэ. тъ творить дэла. | Хіба ти не віриш, що Я в Отці і Отець у Мені? Слова, які Я кажу, не від Себе кажу; Отець, Який в Мені перебуває, Він творить діла. |
|
11
|
11
|
| вэрU имэте мънэ. яко азъ въ оц7и. и оц7ь въ мнэ ѥсть. аще ли же ни. за та дэла вэрU имэте ми. | Вірте Мені, що Я в Отці і Отець у Мені. Якщо ж ні, то вірте Мені за самими ділами. |
|
12
|
12
|
| ам7нъ. ам7нъ. гlю вамъ. вэрUяи въ мя. дэла яже азъ творю. и тъ сътворить. и больша сътворить сихъ. яко азъ къ оц7ю моѥмU грzдU. | Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, діла, які творю Я, і він створить, і більше цих створить; тому що Я до Отця Мого іду. |
|
13
|
13
|
| и ѥго же аще просите. въ имя моѥ то сътворю. да прославитьсz оц7ь о сн7э. | І коли чого попросите у Отця в ім’я Моє, те зроблю, щоб Отець прославився в Сині. |
|
14
|
14
|
| и аще что просите U мене. въ имя моѥ то сътворю. | І коли чого попросите в ім’я Моє, Я те зроблю. |
|
15
|
15
|
| аще любите мя. заповэди моя съблюдете. | Якщо любите Мене, то дотримуйтесь Моїх заповідей. |
|
16
|
16
|
| и азъ Uмолю оц7а и иного Uтэшителя дасть вамъ. да пребUдеть съ вами въ вэкы. | І Я ублагаю Отця, й іншого Утішителя дасть вам, щоб був з вами повік, |
|
17
|
17
|
| дхъ истиньныи. ѥго же миръ не можеть прияти. яко не видить ѥго. ни знаѥть ѥго. вы же знаѥте ѥго. яко въ васъ пребываѥть. и въ васъ бUдеть. | Духа істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає Його; ви ж знаєте Його, бо Він з вами перебуває і у вас буде. |
|
18
|
18
|
| не оставлю васъ сиръ. придU къ вамъ. | Не залишу вас сиротами; прийду до вас. |
|
19
|
19
|
| еще мало. и миръ ктомU не видить мене. вы же видите мене. яко азъ живU. и вы живи бUдете. | Ще трохи, і світ уже не побачить Мене; а ви побачите Мене, бо Я живу, і ви будете жити. |
|
20
|
20
|
| въ тъ дн7ь разUмэѥте и вы. яко азъ въ оц7и моѥмь. и вы въ мнэ. и азъ въ васъ. | Того дня дізнаєтесь ви, що Я в Отці Моєму, і ви в Мені, і Я в вас. |
|
21
|
21
|
| имэяи заповэди моя. и съблюдая я. тъ ѥсть любzи мz. и любzи мене. възлюблѥнъ бUдеть оц7мь моимь. и язъ възлюблю ѥго и явлюсz ѥмU самъ. | Хто має заповіді Мої і дотримується їх, той любить Мене; а хто любить Мене, того полюбить Отець Мій; і Я полюблю його і явлюся йому Сам. |
|
22
|
22
|
| Гlа ѥмU июда искариотьскыи.* Gи что бы яко намъ хочеши сz явити. а не мирU. | Іуда, не Іскаріот, говорить Йому: Господи, що це, що Ти хочеш явити Себе нам, а не світові? |
|
23
|
23
|
| tвэща iс7 и рече ѥмU. аще кто любить мене слово моѥ съблюдеть. и оц7ь мои възлюбить ѥго. и къ нѥмU приидевэ. и обитель U нѥго сътворивэ. | Ісус сказав йому у відповідь: хто любить Мене, той слово Моє збереже; і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до Нього і оселю сотворимо у Нього. |
|
24
|
24
|
| не любzи мене словесъ моихъ не съблюдаѥть. и слово ѥже слышить. нэсть моѥ нъ пославъшааго мz отьця. | А хто не любить Мене, слів Моїх не береже; слово ж, яке ви чуєте, не Моє, а Отця, Який послав Мене. |
|
25
|
25
|
| си глаголахъ вамъ въ васъ сы. | Це сказав Я вам, перебуваючи з вами. |
|
26
|
26
|
| параклитъ же духъ свzтыи ѥгоже посълеть отьць въ имz моѥ тъ вы научить вьсему и въспомzнеть вамъ вься яже рекохъ вамь. | Утішитель же, Дух Святий, Якого пошле Отець в ім’я Моє, навчить вас усього і нагадає вам усе, що Я говорив вам. |
|
27
|
27
|
| миръ оставляѭ вамъ. миръ мои даѭ вамъ. не якоже весь мирь даѥть азъ даѭ вамъ. да не съмUщаѥтьсz ср7дце ваше ни Uстрашаѥть. | Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам. Нехай не тривожиться серце ваше і нехай не страхається. |
|
28
|
28
|
| слышасте яко азъ рэхъ вамъ. идU и придU къ вамъ. аще бысте любили мz въздрадовалисz Uбо бысте яко идU къ оц7ю. яко оц7ь болии мене ѥсть. | Ви чули, що Я сказав вам: іду від вас і прийду до вас. Коли б ви любили Мене, то зраділи б, що Я сказав: іду до Отця; бо Отець Мій більший за Мене. |
|
29
|
29
|
| и нынэ рэхъ вамъ прэже даже не бUдеть да ѥгда бUдеть. вэрU имэте. яко азъ рэхъ вамъ. | І ось Я сказав вам про те, перш ніж збулося, щоб ви повірили, коли збудеться. |
|
30
|
30
|
| Uже не мъного гlю съ вами. грzдеть бо сего мира кнzзь. и въ мънэ не имать ничсоже. | Вже небагато Мені говорити з вами; бо йде князь світу цього, і в Мені він не має нічого. |
|
31
|
31
|
| нъ да разUмэѥть миръ. яко люблю оц7а. яко же заповэда мънэ оц7ь тако творю. въстанэте идэмъ tсUдU. | Та щоб світ знав, що Я люблю Отця і, як заповів Мені Отець, так і творю. Вставайте, підемо звідси. |
|
Глава 15
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
| Азъ ѥсмь лоза истиньная. оц7ь мои дэлатель ѥсть. вьсzкѫ розгU о мънэ не творzщюю плода изьметь ю. | Я є істинна виноградна лоза, а Отець Мій — виноградар. |
|
2
|
2
|
| и вьсzкѫ творzщюю плодъ отрэбить ю. да плодъ болии сътворить. | Всяку гілку в Мене Він відсікає, що не плодоносить, і всяку, що плодоносить, очищає, щоб більше принесла плоду. |
|
3
|
3
|
| Uже вы чисти ѥсте за слово ѥже гlахъ вамъ. | Ви вже очищені через слово, яке Я проповідував вам. |
|
4
|
4
|
| бUдэте въ мънэ и язъ въ васъ. яко же бо розга не можеть плода творити о себэ. аще не бUдеть на лозэ тако и вы аще не прэбUдете въ мнэ. | Перебувайте в Мені, і Я у вас. Як гілка не може приносити плоду сама від себе, якщо не буде на лозі, так і ви, якщо не будете в Мені. |
|
5
|
5
|
| азъ есмь лоза а вы рождиѥ. иже бUдеть въ мънэ и язъ въ немь. сътворить плодъ мъногъ. яко без мене не можете творити ничсоже. | Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого. |
|
6
|
6
|
| аще кто въ мънэ не прэбUдеть. извържетьсz вънъ. яко же розга исъшеть. и събираѥтьсz и въ огнь вълагають и съгараѥть. | Хто не буде в Мені, той буде відкинутий геть, як гілка, і всохне; а такі гілки збирають і кидають у вогонь, і вони згоряють. |
|
7
|
7
|
| аще прэбUдете въ мънэ. и гlи мои въ васъ прэбUдUть. ѥмU же колижьдо хощете. просите и бUдеть вамъ. | Якщо перебуватимете в Мені, і слова Мої у вас будуть, то, чого б ви не захотіли, просіть, і буде вам. |
|
8
|
8
|
| о семь прослави сz отьць мои да плодъ мъногъ сътворите и бѫдете мои ученици. | Тим прославиться Отець Мій, якщо ви принесете багато плоду і будете Моїми учениками. |
|
9
|
9
|
| якоже възлюби мz отьць и азъ възлюбихъ вы бѫдете въ любъви моѥи. | Як полюбив Мене Отець, так і Я полюбив вас; перебувайте ж у Моїй любові. |
|
10
|
10
|
| аще заповэди моѩ съблюдете прэбѫдете въ любъви моѥи. якоже азъ заповэди отьца моѥго съблюдохъ и прэбываѭ въ нѥго любъви. | Якщо заповідей Моїх дотримаєтесь, то будете в любові Моїй, як і Я, дотримавшись заповідей Отця Мого, перебуваю в Його любові. |
|
11
|
11
|
| си глаголахъ вамъ. да радость моя въ васъ бѫдеть и радость ваша напълнить сz. | Це сказав Я вам, щоб радість Моя у вас перебувала, і радість ваша буде повна. |
|
12
|
12
|
| си ѥсть заповэдь моя да любите другъ друга якоже възлюбихъ вы. | Це є заповідь Моя, щоб ви любили один одного, як Я полюбив вас. |
|
13
|
13
|
| большz сеѩ любъве ни къто же не имать да къто душѫ своѭ положить за другы своѩ. | Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх. |
|
14
|
14
|
| вы друзи мои ѥсте аще творите ѥлико азъ заповэдаѭ вамъ. | Ви — друзі Мої, якщо виконуєте те, що Я заповідаю вам. |
|
15
|
15
|
| уже не глаголѭ васъ рабъ. рабъ бо не вэсть чьто творить господь ѥго. вы же рекохъ другы яко вься яже слышахъ отъ отьца моѥго съказахъ вамъ. | Не називаю вас більше рабами, бо раб не знає, що робить господар його; а Я назвав вас друзями, тому що сказав вам усе, що чув від Отця Мого. |
|
16
|
16
|
| не вы мене избьрасте нъ азъ избьрахъ вы и положихъ вы да и вы идете и плодъ принесете и плодъ вашь прэбѫдеть. да ѥгоже колижьдо просите отъ отьца въ имz моѥ дасть вамъ. | Не ви Мене обрали, але Я вас обрав і настановив вас, щоб ви йшли і приносили плід, і щоб плід ваш залишився, щоб, чого не попросите в Отця в ім’я Моє, Він дав вам. |
|
17
|
17
|
| си заповэдаѭ вамъ да любите другъ друга. | Це заповідаю вам, щоб ви любили один одного. |
|
18
|
18
|
| аще миръ васъ ненавидить вэдите яко мене прэжде васъ възненавидэ. | Якщо світ вас ненавидить, знайте, що Мене перше, ніж вас, зненавидів. |
|
19
|
19
|
| аще отъ мира бысте были миръ убо своѥ любилъ бы. яко же отъ мира нэсте нъ азъ избьрахъ вы отъ мира сего ради ненавидить васъ миръ. | Якби ви були від світу, то світ любив би своє; а оскільки ви не від світу, але Я обрав вас від світу, тому ненавидить вас світ. |
|
20
|
20
|
| помьните слово ѥже азъ рекохъ вамъ: нэсть рабъ болии господа своѥго. аще мене изгънашz и вы ижденѫть. аще слово моѥ съблюдошz и ваше съблюдѫть. | Пам’ятайте слово, яке Я сказав вам: раб не більший за господаря свого. Якщо Мене гнали, то гнатимуть і вас; якщо Мого слова дотримувались, будуть дотримуватись і вашого. |
|
21
|
21
|
| нъ си вься творzть вамъ за имz моѥ яко не вэдzть посълавъшааго мz. | Та все те чинитимуть вам за ім’я Моє, тому що не знають Того, Хто послав Мене. |
|
22
|
22
|
| аще не быхъ пришьлъ и глаголалъ имъ грэха не бышz имэли. нынэ же вины не имѫть о грэсэ своѥмь. | Якби Я не прийшов і не говорив їм, то не мали б гріха; а тепер не мають виправдання за гріх свій. |
|
23
|
23
|
| ненавидzи мене и отьца моѥго ненавидить. | Хто ненавидить Мене, той ненавидить і Отця Мого. |
|
24
|
24
|
| аще дэлъ не быхъ сътворилъ въ нихъ ихъже ни къто же инъ не сътвори грэха не бышz имэли. нынэ же и видэшz и възненавидэшz и мене и отьца моѥго. | Коли б Я не творив серед них діл, яких ніхто інший не створив, то не мали б гріха; а тепер і бачили, і зненавиділи й Мене, і Отця Мого. |
|
25
|
25
|
| нъ да събѫдеть сz слово писаноѥ въ законэ ихъ яко възненавидэшz мz без ума. | Але нехай справдиться слово, написане в законі їхньому: зненавиділи Мене даремно. |
|
26
|
26
|
| ѥгда же придеть параклитъ ѥгоже азъ посълѭ вамъ отъ отьца духъ истиньныи иже отъ отьца исходить тъ съвэдэтельствуѥть о мънэ. | Коли ж прийде Утішитель, Якого Я пошлю вам від Отця, Дух істини, Який від Отця виходить, Він буде свідчити про Мене. |
|
27
|
27
|
| и вы же съвэдэтельствуѥте яко исъкони съ мьноѭ ѥсте. | Також і ви будете свідчити, бо ви спочатку зі Мною. |
|
Глава 16
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
| Си глаголахъ вамъ да не съблазнитесz. | Це сказав Я вам, щоб ви не спокусилися. |
|
2
|
2
|
| отъ съньмищь ижденѫть вы нъ приде врэмz. да вьсzкъ Uбивыи васъ. мьнитьсz слUжьбU приносити бв7и. | Виженуть вас із синагог; прийде навіть час, коли всякий, хто вбиватиме вас, буде думати, що тим він служить Богові. |
|
3
|
3
|
| и си творzть вамъ. яко не познаша оц7а ни мене. | Так будуть робити, бо не пізнали ні Отця, ні Мене. |
|
4
|
4
|
| нъ си гlахъ вамъ. да ѥгда придеть година. поминаите си. яко азъ рэхъ вамъ. сихъ же вамъ испьрва не рэхъ. яко съ вами бэхъ. | Але Я сказав це для того, щоб ви, як прийде той час, згадали, що Я казав вам про те. А не говорив вам цього спочатку тому, що був з вами. |
|
5
|
5
|
| нынэ же идU къ посълавъшемU мz. и никто же васъ не въпрашаѥть мене камо идеши. | А тепер іду до Того, Хто Мене послав, і ніхто з вас не питає Мене: куди йдеш? |
|
6
|
6
|
| нъ яко си глаголаахь вамъ скърбь наплъни срьдьце ваше. | Але від того, що Я сказав вам це, скорботою пройнялися серця ваші. |
|
7
|
7
|
| нъ азъ истинѫ глаголѭ вамъ: унѥ ѥсть вамъ да азъ идѫ. аще бо не идѫ азъ параклитъ не придетъ къ вамъ. аще ли же идU посълю и къ вамъ. | Але Я істину кажу вам: краще для вас, щоб Я пішов. Бо, якщо Я не піду, Утішитель не прийде до вас; а як піду, то пошлю Його до вас, |
|
8
|
8
|
| и пришьдъ онъ. обличить мира. о грэсэ и о правьдэ и сUдэ. | і коли Він прийде, викриє світ за гріх, і за правду, і за суд. |
|
9
|
9
|
| о грэсэ убо яко не вэрUють въ мz. | За гріх — тому, що не вірують в Мене. |
|
10
|
10
|
| о правьдэ же яко къ оц7ю грzдU. и ктомѫ не видите мене. | За правду — тому, що Я йду до Отця Мого, і вже не побачите Мене. |
|
11
|
11
|
| о сUдэ же яко кънzзь мира сего осUжденъ бысть. | А за суд, бо князя світу цього осуджено. |
|
12
|
12
|
| и ѥще мъного имамъ гlати. нъ не можете носити нынэ. | Ще багато чого маю сказати вам, але ви тепер не можете вмістити. |
|
13
|
13
|
| ѥгда же придеть онъ. д¦ъ истиньныи. и наставить вы на вьсzкU истинU. не о себэ бо глаголати имать. нъ елико аще услышить глаголати имать и грzдѫщая възвэстить вамъ. | Коли ж прийде Він, Дух істини, то наставить вас на всяку істину; бо не від Себе говоритиме, а буде говорити те, що почує, і майбутнє звістить вам. |
|
14
|
14
|
| онъ мz прославить яко отъ моѥго прииметь и възвэстить вамъ. | Він прославить Мене, бо від Мого візьме і звістить вам. |
|
15
|
15
|
| вьсz ѥлико имать оц7ь моя сUть. сего ради рэхъ яко t оц7а моѥго придеть. и възвэстить вамъ. | Усе, що має Отець, — Моє; тому Я сказав, що від Мого візьме і звістить вам. |
|
16
|
16
|
| въ малэ и ктомU не видите мене. и пакы въ малэ и Uзьрите мz. яко идU къ оц7ю. | Ще трохи, і ви вже не побачите Мене, і знову незабаром побачите Мене, бо Я йду до Отця. |
|
17
|
17
|
| рэшz же t Uченикъ ѥго къ себэ. чьто се ѥсть ѥже гlеть намъ. въ малэ и не видите мене и пакы въ малэ и Uзьрите мz. яко идU къ оц7ю. | Тут деякі з учеників Його сказали один одному: що це Він говорить нам: ще трохи, і ви не побачите Мене, і знову незабаром побачите Мене; і: Я йду до Отця? |
|
18
|
18
|
| гlахU же чьто ѥсть се ѥже гlеть. въ малэ. не вэмь что гlеть. | Отже, вони говорили: що це говорить Він: ще трохи? Не знаємо, що каже. |
|
19
|
19
|
| разUмэ же iс7ъ яко хотzти и въпрашати. рече имъ о семь ли сътzзаѥтесz межю собою. яко же рэхъ вамъ въ малэ не видите мене. и пакы въ малэ и Uзьрите мz. | Ісус, зрозумівши, що хочуть спитати Його, сказав їм: чи про те допитуєтеся між собою, що Я сказав: ще трохи, і не побачите Мене, і знову незабаром побачите Мене? |
|
20
|
20
|
| аминъ аминъ гlю вамъ яко въсплачетесz. и въздрыдаѥте вы. а миръ въздрадUѥтьсz. вы же печzльни бUдете. нъ печzль вашz въ радость бUдеть. | Істинно, істинно кажу вам: ви будете плакати і ридати, а світ зрадіє; ви печальні будете, та печаль ваша за радість буде. |
|
21
|
21
|
| жена ѥгда раждаѥть печzль имать. яко приде година ѥя. ѥгда же родить отрочz. ктомU не помьнить скьрби за радость. яко родисz чlвкъ въ вьсь миръ. | Жінка, коли родить, терпить скорботу, бо прийшла година її; коли ж породила дитя, вже не пам’ятає скорботи від радости, тому що народилася людина на світ. |
|
22
|
22
|
| и вы Uбо нынэ печzль имэти имате. пакы же Uзьрю вы и въздрадUѥтьсz ср7дце ваше. и радости вашея никто же не възьметь t васъ. | Так і ви маєте печаль нині; але Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радости вашої ніхто не відбере від вас. |
|
23
|
23
|
| и въ тъ дьнь мене не въпросите ничсоже. аминъ аминъ гlю вамъ. аще чьсо просите t оц7а въ имz моѥ дасть вамъ. | І в той день ви не спитаєте Мене ні про що. Істинно, істинно кажу вам: чого б ви не попросили в Отця в ім’я Моє, дасть вам. |
|
24
|
24
|
| доселэ не просисте ничсоже въ имz моѥ. просите и приимете. да радость вашz испълнена бUдеть. | Донині ви нічого не просили в ім’я Моє; просіть і одержите, щоб радість ваша була повною. |
|
25
|
25
|
| си въ притъчzхъ гlахъ вамъ. придеть же година. ѥгда въ притъчахъ ктомU не гlю вамъ. нъ не обинUясz о оц7и възвэщю вамъ. | Це Я говорив вам притчами; але настає час, коли вже не буду говорити вам притчами, а відкрито сповіщу вам про Отця. |
|
26
|
26
|
| въ тъ дн7ь въ имz моѥ въспросите и не гlю вамъ. яко азъ Uмолю оц7z о васъ. | В той день будете просити в ім’я Моє, і не кажу вам, що Я благатиму Отця за вас: |
|
27
|
27
|
| самъ бо оц7ь любить вы. яко вы мене възлюбисте. и вэровасте яко t б7а изидохъ. | бо Сам Отець любить вас, тому що ви полюбили Мене і увірували, що Я зійшов від Бога. |
|
28
|
28
|
| изидохъ t оц7z и придохъ въ вьсь миръ. пакы wставлю вьсь миръ. и идU къ оц7ю. | Я зійшов від Отця і прийшов у світ; і знову залишаю світ і йду до Отця. |
|
29
|
29
|
| гlють ѥмU Uченици ѥго. се нынz съ дьрзновениѥмь гlеши. а притъчz ни ѥдиноя гlеши. | Ученики Його сказали Йому: ось тепер Ти говориш просто, і притчі не кажеш ніякої. |
|
30
|
30
|
| нынэ вэмь яко вэси вьсz. не трэбUѥши да кто тz въпрашаѥть. о семь вэрUѥмъ. яко t б7а ѥси ишьлъ. | Тепер бачимо, що Ти все знаєш і не потребуєш, щоб хто питав Тебе. Тому і віруємо, що Ти від Бога зійшов. |
|
31
|
31
|
| tвэща имъ iс7ъ. нынэ ли вэрUѥте. | Ісус відповів їм: тепер віруєте? |
|
32
|
32
|
| се грzдеть година. и нынэ приде. да разидетьсz къжьдо въ своя си. и мене ѥдиного оставите. и нэсмь ѥдинъ. яко оц7ь съ мъною ѥсть. | Ось настає час, і вже настав, коли ви розійдетесь кожний до свого і Мене залишите одного, але Я не один, бо Отець зі Мною. |
|
33
|
33
|
| си гlахъ вамъ. да въ мънэ миръ имате. въ мирэ скръбьни бѫдете нъ дрьзаите азъ побэдихъ миръ. | Це сказав Я вам, щоб ви мали в Мені мир. У світі зазнаєте скорботи, але мужайтесь: Я переміг світ. |
|
Глава 17
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
| Възведъ iс7ъ очи свои на нб7о и рече. оч7е приде година. прослави сн7а своѥго. да и сн7ъ твои прославить тz. | Після цих слів Ісус звів очі Свої до неба і сказав: Отче! Прийшов час. Прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе; |
|
2
|
2
|
| яко далъ ѥси ѥмU власть. вьсzкоя плъти. да вьсzко ѥже ѥси ѥмU далъ. дасть ѥмU живота вэчьнааго. | як Ти дав Йому владу над усякою плоттю, щоб усьому, що Ти дав Йому, дав Він життя вічне. |
|
3
|
3
|
| се ѥсть животъ вэчьныи. да знають тебе ѥдиного истиньнааго б7а. ѥго же посъла iс7 х©а. | Це ж є життя вічне, щоб пізнали Тебе, Єдиного Істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, Ісуса Христа. |
|
4
|
4
|
| азъ прославихъ. тz на земли. дэло съвьршихъ ѥже далъ ѥси мънэ да сътворю. | Я прославив Тебе на землі, звершив діло, яке Ти доручив Мені виконати. |
|
5
|
5
|
| и нынэ прослави мz оч7е U тебе самого. славою юже имэхъ. прэже даже не бысть миръ U тебе. | І нині прослав Мене Ти, Отче, в Тебе Самого — славою, яку Я мав у Тебе, коли ще не було світу. |
|
6
|
6
|
| zвихъ имz твоѥ члв7комъ. яже далъ ѥси мънэ t мира. твои бэша и мънэ я далъ ѥси. и слово твоѥ съхранишz. | Я явив ім’я Твоє людям, яких Ти дав Мені від світу; вони були Твої, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли слово Твоє. |
|
7
|
7
|
| нынэ разUмэшz яко вьсz яже далъ ѥси мънэ. t тебе сUть. | Нині зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе. |
|
8
|
8
|
| яко гlы яже далъ ѥси мънэ. дахъ имъ. и ти прияшz. и разѫмэшz въ истинU. t тебе изидохъ. и вэроваша яко ты ѥси посълалъ мz. | Бо слова, які Ти дав Мені, Я передав їм, і вони прийняли і зрозуміли воістину, що Я зійшов від Тебе, і увірували, що Ти послав Мене. |
|
9
|
9
|
| язъ о сихъ молю не о мирэ молю. нъ о тэхъ яже далъ ѥси мънэ. яко твои сUть. | Я за них благаю, — не за весь світ благаю, але за тих, яких Ти дав Мені, тому що вони Твої. |
|
10
|
10
|
| моя всz твоя сUть и твоя моя. и прославихъсz въ нихъ. | І все Моє — Твоє, і Твоє — Моє; і Я прославився в них. |
|
11
|
11
|
| и ктомU нэсмь въ мирэ. и си въ мирэ сUть. и азъ къ тебе грzдU. оч7е с™ыи. съблюди я въ имz твоѥ. яже далъ ѥси мънэ. да бUдUть ѥдини яко же и мы. | Я вже не в світі, та вони в світі, а Я до Тебе йду. Отче Святий! Збережи їх в ім’я Твоє, тих, кого Ти дав Мені, щоб вони були єдине, як і Ми. |
|
12
|
12
|
| ѥгда бэхъ съ ними въ мирэ. азъ съблюдахъ я въ имz твоѥ. яже далъ ѥси мънэ. съхранихъ я. и никто же t нихъ. не погыбе тъкмо сн7ъ погыбэли. да събUдUтьсz книгы. | Коли Я був з ними у світі, Я зберігав їх в ім’я Твоє; тих, яких Ти дав Мені, Я зберіг, і ніхто з них не загинув, тільки син погибельний, щоб збулося Писання. |
|
13
|
13
|
| нынэ же къ тебэ грzдU. и си гlю въ мирэ. да имUть радость мою испълненU въ себэ. | Нині ж до Тебе йду, і це говорю у світі, щоб вони мали в собі радість Мою повну. |
|
14
|
14
|
| азь дахъ имъ слово твоѥ. и миръ възненавидэ ѩ яко не сѫть отъ мира якоже и азъ отъ мира нэсмь. | Я дав їм слово Твоє, і світ зненавидів їх, тому що вони не від світу, як і Я не від світу. |
|
15
|
15
|
| не молѭ да възьмеши ѩ отъ мира нъ да съблюдеши ѩ отъ неприязни. | Не благаю, щоб Ти взяв їх від світу, але щоб зберіг їх від зла. |
|
16
|
16
|
| отъ мира не сѫть якоже и азъ отъ мира нэсмь. | Вони не від світу, як і Я не від світу. |
|
17
|
17
|
| свzти ѩ въ истинѫ твоѭ. слово твоѥ истина ѥсть. | Освяти їх істиною Твоєю; слово Твоє є істина. |
|
18
|
18
|
| яко же ты мz о§е посъла въ миръ. и язъ посълахъ я въ миръ. | Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. |
|
19
|
19
|
| и за нz азъ сщ7юсz самъ. да бUдUть и ти сщ7ени въ истинU. | І за них Я освячую Себе, щоб і вони були освячені істиною. |
|
20
|
20
|
| не о сихъ же молю тъкмо. нъ и о вэрѫющиихъ. словесемъ моимъ въ мz. | Не за них же тільки благаю, але й за віруючих у Мене за словом їхнім. |
|
21
|
21
|
| да вьси ѥдино сUть. яко же ты о§е въ мънэ. и язъ въ тебэ. да и ти въ насъ ѥдино бUдUть. да и вьсь миръ вэрUѥть. яко ты мz посъла. | Щоб усі були єдине: як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас єдине, — щоб увірував світ, що Ти послав Мене. |
|
22
|
22
|
| и язъ славU юже дасть ми дахъ имъ да бUдUть ѥдино. яко же и мы ѥдино. | І славу, яку Ти дав Мені, Я дав їм: щоб були єдине, як і Ми єдине; |
|
23
|
23
|
| азъ въ нихъ и ти въ мнэ. да бUдUть съвьршени въ ѥдино. и да разUмэѥть миръ. яко ты мz посъла. и възлюбилъ мz ѥси. яко же мz възлюбилъ ѥси. | Я в них, і Ти в Мені; щоб вони були звершені в єдності, і щоб зрозумів світ, що Ти послав Мене і полюбив їх, як полюбив Мене. |
|
24
|
24
|
| о§е яже далъ ѥси мънэ и хощю да идеже ѥсмь азъ да и ти бUдUть съ мъною. да видzть славU мою. юже далъ ѥси мънэ. яко възлюбилъ мz ѥси. прэже съложения мира. | Отче! Ті, кого Ти дав Мені, хочу, щоб там, де Я, і вони були зі Мною, щоб бачили славу Мою, яку Ти дав Мені, тому що полюбив Мене раніше від створення світу. |
|
25
|
25
|
| о§е правьдьныи миръ тебе не позна. азъ же тz познахъ. и си познаша яко ты мz посъла. | Отче Праведний! І світ Тебе не пізнав; а Я пізнав Тебе, і ці пізнали, що Ти послав Мене. |
|
26
|
26
|
| и съказахъ имъ имz твоѥ и съкажю. да любы ѥю же мz ѥси възлюбилъ. въ нихъ бUдеть. и язъ въ нихъ. | І Я відкрив їм ім’я Твоє і відкрию, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, в них була, і Я в них. |
|
Глава 18
|
Глава 18
|
|
1
|
1
|
| Си рекъ изиде исусъ съ ученикы своими на онъ полъ потока кедрьска идеже бэ врьтьпъ въ ньже въниде самъ и ученици ѥго. | Сказавши це, Ісус вийшов з учениками Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, в який увійшов Сам і ученики Його. |
|
2
|
2
|
| вэдэаше же иуда иже и прэдаяаше мэсто яко мъногашьди събирааше сz исусъ ту съ ученикы своими. | Знав же це місце й Іуда, зрадник Його, тому що Ісус часто збирався там з учениками Своїми. |
|
3
|
3
|
| иуда же приимъ спирѫ и отъ архиереи и фарисеи слугы приде тамо съ свэтильникы и съ свэщами и орѫжии. | Отже, Іуда, взявши загін воїнів та слуг первосвящеників і фарисеїв, приходить туди з ліхтарями і світильниками та зброєю. |
|
4
|
4
|
| исусъ же вэды вьсе идѫщеѥ на нь ишьдь рече имъ: кого ищете; | Ісус же, знаючи все, що з Ним буде, вийшов і сказав їм: кого шукаєте? |
|
5
|
5
|
| отьвэщашz ѥму: исуса назарея. глагола имъ исусъ: азъ ѥсмь. стояаше же иуда иже и прэдаяше съ ними. | Йому відповіли: Ісуса Назорея. Ісус говорить їм: це Я. Стояв же з ними й Іуда, зрадник Його. |
|
6
|
6
|
| да яко рече имъ: азъ ѥсмь идошz въспzть и падошz на земли. | І коли сказав їм: це Я, — вони відступили назад і впали на землю. |
|
7
|
7
|
| пакы же ѩ въпроси исусъ: кого ищете; они же рекошz: исуса назарея. | Знову запитав їх Ісус: кого шукаєте? Вони сказали: Ісуса Назорея. |
|
8
|
8
|
| отъвэща исусъ: рекохъ вамъ яко азъ ѥсмь. аще убо мене ищете не дэите сихъ ити. | Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я; отже, якщо Мене шукаєте, залиште цих, нехай ідуть. |
|
9
|
9
|
| да събѫдеть сz слово ѥже рече яко ѩже далъ ѥси мънэ не погубихъ ни кого же отъ нихъ. | Щоб збулося сказане слово: з тих, якого Ти дав Мені, Я не погубив нікого. |
|
10
|
10
|
| симонъ же петръ имэѩ ножь извлэче и и удари архиереова раба и урэза ѥму ухо десноѥ. бэ же имz рабу малхъ. | Симон же Петро, маючи меч, витяг його і вдарив раба первосвященика і відсік йому праве вухо. Ім’я раба було Малх. |
|
11
|
11
|
| рече же исусъ петрови: въньзи ножь въ ножьницѫ. чzшѫ ѭже дасть мънэ отьць не имамъ ли пити ѥѩ; | Але Ісус сказав Петрові: сховай меч у піхви; невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець? |
|
12
|
12
|
| спира же и тысzщьникъ и слугы иудеискы ѩшz исуса и съвzзашz и | Тоді воїни, і тисяцький, і слуги юдейські взяли Ісуса і зв’язали Його. |
|
13
|
13
|
| и ведошz и къ аннэ прьвэѥ бэ бо тьсть каиафэ иже бэ архиереи лэту тому. | І відвели Його спершу до Анни, бо він був тестем Каяфи, який був первосвящеником того року. |
|
14
|
14
|
| бэ же каиафа давыи съвэтъ иудеомъ яко унѥ ѥсть ѥдиному чловэку умрэти за люди. | Це був той Каяфа, який дав пораду юдеям, що краще одному чоловікові вмерти за народ. |
|
15
|
15
|
| по исусэ же идэаше симонъ петръ и другыи ученикъ. ученикъ же тъ бэ знаѥмъ архиереови и въниде съ исусомъ въ дворъ архиереовъ. | Услід за Ісусом ішли Симон-Петро та інший ученик; ученик же той був знайомий первосвященикові і ввійшов з Ісусом у двір первосвященика. |
|
16
|
16
|
| петръ же стояаше. предъ двьрьхь вънэ. изиде же Uченикъ тъ. иже бэ знаѥмъ архиереови. и ре? двьрници. и въведе петра. | А Петро стояв зовні при дверях. Потім ученик, який був знайомий первосвященикові, вийшов і сказав воротарці, і ввів Петра. |
|
17
|
17
|
| гlа же раба. двьрница петрови. еда и ты t Uченикъ ѥси. чlвка сего. гlа онъ нэсмь. | І ось рабиня-воротарка каже Петрові: чи ти не з учеників Цього Чоловіка? Він сказав: ні. |
|
18
|
18
|
| стояхU же раби. и слUгы огнь створьше. яко зима бэ и грэяхU сz. бэ же съ ними петръ стоя и грэясz. | Тим часом раби і слуги, розпаливши вогнище, бо було холодно, стояли і грілися. Петро також стояв з ними і грівся. |
|
19
|
19
|
| архиереи же въпросиша iс7а. о Uченицэхъ ѥго. и о Uчении ѥго. | Первосвященик же запитав Ісуса про учеників Його і про вчення Його. |
|
20
|
20
|
| tвэща ѥмU iс7. азъ не обинUясz гlхъ мірU. азъ всегда Uчихъ. на съньмищи и въ цр7кви. идеже вси жидове събираютьсz. и отаи не гlахъ нічто же. | Ісус відповів йому: Я говорив світові відкрито; Я завжди навчав у синагогах і в храмі, де завжди юдеї сходяться, і таємно не говорив нічого. |
|
21
|
21
|
| что мене въпрашаѥши. въпрашаи слышавъшиихъ. что гlахъ имъ. се си вэдzть. яже рекохъ азъ. | Чого запитуєш Мене? Запитай тих, які чули, що Я говорив їм; ось ці знають, що Я говорив. |
|
22
|
22
|
| се же рекъшю ѥмU. единъ t престоящиихъ слUгъ. Uдари въ ланитU iс7а. рекъ. тако ли tвэщаваѥши. архиереови. | Коли Він сказав це, один із слуг, що стояв близько, ударив Ісуса по щоці, кажучи: так відповідаєш Ти первосвященикові? |
|
23
|
23
|
| tвэща ѥмU iс7. аще злэ гlахъ. послUшьствUи о злэ. аще ли добрэ. почто мя биѥши. | Ісус відповів йому: якщо Я сказав зле, то доведи, що зле, а коли добре, за що ти б’єш Мене? |
|
24
|
24
|
| посла же а=на съвzзана. къ каиафэ архиереови. | Анна відіслав Його зв’язаного до первосвященика Каяфи. |
|
25
|
25
|
| бэ же симонъ петръ. стоя и грэясz. рекоша же ѥмU еда и ты t Uченикъ ѥго ѥго ѥси. онъ же tвьржесz и рече. иэсмь. | А Симон-Петро стояв і грівся. Тут сказали йому: чи не з учеників Його і ти? Він відрікся і сказав: ні. |
|
26
|
26
|
| гlа одинъ t рабъ архиереовъ. Uжика сы. ѥмU же петръ Uрэза. Uхо. не азъ ли тz видэхъ. въ оградэ съ нимь. | Один з рабів первосвященика, родич того, якому Петро відсік вухо, говорить: чи я не бачив тебе з Ним у саду? |
|
27
|
27
|
| пакы же петръ tвьржесz. и абиѥ кUръ възгласи. | Петро знову відрікся, і зараз же заспівав півень. |
|
28
|
28
|
| ведоша же iс7а t каиафы въ преторъ. бzше же заUтра. и ти не вънидоша въ преторъ. да не осквьрнzтьсz. нъ да ядzть пасхU. | Від Каяфи повели Ісуса до преторії. Був ранок; і вони не ввійшли у преторію, щоб не осквернитися, але щоб можна було їсти паску. |
|
29
|
29
|
| изиде же пилатъ къ нимь. вънъ. и рече. кUю рэчь приносите. на чловэка сего. | Пилат вийшов до них і сказав: у чому ви звинувачуєте Чоловіка Цього? |
|
30
|
30
|
| tвэщаша и рэша ѥмU. аще не бы былъ сь злодэи. и не быхомъ предали ѥго тобэ. | Вони сказали йому у відповідь: якби Він не був злочинець, ми не видали б Його тобі. |
|
31
|
31
|
| рече же имъ пилатъ. поимэте ѥго вы. и по законU вашемU сUдите ѥмU. рекоша же ѥмU жидове. намъ не достоить Uбити. никоgо же. | Пилат сказав їм: візьміть Його ви, і за законом вашим судіть Його. Юдеї сказали йому: нам не дозволено віддавати на смерть нікого, — |
|
32
|
32
|
| да слово iс7во събUдетьсz. ѥже рече. знаменая. коѥю съмьртью хотzаше Uмрети. | щоб справдилося слово Ісусове, яке Він сказав, даючи зрозуміти, якою смертю мав померти. |
|
33
|
33
|
| въниде же пакы въ преторъ. и прiзва iс7а и рече ѥмU. ты ли ѥси цrь июдеискъ. | Тоді Пилат знову ввійшов у преторію, покликав Ісуса і сказав Йому: чи не Ти Цар Юдейський? |
|
34
|
34
|
| tвэща ѥмU iс7. о собэ ли се ты гlѥши. или ини тобэ рекоша о мнэ. | Ісус відповів йому: чи від себе ти говориш це, чи інші сказали тобі про Мене? |
|
35
|
35
|
| tвэща ѥмU пилатъ. еда азъ жидовинъ ѥсмь. родъ твои архиереи предаша тz мнэ. что ѥси сътворилъ. | Пилат відповів: хіба я юдей? Твій народ і первосвященики видали Тебе мені; що Ти зробив? |
|
36
|
36
|
| tвэща iс7. цр7ство моѥ нэсть t мира сего. аще t сего мира было бы. цр7ство моѥ. слUгы моя подвизалисz быша. да не преданъ быхъ июдеомъ. нынэ же цр7ство моѥ. нэc tсюдэ. | Ісус відповів: Царство Моє не від світу цього: якби від світу цього було Царство Моє, то слуги Мої змагалися б за Мене, щоб Я не був виданий юдеям; але нині Царство Моє не звідси. |
|
37
|
37
|
| рече же ѥмU пилатъ. да цrь ли ты ѥси. tвэща iс7. ты гlѥши. яко цrь ѥсмь азъ. азъ на се родихъсz. и на се придохъ въ миръ. да съвэдэтельствUю о истинэ. всzкъ. иже ѥсть t истины. послUшаѥть глаc моѥго. | Пилат сказав Йому: отже, Ти Цар? Ісус відповів: ти говориш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити про істину; кожен, хто від істини, слухається голосу Мого. |
|
38
|
38
|
| гlа ѥмU пилатъ. что ѥсть истина. и се рекъ. пакы изиде къ жидомъ. и гlа имъ. азъ ни ѥдиноя вины обрэтаю въ нѥмь. | Пилат сказав Йому: що є істина? І, сказавши це, знову вийшов до юдеїв і сказав їм: я ніякої провини не знаходжу в Ньому. |
|
39
|
39
|
| ѥсть же обычаи вамъ. да ѥдиного вамъ. tпUщю. на пасхU. хочете ли Uбо да tпUщю вамъ. цrя июдеиска. | Є ж у вас звичай, щоб я одного відпускав вам на Пасху; чи хочете, відпущу вам Царя Юдейського? |
|
40
|
40
|
| възъпиша же вси гlюще. не сего нъ варавU. бэ же варава разбоиникъ. | Тоді знову закричали всі, кажучи: не Його, а Варавву. Варавва ж був розбійник. |
|
Глава 19
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
| Тъгда пилатъ поя iс7а. и би ѥго. | Тоді Пилат узяв Ісуса і звелів бити Його. |
|
2
|
2
|
| и воини съплетъше вэньць. t тьрния. възложиша на главU ѥмU. и въ ризU багърzнU. облекоша и. | І воїни, сплівши вінець з терну, поклали Йому на голову, і одягли Його в багряницю, |
|
3
|
3
|
| и прихожахU къ нѥмU и гlаахU. радUисz цrю иUдеискъ. и бияхU по ланитама. | і говорили: радуйся, Царю Юдейський! І били Його по щоках. |
|
4
|
4
|
| изиде же пакы пилатъ вънъ. и гlа имъ. се извожю ѥго вамъ вънъ. да разUмэете. яко до нэго вины не обрэтаю. | Пилат знову вийшов і сказав їм: ось я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в Ньому ніякої провини. |
|
5
|
5
|
| изиде же iс7 вънъ. носz тьрновьныи вэньць. и въ багърzнUю ризU. и гlа имъ. се члbвкъ. | Тоді вийшов Ісус у терновому вінці і в багряниці. І сказав їм Пилат: це — Чоловік! |
|
6
|
6
|
| ѥгда же видэша ѥго. архиереи и слUгы. възпиша гlюще. распьни распьни ѥго. гlа имъ пилатъ. поимэте ѥго вы и распьнэте. азъ бо не обрэтаю до нѥго вины. | Коли ж побачили Його первосвященики і слуги, то закричали: розіпни, розіпни Його! Пилат говорить їм: візьміть Його ви, і розіпніть; бо я не знаходжу в Ньому провини. |
|
7
|
7
|
| tвэщаша ѥмU жидове. мы законъ имамъ. и по законU нашемU. достоинъ ѥсть Uмрети. яко сн7ъ б9ии творить сz. | Юдеї відповіли йому: ми маємо закон, і за законом нашим Він повинен умерти, тому що зробив Себе Сином Божим. |
|
8
|
8
|
| ѥгда же слыша пилатъ слово се. паче Uбоясz. | Пилат же, почувши це слово, ще більше злякався. |
|
9
|
9
|
| и въниде въ преторъ пакы и гlа исUсови tкUдU ѥси ты. iс7 же tвэта не сътвори ѥмU. | І знов увійшов у преторію і сказав Ісусові: звідки Ти? Але Ісус відповіді не дав йому. |
|
10
|
10
|
| гlа ѥмU пилатъ. мнэ ли не гlѥши. не вэси ли. яко власть имэю распzти тz. и власть имэю пUсти тz. | Пилат же каже Йому: чи мені не відповідаєш? Хіба не знаєш, що я маю владу розіп’ясти Тебе, і владу маю відпустити Тебе? |
|
11
|
11
|
| tвэща iс7. не имаши власти на мнэ никоѥя же. аще не бы ти дано съвыше. сего ради предавыи мя тобэ. болии грэхъ имать. | Ісус відповів: ти не мав би наді Мною ніякої влади, якби не було тобі дано звище. Тому більший гріх на тому, хто видав Мене тобі. |
|
12
|
12
|
| tтолэ искааше пилатъ пUстити ѥго. жидове въпияхU гlюще. аще сего пUстиши. неси дрUгъ кесаревъ. вьсzкъ. иже самъ цrz себе творить. противитьсz кесарю. | З того часу Пилат намагався відпустити Його. Юдеї ж кричали: якщо відпустиш Його, ти не друг кесареві; всякий, хто робить себе царем, противиться кесареві. |
|
13
|
13
|
| пилатъ же слышавъ се слово. изведе вънъ iс7а. и сэде на сUдищи. на мэстэ нарицаѥмэмь. лиfострато. евреискы же гаваfа. | Пилат, почувши це слово, вивів Ісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься ліфостротон*, а по-єврейськи — гаввафа. |
|
14
|
14
|
| бэ же пzтъкъ пасхы. часъ бэ яко шестыи. и гlа июдеомъ. се цrь вашь. | Тоді була п’ятниця перед Пасхою, близько шостої години. І сказав Пилат юдеям: це Цар ваш! |
|
15
|
15
|
| оні же възъпиша. възьми възми. распьни ѥго. гlа имъ пилатъ. цrz ли вашего распьнU. tвэщаша архиереи. не имамъ цrя нъ тъкмо кесарz. | Вони ж закричали: візьми, візьми і розіпни Його! Пилат говорить їм: чи Царя вашого розіпну? Первосвященики відповіли: немає в нас царя, крім кесаря. |
|
16
|
16
|
| тъгда предасть ѥго имъ. да ѥго распьнUть. они же поимъше и. ведоша и въ преторъ. | І тоді він видав Його їм на розп’яття. І взяли Ісуса, і повели. |
|
17
|
17
|
| и самъ си носz крьстъ. изиде въ нарицаемое краниѥво мэсто. еже гlетьсz евреискы голъгоfа. | І, несучи хрест Свій, Він вийшов на місце, що зветься Лобне, по-єврейськи Голгофа; |
|
18
|
18
|
| идеже и распzша. и сь нимь. в7. разбоиника. одиного. о деснUю. а дрUгаго. о лэвUю. посредэ же iс7а. | там розіп’яли Його, і з Ним двох інших, з одного і другого боку, а посередині Ісуса. |
|
19
|
19
|
| написа же и тилU пилатъ. и положи на крьстэ. бэ же написано. I© назарzнинъ. цrь июдеискъ. | Пилат же написав і напис і виставив на хресті. Написано було: Ісус Назорей, Цар Юдейський. |
|
20
|
20
|
| сего же титьла. мнози чтоша t июдеи. яко близь бэ мэсто града. идеже распzша iс7а. и бэ написаное евреискы. гречьскы и латиньскы. | Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де був розіп’ятий Ісус, було недалеко від міста, і написано було єврейською, грецькою, римською мовами. |
|
21
|
21
|
| глаголаахѫ же пилатови архиереи иудеисции: не пиши царь иудеискъ нъ яко самъ рече царь ѥсмь иудеискъ. | Первосвященики ж юдейські сказали Пилатові: не пиши: Цар Юдейський, але що Він говорив: Я Цар Юдейський. |
|
22
|
22
|
| отъвэща пилатъ: ѥже писахъ писахъ. | Пилат відповів: що я написав — те написав. |
|
23
|
23
|
| воини ѥгда распzша I©а. възzша ризы ѥго. и сътвориша четыри части. комU же воинU часть. и котыгU. бэ же котыга. нешьвена. t выниихъ. истъкана по вьсемU. | Воїни ж, коли розіп’яли Ісуса, взяли одяг Його і розділили на чотири частини, кожному воїнові по частині, і хітон. Хітон же був не зшитий, а весь зітканий згори. |
|
24
|
24
|
| рекоша къ собэ не предьрэмъ ѥго. нъ метимъ жребия о нѥмь. комU бUдеть. да събUдетьсz писаниѥ. гlющеѥ. раздэлиша ризы моя собэ. и о вьрхънюю ризU мою. меташа жребия. воини же си твориша. Въ оно вреұ. | Вирішили між собою: не будемо роздирати його, а киньмо жереб на нього, кому буде, — щоб збулося сказане в Писанні: розділили ризи Мої між собою, за одяг Мій кидали жереб. Так воїни і зробили. |
|
25
|
25
|
| стояхU U кrта iс7ва мати ѥго и сестра м™ре ѥго. мр7ия клеопова. и мр7ия магдалыни. | Біля хреста Ісуса стояли Мати Його і сестра Матері Його, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. |
|
26
|
26
|
| I© же видэвъ. м™рь и Uченка стояща. ѥго же люблzше. гlа м™ри жено. се сн7ъ твои. | Ісус, побачивши Матір і ученика, що тут стояв, якого любив, говорить до Матері Своєї: Жоно! Це — син Твій. |
|
27
|
27
|
| по томь же гlа UченикU. се м™и твоя. и t того часа поятъ ю Uченикъ въ своя си. | Потім каже ученикові: це — Мати твоя! І з цього часу ученик взяв Її до себе. |
|
28
|
28
|
| по семь видэ I©. яко вьсz Uже съвьршишасz. да събUдетьсz писаниѥ. гlа жадU. | Після того Ісус, знаючи, що вже усе звершилося, щоб справдилося Писання, говорить: пити! |
|
29
|
29
|
| съсUдъ же стояше пълнъ оцьта. они же гUбU напълнивъше оцта. на тръстъ възньзъше. принесоша къ Uстомъ ѥго. | Стояла тут посудина, повна оцту. Воїни, намочивши оцтом губку і настромивши її на тростину, піднесли до уст Його. |
|
30
|
30
|
| и ѥгда же Uбо възz оцьтъ I©. рече съвьршисz. и преклонь главU. преда д¦ъ. | Коли ж спробував оцту Ісус, сказав: звершилось! І, схиливши голову, віддав дух. |
|
31
|
31
|
| жидове же понѥже пzтъкъ бэ. да не останUть на крьстэ тэлеса въ сUботU. бэ бо великъ дн7ь тоя сUботы. молиша пилата. да пребиють голэни ихъ. и възьмUть я. | А оскільки тоді була п’ятниця, то юдеї, щоб не залишати тіл на хресті в суботу [бо та субота була Великдень], просили Пилата, щоб перебити їхні голінки і зняти їх. |
|
32
|
32
|
| придоша же Uбо воини. и пьрвUмU пребиша голэни. и дрUгUUмU распzтUUмU съ нимь. | Отже, прийшли воїни і в першого перебили голінки, і в другого, розіп’ятого з Ним. |
|
33
|
33
|
| къ Ісо7µ же пришьдъше. яко видэша ѥго Uмьрша. не пребиша ѥмU голэнию. | А коли, підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, то не перебили в Нього голінок. |
|
34
|
34
|
| нъ ѥдинъ t воинъ. копиѥмь ребра ѥго прободе. и изиде абиѥ кръвь и вода. | Але один з воїнів списом проколов Йому ребра, і відразу витекли кров і вода. |
|
35
|
35
|
| и видэвыи. съвэдэтельствова. и истиньно ѥсть съвэдэтельство ѥго. и тъ вэсть яко истинU гlѥть. да и вы вэрU имете. | І той, що бачив, засвідчив, — і свідчення його правдиве. Він знає, що говорить правду, щоб ви повірили. |
|
36
|
36
|
| быша бо си. да писаниѥ съвьршитьсz. кость не съкрUшітьсz t него. | Бо це сталося, щоб справдилося Писання: кість не розломиться в Нього. |
|
37
|
37
|
| и пакы дрUгоѥ писаниѥ гlть. възьрzть на нь ѥго же прободоша. | Також і в іншому місці Писання говориться: будуть дивитися на Того, Якого прокололи. |
|
38
|
38
|
| Въ оно времz. молисz пилатU иосифъ. иже бэ t аримаfиа. Uченикъ сы I©въ. потаенъ же за страхъ иUдеискъ. да възьметь тэло I©во. и повелэ пилатъ. приде же Uбо и възzтъ тэло I©во. | Після цього Йосиф з Аримафеї, ученик Ісуса, але таємний — з остраху перед юдеями, просив Пилата, щоб зняти тіло Ісуса; і Пилат дозволив. Він пішов і зняв тіло Ісуса. |
|
39
|
39
|
| приде же и никодимъ. пришьдыи къ I©ви нощию преже. несы съмэшеньѥ. змvрьно и алоино. яко литръ сто. | Прийшов також і Никодим, який приходив раніше до Ісуса вночі, і приніс суміш смирни та алое, близько сотні літрів. |
|
40
|
40
|
| възzста же тэло I©во. и обиста ѥ понявами. съ въ вонями. яко же обычаи ѥсть иUдеомъ. погрэбати. | Отже, вони взяли тіло Ісуса і обгорнули пеленами з пахощами, як за звичаєм поховання в юдеїв. |
|
41
|
41
|
| бэ же на мэстэ. идеже ѥго распzша. оградъ. и въ оградэ гробъ новъ. въ нѥмь же николи же. никто же не положенъ бэ. | На тому місці, де Його розіп’яли, був сад, і в саду новий гріб, в якому ще ніхто ніколи не був покладений. |
|
42
|
42
|
| тU Uбо. пzтъка дэлz иUдеиска. яко близь бzше гробъ. положиста I©а. | Там і поклали Ісуса ради п’ятниці юдейської, тому що гріб був близько. |
|
Глава 20
|
Глава 20
|
|
1
|
1
|
| Въ ѥдинU сUботъ. мариа магдалыни. прииде заUтра еще сUщи тьмэ на гробъ. и видэ камень възzтъ t гроба. | У перший же день після суботи Марія Магдалина приходить до гробу вранці, коли було ще темно, і бачить, що камінь відвалений від гробу. |
|
2
|
2
|
| тече же и прииде къ симонU петрU. и къ дрUгUUмU UченикU ѥго же люблzаше iс7ъ. и гlа има възzша Gа t гроба. и не вэмь къде и положиша. | Отже, біжить і приходить до Симона-Петра та до іншого ученика, якого любив Ісус, і каже їм: узяли Господа з гробу і не знаємо, де поклали Його. |
|
3
|
3
|
| изиде же петръ. и дрUгыи Uченикъ идэасте къ гробу. | Негайно ж вийшли Петро та інший ученик і пішли до гробу. |
|
4
|
4
|
| течаасте же оба въкупэ и другыи ученикъ тече скорэѥ петра. и прииде прэже къ гробU. | Вони бігли обидва разом; але інший ученик біг швидше за Петра і прибув до гробу перший. |
|
5
|
5
|
| и приникъ видэ ризы ѥдины лежаща. обаче нъ не въниде. | І, нахилившись, побачив, що лежать пелени; але не ввійшов. |
|
6
|
6
|
| приде же еc симонъ петръ въ слэдъ ѥГо и въниде прежде въ гробъ. и видэ ризы еg ѥдины лежащz. | Слідом за ним прийшов Симон-Петро, і ввійшов у гріб, і побачив одні лиш пелени, що лежали; |
|
7
|
7
|
| и UбрUсъ иже бэ на главэ ѥго. не съ ризами лежащь. нъ особь съвитъ на ѥдиномь мэстэ. | а хустина, яка була на голові Його, лежала згорнена не з пеленами, а осторонь, на іншому місці. |
|
8
|
8
|
| тъгда въниде и дрUгыи Uченикъ. пришедыи прежде къ гробU и видэ и вэрова. | Тоді ввійшов і інший ученик, що раніше прийшов до гробу, і побачив, і увірував. |
|
9
|
9
|
| не Uбо вэдzахU кънигы. zко подобаѥть ѥмU t мьртвыихъ въскрьснUти. | Бо вони ще не знали Писання, що Йому належало воскреснути з мертвих. |
|
10
|
10
|
| идоста же гlюще къ себэ Uченика. | Тоді ученики знову повернулися до себе. |
|
11
|
11
|
| Мария же стояаше у гроба вънэ плачѫщи сz. якоже плакааше сz приниче въ гробъ | Марія стояла зовні біля гробу і плакала; і, коли плакала, нахилилася до гробу, |
|
12
|
12
|
| и видэ дъва ангела въ бэлахъ сэдzща ѥдиного у главы и ѥдиного у ногу идеже бэ лежало тэло исусово. | і бачить двох ангелів у білому, що сиділи — один в головах, а другий в ногах, де лежало тіло Ісусове. |
|
13
|
13
|
| и глаголасте ѥи она: жено чьто плачеши сz; глагола има: яко възzшz господа моѥго и не вэмь къде положишz и. | І вони кажуть їй: жоно, чого плачеш? Говорить їм: взяли Господа мого, і не знаю, де поклали Його. |
|
14
|
14
|
| и си рекъши обрати сz вьспzть и видэ исуса стоѩща и не вэдэаше яко исусъ ѥсть. | Сказавши це, обернулася назад і побачила Ісуса, Який стояв, але не впізнала, що це Ісус. |
|
15
|
15
|
| глагола ѥи исусъ: жено чьто плачеши сz; кого ищеши; она же мьнzщи яко врьтоградарь ѥсть глагола ѥму: господи аще ты и ѥси възzлъ повэждь мънэ къде и ѥси положилъ. и азъ вьзьмѫ и. | Говорить їй Ісус: жоно, чого плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: господарю, якщо ти забрав Його, скажи мені, де ти поклав Його, і я візьму Його. |
|
16
|
16
|
| глагола ѥи исусъ: мариѥ. обращьши же сz она глагола ѥму: раввуни ѥже нарицаѥть сz учителю. | Ісус говорить їй: Маріє! Вона, обернувшись, каже Йому: Раввуні! Що означає: Учителю! |
|
17
|
17
|
| глагола ѥи исусъ: не прикасаи сz мънэ. не у бо възидохъ къ отьцу моѥму. иди же къ братии моѥи и рьци имъ въсхождѫ къ отьцу моѥму и отьцу вашему и богу моѥму и богу вашѥму. | Ісус говорить їй: не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Мого; а йди до братів Моїх і скажи їм: іду до Отця Мого і Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого. |
|
18
|
18
|
| приде мария магдалыни повэдаѭщи ученикомъ яко видэ господа и си рече ѥи. | Марія Магдалина прийшла і сповістила ученикам, що бачила Господа і що Він це сказав їй. |
|
19
|
19
|
| Сѫщу же поздэ въ тъ дьнь въ ѥдиныи сѫботы и двьрьмъ затворенамъ идеже бэахѫ ученици ѥго събьрани за страхъ иудеискъ. приде исусъ и ста по срэдэ ихъ и глагола имъ: миръ вамъ. | Того ж першого дня після суботи, ввечері, коли двері дому, де зібралися ученики Його, були замкнені з остраху перед юдеями, прийшов Ісус і став посередині, і каже їм: мир вам! |
|
20
|
20
|
| и си рекъ показа имъ рѫцэ и ребра своя. въздрадовашz же сz ученици видэвъше господа. | Сказавши це, Він показав їм руки, і ноги, і ребра Свої. Ученики зраділи, побачивши Господа. |
|
21
|
21
|
| рече имъ исусъ пакы: миръ вамъ. якоже посъла мz отьць и азъ посылаѭ вы. | Ісус же сказав їм вдруге: мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас. |
|
22
|
22
|
| и се рекъ дунѫ и глагола имъ: приимэте духъ свzтыи. | Сказавши це, Він дихнув і говорить їм: прийміть Духа Святого. |
|
23
|
23
|
| имъже отьпустите грэхы отъпустzть сz имъ и имъже дрьжите дрьжzть сz имъ. | Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите, залишаться. |
|
24
|
24
|
| fома же ѥдинъ отъ обою на десzте нарицаѥмыи близньць не бэ ту съ ними ѥгда приде исусъ. | Фома ж, один з дванадцятьох, який звався Близнюком, не був тут з ними, коли приходив Ісус. |
|
25
|
25
|
| глаголаахѫ же ѥму друзии ученици: видэхомъ господа. онъ же рече имъ: аще не виждѫ на рѫку ѥго язвы гвоздиныѩ и въложѫ прьста моѥго въ язвѫ гвоздинѫѭ и въложѫ рѫкы моѥѩ въ ребра ѥго не имѫ вэры. | Інші ученики сказали йому: ми бачили Господа. Він же сказав їм: якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю. |
|
26
|
26
|
| и по осми дьнъ пакы бэахѫ вънѫтрь ученици ѥго и fома съ ними. приде исусъ двьрьмъ затворенамъ и ста по срэдэ и глагола имъ: миръ вамъ. | Через вісім днів ученики Його знову були в домі, й Фома з ними. Прийшов Ісус, коли двері були замкнені, став посеред них і сказав: мир вам! |
|
27
|
27
|
| потомь глагола fомэ: принеси прьстъ твои сэмо и виждь рѫцэ мои. и принеси рѫкѫ твоѭ и въложи въ ребра моя. и не бѫди невэрьнъ нъ вэрьнъ. | Потім говорить Фомі: дай палець твій сюди і подивись на руки Мої; подай руку твою і вклади в ребра Мої, і не будь невірним, але вірним. |
|
28
|
28
|
| и отъвэща fома и рече ѥму: господь мои и богъ мои. | Фома у відповідь сказав Йому: Господь мій і Бог мій! |
|
29
|
29
|
| глагола ѥму исусъ яко видэвъ мz вэрова. блажени не видэвъшеи и вэровавъше. | Ісус говорить йому: ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили й увірували. |
|
30
|
30
|
| мънога же и ина знамения сътвори исусъ прэдь ученикы своими яже не сѫть писана въ кънигахъ сихъ. | Багато інших чудес сотворив Ісус перед учениками Своїми, про які не написано в цій книзі. |
|
31
|
31
|
| си же писана бышz да вэрѫ имете яко исусъ ѥсть христосъ сынъ божии. и да вэруѭще живота вэчьнааго имате въ имz ѥго. | Це ж написано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в ім’я Його. |
|
Глава 21
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
| По семь яви сz пакы исусъ Uченикомъ своимъ въставъ отъ мрьтвыихъ на мори тивериадьстэемь. яви же сz тако. | Після того знову явився Ісус ученикам Своїм по воскресінні з мертвих біля моря Тиверіадського. Явився ж так: |
|
2
|
2
|
| бэахѫ въкUпэ симонъ петръ и fома нарицаѥмыи близньць и наfанаилъ иже бэ отъ кана галилеискыѩ и сына зеведеова и ина отъ Uченикъ ѥго дъва. | були разом Симон-Петро, і Фома, званий Близнюком, і Нафанаїл з Кани галилейської, і сини Зеведеєві, і двоє інших з учеників Його. |
|
3
|
3
|
| глагола имъ симонъ петръ: идѫ рыбъ ловитъ. глаголашz ѥмU: идемъ и мы съ тобоѭ. и изидошz и въсэдошz въ корабль абиѥ. и въ тѫ нощь не ѩшz ни чьсо же. | Симон-Петро говорить їм: йду ловити рибу. Кажуть йому: йдемо і ми з тобою! Пішли і відразу ввійшли в човен, і не впіймали в ту ніч нічого. |
|
4
|
4
|
| UтрU же абиѥ бывъшU ста исусъ при брэзэ. не познашz же Uчеиици яко исусъ ѥсть. | А коли вже настав ранок, Ісус стояв на березі; але ученики не впізнали, що це Ісус. |
|
5
|
5
|
| глагола же имъ исусъ: дэти еда чьто сънэдьно имате; отъвэщашz ѥмU: ни. | Ісус говорить їм: діти, чи є у вас яка їжа? Вони відповіли: ні. |
|
6
|
6
|
| онъ же рече имъ: въврьзэте о деснѫѭ странѫ корабля мрэжѫ и обрzщете. въврьгошz же и кътомU не можаахѫ привлэщи ѥѩ отъ мъножьства рыбъ. | Він же сказав їм: закиньте сіті з правого боку човна і впіймаєте. Вони закинули, і вже не могли витягти через велику кількість риби. |
|
7
|
7
|
| глагола же ученикъ ѥгоже любляаше исусъ петрови: господь ѥсть. симонъ же петръ слышавъ zко Gь ѥсть. срачицею препоzсасz. бэ бо нагъ. и въвьржесz въ море. | Тоді ученик, якого любив Ісус, говорить Петрові: це Господь. Симон же Петро, почувши, що це Господь, оперезався одягом, бо він був нагий, і кинувся в море. |
|
8
|
8
|
| а дрUзии Uченици кораблицемь приидоша. не бэша бо далече t землz. нъ zко двэ сътэ лакътъ влекUще мрэжю рыбъ. | А інші ученики припливли човном, бо недалеко були від землі, ліктів близько двохсот, і тягли сіть з рибою. |
|
9
|
9
|
| zко же излэзоша на землю. видэша огнь лежащь. и рыбU на нѥмь лежащю. и хлэбъ. | А коли вийшли на землю, бачать розкладене вогнище, і рибу, що на ньому лежала, і хліб. |
|
10
|
10
|
| гlа имъ iс7ъ. принесэте t рыбъ zже zсте нынэ. | Ісус говорить їм: принесіть тієї риби, яку ви тепер упіймали. |
|
11
|
11
|
| и вълэзъ же симонъ петръ. извлече мрэжю на землю пълну великыихъ рыбъ. съто. пzть десzтъ. и три. и толикU сUщю не протържесz мрэжz. | Симон-Петро пішов і витяг на землю сіть, повну великих рибин — сто п’ятдесят три; і від такої кількости риби не прорвалася сіть. |
|
12
|
12
|
| гlа имъ iс7ъ. придэте обэдUите. и никто же t Uченикъ ѥго. не съмzаше въпрашати ѥго. ты къто ѥси вэдUще zко Gь ѥсть. | Ісус говорить їм: ідіть обідайте. Ніхто ж з учеників не посмів запитати Його: хто Ти? Бо знали, що це Господь. |
|
13
|
13
|
| приде же iс7ъ и приzтъ хлэбъ. и дасть имъ. и рыбU такожде. | Ісус підходить, бере хліб і дає їм, також і рибу. |
|
14
|
14
|
| се Uже третиѥѥ zвисz iс7ъ Uченикомъ своимъ. въставъ t мьртвыихъ. | Це вже втретє явився Ісус ученикам Своїм по воскресінні Своєму з мертвих. |
|
15
|
15
|
| гlа симонU петрU. симоне ионинъ любиши ли мz паче сихъ. и гlа ѥмU ѥи Gи. ты вэси яко люблю тz. гlа ѥмU паси агньца моя. | Коли ж вони обідали, Ісус каже Симону-Петрові: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене більше, ніж вони? Петро каже Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси ягнят Моїх. |
|
16
|
16
|
| гlа ѥмU пакы въторицею. симоне ионинъ любиши ли мz. гlа ѥмU еи Gи ты вэси яко люблю тz. гlа ѥмU паси овьцz моя. | Ще говорить йому вдруге: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро говорить Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої. |
|
17
|
17
|
| гlа ѥмѫ третиицею. симоне ионинъ любиши ли мz. съжzли же си петръ яко рече ѥмU третиѥѥ любиши ли мz. гlа ѥмU Gи вьсе ты вэси ты съвэси яко люблю тz. гlа ѥмU паси овьца моя. | Говорить йому втретє: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро засмутився, що втретє спитав його: чи любиш ти Мене? І сказав Йому: Господи! Ти все знаєш: Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої. |
|
18
|
18
|
| аминъ аминъ гlю тебэ. ѥгда бэ Uнъ поясаашесz. и хождааше идеже хотzаше. ѥгда же състарэѥшисz въздежеши рUцэ твои. инъ тz пояшеть и ведеть ямо же не хощеши. | Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; коли ж постарієш, то простягнеш руки твої й інший підпереже тебе і поведе, куди не хочеш. |
|
19
|
19
|
| се же рече клеплz. коѥю съмьртию прославить б7а. и се рекъ гlа емU иди по мънэ. | Це Він сказав, щоб зрозуміли, якою смертю Петро прославить Бога. І, сказавши це, говорить йому: йди за Мною. |
|
20
|
20
|
| обращь же сz петръ видэ Uченика. ѥго же люблzше iс7ъ идUща въ слэдъ. иже и възлеже на вечери на пьрси ѥго. и рече Gи къто ѥсть прэдаяи тz. | Петро ж, обернувшись, бачить, що йде за ним ученик, якого любив Ісус і який на вечері, припавши до грудей Його, сказав: Господи, хто видасть Тебе? |
|
21
|
21
|
| сего видэвъ петръ гlа iс7U Gи а сь что. | Побачивши його, Петро говорить Ісусові: Господи, а він що? |
|
22
|
22
|
| гlа ѥмU iс7ъ. аще хочю да тъ прэбываѥть донъдеже придU чьто ѥ тебэ. ты по мънэ грzди. | Ісус говорить йому: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною. |
|
23
|
23
|
| изиде же слово то въ братию. яко Uченикъ тъ не Uмьреть. не рече же ѥмѫ I©ъ яко не Uмьреть. нъ аще хощю да тъ прэбываѥть. донъдеже придU чьто ѥ тебе. | І рознеслося це слово поміж браттями, що ученик той не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? |
|
24
|
24
|
| сь ѥсть Uченикъ съвэдэтельствUяи о сихъ. иже и написа си. и вэмь яко истиньно ѥсть съвэдэтельство ѥго. | Це той ученик, що свідчить про це і написав це; і знаємо, що правдиве свідчення його. |
|
25
|
25
|
| сUть же ина мънога яже сътвори iс7ъ. яже аще по ѥдиномU писана бывають. ни самомU мьнµ вьсемU мирU. въмэстити пишемыихъ сихъ книгъ амiнъ. | Багато й іншого сотворив Ісус; але, коли б написати про те докладно, то, думаю, і сам світ не вмістив би написаних книг. Амінь. |
Зміст ▼
