|
Євангеліє від Іоана
|
Євангеліє від Іоана
|
|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог. | Искони бэ слово. и слово бэ отъ бога. и богъ бэ слово. |
|
2
|
2
|
| Воно було споконвіку в Бога. | се бэ искони у бога. |
|
3
|
3
|
| Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталося, що сталося. | вься тэмъ бышz и без нѥго ни чьто же не бысть ѥже бысть. |
|
4
|
4
|
| У Ньому було життя, і життя було світлом людям. | въ томь животъ бэ и животъ бэ свэть чловэкомъ. |
|
5
|
5
|
| І світло в темряві світить, і темрява не огорнула його. | и свэтъ въ тьмэ свьтить сz и тьма ѥго не обьѩтъ. |
|
6
|
6
|
| Був чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Іоан. | Бысть чловэкъ посъланъ отъ бога имz ѥму иоанъ. |
|
7
|
7
|
| Він прийшов для свідчення, щоб свідчити про Світло, щоб усі увірували через нього. | тъ приде въ съвэдэтельство да съвэдэтельствуѥть о свэтэ да вьси вэру имѫть имь. |
|
8
|
8
|
| Він не був світлом, але був посланий, щоб свідчити про Світло. | не бэ тъ свэтъ нъ да съвэдэтельствуѥть о свэтэ. |
|
9
|
9
|
| Було Світло істинне, що освітлює кожну людину, яка приходить у світ. | бэ свэть истиньныи иже просвэщаѥть вьсякого чловэка грzдѫща въ миръ. |
|
10
|
10
|
| У світі був, і світ через Нього постав, і світ Його не пізнав. | въ мирэ бэ и миръ тэмь бысть и миръ ѥго не позна. |
|
11
|
11
|
| До своїх прийшов, і свої Його не прийняли. | въ своѩ приде и свои ѥго не приѩшz. |
|
12
|
12
|
| А тим, які прийняли Його, що вірують в ім’я Його, дав силу дітьми Божими бути, | ѥлико же ихъ приѩтъ и дасть имъ область чzдомъ божиѥмъ быти вэруѭщемъ въ имz ѥго. |
|
13
|
13
|
| які не від крови, не від похоті плотської, не від хотіння чоловічого, а від Бога народилися. | иже не отъ кръвии ни отъ похоти плътьскы ни отъ похоти мѫжьскы нъ отъ бога родишz сz. |
|
14
|
14
|
| І Слово стало плоттю, і вселилося між нами, повне благодаті й істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця. | и слово плъть бысть и въсели сz въ ны и видэхомъ славѫ ѥго славѫ яко ѥдиночzдааго отъ отьца исплънь благодати и истины. |
|
15
|
15
|
| Іоан свідчить про Нього і голосно каже: це Той, про Кого я говорив; Той, Хто йде за мною, став попереду мене, бо раніше від мене був. | иоанъ съвэдэтельствова о нѥмь и възъва глаголѩ: сь бэ ѥгоже рэхъ грzдыи по мънэ прэдъ мъноѭ бысть яко прьвэи мене бэ. |
|
16
|
16
|
| І від повноти Його ми всі прийняли і благодать на благодать, | и отъ исплънения ѥго мы вьси приѩхомъ благодать въз благодать. |
|
17
|
17
|
| бо закон був даний через Мойсея; а благодать і істина через Ісуса Христа сталися. | яко законъ моµѶсеомь данъ бысть. благодать и истина исусъ христъмь бысть. |
|
18
|
18
|
| Бога ніхто не бачив ніколи; Єдинородний Син, Який у лоні Отця, Він явив. | Бога ни къто же ни къде же не видэ. ѥдиночzдыи сынъ сыи въ лонэ отьчи тъ исповэда. |
|
19
|
19
|
| І ось свідчення Іоана, коли юдеї послали з Єрусалима священиків і левитів спитати його: хто ти є? | и се ѥсть съвэдэтельство иоаново ѥгда послашz иудеи отъ иерусалима иереѩ и левиты да въпросzть и: ты къто ѥси; |
|
20
|
20
|
| Він визнав, і не зрікся, і визнав, що: я — не Христос. | и не отъврьже сz. и исповэда яко нэсмь азъ христосъ. |
|
21
|
21
|
| І запитали його: то хто ж ти? Чи не Ілля? Він сказав: ні. Ти пророк? Він відповів: ні. | и въпросишz и: чьто убо; илия ли ѥси ты; и глагола: нэсмь. пророкъ ли ѥси ты; и отъвэща: ни. |
|
22
|
22
|
| Тоді сказали йому: хто ж ти такий? Щоб нам відповідь дати тим, що послали нас; що ти скажеш про самого себе? | рэшz же ѥму: къто ѥси; да отъвэтъ дамъ посълавшиимъ ны. чьто глаголѥши о тебэ самомь; |
|
23
|
23
|
| Він сказав: я глас вопіющого в пустелі; приготуйте путь Господеві, як сказав Ісая пророк. | рече: азъ гласъ въпиѭщааго въ пустыни. исправите пѫть господьнь якоже рече исаия пророкъ. |
|
24
|
24
|
| А посланці були від фарисеїв. | и посълании бэахѫ отъ фарисеи |
|
25
|
25
|
| І вони запитали його і сказали йому: що ж ти хрестиш, якщо ти не є Христос, ні Ілля, ні пророк? | и въпросишz и и рэшz ѥму: чьто убо крьщаѥши аще ты нэси христосъ ни илия ни пророкъ; |
|
26
|
26
|
| Іоан сказав їм у відповідь: я хрещу водою; але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте; | отъвэща имъ иоанъ глаголѩ: азь крьщаѭ въ водэ. по срэдэ же васъ стоить ѥгоже вы не вэсте. |
|
27
|
27
|
| Він гряде за мною, але переді мною був; я недостойний розв’язати ремінь взуття Його. | тъ ѥсть грzдыи по мънэ иже прьвэи мене бэ. ѥмуже нэсмь достоинъ да отърэшѫ ремень сапогу ѥго. |
|
28
|
28
|
| Це сталося у Вифаварі по той бік Йордану, де хрестив Іоан. | си въ виfаварэ бышz об онъ полъ иордана идеже бэ иоанъ крьстz. |
|
29
|
29
|
| Наступного дня бачить Іоан Ісуса, Який іде до нього, і говорить: ось Агнець Божий, Який бере на себе гріхи світу. | Въ оно вреұ. видэ iw7нъ iс7а грzдUща къ собэ. и гlа. се агньць б9ии. въземляи грэхы всего мира. |
|
30
|
30
|
| Це Той, про Якого я сказав: за мною гряде Муж, Який переді мною був, бо Він був раніше від мене. | сь ѥсть о нѥмь же азъ рекохъ. по мнэ идеть мUжь иже предъ мною быc яко пьрвэѥ мене бэ. |
|
31
|
31
|
| Я не знав Його; але прийшов хрестити водою для того, щоб Він явився Ізраїлеві. | и азъ не вэдzхъ ѥго. нъ да явитьсz иlеви. сего ради придохъ азъ въ водэ кр7стz. |
|
32
|
32
|
| І свідчив Іоан, кажучи: я бачив Духа, Який сходив з неба, мов голуб, і перебував на Ньому. | и съвэдэтельствова iw7нъ гlя. яко видэхъ д¦ъ съходzщь яко голUбь. съ неб7се. и пребыc на нѥмь. |
|
33
|
33
|
| Я не знав Його; але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: на Кому побачиш Духа, Який сходить і перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святим. | и азъ не видэхъ ѥго. нъ пославыи мz кр©титъ въ водэ. тъ мнэ рече. надъ нь же Uзриши д¦ъ съходzщь. и пребывающь на нѥмь. и азъ видэхъ. яко сь ѥсть кр©тzи д¦мь с™мь. |
|
34
|
34
|
| І я бачив і засвідчив, що Цей є Син Божий. | и съвэдэтельствовахъ. яко сь ѥсть сн7ъ б9ии. |
|
35
|
35
|
| Наступного дня знову стояв Іоан з двома з його учнів. | Въ утрэи же дьнь пакы стояаше иоанъ и отъ ученикъ ѥго дъва. |
|
36
|
36
|
| І, побачивши Ісуса, Який ішов, сказав: ось Агнець Божий. | и узьрэ исуса грzдѫща и глагола: сь агньць божии. |
|
37
|
37
|
| Почувши від нього ці слова, обидва учні пішли за Ісусом. | и слышасте и оба ученика глаголѭщь и по исусэ идосте. |
|
38
|
38
|
| Ісус же, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, говорить їм: чого ви шукаєте? Вони сказали Йому: Равві [що означає: Учителю]! Де Ти живеш? | обращь же сz исусъ и видэвъ я по себэ идѫща глагола има: чьсо ищета; она же рэсте ѥму: равви. ѥже глаголѥть сz съказаѥмо учителю. къде живеши; |
|
39
|
39
|
| Говорить їм: підіть і побачите. Вони пішли і побачили, де Він живе; і пробули у Нього той день, а було близько десятої години. | глагола има: придэта и видита. придосте же и видэсте къде живэаше. и прэбысте у нѥго дьнь тъ. година же бэ яко десzтая. |
|
40
|
40
|
| Одним з тих двох, які чули від Іоана про Ісуса і пішли за Ним, був Андрій, брат Симона-Петра. | бэ же андреа братъ симона петра ѥдинъ отъ обою слышавъшую отъ иоана и по нѥмь шьдъшую. |
|
41
|
41
|
| Він спочатку розшукав брата свого Симона і каже йому: ми знайшли Месію, що означає: Христос. | обрэте сь прэжде брата своѥго симона и глагола ѥму: обрэтохомъ месиѭ ѥже ѥсть съказаѥмо христосъ. |
|
42
|
42
|
| І привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, сказав: ти — Симон, син Іони; ти наречешся Кифа, що означає камінь [Петро]. | и приведе и къ исусови. възьрэвъ же на нь исусъ рече: ты ѥси симонъ сынъ ионинъ. ты наречеши сz кифа ѥже съказаѥть сz петръ. |
|
43
|
43
|
| Наступного дня Ісус захотів йти до Галилеї; і знаходить Филипа, і каже йому: йди за Мною. | въ Uтрэи же въхотэ I© изити въ галилею. и wбрэте филипа и гlа ѥмU. иди по мнэ. |
|
44
|
44
|
| Филип же був з Вифсаїди, з одного міста з Андрієм і Петром. | бэ же филипъ t виfьсаиды града. андреова и петрова. |
|
45
|
45
|
| Филип знаходить Нафанаїла і каже йому: ми знайшли Того, про Якого писали Мойсей у законі і пророки, Ісуса, сина Йосифа, з Назарета. | обрэте филипъ нафанаила. и гlа ѥмU. ѥго же писа мосии въ законэ и прbрци. обрэтохомъ I©а. сн7а иwсифова. иже t назареfа. |
|
46
|
46
|
| Але Нафанаїл сказав йому: чи може щось добре бути з Назарета? Филип говорить йому: піди і подивись. | гlа ѥмU наfанаилъ. t назареfа можеть ли что добро быти. гlа ѥмU филипъ. приди и вижь. |
|
47
|
47
|
| Ісус, побачивши Нафанаїла, який ішов до Нього, говорить про нього: ось воістину ізраїльтянин, у якому нема лукавства. | видэвъ же I© наfанаила. идUща къ собэ. гlа ѥму се въистинU иlитэнинъ. въ нѥмь же льсти нэc. |
|
48
|
48
|
| Нафанаїл говорить Йому: звідки Ти мене знаєш? Ісус відповів йому: перше ніж покликав тебе Филип, Я бачив тебе під смоковницею. | гlа ѥмU наfанаилъ. како мz знаѥши. tвэща I© и рече ѥмU. преже даже не въгласи тебе филипъ сUща подъ смоковию видэхъ тz. |
|
49
|
49
|
| Нафанаїл відповів Йому: Учителю! Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлів. | tвэща нафанаилъ и гlа ѥмU. равви ты ѥси сн7ъ б9ии. ѥси цrь изlѥвъ. |
|
50
|
50
|
| Ісус сказав йому у відповідь: через те, що Я сказав тобі, що бачив тебе під смоковницею, ти віруєш; більше цього побачиш. | tвэща I© и ре? ѥмU. занѥ рэхъ ти. яко видэхъ тz подъ смоковию. вэрUѥши и больша сихъ Uзьриши. |
|
51
|
51
|
| І говорить йому: істинно, істинно кажу вам: віднині побачите небо відкрите і ангелів Божих, які піднімаються і спускаються над Сином Людським. | и гlа ѥмU. амн7ъ амн7ъ гlю вамъ. tселэ Uзрите нб7о tвьrто. и анGлы б9ия въсходzща и съходzща надъ сн7а члв7чьскаагw. |
|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| На третій день було весілля в Кані галилейській, і Мати Ісусова була там. | И въ третии дьнь бракъ бысть въ кана галилеисцэ и бэ ту мати исусова. |
|
2
|
2
|
| Був також запрошений на весілля Ісус з учениками Його. | зъванъ же бысть исусъ и ученици ѥго на бракъ. |
|
3
|
3
|
| Коли не вистачило вина, Мати Ісуса каже Йому: вина не мають. | и не доставъшу вину глагола мати исусова къ нѥму: вина ие имѫть. |
|
4
|
4
|
| Ісус говорить Їй: що Мені і Тобі, Жоно? Ще не прийшов час Мій. | глагола ѥи исусъ: чьто ѥсть мънэ и тебэ жено; не у приде година моя. |
|
5
|
5
|
| Мати Його говорить слугам: що скаже Він вам, те зробіть. | глагола мати ѥго слугамъ: ѥже аще глаголѥть вамъ сътворите. |
|
6
|
6
|
| Було ж тут шість кам’яних водоносів, що стояли за звичаєм для очищення юдейського, кожен вміщав по дві чи по три міри. | бэ же ту водоносъ камzнъ шесть лежzщь по очищенню иудеиску въмэстzщь по дъвэма ли по трьмъ мэрамъ. |
|
7
|
7
|
| Ісус говорить їм: наповніть посудини водою. І наповнили їх до верху. | глагола имъ исусъ: напълннте водоносы воды и наплънишz ѩ до врьха. |
|
8
|
8
|
| І говорить їм: тепер зачерпніть і несіть до розпорядника весілля. І понесли. | и глагола имъ: почрьпэте нынэ и принесэте архитриклинови. они же принесошz. |
|
9
|
9
|
| Коли ж розпорядник покуштував воду, що стала вином [а він не знав, звідки це вино, знали ж тільки слуги, які набирали воду], тоді розпорядник кличе жениха | якоже въкуси архитриклинъ вина бывъшааго отъ воды и не вэдэаше отъкѫду ѥсть а слугы вэдэахѫ почрьпъшеи водѫ. възгласи жениха архитриклинъ. |
|
10
|
10
|
| і говорить йому: кожна людина спочатку добре вино подає, а коли нап’ються, тоді гірше; а ти добре вино зберіг аж досі. | и глагола ѥму: вьсякъ чловэкъ прэжде доброѥ вино полагаѥть и ѥгда упиѭть сz тъгда хуждеѥ. ты же съблюде доброѥ вино доселэ. |
|
11
|
11
|
| Так поклав Ісус початок чудесам у Кані галилейській і явив славу Свою; і увірували в Нього ученики Його. | се сътвори знамениѥмъ начzтъкъ исусъ въ кана галилеисцэ и яви славѫ своѭ и вэровашz въ нь ученици ѥго. |
|
12
|
12
|
| Після цього прийшов Ісус до Капернаума, Сам і Мати Його, і брати Його, і ученики Його; і пробули там небагато днів. | По семь съниде исусъ въ каперънаумъ самъ и мати ѥго и братия ѥго и ученици ѥго и ту не мъногы дьнн прэбысть. |
|
13
|
13
|
| Наближалася Пасха юдейська, і Ісус прийшов до Єрусалима. | и близъ бэ пасха иудеиска. и възиде исусъ въ иерусалимъ |
|
14
|
14
|
| І знайшов, що в храмі продавали волів, овець і голубів, і сиділи міняльники грошей. | и обрэте въ црькъви продаѭщzѩ волы и овьцz и голѫби и пэнzжьникы сэдzщz. |
|
15
|
15
|
| І, зробивши бич з вірьовок, вигнав з храму всіх, овець і волів; і розсипав гроші міняльників, а столи їхні поперекидав. | и сътвори бичь отъ врьвии и изгъна вьсz ис црькъве овьцz и волы и тържьникомъ расыпа пэнzзz и дъскы опрьврьже. |
|
16
|
16
|
| І сказав продавцям голубів: візьміть це звідси і не робіть дому Отця Мого домом торгівлі. | и продаѭщиимъ голѫби рече: възмэте си отъсѭду. не творите дому отьца моѥго дому купльнааго. |
|
17
|
17
|
| При цьому ученики Його згадали, що написано: ревність до дому Твого з’їдає Мене. | помzнѫшz же ученици ѥго яко написано ѥсть: жалость дому твоѥго сънэсть мz. |
|
18
|
18
|
| На це юдеї сказали Йому: яке знамення покажеш нам, що маєш владу так чинити? | отъвэщашz же иудеи и рекошz ѥму: коѥ знамениѥ являѥши намъ яко си твориши; |
|
19
|
19
|
| Ісус сказав їм у відповідь: зруйнуйте храм цей, і Я за три дні поставлю його. | отъвэща исусъ и рече имъ: разорите црькъвь сиѭ и трьми дьньми въздвигнѫ ѭ. |
|
20
|
20
|
| На це сказали юдеї: сорок шість років будувався храм цей, а Ти за три дні поставиш його? | рэшz же иудеи: четырьми десzты и шестиѭ лэтъ съзъдана бысть црькы си. а ты ли трьми дьньми въздвигнеши ѭ; |
|
21
|
21
|
| Він же говорив про храм тіла Свого. | онъ же глаголааше о црькъви тэла своѥго. |
|
22
|
22
|
| Коли ж Він воскрес з мертвих, то згадали ученики Його, що Він казав їм це, і повірили Писанню і слову, яке сказав Ісус. | ѥгда же въста отъ мрьтвыихъ помzнѫшz ученици ѥго яко се глаголааше. и вэрѫ ѩшz кънигамъ и словеси ѥже рече исусъ. |
|
23
|
23
|
| І коли Він був у Єрусалимі на святі Пасхи, багато хто увірував в ім’я Його, побачивши чудеса, які Він творив. | ѥгда же бэ въ иерусалимэхъ въ пасхѫ въ праздьникъ мънози вэровашz въ имz ѥго видzще знамения ѥго яже творэаше. |
|
24
|
24
|
| Але Сам Ісус не ввіряв Себе їм, бо знав усіх; | самъ же исусъ не въдаяше себе въ вэрѫ ихъ имьже самъ вэдэаше вьсz. |
|
25
|
25
|
| і не треба було Йому, щоб хтось засвідчив про людину, бо Сам знав, що було в людині. | и яко не трэбовааше да къто съвэдэтельствуэть о чловэцэ. самъ во вэдэаше чьто бэаше въ чловэцэ. |
|
Глава 3
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| Був же чоловік з фарисеїв на ім’я Никодим, начальник юдейський. | Бэ же чловэкъ ѥтеръ отъ фарисеи. имz ѥму никодимъ. кънzзь иудеискъ. |
|
2
|
2
|
| Він уночі прийшов до Ісуса і сказав Йому: Учителю, ми знаємо, що Ти Учитель, Який прийшов від Бога; бо ніхто не може таких чудес творити, які Ти твориш, якби Бог не був з ним. | сь приде къ исусъви нощиѭ и рече ѥму: равви вэмь яко отъ бога ѥси пришьлъ учитель. ни къто же бо не можеть знамении сихъ творити яже ты твориши аще не бѫдеть богъ съ нимъ. |
|
3
|
3
|
| Ісус сказав йому у відповідь: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого. | отъвэщавъ исусъ рече ѥму: аминь аминь глаголѭ тебэ аще къто не родить сz съвыше не можеть вэдэти царьствия божия. |
|
4
|
4
|
| Никодим говорить Йому: як може людина народитися, будучи старою? Хіба вона може вдруге ввійти в утробу матері своєї і народитися? | глагола къ нѥму никодимъ: како можеть чловэкъ родити сz старъ сы; еда можеть въторицеѭ въ ѫтробѫ вълэзти матере своѥѩ и родити сz; |
|
5
|
5
|
| Ісус відповів: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти в Царство Боже. | отъвэща исусъ и рече ѥму: аминь аминь глаголѭ тебэ: аще къто не родить сz водоѭ и духъмь не можеть вънити въ царьство божиѥ. |
|
6
|
6
|
| Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух. | рожденоѥ бо отъ плъти плъть ѥсть и рожденоѥ отъ духа духъ ѥсть. |
|
7
|
7
|
| Не дивуйся тому, що Я сказав тобі; треба вам народитися звище. | не диви сz яко рэхъ ти подобаѥть вамъ родити сz съвыше. |
|
8
|
8
|
| Дух дише де хоче, і голос його чуєш, але не знаєш, звідки він приходить і куди йде: так буває з кожною людиною, народженою від Духа. | духъ идеже хощеть дышеть и гласъ ѥго слышиши нъ не вэси отъкѫду приходить и камо идеть. такъ ѥсть вьсякъ рожденыи отъ духа. |
|
9
|
9
|
| Никодим сказав Йому у відповідь: як це може бути? | отъвэща никодимъ и рече ѥму: како могѫть си быти; |
|
10
|
10
|
| Ісус відповів йому і сказав: ти — учитель Ізраїлів, і чи цього не знаєш? | отъвэща исусъ и рече ѥму: ты ѥси учитель израилевъ и сихъ ли не вэси; |
|
11
|
11
|
| Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили, а ви свідчення Нашого не приймаєте. | аминь аминь глаголѭ тебэ яко яже вэмь глаголемъ и ѥже видэхомъ съвэдэтельствуѥмъ и съвэдэтельства нашего не приѥмлѥте. |
|
12
|
12
|
| Якщо Я сказав вам про земне і ви не вірите, то як повірите, коли буду говорити вам про небесне? | аще земьная рэхъ вамъ и не вэруете. како аще рекѫ вамъ небесьная вэруѥте; |
|
13
|
13
|
| Ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто зійшов з небес, Син Людський, Сущий на небесах. | никто же възиде на небо. тъкмо съшьдыи съ нб7се. сн7ъ члbвчь сыи на нб7се. |
|
14
|
14
|
| І як Мойсей підніс змія в пустелі, так належить піднестися Синові Людському, | и яко же моиси възнесе. змию въ пUстыни. тако подобаѥть възнестисz сн7U члbвчскUмU. |
|
15
|
15
|
| щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне. | да всzкъ вэрUя въ нь не погыбьнеть. нъ имать животъ вэчьныи. |
|
16
|
16
|
| Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне. | тако бо възлюби мира. яко и сн7а своего иночадааго. далъ ѥсть въ миръ. да всzкъ вэрUяи въ нь не погыбнеть. нъ имать животъ вэчьныи. |
|
17
|
17
|
| Бо не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ спасся через Нього. | не посла бо бGъ сн7а своего въ миръ. да сUдить мирU нъ да сп7сть миръ. |
|
18
|
18
|
| Хто вірує в Нього, не буде осуджений, а хто не вірує, вже осуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого. | вэруѩи въ нь не бѫдеть осѫжденъ а не вэруѩи уже осѫжденъ ѥсть яко не вэрова въ имz ѥдиночzдааго сына божия. |
|
19
|
19
|
| Суд полягає в тому, що світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були лихі; | се же ѥсть сѫдъ яко свэтъ приде въ миръ. и възлюбишz чловэци паче тьмѫ неже свэтъ бэшz бо ихъ дэла зъла. |
|
20
|
20
|
| бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрилися діла його, бо вони злі. | вьсякъ бо дэлаѩ зълая ненавидить свэта и не приходить къ свэту да не обличать сz дэла ѥго яко зъла сѫть. |
|
21
|
21
|
| А хто чинить правду, йде до світ-ла, щоб відкрилися діла його, бо вони чинилися в Бозі. | а творzи истнинѫ грzдеть къ свъту да явzть сz дэла ѥго яко о бозэ сѫть съдэлана. |
|
22
|
22
|
| Після цього прийшов Ісус з учениками Своїми в Юдейську землю, і там жив з ними і хрестив. | По сихъ въниде исусъ и ученици ѥго въ иудеискѫѭ землѭ и ту живэаше съ ними и крьщааше. |
|
23
|
23
|
| Іоан же хрестив в Еноні, поблизу Салима, бо там було багато води; і приходили туди, і хрестилися, | бэ же иоанъ крьстz въ енонэ близъ салима яко воды мъногы бэахѫ ту. и прихождаахѫ и крьщаахѫ сz. |
|
24
|
24
|
| бо Іоан ще не був посаджений до в’язниці. | не у бо бэ въсажденъ въ тьмьницѫ иоанъ. |
|
25
|
25
|
| Тоді виникла суперечка учнів Іоанових з юдеями про очищення. | бысть же сътzзаниѥ отъ ученикъ иоановъ съ иудеи о очищении. |
|
26
|
26
|
| І прийшли до Іоана і сказали йому: учителю! Той, Який був з тобою по той бік Йордану, про Якого ти свідчив, ось Він хрестить, і всі йдуть до Нього. | и придошz къ иоану и рэшz ѥму: равви иже бэ съ тобоѭ об онъ полъ иордана ѥмуже ты съвэдэтельствова се тъ крьщаѥть и вьси грzдѫть къ нѥму. |
|
27
|
27
|
| Іоан сказав у відповідь: не може людина приймати на себе нічого, якщо не буде дано їй з неба. | отъвэща иоанъ и рече: не можеть чловэкъ приимати ни чьсо же аще не бѫдеть ѥму дано съ небесе. |
|
28
|
28
|
| Ви самі мені свідчите про те, що я сказав: я не Христос, але я посланий перед Ним. | вы сами мънэ съвэдэтельствовасте яко рэхъ нэсмь азъ христосъ нъ посъланъ ѥсмь прэдъ нимь. |
|
29
|
29
|
| Хто має наречену, той жених, а друг жениха, стоячи і слухаючи його, радістю радіє, чуючи голос жениха. Отже, ця радість моя сповнилася. | имэѩи невэстѫ женихъ ѥсть а другъ жениховъ стоѩ и послушаѩ ѥго радостиѭ радуѥть сz за гласъ жениховъ. си убо радость моя исплъни сz. |
|
30
|
30
|
| Йому належить рости, а мені умалятися. | оному подобаѥть расти а мънэ мьнити сz. |
|
31
|
31
|
| Хто приходить згори, Той над усіма є, хто від землі — земний є і по-земному говорить. Хто з неба йде, Той над усіма є. | грzдыи съвыше надъ вьсэми ѥсть. иже отъ землѩ отъ землѩ ѥсть. и отъ землѩ глаголѥть. грzдыи съ небесе надъ вьсэми ѥсть. |
|
32
|
32
|
| І що Він бачив і чув, про те й свідчить; і свідчення Його ніхто не приймає. | и ѥже видэ и слыша се съвэдэтельствуѥть и съвэдэтельства ѥго ни къто же приѥмлеть. |
|
33
|
33
|
| Хто прийняв Його свідчення, той ствердив, що Бог є істинний. | приимыи ѥго съвэдэтельство запэчатлэ яко богъ истиньнъ ѥсть. |
|
34
|
34
|
| Бо Той, Кого послав Бог, говорить слова Божі; бо без міри дає Бог Духа. | ѥгоже бо посъла богъ глаголы божиѩ глаголеть не въ мэрѫ бо богъ дасть духа. |
|
35
|
35
|
| Отець любить Сина і все дав у руки Йому. | отьць любить сына и вься дасть въ рѫцэ ѥго. |
|
36
|
36
|
| Хто вірує в Сина, має життя вічне, а хто не вірує в Сина, не побачить життя, але гнів Божий перебуває на ньому. | вэруѩи въ сына имать животъ вэчьныи. а иже не вэруѥть въ сына не узьрить живота. нъ гнэвъ божии прэбываѥть на нѥмь. |
|
Глава 4
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| Коли ж Ісус довідався про почуте фарисеями, що Ісус більше збирає учеників і хрестить, ніж Іоан, — | Егда же увэдэ господь яко услышашz фарисеи яко исусъ мъножаишz ученикы творить и крьщаѥть неже иоанъ. |
|
2
|
2
|
| хоч Ісус Сам не хрестив, а ученики Його, — | а исусъ самъ не крьщааше нъ ученици ѥго. |
|
3
|
3
|
| то залишив Юдею і знову пішов до Галилеї. | остави иудеѭ и иде пакы въ галилеѭ. |
|
4
|
4
|
| Належало ж Йому проходити через Самарію. | достояаше же ѥму проити сквозэ самариѭ. |
|
5
|
5
|
| Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сихар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу. | приде же исусъ въ градъ самарьскъ нарицаѥмыи сµхарь близъ вьси ѭже дасть ияковъ иосифу сыну своѥму. |
|
6
|
6
|
| Була там криниця Якова. Ісус, утомившись з дороги, сів біля криниці, а було близько шостої години. | бэ же тѫ кладzзь ияковль. I©ъ же трUжьсz t пUти. сэдzаше тако на кладzзи. и година бэ яко шестая. |
|
7
|
7
|
| Приходить жінка з Самарії набрати води. Ісус говорить їй: дай Мені напитися. | приде жена t самария. почретъ воды. и гlа ѥи I©ъ дажь ми воды. |
|
8
|
8
|
| Бо ученики Його пішли до міста, щоб купити їжі. | Uченици бо его tшьли бzахU въ градъ да брашьна кUпzть. |
|
9
|
9
|
| Жінка-самарянка каже Йому: як Ти, будучи юдеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже юдеї не знаються з самарянами. | гlа ѥмU жена самарzныни. како ты июдэи сы. t мене воды просиши. жены самарzнынz сUща. не прикасають бо сz самарzне июдэихъ. |
|
10
|
10
|
| Ісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитися, — то ти попросила б у Нього, і Він дав би тобі води живої. | и tвэща I©ъ и рече ѥи. аще бы видэла даръ б9ии. кто ѥсть гlzи ти дажь ми воды. ты бы просила U него. и далъ ти бы водU живU. |
|
11
|
11
|
| Говорить Йому жінка: Господи! Тобі і зачерпнути нема чим, а криниця глибока; звідки ж Ти маєш воду живу? | гlа ѥмU жена. Gи ни почьрпала имаши. стUденьць есть глUбокъ. tкUдU Uбо имаши водU живU. |
|
12
|
12
|
| Невже Ти більший за отця нашого Якова, який дав нам криницю оцю і сам з неї пив, і діти його, і худоба його? | ѥда ты болии ѥси оц7z нашего иякова. иже дасть намъ стUденьць сь. и тъ иж него пиѥть. и сн7ове ѥго. и скоти ѥго. |
|
13
|
13
|
| Ісус сказав їй у відповідь: всякий, хто п’є цю воду, знову буде спраглим. | tвэща и I©ъ и рече ѥи. вьсzкъ пияи t воды сея въждадаѥтьсz пакы. |
|
14
|
14
|
| А хто питиме воду, яку дам Я йому, той не буде спраглим повік; але вода, яку дам йому Я, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне. | а иже пиѥть воды юже азъ дамь ѥмU. не имать въждадатисz въ вэкы. нъ водU юже азъ дамь ѥмU бUдеть въ немь источьникъ воды. въскаплющяя воды вэчьныя. |
|
15
|
15
|
| Говорить Йому жінка: Господи, дай мені цієї води, щоб я не хотіла пити і не приходила сюди черпати. | гlа къ немU жена. Gи дажь ми сия воды да ни жажю ни прихожю сэмо почьрпатъ. |
|
16
|
16
|
| Ісус говорить їй: іди поклич чоловіка свого і приходь сюди. | гlа ѥи I©ъ иди призови мUжа своѥго и приди сэмо. |
|
17
|
17
|
| Жінка сказала Йому у відповідь: не маю я чоловіка. Говорить їй Ісус: правду сказала, що чоловіка не маєш, | tвэща жена и рече ѥмU не имамъ мUжz. гlа ѥи I©ъ. добрэ рече яко мUжz не имамь. |
|
18
|
18
|
| бо п’ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі; це ти правду сказала. | пzть мUжь имэла ѥси. нынэ ѥго же имаши нэсть ти мUжь. се выистинU рече. |
|
19
|
19
|
| Жінка говорить Йому: Господи, бачу, що Ти пророк. | гlа ѥмU жена. Gи вижю яко прbркъ ѥси ты. |
|
20
|
20
|
| Батьки наші поклонялися на цій горі, а ви говорите, що місце, де належить поклонятися, знаходиться в Єрусалимі. | оц7и наши въ горэ сеи поклонишасz. и вы гlете. яко въ иеrлмэ ѥсть мэсто. иде же кланzтисz подобаѥть. |
|
21
|
21
|
| Ісус говорить їй: жінко, повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві, і не на цій горі, і не в Єрусалимі. | гlа ѥи I©ъ. жено вэрU ими ми. яко грzдеть година. ѥгда бUдеть ни въ горэ сеи. ни въ иѥrлмэхъ поклонитисz оц7ю. |
|
22
|
22
|
| Ви кланяєтеся тому, чого не знаєте, а ми кланяємося тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв. | вы кланzѥтесz ѥго же не вэсте мы кланzѥмъсz ѥго же вэмъ. яко сп7сениѥ t июдэии ѥсть. |
|
23
|
23
|
| Але прийде час, і нині вже є, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві духом та істиною, бо таких поклонників шукає Отець Собі. | нъ грzдеть година. и нынэ ѥсть. ѥгда истиньнии поклоньници. поклонzтьсz оц7ю д¦мь истиною. и оц7ь тацэхъ ищеть. кланzющиихъсz ѥмU. |
|
24
|
24
|
| Бог є Дух, і тим, що поклоняються Йому, належить поклонятися духом та істиною. | д¦ъ ѥсть б7ъ. иже кланzѥтьсz ѥмU. д¦мь истиною. достоить кланzтисz. |
|
25
|
25
|
| Жінка говорить Йому: знаю, що прийде Месія, званий Христос; коли Він прийде, сповістить нам усе. | гlа емU жена вэмь. яко месиа придеть гlемыи х©ъ. ѥгда тъ придеть възвэстить намъ вьсz. |
|
26
|
26
|
| Ісус сказав їй: це Я, Який розмовляю з тобою. | гlа ѥи I©ъ. азъ ѥсмь гlzи съ тобою. |
|
27
|
27
|
| В цей час прийшли ученики Його і здивувалися, що Він розмовляє з жінкою; проте ніхто не сказав: чого Тобі треба? Або: про що говориш з нею? | тъгда же придU Uченици ѥго. и чюжаахUсz. яко съ женою гlеть. и никто же не рече чьсо ищеши. или чьто гlеши съ женою. |
|
28
|
28
|
| Тоді жінка залишила свій водонос, пішла до міста і сказала людям: | остави же водонось свою жена. и иде въ градъ. и гlа члв7комъ. |
|
29
|
29
|
| ідіть, побачите Чоловіка, Який сказав мені про все, що я зробила; чи не Він Христос? | придэте и видите чlвка. иже рече ми вьсz ѥлико сътворихъ. ѥда тъ ѥсть х©ъ. |
|
30
|
30
|
| Вони вийшли з міста і пішли до Нього. | и изидU из града. и грzдzахU къ немѫ. |
|
31
|
31
|
| Тим часом ученики просили Його, кажучи: Учителю, їж. | межю же сими. молzхUти и Uченици гlюще. равъви ѥждь. |
|
32
|
32
|
| Він же сказав їм: Я маю їжу, якої ви не знаєте. | онъ же рече къ нимъ. азъ брашьно имамъ ѥсти. ѥго же вы не вэсте. |
|
33
|
33
|
| Тому ученики говорили між собою: хіба хто приніс Йому їсти? | гlахU же Uченици ѥго къ себэ. ѥда къто принесе ѥмU ѥсти. |
|
34
|
34
|
| Ісус говорить їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діло Його. | гlа имъ I©ъ. моѥ брашьно ѥсть. да творzи волю посълавъшааго мz. и съвьршая дэла ѥго. |
|
35
|
35
|
| Чи не кажете ви, що ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я говорю вам: зведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони пополовіли і готові до жнив. | не вы ли гlете. яко и еще четыре мcци сUть. и жzтва придеть. се гlю вамъ. възведэте очи ваши. и видите нивы. яко плавы сUть къ жzтвэ Uже. |
|
36
|
36
|
| Хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб і сівач, і жнець разом раділи. | и жьнzи мьздU приѥмлеть. и събираѥть плодъ въ животъ вэчьныи. да сеяи въкUпэ радUѥтьсz. и жьнzи. |
|
37
|
37
|
| Бо про це є правдиве слово: один сіє, а інший жне. | о семь слово ѥсть истиньноѥ. яко инъ ѥсть сэяи. инъ ѥсть жьнzи. |
|
38
|
38
|
| Я послав вас жати те, над чим ви не працювали: інші працювали, а ви ввійшли в їхню працю. | азъ же вы посълахъ жzть. иде же вы не трUдистесz. ини трUдишzсz. и вы въ трUдъ ихъ вънидосте. |
|
39
|
39
|
| І багато самарян з міста того увірували в Нього за словом жінки, яка засвідчила, що Він сказав їй про все, що вона зробила. | t града же того мънози вэроваша въ него. t самарzнъ. за слово женэ съвэдэтельствUющи. яко ми рече вьсz ѥлико сътворихъ. |
|
40
|
40
|
| І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні. | ѥгда же придU самарzне. молzхUти и да бы прэбылъ U нихъ. и прэбысть тU дъва дн7и. |
|
41
|
41
|
| І ще більше увірувало в Нього за Його словом. | и мънози паче вэроваша. за слово ѥго. |
|
42
|
42
|
| А жінці тій говорили: вже не через твої слова віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос. | женэ же гlаахU. Uже не за твою бесэдU вэрUемъ. сами бо слышахомъ. и вэрѫемъ. zко сь ѥсть въистинU сп7съ мира х©ъ. |
|
43
|
43
|
| Як минуло ж два дні, Він вийшов звідти і пішов до Галилеї, | По дъвою же дьню изиде отътѫду и иде въ галилеѭ. |
|
44
|
44
|
| бо Сам Ісус свідчив, що пророк у своїй батьківщині не має чести. | самъ бо исусъ съвэдэтельствова яко пророкъ въ своѥмь отьчьствии не имать чьсти. |
|
45
|
45
|
| Коли Він прийшов до Галилеї, то галилеяни прийняли Його, побачивши все, що Він зробив в Єрусалимі під час свята, бо і вони ходили на свято. | ѥгда же приде въ галилеѭ приѩшz и галилеане вься видэвъше ѥлико сътвори въ иерусалимэхъ въ праздьникъ. и ти бо придошz въ праздьникъ. |
|
46
|
46
|
| Отже, Ісус знову прийшов до Кани галилейської, де перетворив воду на вино. Був у Капернаумі царедворець, у якого син був хворий. | приде же исусъ пакы въ кана галилеискѫ идеже сътвори отъ воды вино. Бэ же нэкыи цесарь мѫжь ѥгоже сынъ болэаше въ капернаумэ. |
|
47
|
47
|
| Він, почувши, що Ісус прийшов з Юдеї в Галилею, прийшов до Нього і просив Його прийти і зцілити його сина, який був при смерті. | сь слышавъ яко исусъ приде отъ июдеѩ въ галилеѭ и иде къ нѥму и моляаше и да сънидеть исцэлитъ сынь ѥго хотэаше бо умрэти. |
|
48
|
48
|
| Ісус сказав йому: ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес. | рече же къ нѥму исусъ: аще знамении и чудесъ не видите не имате вэры ѩти. |
|
49
|
49
|
| Царедворець говорить Йому: Господи! Прийди, поки не помер син мій. | глагола къ нѥму цесарь мѫжь: господи съниди прэжде даже не умреть отрочz моѥ. |
|
50
|
50
|
| Ісус каже йому: іди, син твій живий. І повірив чоловік слову, яке сказав йому Ісус, і пішов. | и глагола ѥму исусъ: иди сынъ твои живъ ѥсть. и вэрѫ имъ чловэкъ словеси ѥже рече ѥму исусъ и идэаше. |
|
51
|
51
|
| Одразу, як тільки він входив, зустріли його слуги його і сказали: син твій живий. | и абиѥ съходzщу ѥму се раби ѥго сърэтошz и възвэстишz глаголѭще ѥму яко сынъ твои живъ ѥсть. |
|
52
|
52
|
| Він спитав у них: о котрій годині стало йому легше? Йому сказали: вчора о сьомій годині покинула його гарячка. | въпрашааше же годины отъ нихъ: въ кыи часъ сулэѥ ѥму бысть; рэшz же ѥму яко вьчера въ годинѫ седмѫѭ остави и огнь. |
|
53
|
53
|
| Зрозумів батько, що це був саме той час, коли Ісус сказав йому: син твій живий, і увірував сам і весь дім його. | разумэвъ же отьць ѥго яко та година бэ въ нѭже рече ѥму исусъ: сынъ твои живъ ѥсть. и вэрова самъ и домъ ѥго вьсь. |
|
54
|
54
|
| Це вже друге чудо сотворив Ісус, повернувшись з Юдеї в Галилею. | се пакы вътороѥ знамениѥ сътвори исусъ пришьдъ оть иудеѩ въ галилеѭ. |
|
Глава 5
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| Після цього було юдейське свято, і прийшов Ісус до Єрусалима. | По сихъ же бэ праздьникъ иудеискъ. и възиде исусъ въ иерусалимъ. |
|
2
|
2
|
| В Єрусалимі ж біля Овечих воріт є купальня, що по-єврейськи зветься Вифезда, яка мала п’ять критих входів. | ѥсть же въ иерусалимэхъ на овьчи кѫпэли яже нарицаѥть сz евреискы виfезда пzть притворъ имѫщи. |
|
3
|
3
|
| У них лежало багато хворих, сліпих, кривих, сухих, що чекали руху води, | въ тэхъ лежааше мъножьство болzщиихъ слэпъ хромъ сухъ чаѭщиихь движениѥ водэ. |
|
4
|
4
|
| бо ангел Господній щороку сходив у купальню і збурював воду; і хто перший входив після збурення води, той одужував, хоч би яку недугу мав. | аньгелъ бо господьнь на вься лэта мыяше сz въ купэли и възмѫщааше водѫ. и иже прэжде вълажааше по възмѫщении воды съдравъ бывааше яцэмь же недѫгъмь одрьжимъ бывааше. |
|
5
|
5
|
| Тут був чоловік, який хворів тридцять вісім років. | бэ же ѥдинъ ту чловэкъ три десzте и осмь лэтъ имы въ недѫзэ своѥмь. |
|
6
|
6
|
| Ісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що вже довго хворіє, говорить йому: чи хочеш бути здоровим? | сего видэвъ исусъ лежzща и разумэвъ яко мънога лэта уже имэаше глагола ѥму: хощеши ли цэлъ быти; |
|
7
|
7
|
| Недужий відповів Йому: так, Господи! Але людини не маю, щоб, коли збуриться вода, опустила мене в купальню; коли ж я приходжу, інший вже поперед мене входить. | отъвэща ѥму недѫжьныи: еи господи чловэка не имаамъ да ѥгда възмѫтить сz вода въврьжеть мz въ кѫпэль. ѥгда же прихождѫ азъ инъ прэжде мене сълазить. |
|
8
|
8
|
| Ісус говорить йому: встань, візьми постіль твою і ходи. | глагола ѥму исусъ: въстани възьми одръ твои и иди въ домъ твои. |
|
9
|
9
|
| І він одразу одужав, взяв постіль свою і пішов. Була ж субота у той день. | и абиѥ цэлъ бысть чловэкъ и възzтъ одръ свои и хождааше. бэ же сѫбота въ тъ дьнь. |
|
10
|
10
|
| Тому юдеї говорили зціленому: сьогодні субота, і не слід було тобі брати постіль свою. | глаголахѫ же иудеи исцэлэвъшуу му: сѫбота ѥсть и не достоить тебэ възzти одра твоѥго. |
|
11
|
11
|
| Він відповів їм: Хто зцілив мене, Той сказав мені: візьми постіль твою і ходи. | онъ же отъвэща имъ: иже мz сътвори цэла тъ мънэ рече: възьми одръ твои и ходи. |
|
12
|
12
|
| Його спитали: Хто Той Чоловік, Який сказав тобі: візьми постіль твою і ходи? | въпросишz же и: къто ѥсть чловэкъ рекыи тебэ възьми одръ твои и ходи; |
|
13
|
13
|
| А зцілений не знав, хто Він, бо Ісус зник у натовпі, що був на тому місці. | исцэлэвыи не вэдяаше къто ѥсть. исусъ бо уклони сz народу сѫщу на мэстэ. |
|
14
|
14
|
| Потім Ісус зустрів його у храмі і сказав йому: ось ти одужав; не гріши більше, щоб з тобою не сталося чого гіршого. | по томь же исусъ обрэте и въ црькъви и рече ѥму: се цэлъ бысть кътому не сьгрэшаи да не горе ти чьто бѫдеть. |
|
15
|
15
|
| Чоловік цей пішов і сказав юдеям, що Той, Хто зцілив його, є Ісус. | и иде чловэкъ и повэда иудеомъ яко исусъ ѥсть иже мz сътвори цэла. |
|
16
|
16
|
| І почали юдеї переслідувати Ісуса, і шукали, як Його вбити за те, що творив такі діла в суботу. | и сего ради гонэахѫ иудеи исуса и искаахѫ ѥго убити. занѥ си творяаше въ сѫботѫ. |
|
17
|
17
|
| Ісус же говорив їм: Отець Мій донині робить, і Я роблю. | исусъ же отъвэщавааше имъ: отьць мои доселэ дэлаѥть и азъ дэлаѭ. |
|
18
|
18
|
| Юдеї ще більше вишукували, як Його вбити за те, що Він не тільки порушував суботу, але й Отцем Своїм називав Бога, рівняючи Себе до Бога. | сего же ради паче искаахѫ ѥго иудеи убити яко не тъкъмо разоряаше сѫботѫ нъ и отьца своѥго глаголааше бога равьнъ сz творz богу. |
|
19
|
19
|
| На це Ісус сказав: істинно, істинно говорю вам: Син нічого не може творити Сам від Себе, якщо не побачить, як творить Отець; бо, що Він творить, те так само творить і Син. | отъвэща же исусъ и рече нмъ: аминь аминь глаголѭ вамъ не можеть сынъ творити о себэ ни чесо же аще не ѥже видить отьца творzща. яже бо онъ творить си и сынъ такожде творить. |
|
20
|
20
|
| Бо Отець любить Сина і показує Йому все, що Сам творить; і покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались. | отьць бо любитъ сына и вься показаѥть ѥму яже самъ творить. и больша сихъ покажеть ѥму дэла да вы чудите сz. |
|
21
|
21
|
| Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син оживляє, кого хоче. | яко бо отьць въскрэшаѥть мрьтвыѩ и живить тако же и сынъ ѩже хощеть живить. |
|
22
|
22
|
| Бо Отець не судить нікого, а весь суд віддав Синові, | отьць бо не сѫдить ни кому же нъ сѫдъ вьсь дасть сынови. |
|
23
|
23
|
| щоб усі шанували Сина, як шанують Отця; а хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, Який послав Його. | да вьси чьтѫть сына якоже чьтѫть отьца. иже не чьтеть сына не чьтеть отьца иже посъла ѥго. |
|
24
|
24
|
| Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має вічне життя і на суд не приходить, а перейшов від смерти до життя. | аминь аминь глаголѭ вамъ яко слушаѩи словесе моѥго и вэрѫ ѥмлz посълавъшуу му мz имать живота вэчьнааго и на сѫдъ не придеть нъ прэидеть отъ съмрьти въ животъ. |
|
25
|
25
|
| Істинно, істинно кажу вам, що настане час, і нині вже є, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть. | аминь аминь глаголѭ вамъ яко грzдеть година и нынэ ѥсть ѥгда мрьтвии услышzть гласъ сына божия и слышавъше оживѫть. |
|
26
|
26
|
| Бо як Отець має життя в Самому Собі, так і Синові дав мати життя в Самому Собі. | якоже бо отьць живота имать въ себэ тако дасть и сынови животъ имэти въ себэ. |
|
27
|
27
|
| І дав Йому владу суд творити, бо Він є Син Людський. | и область дасть ѥму и сѫдъ творити яко сынъ чловэчьскъ ѥсть. |
|
28
|
28
|
| Не дивуйтесь цьому, бо настає час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого; | не дивите сz сему. яко грzдеть година въ нѭже вьси сѫщеи въ гробэхъ услышzть гласъ сына божия. |
|
29
|
29
|
| і вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло, — у воскресіння суду. | и изидѫть сътворьшеи благая въ въскрэшениѥ живота а сътворьшеи зълая въ въскрэшениѥ сѫда. |
|
30
|
30
|
| Я нічого не можу творити Сам від Себе. Як чую, так і суджу, і суд Мій праведний; бо не шукаю Моєї волі, а волі Отця, Який послав Мене. | не могѫ азъ о себэ творити ни чьсо же. якоже слышѫ сѫждѫ и сѫдь мои правьдьнъ ѥсть. яко не ищѫ волѩ моѥѩ нъ волѩ посълавъшааго мz отьца. |
|
31
|
31
|
| Коли Я свідчу Сам про Себе, то свідчення Моє не є істинне. | аще азъ съвэдэтельствуѭ о мънэ съвэдэтельство моѥ нэсть истиньно. |
|
32
|
32
|
| Є інший, який свідчить про Мене; і Я знаю, що істинне те свідчення, яким він свідчить про Мене. | инъ ѥсть съвэдэтельствуѩи о мънэ. и вэмь яко истиньно ѥсть съвэдэтельство ѥже съвэдэтельствуѥть о мънэ. |
|
33
|
33
|
| Ви посилали до Іоана, і він засвідчив істину. | вы посъласте къ иоану и съвэдэтельствова о истинэ. |
|
34
|
34
|
| А втім, Я не від людини приймаю свідчення, але говорю це для того, щоб ви спаслися. | азъ же не отъ чловэкъ съвэдэтельство приѥмлѭ. нъ си глаголѭ да вы съпасени бѫдете. |
|
35
|
35
|
| Він був світильник, який горів і світив; ви ж хотіли короткий час порадуватися при світлі його. | онъ бэ свэтильникъ горz и свэтz. вы же хотэсте въздрадовати сz въ годинѫ свьтэния ѥго. |
|
36
|
36
|
| Я ж маю свідчення більше за Іоанове: бо діла, які Отець дав Мені звершити, саме ці діла, які Я творю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав. | азъ же имамь съвэдэтельство болѥ иоанова. дэла бо яже дасть мънэ отьць да съврьшѫ я. та дэла яже творѭ съвэдэтельствуѭть о мьнэ яко отьць мz посъла. |
|
37
|
37
|
| І Отець, Який послав Мене, Сам засвідчив про Мене. А ви ні голосу Його ніколи не чули, ні лиця Його ніколи не бачили; | и посълавыи мz отьць тъ съвэдэтельствова о мънэ. ни гласа ѥго ни къде же слышасте. ни видэния ѥго видэсте. |
|
38
|
38
|
| і не маєте слова Його, яке перебувало б у вас; бо ви не віруєте в Того, Кого Він послав. | и словесе ѥго не имате прэбываѭща въ васъ. занѥ ѥгоже тъ посъла сему вы вэры не ѥмлѥте. |
|
39
|
39
|
| Дослідіть Писання, бо ви сподіваєтесь через них мати життя вічне; а вони свідчать про Мене. | испытаите книгы яко вы мьните въ нихъ имэти живота вэчьнааго и ты сѫть съвэдэтельствуѭщz о мънэ. |
|
40
|
40
|
| Але ви не хочете прийти до Мене, щоб мати життя. | и не хощете прити къ мънэ да живота имаате. |
|
41
|
41
|
| Не приймаю слави від людей, | славы отъ чловэкъ не приѥмлѭ. |
|
42
|
42
|
| але знаю вас: ви не маєте в собі любови до Бога. | нъ разумэхъ вы яко любъве въ себэ божиѩ не имаате. |
|
43
|
43
|
| Я прийшов в ім’я Отця Мого, і не приймаєте Мене; а коли інший прийде в ім’я своє, того приймете. | азъ придохъ въ имz отьца моѥго и не приѥмлѥте мене. аще инъ придеть въ имz своѥ того приѥмлѥте. |
|
44
|
44
|
| Як ви можете вірувати, коли приймаєте славу один від одного, а слави, яка від Єдиного Бога, не шукаєте? | како вы можете вэровати славѫ другъ отъ друга приѥмлѭще и славы яже отъ ѥднного бога не ищете; |
|
45
|
45
|
| Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем: є той, хто вас звинувачує, — Мойсей, на якого ви уповаєте. | не мьните яко азъ на вы рекѫ къ отьцу. ѥсть иже на вы глаголѥть муѶси на нѥгоже вы уповасте. |
|
46
|
46
|
| Бо якби ви вірили Мойсеєві, то повірили б і Мені, тому що він писав про Мене. | аще бо бысте вэрѫ имэли муѶсеови вэрѫ яли бысте и мънэ. о мънэ бо тъ писа. |
|
47
|
47
|
| Якщо ж його Писанням не вірите, то як повірите Моїм словам? | аще ли того кънигамъ вэры не ѥмлѥте како моимъ глаголомъ вэрѫ имете; |
|
Глава 6
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
| Після цього пішов Ісус на той бік Тиверіадського моря в Галилеї. | И по семь иде исусъ на онъ полъ моря галилеѩ тиверьядьска |
|
2
|
2
|
| За Ним ішло багато народу, бо бачили чудеса, які Він творив над недужими. | и по нѥмь идэаше народъ мъногъ яко видэахѫ знамения ѥго яже творяаше на недѫжьныихъ. |
|
3
|
3
|
| Ісус зійшов на гору і сидів там з учениками Своїми. | възиде же на горѫ исусъ и ту сэдэаше съ ученикы своими. |
|
4
|
4
|
| Наближалася ж Пасха, юдейське свято. | бэ же близъ пасха праздьникъ иудеискъ. |
|
5
|
5
|
| Ісус, звівши очі і побачивши, що багато народу йде до Нього, говорить Филипові: за що нам купити хлібів, щоб їх нагодувати? | възведе I©ъ очи свои. и видэвъ яко мъногъ народъ грzдеть къ немU. гlа къ филипU. чимь кUпимъ хлэбы да ѥдzть си. |
|
6
|
6
|
| Говорив же це, випробовуючи його, бо Сам знав, що хотів зробити. | се гlааше искUшzя э. самъ бо вэдzаше чюдо хотz сътворити. |
|
7
|
7
|
| Филип відповів Йому: і на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожний з них хоч трохи одержав. | tвэща ѥмU филипъ. дъвэма сътома пэнzзь. хлэбъ не довълэѥть имъ. да къжьдо ихъ мало что прииметь. |
|
8
|
8
|
| Один з учеників Його, Андрій, брат Симона-Петра, говорить Йому: | гlа ѥмU ѥдинъ t Uченикъ ѥго. андрэа братъ симона петра. |
|
9
|
9
|
| тут є один юнак, який має п’ять хлібів ячмінних і дві рибини; але що то на таку безліч? | ѥсть отрочищь сьде ѥдинъ иже имать. е7. хлэбъ ячьнъ и дъвэ рыбэ. нъ си что сUть въ селико. |
|
10
|
10
|
| Ісус сказав: звеліть людям сісти. Було ж на тому місці багато трави. Отже, сіло людей близько п’яти тисяч. | рече же I©ъ. сътворите чlвкомъ възлечи. бэ же трава мънога на мэстэ. възлеже Uбо мUжь яко пzть тысzщь. |
|
11
|
11
|
| Ісус, взявши хліби і воздавши хвалу, роздав ученикам, а ученики — тим, що сиділи, також і риби, скільки хто хотів. | приятъ же хлэбы I©ъ. и хвалU въздавъ подасть Uченикомъ. а Uченици възлежащиимъ. тако же и t рыбU. ѥлико хотzхU. |
|
12
|
12
|
| І коли наситилися, то сказав ученикам Своїм: зберіть залишки, щоб нічого не пропало. | и яко насытишzсz. гlа Uченикомъ своимъ. съберэте избытъкы. UкрUхъ. да не погыбнеть ничьто же. |
|
13
|
13
|
| І зібрали, і наповнили дванадцять кошиків залишками від п’яти ячмінних хлібів, що їли. | събьраша же испълниша дъва на десzте кошz UкрUхъ t пzти хлэбъ ячьныихъ. иже испълнишz ѥдъшемъ. |
|
14
|
14
|
| Тоді люди, побачивши, яке чудо сотворив Ісус, сказали: це воістину Той Пророк, Який має прийти у світ. | члbвци же знамение видэвъше. ѥже сътвори I©ъ. гlаахѫ яко сь ѥсть въистинU прbркъ грzдыи въ миръ. |
|
15
|
15
|
| Ісус же, дізнавшись, що хочуть прийти, несподівано взяти Його і зробити царем, знову пішов на гору один. | исусъ же разумэвь яко хотzть прити да въсхытzть и и сътворzть царя отиде пакы въ горѫ тъ ѥдинъ. |
|
16
|
16
|
| Коли ж настав вечір, то ученики Його зійшли до моря. | и яко поздэ бысть сънидошz ученици ѥго на море. |
|
17
|
17
|
| І, сівши в човен, попливли на другий бік моря до Капернаума. Було вже темно, а Ісус не приходив до них. | и вълэзыще въ корабль эдэахѫ на онъ полъ моря вь каперънаумъ. и тьма абиѥ бысть и не у бэ къ нимъ пришьлъ исусъ. |
|
18
|
18
|
| Дув сильний вітер, і море хвилювалося. | море же велику вэтру дыхаѭщу въстаяше. |
|
19
|
19
|
| Пропливши стадій близько двадцяти п’яти чи тридцяти*, вони побачили Ісуса, Який ішов по морю і вже наближався до човна, і злякались. | гребъше же яко дъва десzтэ и пzть стадии ли три десzти узьрэшz исуса ходzща по морю и близъ корабля бывъша и убоящz сz. |
|
20
|
20
|
| Але Він сказав їм: це Я, не бійтеся. | онъ же глагола имъ: азъ ѥсмь не боите сz. |
|
21
|
21
|
| Вони хотіли взяти Його в човен; і у ту ж мить човен пристав до берега, куди пливли. | хотэахѫ же прияти и въ корабль. и абиѥ бысть корабль на земли въ нѭже эдэахѫ. |
|
22
|
22
|
| Наступного дня народ, який стояв по той бік моря, бачив, що іншого човна не було там, крім того, в який увійшли ученики Його, і що Ісус не входив у човен з учениками Своїми, а відпливли одні ученики Його. | въ утрэи же дьнь народъ иже стояаше об онъ полъ моря видэвъше яко корабля иного не бэ ту тъкъмо ѥдинъ тъ въ ньже вънидошz ученици ѥго и яко не въниде съ ученикы своими исусъ въ корабль. нъ ѥдини ученици ѥго вънидошz. |
|
23
|
23
|
| Тим часом прийшли з Тиверіади інші човни до того місця, де їли хліб за благословенням Господнім. | и ини придошz корабли отъ тиверияды близъ мэста идеже ядошz хлэбы хвалѫ въздавъшу господу. |
|
24
|
24
|
| Коли ж люди побачили, що тут немає ні Ісуса, ні учеників Його, то посідали в човни і попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса. | и ѥгда видэшz народи яко исуса не бысть ту ни ученикъ ѥго вълэзошz сами въ кораблѩ и придошz въ каперънаумъ ищѫще исуса. |
|
25
|
25
|
| І, знайшовши Його по той бік моря, сказали Йому: Учителю, коли Ти прибув сюди? | и обрэтъше и об онъ полъ моря рэшz ѥму: равви къгда сэмо приде; |
|
26
|
26
|
| Ісус сказав їм у відповідь: істинно, істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що бачили чудеса, а тому, що їли хліб і наситились. | отъвэща имъ исусъ и рече: аминь аминь глаголѭ вамъ ищете мене не яко видэсте знамения нъ яко яли ѥсте хлэбы и насытисте сz. |
|
27
|
27
|
| Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка залишається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський, бо назнаменував Його Отець, Бог. | дэлаите не брашьно гыбнѫщеѥ нъ брашьно прэбываѭщеѥ въ животэ вэчьнэѥмь ѥже сынъ чловэчьскыи дасть вамъ. сего бо отьць знамена богъ. |
|
28
|
28
|
| Вони сказали Йому: що нам робити, щоб чинити діла Божі? | рэшz же къ нѥму: чьто сътворимъ да дэлаѥмъ дэла божия; |
|
29
|
29
|
| Ісус сказав їм у відповідь: ось діло Боже, щоб ви увірували в Того, Кого Він послав. | отъвэща исусъ и рече имъ: се ѥсть дэло божиѥ да вэруѥте въ тъ ѥгоже посъла онъ. |
|
30
|
30
|
| На це вони сказали Йому: яке ж знамення Ти створиш, щоб ми побачили і увірували в Тебе? Що Ти чиниш? | рэшz же ѥму: коѥ убо ты твориши знамениѥ да видимъ и вэрѫ имемъ тебэ; чьто дэлаѥши; |
|
31
|
31
|
| Батьки наші їли манну в пустелі, як написано: хліб з неба дав їм їсти. | отьци наши ядошz манънѫ въ пустыни. якоже ѥсть писано: хлэбъ съ небесе дасть имъ ясти. |
|
32
|
32
|
| Ісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Отець Мій дає вам істинний хліб з небес. | рече же имъ исусъ: аминь аминь глаголѭ вамъ не муѶси дасть вамъ хлэбъ съ небесе нъ отьць мои даѥть вамъ хлэбъ истиньныи съ небесе. |
|
33
|
33
|
| Бо хліб Божий є той, який сходить з небес і дає життя світові. | хлэбъ бо божии ѥсть съходzи съ небесе и даѩи животъ вьсему миру. |
|
34
|
34
|
| На це сказали Йому: Господи! Завжди давай нам хліб цей. | рэшz же къ нѥму: господи вьсегда даждь намъ хлэбъ сь. |
|
35
|
35
|
| Ісус сказав їм: Я є хліб життя; хто приходить до Мене, не відчуватиме голоду, і хто вірує в Мене, ніколи не матиме спраги. | рече же имъ исусъ: азъ ѥсмь хлэбъ животьныи. грzдыи кь мънэ не имать възалкати сz и вэруѩи въ мz не имать въждzдати сz ни къгда же. |
|
36
|
36
|
| Але Я вам сказав, що ви хоч і бачили Мене, та не віруєте. | нъ рэхъ вамъ яко и видэсте мz и не вэруѥте. |
|
37
|
37
|
| Усе, що дає Мені Отець, до Мене прийде; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть. | вьсе ѥже дасть мънэ отьць къ мънэ придеть. и грzдѫщааго къ мънэ не ижденѫ вънъ. |
|
38
|
38
|
| Бо Я зійшов з небес не для того, щоб творити волю Мою, а волю Отця, Який послав Мене. | яко сънидохъ съ небесе да не творѭ волѩ моѥѩ нъ волѭ посълавъшааго мz. |
|
39
|
39
|
| Воля ж Отця, Який послав Мене, є та, щоб з усього, що Він дав Мені, нічого не погубити, а все те воскресити в останній день. | се же ѥсть волz посълавъшааго мz отьца. да вьсе ѥже дасть мънэ отьць не погублѭ отъ нѥго нъ въскрэшѫ и въ послэдьнии дьнь. |
|
40
|
40
|
| Воля Того, Хто послав Мене, є та, щоб кожен, хто бачить Сина і вірує в Нього, мав життя вічне; і Я воскрешу його в останній день. | се же ѥсть воля посълавъшааго мz да вьсякъ видzи сына и вэруѩи въ нь имать животъ вэчьныи и въскрэшѫ и азъ въ послэдьнии дьнь. |
|
41
|
41
|
| Ремствували на Нього юдеї за те, що Він казав: Я є хліб, який зійшов з небес. | ръпътаахѫ же иудеи о нѥмь яко рече азъ ѥсмь хлэбъ съшьдыи съ небесе. |
|
42
|
42
|
| І говорили: чи це не Ісус, син Йосифів, батька і матір Якого ми знаємо? Як же говорить Він: Я зійшов з небес? | и глаголаахѫ: не сь ли ѥсть исусъ сынъ иосифовъ ѥмуже мы знаѥмь отьца и матерь; како убо сь глаголѥть яко съ небесе сънидохъ; |
|
43
|
43
|
| Ісус сказав їм у відповідь: не ремствуйте між собою. | отъвэща же исусъ и рече имъ: не ръпъщэте междѫ собоѭ. |
|
44
|
44
|
| Ніхто не може прийти до Мене, якщо Отець, Який послав Мене, не залучить його; і Я воскрешу його в останній день. | ни къто же не можеть прити къ мънэ аще не отьць посълавыи мz привлэчеть ѥго. и азъ въскрэшѫ и въ послэдьнии дьнь. |
|
45
|
45
|
| У пророків написано: і будуть усі навчені Богом. Кожен, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене. | ѥсть писано въ пророцэхъ: и бѫдѫть вьси учени богъмь. вьсякъ слышавыи отьца и навыкъ придеть къ мънэ. |
|
46
|
46
|
| Це не значить, що хтось бачив Отця, хіба лише Той, Хто від Бога; Він бачив Отця. | не яко отьца видэлъ ѥсть къто. тъкъмо сыи отъ бога сь видэ отьца. |
|
47
|
47
|
| Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, має життя вічне. | аминь аминь глаголѭ вамъ: вэруѩи въ мz имать живота вэчьнааго. |
|
48
|
48
|
| Я є хліб життя. | азъ ѥсмь хлэбъ животьныи. |
|
49
|
49
|
| Батьки ваші їли манну в пустелі — й померли. | отьци ваши ядошz манънѫ въ пустыни и умрэшz. |
|
50
|
50
|
| Це ж є хліб, який сходить з небес, той, хто його їсть, не помре. | сь ѥсть хлэбъ съходzи съ небесе да аще къто отъ него ясть не умьреть. |
|
51
|
51
|
| Я — хліб живий, який зійшов з небес; хто їсть цей хліб, житиме вічно; хліб же, який Я дам, є Плоть Моя, яку Я віддам за життя світу. | азъ ѥсмь хлэбъ живыи съшьдыи сь небесе. аще къто сънэсть отъ хлэба сего живъ бѫдеть въ вэкъ. хлэбъ бо иже азъ дамь плъть моя ѥсть ѭже азъ дамь за животъ вьсего мира. |
|
52
|
52
|
| Тоді юдеї почали сперечатися між собою, кажучи: як Він може дати нам Плоть Свою їсти? | прьяахѫ же сz иудеи междѫ собоѭ глаголѭще: како можеть сь плъть своѭ дати намъ ясти; |
|
53
|
53
|
| Ісус же сказав їм: істинно, істинно кажу вам: якщо не будете споживати Плоті Сина Людського і не питимете Його Крови, то не будете мати життя в собі. | рече же имъ исусъ: аминь аминь глаголѭ вамъ: аще не ясте плъти сына чловэчьскааго и пиѥте кръве ѥго живота не имате въ себэ. |
|
54
|
54
|
| Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне, і Я воскрешу його в останній день. | ядыи плъть моѭ и пиѩи крьвь моѭ имать животъ вэчьныи и азъ въскрэшѫ и въ послэдьнии дьнь. |
|
55
|
55
|
| Бо Плоть Моя є істинною їжею, і Кров Моя є істинним питтям. | плъть бо моя истиньно ѥсть брашьно и кръвь моя истиньно ѥсть пиво. |
|
56
|
56
|
| Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, в Мені перебуває, і Я в ньому. | ядыи моѭ плъть и пиѩи моѭ кръвь въ мънэ прэбываѥть и азъ въ нѥмь. |
|
57
|
57
|
| Як послав Мене Живий Отець, — і Я живу Отцем, — так і той, хто їсть Мене, житиме через Мене. | якоже посъла мz живыи отьць и азъ живѫ отьца ради и ядыи мz и тъ живъ бѫдеть мене ради. |
|
58
|
58
|
| Цей і є хліб, який зійшов з небес. Не так, як батьки ваші їли манну і померли; хто їсть хліб цей, житиме повік. | се ѥсть хлэбъ съшьдыи съ небесе не якоже ядошz отьци ваши манънѫ и умрэшz. ядыи хлэбъ сь живъ бѫдеть въ вэкъ. |
|
59
|
59
|
| Це Він говорив, навчаючи у синагозі, в Капернаумі. | си рече на съборнщи учz въ каперънаумэ. |
|
60
|
60
|
| Багато хто з учеників Його, слухаючи те, говорили: жорстоке це слово! Хто може це слухати? | мънози же слышавъшеи отъ ученикъ ѥго рекошz: жестоко ѥсть слово се. къто можеть ѥго слушати; |
|
61
|
61
|
| Але Ісус, знаючи Сам у Собі, що ученики Його ремствують на те, сказав їм: чи це спокушає вас? | вэды же исусъ въ себэ яко ръпъщѫть о семь ученици ѥго рече имъ: се ли вы блазнить; |
|
62
|
62
|
| А що ж, коли побачите Сина Людського, Який возноситься туди, де був раніш? | аще убо узьрите сына чловэчьскааго въсходzща идеже бэ прэжде. |
|
63
|
63
|
| Дух оживляє; плоть аніскільки не допомагає. | духъ ѥсть иже живить отъ плъти нэсть пользz ни коѥѩ же. глаголы ѩже азъ глаголахъ вамъ духъ сѫть и животъ сѫть. |
|
64
|
64
|
| Але є між вами деякі, що не вірують. Бо Ісус знав з самого початку, хто не вірує і хто зрадить Його. | нъ сѫть отъ васъ друзии иже не вэруѭть. вэдяаше бо испрьва исусъ къто сѫть невэруѭщеи и къто ѥсть хотzи прэдати и. |
|
65
|
65
|
| І сказав: Я для того і говорив вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо те не буде дано йому від Отця Мого. | и глаголааше: сего ради рэхъ вамъ яко ни къто же не можеть прити къ мънэ аще не бѫдеть дано ѥму отъ отьца моѥго. |
|
66
|
66
|
| Відтоді багато з учеників Його відійшли від Нього і вже з Ним не ходили. | отъ сего мънози отъ ученикъ ѥго идошz въспzть и кътому не хождаахѫ съ нимь. |
|
67
|
67
|
| Тоді Ісус сказав дванадцятьом: чи не хочете відійти і ви? | рече же исусъ обэма на десzте: еда и вы хощете ити; |
|
68
|
68
|
| Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого нам іти? Ти маєш слова життя вічного, | отъвэща же ѥму симонъ петръ: господи къ кому идемъ; глаголы живота вэчьнааго имааши. |
|
69
|
69
|
| і ми увірували і пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого. | и мы вэровахомъ и познахомъ яко ты ѥси христосъ сынь бога живааго. |
|
70
|
70
|
| Ісус відповів їм: чи не дванадцять Я обрав вас? Але один з вас є диявол. | отъвэща имъ исусъ: не азъ ли васъ дъва на десzте избьрахъ; и отъ васъ ѥдинъ диаволъ ѥсть. |
|
71
|
71
|
| Це говорив Він про Іуду Симонового Іскаріота, бо той мав зрадити Його, хоч був одним з дванадцятьох. | глаголааше же иудѫ симонова искариота. сь бо хотэаше прэдати и ѥдинъ сы отъ обою на десzте. |
|
Глава 7
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
| Після цього Ісус ходив Галилеєю, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що шукали юдеї, як вбити Його. | И хождааше по сихъ исусъ вь галилеи. не хотэаше бо въ иудеи ходити. яко искаахѫ ѥго иудеи убити. |
|
2
|
2
|
| Наближалося свято юдейське — ставлення кущів. | бэ же близъ праздьникъ иудеискъ скинопигия. |
|
3
|
3
|
| Тоді брати Його сказали Йому: вийди звідси та іди до Юдеї, щоб і ученики Твої бачили діла, які Ти твориш. | рекошz же къ нѥму братия ѥго: прэиди отъсѫду и иди въ иудеѭ да и ученици твои видzть дэла твоя яже твориши. |
|
4
|
4
|
| Бо ніхто не робить щось таємно, коли сам домагається бути відомим. Якщо Ти твориш такі діла, яви Себе світові. | ни къто же бо ни чьсо же въ таинэ творить и ищеть самъ явэ быти. аще си твориши яви сz вьсему миру. |
|
5
|
5
|
| Бо і брати Його не вірували в Нього. | ни братия бо ѥго вэровахѫ въ нѥго. |
|
6
|
6
|
| На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, час же вам завжди готовий. | глагола же исусъ: врэмz моѥ не у приде. а врэмz ваше вьсегда ѥсть готово. |
|
7
|
7
|
| Не може світ ненавидіти вас, а Мене ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі. | не можеть миръ ненавидэти васъ мене же ненавидить. яко азъ съвэдэтельствуѭ о нѥмь яко дэла ѥго зъла сѫть. |
|
8
|
8
|
| Ви йдіть на свято це, а Я ще не піду на це свято, бо час Мій ще не настав. | вы възидэте въ праздьникъ сь. азъ не възидѫ въ праздьникъ сь яко врэмz моѥ не у приближи сz. |
|
9
|
9
|
| Сказавши це їм, залишився в Галилеї. | си рекъ оста самъ въ галилеи. |
|
10
|
10
|
| Але коли брати Його прийшли на свято, тоді і Він прийшов, та не явно, а ніби таємно. | ѥгда же възидошz братия ѥго въ праздьникъ тъгда и самъ възиде не явэ нъ яко отаи. |
|
11
|
11
|
| Юдеї ж шукали Його на святі і говорили: де Він? | иудеи же искаахѫ ѥго въ праздьникъ. и глаголаахѫ: къде ѥсть онъ; |
|
12
|
12
|
| І багато було розмов про Нього в народі. Одні говорили, що Він добрий, інші казали, що ні, Він зваблює народ. | и ръпътъ мъногь бэ о нѥмь въ народэхъ. ови глаголаахѫ яко благъ ѥсть. ини же глаголаахѫ: ни. нъ льстить народы. |
|
13
|
13
|
| Проте ніхто не говорив про Нього відкрито, бо боялись юдеїв. | ни кыи же убо явэ глаголааше о нѥмь страха ради иудеискааго. |
|
14
|
14
|
| У переполовення свята Ісус увійшов у храм і навчав. | Абиѥ же въ преполовлѥниѥ праздьннка възиде исусъ въ црькъвь и учааше. |
|
15
|
15
|
| І дивувалися юдеї, кажучи: як Він знає Писання, не вчившись? | и дивляахѫ сz иудеи глаголѭще: како сь умэѥть кънигы не учивъ сz; |
|
16
|
16
|
| Ісус сказав їм у відповідь: Моє вчення — не Моє, а Того, Хто послав Мене; | отъвэща же исусъ и рече имъ: моѥ учениѥ нэсть моѥ нъ посълавъшааго мz. |
|
17
|
17
|
| хто хоче творити волю Його, той довідається про це вчення, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе кажу. | аще къто хощеть волѭ ѥго творити разумэѥть учениѥ коѥ отъ бога ѥсть или азъ о себэ глаголѭ. |
|
18
|
18
|
| Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі, а Хто шукає слави Тому, Хто послав Його, Той є істинний, і неправди немає в Ньому. | глаголѩи о себэ славы своѥѩ ищеть. а ищzи славы посълавъшааго и сь истиньнъ ѥсть и неправьды въ нѥмь нэсть. |
|
19
|
19
|
| Чи не дав вам Мойсей закон? І ніхто з вас не виконує закону. Чого ж шукаєте, як вбити Мене? | не муѶси ли дасть вамъ законъ; и ни къто же отъ васъ творить закона. чьто мене ищете убити; |
|
20
|
20
|
| Народ сказав у відповідь: чи не біс у Тобі? Хто хоче Тебе вбити? | отъвэща народъ и рече: бэсъ ли имаши къто тебе ищеть убити; |
|
21
|
21
|
| Ісус далі сказав їм: одне діло зробив Я, і ви всі дивуєтеся. | отъвэща исусъ и рече имъ: ѥдино дэло сътворихъ и вьси дивите сz. |
|
22
|
22
|
| Мойсей дав вам обрізання [хоч воно не від Мойсея, а від отців], і в суботу ви обрізуєте чоловіка. | сего ради муѶси дасть вамъ обрэзаниѥ не яко отъ муѶсеа ѥсть нъ отъ отьць. и въ сѫботѫ обрэзаѥте чловэка. |
|
23
|
23
|
| Якщо в суботу приймає чоловік обрізання, щоб не порушити закону Мойсеєвого, — то чому на Мене ремствуєте за те, що Я всього чоловіка зцілив у суботу? | аще обрэзаниѥ приѥмлѥть чловэкъ въ сѫботѫ да не разорить сz законъ муѶсеовъ на мz ли гнэваѥте сz яко вьсего чловэка съдрава сътворихъ въ сѫботѫ; |
|
24
|
24
|
| Не судіть з вигляду, а судіть судом справедливим. | не сѫдите на лицz нъ правьдьныи сѫдъ сѫдите. |
|
25
|
25
|
| Тут деякі з єрусалимлян говорили: чи не Той це, Якого хочуть убити? | глаголаахѫ же ѥтери отъ иерусалимлянъ: не сь ли ѥсть ѥгоже ищѫть убити; |
|
26
|
26
|
| Ось Він говорить відкрито, і нічого не кажуть Йому; чи не переконалися начальники, що Він справді Христос? | и се не объинуѩ сz глаголѥть и ни чьсо же ѥму не глаголѭть. еда како разумэшz кънzзи яко сь ѥсть христосъ; |
|
27
|
27
|
| Але ж ми знаємо, звідки Він; Христос же, коли прийде, ніхто не знатиме, звідки Він. | нъ сего вэмъ отъкѫду ѥсть. а христосъ ѥгда придеть ни къто же ѥго не вэсть отъкѫду бѫдеть. |
|
28
|
28
|
| Тоді Ісус, навчаючи, голосно заговорив у храмі: і Мене знаєте, і знаєте звідки Я; і Я прийшов не Сам від Себе, але є істинний Той, Хто послав Мене, Якого ви не знаєте. | възъва же въ црькви учz исусъ и глаголѩ: и мене вэсте и вэсте отъкѫду ѥсмь. и о себэ не придохъ. нъ ѥсть истиньнъ посълавыи мz ѥгоже вы не вэсте. |
|
29
|
29
|
| Я ж знаю Його, бо Я від Нього, і Він послав Мене. | азъ и вэмь. яко отъ нѥго ѥсмь и тъ мz посъла. |
|
30
|
30
|
| І хотіли схопити Його, але ніхто не наклав на Нього руки, бо ще не настав час Його. | и искаахѫ иудеи яти и и ни къто же не възложи рѫкы на нь яко не у бэ пришьла година ѥго. |
|
31
|
31
|
| Багато ж з народу увірували в Нього і говорили: коли Христос прийде, невже створить більші чудеса, ніж Цей створив? | отъ народа же мънози вэровашz въ нь и глаголаахѫ яко христосъ ѥгда придеть еда больша знамения сътворить яже сь ѥсть сътворилъ; |
|
32
|
32
|
| Фарисеї почули, що таке говорить про Нього народ, і послали фарисеї та первосвященики слуг схопити Його. | слышашz же фарисеи народъ ръпъщѫщь о нѥмь се и посълашz архиереи и фарисеи слугы да имѫть и. |
|
33
|
33
|
| Ісус же сказав їм: ще недовго бути Мені з вами, і Я піду до Того, Хто Мене послав. | рече же исусъ: ѥще мало врэмz съ вами ѥсмь и идѫ къ посълавъшууму мz. |
|
34
|
34
|
| Шукатимете Мене, і не знайдете; і де буду Я, туди ви не зможете прийти. | поищете мене и не обрzщете и идеже ѥсмь азъ вы не можете прити. |
|
35
|
35
|
| При цьому юдеї говорили між собою: куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не хоче Він іти в еллінське розсіяння і вчити еллінів? | рэшz же иудеи къ себэ: камо сь хощеть ити яко мы не обрzщемъ ѥго; еда въ расэаниѥ ѥлиньско хощеть ити и учити елины; |
|
36
|
36
|
| Що означають слова ці, які Він сказав: будете шукати Мене і не знайдете; і де Я буду, туди ви не зможете прийти? | чьто ѥсть слово се ѥже рече: възищете мене и не обрzщете и идеже ѥсмь азъ вы не можете прити; |
|
37
|
37
|
| В останній же великий день свята стояв Ісус і голосно говорив: хто спраглий, нехай іде до Мене і п’є. | Въ послэдьнии дн7ь. великыи праздьникъ. стояаше iс7ъ и зъваше гlz. аще кто жаждеть. да придеть къ мънэ и пиѥть. |
|
38
|
38
|
| Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з утроби його потечуть ріки води живої. | вэрUяи въ мz. яко же кънигы рэшz. рэкы t чрева ѥго истекUть воды живы. |
|
39
|
39
|
| Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в ім’я Його; бо ще не було на них Духа Святого, оскільки Ісус ще не був прославлений. | се же рече о дUсэ. иже хотzхU приимати вэрUющии въ него. не Uбо бэ д¦ъ с™ыи данъ. яко iс7ъ не U бэ прославленъ. |
|
40
|
40
|
| Багато ж з народу, почувши ці слова, говорили: Він воістину пророк. | мънози же t народа. слышавъше слово се гlахU се ѥсть въ истинU прbркъ. и ини гlахU си есть х©ъ. |
|
41
|
41
|
| Інші говорили: Це Христос. А ще інші казали: хіба з Галилеї Христос прийде? | ови гlахU ѥда t галилэя х©ъ приде. |
|
42
|
42
|
| Чи не сказано в Писанні, що Христос прийде з роду Давидового і з Вифлеєма, з того міста, звідки був Давид? | не кънигы ли рэшz яко t сэмене дв7два и t виfлэомьска градьца. идеже бэ дв7дъ. приде х©ъ. |
|
43
|
43
|
| Отже, виникла в народі через Нього незгода. | распьрz же бы въ народэ ѥго ради. |
|
44
|
44
|
| Деякі з них хотіли схопити Його; але ніхто не наклав на Нього рук. | ѥдини же t нихъ хотzхU тии яти. и никто же не възложи на нь рUкы. |
|
45
|
45
|
| І слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв; і дорікали їм: чому не привели Його? | придU же слUгы къ архиерэомъ и fарисэомъ. рэша имъ ти. почто не приведостэ ѥго. |
|
46
|
46
|
| Слуги відповіли: ніколи не говорила людина так, як Цей Чоловік. | tвэщаша слUгы. николи же такъ гlъ ѥсть члв7чскъ. яко сь чlвкъ. |
|
47
|
47
|
| Фарисеї ж сказали їм: невже і ви спокусилися? | tвэщаша имъ fарисэи. ѥда вы прэльщени бысте. |
|
48
|
48
|
| Хіба увірував у Нього хтось з начальників або з фарисеїв? | ѥда къто t кнzзь вэрова въ нь. или t fарисэи. |
|
49
|
49
|
| Але цей народ, що не знає закону, проклятий він. | нъ народъ сь. иже не вэсть закона проклzти сUть. |
|
50
|
50
|
| Никодим, один з них, який приходив до Нього вночі, говорить їм: | гlа никодимъ къ нимъ. пришьдыи къ немU нощию. ѥдинъ сы t нихъ. |
|
51
|
51
|
| хіба закон наш судить людину, якщо раніше не вислухають її і не дізнаються, що вона робить? | ѥда законъ вашь сUдить члв7кU. аще не слышимъ t него прэжде. и разUмэѥть чьто творить. |
|
52
|
52
|
| На це сказали йому: чи й ти не з Галилеї? Роздивись і побачиш, що пророк з Галилеї не приходить. | tвэщаша и рэша ѥмU. ѥда ты t галилэя ѥси. испытаи и виждь. яко t галилэя пророкъ не приходить. |
|
53
|
53
|
| І кожний пішов до свого дому. | и иде къжьдо въ домъ свои. |
|
Глава 8
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
| Ісус же пішов на гору Елеонську. | Исусъ же иде въ горѫ елеоньскѫ. |
|
2
|
2
|
| А вранці знову прийшов у храм, і весь народ ішов до Нього. Він сів і навчав їх. | утро же пакы приде въ црькъвь и вьси людие идэахѫ къ нѥму и сэдъ учааше ѩ. |
|
3
|
3
|
| Приводять книжники і фарисеї до Нього жінку, схоплену під час перелюбу, і, поставивши її посередині, кажуть Йому: | приведошz же кънижьници и фарисеи къ нѥму женѫ въ прэлюбодэянии ятѫ. и поставльше ѭ по срэдэ |
|
4
|
4
|
| Учителю, цю жінку взяли нині на перелюбі; | глаголашz ѥму: учителю си жена ѩта ѥсть нынэ въ прэлюбодэянии. |
|
5
|
5
|
| а Мойсей в законі повелів нам побивати таких камінням; а Ти що скажеш? | а въ законэ намъ муѶси повелэ таковыѩ камениѥмь побивати. ты же чьто глаголеши; |
|
6
|
6
|
| Говорили ж це, спокушаючи Його, щоб знайти, за що Його звинуватити. Але Ісус, нахилившись додолу, пальцем писав по землі, не звертаючи на них уваги. | се же рэшz искушаѭще и да бышz имэли на нь чьто глаголати. исусъ же низъ поклонь сz прьстъмь писааше на земли. |
|
7
|
7
|
| Коли ж продовжували запитувати Його, Він, підвівшись, сказав їм: хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь. | якоже прилежаахѫ въпрашаѭще и въсклони сz и рече имъ: иже васъ без грэха ѥсть прэжде врьзи камень на нѭ. |
|
8
|
8
|
| І знов, нахилившись додолу, писав на землі. | и пакы поклонь сz писааше на земли. |
|
9
|
9
|
| Вони ж, почувши це, докорені совістю, почали виходити один за одним, починаючи від старших до останніх; і залишився один Ісус і жінка, яка стояла посередині. | они же слышавъше и совэстию обличаѥми исхождаахѫ ѥдинъ по ѥдиному начьнъше отъ старьць до послэдьниихъ. и оста исусъ ѥдинъ и жена стоѩщи по срэдэ. |
|
10
|
10
|
| Ісус, підвівшись і нікого не побачивши, крім жінки, сказав їй: жінко! Де ті, що звинувачували тебе? Ніхто тебе не осудив? | въсклонь же сz исусъ и ни кого же не видэвъ развэ жены рече ѥи: жено къде сѫть иже на тz важдаахѫ; ни кыи же ли тебе осѫди; |
|
11
|
11
|
| Вона відповіла: ніхто, Господи. Ісус сказав їй: і Я не осуджую тебе; іди, і віднині більше не гріши. | она же рече: ни кыи же господи. рече же ѥи исусъ: ни азъ тебе осѫждаѭ. иди и отъселэ не съгрэшаи кътому. |
|
12
|
12
|
| Ісус знову говорив до народу, кажучи: Я — Світло для світу; хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя. | пакы же имъ рече iс7ъ гlz. азъ ѥсмь свэтъ вьсемU мирѫ. ходzи въ слэдъ мене. не имать ходити въ тьмэ. нъ имать живота вэчьнааго. |
|
13
|
13
|
| Тоді фарисеї сказали Йому: Ти Сам про Себе свідчиш, і свідчення Твоє неправдиве. | рэшz же ѥму фарисеи: ты о себэ самъ съвэдэтельствуѥщи. съвэдэтельство твоѥ нэсть истиньно. |
|
14
|
14
|
| Ісус сказав їм у відповідь: якщо і Сам про Себе свідчу, свідчення Моє правдиве, бо Я знаю, звідки прийшов і куди йду; а ви не знаєте, звідки Я і куди йду. | отъвэща исусъ и рече имъ: аще азъ съвэдэтельствуѭ о мънэ самомь съвэдэтельство моѥ истиньно ѥсть. яко вэмь отъкѫду придохъ и камо идѫ. вы же не вэсте отькѫду грzдѫ и камо идѫ. |
|
15
|
15
|
| Ви судите за плоттю; а Я не суджу нікого. | вы по плъти сѫдите. азъ не сѫждѫ ни кому же. |
|
16
|
16
|
| А якщо і суджу Я, то суд Мій праведний, бо Я не один, а Я і Отець, Який Мене послав. | аще ли сѫждѫ азъ сѫдъ мои истиньнъ ѥсть яко ѥдинъ нэсмь. нъ азъ и посълавыи мz отьць. |
|
17
|
17
|
| У законі вашому написано, що свідчення двох людей є правдиве. | и въ законэ вашемь писано ѥсть яко дъвою чловэку сьвэдэтельство истиньно ѥсть. |
|
18
|
18
|
| Я Сам свідчу про Себе, і свідчить про Мене Отець, Який Мене послав. | азъ ѥсмь съвэдэтельствуѩи о мънэ самомь и съвэдэтельствуѥть о мънэ посълавыи мz отьць. |
|
19
|
19
|
| Тоді сказали Йому: де Твій Отець? Ісус відповів: ви не знаєте ні Мене, ні Отця Мого; якби ви знали Мене, то знали б і Отця Мого. | глаголаахѫ же ѥму: къто ѥсть отьць твои; отъвэща исусъ: ни мене вэсте ни отьца моѥго. аще мz бысте вэдэли и отьца моѥго бысте вэдэли. |
|
20
|
20
|
| Ці слова говорив Ісус біля скарбниці, коли навчав у храмі; і ніхто не взяв Його, бо ще не прийшов час Його. | сиѩ глаголы глагола исусъ въ газофилакии учz въ црькъви и ни къто же не ѩть ѥго яко не у бэ пришьла година ѥго. |
|
21
|
21
|
| Знову сказав їм Ісус: Я відходжу, і будете шукати Мене, і помрете в гріху вашому. Куди Я йду, туди ви не можете прийти. | Рече же имъ пакы исусъ: азъ идѫ и възищете мене и въ грэсэ вашемь умьрете. аможе азъ идѫ вы не можете прити. |
|
22
|
22
|
| Говорили ж юдеї: невже Він уб’є Сам Себе, що каже: куди Я іду, ви не можете прийти? | глаголаахѫ же иудеи: еда самъ сz убиѥть; яко глаголѥть яможе азъ идѫ вы не можете прити. |
|
23
|
23
|
| Він сказав їм: ви від нижніх, Я ж від вишніх; ви від світу цього, Я ж не від цього світу. | и рече имъ: вы отъ нижьниихъ ѥсте азъ отъ вышьниихъ ѥсмь. вы отъ сего мира ѥсте азъ отъ сего мира нэсмь. |
|
24
|
24
|
| Тому Я сказав вам, що ви помрете в гріхах ваших. Бо якщо не увіруєте, що це Я, то помрете в гріхах ваших. | рекохь убо вамъ яко умрьете въ грэсэхъ вашихъ. аще бо вэры не ѥмлѥте яко азъ ѥсмь умрете въ грэсэхъ вашихъ. |
|
25
|
25
|
| Тоді сказали Йому: Хто ж Ти? Ісус відповів їм: Початок всього, що й кажу вам. | глаголаахѫ же ѥму: ты къто ѥси; и рече имъ исусъ: начzтъкъ яко и глаголахъ вамъ. |
|
26
|
26
|
| Багато чого маю говорити і судити про вас, але Той, Хто послав Мене, істинний є, і що почув Я від Нього, те й кажу світові. | мъного имамъ о васъ глаголати и сѫдити. оц7ь мои пославыи мя истиньнъ. ѥсть. и азъ яже слышахъ. t нѥго. си гlю въ міръ. |
|
27
|
27
|
| Не зрозуміли, що Він говорив їм про Отця. | и не разUмэша. яко оц7а имъ гlаше б7а. |
|
28
|
28
|
| Сказав же їм Ісус: коли піднесете Сина Людського, тоді зрозумієте, що це Я, і що нічого не роблю від Себе, а як навчив Мене Отець Мій, так і говорю. | рече же имъ I©. ѥгда възнесете сн7а члbвча. тъгда разUмэѥте яко азъ ѥсмь. и о собэ ничто же не творю. нъ яко же наUчи мя оц7ь. си гlю. |
|
29
|
29
|
| Той, Хто послав Мене, є зі Мною; Отець не залишив Мене одного, бо Я завжди роблю угодне Йому. | и пославыи мz съ мною ѥсть. не остави мене ѥдиного. яко азъ Uгодьная ѥмU творю вьсьгда. |
|
30
|
30
|
| Коли Він це говорив, багато хто увірував у Нього. | си гlющю ѥмU. мнози вэроваша въ нь. |
|
31
|
31
|
| Тоді Ісус сказав юдеям, які увірували в Нього: якщо будете перебувати в слові Моєму, то ви істинно будете Моїми учениками; | гlаше же I©. къ вэровавъшиимъ къ нѥмU июдеомъ. аще вы пребUдете въ словеси моѥмь. въ истинU Uченици мои бUдете. |
|
32
|
32
|
| і пізнаєте істину, і істина визволить вас. | и разUмэѥте истинU. и истина свободить вы. |
|
33
|
33
|
| Йому відповіли: ми рід Авраамів, і ніколи не були рабами нікому, як же Ти кажеш: станете вільними? | отъвэщашz и рэшz ѥму: сэмz авраамлѥ ѥсмъ и ни кому же не работахомъ ни коли же. како ты глаголѥши яко свободъ бѫдете; |
|
34
|
34
|
| Ісус відповів їм: істинно, істинно кажу вам, що кожен, хто чинить гріх, є раб гріха. | отъвэща имъ исусъ: аминь аминь глаголѭ вамъ яко вьсякъ творzи грэхъ рабъ ѥсть грэху. |
|
35
|
35
|
| Але раб не перебуває в домі вічно, а Син перебуває вічно. | а рабъ не прэбываѥть въ дому въ вэкы сынъ же прэбываѥть въ вэкы. |
|
36
|
36
|
| Отже, якщо Син визволить вас, то справді будете вільними. | аще бо сынъ вы свободить въ истинѫ своводъ бѫдете. |
|
37
|
37
|
| Знаю, що ви рід Авраамів, однак шукаєте, як вбити Мене, бо слово Моє не вміщається у вас. | вэмь яко сэмz авраамлѥ ѥсте нъ ищете мене убити яко слово моѥ не въмэщаѥть сz въ вы. |
|
38
|
38
|
| Я говорю те, що бачив у Отця Мого; і ви робите те, що бачили в отця вашого. | азъ яже видэхъ у отьца моѥго глаголѭ и вы убо яже видэсте у отьца вашего творите. |
|
39
|
39
|
| Сказали Йому у відповідь: отець наш є Авраам. Ісус сказав їм: якби ви були дітьми Авраама, то чинили б діла Авраамові. | отъвэщашz и рэшz ѥму: отьць нашь авраамъ ѥсть. глагола имъ исусъ: аще чzда авраамля бысте были дэла авраамля творили бысте. |
|
40
|
40
|
| Нині ж шукаєте, як вбити Мене, Чоловіка, Який сповістив вам правду, почуту від Бога; Авраам цього не робив. | нынэ же ищете мене убити чловэка иже истинѫ вамъ глаголаахъ ѭже слышахъ отъ бога. сего авраамъ нэсть творилъ. |
|
41
|
41
|
| Ви робите діла отця вашого. На це сказали Йому: ми не від любодійства народжені; маємо одного Отця — Бога. | вы творите дэла отьца вашего. рэшz же ѥму: мы отъ любодэяния нэсмъ рождени. мы ѥдиного отьца имаамъ бога. |
|
42
|
42
|
| Ісус сказав їм: якби Бог був Отець ваш, то ви любили б Мене, тому що Я вийшов і прийшов від Бога; бо Я не Сам від Себе прийшов, а Він послав Мене. | рече же имъ исусъ: аще б7ъ оц7ь вашь бы былъ. любили мz бысте. азъ бо t б7а изидохъ и придохъ. не о собэ бо придохъ. нъ тъ мz посъла. |
|
43
|
43
|
| Чому ви не розумієте Моїх слів? Тому що не можете чути слова Мого. | почто бесэды моѥя не разUмэѥте. яко не можете слышати словесе моѥго. |
|
44
|
44
|
| Ваш батько є диявол; і ви хочете виконувати похоті батька вашого. Він людиновбивцею був споконвіку і не стоїть в істині, бо істини немає в ньому. Коли він говорить неправду, від себе говорить, бо він неправдомовець і батько неправди. | вы t оц7z диявола ѥсте. и похоти оц7z вашего хощете творити. онъ чlвкU Uбиица бэ по земли искони. въ истинэ не стоить. яко нэсть истины въ немь. ѥгда гlеть лъжю. t своихъ гlъ. яко лъжь ѥсть оц7ь ѥго. |
|
45
|
45
|
| А коли Я істину говорю, то не вірите Мені. | азъ же зане с™ыню гlю. не емлете вэры мънэ. |
|
46
|
46
|
| Хто з вас викриє Мене у гріху? Якщо ж Я говорю істину, то чому ви не вірите Мені? | кто же t васъ обличаѥть мz о грэсэ. аще истинU гlю. почто вы не ѥмлете вэры мънэ. |
|
47
|
47
|
| Хто від Бога, той слова Божі слухає; ви тому не слухаєте, що ви не від Бога. | иже ѥсть t б7а гlъ б9ии послUшаѥть. сего ради вы не послUшаѥте. яко нэсте t б7а. |
|
48
|
48
|
| На це юдеї сказали Йому у відповідь: чи не правду ми говоримо, що Ти самарянин і що біс у Тобі? | tвэщашz июдэи и рэшz ѥмU. не добрэ ли гlемъ мы. яко самарzнинъ ѥси ты и бэсъ имаши. |
|
49
|
49
|
| Ісус відповів: у Мені біса нема, але Я шаную Отця Мого, а ви зневажаєте Мене. | tвэща I©ъ азъ бэса не имамъ. нъ чтU оц7а моѥго. и вы не чьтете мене. |
|
50
|
50
|
| А втім, Я не шукаю слави Моєї; є Той, Хто шукає і судить. | азъ же не ищю славы моѥя. ѥсть ищzи и сUдzи. |
|
51
|
51
|
| Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє збереже, той не побачить смерти повік. | аминъ аминъ гlю вамъ. аще кто слово моѥ съблюдеть съмьрти не имать видэти въ вэкы. |
|
52
|
52
|
| Юдеї сказали Йому: тепер ми зрозуміли, що біс у Тобі. Авраам і пророки померли, а Ти кажеш, що хто слово Моє збереже, той не зазнає смерти повік. | рэша же ѥмU июдэи. нынэ разUмэхомъ яко бэсъ имаши. аврамъ Uмретъ и прbрци. и ты гlеши. яко аще кто слово моѥ съблюдеть. не имать съмьрти въкUсити въ вэкы. |
|
53
|
53
|
| Невже Ти більший від отця нашого Авраама, який помер? | еда ты болии еси оц7а нашего аврама. иже Uмьртъ. и пророци Uмьроша. кого сz самъ твориши. |
|
54
|
54
|
| Ісус відповів: якщо Я Сам Себе славлю, то слава Моя ніщо. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви говорите, що Він Бог ваш. | tвэща I©ъ. аще азъ славлю сz самъ. слава моя ничсо же ѥсть. ѥсть оц7ь мои и славzи мz. ѥго же вы гlете яко б7ъ нашь ѥсть. |
|
55
|
55
|
| І ви не пізнали Його, а Я знаю Його; і якщо скажу, що не знаю Його, то буду подібним до вас неправдомовцем. Але Я знаю Його і слово Його зберігаю. | и не познасте ѥго азъ вэмь и. и аще рекU яко не вэмь ѥго бUдU подобьнъ вамъ лъжь. нъ вэмь и слово ѥго съблюдаю. |
|
56
|
56
|
| Авраам, отець ваш, був би радий побачити день Мій; і побачив, і зрадів. | аврамъ оц7ь вашь радъ бы былъ. да бы вэдэлъ дэлъ дн7ь моихъ. и видэ и въздрадовасz. |
|
57
|
57
|
| На це сказали Йому юдеї: Тобі немає ще й п’ятдесяти років, і Ти бачив Авраама? | рэшz же июдэи къ немU. е7. тьдесzтъ лэтъ не U имаши. аврама ли ѥси видэлъ. |
|
58
|
58
|
| Ісус сказав їм: істинно, істинно кажу вам: раніш, ніж був Авраам, Я є. | рече имъ I©ъ. аминъ аминъ гlю вамъ. прэже даже не бысть аврамъ азъ есмь. |
|
59
|
59
|
| Тоді взяли каміння, щоб кинути на Нього; але Ісус сховався і вийшов з храму, пройшовши посеред них, і пішов далі. | възzшz же камение да вьргUть на нь. I©ъ же съкрысz и изиде въ цр7квь. и прошьдъ посредэ ихъ идzше и хожzше тако. |
|
Глава 9
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
| І, проходячи, побачив чоловіка, сліпого від народження. | Приходz I©ъ видэ чlвка слэпа t рожьства. |
|
2
|
2
|
| Ученики Його запитали в Нього: Учителю, хто згрішив, — він чи батьки його, що сліпим народився? | и въпросишz и Uченици ѥго гlюще. равви кто съгрэши сь ли или родителz ѥго. да слэпъ родисz. |
|
3
|
3
|
| Ісус відповів: ні він не згрішив, ні батьки його, а це для того, щоб відкрилися на ньому діла Божі. | tвэща I©ъ. ни сь съгрэши ни родителz ѥго. нъ да явzтьсz дэла б9ия на немь. |
|
4
|
4
|
| Мені належить робити діла Того, Хто послав Мене, доки день є; прийде ніч, коли ніхто робити не зможе. | мънэ подобаѥть дэлати дэло посълавъшааго мz. донъдеже дьнь ѥсть придеть нощь. тъгда же никто же не можеть дэлати. |
|
5
|
5
|
| Доки Я в світі, Я Світло для світу. | ѥгда въ мирэ ѥсмь свэтъ ѥсмь мирови. |
|
6
|
6
|
| Сказавши це, плюнув на землю, зробив із слини суміш і помазав сумішшю очі сліпому. | си рекъ плюнU на землю. и сътвори бьрние t плюновения. и помаза ѥмU очи бьрниемь. |
|
7
|
7
|
| І сказав йому: іди, вмийся у купальні Силоам, що означає: посланий. Він пішов і вмився, і прийшов зрячим. | и рече ѥмU иди Uмыисz въ кUпэли силUамьсцэи. ѥже съказаѥтьсz посъланъ. идеже и Uмысz и приде видz. |
|
8
|
8
|
| Сусіди і ті, що бачили його раніше, як він був сліпим, говорили: чи не той це, що сидів і просив? | сUсэди же иже бzхU видэли и прэже. яко просилъ бэ. и гlаахU. не сь ли ѥсть сэдz и просzи. |
|
9
|
9
|
| Одні говорили, що це той; інші ж — що схожий на нього. Він же сказав: це я. | ови гlахU яко сь ѥсть. и ини гlахU подобьнъ ѥмU ѥсть. онъ же гlаше яко азъ ѥсмь. |
|
10
|
10
|
| Тоді запитали в нього: як відкрилися в тебе очі? | гlахU же ѥмU како ти сz очи tвьрзоста. |
|
11
|
11
|
| Він казав їм у відповідь: Чоловік, Якого звуть Ісус, зробив суміш, помазав очі мої і сказав мені: іди в купальню Силоам і вмийся. Я пішов, умився і прозрів. | tвэща онъ и рече. чlвкъ нарицаѥмыи I©ъ. бьрние сътвори. и помаза очи мои. и рече ми иди въ кUпэль силUамлю. и Uмыисz. шьдъ же Uмывъ сz прозьрэхъ. |
|
12
|
12
|
| Тоді сказали йому: де ж Він? Він відповів: не знаю. | рэшz же ѥмU къто сь ѥсть. гlа не вэмь. |
|
13
|
13
|
| Повели цього колишнього сліпця до фарисеїв. | ведоша же и къ fарисэомъ. иже бэ инъгда слэпъ. |
|
14
|
14
|
| А була субота, коли Ісус зробив суміш і відкрив йому очі. | бэ же сUбота. ѥгда сътвори бьрниѥ I©ъ. и tвьрзе ѥмU очи. |
|
15
|
15
|
| Спитали його також фарисеї, як він прозрів. Він же сказав їм: суміш поклав Він на мої очі, і я вмився і бачу. | пакы же и въпрашахU fарисэи. како прозьрэ. онъ же рече имъ. бьрниѥ положи ми на очию. и Uмыхъсz и вижю. |
|
16
|
16
|
| Тоді деякі з фарисеїв говорили: Чоловік Цей не від Бога, бо не шанує суботи. Інші говорили: як може грішний чоловік такі чудеса творити? І сталася між ними суперечка. | гlахU же fарисэи етери. нэсть t б7а чlвкъ яко сUботы не хранить. ови гlахU. како можеть чlвкъ грэшьнъ сы. сицz знамения творити. распьрz бэ въ нихъ. |
|
17
|
17
|
| Знов говорять сліпому: що ти скажеш про Того, Хто відкрив тобі очі? Він сказав: це пророк. | гlахU же слэпьцю пакы. ты что гlеши о немь. яко tвьрзе очи твои. онъ же рече прbркъ ѥсть. |
|
18
|
18
|
| Але юдеї не повірили, що він був сліпим і прозрів, доки не покликали батьків того, хто прозрів, | не яшz же вэры июдэи о немь. яко бэ слэпъ и прозьрэ. донъдеже възгласишz родителz ѥго. прозьрэвъшааго. |
|
19
|
19
|
| і запитали, кажучи: чи це син ваш, про якого ви кажете, що народився сліпим? Як же він тепер бачить? | и въпросишz я гlюще. се ли ѥсть сн7ъ ваю. ѥго же вы гlета яко слэпъ родисz. како Uбо видить. |
|
20
|
20
|
| Батьки його сказали їм у відповідь: ми знаємо, що він — це син наш і що він сліпим народився, | tвэщаста имъ родителz ѥго. рэста вэвэ яко сь ѥсть сн7ъ наю. яко слэпъ родисz. |
|
21
|
21
|
| а як тепер бачить, не знаємо, і хто відкрив йому очі, ми не знаємо. Він сам уже дорослий; самого спитайте, нехай сам про себе скаже. | како же нынэ видить не вэвэ. ны кто ѥмU tвьрзе очи не вэвэ. самого въпросите. въздрасть имать. самъ о себе гlеть. |
|
22
|
22
|
| Так відповіли батьки його, тому що боялись юдеїв; бо юдеї вже змовилися, щоб того, хто визнає Його за Христа, відлучити від синагоги. | сице реста родителz ѥго. яко бояшетасz июдэи. Uже бо сz бzхU съложили съ июдэи. да аще кто исповэсть х©а. tлUченъ съньмища бUдеть. |
|
23
|
23
|
| Тому-то батьки його сказали: він уже дорослий, самого запитайте. | сего ради родителz ѥго рэста. яко въздрасть имать. самого въпросите. |
|
24
|
24
|
| Отже, вдруге покликали чоловіка, який був сліпим, і сказали йому: віддай славу Богові; ми знаємо, що Чоловік Той — грішник. | възгласишz же въторицею чlвка иже бэ слэпъ. и рэша дажь славU бо7µ. мы вэмь яко чlвкъ сь грэшьнъ ѥсть. |
|
25
|
25
|
| Він сказав їм у відповідь: чи Він — грішник, не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу. | отъвэщz же онъ рече. аще грэшьникъ ѥсть не вэмь. ѥдино вэмь яко слэпъ бэхъ нынэ же вижю. |
|
26
|
26
|
| Знову запитали його: що Він зробив з тобою? Як відкрив твої очі? | рэша же ѥмU чьто сътвори тебэ. како tвьрзе очи твои. |
|
27
|
27
|
| Відповів їм: я вже сказав вам, і ви не вислухали; що ще хочете почути? Чи не хочете і ви стати Його учениками? | tвэща имъ рэхъ вамъ. Uже слышасте. чьто пакы хощете слышати ѥда вы Uченици ѥго хощете быти. |
|
28
|
28
|
| Вони ж докорили йому і сказали: ти Його ученик, ми ж Мойсеєві учні. | они же и Uкориша и рэша. ты Uченикъ ѥси того. мы же мосэови ѥсмъ Uченици. |
|
29
|
29
|
| Ми знаємо, що з Мойсеєм говорив Бог; а про Цього ж не знаємо, звідки Він. | мы вэмы яко мосэови гlа б7ъ. сего же не вэмы tкUдU ѥсть. |
|
30
|
30
|
| Чоловік, який прозрів, сказав їм у відповідь: це й дивно, що ви не знаєте, звідки Він, а Він відкрив мені очі. | tвэща чlвкъ и рече имъ. о семь Uбо дивьно ѥсть. яко вы не вэсте tкUдU ѥсть. иже tвьрзе мои очи. |
|
31
|
31
|
| Але ми знаємо, що грішників Бог не слухає; хто шанує Бога і волю Його творить, того слухає. | вэмь же яко грэшьникъ б7ъ не послUшаеть. нъ аще кто бо7чьтьць ѥсть. и волю ѥго творить. того послUшаѥть. |
|
32
|
32
|
| Споконвіку не чувано, щоб хтось відкрив очі сліпому від народження. | t вэка нэсть слышано. яко кто tвьрзе очи слэпU роженU. |
|
33
|
33
|
| Якби Він не був від Бога, то не міг би нічого творити. | аще не бы t б7а былъ. не моглъ бы творити ничсо же. |
|
34
|
34
|
| Сказали йому у відповідь: у гріхах ти весь народився, і чи ти нас учиш? І вигнали його геть. | tвэщаша и рэша ѥмU. въ грэсэхъ ты родилъсz ѥси вьсь. и ты ли нынэ Uчиши ны. изгънаша же и вънъ. |
|
35
|
35
|
| Ісус, почувши, що вигнали його геть, знайшов його і сказав йому: чи віруєш ти в Сина Божого? | слъшавъ же I©ъ яко изгънаша и вънъ. и обрэтъ и рече ѥмU ты вэрUѥши ли въ сн7а б9ия. |
|
36
|
36
|
| Він відповів і сказав: а хто Він, Господи, щоб мені вірувати в Нього? | tвэща онъ и рче. къто ѥсть Gи. да вэрU имU въ нь. |
|
37
|
37
|
| Ісус сказав йому: і бачив ти Його, і Він говорить з тобою. | и рече же ѥмU I©ъ. видэлы и ѥси гlzи съ тобою тъ ѥсть. |
|
38
|
38
|
| Він же промовив: вірую, Господи! І поклонився Йому. | онъ же рече ѥмU. вэрUю Gи и поклонисz ѥмU. |
|
39
|
39
|
| І сказав Ісус: на суд Я прийшов у світ цей, щоб незрячі бачили, а зрячі стали сліпими. | и рече исусъ: на сUдъ азъ придохъ. въ миръ сь. да мене видzще видzть. и видzщеи слэпи бUдUть. |
|
40
|
40
|
| Почувши це, деякі з фарисеїв, що були з Ним, сказали Йому: невже і ми сліпі? | слышашz се t фарисэи. сUщии съ нимь. рэша ѥмU. ѥда мы слэпи ѥсмъ. |
|
41
|
41
|
| Ісус сказав їм: якби ви були сліпі, то не мали б на собі гріха, але як ви говорите, що бачите, то гріх лишається на вас. | рече имъ I©ъ. аще бысте слэпи были. не бысте имэли грэха. нынэ же гlете яко видимъ. и грэхъ вашь прэбываѥть. |
|
Глава 10
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
| Істинно, істинно кажу вам: хто входить в овечий двір не дверима, а десь перелазить, той злодій і розбійник. | Аминъ аминъ гlю вамъ. не въходяи двьрьми въ дворъ овьчии. нъ прэлазz инUдU тать есть и разбоиникъ. |
|
2
|
2
|
| А хто входить у двері, той пастир овець. | а въходzи двьрьми пастырь ѥсть овьцамъ. |
|
3
|
3
|
| Йому воротар відчиняє, і вівці голос його чують, він кличе своїх овець на ймення і виводить їх. | семU двьрьникъ tвьрзаѥть и овьцz гласъ ѥго слышzть. своя овьцz зоветь. по имени изгонить я. |
|
4
|
4
|
| І коли виведе своїх овець, йде поперед них, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос. | ѥгда же своя овьцz изгонить прэдъ ними ходить. и овьцz по немь идUть. яко видzть гласъ ѥго. |
|
5
|
5
|
| За чужим же не йдуть, а тікають від нього, бо не знають чужого голосу. | по чюждемь же не идUть нъ бэжzть t него. яко не знають чюждиихъ гласа. |
|
6
|
6
|
| Цю притчу сказав їм Ісус; але вони не зрозуміли, про що Він говорив їм. | сия притъчz рече имъ I©ъ. они же не разUмэшz. что сUть. яже имъ гlаше. |
|
7
|
7
|
| Отже, знову сказав їм Ісус: істинно, істинно кажу вам, що Я двері вівцям. | рече имъ I©ъ пакы. аминъ аминъ гlю вамъ. азъ ѥсмь двьрь овьцамъ. |
|
8
|
8
|
| Всі, скільки їх приходило переді Мною, є злодії й розбійники; але вівці не послухали їх. | вьсе ѥлико же ихъ приде прэже мене татиѥ сUть и разбоиници. нъ не послUшzша ихъ овьцz. |
|
9
|
9
|
| Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться, і увійде, і вийде, і пасовище знайде. | азъ ѥсмь двьрь. мъною аще кто вънидеть спс7етьсz. и вънидеть и изидеть и пажить обрzщеть. |
|
10
|
10
|
| Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити. Я прийшов для того, щоб мали життя, і надто мали. | тать не приходить. нъ да Uкрадеть. и Uбьѥть и погUбить. азъ приидохъ да животъ имэють. и лише имэють. |
|
11
|
11
|
| Я Пастир Добрий: пастир добрий душу свою покладає за овець. | азъ ѥсмь пастUхъ добрыи. пастUхъ добрыи и дш7ю свою полагаѥть за wвьца. |
|
12
|
12
|
| А наймит, не пастир, якому вівці не свої, побачивши, що йде вовк, кидає овець і тікає, а вовк хапає і розганяє овець. | и наимьникъ иже нcэ пастUхъ. ѥмU же не сUть. овьца своя. видить вълка идUща. и оставляѥть овьца и бэжить. и вълкъ расхытить я. и распUдить овьца. |
|
13
|
13
|
| А наймит тікає, бо він наймит, і не турбується про овець. | а наимьникъ бэжить. яко иаимьникъ ѥсть. яко о wвьцахъ не родить. |
|
14
|
14
|
| Я ж Пастир Добрий; і знаю Моїх, і знають Мене Мої. | азъ ѥсмь пастUхъ добрыи. и знаю моя. и знають мя моя. |
|
15
|
15
|
| Як знає Мене Отець, так і Я знаю Отця; і душу Мою покладаю за овець. | яко же знаѥть мz оць. и азъ знаю оц7а. и дш7ю мою полагаю за овьца. |
|
16
|
16
|
| Й інших овець маю, які не з цього двору, і тих Мені треба привести; і голос Мій почують, і буде одне стадо і один Пастир. | ины овьца имамъ. яже не сUть. t двора сего. и ты ми подобаѥть привести и глаc мои Uслышати. и бUдеть ѥдино стадо. и ѥдинъ пастUхъ. |
|
17
|
17
|
| Тому любить Мене Отець, що Я душу Мою віддаю, щоб знову прийняти її. | сего ради мz оц7ь любить. яко азъ полагаю дш7ю мою. да пакы приимU ю. |
|
18
|
18
|
| Ніхто не відбирає її від Мене, але Я Сам віддаю її. Маю владу віддати її і владу маю знову прийняти її. Цю заповідь Я прийняв від Отця Мого. | никто же възьметь ѥя t мене. нъ азъ не полагаю ѥя о себэ. область имамъ положити ю. и область имамъ прияти ю. сию заповэдь прияхъ t оц7а моѥго. |
|
19
|
19
|
| Через ці слова знову виникла суперечка між юдеями. | распрz же пакы бысть въ июдэихъ. за словеса си. |
|
20
|
20
|
| Багато з них говорили: Він біса має і безумствує; чому ж слухаєте Його? | гlаахU же мънози t нихъ. бэсъ имать и неистовъ ѥсть. чьто ѥго послUшаѥте. |
|
21
|
21
|
| Інші говорили: це слова не біснуватого; хіба може біс відкривати очі сліпим? | ини гlаахU си гlи не сUть бэсьнUющиисz. ѥда бэсъ можеть слэпыимъ очи даяти. |
|
22
|
22
|
| Було тоді в Єрусалимі свято оновлення, і стояла зима. | Бэша же тъгда сщ7ения въ иѥрUсалимэ. и зима бэ |
|
23
|
23
|
| Ісус ходив у храмі, у притворі Соломоновім. | и хождааше iс7ъ въ цр7кви. въ прэторэ соломони. |
|
24
|
24
|
| Тут юдеї обступили Його і говорили Йому: чи довго триматимеш душі наші у невіданні? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо. | обидU же и июдэи. и гlаахU же ѥмU. докола дш7а нашz въземлеши. аще ты ѥси х©ъ. рьци намъ не обинUясz. |
|
25
|
25
|
| Ісус відповів їм: Я сказав вам, і не вірите; діла, які Я творю в ім’я Отця Мого, свідчать про Мене. | tвэща имъ I©ъ рэхъ вамъ и не вэрUѥте. дэла яже азъ творю. вы имz оц7z моѥго. та съвэдэтельствUють о мънэ. |
|
26
|
26
|
| Але ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, як Я сказав вам. | нъ вы не вэрUѥте. нэсте бо t овьць моихъ. яко же рэхъ вамъ. |
|
27
|
27
|
| Вівці Мої голосу Мого слухаються, і Я знаю їх; і вони йдуть за Мною. | овьца моя гласа моѥго слUшають. и язъ знаю я. и по мънэ грzдUть. |
|
28
|
28
|
| І Я дам їм життя вічне, і не загинуть повік; і ніхто не викраде їх з руки Моєї. | и язъ животъ вэчьныи даю имъ. и не погыбнUть въ вэкы. и не въсхытить ихъ никто же t рUкы моѥя. |
|
29
|
29
|
| Отець Мій, Який дав Мені їх, більший за всіх, і ніхто не може викрасти їх з руки Отця Мого. | оц7ь мои иже дасть я мънэ болии вьсэхъ ѥсть. и никто же не можеть въсхытити t рUкы оц7z моѥго. |
|
30
|
30
|
| Я і Отець — єдине. | азъ и оц7ь ѥдино ѥсвэ. |
|
31
|
31
|
| Тут знов юдеї схопили каміння, щоб побити Його. | и възzша камениѥ пакы июдэи. да и побиють. |
|
32
|
32
|
| Ісус відповів їм: багато добрих діл показав Я вам від Отця Мого; за яке з них хочете побити Мене камінням? | tвэща имъ I©ъ. многа дэла добра даяхъ вамъ t оц7а моѥго. за коѥ ихъ дэло камение на мz метаѥте. |
|
33
|
33
|
| Юдеї сказали Йому у відповідь: не за добрі діла хочемо побити Тебе камінням, а за богохульство і за те, що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом. | tвэщаша ѥмU июдэи гlюще. о добрэ дэлэ не мечемъ камениѥмь на тz. нъ о власвимии. яко ты чlвкъ сътворишисz самъ б7ъ. |
|
34
|
34
|
| Ісус відповів їм: чи не написано в законі вашому: Я сказав, що ви боги? | tвэща же I©ъ и рече имъ. нэсть ли написано въ законэ вашемь. яко азъ рэхъ бз7и ѥсте. |
|
35
|
35
|
| Якщо назвав богами тих, до кого було слово Боже, і не може порушитись Писання, — | аще оны рече б7ы. къ нимъ же рече слово б9иѥ. и не могUть сz разорити кънигы. |
|
36
|
36
|
| чи Тому, Якого Отець освятив і послав у світ, ви говорите, що богохульствує, бо сказав: Я Син Божий? | ѥго же оц7ь с™и. и посъла въ миръ. вы гlете яко власfимисаѥши. зане рэхъ яко сн7ъ б9ии ѥсмь. |
|
37
|
37
|
| Якщо Я не творю діл Отця Мого, не вірте Мені; | аще не творю дэлъ оц7а моѥго. не имате вэры. |
|
38
|
38
|
| а якщо творю, то, коли не вірите Мені, вірте ділам Моїм, щоб пізнати і повірити, що Отець в Мені і Я в Ньому. | аще ли творю. аще мънэ вэры не емлете. дэломъ моимъ вэрU имэте. да разUмэѥте и вэрUѥте. яко въ мънэ оц7ь и язъ въ оц7и. |
|
39
|
39
|
| Тоді знову намагалися Його схопити; але Він ухилився від рук їхніх. | искаахѫ же ѥго пакы ѩти и изиде отъ рѫкъ ихъ. |
|
40
|
40
|
| І пішов знову на той бік Йордану, на те місце, де раніше хрестив Іоан, і залишився там. | и иде пакы на онъ полъ иордана на мэсто идеже бэ иоанъ прэжде крьстz и прэбысть ту. |
|
41
|
41
|
| І багато прийшло до Нього і говорили, що Іоан не створив жодного чуда, але все, що Іоан сказав про Нього, було правдою. | и мънози придошz къ нѥму и глаголаахѫ яко иоанъ убо знамения не сотвори ни ѥдиного же. вься же ѥлико рече иоанъ о семь истина бэ. |
|
42
|
42
|
| І багато хто там увірував у Нього. | и мънози вэровашz въ нѥго ту. |
|
Глава 11
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| Був один недужий — Лазар з Вифанії, села Марії та її сестри Марфи. | Бэ нэкто болz лазорь. отъ виfания града мариина. и марfы сестры ѥя. |
|
2
|
2
|
| Марія ж, брат якої Лазар був недужий, була та, що помазала Господа миром і обтерла ноги Його волоссям своїм. | бэ же мария помазавъши Gа мµръмь. и отьрши нозэ ѥго власы своими. ѥя же братъ. лазорь болzаше. |
|
3
|
3
|
| Сестри послали сказати Йому: Господи, ось, кого Ти любиш, нездужає. | посъласте же сестрэ ѥго къ нѥмU гlющи. Gи се ѥго же любиши болить. |
|
4
|
4
|
| Ісус, почувши те, сказав: ця недуга не на смерть, а на славу Божу, щоб через неї прославився Син Божий. | слышавъ же iс7 рече. си болэзнь нэc къ съмьрти. нъ о славэ божии. да прославитьсz сн7ъ б9ии ѥю. |
|
5
|
5
|
| Ісус же любив Марфу і сестру її та Лазаря. | люблzаше же iс7 марfU и сестрU ѥя. и лазорz |
|
6
|
6
|
| Коли ж почув, що він хворий, то пробув два дні на тому місці, де знаходився. | да яко Uслыша яко болить. тогда Uбо пребыc. на нѥмь же бэ мэстэ два дн7и. |
|
7
|
7
|
| Після цього сказав ученикам: підемо знову до Юдеї. | потомь же гlа Uченикомъ. поидэмъ въ июдею пакы. |
|
8
|
8
|
| Ученики сказали Йому: Учителю, чи давно юдеї намагалися побити Тебе камінням, і Ти знову йдеш туди? | гlаша ѥмU Uченици ѥго. равви. нынэ искахU тебе жидове. камениѥмь побiти. и пакы ли идеши тамо. |
|
9
|
9
|
| Ісус відповів: чи не дванадцять годин є у дні? Хто ходить удень, той не спотикається, тому що бачить світло світу цього; | tвэща iс7. не два ли на десzте часа ѥста въ дн7е. аще кто ходить. въ дн7е. не потъкнетьсz. яко свэтъ мира сего видить. |
|
10
|
10
|
| а хто ходить уночі, спотикається, бо немає світла з ним. | аще ли же кто ходить въ нощи. потъкнетьсz. яко свэта нэc о нѥм. |
|
11
|
11
|
| Сказавши це, говорить їм потім: Лазар, друг наш, заснув; але Я йду розбудити його. | си рече. и по семь гlа имъ. лазорь дрUгъ нашь Uсъпе. нъ идU UбUжю ѥго. |
|
12
|
12
|
| Ученики Його сказали: Господи, якщо заснув, то одужає. | рэша же Uченици ѥго. Gи аще Uсъпе. сп7снъ бUдетъ. |
|
13
|
13
|
| Ісус говорив про смерть його, а вони думали, що Він говорить про звичайний сон. | iс7 же рече. о съмьрти ѥго. они же мьнэшz яко о усъпении съну глаголѥть. |
|
14
|
14
|
| Тоді Ісус сказав їм просто: Лазар помер; | тъгда рече имъ исусъ не обинуѩ сz: лазарь умрэ |
|
15
|
15
|
| і радію за вас, що Я не був там, щоб ви увірували; але ходімо до нього. | и радуѭ сz васъ ради да вэрѫ имете яко не бэхъ ту нъ идэмь къ нѥму. |
|
16
|
16
|
| Тоді Фома, званий ще Близнюком, сказав ученикам: ходімо й ми і помремо з Ним. | рече же fома нарицаѥмыи близньць къ ученикомъ: идэмъ и мы да умьремъ съ нимь. |
|
17
|
17
|
| Прийшовши, Ісус знайшов, що він уже чотири дні у гробі. | пришьдъ же исусъ въ виfаниѭ обрэте и четыри дьни уже имѫщь въ гробэ. |
|
18
|
18
|
| Вифанія ж була поблизу Єрусалима, стадій з п’ятнадцять. | бэ же виfания близъ иерусалима яко пzть на десzте попрьищь. |
|
19
|
19
|
| І багато юдеїв прийшли до Марфи й Марії, щоб утішити їх у скорботі за братом їхнім. | мънози же отъ иудеи бэахѫ пришьли къ марfэ и марии да утэшzть и о братэ ѥю. |
|
20
|
20
|
| Марфа, почувши, що йде Ісус, вийшла назустріч Йому; Марія ж сиділа вдома. | марfа же ѥгда услыша яко исусъ грzдеть срьэте и а мария дома сэдэаше. |
|
21
|
21
|
| Тоді Марфа сказала Ісусові: Господи! Якби Ти був тут, не помер би брат мій. | рече же марfа къ исусови: господи аще бы сьде былъ не бы братъ мои умрьлъ. |
|
22
|
22
|
| Але й тепер знаю, що, коли чого Ти попросиш у Бога, дасть Тобі Бог. | нъ и нынэ вэмь яко ѥгоже колижьдо просиши отъ бога дасть тебэ богъ. |
|
23
|
23
|
| Ісус говорить їй: воскресне брат твій. | глагола ѥи исусъ: въскрьснеть братъ твои. |
|
24
|
24
|
| Марфа сказала Йому: знаю, що воскресне при воскресінні, в останній день. | глагола ѥму марfа: вэмь яко въскрьснеть въ въскрэшениѥ въ послэдьнии дьнь. |
|
25
|
25
|
| Ісус сказав їй: Я є воскресіння і життя; хто вірує в Мене, якщо і помре, оживе. | рече ѥи исусъ: азъ ѥсмь въскрэшениѥ и животъ. вэруѩи въ мz аще и умьреть оживеть. |
|
26
|
26
|
| І кожен, хто живе і вірує в Мене, не помре повік. Чи віриш цьому? | и вьсякь живыи и вэруѩ въ мz не умьреть въ вэкъ. имеши ли вэрѫ сему; |
|
27
|
27
|
| Вона говорить Йому: так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, Який гряде у світ. | глагола ѥму: еи господи азъ вэруѭ яко ты ѥси христосъ сынъ божии грzдыи въ миръ. |
|
28
|
28
|
| Сказавши так, пішла і покликала Марію, сестру свою, нишком, кажучи: Учитель тут і кличе тебе. | и се рекъши иде и призъва мариѭ сестрѫ своѭ отаи рекъши: учитель се ѥсть и зоветь тz. |
|
29
|
29
|
| Вона, як тільки почула, поспішно встала і пішла до Нього. | она же яко услыша въста скоро и иде къ нѥму. |
|
30
|
30
|
| Ісус ще не входив у село, але був на тому місці, де зустріла Його Марфа. | не бэ же не у пришьлъ исусъ въ вьсь нъ бэ на мэстэ ѥще идеже сърэте и марfа. |
|
31
|
31
|
| Юдеї, які були з нею в домі і втішали її, коли побачили, що Марія поспішно встала і вийшла, пішли за нею, гадаючи, що вона пішла до гробу — плакати там. | иудеи же сѫщеи съ нѥѭ въ дому и утэшаѭще ѭ видэвъ- ше мариѭ яко скоро въста и изиде по нѥи идошz глаголѭще яко идеть на гробъ да плачеть сz ту. |
|
32
|
32
|
| Марія ж, прийшовши туди, де був Ісус, та побачивши Його, впала до ніг Його і сказала Йому: Господи! Якби Ти був тут, не помер би брат мій. | мария же яко приде идеже бэ исусъ видэвъши и паде ѥму на ногу глаголѭщи ѥму: господи аще бы былъ сьде не бы мои братъ умрьль. |
|
33
|
33
|
| Ісус, коли побачив, що вона плаче і плачуть юдеї, які прийшли з нею, Сам уболівав духом і зворушився. | исусъ же яко видэ ѭ плачѫщѫ сz и пришьдъшzѩ съ нѥѭ иудеѩ плачѫщz сz запрэти духу и възмѫти сz самъ |
|
34
|
34
|
| І сказав: де ви поклали його? Кажуть Йому: Господи, піди і подивись. | и рече: къде положисте и; глаголашz ѥму: господи приди и виждь. |
|
35
|
35
|
| Заплакав Ісус. | и просльзи сz исусъ. |
|
36
|
36
|
| Тоді юдеї говорили: дивись, як Він любив його. | глаголаахѫ же иудеи: виждь како любляаше и. |
|
37
|
37
|
| А деякі з них сказали: чи не міг би Цей, що відкрив очі сліпому, зробити так, щоб і цей не помер? | нэции же отъ нихъ рекошz: не можааше ли сь отъврьзыи очи слэпуу му сътворити да и сь не умьреть; |
|
38
|
38
|
| Ісус же, знову пройнявшись жалем, приходить до гробу. То була печера, і камінь лежав на ній. | исусъ же пакы прэтz въ себэ приде къ гробу. бэ же пещера и камень лежааше на нѥи. |
|
39
|
39
|
| Ісус говорить: візьміть камінь. Сестра померлого, Марфа, говорить Йому: Господи! Вже смердить, бо чотири дні, як він у гробі. | глагола исусъ: възьмэте камень. глагола ѥму сестра умрьръшааго марfа: господи уже смрьдить. четврэдьневьнъ бо ѥсть. |
|
40
|
40
|
| Ісус говорить їй: чи не сказав Я тобі, що, коли будеш вірувати, побачиш славу Божу? | глагола ѥи исусъ: не рекохъ ли ти яко аще вэруѥши узьриши славѫ божиѭ; |
|
41
|
41
|
| Відвалили камінь від печери, де лежав померлий. Ісус звів очі до неба і сказав: Отче! Хвалу Тобі воздаю, що Ти почув Мене. | възzшz же камень идеже бэ умьрыи лежz. исусъ же възведе выспрь очи и рече: отьче хвалѫ тебэ въздаѭ яко услышz мz. |
|
42
|
42
|
| Я і знав, що Ти завжди почуєш Мене; але сказав це для народу, який стоїть тут, щоб повірили, що Ти послав Мене. | азъ же вэдэахъ яко вьсегда мене послушаѥщи нъ народа ради стоѩщааго окрьстъ рэхь да вэрѫ имѫть яко ты мz посъла. |
|
43
|
43
|
| Сказавши це, Він голосно промовив: Лазарю! Вийди геть. | и се рекъ гласъмь великъмь възъва: лазаре грzди вънъ. |
|
44
|
44
|
| І вийшов померлий, оповитий по руках і ногах поховальними пеленами, і обличчя його обв’язане було хусткою. Ісус говорить їм: розв’яжіть його, нехай іде. | и абиѥ изиде умьрыи обzзанъ ногама и рѫкама укроимь и лице ѥго убрусъмь обzзано. глагола имъ исусъ: раздрэшите и и не дэите ѥго ити. |
|
45
|
45
|
| Тоді багато з юдеїв, які прийшли до Марії і бачили, що сотворив Ісус, увірували в Нього. | мънози же отъ иудеи пришьдъше къ марии и видэвъше ѥже сътвори исусъ вэровашz въ нѥго. |
|
46
|
46
|
| А деякі з них пішли до фарисеїв і сказали їм, що зробив Ісус. | ѥдини же отъ нихъ идошz къ фарисеомъ и рэшz имъ ѥже сътвори исусъ. |
|
47
|
47
|
| Тоді первосвященики й фарисеї зібрали раду і говорили: що нам робити? Цей Чоловік багато чудес творить. | събьрашасz архиерэи. и fарисэи съ ними на iс7а. и гlахѫ что сътворимъ. яко чlвкъ сь многа знамения творить. |
|
48
|
48
|
| Якщо залишимо Його так, то всі увірують у Нього, і прийдуть римляни і заволодіють містом нашим і народом. | яко оставимъ и. тако мнози вэрU имUть въ нь. и придUть римлzне. и възьмUть и. и мьстz языкъ. |
|
49
|
49
|
| Один же з них, на ім’я Каяфа, який був того року первосвящеником, сказав їм: ви нічого не знаєте, | ѥдинъ же t нихъ. каияфа архиѥрэи сы лэтU томU и рече имъ вы не вэсте ничсоже. |
|
50
|
50
|
| і не подумаєте, що краще нам, щоб один чоловік помер за людей, ніж щоб увесь народ загинув. | ни помышлzѥте. яко Uне есть вамъ. да ѥдинъ чlвкъ Uмьреть за люди. а не вьсь языкъ погыбнеть. |
|
51
|
51
|
| Це ж сказав він не від себе, а, будучи того року первосвящеником, пророкував, що Ісус мав померти за народ, — | сего же о собэ не рече. нъ архиереи сы лэтU томU прорче. яко хотzше I©ъ Uмрети за люди. |
|
52
|
52
|
| і не тільки за народ, але щоб і розсіяні чада Божі зібрати воєдино. | и не тъкмо за люди. нъ да и чада б9ия расточеная събереть въ ѥдино. |
|
53
|
53
|
| З того дня змовились убити Його. | t того же дн7е съвэщашz на нь да и быша Uбили. |
|
54
|
54
|
| І тому Ісус уже не ходив між юдеями явно, а пішов звідти в країну поблизу пустелі, в місто, що зветься Єфрем, і там залишився з учениками Своїми. | I©ъ же къ нимъ не явэ хождааше въ июдэихъ. нъ иде tтUдU въ странU. близь пUстынz въ ѥфрэмъ. нарицаѥмыи градъ. и тU живzше съ Uченикы своими. |
|
55
|
55
|
| Наближалася Пасха юдейська, і багато людей з усієї країни прийшло до Єрусалима перед Пасхою, щоб очиститися. | бэ же близъ пасха иудеиска и възидошz мънози въ иерусалимъ отъ страны прэжде пасхы да очистzть сz. |
|
56
|
56
|
| Тоді шукали Ісуса і, стоячи в храмі, говорили один одному: як вам здається? Чи не прийде Він на свято? | искаахѫ же исуса и глаголаахѫ къ себэ въ црькъви стоѩще: чьто сz мьнить вамъ яко не имать ли прити въ праздьникъ; |
|
57
|
57
|
| А первосвященики і фарисеї дали наказ, що, коли хто довідається, де Він буде, нехай повідомить, щоб їм схопити Його. | дашz бо архиереи и фарисеи заповэдь да аще къто ощѫтить и къде бѫдеть повэсть да имѫть и. |
|
Глава 12
|
Глава 12
|
|
1
|
1
|
| Ісус же за шість днів до Пасхи прийшов у Вифанію, де був Лазар померлий, якого Він воскресив з мертвих. | Исусъ же прэжде шести дьнъ пасхи приде въ виfаниѭ идеже бэ лазарь умьрыи ѥгоже въскрэси из мрьтвыихъ. |
|
2
|
2
|
| Там приготували Йому вечерю, і Марфа прислуговувала, а Лазар був одним з тих, що возлежали з Ним. | сътворишz же ѥму вечерѭ ту и марfа служааше. лазарь же ѥдинъ бэ отъ възлежащиихъ съ нимъ. |
|
3
|
3
|
| Марія ж, узявши літр нардового чистого дорогоцінного мира, помазала ноги Ісуса і обтерла волоссям своїм ноги Його; і дім наповнився пахощами мира. | мария же приимъши литрѫ мµра наръда пистикиѩ мъногоцэньныѩ помаза нозэ исусъовэ и отрье власы своими нозэ ѥго. храмина же напълни сz отъ вонѩ мµрьныѩ. |
|
4
|
4
|
| Тоді один з учеників Його, Іуда Симонів Іскаріот, який хотів видати Його, сказав: | глагола же ѥдинъ отъ ученикъ ѥго иуда симонь искариотьскыи иже хотэаше прэдати и: |
|
5
|
5
|
| а чому б було не продати це миро за триста динаріїв і не роздати убогим? | чьсо ради мµро се не продано бысть на трьхъ сътэхь съребрьникъ и дано нищиимъ; |
|
6
|
6
|
| Сказав же він це не тому, що піклувався про убогих, а тому, що був злодієм. Він мав при собі грошову скриньку і носив, що туди вкидали. | се же рече не яко о нищиихъ печааше сz нъ яко тать бэ и рачицѫ имы и въмэтаѥмая ношааше. |
|
7
|
7
|
| Ісус же сказав: залиште її; вона зберегла це на день погребіння Мого. | рече же исусъ: не дэите ѥѩ. въ дьнь погребения моѥго съблюде ѭ. |
|
8
|
8
|
| Бо вбогих завжди маєте з собою, а Мене не завжди. | нищzѩ бо вьсегда съ собоѭ имаате мене же не вьсегда имаате. |
|
9
|
9
|
| Багато юдеїв дізналися, що Він там, і прийшли не тільки заради Ісуса, але щоб бачити і Лазаря, якого Він воскресив з мертвих. | разумэ же народъ мъногъ отъ иудеи яко ту ѥсть и придошz не исуса ради тъкъмо нъ да и лазаря видzть ѥгоже въскрэси отъ мрьтвыихъ. |
|
10
|
10
|
| Первосвященики ж змовились убити і Лазаря, | съвэщашz же архиереи да и лазаря убиѭть. |
|
11
|
11
|
| бо через нього багато хто відходив від юдеїв і вірував в Ісуса. | яко мънози ѥго ради идэахѫ иудеи и вэроваахѫ въ исуса. |
|
12
|
12
|
| На другий день багато народу прийшло на свято; почувши, що Ісус іде в Єрусалим, | въ утрэи же дьнь народъ мъногъ пришьдыи въ праздьникъ слышавъше яко исусъ грzдеть въ иерусалимъ |
|
13
|
13
|
| взяли пальмове віття, вийшли назустріч Йому і викликували: осанна! Благословен, Хто йде в ім’я Господнє, Цар Ізраїлів! | прияшz вэиѥ отъ фµникъ и изидошz противѫ ѥму и зъваахѫ глаголѭще: осанъна благословлѥнъ грzдыи въ имz господьне царь израилѥвъ. |
|
14
|
14
|
| Ісус же, знайшовши осля, сів на нього, як написано: | обрэтъ же исусъ осьлz въсэде на нѥ якоже ѥсть писано: |
|
15
|
15
|
| не бійся, дочко Сионська! Ось Цар твій гряде, сидячи на молодому ослі. | не бои сz дъщи сионова се царь твои грzдеть сэдz на жрэбzти осьли. |
|
16
|
16
|
| Ученики Його спочатку не зрозуміли цього, але коли прославився Ісус, тоді згадали, що так було про Нього написано, і це зробили Йому. | сихъ же не разумэшz ученици ѥго прэжде. нъ ѥгда прослави сz исусъ тъгда помzнѫшz яко си бэшz о нѥмь писана. и си сътворишz ѥму. |
|
17
|
17
|
| Народ, що був з Ним раніш, свідчив, що Він викликав Лазаря із гробу і воскресив його з мертвих. | послUшьствоваше iс7ви народъ. иже бэ съ нимь. ѥгда лазорz възгласи t гроба. и въстави ѥго t мьртвыихъ. |
|
18
|
18
|
| Тому і зустрів Його народ, бо чув, що Він сотворив це чудо. | сего дэля и сърэте ѥго народъ. яко слышаша ѥго. се сътворьша. знамениѥ. |
|
19
|
19
|
| Фарисеї ж говорили між собою: чи бачите, що нічого не вдієте? Весь світ іде за Ним. | фарисеи же рекоша ко себе сами. видите ли яко никая же польза ѥсть. се вьсь миръ. по нѥмь tиде. |
|
20
|
20
|
| Між тими, що прийшли поклонитися на свято, деякі були еллінами. | бzхU же еллини нэции. t въсходzщиихъ поклонитъсz въ праздьникъ. |
|
21
|
21
|
| Вони підійшли до Филипа, що був з Вифсаїди галилейської, і просили його, кажучи: господарю, хочемо бачити Ісуса. | сии же пристUпиша къ филипU. иже бэ t виfсаиды галилеискыя. и молzхUсz ѥмU гlще. Gи хощемъ iс7а видэти. |
|
22
|
22
|
| Филип іде і говорить про те Андрієві; а потім Андрій і Филип розповідають про те Ісусові. | приде фµлипъ и гlа андреови. и пакы анъдреа и Филипъ гlаста iс7U. |
|
23
|
23
|
| Ісус же сказав їм у відповідь: настав час прославитися Синові Людському. | iс7 же wтъвэщавъ има гlя. приде чаc. да прославитьсz сн7ъ члв7чь. |
|
24
|
24
|
| Істинно, істинно кажу вам: якщо пшеничне зерно, упавши на землю, не помре, то залишиться одне, а якщо помре, то принесе багато плодів. | аминъ гlю вамъ. аще зьрно пьшеничьно падъ землю не Uмреть. то ѥдино пребUдеть. аще ли Uмреть. плодъ многъ сътворить. |
|
25
|
25
|
| Хто любить душу свою, погубить її, а хто ненавидить душу свою у світі цьому, збереже її в життя вічне. | любzи душю свою погUбить ю. и ненавидzи дш7а своѥя. въ мирэ семь. въ животъ вэчьныи съхранить ю. |
|
26
|
26
|
| Хто Мені служить, нехай за Мною йде; і де Я, там і слуга Мій буде. І хто Мені служить, того вшанує Отець Мій. | аще кто мнэ слUжитъ. по мнэ да ходить. и къде же ѥсмь азъ. тU и слUга мои да будеть. и аще кто мнэ слUжить. почтети и оц7ь. |
|
27
|
27
|
| Нині душа Моя стривожена; і що Мені сказати? Отче, спаси Мене від цієї години! Але задля цього Я і прийшов — на цю годину. | ныня дш7а моя възмUтисz. и что рекU. о§е сп7си мz t часа сего. нъ сего дэля придохъ на часъ сь. |
|
28
|
28
|
| Отче, прослав ім’я Твоє! Тоді зійшов голос з неба: і прославив, і ще прославлю. | Оч7е прослави имz твоѥ. приде же глаc с нб7се. и прославихъ. и пакы прославлю. |
|
29
|
29
|
| Народ, який стояв і чув те, говорив: це грім. А інші казали: ангел говорив Йому. | народъ же стояи. и слышавъ. гlахU громъ быc. ини гlаахU. анGлъ ѥмU гlа. |
|
30
|
30
|
| Ісус на це сказав: не для Мене був голос цей, а для народу. | tвэща iс7 и рече имъ. не мене дэля глаc сь быc. нъ васъ дэля. |
|
31
|
31
|
| Нині суд світові цьому; нині князь світу цього вигнаний буде геть. | нынэ сUдъ ѥсть мирU семU. ныня кнzзь мiра сего. ижденетьсz вънъ. |
|
32
|
32
|
| І коли Я буду піднесений від землі, то всіх приверну до Себе. | и азъ аще възнесUсz t земля. всz привлекU къ собэ. |
|
33
|
33
|
| Це говорив Він, даючи зрозуміти, якою смертю Він помре. | се же гlаше. знаменая коѥю съмьртью хотzше Uмрети. |
|
34
|
34
|
| Народ відповів Йому: ми чули із закону, що Христос перебуває повік; як же Ти говориш, що належить піднестися Синові Людському? Хто є Цей Син Людський? | tвэща ѥмU народъ. мы слышахомъ t закона. яко х©ъ пребываѥть въ вэкы. и како ты гlѥши. възнестисz подобаѥть. сынови члвbчьскU. кто сь ѥсть сн7ъ члbвчь. |
|
35
|
35
|
| Тоді Ісус сказав їм: ще короткий час світло є з вами. Ходіть, поки є світло, щоб темрява вас не огорнула; а той, що ходить у темряві, не знає, куди йде. | рече же имъ iс7. еще мало времz. свэтъ съ вами ѥсть. ходите дондеже свэтъ имате. да тьма васъ не иметь. и ходzи въ тьмэ. ие вэсть камо идеть. |
|
36
|
36
|
| Доки світло з вами, віруйте у світло, щоб бути вам синами світла. Це промовивши, Ісус відійшов від них і зник. | дондеже свэтъ имате. вэрUите въ свэтъ. да сн7ове свэта бUдете. се гlа iс7. и tшьдъ. съкрысz t нихъ. |
|
37
|
37
|
| Стільки чудес сотворив Він перед ними, і вони не вірували в Нього, | тако же ѥмU знамения творzщю. предъ ними. не вэровахU въ нѥго. |
|
38
|
38
|
| щоб справдилося слово пророка Ісаї, який сказав: Господи! Хто повірив тому, що ми чули? І кому відкрилася сила Господня? | да събUдетьсz слово исаия прbрка ѥже рече Gи. кто вэрова слUхU нашемU. и мышьца гн7я комU tкрысz. |
|
39
|
39
|
| Тому не могли вони вірувати, що, як ще сказав Ісая: | сего дэля не можаахU вэровати. яко пакы рече исаия. |
|
40
|
40
|
| засліпив очі їхні, закам’янив серця їхні, щоб не бачили очима і не розуміли серцем і не навернулися, щоб Я зцілив їх. | ослэпи очи ихъ. и окамени ср7дца ихъ. да не видить очима. ни разUмэють с®цмь и обратzтьсz. и исцэлю я. |
|
41
|
41
|
| Це сказав Ісая, коли бачив славу Його і говорив про Нього. | се же рече исаиz. ѥгда видэ славU ѥго. и гlа о нѥмь. |
|
42
|
42
|
| Проте і з начальників багато хто увірував у Нього; та через фарисеїв не признавалися, щоб не відлучили їх від синагоги. | обаче Uбо. и t кнzзь мнози вэроваша въ нѥго. нъ фарисеи дэля. не исповэдаахU. да не t съньмищь. изгнани бUдUть. |
|
43
|
43
|
| Бо полюбили більше людську славу, ніж славу Божу. | възлюбиша бо паче славU члbвчьскU. неже славU б9ию. |
|
44
|
44
|
| Ісус же проголосив: хто вірує в Мене, не в Мене вірує, а в Того, Хто послав Мене. | и i©ъ же възъва и рече. вэрUzи въ мz. не вэрUѥть въ мене. нъ въ посълавъшааго мz. |
|
45
|
45
|
| І хто Мене бачить, той бачить Того, Хто послав Мене. | и видzи мене видить пославъшааго мz. |
|
46
|
46
|
| Я Світло, прийшов у світ, щоб усякий, хто в Мене вірує, не залишався у темряві. | азъ свэтъ въ миръ придохъ. да вьсzкъ вэрUяи въ мz. въ тьмэ не прэбUдеть. |
|
47
|
47
|
| І коли хто почує слова Мої і не повірить, Я не суджу його, бо Я прийшов не судити світ, але спасти світ. | и аще кто Uслышить гlы моя. и не съблюдеть ихъ. азъ не сUжю ѥмU. не придохъ бо да сUжю мирU. нъ да сп7сU миръ. |
|
48
|
48
|
| Хто від Мене відмовляється і не приймає слів Моїх, має собі суддю: слово, яке Я сказав, — воно судитиме його в останній день. | tмэтаяисz мене. и не приѥмляи гlъ моихъ. имать сUдzщаго ѥмU. слово ѥже гlахъ. то сUдить ѥму въ послэдьнии дн7ь. |
|
49
|
49
|
| Бо Я говорив не від Себе; а Отець, Який послав Мене, Він дав Мені заповідь, що маю сказати і що говорити. | яко азъ о собэ не гlахъ. нъ пославыи мz оц7ь тъ мънэ заповэдалъ. что рекU и что възгlю. |
|
50
|
50
|
| І Я знаю, що заповідь Його є життя вічне. Отже, що Я говорю, то говорю так, як сказав Мені Отець. | и вэдэ яко заповэдь ѥго. животъ вэчьныи ѥсть. яко же Uбо азъ гlю. яко же рече мнэ отьць. тако глаголю. |
|
Глава 13
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
| Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що прийшов Його час перейти з цього світу до Отця, показав на ділі, що, полюбивши Своїх, які були в світі, до кінця полюбив їх. | Прэжде же праздьника пасхы вэды исусъ яко приде ѥму година да прэидеть отъ мира сего къ отьцу. възлюбль своѩ сѫщzѩ въ вьсемь мирэ до коньца възлюби ѩ. |
|
2
|
2
|
| І під час вечері, коли диявол уже вклав у серце Іуді Симоновому Іскаріотові видати Його, | и вечери бывъши диаволу уже въложьшу въ срьдьце иудэ симонову искариотьскуу му да ѥго прэдасть. |
|
3
|
3
|
| Ісус, знаючи, що Отець усе віддав до рук Його і що Він від Бога вийшов і до Бога відходить, | Вэдыи же iс7. яко все дасть ѥмU оц7ь. въ рUцэ. и яко t б7а изиде. и къ бо7µ идеть. |
|
4
|
4
|
| встав від вечері, зняв з Себе верхній одяг і, взявши рушник, підперезався. | въста съ вечеря. и положи ризы и възьмъ леньтионъ. препоясасz. |
|
5
|
5
|
| Потім налив води в умивальницю і почав умивати ноги ученикам, і обтирати рушником, яким був підперезаний. | по томь же вълья водU въ Uмывальницю. и нача Uмывати нозэ Uченикомъ. и отирати лентиомь. имь же препоясанъ. |
|
6
|
6
|
| Підходить і до Симона-Петра, а той говорить Йому: Господи! Чи Тобі умивати мої ноги? | приде же къ симонU петру. и гlа ѥмU онъ. Gи ты ли мои Uмываѥши нозэ. |
|
7
|
7
|
| Ісус сказав йому у відповідь: що Я роблю, ти тепер не знаєш, а зрозумієш потім. | tвэща iс7 и рече ѥмU. ѥже азъ творю. ты не вэси нынэ. разUмэѥши же по семь. |
|
8
|
8
|
| Петро каже Йому: не вмиєш ніг моїх повік. Ісус відповів йому: якщо не вмию тебе, не матимеш частини зі Мною. | гlа ѥмU петръ. не Uмыѥши ногU моѥю въ вэкы. tвэща ѥмU iс7. Аще не Uмыю тебе. не имаши части. съ мною. |
|
9
|
9
|
| Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки ноги мої, але й руки і голову. | гlа ѥмU симонъ петръ. Gи не нозэ мои ѥдинэ. нъ рUцэ и главU. |
|
10
|
10
|
| Ісус говорить йому: вмитому треба тільки ноги обмити, бо увесь чистий; і ви чисті, але не всі. | гlа ѥмU iс7. измъвеныи не требUѥть. тъкъмо нозэ Uмыти. ѥсть бо вьсь чистъ. и вы чисти ѥсте. нъ не вьси. |
|
11
|
11
|
| Бо знав Він зрадника Свого, тому і сказав, що не всі вони чисті. | вэдzше бо. предающаго и. сего ради рече. яко не вьси ѥсте чисти. |
|
12
|
12
|
| Коли ж умив їм ноги і надів одяг Свій, то знову возліг і сказав їм: чи знаєте, що Я зробив вам? | ѥгда же Uмы нозэ іхъ. възz ризы своя. и възлегъ пакы рече имъ. вэсте ли что сътворихъ. вамъ. |
|
13
|
13
|
| Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо Я Той і є. | възовэте* мя. Uчителя и Gа. и добрэ гlѥте ѥсмь бо. |
|
14
|
14
|
| Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному. | Аще Uбо азъ Uмыхъ ваши нозэ. Gь и Uчітель. и вы дължни ѥсте. дрUгъ дрUгU Uмывати нозэ. |
|
15
|
15
|
| Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам. | образ бо дахъ вамъ. да яко же азъ сътворихъ вамъ. и вы да творите. |
|
16
|
16
|
| Істинно, істинно кажу вам: раб не більший за господаря свого, і посланець не більший за того, хто послав його. | ам7нъ ам7нъ гlю вамъ. нэc рабъ болии гн7а своѥго. ни посланыи болии пославъшааго и. |
|
17
|
17
|
| Якщо це знаєте, блаженні ви, коли виконуєте. | аще се вэсте блажени ѥсте. аще творите се. |
|
18
|
18
|
| Не про всіх вас кажу; Я знаю тих, кого обрав. Але нехай здійсниться Писання: той, хто їсть зі Мною хліб, підняв на Мене п’яту свою. | Не о вьсэхъ васъ глаголѭ. азъ бо вэмь ѩже избьрахъ нъ да кънигы събѫдѫть сz: ядыи съ мъноѭ хлэбъ въздвиже на мz пzтѫ своѭ. |
|
19
|
19
|
| Тепер кажу вам, перш ніж те збудеться, щоб, як станеться, ви повірили, що це Я. | отъ селэ глаголѭ вамъ прэжде даже не бѫдеть да ѥгда бѫдеть вэрѫ имете яко азъ ѥсмь. |
|
20
|
20
|
| Істинно, істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, Мене приймає; а хто Мене приймає, приймає Того, Хто послав Мене. | аминь аминь глаголѭ вамъ: приѥмлѩи аще кого посълѭ мене приѥмлѥть. а приѥмлѩи мене приѥмлѥть посълавъшааго мz. |
|
21
|
21
|
| Сказавши це, Ісус стривожився духом, і засвідчив, і сказав: істинно, істинно кажу вам, що один з вас видасть Мене. | Си рекъ исусъ възмѫти сz духъмь и съвэдэтельствова и рече: аминь аминь глаголѭ вамъ яко ѥдинъ отъ васъ прэдасть мz. |
|
22
|
22
|
| Тоді ученики озирались один на одного, не розуміючи, про кого Він говорить. | съзираахѫ же сz междѫ собоѫ ученици не домышлzще о комь глаголѥть. |
|
23
|
23
|
| Один же з учеників Його, якого любив Ісус, возлежав при лоні Ісусовому. | бэ же ѥдинъ възлежz отъ ученикъ ѥго на лонэ исусовэ ѥгоже любляаше исусъ. |
|
24
|
24
|
| Йому Симон-Петро зробив знак, щоб запитав, хто це, про кого Він говорить. | поманѫ же сему симонъ петръ въпросити къто убо ѥсть о нѥмьже глаголѥть. |
|
25
|
25
|
| Той, припавши до грудей Ісуса, сказав Йому: Господи, хто це? | нападъ же тъ тако на прьси исусовы глагола ѥму: господи къто ѥсть; |
|
26
|
26
|
| Ісус відповів: той, кому Я, вмочивши, подам хліб. І, вмочивши хліб, подав Іуді Симоновому Іскаріоту. | отъвэща исусъ: тъ ѥсть ѥмуже азъ омочь хлэбъ подамъ. и омочь хлэбъ дасть иудэ симоню искариотьскууму. |
|
27
|
27
|
| І з цим хлібом увійшов у нього сатана. І сказав йому Ісус: що робиш, роби швидше. | и по хлэбэ тъгда въниде въ нь сотона. глагола ѥму исусъ: ѥже твориши сътвори скоро. |
|
28
|
28
|
| Але ніхто з тих, що возлежали, не зрозумів, до чого Він це сказав йому. | сего же ни кто же разумэ възлежzщиихъ къ чьсому рече ѥму. |
|
29
|
29
|
| Оскільки в Іуди була грошова скринька, то деякі гадали, що Ісус звелів йому купити те, що треба було до свята, або щоб дав що-небудь убогим. | ѥдини мьнэахѫ понѥже скриницѫ имэаше иуда яко глаголѥть ѥму исусъ: купи ѥгоже трэбуѥмь на праздьникъ ли нищиимъ да нэчто дасть. |
|
30
|
30
|
| Він, взявши той хліб, одразу ж вийшов; а була ніч. | приѥмъ же онъ хлэбъ изиде абие. бэ же нощь. Рече г7ь своимъ Uченикомъ. |
|
31
|
31
|
| Коли він вийшов, Ісус промовив: нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому. | нынэ прослависz сн7ъ чlвчь. и б7ъ прослависz о нѥмь. |
|
32
|
32
|
| Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, і скоро прославить Його. | аще б7ъ прослависz о нѥмь. и б7ъ прославить ѥго въ собэ. и абиѥ прославить ѥго. |
|
33
|
33
|
| Діти! Недовго вже бути Мені з вами. Будете шукати Мене і, як Я сказав юдеям, — куди Я йду, ви не можете прийти, так і вам кажу тепер. | чадьца еще мало съ вами ѥсмь. възищете мене. и яко же рекохъ. жидомъ. яко ямо же азъ идU. вы не можете приити. и вамъ гlю нынэ. |
|
34
|
34
|
| Заповідь нову даю вам: щоб ви любили один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного. | заповэдь нову даю вамъ. да любите дрUгъ дрUга. яко же възлюбихъ васъ. да и вы любите другъ дрUга. |
|
35
|
35
|
| З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою. | о семь разUмэють вси яко мои Uченици ѥсте. аще любъве имате межю собою. |
|
36
|
36
|
| Симон-Петро сказав Йому: Господи, куди Ти йдеш? Ісус відповів йому: куди Я йду, ти не можеш тепер іти за Мною, а згодом підеш за Мною. | гlа ѥмU симонъ петръ. Gи камо идеши. tвэща ѥмU iс7. ямо же азъ идU. не можеши нынэ по мнэ ити. послэди же по мнэ поидеши. |
|
37
|
37
|
| Петро сказав Йому: Господи! Чому я не можу йти за Тобою тепер? Я душу мою покладу за Тебе. | гlа ѥмU симонъ петръ. Gи почто не могU нынэ поити по тобэ. нынэ дш7ю свою положю за тебе. |
|
38
|
38
|
| Ісус відповів йому: душу твою за Мене покладеш? Істинно, істинно кажу тобі: не проспіває півень, як тричі зречешся Мене. | tвэща ѥмU iс7. дш7ю ли свою за мя положиши. ам7нъ ам7нъ гlю тебе. не въспоѥть кUръ. дондеже отъвьржешисz мене тришьдU. |
|
Глава 14
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
| Нехай не тривожиться серце ваше; віруйте в Бога і в Мене віруйте. | Да не съмUщаѥтьсz ваше ср7дце. вэрUите въ б7а. и въ мz вэрUите. |
|
2
|
2
|
| В домі Отця Мого осель багато. А якби не так, Я сказав би вам: Я йду приготувати місце вам. | въ домU оц7а моѥго. обитэли многы сUть. аще ли же ни. реклъ быхъ вамъ. яко идU Uготовати мэсто вамъ. |
|
3
|
3
|
| І коли піду і приготую вам місце, прийду знову і візьму вас до Себе, щоб і ви були там, де Я. | и аще идU Uготовати мэсто вамъ. пакы приидU. и поимU вы къ собэ. да идеже ѥсмь азъ. и вы бUдэте. |
|
4
|
4
|
| А куди Я йду, ви знаєте, і путь знаєте. | и ямо же азъ идU. вэсте и пUть вэсте. |
|
5
|
5
|
| Фома сказав Йому: Господи! Не знаємо, куди йдеш; і як можемо знати путь? | гlа ѥмU fома. Gи не вэмь камо идеши. и како пUть можемъ видэти. |
|
6
|
6
|
| Ісус сказав йому: Я є путь, і істина, і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене. | гlа ѥму iс7. азъ ѥсмь пUть и истина. и животъ. никто же придеть къ оц7ю. нъ тъкмо мною. |
|
7
|
7
|
| Коли б ви знали Мене, то знали б і Отця Мого. І віднині знаєте Його і бачили Його. | аще мя бысте знали. и оц7а моѥго знали бысте Uбо. tселэ познаѥте ѥго. и видэсте ѥго. |
|
8
|
8
|
| Филип сказав Йому: Господи, покажи нам Отця, і нам вистачить. | гlа ѥмU филипъ. Gи покажи намъ оц7а. и довлэѥть намъ. |
|
9
|
9
|
| Ісус сказав йому: стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто бачив Мене, той і Отця бачив; як же ти говориш: покажи нам Отця? | гlа ѥмU iс7. толико время съ вами ѥсмь. и не познали мене филипе. видэвыи мене видить оц7а. и како ты гlѥши. покажи намъ оц7а. |
|
10
|
10
|
| Хіба ти не віриш, що Я в Отці і Отець у Мені? Слова, які Я кажу, не від Себе кажу; Отець, Який в Мені перебуває, Він творить діла. | не вэрUѥши ли. яко азъ въ оц7и. и оц7ь въ мънэ ѥсть. Гlы яже азъ гlю вамъ о собэ не гlю. оц7ь же пребываяи въ мнэ. тъ творить дэла. |
|
11
|
11
|
| Вірте Мені, що Я в Отці і Отець у Мені. Якщо ж ні, то вірте Мені за самими ділами. | вэрU имэте мънэ. яко азъ въ оц7и. и оц7ь въ мнэ ѥсть. аще ли же ни. за та дэла вэрU имэте ми. |
|
12
|
12
|
| Істинно, істинно кажу вам: хто вірує в Мене, діла, які творю Я, і він створить, і більше цих створить; тому що Я до Отця Мого іду. | ам7нъ. ам7нъ. гlю вамъ. вэрUяи въ мя. дэла яже азъ творю. и тъ сътворить. и больша сътворить сихъ. яко азъ къ оц7ю моѥмU грzдU. |
|
13
|
13
|
| І коли чого попросите у Отця в ім’я Моє, те зроблю, щоб Отець прославився в Сині. | и ѥго же аще просите. въ имя моѥ то сътворю. да прославитьсz оц7ь о сн7э. |
|
14
|
14
|
| І коли чого попросите в ім’я Моє, Я те зроблю. | и аще что просите U мене. въ имя моѥ то сътворю. |
|
15
|
15
|
| Якщо любите Мене, то дотримуйтесь Моїх заповідей. | аще любите мя. заповэди моя съблюдете. |
|
16
|
16
|
| І Я ублагаю Отця, й іншого Утішителя дасть вам, щоб був з вами повік, | и азъ Uмолю оц7а и иного Uтэшителя дасть вамъ. да пребUдеть съ вами въ вэкы. |
|
17
|
17
|
| Духа істини, Якого світ не може прийняти, бо не бачить Його і не знає Його; ви ж знаєте Його, бо Він з вами перебуває і у вас буде. | дхъ истиньныи. ѥго же миръ не можеть прияти. яко не видить ѥго. ни знаѥть ѥго. вы же знаѥте ѥго. яко въ васъ пребываѥть. и въ васъ бUдеть. |
|
18
|
18
|
| Не залишу вас сиротами; прийду до вас. | не оставлю васъ сиръ. придU къ вамъ. |
|
19
|
19
|
| Ще трохи, і світ уже не побачить Мене; а ви побачите Мене, бо Я живу, і ви будете жити. | еще мало. и миръ ктомU не видить мене. вы же видите мене. яко азъ живU. и вы живи бUдете. |
|
20
|
20
|
| Того дня дізнаєтесь ви, що Я в Отці Моєму, і ви в Мені, і Я в вас. | въ тъ дн7ь разUмэѥте и вы. яко азъ въ оц7и моѥмь. и вы въ мнэ. и азъ въ васъ. |
|
21
|
21
|
| Хто має заповіді Мої і дотримується їх, той любить Мене; а хто любить Мене, того полюбить Отець Мій; і Я полюблю його і явлюся йому Сам. | имэяи заповэди моя. и съблюдая я. тъ ѥсть любzи мz. и любzи мене. възлюблѥнъ бUдеть оц7мь моимь. и язъ възлюблю ѥго и явлюсz ѥмU самъ. |
|
22
|
22
|
| Іуда, не Іскаріот, говорить Йому: Господи, що це, що Ти хочеш явити Себе нам, а не світові? | Гlа ѥмU июда искариотьскыи.* Gи что бы яко намъ хочеши сz явити. а не мирU. |
|
23
|
23
|
| Ісус сказав йому у відповідь: хто любить Мене, той слово Моє збереже; і Отець Мій полюбить його, і Ми прийдемо до Нього і оселю сотворимо у Нього. | tвэща iс7 и рече ѥмU. аще кто любить мене слово моѥ съблюдеть. и оц7ь мои възлюбить ѥго. и къ нѥмU приидевэ. и обитель U нѥго сътворивэ. |
|
24
|
24
|
| А хто не любить Мене, слів Моїх не береже; слово ж, яке ви чуєте, не Моє, а Отця, Який послав Мене. | не любzи мене словесъ моихъ не съблюдаѥть. и слово ѥже слышить. нэсть моѥ нъ пославъшааго мz отьця. |
|
25
|
25
|
| Це сказав Я вам, перебуваючи з вами. | си глаголахъ вамъ въ васъ сы. |
|
26
|
26
|
| Утішитель же, Дух Святий, Якого пошле Отець в ім’я Моє, навчить вас усього і нагадає вам усе, що Я говорив вам. | параклитъ же духъ свzтыи ѥгоже посълеть отьць въ имz моѥ тъ вы научить вьсему и въспомzнеть вамъ вься яже рекохъ вамь. |
|
27
|
27
|
| Мир залишаю вам, мир Мій даю вам; не так, як світ дає, Я даю вам. Нехай не тривожиться серце ваше і нехай не страхається. | миръ оставляѭ вамъ. миръ мои даѭ вамъ. не якоже весь мирь даѥть азъ даѭ вамъ. да не съмUщаѥтьсz ср7дце ваше ни Uстрашаѥть. |
|
28
|
28
|
| Ви чули, що Я сказав вам: іду від вас і прийду до вас. Коли б ви любили Мене, то зраділи б, що Я сказав: іду до Отця; бо Отець Мій більший за Мене. | слышасте яко азъ рэхъ вамъ. идU и придU къ вамъ. аще бысте любили мz въздрадовалисz Uбо бысте яко идU къ оц7ю. яко оц7ь болии мене ѥсть. |
|
29
|
29
|
| І ось Я сказав вам про те, перш ніж збулося, щоб ви повірили, коли збудеться. | и нынэ рэхъ вамъ прэже даже не бUдеть да ѥгда бUдеть. вэрU имэте. яко азъ рэхъ вамъ. |
|
30
|
30
|
| Вже небагато Мені говорити з вами; бо йде князь світу цього, і в Мені він не має нічого. | Uже не мъного гlю съ вами. грzдеть бо сего мира кнzзь. и въ мънэ не имать ничсоже. |
|
31
|
31
|
| Та щоб світ знав, що Я люблю Отця і, як заповів Мені Отець, так і творю. Вставайте, підемо звідси. | нъ да разUмэѥть миръ. яко люблю оц7а. яко же заповэда мънэ оц7ь тако творю. въстанэте идэмъ tсUдU. |
|
Глава 15
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
| Я є істинна виноградна лоза, а Отець Мій — виноградар. | Азъ ѥсмь лоза истиньная. оц7ь мои дэлатель ѥсть. вьсzкѫ розгU о мънэ не творzщюю плода изьметь ю. |
|
2
|
2
|
| Всяку гілку в Мене Він відсікає, що не плодоносить, і всяку, що плодоносить, очищає, щоб більше принесла плоду. | и вьсzкѫ творzщюю плодъ отрэбить ю. да плодъ болии сътворить. |
|
3
|
3
|
| Ви вже очищені через слово, яке Я проповідував вам. | Uже вы чисти ѥсте за слово ѥже гlахъ вамъ. |
|
4
|
4
|
| Перебувайте в Мені, і Я у вас. Як гілка не може приносити плоду сама від себе, якщо не буде на лозі, так і ви, якщо не будете в Мені. | бUдэте въ мънэ и язъ въ васъ. яко же бо розга не можеть плода творити о себэ. аще не бUдеть на лозэ тако и вы аще не прэбUдете въ мнэ. |
|
5
|
5
|
| Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого. | азъ есмь лоза а вы рождиѥ. иже бUдеть въ мънэ и язъ въ немь. сътворить плодъ мъногъ. яко без мене не можете творити ничсоже. |
|
6
|
6
|
| Хто не буде в Мені, той буде відкинутий геть, як гілка, і всохне; а такі гілки збирають і кидають у вогонь, і вони згоряють. | аще кто въ мънэ не прэбUдеть. извържетьсz вънъ. яко же розга исъшеть. и събираѥтьсz и въ огнь вълагають и съгараѥть. |
|
7
|
7
|
| Якщо перебуватимете в Мені, і слова Мої у вас будуть, то, чого б ви не захотіли, просіть, і буде вам. | аще прэбUдете въ мънэ. и гlи мои въ васъ прэбUдUть. ѥмU же колижьдо хощете. просите и бUдеть вамъ. |
|
8
|
8
|
| Тим прославиться Отець Мій, якщо ви принесете багато плоду і будете Моїми учениками. | о семь прослави сz отьць мои да плодъ мъногъ сътворите и бѫдете мои ученици. |
|
9
|
9
|
| Як полюбив Мене Отець, так і Я полюбив вас; перебувайте ж у Моїй любові. | якоже възлюби мz отьць и азъ възлюбихъ вы бѫдете въ любъви моѥи. |
|
10
|
10
|
| Якщо заповідей Моїх дотримаєтесь, то будете в любові Моїй, як і Я, дотримавшись заповідей Отця Мого, перебуваю в Його любові. | аще заповэди моѩ съблюдете прэбѫдете въ любъви моѥи. якоже азъ заповэди отьца моѥго съблюдохъ и прэбываѭ въ нѥго любъви. |
|
11
|
11
|
| Це сказав Я вам, щоб радість Моя у вас перебувала, і радість ваша буде повна. | си глаголахъ вамъ. да радость моя въ васъ бѫдеть и радость ваша напълнить сz. |
|
12
|
12
|
| Це є заповідь Моя, щоб ви любили один одного, як Я полюбив вас. | си ѥсть заповэдь моя да любите другъ друга якоже възлюбихъ вы. |
|
13
|
13
|
| Немає більше від тієї любови, як хто душу свою покладе за друзів своїх. | большz сеѩ любъве ни къто же не имать да къто душѫ своѭ положить за другы своѩ. |
|
14
|
14
|
| Ви — друзі Мої, якщо виконуєте те, що Я заповідаю вам. | вы друзи мои ѥсте аще творите ѥлико азъ заповэдаѭ вамъ. |
|
15
|
15
|
| Не називаю вас більше рабами, бо раб не знає, що робить господар його; а Я назвав вас друзями, тому що сказав вам усе, що чув від Отця Мого. | уже не глаголѭ васъ рабъ. рабъ бо не вэсть чьто творить господь ѥго. вы же рекохъ другы яко вься яже слышахъ отъ отьца моѥго съказахъ вамъ. |
|
16
|
16
|
| Не ви Мене обрали, але Я вас обрав і настановив вас, щоб ви йшли і приносили плід, і щоб плід ваш залишився, щоб, чого не попросите в Отця в ім’я Моє, Він дав вам. | не вы мене избьрасте нъ азъ избьрахъ вы и положихъ вы да и вы идете и плодъ принесете и плодъ вашь прэбѫдеть. да ѥгоже колижьдо просите отъ отьца въ имz моѥ дасть вамъ. |
|
17
|
17
|
| Це заповідаю вам, щоб ви любили один одного. | си заповэдаѭ вамъ да любите другъ друга. |
|
18
|
18
|
| Якщо світ вас ненавидить, знайте, що Мене перше, ніж вас, зненавидів. | аще миръ васъ ненавидить вэдите яко мене прэжде васъ възненавидэ. |
|
19
|
19
|
| Якби ви були від світу, то світ любив би своє; а оскільки ви не від світу, але Я обрав вас від світу, тому ненавидить вас світ. | аще отъ мира бысте были миръ убо своѥ любилъ бы. яко же отъ мира нэсте нъ азъ избьрахъ вы отъ мира сего ради ненавидить васъ миръ. |
|
20
|
20
|
| Пам’ятайте слово, яке Я сказав вам: раб не більший за господаря свого. Якщо Мене гнали, то гнатимуть і вас; якщо Мого слова дотримувались, будуть дотримуватись і вашого. | помьните слово ѥже азъ рекохъ вамъ: нэсть рабъ болии господа своѥго. аще мене изгънашz и вы ижденѫть. аще слово моѥ съблюдошz и ваше съблюдѫть. |
|
21
|
21
|
| Та все те чинитимуть вам за ім’я Моє, тому що не знають Того, Хто послав Мене. | нъ си вься творzть вамъ за имz моѥ яко не вэдzть посълавъшааго мz. |
|
22
|
22
|
| Якби Я не прийшов і не говорив їм, то не мали б гріха; а тепер не мають виправдання за гріх свій. | аще не быхъ пришьлъ и глаголалъ имъ грэха не бышz имэли. нынэ же вины не имѫть о грэсэ своѥмь. |
|
23
|
23
|
| Хто ненавидить Мене, той ненавидить і Отця Мого. | ненавидzи мене и отьца моѥго ненавидить. |
|
24
|
24
|
| Коли б Я не творив серед них діл, яких ніхто інший не створив, то не мали б гріха; а тепер і бачили, і зненавиділи й Мене, і Отця Мого. | аще дэлъ не быхъ сътворилъ въ нихъ ихъже ни къто же инъ не сътвори грэха не бышz имэли. нынэ же и видэшz и възненавидэшz и мене и отьца моѥго. |
|
25
|
25
|
| Але нехай справдиться слово, написане в законі їхньому: зненавиділи Мене даремно. | нъ да събѫдеть сz слово писаноѥ въ законэ ихъ яко възненавидэшz мz без ума. |
|
26
|
26
|
| Коли ж прийде Утішитель, Якого Я пошлю вам від Отця, Дух істини, Який від Отця виходить, Він буде свідчити про Мене. | ѥгда же придеть параклитъ ѥгоже азъ посълѭ вамъ отъ отьца духъ истиньныи иже отъ отьца исходить тъ съвэдэтельствуѥть о мънэ. |
|
27
|
27
|
| Також і ви будете свідчити, бо ви спочатку зі Мною. | и вы же съвэдэтельствуѥте яко исъкони съ мьноѭ ѥсте. |
|
Глава 16
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
| Це сказав Я вам, щоб ви не спокусилися. | Си глаголахъ вамъ да не съблазнитесz. |
|
2
|
2
|
| Виженуть вас із синагог; прийде навіть час, коли всякий, хто вбиватиме вас, буде думати, що тим він служить Богові. | отъ съньмищь ижденѫть вы нъ приде врэмz. да вьсzкъ Uбивыи васъ. мьнитьсz слUжьбU приносити бв7и. |
|
3
|
3
|
| Так будуть робити, бо не пізнали ні Отця, ні Мене. | и си творzть вамъ. яко не познаша оц7а ни мене. |
|
4
|
4
|
| Але Я сказав це для того, щоб ви, як прийде той час, згадали, що Я казав вам про те. А не говорив вам цього спочатку тому, що був з вами. | нъ си гlахъ вамъ. да ѥгда придеть година. поминаите си. яко азъ рэхъ вамъ. сихъ же вамъ испьрва не рэхъ. яко съ вами бэхъ. |
|
5
|
5
|
| А тепер іду до Того, Хто Мене послав, і ніхто з вас не питає Мене: куди йдеш? | нынэ же идU къ посълавъшемU мz. и никто же васъ не въпрашаѥть мене камо идеши. |
|
6
|
6
|
| Але від того, що Я сказав вам це, скорботою пройнялися серця ваші. | нъ яко си глаголаахь вамъ скърбь наплъни срьдьце ваше. |
|
7
|
7
|
| Але Я істину кажу вам: краще для вас, щоб Я пішов. Бо, якщо Я не піду, Утішитель не прийде до вас; а як піду, то пошлю Його до вас, | нъ азъ истинѫ глаголѭ вамъ: унѥ ѥсть вамъ да азъ идѫ. аще бо не идѫ азъ параклитъ не придетъ къ вамъ. аще ли же идU посълю и къ вамъ. |
|
8
|
8
|
| і коли Він прийде, викриє світ за гріх, і за правду, і за суд. | и пришьдъ онъ. обличить мира. о грэсэ и о правьдэ и сUдэ. |
|
9
|
9
|
| За гріх — тому, що не вірують в Мене. | о грэсэ убо яко не вэрUють въ мz. |
|
10
|
10
|
| За правду — тому, що Я йду до Отця Мого, і вже не побачите Мене. | о правьдэ же яко къ оц7ю грzдU. и ктомѫ не видите мене. |
|
11
|
11
|
| А за суд, бо князя світу цього осуджено. | о сUдэ же яко кънzзь мира сего осUжденъ бысть. |
|
12
|
12
|
| Ще багато чого маю сказати вам, але ви тепер не можете вмістити. | и ѥще мъного имамъ гlати. нъ не можете носити нынэ. |
|
13
|
13
|
| Коли ж прийде Він, Дух істини, то наставить вас на всяку істину; бо не від Себе говоритиме, а буде говорити те, що почує, і майбутнє звістить вам. | ѥгда же придеть онъ. д¦ъ истиньныи. и наставить вы на вьсzкU истинU. не о себэ бо глаголати имать. нъ елико аще услышить глаголати имать и грzдѫщая възвэстить вамъ. |
|
14
|
14
|
| Він прославить Мене, бо від Мого візьме і звістить вам. | онъ мz прославить яко отъ моѥго прииметь и възвэстить вамъ. |
|
15
|
15
|
| Усе, що має Отець, — Моє; тому Я сказав, що від Мого візьме і звістить вам. | вьсz ѥлико имать оц7ь моя сUть. сего ради рэхъ яко t оц7а моѥго придеть. и възвэстить вамъ. |
|
16
|
16
|
| Ще трохи, і ви вже не побачите Мене, і знову незабаром побачите Мене, бо Я йду до Отця. | въ малэ и ктомU не видите мене. и пакы въ малэ и Uзьрите мz. яко идU къ оц7ю. |
|
17
|
17
|
| Тут деякі з учеників Його сказали один одному: що це Він говорить нам: ще трохи, і ви не побачите Мене, і знову незабаром побачите Мене; і: Я йду до Отця? | рэшz же t Uченикъ ѥго къ себэ. чьто се ѥсть ѥже гlеть намъ. въ малэ и не видите мене и пакы въ малэ и Uзьрите мz. яко идU къ оц7ю. |
|
18
|
18
|
| Отже, вони говорили: що це говорить Він: ще трохи? Не знаємо, що каже. | гlахU же чьто ѥсть се ѥже гlеть. въ малэ. не вэмь что гlеть. |
|
19
|
19
|
| Ісус, зрозумівши, що хочуть спитати Його, сказав їм: чи про те допитуєтеся між собою, що Я сказав: ще трохи, і не побачите Мене, і знову незабаром побачите Мене? | разUмэ же iс7ъ яко хотzти и въпрашати. рече имъ о семь ли сътzзаѥтесz межю собою. яко же рэхъ вамъ въ малэ не видите мене. и пакы въ малэ и Uзьрите мz. |
|
20
|
20
|
| Істинно, істинно кажу вам: ви будете плакати і ридати, а світ зрадіє; ви печальні будете, та печаль ваша за радість буде. | аминъ аминъ гlю вамъ яко въсплачетесz. и въздрыдаѥте вы. а миръ въздрадUѥтьсz. вы же печzльни бUдете. нъ печzль вашz въ радость бUдеть. |
|
21
|
21
|
| Жінка, коли родить, терпить скорботу, бо прийшла година її; коли ж породила дитя, вже не пам’ятає скорботи від радости, тому що народилася людина на світ. | жена ѥгда раждаѥть печzль имать. яко приде година ѥя. ѥгда же родить отрочz. ктомU не помьнить скьрби за радость. яко родисz чlвкъ въ вьсь миръ. |
|
22
|
22
|
| Так і ви маєте печаль нині; але Я знову побачу вас, і зрадіє серце ваше, і радости вашої ніхто не відбере від вас. | и вы Uбо нынэ печzль имэти имате. пакы же Uзьрю вы и въздрадUѥтьсz ср7дце ваше. и радости вашея никто же не възьметь t васъ. |
|
23
|
23
|
| І в той день ви не спитаєте Мене ні про що. Істинно, істинно кажу вам: чого б ви не попросили в Отця в ім’я Моє, дасть вам. | и въ тъ дьнь мене не въпросите ничсоже. аминъ аминъ гlю вамъ. аще чьсо просите t оц7а въ имz моѥ дасть вамъ. |
|
24
|
24
|
| Донині ви нічого не просили в ім’я Моє; просіть і одержите, щоб радість ваша була повною. | доселэ не просисте ничсоже въ имz моѥ. просите и приимете. да радость вашz испълнена бUдеть. |
|
25
|
25
|
| Це Я говорив вам притчами; але настає час, коли вже не буду говорити вам притчами, а відкрито сповіщу вам про Отця. | си въ притъчzхъ гlахъ вамъ. придеть же година. ѥгда въ притъчахъ ктомU не гlю вамъ. нъ не обинUясz о оц7и възвэщю вамъ. |
|
26
|
26
|
| В той день будете просити в ім’я Моє, і не кажу вам, що Я благатиму Отця за вас: | въ тъ дн7ь въ имz моѥ въспросите и не гlю вамъ. яко азъ Uмолю оц7z о васъ. |
|
27
|
27
|
| бо Сам Отець любить вас, тому що ви полюбили Мене і увірували, що Я зійшов від Бога. | самъ бо оц7ь любить вы. яко вы мене възлюбисте. и вэровасте яко t б7а изидохъ. |
|
28
|
28
|
| Я зійшов від Отця і прийшов у світ; і знову залишаю світ і йду до Отця. | изидохъ t оц7z и придохъ въ вьсь миръ. пакы wставлю вьсь миръ. и идU къ оц7ю. |
|
29
|
29
|
| Ученики Його сказали Йому: ось тепер Ти говориш просто, і притчі не кажеш ніякої. | гlють ѥмU Uченици ѥго. се нынz съ дьрзновениѥмь гlеши. а притъчz ни ѥдиноя гlеши. |
|
30
|
30
|
| Тепер бачимо, що Ти все знаєш і не потребуєш, щоб хто питав Тебе. Тому і віруємо, що Ти від Бога зійшов. | нынэ вэмь яко вэси вьсz. не трэбUѥши да кто тz въпрашаѥть. о семь вэрUѥмъ. яко t б7а ѥси ишьлъ. |
|
31
|
31
|
| Ісус відповів їм: тепер віруєте? | tвэща имъ iс7ъ. нынэ ли вэрUѥте. |
|
32
|
32
|
| Ось настає час, і вже настав, коли ви розійдетесь кожний до свого і Мене залишите одного, але Я не один, бо Отець зі Мною. | се грzдеть година. и нынэ приде. да разидетьсz къжьдо въ своя си. и мене ѥдиного оставите. и нэсмь ѥдинъ. яко оц7ь съ мъною ѥсть. |
|
33
|
33
|
| Це сказав Я вам, щоб ви мали в Мені мир. У світі зазнаєте скорботи, але мужайтесь: Я переміг світ. | си гlахъ вамъ. да въ мънэ миръ имате. въ мирэ скръбьни бѫдете нъ дрьзаите азъ побэдихъ миръ. |
|
Глава 17
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
| Після цих слів Ісус звів очі Свої до неба і сказав: Отче! Прийшов час. Прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе; | Възведъ iс7ъ очи свои на нб7о и рече. оч7е приде година. прослави сн7а своѥго. да и сн7ъ твои прославить тz. |
|
2
|
2
|
| як Ти дав Йому владу над усякою плоттю, щоб усьому, що Ти дав Йому, дав Він життя вічне. | яко далъ ѥси ѥмU власть. вьсzкоя плъти. да вьсzко ѥже ѥси ѥмU далъ. дасть ѥмU живота вэчьнааго. |
|
3
|
3
|
| Це ж є життя вічне, щоб пізнали Тебе, Єдиного Істинного Бога, і Того, Кого Ти послав, Ісуса Христа. | се ѥсть животъ вэчьныи. да знають тебе ѥдиного истиньнааго б7а. ѥго же посъла iс7 х©а. |
|
4
|
4
|
| Я прославив Тебе на землі, звершив діло, яке Ти доручив Мені виконати. | азъ прославихъ. тz на земли. дэло съвьршихъ ѥже далъ ѥси мънэ да сътворю. |
|
5
|
5
|
| І нині прослав Мене Ти, Отче, в Тебе Самого — славою, яку Я мав у Тебе, коли ще не було світу. | и нынэ прослави мz оч7е U тебе самого. славою юже имэхъ. прэже даже не бысть миръ U тебе. |
|
6
|
6
|
| Я явив ім’я Твоє людям, яких Ти дав Мені від світу; вони були Твої, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли слово Твоє. | zвихъ имz твоѥ члв7комъ. яже далъ ѥси мънэ t мира. твои бэша и мънэ я далъ ѥси. и слово твоѥ съхранишz. |
|
7
|
7
|
| Нині зрозуміли, що все, що Ти дав Мені, є від Тебе. | нынэ разUмэшz яко вьсz яже далъ ѥси мънэ. t тебе сUть. |
|
8
|
8
|
| Бо слова, які Ти дав Мені, Я передав їм, і вони прийняли і зрозуміли воістину, що Я зійшов від Тебе, і увірували, що Ти послав Мене. | яко гlы яже далъ ѥси мънэ. дахъ имъ. и ти прияшz. и разѫмэшz въ истинU. t тебе изидохъ. и вэроваша яко ты ѥси посълалъ мz. |
|
9
|
9
|
| Я за них благаю, — не за весь світ благаю, але за тих, яких Ти дав Мені, тому що вони Твої. | язъ о сихъ молю не о мирэ молю. нъ о тэхъ яже далъ ѥси мънэ. яко твои сUть. |
|
10
|
10
|
| І все Моє — Твоє, і Твоє — Моє; і Я прославився в них. | моя всz твоя сUть и твоя моя. и прославихъсz въ нихъ. |
|
11
|
11
|
| Я вже не в світі, та вони в світі, а Я до Тебе йду. Отче Святий! Збережи їх в ім’я Твоє, тих, кого Ти дав Мені, щоб вони були єдине, як і Ми. | и ктомU нэсмь въ мирэ. и си въ мирэ сUть. и азъ къ тебе грzдU. оч7е с™ыи. съблюди я въ имz твоѥ. яже далъ ѥси мънэ. да бUдUть ѥдини яко же и мы. |
|
12
|
12
|
| Коли Я був з ними у світі, Я зберігав їх в ім’я Твоє; тих, яких Ти дав Мені, Я зберіг, і ніхто з них не загинув, тільки син погибельний, щоб збулося Писання. | ѥгда бэхъ съ ними въ мирэ. азъ съблюдахъ я въ имz твоѥ. яже далъ ѥси мънэ. съхранихъ я. и никто же t нихъ. не погыбе тъкмо сн7ъ погыбэли. да събUдUтьсz книгы. |
|
13
|
13
|
| Нині ж до Тебе йду, і це говорю у світі, щоб вони мали в собі радість Мою повну. | нынэ же къ тебэ грzдU. и си гlю въ мирэ. да имUть радость мою испълненU въ себэ. |
|
14
|
14
|
| Я дав їм слово Твоє, і світ зненавидів їх, тому що вони не від світу, як і Я не від світу. | азь дахъ имъ слово твоѥ. и миръ възненавидэ ѩ яко не сѫть отъ мира якоже и азъ отъ мира нэсмь. |
|
15
|
15
|
| Не благаю, щоб Ти взяв їх від світу, але щоб зберіг їх від зла. | не молѭ да възьмеши ѩ отъ мира нъ да съблюдеши ѩ отъ неприязни. |
|
16
|
16
|
| Вони не від світу, як і Я не від світу. | отъ мира не сѫть якоже и азъ отъ мира нэсмь. |
|
17
|
17
|
| Освяти їх істиною Твоєю; слово Твоє є істина. | свzти ѩ въ истинѫ твоѭ. слово твоѥ истина ѥсть. |
|
18
|
18
|
| Як Ти послав Мене у світ, так і Я послав їх у світ. | яко же ты мz о§е посъла въ миръ. и язъ посълахъ я въ миръ. |
|
19
|
19
|
| І за них Я освячую Себе, щоб і вони були освячені істиною. | и за нz азъ сщ7юсz самъ. да бUдUть и ти сщ7ени въ истинU. |
|
20
|
20
|
| Не за них же тільки благаю, але й за віруючих у Мене за словом їхнім. | не о сихъ же молю тъкмо. нъ и о вэрѫющиихъ. словесемъ моимъ въ мz. |
|
21
|
21
|
| Щоб усі були єдине: як Ти, Отче, в Мені, і Я в Тобі, так і вони нехай будуть в Нас єдине, — щоб увірував світ, що Ти послав Мене. | да вьси ѥдино сUть. яко же ты о§е въ мънэ. и язъ въ тебэ. да и ти въ насъ ѥдино бUдUть. да и вьсь миръ вэрUѥть. яко ты мz посъла. |
|
22
|
22
|
| І славу, яку Ти дав Мені, Я дав їм: щоб були єдине, як і Ми єдине; | и язъ славU юже дасть ми дахъ имъ да бUдUть ѥдино. яко же и мы ѥдино. |
|
23
|
23
|
| Я в них, і Ти в Мені; щоб вони були звершені в єдності, і щоб зрозумів світ, що Ти послав Мене і полюбив їх, як полюбив Мене. | азъ въ нихъ и ти въ мнэ. да бUдUть съвьршени въ ѥдино. и да разUмэѥть миръ. яко ты мz посъла. и възлюбилъ мz ѥси. яко же мz възлюбилъ ѥси. |
|
24
|
24
|
| Отче! Ті, кого Ти дав Мені, хочу, щоб там, де Я, і вони були зі Мною, щоб бачили славу Мою, яку Ти дав Мені, тому що полюбив Мене раніше від створення світу. | о§е яже далъ ѥси мънэ и хощю да идеже ѥсмь азъ да и ти бUдUть съ мъною. да видzть славU мою. юже далъ ѥси мънэ. яко възлюбилъ мz ѥси. прэже съложения мира. |
|
25
|
25
|
| Отче Праведний! І світ Тебе не пізнав; а Я пізнав Тебе, і ці пізнали, що Ти послав Мене. | о§е правьдьныи миръ тебе не позна. азъ же тz познахъ. и си познаша яко ты мz посъла. |
|
26
|
26
|
| І Я відкрив їм ім’я Твоє і відкрию, щоб любов, якою Ти полюбив Мене, в них була, і Я в них. | и съказахъ имъ имz твоѥ и съкажю. да любы ѥю же мz ѥси възлюбилъ. въ нихъ бUдеть. и язъ въ нихъ. |
|
Глава 18
|
Глава 18
|
|
1
|
1
|
| Сказавши це, Ісус вийшов з учениками Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, в який увійшов Сам і ученики Його. | Си рекъ изиде исусъ съ ученикы своими на онъ полъ потока кедрьска идеже бэ врьтьпъ въ ньже въниде самъ и ученици ѥго. |
|
2
|
2
|
| Знав же це місце й Іуда, зрадник Його, тому що Ісус часто збирався там з учениками Своїми. | вэдэаше же иуда иже и прэдаяаше мэсто яко мъногашьди събирааше сz исусъ ту съ ученикы своими. |
|
3
|
3
|
| Отже, Іуда, взявши загін воїнів та слуг первосвящеників і фарисеїв, приходить туди з ліхтарями і світильниками та зброєю. | иуда же приимъ спирѫ и отъ архиереи и фарисеи слугы приде тамо съ свэтильникы и съ свэщами и орѫжии. |
|
4
|
4
|
| Ісус же, знаючи все, що з Ним буде, вийшов і сказав їм: кого шукаєте? | исусъ же вэды вьсе идѫщеѥ на нь ишьдь рече имъ: кого ищете; |
|
5
|
5
|
| Йому відповіли: Ісуса Назорея. Ісус говорить їм: це Я. Стояв же з ними й Іуда, зрадник Його. | отьвэщашz ѥму: исуса назарея. глагола имъ исусъ: азъ ѥсмь. стояаше же иуда иже и прэдаяше съ ними. |
|
6
|
6
|
| І коли сказав їм: це Я, — вони відступили назад і впали на землю. | да яко рече имъ: азъ ѥсмь идошz въспzть и падошz на земли. |
|
7
|
7
|
| Знову запитав їх Ісус: кого шукаєте? Вони сказали: Ісуса Назорея. | пакы же ѩ въпроси исусъ: кого ищете; они же рекошz: исуса назарея. |
|
8
|
8
|
| Ісус відповів: Я сказав вам, що це Я; отже, якщо Мене шукаєте, залиште цих, нехай ідуть. | отъвэща исусъ: рекохъ вамъ яко азъ ѥсмь. аще убо мене ищете не дэите сихъ ити. |
|
9
|
9
|
| Щоб збулося сказане слово: з тих, якого Ти дав Мені, Я не погубив нікого. | да събѫдеть сz слово ѥже рече яко ѩже далъ ѥси мънэ не погубихъ ни кого же отъ нихъ. |
|
10
|
10
|
| Симон же Петро, маючи меч, витяг його і вдарив раба первосвященика і відсік йому праве вухо. Ім’я раба було Малх. | симонъ же петръ имэѩ ножь извлэче и и удари архиереова раба и урэза ѥму ухо десноѥ. бэ же имz рабу малхъ. |
|
11
|
11
|
| Але Ісус сказав Петрові: сховай меч у піхви; невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець? | рече же исусъ петрови: въньзи ножь въ ножьницѫ. чzшѫ ѭже дасть мънэ отьць не имамъ ли пити ѥѩ; |
|
12
|
12
|
| Тоді воїни, і тисяцький, і слуги юдейські взяли Ісуса і зв’язали Його. | спира же и тысzщьникъ и слугы иудеискы ѩшz исуса и съвzзашz и |
|
13
|
13
|
| І відвели Його спершу до Анни, бо він був тестем Каяфи, який був первосвящеником того року. | и ведошz и къ аннэ прьвэѥ бэ бо тьсть каиафэ иже бэ архиереи лэту тому. |
|
14
|
14
|
| Це був той Каяфа, який дав пораду юдеям, що краще одному чоловікові вмерти за народ. | бэ же каиафа давыи съвэтъ иудеомъ яко унѥ ѥсть ѥдиному чловэку умрэти за люди. |
|
15
|
15
|
| Услід за Ісусом ішли Симон-Петро та інший ученик; ученик же той був знайомий первосвященикові і ввійшов з Ісусом у двір первосвященика. | по исусэ же идэаше симонъ петръ и другыи ученикъ. ученикъ же тъ бэ знаѥмъ архиереови и въниде съ исусомъ въ дворъ архиереовъ. |
|
16
|
16
|
| А Петро стояв зовні при дверях. Потім ученик, який був знайомий первосвященикові, вийшов і сказав воротарці, і ввів Петра. | петръ же стояаше. предъ двьрьхь вънэ. изиде же Uченикъ тъ. иже бэ знаѥмъ архиереови. и ре? двьрници. и въведе петра. |
|
17
|
17
|
| І ось рабиня-воротарка каже Петрові: чи ти не з учеників Цього Чоловіка? Він сказав: ні. | гlа же раба. двьрница петрови. еда и ты t Uченикъ ѥси. чlвка сего. гlа онъ нэсмь. |
|
18
|
18
|
| Тим часом раби і слуги, розпаливши вогнище, бо було холодно, стояли і грілися. Петро також стояв з ними і грівся. | стояхU же раби. и слUгы огнь створьше. яко зима бэ и грэяхU сz. бэ же съ ними петръ стоя и грэясz. |
|
19
|
19
|
| Первосвященик же запитав Ісуса про учеників Його і про вчення Його. | архиереи же въпросиша iс7а. о Uченицэхъ ѥго. и о Uчении ѥго. |
|
20
|
20
|
| Ісус відповів йому: Я говорив світові відкрито; Я завжди навчав у синагогах і в храмі, де завжди юдеї сходяться, і таємно не говорив нічого. | tвэща ѥмU iс7. азъ не обинUясz гlхъ мірU. азъ всегда Uчихъ. на съньмищи и въ цр7кви. идеже вси жидове събираютьсz. и отаи не гlахъ нічто же. |
|
21
|
21
|
| Чого запитуєш Мене? Запитай тих, які чули, що Я говорив їм; ось ці знають, що Я говорив. | что мене въпрашаѥши. въпрашаи слышавъшиихъ. что гlахъ имъ. се си вэдzть. яже рекохъ азъ. |
|
22
|
22
|
| Коли Він сказав це, один із слуг, що стояв близько, ударив Ісуса по щоці, кажучи: так відповідаєш Ти первосвященикові? | се же рекъшю ѥмU. единъ t престоящиихъ слUгъ. Uдари въ ланитU iс7а. рекъ. тако ли tвэщаваѥши. архиереови. |
|
23
|
23
|
| Ісус відповів йому: якщо Я сказав зле, то доведи, що зле, а коли добре, за що ти б’єш Мене? | tвэща ѥмU iс7. аще злэ гlахъ. послUшьствUи о злэ. аще ли добрэ. почто мя биѥши. |
|
24
|
24
|
| Анна відіслав Його зв’язаного до первосвященика Каяфи. | посла же а=на съвzзана. къ каиафэ архиереови. |
|
25
|
25
|
| А Симон-Петро стояв і грівся. Тут сказали йому: чи не з учеників Його і ти? Він відрікся і сказав: ні. | бэ же симонъ петръ. стоя и грэясz. рекоша же ѥмU еда и ты t Uченикъ ѥго ѥго ѥси. онъ же tвьржесz и рече. иэсмь. |
|
26
|
26
|
| Один з рабів первосвященика, родич того, якому Петро відсік вухо, говорить: чи я не бачив тебе з Ним у саду? | гlа одинъ t рабъ архиереовъ. Uжика сы. ѥмU же петръ Uрэза. Uхо. не азъ ли тz видэхъ. въ оградэ съ нимь. |
|
27
|
27
|
| Петро знову відрікся, і зараз же заспівав півень. | пакы же петръ tвьржесz. и абиѥ кUръ възгласи. |
|
28
|
28
|
| Від Каяфи повели Ісуса до преторії. Був ранок; і вони не ввійшли у преторію, щоб не осквернитися, але щоб можна було їсти паску. | ведоша же iс7а t каиафы въ преторъ. бzше же заUтра. и ти не вънидоша въ преторъ. да не осквьрнzтьсz. нъ да ядzть пасхU. |
|
29
|
29
|
| Пилат вийшов до них і сказав: у чому ви звинувачуєте Чоловіка Цього? | изиде же пилатъ къ нимь. вънъ. и рече. кUю рэчь приносите. на чловэка сего. |
|
30
|
30
|
| Вони сказали йому у відповідь: якби Він не був злочинець, ми не видали б Його тобі. | tвэщаша и рэша ѥмU. аще не бы былъ сь злодэи. и не быхомъ предали ѥго тобэ. |
|
31
|
31
|
| Пилат сказав їм: візьміть Його ви, і за законом вашим судіть Його. Юдеї сказали йому: нам не дозволено віддавати на смерть нікого, — | рече же имъ пилатъ. поимэте ѥго вы. и по законU вашемU сUдите ѥмU. рекоша же ѥмU жидове. намъ не достоить Uбити. никоgо же. |
|
32
|
32
|
| щоб справдилося слово Ісусове, яке Він сказав, даючи зрозуміти, якою смертю мав померти. | да слово iс7во събUдетьсz. ѥже рече. знаменая. коѥю съмьртью хотzаше Uмрети. |
|
33
|
33
|
| Тоді Пилат знову ввійшов у преторію, покликав Ісуса і сказав Йому: чи не Ти Цар Юдейський? | въниде же пакы въ преторъ. и прiзва iс7а и рече ѥмU. ты ли ѥси цrь июдеискъ. |
|
34
|
34
|
| Ісус відповів йому: чи від себе ти говориш це, чи інші сказали тобі про Мене? | tвэща ѥмU iс7. о собэ ли се ты гlѥши. или ини тобэ рекоша о мнэ. |
|
35
|
35
|
| Пилат відповів: хіба я юдей? Твій народ і первосвященики видали Тебе мені; що Ти зробив? | tвэща ѥмU пилатъ. еда азъ жидовинъ ѥсмь. родъ твои архиереи предаша тz мнэ. что ѥси сътворилъ. |
|
36
|
36
|
| Ісус відповів: Царство Моє не від світу цього: якби від світу цього було Царство Моє, то слуги Мої змагалися б за Мене, щоб Я не був виданий юдеям; але нині Царство Моє не звідси. | tвэща iс7. цр7ство моѥ нэсть t мира сего. аще t сего мира было бы. цр7ство моѥ. слUгы моя подвизалисz быша. да не преданъ быхъ июдеомъ. нынэ же цр7ство моѥ. нэc tсюдэ. |
|
37
|
37
|
| Пилат сказав Йому: отже, Ти Цар? Ісус відповів: ти говориш, що Я Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоб свідчити про істину; кожен, хто від істини, слухається голосу Мого. | рече же ѥмU пилатъ. да цrь ли ты ѥси. tвэща iс7. ты гlѥши. яко цrь ѥсмь азъ. азъ на се родихъсz. и на се придохъ въ миръ. да съвэдэтельствUю о истинэ. всzкъ. иже ѥсть t истины. послUшаѥть глаc моѥго. |
|
38
|
38
|
| Пилат сказав Йому: що є істина? І, сказавши це, знову вийшов до юдеїв і сказав їм: я ніякої провини не знаходжу в Ньому. | гlа ѥмU пилатъ. что ѥсть истина. и се рекъ. пакы изиде къ жидомъ. и гlа имъ. азъ ни ѥдиноя вины обрэтаю въ нѥмь. |
|
39
|
39
|
| Є ж у вас звичай, щоб я одного відпускав вам на Пасху; чи хочете, відпущу вам Царя Юдейського? | ѥсть же обычаи вамъ. да ѥдиного вамъ. tпUщю. на пасхU. хочете ли Uбо да tпUщю вамъ. цrя июдеиска. |
|
40
|
40
|
| Тоді знову закричали всі, кажучи: не Його, а Варавву. Варавва ж був розбійник. | възъпиша же вси гlюще. не сего нъ варавU. бэ же варава разбоиникъ. |
|
Глава 19
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
| Тоді Пилат узяв Ісуса і звелів бити Його. | Тъгда пилатъ поя iс7а. и би ѥго. |
|
2
|
2
|
| І воїни, сплівши вінець з терну, поклали Йому на голову, і одягли Його в багряницю, | и воини съплетъше вэньць. t тьрния. възложиша на главU ѥмU. и въ ризU багърzнU. облекоша и. |
|
3
|
3
|
| і говорили: радуйся, Царю Юдейський! І били Його по щоках. | и прихожахU къ нѥмU и гlаахU. радUисz цrю иUдеискъ. и бияхU по ланитама. |
|
4
|
4
|
| Пилат знову вийшов і сказав їм: ось я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в Ньому ніякої провини. | изиде же пакы пилатъ вънъ. и гlа имъ. се извожю ѥго вамъ вънъ. да разUмэете. яко до нэго вины не обрэтаю. |
|
5
|
5
|
| Тоді вийшов Ісус у терновому вінці і в багряниці. І сказав їм Пилат: це — Чоловік! | изиде же iс7 вънъ. носz тьрновьныи вэньць. и въ багърzнUю ризU. и гlа имъ. се члbвкъ. |
|
6
|
6
|
| Коли ж побачили Його первосвященики і слуги, то закричали: розіпни, розіпни Його! Пилат говорить їм: візьміть Його ви, і розіпніть; бо я не знаходжу в Ньому провини. | ѥгда же видэша ѥго. архиереи и слUгы. възпиша гlюще. распьни распьни ѥго. гlа имъ пилатъ. поимэте ѥго вы и распьнэте. азъ бо не обрэтаю до нѥго вины. |
|
7
|
7
|
| Юдеї відповіли йому: ми маємо закон, і за законом нашим Він повинен умерти, тому що зробив Себе Сином Божим. | tвэщаша ѥмU жидове. мы законъ имамъ. и по законU нашемU. достоинъ ѥсть Uмрети. яко сн7ъ б9ии творить сz. |
|
8
|
8
|
| Пилат же, почувши це слово, ще більше злякався. | ѥгда же слыша пилатъ слово се. паче Uбоясz. |
|
9
|
9
|
| І знов увійшов у преторію і сказав Ісусові: звідки Ти? Але Ісус відповіді не дав йому. | и въниде въ преторъ пакы и гlа исUсови tкUдU ѥси ты. iс7 же tвэта не сътвори ѥмU. |
|
10
|
10
|
| Пилат же каже Йому: чи мені не відповідаєш? Хіба не знаєш, що я маю владу розіп’ясти Тебе, і владу маю відпустити Тебе? | гlа ѥмU пилатъ. мнэ ли не гlѥши. не вэси ли. яко власть имэю распzти тz. и власть имэю пUсти тz. |
|
11
|
11
|
| Ісус відповів: ти не мав би наді Мною ніякої влади, якби не було тобі дано звище. Тому більший гріх на тому, хто видав Мене тобі. | tвэща iс7. не имаши власти на мнэ никоѥя же. аще не бы ти дано съвыше. сего ради предавыи мя тобэ. болии грэхъ имать. |
|
12
|
12
|
| З того часу Пилат намагався відпустити Його. Юдеї ж кричали: якщо відпустиш Його, ти не друг кесареві; всякий, хто робить себе царем, противиться кесареві. | tтолэ искааше пилатъ пUстити ѥго. жидове въпияхU гlюще. аще сего пUстиши. неси дрUгъ кесаревъ. вьсzкъ. иже самъ цrz себе творить. противитьсz кесарю. |
|
13
|
13
|
| Пилат, почувши це слово, вивів Ісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься ліфостротон*, а по-єврейськи — гаввафа. | пилатъ же слышавъ се слово. изведе вънъ iс7а. и сэде на сUдищи. на мэстэ нарицаѥмэмь. лиfострато. евреискы же гаваfа. |
|
14
|
14
|
| Тоді була п’ятниця перед Пасхою, близько шостої години. І сказав Пилат юдеям: це Цар ваш! | бэ же пzтъкъ пасхы. часъ бэ яко шестыи. и гlа июдеомъ. се цrь вашь. |
|
15
|
15
|
| Вони ж закричали: візьми, візьми і розіпни Його! Пилат говорить їм: чи Царя вашого розіпну? Первосвященики відповіли: немає в нас царя, крім кесаря. | оні же възъпиша. възьми възми. распьни ѥго. гlа имъ пилатъ. цrz ли вашего распьнU. tвэщаша архиереи. не имамъ цrя нъ тъкмо кесарz. |
|
16
|
16
|
| І тоді він видав Його їм на розп’яття. І взяли Ісуса, і повели. | тъгда предасть ѥго имъ. да ѥго распьнUть. они же поимъше и. ведоша и въ преторъ. |
|
17
|
17
|
| І, несучи хрест Свій, Він вийшов на місце, що зветься Лобне, по-єврейськи Голгофа; | и самъ си носz крьстъ. изиде въ нарицаемое краниѥво мэсто. еже гlетьсz евреискы голъгоfа. |
|
18
|
18
|
| там розіп’яли Його, і з Ним двох інших, з одного і другого боку, а посередині Ісуса. | идеже и распzша. и сь нимь. в7. разбоиника. одиного. о деснUю. а дрUгаго. о лэвUю. посредэ же iс7а. |
|
19
|
19
|
| Пилат же написав і напис і виставив на хресті. Написано було: Ісус Назорей, Цар Юдейський. | написа же и тилU пилатъ. и положи на крьстэ. бэ же написано. I© назарzнинъ. цrь июдеискъ. |
|
20
|
20
|
| Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де був розіп’ятий Ісус, було недалеко від міста, і написано було єврейською, грецькою, римською мовами. | сего же титьла. мнози чтоша t июдеи. яко близь бэ мэсто града. идеже распzша iс7а. и бэ написаное евреискы. гречьскы и латиньскы. |
|
21
|
21
|
| Первосвященики ж юдейські сказали Пилатові: не пиши: Цар Юдейський, але що Він говорив: Я Цар Юдейський. | глаголаахѫ же пилатови архиереи иудеисции: не пиши царь иудеискъ нъ яко самъ рече царь ѥсмь иудеискъ. |
|
22
|
22
|
| Пилат відповів: що я написав — те написав. | отъвэща пилатъ: ѥже писахъ писахъ. |
|
23
|
23
|
| Воїни ж, коли розіп’яли Ісуса, взяли одяг Його і розділили на чотири частини, кожному воїнові по частині, і хітон. Хітон же був не зшитий, а весь зітканий згори. | воини ѥгда распzша I©а. възzша ризы ѥго. и сътвориша четыри части. комU же воинU часть. и котыгU. бэ же котыга. нешьвена. t выниихъ. истъкана по вьсемU. |
|
24
|
24
|
| Вирішили між собою: не будемо роздирати його, а киньмо жереб на нього, кому буде, — щоб збулося сказане в Писанні: розділили ризи Мої між собою, за одяг Мій кидали жереб. Так воїни і зробили. | рекоша къ собэ не предьрэмъ ѥго. нъ метимъ жребия о нѥмь. комU бUдеть. да събUдетьсz писаниѥ. гlющеѥ. раздэлиша ризы моя собэ. и о вьрхънюю ризU мою. меташа жребия. воини же си твориша. Въ оно вреұ. |
|
25
|
25
|
| Біля хреста Ісуса стояли Мати Його і сестра Матері Його, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. | стояхU U кrта iс7ва мати ѥго и сестра м™ре ѥго. мр7ия клеопова. и мр7ия магдалыни. |
|
26
|
26
|
| Ісус, побачивши Матір і ученика, що тут стояв, якого любив, говорить до Матері Своєї: Жоно! Це — син Твій. | I© же видэвъ. м™рь и Uченка стояща. ѥго же люблzше. гlа м™ри жено. се сн7ъ твои. |
|
27
|
27
|
| Потім каже ученикові: це — Мати твоя! І з цього часу ученик взяв Її до себе. | по томь же гlа UченикU. се м™и твоя. и t того часа поятъ ю Uченикъ въ своя си. |
|
28
|
28
|
| Після того Ісус, знаючи, що вже усе звершилося, щоб справдилося Писання, говорить: пити! | по семь видэ I©. яко вьсz Uже съвьршишасz. да събUдетьсz писаниѥ. гlа жадU. |
|
29
|
29
|
| Стояла тут посудина, повна оцту. Воїни, намочивши оцтом губку і настромивши її на тростину, піднесли до уст Його. | съсUдъ же стояше пълнъ оцьта. они же гUбU напълнивъше оцта. на тръстъ възньзъше. принесоша къ Uстомъ ѥго. |
|
30
|
30
|
| Коли ж спробував оцту Ісус, сказав: звершилось! І, схиливши голову, віддав дух. | и ѥгда же Uбо възz оцьтъ I©. рече съвьршисz. и преклонь главU. преда д¦ъ. |
|
31
|
31
|
| А оскільки тоді була п’ятниця, то юдеї, щоб не залишати тіл на хресті в суботу [бо та субота була Великдень], просили Пилата, щоб перебити їхні голінки і зняти їх. | жидове же понѥже пzтъкъ бэ. да не останUть на крьстэ тэлеса въ сUботU. бэ бо великъ дн7ь тоя сUботы. молиша пилата. да пребиють голэни ихъ. и възьмUть я. |
|
32
|
32
|
| Отже, прийшли воїни і в першого перебили голінки, і в другого, розіп’ятого з Ним. | придоша же Uбо воини. и пьрвUмU пребиша голэни. и дрUгUUмU распzтUUмU съ нимь. |
|
33
|
33
|
| А коли, підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, то не перебили в Нього голінок. | къ Ісо7µ же пришьдъше. яко видэша ѥго Uмьрша. не пребиша ѥмU голэнию. |
|
34
|
34
|
| Але один з воїнів списом проколов Йому ребра, і відразу витекли кров і вода. | нъ ѥдинъ t воинъ. копиѥмь ребра ѥго прободе. и изиде абиѥ кръвь и вода. |
|
35
|
35
|
| І той, що бачив, засвідчив, — і свідчення його правдиве. Він знає, що говорить правду, щоб ви повірили. | и видэвыи. съвэдэтельствова. и истиньно ѥсть съвэдэтельство ѥго. и тъ вэсть яко истинU гlѥть. да и вы вэрU имете. |
|
36
|
36
|
| Бо це сталося, щоб справдилося Писання: кість не розломиться в Нього. | быша бо си. да писаниѥ съвьршитьсz. кость не съкрUшітьсz t него. |
|
37
|
37
|
| Також і в іншому місці Писання говориться: будуть дивитися на Того, Якого прокололи. | и пакы дрUгоѥ писаниѥ гlть. възьрzть на нь ѥго же прободоша. |
|
38
|
38
|
| Після цього Йосиф з Аримафеї, ученик Ісуса, але таємний — з остраху перед юдеями, просив Пилата, щоб зняти тіло Ісуса; і Пилат дозволив. Він пішов і зняв тіло Ісуса. | Въ оно времz. молисz пилатU иосифъ. иже бэ t аримаfиа. Uченикъ сы I©въ. потаенъ же за страхъ иUдеискъ. да възьметь тэло I©во. и повелэ пилатъ. приде же Uбо и възzтъ тэло I©во. |
|
39
|
39
|
| Прийшов також і Никодим, який приходив раніше до Ісуса вночі, і приніс суміш смирни та алое, близько сотні літрів. | приде же и никодимъ. пришьдыи къ I©ви нощию преже. несы съмэшеньѥ. змvрьно и алоино. яко литръ сто. |
|
40
|
40
|
| Отже, вони взяли тіло Ісуса і обгорнули пеленами з пахощами, як за звичаєм поховання в юдеїв. | възzста же тэло I©во. и обиста ѥ понявами. съ въ вонями. яко же обычаи ѥсть иUдеомъ. погрэбати. |
|
41
|
41
|
| На тому місці, де Його розіп’яли, був сад, і в саду новий гріб, в якому ще ніхто ніколи не був покладений. | бэ же на мэстэ. идеже ѥго распzша. оградъ. и въ оградэ гробъ новъ. въ нѥмь же николи же. никто же не положенъ бэ. |
|
42
|
42
|
| Там і поклали Ісуса ради п’ятниці юдейської, тому що гріб був близько. | тU Uбо. пzтъка дэлz иUдеиска. яко близь бzше гробъ. положиста I©а. |
|
Глава 20
|
Глава 20
|
|
1
|
1
|
| У перший же день після суботи Марія Магдалина приходить до гробу вранці, коли було ще темно, і бачить, що камінь відвалений від гробу. | Въ ѥдинU сUботъ. мариа магдалыни. прииде заUтра еще сUщи тьмэ на гробъ. и видэ камень възzтъ t гроба. |
|
2
|
2
|
| Отже, біжить і приходить до Симона-Петра та до іншого ученика, якого любив Ісус, і каже їм: узяли Господа з гробу і не знаємо, де поклали Його. | тече же и прииде къ симонU петрU. и къ дрUгUUмU UченикU ѥго же люблzаше iс7ъ. и гlа има възzша Gа t гроба. и не вэмь къде и положиша. |
|
3
|
3
|
| Негайно ж вийшли Петро та інший ученик і пішли до гробу. | изиде же петръ. и дрUгыи Uченикъ идэасте къ гробу. |
|
4
|
4
|
| Вони бігли обидва разом; але інший ученик біг швидше за Петра і прибув до гробу перший. | течаасте же оба въкупэ и другыи ученикъ тече скорэѥ петра. и прииде прэже къ гробU. |
|
5
|
5
|
| І, нахилившись, побачив, що лежать пелени; але не ввійшов. | и приникъ видэ ризы ѥдины лежаща. обаче нъ не въниде. |
|
6
|
6
|
| Слідом за ним прийшов Симон-Петро, і ввійшов у гріб, і побачив одні лиш пелени, що лежали; | приде же еc симонъ петръ въ слэдъ ѥГо и въниде прежде въ гробъ. и видэ ризы еg ѥдины лежащz. |
|
7
|
7
|
| а хустина, яка була на голові Його, лежала згорнена не з пеленами, а осторонь, на іншому місці. | и UбрUсъ иже бэ на главэ ѥго. не съ ризами лежащь. нъ особь съвитъ на ѥдиномь мэстэ. |
|
8
|
8
|
| Тоді ввійшов і інший ученик, що раніше прийшов до гробу, і побачив, і увірував. | тъгда въниде и дрUгыи Uченикъ. пришедыи прежде къ гробU и видэ и вэрова. |
|
9
|
9
|
| Бо вони ще не знали Писання, що Йому належало воскреснути з мертвих. | не Uбо вэдzахU кънигы. zко подобаѥть ѥмU t мьртвыихъ въскрьснUти. |
|
10
|
10
|
| Тоді ученики знову повернулися до себе. | идоста же гlюще къ себэ Uченика. |
|
11
|
11
|
| Марія стояла зовні біля гробу і плакала; і, коли плакала, нахилилася до гробу, | Мария же стояаше у гроба вънэ плачѫщи сz. якоже плакааше сz приниче въ гробъ |
|
12
|
12
|
| і бачить двох ангелів у білому, що сиділи — один в головах, а другий в ногах, де лежало тіло Ісусове. | и видэ дъва ангела въ бэлахъ сэдzща ѥдиного у главы и ѥдиного у ногу идеже бэ лежало тэло исусово. |
|
13
|
13
|
| І вони кажуть їй: жоно, чого плачеш? Говорить їм: взяли Господа мого, і не знаю, де поклали Його. | и глаголасте ѥи она: жено чьто плачеши сz; глагола има: яко възzшz господа моѥго и не вэмь къде положишz и. |
|
14
|
14
|
| Сказавши це, обернулася назад і побачила Ісуса, Який стояв, але не впізнала, що це Ісус. | и си рекъши обрати сz вьспzть и видэ исуса стоѩща и не вэдэаше яко исусъ ѥсть. |
|
15
|
15
|
| Говорить їй Ісус: жоно, чого плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: господарю, якщо ти забрав Його, скажи мені, де ти поклав Його, і я візьму Його. | глагола ѥи исусъ: жено чьто плачеши сz; кого ищеши; она же мьнzщи яко врьтоградарь ѥсть глагола ѥму: господи аще ты и ѥси възzлъ повэждь мънэ къде и ѥси положилъ. и азъ вьзьмѫ и. |
|
16
|
16
|
| Ісус говорить їй: Маріє! Вона, обернувшись, каже Йому: Раввуні! Що означає: Учителю! | глагола ѥи исусъ: мариѥ. обращьши же сz она глагола ѥму: раввуни ѥже нарицаѥть сz учителю. |
|
17
|
17
|
| Ісус говорить їй: не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця Мого; а йди до братів Моїх і скажи їм: іду до Отця Мого і Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого. | глагола ѥи исусъ: не прикасаи сz мънэ. не у бо възидохъ къ отьцу моѥму. иди же къ братии моѥи и рьци имъ въсхождѫ къ отьцу моѥму и отьцу вашему и богу моѥму и богу вашѥму. |
|
18
|
18
|
| Марія Магдалина прийшла і сповістила ученикам, що бачила Господа і що Він це сказав їй. | приде мария магдалыни повэдаѭщи ученикомъ яко видэ господа и си рече ѥи. |
|
19
|
19
|
| Того ж першого дня після суботи, ввечері, коли двері дому, де зібралися ученики Його, були замкнені з остраху перед юдеями, прийшов Ісус і став посередині, і каже їм: мир вам! | Сѫщу же поздэ въ тъ дьнь въ ѥдиныи сѫботы и двьрьмъ затворенамъ идеже бэахѫ ученици ѥго събьрани за страхъ иудеискъ. приде исусъ и ста по срэдэ ихъ и глагола имъ: миръ вамъ. |
|
20
|
20
|
| Сказавши це, Він показав їм руки, і ноги, і ребра Свої. Ученики зраділи, побачивши Господа. | и си рекъ показа имъ рѫцэ и ребра своя. въздрадовашz же сz ученици видэвъше господа. |
|
21
|
21
|
| Ісус же сказав їм вдруге: мир вам! Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас. | рече имъ исусъ пакы: миръ вамъ. якоже посъла мz отьць и азъ посылаѭ вы. |
|
22
|
22
|
| Сказавши це, Він дихнув і говорить їм: прийміть Духа Святого. | и се рекъ дунѫ и глагола имъ: приимэте духъ свzтыи. |
|
23
|
23
|
| Кому відпустите гріхи, тим відпустяться, на кому залишите, залишаться. | имъже отьпустите грэхы отъпустzть сz имъ и имъже дрьжите дрьжzть сz имъ. |
|
24
|
24
|
| Фома ж, один з дванадцятьох, який звався Близнюком, не був тут з ними, коли приходив Ісус. | fома же ѥдинъ отъ обою на десzте нарицаѥмыи близньць не бэ ту съ ними ѥгда приде исусъ. |
|
25
|
25
|
| Інші ученики сказали йому: ми бачили Господа. Він же сказав їм: якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю. | глаголаахѫ же ѥму друзии ученици: видэхомъ господа. онъ же рече имъ: аще не виждѫ на рѫку ѥго язвы гвоздиныѩ и въложѫ прьста моѥго въ язвѫ гвоздинѫѭ и въложѫ рѫкы моѥѩ въ ребра ѥго не имѫ вэры. |
|
26
|
26
|
| Через вісім днів ученики Його знову були в домі, й Фома з ними. Прийшов Ісус, коли двері були замкнені, став посеред них і сказав: мир вам! | и по осми дьнъ пакы бэахѫ вънѫтрь ученици ѥго и fома съ ними. приде исусъ двьрьмъ затворенамъ и ста по срэдэ и глагола имъ: миръ вамъ. |
|
27
|
27
|
| Потім говорить Фомі: дай палець твій сюди і подивись на руки Мої; подай руку твою і вклади в ребра Мої, і не будь невірним, але вірним. | потомь глагола fомэ: принеси прьстъ твои сэмо и виждь рѫцэ мои. и принеси рѫкѫ твоѭ и въложи въ ребра моя. и не бѫди невэрьнъ нъ вэрьнъ. |
|
28
|
28
|
| Фома у відповідь сказав Йому: Господь мій і Бог мій! | и отъвэща fома и рече ѥму: господь мои и богъ мои. |
|
29
|
29
|
| Ісус говорить йому: ти повірив, тому що побачив Мене; блаженні ті, що не бачили й увірували. | глагола ѥму исусъ яко видэвъ мz вэрова. блажени не видэвъшеи и вэровавъше. |
|
30
|
30
|
| Багато інших чудес сотворив Ісус перед учениками Своїми, про які не написано в цій книзі. | мънога же и ина знамения сътвори исусъ прэдь ученикы своими яже не сѫть писана въ кънигахъ сихъ. |
|
31
|
31
|
| Це ж написано, щоб ви увірували, що Ісус є Христос, Син Божий, і, віруючи, мали життя в ім’я Його. | си же писана бышz да вэрѫ имете яко исусъ ѥсть христосъ сынъ божии. и да вэруѭще живота вэчьнааго имате въ имz ѥго. |
|
Глава 21
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
| Після того знову явився Ісус ученикам Своїм по воскресінні з мертвих біля моря Тиверіадського. Явився ж так: | По семь яви сz пакы исусъ Uченикомъ своимъ въставъ отъ мрьтвыихъ на мори тивериадьстэемь. яви же сz тако. |
|
2
|
2
|
| були разом Симон-Петро, і Фома, званий Близнюком, і Нафанаїл з Кани галилейської, і сини Зеведеєві, і двоє інших з учеників Його. | бэахѫ въкUпэ симонъ петръ и fома нарицаѥмыи близньць и наfанаилъ иже бэ отъ кана галилеискыѩ и сына зеведеова и ина отъ Uченикъ ѥго дъва. |
|
3
|
3
|
| Симон-Петро говорить їм: йду ловити рибу. Кажуть йому: йдемо і ми з тобою! Пішли і відразу ввійшли в човен, і не впіймали в ту ніч нічого. | глагола имъ симонъ петръ: идѫ рыбъ ловитъ. глаголашz ѥмU: идемъ и мы съ тобоѭ. и изидошz и въсэдошz въ корабль абиѥ. и въ тѫ нощь не ѩшz ни чьсо же. |
|
4
|
4
|
| А коли вже настав ранок, Ісус стояв на березі; але ученики не впізнали, що це Ісус. | UтрU же абиѥ бывъшU ста исусъ при брэзэ. не познашz же Uчеиици яко исусъ ѥсть. |
|
5
|
5
|
| Ісус говорить їм: діти, чи є у вас яка їжа? Вони відповіли: ні. | глагола же имъ исусъ: дэти еда чьто сънэдьно имате; отъвэщашz ѥмU: ни. |
|
6
|
6
|
| Він же сказав їм: закиньте сіті з правого боку човна і впіймаєте. Вони закинули, і вже не могли витягти через велику кількість риби. | онъ же рече имъ: въврьзэте о деснѫѭ странѫ корабля мрэжѫ и обрzщете. въврьгошz же и кътомU не можаахѫ привлэщи ѥѩ отъ мъножьства рыбъ. |
|
7
|
7
|
| Тоді ученик, якого любив Ісус, говорить Петрові: це Господь. Симон же Петро, почувши, що це Господь, оперезався одягом, бо він був нагий, і кинувся в море. | глагола же ученикъ ѥгоже любляаше исусъ петрови: господь ѥсть. симонъ же петръ слышавъ zко Gь ѥсть. срачицею препоzсасz. бэ бо нагъ. и въвьржесz въ море. |
|
8
|
8
|
| А інші ученики припливли човном, бо недалеко були від землі, ліктів близько двохсот, і тягли сіть з рибою. | а дрUзии Uченици кораблицемь приидоша. не бэша бо далече t землz. нъ zко двэ сътэ лакътъ влекUще мрэжю рыбъ. |
|
9
|
9
|
| А коли вийшли на землю, бачать розкладене вогнище, і рибу, що на ньому лежала, і хліб. | zко же излэзоша на землю. видэша огнь лежащь. и рыбU на нѥмь лежащю. и хлэбъ. |
|
10
|
10
|
| Ісус говорить їм: принесіть тієї риби, яку ви тепер упіймали. | гlа имъ iс7ъ. принесэте t рыбъ zже zсте нынэ. |
|
11
|
11
|
| Симон-Петро пішов і витяг на землю сіть, повну великих рибин — сто п’ятдесят три; і від такої кількости риби не прорвалася сіть. | и вълэзъ же симонъ петръ. извлече мрэжю на землю пълну великыихъ рыбъ. съто. пzть десzтъ. и три. и толикU сUщю не протържесz мрэжz. |
|
12
|
12
|
| Ісус говорить їм: ідіть обідайте. Ніхто ж з учеників не посмів запитати Його: хто Ти? Бо знали, що це Господь. | гlа имъ iс7ъ. придэте обэдUите. и никто же t Uченикъ ѥго. не съмzаше въпрашати ѥго. ты къто ѥси вэдUще zко Gь ѥсть. |
|
13
|
13
|
| Ісус підходить, бере хліб і дає їм, також і рибу. | приде же iс7ъ и приzтъ хлэбъ. и дасть имъ. и рыбU такожде. |
|
14
|
14
|
| Це вже втретє явився Ісус ученикам Своїм по воскресінні Своєму з мертвих. | се Uже третиѥѥ zвисz iс7ъ Uченикомъ своимъ. въставъ t мьртвыихъ. |
|
15
|
15
|
| Коли ж вони обідали, Ісус каже Симону-Петрові: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене більше, ніж вони? Петро каже Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси ягнят Моїх. | гlа симонU петрU. симоне ионинъ любиши ли мz паче сихъ. и гlа ѥмU ѥи Gи. ты вэси яко люблю тz. гlа ѥмU паси агньца моя. |
|
16
|
16
|
| Ще говорить йому вдруге: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро говорить Йому: так, Господи! Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої. | гlа ѥмU пакы въторицею. симоне ионинъ любиши ли мz. гlа ѥмU еи Gи ты вэси яко люблю тz. гlа ѥмU паси овьцz моя. |
|
17
|
17
|
| Говорить йому втретє: Симоне Іонин! Чи любиш ти Мене? Петро засмутився, що втретє спитав його: чи любиш ти Мене? І сказав Йому: Господи! Ти все знаєш: Ти знаєш, що я люблю Тебе. Ісус говорить йому: паси вівці Мої. | гlа ѥмѫ третиицею. симоне ионинъ любиши ли мz. съжzли же си петръ яко рече ѥмU третиѥѥ любиши ли мz. гlа ѥмU Gи вьсе ты вэси ты съвэси яко люблю тz. гlа ѥмU паси овьца моя. |
|
18
|
18
|
| Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; коли ж постарієш, то простягнеш руки твої й інший підпереже тебе і поведе, куди не хочеш. | аминъ аминъ гlю тебэ. ѥгда бэ Uнъ поясаашесz. и хождааше идеже хотzаше. ѥгда же състарэѥшисz въздежеши рUцэ твои. инъ тz пояшеть и ведеть ямо же не хощеши. |
|
19
|
19
|
| Це Він сказав, щоб зрозуміли, якою смертю Петро прославить Бога. І, сказавши це, говорить йому: йди за Мною. | се же рече клеплz. коѥю съмьртию прославить б7а. и се рекъ гlа емU иди по мънэ. |
|
20
|
20
|
| Петро ж, обернувшись, бачить, що йде за ним ученик, якого любив Ісус і який на вечері, припавши до грудей Його, сказав: Господи, хто видасть Тебе? | обращь же сz петръ видэ Uченика. ѥго же люблzше iс7ъ идUща въ слэдъ. иже и възлеже на вечери на пьрси ѥго. и рече Gи къто ѥсть прэдаяи тz. |
|
21
|
21
|
| Побачивши його, Петро говорить Ісусові: Господи, а він що? | сего видэвъ петръ гlа iс7U Gи а сь что. |
|
22
|
22
|
| Ісус говорить йому: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? Ти йди за Мною. | гlа ѥмU iс7ъ. аще хочю да тъ прэбываѥть донъдеже придU чьто ѥ тебэ. ты по мънэ грzди. |
|
23
|
23
|
| І рознеслося це слово поміж браттями, що ученик той не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: якщо Я хочу, щоб він залишився, доки прийду, що тобі до того? | изиде же слово то въ братию. яко Uченикъ тъ не Uмьреть. не рече же ѥмѫ I©ъ яко не Uмьреть. нъ аще хощю да тъ прэбываѥть. донъдеже придU чьто ѥ тебе. |
|
24
|
24
|
| Це той ученик, що свідчить про це і написав це; і знаємо, що правдиве свідчення його. | сь ѥсть Uченикъ съвэдэтельствUяи о сихъ. иже и написа си. и вэмь яко истиньно ѥсть съвэдэтельство ѥго. |
|
25
|
25
|
| Багато й іншого сотворив Ісус; але, коли б написати про те докладно, то, думаю, і сам світ не вмістив би написаних книг. Амінь. | сUть же ина мънога яже сътвори iс7ъ. яже аще по ѥдиномU писана бывають. ни самомU мьнµ вьсемU мирU. въмэстити пишемыихъ сихъ книгъ амiнъ. |
