Завантаження...
Старий Заповіт

•  •  •  • 

Новий Заповіт

Порівняти:

Глава 13
Глава 13
1
1
И исходя́щу Єму́ от це́ркве, глаго́ла Єму́ єди́нъ от учени́къ Єго́: Учи́телю, ви́ждь, каково́ ка́меніє и какова́ зда́нія. (Зач. 58) І ісходя́щу Єму́ от це́ркве, глаго́ла Єму́ єди́н от учени́к Єго́: Учи́телю, виждь, каково́ ка́меніє і какова́ зда́нія.
2
2
И отвѣща́въ Іису́съ рече́ єму́: ви́диши ли сія́ вели́кая зда́нія? Не и́мать оста́ти здѣ́ ка́мень на ка́мени, и́же не разори́тся. І отвіща́в Ісу́с рече́ єму́: ви́диши ли сія́ вели́кая зда́нія? Не і́мать оста́ти зді ка́мень на ка́мені, і́же не разори́ться.
3
3
И сѣдя́щу Єму́ на горѣ́ Єлео́нстѣй пря́мо це́ркве, вопроша́ху Єго́ єди́наго Пе́тръ и Іа́ковъ, и Іоа́ннъ и Андре́й: І сідя́щу Єму́ на горі́ Єлео́нстій пря́мо це́ркве, вопроша́ху Єго́ єди́наго Петр і Іа́ков, і Іоа́нн і Андре́й:
4
4
рцы́ на́мъ, когда́ сія́ бу́дутъ? И ко́є [бу́детъ] зна́меніє, єгда́ и́мутъ вся́ сія́ сконча́тися? рци нам, когда́ сія́ бу́дуть? І ко́є [бу́деть] зна́меніє, єгда́ і́муть вся сія́ сконча́тися?
5
5
Іису́съ же отвѣща́въ и́мъ, нача́тъ глаго́лати: блюди́теся, да не кто́ ва́съ прельсти́тъ. Ісу́с же отвіща́в їм, нача́т глаго́лати: блюді́теся, да не кто вас прельсти́ть.
6
6
Мно́зи бо пріи́дутъ во и́мя Моє́, глаго́люще, я́ко А́зъ є́смь: и мно́ги прельстя́тъ. Мно́зі бо при́йдуть во і́м'я Моє́, глаго́люще, я́ко Аз єсьм; і мно́гі прельстя́ть.
7
7
Єгда́ же услы́шите бра́ни и слы́шанія бра́немъ, не ужаса́йтеся: подоба́єтъ бо бы́ти: но не у́ кончи́на. Єгда́ же усли́шите бра́ні і сли́шанія бра́нем, не ужаса́йтеся: подоба́єть бо би́ти; но не у кончи́на.
8
8
Воста́нетъ бо язы́къ на язы́къ, и ца́рство на ца́рство: и бу́дутъ тру́си по мѣ́стомъ, и бу́дутъ гла́ди и мяте́жи. Нача́ло болѣ́знемъ сія́. Воста́неть бо язи́к на язи́к, і ца́рство на ца́рство; і бу́дуть тру́си по мі́стом, і бу́дуть гла́ди і м'яте́жі. Нача́ло болі́знем сія́.
9
9
Блюди́теся же вы́ са́ми: предадя́тъ бо вы́ въ со́нмища, и на собо́рищихъ біє́ни бу́дете: и предъ воєво́ды и цари́ веде́ни бу́дете Мене́ ра́ди, во свидѣ́телство и́мъ. (Зач. 59) Блюді́теся же ви са́мі; предадя́ть бо ви в со́нмища, і на собо́рищих біє́ні бу́дете; і пред воєво́ди і царі́ веде́ні бу́дете Мене́ ра́ди, во свиді́тельство їм.
10
10
И во всѣ́хъ язы́цѣхъ подоба́єтъ пре́жде проповѣ́датися Єва́нгелію. І во всіх язи́ціх подоба́єть пре́жде пропові́датися Єва́нгелію.
11
11
Єгда́ же поведу́тъ вы́ предаю́ще, не пре́жде пецы́теся, что́ возглаго́лете, ни поуча́йтеся: но є́же а́ще да́стся ва́мъ въ то́й ча́съ, се́ глаго́лите: не вы́ бо бу́дете глаго́лющіи, но Ду́хъ Святы́й. Єгда́ же поведу́ть ви предаю́ще, не пре́жде пеці́теся, что возглаго́лете, ні поуча́йтеся; но є́же а́ще да́сться вам в той час, се глаго́літе, не ви бо бу́дете глаго́лющії, но Дух Святи́й.
12
12
Преда́стъ же бра́тъ бра́та на сме́рть, и оте́цъ ча́до: и воста́нутъ ча́да на роди́тели и убію́тъ и́хъ. Преда́сть же брат бра́та на смерть, і оте́ць ча́до; і воста́нуть ча́да на роди́телі і убію́ть їх.
13
13
И бу́дете ненави́дими всѣ́ми и́мене Моєго́ ра́ди: претерпѣ́вый же до конца́, то́й спасе́нъ бу́детъ. І бу́дете ненави́дими всі́ми і́мене Моєго́ ра́ди; претерпі́вий же до конця́, той спасе́н бу́деть.
14
14
Єгда́ же у́зрите ме́рзость запустѣ́нія, рече́нную Даніи́ломъ проро́комъ, стоя́щу, идѣ́же не подоба́єтъ: чты́й да разумѣ́етъ: тогда́ су́щіи во Іуде́и да бѣжа́тъ на го́ры: (Зач. 60) Єгда́ же у́зрите ме́рзость запусті́нія, рече́нную данії́лом проро́ком, стоя́щу, іді́же не подоба́єть, чтий да разумі́єть, тогда́ су́щії во Іуде́ї да біжа́ть на го́ри;
15
15
и и́же на кро́вѣ, да не сла́зитъ въ до́мъ, ни да вни́детъ взя́ти чесо́ от до́му своєго́: і і́же на кро́ві, да не сла́зить в дом, ні да вни́деть взя́ти чесо́ от до́му своєго́;
16
16
и и́же на селѣ́ сы́й, да не возврати́тся вспя́ть взя́ти ри́зу свою́. і і́же на селі́ сий, да не возврати́ться всп'ять взя́ти ри́зу свою́.
17
17
Го́ре же непра́зднымъ и доя́щымъ въ ты́я дни́. Го́ре же непра́здним і доя́щим в ти́я дні.
18
18
Моли́теся же, да не бу́детъ бѣ́гство ва́ше въ зимѣ́. Молі́теся же, да не бу́деть бі́гство ва́ше в зимі́.
19
19
Бу́дутъ бо дні́є ті́и ско́рбь, якова́ не бы́сть такова́ от нача́ла созда́нія, є́же созда́ Бо́гъ, доны́нѣ, и не бу́детъ. Бу́дуть бо дні́є ті́ї скорб, якова́ не бисть такова́ от нача́ла созда́нія, є́же созда́ Бог, дони́ні, і не бу́деть.
20
20
И а́ще не бы́ Госпо́дь прекрати́лъ дні́й, не бы́ у́бо спасла́ся вся́ка пло́ть: но избра́нныхъ ра́ди, и́хже избра́, прекрати́тъ дни́. І а́ще не би Госпо́дь прекрати́л дній, не би у́бо спасла́ся вся́ка плоть; но ізбра́нних ра́ди, ї́хже ізбра́, прекрати́ть дні.
21
21
Тогда́ а́ще кто́ рече́тъ ва́мъ: се́, здѣ́ Христо́съ, или́: се́, о́ндѣ: не ими́те вѣ́ры. Тогда́ а́ще кто рече́ть вам: се, зді Христо́с, іли́: се, о́нді, — не імі́те ві́ри.
22
22
Воста́нутъ бо лжехри́сти и лжепроро́цы и дадя́тъ зна́менія и чудеса́, є́же прельсти́ти, а́ще возмо́жно, и избра́нныя. Воста́нут бо лжехри́сти і лжепроро́ци і дадя́ть зна́менія і чудеса́, є́же прельсти́ти, а́ще возмо́жно, і ізбра́нния.
23
23
Вы́ же блюди́теся: се́, пре́жде рѣ́хъ ва́мъ вся́. Ви же блюді́теся; се, пре́жде ріх вам вся.
24
24
Но въ ты́я дни́, по ско́рби то́й, со́лнце поме́ркнетъ, и луна́ не да́стъ свѣ́та своєго́, (Зач. 61) Но в ти́я дні, по ско́рбі той, со́лнце поме́ркнеть, і луна́ не дасть сві́та своєго́,
25
25
и звѣ́зды бу́дутъ съ небесе́ спа́дающя, и си́лы, я́же на небесѣ́хъ, подви́жутся. і зві́зди бу́дуть с небесе́ спа́дающя, і си́ли, я́же на небесі́х, подви́жуться.
26
26
И тогда́ у́зрятъ Сы́на Человѣ́ческаго гряду́ща на о́блацѣхъ съ си́лою и сла́вою мно́гою. І тогда́ у́зрять Си́на Челові́чеськаго гряду́ща на о́блаціх с си́лою і сла́вою мно́гою.
27
27
И тогда́ по́слетъ А́нгелы Своя́ и собере́тъ избра́нныя Своя́ от четы́рехъ вѣ́тръ, от конца́ земли́ до конца́ не́ба. І тогда́ по́слеть а́нгели Своя́ і собере́ть ізбра́нния Своя́ от чети́рех вітр, от конця́ землі́ до конця́ не́ба.
28
28
От смоко́вницы же научи́теся при́тчи: єгда́ уже́ вѣ́твіє єя́ бу́детъ мла́до и израща́єтъ ли́ствіє, вѣ́дите, я́ко бли́зъ є́сть жа́тва: От смоко́вниці же научі́теся при́тчі: єгда́ уже́ ві́твіє єя́ бу́деть мла́до і ізраща́єть ли́ствіє, ві́діте, я́ко близ єсть жа́тва;
29
29
та́ко и вы́, єгда́ сія́ ви́дите быва́юща, вѣ́дите, я́ко бли́зъ є́сть, при две́рехъ. та́ко і ви, єгда́ сія́ ви́діте бива́юща, ві́діте, я́ко близ єсть, при две́рех.
30
30
Ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко не и́мать прейти́ ро́дъ се́й, до́ндеже вся́ сія́ бу́дутъ. Амі́нь глаго́лю вам, я́ко не і́мать прейти́ род сей, до́ндеже вся сія́ бу́дуть.
31
31
Не́бо и земля́ пре́йдутъ, словеса́ же Моя́ не пре́йдутъ. (Зач. 62) Не́бо і земля́ пре́йдуть, словеса́ же Моя́ не пре́йдуть.
32
32
О дни́ же то́мъ или́ о часѣ́ никто́же вѣ́сть, ни А́нгели, и́же су́ть на небесѣ́хъ, ни Сы́нъ, то́кмо Оте́цъ. О дні же том іли́ о часі́ нікто́же вість, ні а́нгели, і́же суть на небесі́х, ні Син, то́кмо Оте́ць.
33
33
Блюди́те, бди́те и моли́теся: не вѣ́сте бо, когда́ вре́мя бу́детъ. Блюді́те, бді́те і молі́теся: не ві́сте бо, когда́ вре́м'я бу́деть.
34
34
Я́коже человѣ́къ отходя́ оста́вль до́мъ сво́й, и да́въ рабо́мъ свои́мъ вла́сть, и кому́ждо дѣ́ло своє́, и вратарю́ повелѣ́, да бди́тъ. Я́коже челові́к отходя́ оста́вль дом свой, і дав рабо́м свої́м власть, і кому́ждо ді́ло своє́, і вратарю́ повелі́, да бдить.
35
35
Бди́те у́бо: не вѣ́сте бо, когда́ госпо́дь до́му пріи́детъ, ве́черъ, или́ полу́нощи, или́ въ пѣтлоглаше́ніє, или́ у́тро: Бді́те у́бо: не ві́сте бо, когда́ госпо́дь до́му при́йдеть, ве́чер, іли́ полу́нощі, іли́ в пітлоглаше́ніє, іли́ у́тро;
36
36
да не прише́дъ внеза́пу, обря́щетъ вы́ спя́щя. да не прише́д внеза́пу, обря́щеть ви сп'я́щя.
37
37
А я́же ва́мъ глаго́лю, всѣ́мъ глаго́лю: бди́те. А я́же вам глаго́лю, всім глаго́лю: бді́те.

Старий Заповіт

•  •  •  • 

Новий Заповіт