Завантаження...
Друкувати
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф.

Порівняти:
⇄

Глава 29 з 31
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Глvа, к~џ”
Глава 29
1
1
И$ събра'ша и^ноплеме'нницы вс^я по'лки своя на софеkкђ. і^ и^л~ьтя'не ста'ша на е^ндо'рњ и^же въ і^и^л~и”
І зібрали филистимляни всі ополчення свої в Афеку, а ізраїльтяни розташувалися станом біля джерела, що в Ізреелі.
2
2
И$ по'лцы и^ноплеме'нникъ, и^дя'хђ по ст^о. и^ поты'сящи. дв~дъ же и^ мђжи е^го и^дя'хђ ѓ^со'бъ. съ а^кхђсомъ”
Князі филистимські йшли сотнями і тисячами, Давид же і люди його йшли позаду з Анхусом.
3
3
И$ рњша вое^во'ды и^ноплеме'ннича. кто сђть и^дђщїи сїи с на'ми. и^ рече а^къхђсъ к вое^во'дамъ и^ноплеме'нничамъ не се' ли дв~дъ ра'бъ саё'ла цр~я і^и^л~ва и^ се ё^ насъ бы'сть мно'го дн~їи. и^ семђ е^сть ё^ наs, второ'е лњто, и^ нњсм# ѓ^брњлъ в немъ ничто'же ѕл^а, эT дн~е во'ньже е^сть прише'лъ къ мнњ` и^ до дн~е сего”
І говорили князі филистимські: що це за євреї? Анхус відповів князям филистимським: хіба не знаєте, що це Давид, раб Саула, царя Ізраїльського? він при мені вже понад рік, і я не знайшов у ньому нічого недоброго з часу його приходу до сьогодні.
4
4
И$ приско'рбны бы'ша ѓ^ немъ вс^я вое^во'ды и^ноплеме'ннича. и^ гл~аша е^мђ възврати` мђжа, и^ пђсти` на мњ'сто свое. и^дњже поста'вилъ е^си та'мо, да не и'дђтъ с на'ми на' брань, да не бђ'детъ развраще'нїе в по'лцњхъ. и^ чт^о ра'ди эTлђчи'ся се'и господи'на свое^го не глава' ми л^и мђжъ тњхъ”
І обурилися на нього князі филистимські, і сказали йому князі филистимські: відпусти ти цього чоловіка, нехай він сидить у своєму місці, яке ти призначив йому, щоб він не йшов з нами на війну і не зробився супротивником нашим на війні. Чим він може умилостивити господаря свого, як не головами цих людей?
5
5
Не се л^и е^сть дв~дъ е^мђже же'ны и^зыидо'ша ликђю^ще и^ гл~юще. побњди` саё'лъ съ ты'сящами свои^ми и^ дв~дъ съ тма'ми свои^ми”
чи не той це Давид, якому співали в хороводах, говорячи: «Саул уразив тисячі, а Давид — десятки тисяч»?
6
6
И$ призва` а^кхђсъ дв~да, и^ рече жи'въ г~ь. ја%ко до'бръ е^си и^ блаh преD ѓ^чи'ма мои^ма. и^ вхо'дъ твои і^ и^схо'дъ твой со мно'ю е^сть в по'лцњ ја%ко не ѓ^брњто'хъ в тебњ` ѕло'бы эTне'лњже е^си прише'лъ къ мнњ` до дне'шняго дн~е. н^о преD ѓ^чи'ма вое^во'дњ не бл~гъ е^си т^ы”
І покликав Анхус Давида і сказав йому: живий Господь! ти чесний, і очам моїм приємно було б, щоб ти виходив і входив зі мною в ополченні; бо я не помітив у тобі недоброго з часу приходу твого до мене до цього дня; але в очах князів ти недобрий.
7
7
И$ нн~њ възвра'щъся ты`, и^ди` с ми'ромъ. и^ не и'маши сътвори'ти ѕл^а, преD ѓ^чи'ма вое^воD и^ноплеме'нничъ”
Отже, повернися тепер, і йди з миром і не дратуй князів филистимських.
8
8
И рече дв~дъ къ а^кхђсђ чт^о сътвори'хъ т^и. и^ чт^о ѓ^брњте` ѕло'бы в рабњ свое^мъ, и^ коли'ко дн~їи бы'хъ преD тобо'ю, и^ не сътвори'хъ до дн~е сего` ничто'же. т^о чт^о ра'дьма не и^дђ на' брань враго'мъ господи'на свое^го цр~я”
Але Давид сказав Анхусу: що я зробив, і що ти знайшов у рабі твоєму з того часу, як я перед лицем твоїм, і до цього дня, чому б мені не йти і не воювати з ворогами господаря мого, царя?
9
9
И$ эTвњща` а^кхђсъ дв~дђ, ви'дњ ја%ко бл~гъ е^си преD ѓ^чи'ма мои'ма. н^о вое^во'ды и^ноплеме'нничи гл~ютъ. да не хо'дитъ с на'ми на' брань”
І відповідав Анхус Давиду: будь упевнений, що в моїх очах ти добрий, як ангел Божий; але князі филистимські сказали: «нехай він не йде з нами на війну».
10
10
И$ нн~њ ё^ра'нь заё'тра т^ы, и^ ѓ'троцы твои` сђщїи` с тобо'ю, и^дњте на мњсто и^дњже поста'вилъ е^смь та'мо. и^ не и^мњ'ите печа'ли на срDцы свое^мъ никое'яже, ја%ко бл~гъ е^си т^ы предо мно'ю. и^ ё^рани'те въ пђть е^гда бђдетъ вамъ свњтъ и^дњте”
Отже, встань ранком, ти і раби господаря твого, які прийшли з тобою, [і йдіть на місце, яке я призначив вам, і не май недоброї думки на серці твоєму, бо ти переді мною добрий]; і встаньте зранку, і коли буде світло, йдіть.
11
11
И$ ё^рани` дв~дъ са'мъ и^ мђжи е^го і^ и^до'ша стрещи` земля` и^ноплеме'ннича. а^ и^ноплеме'нницы взыидо'ша на' брань къ і^и^л~ьтомъ”
І встав Давид, сам і люди його, щоб іти вранці і повернутися в землю Филистимську. А филистимляни пішли [на війну] у Ізреель.

Глава 29 з 31
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
Друкувати
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф.